Аналіз опитування АППАУ щодо підвищення кваліфікації спеціалістів з промислової автоматизації

Author Sobolevska Lesia

Published on: 2024-08-01

У жовтні 2023 року АППАУ провело опитування метою якого було визначити факту необхідності окремого україномовного онлайн ресурсу для перепідготовки спеціалістів з промислової автоматизації та вимоги до підготовки.

До онлайн-опитування вдалося залучити 33 респондентів різних спеціалізацій зі спільноти автоматників, системних інтеграторів, інжинірингових компаній, постачальників у тому числі членів АППАУ. Нижче ми наводимо результати опитування та деякі коментарі щодо них.

Більшість респондентів опитування є представниками МСП – понад 70 % (Рис.1), близько половини – представники інтеграторів та виробничих підприємств , третина – викладачі (Рис.2).

Серед опитаних спеціалістів виявився наступний розподіл по типах організацій (Рис.2)

Рис.3. Наявні працівники на підприємстві.

Дефіцит кадрів на ринку промислової автоматизації бачать 87,9 % респондентів (докладна оцінка на Рис.4, шкала від 1 до 5, до 1 – мінімальний дефіцит, 5 – суттєвий дефіцит), така ж кількість виявляє потребу у підвищенні кваліфікації серед своїх колег. Ці результати підтверджують попередні спостереження та озвучені підприємствами на багатьох заходах проблеми. З початком повномасштабного вторгнення кадрова проблема значно збільшилась, враховуючи що в промисловій автоматизації суттєво переважають чоловіки.

Рис.4. Дефіцит кадрів в галузі промислової автоматизації.

Програми підвищення кваліфікації мають понад 50 % підприємств, представники яких брали участь в опитуванні. Це розбігається з нашими власними спостереженнями, але навіть якщо це дійсно так, очевидно, що внутрішня організація підвищення кваліфікації не дає необхідного результату.

Серед підприємств, представники яких пройшли опитування, близько 80 % працюють на міжнародному ринку. Враховуючи це, треба звертати увагу на відповідність програм підвищення кваліфікації міжнародним стандартам спеціальності.

Необхідність в україномовній онлайн платформі навчання/перенавчання в сегменті промислової автоматизації відзначають 97 % респондентів. Свій вибір різні респонденти аргументували різними чинниками, зокрема:

спрямування платформи на розвиток викладачів (відмітило кілька респондентів);
все змінюється і навчатися треба постійно (відмітило багато респондентів);
низька якість знань або застарілість матеріалу у викладачів навчальних закладів, мала кількість професійних викладачів (відмітило кілька респондентів);
систематизація і концентрація знань (зокрема теоретичних) в одному місці як альтернатива “клаптиковому” в різних місцях (відмітило кілька респондентів);
обмін досвідом;
відсутність місць в регіонах якісного підвищення кваліфікації;
онлайн курси доступніші, особливо під час війни.

Варто зауважити, що найбільше причин щодо необхідності онлайн-платформи пов’язані з низькою якістю викладання в навчальних закладах та необхідності такої платформи саме для підвищення кваліфікації самих викладачів. Щодо необхідності навчання вчителів зауважили найбільше респондентів з ЗВО, отже викладачі самі відчувають таку потребу. Іншим типовим аргументом є систематизація та концентрація знань в одному місці. Деякі респонденти окремо виділяли саме теоретичні знання.

Серед тем, які найбільш потрібні відзначають (повний список на Рис.5):

Проєктування систем автоматизації – 23 %
Машинне навчання, нейронні мережі – 19 %
Промислові мережі – 19 %
Програмування контролерів та SCADA/HMI – 19 %
Технології Індустрії 4.0 (IIoT, хмарні платформи, VR/AR …) – 18 %

Рис. 5. Найбільш цікаві для респондентів курси з галузі промислової автоматизації.

На фоні необхідності онлайн платформи, тільки половина представників підприємств вважають, що їх компанії будуть готові фінансувати таку додаткову неформальну освіту. Це приводить до думки, що респонденти готові навчатися самостійно, якщо така можливість буде, але, мабуть, більшість на безкоштовних курсах.

В умовах війни, онлайн курси допомогли би покращити знання у тих чи інших напрямках автоматизації, підвищити кваліфікацію та дізнатись щось нове з інших галузей.
Коментар респондента

Серед курсів, які можна використати для підвищення кваліфікацій вже зараз респонденти відзначають в основному пропозиції від вендорів, зокрема Siemens Україна, Festo Didactic, Schneider Electric, Mitsubishi Electric, Carlo Gavazzi, DIGITAP, SoftServe, а також деякі приватні (персональні) курси.

Деякі респонденти залишили коментарі, щодо потреб в додатковій освіті (збережена пряма мова):

Наведені галузі належать до тих, що динамічно розвиваються і будуть розвиватись у майбутньому. При цьому в Україні останні роки спостерігалась тенденція до стагнації і регресу за цими направленнями, і не тільки. При цьому, щодо україномовного матеріалу, навіть навчання англійській мові в рамках загального курсу школи-ВНЗ зачасту не дозволяє фахівцям якісно донавчатися після випуску. Інженерні спеціальності ведуть жорстку конкуренцію з глобальною IT-індустрією, але будучи прив’язаними до місцевих засобів виробництва і рівнів зарплатні. Професію можна назвати “ідейною”. Це ж стосується і викладачів/науковців. Я спостерігаю велике відставання розвитку автоматизації від розвинених країн. І це не лікується простим перекладанням матеріалу з іноземною на українську. Навчання необхідне в розрізі практичних вмінь. Необхідно кооперуватися з нашими виробництвами, а також, можливо, робити програму обміну досвідом з виїздом зарубіж. Також вагомим напрямком я вважаю навчання менеджерів/керівників в контексті Четвертої промислової революції. Вони мають розуміти до чого йде прогрес, і чому вони мають бути максимально залучені в процес розвитку ринку праці висококваліфікованих спеціалістів з промислової автоматизації. Я прошу вас якось резюмувати думки опозиціонерів даної ініціативи окремим дописом. Мені буде дуже цікаво послухати людей, які вважають, що наш ринок праці насичений фахівцями, а навчальна система є задовільною.”
Я вважаю що ідея доцільна і потребує опрацювання, але вважаю що мало інженерів буде зацікавлено у цьому.
Підтримуємо, є необхідність в структуруванні й оптимізації знань, збільшення практичної частини, зменшення періоду адаптації перед застосуванням на виробництві.
Вважаю що онлайн платформа на зразок Prometheus, Coursera та подібні була би цікавим місцем у сфері підвищення кваліфікації, обміну досвідом та колаборації українських спеціалістів, що сподіваюсь, спричинило б підвищення навичок та конкурентоспроможності на ринку праці в Україні, та закордоном і могло би вплинути на зростання оплати праці.
На ринку зараз брак спеціалістів промислової автоматизації та програмістів промислових контролерів, SCADA/HMI. Дані напрямки навчання потребують певної популяризації.
Джерело перевіреної і структурованої інформації для студента / молодого спеціаліста та місце отримати специфічні знання з вузької тематики (мікрокомпетентності) для практикуючого спеціаліста і викладача може бути дуже корисним для підвищення якості освіти за спеціальністю.
На мою думку, онлайн платформа не зможе допомогти у розвитку практичних навичок з автоматизації. Не буду стверджувати узагальнено, але особисто у мене так ніколи не виходило. Онлайн платформа може поширити теоретичні знання.
В умовах війни, онлайн курси допомогли би покращити знання у тих чи інших напрямках автоматизації, підвищити кваліфікацію та дізнатись щось нове з інших галузей.
курси необхідні як для навчання молоді, так і для підтримки кваліфікації працюючих інженерів, однак вважаю що важко буде вибивати кошти на курси в керівництва.
“Не зрозуміло: – платформа – це програмне забезпечення, яке дозволяє організувати онлайн-навчання; – курси – це набір теоретичних і практичних занять у вигляді тексту та/чи відеороликів. Що обговорювати? Якщо потрібна українська платформа – я пропоную спробувати на моїй: Класна оцінка. Якщо створювати курси, то треба залучати фахівців з університетів.”

Згідно з опитуванням україномовна онлайн-платформа для підвищення кваліфікації однозначно потрібна, за це проголосувало 97%
Олександр Пупена, експерт DIH “Centre 4.0 KPI”

Нижче наводимо думку автора опитувальника (Олександр Пупена):

“Згідно з опитуванням україномовна онлайн-платформа для підвищення кваліфікації однозначно потрібна, за це проголосувало 97% (проти проголосувало два представники системних інтеграторів). Цікавим є той факт, що необхідність такої платформи відмічають не тільки представники виробничих підприємств та інтеграторів, а також 100% викладачів, що взяли участь в опитуванні. Для мене це досить неочікувано, оскільки я вважав, що викладачі тримаються у своїх бульбашках і вважають що студенти погані, тому і результати навчання погані. Тим не менше, варто зауважити, що опитування пройшли ті респонденти, які вже проявляють свою активну позицію, адже вони моніторять соц.мережі в пошуках професійного контенту, а це вже говорить про вихід з “бульбашки”. Думаю, якби опитування проводилося у примусовому порядку, результати були б значно іншими.”

Основні причини необхідності платформи можна звести до кількох найбільш вагомих:

дефіцит кадрів в технологічних галузях;
швидке оновлення технологій;
необхідність постійного навчання (самонавчання) викладачів;
відсутність єдиної платформи з класифікацією та концентрацією знань в одному місці для всіх охочих;
доступність з будь-якої точки 24/7.

Розподіл тематик найбільш релевантних курсів свідчить про потреби в нових знаннях щодо інжинірингових процесів, найбільше в проєктуванні. Враховуючи склад респондентів це очікувано. Проте, загальну картину можна описати словосполученням “потрібно все”.

Наступними кроками мають бути наступні:

Ініціювання створення та запуску онлайн-платформи, деякі ідеї наведені Олександром Пупеною тут. Найшвидше це можливо за початкового фінансування за рахунок грантових коштів, далі – вихід на самоокупність; кожен курс може фінансуватися окремим грантом, тощо.
Долучення більшої кількості викладачів та експертів з різних технологічних дисциплін до процесу створення платформи, проєктування курсів тощо.
Наповнювати “Народний посібник“, який доступний усім на безкоштовній основі, це вже пропозиція до спільноти автоматників.

Ці ініціативи можуть розвиватися паралельно та матимуть свій позитивний вплив на донавчання/перенавчання. Народний посібник може стати основою для онлайн та офлайн курсів. Тому долучайтеся!

Автори: Олександр Пупена, Леся Соболевська