Стратегічна сесія Харківського кластеру ІАМ відбулась 20 січня 2020. Учасники прийняли важливі рішення щодо стратегії та планів на 2021 й обговорили поточні моменти створення кластеру. Даний звіт відображає головні моменти сесії.
Позиція кластеру на початок 2021
За 4 місяці з початку створення кластер ІАМ пройшов початкові етапи ініціації. Кластер зареєстрований як громадська спілка, обрані Правління та дирекція, проведена початкова аналітика кластеру, пройшли перші тренінги, створені перші засоби комунікацій й вироблена початкова стратегія розвитку на 2021.
Учасники сесії дещо по-різному оцінюють темпи розвитку кластеру. Оксана Ситник, член правління, директор «Укргіпроважмаш» позитивно оцінює темпи розвитку – особливо в контексті попередніх спроб ініціювати подібні кластери. Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE також дає позитивну оцінку проведеним роботам, але водночас фіксує відставання темпів робіт відповідно до графіку проекту. На цей момент, кластер йде з відставанням від графіку на 1-1,5 місяця й головною проблемою є слабкі результати по набору нових членів кластеру.
Головні стратегії та плани 2021
Стратегія кластеру була запропонована учасникам сесії напередодні. Вона визначає 5 стратегічних напрямів розвитку по яких формуються цілі та КРІ:
Вихід на високий рівень операційного менеджменту та лідерства.
Інтеграція в плани регіонального розвитку.
Лідерство в розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек.
Налаштування сильної пропозиції цінності для членів кластеру.
Запуск активностей по експорту та інтернаціоналізації.
План дій враховує заходи виконання цих цілей та КРІ й деталізує можливості фінансування. Загалом план ClusteRISE фіксує більше 40 заходів кластеру на 2021. Серед них найбільш важливими для розвитку кластеру є наступні
Круглі столи з чільниками регіону щодо визначення спільних проектів по розвитку інноваційної екосистеми регіону.
Регулярний нетворкинг – візити до фірм, членів кластеру.
Проведення Technology & Innovation days.
Участь в кластерному тижні в квітні, де буде загальноукраїнський обмін кращими практиками.
Експортні заходи по просування кластеру на зарубіжні ринки.
Тренінги по експорту та інноваціям.
Першим великим заходом кластеру ІАМ стане проект проведення в Харкові EU industry day в березні – подія має представити Регіональний ландшафт Індустрії 4.0, це буде перший подібний інструмент розвитку інновацій Індустрії 4.0 в Україні.
В рамках створення власного сервісу по фандрейзингу пропонується залучення додаткового фінансування через гранти.
Обговорення планів, вироблення тактичних рішень
Учасники обговорили важливість налагодження регулярного нетворкингу як головного методу встановлення довіри та вироблення спільних ідей щодо кооперації у виробництві та інноваціях. Запропоновані для візитів перші 5 компаній, учасників кластеру – Укргіпроважмаш, ФЕД, RWA, РОСС, Солті Телесенс.
Важливими є щомісячні тематичні мітапи. Запропоновані перші тематики – по інжинірингу та тема вироблення спільних позицій щодо популяризації інженерних професій. Сергій Соколов, ІТ-директор ПАТ «ФЕД» вважає, що ця тема є спільною для всіх учасників кластеру незалежно від розміру чи орієнтації. Тут важливими є як інтеграція кластеру в поточні заходи, що вже сплановані, так і вироблення власних.
Відповідальними за програму нетворкингу визначені Віталій Зайцев, Марина Косенко.
Окремою важливою темою є консолідація зусиль навколо навчальних та освітніх програм – зокрема, в сфері Індустрії 4.0.
Учасники також обговорили важливість створення сильної пропозиції цінності кластеру. Юрчак Олександр акцентував, що важливо на цьому етапі розвитку розглядати переваги, які швидко та легко створюються. Тобто, послуги, що вже є в стратегії кластеру, як фандрейзинг чи експорт, насправді створити молодому кластеру важко. Натомість, важливим для Харківського регіону є послуги, які можуть швидко з’єднувати між собою попит та пропозицію (Matchmaking), регулярні мітапи, просування кращих представників кластерів тощо.
*******
Вироблені учасниками на стратегічній сесії рішення та плани 2021 підлягають затвердженню Правлінням. Остаточна версія стратегії та планів буде запропонована учасникам кластеру ІАМ в лютому.
Харківський кластер ІАМ запрошує до приєднання учасників ринку з секторів інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування. Довідкова інформація – запитуйте за е-адресою info@iamcluster.kharkiv.ua
Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.
8 жовтня проект ClusteRISE перейшов до етапу навчання кластерних координаторів. Навчання є дуже важливим етапом проекту адже мова про нові кластери, нових координаторів і які звісно потребують нових знань та відповідних навичок.
Тренінгова програма включає 3 етапи
Проходження європейської онлайн програми на ресурсі cluster4smart
Атестацію учасників й фіксацію додаткових модулів, відсутніх в євро-програмі
Проходження учасниками 3-денного тренінгу оффлайн
Закінчення тренінгу передбачається до 20 листопада.
Основу основної групи склали представники 4-х регіонів – Харкова (ІАМ), Запоріжжя (ІАМ), Миколаєва (Морський кластер) й Львова (кластер моди та дизайну). Ця група проходить всі три модулі. Також є друга під-група, куди ввійшли також представники інших регіонів – загалом, вся тренінгова програма включає участь 16 чоловік.
Важливим аспектом цієї програми є понятійне та концептуальне вирівнювання, яке буде розповсюджуватись шляхом комунікацій на всю кластерну спільноту України.
Зокрема, вже в першому модулі навчання ми бачимо багато речей, які тезово фігурують в Національній кластерній програмі до 2027:
Що таке ланцюги доданої вартості (ЛДВ), чому це важливо для кластерного менеджменту і як ними управляти в своєму регіоні.
Що таке кластерна стратегія і як її правильно планувати
Якими є інструменти колективної аналітики (intelligence) і як їх налаштувати для потреб учасників кластеру
…
Кожен модуль онлайнового тренінгу, його питання та результати проходження буде обговорюватись на щотижневих зустрічах з бізнес-тренером навчальної програми. Додатково до цього керівництво проекту ClusteRISE буде створювати спеціальні кейси та навчальні приклади з практичного досвіду 3-х головних кластерів ІАМ (Запоріжжя, Миколаїв та Харків) для спільного розгляду та вирішення.
Після проходження навчання, в регіонах пройдуть стратегічні сесії спільно з учасниками кластерів.
За підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі».
Загальні збори, що є найвищим органом управління асоціації АППАУ, відбулись цього разу в онлайн режимі 26 січня. В офісі IT-Enterprise знаходились тільки голова Правління АППАУ О. Щербатенко та генеральний директор асоціації О. Юрчак. Цей звіт передає головні підсумки обговорень й плани на 2021 рік.
До підсумків 2020
«Важкий рік, але ми вистояли, перегрупувались й рухаємось далі..» – так звучить головний меседж підсумків 2020 словами ген. директора АППАУ Юрчака О.В.
АППАУ збільшила в 2020 роль Правління та свій регіональний й загальний вплив на стейкхолдерів Індустрії 4.0, покращила показники в фандрейзингу й здійснила справжній прорив в сфері кластеризації промислових хайтек. Водночас, через важкі економічні обставини та COVID-10 ми втратили частину членів та доходу в бюджет членських внесків й дуже важливий проект по Hannover Messe 2020, який мав запустити нашу експортну програму.
Ми розвивались не так як планували рік тому, ряд проектів розвитку був спричинений наслідками COVID-19 – зокрема, це мобілізація наших кращих експертів в заходах Аналітичного центру Industry4Ukraine, експертні дискусії про необхідні зміни на NextNormality й консолідована реакція на появу Національної Економічної Стратегії 2030. Інші успішні проекти – як ClsuteRISE, Інтеграція 4.0, Trans4mation були до певної міри спланованими.
Натомість, важкими для продовження чи ініціації виявились ініціативи EIF, продовження робіт ТК 185, запуск нового сайту Land4Developpers й розвиток Центрів 4.0.
Тим не менше, виконавча дирекція здійснювала постійний контроль – моніторинг всіх проектів й по мірі сил та наявних ресурсів намагалась вирішувати проблемні питання. В 2020 ми набагато частіше звертались та задіювали членів Правління.
На зборах згадувалось радше побіжно, але важливими змінами чи оновленнями в АППАУ в 2020 є наступне:
Платформа Industry4Ukraine, яку АППАУ підтримує як на рівні участі в орг. комітеті, так й у всіх спільних (з іншими промисловими асоціаціями) заходах провела кращу структуризацію своєї діяльності та структури управління. Детально виписані місія, пропозиція цінності, структура управління, – деталі див. на головній сторінці https://www.industry4ukraine.net/. Ця платформа, її портфель проектів та співпраця є нашим головним союзником в просуванні Індустрії 4.0 як на рівні інших галузевих асоціацій, регіонів, так і уряду.
Водночас, стратегічна сесія 18 грудня прийняла рішення про створення власної функції GR (відносин з урядом). Це означає, що новий комітет АППАУ буде набагато більш тісно координувати й фактично посилювати орг. комітет Industry4Ukraine в роботі з державними інституціями. Причиною є незадовільний стан просування стратегічних напрацювань на рівень державних стратегій, нормативно-правових актів та законопроектів.
В січні 2021 ми також оновили нашу веб-сторінку про пропозицію цінності – вона синхронна з брендбуком асоціації, який вийшов в 2020. Разом вони структурують положення про місію організації, наші цілі до 2023, цінності співпраці та головну пропозицію цінності для членів асоціації.
План дій, запропонований для членів АППАУ в 2020 має більш синтетичний, але ясний характер – фактично всі наші дії та ініціативи групуються по напрямами стратегічного розвитку, які в свою чергу розбиваються на проекти розвитку та співпраці. Оскільки цих проектів чимало (в огляді на зборах згадано 10 проектів), кожен з членів АППАУ може вибрати хоча б 1 й таким чином долучитись до співпраці. План дій на 2021 зберігає такий же формат – про це далі детальніше.
На зборах ми не згадали ще 1 розвитковий проект – це проект з UNDP (ПРООН), який передбачає посилення нашої інституційної спроможності. Його дії направлені головним чином на нашу виконавчу дирекцію – з жовтня 2020 йдуть багато заходів в онлайн, як воркшопи та тренінги. Між тим, наші члени також могли вже частково відчути дію цього проекту – заходи кінця року, як стратегічна сесія Правління, а також спільна стратегічна сесія АППАУ та запорізького кластеру ІАМ відбулись завдяки підтримці UNDP. Плани на 2021 цього проекту є дуже амбітними, й кожен з наших членів в тій чи іншій мірі відчує це в наших комунікаціях та пропозиції послуг.
Плани 2021
Слідуючи формату #ДієвеПартнерство план дій на рік створюється спільно – частину ідей пропонує виконавча дирекція, частину – генерують члени Правління, частину – самі члени асоціації. Зараз цей процес ще продовжується в онлайн – члени асоціації запрошуються до редагування спільного документу (посилання на нього надсилається по запиту).
Що стосується вже узгоджених планів між правлінням та виконавчою дирекцією, ми бачимо зараз 8 напрямів розвитку по яким структуруються проекти, міні-проекти та окремі заходи – їх можна переглянути в цьому файлі.
Коротко відкоментуємо найголовніші проекти спільного розвитку:
Проекти та міні-проекти, які вже мають фінансування й потребують якісного завершення чи продовження (позначені салатовим кольором):
ClusteRISE є проектом №1, якому наша виконавча дирекція приділяє велику частину свого часу та ресурсів. Цей проект є визначальним як для перезапуску всього кластерного руху України, так і для значного поширення присутності АППАУ в регіонах. Й мова не тільки про Харків, Запоріжжя та Миколаїв – ми говоримо ще про як мінімум 3-5 регіонів.
Проект «Інтеграція 4.0» має також амбіції оновлення української програми смарт-спеціалізації регіонів та її значно кращого вирівнювання з європейськими орієнтирами та Індустрією 4.0. До цього часу цього фокусу там не було, хоча ця державна стратегія розгортається в Україні з 2017 року.
Обидва ці проекти будуть презентовані на спеціальних заходах березня в Миколаєві, Харкові та Запоріжжі, вони є відкритими до долучення й тому участь членів АППАУ, в тому числі з інших регіонів в них вітається. Детальніше – звертайтесь до виконавчої дирекції на info@appau.org.ua.
Запуск Technology & Innovation days по регіонам – ще 1 важлива ініціатива, що починається в рамках ClusteRISE в Запоріжжі в березні, але може бути легко тиражована по регіонам. Це новий формат, похідний з вищевказаних проектів, але який може бути цілком самодостатнім. Його цінність та новизна – в чіткому поєднанні кращих бізнес-кейсів з боку замовників – й пропозиції на них кращих юз-кейсів з боку постачальників послуг, продуктів та рішень. Все це – навколо Індустрії 4.0, або ж (у випадку кластерів ІАМ) в ширшому форматі, який охоплює більше традиційних сфер промислового інжинірингу – машинобудування – автоматизації.
Проекти які не мають фінансування (в пошуку – позначені в файлі оранжевим)
В цій категорії знаходяться проекти з розвитку Центрів 4.0, ТК 185, запуску 1-го акселератора 4.0, створення торгової місії Індустрії 4.0, групи EIF та спец. Програми по кращому залученню та мотивації лідерства серед членів АППАУ.
Всі ці проекти мають вже підготовлені грантові заявки, тому мова про активний їх фандрейзинг.
В контексті останнього надзвичайно важливим є запуск власного комітету GR. Адже питання фінансування цих вищевказаних проектів розвитку вирішується досить просто, якщо є налагоджені відносини з ключовими міністерствами та відомствами центрального уряду. Для розуміння цифр – одна тільки Мінцифра має бюджет більше 1,5 мільярда гривень на проекти розвитку, на жаль далекі від Індустрії 4.0 (як публічні послуги, е-урядування чи е-навички). Але Мінцифра також управляє десятками мільйонів євро міжнародної допомоги та грантів в сфері цифрової трансформації, що заходять в Україні. Отже, вплив на це міністерство та співпраця могли б зрушити й проекти АППАУ, сума яких виглядає просто смішною на фоні вищевказаних– загальний обсяг наших проектів розвитку не перевищує 15-20 мільйонів гривень. Й це приклад тільки одного міністерства. Ці співвідношення показують також надзвичайно низьку вагу та пріоритет промислових хайтек (Індустрії 4.0) в планах уряду – отже спільний GR нам потрібен також, щоб змінювати цю ситуацію, наслідком якої є де-індустріалізація та спрощення економіки країни, що набирають загрозливих масштабів.
Ці плани не виключають інші, більш короткострокові та більш приземлені ініціативи, які можуть генерувати самі члени АППАУ. Регіональні та галузеві заходи, повернення до різних форматів просування технологій та брендів, створення окремих галузевих дорожніх карт цифрової трансформації тощо – перелік подібних ініціатив є досить великим. Нагадаємо тільки, що формат #ДієвеПартнерство передбачає генерацію таких ідей саме «знизу» – від членів АППАУ. Виконавча дирекція при цьому є радше координатором та додатковим каналом залучення та просування окремо взятої ініціативи. Отже, надсилайте ваші пропозиції.
Правління АППАУ погодить остаточний план до 10 лютого. Графік подій на 2021 вже також частково визначений й ви можете також синхронізувати свої заходи з тими, що вже сплановані на рік.
Великі промислові компанії України проведуть відеоекскурсії виробництвом та покажуть, як технології четвертої промислової революції допомагають їхньому бізнесу. Подію другий рік поспіль ініціює IT-Enterprise.
23-27 листопада в Україні відбудеться Trans4mation week – форум, присвячений практиці Industry 4.0. Керівники українських компаній розкажуть про використання та впровадження технологій четвертої промислової революції. Цього року досвідом діляться INTERPIPE, “Донбасенерго”, FED, Метінвест – ЗЛМЗ.
Протягом тижня компанії проведуть відеоекскурсії виробництвом та покажуть ефект від технологій Industry 4.0 просто на місцях. Кожен день буде присвячений одному з підприємств. Учасники події зануряться в атмосферу заводів для ефективної передачі досвіду. Після відеоекскурсії відбудеться обговорення та сесія питань і відповідей з керівниками.
Подія буде цікава власникам бізнесу, CEO та директорам напрямків промислових компаній.
Час проведення форуму: 23-27 листопада по 1,5 години у режимі онлайн.
Ініціатор форуму – IT-Enterprise, постачальник рішень для цифрової трансформації середніх і великих підприємств. Партнери події – Microsoft Україна, Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ).
Формат технологічно-інноваційного дня (ТІД), який народився в проекті ClusteRISE, вперше був випробуваний в Запоріжжі 12 березня. Фактично, мова про конференцію в гібридному режимі оф-онлайн, яка має на меті створити новий діалоговий майданчик науки, освіти, розробників та замовників. Ефективність цього майданчику задається самим форматом програми, але, як завжди в таких випадках, більш важить підготовка – відбір спікерів, кейсів, інструментів. Отже, які результати цього першого заходу в Запоріжжі?
Контекст, завдання та головні результати ТІД
Проект ClusteRISE запустив підготовку заходу з початку лютого й позиціонував його як 1-шу важливу подію місцевого кластеру ІАМ. Відповідно, захід мав об’єднати ключових стейкхолдерів інноваційного розвитку регіону й запропонувати нову аженду розвитку навколо ключових напрямів регіональної спеціалізації. Ці напрями мало проявити міні-дослідження по існуючим інноваційним рішенням регіону, яке також було запущене на початку лютого. Водночас, велика увага до заходу була й з іншої причини – ТІД увійшов в перелік топ-інструментів регіонального розвитку в рамках проєкту «Інтеграція 4.0» фінал якого відбувся напередодні в Миколаєві. Там, а також в спеціальному звіті який вийшов до 9 березня, ТІД позиціонується як передовий інструмент розвитку не тільки інноваційних кластерів, але також смарт-спеціалізації регіону, і який на виході має надавати 3 результати для регіонального розвитку:
Cтворити постійно діючий діалоговий майданчик головних стейкхолдерів розвитку ІАМ,
надати початкову аналітику – базу даних інноваційних рішень,
створити перший інноваційний ландшафт регіону – як інструмент експорту та інтернаціоналізації.
По відношенню до цих завдань та контексту в цілому, результати заходу в Запоріжжі є дещо контраверсійними:
В плані зовнішньої «картинки», емоційних вражень, якості спікерів та їх презентацій, процесу нетворкингу, відгуків аудиторії тощо захід пройшов чудово. Іншими словами, завдання по створенню якісного діалогового майданчику можна вважати виконаним.
Натомість, завдання аналітики та створення 1-го ландшафту, по великому рахунку є проваленим. Є ряд причин цього стану, але видається на те, що головні особи, які несли відповідальність за цю роботу так і не зрозуміли, що від них очікується.
Втім, виставляти останнє виключно в критичному плані невірно – на фоні інших регіонів, й слідуючи принципу ітераційності, який нещодавно запропонувала «українська версія EDP», варто радше вітати перші серйозні спроби зближення місцевого університету з новим кластером ІАМ.
[caption id="attachment_3109" align="alignnone" width="1472"] Учасники ТІД в конференц-залі Запорізької ТПП[/caption]
Далі детальніше про головні моменти та інсайти цього заходу.
Чому так важко йде аналітика
Отже, як вже було сказано, аналітична частина цього міні-проекту (ТІД є класичним міні-проектом) є слабкою. В онлайн опитуваннях ми отримали всього 23 відповіді. Тобто, на всі широкі сегменти проектування, промислового інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування, комплексного інжинірингу та енергетики в регіоні знайшлось аж 23 організації, які позиціонують себе як інноваційні. Звичайно, це мізер для Запоріжжя. Навіть коли додати туди відомі бренди як КБ «Івченко прогрес» та «Мотор січ», або ще 5-7 які на слуху, картина не надто зміниться – ми розраховували орієнтовно на 40-50 організацій.
Але все як кажуть відносно й все пізнається в порівнянні. Харківський регіон, який стартував майже одночасно з аналогічним проєктом, тільки більш звуженим до Індустрії 4.0 мав на 12 березня всього 7 інноваторів. В такому світлі, й знаючи, наскільки фрагментованими й важкими для доступу є технічні спільноти за різними напрямами діяльності, й наскільки в Україні домінує аутсорс, а не продуктові компанії – цей результат виглядає непогано.
Сьогодні очевидно, що завдання аналітики інновацій за цільовими сегментами має тривати на постійній основі й наше завдання вироблення повного ландшафту Запорізького регіону відтерміновується, як мінімум до осені, коли почнуться активні експортні дії. З іншого боку, це не знімає нагальних питань щодо позиціонування кластеру – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]адже в будь-яких публічних комунікаціях на питання «Яка ваша спеціалізація?» відповіді у Запоріжжі сьогодні немає. [/perfectpullquote]
Адже зрозуміло, що І-А-М (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) – це просто «ідеологічний дах». Але що під ним, в чому головна експертиза, де головні точки зростання? – самі регіональні актори кластеру мають на це відповідь в найближчі 6 місяців.
Один з важливих аналітичних аспектів – це встановлення бенчмаркингових показників. Картинка нижче – з річного звіту Odense Robotics, що знаходиться в данському місті Odense. Модератор заходу, Юрчак Олександр запитував аудиторію – «Якщо це місто, яке в 5 разів менше від Запоріжжя, має такі результати, то невже ми не маємо амбіцій бодай на десяту частину подібних індикаторів?» Й друге питання – «Чи можуть тут виникати нові сегменти та області спеціалізації, як та ж робототехніка?»
Перші бізнес-кейси замовників
Більшість замовників промислових підприємств Запорізького регіону проігнорувало цей захід – цей факт сам по собі заслуговує на окрему аналітику та дискусію, оскільки це апелює до розуміння замовниками ролі інновацій в сучасному світі. Дуже виглядає на те, що мізерна їх частина розуміє це завдання розвитку й готова до серйозної розмови. Згідно даних АППАУ, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ця ситуація є типовою для всіх регіонів країни –й що є наслідком відсутності діючих як промислової, так і інноваційної політик держави.[/perfectpullquote]
Але все-ж, кілька сильних замовників ми побачили. Українська філія фінської компанії «Кронекрейн» була представлена генеральним директором заводу Сергієм Плясовим. Хоча його виступ був радше презентацією компанії, ніж бізнес-кейсів, ключову тезу він озвучив. В дискусії прозвучало запитання – «Якщо ваші розробники та конструктори знаходяться в Фінляндії, то де ж тут місце для українських розробників?». Відповідь була простою – «Так пропонуйте!». Й це «пропонуйте» знову відноситься до теми розуміння місцевого потенціалу розробників, – без такої аналітики неможливо рухатись вперед швидко та оптимально. З іншого боку, потрібно розуміти «під що пропонувати інновації» – без постановки завдань подібний діалог не є конструктивним, якщо взагалі можливий.
Натомість, зовсім іншу зрілість продемонстрували відразу 3 структури Метінвестхолдингу – Запорізький ливарно-механічний завод, Запоріжсталь та «Метінвест діджитал». Тут були справжні бізнес-кейси і про роль даних та штучного інтелекту, й про завдання покращення операційної ефективності, й про рішення low-end як найбільш затребувані сьогодні на підприємствах холдингу.
Власне, ці кейси чітко задають вектор інновацій в тому форматі, який пропонується АППАУ протягом кількох років – від чіткого розуміння галузевих топ-викликів (в даному випадку – покращення операційної ефективності), через ясне формулювання бізнес-кейсів (тут на ЗЛМЗ – «як покращити показник ОЕЕ, з використанням low-end рішень») – й до use-cases (рішення KOEEBOX).
Окрема й велика подяка за ці виступи нашим партнерам з «Метінвест діджитал» та «Запоріжсталь», – якби не їхня мобілізація та організація, розробники б спілкувались самі з собою.
Точки дотику та діалог з розробниками
Даний звіт не претендує на детальне висвітлення виступів кожного спікера – запис буде на youtube-каналі. Скажемо тільки, що всі виступи були цікавими й викликали живий інтерес в аудиторії онлайн (близько 100 чол) – питань було чимало практично до всіх спікерів. Спектр тем, й не зважаючи на широкі заявлені рамки секторів ІАМ покривав саме сегменти Індустрії 4.0 – тут було і про сучасні дрони (IZIVIZ), робототехніку (Інфоком Лтд та «Тріада-зварка»), рішення ІІоТ (Atiko), альтернативні джерела енергії (Green Systems), твердосплави (ІЗПМ) та інші сучасні напрацювання в матеріалознавстві («Запорізька політехніка»).
Важливим для фіксації та продовження в цьому діалозі є наступні моменти:
Практично всі розробники вже бачать між собою області співпраці. Наприклад, датчики Atiko цікаві для IZIVIZ та Green Systems, а дві робототехнічні компанії можуть доповнювати одна одну в великих спільних проектах чи розробках. Рішення ІЗПМ зацікавило кілька фірм з металообробки, які не виступали, але були присутні в студії Запорізької ТПП.
Новий європейський проект, який виграла «Запорізька політехніка» в консорціумі з рядом європейських партнерів є цікавим та важливим для всіх місцевих розробників – адже мова йде про формування нових, міждисциплінарних компетенцій, й попит на це вже є.
Було чимало запитань від учасників онлайн, які свідчать про можливу міжкластерну кооперацію – зокрема, це стосується запитів від Морського кластеру України.
Плідними були окремі діалоги вже після закінчення заходу й це говорить про те, що формат офлайн – хоча б частково, – все-ж залишається більше ефективним для подібного спілкування.
Важливо відзначити, що цей ТІД в Запоріжжі – один з класичних discovery journey, які дуже необхідні всім регіонам України й тим більше в домінуючому державному курсі на сировинну економіку. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Сильні продуктові, інноваційні промислові компанії в нас є в кожному регіоні – «але хто їх знає?». Україна в цьому сенсі залишається країна інкогніта.[/perfectpullquote]
Як приклад, після конференції один з великих замовників сказав – «Я не знав, що в нас в Запоріжжі є виробники роботів».
Ось одна з останніх розробок Інфком Лтд, – роботи Tima, які експортуються в Японію, Європу та США.
Кращі моменти співпраці
Отже, молодий кластер ІАМ починає давати перші результати. Звісно, проблем ще багато як в самому кластері, так і середовищі регіону. Впродовж 2 днів ми бачили й дискутували кейси недовіри один до одного, відсутності розуміння переваг роботи в своєму рідному регіоні, слабкої або й відсутньої підтримки великих підприємств, тощо. Але всі ці труднощі долаються, якщо є справжня співпраця. В цьому заході кращими моментами були наступні:
Запорізька ТПП не тільки прийняла захід, але й зробила все можливе для залучення аудиторії – особлива подяка віце-президенту палати Андрію Куц та Ксенії Нагорній.
Галино Шило, проректор з науково-педагогічної роботи «Запорізької політехніки» організувала напередодні візит в «Плутон» – одне з кращих підприємств регіону, яке ми також залучили в якості учасників заходу.
Правління кластеру працювало окремо над залученням учасників, включно з представниками влади.
Виконавча дирекція АППАУ спільно з «Метінвест діджитал» добре попрацювала над «металургійним блоком».
Зрештою, більшість наших спікерів є учасниками кластеру ІАМ, й їх виступи мали вже «репетицію» та оглядини перед цим на вебінарі за кілька тижнів до ТІД, що також є ознакою гарної згуртованості учасників кластеру.
Наступні дії та рішення заходу
Злагодженість та партнерство вже дають перші результати. Кластер ІАМ планує наступні зустрічі з заводами «Запоріжсталь» та ЗЛМЗ, окремо плануються зустрічі між учасниками кластеру, також – візит в Миколаїв, в МКУ.
Що стосується аналітичних робіт та створення справжнього ландшафту ІАМ – очевидно, що ці роботи мають бути продовжені з «Запорізькою політехнікою». Але вже варто усвідомлювати, що ця робота є значно важчою, ніж це оцінювалось на початку – тому залучення інших партнерів, в тому числі, нових фінансових ресурсів є необхідним. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«З наскоку» такі завдання не вирішуються й це також добрий урок цього заходу – в тому числі для інших регіонів та для національної спільноти руху 4.0.[/perfectpullquote]
Відповідно, це заклик до національних, державних структур, великих підприємств та запорізьких чільників влади активізувати роботу в аналітичних роботах по оцінці стану інноваційних екосистеми в промисловості й формування інноваційних пропозицій. Про те, що всім регіонам та всім галузям потрібен грунтовний аудит інноваційних екосистем промислових хайтек АППАУ говорить з 2016 року. Що роблять цілі державні структури як УкрІНТЕІ, всі наші інкубатори – акселератори разом взяті, куди йдуть мільйони грантових коштів в сфері інноваційного розвитку країни нам й досі незрозуміло. Але на поверхні, ми маємо те саме, що в Запоріжжі, що в Харкові, що в інших регіонах – як тільки потрібно прояснити стан та рівень інноваційних розробок та їх зв’язок з інноваційною екосистемою, ми входимо в суцільний туман.
З іншого боку, цінність ТІД в тому, що вони служать як лакмусовий папірець, – подібні заходи моментально проявляють силу та слабкість як існуючої екосистеми, так і мережі регіональних партнерів, такий формат мотивує та мобілізує всю спільноту, й в результаті ТІД дає хоча б маленький промінчик, який починає пронизувати цей туман.
Повертаючись до стратегічних векторів кластерного та регіонального розвитку в промисловості, який задав фінал проєкту «Інтеграція 4.0» в Миколаєві, варто також відзначити 2 головні дотичні результати. По перше, захід в Запоріжжі підтвердив, що місцевий кластер ІАМ стає лідером інноваційного розвитку регіону. А слідуючи прикладу Миколаєва, Правління запорізького кластеру ІАМ прийнято рішення про проведення в квітні наступної стратегічної сесії, на якій буде визначено топ-проекти регіонального розвитку промислових хайтек, в тому числі, пріоритети розвитку інновацій. Один з цих пріоритетів вже відомий – це завдання по виробленню повноцінного ландшафту ІАМ.
В цілому ми побачили, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ТІД дійсно може бути ефективним інструментом для вирішення комплексу завдань в розвитку інновацій та підготовці до експорту – інтернаціоналізації. [/perfectpullquote]
І значить його формат може бути запропонований, як стандарт для інших регіонів. І вже 23 березня цю естафету приймає Харків – саме там відбудеться 3-ій заключний EU Industry day, який пройде в форматі, близькому до ТІД й де свій регіональний лендскейп Індустрії 4.0 продемонструють харківський кластер ІАМ. Запрошуємо всіх наших прихильників руху 4.0 приєднуватись – дискусія там очікується не менш цікавою.
В рамках проекту «Інтеграція 4.0» відбулись перші обговорення щодо стану інноваційних екосистем в промисловості по 4-м регіонам України. Вони виявили готовність всіх сторін до співпраці, але разом з тим певні труднощі організаційного процесу. Зокрема, типовою проблемою зближення науки-бізнесу-влади та громадського сектору є відсутність або слабкі напрацювання в напрямірозвитку інвестиційних проектів, а також проектів по розвитку інфраструктури інноваційних екосистем на регіональному рівні.
Отже, 2 грудня в режимі онлайн відбудеться круглий стіл – обговорення питань розвитку інноваційної екосистеми м. Києва та Київської області, в галузях харчової промисловості, фармацевтичної галузі та біо-фармацевтичної. Вказані галузі визначені одними з ключових секторів в цих регіонах.
Головні питання дискусії
Статус проекту смарт-спеціалізації по вказаним галузям в Києві та області
Спільноти та категорії учасників інноваційних екосистеми, які вже залучені до процесу інноваційного розвитку вказаних галузей: статус, напрацювання, формати співпраці, успіхи та проблемні питання
Які вже є робочі формати стратегічного планування та розвитку за вказаними напрямами, хто яку грає в них роль
Роль кластерів в інноваційному розвитку регіону, їх статус
Пропозиції конкретних проектів та програм на 2021.
В якості спікерів до обговорення цих питань запрошуються представники НДІ та університетів, розробників, промислових підприємств, які мають напрацювання в інноваційному розвитку харчової, фармацевтичної та біо-фармацевтичної галузей, а також представники цих галузей.
Захід відбувається за підтримки відділу стратегічного планування Київської обласної державної адміністрації та Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Приймаються короткі доповіді (презентації зі слайдами) до 5-10 хв часу.
По результатам зустрічі будуть вироблені пропозиції до включення в план дій регіонального розвитку вказаних регіонів.
Просимо Вас підтвердити свою участь в даному заході.
За додатковою інформацією звертайтесь до Юрчак Олександр, 050 327 34 61.
Згідно результатам останніх подій в Запоріжжі (T&I day) та Харкові (презентація ландшафту 4.0) теми інновацій та діджиталізації є актуальними в цих регіонах. Ми побачили, що кількість інновацій Індустрії 4.0 є радше на низькому рівні, мало нових технологічних розробок, кількість інноваційних розробок в університетах рівня TRL5-6 в обох регіонах становить менше 10, слабкими є екосистемні зв’язки між Університетами – НДІ та підприємствами бізнесу тощо. Перелік проблемних місць є великим, але на думку керівництва проєкту ClusteRISE це не “провина” окремих акторів, а радше наслідок відсутності системних політик та програм розвитку – спочатку на рівні держави, галузей та регіонів, а далі, й як наслідок – окремих підприємств.
Між тим, інновації – це ключова тема в розвитку конкурентоспроможності підприємств у світі, це ключова тема співпраці європейських кластерів та одна з головних в залученні донорів та інвесторів.
Отже нам всім потрібно змінювати ситуацію й починати покращувати рівень інноваційного розвитку.
Нова тренінгова програма в проекті ClusteRISE розрахована на учасників кластерів ІАМ та наших найближчих партнерів з кластерних організацій АППАУ, Миколаєва, Вінниці та Києва. Розроблені 10 бізнес-кейсів покривають топ-проблеми, як загального екосистемного рівня, так і окремих категорій учасників ринку.
Запрошуються фірми – розробники, системні інтегратори, виробники МСП, університети, члени правлінь кластерних організацій.
Наслідками проходження цієї програми для учасників буде:
Значне покращення інноваційної складової в пропозиціях фірм, учасників кластеру, зокрема в публічних відображеннях УТП.
Інтенсифікація зв’язків та відносин в рамках екосистеми. Зокрема, ріст кількості та якості робочих проєктів та напрямів співпраці між розробниками, інтеграторами та науково-освітніми установами.
Початок формування в університетах системного інноваційного менеджменту.
Заростання кількості пропозицій від регіону на фінансування фондами та грантам.
Покращення аналітики та промоції інноваційної пропозиції ІАМ – І4.0 регіону, зокрема, виділення кількох напрямів спеціалізації, навколо якого згруповано 5-7 організацій.
Формат тренінгу передбачає 2 види діяльності:
Розгляд бізнес-кейсів в малих групах під керівництвом досвідчених менторів.
Проходження навчальних занять та презентації рішень кейсів на воркшопах.
Перші три воркшопи пройшли в квітні – травні, записи доступні за запитом. Наступні воркшопи плануються в червні та липні.
Вихід проекту Національної програми кластерного розвитку, кілька донорських проектів, що запускаються в цій сфері, включення теми кластерів в чисельні програми регіонального розвитку – все разом знову підіймає хвилю популярності кластерного руху на новий рівень й зростання активності нових кластерів та нових їх учасників.
Й, відповідно, постають питання про переваги для нових організацій. Отже, які переваги найбільше цінуються учасниками вже діючих кластерів та кластерних спільнот? Як кластерні організації впливають на динаміку розвитку окремо взятої організації – учасника спільноти? В яких напрямах розвиваються послуги кластерних організацій?
Ці питання, адресовані в першу чергу, для нових кластерів та їх учасників, ми будемо освітлювати з експертами – керівниками кластерних організацій, які мають кращий досвід на українському ринку.
Програма навчально-просвітніх сесій, що започаткована Запорізькою ТПП розбита на 2 блоки
2 грудня – сесія «Якими є головні переваги кластерних організацій для учасників ринку»
В програмі сесії – обмін кращим досвідом від кластерних організацій
Харківський ІТ-кластер – директор Ольга Шаповал
Асоціація підприємств промислової автоматизації України» – директор Юрчак Олександр
Українська меблева асоціація (УАМ) – член правління Оксана Донська
Миколаївський кластер RinnoHUB – координатор Володимир Євсєєв
Час проведення сесії – з 11 до 13 год.
10 грудня – сесія «Інтернаціоналізація та експорт – ролі та можливості кластерних організацій»
В програмі сесії – обмін кращим досвідом від кластерних організацій за даною темою від кластерів
Харківський ІТ-кластер – директор Ольга Шаповал
Українська меблева асоціація (УАМ) – член правління Оксана Донська
Досвід виходу на міжнародні ринки – Роман Кравченко (директор 482.Solutions)
Потреби кластерів в експорті та інтернаціоналізації – Роман Ханжин (Морський кластер України)
Спільні інструменти для експорту кластерів – рекомендації Industry4Ukraine (Юрчак Олександр)
14 грудня – сесія «Покращення операційної ефективності на виробництві – які методи найбільш ефективні для МСБ»
В програмі сесії – обмін кращим досвідом від експертів операційної ефективності
Лін виробництво – український досвід, Богдан Мазуркевич, незалежний експерт з Lean Manufacturing
Кращі цифрові технології для покращення ефективності виробництва, Олег Щербатенко IT-Enterprise
«Операційна досконалість – фреймворк та рекомендації для МСБ», Євген Ковнір, експерт Lean manufacturing
Головні виробничі КРІ, спікер визначається
Час проведення сесії – з 11 до 13 год.
Час проведення сесії – з 11 до 13 год.
Участь в заходах є безкоштовною за умови реєстрації.
Проєкт «Кластер «Інжиніринг. Автоматизація. Машинобудування» реалізується Запорізькою торгово-промисловою палатою в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
15 квітня – 1-ий захід по визначенню пріоритетів рег. розвитку (плануємо в онлайн на 16:00)
21 квітня – початок програми воркшопів «Інновації для МСП» (для учасників кластеру ІАМ)
23 квітня – візит до кластеру (м. Херсон) – в залежності від обставин карантину
26-28 квітня – участь ввсеукраїнському кластерному тижні. Запрошуються інноваційні фірми, які прагнуть інтернаціоналізації в рамках Східної Європи та Східного партнерства.
Захід проводиться в рамках спільного проекту «Інтеграція підходів смарт-спеціалізації та кластерного розвитку в Україні» («Інтеграція 4.0») Асоціації підприємств промислової автоматизації України та Інституту економіки та прогнозування НАН України. Цілі проекту:
розбудова взаємозв’язків «бізнес-наука»,
визначення секторально-регіонального потенціалу,
посилення спроможності місцевих адміністрацій у підтримці процесів смарт-спеціалізації та кластеризації регіональної економіки.
Головні питання дискусії:
ключові проблеми у взаємовідносинах бізнесу, влади й науки,
роль кластерів та смарт-спеціалізації в інноваційному розвитку регіону,
формування спільного порядку денного з розвитку регіональної інноваційної системи.
До участі запрошуються представники влади, промислових підприємств, наукової спільноти, розробників, громадськості.
Спікери:
Андрій Очеретний, Вінницька міська рада
Олександр Юрчак, Асоціація підприємств промислової автоматизації
В’ячеслав Калініченко, Вінницький бізнес-клуб
Юрій Клименко, Науковий парк «ДонНУ-Поділля»
Михайло Ганчук, ТОВ «Промавтоматика»
Владислав Скальський, Вінницька обласна рада
Володимир Шевчук, КП «Вінницький муніципальний центр інновацій»
Дмитро Софіна, Winstars Technology LLC
Наталя Гижко, Агенція регіонального розвитку
Захід відбувається за підтримки департаменту економіки та інвестицій Вінницької міської ради та Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Додаткова інформація – контактна особа Юрій Клименко, 097 539 0892, klymenko.ym@gmail.com
Участь в заході безкоштовна за умови реєстрації.
This website uses cookies to improve your web experience.
Учасники ТІД в конференц-залі Запорізької ТПП[/caption]
