Без категорії

Минула публікація про 7 міфів експортних стратегій в значній мірі адресована самим експортерам. Вона малює образ середньостатистичного представника МСБ з промислових хайтек, як тільки збирається експортувати або ж вже має експортні операції (не в СНД), – не значні та не стабільні.

З іншого боку, це представлений образ тільки до певної міри є портретом групи EIF, – найбільш просунутих фірм – експортерів АППАУ. Представники цієї групи є дуже зрілими компаніями – вони точно не вірять ні в яку «чарівну кнопку», вже інвестують в розвиток (в тому числі, регулярно оплачують різні зовнішні послуги агенцій та-чи консультантів) й вони вже давно є колективними гравцями,  які розуміють переваги широкої співпраці. Водночас, – і в цьому є спільна риса всіх представників технологічних фірм МСП, – вони є ощадливими, дуже орієнтованими на результати й вирішення конкретних своїх проблем. Отже, як партнерам АППАУ, які збираються надавати платні послуги цій групі в сфері ЕІF краще адаптуватись й вийти на взаємовигідну співпрацю?

Я окреслю кілька головних, на мій погляд, викликів та рекомендацій, важливих, в першу чергу для тих консультантів й експертних груп від університетів та науковців, з якими зараз  йдуть перемовини щодо надання таких послуг в інтернаціоналізації та фандрейзингу. При цьому я буду виходити не тільки зі свого багаторічного досвіду роботи на ринках промислових хайтек й з десятками таких компаній як в групі EIF, але також з свого досвіду консультанта. Хоча наразі я значно більше переключений на управлінську діяльність, до 2017 року я активно надавав платні послуги багатьом подібним компаніям, й далеко поза межами АППАУ.

Отже, поїхали.

1. Релевантність

Be relevant or die – вираз, дуже популярний в контент-маркетингу вже багато років, й в значній мірі його можна адресувати як головний виклик й до формату даної співпраці. Позиції консультанта, глибоко переконаного в силі своїх методик та знань дуже часто не співпадають з позицією топ-менеджера клієнта, – саме в його контексті, який визначається дуже конкретним бізнес-середовищем в конкретний момент часу. Наприклад, в чому сенс атакувати фірму пропозицією по написанню грантової заявки для якогось фонду ЄС, якщо вона ніколи раніше не працювала в цій сфері? В складних В2В продажах (а зрештою, консалтинговий бізнес саме про це) це називається передчасним продажем. Який скоріше відштовхує, а не зближує з потенційним клієнтом. Це нерелевантно – й саме в контексті зрілості конкретного клієнта як в його життєвому циклі фірми, так і в конкретному етапі життєвого циклу конкретного проекту. Розуміння цих речей – як етапи життєвого циклу, модель зрілості тощо – є базовими для будь-кого хто збирається спеціалізуватись в консалтингу.

Як досягти релевантності: слухання й глибоке розуміння проблем та контексту конкретної фірми є правилом №1 для провайдера послуг. Саме з цього може починатись точна, релевантна пропозиція. Виконавча дирекція АППАУ надасть деякі системні інструменти, зокрема, профіль фірм EIF буде узгоджений та доведений до консультантів цього напряму. Ми також будем підказувати щодо можливих помилок та правильних дій. Але зрештою, кожен провайдер має самостійно визначати моменти релевантності та нерелевантності, й мати свій портрет (buyer persona) свого цільового клієнта. Не менш важливим вкладом в високу релевантність є власна спеціалізація. Світ технологій, розмаїття умов та конкурсів в Україні, ЄС та світі, динаміка змін у всьому цьому значно ускладнюють орієнтацію інноваторів Індустрії 4.0. Саме тому, надзвичайно важливими є специфічні ролі консультантів – наразі ми розрізняємо 4 з них як головні.

2. Залучення – через просвіту та освіту

Вкрай нерелевантними є потоки інформації, що ми бачимо зараз в соц. мережах АППАУ. Консультанти чи агенти по фандрейзингу, які самі “прокачались” (й продовжують це робити) в чисельних євро-грантах чомусь вважають, що їх аудиторія все кине, й буде слухати черговий вебінар чи йти на тренінг. Це – припущення, тому варто нагадати правило маркетингу «Don’t assume» – ніколи не базуйте свою логіку на припущеннях, й не судіть по собі. Керівники та менеджери МСП є надзвичайно зайнятими та погруженими в операційну рутину людьми, й дуже мало фірм мають виділений персонал на окрему функцію розвитку бізнесу. Чимало з них вже тратили немало часу в минулі роки на подібні тренінги, чи мали спроби писати гранти – й все це з нульовим результатом. Тому чому їх має зацікавити черговий анонс про черговий грант чи конкурс просто з красивої картинки де стоїть одна назва Horizon?

Повертаючись до класичних елементів складних, консультаційних продажів, ще раз згадаємо, що класичним рішенням в такій ситуації є якісна системна (й знову ж, релевантна) просвіта. Саме вона гарантує залучення.

Як покращити рівень просвіти та залучення:  найголовніше – це не лінуватись пояснювати. Постійно, якомога простіше та доступніше, але водночас коротко й використовуючи сучасні інструменти контент-маркетингу. Більшість експертів, на жаль, цього не робить. Знайдіть хоча б 1 опис будь-якого проекту Horizon 2020 на ресурсах АППАУ чи Індустрії 4.0, написаного нормальною, людською мовою. І який би зекономив керівникові наших фірм 3-5 годин самостійних розборів «що є що» на сайтах єврокомісій. Цього немає! Це я кажу також як керівник асоціації, який дуже зацікавлений в грантах і який також потребує таких пояснень.

Консультанти забувають, що сучасні споживачі (й цільова аудиторія групи EIF) просто сканує інформацію. Наприклад, ще 5 років тому, я бачив світову статистку про «8 секунд на емейл» – якщо за цей час споживач не знаходить будь-чого що його може зачепити, – він закриває його. Про пости в Фейсбук – годі й говорити. Якщо там немає якоїсь «зачіпки», що відповідає на даний момент моїм проблемам чи інтересам, ніхто не буде вникати й читати деталі. Саме тому головний фокус в нашій колективній співпраці з групою EIF має бути на 3-х інформаційних продуктах, це –

1) таблиця проектів, найбільш релевантних до Індустрії 4.0 та до профілю членів EIF,

2) регулярний е-дайджест – як інструмент релевантних (своєчасних) комунікацій, де має бути цінна просвітня інформація про найбільш цікаві ринкові можливості та проекти

3) просвітні блоги – які мають деталізувати деталі тих чи інших проектів.

Власне, ця стаття – також мій власний приклад, чому я витрачаю зараз 2-3 години свого часу на всі ці прояснення та деталі. В АППАУ ми говоримо про просвіту й освіту ринку, в першу чергу від ЗВО та експертів ринку роками. Але по великому рахунку, «віз і нині там» і наш ринок кардинально відрізняється в цьому від ринків розвинутих країн. Іншими словами, якісна просвіта своєї цільової аудиторії – це важко. Але без цього не буде прогресу. Й в нашій співпраці з групою EIF також.

3. Фокус на quick wins

Як вже говорили, усвідомлення власної ролі може дуже допомагати здобувати «швидкі перемоги». Наприклад, для мене особисто Yannick Fourastier, наш єдиний зарубіжний консалтинговий партнер вже надав масу цінної інформації та стратегічної орієнтації в тому, що відбувається на ринках ЄС чи світу, в політиках та розстановках тощо. Якщо відверто, саме в сфері І4.0 – це в рази більше, ніж наші українські консультанти чи партнери разом взяті. Потоки адаптованої цінної інформації в сфері Індустрії 4.0 йдуть майже щодня. Все це, по мірі сил я транслюю на наших членів. Аналогічним чином, Іван Кульчицький регулярно поправляє та дає зворотній зв’язок в різних сферах policy-making.

Але стосовно всієї спільноти АППАУ та всіх напрямів нашої діяльності, поки що це – крапля в морі. Є маса інших областей, в першу чергу, технологічних, де ніхто не пояснює ринку тенденції, ключові можливості, конкурентну розстановку тощо. Саме тому ми виділяємо окремо роль «технологічного брокера» – в цій мають бути найбільш яскраві реалізації похідних ролей та функцій такого брокера як Macth&Connect, Orient&Drive.

Як покращити рівень в цій сфері:  звісно, головне – це виграний проект чи клієнт. Але насправді шлях до цього можна розділяти на ряд маленьких кроків, де є проміжні етапи й кожен з них може оцінюватись як маленька, але важлива перемога, здобуток. В своїй сфері послуг, наприклад, з компанією «Індасофт-Україна» ми пройшли чималий шлях – позиціонували компанію в конкретних сферах діяльності, зміцнили та розвинули це позиціонування через новий сайт, ряд вебінарів та кейсів, багатий контент, стикували з важливими галузевими партнерами. Шлях до експорту та інтернаціоналізації починається з таких базових речей.

4. Регулярність контактів

АППАУ проводить багато заходів (більше 50 на рік в 2019) й тому вибір де приймати участь завжди є. Консультантам та партнерам варто частіше відвідувати ці заходи, адже саме на них можна зрозуміти потреби, рівень та специфічні вимоги тих чи інших учасників асоціації. Але це не виключає також особисті контакти.

Власне, і якщо коротко – це і все про «як змінювати».

5. Просування по своїм каналам

Й останнє, – всі члени АППАУ, як МСП, цінять просування на ринку. Гарним прикладом минулого року є спільне просування Андрієм Сухорябовим (ТОВ «Синергія») спільно реалізованого кейсу з «Мікрол», й з ще одним партнером – журналом «Промелектро». Це кейс про реалізацію системи управління освітленням в м. Мень Чернігівської області, що був реалізований в проекті ЄБРР в сфері енергоефективності. Але за 4 роки співпраці з різними партнерами, це мабуть єдиний приклад.

Як покращити рівень в цій сфері:  в першу чергу, потрібно змінити відношення – ви маєте розуміти, що це потрібно, корисно й дуже цінується учасниками ринку. Далі – більш ефективно користуватись різними каналами та засобами просування. Звісно, кейси створювати важче. Але навіть розповсюдження історій успіху чи інформації про новинки учасників групи EIF, з власними експертними коментарями вже буде значним кроком вперед.

*******

АППАУ й далі запрошує до співпраці консультантів та технологічних експертів з виділеною групою EIF.  Для подання та наступної кваліфікації, необхідно заповнити свій профіль по формі. Повний перелік кваліфікованих консультантів буде незабаром на сайті АППАУ. Загальні правила взаємодії в групі EIF – тут.

Фактично, в АППАУ в цьому напрямі ми розпочинаємо нову гру – але значно більш організовану, системну й колективну. Для того, щоб бути в ній вагомим гравцем варто слідувати цим рекомендаціям. Й зрештою, Індустрія 4.0 це саме про це – вищому рівню співпраці машин, має передувати вищий рівень співпраці людей )

Юрчак Олександр.

Національний центр сталого розвитку спільно з Професійною асоціацією екологів України запрошують стати учасником та партнером інноваційного майданчика ALTERNATIVE ENVIRONMENTAL PLATFORM-2020 «ECO-MODERNIZATION». 

Створений для вирішення актуальних питань екології виробництв під призмою завдань екомодернізації усіх сфер економіки та обміну досвідом.

✓  7 жовтня

Блок «Охорона водних та земельних ресурсів»Чи може Україна досягти стандартів ЄС у водній сфері?Які заходи країна повинна впровадити в сфері охорони земельних ресурсів?

✓  8 жовтня 

Блок «Реформа сфери відходів. Промислові відходи»Циркулярна економіка і промислові відходи: можливості та перепони.

✓  9 жовтня

Блок «Охорона атмосферного повітря»European Green Deal та вітчизняні можливості.

ALTERNATIVE ENVIRONMENTAL PLATFORM-2020 у форматі онлайн – це:

• Конференції
• Практикуми та обмін рішеннями
• Тематичні віртуальні виставки з консультаціями експертів
  дозволить значно розширити географію експертів та учасників заходу.
• Понад 1000 учасників
• Понад 60 важливих питань
• Понад 100 корисних рішень

ЗВИЧНІ ПЕРЕВАГИ NETWORKING У БІЛЬШ МАСШТАБНОМУ ФОРМАТІ!

А традиційна тематика — аналіз діючих нормативно-правових актів та практичні рекомендації щодо їх застосування — буде значно розширена і доповнена.

Окремо будуть висвітлені проєкти нових норм природоохоронного законодавства і те, до яких змін у діяльності природокористувачів вони призведуть.

Щодня частина доповідей буде присвячена передовим технологічним рішенням і аналізу успішних бізнес-кейсів у сфері природокористування та екологічної безпеки.

НОВІ ВИКЛИКИ — НОВІ МОЖЛИВОСТІ!

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ https://cutt.ly/ra0Fixw

З питань участі у заходах:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 214 899

Щодо участі експонентів та партнерів:

Інна Сінєнко, 073-305-8016, event@ecolog-ua.com

Анна Приступа, (099) 370-4227, (096) 740-3028, sales@ecolog-ua.com

6 серпня, з 16:00 до 17:30

На тему маркетингу на сайті АППАУ є десятки статей, а серед них на теми позиціонування та пропозиції цінності – найбільше. Ця тема – одна з найскладніших в професійному маркетингу промислових хайтек, й одна з найактуальніших в експорті. Але рух в цьому напрямі учасників нашої спільноти все ще повільний. Компанії роблять одну й ту ж принципову помилку – вони невірно або неефективно позиціонуються по відношенню до очікувань та інтересів цільової аудиторії.

Але що це таке «ефективне позиціонування» та як його виробити? Й, особливо, по відношенню до конкретних ринків, як ЄС, куди останнім часом спрямований наш погляд?

Будемо про все це говорити на вебінарі 6 серпня.

В програмі

• Основи позиціонування для промислових хайтек ринків
• Позиціонування та УТП – як вони співвідносяться
• Головні помилки позиціонування інноваторів Індустрії 4.0
• Кращі приклади позиціонування в сфері Індустрії 4.0
• Як виробити ефективне позиціонування для ринків ЄС

Вебінар ведуть

• Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ. Раніше Олександр чимало працював як консультант та бізнес-тренер з питань В2В маркетингу, в тому числі з членами АППАУ.
• Вербовий Руслан, провідний веб-розробник B2B Ray / АППАУ, фахівець по веб-маркетингу, обслуговує сьогодні ряд клієнтів B2B Ray, й серед них члени АППАУ.
• Запрошені спікери від компаній інноваторів Індустрії 4.0 – 482.Solutions, RWA, Infocom Ltd  (перелік уточнюється)

Корисна інформація для учасників вебінару

• Проблеми позиціонування українських інноваторів Індустрії 4.0 (2019)
• Пропозиція національного позиціонування Індустрії 4.0 в рамках підготовки HMI-2020
• Приклади пере-позиціонування або посилення позиціонування на внутрішньому ринку серед членів АППАУ

Вебінар є безкоштовним, для участі необхідна реєстрація

Заплановане на травень засідання Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація» не відбулось по причині карантинних обмежень. Відтак, від весни 2020 ми мали чимало різних професійних обмінів в онлайн, але формально не було ніяких рішень та обговорень всього технічного комітету.

Отже, пора оновити наш статус й намітити подальші плани розвитку на кінець року та 2021.

В програмі заходу:

• Загальний статус ТК 185 в 2020 (Юрчак О., Гачковська М.)
• Звіти керівників під-комітетів, пропозиції до плану дій
  • Кібер-та функційна безпека (ХАІ – TBD)
  • Вертикальна інтеграція (Пупена О., НУХТ)
  • Стандарти керування виробництвом (Юрчак О., Степанець О.)
• Питання та пропозиції до плану дій від членів ТК 185, питання дискусії
  • Як фінансувати роботи ТК 185, яка в цьому роль замовників
  • Нові стандарти та напрями робіт на 2021
  • Зміни по комітетам

Тривалість – з 16:00 до 17:30. Модератор – Юрчак О.В.

Засідання ТК 185 є відкритим, для участі необхідна реєстрація

Вебінар, що відбувся 6 серпня за участю АППАУ, B2B Ray, 482.Solutions, RWA та CodEUrope Consulting дав чимало ідей для розвитку багатьох ідей щодо позиціонування, комунікацій та тактик входу на нові, зарубіжні ринки. Зафіксую головні з них,  що висловлені по ходу презентацій та більш явно вказуючи на моменти, специфічні для групи ЕІF.

Оцінка експортної готовності та позиціонування групи EIF

Резюмую спільні з Русланом Вербовим спостереження щодо нинішнього позиціонування нашої групи  EIF (вибрані найсильніші 10 компаній) й з урахування базових речей, що відображені в цій презентації

Різниця з найпростішим «Лідерство в блокчейні» суттєва – тут є і про інновації, й про рішення (інжиніринг софта) й розширені рамки технології, мова очевидно не тільки про блокчейн.

Важливо при цьому зазначити, що мова не йде про підхід типу «на ранок приснилось» (або різновид – «зібралось панство на стратегічну сесію – пиво було добре»). Таке буває ) Це результат добротного аналізу – ринкового, конкурентного, технологічного. Й це видно по презентації. Наприклад, мене особисто зацікавили кілька «фішок» – про те, як позиціонує блокчейн WEF, про роботи Ronald Coase про зменшення до нуля транзакційних костів, про вже існуючі технічні стандарти в цій сфері, а також своє бачення на «гру в ланцюжки» щодо партнерських екосистем.

Тому ще раз повторюсь – це класика стратегічного позиціонування, за якою видно глибоке опрацювання тенденцій в даній сфері, конкурентних позицій, власної експертизи тощо. Браво, 482.Solutions – це гарний приклад для наслідування всіма нашими  інноваторами 4.0!

Кейс RWA

Кейс RWA залишається найбільш інтригуючим в спільноті АППАУ до цього часу. Повторю це в дещо гіперболізованому вигляді, як я сформулював на вебінарі.

Just imagine – глобальні виклики на 10 років вперед, про які говорив Роман Кравченко з 482.Solutions, в сфері залізничного транспорту розглядають технологічні лідери ЄС. Як це прийнято в Євросоюзі, вони формулюють глобальну картину майбутнього (Mobility 4.0) чітко визначаючи при цьому виклики, ставки, можливості – й звісно бюджети інвестування. Тобто, саме ці лідери визначають початкові орієнтири для єврокомісій, які потім все «заганяють» в конкретні проекти програм на кшталт Horizon. Так от, за одним столом збирається Сіменс, Інститут Фраунхофера, Бомбардьє та ще ряд інших наукових та технологічних лідерів ЄС. Й тут відкриваються двері й за стіл поруч з ними сідає наша харківська «Залізничавтоматика» (сьогодні – RWA). Яка не просто приймає участь в дискусії, а раптом очолює цей міжнародний консорціум! Чи таке можливо? Виявляється так. Але як? )

Відповідь є дуже простою і я вже її озвучив – ви не самі заходите й сідаєте за один стіл з лідерами. Вас хтось заводить, представляє та знову ж – відразу позиціонує! Цей хтось – Yannick Fourastier, – колишній CDO Airbus та  Bombardier, сьогодні CEO CodEUrope Consulting, партнер АППАУ з яким ми в листопаді 2019 підписали MoU про співпрацю в сфері Mobility 4.0.  Зрозуміло, що Янік не брав би на себе ризики представляти будь-кого. RWA має 30 років досвіду впровадження систем автоматизації на залізничному транспорті. Їх фішка – в відкритості та модульності систем управління, а також в інших підходах до обслуговування, які можливо, виглядають досить традиційно на інших ринках, але не в залізничному транспорті. Тобто, ми говоримо про відносні конкурентні переваги, які може мати локальний системний інтегратор – розробник по відношенню до нішевих ринків, де раніше домінували глобальні компанії.

[caption id="attachment_10603" align="alignnone" width="584"] На зустрічі в Берліні, RWA разом з ХАІ представляють своє бачення розвитку АСУ на залізниці. Модерує зустріч Yannick Fourastier. Жовтень 2019[/caption]

Ставки в такій грі зрозумілі – це входження в глобальні європейські проекти на мільярди євро. Ризики також – потрібно різко підтягнути всю компанію під цей передовий європейський рівень. А це – витрати, й не тільки фінансові, але й «трансакційні» – тобто, типова історія внутрішніх змін – з колосальною трансформаційною роботою над власними звичками, поведінкою, навичками – в тому числі навички співпраці.

Очевидно, що ця «внутрішня робота над собою» чекає будь-яку компанію, яка вперше виходить на ринки ЄС. Раніше про це дуже добре розповідав Антон Кротюк з «Азов-Контролз» на NextNormality, також Ігор Коцюба з iSolutions.

Yannick Fourastier на вебінарі 6 серпня також резюмував, що ця внутрішня робота не закінчена – навіть в тих, хто вважає вже себе експортерами й давно присутній на ринках ЄС. Українська традиційна ментальність відразу взяти своє, накладена на парадигми короткострокового мислення  останніх десятиліть контрастує часто з європейськими підходами, де широка виробнича кооперація, повага до стандартів та якості, до чисельних регламентних та культурних рамок в довгостроковому вимірі. Тому його поради стосуються покращення навичок та знань в сфері того, як працюють європейські ринки, як там формуються value chains, і якими й методи входження в них. Що ж стосується, технологічних навичок та експертизи, то на думку Яніка, наші компанії нічим не поступаються європейським, а в ряді випадків можуть випереджати.

Все відносно, й дана точка зору все-ж відрізняється від того, що говорили наші експортери в травні – нашим інжиніринговим компаніям, хто вперше виходить на ринки ЄС необхідно також суттєво підтягуватись  і в технологіях, і в стандартах. Тим не менше, цей погляд збоку від нашого європейського партнера є дуже цікавим та важливим.

FOLLOW–UP

Отже, вебінар, на мою думку, дав багато ідей для висновків кожному, хто цікавиться питаннями експорту та інтернаціоналізації. Для групи EIF важливо розглянути конкретні takeaways – практичні напрями дій на найближчий період, що слідують з цих ідей – рефлексій вище, – я задам їх у вигляді 5 запитань

1. Чи проводили ви вже в цьому році свою стратегічну сесію? Мова, звісно, не тільки про позиціонування, а про комплекс змін, що стосуються драматичних та складних змін зовнішнього середовища –як в Україні, так і на зарубіжних ринках. Якщо ні, то пора – на осінь пора демонструвати нові стратегії та тактики, вже адаптовані до цих змін.
2. Яким чином ви тестуєте ефективність формулювань пропозицій цінності, які відображають ваше позиціонування – для різних ринків та аудиторій? Мій простий тест на впізнаваність ваших лого на вебінарі не пройшов. Можливо, не та аудиторія, але все-ж питання залишається – чи ви тестуєте подібні речі і як? По відношенню до багатьох інноваторів 4.0, я сам не можу зрозуміти – що ви пропонуєте зарубіжній цільовій аудиторії, на чому фокус, на якій цінності? В професійному маркетингу це обов’язкова річ – перевіряти як сприймають ваші споживачі вашу пропозицію цінності. Ну й для групи наших інноваторів 4.0 та наших інжинірингових експортерів ми вже говорили весною, що мова не йде обов’язково про інновації – демонстрація експертизи та спроможностей вирішувати складні завдання, можливо є більш важливою перевагою на даному етапі.
3. Чи розглядали ви вже методи прискорення інтернаціоналізації? – тобто, вибору з різних опцій, які вказані вище, чи їх міксування і що саме ви вибрали? Зрозуміло, що не всім підходить зарубіжний консультант в борді компанії (кейси RWA та «Цифра»), але як щодо партнерства з місцевим лідерами думок, як це робить 482.Solutions в в Сінгапурі? Або використання світових агенцій, як робили Terrasoft в 2010-13? Або власного експертного позизціонування через коли Horizon, як це робить Ігор Коцюба з iSolutions? Чи спільної побудови широкої мережі партнерів – як це зараз пропонує АППАУ?
4. Якою є ваша стратегія просування, комунікацій та покращення клієнтського досвіду існуючих споживачів в digital сфері? Як ми неодноразово зазначали на вебінарі, ніхто і ніщо не замінить вашого ідейного лідерства, в тому числі персонального, в тому числі, перших осіб. Якщо ви претендуєте на лідерські позиції будь-де в світі, ви маєте вільно говорити англійською й бути готовими особисто представляти свій бренд. Так як це зараз роблять Ігор Коцюба, Олег Щербатенко, Ігор Щуцький, Едуард Троценко й ряд інших наших лідерів. І все-ж, – враховуючий величезний зсув в сторону онлайн комунікацій, який спричинив COVID-19, чи не вважаєте ви за необхідне переглянути власні стратегії digital- маркетингу та продажу? Адже очевидно, що заборони та обмеження на поїздки будуть тривати ще як мінімум до кінця 2020. Отже, як будувати нові формати комунікацій зі споживачами, в тому числі, новими аудиторіями?
5. Наскільки ви готові відкриватись до партнерства – які межі, який план, які пропозиції та вимоги? Останнє важливо, оскільки анонс програми EIF прозвучав місяць тому, але ще жодної пропозиції чи запитання не надходило. До речі, це видно частково по нашим вебінарам, особливо в форматах Industry4Ukraine – ми уникаємо постановки гострих, практичних запитань та кейсів, хоча суть співпраці мала би бути саме у цьому. Тому прохання більш проактивно ставити свої проблемні кейси на колективний розгляд, – наразі ресурси спільнот АППАУ-Індустрії4.0 та Industry4Ukraine дійсно є дуже потужними, щоб стратегічно вирішувати будь-які завдання розвитку. До речі, 482.Solutions самі запропонували таку зустріч для мене недавно, й ми спланували ряд спільних напрямів дій до кінця 2020.

Команда АППАУ готова вести діалог по цим запитанням з кожним з учасників нашої групи EIF, й по більшості з них ми маємо свої послуги.

Почуємось і ще раз дякуємо нашим спікерам вебінару 6 серпня.

Юрчак Олександр.

З серпня АППАУ та Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова. Надаємо головну інформацію про цей проєкт.

Передумови

Розвиток кластерів – один з головних напрямів розвитку сучасної економіки в ЄС та світі. ЄС приділяє величезну увагу розвитку кластерів, як драйверів економічного розвитку, інновацій, експорту та кращої інтеграції в міжнародні ланцюги. В ЄС діє цілий ряд політик по розвитку кластерів як на рівні Євросоюзу, так і по всім країнам членам ЄС. В Україні кластерний рух зростає радше стихійно й слабо підтримується державою. В нас діє близько 50 кластерних ініціатив та кластерів, й в останні роки відбувається значна активізація на регіональному рівні. Водночас, кластерний рух має ряд недоліків, в першу чергу, він недостатньо синхронізований та не відповідає пріоритетам економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей. Головною причиною цього стану є відсутність узгоджених та діючих політик національного та регіонального рівнів.

Асоціація «підприємств промислової автоматизації» (АППАУ) є кластерною організацією, яка активно розвиває кластерну кооперацію в сфері Індустрії 4.0 з 2016 року, а в 2019 запропонувала єдину концепцію для кластерів промислового інжинірингу – ІАМ. В цьому ж році концепція була підтримана в Мінекономіки та рядом регіональних органів влади. Впродовж 2019 року АППАУ активно просувала концепцію по кільком регіонам – Суми, Харків, Запоріжжя, Одеса, Львів, Київ. Найактивнішими показали себе регіональні спільноти промислових хайтек Запоріжжя та Харкова.

В 2020 році проект розвитку 2х пілотних кластерів ІАМ підтримало німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH),

Головні завдання проекту

Завдання проекту (умовна назва – ClusterRISE) специфіковані навколо спільних для 2х регіонів  показників діяльності (КРІ) в категоріях –

• Операційна ефективність та самодостатність
• Регулярна, системна діяльність
• Сервісна модель
• Інтеграція в регіональний розвиток
• Експорт та інтернаціоналізація

Пілотні проекти ІАМ в Харкові та Запоріжжі є важливим етапом національного кластерного розвитку.

З урахуванням робіт по розробці першої національної кластерної політики, створення та запуск діючих й відповідним кращим європейським стандартам кластерів ІАМ стане також важливим прецедентом в Україні повної синхронізації національного та регіонального рівнів в розвитку кластерів.

Тривалість проекту – 1 рік (до липня 2021 року включно),

Партнери проекту

Партнерами проекту можуть виступати будь-які державні, бізнес- та громадські організації, які підтримують цілі та завдання щодо розвитку кластеру на своєму рівні, й готові сприяти в реалізації плану заходів інформаційно, організаційно та матеріально.

До участі в проекті в кожному з 2х регіонів запрошуються –

1. Обласна держадміністрація, департаменти промислового та економічного розвитку.
2. Міська рада, департамент економічного розвитку та інновацій
3. Торгово-промислова палата
4. Регіональні Центри Індустрії 4.0
5. Місцеві ІТ-кластери
6. Інкубатори та технопарки, діяльність яких пов’язана з розвитком промислових хайтек.
7. Медійні та інформаційні агенції, що висвітлюють діяльність в вказаних секторах.

Для ключових державних органів (ОДА та органи місцевого самоврядування) з боку кластерів ІАМ та АППАУ буде запропонована всебічна допомога та консультації щодо покращень в планах промислового, інноваційного та цифрового розвитку.

Значення проекту для інших спільнот, регіонів та політик національного рівня

Проект ClusteRISE має дуже важливе значення для всього кластерного розвитку України, але не тільки.

По-перше, він має задати стандарт та орієнтири зростання для швидкого тиражування подібних кластерів в Україні в наступні роки. Адже очевидно, що сьогодні ніякі подібні методи чи підходи в країні не визначені й не уніфіковані. Й тому в сфері промислових хайтек, діючих, потужних кластерів майже немає.

По-друге, роль ClusteRISE полягає у встановленні принципів кластерної економіки, яка в ЄС розглядається рушієм регіонального та національного економічного розвитку. Саме звідси (ClusteRISE) походить і умовна назва проекту. Він має показати реальний приклад об’єднання ключових регіональних та національних стейкхолдерів навколо регіональних викликів в сферах зростання промислового виробництва та експорту, інновацій та діджиталізації, й в покращення конкурентних переваг вибраних секторів. В такому контексті,

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] нові кластери ІАМ мають стати ефективним інструментом регіональних стейкхолдерів у впровадженні політик не тільки кластерного розвитку, але також смарт-спеціалізації, Індустрії 4.0 та інновацій.   [/perfectpullquote]
По-третє, ClusteRISE має задати нові орієнтири та показати кращі практики у чисельних аспектах взаємодії та співпраці різних категорій учасників ринку. Те, що АППАУ раніше називала підходами  #ДієвеПартнерство або принципами колаборації Індустрії 4.0, має отримати сьогодні значно більше широке та профільне розгортання за конкретними сегментами – як традиційними галузями (як окремі види машинобудування та інжинірингу), так і за новими напрямами, які Індустрія 4.0 пропонує на стику галузей – як робототехніка та дрони, штучний інтелект для промислових застосувань, нові сервіси для промислових об’єктів тощо.

Більш детально про проект ми розповімо на вебінарах, що плануються в серпні, а також під час регіональних заходів.

Пропозиції, питання та довідкова інформація – звертайтесь за адресою info@appau.org.ua. Більше детальна інформація про проект

• див презентацію проекту
• вебінар – представлення проекту від 18 серпня

——

АППАУ висловлює глибоку подяку німецькому товариству міжнародної співпраці (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH)  за довіру та можливість проведення такого важливого для України проекту. Перший успішний проект в області технічної стандартизації (проект aCampus) був здійснений партнерами в 2019-20 рр.

В серпні розпочинається проєкт ClusteRISE по розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя. Цей проект – новий та важливий крок вперед в розвитку кластерного руху для всіх промислових та хайтек секторів. Мета вебінару – представити проект в контексті сучасних викликів промислового та хайтек розвитку, а також надати деталі проєкту для всіх існуючих та потенційних учасників, та партнерів цих кластерів.

В програмі

• Передумови: стан та головні виклики кластерного руху в Україні
• Концепція ІАМ в контексті загальнонаціональних викликів
• Проект ClusteRISE – головні завдання та план проєкту
• Дотичні точки до інших програм та проєктів рег. розвитку (Індустрія 4.0, смарт-спеціалізація, інновації тощо)
• Переваги участі в проєкті для партнерів та учасників кластерів ІАМ
• Напрями дій для Харкова, Запоріжжя, а також інших регіонів

Веде вебінар Юрчак О.В. – керівник проєкту ClusteRISE, ген. директор АППАУ.

Переглянути загальну інформацію про ClusteRISE можна за цим посиланням.

Вебінар відбудеться 18 серпня, з 17 до 18 години.

Для участі в вебінарі необхідна реєстрація

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

Центр 4.0 в Харківському регіоні підготував 3 частини матеріалу стосовно особливостей реалізації ПРЕДИКТИВНОЇ АНАЛІТИКИ (прогностичної аналітики) і предиктивного технічного обслуговування на підприємствах при впровадженнні індустріального інтернету речей. Представляємо частину 1 – Класифікація видів аналітики. Основні терміни і визначення.

Скачати.

27 серпня в рамках реалізації проекту ClusteRISE в міській раді м. Харкова відбудеться круглий стіл – обговорення викликів та завдань кластерного розвитку в сферах інжинірингу, автоматизації та машинобудування. В програмі також сплановано підписання меморандуму про співпрацю між АППАУ, міською радою та обл. держадміністрацією про створення такого кластеру в Харківському регіоні.

Головні питання обговорення

• Якими є ключові виклики розвитку в сферах ІАМ
• Чи розглядаються кластери сьогодні як інструмент вирішення цих викликів
• Якими є кращі практики кластерного розвитку в м. Харкові та регіоні
• Що пропонує проект CluseRISE для їх вирішення
• Як консолідувати ключові зацікавлені сторони у сприянні та консолідації навколо завдань проекту

В виступах приймуть участь керівник проекту ClusteRISE Юрчак Олександр (ген. директор АППАУ), координатор проекту від Харкова Віталій Зайцев (ректор НТУ «Шаг),  Грецька-Миргородська Вікторія, Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім”ї, молоді та спорту Харківської міської ради, Оксана Ситник (директор «Укргіпротяжмаш»), та інші представники секторів ІАМ (перелік в роботі).

Круглий стіл відбудеться 27 серпня, з 13-00 до 15-00 за адресою м. Харків, вул. Ковальська, 1/41.

Участь в заході – по запрошеннях.

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.