Огляд здобутків та ринкова позиція

Не буду повторювати те що на сайті, – 20+ років досвіду, можливості ЕРС-підрядника, потужний склад персоналу по декільком бізнес-напрямкам, унікальні технологічні компетенції та можливості, географія постачань від Африки до Росії, включно з Німеччиною та Східною Європою, – про все це можна дізнатись за вказаним посиланням.

Порівнюючи з іншими інтеграторами, ризикну відразу заявити рівень позиції ВГ «Техінсервис». Група на сьогодні – безумовний лідер у важкій категорії, – тільки не інтеграторів, а інжинірингових компаній України. Ця оцінка – експертна. Автор цих рядків є засновником політики Системної інтеграції Schneider Automation в Україні з 90-х років, мені відомі можливості та потенціал більшості інтеграторів, і звісно в рамках того ж «Шнейдер» я пройшов не один процес розробки системи кваліфікації інтеграторів – від корпоративного рівня компанії й до окремих регіонів СНД. До цього варто додати 5 років перебування в інжинірингових та машинобудівних компаніях – як КТС Груп та СНПО ім. Фрунзе.

Все ж, щоб уникнути узагальнень та не роздувати так відразу «експертні щоки»), приведу тільки найцікавіші, на мій погляд, реалізації останніх років, що говорять самі за себе про потенціал компанії:

• Будівництво деревообробного заводу потужністю 2,5 млн. м3/рік у Коростені (Україна).
• Розробка і впровадження системи диспетчеризації для ТРЦ «Ocean Plaza».
• Поставка та шеф-монтаж теплообмінних апаратів для групи Nordzucker AG (Німеччина).
• Будівництво 5-ти біоетанольних заводів загальною потужністю 120 тис. т/рік.
• Комплексне проектування, монтаж та поставка обладнання та систем для заводу в Алжирі Ouled Moussa за замовленням одного з провідних французьких виробників цукру Cristal Union.
• Реконструкція зі збільшенням потужності, поставка обладнання і систем автоматики, монтажні роботи для заводу Guelma в Алжирі.
• Будівництво «з нуля» цеху з виробництва карбамідоформальдегідної смоли (КФС) та Меламін-КФС для Коростенського заводу МДФ. Виробнича потужність цеху складає 150 тон смоли на добу.
• Розробка і впровадження системи диспетчерського управління інженерною інфраструктурою IQ Business Center, першого в Києві (Україна) інтелектуального бізнес-центру класу «А+».

Новий, сучасний цех з виробництва КФС потужністю 150 т/день, деталі – за посиланням

Це перелік показовий не тільки з точки зору географії чи масштабів робіт. В той час, як більшість українських машинобудівників згортає операції на Сході, але має суттєві труднощі з експортом в інші країни, ВГ «Техінсервіс» показує приклад, як треба працювати з тими ж французами та німцями. Чому «Техінсервісу» це вдається?

Ключові компетенції та переваги

Отже, тут саме час пригадати про критерії відбору, які ми виставляли у свій час для рейтингу кращих інтеграторів. В тій компанії в ті часи ми рейтингували інтеграторів саме з погляду їх цінності для ринку та кінцевого замовника, а потім вже йшли критерії привабливості для самого вендора (як лояльність тощо). Отже, згідно корпоративної політики наступні критерії є найбільш вагомими в очах кінцевого замовника:

1. Глибока спеціалізація в процесах та технологіях

Автоматизувати можна що завгодно, однак чи варто це робити на виробничих фондах 60-х років минулого століття? Або ж коли технологічні режими недосконалі? Ця логіка очевидна для замовників, і багато з них ще й досі нарікають на незнання інтеграторами технологій, що вони автоматизують. Однак навряд чи це можна сказати про «Техінсервіс». Володіючи власним машинобудівним заводом та великим проектним бюро (150 чол.), компанія сама є постачальником технології, і тут радше вже системи АСУ ТП йдуть придатком до них. Пам’ятаю приклади початку 2000-х у цукровій промисловості РФ. Спочатку інша українська фірма автоматизувала там чимало цукрових заводів, просто ставлячи контролери Schneider Electric на старі технології. Буквально через кілька років по їх слідах йшов «Техінсервіс», повністю замінюючи всі технології разом з автоматикою. Клієнти витрачали коштів в рази більше (і виходить, що попередні інвестиції були даремними), але ж і результати відрізнялись в рази.

Все ж, рівень «Техінсервісу» не обмежується просто наявністю проектного відділу та виробничих машинобудівних потужностей. Вони водночас є технологічними іноваторами в області цукру, спирту, біоетанолу,водовугільного палива та ін.

2. Досвід, рівень та кількість реалізацій

Навряд чи якась фірма в Україні може порівнятись за кількістю проектів чи покриттям ринку – географічним та галузевим. Більше 200 реалізованих проектів – і, як правило, великих – говорять самі за себе. Водночас кількість не є якість. Про якість систем від «Техінсервіс» говорить декілька речей, що дійсно є їх конкурентними перевагами:

• повна інтеграція будівельного, технологічного проектування з використанням сучасних САПР в 3D-моделях дозволяє значно мінімізувати кількість помилок на самому початковому етапі;
• доведені до досконалості функціональні модулі окремих об’єктів виводить системи ПЛК-СКАДА на рівень РСУ. Зокрема, мова про модулі SimpleSug™ та подібні, де оператор просто параметрує конкретні установки, одночасно зменшуючи залежність від програмістів.

3. Володіння різними технологіями автоматизації

Для замовника важливо, що інтегратор не лобіював інтереси свого вендора, а вмів зробити те, на чому вже є інстальований парк. З «Техінсервісом» тут цікава ситуація. З одного боку, компанія має 2-х стандартних постачальників Siemens та Schneider Electric. З іншого, гарантія кращого економічного результату за рахунок комплексної автоматизованої технології рідко ставить у замовника питання щодо вибору платформи автоматизації. Наприклад, «Техінсервіс» постачав лінії та устаткування з контролерами Modicon в Польщу, Сербію та Чехію на заводи, де 90% парку були на Siemens чи ABB.

4. Фінансова спроможність

Не секрет, що більшість замовників розраховуються з інтеграторами після здачі об’єкта в експлуатацію. Це означає, що інжинірингова компанія повинна мати розвинуті фінансові можливості – доступ до кредитних ресурсів та чималі доступні обігові кошти. Фінансовий тиск тільки виріс в останні роки. «Техінсервіс» в цьому плані також дає фору багатьом конкурентам – досвід та репутація дає довіру до фірми в багатьох банків, включно з міжнародними, а присутність офісів закородоном частково знімає проблему доступу до дешевших кредитних ресурсів.

5. Комплексність послуг

Про це зайве детально розписувати – простіше подивитись за цим посиланням. Просто скажемо, що радше важко знайти інжинірингову послугу, якої немає в компанії.

Водночас важливо зазначити суттєву різницю – принцип «все з одних рук» давно відомий, і чимало гравців його використовує, комбінуючи, наприклад, свої та чужі компетенції. «Техінсервіс» має величезну перевагу, утримуючи всі ключові компетенції в одних руках, в одній власності. Зовні ця різниця не завжди помітна – аж поки не дійде до проблем з термінами та якістю саме на границях тих компетенцій, де «своє» суттєво відрізняється або навіть конфліктує з «чужим».

Новий цех з виробництва карбамідоформальдегідной смоли (КФС) на Коростенському заводі МДФ. Потужність – 150 т/добу, терміни введення – 7 місяців, будівництво “під ключ” з нуля, на фото операторська, процес варки смоли – “як на долоні”. Деталі – тут

Ці критерії я використовував у далекому 2005 році при формуванні мережі інтеграторів Російської Федерації, за яку я тоді відповідав. Серед 30 інших великих інтеграторів та інжинірингових компаній «Техінсервіс» був безумовним лідером саме в харчовій промисловості.

Все ж, – Інтегратор , МАС чи ЕРС?

Рік тому, посилаючись на роботи провідного американського експерта – компанії Maverick (до речі, вони в трійці кращих інтеграторів світу по версії Control Engineering 2015 року), ми аргументували, що компетенції та позиції у промисловій автоматизації можуть бути різними. Хтось тільки автоматизує, користуючись чужим ТЗ та проектом, а хтось все це робить сам. Хтось не йде далі «комплексності» в об’єднанні декількох мереж, хтось вміє інтегруватись в KPI на С-рівні. Про останнє – цікаво послухати Максима Романова з АМКР. Отже, Maverick дає нову класифікацію інжинірингових підрядників – замовникам варто розрізняти позиції просто Інтеграторів, але також Технологічної інжинірингової компанії та Головного підрядника по автоматизації (англ. Main Automation Contractor або ж Automation Solution Provider).

За рівнем компетенцій та можливостей 2 останні категорії стоять на порядок вище від просто «Інтегратора». Ця різниця не просто теоретична – вона має пряме відношення до критеріїв відбору підрядників нашими славнозвісними тендерними комітетами, а також вендорами, які не менш «блискуче» валять в одну купу всіх партнерів по кліше «інтегратор».

«Техінсервіс» – вже давно не просто «інтегратор». Вони вже давно Технологічна інжинірингова компанія + Потужний системний інтегратор (підрозділ Techinservice Intelligence). А в ряді випадків й EPC–контрактор. І на наш погляд, компанії ніщо не заважає ставати ще й МАС – головним підрядником по автоматизації в великих проектах. Надто багато ролей? Що ж, саме тому «Техінсервіс» має декілька бізнес-напрямків, і вже замовник обирає, який пакет рішень йому потрібний.

Підрозділ групи Techinservice intelligence, що впроваджує АСУ ТП практикує модульний, об’єктно-орієнтований підхід на рівні всієї АСУ. Скрін показує частину модуля SimpleChem, розроблений спеціально для підприємств хімічної галузі

Можливості та зони росту

Проблема ВГ «Техінсервіс» в одному – їх можливості давно переросли темпи розвитку українського ринку. Це саме можна сказати про декількох інших наших інтеграторів. Але й тут є різниця. Лідерські амбіції першої особи – Щуцького Ігора Валентиновича – та наявні потужності компанії дозволяють легко модернізувати та вивести на світовий рівень чимало галузей харчової промисловості, а також цілого ряду напрямків в біоенергетиці, енергетиці та хімії. Але якщо ви можете легко будувати заводи та лінії «під ключ», то потрібно, щоб був ринок таких об’єктів. На жаль, в Україні цей ринок вкрай обмежений. Саме тому компанія багато працює на експорт.

Експорт, більш широкий та масштабний, залишається і викликом для компанії. Приклад нашого ІТ-сектору, очевидно, може бути взірцем для цього нового рубежу «Техінсервіс». Для цього компанії дуже б знадобилась допомога міжнародних вендорів. В свій час, працюючи в Schneider Electric, я просував «Техінсервіс» до включення в програму Global OEM/PE (Process engineering). Суть її в тому, що вендор починає просувати свого партнера на глобальному світовому рівні, надаючи йому відповідний статус, однаковий по всім країнам рівень комерційних умов та відповідну комерційну підтримку в проектах. І Шнейдер це робить реально для багатьох європейських та американських клієнтів. В 2005 році ми були зовсім недалеко від реалізації цієї ідеї, серйозно обговорюючи цю можливість на корпоративному рівні. І тут знов пора говорити «на жаль» – після мого виходу з компанії в 2005 ніхто подібними «дрібницями» в місцевій філії не переймається.

Третя можливість й одночасно зона росту – більш широка кооперація з різними гравцями ринку. Звичайно, гріх жалітись на «Техінсервіс», враховуючи його постійну та всіляку підтримку АППАУ, включно з фінансовою підтримкою нашої спільноти. До речі, в цьому теж відмінність компанії. Водночас ми добре бачимо, що персонал настільки перезавантажений рутиною, що людям, які працюють з нами, просто ніколи вникати в наші нові проекти чи ініціативи. Разом з цим, ми не втомимось повторювати, що фірми, які першими включаться в стандартизацію якості в інжинірингових дисциплінах, першими ж і отримають дивіденди. Найбільш яскравий приклад на цей час – це стандарт ISA-95, який має пряме відношення до MES. До цього часу жоден інтегратор, жоден вендор не заявив про підтримку наших ініціатив, хоча окремі замовники вже давно готові до співпраці.

І це наразі – найкоротший шлях до уникнення сценарію «голодних ігор», який розмиває ці критерії та ще не встановлені стандарти.

***********

Якщо комусь ця стаття здалась піаром окремого гравця чи достатньо заангажованою, скажу наступне. Перше – ніщо не заважає вам самим надати відповідні факти та аргументи для вашої компанії, ми із задоволенням їх представимо на сайті АППАУ і надамо свої оцінки. Друге – в нашій спільноті ми давно вийшли на розуміння, що визначення «хто є хто» прискорює ту саму стандартизацію та підняття планки якості в українському інжинірингу. І це неможливо без порівнянь, без подібних статей та без публічних дискусій. Третє – і якщо розширювати рамки, – хто власне в широких бізнес-кругах має хоч якесь повне уявлення про кращі українські інжинірингові компанії? Й чи не в тому наше зростаюче відставання від того ж ІТ-сектору, що якісного піару українському інжинірингу катастрофічно не вистачає? Й чи не тому до цього часу наші харчовики, металурги та енергетики переплачують за німецьку якість, хоча власна нічим не гірша?

Виступ «Техінсервіс» та публічна дискусія з приводу кращих інтеграторів – замовників – вендорів відбудеться 18 лютого на форумі лідерів. Готуйте свої запитання.

Олександр Юрчак

Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні.

У 3-х навчально-наукових інститутах та 13-ти факультетах базового закладу університету (м. Київ) і в 10-ти відокремлених підрозділах НУБіП України – регіональних вищих навчальних закладах І-ІІІ рівнів акредитації навчається понад 26 тис. студентів та більше 600 аспірантів, докторантів і пошукувачів.

Навчальний процес і наукові дослідження в Університеті забезпечують понад 2600 науково-педагогічних і педагогічних працівників, у тому числі біля 300 професорів і докторів наук, понад 1000 доцентів і кандидатів наук.

Очолює університет член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, д. пед. н., проф. Станіслав Миколайович Ніколаєнко.

Навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження, як структурний підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України, створений для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі енергетики і автоматики на базі сучасних стандартів освіти, розроблених відповідно до вимог світових освітніх програм, для забезпечення державного та недержавного секторів економіки.

Наукова та інноваційна концепція діяльності інституту полягає у створенні новітніх електроенергетичних засобів, електротехнологій, систем автоматики, робототехніки, альтернативних систем електроживлення та їх широкого впровадження у народне господарство.

У навчально-науковому інституті енергетики, автоматики і енергозбереження здійснюється підготовка фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» та «Магістр» за двома спеціальностями: 141 – “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”, 151 – “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології”.

Очолює навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Володимир Вікторович Козирський.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка створена наприкінці 1974 р. як випускова для інженерів-електромеханіків сільського господарства і розміщувалась на початку у першому навчальному корпусі на площі 63 м2. Пізніше навчальні площі кафедри були суттєво збільшені. У 2000 році. відбулося переміщення лабораторій кафедри в 11 навчальний корпус, де вона існує і понині (її навчальні лабораторії розміщені на площі понад 400 м2).

Очолює кафедру автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Віталій Пилипович Лисенко.

Величезна робота проведена працівниками кафедри щодо створення сучасних лабораторій: змонтовано більше 50 лабораторних стендів для 7 спеціалізованих лабораторій, створено 4 комп’ютерних класи, об’єднаних в локальну мережу, котра є частиною комп’ютерної мережі університету з виходом до глобальної мережі Internet. Для проведення лекцій використовується медійна техніка та сучасні «платформи» дистанційного навчання.

Кафедра є випусковою для напряму підготовки «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології», магістерської спеціальності «Автоматизовані системи управління технологічними процесами» та бере участь у підготовці фахівців інженерних напрямів і спеціальностей університету, забезпечуючи дисципліни, що пов’язані з автоматизацією.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка готова співпрацювати з іншими членами організації в рамках АППАУ та концепції Industry 4.0 щодо створення (модернізації) систем автоматизації виробництва продукції на біотехнічних об’єктах аграрного спрямування та з метою формування змісту підготовки фахівців у відповідності із сучасними вимогами ринку праці.

Більше інформації на сайті: https://nubip.edu.ua/node/1376

Business Logic надає послуги повного циклу розробки і впровадження ІТ рішень для аналізу виробничих, логістичних та операційних даних підприємства.

В перелік послуг компанії входить консалтинг з питань стратегічного планування, розробки цільових моделей організації, моделювання та оптимізації бізнес-процесів, тощо.

Компанія має досвід роботи у виконанні подібних завдань в терміналах, портах, залізничному транспорті, промислових підприємствах. Категорії клієнтів – компанії з агросектору, портової індустрії, проектні організації.

Більше інформації про Business Logic можна дізнатися на сайті компанії.

Травень – вже традиційно підводить підсумки Ганновера та починає серію регіональних та галузевих подій.

Отже, що нас чекає в цьому місяці:

• 10 травня відбудеться вебінар для учасників проекту ІІоТ – в першу чергу, ВНЗ та Інтеграторів, хто вже працює на вибраними юз-кейсами.
• 14 травня – звітна зустріч по Ганноверу. Прекрасна нагода для учасників події поділитись своїми враженнями, а для тих хто не був – взнати про останні тенденції Індустрії 4.0 – і не тільки. Це також must be подія для координаційної ради 4.0 та експертів по напрямкам. Організатор – АППАУ.
• 19 травня – дні ТДА в НУХТ на тему розвитку MES. Смілива й цікава ініціатива з точку зору вибору теми, – адже досі в Україні ще не було жодної бізнес-конференції на тему MES. Організатор – кафедра АКІТ, НУХТ.
• 23-24 травня – конференція «Цифрова економіка» в Запоріжжі. Декілька круглих столів, відвідання «Мотор-Січ» – і все це в рамках виставки «Металургія. Машинобудування». Рекомендуємо прийняти участь всім нашим членам та партнерам з Центрального регіону. Організатор – Запорізька ТПП, АППАУ – партнер заходу.
• 23-24 травня – конференція «Технологія для проектування та виробництва в машинобудуванні» в Києві, яку проводить компанія Аркада. В програмі – доповіді про CAD/CAM/CAE від компаній Autodesk, DS Solidworks Corporation, Dassault Systemes, 3D Systems.  По датах – це накладка з Запоріжжям, але звісно тут є ясна орієнтація на фахівців та користувачів САПР в машинобудуванні. АППАУ – партнер заходу.

Конференція по проекту ІІоТ (з польськими партнерами) переноситься на червень.

Програма може змінюватись – слідкуйте також за новинами АППАУ в наших групах на Фейсбук.

10 травня, з 17 до 18 години.
Дивним чином ініціатива АППАУ по співпраці ВНЗ з ринковими учасниками співпала з головною темою Hannover Messe – Connect & Collaborate. А може й «не дивним», адже процеси синхронізації зі світовим простором в області 4.0 у нас тривають з 2016.Й цей рік – певний переломний момент в тому, чи зможе вся наша нова екосистема спільноти АППАУ та 4.0 показати інший рівень співпраці. Де «не кожен сам за себе» й де фокус виключно на короткострокових комерційних проектах, а де гравці разом вирішують завдання середньострокового стратегічного розвитку.

Вебінар є обов’язковим для учасників проекту ІІоТ (ВНЗ – КПІ, НУХТ, ОНАХТ, ХАІ, ЛПІ, комерційні учасники – Новатек Електро, Еліус-М, Індасофт, Мікрол) й вільним для участі для інших учасників спільноти АППАУ та 4.0.

Отже, про що будемо говорити 10 травня:

• Connect & Collaborate – технології та люди.
• Проект ІІоТ в контексті Ганновера.
  • проблема не в технологіях, головне – люди та культура співпраці.
  • як інтерпретувати те, що в проекті (ще) немає великих брендів.
  • все ж про технології – що головне в українських умовах.
• Стан та завдання проекту по головним учасникам.
• Огляд «топ -10 застосувань IIoT» – типові питання для співпраці.
• Як оформлювати use-cases.
• Методична допомога АППАУ.
• Інструменти комунікацій та взаємодії.

Учасники матимуть змогу ставити свої запитання та пропозиції.

Час: з 17 до 18 год.

Ведучий – Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ.

Для участі заповніть, будь ласка, форму:

14 травня, з 18 до 21 години, HUB 4.0
Як і минулого року, учасники Ганноверської виставки збираються в Києві, щоб обговорити 2 ключові теми – головні тенденції в 4.0 та «де Україна» щодо них. Зустріч буде цікавою як з точки зору представництва різних категорій учасників ринку промислової автоматизації та ІТ, так і рівня залучених спікерів.

В програмі 3 панельні дискусії:

Панель №1. «Загальні оцінки та враження. Тенденції розвитку. Новини брендів»
Спікери:

• Генеральний директор «Ріттал-Україна» Сергій Лахно.
• Генеральний директор «Шнейдер Електрик Україна» Михайло Бубнов.
• Генеральний директор «Фенікс Контакт Україна» Андрій Максимець.

Модератор: Денис Базилевич, Медіа-Хаб 4.0.

Панель №2. «Ситуація по технологічним напрямкам – IIoT, digital twins, AI & ML, robots, інтеграція систем та технологій, колаборація тощо»

Спікери: 

• Технічний директор «IT-Enterprise» Володимир Михайлов.
• Директор «Профдрайв» Сергій Буланча.
• Менеджер напрямку «Індустрія 4.0» «Фенікс Контакт Україна» Артур Коробов.

Модератор: Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ.

Панель №3. «Стан інноваційних екосистем: Ганновер (світ) vs Україна. Чи потрібен і чи буде український стенд в 2019?»

Спікери:

• Доктор економічних наук, провідний науковий співробітник сектору цифрової економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ірина Яненкова
• Директор “Юнівей консалтинг груп”  Нікітін Юрій
• Директор з розвитку бізнесу SoftElegance Володимир Варгола.

Модератор: Олександр Юрчак, АППАУ.

Організатори заходу: АППАУ та HUB 4.0.
Генеральний партнер заходу: «Ріттал-Україна».

Для участі, будь ласка, зареєструйтеся.

 

Центр підтримки бізнесу м. Запоріжжя запрошує взяти участь у форумі «Цифрова економіка: від індустріального до інформаційного суспільства», який відбудеться 23-24 травня 2018 року у виставковому центрі «Козак-Палац». Форум проходить за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business.

Основною метою заходу є створення майданчику для презентації інноваційних рішень в промисловій сфері, популяризація IT-рішень для бізнесу, Індустрії 4.0, розгляд найбільш перспективних проектів у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій. Адже перехід до цифрової економіки є світовою тенденцією, а застосування ІТ-рішень підвищує ефективність та якість виробництва.

Що заважає розвитку інноваційної економіки регіону та може зашкодити її росту в майбутньому?

Як інтегрувати нові інформаційні технології в економіку та впровадити їх у місцевому бізнесі?

Які інформаційні інструменти Індустрії 4.0 є найсучаснішими?

Відповіді на ці та багато інших запитань будуть розглянуті під час роботи Форуму. У дискусіях візьмуть участь експерти, представники ЄБРР, міжнародних проектів з технічної допомоги, компанії-розробники та промислові підприємства малого та середнього бізнесу.

У числі експертів панельних дискусій:

• голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України Володимир Коляденко;
• експерт проекту GIZ «Fit for Partnership with Germany»Євгеній Клісенко;
• директор Асоціації підприємств промислової автоматизації Олександр Юрчак;
• голова Комітету з питань промислової модернізації ТППУ, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк;
• виконавчий директор ГО «ХайТек Офіс» Андрій Бірюков;
• керівник проектів IT-Enterprise Роман Яворський.

Під час виїзної сесії учасники форуму відвідають компанії Запорізького регіону та ознайомляться з практичним досвідом впровадження інноваційних технологій та автоматизованих систем у виробництві. На базі Запорізького національного технічного університету відбудеться обговорення можливостей створення кластеру 4.0 за участю науковців та МСБ регіону.

Участь у заході є безкоштовною.

Реєстрація до 21 травня.

Детальніше про форум

Facebook

Додаткова інформація:

bsc-zp@e-tpp.org

+38 (061) 233-11-72, (050) 484-11-97.

Круглий стіл в Запорізькому НТУ, 24.05, з 13 до 17 год.

Створення інноваційних екосистем промислових хайтек по регіонам є поворотним моментом в реалізації стратегії 4.0, що розгорається в національному русі «Індустрія 4.0 в Україні».

З початку 2018 р. круглі столи на цю тему пройшли в Києві, Одесі, Харкові, Івано-франківську. Перший регіональний центр 4.0 відкритий в Одесі.

Головна тема подібних зустрічей – об’єднання гравців регіону навколо спільних цілей по розвитку (як експорт) та протистояння загрозам (як відтік кадрів та проблеми підготовки спеціалістів). В травні естафету приймає Запоріжжя.

Головні цілі круглого столу

1. Обговорити спільні виклики по співпраці ВНЗ з підприємствами міста та регіону
2. Провести обмін кращими практиками по співпраці в комплексі питань, що стосуються освіти та просвіти ринку, підготовки кадрів в області промислових хайтек.
3. Визначити пріоритетні програми та проекти співпраці на 2018 рік

В програмі обговорення

13-00 Привітання

• Привітання від ЗНТУ (Перший проректор університету Прушківській В.Г)
• Форум «Цифрова економіка» – підсумки 1-го дня роботи (віце-президент ЗТПП Куц А.В.)
• Запоріжжя Smart City (заступник директора центру управління інформаційними технологіями Вальчук І.С.)
• STEM-освіта у Запоріжжі (заступник завідувача Запорізького науково-методичного центру департаменту освіти та науки Запорізької міської ради Немчин В.В.)

 13-20

Блок №1: Науково-освітній потенціал міста. Взаємодія ВНЗ з промисловими підприємствами – питання розвитку та співпраці

1. • Український досвід – практики розвитку від АППАУ, концепція центрів 4.0,  (Юрчак О.В.)
   • Виступи підприємств (Іскра, Інфоком, Мотор-Січ, Запоріжсталь, Тріада-Зварка, Хартрон-Юком…) – до 7 хв на виступ
   • Ініціативи ЗНТУ щодо покращення взаємодії з підприємствами міста
     (Шило Г.М., Пирожок А.В.)

14:30 Кава-брейк

14:50 Екскурсія в Лабораторію «Сіменс» (Осадчий В.В.)

15:30  продовження круглого столу

 Блок №2. Розвиток інновацій. Експорт. Міжнародна співпраця.

1. • Проект ERASMUS+ ALIOT (Кудерментов Р.К., Морщавка С.В.)
   • Проект Smart-Connect (Малий О.Ю.)
   • Представники МСБ  –до 5-ти хв. на виступ

16-00 Блок №3. Дискусія «Виклики по взаємодії ВНЗ з підприємствами. Пріоритетні проекти та програми дій».

16:30 Підведення підсумків.

Організатори –

1. Запорізька ТПП
2. Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ)
3. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ)

Захід пройде 24 травня, з 13 до 17 год в ауд.253 Запорізького національного технічного університету, вул. Жуковського, 64, головний корпус.

Захід проходить в рамках форуму “Цифрова економіка” що проводить Запорізька торгово-промислова палата.

Минулий тиждень в АППАУ мав головними 3 події – звітна зустріч по Ганноверу, ТДА18-2 й завершення реєстрації в проект «10-топ IIoT». Чи є в них щось спільне й що відноситься до нових маркерів нашого загального розвитку в спільноті? І які можливо дають старт новим, важливим тенденціям? Давайте порефлексуємо.

Ключові моменти зустрічей

Звітна зустріч по Ганноверу описана вже на сайті 4.0. Головні меседжи там зрозумілі –

1. Синхронізація зі світовим рухом 4.0 йде повним ходом
2. Лідерство в цьому задають глобальні бренди промислової автоматизації та передові українські інтегратори АСУТП-ІТ
3. Ми (Україна) дуже відстаємо від темпів руху розвинутих держав. Серед категорій ринкових гравців найбільше відставання саме в кінцевих замовників. Водночас, консолідація інших стейкхолдерів набирає темпів.

Чергова зустріч ТДА, що пройшла в останню суботу в НУХТ була начебто на зовсім іншу тему, але насправді була дуже дотичною до цих висновків від понеділка

1. Тема MES-MOM виявилась набагато більш живою, ніж я собі міг уявити, знаючи темпи «розвитку» в Україні – як і 10 років тому, повноцінних MES в нас майже немає. Але насправді організаторам вдалось зібрати до 50 спеціалістів з самих різних категорій ринку. Отже, тема жива. І це дуже добре для розвитку 4.0 – адже системи цього рівня є критичними з точки зору вертикальної інтеграції, що є наріжним каменем 4.0 в виробництві.
2. Рівень дискусій, включно з пост-активностями в соц. мережах демонструє значне зростання зрілості експертної спільноти. Дебати навколо «що є МЕS» та «чим це відрізняється від АСОДУ» – є важливими як з точки зору розуміння позицій ІТ vs OT, так і розуміння рівня зрілості організацій замовників. Перше було добре видно в тому, як «табір АСУТП» насідав на IT (Enterprise) зі своїми питаннями щодо стиковки з АСУТП. В свою чергу люди з ІТ дивувались питаннями на кшталт – «так це що – е-документобіг?». Тобто, обміни ІТ-ОТ на рівні MES були дійсно дуже корисними й як на мене 1:1 підтвердили гумористично-саркастичний характер відносин, що показаний в цьому ролику.

3. Це були не теоретичні ВУЗ-ські дебати – окремі замовники, що були присутні, тут же ініціювали наступні рухи по ТК 185, де стандарт IEC 62264 (ISA-95) є ключовим для МES.

Ну і підсумки реєстрації учасників в проект IIoT завершились в неділю. Й дещо несподівано. Ті, хто найбільше піариться на темі ІІоТ – зокрема, деякі вендори включно з «Шнейдер Електрик», – взагалі не проявили жодного інтересу до цієї теми. В результаті, робота починається з 9 ВНЗ та 9 комерційними організаціями. Серед  яких також немає жодного замовника. Але для початку роботи це непоганий баланс інтеграторів з ВНЗ.

 

Маркери змін

Отже, що тут спільного в цих 3-х подіях? Чи бачимо ми якісь ознаки старих тенденцій чи нові маркери змін?

Як на мене, продовжується головна тенденція останніх 5 років – ідейне лідерство в промисловій автоматизації переходить від брендів до експертної спільноти. Яка може включати дуже різних представників, – але вже обов’язково інтеграторів та ВНЗ. Минулий тиждень, яскраво показав що бренди цього не розуміють і не враховують в своїх політиках.

Найбільші цікаві маркери в цьому контексті, на мою думку, наступні

1. Технологічна експертиза все більше переходить до ВНЗ

Те, що замовники цінують справжню експертизу відомо давно. Як і те, що галузева та технологічна експертиза має бути, перш за все, в руках та головах інтеграторів. Приклад НУХТ (ОНАХТ, КПІ…) говорить про іншу й нову конфігурацію знань та експертизи – перш за все, в аспектах її публічності та синхронізації зі світовими стандартами. І тому найбільший «прокол» IT-Enterprise був в останню суботу не в тому, що вони не змогли добре пояснити про мережеву чи протокольну «стиковку» з АСУТП. А в тому, що нічого не сказали про свою відповідність МЕК 62264 (ISA-95). Чи іншим стандартам. Чи сучасним – вже достатньо стандартизованим фреймворкам MES/MOM.  Між тим, для багатьох – включно з замовниками що були, – це вже must have.

Але хто ж сьогодні володіє й продовжує швидко нарощувати свою експертизу в цих питаннях? Так – це команда ВНЗ (НУХТ). Якщо брати аналогічні ситуації з інших областей (кібер-безпека, ІоТ) – ситуація подібна. Можна згадувати тут про ХАІ, ХНУРЕ, КПІ та ряд інших ВНЗ. Й величезна різниця ВНЗ з інтеграторами в тому, що ця експертиза є публічною та доступною. А отже, – це зовсім інші можливості інтеграції в інноваційні, відкриті екосистеми.

2. Замовники так само загострюють питання щодо стандартів – але вже з боку кращих практик та своїх актуальних потреб. Гострі питання що ставили представники УкрГазВидобування та УкрТатНафта, а також потім в соц. Мережах, представники харчових підприємств показують зростання рівня зрілості. Й особливо це чутливо на рівні стику OT-IT. Тобто, якщо ви не можете пояснити, яким чином дані збираються по підприємству з десятків систем, підсистем, яка відповідність між кількістю датчиків та кількістю тегів, що обробляються в базі на рівні SCADA-MES, а потім вже ERP, якщо ви навіть не згадуєте рівні зрілості підприємства в розвитку таких систем, – довіра може швидко втрачатись.

3. Зростає роль професійних спільнот. Який результат обговорення пп.1) та 2)? Комплекс цих питань відразу ж в кінці ТДА 18-2 винесений на групу ISA-95 в Технічному комітеті 185. Для мене це однозначно говорить, що професійні та організовані спільноти вже грають – і будуть грати ще більшу роль в очах ринку. Саме там відбуватиметься остаточні закріплення-валідація кращих практик. Зрештою, ріст популярності ТДА – «з цієї ж опери». ТДА – не що інше, як маніфестація руху професійних спільнот ВНЗ-інтеграторів та інших категорій до єднання.

4. Зростає роль справжніх лідерів. Майже повна відсутність брендів в проекті ІІоТ пояснюється не тільки їх загальною інертністю. За останніх 5 років серед продакт менеджерів, за рідкісним виключенням, так і не вдалось виявити справжніх та публічних лідерів, що здатні демонструвати свою експертизу. Між тим проекти як ІІоТ розраховані саме на них. Це є значним контрастом до тих же ВНЗ, чи інтеграторів, перелік справжніх та публічних експертів, та які підтримують ініціативи АППАУ та руху 4.0 весь час зростає.

5. Зростає роль справжнього маркетингу та ідейного лідерства. Здатність доносити (чи недоносити) меседжі публічно й переконливо «про головне», вести діалог на цим головним темам – й на фоні піару, який вже добре освоїли чимало компаній, – буде тільки зростати. Повертаючись до подій тижня, Гановер та новини про нього – це більше про піар. А от ТДА та проект ІІоТ  – це про справжнє лідерство, що проявляється як в демонстрації технологічної експертизи, так і в підтримці змін в спільнотах. В тому, наскільки ми здатні перетворювати інформацію з Ганноверу в щось справді важливе й ціннісне для нашого розвитку.

При цьому справжній маркетинг має стосуватись дуже доброго розуміння області спеціалізації – й перш за все, ринкової аналітики. На ТДА18-2 було задано багато питань щодо тенденцій в світі, та синхронізації з ними тут. Наші керівники все більше розуміють важливість цього фактору. До речі, символіка ТДА ясно говорить про те, що не потрібно робити нашим розробникам.

 

А справжнє ідейне лідерство має не тільки відповідати на критичні запитання аудиторії. Але й формулювати власні питання стратегічного характеру й відповідати на них. На кшталт того, що “так, АСОДУ – це не МЕS” (й пояснювати різницю), але “АСОДУ в багатьох сегментах – це перший крок до повноцінних MES”.

Якщо цього не має, парадигми “Sales First” яким наскрізь просочені наші шановні бренди є просто шкідливими. Адже будь-який продаж починається зі встановлення довіри. А довіра – в свою чергу, – з демонстрації експертизи та просвіти замовника. І якщо швидко наростити цю експертизу всередині організації неможливо, то єдиний шлях – це знайти її на стороні. Навчитись кооперуватись та взаємодіяти в проектах розвитку.  І в українських умовах тотального дефіциту інвестицій, а далі все більше й більше – кадрів, – це єдиний шлях розвитку. Інакше – смерть будь-яким інноваціям.

***********

Резюмуючи. Маркери – ще не тенденції. Я далекий від того, щоб говорити про якесь вже визнане лідерство ВНЗ в процесах інновацій чи промоції сучасних технологій на українському ринку. Так само, як і протиставляти когось брендам. Так само як і узагальнювати поведінку 2-3 керівників департаментів від замовників в “прорив” в свідомості чи методах підтримки інновацій керівниками великих холдингів. Маркери – це тільки паростки. Але якщо на них реагувати, якщо за ними дбайливо піклуватись та вирощувати – вони ведуть до стійких тенденцій.

Всі вищевказані маркери будуть проявлятись та переростати в тенденції в проекті «10-топ ІІоТ застосувань». Через 6 місяців ми побачимо і нових лідерів, і нові стандарти та кращі практики, і нові зразки переконливого ідейного лідерства. Стратегічний та головний наслідок таких проектів в тому, що ми виходимо на створення нових екосистем, де панують інші підходи, інша культура відносин, інше розуміння співпраці. Та зовсім інші темпи інновацій. Можливо, це проект знаковий також в своїй символіці -[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] неможливо створювати нові колабораційні та відкриті системи керування без створення нових відкритих та набагато більш інноваційних екосистем [/perfectpullquote]

Наш шлях змін триває й чудово, що на ньому все більше колег.

Юрчак Олександр

 

 

 

 

 

5 березня, в НТТУ «КПІ ім. Сікорського», корпус 6 відбудеться чергова зустріч учасників Технічного комітету 185.

Головні питання зустрічі:

• Звіт робочих груп про виконання поточних планів (IEC61512, 62264, 61508, ISO 22400).
• Плани на наступний період.
• Координація спільних питань по всьому ТК 185.
• Створення нових груп під типові застосування великих пром підприємств.

Зустріч відбудеться 5 березня, в КПІ, корпус № 6 з 14 до 18 години. Запрошуються всі члени ТК 185, члени АППАУ. Зібрання є відкритим.

Додаткова інформація – пишіть на info@appau.org.ua