Виконавча дирекція АППАУ

Стратегічна сесія в Дніпрі, 20-21 грудня

Дніпровський регіон – ключовий промисловий та хайтек регіон України, що займає провідну позицію в секторах як аерокосмічний, машинобудування, металургії, комплексного інжинірингу та ІТ. Водночас, вказані сектори не мають спільної стратегії розвитку, яка підтримує та стимулює їх спільну основу – інноваційну екосистему, що постійно розвивається. Як наслідок, – локальні гравці мають цілий «букет» негативних наслідків, як нестача інвестицій та фондів, міграція талантів та робочої сили, деградація науки та освіти, слабка координація від державних органів тощо.  Відповідно, ключові цілі стратегічної сесії 20-21 грудня

1. Об’єднати ключових стейкхолдерів промислових хайтек з метою вироблення спільних цілей.
2. Створити базу релевантних, стратегічних ініціатив, включно з оптимальним балансом інноваційних, промислових екосистем, які мають забезпечити стале зростання.
3. Запропонувати комплекс ‘quick wins’ (швидких перемог), тобто коротко-строкових ініціатив, які мають укріпити довіру між регіональними гравцями та вести до швидких результатів.

Ключові стейкхолдери

Особи, що запрошуються, по категоріям –

1. Відповідальні керівники департаментів мерії та ОДА
2. Промислові хайтек кластери: аерокосмічний, ІТ та інші
3. Головні університети регіону: «Політехніка»
4. Головні промислові хайтек партнери (КБ «Південне», Інтерпайп, та інші)
5. Члени бізнес-асоціацій

Організатори

1. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ), Дніпровський космічний кластер.
2. Агенція розвитку Дніпра.
3. Дніпропетровська ОДА

Програма

20 грудня –  вирівнювання базових знань та розділення кращих практик в побудові промислових хайтек екосистем та кластерів. Тренінг – воркшоп надається від партнера івенту – німецької консалтингової компанії TUM International (мова – англійська, з перекладом)

21 грудня – мозкові штурми та дискусійні сесії щодо розробки ключових положень регіональної стратегії розбудови промислових хайтек екосистем. Детальна програма (англ.) – тут.

Ключовий партнер заходу в області консалтингу та методичного забезпечення – німецьке консультаційне агентство TUM International Gmbh, що спеціалізується в розбудові промислових хайтек екосистем.

Участь в заході – по запрошенням.

Спонсори заходу — компанія Interpipe та Дніпровська ОДА.

Недавня дискусія в групі АППАУ на Facebook створила певний прецедент, причини якого ми в своїй спільноті АППАУ вже потрохи забуваємо. Мова про критерії вибору складних продуктів, як SCADA/HMI, але також про культуру продуктового менеджменту. Ці речі жваво обговорювались 3-4 роки, але затим чомусь все ніби стало добре. Суть нового прецеденту в тому, що компанія «Зерновая столица» – вітчизняний розробник-інтегратор рішень АСУТП для елеваторів на конференції ID Fest протиставила своє рішення SMART-СДАУ  всьому ринку SCADA/HMI, як більш сучасне та безпечне. В дискусії на facebook виявилось, що порівнювати власне нічого – компанія, яка, до речі вже багато років на ринку, – немає навіть пристойного описання на корпоративному сайті.  Тут ми бачимо описання всього рішення АСУТП, але зовсім не програмного забезпечення рівня SCADA/HMI. Навіщо протиставляти власне повне рішення АСУ ТП окремому її елементу від всього ринку, при тому, що сказати самим щось конкретне нічого – незрозуміло, але подібні випадки досить характерні для розуміння рівня вітчизняних розробників та їх продуктового менеджменту.

Між тим, дискусія в групі цікава тим, що знову підіймає питання про критерії вибору, оцінки та кращих стандартів в цій області. Яким би не було конкретне рішення «Зернової столиці», [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]справжнє питання полягає в іншому – що саме, як і щодо чого ми порівнюємо? [/perfectpullquote]

Й це питання значно більш важливе, оскільки воно виникало в спільноті АППАУ й минулого року (саме по SCADA), і багато раніше по іншим сегментам, але поки якихось професійних гайдів в нас немає.

Тому й для початку цієї колективної роботи, ось мої 10 ремарок з цього приводу

1. Ринок SCADA/HMI величезний, старий (тобто зрілий) й дуже добре сегментований в світі. Він має зростання до 6-8%, ось типові посилання – https://www.alliedmarketresearch.com/scada-market
2. В Україні ніяких детальних оцінок я не бачив, але в цілому й виходячи з логіки здорового глузду ми можемо оцінюємо перспективу росту значно більшу, адже очевидно, що рівень проникнення цих технологій ще малий, а потреби в автоматизації тільки зростають.
3. SCADA/HMI – досить складний продукт з технічної точки зору, який має десятки функцій, й може значно відрізнятись по чисельним сегментам. Тому гарний конкурентний аналіз й саме для свого сегменту (а не «взагалі») – не є чимось видатним. Це – must be будь-якого продуктового маркетингу. Й розказувати про складні речі «щось на пальцях», робити голосні заяви без будь-якого підтвердження – це не тільки професійний моветон, але й комерційна безграмотність: адже ви просто залишаєте замовника можливості порівнювати речі, в яких він бажає розібратись.
4. Питання про самописні SCADA/HMI (так само як і PLC) й тільки «під себе» (тобто пропрієтарні) давно вирішене й закрите на більшості зрілих ринків. Звісно, тренд в епоху 4.0 йде тільки про відкриті системи, що відповідають міжнародним стандартам.
5. Але це далеко не очевидно в Україні. Для окремих ніш та сегментів це частіше всього пов’язано з низькою культурою ринку замовників. Наприклад, металурги в Україні в своїй переважній більшості давно перейшли на стандарти відомих світових виробників. Але залізничники і, як виявилось недавно, елеватори (очевидно – й багато інших сегментів?), ще й досі керуються принципами «шоб дешевше», або ж є інші мотиви – й вони навряд чи з області високих професійних стандартів.
6. Проблема доступності якісних аналітичних звітів з чіткими (та незалежними!) оцінками й рекомендаціями щодо критеріїв вибору SCADA/HMI насправді існує і в світі. І тим більше – це правда для України. На відміну від ІТ-області та інших сегментів, знайти в SCADA/HMI що небудь безкоштовне – хоча б на рівні пристойних аналітичних статей – практично неможливо. Звісно, це створює значні проблеми в орієнтації – й для замовників, перш за все.
7. Якщо все-ж звернутись до відкритих публікацій, що освітлюють тренди розвитку та оцінки незалежних міжнародних експертів, то я б порадив звернути увагу на декілька джерел
   4. Головним авторитетом в світі Industrial Automation є консалтингова компанія Automation Research Corporation (ARC). Стаття на I-scoop що стосується трендів розвитку SCADA/HMI посилається на неї в контексті Індустрії 4.0 й дає досить якісний аналітичний зріз. На відміну від деяких прогнозів з РФ, що кажуть про загрозу SCADA в епоху IoT, автор говорить, що навпаки, в епоху 4.0 та ІІоТ роль SCADA/HMI стає більш критичною. Мова про те, що в сьогодні SCADA/HMI може виконувати функції не просто візуалізації, а «місточка» до рівня ERP й перерозподіляти частину функцій як в аналітиці бізнесу (BI, – й особливо з урахуванням появи edge), так і в завданнях горизонтальної та вертикальної інтеграції. Стаття також коротко освітлює важливі тренди – як зростання ролі мобільних застосунків, та біг дата на цьому рівні.
   5. Наступний огляд ARC дає досить великий перелік критеріїв вибору. Вкажемо серед них не тільки технічні, як технології та архітектура, чи можливості інтеграції з ІІоТ, але й чимало бізнесових – надійність постачальника, його локальна та глобальна присутність (важливо для ОЕМ), можливості навчання та сервісної підтримки тощо.
   6. Проблема з подібним контентом щодо критеріїв вибору чи хоча б оглядів про тренди залишається серйозною в Україні – в рунет можна зустріти в рази більше якісних оглядів. Зокрема, ця стаття від AggreGate досить вдало освітлює свій продукт в контексті трендів ІІоТ. Якщо ми згадаємо ще про TraceMode, то ситуація з українськими розробками в області SCADA/HMI виглядає сумно – нам залишились маленькі маргінальні ніші, як це добре видно в кейсі з «Зерновою столицею». Власне, хотілось би послатись на якийсь якісний ресурс від вітчизняних виробників, але в цьому і є проблема – його немає.
   7. Максимум на що ми здатні – це поки що перекладати, – ось непоганий переклад по трендам з американського джерела від ua.automation
8. Між тим навіть цей поверховий огляд дає розуміння, що важливо при виборі SCADA/HMI якщо ви шукаєте сучасну платформу (а не просто «шоб дешевше»),
   1. Інтеграція інструментів аналітики та BI SCADA/HMI мають все більше бути орієнтованими на вирішення бізнес-завдань, а не просто «візуалізацію для операторів»
   2. Важливим є можливості дизайну та дотримання сучасних стандартів (ISA101) – перш за все, з точки зору, якості прийняття рішень в операційному управлінні
   3. Для орієнтації на майбутній розвиток важливо враховувати можливості SCADA бути справжнім, ефективним хабом між польовим рівнем та, – не тільки традиційним вертикальним рівнем  MES-EAM/ERP, але й горизонтальним (CAE, PDM, Supply chain).
   4. Можливості інтеграції в мобільні застосунки та хмарні платформи також варто розглядати.
   5. Сервісна підтримка виробника є дуже важливою, й особливо коли ви експортуєте – його підтримка також і в країні експорту.
   6. Розповсюдженість (відомість бренду), відкритість платформи, наявність галузевих інтеграторів є також важливими – це зменшує залежність кінцевого замовника від одного постачальника рішення.
9. Все вищесказане означає що перед нашими новими Центрами 4.0 стоїть великий фронт робіт – не тільки в плані аналітики – порівняння, але хоча б елементарного «розжовування», освіти та просвіти ринку – в цілому тут ще багато-багато роботи. Зауважу, що мова тут про традиційний продукт – SCADA/HMI. Якщо ж ми візьмемо зовсім нові технології як IIoT – там ситуація ще гірша.
10. Окрема ремарка для продакт менеджерів вендорів, членів АППАУ. Розуміючи все ваше завантаження, та нехватку часу та ресурсів на райтинг, – все-ж, будь-ласка старайтесь максимально активізуватись в генерації власного експертного та аналітичного контенту. Як я вже сказав, – відставання від РФ та розвинутих країн в нас дуже сильне й це не відповідає стану тієї експертної спільноти, що існує в АППАУ або в інших подібних спільнотах за останні 5 років. Пора виходити на арену ) В АППАУ – й з урахуванням великої кількості залучених ВНЗ, це справді набагато вже простіше.

Повертаючись до конференції ІD Fest – ми бачили багато інших прикладів вже доброї сегментації й таргетингу продуктових сегментів від наших членів (виступи Overvis, IT-Enterprise, Fractal Tools), але питання в тому, чи розуміє це замовник, – й особливо там, де мова про нові технології.

Надіюсь, цей огляд був корисним. Звісно, продакти вендорів, експерти від інтеграторів, та можливо самі великі замовники можуть покращити 10 пп вище. Тому do not hesitate, – наші ресурси для вас повністю відкриті.

Юрчак Олександр,

ген. директор АППАУ

«Не дай вам Бог жить во времена перемен» – давно уже клише и мы к нему привыкли. Как привыкли и к тому, что стабильности ни в чем нет и не будет. Но вопрос не в том, умеем ли мы приспосабливаться.

В жизни, как и в бизнесе вопрос не только и не столько в приспособлении к новым условиям. Вопрос скорее в том, чтобы извлечь максимальную пользу из новых условий. Побеждать и расти, несмотря ни на что. Для этого нужно замечать и новые возможности, и новые угрозы. И вовремя реагировать. Порой речь идет о «полутонах» (слабых ростках новых тенденций) – почти неразличимых. И где решение принимать сложно. Но нужно. Потом бывает уж поздно.

Региональный ландшафт – много ярких красок и полутонов

Новый отчет АППАУ «Индустрия 4.0 и региональные политики» рисует сложную картину с множеством красок. Мы не пытались сказать, что все «классно», или что «все плохо». Представление мира через парадигму #зрада vs #перемога кажется уже позади, хотя многие еще этим болеют. На самом отражение действительности сложнее. Каждый наш ивент 1-го полугодия был маленьким отражением отдельных ситуаций. Серия из 20 ивентов (включая отдельные круглые столы и групповые встречи, что не попали в перечень отчета) – позволяют увидеть определенные закономерности в масштабах страны.

Итак, о «полутонах» – что же фиксирует наш отчет

• Консолидация началась на национальном уровне. Но ее практически не видно на региональном – именно по отношению к приоритетам промышленных хайтек
• Даже на национальном уровне – это неочевидно. Отчет Украинской Индустриальной Недели (подготовленный партнерами из группы «Ре-индустриализация», куда входит и АППАУ) вообще не содержит в себе ни одного упоминания 4.0 или каких-либо специфических приоритетов хайтек.
• С другой стороны, есть очень ясные сигналы единства промышленников по отношению к базовым условиям ведения бизнеса – налоги, финансовые инструменты, легкость ведения, помощь государства и т.п.
• IT- это технологический драйвер, мы это признаем и сами двигаем – в том числе своих членов как IT-Enterprise, лидера движения 4.0. C другой стороны, очень похоже на то, что это «исключение из правила, подтверждающие правило». Правило состоит в том, что [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мы увидели четкий тренд на дезинтеграцию ИТ-сектора (именно фирм, а не технологий) из украинской экономики.[/perfectpullquote]Практически невозможно было вовлечь местные ИТ-кластеры – и так по ряду регионов. Сложилось очень сильное впечатление, что люди живут в своем мире и никакая местная промышленность их не интересует – и уже давно.
• Способны ли выбранные нами ВУЗ-ы для создания Центров 4.0 выполнять свою роль объединения на местном уровне? Отчет дает уклончивый ответ – «возможно, – время покажет».  Картинка по регионам действительно неоднозначная.
• Что касается чиновников всех уровней, – первые выводы скорее грустные: большинство не готово к каком-либо серьезному разговору и действиям. Даже такие старые инструменты регионального развития, как кластеры в украинских условиях искажаются до полного неузнавания (по сравнению с практиками ЕС). Но, похоже, там «на верхах» никто об этом особенно «не парится».

О новых возможностях

Если эта картинка верная (а пока никаких опровержений не поступало), то что из этого следует для наших членов и партнеров? Много! – перечень ниже далеко не полный.

1. Лидерство в условиях «разброда и шатаний» легко взять – и мы его берем! Наши члены (отчет дает полный перечень наших участников региональних событий) были самыми активными в ряде ивентов, – в том числе, организованных партнерами. АППАУ – и в этом отчете тоже, – предлагает местным стейкхолдерам конкретную повестку развития вокруг Центров 4.0.
2. Регионам явно не хватает стратегического фокуса на создании целостных экосистем промышленных хайтек – ну так, давайте его создавать. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Сами по себе ивенты – ничего не стоят, – гораздо важнее их интегрировать в целостные программы регионального развития.[/perfectpullquote] АППАУ предложила готовый шаблон проведения ивентов, результатом которых должен быть запуск по созданию таких программ.
3. В этих шаблонах мы фиксируем как лучшие практики проведения ивентов посещения наших членов – примеры Инфоком (Запорожье) и Интерпайп (Днепр) действительно впечатляют. И это уже призыв к действиям для других членов, в других регионах. Именно коммерческий сектор (=наши члены) могут быть драйверами изменений на региональном уровне!
4. Этот – более осознанный и уже проверенный опытом подход, – очень важен сейчас для применения в Киеве и Харькове, где осенью ожидается открытие Центров 4.0. Командам нужно уже сейчас начинать подготовку. Используя также еще 1 возможность-угрозу, на которую указывает отчет – дезинтеграцию ИТ-сектора. Ведь что, по-сути, означает тот факт, что спрос на ИТ-технологии (готовые продукты и решения) возрастает, а большинству новоявленных ИТ-кластеров (ассоциаций, хабов и т.п. и т.д.) наша экономика малоинтересна? Правильно – это означает, что лавры получат те, кто первым начнет адаптировать эти технологии под местный рынок. И мы точно уже знаем, что в области промышленных применений это тем более верно.
5. Рост экспертного сообщества на всех уровнях – это возможность! Ведь движение 4.0 – это уже платформа для объединения всех промышленных хайтек. В серии этих ивентов, – объединяющих самые разные сектора промышленности, – мы видели очень высокую потребность и признание экспертизы. Особенно ярко это было в последнем ивенте на Интерпайп, где признание было обоюдным – включая сторону заказчика. Но что такое экспертиза? – это, в первую очередь, люди- носители знаний, опыта и профессиональные стандарты. Укрепляя и продвигая стандарты (вкл 4.0) на всех уровнях, наши члены могут развивать свое лидерство, но также быстрее развиваться самим.

Сложные решения

Использование этих возможностей означает принятие решений. И часто – очень непростых. Ведь по-сути, эти решения предполагают изменения внутри ваших организаций

• Принятие роли лидеров на региональном уровне означает как минимум 2 вещи
  • вы готовы на равных говорить с местными стейкхолдерами о развитии (а не только ждать с их стороны решений и затем критиковать)
  • вы готовы инвестировать в эти процессы свои ресурсы и время
• Вы готовы демонстрировать другой, гораздо более высокий уровень сотрудничества и открытости. Например, для многих категорий это означает
  • для многих интеграторов (малый бизнес) это большой вызов – ведь позиция многих ранее всегда была противоположной.
  • для ВУЗ-ов и брендов это также означает уход от традиционного украинского «хуторянства» вокруг собственной вертикали и создание широких альянсов.
  • Для экспертов рынка – признание границ собственной некомпетентности (это и есть характеристика профи), с одновременными процессами интеграции в экспертные сообщества (комитеты и под-комитеты АППАУ, ТК 185, Индустрии 4.0 и т.п.)

Принимать эти решения не очевидно. Но вначале важны воля и желание. Важно как можно быстрее интегрировать подобные возможности в собственные, конкретные планы. Путь к успеху – это путь и часто тяжелый – а не выигрыш в лотарею.

Ближайшая тактическая возможность продемонстрировать свое понимание ситуации, принять решения и скорректировать планы развития на 2-ое полугодие уже совсем скоро – встреча членов АППАУ с ДТЕК 31 июля покажет насколько действительно мы можем выступать сплоченно и задавать планку профессиональных стандартов в своей области.

Загрузить отчет «Индустрия 4.0 и региональные политики»

Пітчингові сесії (pitch, пітч – короткий (від 1 до 3 хв) виступ перед інвесторами, директорами замовника або конкурсним журі) стають модою на всіх хайтек ринках. Не має значення, чи це разовий конкурс, чи Хакатон, чи попередній відбір в престижну програму акселерації – організатори влаштовують справжній «кастинг» і їх улюблений метод – пітчинг.

Тобто, за 3 хв ви маєте переконати їх, що ваша ідея (продукт, рішення) – кращі. При цьому всім ясно, що загальна структура приблизно одна й та сама – Проблема, Рішення, Переваги, Ефект, Висновки. Але різниця в виступах команд є дуже суттєвою. Приблизно таку ж картину ми бачили 17 липня на 1-ій пітчинговій сесії з ДТЕК. Варто зазначити, що учасники від АППАУ (біля 5) були загалом більш досвідченими (зрілими, з серйозними рішеннями та продуктами), але їх презентації не були кращими. Окремі молоді компанії демонстрували значно кращий рівень. Також зараз ми бачимо певні проблеми при підготовці спільного каталога-гайда по рішеннях в 4.0.

Отже, якщо ви готуєтесь до нових представлень – але не тільки 31.07, й не тільки для ДТЕК (ще раз, цей метод все більш поширюється серед інвесторів) – ось 10 порад на які варто звернути увагу.

1. KISS – Keep It Simple and Smiled

Старий як світ метод – але на диво актуальний і сьогодні.

Уявіть себе членом журі, – директором бізнес-одиниці, на плечах якого тисячі працівників, де є нагальні проблеми які треба вирішувати щодня й щогодини, й тут раптом треба ще в якомусь журі взяти участь. Й саме в пітчінгу – тобто, коли хтось намагається за 3 хв передати вам купу нової інформації. Й тут все залежить від того, як це відбувається.

Погляньте на цей слайд

Ви щось бачите? До речі – саме так виглядають слайди з останніх рядів залу на великих конференціях…

А тепер на цей –

Який краще сприймається? Правильно – другий. І не тільки тому що він краще структурований, має менше тексту, більшим шрифтом та з чітко акцентованими заголовком. Мова також про важливу суть – тут відразу про «м’ясо», – жодної води. А гарна структура робить це легким для сприйняття. Важливо, знати що сьогоднішній стиль сприйняття інформації – це сканування, а не читання. Тобто, в ідеалі з одного погляду має бути зрозуміло – «про що це». В цьому контексті заголовки та візуальні образи є ключовими елементами.

Отже, простота (не плутати з поверховістю) – це дуже важливо. Для більшості інтеграторів це помилка №1 – вони роблять дуже «важкі» слайди, перевантажені масою інформації, недостатньо структуровані й без виділення акцентів. Такі презентації можливо корисні для викладки в онлайн або презентації на 30 хв (коли можна все пояснити на словах), але аж ніяк не для пітчингової презентації на 3 хв. Тому спрощуйте й фокусуйтесь на головному!

2. Знайте профіль своїх клієнтів та їх проблеми

Друге правило при підготовці – знати «для кого ми презентуємо» і «що їх болить». Мовою маркетингу  це називається – знати «профіль персони» (покупця). Ви маєте дуже добре знати ментальність, очікування персони, їх больові точки та критерії вибору. Якщо перед вами директор з виробництва, очевидно, що він дуже добре знає виробничу та технологічну сторону свого підприємства. Але аж ніяк не деталі технології VR/AR чи IIoT. Тому, очевидно, що

а- полегше зі всякими термінами та розумними словами, що «модні» сьогодні в 4.0

в- натомість, більше вживайте простих, зрозумілих кожному слів – аргументів, й що важливо – які релевантні до його проблематики.

У випадку ДТЕК, до речі, ця проблематика досить добре описана в їх програмі потреб – принаймі, цілком достатньо для підготовки першої пітчингової презентації. Больові точки вказані там в кейсах прямим текстом, наприклад, –

• Smart mine – існуючі датчики (Ех) надто дорогі
• Конвейери – 20% часу працюють «вхолосту»
• Обслуговування – методи ППР неефективні т.д.

Ясно й коротко розкрити проблематику відразу встановлює необхідний рівень довіри.

3. Пропонуйте сильні меседжи (УТП)

Сучасний В2В маркетинг заперечує існування єдиного, сильного меседжу про “унікальну цінність” (УТП) продукту чи рішення – їх може бути багато в залежності від декількох факторів. Водночас і для пітчиногової сесії, метод виділення 1-3 суттєвих переваг вашої пропозиції, іх відмінності (якщо не унікальності) залишається актуальним. В конкурсах це важливо завжди, адже журі оцінює десятки пропозицій і різниця між кандидатами, звісно, грає роль.

В АППАУ ми давно приділяємо масу уваги цьому питанню, проводимо тренінги та воркшопи, є декілька білих книг на цю тему (пара в кінці публікації), є консультаційна допомога. Якщо коротко, ваш меседж сильний тоді, коли він

• Релевантний – тобто, чітко орієнтований на вирішення проблеми
• Конкретний – ви показуєте суттєву перевагу яку можна зрозуміти та оцінити (тому цифри – краще всього)
• Відповідний рівню ЛПР-а, що перед вами

Ось приклад ВГ «Техінсервіс» з 2015 року – банер, що підготовлений разом з АППАУ, включає головний меседж, й що розкладається на 3 складові (на фото 1-ий)

Головний меседж відразу позиціонує фірму, наступні розкривають переваги та диференціюють. Вихід на подібні меседжи зайняв декілька обмінів-ітерацій з фахівцями фірми. І це очевидно – який би не був інженерний досвід, подача в ефір – це зовсім інша річ, й що потребує інших навичок.

4. Демонструйте справжню експертизу

Будь-який замовник сьогодні добре розуміє значення слова «піар» й відповідно розрізняє ці випадки – і коли фірма «піариться або рекламує» відторгнення йде моментально. Й навіть сильних меседжів, як вище часто недостатньо. Замовник хоче бачити, що ви глибоко розбираєтесь в проблематиці питання, знаєте багато нюансів щодо рішення. Й персональна демонстрація цього всього – ще й за лічені секунди – must be на сесії. Це означає також, що взяти чужу презентацію з заготовленими меседжами як вище, й прочитати їх з екрану – не вийде! Ви маєте реально «бути в темі»!

Перевірені методи підготовки – це

1. розкриття на прикладах тих чи інших деталей. Наприклад, на останній пітчинговій сесії замовник часто питав «яка окупність». Або – для питання предиктивної аналітики – «яка глибина архівів». Для досвідченого інтегратора ці питання не мають бути складними й тому варто їх розкривати. До речі, той же «Техінсервіс» має свої власні, відпрацьовані методики розрахунку ROI – звісно в таких випадках аргументувати набагато легше.
2. показ кейсу. IT-Enterprise майстерно обігрує сьогодні відео-нарізки з реальних об’єктів, де вони показують моменти виробничих технологій й потім – рішення. Це виглядає дуже переконливо.
3. давайте інші свідчення експертизи та надійності – наприклад, сертифікати. «Індасофт-Україна» правильно робить це з Predix, коли говорить про сертифікати кібер-безпеки (Achilles, ISO 27017,18…) – у випадку ІІоТ варто ще раз і ще раз підкреслювати, що ІоТ має також інший переклад – «Internet of Threats». Легкий натяк “а ви пам’ятаєте атаки на обленерго?” з подальшим поясненням “чому так сталось і що зараз відбувається” – не завадить для подібних цілей.

Найбільш складний момент з демонстрацією експертизи для досвідчених фахівців під час пітчингу – це вихід за часові рамки. Адже стільки всього хочеться сказати і доказати… Тому тільки повторна репетиція дозволить вам оптимізувати методи, як вказані вище в часі.

5. Грамотно обігруйте тему інноваційності у всіх аспектах

Інновації – складне питання. З точку зору технологічних, проривних інновацій в 4.0 українські розробники навряд чи покажуть щось світові в найближчі роки – масово та переконливо. Навпаки, ми давно б’ємо тривогу русі 4.0, що наше відставання тільки збільшується.

Але питання інновацій більш широке – й особливо, в контексті АППАУ й руху 4.0

1-ий момент – в нас дійсно є інноватори 4.0. Й компаніям як IT-Enterprise, Індасофт-Україна, Інфоком, SoftElegance, Business.Logic та деяким іншим, хто вже має рішення класу «В» та «С» (діючий прототип та «вже реалізовано в Україні») варто чітко позиціонуватись в області 4.0 з відповідними меседжами.

2-ий момент –  для більшості інтеграторів-членів АППАУ які ще не виробили свої пропозиції в 4.0 можливо обігрувати інші аспекти інновацій, де мова йде також про

• Нові методи використання чи застосування
• Більше дешеві шляхи досягнення цілі
• Нові інженерні методи тощо

Тут не потрібно соромитись того, що ваша продукція чи рішення не є на рівні cutting edge (4.0, 5.0 і т.д). Натомість, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якщо ви досягаєте результату швидше, економніше та надійніше – це теж може трактуватись як інновація, а часто це й більш потрібно.[/perfectpullquote]

Хороші приклади серед членів АППАУ – ті ж «IT-Enterprise» та «Техінсервіс». Перші вийшли на темпи впровадження ЕАМ (ТОіР) за 1-3 роки в залежності від обсягів, другі – можуть будувати міні-завод «під ключ» за 12-18 місяців. В порівнянні з західними підрядниками чи брендами, різниця – в рази.

3-ій момент – це «відносна інноваційність», коли ви декларуєте, наприклад, першість в Україні в давно відомих, але важливих речах. В області АСУТП таких повно – від методів як АРС (Advanced Process Control) й до «новинок» брендів, які, як правило доходять до України з великим запізненням, але все-ж далі питання «хто перший» є важливим. Щоправда, тут теж треба знати міру в деклараціях – недавній анонс в медіа про цифрову підстанцію як чуть не унікальну річ в світі, радше псує репутацію і бренда, і замовника. Фахівці ж знають, що таких речей вже тисячі в світі. В цьому третьому аспекті дуже б не завадила допомога брендів, які добре відслідковують рух в Україні серед своїх партнерів.

6. ROI та інші KPI – можливі опції для відповідей

Часто чути, що ROI легко рахувати великим інтеграторам (як приклади вище), що мають всю картину по заводу в своїх руках і, відповідно, всі складові, що потрібні для розрахунку ROI. А от у випадку контролера, чи датчика, чи локальної АСУТП – це неможливо. По нашим оцінкам в АППАУ це не зовсім так. Проблеми розрахунку ROI лежать в 2х площинах

а- Низькій економічній культурі – причому з 2х сторін, як замовника, так і інтеграторів. Іншими, словами дуже мало фахівців користується термінологією КРІ, що визначається, наприклад ISO 22400. Між тим, багато з тих 34 КРІ що є в цьому стандарті, стосуються розрахунку ROI – й, перш за все, ОЕЕ. Й навіть, зараз, коли вже давно діє ТК 185, а питання ROI звучить на кожному куті бажаючих ввійти в групу цього комітету й на практиці розкривати суть цих КРІ та зв’язок з ROI – майже немає.

б – Відсутності вимірювання «до» і «після». Іншими, словами, що виміряти будь який ефект, треба знати «що було до того». Але часто й це дає велику похибку – директор з Інтерпайп прямо сказав якось в своєму інтервью що «врали все» ) – тобто, начебто й вимірювали, але попередня інформація була недостовірною. І тільки зараз – після впровадження нової системи, – вони мають достовірні дані.

Крім того, є багато застосувань де аргумент ROI важко застосувати – наприклад, як його порахувати для рішень безпеки персоналу, або кібер-безпеки?

Отже, що робити інтегратору з 20-літнім досвідом, і який 20 років не може вирішити ці проблеми, і зараз його питають «який у вас ROI»? Є 3 опції

1. Все-ж, там де це можливо – порахувати економію і звідти ROI – найбільш очевидний метод
2. Брати інші (західні) подібні кейси, де це пораховано
3. Чесно говорити, що «тут цього немає», але є інші виграші (інші КРІ) і їх перелічувати.

 

7. Максимально використовуйте час в кулуарах та в сесіях відповідей-запитань

На останній пітчинговій сесії з ДТЕК, ми були дещо спантеличені тим, як швидко деякі члени АППАУ щезли відразу після закінчення презентацій учасників. Хоча після того ще 40 хв тривало спілкування з менеджерами ДТЕК – яких було тут більше десятка, включно з дійсно дуже важкодоступними в звичайних умовах директорами.

Насправді, і особливо коли ви не презентуєтесь на пітчингу, найбільш важлива частина – це саме спілкування тет-а-тет з ЛПР-ЛВР-ами. Це – ідеальна можливість не тільки для персональних знайомств, але також поставки правильних запитань, для свого позиціонування, для того самого пітчингу, але більш короткого… Якщо ви цього не розумієте, потрібно собі признатись що ви – «нуль в продажах» й запитати себе «що ви тут робите» 

8. Як відповідати на питання, які ви не знаєте

По-різному – але точно не придумувати щось й не обманювати. Частіше всього це видно. Можливі ухильні, а все-ж кращі відповіді як

• «давайте обговоримо це питання в перерві»
• «тут є мій колега, що краще знає це питання – давайте запитаємо його»
• «я не можу зараз відповісти, але я проконсультуюсь з нашими експертами й пізніше надішлю вам відповідь».

Тактичний метод – потягнути час, щоб подумати, задавши зустрічне питання на кшталт «що ви маєте на увазі» )

 

9. Чи варто боятись конкурентів

Коротка відповідь – «звісно ні» ) Подібні сесії, навпаки, сприяють розвитку – будь-яке змагання стимулює та показує вам «де ви є» серед інших ваших колег. Водночас, не варто виносити всі деталі та ноу-хау, якщо про це не питає замовник.

 

10. Головне в цьому всьому – підготовка!

Й насамкінець – освоїти всі ці речі без підготовки – неможливо. Тому перше правило, й особливо в тому що стосується перших, найважливіших порад – тренуйтесь! 31 липня у вас буде всього 5 хвилин.

Хай вам щастить  –  і скоро почуємось )

Реєстрація для членів АППАУ на зустріч 31 липня

Корисні речі на цю тему

• біла книга “Как сформулировать сильное преложение ценности”
• біла книга “Релевантність комунікацій та контенту – ЯК”

 

Сегодня в мире стремительно развивается рынок электромобилей. Украина не отстает от тенденций и находится в авангарде современных технологий. В международном рейтинге наша страна – пятая по динамике развития рынка “зеленых” авто.

По состоянию на 1 января 2018-го в Украине зарегистрировано уже почти 6 тысяч электрокаров – за прошлый год продажи выросли в 2,5 раза. Украинские власти пошли навстречу потребителю и убрали все налоги для импорта электрокаров – пока что только на один год. По мнению экспертов, цена на такие авто снизится на 20-30%, что существенно повлияет на увеличение “зеленого” автопарка.

Пока на украинских дорогах появляется все больше электрокаров, отечественные компании занимаются развитием необходимой инфраструктуры. 2-4 марта в Киеве на международной выставке электротранспорта и гибридов “Plug-In Ukraine” запорожская компания “ИНФОКОМ ЛТД” под брендом UGV Сhargers презентовала свой инновационный продукт – готовое решение для сети электрозаправочных станций и мобильное приложение UGV Сhargers.

“Единственное, что сегодня заставляет украинского покупателя отказываться от электромобиля, – это отсутствие необходимой инфраструктуры, – рассказывает менеджер по развитию элекрозаправочных станций торговой марки UGV Сhargers Юрий Тихонов, – Наша компания глобально мыслит в этом направлении и предлагает комплексное решение по развитию сети зарядных станций на территории Украины. ИНФОКОМ ЛТД поставляет электрозаправки собственного производства под брендом UGV, а также оборудование ведущих мировых производителей: Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact и ABB. Кроме этого, мы предлагаем клиентам разработанный программный продукт, который позволяет удобно зарядить свой автомобиль”.

Как же работает мобильное приложение UGV Сhargers? Чтобы проложить маршрут до ближайшей свободной электрозарядки необходимого типа, достаточно открыть карту в онлайн-сервисе либо на адаптированном под мобильную версию сайте. Затем нужно выбрать порт, длительность зарядки и произвести оплату с помощью прикрепленной к аккаунту банковской карты или счета.

“Наш продукт можно сравнить с приложением “Приват24″. Испытав на себе все его преимущества, пользователь больше не захочет возвращаться в прошлое, – говорит Юрий Тихонов. – С помощью нескольких кликов на смартфоне наше приложение поможет найти свободные станции, отследить состояние зарядки и удобно оплатить услуги”

 

Встреча АППАУ с руководителями ДТЕК 31.07 была знаковой как для развития движения 4.0 в целом, так отдельно – для нашей ассоциации. В рамках всего движения мы можем говорить о появлении в Украине 1-го крупного холдинга с целевыми программами цифровой трансформации. А в рамках АППАУ – речь о 1-ой открытой встрече директоров отраслевой ассоциации с крупнейшим заказчиком страны.

Встрече предшествовали интенсивные коммуникации с обеих стороны. В частности, исполнительная дирекция АППАУ объясняла своим членам особенности программы ДТЕК и этой встречи, а также давала конкретные рекомендации как лучше подготовится к питчингу.

В результате мы имели 12 выступлений (11 фирм) по 5 мин, а также отдельное выступление исполнительной дирекции. Обратная связь по этим выступлениям уже есть в соц. сетях, здесь мы кратко подытожим эти и свои собственные наблюдения и выводы.

[caption id="attachment_6684" align="alignnone" width="584"] Первое выступление – от ПГ «Техинсервис», на фото руководитель проектов Геннадий Кабальский. На флипчарте позади видно перечень всех выступающих на этой встрече.[/caption]

Презентации участников или «что там – под капотом?»

АППАУ, да и сама команда управленцев ДТЕК изначально позиционировали уровень участников встречи как гораздо более высокий по сравнению с начинающими стартапами или молодыми фирмами. Действительно, фирмам с 20+ летним опытом как ПГ «Техинсервис» (инжиниринг) или IT-Enterprise – с сотнями реализованных проектов, есть что сказать любому заказчику. Но смогут ли фирмы это сказать за 5 мин, как предусмотрено условиями этой встречи? Эти сомнения, конечно же были, почему АППАУ и уделила столько внимания правилам питчинга накануне.

В результате, мы имели разный уровень презентаций. Пожалуй, только некоторые фирмы сумели сразу убедить директоров ДТЕК как в своем опыте, его релевантности спросу, так и уровне инноваций. По отзывам участников встречи речь, прежде всего, о грандах как IT-Enterprise, имеющих у себя мощный маркетинг либо о молодых фирмах – как команда «КПИ-Артезия». Некоторым фирмам явно не хватило фокуса на инновационности предложений, другим – более яркого и убедительного раскрытия предложения ценности и экономической аргументации. Это отметил в своем заключительном слове директор ДТЕК по направлению генерации электроэнергии Сергей Куриленко.

Андрей Гуменной, директор SAS (не выступал в этот день, но был в зале), в своем блоге говорит об этом неубедительном представлении инноваций частью фирм, как об естественном феномене старения фирм. Инновации – без постоянного фокуса на них, – просто так не появляются. Наоборот, интеграторам гораздо проще и удобнее тиражировать 1 раз отработанное решение – и неважно, насколько оно инновационное. С другой стороны, стоит прислушаться и к мнению другого директора, хорошо знающий ситуацию в ДТЕК изнутри, который заявил в кулуарах – «какой там 4.0, тут бы 2.0-3.0 запустить…». Это прозрачный намек на то, что многие производства в Украине не прошли этап обычной автоматизации (3.0). Зачем им тогда 4.0 и биг дата, если элементарно датчиков нигде нет?

[caption id="attachment_6685" align="alignnone" width="584"] Встреча собрала более 50 участников (более 20 фирм, членов АППАУ и 4.0). Большинство среди них – директора фирм, системных интеграторов и разработчиков промышленных АСУ, было также немало ВУЗ-ов. География участников – Киев, Львов, Харьков, Сумы, Днепр.[/caption]

Касательно формата представлений, Максим Романов, тех. директор АППАУ говорит, что ситуация ему очень напомнила первые Хакатоны на АМРК 2015-16 гг – «Мне абсолютно ясно, что они ничего не смогут сказать за 5 и даже 10 мин – у меня deja vue. Кроме, того инновационность предложений большинства участников рынка системной интеграции АСУ ТП и ИТ – действительно под вопросом. Поэтому нужно ставить совершенно конкретные задания, включая ориентиры по техническим параметрам и которые желательно прорабатывать заранее. Тогда можно сравнивать команды между собой».

Хорошим резюме этой встречи было также заключение Макса Яковера, директора Unit.City, который был в составе жури этой питчинговой сессии. «Что там под капотом? – так и осталось загадкой» – по крайней мере, это касается многих выступающих.

Дальнейшее развитие

Таким образом, можно констатировать что эта первая попытка стыковки спроса энергетического холдинга №1 – с рыночными предложениями ведущих участников рынка промышленных ИТ-АСУ состоялась. Да, возможно она не была идеальной – ни по формату, ни по подготовке. Тем не менее, начало положено и это очень важный шаг вперед для обеих сторон. Интерес к предложениям есть и уже начались переговоры – рассмотрения по возможным пилотным проектам с рядом фирм. Команда ДТЕК демонстрирует удивительную открытость и готовность рассматривать разные предложения. А скорость распространения информации внутри, координация и слаженность действий «штаба», находящегося в Unit.City выше всяких похвал.

[caption id="attachment_6686" align="alignnone" width="584"] Директора бизнесов ДТЕК[/caption]

Дальнейшее развитие событий для участников сообщества АППАУ предполагается по следующим направлениям

1. Интеграция в акселерационную программу RadarTech – ДТЕК – на общих основаниях, дедлайн по подаче заявок до 4 сентября. Это направление хорошо подходит не только для стартапов, но также для всех категорий участников рынка, продвигающих свои инновационные идеи и решения.
2. Участие в параллельной программе – конкурсе по пилотным проектам для зрелых фирм. Эта программа менее формализована и понятна, и, судя по всему, отбор туда возможен по результатам отдельных представлений и переговоров. Здесь главное – не столько инновации, как доказательства быстрого ROI.

Конечно, в обоих случаях организаторам конкурсов следует дополнительно проработать вопросы критериев оценки команд. Даже на этом ивенте 31 июля этот вопрос снова возник. 8 из 12 команд говорили о своих решениях в области предиктивной аналитики и обслуживания. С одной стороны, это было неожиданно и очень приятно для исполнительной дирекции АППАУ – как никак, мы говорим о тренде №1 в Индустрии 4.0 в мире, и здорово что члены АППАУ уже синхронизировались в этом. С другой, каким образом жури проверить валидность и профессионализм в этой самой «предиктивности» неясно, и директора ДТЕК подтвердили, что критериев для этого у них нет. Практически очевидно, что их нет, либо они недостаточно формализованы и для других технологий – а ведь их в области 4.0 более 10, не считая узкие прикладные аспекты применения. Взять за основу только экономические показатели – тоже не выход, ведь мы хорошо знаем, что проблема расчета ROI либо других KPI имеет много нюансов и, прежде всего, наличия достоверных данных.

Первые выводы: конкурсы – ОК, но нужен также фокус на экосистеме инноваций

Несмотря на все сложности, которые проявились на этой встрече можно уверенно говорить, что «поезд корпоративных инноваций» в энергетике – промышленности в Украине тронулся, – и в невиданных до сих пор масштабах. Поэтому уже можно делать следующие выводы и прогнозы

1. Программа ДТЕК будет иметь позитивное влияние на ускорение других холдингов с подобными инициативами. УкрГазДобыча, Метинвест, Интерпайп, Укрнафта и другие – также давно ставят вопросы об ускорении инновационного развития, но не имеют подобных системных программ. Таким образом, именно крупные холдинги могут взять на себя роль драйвера развития 4.0 на внутреннем рынке. Если это произойдет, и реально действующие программы цифровой трансформации появятся у них – это потянет за собой целые отрасли!

   [caption id="attachment_6687" align="alignnone" width="584"] Директора ДТЕК демонстрировали глубокое понимание вопросов бизнеса и технологий, одновременно проявляя живой интерес к выступлениям (на фото директор по логистике Егудин Дмитрий).[/caption]

2. Определение критериев оценок, очевидно, становится сейчас ближайшим приоритетом конкурсных программ. Это важно само по себе для репутации и доверия к программе со стороны ведущих игроков рынка, включая бренды. С другой – это важно с точки зрения развития рынка. Ведь в АППАУ мы уже видели год назад, что недостаточная проработка этих вопросов может вызывать и негативную реакцию. И связано это не только с теми или другими методиками. Первую проблему, что мы обнаружили год назад, – это слабое понимание рынком самих новых технологий 4.0 и контекста их применения в промышленной среде. Поэтому [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«почему именно эта компания выбрана и на основании каких критериев» – очень важный вопрос для профессиональных игроков рынка.[/perfectpullquote]
3. Для них не менее важен вопрос лучшей адаптации формата соревнования под задачи промышленных хайтек. Ведь, очевидно, что худший ответ на вопрос выше – это эмоциональная оценка эффектного питчинга. Хороший питчинг важен. Но будем откровенными – это всего лишь форма, далеко не всегда позволяющая оценить содержание. ИТ-отрасль и молодые стартапы тренируются в питчинге уже многие годы и, конечно же, дают фору в этом зрелым фирмам. Но разве их решения сопоставимы по надежности, полноте, сложности – в конечном итоге, – эффективности для  решения инжиниринговых задач крупных заказчиков? Сопоставимы ли их предложения с остатками КБ, машиностроителей или НАНУ, которые имеют наукоемкие, сложные продукты? Кстати, если бы их выпустить на сцену – они бы смотрелись гораздо хуже – уровень их презентаций мы видели неоднократно. Все это не означает, что «зрелым» не нужно подтягивать навыки в этой области. Но очевидно, что подобный формат и метод оценки инновационности предложений не является эффективным для данной ситуации на рынке.
4. Но даже в питчинге, мы не можем не заметить прогресс большинства членов АППАУ, выступавших на этом собрании. Все относительно, и за последние 2 года многие интеграторы сделали огромный прогресс в понимании use-cases и как их представлять. Как и в адаптации своих решений под технологии 4.0. Массовое включение фактора «предиктивности» членами АППАУ – это тренд и это сильно отличало эту встречу от подобных с другими, где доминировали ИТ-стартапы. Правда, все это мало касается наших уважаемых вендоров. Их постоянная привычка ссылаться на слишком общие вещи и «где-то там» за рубежом в то время, когда требуется демонстрация готовности и кейсов «здесь и сейчас» – уже явно режет глаза.
5. Отдельный позитив события 31.07 – это демонстрация комплементарности решений от участников АППАУ и движения 4.0. Наиболее ярко это было в случае Business.Logic с их предложениями по моделированию на уровне предприятия. В сочетании с подобными решениями на уровне узла-установки-линии от других членов ассоциации – это задает как общее предложение, так и перспективу сотрудничества между нашими членами. Решения для мини-каталога решений дали также коллеги из НАНУ – и это тоже важный шаг вперед в движении 4.0, – ведь о привлечении научных разработок мы говорим уже давно.

Отдельно стоит остановится на более глубокой проблеме, которую мы частично обозначили 31.07. Речь о продолжающейся деградации экосистемы промышленных хайтек. Сегодня в стране практически отсутствуют какие-либо современные элементы таких экосистем – как технопарки и лаборатории R&D, научные учреждения, предлагающие рынку инновации, крайне мало промышленных стартапов и т.п. Нет специфических кластеров, нет постоянно действующих инновационных программ (ДТЕК – первая и пока единственная), нет фондов развития. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Если этого нет, то откуда браться инновациям?[/perfectpullquote]

Наши интеграторы в своем подавляющем большинстве давно превратились в ремесленников. Да – хороших и надежных «мастеров» инжиниринга, но часто просто ожидающих, что новенького им предложат их западные вендоры. Поэтому конкурсы – это хорошо и их нужно делать. Но конкурсы на проявление инновационных фирм и предложений – это «выход», это следствие, это плоды дерева инноваций. Не менее важен вход, или фокус на корневой системе – ее нужно постоянно подпитывать и поливать. Насколько готовы к этому крупные заказчики? Понимают ли они совокупность задач в этой области и приоритеты – отраслевые и национальные? И насколько они понимают, что методы скрининга инноваций хороши в готовой, подготовленной среде, которая уже адаптирована для решения задач промышленных хайтек? Есть ли эта среда в Украине?

Подобных вопросов много и диалога 31 июля в нас не вышло. Пока не вышло. Попросту не хватило времени.

АППАУ готовит сейчас ряд своих рекомендаций  и предложений для ДТЕК в виде мини-каталога решений по 4.0 и надеется на продолжение этого разговора. Первая версия этого мини-каталога вышла в печатном виде 31 июля, окончательная версия планируется к 15 августа.

В заключение, хотим поблагодарить команды ДТЕК, RadarTech и Unit.City за организацию этого мероприятия и отличные условия для его проведения. Мы уверены, что участники АППАУ и движения 4.0 поддержат конкурсные программы открытых инноваций компании ДТЕК. Фото-отчет встречи можно посмотреть здесь.

В течении последних 6 месяцев мы имели ряд переговоров и встреч о проектах 4.0 с рядом крупнейших заказчиков Украины. Это отличный тренд, указывающий на явное оживление корпоративного сектора и его переход от простого интереса – к планированию реальных проектов в этой сфере. Вместе, с тем есть ряд сигналов, которые по нашему мнению, свидетельствуют о заблуждениях либо неготовности заказчиков (но также – и поставщиков) к такому диалогу. Укажем перечень этих сигналов в виде «мифов» – этот метод популярный для быстрого определения сторонами «что есть что, и кто есть кто» в реалиях.

Миф №1 – движок Индустрии 4.0 – это IT-компании и стартапы.

Если Индустрия 4.0 – это об умных производствах (не Smart agro, не City, не просто Smart devices …), – то это не так. Большинство кейсов и лучших практик, а также рейтингов в мире 4.0 касается международных промышленных брендов как Siemens, ABB, Schneider Electric, Bosch, Rockwell Automation, Fanuc, Kuka, Dassault Systemes и т.п. Законченные и работающие умные производства (а не отдельные их элементы) создаются этими компаниями.

Главная причина этого мифа лежит в недостаточном понимании того, что основой любого современного производства являются автоматизированные машины и оборудование. И где основой является «полевой уровень» – датчики и исполнительные механизмы. Внедрение 4.0 возможно только внедряя новые принципы на всех уровнях вертикали – от датчика и до облачных платформ, и реализуя это целостно. По-настоящему умеют делать это те, кто прошел 3.0 – то есть, стандартные системы управления производствами, включающие полевой уровень, контроллеры, системы SCADA и MES.

В Украине ситуация аналогичная – оценивая в 2017 степень готовности и предложения игроков рынка в конкурсе 4.0, мы практически не обнаружили там какие-либо «прорывные» предложения со стороны стартапов либо ИТ-компаний. Наоборот, лучшие решения от IT в этой области – как IT-Enterprise на Interpipe Steel базируются на том, что на предприятии есть соответствующие нижние уровни автоматизации. Что касается стартапов – то в промышленных секторах их крайне мало в Украине, – до 90% их сосредоточено в непромышленных сегментах.

Поэтому будет правильно сказать, что движком в нашей стране действительно являются ИТ-технологии, – но очень редкие ИТ-компании вовлечены в эти процессы в промышленной среде.

Что из этого следует – или направления действий для заказчиков (your takeaway): в первую очередь, подталкивайте к инновациям связку «крупные бренды + их ведущие интеграторы промышленной автоматизации», во вторую – делайте их стыковку с профессиональными ИТ- разработчиками, и только в третью – быстрее стимулируйте рост стартапов в промышленных секторах. Инновационные стартапы нам действительно нужны по целому ряду причин – но нужно признать, что сейчас их крайне мало на промышленной карте Украины. Другими словами, быстрая “фильтрация” не получится – нечего фильтровать.

Миф №2 – уровня 4.0 можно достичь, ничего не изменяя внутри своей компании.

Например, – если мы крупное предприятие – достаточно создать условия для быстрого вхождения новых технологий и инновационных решений (например, через конкурсы и инкубаторы) – и мы получим умное производство.

Цифровая трансформация невозможна без глубоких внутренних изменений. А определение 4.0 гласит как раз о этом – «следующий этап цифровой трансформации, сопровождающийся…». Об этом говорит опыт всех компаний, кто проходит сегодня путь от 3.0 к 4.0.

В Украине все промышленные компании имеют огромные вызовы – высокие кросс-функциональные барьеры, слабые знания новых технологий, отсутствие планов и инвестиций в развитие персонала в этой области, устаревшие методы управления инновациями и т.п. и т.д. Поэтому, переходить на 4.0 не справляясь с этими проблемами – это все равно, что ставить «ракетный двигатель на телегу». Например, опыт подачи первых инновационных предложений (отобранных на Хакатонах) от маленьких интеграторов на такие комбинаты как АМКР был полностью неудачным – традиционная система тендерования + финансовые условия, скорее убивающие, чем развивающие инновации – на корню рубят попытки войти на такие предприятия инновационным малым фирмам.

Your takeaway: тщательно планируйте переход на 4.0, включая комплекс внутренних изменений.

№1 в этой области – выделение позиции CDO (Chief Digital Officer), отвечающий за комплекс IT+OT технологий по всему предприятию. №2 – обучение руководителей. №3 – принятие дорожной карты цифровой трансформации.

Миф №3 – уровня 4.0 можно быстро достичь без инвестиций в экосистему

Если внимательно рассматривать инновации и процессы перехода на 4.0 в развитых странах, то невозможно не заметить инфраструктурную основу 4.0. Это – многочисленные НИИ (как Фраунхофера в Германии), технопарки, инкубаторы 4.0, университеты, лаборатории R&D, специальные фонды для развития и т.п. Все вышеупомянутые бренды и ведущие игроки в 4.0 очень плотно сотрудничают с этими звеньями экосистемы, ибо без этого невозможно говорить об инновациях. Важно заметить также, что в большинстве стран развитие этих элементов инновационной экосистемы планируются и поддерживаются государством.

В Украине – мы все еще в самой начальной стадии развития инновационных экосистем. При этом уже ясно, что ожидать больших вливаний в эту сферу от нашего бедного государства – бессмысленно. По крайней мере, в ближайшие годы. Кроме «высоких материй», есть банальный вопрос, которые невозможно решить без экосистемы – это кадры! Их уже не хватает и для старых (3.0) технологий, – дальше будет еще хуже. Все это означает, что без «включения» корпоративного сектора – и его целевой поддержки инициатив как обновление программ обучения в ВУЗ-ах, развитие сети Центров 4.0, создание технопарков и кластеров, собственных корпоративных центров R&D, программ улучшения имиджа инженерных специальностей и т.п. и т.д. – можно забыть о 4.0.

Этот фреймворк (детальнее – здесь) отражает текущее состояние промышленных хайтек сегментов. Ясно, что мы имеем огромные дисбалансы – и у нас не будет плодов дерева инноваций (smart products & solutions), если мы не начнем ухаживать за его корнями (= экосистемы по секторам и направлениям).

Your takeaway: присоединяйтесь к Координационному совету 4.0 – эта экспертная группа из разных компаний и отраслей сегодня, поддерживаемая АППАУ, по-сути, является единственным центром в стране, пытающимся воссоздать и развивать национальную экосистему 4.0 на системной основе – по разным отраслям и регионам. Из крупных промышленных заказчиков в этом Совете – пока только “УкрГазДобыча” и “Интерпайп”. Если другие заказчики поддержат ряд проектов по развитию экосистемы на уровне секторов и регионов (а этих проектов уже больше 2-х десятков), тогда вместе мы в разы ускорим это движение и вместе остановим тренд превращения Украины в аграрную страну.

Миф №4 – уровень инноваций можно поднять, стимулируя конкуренцию между игроками рынка

Множество инициатив по инновациям, происхождением из отечественного ИТ-сектора (Хакатоны, инкубаторы, конкурсы и т.п.) направлены на развитие инноваций путем конкуренции. За этим стоит предположение, что стартапы или малый бизнес гибче, чем крупные компании, новые идеи там прорастают быстрее, и посему это оптимальный путь от новой идеи – к рабочему прототипу. Однако как мы уже сказали, в Украине почему-то не видно в промышленной среде – ни бума стартапов, ни самих инноваций 4.0. Очевидно – «что-то не так» в этой логике.

На самом деле, все банально – активисты этого направления развития забывают об з-х базовых условиях для стартапов и инноваторов, тем более жестких на промышленных рынках

• Путь от идеи к рабочему прототипу в серьезных промышленных приложениях – гораздо более трудозатратный, дорогой и рисковый
• Дешевых кредитов в стране нет, фондов практически нет, а крупные предприятия, наоборот, вынуждают брать все риски на себя
• Инновационные стартапы в области 4.0 – это вовсе не обязательно команды вчерашних студентов, молодых специалистов. На западе подобные компании создаются как раз из зрелых специалистов, имеющих большой опыт. Опять же, – для того, чтобы такие специалисты уходили в «свое свободное плавание» и создавали свои фирмы, в стране должны быть условия. Их практически нет.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «Калька» стартаперского инновационного развития из IT-сектора, базирующегося на конкурентном отборе и перенесенная с развитых стран сюда – не будет работать на промышленных рынках в Украине! Нужны другие форматы.   [/perfectpullquote]

Your takeaway: в ожидании макро-экономических преобразований и реальных реформ в стране, ваши возможные решения ускорения с инновациями находятся в других областях

• Поощрение кооперации и сотрудничества: в первую очередь между зрелыми игроками и носителями новых технологий. Хороший пример – как IT-Enterprise интегрирует в свои решения продукты Sensorama по VR/AR. Другой – это проект АППАУ «10-топ приложений IIoT в Украине», изначально базирующийся на идее сотрудничества. Здесь, условие связки – инжиниринговая компания (или вендор) + ВУЗ», – является обязательным. Первые результаты – как представление пары «КПИ – Артезия» мы выдели на последней конференции на Интерпайп, затем на встрече с ДТЕК и они очень обнадеживают. Это куда более быстрый путь к инновациям, чем двигаться в одиночку.
• Поощрение трансфера технологий и развития R&D – множество европейских программ на Horizon2020/I4MS предоставляют готовые решения по 4.0, к тому же на льготных условиях. От заказчиков требуется только предоставлять свою площадку и обеспечить минимальные вложения в оборудование. Перечень таких решение, продвигаемых через центры Digital Innovation Hub идет на десятки – важно просто присоединится к ним.
• Более активная интеграция в европейские целевые программы – есть целый ряд других европейских программ, стимулирующих развитие инноваций. Интеграция в них может в разы ускорять инновационное развитие – хотя бы потому, что европейские конкурсы как Н2020 – это уже отработанные ТЗ на инновации завтрашнего дня.

Миф №5 – можно и дальше игнорировать стандарты

Стандарты, в частности в структуре фреймворков, как RAMI – основа Индустрии 4.0. Сегодня их насчитывается несколько десятков. Мир промышленных систем управления стал настолько сложным, многообразие устройств, сетей и протоколов – настолько большим, инновации – настолько быстрыми, – что говорить о взаимодействии и вездесущном обмене данными, их обработке – без единых стандартов просто невозможно. То же самое касается безопасности – если промышленный интернет вещей (IIoT) – основа 4.0, то стандарты по кибер-безопасности (в стране, находящейся в состоянии военного конфликта) должны быть внедрены в первую очередь. Но ни один из этих стандартов пока не является действующим в Украине на законодательном уровне. Как практически не видно их внедрения и на корпоративном уровне крупных заказчиков. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Игнорирование стандартов – означает не только повышенные риски, но часто это – очередное «изобретение велосипеда», это продолжающиеся, а, может быть, и еще большие “зоопарки”. И все вместе – очередные потери денег и времени.[/perfectpullquote]

Сегодня мы в основном хвалим ДТЕК, но мы хорошо помним дискуссии с интеграторами 2013-14 годов на тему «изобретения» корпоративных стандартов интеграции систем управления в этом холдинге. Изменилась ли сегодня ситуация – пока сложно сказать.

Your takeaway:

• Становитесь частью сообщества АППАУ – присоединение к ассоциации гарантирует вам включение подобных вопросов в повестку корпоративного развития, а значит быстрое улучшение ваших технических политик и стратегий. Подобные дискуссии – постоянные на ивентах АППАУ, а значит ваши технические директора могут быстрее формировать правильные вопросы для своего руководства и находить правильные аргументы.
• Присоединяетесь к ТК 185 – лучший путь осваивать и внедрять стандарты, – это вступать в группы Технического комитета 185 «Промышленная автоматизация». Сегодня ТК 185 активно работает над гармонизацией, продвижением и выводом на уровень ДСТУ 5 следующих стандартов
  1. МЕК 61512 (ISA 88) – стандарт АСУТП для рецептурных и групповых (batch) производств
  2. МЕК 62264 (ISA 95) – стандарт о вертикальной интеграции (АСТУП-MES-ERP)
  3. МЕК 62443 (ISA 99) – стандарт о кибер-безопасности в АСУТП
  4. МЕК 61508 – стандарт по функциональной безопасности в АСУТП
  5. ISO 22400 – стандарт о производственных KPI

Ядро ТК 185 – это ведущие эксперты со стороны вендоров, интеграторов и ВУЗ-ов. Единственный активный заказчик на данный момент – это УкрГазДобыча. В июле к нам также присоединился «Интерпайп». Между тем, работа ТК 185 идет полностью на волонтерской основе, при минимальной финансовой поддержке АППАУ. Ясно, что реальное «включение» с фин. поддержкой хотя бы 3-5 крупных заказчиков могло бы в корне изменить ситуацию и значительно ускорить процессы стандартизации в области 4.0 в Украине.

********

Итак, если синтезировать этот список takеaway – и во избежание очередных мифов (=ловушек, граблей …) которыми полон мир перехода от 3.0 к 4.0, то вы получите определенный чек-лист:

1. Начинайте с внутренних изменений – без новых технических политик, подготовленной ИТ-инфраструктуры, принятия новых стандартов, новой структуры с обученными людьми, новых бизнес-процессов управления – переход с 3.0 на 4.0 – это все-равно как «ракетный двигатель на телегу», или как говорит Игорь Смелянский, СЕО «Укрпочта» – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«нельзя с колхоза – и сразу в блокчейн» 🙂 [/perfectpullquote]
2. В поиске инноваторов 4.0 и быстрых инноваций – правильно выставляйте приоритеты: ставка в масштабных инновациях на стартапы на данном этапе может ничего не дать, кроме разочарования. Вовлекайте зрелые компании – здесь шансы гораздо выше. Начинайте со стимулирования основы 4.0 – тех, кто уже прошел 3.0. Это – связка «вендоры + их ведущие интеграторы». «IT-фицируйте» их затем (т.е. добавляйте слои цифровых продуктов и решений) с помощью профессиональных IT-разработчиков. Это вовсе не означает, что не нужно выращивать стартапы. Но для нас очевидно, что это должны быть другие стартапы и, в любом случае, – это следующий и более долгосрочный этап развития.
3. Быстрее включайте и стимулируйте разнообразные форматы кооперации (а не конкуренции) – как во внутреннем измерении (поддержка стыковки инжиниринга с ИТ, зрелых – с молодыми, инженеров-практиков – с исследователями НАНУ и т.д.…), так и во внешнем – быстрейшая интеграция в разнообразные программы ЕС. Этим самым вы внесете свой вклад в восстановление инновационной экосистемы промышленных хайтек – которая продолжает деградировать в Украине. Поддержка таких форматов крупными заказчиками – и особенно в случае их объединения между собой, – может радикально изменить состояние инновационных экосистем в стране.
4. Не бойтесь экспериментировать – быстрее и массово включайте пилотные проекты. На данный момент есть вопросы к акселерационной программе ДТЕК, рассчитанной на стартапы (см миф №1). Но не вызывает никаких сомнений правильность их 2-го направления – запуска пилотных проектов, где каждая зрелая компания, каждый стартап может доказать результат своих инноваций. Это -«классика» лучших мировых практик.
5. Становитесь частью передового экспертного сообщества и экосистемы в области 4.0 в Украине – присоединяйтесь к АППАУ и к ее производным направлениям (Индустрия 4.0, ТК 185). Это позволит сразу синхронизировать стандарты и порядок всех вышеуказанных изменений на уровне лучших мировых практик. С АППАУ вы имеете полную методологическую и консалтинговую помощь в выстраивании ваших политик и стратегий перехода к 4.0.

Идеально проходить все 5 указанных шагов в рамках целостной среднесрочной стратегии цифровой трансформации, – вашей дорожной карты развития.

В заключение добавим, что все вышесказанное отнюдь не мнение отдельных лиц в АППАУ, – подобные мифы часто обсуждаются в сообществе директоров и технических директоров, членов АППАУ. Поэтому рискнем заявить, что это общее мнение наших директоров – в первую очередь ведущих интеграторов и вендоров в области промышленных систем управления.

Исполнительная дирекция АППАУ готова поддержать украинских заказчиков во всех их начинаниях в области инновационного развития. Обращайтесь по адресу info@appau.org.ua

Полезная информация по теме:

1. Стратегический Фреймворк от АППАУ по 4.0
2. Карта инноваторов 4.0 от 2017 года
3. Рекоммендации McKinsey для инноваторов 4.0
4. Аналітичний звіт “Індустрія 4.0 в машинобудуванні”

Конференція 30 серпня 2018 р в Києві по розвитку ІоТ кластерів підняла цілий ряд питань щодо загального стану справ хайтек кластерів в Україні. Для цього ми зібрали кращих експертів з питань кластерного розвитку, включно з польськими та литовськими колегам. Відповідно, ця публікація напередодні аналізує поточний стан речей в рамках руху «Індустрія 4.0 в Україні» та дотичних до нього областей – як ІТ, інжиніринг та машинобудування. Цей погляд не претендує на повноту аналізу, але є достатньо репрезентативним для багатьох колег з хайтек сегментів.

 

Європейські політики по хайтек кластерам

На сьогоднішній день, європейські кластерні політики є достатньо узгодженими й загальноприйнятими для більшості країн ЄС. Отже, в нашому випадку теж доцільно керуватись цими політиками, – принаймі в тих їх частинах, що визначають фундаментальні положення кластерного розвитку в хайтек сегментах.

ЄС приділяє надзвичайно багато уваги кластерному розвитку саме як ключовому драйверу розвитку інновацій та росту конкурентоздатності економік країн ЄС. Країни керуються спільними політиками, а уряди мають спеціальні програми по розвитку кластерів в тих чи інших секторах економіки, детальніше – http://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster_en

На цьому ресурсі є перелік кластерів, де в тому числі позначені 14 кластерів з України, серед них АППАУ

 

Кращі практики та показники якості в управлінні кластерами фіксується секретаріатом ЄС в кластерному розвитку, – див. https://www.cluster-analysis.org/

Для оглядового порівняння «де Україна» в своєму розвитку ми вибрали 1 з документів цього ресурсу що стосується рекомендацій по кластерному розвитку.

Отже, як європейці бачать кластери в хайтек? – ось перелік головних рекомендацій, що по-суті утворюють певний чек-лист для перевірки наших кластерів на відповідність практикам ЄС

1. Основою кластеру є коллаборація (співпраця) широкого кругу гравців відповідного економічного сектору – малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо.
2. Кластер – це основа місцевої екосистеми, що сприяє розвитку конкретного регіону та країни. Інтеграція в місцеві екосистеми включає також розвиток відносин не тільки з учасниками кластеру, а з більш широким кругом гравців, що входять в той чи інший економічний сектор.
3. Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами розвитку, що включають розвиток інфраструктури кластеру, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми що дозволяють спільно й краще реагувати на спільні виклики.
4. Хайтек кластери підтримують та розвивають активності R&D, які в свою чергу залежать від загальних макро-економічних та фіскальних інструментів даного регіону та-чи країни. Щоб досягнути максимального економічного росту, ці інструменти повинні сприяти розвитку інновацій та розробок. Таким чином, ми бачимо взаємовплив цих речей і можемо через кластерні політики на них впливати.
5. Кращі практики та стандарти в розвитку кластерів є частиною програм їх розвитку та досконалості. Европейська програма розвитку якості в управлінні кластерами (European Cluster Quality Label System) включає питання моніторингу, оцінки та впливу кластерних структур на економічний розвиток.
6. Інтернаціоналізація кластерів включає багато форм і є важливою для створення міждержавних та загальноєвропейських структур.
7. Policy makers (керівники кластерних політик) – як в рамках кластерних структур, так і на рівні відповідних державних органів, мають впроваджувати кращі європейські методи та практики управління кластерами включно з
   1. Налагодженням процесів бенчмаркингу та оцінки кластерів
   2. Статистики щодо розвитку учасників кластерів
   3. Оцінки впливу та аналіз кластерних політик

Учасники кластерів проводять регулярні зустрічі та обміни щодо вказаних індикаторів.

Далі це документ класифікує кластери на 3 групи – незрілі, зрілі та в фазі «переходу». Зрілі, як правило, є тими, що показують стабільні показники росту, інтернаціоналізовані та виробляють інноваційні технології, продукти та сервіси. Документ дає чіткі рекомендації для кожної групи щодо переходу на наступний рівень.

 

Ситуація в Україні

Перший захід до розуміння стану кластерів АППАУ зробила в 2016 році. Тоді – поставлені перед фактом стрімкого падіння експорту наших інтеграторів та інжинірингових компаній в СНГ, – ми почали шукати шляхи альянсів з машинобудівниками, щоб разом збільшувати експортний потенціал та можливості розвитку внутрішнього ринку. Результати тодішнього «кластерного турне» були невтішні. Якщо коротко їх характеризувати однією фразою, то це діагностика як «Потенціал співпраці високий – але він не реалізується через брак довіри». Другий висновок, який ми тоді зробили – це щодо дуже низького рівня співпраці провідних експертів країни в цій області. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Ми знайшли чимало експертів в цій області – але жодних системних документів, аналітичних звітів, рекомендацій по розвитку, фіксації кращих практик в Україні та закордоном, державних політик в цій сфері не виявили.[/perfectpullquote]

Як змінилась ситуація в Україні за 2 роки?

На європейській matchmaking конференції в Києві в березні 2018 були представлені більше 30 українських кластерів та близько 20 – європейських, всього – більше 50. АППАУ була учасником цього мітингу, й до певної міри ця подія була достатньо знаковою для нас, щоб зафіксувати новий статус-кво. Детальний звіт з події є на Фейсбук, тут ми фіксуємо тільки головні моменти

• Державна політика все ще знаходиться на початковій стадії. Уряд демонструє періодичну активність в цій сфері, але поки що немає чітких політик, метрик та планів кластерного розвитку. Інакше важко пояснити, чому кластери як «Дніпровський космічний» чи «Мехатроніка» взагалі не попали в перелік учасників від України й досі відсутні на мапі представленій вище (zoom на Харкові, наприклад, дає «кластери» як моди, ІТ та агро). На цьому мітингу домінували ІТ-кластери, агро- та логістичні.
• Але кластерна політика та стандарти, очевидно, відсутні і в ІТ-галузі. «Кластером» може назвати себе сьогодні хто завгодно – наприклад, на європейській мапі є ІТ кластер з Конотопа – і це абсолютно нормально сприймається спільнотою цієї галузі на всіх рівнях, включно з державним.
• Для нас очевидно, що в Україні в ІТ-галузі (як найбільш активній) присутня велика плутанина не тільки в тому «що є кластери» та хто в якій фазі зрілості знаходиться, але перш за все в їх критеріях п.1 та 2. що зазначені вище в європолітиках. А саме – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«широка колаборація» та «… для розвитку місцевих секторів економіки» – є під дуже великим питанням.[/perfectpullquote]Зокрема, ми не бачимо в сфері промислових хайтек чогось подібного від більшості учасників ІТ-галузі. Фактично, вони демонструють зовсім інший тренд – обслуговування чужих економік, перш за все США. І їх єдиний головний партнер – це університети країни, що поступово теж інтегруються в ці ланцюжки «експорту мізків та талантів». Що отримує від цієї діяльності місцева економіка? – включно з «інноваційними технологіями, продуктами та рішеннями» – дуже важко сказати. І тим більше по відношенню до промислових хайтек. Залучення ключових гравців ІТ-секторів на будь-які конференції по 4.0 сьогодні є над-завданням – як приклад, ось останній звіт з конференції на Інтерпайп.
• Уряд також немає пріоритетів в напрямках кластерного хайтек розвитку. На цій зустрічі в березні, яка до речі називалась «індустріальним діалогом» чільники МЕРТ заявили про виробництво жгутів в автопромі – як «найбільш перспективний напрямок розвитку інтеграції з ЄС». Очевидно, що наші авіа- чи машинобудівники, чи інжинірингові компанії можуть забути наразі про якусь кластерну інтеграцію з ЄС. Виробництво жгутів – це вершина наших амбіцій.
• Ніяких предметних аналізів (навіть статей, щоб б показували в стан та перспективи розвитку) після цього мітингу не було. На ньому не було провідних експертів – консультантів – як Михайло Крикунов з Clust.ua чи колег з КМБШ, чи інших. Це говорить про те, що питання об’єднання експертної спільноти з питань клатерного розвитку й досі не вирішено. Очевидно, що урядовці й досі не знають професіоналів в цій області. Як результат – немає кому не тільки опонувати, але й підказувати уряду «як, куди і з ким» рухатись в цих питаннях.

Повертаючись до питання «де ми в кластерному розвитку» і «чи є прогрес за 2 роки» – наша оцінка «Біг на місці» або ж, в кращому випадку «невеличкі зрушення».

АППАУ та «Індустрія 4.0» – на переході до кластерного управління – виклики та можливості

АППАУ прямує в напрямку кластерного  розвитку своїм власним шляхом. Ми вже є вищевказаній європейській мапі як кластерна організація й розвиваємо міжнародні зв’язки в цій області з Польщею, Литвою, Німеччиною та Францією (напрямки – інтернаціоналізація та 4.0). Але головніше – це наша внутрішня оцінка відповідності суті кластерних утворень

1. Склад – структура асоціації представлена всіма місцевими учасниками екосистеми промислових хайтек – великими промисловими підприємствами, інжиніринговими компаніями та системними інтеграторами (МСБ), філіями міжнародних компаній, місцевими виробниками приладів, чисельними університетами.
2. Широка їх колаборація – в тому числі, в інноваційному розвитку спрямовуються постійно діючою програмою проектів співпраці #ДієвеПартнерство. Суть якого полягає в кооперації 2+ учасників ринку в досягненні конкретних результатів, але які мають довгостроковий характер.
3. Ми маємо політики та стратегії розвитку – в 2018 ми вийшли на ясне усвідомлення своєї місії як «будівника галузевої екосистеми», який вже надає її учасникам чисельні інструменти розвитку, рис. нижче

Проект EaP Plus з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ Польщі є для нас безумовним кроком вперед в цьому розвитку – й саме з точки зору усвідомлення себе як кластерної структури та вироблення нових переваг для наших членів.

1. Вже запущений процес сертифікації АППАУ – ми претендуємо на «бронзовий» (початковий) рівень по класифікації ЄС. Для асоціації – це відповідна репутація та довіра з боку партнерів в ЄС, а отже для наших членів – легші шляхи кооперації та партнерства.
2. Спільно з литовськими та польськими колегами ми починаємо аналізувати кращі практики в Східній Європі – це додає нам стимулів до розвитку й дозволяє швидше переймати кращі практики. З цієї точки зору, найбільш цінними в цьому проекті для нас були
   1. Організація Польського кластеру ІоТ, їх вміння інтегруватись в грантові проекти ЄС, й зокрема елемент в цій структурі як inno-brokers (брокери по інноваціям). Це абсолютно корелюється з нашим (негативним) досвідом подачі проектів на Н2020 та подібні – без виділеного штату навчених менеджерів, участь в таких проектах немає сенсу.
   2. Досвід литовських колег щодо організації та сертифікації ІТС кластерів – на конференції 30.08 колега з Вільнюса буде детально про це розповідати. Для нас очевидно, що подібні речі мають бути запущені й в Україні.
3. Інші контакти з колегами Східної Європи, включно з країнами Грузії, Молдови, Білорусії – не менш корисні та перспективні з точки нових ділових зв’язків, – теж доступних вже для наших членів.

Серед українських партнерів в проектах цього року хочемо відзначити Агенцію Європейських Ініціатив (м. Львів), Прикарпатський еко-енергетичний кластер та секретаріат НАНУ, які найбільше сприяли нашому розвитку в рамках проекту EaP Plus.

Натомість, з точки зору перенесення та масштабування досвіду АППАУ на весь рух 4.0 ми й досі маємо чисельні виклики – й що типово стосуються кластерного розвитку, й зокрема в ІоТ.

• Дуже стримано й досі ведуть себе представники ІТ-галузі, інжинірингові компанії та машинобудівники – їх прагнення до об’єднання та співпраці в області 4.0 все-ще близькі до нульової відмітки. Хоча саме вони в світі і є головними акторами в Індустрії 4.0. Не менше питань до науковців – наші спроби їх залучення в будь-які формати співпраці поки що не можна назвати успішними.
• З розвитком ІоТ / IIoT – як головної технології 4.0, – ми очікували (в тому числі в рамках конференції 30.08) високу активність провідних міжнародних брендів ІТ та пром. автоматизації. Як і головних операторів телекому. Але поки що процеси зближення йдуть дуже повільно. Microsoft, Oracle, IBM, SAP, HPE тощо – віртуально ніби присутні у всіх світових ажендах по 4.0 і їх філії є в Україні. Більше того, ми начебто знаходимось з ними в одній програмі Digital Agenda Ukraine. Але їх інтеграція в будь-які заходи руху 4.0 в Україні поки безуспішні. Це становить суттєву різницю по відношенню до Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та Bosch, які – з окремими представниками ІТ як IT-Enterprise, – є лідерами нашого руху в Україні.
• Те саме стосується різних спільнот – хабів – iHub, IoT Hub, IoT Ukraine, HUB0, Kyiv IT-cluster. Чудово, що це наші медіа-партнери в рамках цієї конференції та інших заходів. Але яка їх позиція щодо розвитку ІоТ, де їх напрацювання та їх кращі учасники цих мікро-екосистем, як вони бачать майбутній розвиток в Україні, які виклики та перспективи. Питань безліч. Як і питання об’єднання – де, як і в чому. І чи потрібне?

Отже, комплекс цих питань буде обговорено 30 серпня на конференції про кластерний розвиток в ІоТ. Де-факто, конференція об’єднає ключових експертів ІоТ- ІІоТ та кластерного розвитку, й тому питання створення – об’єднання експертної спільноти в обох цих областях і є її головними завданнями.

Глобально – ми переконані, що в України немає іншого шляху в хайтек, ніж через об’єднання та співпрацю. І якщо за 27 років ми ще не зуміли стати на шлях кластерного розвитку – масово й переконливо у всіх головних економічних секторах, – то це безумовно і діагноз, і виклик одночасно. Як для галузевих та експертних спільнот, так і для урядів. Тому пора приймати цей виклик.

Подібна інформація:

• звіт по конференції 30 серпня 2018 – “Розвиток ІоТ кластерів Україна – Польща”

17 жовтня, з 10 до 13 год в КПІ

1-ша версія національної Стратегії 4.0 буде допрацьована в жовтні й в фінальному, публічному варіанті очікується в листопаді. Наразі, в рамках сесій Робочої групи Координаційної ради при МЕРТ напрацьовані головні напрямки розвитку та перелік проектів на 2019. Ці положення потребують затвердження Ради 4.0. Крім цього, на засідання Ради виноситься ряд інших питань, що потребують обговорення та спільних рішень, – як кейс УЗ «як НЕ потрібно починати цифрову трансформацію».

Програма засідання Ради 4.0

10-00 Затвердження порядку денного

10-10 Звіт координатора Ради 4.0 за минулий період. Представлення окремих напрацювань Стратегії 4.0 та портфелю проектів 2019. Анонси наступних важливих подій. (О. Юрчак)

10-45 Обговорення, затвердження портфелю проектів розвитку.

11-00 Кейс УЗ «Як НЕ треба починати цифрову трансформацію» (Михайло Сорокін, Віталій Гаєвський, Олександр Юрчак)

11-30 Перерва

11-50 Вироблення позиції Ради 4.0 щодо позиції центральних органів ВВ.

На фоні відсутності фінансування та належної підтримки ініціатив руху 4.0, відсутності затвердженої промислової стратегії, зменшення фінансування НАНУ та ВНЗ, відсутності позиції відповідальних осіб щодо розвитку в області 4.0, шкідливого піару (кейс УЗ) тощо – Рада 4.0 має декілька опцій поведінки. 1) все ще вичікувати та спостерігати, 2) більш проактивно взаємодіяти – з більше конкретними домовленостями на рівні міністерств та відомств, 3) перехід в повну опозицію – з пошуком підтримки на стороні опозиційних партій та комітетів ВР.

13-00 Закінчення наради

13-00 – 14-00 (опційно – для бажаючих) – відвідання конкурсу ім. Сікорського, що проходить в КПІ         

Засідання Ради 4.0 відбудеться 17 жовтня, в НТУ «КПІ ім. І. Сікорського», 1-ий корпус, ауд. 258 (2-ий поверх, зліва) з 10 до 13 години.

Засідання є відкритим, – крім членів Ради 4.0, запрошуються інші керівники АППАУ та руху 4.0, активісти Digital Agenda Ukraine, урядовці. Якщо ви бажаєте прийняти участь, необхідно надіслати запит на е-адресу info@appau.org.ua

Повертаючись в дніпровському Інтерсіті на Київ в компанії колег з АППАУ, я погортав стрічку Фейсбук, подивився новини й подумав, що такі дні варто фіксувати. Хоча б деколи. Адже як спільнота ми ростемо по різним напрямкам – інколи самі не помічаючи, й не оцінюючи такі спільні, й не дуже дії, але які 100% мають відношення до нашого спільного розвитку. Отже, що попало в «радар уваги» АППАУ того дня, 14 червня 2018 року?

Десант АППАУ на АМКР

Зранку наша команда – в Кривому Розі на АМКР. Олексій Грушко з IT-Enterprise, Олександр Бабич – з Запорізької індустріальної академії, Ілля Савченко та його колега Віктор з Business.Logic, Віктор Єгоров з Лабораторії М&Р ОНАХТ, Олександр Савицький та його колеги з Криворізького університету. По дорозі ми «загубили» «ЗалізничАвтоматику» з Харкова та «Інфоком» з Запоріжжя – на жаль, обставини проектів змусили керівників відмовитись буквально напередодні.

В університеті АМКР нас чекає досить велика команда спеціалістів департаментів АСУТП та ІТ, а також представники  інших підприємств. З першого виступу стає зрозуміло, що більша частина аудиторії є solution oriented – їх менше цікавлять маркетингові чи стратегічні посили, й набагато більше технічні деталі та прикладні рішення, й більше всього – по конкретним кейсам. Відповідно, намагаюсь організувати дискусію, надаючи кожному доповідачу на це більше часу. Здається, виходить – публіка включається, ставлять чимало питань. Найбільше їх отримали IT-Enterprise та Business.Logic. Щодо останніх, для мене самого була відкриттям їх пропозиція імітаційних моделей для прототипів greenfield об’єктів. Тепер знаю, як просувати і для кого.

Назад на П’ятихатки їдемо разом четверо. Віктор Єгоров згадує дорогу з Одеси, і каже що ця в порівнянні – майже автобан. Згадуємо інших колег по АППАУ, хто в цей час в Мюнхені чи Китаї. Згадуємо Ганновер, ділимось враженнями по цьому дню. З отриманих важливих touchpoints – в розумінні не просто контактів, а кинутих «зерен»-ідей, що мають шанс на проростання, – відмічаю для себе

• мої заклики щодо об’єднання на регіональному рівні, до відродження Хакатону, здається, були почуті. Принаймі для себе самого та для колег, це було важливо озвучити та нагадати всім, що промислових Хакатонів після виходу Максима Романова з АМКР й досі ніде немає. По всій Україні. Це і є показник стану наших промислових екосистем – як на регіональному, так і на корпоративному рівні (великі холдинги). Побачимо, що буде далі.
• сама ідея проведення Тижня знань робить честь АМКР та їх департаменту HR. Запросити 50+ кращих спікерів зі всієї України, й організувати все це логістично, організаційно (потік відвідувачів!) на протязі 5 днів – це величезний фронт роботи. З іншого боку, думаю про ті ж департаменти АСУТ-ІТ підприємств – наскільки цілісною та відповідною їх очікуванням є ця програма? В який формат їх програм, чи росту їх знань-компетенцій це вписується? Чи не можна було краще об’єднати нас з виступами інших колег по АППАУ (як той же «Шнейдер» та «Сіменс», що пробіглись зі своїми презентаціями пару днів перед тим)? Це була б майже міні-виставка, майже а-ля-Хакатон – набагато більш релевантний та багатий на обміни. Обговорюємо все це під час обіду з представником HR АМКР. «Так – можливо» – каже Тетяна. – «Але це також питання лідерства самих керівників, – вони повинні більш чітко комунікувати свої пропозиції».
• в цілому, видається на те, що навіть для досвідчених спеціалістів ми дали багато нової інформації – й не тільки про технології 4.0, але й про стратегії розвитку навколо них. Один колега підійшов й запропонував співпрацю в області нових технічних стандартів, що саме зараз розробляються для шахт та ГЗК. Саме на таких зустрічах раптом виникають подібні пропозиції.
• В черговий раз (це – майже на кожній зустрічі) бачу як члени АППАУ можуть доповнювати один одного пропозиціями. Зокрема, рішення Business.Logic можуть чудово доповнювати багатьох наших solution providers АСУТП-ІТ, оскільки вони заходять на початку великих проектів.

В поїзді обговорюємо з Віктором Єгоровим його план розвитку Центру 4.0 та найближчі події.

 

В цей день у світі

Що в цей час роблять інші наші інноватори 4.0 та колеги по АППАУ? Завдяки Фейсбук інформація є сьогодні доступною та прозорою. А завдяки нашій взаємодії та контактам в онлайн – я відразу можу бачити багато новин в своїй стрічці Фейсбук. Це дає також відчуття глобальності та ритму нашого шаленого, але такого цікавого часу.

• • • Руслан Назаренко та Кирил Костанецький гідно презентують Україну на найбільшій світовій виставці кабельних підприємств в Гуанчжоу. Рішення IT-Enterprise в області ERP-MES для цього сегменту є достатньо відпрацьованими, щоб пропонувати замовникам по всьому світові. Це вже друга участь компанії в подібній виставці.
    • В цей час інша команда IT-Enterprise на чолі з технічним директором Володимиром Михайловим знову в Ганновері – цього разу на Сebit. Цього дня вони пишуть про нові й навіть несподівані тенденції щодо розвитку стартапів та нових технологій.
  • Представники компаній «Група Техінсервіс» та «Артезія» в цей день в Мюнхені – вони відвідують найбільшу галузеву виставку в області хімічної промисловості та біотехнологій Achema-2018. Як пише Вадим Лебідь, директор «Артезія» про павільйон, де представлена промислова автоматизаії та ІТ – “Відчуття іншого виміру перехоплювало подих…”.

Вже заднім числом взнав також, що на Achema був «Сіменс Україна» з великою групою клієнтів.

Цікаво,  чи будуть якісь пости про інсайти та враження в публічному просторі? й можливо навіть в  наших каналах? ? – 2 місяці тому ми постили масу фото та міні-постів зі стендів світового лідера в Ганновері. Але жодного коментаря з боку компанії не отримали.

Роблю собі відмітку, що не тільки ІТ, але й наші інжинірингові компанії  все більше інтегруються в світовий простір, знають та практикують кращі технології. З іншого (як рефлексія) ставлю собі питання – якщо й великі замовники не менш часто відвідують подібні виставки, – і вже роками, – то чому ми все ще говоримо про культуру 2.0? Про низькі темпи змін в Україні? Про неготовність ринку? Щось тут явно не стикується… Можливо, все ж справа в тому, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]які висновки, які уроки та інсайти, які зміни стратегічного курсу ми робимо після таких виставок? Як ми розділяємо та консолідуємо все це в своєму професійному оточенні? І з ясною орієнтацією на next steps?[/perfectpullquote]

Цей день в Україні

А ось що інші члени та партнери АППАУ робили в цей день в Україні

• • «Інфоком Лтд» продовжує дивувати новаціями в області автотранспорту. 14 червня вони анонсують про вихід додатку UGV Driver Assistant. А ще надсилають все-ж свою презентацію для нашого заходу на АМКР. Я коротко їх згадав (як і Залізничавтоматику) в своєму виступі, а та презентація ввійде в підбірку для розсилки учасникам.
  • «Фенікс Контакт Україна» оприлюднює фото та пости зі свого корпоративного дня, що пройшов 7 червня. Офіційна сторінка компанії починається зі слів – «Так – ми це зробили!». Дійсно, вперше в історії вендорів пром. автоматизації в Україні, великий бренд об’єднав та представив своїй спільноті досягнення 10 кращих команд університетів, – й відповідно до єдиного корпоративного формату (Xplore).

• Денис Базилевич публікує аженду та сторінку івенту на підсумкову зустріч Українського індустріального тижні – захід відбудеться 21 червня в Києві. Для нас це також, в певному сенсі, історична подія – вперше «об’єднані національні сили» (2 асоціації, МЕРТ, ОДА, ТПП, активісти руху Індустрія 4.0, Медіа-хаб 4.0, інші колеги) формують індустріальний порядок денний. Свій вклад АППАУ вже зробила чисельними заходами в Запоріжжі, Львові, а задовго перед тим – в Івано-Франківську, Харкові та Одесі. Ми не просто мріємо, чи говоримо про розвиток регіональних промислових еко-систем. Кожен такий захід – це важливий крок до їх запуску на новому рівні.

Це далеко не всі новини цього дня. Але поїзд наближається до Києва, й день чи точніше вже вечір закінчується. Дома буду опівночі.

Ще один насичений день з життя спільноти АППАУ. Ще один день, коли ми своїми діями просували не тільки високі технології, але й цінності нашої об’єднаної спільноти – і яка набагато сильніша, ніж кожен з нас окремо взятий.  Ще один день, коли ми представляли Україну й себе світові, й доказували що ми є і будемо високотехнологічною країною, а не сировинним придатком.

Так і тримаємо, друзі. І робіть, будь-ласка, свою діяльність прозорою та публічною. Як це роблять згадані фірми. «Радар АППАУ» часто тільки так і може про це взнати та поширювати важливі новини про вас по своїм каналам.

Але мова не тільки про поширення. На перетині цих подій знаходяться нові професійні інсайти та ідеї, наші знання один одного, наші нові стратегії, нові формати проектів #ДієвеПартнерство, а отже – більше можливостей для розвитку. Які наша команда і я особисто, допомагаємо вам створювати та реалізовувати. Все це не просто прискорює наш розвиток в бізнесі, але також відкриває нові горизонти росту – професійного та особистого.

Олександр Юрчак