Виконавча дирекція АППАУ

5 березня, в НТТУ «КПІ ім. Сікорського», корпус 6 відбудеться чергова зустріч учасників Технічного комітету 185.

Головні питання зустрічі:

• Звіт робочих груп про виконання поточних планів (IEC61512, 62264, 61508, ISO 22400).
• Плани на наступний період.
• Координація спільних питань по всьому ТК 185.
• Створення нових груп під типові застосування великих пром підприємств.

Зустріч відбудеться 5 березня, в КПІ, корпус № 6 з 14 до 18 години. Запрошуються всі члени ТК 185, члени АППАУ. Зібрання є відкритим.

Додаткова інформація – пишіть на info@appau.org.ua

Круглий стіл в Івано-Франківську, 30 березня, з 10 до 14 год.

З минулого року АППАУ планує семінар в Івано-Франківському університеті нафти й газу (ІФНТУНГ), який є членом АППАУ. З анонсом  концепції створення Центрів 4.0 та відкриттям 1-го центру 4.0 в Одесі це питання тим більше стало актуальним. ІФНТУНГ залишається центром підготовки висококваліфікованих фахівців для Нафтогазового комплексу для всієї України, а також служить центром компетенцій промислової автоматизації на Прикарпатті. 

В обох областях є свої актуальні питання, що варто обговорювати в колі фахівців. Тим більше, що в місті Івано-Франківську присутній ще 1 член АППАУ – місцевий виробник засобів автоматизації ТОВ «Мікрол».

30 березня АППАУ разом з ІФНТУНГ організують круглий стіл на якому розглянуть наступні питання;

1. Потенціал та напрацювання для нафтогазового комплексу України: від навчання персоналу до інжинірингових рішень.
2. Потенціал та рішення в області малої автоматизації. Питання апелює до створення пропозиції для чисельних малих та середніх підприємств.
3. Створення регіональної екосистеми – для чого та з ким. Чи варто ІФНТУНГ та місцевим гравцям організовувати «щось своє», чи краще кооперуватись з іншими регіонами Західної України – скажімо, м. Львовом? Які мають бути перші кроки в цьому напрямку?
4. Обговорення концепції співпраці між ІФНТУНГ та роботодавцями в плані підготовки фахівців за дуальною системою освіти. Переваги, недоліки. Вироблення спільної карти дій.

   Попередня програма заходу

9-30 Реєстрація.

10-00 Привітальне слово, представлення Університету (ректор, акад. Крижанівський Є.І.).

10-15 Концепція АППАУ про місцеві екосистеми та Центри  4.0 (Юрчак О.В., ген. директор АППАУ).

10-30 Потенціал регіону для Нафтогазового комплексу України (проф. Заміховський Л.М., завідувач кафедри ІТТС, ІФНТУНГ, інші доповідачі).

11-00 Індустрія 4.0  – реалізації українських розробників в нафтогазових секторах в світі (В. Варгола, директор з розвитку бізнесу SoftElegance).

11-15 Підсумки по «Потенціалу регіону для Нафтогазового комплексу України» (дискусія).

11-30 Кава.

12-00 Потенціал для малої автоматизації та інших областей діяльності – ТОВ «Мікрол», представники обл. ради, інші учасники.

12-45 Підсумки по секції малої автоматизації.

13-00 Дискусія стосовно створення регіональних екосистем (всі учасники круглого столу).

13-45 Підсумки по регіональних екосистемах.

14-00 Обговорення проблеми дуальної освіти. Вироблення спільної карти дій (всі учасники круглого столу).

14-45 Підсумки по системі дуальної освіти.

15-00 Завершення круглого столу, неформальне спілкування.

Місце проведення: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, вул.Карпатська, 15, Навчальна науково-дослідна лабораторія апаратно-програмних засобів фірми «SIEMENS» Кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Умови участі: безкоштовно.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму:

Вже декілька років АППАУ пропонує для своїх членів чимало сервісів – консультаційні послуги, стратегічні сесії, навчання, нетворкинг, інші. Цього року до них додались розробка та проведення спільних івентів та програм розвитку ринку, а також доступ до грантових послуг.

Багато членів організації вже користуються ними, інші – навіть не починали. Цим оглядом ми представляємо 10 найбільш цікавих та корисних, з нашої точки зору, послуг для наших членів. У 2018 вони стануть більш системними, простими для доступу та розуміння – а значить ефективнішими в використанні.
Перші 5 послуг є безкоштовними – точніше, вони автоматично включені в членський пакет для дійсних членів асоціації:

1.Використання комунікаційних каналів

АППАУ постійно пропонує своїм членам використовувати онлайн для розповсюдження важливої інформації для інших учасників ринку. Мова про групи та сторінки в соц. мережах (Facebook, Linkedin, Slideshare), е-мейл розсилки, 2 сайти, а також мережу медіа-партнерів. Для зручності та кращої адаптації під конкретний канал та аудиторію, з грудня з’являється нова послуга – «Публікатор». Достатньо просто заявити про новину та дати посилання на контент, далі – ми все зробимо самі.

2. Проведення стратегічних сесій. 

Ми маємо один з кращих в Україні досвід стратегічного маркетингу та маркетингу інновацій на хай тек ринках, також в розвитку бізнесу та продажах. Відповідно, ми можемо швидко аналізувати та визначати, наскільки ваша компанія має ефективну ринкову стратегію чи оцінювати її стан в конкретній області діяльності. Мінімальна тривалість сесії – до 4-х годин, ми рекомендуємо їх проходити щороку. Головна цінність таких сесій – швидка корекція стратегічного курсу.

3. Участь в заходах АППАУ та партнерів

Щороку ми плануємо 3-5 власних конференцій, куди запрошуємо учасників ринку. Також – це різноманітні семінари, вебінари, круглі столи, тощо. Наповнення цих подій відбувається разом з нашими членами та медіа партнерами. Таким чином, члени асоціації отримують додаткові можливості для свого просування.

4. Доступ до бази знань
База знань завжди була доступною для членів на ресурсі dropbox. Водночас ці посилання часто губились, й відповідно інформація була недоступною. З грудня 2017 ця послуга – як і всі інші в цьому переліку, – доступні з єдиного місця, – особистого Кабінету АППАУ. База містить найбільш цінні матеріали, які ми відбираємо протягом останніх 5 років й структурована по розділах:

• Маркетинг, продажі, розвиток бізнесу
• Управління виробництвом
• Розвиток інновацій – Індустрія 4.0
• Методики ROI-TCO
• Стандарти CSIA
• Програми розвитку та звіти АППАУ та інші.

Кожен з членів може додавати свої матеріали в цю базу, а також створювати нові розділи.

5. Нетворкинг – нові контакти та покращення взаємовідносин в спільноті.
Звісно, члени АППАУ часто бачаться та знайомляться на різних заходах. Але буває, що інформація губиться, й доступ до інших членів потрібно шукати. В новій послузі, ви дуже просто заявляєте про себе, свої продукти, свої пропозиції до співпраці (все це – ви самі заповнюєте в своїй карточці) – й далі інформація автоматично надсилається всім членам, хто вже зареєстрований на майданчику theCabinet.

Наступні 5 сервісів потребують додаткової оплати, оскільки закладені в них обсяги робіт та якість значно вищі. Водночас їх ціна нижча від ринкової для членів АППАУ, а в ряді випадків є унікальною за критеріями адаптації до ринку АСУ ТП та електротехніки.

1. Аналітика клієнтів та перші кроки в СЕМ
Які головні виклики розглядають ваші клієнти в ринковому та технологічному контексті, як вони на них реагують, що є пріоритетним, як вони оцінюють вашу компанію (сильні та слабкі сторони), який їх досвід, тощо – подібні питання є ключовими для топ-менеджерів при визначенні чи корекції стратегічного курсу. Ми маємо готові онлайн анкети, які передаються членам АППАУ на безкоштовній основі. Якщо ж ми проводимо опитування разом, це коштує невеличку суму, натомість послуга включає також обробку результатів та рекомендації.

2. Позиціювання – Ідейне лідерство
Тут мова про оцінку вашого ринкового позиціювання та ідейного лідерства – тих областей ключових компетенцій та експертизи, які ви точно та ясно пропонуєте щодо головних питань клієнтів. Загальна оцінка – на основі ваших публічних меседжів, УТП та контенту, а також окремого онлайн опитування – може бути безкоштовною. Зміни, корекції, покращення – в тому числі через тренінги чи міні-проекти потребують оплати.

3. Створення експертного контенту
Кейс-стаді та білі книги, гайди, аналітичні звіти, інфографіка, тощо – всього цього дуже не вистачає на українському ринку як вендорам, так і інтеграторам. І сьогодні – коли споживач все більше переходить в онлайн, – цей просвітний контент є в постійному пошуку. Ми допомагаємо вам це створювати – для цього ми маємо досвід, ресурс, а також технічну експертизу по багатьом сегментам ринку.

4. Програми лідогенерації
Як тільки ви маєте певний рівень за вищевказаними пп 1-3 – час запускати системні програми лідогенерації через інтернет. Ми маємо унікальний, 5-річний досвід володіння програмами Marketing Automation від різних постачальників. Завдяки цьому знаємо, як запускати інтернет кампанії, а також налаштовувати вхідний (inbound) маркетинг для постійної генерації та вирощування лідів.

5. Експортна програма АППАУ
Ця програма є до певної міри комбінацією вищевказаних послуг, але включає також більш глибокі дослідження цільових ринків та організацію подій закордоном.
Всі послуги вже запущені й окремі члени АППАУ ними користуються – див. як приклад огляд ситуації в області позиціювання та ідейного лідерства. Крім вказаних послуг є чимало інших, – наприклад, готові формати розвитку ринкових сегментів спільно з вендорами. Водночас їх удосконалення чи запуск дуже залежить від попиту та готовності до них самих членів – див. огляд ініціатив 2017 тут.
Водночас, ми ясно бачимо, що потенціал використання – набагато більший. Іншими словами, за ту ж суму, що ви, як член АППАУ, платите – ви можете отримувати значно більше. А при невеликих доплатах, ви можете суттєво покращувати ваші показники маркетингу, продажу, та нарощувати інші конкуренті переваги. Але для цього потрібно також покращувати рівень нашої взаємодії – й перш за все, комунікацій. Ваш зворотній зв’язок щодо потреб, пріоритетів, проблемних питань в користуванні тими чи іншими послугами є критично важливим для нас для наступного покращення сервісу.
Зі свого боку – для спрощення та кращої доступності вказаних послуг – ми запускаємо внутрішній Кабінет – доступ до нього може мати кожен співробітник дійсного члена АППАУ, що має акаунт. Поки що він орієнтований на Вендорів та Системних інтеграторів. Пізніше, ми налаштуємо контент та послуги для інших категорій спільноти АППАУ.
Про деталі самого програмного рішення та зміст Кабінету ми в деталях розповімо найближчим часом. Але відтепер, всі охочі за вищевказаними категоріями можуть просто реєструватись та вже розглядати представлені послуги в деталях.

У 2017-18 рр АППАУ стає більш сервісною і водночас, більш «цифровою» організацією. Залишайтесь з нами й так само плануйте ваш власний розвиток в цих 2-х сферах – в епоху четвертої промислової революції, тільки так можна зростати швидко та стабільно.

В передріздвяні – новорічні дні нас охоплюють особливі відчуття – вони теплі, радісні, сповнені сподівань та мрій. В такі дні хочеться вірити в казку. А інноваторам 4.0 – тим більше. В грудні компанія «Ріттал-Україна» подарувала таку казку багатьом своїм партнерам та замовникам, організувавши відвідування заводу та нового Інноваційного центру в Німеччині. Але чому я кажу про казку?

4.0 – як дигіталізація продуктів та бізнес-моделей

Ореол 4.0 вже збудований IT-брендами та журналістами, як щось таке що виключно належить IT-розробникам. В Україні ми добре бачимо, що навіть інтегратори АСУ ТП губляться в цих тенденціях – адже вихід на новий рівень інтеграції з ІТ, освоєння зовсім нових технологій як VR/AR, IoT чи 3D потребує знань, яких в них ще немає. Але що тоді можна говорити про виробника шаф та корпусів? Або ще розширюючи це поняття, – чи може будь-який виробник металовиробів (або будь-яких інших промислових товарів) застосовувати технології 4.0 для того, щоб дигіталізувати свою модель та свої продукти? Так як це робить, наприклад, вже автомобільна промисловість, де і виробництво, і самі продукти (автомобілі), і модель бізнесу стають дигітальними?
Повертаючись до шаф – електрообладнання, автоматики, комутаційного та ІТ обладнання – що можна тут дигіталізувати? Крім самого проектування, де здавна вже використовуються САПР? Виявляється, можна все. Від першої операції до кінцевої (end-to-end) – весь ланцюжок доданої цінності по створенню готової шафи може бути дигіталізований. Це і є стратегічний підхід компанії Rittal.

5 ключових ідей в реалізації 4.0 у виробництві шаф

Концепція дигіталізації всіх виробничих процесів з виготовлення шаф виглядає наскільки просто, – настільки ж елегантно та потужно з точки зору використання всіх нових ідей та ключових факторів успіху в 4.0.

Ідея бізнесу №1 – в епоху економіки, базованої на даних, – дані є інтегральною основою будь-якого продукту чи процесу. Отже, й процес виробництва шаф має бути 100% дигітальним, тобто, базованим на управлінні даними. І якщо ми сприймаємо цю ідею – ми починаємо готуватись. Rittal запустив власні інноваційні процеси в цьому напрямку ще в далекому 1986 р, коли власник компанії придбав частку компанії Eplan. Це був початок епохи 3.0. А сьогодні кожен 10-ий співробітник-так чи інакше пов’язаний з розробкою чи впровадженням нового програмного забезпечення.

Ідея №2 – дані мають бути інтегровані в єдину модель – таким чином, ми виходимо на поняття віртуального прототипу шафи – або цифрового двійника. На відміну від попередніх підходів, де кількість даних, що є в САПР були обмежені використанням на етапі проектування, зараз ми говоримо про значно більшу кількість даних, що придатні для використання на всіх етапах операцій. Наприклад, – для маркування проводів чи контролю операцій по монтажу.

 

Головний фреймворк концепції 4.0 в Rittal. Є 3 ключові напрямки змін: 1) Повна автоматизація виробничого циклу, 2) Впровадження цифрових інструментів по 3-м складовим в проектуванні, 3) при цьому на Системному рівні Rittal використовує свою власну експертизу та досвід для покращення рішень в області виготовлення корпусів, електророзподільних рішень, контролю клімату та ІТ-інфраструктури.

Ідея №3 – дигіталізація та автоматизація кожного етапу виробництва індивідуальних розподільчих шаф, навіть коли перед цим вони були 100% ручні. У виконанні Rittal мова йде про автоматичні центри обробки на кожній операції – перфорації, різки, маркування проводів, збирання термінальних блоків, кінцевого монтажу і т.д. – аж до контролю якості. Вищенаведена автоматизація стосується горизонтальної інтеграції. Але Rittal говорить також про вертикальну інтеграцію – дані з віртуального прототипу йдуть в ERP, наприклад для того щоб автоматизувати процеси логістики на замовлення комплектуючих, підтримки складів тощо.

Ідея №4 – якщо вам не вистачає власних потужностей чи компетенцій, – ви їх купуєте. Засновник Rittal Фридхельм Лоо є також засновником холдингу Friedhelm Loh Group. В який ще входять:

• Eplan – світовий лідер на ринку САПР для проектування електрообладнання та автоматики.
• Cideon – провідний гравець на ринку по впровадженню та оптимізації технологічних процесів, підвищенню продуктивності виробничих процесів по складанню шаф та вартості бізнесу.
• LKH та Stahlo – виробники металлу та пластмаси – головних компонентів для виробництва шаф та корпусів.

Таким чином, портфель ключових компетенцій та ресурсів знаходиться в одних руках. Історична глибоке партнерство Eplan та Cideon з SAP та Autodesk забезпечують і сьогодні безперервний розвиток по інтеграції з системами ERP та PLM.

Ідея (й урок) №5 – безперервний розвиток та інновації. 70-ий річний власник компанії Фрідхельм Лоо може дати фору молодим з точки зору генерації нових ідей та постійного фокусу на інноваціях. І це може бути уроком для багатьох з нас: інновації – це більше про стан душі та спосіб мислення, а не про вік. І вони (інновації) – є в кожній області діяльності.
Від ідей до реалізації – шлях не простий і не близький. Але Rittal успішно пройшов його і сьогодні є одним з кращих прикладів в Індустрії 4. 0 – у своїй сфері діяльності. І це хороший урок та приклад для будь-якого виробника – в 4.0 мова зовсім не про те, щоб купувати чиїсь ще більш сучасні та ще більш потужні ІТ-рішення. Мова про те, як ви дигіталізуєте власні ланцюжки цінності, змінюєте бізнес-моделі та робите власні продукти розумними. А те, що й виробництво, й самі шафи Rittal є smart – не викликає сумнівів.

Людський фактор – завжди з нами

Ідеї 4.0 неможливо робити близькими та доступними без людей. Співробітники «Ріттал-Україна» Сергій Гомонюк, Олексій Качуровський, Ігор Максюта та інші – супроводжували групу з 30 чоловік та забезпечили відмінний сервіс (вкл. з перекладом), чудовий настрій та приємне спілкування.

Спілкування з учасниками групи доводить про їх прихильність до цінностей компанії. Володимир Хижняк з «Сінепс-Інвест» говорить, що продуктивність праці інженерів та монтажників на базі системних рішень Rittal є значно вищою в порівняння з іншими конкурентами. А Олександр Іванець з Єристовського ГЗК каже, що якість шаф є вагомим чинником для експлуатації в складних умовах гірничої галузі – «Краще купити відразу якісне, ніж через рік перефарбовувати, чи взагалі викидати». Останнє стосується, перш за все, українських виробників.
Ці свідчення не що інше, як підтвердження того, що слоган компанії «Rittal – The System. Faster– Better – Everywhere» – й справді втілений в життя. Якість, продуктивність та системні рішення – є головними конкурентними перевагами компанії. Я був навіть дещо здивований, але прихильність українців до якісної продукції не викликає жодних сумнівів і це яскраво проявилось в цій поїздці. Й що може бути більш красномовне за підтвердження самих замовників.
На різдво Rittal дарує нам всім казку 4.0 – про кращий світ, де цифрові інновації перемагають всюди – навіть там, де раніше й не можна було собі уявити. Але де завжди залишається місце для людей.

Юрчак Олександр, АППАУ, грудень 2017 р

Подібні публікації:
Огляд всієї концепції на сайті Rittal
Як Eplan разом з Cideon змінюють світ електротехніки та мехатроніки
Гарний огляд історії компанії на Україна-Електро

В 2017 АППАУ виросла як кількісно, так і якісно. До нас приєднались 12 нових членів, відповідно зріс бюджет, було багато різних активностей. Але набагато більш значущим є реалізація нових ініціатив і що дали новий якісний ріст та розвиток нашої спільноти.

Раніше ми вже описували програму #ДієвеПартнерство, – сьогодні зупинимось на найцікавишіх прикладах, які показують силу професійної спільноти та її вплив на розвиток ринку.

Фреймворк АППАУ «Сильна спільнота – Швидкий розвиток ринку»

Рисунок, що нижче – ми показуємо від початку створення Асоціації, тобто з 2012 року. Ідея створення та консолідації сильної професійної спільноти, що веде до кращого розвитку ринку є найголовнішою в нашій візії та стратегії. Проходження всього шляху в 5 етапів – і постійними ітераційними циклами, – має наслідком постійний та прискорений ріст та розвиток. Адже неможливо говорити про попит на промислові АСУ – ІТ, якщо замовник неосвічений, не знає сучасних тенденцій та стандартів, не має власного бачення та стратегії розвитку. А інтегратор чи вендор – не може йому показати економічні результати впровадження.
І все починається саме з потужної спільноти. Якщо на початку нашого шляху в 2012 ця ідея виглядала дещо абстрактно й теоретично, то сьогодні весь шлях з 5 елементів набуває все більш конкретних та практичних обрисів.

Нижче ми подаємо перелік 10 прикладів, де наші члени та партнери АППАУ в 2017 демонстрували сильний вплив на розвиток всього ринку. Мова про впливи стратегічного характеру. І навіть, якщо зараз це в ряді випадків тільки паростки, вже в наступному році весь ринок буде пожинати плоди й бачити ще більш яскраві результати.

1. ТК 185 – встановлення професійних стандартів

АППАУ майже 2 роки йшла до створення Технічного комітету «Промислова автоматизація». І нарешті в липні цього року він почав працювати. 5 стандартів виводяться сьогодні на рівень ДСТУ, створені перші «Базові положення з кібер-безпеки АСУ ТП» , що є найбільш нагальними для потреб сотень підприємств по всім галузям промисловості, енергетики та інфраструктурних об’єктів. В склад ТК 185 ввійшли провідні експерти та керівники близько 15 організацій зі всіх категорій учасників ринку.

2. Hannover 2017 – синхронізація зі світовими трендами 4.0

Відвідання світових виставок – обов’язкова умова для розуміння власного становища та наступного прискорення по розвитку. Завдяки співпраці з компаніями Rittal та IT-Enterpise, які фінансово сприяли відвіданню HM-2017, була виконана велика просвітницька та аналітична робота по висвітленню європейських підходів в 4.0.

Це публікації про великих брендів та їх експозиції, про головні тренди, про окремі експозиції наших членів, і зрештою – про стан українських хайтек в порівнянні з Європою. Окремо були спільні семінари та вебінари на цю тему. Ми фокусували на меседжах, що Європа та світ стрімко йдуть вперед – отже й українським розробникам та підприємствам потрібно значно нарощувати темпи змін.

3. Конкурс 4.0 – формування першої карти технологічних інноваторів 4.0

Якщо в Гановері демонструвались 500 use cases, то логічно виникає питання – а скільки їх є в Україні? Конкурс по кращим кейсам 4.0, що був проведений CIS Events Group в вересні у співпраці з АППАУ виявив 34 практичні кейси в реалізаціях 4.0 та ІоТ. З них журі відібрало 5 переможців.

Паралельно ми провели аналітичну роботу по формуванню 1-ої версії «ландшафту 4.0». До цих робіт були залучені десятки спеціалістів та експертів різних фірм. Таким чином, весь ринок отримав ясне уявлення про наших кращих інноваторів в промислових хайтек, про їх рівень, про наші спільні здобутки, але також – зони  росту. Все разом є основою для подальшого прискорення в розвитку нових технологій 4.0.

4. TATU / бенчмаркинг ВНЗ – нова модель ВНЗ

У 2017 році спільнота ВНЗ зробила серйозні кроки до зміни ринкової моделі свого функціонування. Потужним стимулом до змін та розвитку для 5 українських вишів став проект TATU. Він запустив 5 нових навчальних центрів, оснащених кращим європейським обладнанням, кваліфікованими викладачами та відповідними методиками. Інша важлива подія – формування 1-ї бенчмаркингової моделі «ВНЗ – як центр освіти та розробок», що була зроблена в Одесі в червні. Разом, ці події дають поштовх та ясне розуміння потрібних змін всім тим ВНЗ, хто реально хоче змінюватись.

5. Залучення фінансування H2020 та інших

Низький рівень інноваційних розробок, деградації культури розробок в промислових хай-тек часто має як головну причину низький рівень їх фінансування. У 2017 спільнота АППАУ зробила декілька важливих кроків до змін цієї ситуації – ми виграли 2 власні мікрогранти на загальну суму в 15 тис євро. Ми залучили кращих експертів в програмах Horizon 2020. І ми сформували пул проектів в цих програмах, до яких в кінці року почали активне залучення наших членів. Мета на 2018 : виграти 3-5 проектів для наших учасників і на значно більші суми.

6. Позиціювання членів АППАУ як лідерів руху 4.0

В інформаційному шумі про 4.0 дуже важливо відділяти зерна від плевел. Разом ми впорались з цим завданням, чітко позиціонуючи промислових лідерів – світових брендів, – а також наших кращих розробників в Україні – відповідно критеріям 4.0. Рішення компаній GE/Predix («Індасофт-Україна») та IT-Enterprise в 2017, раніше – Kaeser Kompressoren – стали своєрідними бенчмаркинговими показниками – рівнем – для всього ринку.

7. Berlin – розгортання експортної складової

В 2017 відбулись також 2 великі події в напрямку розгортання експортної діяльності. В лютому семінар з Індійським посольством був корисний не тільки для розуміння шляхів виходу на індійський ринок. Він також дуже добре показав фактори коштом чого та як індійська економіка розвивається як одна з найбільш динамічних у світі.

А в липні ми вже представляли наших кращих представників – інноваторів на Берлінському семінарі «Made in Ukraine 4.0». Це семінар був також дуже корисний в плані нашої готовності представляти сучасні рішення на європейському ринку, а також для налаштування наших маркетингових кампаній на майбутнє.

8. Співпраця з галузевими лідерами – залучення до питань довгострокового розвитку ринку

В 2017 році до нашої спільноти вендорів та інтеграторів почали активніше приєднуватись великі промислові бренди. Участь Метінвест, УкрТрансНафти та УкрГазВидобування в ТК 185, активна підтримка Interpipe 1-ої промислової конференції по 4.0 та наша підтримка їхнього TechFest, обміни з Укроборонпром та Corum Group. Все разом це значно сприяло зміні дискурсу та переведення діалогу з замовниками з виключно поточних проектів – на важливі питання розвитку ринку.

9. Співпраця з іншими професійними спільнотами

В 2017 році розвивалась наша співпраця з іншими спільнотами – як Greencubator, клуб B2B Ukraine, GIZ, НАНУ та інші. В кожній з них є питання дотичні до АППАУ та інтересів наших членів. Й разом – це формує велику партнерську мережу, що має на меті ті самі цілі розвитку нашого ринку.

10. Консолідація лоббі промислових хайтек на вищому рівні

Інший напрямок співпраці – в полі законодавства та державотворення. Ми активно взаємодіяли з Hi tech office Ukraine у допрацюванні Digital Agenda Ukraine (наша частина – Індустрія 4.0), брали участь в стратегічній сесії по розвитку інновацій, що організовував МЕРТ. Також з МЕРТ було декілька обмінів по експортній стратегії України. Контакти з форумом КМЕФ, депутатськими групами, медіа-хабом 4.0, клубом «Коло» та іншими партнерами – сприяли консолідації різних стейкхолдерів в їх розумінні та об’єднанні навколо викликів промислового розвитку України.

Які ж головні результати цих дій по демонстрації сили професійної спільноти? Те, що видно на поверхні сьогодні –

1. АППАУ все більше позиціюється, як одна з найбільш прогресивних спільнот на хайтек ринках України. Подібні епітети звучать часто й ми їх адресуємо, перш за все, нашим членам. Асоціація задіяна в ряді ініціатив національного масштабу, окремі – ми самі формуємо й разом ми здатні формувати спільний порядок денний нашого розвитку в промислових хайтек сегментах.
2. Якщо «популізм – це зло» й боротьба з ним триває на всіх рівнях, то на своєму рівні ми почали реально формувати професійні стандарти – від узгодження з міжнародними технічними стандартами, просування інновацій й до перегляду комерційних політик та відносин з замовниками щодо пріоритетів якості (а не ціни). Ключову роль в цьому відіграють наші технічні експерти та директори.
3. В умовах тотального дефіциту бюджетів та ресурсів, найбільш приваблива «точка росту» знаходиться розкритті ще не реалізованого потенціалу всієї екосистеми. Залучення ВНЗ та НАНУ до вирішення реальних ринкових проблем, краща співпраця великих інтеграторів з ІТ-стартапами, залучення великих замовників до середньострокових завдань розвитку і т.п. – в сумі це дає нові можливості росту кожному з учасників екосистеми. І у 2017 програма #ДієвеПартнерство дала позитивні результати всім учасникам, хто був в неї залучений.

Велика подяка за цей внесок всім нашим членам. Виконавча дирекція АППАУ постійно відчувала підтримку багатьох з вас як на рівні менеджменту, так і окремих наших активістів. Відповідно, наше «коло розвитку» починає реально працювати та давати видимі результати.
У 2018 ми входимо з гарними доробками, впевненістю в своїх можливостях та ще кращою мотивацією до співпраці. Побажаємо собі, щоб наступний рік був ще більш плідний на результати, щоб ми разом й далі нарощували наш вплив, а також отримували радість та задоволення від співпраці.

Юрчак О.В., Ген. директор АППАУ

 

 

 

Цей документ – пропозиція концепції по створенню регіональних осередків руху 4.0 – Центрів Індустрії 4.0 на базі технічних університетів. Документ описує причини, цілі та завдання, порядок залучення та інші концептуальні положення щодо створення таких центрів. Дата документу – січень 2018.

1. Передумови

З розвитком руху «Індустрія 4.0 в Україні» та АППАУ зростає необхідність популяризації нашої діяльності на регіональному рівні. Для цього в АППАУ в ряді регіонів вже існують:

• Мережа ВНЗ, що мають лабораторії та здатні надавати ряд послуг по навчанню та підготовці кадрів.
• Системні інтегратори та регіональні філії вендорів – членів АППАУ
• Інші учасники промислових хайтек та вмотивовані активісти – члени руху «Індустрія 4.0 в Україні».
• Партнерська мережа – з різних категорій, що здатна підтримати вищевказані категорії.

Цей актив може бути спрямований на вирішення чисельних викликів, що ми маємо в обох напрямках (АППАУ та 4.0), перш за все це :

1. Низька культура та знання ринку про технології 4.0 – й перш за все, кінцевих замовників – промислових підприємств.
2. Низька довіра ринку до ВНЗ – як осередків знань, підготовки кадрів та надання сервісів з навчання та R&D.
3. Низький рівень співпраці між учасниками ринку в промислових хайтек сегментах.

Створення регіональних осередків руху 4.0 на базі вибраних ВНЗ – членів АППАУ пропонується як головний інструмент вирішення цих проблем. В перспективі ці осередки можуть ставати основою для створення відповідних кластерних структур чи технологічних парків.

2. Цілі та завдання створення Центрів 4.0

Три головні цілі та завдання нових Центрів 4.0 стосуються:

1. Популяризації технологій 4.0 в промислових сегментах на місцевому рівні: збільшення кількості сервісів, видів діяльності та акцій, що направлені на поширення знань про Індустрію 4.0.
2. Покращенню співпраці між інноваторами 4.0, збільшенню їх кількості та розвиток: виявлення, облік, залучення до руху 4.0, подальше навчання та координація дій всіх потенційних розробників в промислових хайтек, що мають відповідні технологічні рішення.
3. Реальна зміна статусу ВНЗ: від деградуючих структур колишнього пост-радянського режиму – до сучасних Центрів просвіти, освіти та розробок хайтек. Завдання в цьому напрямку націлені на поступову еволюцію та виокремлення окремих кафедр та груп спеціалістів в структурні підрозділи, що здатні виконувати ряд функцій за вищезазначеними 2-ма напрямками.
   Кількісні та якісні показники по 3-х напрямках визначаються окремо.

3. «Чому ВНЗ»

Це перше запитання на яке необхідно дати відповідь. Тобто, чому саме ВНЗ – а не інші структури, – плануються в цій концепції як головні центри – осередки руху 4.0 на регіональному рівні.
Є щонайменше 5 головних причин такої пропозиції, і які вже базуються на нашому 5-річному досвіді розвитку спільноти АППАУ:

1. Серед всіх учасників спільноти промислових хайтек саме ВНЗ мають найбільший потенціал для освіти та просвіти ринку. Це підтверджено чисельними та невдалими спробами в АППАУ активувати інші категорії в цій сфері – як інтегратори чи вендори. Водночас цей потенціал – в рамках наявної системи вищої освіти, – не реалізований навіть на 50%. І він все більше втрачається. В умовах не реформованої системи ВНЗ вже частково втратили й продовжують втрачати довіру ринку (тобто, від інших категорій гравців) – як бюрократичні, неповороткі державні структури, погано адаптовані до вимог ринку й що не готові змінюватись.
2. В Україні продовжується інтенсивне «вимивання» кращих кадрів зі студентської лави в ІТ-сектор та й інші країни. У свою чергу ІТ-гравці не зацікавлені в розвитку внутрішнього й промислового ринку (маються на увазі не декларації, а реальні справи). Частка промислових розробок в українському ІТ – менш як 10%, й студенти – а далі й молоді спеціалісти активно перемикаються на consumer markets. Це створює величезну загрозу повної втрати кадрів для промислових хайтек сегментів. Вже сьогодні кадровий голод відчувається по цілому ряду промислових хай-тек. Й зупиняти цей тренд потрібно саме в стінах ВНЗ – а не за його межами. Широка популяризація всіх напрямків та спеціальностей industrial engineering (мехатроніка, електроніка, електротехніка, промислова автоматизація та ІТ, робототехніка – для десятків секторів економіки країни) з відповідним залученням роботодавців повинні стартувати з ВНЗ. Власне, ІТ-сектор якраз є добрим прикладом в тому, як промотувати свої інтереси та залучати студентів. Мова про те, що інші галузі повинні «просинатись» й включатись в конкурентну боротьбу за таланти та кадри – й краще це робити в партнерстві з ВНЗ.
3. ВНЗ є рівновіддалені від лобіювання чиїхось комерційних інтересів, що притаманно постачальникам обладнання, системних інтеграторів, розробників чи інжинірингових структур. З цієї точки зору, ВНЗ краще підходять на роль координатора (ХАБ-у) для всіх учасників регіональних спільнот.
4. ВНЗ можуть швидше отримувати фінансування (в тому числі міжнародне) для проектів розвитку та R&D – і це вже доказано досвідом минулих років. Інша справа, що отримуючи ці кошти, ВНЗ поки не вміють їх використовувати для потреб внутрішнього ринку й кращого залучення інших категорій учасників ринку. Пропоновані ЦЕНТРИ 4.0 повинні змінити цю ситуацію.
5. ВНЗ в порівнянні з іншими категоріями, все ще мають непоганий потенціал для ведення R&D активностей. Й хоча цей потенціал, людський ресурс та наявні потужності вимагають серйозного аудиту на державному рівні, якщо ми переходимо на регіональний рівень, то особливої альтернативи тут немає.

Отже, все ще великий потенціал освіти, просвіти та R&D, уникнення загрози повної втрати кадрів для промислових хайтек, можливості координації та зовнішнього фінансування – визначають роль ВНЗ як центра можливих регіональних осередків.
Звісно, далеко не всі ВНЗ підходять під цю роль в русі 4.0. Водночас, уважна селекція серед великої кількості ВНЗ дійсно можлива. В АППАУ вона відбувається давно та природнім чином – шляхом перевірки на здатність ВНЗ реагувати на потреби ринку, запити від членів асоціації та її виконавчої дирекції.

4. «Чому 4.0»

Інше важливе запитання, що виникає в багатьох членів АППАУ – «чому 4.0». Ми маємо на нього наступні 3 відповіді:

• 4.0 є беззаперечним флагманом технологічного розвитку в світі – в тому числі й для промислової автоматизації. Це дасть змогу залучати більшу кількість кінцевих замовників.
• АППАУ – включно з більшістю наших членів – вже є де-факто лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Отже, назва «4.0» буде тільки сприяти закріпленню та поширенню цього лідерства по регіонам
• Спектр технологій 4.0 є значно ширшим за класичні АСУТП-MES – тому це дасть змогу як залучати більшу кількість технологічних інноваторів на регіональному рівні, але також відкривати нові можливості бізнесу для наших членів.

Резюмуючи – включення «4.0» в назву Центру дасть змогу збільшити вплив та знайти ширші можливості на регіональному рівні.

5. Головні функції Центру 4.0

Є 4 головні області функцій та видів діяльності Центрів 4.0

1. Нетворкинг та ХАБ
Центр забезпечує залучення та координацію між різними учасниками спільноти 4.0 на регіональному рівні. Для цього Центр виконує наступні функції:

• Узгодження календарного плану активностей на рік з виконавчою дирекцією АППАУ.
• Регулярне інформування членів спільноти про події на рівні Центру.
• Залучення до активностей Центру всіх потенційних стейкхолдерів руху 4.0.
• Виявлення, облік та сприяння розвитку технологічних інноваторів 4.0.

2. Провайдер навчальних та тренінгових послуг

• Центр самостійно планує та розвиває окремі послуги по навчанню, підготовці. та перепідготовці учасників ринку в технологіях 4.0.
• Центр координує залучення інших провайдерів послуг та співпрацює з ними.

3. Просвіта та освіта ринку

• Центр самостійно публікує статті, блоги, білі книги тощо, що стосуються технологій 4.0, кращих прикладів, реалізацій тощо, що сприяють росту знань та культури ринку.
• Центр поширює по своїм каналам інформацію інших ресурсів руху «Індустрія 4.0 в Україні».
• Центр періодично проводить семінари та конференції, що популяризують здобутки та знання в області 4.0.

4. Координація та ведення R&I активностей

• Центр веде облік, створює та оновлює регіональний «ландшафт» (карту) технологічних інноваторів 4.0, й тісно співпрацює з ними по координації спільних дій.
• Центр веде власні R&I активності у вибраній сфері діяльності.
• Центр залучає інвестиції до R&I.

5. Підтримка та фінансування Центру учасниками спільноти АППАУ та руху 4.0

Центр підтримується виконавчою дирекцією АППАУ в напрямках:

• Координація щодо початкового створення регіональної спільноти та залучення до неї гравців ринку на місцевому рівні (члени АППАУ та спільноти 4.0).
• Комунікації та маркетинг – надання матеріалів, контенту, розповсюдження інформації про Центр тощо.
• Залучення потенційних інвесторів та спонсорів.
• Залучення Центру до грантових проектів.
• Консультаційна та методична допомога – в тому числі через інших провайдерів послуг.

Окремо, виконавча дирекція АППАУ разом з дирекцією Центру залучають серед своїх членів, а також учасників регіональної спільноти та інших учасників ринку тих, хто бажає:

1. Підтримати Центр матеріально – обладнанням, лабораторіями чи фінансово (включно з оплатою поїздок по обміну досвідом, відряджень тощо).
2. Підтримати Центр ресурсно та методично – своїми послугами, навчанням, консультаціями спеціалістів тощо.

Цільові внески спонсорів та донорів оформляються письмово, з фіксацією зустрічних зобов’язань Центру – наприклад, це може бути:

• Створення нових навчальних курсів для бренду Х (постачальника обладнання).
• Залучення кращих студентів та викладачів до практичних робіт на боці роботодавців.
• Активна участь студентів, аспірантів та викладачів в розробках (R&I) по запиту роботодавця, а також в грантових проектах.
• Виконання перекладів та випуск просвітних матеріалів, що популяризують технології 4.0.
• Написання грантових проектів (Н2020 та подібні)
• Проведення спільних та самостійних заходів щодо популяризації технологій 4.0 тощо.

Подібні Угоди підписуються напряму між Центром та його спонсорами – і якщо таке бажання є з обох сторін. В разі виникнення непорозумінь чи конфліктних ситуацій виконавча дирекція АППАУ бере на себе роль арбітра.
Між виконавчою дирекцією АППАУ та Центром фіксується План дій на рік, де фіксується мінімальні об’єми активностей:

1.Проведення однієї (мінімум) регіональної конференції.

2. Забезпечення мінімального об’єму просвітної інформації для ринку у вибраній сфері спеціалізації:

• Випуск 1-єї білої книги (гайду).
• Написання 4 статей (1 на квартал).
• Проведення 1-го вебінару.
• Випуск карти – регіонального ландшафту 4.0.
• Створення 1 кейсу – успішної історії про впровадження технологій 4.0 в своєму регіоні.

3. Залучення мін 2-х студентів до практичних робіт (області – комунікації, маркетинг, бенчмаркинг, дослідження ринку) на рівні АППАУ.
4. Включення як мінімум 1-го спеціаліста в склад ТК 185.
5. Координація – залучення інших ВНЗ У своєму регіоні чи своїй області спеціалізації.

6. Порядок визначення та залучення ВНЗ – членів АППАУ до створення Центрів 4.0

Питання довіри та організаційних здатностей є ключовими факторами в процесі створення нових регіональних Центрів 4.0. Й мова не про довіру між виконавчою дирекцією АППАУ та тим чи іншим ВНЗ, не про рівень особистих стосунків – мова про довіру від всієї спільноти. Досвід 2012-17 рр показує що ці речі можуть бути протилежними. Створення регіонального Центру виключно на папері чи його неспроможність виконувати заявлені функції буде вести до нових ситуацій втрати довіри.
Це є головна причина, чому виконавча дирекція АППАУ на даному етапі розвитку запропонувала Звітним зборам асоціації визначення на початковому етапі всього декількох ВНЗ, що мають бездоганну репутацію і з якими вже проведені попередні перемовини. Зокрема, першим йде Одеська Національна Академія Харчових Технологій – Лабораторія МІРОТЕХ. Інші 2 пропоновані зборам АППАУ ВНЗ – це Національний університет харчових технологій – кафедра ІАСУ, та НТУ КПІ – кафедра АТЕП. Вони потребують очевидно, окремого визначення свого статусу та ролі – позаяк в Києві менш важливий регіональний фокус, натомість очевидна їх галузева координаційна роль. Можлива альтернатива – це галузеві Центри (відповідно харчовий та енергетичний).
Варто зазначити, що всі 3 ВНЗ наразі вже виконують майже 100% об’єм вказаних функцій в моделі Центру 4.0 (пп 1-5 мінімального об’єму активностей). Власне, запропонована модель й базується на досвіді співпраці з цими ВНЗ.

Звітні збори АППАУ що відбулися 18 січня 2018 року затвердили цю концепцію.

UPD від січня 2019:  мережа Центрів 4.0 набуває реальних обрисів – Центри відкрились в Одесі та Харкові, на 2019 плануються в Києві, Сумах, Запоріжжі та Дніпрі.

Корисна інформація:

• Бенчмаркинг ВНЗ: звіт про кращі практики в роботі АППАУ та пропозиції до МОН  
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Одесі
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Харкові
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Києві
• Модель інноваційної екосистеми промислових хайтек

Продовжуємо серію публікацій про підготовку стратегій та планів на 2018. Минулий раз ми розповіли, як АППАУ допомагає своїм членам в стратегічному позиціюванні та ідейному лідерстві.

Це речі – що стосуються вже наявної експертизи і які органічно властиві тій чи іншій компанії. Наше завдання – просто виділити ті чи інші моменти та комунікувати їх до ринку. Натомість є інша категорія завдань в стратегічному плануванні – як розуміння ринкових викликів. Їх прийняття означає реалізацію нових можливостей, ігнорування ж веде до втрати позицій. Про це наш наступний огляд.

Спільні виклики стратегічного характеру. Прийняті виклики.

В 2017 ми вперше намагались спланувати спільні дії наших членів асоціації. Початковий план був заданий в звіті за 2016 рік і опублікований в січні 2017.

Рис.1 Початковий план від січня 2017

Як бачимо, він фіксує середньострокові можливості росту – розвитку ринку промислової автоматизації та ІТ.

Далі в березні план удосконалився в форматі #ДієвеПартнерство – ми прийшли тоді до висновку, що конкретні, малі кроки і в партнерстві 2-4 учасників, де не потрібно шукати фінансування важких ініціатив, як «технопарки» – більш дієві і (з урахуванням обмеженості ресурсів) саме вони підлягають контролю та просуванню. Фактично цей формат (рис. 2) і показує наші головні плани та ініціативи, за якими велась й ще ведеться робота в 2017. Він корелюється з початковим плануванням на рис. 1, але відформатований саме під партнерські ініціативи – можливості.

Рис. 2 План спільних ініціатив від березня 2017

Отже, що ми бачимо на даний момент:

1. В напрямку «розвиток ринків» – єдиний бренд, хто підтримав наші пропозиції – це… Interpipe. Тобто, саме кінцевий замовник – а не відомий бренд чи інтегратор, як це планувалось на початку. Варто зауважити, що в цьому випадку наша пропозиція для вибраних великих брендів-вендорів була розгорнутою та конкретною – див тут. Але ніхто з них на неї не відгукнувся. По п.4 тут причина не виконання банальна – відсутність фінансування. По п. А3 варто зазначити, що «Шнейдер Електрик Україна» разом з «ЗалізничАвтоматика» все ж активізували партнерство й провели декілька важливих спільних заходів. В одному з них взяли участь і наші представники. Так само бренди не виявили ніякого інтересу до програм Discovery & Collaboration які ми пробували комунікувати в березні – квітні.
   Якщо резюмувати цей напрямок розвитку, то великого зацікавлення в системній роботі по формуванню та росту попиту в тих чи інших сегментах ми не виявили.
2. Напрямки «Маркетинг інновацій», а також «Нові розробки – інновацій» є найбільш реалізованими в 2017. Чимало заходів – проектів були підтримані або ж навіть ініційовані цілим рядом партнерів. Як найбільш визначний кейс в цих напрямках відзначимо ініціативу CIS Events Group – ініціатива цього партнера в конкурсі 4.0 допомогла нам сформувати 1-шу версію ландшафту технологічних інноваторів 4.0, на який зараз посилаються всі провідні гравці ринків АСУТП та ІТ.
3. Напрямок «Стандарти якості» є відносно успішним. З одного боку, створений та запущений ТК 185. З іншого боку, ми маємо повний провал ініціативи i-Control (експертна спільнота) та дуже важкі процеси залучення експертів ринку в Технічний комітет. Як не було, так і немає кейсів з області «голодних ігор», хоча розмови про порушення критеріїв якості йдуть 2-й рік. Варто зазначити також ігнорування ВНЗ цих питань – в ТК 185 є всього 4 викладачі, тоді як потенціал кафедр – десятки спеціалістів. Сюди ж можна додати повернення до питань наявності експертного контенту в листопаді – ситуація дещо покращилась з окремими брендами (IT-Enterprise, Indusoft…), але в цілому ці зрушення мінімальні.
4. Покращення системи просвіти та освіти ринку включало не тільки вказаний в п.Е1 запуск нових курсів по стандартах IEC/ISO. Набагато більше уваги було приділено проекту TATU. Ще рано коментувати всі підсумки 2017, але видається на те, що великих зрушень цього року не буде.

З іншого боку, ми побачили цілий ряд зустрічних ініціатив від наших членів та партнерів, до яких була залучена наша виконавча дирекція, – а потім і цілий ряд членів АППАУ:

• Розробку Глосарію 4.0 ініціював наш новий партнер Медіа Хаб 4.0 за підтримки Інституту Гольди Майєр.
• Підтримка нашої просвітницької місії на Hannover Messe 2017 компаніями Rittal та IT-Enterprise – й що закінчилась цілою серію просвітніх репортажів.
• Інші партнери запустили семінар в Берліні, що став початком реалізації експортної програми Exporec, розробленої в 2016 р.
• Велику активність проявили партнери консультанти – Civitta, Агентство європейських ініціатив, Володимир Матюшко, Юрій Нікітін. Це дало змогу АППАУ та нашим членам: 1) ввійти в контекст проектів Горизонт 2020 – мобілізувати частину наших гравців, 2) виграти 2 власні невеличкі проекти, 3) запустити ряд процесів для підготовки 2018.
• Потужний імпульс розвитку в напрямку кібер-безпеки задав форум GCS-2017 в червні, на який нас залучив член АППАУ ХАІ в особі професора В’ячеслава Харченко. Семінар по ІІоТ в ХАІ в жовтні був ще одним позитивним моментом в розумінні де шукати експертизу та кадри на майбутнє.
• Нетворкинг працює – ми раді чисельним новим партнерствам, що ми бачимо в рамках спільноти АППАУ. Чимало гравців знаходять нових партнерів завдяки нашій мережі, – часто це переростає в бізнес. Прикладів тут багато.

Отже, якщо підсумувати, до яких викликів (як нових можливостей) ми, як спільнота, виявились готовими – то це, перш за все, маркетинг інновацій та Індустрії 4.0 – тут найбільше прогресу. Члени АППАУ взяли повне лідерство в цій сфері на багатьох рівнях, а в промислових секторах відсунули на 2-й план відомі ІТ-бренди, які надто піарились на темі 4.0 в 2016 році, але по факту виявились нездатними запропонувати українському ринку, нашим замовникам щось більше конкретне.
В перехідному стані знаходиться реалізація можливостей по стандартах якості (ТК 185, i-Control). Точкою неповернення є регулярний вихід лікнепівських матеріалів по стандартах IEC/ISO – поки що експертна спільнота спромоглась тільки на 1 такий документ по кібер-безпеці. Окремо варто відмітити потік просвітнього, експертного контенту від команди Олександра Пупени (ІАСУ-НУХТ) за декількома стандартам, але це було й створення ТК 185. В певному сенсі, цей приклад є винятком, що підтверджує правило – “ВНЗ випадають з системи просвіти ринків, що просуває АППАУ”.

Тому можна вже діагностувати, що ніяких значних зрушень в нас в 2017 не відбулось ні в області розвитку ринків (системна освіта – просвіта замовників по цільовим сегментам, ріст попиту в них), ні в області рекрутингу, підготовки – перепідготовки кадрів, ні в системи освіти.

Про що говорить цей стан, чому окремі напрямки були краще реалізовані, інші – гірше, а деякі – майже не зрушились? Наші висновки навряд чи здивують, але ми приходимо до формули

Успіх = {Внутрішня мотивація х Партнерство х Компетенція х Ресурс х Конкретні плани}.

Приклади від CIS-Events, чи IT-Enterpise, чи ОНАХТ-НУХТ-КПІ, чи групи «Кібер-безпека» ТК 185 в серпні говорять по наявність всіх 5-х компонентів. Дуже добре зараз просуваються наші ініціативи по інтеграції в програми Горизонт 2020 – і тут головним драйвером є те, що АППАУ оточила себе професійними, вмотивованими консультантами й розвиває з ними партнерство.

Чудовим прикладом співпраці є семінар в Берліні – де відразу 3 групи стейкхолдерів проявили високу мотивацію, процесійність та здатність до кооперації. Маю на увазі не тільки 3-х наших членів та виконавчу дирекцію, але й Посольство України в Берліні та Вольфрама Ребока.

Натомість, в більшості ініціатив з ВНЗ ми моментально впираємось в відсутність їх мотивації – планів, та повну нездатність до розвитку партнерств. Спроби з вендорами запускати щось з розвитку ринку йдуть дуже важко, оскільки в них часто немає відповідного ресурсу, орієнтованого на середньостроковий розвиток, а ще частіше – в них немає компетенцій в market & business development.  Інтеграторам бракує ресурсу часу, але також мотивації – тому й не працює i-Control.

Ця діагностика не є фінальною, й зустрічні версії приймаються. Але нам дійсно потрібно краще зрозуміти відповіді на чисельні «чому» – це визначатиме наші плани та нові успіхи в 2018.

Так чи інакше, ми добре бачимо, що формат #ДієвеПартнерство працює. Маючи стратегічний погляд (Think big), ми шукаємо та рухаємось маленькими кроками (Start small), але які мають здатність добре масштабуватись (Scale fast).

Think big. Start small. Scale fast

Цей слоган був запропонований на форумі лідерів 2017 як головна парадигма мислення наших членів в часи нестабільності та обмежених ресурсів – і ми бачимо перші успіхи. Всі успішні ініціативи 2017 будуть масштабовані та повторені в 2018.

Нові виклики на 2018

Водночас, нам вже потрібно думати, що робити з нереалізованими викликами (Розвиток ринків, Освіта – просвіта, Підготовка кадрів), але також з новими – тими, що виявлені в 2017.

Як для першої спроби – й радше для обговорення, – спробуємо їх систематизувати наступним чином:

1. Активація ВНЗ в напрямку ринку: про те, що наші викладачі, магістри та студенти – є величезним активом для всіх роботодавців ми говоримо роками. Але крім гри в футбол, та окремих «інших» – ми не бачимо жодного прогресу. Більшість ВНЗ як були, так і є – самі по собі й дуже слабо інтегровані в наші програми розвитку. Причина не тільки в не реформованій системі ВНЗ – всі комерційні організації мають розуміти, що проблема є і в них самих. Якщо порівнювати з кадровими підходами та політиками ІТ-сектору, то промислові хай-тек (куди відноситься й АСУТП) – це небо і земля. Всім роботодавцям потрібно зрозуміти, що «боротьба за таланти» (власне вже давно – «просто за молодь») триває. Це набирає оберти, і наш відрив з ІТ, а також фактором «Польщі» (еміграцією) тільки зростає. Все це означає тільки одне – подальше вимивання кадрів зі всіх промислових хай-тек сегментів. Це наш спільний виклик, і вихід тут тільки 1 – консолідація роботодавців та прийняття іншої програми дій, – проактивної та цільової. Як 1-ий крок – АППАУ запропонує своїм членам створення окремого цільового фонду, направленого на тих викладачів, які реально щось роблять щодо потреб ринку.
2. Еволюція маркетингу – продажу, та їх дигіталізація. Що б ми не говорили «про високе» чи розвиток, є банальні речі, які визначають наше буття та рівень зарплат – це продажі. Й тут ми маємо дещо дивну ситуацію – нарощуючи риторику про інтеграцію горизонтального ланцюжка цінності й ставлячи маркетинг та продажі в числі перших пріоритетів, ми чомусь не помічаємо величезний gap в себе самих – ці процеси в більшості членів АППАУ є не дигіталізованими, й дуже застарілими. Більшість сучасних методів та практик, як наприклад управління досвідом – не використовуються, хоча саме це є інтегрованою частиною та результатом роботи будь яких 4.0 концепцій. Для більшості компаній – наших членів, – це справжній виклик, і власне, наш власний портфель послуг для членів АППАУ найбільший саме в цій сфері, і він постійно еволюціонує. Очевидним після недавніх опитувань директорів є те, що коефіцієнт його використання є дуже низьким (навіть безкоштовних – тобто, вже включених в пакет членства послуг). Отже це є нашим власним викликом виконавчої дирекції на 2018.
3. Консолідація з іншими промисловими хай-тек – перш за все, з виробниками машин та технологій. Це ще один спільний виклик, що єднає нас не тільки з сутністю 4.0 – але й з завданнями стандартів якості, експорту та підготовки кадрів. Не зважаючи на всі ранні спроби, їх залучення в рух 4.0 є дуже низьким – так само як і в інші спільні ініціативи. Водночас, суть моменту полягає в тому, що завдяки ідеям 4.0 промислові АСУ-ІТ можуть зараз змінити свою роль – від придатка до машин чи технологій, – стати справжнім драйвером розвитку наших машино-приладобудівників та інженерних компаній. Так, як це вже показує всьому світові нова бізнес-модель від Kaeser Kompressoren. Окрема програма дій у напрямку кращої консолідації з промисловими хай-тек також готується на 2018.

Як планувати роботу у цих напрямках

Комунікації – це основа. В останні 2 місяці цього року ми плануємо зустрічі з кожним дійсним членом АППАУ, щоб краще профілювати та спланувати спільні заходи на 2018 рік. За тим буде розроблена спільна програма. Крім цього, наші послуги, тренінги, вебінари, воркшопи, тощо – вже націлені на покращення ваших результатів в наступному році, – слідкуйте за нашими анонсами та беріть активну участь у заходах. Два найближчі заходи вебінар по колам Н2020 з робототехніки та тренінг – з маркетингу та продажу, – вже на наступному тижні.

У 2018 році Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) в співпраці з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ (Польща) реалізують проект по обміну кращими практиками в розвитку ІоТ кластерів.

Проект фінансується ЄС в рамках програми східноєвропейського партнерства ЕаР.
Головною метою проекту є встановлення сталих механізмів обміну кращими практиками в ІоТ кластерах обох країн. Проект передбачає встановлення окремого (по обох країнах) та спільного порядку денного щодо викликів та пріоритетів розвитку ІоТ в промислових застосуваннях, а також визначення переліку кращих практик в розвитку ІоТ екосистем. Головні заходи проекту передбачають:

• Обмін делегаціями та круглі столи для вивчення досвіду кластерів ІоТ в Україні та в Польщі
• Онлайн опитування спільнот розробників в Польщі та в Україні
• Організація фінальної конференції в Києві в травні 2018 р
• Спільні комунікації обох сторін до своїх спільнот про розвиток та результати проекту.

Важливим наслідком проекту має стати створення сталих механізмів для довготривалої співпраці між Польськими та Українськими хайтек спільнотами в розвитку інноваційних екосистем в області ІоТ. Важливі наслідки для української сторони:

1. Проект дасть можливість вперше систематизувати та побачити весь ландшафт розробників IoT-IIoT в Україні.
2. Він чітко окреслить наш стан, виклики та бар’єри в розвитку в порівнянні з сусідами.
3. Проект стимулює співпрацю та зменшить розриви в екосистемі промислових сегментів ІоТ.

Партнерство в проекті

Відповідно до окреслених перспектив та видів діяльності, АППАУ запрошує до співпраці партнерів з 5-х наступних категорій:

• Кластери, ХАБ-и ІоТ, науково-технічні чи технологічні парки.
• Аналітичні та консультаційні агентства з області хайтек.
• Медіа-партнери, що працюють на ринках промислових АСУ та ІКТ.
• Бізнес-партнери, що мають відношення до розвитку польсько-українських відносин.
• Державні органи – відповідальні особи, що мають відношення до розвитку політик в промисловості та інноваціях.

Переваги участі в проектах:

• Запрошення до всіх обмінів з польськими делегаціями в Україні.
• Позиціювання як партнера проекту (відповідно кращі можливості піару та нетворкингу).
• Окремо – можливості безкоштовного стенда на фінальній конференції в травні.
• Доступ до всієї інформації в проекті, включно з новими можливостями грантів в ЄС та результатами досліджень в Україні та Польщі.

Ваші зобов’язання в проекті:

• Розповсюдження інформації про проект.
• Активне залучення вашої аудиторії до онлайн опитування (передбачено з кінця січня по кінець лютого).

Для технологічних партнерів та-чи кластерів ІоТ в Україні ми пропонуємо додаткові умови відвідання їх польською делегацією, а також включення ваших use cases (членів ваших парків чи спільнот) у фінальний звіт проекту.

Для партнерів – аналітичних та консультаційних агентств, – участь в розробці фінального звіту.

Додаткова інформація про проект – див. презентацію.

Для участі в проекті в якості партнера заповніть, будь ласка, форму:

Робоча зустріч Технічного комітету 185 (ТК 185) відбулась на кафедрі ІАСУ, НУХТ, 9 листопада. В зустрічі взяли участь представники «Сіменс-Україна», «Фенікс Контакт Україна», АТЕП-ТЕФ (КПІ), НУХТ, КНУБА, АППАУ та IT-Enetrprise.Робочі питання зустрічі стосувались поточних питань щодо виконання минулих рішень. Голова ТК 185 Юрчак О.В. відмітив незадовільні темпи їх виконання й закликав керівників груп прискорити вирішення 2-х ключових питань початкового етапу, а саме – набору повного складу груп та планування діяльності за вибраними стандартами.
На даний момент повною виглядає тільки група з кібербезпеки, але й там немає ніяких планів. В інших групах є дефіцит експертів. Певним прогресом на цьому засіданні було приєднання до групи стандарту ISO22400 IT-Enterprise, яка була представлена вищим керівництвом компанії.

3 головні прийняті рішення:

1. Уточнити процедуру прийняття стандартів за спрощеним методом підтвердження IEC/ISO.
2. Всім керівникам груп приступити до проходження цієї процедури за своїми стандартами.
3. Запропонувати план дій групи до кінця року (включно з планами перекладів).

Юрчак О.В. також наголосив, що інші члени груп не повинні чекати команди «зверху». Порядок дій груп приблизно однаковий по всім стандартам. Пріоритетними є 2 напрямки робіт:

1. Лікнеп ринку: випуск білих книг, гайдів, статей, презентацій, кейс-стаді тощо. Мета – масове розповсюдження інформації про положення того чи іншого стандарту.
2. Поступовий переклад положень стандартів.

Форсування питань роботи ТК 185 є справді важливим для учасників ринку АСУТП. Буквально напередодні засідання пройшла звістка про скасування стандартів ГОСТ 24 та ГОСТ 34, що були до цього часу базовими для багатьох учасників ринку АСУ ТП. Вони попали в перелік скасування разом з іншими майже 6 тис.стандартами. Натомість чим їх замінювати держ. органи не кажуть – їх позиція зводиться до однієї тези «це ваші проблеми». В умовах відсутності будь-якого фінансування роботи ТК 185 та чисельних бюрократичних правил роботи держ. установ та НОС ясно одне – зрушити з місця питання стандартів може тільки консолідована та сильна експертна спільнота, що складається з провідних учасників ринку. 3-4 експерти на 1 стандарт – цілком достатньо, щоб зрушити «віз» з місця. АППАУ тим часом шукає фінансування. Інакше професійна деградація та продовження «голодних ігор» будуть тривати й далі.
АППАУ також не полишає надії на більше та краще залучення ВНЗ. Регулярний випуск освітніх матеріалів за міжнародними стандартами є їх органічною властивістю в питаннях освіти ринку, і приклади НУХТ та КПІ це підтверджують. Мова саме про масштабування цих «перших ластівок». Учасники засідання обговорили пропозицію створення спеціального фонду для стимулювання ВНЗ, який члени АППАУ можуть створити наступного року.
Після зустрічі учасники відвідали лабораторії кафедри ІАСУ НУХТ, а також мали можливість неформального спілкування.
Наступна зустріч ТК 185 відбудеться в 2-й половині грудня.

З літа цього року АППАУ де-факто веде велику просвітницьку роботу по залученню гравців ринку промислових АСУ та ІТ до фондів Horizon 2020 та подібних. Але, власне, ми й досі не пояснили ґрунтовно чому це важливо та корисно для різних категорій учасників нашої асоціації.

Цей напрямок роботи й справді не був спланований в нашій асоціації на початку 2017, а скоріше відбувся в силу обставин. Зрезюмуємо всі активності поточного року в цій сфері діяльності та пояснимо причини цього руху.

Початок кампанії

Власне, початок кампанії був заданий нашими партнерами – консалтинговою компанією Civitta та ГО “Агенція Європейських Інновацій”. Ще минулого року вони виграли грант фонду I4MS на ТЕО по створенню Digital Innovation Hub промислового інтернету речей і почали активні пошуки партнерів. Члени АППАУ були залучені вперше на семінар у Львові в травні, де з двома з них була досягнута домовленість про use cases в області IIoT. Згідно з відгуками від експертів Civitta залучення учасників ринку до цього проекту не можна назвати успішним – більшість українських гравців ІоТ (як правило – стартапів) далекі від промисловості, тоді як більшість промислових інтеграторів чи розробників – далекі від ІоТ. Відповідно з травня АППАУ приєдналась до пошуків та профілювання гравців в цих напрямках.
Але справжнім відкриттям для нас була сама суть проектів, що полягає в інтеграції з європейськими розробниками та передачі-впровадження кращих технологій на українську сторону. У випадках, коли такі розробки є в нас – це може бути і зворотній рух. Фонд I4MS є частиною європейської програми Horizon 2020 і його сума складає 110 млн євро. Для першої фази – обґрунтування ТЕО на розробку інноваційних продуктів, – Civiita вже допомогла виграти чимало проектів для українських технологічних компаній з МСБ. Відповідно, стало питання – чому це не можуть бути учасники спільнот АППАУ та Індустрії 4.0?
Водночас, паралельно відбувались інші події – дотичні до теми фандрайзингу та євроінтеграції.

Заходи літа та осені

Далі події, що мають відношення до грантових програм розгортались наступним чином:

• • В червні АППАУ виграє свій перший грантовий проект на 5 тис євро – проект Digital Twins входить в 6-стку фіналістів Open Procurement contracting. До речі – це американський, а не європейський фонд. В липні ми використали частину коштів з цього проекту на створення відео, що презентує ідею проекту, а заодно – реанімує проблемний контекст наших «голодних ігор», але вже з новими рішеннями та підходами.
  • В червні в Одесі відбувається фінальна зустріч іншого проекту, що тривав з 2013 року. Мова про TATU (Training in Automation technologies for Ukraine), метою якого було створення 6 нових тренінгових центрів в області промислової автоматизації. Це інша програма ЄС – Tempus, що орієнтована більше на ВНЗ. 6 українських ВНЗ, 3 з яких – члени АППАУ – отримали лабораторії з обладнанням, а викладачі – підготовку та методики від європейських центрів. Вартість проекту за 3 роки склала 800 тис євро.
  • Семінар в серпні з експертом програм Horizon 2020 Володимиром Матюшко в Києві був наступним заходом, до якого ми залучили вже біля 10 учасників асоціації. Володимир Іванович представив ґрунтовний огляд всіх програм Horizon 2020 та пояснив деталі конкурсного відбору, процедури та механізми. Для крупним українських підприємств доцільно приймати участь в европейских проектах ДПП  (cPPP)  та об’єднаних технологічних платформах (JTI) . Відео – резюме з цього семінару.
  • Одна з ініціатив серпня походить від нашого партнера по Digital Agenda Ukraine та НАНУ Володимира Ночвая: спільно з ЕСКО «Екосис», ГО «Грінкубатор» та «Хабітат» ми формуємо заявку та подаємось на конкурс InnoEnergyHub. Пізніше в вересні приходить звістка, що ми не пройшли. Але тоді формується розуміння концепції HUBs – як ключової в європейському баченні щодо розвитку інноваційних екосистем.
  • Інший експерт по H2020 – Юрій Нікітін ініціює зближення з НАНУ, – аж до тієї міри, що 14 вересня відбувається спільний візит ген. директора АППАУ Юрчака О.В. разом з Директорами декількох інститутів НАНУ в Брюссель. Відбувається ближче знайомство, а заодно й розуміння наших позицій та амбіцій в напрямку Advanced materials, що в світі є окремим технологічним напрямком в Індустрії 4.0.
  • І нарешті до фіналу по проекту ТЕО на DIH IIoT (Civitta, ГО “Агенція Європейських Інновацій” разом з НУ “Львівською політехнікою”) – 21 вересня ми зібрали вже окремий семінар – завдяки CIS Event Group він добре попав на потрібну аудиторію, що зібралась на конференції ВІТ-2017. Виступи всіх 4-х експертів – партнерів АППАУ ви можете переглянути в цьому відео:

• Останні заходи – участь в конференції НАНУ, 13 листопада, де ми представляємо знову рух 4.0 та запрошуємо науковців швидше об’єднуватись. І наступний вебінар, 14 листопада, де знову разом з нашим Максимом Романовим ми бачимо 2 партнерів-експертів – керівника національного контактного пункту по програмах Н2020 Івана Кульчицького та експерта Н2020 Володимира Матюшко. Цього разу мова йде про нову серію так званих колів (calls) на програми Horizon 2020. Втрьох вони розкривають та деталізують найближчі коли по Робототехніці, їх деталі, та умови участі.

В листопаді приходить також звістка, що АППАУ виграла грант в програмі східного партнерства (EaP) на 10 тис євро. Це міні-проект по обмінах з країною Євросоюзу по певній тематиці. Ми вибрали напрямок по створенню екосистеми ІІоТ (тобто, в унісон з Civitta) й країною кореспондентом стала Польща – а більш точно, Люблінський науковий парк, де вже функціонує кластер ІоТ. Варто зазначити, що Люблін став нашим партнером після відмов французьких кластерів з кібер-безпеки в Софія-Антіполіс та Парижі. І головну роль в пошуку «правильного» партнера (що часто є вирішальним моментом) зіграв Іван Кульчицький – президент ГО “Агенція  Європейських Інновацій”.

Отже, маємо за півроку 9 заходів – це без врахування чисельних 2-3 сторонніх зустрічей, комунікацій, статей тощо. І 2 виграні мікро-проекти, що зміцнили нашу інституційну спроможність, але головне – додали віри і в себе, і в партнерів.

3 головні причини «чому це потрібно»

Тепер спробуємо дати відповіді на «чому» – якщо не на всі, то принаймні ті, що ми самі добре зрозуміли:

1. Доступ до реального фінансування R&D процесів наших компаній: гранти H2020 чи подібних в Україні за останні 3 роки отримали близько 50 компаній й на суму близько 9 млн євро. Водночас – це реально мізер (близько 1%) на фоні того, що отримують європейські країни. Загальні фонди Н2020 за 6 років складають більш як 100 млрд євро, а кількість учасників від країн ЄС – це тисячі. Й головна причина того, чому ми так відстаємо – це пасивність й дуже мала кількість заявок на гранти. У свою чергу та якщо говорити про нашу асоціацію чи рух 4.0, головною причиною відсутності гравців промислових хайтек була відсутність інформації та підготовки до участі в подібних проектах. В цьому році ми змінюємо ситуацію. Навіть 1-а фаза фінансування Н2020 розміром в 50 тис. євро для МСБ може бути цікава десяткам наших інноваторів. Такі гранти вже отримали SolarGaps, PassivDom, ЧервонаХвиля та декілька інших компаній.
2. Синхронізація з європейським та світовими трендами в хайтек. Європейська програма Н2020 та подібні – по суті, це вже відфільтрована тематична добірка ключових тенденцій найближчого майбутнього. Що б ми не взяли – від робототехніки, великих даних, чи енергоефективного виробництва, – в коли Н2020 вже закладені ті тенденції, потреби та технології що визначатимуть напрямки технологічного розвитку в найближчі 3-5 років. Звідки висновок – навіть проста участь в консорціумах Н2020 забезпечує інтеграцію в європейський простір та автоматично синхронізує вас з кращими європейськими розробниками.
3. Прискорення всіх колабораційних процесів всередині та створення справжніх промислових хайтек екосистем. Виграти конкурси в Н2020 в 2-ій фазі справді дуже важко – перемагають всього 20% від поданих. Водночас, сам процес підготовки стимулює розуміння необхідності та самі процеси кооперації між різними учасниками хайтек сегментів. Як правило, мова йде про широкі консорціуми між науково-дослідними інститутами та лабораторіями, розробниками з різних категорій, інжиніринговими компаніями, ВНЗ, але також кінцевими замовниками, що приєднуються до цих ініціатив в якості користувачів нових технологій. Зайве говорити наскільки це потрібно Україні. «Мода» на стартапи в нас до цього часу майже не стосувалась промислових хайтек. А між тим ніякого серйозного фінансування R&D немає в нас ні в системних інтеграторів чи технологічних компаній, ні в залишків КБ колись потужного машинобудівного комплексу, ні в цілому – і в самих великих end users. Мовчимо також за ВНЗ чи НАНУ – їх бюджети від держави так само мізерні. Тому об’єднання як в Н2020 – це потужний стимул до створення власних екосистем. І де мова про серйозні, капітало- та ресурсоємні розробки на сотні тисяч євро, – а не дешеві гаджети чи мобільні застосунки якими так пишається наш ІТ-сектор.

Якщо ці 3 причини важливі для інтеграторів, технологічних компаній – розробників, а також лабораторій з ВНЗ-НАНУ, то є також причина й для вендорів – великих міжнародних компаній. Мова про створення майбутніх кластерів та технопарків в Україні, де можуть бути їх центри R&D. Якщо це вже роблять IT-компанії (в Україні понад 100 R&D центрів і більшість з них є міжнародними), то чому інші хайтек це не можуть? Чому ми не можемо планувати свій парк 4.0 як це вже зробила Іспанія і в якому вже чимало промисловців? Зрештою, можлива проста кооперація чи просто координація з іншими європейськими філіями своїх брендів – адже останні вже беруть участь в програмах Н2020. І є також зовсім банальна причина – обладнання, що постачається в рамках проектів як TATU йде від відомих європейських брендів. В даному випадку, місцева філія Phoenix Contact отримала чудовий подарунок для створення своєї екосистеми навчальних центрів.

Головний наслідок реалізації всього вищесказаного – це зупинення процесів деградації в R&D промислових хайтек. Адже ні для кого не є секретом, що рівень наших розробок щороку падає, кількість інженерів скорочується, відтік в ІТ та закордон зростає, а з тих 100 R&D центрів що є в ІТ-галузі – лічені працюють на промислові сектори. Україна гордиться своїми талантами, але на рівні випуску готових продуктів – і які залежать саме від культури та інвестицій в R&D, – ми в хвості технологічних країн.

Як приєднатись до програм АППАУ та партнерів

Є вже маса інформації про програми різних фондів й чимало з них ми викладаємо на наших ресурсах, як slideshare. Але в цілому послідовність 3-х перших кроків наступна:

1. Визначитись, чи є у вас амбіції, ресурси та експертиза для участі в конкурсах Н2020.
2. Вибрати свій напрямок та коли в ньому (проекти). Оскільки їх багато – консультаційну допомогу в виборі може надавати АППАУ та наші партнери.
3. Пройти початковий відбір – тестування на предмет участі. Не варто витрачати час, якщо ваш рівень явно нижчий від потрібного, можливо – це справа наступних років.

По всім подібним питанням ви вже можете звертатись за адресою maksym.romanov@appau.org.ua
Нова програма Н2020 мобілізувала всіх експертів – наступний семінар від Civitta відбудеться 27 листопада в Unit.city. А робоча зустріч учасників програми «Робототехніка» планується 13 грудня в Києві. Приєднуйтесь.

Довідкова інформація:

• Програми ЄС для українських компаній
• Civitta: Digital Innovation Hubs
• Центр инноваций HUB 4.0 – новые проекты до 2020
• @AccelerationHorizon2020inEaP