Без категорії

Встреча АППАУ с руководителями ДТЕК 31.07 была знаковой как для развития движения 4.0 в целом, так отдельно – для нашей ассоциации. В рамках всего движения мы можем говорить о появлении в Украине 1-го крупного холдинга с целевыми программами цифровой трансформации. А в рамках АППАУ – речь о 1-ой открытой встрече директоров отраслевой ассоциации с крупнейшим заказчиком страны.

Встрече предшествовали интенсивные коммуникации с обеих стороны. В частности, исполнительная дирекция АППАУ объясняла своим членам особенности программы ДТЕК и этой встречи, а также давала конкретные рекомендации как лучше подготовится к питчингу.

В результате мы имели 12 выступлений (11 фирм) по 5 мин, а также отдельное выступление исполнительной дирекции. Обратная связь по этим выступлениям уже есть в соц. сетях, здесь мы кратко подытожим эти и свои собственные наблюдения и выводы.

[caption id="attachment_6684" align="alignnone" width="584"] Первое выступление – от ПГ «Техинсервис», на фото руководитель проектов Геннадий Кабальский. На флипчарте позади видно перечень всех выступающих на этой встрече.[/caption]

Презентации участников или «что там – под капотом?»

АППАУ, да и сама команда управленцев ДТЕК изначально позиционировали уровень участников встречи как гораздо более высокий по сравнению с начинающими стартапами или молодыми фирмами. Действительно, фирмам с 20+ летним опытом как ПГ «Техинсервис» (инжиниринг) или IT-Enterprise – с сотнями реализованных проектов, есть что сказать любому заказчику. Но смогут ли фирмы это сказать за 5 мин, как предусмотрено условиями этой встречи? Эти сомнения, конечно же были, почему АППАУ и уделила столько внимания правилам питчинга накануне.

В результате, мы имели разный уровень презентаций. Пожалуй, только некоторые фирмы сумели сразу убедить директоров ДТЕК как в своем опыте, его релевантности спросу, так и уровне инноваций. По отзывам участников встречи речь, прежде всего, о грандах как IT-Enterprise, имеющих у себя мощный маркетинг либо о молодых фирмах – как команда «КПИ-Артезия». Некоторым фирмам явно не хватило фокуса на инновационности предложений, другим – более яркого и убедительного раскрытия предложения ценности и экономической аргументации. Это отметил в своем заключительном слове директор ДТЕК по направлению генерации электроэнергии Сергей Куриленко.

Андрей Гуменной, директор SAS (не выступал в этот день, но был в зале), в своем блоге говорит об этом неубедительном представлении инноваций частью фирм, как об естественном феномене старения фирм. Инновации – без постоянного фокуса на них, – просто так не появляются. Наоборот, интеграторам гораздо проще и удобнее тиражировать 1 раз отработанное решение – и неважно, насколько оно инновационное. С другой стороны, стоит прислушаться и к мнению другого директора, хорошо знающий ситуацию в ДТЕК изнутри, который заявил в кулуарах – «какой там 4.0, тут бы 2.0-3.0 запустить…». Это прозрачный намек на то, что многие производства в Украине не прошли этап обычной автоматизации (3.0). Зачем им тогда 4.0 и биг дата, если элементарно датчиков нигде нет?

[caption id="attachment_6685" align="alignnone" width="584"] Встреча собрала более 50 участников (более 20 фирм, членов АППАУ и 4.0). Большинство среди них – директора фирм, системных интеграторов и разработчиков промышленных АСУ, было также немало ВУЗ-ов. География участников – Киев, Львов, Харьков, Сумы, Днепр.[/caption]

Касательно формата представлений, Максим Романов, тех. директор АППАУ говорит, что ситуация ему очень напомнила первые Хакатоны на АМРК 2015-16 гг – «Мне абсолютно ясно, что они ничего не смогут сказать за 5 и даже 10 мин – у меня deja vue. Кроме, того инновационность предложений большинства участников рынка системной интеграции АСУ ТП и ИТ – действительно под вопросом. Поэтому нужно ставить совершенно конкретные задания, включая ориентиры по техническим параметрам и которые желательно прорабатывать заранее. Тогда можно сравнивать команды между собой».

Хорошим резюме этой встречи было также заключение Макса Яковера, директора Unit.City, который был в составе жури этой питчинговой сессии. «Что там под капотом? – так и осталось загадкой» – по крайней мере, это касается многих выступающих.

Дальнейшее развитие

Таким образом, можно констатировать что эта первая попытка стыковки спроса энергетического холдинга №1 – с рыночными предложениями ведущих участников рынка промышленных ИТ-АСУ состоялась. Да, возможно она не была идеальной – ни по формату, ни по подготовке. Тем не менее, начало положено и это очень важный шаг вперед для обеих сторон. Интерес к предложениям есть и уже начались переговоры – рассмотрения по возможным пилотным проектам с рядом фирм. Команда ДТЕК демонстрирует удивительную открытость и готовность рассматривать разные предложения. А скорость распространения информации внутри, координация и слаженность действий «штаба», находящегося в Unit.City выше всяких похвал.

[caption id="attachment_6686" align="alignnone" width="584"] Директора бизнесов ДТЕК[/caption]

Дальнейшее развитие событий для участников сообщества АППАУ предполагается по следующим направлениям

1. Интеграция в акселерационную программу RadarTech – ДТЕК – на общих основаниях, дедлайн по подаче заявок до 4 сентября. Это направление хорошо подходит не только для стартапов, но также для всех категорий участников рынка, продвигающих свои инновационные идеи и решения.
2. Участие в параллельной программе – конкурсе по пилотным проектам для зрелых фирм. Эта программа менее формализована и понятна, и, судя по всему, отбор туда возможен по результатам отдельных представлений и переговоров. Здесь главное – не столько инновации, как доказательства быстрого ROI.

Конечно, в обоих случаях организаторам конкурсов следует дополнительно проработать вопросы критериев оценки команд. Даже на этом ивенте 31 июля этот вопрос снова возник. 8 из 12 команд говорили о своих решениях в области предиктивной аналитики и обслуживания. С одной стороны, это было неожиданно и очень приятно для исполнительной дирекции АППАУ – как никак, мы говорим о тренде №1 в Индустрии 4.0 в мире, и здорово что члены АППАУ уже синхронизировались в этом. С другой, каким образом жури проверить валидность и профессионализм в этой самой «предиктивности» неясно, и директора ДТЕК подтвердили, что критериев для этого у них нет. Практически очевидно, что их нет, либо они недостаточно формализованы и для других технологий – а ведь их в области 4.0 более 10, не считая узкие прикладные аспекты применения. Взять за основу только экономические показатели – тоже не выход, ведь мы хорошо знаем, что проблема расчета ROI либо других KPI имеет много нюансов и, прежде всего, наличия достоверных данных.

Первые выводы: конкурсы – ОК, но нужен также фокус на экосистеме инноваций

Несмотря на все сложности, которые проявились на этой встрече можно уверенно говорить, что «поезд корпоративных инноваций» в энергетике – промышленности в Украине тронулся, – и в невиданных до сих пор масштабах. Поэтому уже можно делать следующие выводы и прогнозы

1. Программа ДТЕК будет иметь позитивное влияние на ускорение других холдингов с подобными инициативами. УкрГазДобыча, Метинвест, Интерпайп, Укрнафта и другие – также давно ставят вопросы об ускорении инновационного развития, но не имеют подобных системных программ. Таким образом, именно крупные холдинги могут взять на себя роль драйвера развития 4.0 на внутреннем рынке. Если это произойдет, и реально действующие программы цифровой трансформации появятся у них – это потянет за собой целые отрасли!

   [caption id="attachment_6687" align="alignnone" width="584"] Директора ДТЕК демонстрировали глубокое понимание вопросов бизнеса и технологий, одновременно проявляя живой интерес к выступлениям (на фото директор по логистике Егудин Дмитрий).[/caption]

2. Определение критериев оценок, очевидно, становится сейчас ближайшим приоритетом конкурсных программ. Это важно само по себе для репутации и доверия к программе со стороны ведущих игроков рынка, включая бренды. С другой – это важно с точки зрения развития рынка. Ведь в АППАУ мы уже видели год назад, что недостаточная проработка этих вопросов может вызывать и негативную реакцию. И связано это не только с теми или другими методиками. Первую проблему, что мы обнаружили год назад, – это слабое понимание рынком самих новых технологий 4.0 и контекста их применения в промышленной среде. Поэтому [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«почему именно эта компания выбрана и на основании каких критериев» – очень важный вопрос для профессиональных игроков рынка.[/perfectpullquote]
3. Для них не менее важен вопрос лучшей адаптации формата соревнования под задачи промышленных хайтек. Ведь, очевидно, что худший ответ на вопрос выше – это эмоциональная оценка эффектного питчинга. Хороший питчинг важен. Но будем откровенными – это всего лишь форма, далеко не всегда позволяющая оценить содержание. ИТ-отрасль и молодые стартапы тренируются в питчинге уже многие годы и, конечно же, дают фору в этом зрелым фирмам. Но разве их решения сопоставимы по надежности, полноте, сложности – в конечном итоге, – эффективности для  решения инжиниринговых задач крупных заказчиков? Сопоставимы ли их предложения с остатками КБ, машиностроителей или НАНУ, которые имеют наукоемкие, сложные продукты? Кстати, если бы их выпустить на сцену – они бы смотрелись гораздо хуже – уровень их презентаций мы видели неоднократно. Все это не означает, что «зрелым» не нужно подтягивать навыки в этой области. Но очевидно, что подобный формат и метод оценки инновационности предложений не является эффективным для данной ситуации на рынке.
4. Но даже в питчинге, мы не можем не заметить прогресс большинства членов АППАУ, выступавших на этом собрании. Все относительно, и за последние 2 года многие интеграторы сделали огромный прогресс в понимании use-cases и как их представлять. Как и в адаптации своих решений под технологии 4.0. Массовое включение фактора «предиктивности» членами АППАУ – это тренд и это сильно отличало эту встречу от подобных с другими, где доминировали ИТ-стартапы. Правда, все это мало касается наших уважаемых вендоров. Их постоянная привычка ссылаться на слишком общие вещи и «где-то там» за рубежом в то время, когда требуется демонстрация готовности и кейсов «здесь и сейчас» – уже явно режет глаза.
5. Отдельный позитив события 31.07 – это демонстрация комплементарности решений от участников АППАУ и движения 4.0. Наиболее ярко это было в случае Business.Logic с их предложениями по моделированию на уровне предприятия. В сочетании с подобными решениями на уровне узла-установки-линии от других членов ассоциации – это задает как общее предложение, так и перспективу сотрудничества между нашими членами. Решения для мини-каталога решений дали также коллеги из НАНУ – и это тоже важный шаг вперед в движении 4.0, – ведь о привлечении научных разработок мы говорим уже давно.

Отдельно стоит остановится на более глубокой проблеме, которую мы частично обозначили 31.07. Речь о продолжающейся деградации экосистемы промышленных хайтек. Сегодня в стране практически отсутствуют какие-либо современные элементы таких экосистем – как технопарки и лаборатории R&D, научные учреждения, предлагающие рынку инновации, крайне мало промышленных стартапов и т.п. Нет специфических кластеров, нет постоянно действующих инновационных программ (ДТЕК – первая и пока единственная), нет фондов развития. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Если этого нет, то откуда браться инновациям?[/perfectpullquote]

Наши интеграторы в своем подавляющем большинстве давно превратились в ремесленников. Да – хороших и надежных «мастеров» инжиниринга, но часто просто ожидающих, что новенького им предложат их западные вендоры. Поэтому конкурсы – это хорошо и их нужно делать. Но конкурсы на проявление инновационных фирм и предложений – это «выход», это следствие, это плоды дерева инноваций. Не менее важен вход, или фокус на корневой системе – ее нужно постоянно подпитывать и поливать. Насколько готовы к этому крупные заказчики? Понимают ли они совокупность задач в этой области и приоритеты – отраслевые и национальные? И насколько они понимают, что методы скрининга инноваций хороши в готовой, подготовленной среде, которая уже адаптирована для решения задач промышленных хайтек? Есть ли эта среда в Украине?

Подобных вопросов много и диалога 31 июля в нас не вышло. Пока не вышло. Попросту не хватило времени.

АППАУ готовит сейчас ряд своих рекомендаций  и предложений для ДТЕК в виде мини-каталога решений по 4.0 и надеется на продолжение этого разговора. Первая версия этого мини-каталога вышла в печатном виде 31 июля, окончательная версия планируется к 15 августа.

В заключение, хотим поблагодарить команды ДТЕК, RadarTech и Unit.City за организацию этого мероприятия и отличные условия для его проведения. Мы уверены, что участники АППАУ и движения 4.0 поддержат конкурсные программы открытых инноваций компании ДТЕК. Фото-отчет встречи можно посмотреть здесь.

В течении последних 6 месяцев мы имели ряд переговоров и встреч о проектах 4.0 с рядом крупнейших заказчиков Украины. Это отличный тренд, указывающий на явное оживление корпоративного сектора и его переход от простого интереса – к планированию реальных проектов в этой сфере. Вместе, с тем есть ряд сигналов, которые по нашему мнению, свидетельствуют о заблуждениях либо неготовности заказчиков (но также – и поставщиков) к такому диалогу. Укажем перечень этих сигналов в виде «мифов» – этот метод популярный для быстрого определения сторонами «что есть что, и кто есть кто» в реалиях.

Миф №1 – движок Индустрии 4.0 – это IT-компании и стартапы.

Если Индустрия 4.0 – это об умных производствах (не Smart agro, не City, не просто Smart devices …), – то это не так. Большинство кейсов и лучших практик, а также рейтингов в мире 4.0 касается международных промышленных брендов как Siemens, ABB, Schneider Electric, Bosch, Rockwell Automation, Fanuc, Kuka, Dassault Systemes и т.п. Законченные и работающие умные производства (а не отдельные их элементы) создаются этими компаниями.

Главная причина этого мифа лежит в недостаточном понимании того, что основой любого современного производства являются автоматизированные машины и оборудование. И где основой является «полевой уровень» – датчики и исполнительные механизмы. Внедрение 4.0 возможно только внедряя новые принципы на всех уровнях вертикали – от датчика и до облачных платформ, и реализуя это целостно. По-настоящему умеют делать это те, кто прошел 3.0 – то есть, стандартные системы управления производствами, включающие полевой уровень, контроллеры, системы SCADA и MES.

В Украине ситуация аналогичная – оценивая в 2017 степень готовности и предложения игроков рынка в конкурсе 4.0, мы практически не обнаружили там какие-либо «прорывные» предложения со стороны стартапов либо ИТ-компаний. Наоборот, лучшие решения от IT в этой области – как IT-Enterprise на Interpipe Steel базируются на том, что на предприятии есть соответствующие нижние уровни автоматизации. Что касается стартапов – то в промышленных секторах их крайне мало в Украине, – до 90% их сосредоточено в непромышленных сегментах.

Поэтому будет правильно сказать, что движком в нашей стране действительно являются ИТ-технологии, – но очень редкие ИТ-компании вовлечены в эти процессы в промышленной среде.

Что из этого следует – или направления действий для заказчиков (your takeaway): в первую очередь, подталкивайте к инновациям связку «крупные бренды + их ведущие интеграторы промышленной автоматизации», во вторую – делайте их стыковку с профессиональными ИТ- разработчиками, и только в третью – быстрее стимулируйте рост стартапов в промышленных секторах. Инновационные стартапы нам действительно нужны по целому ряду причин – но нужно признать, что сейчас их крайне мало на промышленной карте Украины. Другими словами, быстрая “фильтрация” не получится – нечего фильтровать.

Миф №2 – уровня 4.0 можно достичь, ничего не изменяя внутри своей компании.

Например, – если мы крупное предприятие – достаточно создать условия для быстрого вхождения новых технологий и инновационных решений (например, через конкурсы и инкубаторы) – и мы получим умное производство.

Цифровая трансформация невозможна без глубоких внутренних изменений. А определение 4.0 гласит как раз о этом – «следующий этап цифровой трансформации, сопровождающийся…». Об этом говорит опыт всех компаний, кто проходит сегодня путь от 3.0 к 4.0.

В Украине все промышленные компании имеют огромные вызовы – высокие кросс-функциональные барьеры, слабые знания новых технологий, отсутствие планов и инвестиций в развитие персонала в этой области, устаревшие методы управления инновациями и т.п. и т.д. Поэтому, переходить на 4.0 не справляясь с этими проблемами – это все равно, что ставить «ракетный двигатель на телегу». Например, опыт подачи первых инновационных предложений (отобранных на Хакатонах) от маленьких интеграторов на такие комбинаты как АМКР был полностью неудачным – традиционная система тендерования + финансовые условия, скорее убивающие, чем развивающие инновации – на корню рубят попытки войти на такие предприятия инновационным малым фирмам.

Your takeaway: тщательно планируйте переход на 4.0, включая комплекс внутренних изменений.

№1 в этой области – выделение позиции CDO (Chief Digital Officer), отвечающий за комплекс IT+OT технологий по всему предприятию. №2 – обучение руководителей. №3 – принятие дорожной карты цифровой трансформации.

Миф №3 – уровня 4.0 можно быстро достичь без инвестиций в экосистему

Если внимательно рассматривать инновации и процессы перехода на 4.0 в развитых странах, то невозможно не заметить инфраструктурную основу 4.0. Это – многочисленные НИИ (как Фраунхофера в Германии), технопарки, инкубаторы 4.0, университеты, лаборатории R&D, специальные фонды для развития и т.п. Все вышеупомянутые бренды и ведущие игроки в 4.0 очень плотно сотрудничают с этими звеньями экосистемы, ибо без этого невозможно говорить об инновациях. Важно заметить также, что в большинстве стран развитие этих элементов инновационной экосистемы планируются и поддерживаются государством.

В Украине – мы все еще в самой начальной стадии развития инновационных экосистем. При этом уже ясно, что ожидать больших вливаний в эту сферу от нашего бедного государства – бессмысленно. По крайней мере, в ближайшие годы. Кроме «высоких материй», есть банальный вопрос, которые невозможно решить без экосистемы – это кадры! Их уже не хватает и для старых (3.0) технологий, – дальше будет еще хуже. Все это означает, что без «включения» корпоративного сектора – и его целевой поддержки инициатив как обновление программ обучения в ВУЗ-ах, развитие сети Центров 4.0, создание технопарков и кластеров, собственных корпоративных центров R&D, программ улучшения имиджа инженерных специальностей и т.п. и т.д. – можно забыть о 4.0.

Этот фреймворк (детальнее – здесь) отражает текущее состояние промышленных хайтек сегментов. Ясно, что мы имеем огромные дисбалансы – и у нас не будет плодов дерева инноваций (smart products & solutions), если мы не начнем ухаживать за его корнями (= экосистемы по секторам и направлениям).

Your takeaway: присоединяйтесь к Координационному совету 4.0 – эта экспертная группа из разных компаний и отраслей сегодня, поддерживаемая АППАУ, по-сути, является единственным центром в стране, пытающимся воссоздать и развивать национальную экосистему 4.0 на системной основе – по разным отраслям и регионам. Из крупных промышленных заказчиков в этом Совете – пока только “УкрГазДобыча” и “Интерпайп”. Если другие заказчики поддержат ряд проектов по развитию экосистемы на уровне секторов и регионов (а этих проектов уже больше 2-х десятков), тогда вместе мы в разы ускорим это движение и вместе остановим тренд превращения Украины в аграрную страну.

Миф №4 – уровень инноваций можно поднять, стимулируя конкуренцию между игроками рынка

Множество инициатив по инновациям, происхождением из отечественного ИТ-сектора (Хакатоны, инкубаторы, конкурсы и т.п.) направлены на развитие инноваций путем конкуренции. За этим стоит предположение, что стартапы или малый бизнес гибче, чем крупные компании, новые идеи там прорастают быстрее, и посему это оптимальный путь от новой идеи – к рабочему прототипу. Однако как мы уже сказали, в Украине почему-то не видно в промышленной среде – ни бума стартапов, ни самих инноваций 4.0. Очевидно – «что-то не так» в этой логике.

На самом деле, все банально – активисты этого направления развития забывают об з-х базовых условиях для стартапов и инноваторов, тем более жестких на промышленных рынках

• Путь от идеи к рабочему прототипу в серьезных промышленных приложениях – гораздо более трудозатратный, дорогой и рисковый
• Дешевых кредитов в стране нет, фондов практически нет, а крупные предприятия, наоборот, вынуждают брать все риски на себя
• Инновационные стартапы в области 4.0 – это вовсе не обязательно команды вчерашних студентов, молодых специалистов. На западе подобные компании создаются как раз из зрелых специалистов, имеющих большой опыт. Опять же, – для того, чтобы такие специалисты уходили в «свое свободное плавание» и создавали свои фирмы, в стране должны быть условия. Их практически нет.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «Калька» стартаперского инновационного развития из IT-сектора, базирующегося на конкурентном отборе и перенесенная с развитых стран сюда – не будет работать на промышленных рынках в Украине! Нужны другие форматы.   [/perfectpullquote]

Your takeaway: в ожидании макро-экономических преобразований и реальных реформ в стране, ваши возможные решения ускорения с инновациями находятся в других областях

• Поощрение кооперации и сотрудничества: в первую очередь между зрелыми игроками и носителями новых технологий. Хороший пример – как IT-Enterprise интегрирует в свои решения продукты Sensorama по VR/AR. Другой – это проект АППАУ «10-топ приложений IIoT в Украине», изначально базирующийся на идее сотрудничества. Здесь, условие связки – инжиниринговая компания (или вендор) + ВУЗ», – является обязательным. Первые результаты – как представление пары «КПИ – Артезия» мы выдели на последней конференции на Интерпайп, затем на встрече с ДТЕК и они очень обнадеживают. Это куда более быстрый путь к инновациям, чем двигаться в одиночку.
• Поощрение трансфера технологий и развития R&D – множество европейских программ на Horizon2020/I4MS предоставляют готовые решения по 4.0, к тому же на льготных условиях. От заказчиков требуется только предоставлять свою площадку и обеспечить минимальные вложения в оборудование. Перечень таких решение, продвигаемых через центры Digital Innovation Hub идет на десятки – важно просто присоединится к ним.
• Более активная интеграция в европейские целевые программы – есть целый ряд других европейских программ, стимулирующих развитие инноваций. Интеграция в них может в разы ускорять инновационное развитие – хотя бы потому, что европейские конкурсы как Н2020 – это уже отработанные ТЗ на инновации завтрашнего дня.

Миф №5 – можно и дальше игнорировать стандарты

Стандарты, в частности в структуре фреймворков, как RAMI – основа Индустрии 4.0. Сегодня их насчитывается несколько десятков. Мир промышленных систем управления стал настолько сложным, многообразие устройств, сетей и протоколов – настолько большим, инновации – настолько быстрыми, – что говорить о взаимодействии и вездесущном обмене данными, их обработке – без единых стандартов просто невозможно. То же самое касается безопасности – если промышленный интернет вещей (IIoT) – основа 4.0, то стандарты по кибер-безопасности (в стране, находящейся в состоянии военного конфликта) должны быть внедрены в первую очередь. Но ни один из этих стандартов пока не является действующим в Украине на законодательном уровне. Как практически не видно их внедрения и на корпоративном уровне крупных заказчиков. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Игнорирование стандартов – означает не только повышенные риски, но часто это – очередное «изобретение велосипеда», это продолжающиеся, а, может быть, и еще большие “зоопарки”. И все вместе – очередные потери денег и времени.[/perfectpullquote]

Сегодня мы в основном хвалим ДТЕК, но мы хорошо помним дискуссии с интеграторами 2013-14 годов на тему «изобретения» корпоративных стандартов интеграции систем управления в этом холдинге. Изменилась ли сегодня ситуация – пока сложно сказать.

Your takeaway:

• Становитесь частью сообщества АППАУ – присоединение к ассоциации гарантирует вам включение подобных вопросов в повестку корпоративного развития, а значит быстрое улучшение ваших технических политик и стратегий. Подобные дискуссии – постоянные на ивентах АППАУ, а значит ваши технические директора могут быстрее формировать правильные вопросы для своего руководства и находить правильные аргументы.
• Присоединяетесь к ТК 185 – лучший путь осваивать и внедрять стандарты, – это вступать в группы Технического комитета 185 «Промышленная автоматизация». Сегодня ТК 185 активно работает над гармонизацией, продвижением и выводом на уровень ДСТУ 5 следующих стандартов
  1. МЕК 61512 (ISA 88) – стандарт АСУТП для рецептурных и групповых (batch) производств
  2. МЕК 62264 (ISA 95) – стандарт о вертикальной интеграции (АСТУП-MES-ERP)
  3. МЕК 62443 (ISA 99) – стандарт о кибер-безопасности в АСУТП
  4. МЕК 61508 – стандарт по функциональной безопасности в АСУТП
  5. ISO 22400 – стандарт о производственных KPI

Ядро ТК 185 – это ведущие эксперты со стороны вендоров, интеграторов и ВУЗ-ов. Единственный активный заказчик на данный момент – это УкрГазДобыча. В июле к нам также присоединился «Интерпайп». Между тем, работа ТК 185 идет полностью на волонтерской основе, при минимальной финансовой поддержке АППАУ. Ясно, что реальное «включение» с фин. поддержкой хотя бы 3-5 крупных заказчиков могло бы в корне изменить ситуацию и значительно ускорить процессы стандартизации в области 4.0 в Украине.

********

Итак, если синтезировать этот список takеaway – и во избежание очередных мифов (=ловушек, граблей …) которыми полон мир перехода от 3.0 к 4.0, то вы получите определенный чек-лист:

1. Начинайте с внутренних изменений – без новых технических политик, подготовленной ИТ-инфраструктуры, принятия новых стандартов, новой структуры с обученными людьми, новых бизнес-процессов управления – переход с 3.0 на 4.0 – это все-равно как «ракетный двигатель на телегу», или как говорит Игорь Смелянский, СЕО «Укрпочта» – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«нельзя с колхоза – и сразу в блокчейн» 🙂 [/perfectpullquote]
2. В поиске инноваторов 4.0 и быстрых инноваций – правильно выставляйте приоритеты: ставка в масштабных инновациях на стартапы на данном этапе может ничего не дать, кроме разочарования. Вовлекайте зрелые компании – здесь шансы гораздо выше. Начинайте со стимулирования основы 4.0 – тех, кто уже прошел 3.0. Это – связка «вендоры + их ведущие интеграторы». «IT-фицируйте» их затем (т.е. добавляйте слои цифровых продуктов и решений) с помощью профессиональных IT-разработчиков. Это вовсе не означает, что не нужно выращивать стартапы. Но для нас очевидно, что это должны быть другие стартапы и, в любом случае, – это следующий и более долгосрочный этап развития.
3. Быстрее включайте и стимулируйте разнообразные форматы кооперации (а не конкуренции) – как во внутреннем измерении (поддержка стыковки инжиниринга с ИТ, зрелых – с молодыми, инженеров-практиков – с исследователями НАНУ и т.д.…), так и во внешнем – быстрейшая интеграция в разнообразные программы ЕС. Этим самым вы внесете свой вклад в восстановление инновационной экосистемы промышленных хайтек – которая продолжает деградировать в Украине. Поддержка таких форматов крупными заказчиками – и особенно в случае их объединения между собой, – может радикально изменить состояние инновационных экосистем в стране.
4. Не бойтесь экспериментировать – быстрее и массово включайте пилотные проекты. На данный момент есть вопросы к акселерационной программе ДТЕК, рассчитанной на стартапы (см миф №1). Но не вызывает никаких сомнений правильность их 2-го направления – запуска пилотных проектов, где каждая зрелая компания, каждый стартап может доказать результат своих инноваций. Это -«классика» лучших мировых практик.
5. Становитесь частью передового экспертного сообщества и экосистемы в области 4.0 в Украине – присоединяйтесь к АППАУ и к ее производным направлениям (Индустрия 4.0, ТК 185). Это позволит сразу синхронизировать стандарты и порядок всех вышеуказанных изменений на уровне лучших мировых практик. С АППАУ вы имеете полную методологическую и консалтинговую помощь в выстраивании ваших политик и стратегий перехода к 4.0.

Идеально проходить все 5 указанных шагов в рамках целостной среднесрочной стратегии цифровой трансформации, – вашей дорожной карты развития.

В заключение добавим, что все вышесказанное отнюдь не мнение отдельных лиц в АППАУ, – подобные мифы часто обсуждаются в сообществе директоров и технических директоров, членов АППАУ. Поэтому рискнем заявить, что это общее мнение наших директоров – в первую очередь ведущих интеграторов и вендоров в области промышленных систем управления.

Исполнительная дирекция АППАУ готова поддержать украинских заказчиков во всех их начинаниях в области инновационного развития. Обращайтесь по адресу info@appau.org.ua

Полезная информация по теме:

1. Стратегический Фреймворк от АППАУ по 4.0
2. Карта инноваторов 4.0 от 2017 года
3. Рекоммендации McKinsey для инноваторов 4.0
4. Аналітичний звіт “Індустрія 4.0 в машинобудуванні”

Конференція 30 серпня 2018 р в Києві по розвитку ІоТ кластерів підняла цілий ряд питань щодо загального стану справ хайтек кластерів в Україні. Для цього ми зібрали кращих експертів з питань кластерного розвитку, включно з польськими та литовськими колегам. Відповідно, ця публікація напередодні аналізує поточний стан речей в рамках руху «Індустрія 4.0 в Україні» та дотичних до нього областей – як ІТ, інжиніринг та машинобудування. Цей погляд не претендує на повноту аналізу, але є достатньо репрезентативним для багатьох колег з хайтек сегментів.

 

Європейські політики по хайтек кластерам

На сьогоднішній день, європейські кластерні політики є достатньо узгодженими й загальноприйнятими для більшості країн ЄС. Отже, в нашому випадку теж доцільно керуватись цими політиками, – принаймі в тих їх частинах, що визначають фундаментальні положення кластерного розвитку в хайтек сегментах.

ЄС приділяє надзвичайно багато уваги кластерному розвитку саме як ключовому драйверу розвитку інновацій та росту конкурентоздатності економік країн ЄС. Країни керуються спільними політиками, а уряди мають спеціальні програми по розвитку кластерів в тих чи інших секторах економіки, детальніше – http://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster_en

На цьому ресурсі є перелік кластерів, де в тому числі позначені 14 кластерів з України, серед них АППАУ

 

Кращі практики та показники якості в управлінні кластерами фіксується секретаріатом ЄС в кластерному розвитку, – див. https://www.cluster-analysis.org/

Для оглядового порівняння «де Україна» в своєму розвитку ми вибрали 1 з документів цього ресурсу що стосується рекомендацій по кластерному розвитку.

Отже, як європейці бачать кластери в хайтек? – ось перелік головних рекомендацій, що по-суті утворюють певний чек-лист для перевірки наших кластерів на відповідність практикам ЄС

1. Основою кластеру є коллаборація (співпраця) широкого кругу гравців відповідного економічного сектору – малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо.
2. Кластер – це основа місцевої екосистеми, що сприяє розвитку конкретного регіону та країни. Інтеграція в місцеві екосистеми включає також розвиток відносин не тільки з учасниками кластеру, а з більш широким кругом гравців, що входять в той чи інший економічний сектор.
3. Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами розвитку, що включають розвиток інфраструктури кластеру, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми що дозволяють спільно й краще реагувати на спільні виклики.
4. Хайтек кластери підтримують та розвивають активності R&D, які в свою чергу залежать від загальних макро-економічних та фіскальних інструментів даного регіону та-чи країни. Щоб досягнути максимального економічного росту, ці інструменти повинні сприяти розвитку інновацій та розробок. Таким чином, ми бачимо взаємовплив цих речей і можемо через кластерні політики на них впливати.
5. Кращі практики та стандарти в розвитку кластерів є частиною програм їх розвитку та досконалості. Европейська програма розвитку якості в управлінні кластерами (European Cluster Quality Label System) включає питання моніторингу, оцінки та впливу кластерних структур на економічний розвиток.
6. Інтернаціоналізація кластерів включає багато форм і є важливою для створення міждержавних та загальноєвропейських структур.
7. Policy makers (керівники кластерних політик) – як в рамках кластерних структур, так і на рівні відповідних державних органів, мають впроваджувати кращі європейські методи та практики управління кластерами включно з
   1. Налагодженням процесів бенчмаркингу та оцінки кластерів
   2. Статистики щодо розвитку учасників кластерів
   3. Оцінки впливу та аналіз кластерних політик

Учасники кластерів проводять регулярні зустрічі та обміни щодо вказаних індикаторів.

Далі це документ класифікує кластери на 3 групи – незрілі, зрілі та в фазі «переходу». Зрілі, як правило, є тими, що показують стабільні показники росту, інтернаціоналізовані та виробляють інноваційні технології, продукти та сервіси. Документ дає чіткі рекомендації для кожної групи щодо переходу на наступний рівень.

 

Ситуація в Україні

Перший захід до розуміння стану кластерів АППАУ зробила в 2016 році. Тоді – поставлені перед фактом стрімкого падіння експорту наших інтеграторів та інжинірингових компаній в СНГ, – ми почали шукати шляхи альянсів з машинобудівниками, щоб разом збільшувати експортний потенціал та можливості розвитку внутрішнього ринку. Результати тодішнього «кластерного турне» були невтішні. Якщо коротко їх характеризувати однією фразою, то це діагностика як «Потенціал співпраці високий – але він не реалізується через брак довіри». Другий висновок, який ми тоді зробили – це щодо дуже низького рівня співпраці провідних експертів країни в цій області. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Ми знайшли чимало експертів в цій області – але жодних системних документів, аналітичних звітів, рекомендацій по розвитку, фіксації кращих практик в Україні та закордоном, державних політик в цій сфері не виявили.[/perfectpullquote]

Як змінилась ситуація в Україні за 2 роки?

На європейській matchmaking конференції в Києві в березні 2018 були представлені більше 30 українських кластерів та близько 20 – європейських, всього – більше 50. АППАУ була учасником цього мітингу, й до певної міри ця подія була достатньо знаковою для нас, щоб зафіксувати новий статус-кво. Детальний звіт з події є на Фейсбук, тут ми фіксуємо тільки головні моменти

• Державна політика все ще знаходиться на початковій стадії. Уряд демонструє періодичну активність в цій сфері, але поки що немає чітких політик, метрик та планів кластерного розвитку. Інакше важко пояснити, чому кластери як «Дніпровський космічний» чи «Мехатроніка» взагалі не попали в перелік учасників від України й досі відсутні на мапі представленій вище (zoom на Харкові, наприклад, дає «кластери» як моди, ІТ та агро). На цьому мітингу домінували ІТ-кластери, агро- та логістичні.
• Але кластерна політика та стандарти, очевидно, відсутні і в ІТ-галузі. «Кластером» може назвати себе сьогодні хто завгодно – наприклад, на європейській мапі є ІТ кластер з Конотопа – і це абсолютно нормально сприймається спільнотою цієї галузі на всіх рівнях, включно з державним.
• Для нас очевидно, що в Україні в ІТ-галузі (як найбільш активній) присутня велика плутанина не тільки в тому «що є кластери» та хто в якій фазі зрілості знаходиться, але перш за все в їх критеріях п.1 та 2. що зазначені вище в європолітиках. А саме – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«широка колаборація» та «… для розвитку місцевих секторів економіки» – є під дуже великим питанням.[/perfectpullquote]Зокрема, ми не бачимо в сфері промислових хайтек чогось подібного від більшості учасників ІТ-галузі. Фактично, вони демонструють зовсім інший тренд – обслуговування чужих економік, перш за все США. І їх єдиний головний партнер – це університети країни, що поступово теж інтегруються в ці ланцюжки «експорту мізків та талантів». Що отримує від цієї діяльності місцева економіка? – включно з «інноваційними технологіями, продуктами та рішеннями» – дуже важко сказати. І тим більше по відношенню до промислових хайтек. Залучення ключових гравців ІТ-секторів на будь-які конференції по 4.0 сьогодні є над-завданням – як приклад, ось останній звіт з конференції на Інтерпайп.
• Уряд також немає пріоритетів в напрямках кластерного хайтек розвитку. На цій зустрічі в березні, яка до речі називалась «індустріальним діалогом» чільники МЕРТ заявили про виробництво жгутів в автопромі – як «найбільш перспективний напрямок розвитку інтеграції з ЄС». Очевидно, що наші авіа- чи машинобудівники, чи інжинірингові компанії можуть забути наразі про якусь кластерну інтеграцію з ЄС. Виробництво жгутів – це вершина наших амбіцій.
• Ніяких предметних аналізів (навіть статей, щоб б показували в стан та перспективи розвитку) після цього мітингу не було. На ньому не було провідних експертів – консультантів – як Михайло Крикунов з Clust.ua чи колег з КМБШ, чи інших. Це говорить про те, що питання об’єднання експертної спільноти з питань клатерного розвитку й досі не вирішено. Очевидно, що урядовці й досі не знають професіоналів в цій області. Як результат – немає кому не тільки опонувати, але й підказувати уряду «як, куди і з ким» рухатись в цих питаннях.

Повертаючись до питання «де ми в кластерному розвитку» і «чи є прогрес за 2 роки» – наша оцінка «Біг на місці» або ж, в кращому випадку «невеличкі зрушення».

АППАУ та «Індустрія 4.0» – на переході до кластерного управління – виклики та можливості

АППАУ прямує в напрямку кластерного  розвитку своїм власним шляхом. Ми вже є вищевказаній європейській мапі як кластерна організація й розвиваємо міжнародні зв’язки в цій області з Польщею, Литвою, Німеччиною та Францією (напрямки – інтернаціоналізація та 4.0). Але головніше – це наша внутрішня оцінка відповідності суті кластерних утворень

1. Склад – структура асоціації представлена всіма місцевими учасниками екосистеми промислових хайтек – великими промисловими підприємствами, інжиніринговими компаніями та системними інтеграторами (МСБ), філіями міжнародних компаній, місцевими виробниками приладів, чисельними університетами.
2. Широка їх колаборація – в тому числі, в інноваційному розвитку спрямовуються постійно діючою програмою проектів співпраці #ДієвеПартнерство. Суть якого полягає в кооперації 2+ учасників ринку в досягненні конкретних результатів, але які мають довгостроковий характер.
3. Ми маємо політики та стратегії розвитку – в 2018 ми вийшли на ясне усвідомлення своєї місії як «будівника галузевої екосистеми», який вже надає її учасникам чисельні інструменти розвитку, рис. нижче

Проект EaP Plus з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ Польщі є для нас безумовним кроком вперед в цьому розвитку – й саме з точки зору усвідомлення себе як кластерної структури та вироблення нових переваг для наших членів.

1. Вже запущений процес сертифікації АППАУ – ми претендуємо на «бронзовий» (початковий) рівень по класифікації ЄС. Для асоціації – це відповідна репутація та довіра з боку партнерів в ЄС, а отже для наших членів – легші шляхи кооперації та партнерства.
2. Спільно з литовськими та польськими колегами ми починаємо аналізувати кращі практики в Східній Європі – це додає нам стимулів до розвитку й дозволяє швидше переймати кращі практики. З цієї точки зору, найбільш цінними в цьому проекті для нас були
   1. Організація Польського кластеру ІоТ, їх вміння інтегруватись в грантові проекти ЄС, й зокрема елемент в цій структурі як inno-brokers (брокери по інноваціям). Це абсолютно корелюється з нашим (негативним) досвідом подачі проектів на Н2020 та подібні – без виділеного штату навчених менеджерів, участь в таких проектах немає сенсу.
   2. Досвід литовських колег щодо організації та сертифікації ІТС кластерів – на конференції 30.08 колега з Вільнюса буде детально про це розповідати. Для нас очевидно, що подібні речі мають бути запущені й в Україні.
3. Інші контакти з колегами Східної Європи, включно з країнами Грузії, Молдови, Білорусії – не менш корисні та перспективні з точки нових ділових зв’язків, – теж доступних вже для наших членів.

Серед українських партнерів в проектах цього року хочемо відзначити Агенцію Європейських Ініціатив (м. Львів), Прикарпатський еко-енергетичний кластер та секретаріат НАНУ, які найбільше сприяли нашому розвитку в рамках проекту EaP Plus.

Натомість, з точки зору перенесення та масштабування досвіду АППАУ на весь рух 4.0 ми й досі маємо чисельні виклики – й що типово стосуються кластерного розвитку, й зокрема в ІоТ.

• Дуже стримано й досі ведуть себе представники ІТ-галузі, інжинірингові компанії та машинобудівники – їх прагнення до об’єднання та співпраці в області 4.0 все-ще близькі до нульової відмітки. Хоча саме вони в світі і є головними акторами в Індустрії 4.0. Не менше питань до науковців – наші спроби їх залучення в будь-які формати співпраці поки що не можна назвати успішними.
• З розвитком ІоТ / IIoT – як головної технології 4.0, – ми очікували (в тому числі в рамках конференції 30.08) високу активність провідних міжнародних брендів ІТ та пром. автоматизації. Як і головних операторів телекому. Але поки що процеси зближення йдуть дуже повільно. Microsoft, Oracle, IBM, SAP, HPE тощо – віртуально ніби присутні у всіх світових ажендах по 4.0 і їх філії є в Україні. Більше того, ми начебто знаходимось з ними в одній програмі Digital Agenda Ukraine. Але їх інтеграція в будь-які заходи руху 4.0 в Україні поки безуспішні. Це становить суттєву різницю по відношенню до Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та Bosch, які – з окремими представниками ІТ як IT-Enterprise, – є лідерами нашого руху в Україні.
• Те саме стосується різних спільнот – хабів – iHub, IoT Hub, IoT Ukraine, HUB0, Kyiv IT-cluster. Чудово, що це наші медіа-партнери в рамках цієї конференції та інших заходів. Але яка їх позиція щодо розвитку ІоТ, де їх напрацювання та їх кращі учасники цих мікро-екосистем, як вони бачать майбутній розвиток в Україні, які виклики та перспективи. Питань безліч. Як і питання об’єднання – де, як і в чому. І чи потрібне?

Отже, комплекс цих питань буде обговорено 30 серпня на конференції про кластерний розвиток в ІоТ. Де-факто, конференція об’єднає ключових експертів ІоТ- ІІоТ та кластерного розвитку, й тому питання створення – об’єднання експертної спільноти в обох цих областях і є її головними завданнями.

Глобально – ми переконані, що в України немає іншого шляху в хайтек, ніж через об’єднання та співпрацю. І якщо за 27 років ми ще не зуміли стати на шлях кластерного розвитку – масово й переконливо у всіх головних економічних секторах, – то це безумовно і діагноз, і виклик одночасно. Як для галузевих та експертних спільнот, так і для урядів. Тому пора приймати цей виклик.

Подібна інформація:

• звіт по конференції 30 серпня 2018 – “Розвиток ІоТ кластерів Україна – Польща”

17 жовтня, з 10 до 13 год в КПІ

1-ша версія національної Стратегії 4.0 буде допрацьована в жовтні й в фінальному, публічному варіанті очікується в листопаді. Наразі, в рамках сесій Робочої групи Координаційної ради при МЕРТ напрацьовані головні напрямки розвитку та перелік проектів на 2019. Ці положення потребують затвердження Ради 4.0. Крім цього, на засідання Ради виноситься ряд інших питань, що потребують обговорення та спільних рішень, – як кейс УЗ «як НЕ потрібно починати цифрову трансформацію».

Програма засідання Ради 4.0

10-00 Затвердження порядку денного

10-10 Звіт координатора Ради 4.0 за минулий період. Представлення окремих напрацювань Стратегії 4.0 та портфелю проектів 2019. Анонси наступних важливих подій. (О. Юрчак)

10-45 Обговорення, затвердження портфелю проектів розвитку.

11-00 Кейс УЗ «Як НЕ треба починати цифрову трансформацію» (Михайло Сорокін, Віталій Гаєвський, Олександр Юрчак)

11-30 Перерва

11-50 Вироблення позиції Ради 4.0 щодо позиції центральних органів ВВ.

На фоні відсутності фінансування та належної підтримки ініціатив руху 4.0, відсутності затвердженої промислової стратегії, зменшення фінансування НАНУ та ВНЗ, відсутності позиції відповідальних осіб щодо розвитку в області 4.0, шкідливого піару (кейс УЗ) тощо – Рада 4.0 має декілька опцій поведінки. 1) все ще вичікувати та спостерігати, 2) більш проактивно взаємодіяти – з більше конкретними домовленостями на рівні міністерств та відомств, 3) перехід в повну опозицію – з пошуком підтримки на стороні опозиційних партій та комітетів ВР.

13-00 Закінчення наради

13-00 – 14-00 (опційно – для бажаючих) – відвідання конкурсу ім. Сікорського, що проходить в КПІ         

Засідання Ради 4.0 відбудеться 17 жовтня, в НТУ «КПІ ім. І. Сікорського», 1-ий корпус, ауд. 258 (2-ий поверх, зліва) з 10 до 13 години.

Засідання є відкритим, – крім членів Ради 4.0, запрошуються інші керівники АППАУ та руху 4.0, активісти Digital Agenda Ukraine, урядовці. Якщо ви бажаєте прийняти участь, необхідно надіслати запит на е-адресу info@appau.org.ua

Член АППАУ Индасофт-Украина принимает участие в XI международной выставке LABComplEX, которая пройдет 17-19 октября 2018 года по адресу: г. Киев, ул. Салютная, 2-Б, ВЦ «КиевЭкспоПлаза», павильон №1.

Приглашаем Вас посетить стенд Индасофт, где будет представлена реализация программно продукта для управления деятельностью производственной лабораторией класса LIMS DigitalLAB. Стенд и выставку можно посетить с 17 до 19 октября. А в 11 часов можно будет послушать презентацию “LIMS компании Индасофт DigitalLab как инструмент цифрового преобразования производства”.

 

Для заказа пригласительного обратитесь к anna.semenyuk@indusoft.com.ua.

Брошюра LIMS DigitalLab

В вересні 2018 р в інкубаторі 1991 розпочалась інкубаційна програма Future of Mobility Lab. UZ Edition, що орієнтована на стартапи та має на меті початок цифровізації державної компанії «Укрзалізниця». Організатори – керівництво «Укрзалізниці» (УЗ), інкубатор 1991, Міністерство економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), Рада інвестицій при КМУ оголосили про масштабний початок цифровізації державних підприємств та створення методик при МЕРТ на основі цього 1-го проекту для тиражування на інших державних підприємствах. Цитуємо – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«ми документуватимемо кожен крок побудови інноваційної платформи, а результатом має стати урядова постанова – набір методик та рекомендацій для їх впровадження на інших державних підприємствах. Це буде основою кооперації держави з ІТ-сектором».[/perfectpullquote]

Експерти руху 4.0, – включно з чисельними інжиніринговими компаніями, що мають багатолітній досвід роботи з УЗ, – не були залучені до створення цієї програми. При глибшому знайомстві з деталями проекту, було виявлено, що УЗ не готова до подібних проектів – принаймі на тому рівні, на  якому це анонсується в публічному просторі й з посиланнями на Індустрію 4.0. Детальна аналітика надається в статті АППАУ «УЗ та Індустрія 4.0 – новий український оксиморон». Перш ніж публікувати цю статтю, керівництво АППАУ зверталось до керівників згаданих організацій з попередженням про передчасність подібних заяв про «методики та тиражування», про необхідність інших підходів й надали свої конкретні пропозиції – відповіді не було.

Таким чином, був створений прецедент конфліктної ситуації, що зачіпає інтереси чисельних стейкхолдерів руху «Індустрія 4.0 в Україні», а також учасників програми Digital Agenda Ukraine. Як виявилось пізніше, з останніми – включно з керівництвом програми (High Tech Office Ukraine), – також не було проведено ніяких консультацій.

Рада 4.0, що обговорила цю ситуацію 17 жовтня 2018 року в Києві прийняла наступні рішення

1. Підхід до завдань цифровізації в «Укрзалізниці» (УЗ) вважати таким, що не відповідає професійним критеріям в цій сфері та рекомендаціям експертів руху «Індустрія 4.0 в Україні» щодо підходів до цифрової трансформації.
2. Проект цифровізації, що запущений через інкубатор 1991 разом з МЕРТ та Радою інвестицій вважати нерелевантним пріоритетним економічним викликам підприємства й таким, що радше дискредитує ідеї цифровізації державних підприємств.
3. Головною причиною є той факт, що «Укрзалізниця» насправді не готова до проектів цифрової трансформації ні за рівнем культури, ні за рівнем керованості. Діагностику ситуації та висновки, висловлені в статті АППАУ «УЗ та Індустрія 4.0 – новий український оксиморон» Рада 4.0 вважає вірними.
4. Найбільшою помилкою проекту цифровізації з 1991 Рада 4.0 вважає підміну пріоритетів – замість того, щоб налагодити управління активами підприємства й почати з електронного обліку даних та автоматизації їх введення в вантажних перевезеннях, де є найбільші проблеми і які чіпляють інтереси сотень українських компаній, й вже завдають збитки державі на мільйони доларів, проект розглядає використання великих даних та штучного інтелекту в сегменті пасажирських перевезень, де рівень проблематики радше надуманий.
5. Рада 4.0 вважає, що керівництву УЗ за останні роки не вдалось подолати корупцію, яка і далі процвітає на різних рівнях підприємствах. Не вибудувана система закупівель, немає класифікаторів обладнання та запчастин, немає технічних політик та критеріїв щодо вибору постачальників, немає відповідності стандартам (в тому числі – безпеки!), не витримуються посадові інструкції і так далі – подібних прикладів непрофесійності або відвертих зловживань надто багато, щоб говорити про будь-який прогрес за останні роки. Радше навпаки, статистика невиконання зобов’язань по відношенню до клієнтів – й перш за все, з сегменту вантажних перевезень, говорить про зворотню тенденцію.
6. Разом з цим, «кейс УЗ» – як перша спроба цифровізації великого державного підприємства за участю ключових стейкхолдерів, – вже відбувається. З урахуванням того, що побудова галузевих дорожних карт цифрової трансформації є пріоритетом національної стратегії 4.0, Рада 4.0 приймає рішення про конструктивну позицію, що має відображатись в пошуку консенсусу та вироблення єдиних позицій з ключовими стейкхолдерами цього проекту – департаментами МЕРТ, Радою інвестицій, інкубатором 1991, а також у співпраці з Hi Tech Office Ukraine та групами Digital Agenda Ukraine.
7. Рада 4.0 звертається до названих організацій, включно з керівництвом «Укрзалізниці» та до в цілому до членів руху 4.0 й пропонує розглянути наступні пропозиції
   • Спільно розглянути ситуацію, що склалась на нараді з High Tech Office Ukraine, куди запросити керівників груп Digital Agenda Ukraine (DAU) та керівників УЗ. Головна мета – узгодити спільні в DAU підходи до цифровізації державних підприємств. Окремо – розглянути питання про уникнення подібних прецедентів в майбутньому.
   • Звернутись до департаменту технічного регулювання МЕРТ з питаннями щодо політики стандартів в залізничному транспорті, які повинні діяти «Укрзалізниці» (включно з закупівлями та безпекою руху) та методами контролю їх виконання.
   • Консолідуватись з групами промисловців щодо спільної позиції по УЗ за чисельними фактами невиконання зобов’язань перед українськими промисловими клієнтами.
   • В Раді 4.0 ініціювати створення власної експертної групи по цифровізації залізничного транспорту. Першочерговими завданнями групи вважати створення policy paper «Дорожна карта цифровізації залізничного транспорту України», а також визначення переліку стандартів IEC/ISO, що мають бути прийняті підприємством для виконання в 2019 році.
8. Рада 4.0 закликає членів руху, асоціації АППАУ, технічні комітети НОС та експертне середовище ІКТ, інжинірингу, машинобудування та промислової автоматизації приєднуватись до цих ініціатив, консолідуватись та активно протистояти негативним тенденціям, що дискредитують ідеї цифровізації економіки країни, порушують професійні та галузеві стандарти.

Окремі презентації, що обговорювались на Раді 4.0 17 жовтня можна переглянути тут і тут.

Для довідки: Рада 4.0 створена в березні 2018 року як колективний орган управління національним рухом «Індустрія 4.0 в Україні». В Раду входять представники ЗВО (КПІ, НУХТ, ОНАХТ), НАНУ (Інститут математики), керівництво асоціацій АППАУ та AgTech, організацій НАК «Нафтогаз», Interpipe, IT-Enterprise, Upromex, Агенції Європейських Інновацій, Агенства розвитку Дніпра, HUB 4.0, та ряду інших організацій. Рух 4.0, https://industry4-0-ukraine.com.ua/  – як національна платформа об’єднання промислових хайтек, створений в липні 2016. Засадничі положення руху відображені в Хартії 4.0.

 

жовтень 2018, виконавча дирекція АППАУ

 

P.S. в березні 2019 експертна група АППАУ випустила свою версію “Дорожньої карти цифрової трансформації УЗ” яка була направлена до відповідних менеджерів УЗ. Відповіді не було.

 

Повертаючись в дніпровському Інтерсіті на Київ в компанії колег з АППАУ, я погортав стрічку Фейсбук, подивився новини й подумав, що такі дні варто фіксувати. Хоча б деколи. Адже як спільнота ми ростемо по різним напрямкам – інколи самі не помічаючи, й не оцінюючи такі спільні, й не дуже дії, але які 100% мають відношення до нашого спільного розвитку. Отже, що попало в «радар уваги» АППАУ того дня, 14 червня 2018 року?

Десант АППАУ на АМКР

Зранку наша команда – в Кривому Розі на АМКР. Олексій Грушко з IT-Enterprise, Олександр Бабич – з Запорізької індустріальної академії, Ілля Савченко та його колега Віктор з Business.Logic, Віктор Єгоров з Лабораторії М&Р ОНАХТ, Олександр Савицький та його колеги з Криворізького університету. По дорозі ми «загубили» «ЗалізничАвтоматику» з Харкова та «Інфоком» з Запоріжжя – на жаль, обставини проектів змусили керівників відмовитись буквально напередодні.

В університеті АМКР нас чекає досить велика команда спеціалістів департаментів АСУТП та ІТ, а також представники  інших підприємств. З першого виступу стає зрозуміло, що більша частина аудиторії є solution oriented – їх менше цікавлять маркетингові чи стратегічні посили, й набагато більше технічні деталі та прикладні рішення, й більше всього – по конкретним кейсам. Відповідно, намагаюсь організувати дискусію, надаючи кожному доповідачу на це більше часу. Здається, виходить – публіка включається, ставлять чимало питань. Найбільше їх отримали IT-Enterprise та Business.Logic. Щодо останніх, для мене самого була відкриттям їх пропозиція імітаційних моделей для прототипів greenfield об’єктів. Тепер знаю, як просувати і для кого.

Назад на П’ятихатки їдемо разом четверо. Віктор Єгоров згадує дорогу з Одеси, і каже що ця в порівнянні – майже автобан. Згадуємо інших колег по АППАУ, хто в цей час в Мюнхені чи Китаї. Згадуємо Ганновер, ділимось враженнями по цьому дню. З отриманих важливих touchpoints – в розумінні не просто контактів, а кинутих «зерен»-ідей, що мають шанс на проростання, – відмічаю для себе

• мої заклики щодо об’єднання на регіональному рівні, до відродження Хакатону, здається, були почуті. Принаймі для себе самого та для колег, це було важливо озвучити та нагадати всім, що промислових Хакатонів після виходу Максима Романова з АМКР й досі ніде немає. По всій Україні. Це і є показник стану наших промислових екосистем – як на регіональному, так і на корпоративному рівні (великі холдинги). Побачимо, що буде далі.
• сама ідея проведення Тижня знань робить честь АМКР та їх департаменту HR. Запросити 50+ кращих спікерів зі всієї України, й організувати все це логістично, організаційно (потік відвідувачів!) на протязі 5 днів – це величезний фронт роботи. З іншого боку, думаю про ті ж департаменти АСУТ-ІТ підприємств – наскільки цілісною та відповідною їх очікуванням є ця програма? В який формат їх програм, чи росту їх знань-компетенцій це вписується? Чи не можна було краще об’єднати нас з виступами інших колег по АППАУ (як той же «Шнейдер» та «Сіменс», що пробіглись зі своїми презентаціями пару днів перед тим)? Це була б майже міні-виставка, майже а-ля-Хакатон – набагато більш релевантний та багатий на обміни. Обговорюємо все це під час обіду з представником HR АМКР. «Так – можливо» – каже Тетяна. – «Але це також питання лідерства самих керівників, – вони повинні більш чітко комунікувати свої пропозиції».
• в цілому, видається на те, що навіть для досвідчених спеціалістів ми дали багато нової інформації – й не тільки про технології 4.0, але й про стратегії розвитку навколо них. Один колега підійшов й запропонував співпрацю в області нових технічних стандартів, що саме зараз розробляються для шахт та ГЗК. Саме на таких зустрічах раптом виникають подібні пропозиції.
• В черговий раз (це – майже на кожній зустрічі) бачу як члени АППАУ можуть доповнювати один одного пропозиціями. Зокрема, рішення Business.Logic можуть чудово доповнювати багатьох наших solution providers АСУТП-ІТ, оскільки вони заходять на початку великих проектів.

В поїзді обговорюємо з Віктором Єгоровим його план розвитку Центру 4.0 та найближчі події.

 

В цей день у світі

Що в цей час роблять інші наші інноватори 4.0 та колеги по АППАУ? Завдяки Фейсбук інформація є сьогодні доступною та прозорою. А завдяки нашій взаємодії та контактам в онлайн – я відразу можу бачити багато новин в своїй стрічці Фейсбук. Це дає також відчуття глобальності та ритму нашого шаленого, але такого цікавого часу.

• • • Руслан Назаренко та Кирил Костанецький гідно презентують Україну на найбільшій світовій виставці кабельних підприємств в Гуанчжоу. Рішення IT-Enterprise в області ERP-MES для цього сегменту є достатньо відпрацьованими, щоб пропонувати замовникам по всьому світові. Це вже друга участь компанії в подібній виставці.
    • В цей час інша команда IT-Enterprise на чолі з технічним директором Володимиром Михайловим знову в Ганновері – цього разу на Сebit. Цього дня вони пишуть про нові й навіть несподівані тенденції щодо розвитку стартапів та нових технологій.
  • Представники компаній «Група Техінсервіс» та «Артезія» в цей день в Мюнхені – вони відвідують найбільшу галузеву виставку в області хімічної промисловості та біотехнологій Achema-2018. Як пише Вадим Лебідь, директор «Артезія» про павільйон, де представлена промислова автоматизаії та ІТ – “Відчуття іншого виміру перехоплювало подих…”.

Вже заднім числом взнав також, що на Achema був «Сіменс Україна» з великою групою клієнтів.

Цікаво,  чи будуть якісь пости про інсайти та враження в публічному просторі? й можливо навіть в  наших каналах? ? – 2 місяці тому ми постили масу фото та міні-постів зі стендів світового лідера в Ганновері. Але жодного коментаря з боку компанії не отримали.

Роблю собі відмітку, що не тільки ІТ, але й наші інжинірингові компанії  все більше інтегруються в світовий простір, знають та практикують кращі технології. З іншого (як рефлексія) ставлю собі питання – якщо й великі замовники не менш часто відвідують подібні виставки, – і вже роками, – то чому ми все ще говоримо про культуру 2.0? Про низькі темпи змін в Україні? Про неготовність ринку? Щось тут явно не стикується… Можливо, все ж справа в тому, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]які висновки, які уроки та інсайти, які зміни стратегічного курсу ми робимо після таких виставок? Як ми розділяємо та консолідуємо все це в своєму професійному оточенні? І з ясною орієнтацією на next steps?[/perfectpullquote]

Цей день в Україні

А ось що інші члени та партнери АППАУ робили в цей день в Україні

• • «Інфоком Лтд» продовжує дивувати новаціями в області автотранспорту. 14 червня вони анонсують про вихід додатку UGV Driver Assistant. А ще надсилають все-ж свою презентацію для нашого заходу на АМКР. Я коротко їх згадав (як і Залізничавтоматику) в своєму виступі, а та презентація ввійде в підбірку для розсилки учасникам.
  • «Фенікс Контакт Україна» оприлюднює фото та пости зі свого корпоративного дня, що пройшов 7 червня. Офіційна сторінка компанії починається зі слів – «Так – ми це зробили!». Дійсно, вперше в історії вендорів пром. автоматизації в Україні, великий бренд об’єднав та представив своїй спільноті досягнення 10 кращих команд університетів, – й відповідно до єдиного корпоративного формату (Xplore).

• Денис Базилевич публікує аженду та сторінку івенту на підсумкову зустріч Українського індустріального тижні – захід відбудеться 21 червня в Києві. Для нас це також, в певному сенсі, історична подія – вперше «об’єднані національні сили» (2 асоціації, МЕРТ, ОДА, ТПП, активісти руху Індустрія 4.0, Медіа-хаб 4.0, інші колеги) формують індустріальний порядок денний. Свій вклад АППАУ вже зробила чисельними заходами в Запоріжжі, Львові, а задовго перед тим – в Івано-Франківську, Харкові та Одесі. Ми не просто мріємо, чи говоримо про розвиток регіональних промислових еко-систем. Кожен такий захід – це важливий крок до їх запуску на новому рівні.

Це далеко не всі новини цього дня. Але поїзд наближається до Києва, й день чи точніше вже вечір закінчується. Дома буду опівночі.

Ще один насичений день з життя спільноти АППАУ. Ще один день, коли ми своїми діями просували не тільки високі технології, але й цінності нашої об’єднаної спільноти – і яка набагато сильніша, ніж кожен з нас окремо взятий.  Ще один день, коли ми представляли Україну й себе світові, й доказували що ми є і будемо високотехнологічною країною, а не сировинним придатком.

Так і тримаємо, друзі. І робіть, будь-ласка, свою діяльність прозорою та публічною. Як це роблять згадані фірми. «Радар АППАУ» часто тільки так і може про це взнати та поширювати важливі новини про вас по своїм каналам.

Але мова не тільки про поширення. На перетині цих подій знаходяться нові професійні інсайти та ідеї, наші знання один одного, наші нові стратегії, нові формати проектів #ДієвеПартнерство, а отже – більше можливостей для розвитку. Які наша команда і я особисто, допомагаємо вам створювати та реалізовувати. Все це не просто прискорює наш розвиток в бізнесі, але також відкриває нові горизонти росту – професійного та особистого.

Олександр Юрчак

 

Анотація публікації від основного зміст відбивається тегом читати далі

Далі йде текст

Одеська політехніка – один із передових закладів технічної освіти в Україні. Вміле поєднання досвіду та нових технологій вкладене у стіни закладу.

Одеський національний політехнічний університет (ОНПУ) ― найстаріший вищий технічний навчальний заклад на півдні України. За роки існування одеські політехніки зробили значний внесок у розвиток української та світової науки і техніки, у підготовку фахівців для народного господарства. Праці і досягнення наукових шкіл вчених, які в різні роки працювали в університеті, а також тих, хто продовжує трудитися в його стінах, широко відомі науковій громадськості. Серед них 1 лауреат Нобелівської премії, 15 лауреатів Державних премій, 17 Заслужених діячів науки і техніки, 9 Заслужених працівників Вищої школи і народної освіти, 34 відмінника освіти України.   Більшість з них не лише працювали, а й отримали вищу освіту в Одеському політехнічному.

У складі ОНПУ ― 15 інститутів та факультетів, 2 навчальні центри, 66 кафедр.

Очолює університет дійсний член Академії інженерних наук України, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Оборський Геннадій Олександрович.

Народжений у вересні 1918 р., Одеський національний політехнічний університет пройшов великий шлях становлення і розвитку. За роки свого існування він перетворився на один із провідних вузів України. Університет постійно розвиває творчі зв’язки з підприємствами, фірмами та організаціями, навчальними та науково-дослідними закладами України і зарубіжних держав; ОНПУ відкритий для співпраці з усіма, хто прагне допомогти розвитку вищої школи України.

Кафедра інформатики та управління захистом інформаційних систем (ІУЗІС), яка в цей час входить до складу інституту інформаційної безпеки, радіоелектроники та телекомунікацій, створена в ОНПУ в червні 2009 року як випускова для бакалаврів, спеціалістів та магістрів з інформатики. В 2015 року було ліцензовано напрям підготовки «Управління інформаційною безпекою», який дав змогу впроваджувати наукові здобутки кафедри, які, головним чином, стосуються області інформаційної безпеки, в навчальний процес.

Враховуючи чинний перелік спеціальностей, з 2016 року кафедра ІУЗІС є випусковою для бакалаврів, магістрів за спеціальностями: «Комп’ютерні науки» (спеціалізація «Програмне забезпечення систем захисту інформації»), «Кібербезпека» (спеціалізації «Кібербезпека» та «Управління кібербезпекою») та докторів філософії за спеціальністю «Кібербезпека» (спеціалізація «Системи захисту інформації»). Наявність всіх рівнів вищої освіти, наявність в ОНПУ спеціалізованої вченої ради за останньою спеціальністю забезпечує якісну підготовку фахівців та науковців з інформаційної безпеки, що віднаходить своє підтвердження в значній кількості молодих кандидатів технічних наук за спеціальністю «Системи захисту інформації», які працюють на кафедрі ІУЗІС після отримання відповідної освіти за спеціальностями та напрямами, за якими кафедра ІУЗІС є випусковою.

З 2013 року 7 випускників кафедри отримали вчений ступінь кандидата наук, займаючись рішенням задач, пов’язаних з розробкою та вдосконаленням методів стеганографії та стеганоаналізу, а також питаннями виявлення несанкціонованих змін цифрових сигналів.

Кожного року студенти кафедри ІУЗІС посідають призові місця на Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт в галузі «Інформаційні технології» за різними спеціальностями.

Кафедра ІУЗІС бере участь у підготовці фахівців інших технічних спеціальностей ОНПУ, забезпечуючи викладання дисциплін математичного циклу, та спеціальних дисциплін, пов’язаних з інформаційною та кібербезпекою.

Очолює кафедру ІУЗІС д.т.н., проф. Кобозєва Алла Анатоліївна, наукові інтереси якої пов’язані з рішенням проблем в галузях обчислювальної математики та захисту інформації.

За кафедрою закріплено 2 лекційні аудиторії, обладнаних сучасними мультимедійними засобами, 2 комп’ютерних класи, де забезпечується вихід до мережі Internet, спеціалізована лабораторія «Проблем виявлення несанкціонованих змін цифрових контентів і слідів проникнення в комп’ютерні мережі», оснащена спеціальним програмним забезпеченням.

Кафедру «Комп’ютеризовані системи управління» (КСУ) засновано у 1954 році. На той час вона була загальнотехнічною і мала назву «Автоматизація технологічних процесів» (АТП). Засновником і першим завідувачем кафедри був к.т.н., доцент Похило Микола Павлович. Непересічність особистості Похило М. П. полягала в тому, що він брав участь у створенні першої в континентальній Європі та СРСР цифрової електронно-обчислювальної машини МЭСМ-1 під керівництвом академіка Лєбєдєва С. А.

З початку 60-х років 20-го століття кафедра АТП стала випусковою за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка», у зв’язку з чим набула однойменного найменування.

За понад 60-річну історію кафедрою підготовлено близько 8000 висококваліфікованих фахівців в галузі автоматики та систем управління. Свого часу кафедру очолювали знані вчені: д.т.н., професор Кринецький І. І., під керівництвом якого створювалися перші в Радянському Союзі автопілоти для літальних апаратів; к.т.н., доцент Пічугін Є. Д., який займався системами орієнтації морських транспортних засобів; д.т.н., професор Прокоф’єв В. Є., який заснував в Одеському політехнічному інституті (нині ― Одеський національний політехнічний університет ― ОНПУ) наукову школу у галузі систем термостабілізації та управління об’єктами із розподіленими параметрами; д.т.н., професор Тихончук С. Т., який очолював науковий напрямок з дослідження та розробки систем управління магістральним транспортом газу. На даний час кафедру КСУ очолює д.т.н., професор Положаєнко Сергій Анатолійович, сфера наукових інтересів якого становить математичне моделювання, ідентифікація та управління енергетичними системами.

Кафедра КСУ структурно входить до складу Інституту комп’ютерних систем (ІКС), одного з провідних в ОНПУ. Професорсько-викладацький склад кафедри становить 16 викладачів, з яких: 3 ― доктори технічних наук, професори, 9 ― кандидати технічних наук, доценти, та 4 ― старші викладачі (без ступеню). Кафедра КСУ має 3 комп’ютерні класи та 2 лабораторії, а загальна площа кафедри складає 416 м2. Комп’ютерні класи мають вихід на загально університетську мережу, а через неї ― на глобальну мережу Internet. Лабораторії кафедри КСУ обладнано спеціалізованими стендами для проведення лабораторних занять по дисциплінах циклу професійної підготовки, зокрема, «Робототехнічні системи та технологічні комплекси».

Кафедра КСУ є випусковою за спеціальністю 151 ― «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» (перший ― бакалаврський та другий ― магістерський рівні підготовки) та за спеціальністю 121 ― «Інженерія програмного забезпечення» (третій ― науковий рівень підготовки докторів філософії).

Вчені кафедри ведуть широке коло наукових досліджень у галузях сучасної теорії управління, розпізнавання образів (ідентифікації) та інформаційних технологій, що знаходить своє відображення у численних публікаціях в наукових виданнях (в тому числі таких, що індексуються у міжнародних наукометричних базах, зокрема, Scopus).

Студенти, що навчаються на кафедрі КСУ, беруть активну участь в олімпіадах Всеукраїнського та Міжнародного рівнів з автоматики та робототехніки (за Міжнародною програмою Roboreys), на яких займають призові місця.

Кафедри ІУЗІС та КСУ Одеського національного політехнічного університету готові співпрацювати з іншими членами організації в рамках АППАУ та концепції Industry 4.0 щодо розробки, удосконалення систем захисту інформації та систем автоматизації об’єктів промислового виробництва, а також з метою формування змісту підготовки фахівців у відповідності із сучасними вимогами ринку праці.