Робоча зустріч Технічного комітету 185 (ТК 185) відбулась на кафедрі ІАСУ, НУХТ, 9 листопада. В зустрічі взяли участь представники «Сіменс-Україна», «Фенікс Контакт Україна», АТЕП-ТЕФ (КПІ), НУХТ, КНУБА, АППАУ та IT-Enetrprise.Робочі питання зустрічі стосувались поточних питань щодо виконання минулих рішень. Голова ТК 185 Юрчак О.В. відмітив незадовільні темпи їх виконання й закликав керівників груп прискорити вирішення 2-х ключових питань початкового етапу, а саме – набору повного складу груп та планування діяльності за вибраними стандартами.
На даний момент повною виглядає тільки група з кібербезпеки, але й там немає ніяких планів. В інших групах є дефіцит експертів. Певним прогресом на цьому засіданні було приєднання до групи стандарту ISO22400 IT-Enterprise, яка була представлена вищим керівництвом компанії.

3 головні прийняті рішення:

1. Уточнити процедуру прийняття стандартів за спрощеним методом підтвердження IEC/ISO.
2. Всім керівникам груп приступити до проходження цієї процедури за своїми стандартами.
3. Запропонувати план дій групи до кінця року (включно з планами перекладів).

Юрчак О.В. також наголосив, що інші члени груп не повинні чекати команди «зверху». Порядок дій груп приблизно однаковий по всім стандартам. Пріоритетними є 2 напрямки робіт:

1. Лікнеп ринку: випуск білих книг, гайдів, статей, презентацій, кейс-стаді тощо. Мета – масове розповсюдження інформації про положення того чи іншого стандарту.
2. Поступовий переклад положень стандартів.

Форсування питань роботи ТК 185 є справді важливим для учасників ринку АСУТП. Буквально напередодні засідання пройшла звістка про скасування стандартів ГОСТ 24 та ГОСТ 34, що були до цього часу базовими для багатьох учасників ринку АСУ ТП. Вони попали в перелік скасування разом з іншими майже 6 тис.стандартами. Натомість чим їх замінювати держ. органи не кажуть – їх позиція зводиться до однієї тези «це ваші проблеми». В умовах відсутності будь-якого фінансування роботи ТК 185 та чисельних бюрократичних правил роботи держ. установ та НОС ясно одне – зрушити з місця питання стандартів може тільки консолідована та сильна експертна спільнота, що складається з провідних учасників ринку. 3-4 експерти на 1 стандарт – цілком достатньо, щоб зрушити «віз» з місця. АППАУ тим часом шукає фінансування. Інакше професійна деградація та продовження «голодних ігор» будуть тривати й далі.
АППАУ також не полишає надії на більше та краще залучення ВНЗ. Регулярний випуск освітніх матеріалів за міжнародними стандартами є їх органічною властивістю в питаннях освіти ринку, і приклади НУХТ та КПІ це підтверджують. Мова саме про масштабування цих «перших ластівок». Учасники засідання обговорили пропозицію створення спеціального фонду для стимулювання ВНЗ, який члени АППАУ можуть створити наступного року.
Після зустрічі учасники відвідали лабораторії кафедри ІАСУ НУХТ, а також мали можливість неформального спілкування.
Наступна зустріч ТК 185 відбудеться в 2-й половині грудня.

З літа цього року АППАУ де-факто веде велику просвітницьку роботу по залученню гравців ринку промислових АСУ та ІТ до фондів Horizon 2020 та подібних. Але, власне, ми й досі не пояснили ґрунтовно чому це важливо та корисно для різних категорій учасників нашої асоціації.

Цей напрямок роботи й справді не був спланований в нашій асоціації на початку 2017, а скоріше відбувся в силу обставин. Зрезюмуємо всі активності поточного року в цій сфері діяльності та пояснимо причини цього руху.

Початок кампанії

Власне, початок кампанії був заданий нашими партнерами – консалтинговою компанією Civitta та ГО “Агенція Європейських Інновацій”. Ще минулого року вони виграли грант фонду I4MS на ТЕО по створенню Digital Innovation Hub промислового інтернету речей і почали активні пошуки партнерів. Члени АППАУ були залучені вперше на семінар у Львові в травні, де з двома з них була досягнута домовленість про use cases в області IIoT. Згідно з відгуками від експертів Civitta залучення учасників ринку до цього проекту не можна назвати успішним – більшість українських гравців ІоТ (як правило – стартапів) далекі від промисловості, тоді як більшість промислових інтеграторів чи розробників – далекі від ІоТ. Відповідно з травня АППАУ приєдналась до пошуків та профілювання гравців в цих напрямках.
Але справжнім відкриттям для нас була сама суть проектів, що полягає в інтеграції з європейськими розробниками та передачі-впровадження кращих технологій на українську сторону. У випадках, коли такі розробки є в нас – це може бути і зворотній рух. Фонд I4MS є частиною європейської програми Horizon 2020 і його сума складає 110 млн євро. Для першої фази – обґрунтування ТЕО на розробку інноваційних продуктів, – Civiita вже допомогла виграти чимало проектів для українських технологічних компаній з МСБ. Відповідно, стало питання – чому це не можуть бути учасники спільнот АППАУ та Індустрії 4.0?
Водночас, паралельно відбувались інші події – дотичні до теми фандрайзингу та євроінтеграції.

Заходи літа та осені

Далі події, що мають відношення до грантових програм розгортались наступним чином:

• • В червні АППАУ виграє свій перший грантовий проект на 5 тис євро – проект Digital Twins входить в 6-стку фіналістів Open Procurement contracting. До речі – це американський, а не європейський фонд. В липні ми використали частину коштів з цього проекту на створення відео, що презентує ідею проекту, а заодно – реанімує проблемний контекст наших «голодних ігор», але вже з новими рішеннями та підходами.
  • В червні в Одесі відбувається фінальна зустріч іншого проекту, що тривав з 2013 року. Мова про TATU (Training in Automation technologies for Ukraine), метою якого було створення 6 нових тренінгових центрів в області промислової автоматизації. Це інша програма ЄС – Tempus, що орієнтована більше на ВНЗ. 6 українських ВНЗ, 3 з яких – члени АППАУ – отримали лабораторії з обладнанням, а викладачі – підготовку та методики від європейських центрів. Вартість проекту за 3 роки склала 800 тис євро.
  • Семінар в серпні з експертом програм Horizon 2020 Володимиром Матюшко в Києві був наступним заходом, до якого ми залучили вже біля 10 учасників асоціації. Володимир Іванович представив ґрунтовний огляд всіх програм Horizon 2020 та пояснив деталі конкурсного відбору, процедури та механізми. Для крупним українських підприємств доцільно приймати участь в европейских проектах ДПП  (cPPP)  та об’єднаних технологічних платформах (JTI) . Відео – резюме з цього семінару.
  • Одна з ініціатив серпня походить від нашого партнера по Digital Agenda Ukraine та НАНУ Володимира Ночвая: спільно з ЕСКО «Екосис», ГО «Грінкубатор» та «Хабітат» ми формуємо заявку та подаємось на конкурс InnoEnergyHub. Пізніше в вересні приходить звістка, що ми не пройшли. Але тоді формується розуміння концепції HUBs – як ключової в європейському баченні щодо розвитку інноваційних екосистем.
  • Інший експерт по H2020 – Юрій Нікітін ініціює зближення з НАНУ, – аж до тієї міри, що 14 вересня відбувається спільний візит ген. директора АППАУ Юрчака О.В. разом з Директорами декількох інститутів НАНУ в Брюссель. Відбувається ближче знайомство, а заодно й розуміння наших позицій та амбіцій в напрямку Advanced materials, що в світі є окремим технологічним напрямком в Індустрії 4.0.
  • І нарешті до фіналу по проекту ТЕО на DIH IIoT (Civitta, ГО “Агенція Європейських Інновацій” разом з НУ “Львівською політехнікою”) – 21 вересня ми зібрали вже окремий семінар – завдяки CIS Event Group він добре попав на потрібну аудиторію, що зібралась на конференції ВІТ-2017. Виступи всіх 4-х експертів – партнерів АППАУ ви можете переглянути в цьому відео:

• Останні заходи – участь в конференції НАНУ, 13 листопада, де ми представляємо знову рух 4.0 та запрошуємо науковців швидше об’єднуватись. І наступний вебінар, 14 листопада, де знову разом з нашим Максимом Романовим ми бачимо 2 партнерів-експертів – керівника національного контактного пункту по програмах Н2020 Івана Кульчицького та експерта Н2020 Володимира Матюшко. Цього разу мова йде про нову серію так званих колів (calls) на програми Horizon 2020. Втрьох вони розкривають та деталізують найближчі коли по Робототехніці, їх деталі, та умови участі.

В листопаді приходить також звістка, що АППАУ виграла грант в програмі східного партнерства (EaP) на 10 тис євро. Це міні-проект по обмінах з країною Євросоюзу по певній тематиці. Ми вибрали напрямок по створенню екосистеми ІІоТ (тобто, в унісон з Civitta) й країною кореспондентом стала Польща – а більш точно, Люблінський науковий парк, де вже функціонує кластер ІоТ. Варто зазначити, що Люблін став нашим партнером після відмов французьких кластерів з кібер-безпеки в Софія-Антіполіс та Парижі. І головну роль в пошуку «правильного» партнера (що часто є вирішальним моментом) зіграв Іван Кульчицький – президент ГО “Агенція  Європейських Інновацій”.

Отже, маємо за півроку 9 заходів – це без врахування чисельних 2-3 сторонніх зустрічей, комунікацій, статей тощо. І 2 виграні мікро-проекти, що зміцнили нашу інституційну спроможність, але головне – додали віри і в себе, і в партнерів.

3 головні причини «чому це потрібно»

Тепер спробуємо дати відповіді на «чому» – якщо не на всі, то принаймні ті, що ми самі добре зрозуміли:

1. Доступ до реального фінансування R&D процесів наших компаній: гранти H2020 чи подібних в Україні за останні 3 роки отримали близько 50 компаній й на суму близько 9 млн євро. Водночас – це реально мізер (близько 1%) на фоні того, що отримують європейські країни. Загальні фонди Н2020 за 6 років складають більш як 100 млрд євро, а кількість учасників від країн ЄС – це тисячі. Й головна причина того, чому ми так відстаємо – це пасивність й дуже мала кількість заявок на гранти. У свою чергу та якщо говорити про нашу асоціацію чи рух 4.0, головною причиною відсутності гравців промислових хайтек була відсутність інформації та підготовки до участі в подібних проектах. В цьому році ми змінюємо ситуацію. Навіть 1-а фаза фінансування Н2020 розміром в 50 тис. євро для МСБ може бути цікава десяткам наших інноваторів. Такі гранти вже отримали SolarGaps, PassivDom, ЧервонаХвиля та декілька інших компаній.
2. Синхронізація з європейським та світовими трендами в хайтек. Європейська програма Н2020 та подібні – по суті, це вже відфільтрована тематична добірка ключових тенденцій найближчого майбутнього. Що б ми не взяли – від робототехніки, великих даних, чи енергоефективного виробництва, – в коли Н2020 вже закладені ті тенденції, потреби та технології що визначатимуть напрямки технологічного розвитку в найближчі 3-5 років. Звідки висновок – навіть проста участь в консорціумах Н2020 забезпечує інтеграцію в європейський простір та автоматично синхронізує вас з кращими європейськими розробниками.
3. Прискорення всіх колабораційних процесів всередині та створення справжніх промислових хайтек екосистем. Виграти конкурси в Н2020 в 2-ій фазі справді дуже важко – перемагають всього 20% від поданих. Водночас, сам процес підготовки стимулює розуміння необхідності та самі процеси кооперації між різними учасниками хайтек сегментів. Як правило, мова йде про широкі консорціуми між науково-дослідними інститутами та лабораторіями, розробниками з різних категорій, інжиніринговими компаніями, ВНЗ, але також кінцевими замовниками, що приєднуються до цих ініціатив в якості користувачів нових технологій. Зайве говорити наскільки це потрібно Україні. «Мода» на стартапи в нас до цього часу майже не стосувалась промислових хайтек. А між тим ніякого серйозного фінансування R&D немає в нас ні в системних інтеграторів чи технологічних компаній, ні в залишків КБ колись потужного машинобудівного комплексу, ні в цілому – і в самих великих end users. Мовчимо також за ВНЗ чи НАНУ – їх бюджети від держави так само мізерні. Тому об’єднання як в Н2020 – це потужний стимул до створення власних екосистем. І де мова про серйозні, капітало- та ресурсоємні розробки на сотні тисяч євро, – а не дешеві гаджети чи мобільні застосунки якими так пишається наш ІТ-сектор.

Якщо ці 3 причини важливі для інтеграторів, технологічних компаній – розробників, а також лабораторій з ВНЗ-НАНУ, то є також причина й для вендорів – великих міжнародних компаній. Мова про створення майбутніх кластерів та технопарків в Україні, де можуть бути їх центри R&D. Якщо це вже роблять IT-компанії (в Україні понад 100 R&D центрів і більшість з них є міжнародними), то чому інші хайтек це не можуть? Чому ми не можемо планувати свій парк 4.0 як це вже зробила Іспанія і в якому вже чимало промисловців? Зрештою, можлива проста кооперація чи просто координація з іншими європейськими філіями своїх брендів – адже останні вже беруть участь в програмах Н2020. І є також зовсім банальна причина – обладнання, що постачається в рамках проектів як TATU йде від відомих європейських брендів. В даному випадку, місцева філія Phoenix Contact отримала чудовий подарунок для створення своєї екосистеми навчальних центрів.

Головний наслідок реалізації всього вищесказаного – це зупинення процесів деградації в R&D промислових хайтек. Адже ні для кого не є секретом, що рівень наших розробок щороку падає, кількість інженерів скорочується, відтік в ІТ та закордон зростає, а з тих 100 R&D центрів що є в ІТ-галузі – лічені працюють на промислові сектори. Україна гордиться своїми талантами, але на рівні випуску готових продуктів – і які залежать саме від культури та інвестицій в R&D, – ми в хвості технологічних країн.

Як приєднатись до програм АППАУ та партнерів

Є вже маса інформації про програми різних фондів й чимало з них ми викладаємо на наших ресурсах, як slideshare. Але в цілому послідовність 3-х перших кроків наступна:

1. Визначитись, чи є у вас амбіції, ресурси та експертиза для участі в конкурсах Н2020.
2. Вибрати свій напрямок та коли в ньому (проекти). Оскільки їх багато – консультаційну допомогу в виборі може надавати АППАУ та наші партнери.
3. Пройти початковий відбір – тестування на предмет участі. Не варто витрачати час, якщо ваш рівень явно нижчий від потрібного, можливо – це справа наступних років.

По всім подібним питанням ви вже можете звертатись за адресою maksym.romanov@appau.org.ua
Нова програма Н2020 мобілізувала всіх експертів – наступний семінар від Civitta відбудеться 27 листопада в Unit.city. А робоча зустріч учасників програми «Робототехніка» планується 13 грудня в Києві. Приєднуйтесь.

Довідкова інформація:

• Програми ЄС для українських компаній
• Civitta: Digital Innovation Hubs
• Центр инноваций HUB 4.0 – новые проекты до 2020
• @AccelerationHorizon2020inEaP

 

В червні АППАУ виграла невеличкий проект в конкурсі Open Contractring Challenge і ввійшла число 6 світових фіналістів. По мірі розгортання проекту під назвою «Digital Twins для е-закупівель» ми вийшли на цікаві та важливі висновки, що мають безпосереднє відношення до нашої 2-річної епопеї, відомою під назвою «голодні ігри».

Круглий стіл на цій тематиці відбувся 17 серпня. До цього круглого столу є «підводка» у вигляді 3 сюжетних ліній – аналітики довкола тендерів на Прозорро, виконання рішень, прийнятих рік тому в рамках АППАУ та, власне, нової аналітики що дав початок проекту Digital Twins. Розглянемо їх по черзі.

Ситуація довкола тендерів Прозорро – «голодні ігри» продовжуються

Нагадаємо читачам, що «голодні ігри» – це феномен жорсткого «віджиму» підрядників по ціні з метою отримання кращої цінової пропозиції, ігноруючи при цьому професійні стандарти якості. На протязі 2015-16 рр. в АППАУ було чимало власної аналітики щодо причин цього явища – й до цього були залучені багато учасників нашого ринку та членів асоціації.  Але наразі нас цікавить інше – чи зменшується негативний ефект ігор хоча б в площині е-торгів в державних закупівлях? Адже ми знаємо, що з 1 серпня 2016 всі торги мають йти через платформу Прозорро. А отже – завдяки прозорості системи, – зловживань повинно бути менше.

Повної аналітики в нас немає, але судячи по гучним скандалам липня, «ігри» продовжуються. Ось тільки деякі з них, що були в центрі уваги громадськості та бізнес-спільнот.

1. Пальму першості в липні тримає стаття Едуарда Рубіна «Проваленный вступительный экзамен». Вона яскраво висвітлює перипетії абітурієнтів у вступній кампанії цього літа, реакцію громадськості та реакцію замовника нового софта – Міністерства Освіти та Науки. Причина ж драми, що зачепила близько 160 тис абітурієнтів та їх родин банальна – одне підприємство захотіло заробити 9 млн грн., й зробити нову систему оцінювання .. аж за 2 місяці. Звісно, сервер та база впали вже на 1-ий день роботи. Як вам така «професійність» деяких наших ІТ-шників?
2. На другому місці в липні йде скандал з трамваями PESA для «КиївПасТранс». Стаття «Трамваї PESA не відповідають 190 пунктам ДСТУ…» розкриває деталі угоди, в якій український виробник ЕлектронТранс програв польському. Поляки виграли з різницею в 1 тис грн при загальній суму в майже 2 млрд грн!!! Хоча як далі вияснилось, тільки на розмитненні українське державне підприємство доплатить ще 75 млн грн. Але наші сумніви щодо коректності  та вигоди угоди навіть не в цьому. Сумнівам підлягають саме ці «190 порушень ДСТУ», що явно суперечать позитивному досвіду експлуатації вже закуплених 10 трамваїв PESA. Отже, або щось не так тут з цими самими  ДСТУ, або ж взагалі технічні критерії тендеру прописані не зрозуміло як. В цілому ситуація виглядає абсурдно – адже формально переможець й більш вигідний по ціні є! Хоча фінансово він точно не самий вигідний і є маса питань по технічним умовам. Це – типова ситуація «голодних ігор».
3. Третя історія вже з серпня, також типова для «ігор» – в тендері Укрзалізниці на обслуговування дизель-поїздів на суму в 16 млн грн перемагає фірма з 4-х осіб, зареєстрована в квартирі м. Львова.

При бажанні, в інтернеті можна легко знайти чимало таких історій – і по різним галузям. Отже, ми бачимо, що однієї сучасної е-платформи, як інструменту впливу та боротьби з корупцією, непрофесійними діями чи відвертими маніпуляціями замало. Проблемі – глибші й корупційна Система легко знаходить обхідні шляхи навколо Прозорро.

Потрібно сказати, що проблеми якості тех. завдань (ТЗ) не завжди пов’язані з корупцією і є не тільки в державному, але й в комерційному секторі. Наприклад, інший ІТ-скандал спровокував хвилю дискусій в проф. кругах в серпні 2016. Це історія про те, як мережа КОСМО на впровадженні системи ERP втратила десятки мільйонів гривень саме через недоброякісного підрядника. Як виявилось, ним може бути не тільки нікому невідома «фірма з 4-х осіб, зареєстрована на квартирі». В даному випадку мова про ІBM. А причина банальна – нестача кваліфікованого ресурсу й саме тут, в Україні. Але ж все –  хіба це не було відомо з самого початку? І чому цей критерій не був на перших місцях в ТЗ?

Послідовність дій в нашій спільноті  – все ще під питанням

Водночас ми не можемо похвалитись послідовністю дій нашої спільноти в боротьбі з подібними явищами й саме в АСУ ТП. Гарний аналіз та чимало класних рішень було прийнято в серпні 2016 року. Але, як це часто з нами буває, прийняти рішення та виконати їх – це 2 великі різниці. Навіть, тих самих «кейсів вакцинації» – на кшталт тих що приведені вище, – виконавча дирекція АППАУ за рік не отримала жодного.  Хоча в кулуарах, гравці ринку які і раніше говорили те саме  – принцип «Ціна – завжди Ціна» домінує всюди. Технічні критерії, так само як й більш просунуті фінансові – як ROI й TCO, – не можуть скласти конкуренції ціновому критерію. Британське прислів’я «ми  не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» – українці точно не сприймають. Причому, в нас все це ще й узаконено.

Так чи інакше, але подібні ситуації ми вже давно сприймаємо спокійно і «як є». А також практикуємо режим agile: якщо не проходить один варіант – пробуємо інший. Головне – рухатись.Таким варіантом влітку цього року став проект Digital Twins

Digital Twins – короткий опис

Ідея Максима Романова, директора з розвитку бізнесу АППАУ про повну автоматизацію бізнес-процесів закупівлі інжинірінгових продуктів та послуг, на базі діджиталізації предмета закупівлі виникла ще під час його роботи в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Адже не секрет, що більшість тендерних платформ досить гнучко описують та автоматизують самі бізнес-процеси закупівлі. Водночас, автоматизація до цього часу не могла захопити суть тендерної пропозиції – що саме порівнюється й на відповідність яким критеріям. Ці процеси завжди були ручними й саме тут проявлявся той самий горезвісний «людський фактор». Критерії порівняння найчастіше віддаються на відкуп самим організаторам. А принцип «найдешевше» закріплений ще й законодавчо в державних закупівлях. Чи варто дивуватись тоді, що ціна завжди буде обходити технічні критерії, які є майже завжди є суб’єктивними, не чіткими – а в ряді випадків ще й такими що відносяться до старих ДСТУ минулого століття?

Відповідно ідея проекту про повне перенесення предмету закупівлі в цифровий простір (звідки назва Digital Twins) вирішує цю проблему ручної обробки критерії порівняння шляхом автоматизації. Для цього програма (бот) викачує дані про предмет закупівлі та  технічні критеріїв порівняння з платформи Прозорро (в майбутньому – і з комерційних платформ), приводить їх до цифрового вигляду, формує перелік базових термінів, нормує лексику описання на відповідність міжнародним класифікаторам (eCl@ass, ECCMA) й порівнює на відповідність тим чи іншим галузевим ДСТУ, чи іншим професійним технічним стандартам. Таким, чином фактор суб’єктивного порівняння вилучається – програма сама порівняє двох кандидатів й зможе автоматично визначити, хто з них відповідає встановленим критеріям якості, а хто ні.

Й, звісно, найбільшого ефекту ця програма – як аналітичний додаток до відомих е-платформ може отримати в галузевих масштабах

•  Легко вираховуються «дивні» (непрофесійні) тех. завдання й так само рішення, що приймаються всупереч тим, які цілком професійні. Відповідно, легко вираховується зона відповідальності – в першому випадку це технічні департаменти, в другому – відділи закупівель.
• Можна буде легко порівнювати між собою підприємства й класифікувати тих, хто найбільш непрофесійний (просто уявіть собі публічний перелік топ-10 – і так по кожній галузі 🙂 )
• Відповідно, можна буде порівнювати між собою навіть галузі.

Звісно, подібна аналітика апелює до того, що на рівні галузі встановлені та загально прийняті професійні стандарти щодо технічних умов та критеріїв порівняння. Ми розуміємо, що сьогодні таких стандартів немає майже ніде. Водночас, є очевидні речі. Ну наприклад, не можна закладати розробку з нуля терміном на 2 місяці складного ПЗ для сотень тисяч користувачів (випадок МОН) – це є нонсенс.

Для цього існують ДСТУ і якщо багато з них в інженерних галузях сьогодні не відповідає міжнародним нормам та стандартам, значить їх потрібно швидко гармонізувати. І АППАУ вже запустила свою робочу групу в рамках свого Технічного комітету 185. Це означає, що через 3-4 місяці ринок побачить 1-шу версію «технічних умов та критеріїв порівняння обладнання та послуг в АСУТП» й для різного рівня складності.

Перші кроки Digital Twins – проблема на 2-х рівнях

Якщо ми знали про те, що більшість ТЗ в Прозорро є «дивними», то все-ж їх обробка виявилась до певної міри несподіванкою. Як з’ясувалось, більше 90% ТЗ йдуть в прикріплених, сканованих файлах вордівських документів. Це означає, що легко перетворити їх в цифровий формат, придатний для обробки ботом Digital Twins є дуже складним завданням. Друга проблема виникла… в даних самого опису предмету закупівлі. По логіці, це є перший крок для обробки даних (= визначити сам предмет закупівлі та порівняння) і виявилось, що майже в 50% тендерів на Прозорро він відсутній. Прозорро звісно змушує користувачів заповнювати всі необхідні поля, але що саме вони там пишуть (а пишуть хто що хоче), програма вже не контролює. Таким чином, наш перший аналіз взаємодії з Прозорро показав, що менше 20% тендерів є придатними для порівняння в Digital Twins.

Таким чином, ми вийшли на класичну для діджитал проектів проблему – коли даних багато, але вони неякісні, то користуватись ними не можливо. Технологія в таких випадках перетворюється в величезне цифрове сміттєзвалище.  Ця проблема давно відома в цифровому світі, й пов’язана вона, перш за все, з цифровою культурою користувачів.

Новий статус-кво. Висновки.

Отже, вся ця «підводка» необхідна для розуміння висновків, які ще раз були проговорені, усвідомлені та закріплені учасниками круглого столу 17 серпня

1. Однієї технології замало – є 2 глибокі проблеми культури ринку: 1) саме цифрової культури (вкидання в систему «сміття» замість точних та релевантних даних),  2) застарілих та неякісних ТЗ, що не відповідають міжнародним, професійним стандартам

2. Кейси вакцинації є (хоча і не в нашій галузі), вони частково працюють, але не дають очікуваний результат. Справа ніколи не доходить до вияснення «хто відповідальний» – й найчастіше саме тому, що немає публічної та професійної оцінки технічних критеріїв.

3. Водночас, аналітичні додатки вже можуть працювати з системами як Прозорро та виявляти подібні проблеми якості даних чи ТЗ. А це вже наступний крок-поштовх до розвитку е-закупівель. Спільний та професійний фокус на цих проблемах безумовно буде стимулювати зміни.

Результати круглого столу 17 серпня

Не вдаючись у всі деталі обговорення (думки експертів можна послухати в відео-записі нижче), вкажемо на головні, консолідовані результати:

1) «Питання не в тому, щоб мати свою цифрову стратегію – питання в тому, яка ваша стратегія в цифровому світі». Всім нам потрібно усвідомити, що світ змінився безповоротно – тренд е-торгів захоплює та поширюється на всі сегменти ринку. Отже, питання не в тому, щоб просто підлаштуватись під цей тренд або гірше – критикувати, що там все невірно й що «голодні ігри» перенеслись в цифровий формат. Питання в тому, щоб активно впливати на цей тренд, очоливши курс на ті недоліки які є е-платформах, адаптувати їх під проф. стандарти та вимоги хай-тек ринків й зробити їх щоденним інструментом в своїй роботі

2) Для цього потрібна кооперація в стилі #ДієвеПартнерство –

• з розробниками е-платформ. Один з них, член АППАУ IT-Enterprise, розробник SmartTender.biz надав свої пропозиції щодо кооперації просто на цьому круглому столі. Зокрема, всі члени АППАУ можуть отримати безкоштовну аналітику по своїм тендерам з системи Smart Tender
• з ТК 185 по розробці рекомендацій щодо ТУ-ТЗ в АСУТП – як ми вже сказали, група приступила до розробки нового стандарту «технічні умови та критерії порівняння»
• між собою та з АППАУ – у висвітленні кращих (та гірших) практик по професійному вибору та його критеріям

Між тим, роботи по розробці програмного забезпечення Digital Twins для е-закупівель продовжуються. 15 вересня в Лондоні відбудеться фінал конкурсу Open Contractring Challenge. Тримаємо кулаки та приєднуємось до нових ініціатив АППАУ.

Презентацію АППАУ з круглого столу, 17 серпня, можно переглянути за цим посиланням

Призначення: цей документ містить базові рекомендації від Групи «Кібер-безпека» Технічного комітету 185 щодо першочергових та необхідних заходів протидії кібер-атакам в АСУ ТП. 

Документ призначений в першу чергу для керівників АСУ ТП промислових підприємств та інших об’єктів критичної інфраструктури, але буде корисний також всім керівникам та спеціалістам, задіяних в заходах по кібер-безпеці підприємств.

Фактори вразливості в АСУ ТП. Головні тенденції.

В даний час в промислових системах керування спостерігаються дві тенденції: поступовий перехід засобів керування на стандарт Ethernet та протоколів TCP/IP і поява специфічного промислового шкідливого ПЗ, що атакує конкретні типи промислових систем керування. Ця тенденція в індустрії серйозно вплинула на пов’язаність процесів всередині систем керування в бік їх ускладнення. Побудова мереж АСУ ТП за принципом офісних мереж призвела до міграції вразливостей останніх в промисловий IT-контур. ПЛК та інші засоби керування польового рівня, разом з підключенням до Ethernet, стали відкриті до нових джерел загроз, на які їх розробники не розраховували. В результаті серйозно зросла кількість збоїв і простоїв обладнання через наслідки дії шкідливого ПЗ і кібератак. Це дві сторони однієї медалі. З одного боку, Ethernet-мережа, що пронизує собою наскрізь всі рівні підприємства, – це гнучкий і зручний інформаційний простір, що дозволяє вивести процеси автоматизації на новий рівень. З іншого боку, шкідливе ПЗ нового типу тепер може втрутитися в виробничий процес і нанести як великі матеріальні збитки діяльності самого підприємства, так і викликати катастрофічні наслідки з людськими жертвами.

Рис. 1 Можливі шляхи проникнення шкідливого ПЗ в систему керування

На відміну від ІТ безпеки, що фокусується на захисті даних від крадіжки (таких як номери кредитних карток, корпоративна інформація та ін.), головна мета заходів із кібер-безпеки системи керування – це підтримувати виробництво у робочому та безпечному стані. Основна загроза для обох цілей – це проникнення зловмисної програми до системи.

Зловмисне програмне забезпечення зазвичай інфікує систему через (рис. 1):

• використання існуючих механізмів обміну для передачі файлів та віддаленного доступу до систем, наприклад надання загального доступу до файлів та протоколу передачі файлів (FTP);
• відкриття користувачем файлів, або запуск программ, що виглядають надійними, але мають не бажане ПЗ всередені;
• використання вразливостей у під’єднаному до мережі програмному забезпеченні, що дозволяє виконати вживляння зловмисного коду в систему;
• автоматичне копіювання файлів з портативних медіа, таких як USB-накопичувачі, CD, DVD та мобільних телефонів, до системи.

Такі фактори, у свою чергу, вимагають від інженерного складу відділів АСУ ТП підприємств прийняття ряду першочергових заходів для зменшення ризику проникнення до системи керування технологічними процесами на підприємстві шкідливого ПЗ та мінімізації можливих збитків у разі такого проникнення.

Дані рекомендації містять правила, дотримуючись яких, персонал відділу АСУ ТП здатний до деякої міри впоратися з цим завданням. Наведено 11кроків, що їхякі потрібно пройти для захисту від цих загроз. Ці кроки запозичені із документів NIST, ISA 99 та інших стандартів з промислової кібербезпеки, що були інтегровані в один міжнародний стандарт МЕК 62443. Вони документують не тільки механізми кібербезпеки системи керування, але й вимоги до постачальника, що необхідні для посилення безпеки системи вже на об’єкті.

Наступні кроки виходять з піраміди автоматизації (рис. 2) та вкладаються у концепцію, за якої необхідний рівень безпеки не може бути досягнутий одним лише придбанням системи керування із необхідним набором функцій забезпечення кібербезпеки. Вона стверджує, що безпека це більше процес, ніж технологія. Ці кроки спрямовані не лише на захист від дій зловмисного програмного забезпечення, але й від інших ризиків, що загрожують промисловим системам керування. Ці кроки можна виконувати у еволюційному стилі, послідовно підсилюючи безпеку із часом.

Рис. 2 Піраміда автоматизації згідно МЕК 62264

Крок № 1. Створення політик безпеки

Перш за все, необхідно упевнитись в існуванні політик безпеки для системи керування. Якщо вони відсутні для АСУ ТП їх можна запозичити з організаційних політик ІТ департаменту підприємства. Це буде перший крок на шляху до кібербезпеки ОТ. Ваші політики безпеки повинні будуть підтримувати кожен із наступних 10 кроків та бути спрямованими на захист Вашої системи від не авторизованого програмного забезпечення.

Крок № 2. Встановлення мережевих периметрів безпеки

Крок № 2 передбачає встановлення мережевих периметрів безпеки для обмеження точок доступу, де стороннє програмне забезпечення може увійти до системи керування. Як показано на піраміді автоматизації рис. 2, у типовій системі керування підприємством корпоративні мережі відносяться до рівня 3 та вище, у той час як SCADA, мережі систем керування та польові шини відносяться до рівня 2 та нижче.

Брандмауери використовуються для сегментації самої системи керування та ізоляції її від рівня 3 та інших зовнішніх мереж. Необхідно бути упевненим, що весь трафік від і до системи керування шифрований та проходить принаймні через один брандмауер. За жодних обставин робоча станція рівня 2 не може мати прямого доступу до Інтернету або мати “білу” IP-адресу що дозволяє їй бути безпосередньо досяжною із Інтернету.
У складі системи керування брандмауери також слід використовувати для захисту контролерів, промислових бездротових мереж та мереж обладнання із категорії систем керування функціонально-небезпечними об’єктами від робочих станцій рівня 2. Крім того, для попередження під’єднання сторонніх пристроїв до системи керування слід використовувати комутатори, що підтримують блокування портів. Ці брандмауери та комутатори разом із брандмауерами рівня 2 та рівня 3 створюють шари периметрів безпеки із найнижчим ступенем довіри до рівня 3 та найвищим – до рівня 0.
Компоненти, що не є такими критичними для досягнення необхідних рівнів безпеки та доступності, такі як сервери архівних даних, повинні бути встановлені на вищому рівні ієрархії із меншим рівнем безпеки але із більшими можливостями до доступу, щоб у персоналу була можливість для перегляду та редагування даних.
Коли брандмауери та комутатори вже встановлені, вони потребують обслуговування протягом всього життєвого циклу системи для підтримання їх ефективності. Правила брандмауерів повинні актуалізуватись згідно зі змінами у ІТ-обладнанні та обладнанні системи керування для захисту від нових загроз. Порти комутатора, що не використовуються, повинні регулярно перевірятися на предмет того, що вони заблоковані.

З повною версією цього документу можно ознайомитись за цім посиланням.

 

В Україні, як гриби, ростуть різноманітні хаби і разом з ними – кількість молодих інноваторів. Й хоча досі ще дуже мало з них мають відношення до промислових застосувань, тренд безумовно буде поширюватись і на них.

Але наразі вже видно 3 ключові проблеми:

1. хаби та інші нові утворення не здатні забезпечити синергію у взаємодії гравців, цілісність їх екосистем
2. в розвитку інновацій вони, а також різноманітні гравці хай-тек слабо використовують можливості інтернаціоналізації та міжнародної допомоги,
3. не працює або є дуже слабким головний зв’язок – з промисловими підприємствами в Україні.

В результаті більшість молодих інноваторів спрямовують свої зусилля в інші екосистеми – і як правило, це закордонні ринки.
Ці питання будуть головними на наступній конференції ВІТ-2017, що відбудеться в Києві 21 вересня.

В програмі:

• 13:00 Вступне слово Золотого партнера, Сергій Долгушев, CEO, SIM-Networks
• 13:10 – 13:25 Технології Easy Automation від українського виробника, Лев Ванян, Ген. директор, Інноваційно технічні рішення
• 13:30 – 13:55 Аналітика АППАУ, бізнес-кейси про наші екосистеми та взаємодію гравців в промислових хай-тек, Юрчак О.В., ген. директор АППАУ
• 14:00 – 14:15 Практичні аспекти підготовки успішних проектів для конкурсів програми “Горизонт 2020”, Іван Кульчицький, Президент, Агенство європейських інновацій
• 14:20 – 14:40 Можливості європейської мережі Хабів Цифрових Інновацій (I4MS) для виробничих підприємств: модель I4MS Ukraine, Кирил Криволап, асоційований партнер, CIVITTA
• 14-40 – 15:00 Грантове фінансування для інноваторів 4.0 і виробничих підприємств на впровадження інноваційних технологій та розробку інноваційних проектів, Юрій-Володимир Блавт, проектний менеджер, CIVITTA
• 15:00 – 15:30 Євро-стандарти: представлення напрацювань в ТК 185 «ТУ та критерії порівняння постачальників в області АСУ ТП. Як оцінювати інноваторів», Максим Романов, Директор з розвитку, АППАУ – Сергій Онищенко, УкрГазВидобування
• 15:50 – 16:30 Панельна дискусія «Як прискорити інтернаціоналізацію українських промислових хай-тек та покращити їх доступ до євро-фондів» (

Більш детальна інформація про подію за цім посиланням

Місце проведення: Україна, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, блок В (ст. м. «Шулявська»), конгрес-хол арт-готелю «Космополітъ», 5 поверх

Landscape – ландшафт, карта или меппинг игроков по сегментам, – простой и популярный способ в диджитал технологиях для того, чтобы обозначать технологических инноваторов. Повторяющийся из года в год подобный анализ также дает понимание динамики роста рынка новых технологий. Итак, – какой наш ландшафт 4.0 2017? 

О сегментах 4.0

Но сначала пройдемся по определениям. В мире до сих пор длятся споры, как определять термин «Индустрия 4.0». Является ли это чисто германским пониманием, более близким к промышленным производствам, или всеобщим явлением под названием «4-ая промышленная революция», как это соотносится с понятием интернета вещей, более популярном Америке и т.п. В нашем движении «Индустрия 4.0 в Украине» мы придерживаемся больше европейского подхода, в котором термин Industry 4.0 обозначает следующий этап дигитализации производств, самих продуктов, а также появления новых цифровых бизнес-моделей. Переход на уровень 4.0 сопровождается при этом быстрым ростом новых технологий, практически отсутствующих в 3.0 – как предиктивная аналитика данных, искусственный интеллект, массовая роботизация и т.п. Собственно, эти новые сегменты – и есть основа «ландшафта 4.0». Об этом дальше.

Почему важно «правильно» – по крайней мере, ясно для всех сегментировать

Правильная продуктовая сегментация крайне важна для любой продуктовой компании и на любом рынке. Типично, продуктовые сегменты служат основой, как для удобного потребительского выбора, так и для собственного дальнейшего позиционирования.

Путаница здесь чревата – уходя от стандартных, общепринятых в мире продуктовых категорий, мы запутываем не только потребителей, а часто и самих себя.  Например, в прошлом году, мы уже разбирали случай о попытках сообщества ответить на открытый (Фейсбук) вопрос одного крупного собственника мебельного производства. Он был о проблематике гибкого планирования производства и было получено более пятидесяти комментариев. При этом никто даже не упомянул о APS (Advanced Planning and Scheduling System).  Между тем, именно продукт из этой категории является ответом на данный вопрос. Подобных примеров – масса на наших рынках. Потребители, да и сами производители постоянно путают «ху из ху».

Поэтому общепринятые аббревиатуры продуктовых категорий в промышленных АСУ как PLC, RTU, DCS, SCADA, industrial fieldbus & networks, APS, PLM, MES и т.п. на протяжении десятилетий помогают промышленным потребителям быстрее и эффективнее делать свой выбор. А новым поставщикам и инноваторам – лучше позиционироваться в этих сегментах и в их под-сегментах.

Но с приходом технологий 4.0 сегментов стало еще больше, а значит – разбираться в них тем более важно. С одной стороны, появились новые технологические сегменты – такие как ИИ (Искусственный Интеллект, А.І.) или VR/AR (Виртуальная и Дополненная реальность). С другой, термин «Smart»  начали применять везде и всюду – как по применениям ( Smart Agro, Smart Factory, Smart City..), так и по цепочке ценности (Smart Logistic, Smart Manufactuting…) и где есть сочетание набора новых технологий.

Вместе это усложнило процессы сегментации и выбора. Но наибольшее смятение на рынки внес термин «интернет вещей» (IoT). Кто-то под этим понимает просто улучшенный обмен данными через интернет. Кто-то – целый ряд сервисов с подключением к облачным платформам. Американцы в понятие IoT включают также все, что связано с аналитикой биг дата и прочими новыми технологиями 4.0.

Первые, популярные в мире IoT landscape появились на ресурсе matt turck .

Мы видим, что они включают массу потребительских сегментов, выходящих за рамки промышленных хай-тек, что является основой Индустрии 4.0, как мы определили выше. Но также ряд сегментов, которые специфичны и понятны больше для разработчиков, а не для конечных пользователей.

В нашей 1-ой версии 2017 мы решили ориентироваться на конечного В2В потребителя из промышленных хай-тек – таких как Промышленность, Энергетика, Транспорт и Инфраструктура. Такой подход более целесообразен с точки зрения ориентации на внутреннего потребителя и наши интересы в движении 4.0, как развитие внутренного рынка. Тем не менее, мы включили в 1-ую нашу версию и многие не совсем промышленные сегменты по нескольким причинам.

1 – если мы будем брать только промышленные, то круг компаний резко сузится. Между тем, всем интересно знать, кто вообще серьезно занимается в Украине, например, технологиями VR/AR – входящими в десятку топ-технологий для 4.0. И, тем более, что амбиции подобных компаний не знают границ в применении.

2 – многие сегменты из области ИТ являются универсальными как для промышленных, так и для непромышленных применений. Речь, прежде всего, об обработке биг дата и предиктивной аналитике.

1-я версия Industry 4.0 landscape Ukraine

Помощь и влияние на создание этой версии оказали результаты конкурса «Индустрия 4.0», которые проводил в сентябре наш партнер, агентство CIS-Events. С одной стороны, мы увидели множество применений в области 4.0 – и в этом безусловная польза конкурса. С другой – стало ясно, что даже сами производители и инноваторы порой путаются в том, как позиционировать свой продукт  – в каком сегменте и с какими преимуществами. Ведь на самом деле, один и тот же продукт может подходить под разные категории – исходя из функционала (технологии) либо применений. И точно также иметь разные преимущества – в зависимости от того, на решение каких проблем он ориентирован.  Так или иначе, но нужна ясность – и ее зачастую здесь не было.

В результате, выбранная сегментация представляет скорее микс декларируемых позиций + тех, что мы ввели, исходя из собственных соображений соответствия ключевым тенденциям 4.0. Итак, давайте определим

1. Промышленный интернет вещей vs (бытовой) Интернет вещей. Общее в них – connectivity через интернет, включая общение устройств между собой. Общая основа – стек IoT.  Разница  – различные требования по надежности, кибер-безопасности, масштабированию, а также интеграции в соответствующие облачные платформы – см здесь наш анализ о 5 главных критериях IIoT. Для промышленных применений эти требования очевидны и намного жестче.
2. Big data analytics – в этот сегмент обработки больших данных мы включили как облачные сервисы, но также аналитические приложения в эти области – как data science, искусственный интеллект, предиктивная аналитика, машинное зрение и т.п.
3. Совокупность новых технологий – ранее вообще не используемых в промышленных масштабах, мы назвали просто New technologies. Сюда вошли 4 категории: VR/AR, Industrial Wearables, Additive manufacturing (3D), Digital design, simulation and prototyping.

Здесь эту картину можно загрузить в более детальном виде. Красными треугольниками отмечены сегменты, где картина явно нуждается в улучшении (уточнения, дополнения, проверки).

Теперь комментарии к тому, какие компании мы включили и почему. Первое что стоит сказать – данная версия не является результатом серьезного маркетингового исследования. Основа – это данные, накопленные за последний год в движении «Индустрия 4.0 в Украине». Множество конференций, встреч, презентаций, конкурс CIS-Events – все в совокупности дает картину инноваторов в этой области. В сентябре мы пытались вовлечь наших экспертов и другие хай-тек сообщества в эту аналитику. Но получить хотя бы простой перечень участников, не говоря уже об аргументации оказалось чрезвычайно сложно, – получен всего 1 серьезный ответ от AgTech (Smart Agro, – руководитель Юрий Петрук). Поэтому «маємо те шо маємо» – но полагаем что для версии 1.0 это не так уж плохо.

Обзор лучших инноваторов

На карте мы видим более 60 производителей, предлагающих услуги и продукты в области 4.0 в Украине. Среди них 47 украинских брендов, остальные – 15 западные известные бренды, поставщики оборудования.

Выделим, на наш взгляд, наиболее примечательные, останавливаясь при этом на наименее раскрытых:

• Kaeser Kompressoren – неоднократно упоминаемый нами ранее, – идет в категории «Полные решения». Это действительно полное воплощение множества технологий 4.0 и в привязке к конкретному технологическому оборудованию и в новой бизнес-модели.
• Аналогично Predix – лучшая мировая платформа PaaS IIoT, по функционалу, не имеющая себе равных в мире. И хотя в Украине продаж еще нет, мы включили ее прежде  всего, как ориентир, а также воздавая должное их представителю – компании Indusoft, что первой в нашей стране начала продвижение этого класса совершенно новых платформ, за которыми будущее.
• Конечно, локальные платформы отечественных OvenCloud и Overvis по функционалу очень далеки от Predix, тем не менее, идеология близка – а именно, это начало построения собственных платформ IIoT. И важно, что они уже здесь и вполне доступны по цене.
• Большую компанию западных брендов в сегменте Industrial Automation / IIoT нет особого смысла комментировать. Подобно, как и в ситуации с Predix, они на голову превосходят отечественных производителей по своей готовности к IIoT. Например, новая «машинка» от Schneider Electric, контроллер М241/251 хотя и относится к категории микро-ПЛК, но уже спроектирован также и для интеграции на уровни MES/ERP. Для этого он имеет встроенные порты Modbus TCP и Ethernet/IP, сервер OPC UA, сервисы веб- и мобильных приложений, поддержку обменов по FTP, e-mail, SNMP, XML и т.п. Это и есть наочная иллюстрация  того, как устройство, соответствующее самым строгим промышленным стандартам, включая кибер-безопасность, становится доступным для эко-системы умных вещей в IoT.
• В категории Predicitve maintenance и Asset tracking интересны все представители –  укажем 2, которые еще не представлены на нашем сайте. Soft Elegance только недавно присоединился к нашему движению 4.0, но позиции компании на мировых рынках в этой области говорят сами за себя. Не менее респектабельно выглядит у себя дома гранд отечественного пром ИТ – компания IT-Enterprise со своим SmartEAM, который в наибольшей степени реализован на Inetrpipe. Все детали – см по указанным ссылкам.
• Далее в категории Robotics указаны разные фирмы – сразу скажем, что большинство из них интеграторы мировых брендов либо их филиалы здесь. В то же время, присутствие в этой компании Лаборатории Робототехники и Мехатроники из ОНАХТ, а также других отечественных разработчиков может представляться и как  рождение первых отечественных центров инноваций в этой области.
• В категориях Smart Home/Agro/Retail – представлены отечественные компании-разработчики и стартапы. Думаем, что далеко не все из существующих. Представлять таких как PassivDom или Ecoisme уже не имеет смысла, о них все знают. Напротив, не менее современно выглядят разработки от Kray technologies (дроны) или SkyWell (умный ритейл). Очень интересно смотрится Leantegra со своими Location-based Services на платформе IoT. Решения достаточно универсальные для многих сегментов – реализации уже покрывают ритейл, шахты, парковки, аэропорт, складскую логистику.
• В области Big Data/ A.I. очень сложно разобраться, есть ли в Украине состоявшиеся разработчики в этой области вообще – и для промышленных применений в частности. Дискуссия на dou этого года показывает, что аналитики в этой области (впрочем, как и в других) крайне мало, поэтому люди также еще не могут определить, что считать настоящим ИИ (подобно как мы спорим о разнице IoT vs IIoT). Тем не менее, большинство отзывов включает в себя упоминания таких грандов, как SoftServe и Luxoft, а также стартапы, как Grammarly. Но в целом, найти в Украине толковые описания наших разработчиков «как это работает» в промышленности – хотя бы на таком уровне как это есть в Белоруссии, – нам пока не удалось.
• И завершим этот обзор категорией “New Technologies» – как мы уже сказали, сюда попадают компании из новых техно 4.0, ранее не использовавшихся в промышленности. В категории VR/AR интересно смотрится Sensorama – они говорят, что готовы работать и для промышленных применений. Читателям напомним, что это сегмент – один из самых быстрорастущих на западе. Дополненная реальность уже используется там для задач обучения инженеров и техников, для сборки оборудования, а все больше для задач ТОиР. Fabricator FabLab и Imatek имеют большой опыт в 3D, а последние еще и специализируются для промышленных применений, включая задачи 3D моделирования и прототипирования. Однако в целом, – продуктов в сегменте PLM (управление жизненным циклом) и на основе современных техно 4.0 в Украине очень не хватает. Какой уровень на западе – см наш обзор с Ганновера Dassault System.

Логично было бы включить в эту 1-ую версию такие сегменты как Smart Energy, Smart City и Smart Transport. Где-то мы не успели, где-то не получили информацию – значит next time.

Выводы по версии 1.0

Три наиболее очевидных вывода следующие:

1. Ландшафт 1.0 очевидно демонстрирует наши уровни зрелости и консолидации разных хай-тек. В частности, эта картина – отражение нашего (низкого) уровня консолидации с ИТ. Поэтому «белые пятна» (точнее – красные треугольнички) которые видны гораздо больше справа – закономерный результат. Но это может говорить и о том, что на самом деле готовых продуктов мало – ведь согласно IDC-Ukraine 70% валового продукта украинского ІТ – это аутсорс. Отдельно, стоит говорить о пока низком технологическом уровне зрелости – не секрет, что многие разработчики-стартапы “лампочку, управляемую через смартфон” уже считают IoT-решением и декларируют это.
2. Аналитика – слабое место всех хай-тек сообществ в Украине. Повторилось то, что мы уже видели в экспортных стратегиях – когда нужно быстро пересчитать и назвать лучших, наши ассоциации и сообщества впадают в прострацию. Вынуждены констатировать, что конкурс 4.0 и этот «набросок ландшафта» почему-то застали врасплох и наших экспертов – в i-Control и ТК 185, – фидбек от них был практически нулевой. Допускаем, что подобная аналитика делается крайне редко самими представителями рынка – это может быть главной причиной. Это все к тому, что при более тщательном анализе рынка, эта карта может измениться очень сильно и по многим сегментам.
3. Однако главный позитив, перекрывающий все вышеуказанные недостатки – мы движемся и растем! И достаточно быстро. Если год назад, нам сложно было назвать инноваторов 4.0 из более чем 10 фирм, то сегодня не менее 30 компаний из этого списка можно смело засчитывать в этот актив. И в этом контексте очень приятно видеть активизацию большинства брендов промышленной автоматизации – членов АППАУ и движения «Индустрия 4.0 в Украине».

Мы уверены, что подобные аналитические наработки крайне нужны сегодня для самых разных стейкхолдеров – прежде всего, наших заказчиков из Промышленности, Энергетики, Транспорта и Инфраструктурных объектов. Но, не менее важны другие участники создания промышленных хай-тек экосистем – инвесторы, крупные бренды, консультанты, правительственные структуры, агентства, медиа, блоггеры, иностранные партнеры и клиенты и т.д. Поэтому появление нашей карты 1.0  должно быть знаковым и важным для всех них.

И самое главное, что нужно помнить в дискуссиях «зачем все это» – технологии 4.0 делают наши производства эффективнее, гибче, быстрее и точнее в реакции на изменения, а их продукцию -дешевле. А значит – мы становимся более конкурентоспособными.

П.С. Исполнительная дирекция АППАУ призывает к сотрудничеству аналитиков, профессиональные сообщества и хай-тек ассоциации для совместного построения подобных карт в их следующих версиях.

Дирекция АППАУ

21 вересня в Києві відбувся фінал конкурсу Industry 4.0 Ukraine, що був організований агентством CIS Events Group при підтримці Асоціації підприємств промислової автоматизації України (АППАУ). Конкурс проводився вперше серед  учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» та інших учасників ринків хай-тек.

Журі отримало 33 пропозиції від 27 компаній – учасників ринків ІТ та промислової автоматизації. В результаті визначено 5 переможців:

• Predix (General Electric), www.predix.com  визнана кращою платформою PaaS (Platform-as-a-Service) промислового інтернету речей (IIoT). Нагороду за активне просуванні Predix отримав  представник GE в Україні – системний інтегратор «Індасофт-Україна», м. Київ. Платформа Predix є однією з кращих в світі і це одна з перших в реалізації IIoT для завдань управління виробничими активами підприємств в реальному часі. З 2014 GE активно використовує Predix для моніторингу стану та обслуговування десятків тисяч установок в авіаційній галузі, енергетиці та промисловості. З літа 2017 Predix  комерціалізований для продажу в Україні, що є добрим сигналом для кінцевих замовників. Але ще більша перевага, на думку журі – Predix є справжнім орієнтиром для десятків вітчизняних ІТ-АСУ розробників, які почали власні розробки платформ ІоТ-ІІоТ та-чи інтеграції в них.
• Smart Factory (IT-Enterprise), www.it.ua – кращий продукт автоматизації та цифрової трансформації в промисловості. IT-Enterprise – український лідер ринку промислових ІТ-систем, забезпечує оптимальне управління всіма аспектами діяльності підприємства.Smart Factory – новий продукт компанії в категорії APS (Advanced Planning and Scheduling System), – дозволяє вести гнучке планування та перепланування на промисловому виробництві. Ключові особливості 4.0 продукту Smart Factory стосується можливостей перепланування в реальному часі, віртуалізації обладнання та цехів з використанням 3D моделей, а також новим рівнем організації людино-машинного інтерфейсу, включно з мобільними пристроями. Smart Factory вже реалізована на багатьох підприємствах в Україні, кращою реалізацією є система управління виробництвом в корпорації ПАО ФЕД, м. Харків.
• Overvis (Новатек-Електро), https://www.overvis.com/  – отримав приз як «Краща платформа IIoT українського виробника». Новатек-Електро, http://novatek-electro.com  – український виробник засобів промислової автоматизації та електротехніки, знаходиться в м. Одеса, на ринку з 1998 р. Overvis пропонує прикладні готові рішення дистанційного моніторингу для чисельних застосувань в секторах Utilities (управління електроенергією, холодильні установки, вентиляція та кондиціонування, управління двигунами, охоронна сигналізація тощо), а також в рітейлі. Особливістю Overvis є якісна реалізація підходу plug-and-play: за рахунок уніфікації та підключення бібліотек інтерфейсів різнорідного обладнання низової автоматики чи електричних пристроїв, значно здешевлюється ти прискорюється інсталяція та запуск всієї системи. Інший фактор спрощення та зниження витрат замовника – це реалізація багатьох функцій інтернету речей та веб-застосунків на рівні організації  людино-машинного інтерфейсу.
• uMuni, https://umuni.com/ отримала оцінку журі як кращий вітчизняний виробник 4.0 в категорії малих підприємств. uMuni – український ІТ стартап зі Львова, заснований в 2015 році, що спеціалізується на розробці систем енергоефективності з використанням великих даних. Компанія працює з багатьма муніципалітетами країни і має встановлені системи на десятках об’єктів комунальних підприємство, а також в промисловості. uMuni активно використовує в розробках методи машинного навчання та обробки великих даних, що виділяє їх серед десятків інших компаній в Україні, що працюють в області систем моніторингу – диспетчеризації електроенергії.
• Leantegra, https://leantegra.com/ визнана, як краща IoT платформа для локаційних сервісів.  Leantegra – київська IT компанія, заснована в 2014 році. Leantegra пропонує ринку набір локаційних сервісів Location Intelligence Suite, в якому 2 сервіси – Real-time Location Services та Proximity Location Analytics вже використовуються в промисловому середовищі.  Зокрема, Leantegra має клієнтів на шахтах в Туреччині, в аеропортах та складських інфраструктурах (Україна), а загалом – більше 30 реалізованих проектів в 8 країнах світу.

Таким чином, в 5-ку кращих продуктів 4.0 в 2017-му році, за версією журі, ввійшли 3 платформи IIoT-IoT та 2 прикладні рішення, пов’язані з областю big data. АППАУ вважає, що такий вибір є важливим маркером розвитку ринків промислових АСУ-ІТ в Україні – кращу перспективу розвитку матимуть ті компанії, які будуть швидше переходити на технології 4.0. Цей вибір також говорить, що (з точки зору журі) комплексні рішення є важливішими за окремі продукти.  Третій сигнал для ринку – справжні інновації в Україні генерують компанії, що мають профіль розробників, – а не інтегратори чи дистрибутори.Журі було представлено технічними експертами 7 організацій – АППАУ, Indusoft, Лабораторія Мехатроніки та Робототехніки (ОНАХТ), НУХТ, SoftElegance, SkyWell та CIS-Events. Оцінка відбувалась по методиці  вагових коефіцієнтів, шляхом виставлення експертних оцінок по визначеним професійним критеріям відповідності в кожній з 5 номінацій. Інформація для оцінки номінантів брались з матеріалів конкурсу, а також з їх сайтів.

Всі переможці – Індасофт-Україна, IT-Enterprise, Новатек-Електро, Leantegra та uMuni – є учасниками руху «Індустрія 4.0 в Україні», а перші три – членами АППАУ.

Окрім того, на офіційному сайті конкурсу Industry 4.0 Ukraine відбулося народне голосування за номінантів. Його переможці опубліковані в групах АППАУ та «Індустрія 4.0 в Україні» на Facbook.CIS Events Group та АППАУ планують повторити конкурс в 2018 році й запрошують учасників ринку та партнерів до участі.

******

Про CIS Events Group, https://ukraine.ciseventsgroup.com

Незалежна інформаційно-маркетингова агенція повного циклу CIS Events Group створена 2001 року. Головний профіль – проведення форумів та конференцій по тематиці ІКТ по країнам СНД та Східної Європи. З 2015 року CIS Events Group тісно кооперується з АППАУ в проведенні конференцій по напрямків промислової автоматизації. В 2016 CIS Events Group приєдналась до руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Про АППАУ, https://appau.org.ua 

Асоціація підприємств промислової автоматизації, створена в 2011 році. Об’єднує близько 40 гравців ринку промислової автоматизації, включно з вендорами, інтеграторами, замовниками, ВНЗ, місцевими виробниками засобів автоматизації, промисловими підприємствами, а також консалтинговими агентствами та медіа-партнерами. АППАУ є спів-фундатором та головним організатором – промоутером руху «Індустрія 4.0 в Україні», в якому налічується понад 70 організацій.

Вітаємо нового учасника руху Індустрія 4.0 в Україні!
TopLab Inc надає послуги повного циклу розробки і виробництва електронних пристроїв, а також софтверної розробки систем роботи цих пристроїв.

Клієнти компанії – це хардверні стартапи. TopLab Inc має досвід у таких напрямках, як IoT, AI, Machine learning, Data science.

Більше інформації про TopLab Inc можна дізнатися на сайті компанії або на їх сторінці у Facebook.

Глосарій в будь-якій сфері – це основа базових знань, взаєморозуміння та розвитку.  Здавалось би,  це очевидно для всіх освічених людей – не можна плутати чорне з білим. Це – шлях в нікуди. Але чому ж тоді так важко в Україні знайти глосарії по цілому ряду технічних дисциплін, – і тим більше в інноваційному розвитку?

І при нашій кількості науковців та освітян? Спроби швидко опрацювати базовий глосарій з 20 термінів в рамках конкурсу 4.0, що відбувся в Києві 21 вересня став справжнім тестом для багатьох ВНЗ на дієвість партнерства в рамках АППАУ.

Початок тестування

Історія під назвою «Глосарій 4.0» розгорталась на протязі минулого тижня і всі наші фейсбучні групи були її свідками.  До термінової постановки цього питання привели разом конкурс 4.0 та ініціатива розробки 1-го українського ландшафту 4.0 – і це на фоні жорсткого дедлайну. 21 вересня мала  відбутись презентація всіх результатів, і  все це з професійними коментарями «що, чому і як». Наприклад, питання кого ми відносимо до сегменту IoT, а кого до IIoT автоматично апелює до розуміння різниці між ними. І таких сегментів 23 – отже, є як мінімум 20+ термінів, які публічно потрібно пояснити. Інакше буде плутанина. Власне, вона вже виникла напередодні – номінації журі відрізнялись від так званого «народного голосування» на сайті конкурсу, де ті ж ІоТ та ІІоТ були змішані разом. Але не тільки ці 2 сегменти – інші номінації з трудом піддавались оцінці будь-яким   професійним критеріям. Фахівці не залишили цю ситуацію непоміченою, на Фейсбуці саркастично прозвучало – «Що ви називаєте інтернетом речей, – лампочку, що керується зі смартфону?»

Отже, за 3 дні до фіналу конкурсу ми намагаємось мобілізувати експертну спільноту. Надія, звісно на ТК 185, де зібрались майже 20 технічних експертів (серед них – представники 3-х ВНЗ), а також велику групу інших ВНЗ. Нагадаємо що в АППАУ є 14 технічних університетів, з них по нашим даним близько 5 вже почали викладання курсів ІоТ. Є також 5 тренінгових центрів TATU, матеріальна база яких та методичні напрацювання дуже близькі до предмету, що ми обговорюємо.

Результати тестування

За 3 дні до дедлайну АППАУ напряму звернулась до 12 експертів та опублікувала відкрите звернення в 4-х групах Фейсбук. Результати залучення:

• З ВНЗ відгукнулось тільки 2 – це кафедра АТЕП-КПІ, Грудзинський Ю.Є. Також сюди ж можна зарахувати Батюка С.Г. що викладає на кафедрі, він же технічний директор «Клінкманн-Україна» (Wonderware). Також до ініціативи долучився Олександр Бабич, – з Запорізького технічного університету.
• Активізація інших партнерів по 4.0 зі спробами залучити інших експертів – як з ВНЗ, так і з ринку – не дала нічого. Готового глосарію українською чи російською не виявилось.
• Дещо несподівано допомога прийшла з іншого боку – 2 колег від наших партнерів «Медіа Хабу 4.0» Дениса Базилевича, як виявилось, вже за тиждень до цього почали свою розробку глосарію 4.0.

Між тим і якщо брати ширше спроби визначення термінології ІоТ, то російською і на російських ресурсах цього вже повно, аж до стандартів, англійською – тим більше, українською – майже нуль. Знаючи, що термін «інтернет речей» датується ще минулим століттям, і  що в Україні вже щонайменше 5 ВНЗ викладають цю дисципліну – це викликає, м’яко кажучи, здивування.

Але зрештою «ми це зробили». Декілька ітерацій в он-лайн режимі, думки 2-3 фахівців, декілька фахових джерел звідки можна перекладати – і цього виявилось цілком достатньо. Принаймі для тієї самої-самої базової версії 1.0. 21 вересня учасники конференції отримали  друкований листок ландшафту 4.0, на звороті якого було 23 терміни 1-ої версії глосарію.

Трактування прецеденту

Отже, ми отримали черговий прецедент – тест на дієвість експертної спільноти. Але як його трактувати, – що це було #зрада чи #перемога? І що далі?

Думаю, що ми маємо тут демонстрацію того самого явища – спроб залучити мало чисельних ентузіастів на фоні деградуючої Системи ВНЗ. Чому ВНЗ? – тому що системно відпрацьовувати базові просвітні та освітні речі більше в цій державі нікому. І, власне, – хіба це не пряма їх функція? І це не критика – це констатація фактів. Адже подібних «тестів» з 2012 року в нас було багато. Можна згадати і те, як ми створювали Робочий комітет «Просвіта та підготовка кадрів» в 2015, і розмови про «Систему» на 2-х останніх конференціях АППАУ, й зовсім свіжі спроби налагодити комунікації з новими центрами TATU, й залучення ВНЗ в ТК 185…

Це не працює! Точніше, постійні звертання та ставка на окремих ентузіастів вже давно не відповідає тому стану розвитку, в який перейшли інші члени АППАУ та наші об’єднані спільноти ринкових гравців. Проектів розвитку більше, рух по новим інноваційним напрямкам теж набагато більший, а завдання термінології є першочерговим в новоствореному ТК 185 відразу по декільком напрямкам. Діагностика стану промислових екосистем говорить, що найбільшим розривом в них є відірваність науки та освіти від ринкових потреб. То на кого ж нам розраховувати в цих процесах та програмах розвитку? Адже всім ясно, що нам потрібна системна й набагато більш потужна підтримка з боку освітян – а не бігати за окремими спеціалістами, перерахувати яких можна на пальцях одної руки.

І ясно, що далі так тривати не може. Зрозуміло, що на поверхні – дуже «коротка лавка запасних». Коли Олександр Пупена, Павло Галкін, Юліан Грудзинський чи Сергій Батюк – випадають з процесу по тим чи іншим причинам, замінити їх нікому. Нікому відповідати на чисельні питання ринку. Хоча загальна кількість викладачів в ВНЗ – членах АППАУ сягає добрих 3-5 десятків. А разом зі студентами-старшокурсниками та аспірантами, мова про сотні розумних голів та добрих рук. Які так потрібні нашим членам організації, як між іншим і роботодавці.

Отже, потрібно щось змінювати значно глибше. Це «щось» – реальне управління бізнес-процесами в середовищі ВНЗ – й перш за все, в навчально-методичних процесах. І вектор цих змін  – в реальній орієнтації на ринкові потреби.

10 KPI ринкової орієнтації – чек-лист, версія 1.0

Відсутність справжньої ринкової орієнтації – головна причина проблем ВНЗ та ознака їх не реформованого стану. Якби ця орієнтація була, ми б в цілому по країні мали зовсім іншу кількість ВНЗ, інше розподілення спеціальностей на кафедрах, інший баланс з ІТ,  але й іншу зарплату викладачів та рівень їх мотивації . І геть зовсім інший рівень співпраці з ринком.

Але що нам заважає визначити ці КРІ співпраці та ринкової орієнтації вже зараз – тим більше, що приводів та передумов за 5 років більше ніж досить?  Ось моя версія 1.0:

1. На кафедрі (АКІТ, ІАСУ і т.п.) сформовано групу людей (не менше 3-х осіб), що мають реальні та конкретні зобов’язання по роботі з АППАУ. Визначена 1 особа – координатор співпраці, а загальна кількість людей, що мають такі зобов’язання – не менше 3.

2. Визначені конкретні цілі та плани співпраці на період до 1 року – вони є формалізованими, та є основою співпраці та домовленостей з виконавчою дирекцією АППАУ, що представляє інтереси своїх членів.

3. Ці плани включать положення (але не обмежуються) про ключові зони росту та змін ВНЗ, що демонструють їх рух до інтеграції в ринок

3.1. регулярні комунікації про ваш потенціал, здобутки, досягнення в області освіти та просвіти ринку, а також проблеми

3.2. визначені представники в структурах, що створені при АППАУ (i-Control, ТК 185, Індустрія 4.0 і т.п.)

3.3. визначені відповідальні та плани за виробництво нових тренінгів та навчальних курсів по підготовці – перепідготовці кадрів, і які реально відповідають потребам ринку

3.4. визначений перелік вендорів, інтеграторів та замовників, в обслуговуванні яких знаходиться ваша конкретна кафедра

3.5. визначений набір сервісів, який ви надаєте – від студентів на стажування – й до виконання робіт по інноваційним розробкам.

4. Визначений та витримується план заходів щодо співпраці – від семінарів та конференцій, і до окремих зустрічей з представниками АППАУ. Ці заходи відбувають не «для галочки», а для налагодження справжньої співпраці з ринком та для справжньої консолідації кращих сил.

5. По результатам співпраці за період є звітність, яка надається всім учасникам екосистеми цієї конкретної кафедри.

На сьогодні серед членів АППАУ немає жодної кафедри, які пройшли хоча б половину цього чек-листа. Чи важко це зробити? Чи потрібні на це якісь особливі кошти? Чи потрібні на це якісь додаткові ресурси? Чи може – особлива мотивація?

Моя відповідь – «ні». Ті, хто має амбіції щодо реальних змін чи хоча б інстинкт виживання, мають розуміти, що процеси деградації ВНЗ та їх відриву від ринку тільки набирають темпи. Ми розуміємо, що в нереформованій системі ВНЗ дуже важко знайти причини, щоб максимально орієнтуватись на ринок. Але з іншого боку, не менш зрозуміло, що ринковий тиск існує і він тільки зростає. Зростають загрози втрати абітурієнтів, відбувається масовий відтік кращих студентів в ІТ, що веде до повного знищення цілого ряду інженерних професій, продовжується втрата довіри від ринку і т.д. Продовжуються поразки в подібних «тестах співпраці» як з цим свіжим прикладом про глосарій. Рано чи пізно і як наслідок – буде втрата самого статусу навчальних кафедр в області будь-яких промислових хай-тек. Викладачі просто стануть безробітними.

Тому, ще раз – пані та панове, розвертайтесь, будь-ласка, обличчям до ринку. Не – до МОН-у чи до ректорів. Всі передумови вже давно є. Потенціал співпраці залишається все ще великим, але не реалізованим. Й причина не в ринку, не в «Системі», не в МОН-і – найбільше причин в головах самих викладачів, та тих, хто мав би демонструвати справжні лідерські та управлінські амбіції.

Я вірю, що разом ми можемо робити ці зміни. Інакше не було б цього посту. На шлях #ДієвеПартнерство цього року вступили десятки учасників ринку промислової автоматизації. Що заважає це зробити вам?

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

Welcome to Association of Industrial Automation of Ukraine!

We are non-profit organization uniting 50 members on Industrial Automation and IT market in Ukraine. Our members are western and local manufacturers of industrial automation and OEM, system integrators and engineering companies, distributors, industrial end users, Universities and consulting agencies. Our mission is in development of the local market through set-up of professional standards in technical field and in business development.

Currently most of publications in this web-site are done on Ukrainian and Russian. You can read more about us on English by visiting following pages:

• More information about Association.
• More about our Services.
• More about Membership.
• More about our initiative, national movement «Industry 4.0 in Ukraine».