Національний університет біоресурсів і природокористування України є одним із провідних закладів освіти, науки і культури в Україні.

У 3-х навчально-наукових інститутах та 13-ти факультетах базового закладу університету (м. Київ) і в 10-ти відокремлених підрозділах НУБіП України – регіональних вищих навчальних закладах І-ІІІ рівнів акредитації навчається понад 26 тис. студентів та більше 600 аспірантів, докторантів і пошукувачів.

Навчальний процес і наукові дослідження в Університеті забезпечують понад 2600 науково-педагогічних і педагогічних працівників, у тому числі біля 300 професорів і докторів наук, понад 1000 доцентів і кандидатів наук.

Очолює університет член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, д. пед. н., проф. Станіслав Миколайович Ніколаєнко.

Навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження, як структурний підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України, створений для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі енергетики і автоматики на базі сучасних стандартів освіти, розроблених відповідно до вимог світових освітніх програм, для забезпечення державного та недержавного секторів економіки.

Наукова та інноваційна концепція діяльності інституту полягає у створенні новітніх електроенергетичних засобів, електротехнологій, систем автоматики, робототехніки, альтернативних систем електроживлення та їх широкого впровадження у народне господарство.

У навчально-науковому інституті енергетики, автоматики і енергозбереження здійснюється підготовка фахівців освітніх рівнів «Бакалавр» та «Магістр» за двома спеціальностями: 141 – “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”, 151 – “Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології”.

Очолює навчально-науковий інститут енергетики, автоматики  і енергозбереження д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Володимир Вікторович Козирський.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка створена наприкінці 1974 р. як випускова для інженерів-електромеханіків сільського господарства і розміщувалась на початку у першому навчальному корпусі на площі 63 м2. Пізніше навчальні площі кафедри були суттєво збільшені. У 2000 році. відбулося переміщення лабораторій кафедри в 11 навчальний корпус, де вона існує і понині (її навчальні лабораторії розміщені на площі понад 400 м2).

Очолює кафедру автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка д. т. н., проф., заслужений діяч науки і техніки України Віталій Пилипович Лисенко.

Величезна робота проведена працівниками кафедри щодо створення сучасних лабораторій: змонтовано більше 50 лабораторних стендів для 7 спеціалізованих лабораторій, створено 4 комп’ютерних класи, об’єднаних в локальну мережу, котра є частиною комп’ютерної мережі університету з виходом до глобальної мережі Internet. Для проведення лекцій використовується медійна техніка та сучасні «платформи» дистанційного навчання.

Кафедра є випусковою для напряму підготовки «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології», магістерської спеціальності «Автоматизовані системи управління технологічними процесами» та бере участь у підготовці фахівців інженерних напрямів і спеціальностей університету, забезпечуючи дисципліни, що пов’язані з автоматизацією.

Кафедра автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І. Мартиненка готова співпрацювати з іншими членами організації в рамках АППАУ та концепції Industry 4.0 щодо створення (модернізації) систем автоматизації виробництва продукції на біотехнічних об’єктах аграрного спрямування та з метою формування змісту підготовки фахівців у відповідності із сучасними вимогами ринку праці.

Більше інформації на сайті: https://nubip.edu.ua/node/1376

Business Logic надає послуги повного циклу розробки і впровадження ІТ рішень для аналізу виробничих, логістичних та операційних даних підприємства.

В перелік послуг компанії входить консалтинг з питань стратегічного планування, розробки цільових моделей організації, моделювання та оптимізації бізнес-процесів, тощо.

Компанія має досвід роботи у виконанні подібних завдань в терміналах, портах, залізничному транспорті, промислових підприємствах. Категорії клієнтів – компанії з агросектору, портової індустрії, проектні організації.

Більше інформації про Business Logic можна дізнатися на сайті компанії.

Травень – вже традиційно підводить підсумки Ганновера та починає серію регіональних та галузевих подій.

Отже, що нас чекає в цьому місяці:

• 10 травня відбудеться вебінар для учасників проекту ІІоТ – в першу чергу, ВНЗ та Інтеграторів, хто вже працює на вибраними юз-кейсами.
• 14 травня – звітна зустріч по Ганноверу. Прекрасна нагода для учасників події поділитись своїми враженнями, а для тих хто не був – взнати про останні тенденції Індустрії 4.0 – і не тільки. Це також must be подія для координаційної ради 4.0 та експертів по напрямкам. Організатор – АППАУ.
• 19 травня – дні ТДА в НУХТ на тему розвитку MES. Смілива й цікава ініціатива з точку зору вибору теми, – адже досі в Україні ще не було жодної бізнес-конференції на тему MES. Організатор – кафедра АКІТ, НУХТ.
• 23-24 травня – конференція «Цифрова економіка» в Запоріжжі. Декілька круглих столів, відвідання «Мотор-Січ» – і все це в рамках виставки «Металургія. Машинобудування». Рекомендуємо прийняти участь всім нашим членам та партнерам з Центрального регіону. Організатор – Запорізька ТПП, АППАУ – партнер заходу.
• 23-24 травня – конференція «Технологія для проектування та виробництва в машинобудуванні» в Києві, яку проводить компанія Аркада. В програмі – доповіді про CAD/CAM/CAE від компаній Autodesk, DS Solidworks Corporation, Dassault Systemes, 3D Systems.  По датах – це накладка з Запоріжжям, але звісно тут є ясна орієнтація на фахівців та користувачів САПР в машинобудуванні. АППАУ – партнер заходу.

Конференція по проекту ІІоТ (з польськими партнерами) переноситься на червень.

Програма може змінюватись – слідкуйте також за новинами АППАУ в наших групах на Фейсбук.

10 травня, з 17 до 18 години.
Дивним чином ініціатива АППАУ по співпраці ВНЗ з ринковими учасниками співпала з головною темою Hannover Messe – Connect & Collaborate. А може й «не дивним», адже процеси синхронізації зі світовим простором в області 4.0 у нас тривають з 2016.Й цей рік – певний переломний момент в тому, чи зможе вся наша нова екосистема спільноти АППАУ та 4.0 показати інший рівень співпраці. Де «не кожен сам за себе» й де фокус виключно на короткострокових комерційних проектах, а де гравці разом вирішують завдання середньострокового стратегічного розвитку.

Вебінар є обов’язковим для учасників проекту ІІоТ (ВНЗ – КПІ, НУХТ, ОНАХТ, ХАІ, ЛПІ, комерційні учасники – Новатек Електро, Еліус-М, Індасофт, Мікрол) й вільним для участі для інших учасників спільноти АППАУ та 4.0.

Отже, про що будемо говорити 10 травня:

• Connect & Collaborate – технології та люди.
• Проект ІІоТ в контексті Ганновера.
  • проблема не в технологіях, головне – люди та культура співпраці.
  • як інтерпретувати те, що в проекті (ще) немає великих брендів.
  • все ж про технології – що головне в українських умовах.
• Стан та завдання проекту по головним учасникам.
• Огляд «топ -10 застосувань IIoT» – типові питання для співпраці.
• Як оформлювати use-cases.
• Методична допомога АППАУ.
• Інструменти комунікацій та взаємодії.

Учасники матимуть змогу ставити свої запитання та пропозиції.

Час: з 17 до 18 год.

Ведучий – Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ.

Для участі заповніть, будь ласка, форму:

14 травня, з 18 до 21 години, HUB 4.0
Як і минулого року, учасники Ганноверської виставки збираються в Києві, щоб обговорити 2 ключові теми – головні тенденції в 4.0 та «де Україна» щодо них. Зустріч буде цікавою як з точки зору представництва різних категорій учасників ринку промислової автоматизації та ІТ, так і рівня залучених спікерів.

В програмі 3 панельні дискусії:

Панель №1. «Загальні оцінки та враження. Тенденції розвитку. Новини брендів»
Спікери:

• Генеральний директор «Ріттал-Україна» Сергій Лахно.
• Генеральний директор «Шнейдер Електрик Україна» Михайло Бубнов.
• Генеральний директор «Фенікс Контакт Україна» Андрій Максимець.

Модератор: Денис Базилевич, Медіа-Хаб 4.0.

Панель №2. «Ситуація по технологічним напрямкам – IIoT, digital twins, AI & ML, robots, інтеграція систем та технологій, колаборація тощо»

Спікери: 

• Технічний директор «IT-Enterprise» Володимир Михайлов.
• Директор «Профдрайв» Сергій Буланча.
• Менеджер напрямку «Індустрія 4.0» «Фенікс Контакт Україна» Артур Коробов.

Модератор: Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ.

Панель №3. «Стан інноваційних екосистем: Ганновер (світ) vs Україна. Чи потрібен і чи буде український стенд в 2019?»

Спікери:

• Доктор економічних наук, провідний науковий співробітник сектору цифрової економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ірина Яненкова
• Директор “Юнівей консалтинг груп”  Нікітін Юрій
• Директор з розвитку бізнесу SoftElegance Володимир Варгола.

Модератор: Олександр Юрчак, АППАУ.

Організатори заходу: АППАУ та HUB 4.0.
Генеральний партнер заходу: «Ріттал-Україна».

Для участі, будь ласка, зареєструйтеся.

 

Центр підтримки бізнесу м. Запоріжжя запрошує взяти участь у форумі «Цифрова економіка: від індустріального до інформаційного суспільства», який відбудеться 23-24 травня 2018 року у виставковому центрі «Козак-Палац». Форум проходить за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business.

Основною метою заходу є створення майданчику для презентації інноваційних рішень в промисловій сфері, популяризація IT-рішень для бізнесу, Індустрії 4.0, розгляд найбільш перспективних проектів у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій. Адже перехід до цифрової економіки є світовою тенденцією, а застосування ІТ-рішень підвищує ефективність та якість виробництва.

Що заважає розвитку інноваційної економіки регіону та може зашкодити її росту в майбутньому?

Як інтегрувати нові інформаційні технології в економіку та впровадити їх у місцевому бізнесі?

Які інформаційні інструменти Індустрії 4.0 є найсучаснішими?

Відповіді на ці та багато інших запитань будуть розглянуті під час роботи Форуму. У дискусіях візьмуть участь експерти, представники ЄБРР, міжнародних проектів з технічної допомоги, компанії-розробники та промислові підприємства малого та середнього бізнесу.

У числі експертів панельних дискусій:

• голова Комітету з електронних комунікацій при ТПП України Володимир Коляденко;
• експерт проекту GIZ «Fit for Partnership with Germany»Євгеній Клісенко;
• директор Асоціації підприємств промислової автоматизації Олександр Юрчак;
• голова Комітету з питань промислової модернізації ТППУ, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк;
• виконавчий директор ГО «ХайТек Офіс» Андрій Бірюков;
• керівник проектів IT-Enterprise Роман Яворський.

Під час виїзної сесії учасники форуму відвідають компанії Запорізького регіону та ознайомляться з практичним досвідом впровадження інноваційних технологій та автоматизованих систем у виробництві. На базі Запорізького національного технічного університету відбудеться обговорення можливостей створення кластеру 4.0 за участю науковців та МСБ регіону.

Участь у заході є безкоштовною.

Реєстрація до 21 травня.

Детальніше про форум

Facebook

Додаткова інформація:

bsc-zp@e-tpp.org

+38 (061) 233-11-72, (050) 484-11-97.

Круглий стіл в Запорізькому НТУ, 24.05, з 13 до 17 год.

Створення інноваційних екосистем промислових хайтек по регіонам є поворотним моментом в реалізації стратегії 4.0, що розгорається в національному русі «Індустрія 4.0 в Україні».

З початку 2018 р. круглі столи на цю тему пройшли в Києві, Одесі, Харкові, Івано-франківську. Перший регіональний центр 4.0 відкритий в Одесі.

Головна тема подібних зустрічей – об’єднання гравців регіону навколо спільних цілей по розвитку (як експорт) та протистояння загрозам (як відтік кадрів та проблеми підготовки спеціалістів). В травні естафету приймає Запоріжжя.

Головні цілі круглого столу

1. Обговорити спільні виклики по співпраці ВНЗ з підприємствами міста та регіону
2. Провести обмін кращими практиками по співпраці в комплексі питань, що стосуються освіти та просвіти ринку, підготовки кадрів в області промислових хайтек.
3. Визначити пріоритетні програми та проекти співпраці на 2018 рік

В програмі обговорення

13-00 Привітання

• Привітання від ЗНТУ (Перший проректор університету Прушківській В.Г)
• Форум «Цифрова економіка» – підсумки 1-го дня роботи (віце-президент ЗТПП Куц А.В.)
• Запоріжжя Smart City (заступник директора центру управління інформаційними технологіями Вальчук І.С.)
• STEM-освіта у Запоріжжі (заступник завідувача Запорізького науково-методичного центру департаменту освіти та науки Запорізької міської ради Немчин В.В.)

 13-20

Блок №1: Науково-освітній потенціал міста. Взаємодія ВНЗ з промисловими підприємствами – питання розвитку та співпраці

1. • Український досвід – практики розвитку від АППАУ, концепція центрів 4.0,  (Юрчак О.В.)
   • Виступи підприємств (Іскра, Інфоком, Мотор-Січ, Запоріжсталь, Тріада-Зварка, Хартрон-Юком…) – до 7 хв на виступ
   • Ініціативи ЗНТУ щодо покращення взаємодії з підприємствами міста
     (Шило Г.М., Пирожок А.В.)

14:30 Кава-брейк

14:50 Екскурсія в Лабораторію «Сіменс» (Осадчий В.В.)

15:30  продовження круглого столу

 Блок №2. Розвиток інновацій. Експорт. Міжнародна співпраця.

1. • Проект ERASMUS+ ALIOT (Кудерментов Р.К., Морщавка С.В.)
   • Проект Smart-Connect (Малий О.Ю.)
   • Представники МСБ  –до 5-ти хв. на виступ

16-00 Блок №3. Дискусія «Виклики по взаємодії ВНЗ з підприємствами. Пріоритетні проекти та програми дій».

16:30 Підведення підсумків.

Організатори –

1. Запорізька ТПП
2. Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ)
3. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ)

Захід пройде 24 травня, з 13 до 17 год в ауд.253 Запорізького національного технічного університету, вул. Жуковського, 64, головний корпус.

Захід проходить в рамках форуму “Цифрова економіка” що проводить Запорізька торгово-промислова палата.

Минулий тиждень в АППАУ мав головними 3 події – звітна зустріч по Ганноверу, ТДА18-2 й завершення реєстрації в проект «10-топ IIoT». Чи є в них щось спільне й що відноситься до нових маркерів нашого загального розвитку в спільноті? І які можливо дають старт новим, важливим тенденціям? Давайте порефлексуємо.

Ключові моменти зустрічей

Звітна зустріч по Ганноверу описана вже на сайті 4.0. Головні меседжи там зрозумілі –

1. Синхронізація зі світовим рухом 4.0 йде повним ходом
2. Лідерство в цьому задають глобальні бренди промислової автоматизації та передові українські інтегратори АСУТП-ІТ
3. Ми (Україна) дуже відстаємо від темпів руху розвинутих держав. Серед категорій ринкових гравців найбільше відставання саме в кінцевих замовників. Водночас, консолідація інших стейкхолдерів набирає темпів.

Чергова зустріч ТДА, що пройшла в останню суботу в НУХТ була начебто на зовсім іншу тему, але насправді була дуже дотичною до цих висновків від понеділка

1. Тема MES-MOM виявилась набагато більш живою, ніж я собі міг уявити, знаючи темпи «розвитку» в Україні – як і 10 років тому, повноцінних MES в нас майже немає. Але насправді організаторам вдалось зібрати до 50 спеціалістів з самих різних категорій ринку. Отже, тема жива. І це дуже добре для розвитку 4.0 – адже системи цього рівня є критичними з точки зору вертикальної інтеграції, що є наріжним каменем 4.0 в виробництві.
2. Рівень дискусій, включно з пост-активностями в соц. мережах демонструє значне зростання зрілості експертної спільноти. Дебати навколо «що є МЕS» та «чим це відрізняється від АСОДУ» – є важливими як з точки зору розуміння позицій ІТ vs OT, так і розуміння рівня зрілості організацій замовників. Перше було добре видно в тому, як «табір АСУТП» насідав на IT (Enterprise) зі своїми питаннями щодо стиковки з АСУТП. В свою чергу люди з ІТ дивувались питаннями на кшталт – «так це що – е-документобіг?». Тобто, обміни ІТ-ОТ на рівні MES були дійсно дуже корисними й як на мене 1:1 підтвердили гумористично-саркастичний характер відносин, що показаний в цьому ролику.

3. Це були не теоретичні ВУЗ-ські дебати – окремі замовники, що були присутні, тут же ініціювали наступні рухи по ТК 185, де стандарт IEC 62264 (ISA-95) є ключовим для МES.

Ну і підсумки реєстрації учасників в проект IIoT завершились в неділю. Й дещо несподівано. Ті, хто найбільше піариться на темі ІІоТ – зокрема, деякі вендори включно з «Шнейдер Електрик», – взагалі не проявили жодного інтересу до цієї теми. В результаті, робота починається з 9 ВНЗ та 9 комерційними організаціями. Серед  яких також немає жодного замовника. Але для початку роботи це непоганий баланс інтеграторів з ВНЗ.

 

Маркери змін

Отже, що тут спільного в цих 3-х подіях? Чи бачимо ми якісь ознаки старих тенденцій чи нові маркери змін?

Як на мене, продовжується головна тенденція останніх 5 років – ідейне лідерство в промисловій автоматизації переходить від брендів до експертної спільноти. Яка може включати дуже різних представників, – але вже обов’язково інтеграторів та ВНЗ. Минулий тиждень, яскраво показав що бренди цього не розуміють і не враховують в своїх політиках.

Найбільші цікаві маркери в цьому контексті, на мою думку, наступні

1. Технологічна експертиза все більше переходить до ВНЗ

Те, що замовники цінують справжню експертизу відомо давно. Як і те, що галузева та технологічна експертиза має бути, перш за все, в руках та головах інтеграторів. Приклад НУХТ (ОНАХТ, КПІ…) говорить про іншу й нову конфігурацію знань та експертизи – перш за все, в аспектах її публічності та синхронізації зі світовими стандартами. І тому найбільший «прокол» IT-Enterprise був в останню суботу не в тому, що вони не змогли добре пояснити про мережеву чи протокольну «стиковку» з АСУТП. А в тому, що нічого не сказали про свою відповідність МЕК 62264 (ISA-95). Чи іншим стандартам. Чи сучасним – вже достатньо стандартизованим фреймворкам MES/MOM.  Між тим, для багатьох – включно з замовниками що були, – це вже must have.

Але хто ж сьогодні володіє й продовжує швидко нарощувати свою експертизу в цих питаннях? Так – це команда ВНЗ (НУХТ). Якщо брати аналогічні ситуації з інших областей (кібер-безпека, ІоТ) – ситуація подібна. Можна згадувати тут про ХАІ, ХНУРЕ, КПІ та ряд інших ВНЗ. Й величезна різниця ВНЗ з інтеграторами в тому, що ця експертиза є публічною та доступною. А отже, – це зовсім інші можливості інтеграції в інноваційні, відкриті екосистеми.

2. Замовники так само загострюють питання щодо стандартів – але вже з боку кращих практик та своїх актуальних потреб. Гострі питання що ставили представники УкрГазВидобування та УкрТатНафта, а також потім в соц. Мережах, представники харчових підприємств показують зростання рівня зрілості. Й особливо це чутливо на рівні стику OT-IT. Тобто, якщо ви не можете пояснити, яким чином дані збираються по підприємству з десятків систем, підсистем, яка відповідність між кількістю датчиків та кількістю тегів, що обробляються в базі на рівні SCADA-MES, а потім вже ERP, якщо ви навіть не згадуєте рівні зрілості підприємства в розвитку таких систем, – довіра може швидко втрачатись.

3. Зростає роль професійних спільнот. Який результат обговорення пп.1) та 2)? Комплекс цих питань відразу ж в кінці ТДА 18-2 винесений на групу ISA-95 в Технічному комітеті 185. Для мене це однозначно говорить, що професійні та організовані спільноти вже грають – і будуть грати ще більшу роль в очах ринку. Саме там відбуватиметься остаточні закріплення-валідація кращих практик. Зрештою, ріст популярності ТДА – «з цієї ж опери». ТДА – не що інше, як маніфестація руху професійних спільнот ВНЗ-інтеграторів та інших категорій до єднання.

4. Зростає роль справжніх лідерів. Майже повна відсутність брендів в проекті ІІоТ пояснюється не тільки їх загальною інертністю. За останніх 5 років серед продакт менеджерів, за рідкісним виключенням, так і не вдалось виявити справжніх та публічних лідерів, що здатні демонструвати свою експертизу. Між тим проекти як ІІоТ розраховані саме на них. Це є значним контрастом до тих же ВНЗ, чи інтеграторів, перелік справжніх та публічних експертів, та які підтримують ініціативи АППАУ та руху 4.0 весь час зростає.

5. Зростає роль справжнього маркетингу та ідейного лідерства. Здатність доносити (чи недоносити) меседжі публічно й переконливо «про головне», вести діалог на цим головним темам – й на фоні піару, який вже добре освоїли чимало компаній, – буде тільки зростати. Повертаючись до подій тижня, Гановер та новини про нього – це більше про піар. А от ТДА та проект ІІоТ  – це про справжнє лідерство, що проявляється як в демонстрації технологічної експертизи, так і в підтримці змін в спільнотах. В тому, наскільки ми здатні перетворювати інформацію з Ганноверу в щось справді важливе й ціннісне для нашого розвитку.

При цьому справжній маркетинг має стосуватись дуже доброго розуміння області спеціалізації – й перш за все, ринкової аналітики. На ТДА18-2 було задано багато питань щодо тенденцій в світі, та синхронізації з ними тут. Наші керівники все більше розуміють важливість цього фактору. До речі, символіка ТДА ясно говорить про те, що не потрібно робити нашим розробникам.

 

А справжнє ідейне лідерство має не тільки відповідати на критичні запитання аудиторії. Але й формулювати власні питання стратегічного характеру й відповідати на них. На кшталт того, що “так, АСОДУ – це не МЕS” (й пояснювати різницю), але “АСОДУ в багатьох сегментах – це перший крок до повноцінних MES”.

Якщо цього не має, парадигми “Sales First” яким наскрізь просочені наші шановні бренди є просто шкідливими. Адже будь-який продаж починається зі встановлення довіри. А довіра – в свою чергу, – з демонстрації експертизи та просвіти замовника. І якщо швидко наростити цю експертизу всередині організації неможливо, то єдиний шлях – це знайти її на стороні. Навчитись кооперуватись та взаємодіяти в проектах розвитку.  І в українських умовах тотального дефіциту інвестицій, а далі все більше й більше – кадрів, – це єдиний шлях розвитку. Інакше – смерть будь-яким інноваціям.

***********

Резюмуючи. Маркери – ще не тенденції. Я далекий від того, щоб говорити про якесь вже визнане лідерство ВНЗ в процесах інновацій чи промоції сучасних технологій на українському ринку. Так само, як і протиставляти когось брендам. Так само як і узагальнювати поведінку 2-3 керівників департаментів від замовників в “прорив” в свідомості чи методах підтримки інновацій керівниками великих холдингів. Маркери – це тільки паростки. Але якщо на них реагувати, якщо за ними дбайливо піклуватись та вирощувати – вони ведуть до стійких тенденцій.

Всі вищевказані маркери будуть проявлятись та переростати в тенденції в проекті «10-топ ІІоТ застосувань». Через 6 місяців ми побачимо і нових лідерів, і нові стандарти та кращі практики, і нові зразки переконливого ідейного лідерства. Стратегічний та головний наслідок таких проектів в тому, що ми виходимо на створення нових екосистем, де панують інші підходи, інша культура відносин, інше розуміння співпраці. Та зовсім інші темпи інновацій. Можливо, це проект знаковий також в своїй символіці -[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] неможливо створювати нові колабораційні та відкриті системи керування без створення нових відкритих та набагато більш інноваційних екосистем [/perfectpullquote]

Наш шлях змін триває й чудово, що на ньому все більше колег.

Юрчак Олександр

 

 

 

 

 

Темп та різноманіття подій вимагають інколи зупинятись та оглядатись. Щоб зрозуміти, чи туди біжимо й що далі. Тому будемо щомісячно підсумовувати найголовніші речі.Думаємо, що це важливо й для наших членів, які так само мають власний високий ритм та завантаження, й зрозуміло – часто не встигають за нами.

Будемо разом шукати в подіях, що минули, певні маркери, що можуть вас надалі орієнтувати та направляти в роботі.

Отже, що було в березні? – згрупуємо відразу по напрямкам діяльності й розставимо акценти.

Ключові події березня за напрямками:

А. Розвиток інноваційних екосистем. Мережа Центрів 4.0, робота з ВНЗ

Багато подій в цьому напрямку – одні планували самі, в інші – нас залучали партнери. Подаємо в порядку найголовніших:

• 2 круглі столи в Харкові (13.03) та Івано-Франківську (30.03) продемонстрували високий потенціал регіонів та їх готовність до співпраці. І якщо в Харкові (ХАІ) – інжиніринговій столиці України, – це було цілком очікувано, то Івано-Франківськ (ІФНТУНГ) здивував як якісним складом, так і рівнем дискусії. В ньому вперше яскраво й консолідовано проявили себе 2 нафтогазові велетні – «Укрнафта» й «Укргазвидобування». Обидва задекларували ясний курс на Digital Oil & Gaz (applications) й готові до співпраці з ринком.
• Але чи готові самі інтегратори – розробники та вендори? Пілотний проект АППАУ, що має мобілізувати команди ВНЗ до співпраці з ринком, прийшлось в березні добряче «штовхати» – заявити про свої use cases зі сторони ринку виявилось особливо нікому. Ми заледве знайшли 4-х інтеграторів, хто погодився дати свої ТЗ командам ВНЗ. Стиковка вже цих ТЗ – хоча б з тими ж замовниками з Нафтогазу потребуватиме ще нових, додаткових зусиль. Очевидно – замовники хочуть кінцевого продукту (4-нульних рішень), в той час як ніхто з ринку серйозно не налаштований на довгі цикли розробок таких рішень. І де все починається з грунтовних use cases. Простіше кажучи, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]на ринку немає усвідомлення, що інноваційні цикли та розробки R&D (що замовників, що розробників) дуже слабкі й ніхто не спішить їх покращувати.[/perfectpullquote]
• Інший дотичний проект до ІІоТ (синонім 4.0) був в рамках спільного проекту з польськими партнерами по розвитку кластерів в ІоТ-ІІоТ. Ми мали чудову нагоду подискутувати ряд гострих питань з членами АППАУ, обмінятись думками, разом виступити на євро-конференції (про це нижче) й відвідати 3 партнерські HUBs в Києві. До цієї події була остаточно сформована партнерська мережа, запущена сторінка на Facebook та отримані перші результати опитування про стан ІІоТ в Україні. Більше про цей проект – на вказаній сторінці.

В. Співпраця з урядовими організаціями – лобіювання та піар АППАУ та руху 4.0

Декілька подій партнерськими організаціями пройшли з питань створення інноваційних екосистем разом з науковцями та МОН. 1 березня відбувся великий круглий стіл в HUB 4.0 по створенню інноваційних екосистем за участю ВНЗ та НАНУ, що провела Агенція Європейських Інновацій. АППАУ представила там свої пропозиції до МОН, головною з яких є мережа центрів 4.0.

21 березня відбулись парламентські слухання, на яких ми мали честь представити свою позицію з питань розвитку інновацій в Верховній Раді України.

Інший дотичний проект – це ведення прямого індустріального діалогу з ЄС (єврокомісіями з Брюсселю). Тут АППАУ виступає в об’єднаній команді  декількох ключових, зацікавлених гравців, включно з МЕРТ. Крім внутрішніх нарад, ми мали можливість виступити на великому європейському форумі кластерів, що відбувся в Києві 27-28 березня. Зустріч була надзвичайно корисною з точки зору контактів, та розуміння як працює ЄС в розвитку подібних кластерних рухів та структур. Деякі члени АППАУ вже отримали ці контакти та відповідну інформацію щодо партнерів в ЄС.

С. Проекти співпраці #ДієвеПартнерство

1) Зібрання ТК 185 (5.03) визначило 5 головних стандартів на 2018. Це МЕК 61512 – АСУТП періодичних процесів, МЕК 62443 – кібер-безпека в АСУТП, МЕК 61508 – функціональна безпека в АСУТП,  МЕК 62264 – інтеграція систем по вертикалі підприємства (АСУТП-МЕS-ERP), ISO 22400 – виробничі КРІ та ISA 101 – людино-машинний інтерфейс. Групи за цими стандартам майже всі заповнені – отже, залишилось виконувати намічені плани.

2) Співпраця між ВНЗ рухається по своїй програмі – перш за все мова про Технічні Дні Автоматизації (ТДА), перший з яких пройшов в КПІ в середині березня. Цікава тема «про помилки» викликала чималий інтерес, але найголовніше, що естафета ТДА триває.

3) Нова Рада 4.0 зібралась в КПІ 23 березня й затвердила на 2018 новий склад органу управління, разом з новими цілями та завданнями. 2-й склад Ради, на відміну від 1-го, має значно більше промисловців, науковців, а також вже визначених Центрів 4.0. Одне з найважливіших рішень – це визначення відповідальних за Ринки та Технології 4.0. Приємно що відразу декілька членів АППАУ зайняли ключові позиції – це IT–Enterprise, SoftElegance, Лабораторія «Міронафт», кафедра АКІТ НУХТ. За нами залишилась також половина позицій (напрямків) в маркетингу, а також інвестиційний менеджмент. Детальніше про прийняті рішення – тут.

Натомість, дещо дивною виглядала реакція наших провідних брендів на цю подію та подібні. Тобто, її (реакції) не було – ніякої. Опитування учасників спільноти на Facebook дало таку оцінку : «Бренди не мають бачення в розвитку Індустрії 4.0 в Україні». Якщо це так, то на фоні явної еволюції великих замовників, в нас назріває прецедент. Відповідати на їх питання скоро буде нікому. Адже інтегратори, як показує вже їх реакція на пілотний проект з ІІоТ, – теж ще не готові. Все це припущення, які легко пояснити зайнятістю, але подібні «сигнали» йдуть не вперше.

D. Нові члени та партнери

І ще одна приємна новина – нас стало більше на 1-го гравця з ІТ-ринку: до АППАУ приєдналась компанія SoftElegance – відомий гравець в сегменті Data Science для Нафтогазового комплексу ринку США. Їх вхід в АППАУ – на фоні створення нової Ради 4.0 та початку масових рухів на вітчизняному ринку, дуже вчасний й потрібний для наших замовників та всього руху. Адже вже очевидно –  попит на партнерства ІТ-ОТ з часом тільки набиратиме темпів.

Головні маркери березня

Отже, які головні маркери березня? Ті події, що задають нам нові виклики, але також вектори та горизонти розвитку? Наш рейтинг наступний:

№1 – це круглі столи в Івано-Франківську та Харкові. Разом, вони чітко окреслили та підтвердили можливість створення не просто регіональних центрів 4.0 – а Центрів галузевих компетенцій. Абсолютно очевидно відтепер, що це можливо в багатьох регіонах.

№2 – це концептуалізація школи стартапів та запуск першого пілотного проекту по визначенню  топ – 10 застосувань в ІІоТ. Незважаючи на всі труднощі цього запуску – можна вважати це вже доконаним фактом, – в нас є команди як з боку ринку, так і з боку ВНЗ і в травні ми побачимо результати. І це – дуже серйозний крок вперед до кращої співпраці ринку з ВНЗ.

№3 – це, безумовно, вихід кейс-стаді IT–Enterprise про реалізацію на Харківському заводі «ФЕД». Ця спільна робота вказаних партнерів разом з АППАУ відкриває серію кейсів в області 4.0 в Україні. Власне, – це також перший професійний опис реалізації хайтек, який описує не стільки технічну частину, як зв’язок фінансово-економічних показників з технічними рішеннями, й все це в певному конкурентному середовищі. Нам залишається тільки чекати наступних. Впевнені, що до кінця року їх буде більше.

№4 – переформатування руху 4.0 – відтепер ми говоримо про значне посилення промисловими гравцями й новий орган управління. Будемо поки обережними з оцінками переспективи, але це вже безумовно маркер з точки зору усвідомлення власних позицій та амбіцій гравцями ринку.

№5 – поява АППАУ в Верховній Раді з питань розвитку інноваційних екосистем, а також на європейському саміті кластерів. Мова не тільки про наше визнання, але й про нові можливості лобіювання на вищому рівні. Так як це давно вже робить ІТ-галузь.

Три головні Takeaways (напрямки дій) від березня

Для чого потрібне визначення подібних маркерів? Звісно, для того, щоб оперативно налаштовувати ваші стратегії та тактики. «Маркер» – це просто сигнал можливого нового тренду, нової важливої зміни. Якщо ви пропускаєте його, якщо ніяк не реагуєте – ви втрачаєте.

Отже, «що це все означає для вас» – що потрібно робити й змінювати:

1. Відслідковуйте, аналізуйте та синтезуйте різні події, – так як і ми це робимо

Круглий стіл, що пройшов 30 березня в навчальному Центрі «Сіменс» ІФНТУНГ (не тільки без «Сіменс-Україна», але знову і знову без їхніх місцевих інтеграторів), справді дуже показовий в плані того, що ця здатність аналізувати та синтезувати важливі події є низькою серед більшості учасників ринку. Простіше кажучи, чимало бізнес можливостей гравці втрачають «просто так». Все як в тому анекдоті про 2-х лісорубів – «хіба не бачите, що ми зайняті – відійдіть й не заважайте». А між тим, механізм запобігання цьому дуже простий – це планування наперед й визначення пріоритетів. Адже всі наші плани та проекти відомі за 1-2 місяці наперед.

2. Зокрема, швидше інтегруйтесь в регіональні та галузеві екосистеми, що набирають обертів навколо вже заявлених Центрів 4.0, а також в нову Раду 4.0. Для виконавчої дирекції абсолютно ясно навколо яких центрів вибудовуються чи будуть вибудовуватись конкретні ланцюжки доданої цінності. І не тільки технологічних, але й галузевих. І які (екосистеми) ми швидко будемо орієнтувати на європейських партнерів, включно з грантовим фінансуванням. Ваша проактивна позиція має проявлятись вже сьогодні, й саме по відношенню до тих стратегічних моментів та викликів, що вже зрозумілі:

• Як запускати власні інноваційні цикли (для вендорів – покращувати практики NPL);
• Як краще та швидше кооперуватись в цих циклах – і з ким;
• Як швидше нарощувати власні здатності (capabilities), включно зі здатністю реагувати на можливості швидше й точніше.

3. Нагальною потребою є прискорення в формуванні здатності інжинірингових компаній та вендорів формувати якісні use cases. Ми бачили цю (не) здатність минулого року в програмах Н2020, в конкурсі 4.0, – а зараз в проекті ІІоТ. На цьому фоні закінчений кейс-стаді IT-Enterprise говорить і про різницю двох сегментів (IT vs АСУ ТП) й про те, що лідери тільки нарощують відрив. Так завжди буває й буде – аж поки організація не почне звертати серйозну увагу на власні функції Розвитку бізнесу та Продуктового маркетингу. Поки що вони на низькому рівні в більшості наших членів, і це безумовно, зона росту на 2018. Як сказав, один з учасників слухань в Верховній Раді, – «як цифрову трансформацію можуть робити компанії, що самі не є цифровими?». До цього можна додати тільки те, що термін «трансформація» означає досягнення набагато кращих показників бізнесу – ніж це робилось до цього. Отже, вивчайте техніки та методики складання use cases, травень та фінальна конференція по ІІоТ вже скоро.

Якщо підсумувати всі 3 заклики до дії – то однієї фразою це звучить як connecting the dots. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Виклик з’єднувати людей та острівки кращих компетенцій, досвіду та знань в більш широкі та потужні інноваційні екосистеми – спільний для наших лідерів.[/perfectpullquote]

Адже з вищенаведеного очевидно, що зараз мало хто з’єднує завдання Нафтогазу – з Центрами компетенцій 4.0 й з пілотними проектами типу ІІоТ.

Тому ставимо разом подібні завдання як пріоритетні в нашій спільноті – вони є актуальними для кожної галузі.

Ну а наші очікування в квітні – вже традиційні й пов’язані з найбільшими виставками промислової автоматизації, – в Україні Elcom / EIA й світової – в Ганновері.  Готуємось й до скорих зустрічей!

До зборів АППАУ, 18 січня, виконавча дирекція пропонує перелік 5 ключових напрямків розвитку Асоціації на 2018 рік, де співпраця членів між собою дасть кращий синергетичний ефект.

Де-факто, мова про великі теми формату #ДієвеПартнерство, розвиток та реалізація яких може дати конкретні результати вже на протязі року.

№1 Індустрія 4.0

З 2016 АППАУ очолює рух «Індустрія 4.0 в Україні» та тісно співпрацює в програмі Digital Agenda Ukraine з багатьма стейкхолдерами, в тому числі на державному рівні. За нашими оцінками, члени АППАУ в 2017 стали безумовними лідерами руху 4.0 (за різними напрямками) й по рівню активності далеко випереджають представників інших галузей. Разом з тим, ми маємо свої виклики, специфічні до даного етапу розвитку, вкажемо 3 головних:

1. Нам необхідне покращення спільного просування та залучення кінцевих замовників. Останні наразі – тільки «просинаються» та усвідомлюють необхідність технологій 4.0, тоді як на Заході 30% вже інвестують в рішення 4.0.
2. Потрібна краща адаптація рішень великих брендів до умов українського ринку та ріст їх активності. Рішення «копі-паст» та просування шляхом 1-2 подій навряд чи будуть працювати в наших умовах.
3. Так само інтегратори та розробники промислових систем 3.0 (класичні АСУТП) мають швидше освоювати технології 4.0. Це в першу чергу, передбачає значне розширення їх знань та навичок в області data science, IoT, AR/VR, 3D, тощо, а також партнерство з ІТ-компаніями в цих сферах.

№2 Експортні програми

У більшості членів АППАУ немає сумнівів, що внутрішній ринок є обмеженим і бідним в порівнянні з закордонними. Деякі наші учасники кажуть, що навіть на ринку РФ маржинальність їх проектів є набагато кращою. Тому, очевидно, що на фоні повільного зростання внутрішнього ринку, зовнішні залишатимуться більш привабливими ще довгі роки.
Сформульована в 2016 р програма EXPOREC не була запущена в силу відсутності фінансування. У 2017 ми знайшли вихід (механізм) через партнерів – окремі заходи можливі спільно коштом. Таким був семінар в Берліні. Ми мали дуже позитивний відгук серед української спільноти закордоном та чисельні запити про повторення подібного заходу з інших країн (Нідерланди, Франція, Норвегія, Бельгія). Разом з тим, цей семінар чітко показав наші спільні виклики:

1. Учасники ‘Made in Ukraine 4.0’ мають значно покращити свої УТП та маркетингові комунікації.
2. Всій спільноті пром хайтек дуже бракує «голосу» закордоном (1 захід в окремій країні 1 раз на рік мало що дає).
3. Ми так і не вирішили питання залучення зовнішнього фінансування.

№3 Технічний комітет 185

2017 приніс нам довгоочікуваний механізм впливу на процеси стандартизації в Україні – ми створили власний Технічний комітет 185. В нього ввійшли більш як 20 учасників ринку, більшість серед яких члени АППАУ. Разом з тим перші 6 місяців роботи ТК показали чисельні проблеми:

1. Дуже слабке лідерство за вибраними групами – серед вибраних 6 стандартів, ми й до цього часу не маємо планів роботи. Це при тому, що в ряді груп (як кібер-безпека) є висока готовність співпрацювати серед членів цих груп.
2. Слабке залучення до реальної роботи інших учасників – навіть ті, хто на початку приєднався (декілька великих інтеграторів) – не можуть визначити осіб, які будуть конкретно працювати по тому чи іншому стандарту.
3. Фінансування: 2017 нам ясно показав, що об’єми «паперових робіт», координації з держ. та закордонними органами потребують виділеного ресурсу, утримувати який на волонтерських засадах неможливо. Бюджет АППАУ частково витрачався на ці роботи, але він є дуже обмеженим.

№4 Розумне споживання енергії

Показники енергомісткості виробленої продукції в Україні залишаються одними з найгірших у світі. Не зважаючи на це, промислові підприємства вживають недостатньо заходів для їх покращення. В стратегіях енергоефективності домінують половинчасті та кустарні заходи, що обмежуються ланцюжком «вікна – двері – котли». В кращому випадку підприємства впроваджують системи обліку, але які не дають змогу регулювати споживання в автоматичному режимі. З точки зору цифрових технологій, гравці ринку найчастіше говорять про відсутність достатньої культури (знань) на стороні замовників. Для більш просунутих та великих замовників проблема полягає в високих крос-функціональних бар’єрах та в слабкому використанні навіть наявних даних (слабка аналітика). Частиною проблеми є також недостатні фінансові можливості та відсутність механізмів стимулювання.

№5 Ріст активності ВНЗ та інтеграція в ринок

Спільнота ВНЗ ще не вирішила головних питань інтеграції в ринкове середовище. Підготовка високоякісних спеціалістів, перепідготовка (нові курси та тренінги), просвіта ринку (потік просвітних матеріалів), розробки за новими напрямками (4.0) – очікування учасників ринку за цими та подібним напрямкам залишаються незадоволеними. В результаті знижується довіра до ВНЗ. Учасникам ринку ясно, що велика частина проблеми полягає в не реформованій Системі ВНЗ.
Але в АППАУ існує також не розуміння інертності багатьох ВНЗ – адже окремим кафедрам ІАСУ-АКІТ вдається «прорватись» через обмеження Системи. Отже, й для інших – це можливо.
В умовах швидких змін та еволюції Operation Technologies (OT), трендів 4.0, зростальної боротьби за абітурієнтів, відтоку спеціалістів в ІТ-галузь – питання активності ВНЗ та їх повноцінної інтеграції в ланцюжок Вендори-Інтегратори-Замовники стає все гострішим. ВНЗ давно потребують змін й більшість викладачів це прекрасно розуміють. Але ці зміни відбуваються дуже повільно. Й причина не тільки у відсутності реформ зверху – а в неготовності до змін самого середовища ВНЗ, не бажання змінюватись.
Специфічні виклики що розглядаються в АППАУ на 2018:

1. Як почати широку просвіту ринку (масштабування досвіду Pupena San).
2. Визначення та консолідація за головними напрямками просвіти та освіти ринку, початок перегляду навчальних програм з огляду на тенденції 4.0.
3. Як налагодити співпрацю та комунікації між ВНЗ – самодостатній виклик, що має відношення до багатьох тем.

На 18 січня виконавча дирекція пропонує зборам АППАУ порядок денний, що передбачає як мінімум 90 хв обговорення зазначених вище проектів, їх викликів, рішень та питань співпраці – в групах. Таким чином, ми зможемо максимально консолідувати ваші думки, спільні рішення та цілі на 2018. Повний файл 5 вказаних напрямків – з опціями різних рішень, можна завантажити за цим посиланням.