16 квітня ми запустили в АППАУ комітет «Індустрія 4.0 проти COVID-19». В цьому пості ми коротко резюмуємо цілі, завдання та поточний стан.

Чому цей комітет?

При наявних в АППАУ групам по інтересам (як формальним типу ТК 185, так і неформальним – як група керівників мережі Центрів 4.0) навіщо ще 1 комітет чи група? Перша відповідь – «як реакція на поточну ситуацію» буде не зовсім повна та ясна. На думку виконавчої дирекції більшість учасників промислових та хайтек ринків не зовсім розуміє перед якими викликами стоїть наша країна та економіка. Тому ще раз наголосимо про головні речі, які визначають контекст створення цього комітету

• Коронавірусом має перехворіти від 50 до 70% населення – тільки потім він піде на спад й загроза зникне
• Наш уряд стоїть перед дуже складною дилемою: або продовжити карантин й зберігати людські життя, або відпускати ситуацію (щоб врятувати економіку), й тоді крива летальних випадків різко піде вверх
• Медична система не готова – про це кажуть всі експерти

Відповідно, найближчий наш прогноз –[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] уряд продовжить карантин допоки остаточно економічні та політичні реалії не заставлять його піти на поступки бізнесу.[/perfectpullquote]

Орієнтовно цей термін – до кінця травня.

Що це означає для нас

1. Більшість галузей в Україні – наших цільових ринків, і далі продовжать падіння
2. Економічна стагнація повністю захопила і світові ринки. По країнам посилюються протекціонізм власних виробників
3. Окремі (ще живі й платоспроможні) ринки є – але їх небагато.
4. Натомість, величезні інвестиції зараз націлені на сферу охорони здоров’я. Вони є навіть в Україні, але на жаль уряд “в упор” не бачить вітчизняних розробників та виробників, – за ці замовлення потрібно боротись.
5. Найбільш дотичні до нас сфери – це MedTech (виробництво медичного обладнання) та eHealth (цифрові технології у всіх сферах охорони здоровя).

Тому, для виконавчої дирекції АППАУ очевидно, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]або наші члени максимально адаптуються до цієї ситуації, або ж – якщо залишатись виключно на позиціях «перечекати 2-3 місяці», – мова йде про вихід з ринку та зупинку діяльності.[/perfectpullquote]

Створений новий  комітет і має за головну місію вироблення стратегій адаптації до нової ситуації.

Більш детально початкова диспозиція АППАУ викладена в цій презентації – вебінарі від 13 квітня

 

Які стратегічні опції ми розглядаємо

Ці опції на поверхні, поки їх всього 5

1. Максимально точна аналітика та фокус на «живих» сегментах – фарма, харчова, об’єкти критичної інфраструктури, логістики.
2. Максимальна інтеграція в нові сегменти, що створюються та швидко зростають – MedTech та eHealth
3. Швидка інтернаціоналізація – відповідь на попит закордоном, – вже є чисельні гранти та інвестиції у всі сфери дотичні до боротьби з COVID-19.
4. Гуртування виробників для протидії кризовим явищам на галузевому та регіональному рівнях – розвиток кластерів ІАМ по регіонам та на галузевому рівні.
5. Краща інтеграція з урядовими структурами – очевидно, що в епоху кризи, головні фінансові джерела все більше централізуються на національному та регіональному рівнях. Але за них потрібно боротись.

Ми вже частково почали реалізацію окремих опцій, – зокрема, АППАУ є активним учасником громадського руху BreatheUkraine, вийшло перше звертання до виробників об’єднуватись, також в нас запрацював Аналітичний центр.

Цілі та завдання комітету “Індустрія 4.0 проти COVID-19”

Відповідно, цілі та завдання під-комітету формулються як

1. Якісна аналітика: якомога повніший моніторинг ситуації з виявленням нових загроз та можливостей, формування рекомендацій. Для цього наш під-комітет має тісно взаємодіяти з Аналітичним центром Industry4Ukraine, який регулярно випускає відповідні аналітичні дайджести. Звісно, наш підкомітет має моніторити свої сфери впливу.
2. Формування пакету продуктів та рішень для цільових сегментів. На слайді 19 в презентації вище ми згадали про рішення IT-Enterprise, Infocom, SoftElegance та інших компаній та структур АППАУ. До цього необхідно додати інші – Indusoft (фарма) тощо – насправді, ми маємо сформувати цей портфель найбільш актуальних рішень Індустрії 4.0.
3. Допомога ініціативам як BreatheUkraine в реакції на нагальні потреби. Вони вказані на слайді 18 й, очевидно, будуть змінюватись та розширюватись в часі. Зокрема, тут важливим є також повна інтеграція наших можливостей в проект ALIZE по створенню нового кластеру медичного обладнання. Ключова ідея переходу до масового виробництва необхідного обладнання якраз і базується на припущенні про наявність технологій автоматизації та 4.0 в Україні, та здатності наших інтеграторів та розробників в найкоротші терміни їх впровадити.

Рішення 16 квітня

На онлайн нараді 16 квітня був затверджений попередній склад учасників під-комітету. В нього ввійшли члени АППАУ та руху 4.0

• Юрчак Олександр – ген. Директор АППАУ, – в ролі головного координатора, а також промоутера рішень від АППАУ та Індустрії 4.0
• Олег Щербатенко– голова правління АППАУ, в ролі провайдера (IT-Enterprise) “швидких” та готових рішень для різних сфер в охороні здоров’я (логістика, закупівлі, автоматизація бухгалтерського обліку та документообігу мед. закладів та установ)
• Віктор Долгопятов – СЕО групи «Діаком», – в ролі СТО проекту ALIZE – звідси виходять додаткові ТЗ та запити до цифрових рішень.
• Андрій Столбов– СЕО SoftElegance, роль – допомога в області ШІ та обробки даних ініціативам BreatheUkraine
• Тарас Гімерович – СЕО HackLab, роль – постановник ТЗ для цифрового маркетплейсу в MedTech
• Едуард Троценко – СЕО «Інфоком Лтд», в ролі постачальника рішень робототехніки для MedTech/eHealth
• Андрій Бородюк – СЕО «Контрон-Україна», в ролі зв’язку з європейськими постачальниками компонентів
• Данило Приходько – СЕО «ІМАТЕК» – для координації з виробниками 3D

Цей комітет збираєтьcя на наради кожного четверга в 17-00. Комітет є відкритим до приєднання інших учасників АППАУ. Найближчим завданням є формування свого, конкретного плану дій.

Комунікації йдуть відкрито для всіх бажаючих в новій групі на Фейсбук – «Індустрія 4.0 та COVID-19», окремо для внутрішніх комунікацій запущена група на slack.

Формуємо спільні стратегії разом. Коментарі, пропозиції та запитання – пишіть на info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ

Маємо визнати, друзі, що відміна Ганновера відчувається в нашій спільноті Індустрії 4.0. Квітень та травень в нас були традиційно переповнені репортажами, блогами, оглядами тощо по Hannover Messe. Дякуючи «Ріттал Україна», з 2014 по 2019 ми робили новини та тренди світової Індустрії 4.0 доступними для сотень та тисяч фахівців з України. І це ж треба, щоб так «потрафило» – АППАУ вперше виграла грант під цю виставку, ми будували в рази більш амбіційні плани по розвитку… і ось прийшов коронавірус…

Рішення нашого грантодавця щодо подальшої долі проекту ще немає. Але мова в цьому пості про інше. Якщо Ганновер був тим драйвером, який задав і ритм, і напрями розвитку – то що зараз, в 2020 ми пропонуємо замість нього? Тобто, що може бути тією мотивуючою та надихаючою подією, коли весь світ на карантині й до осені, очевидно, ніяких подій не передбачається?

Видається на те, що мотивувати ми маємо самі себе. Тобто, наразі ми не бачимо іншого варіанту, ніж проведення великого віртуального івенту з максимальними можливостями нетворингу, презентацій наших членів та їх кращих кейсів, також – висвітлення кращих світових кейсів та тенденцій тощо – і все це в онлайн.

Виконавча дирекція АППАУ планує такий івент на кінець травня. Враховуючи специфіку віртуальних конференцій, ми припускаємо що цікавіше буде робити не 1 день, а радше 3-5 днів інтенсивних 3-х годинних сесій на різні теми впродовж 1 тижня.

Звісно, крім традиційних тем, ми хочемо додати актуальні теми сьогодення, адже недаремно світ говорить сьогодні про «наступну нормальність».

Отже, які теми ми бачимо? – нижче ми даємо перелік можливих блоків питань. Просимо наших читачів коментувати ці теми, розширювати їх, визначати свої преференції. Можливі інші теми – задавайте! Ми також просимо наших членів асоціації бути проактивними в пропозиціях своїх доповідей на вказані або дотичні теми – чекаємо! Пишіть на info@appau.org.ua

[democracy id=”3″]

 

Пишіть нам на info@appau.org.ua

4-ий день форуму Next Normality: Let’s Prepare був найбільш логічним та структурованим з точки зору розгляду причинно-наслідкових зв’язків в розумінні природи конкурентоздатності наших експортерів, – але не тільки. Надаємо огляд цієї події.

Фактори конкурентоздатності

Спочатку Антон Кротюк, директор з міжнародної діяльності Terrawatt Group майстерно обіграв 5 головних міфів стосовно наших факторів конкурентоздатності в експорті. Тут надамо 3 головні

1. Українські рішення інжинірингу дешевші: насправді – й коли ви тільки виходите на західні ринки, – вони дорожчі, як мінімум з огляду 3-х причин
   1. Українські інженери, що звикли працювати по нормам внутрішнього ринку, продукують значно більший обсяг проектної документації, фактично не потрібної замовнику – й це відразу нівелює різницю в нормо-годинах
   2. Продуктивність наших інженерів є нижчою, оскільки базова підготовка колег з розвинутих країн (а сьогодні це також Польща, Прибалтика, Хорватія, Індія…які найбільше конкурують з нами за увагу великих європейських генпідрядників) включає масове й повсюдне використання САПР. З їх допомогою оптимізується все, що можна оптимізувати в проектуванні, та наступних етапах інженерних робіт.
   3. Юридичні та торгівельні бар’єри також не сприяють експорту – ввезення продукції в Україні на принципах «давальної сировини» й громіздкою та дорогою процедурою. Водночас чимало компонентів промислової автоматизації коштують в Німеччині дешевше, а терміни постачання вдвічі коротші.
2. Наші інженери є кваліфікованими, високопродуктивними й готовими до експорту. Насправді, це не так. Кожна інженерна фірма, що виходить на експорт переживає болісний й тривалий період перенавчання та адаптації до нових, значно більш жорстких умов конкуренції.
   1. Наші інженери погано знають західні (міжнародні) стандарти й потрібно перенавчатись
   2. Продуктивність залежить від САПР – далеко не всі володіють такими, як Eplan (лідер САПР в області промислової автоматизації в ЄС) й вміють проектувати по міжнародним стандартам.
   3. Наші інженери мають інші – менш продуктивні підходи до організації та ведення робіт, ніж західні замовники та ген. підрядники. Наприклад, розгортання проектування зараз часто відбувається паралельно – в частині механічних, гідравлічних, електричних тощо частин проекту, – а не послідовно, як у нас. Це потребує значно швидшої реакції та інших навичок комунікацій та вирішення проблем в команді. Є також проблема мовного барьєру.
3. Державна система (законодавчі та торгівельні норми) сприяє експорту інженерних послуг та зростанню конкурентоздатності українського виробника. Антон обіграв чимало прикладів про цей міф. Головним серед них є той, що навіть в Україні бути підрядником великих західних ген. підрядників – невигідно: ви попадаєте під подвійне оподаткування ПДВ. В результаті, такому німецькому чи французькому ген. Підряднику вигідніше брати на підряд польську чи прибалтійську фірму. Останні тим більше ще розмовляють російською.

В результаті ми вийшли на той самий класичний висновок, що й чисті ІТ-шники – так, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]можна ще тримати персонал в Україні, але вигідніше фірму реєструвати в Німеччині, в Прибалтиці або ж в Польщі. [/perfectpullquote]

Власне, Terrawatt Group так і зробили. Чи вигідно це державі Україна – питання риторичне.

Резюмуючи та узагальнюючи цей виступ, відзначимо, що цей приклад показовий для демонстрації проблематики експорту. Раніше подібну інформацію  ми мали від інших учасників ринку – як «КСК –Автоматизація», «С-інжиніринг», Інфоком Лтд, Група Техінсервіс та інших. Тобто, в Україні й тільки в наших рядах АППАУ та Індустрії 4.0 є добрий десяток потужних експортерів систем АСУТП та комплексного інжинірингу. Але кожен новий експортер проходить подібний шлях.

 

Фактори впливу

Які ж фактори можуть скорити цей важкий шлях до успішного експорту та скоротити його? Про говорили наступні спікери. Подаємо уже в вигляді певних висновків дискусії (= й наших спільних, стратегічних викликів) цієї сесії

1. Замовник

Сильний та прогресивний замовник є фактором №1 який стимулює розвиток і підрядника, і всього ринку. Якщо Антон Кротюк показав на контрасті радше відставання українського замовника по відношенню до німецьких, то приклад Андрія Фіалковського, СЕО «Прогрестех-Україна» був аналогічним, але більш яскравим про роль замовника. Його компанія є 1-им з 4-х центрів експертизи компанії Boeing. Й саме завдяки цьому глобальному бренду відбувається перехід норм та стандартів на всі бізнес-процеси – аж до підготовки спеціалістів. Можна сказати, що завдяки Boeing «Прогрестех-Україна» працює по найпередовішим стандартам ринку. Ми дискутували на сесії, що подібних прикладів прогресивного впливу українського замовника на наших розробників чи інтеграторів – вкрай мало.

2. Система підготовки кадрів

Якщо «кадри вирішують все», то приклад «Прогрестех-Україна» найбільш яскравий серед всіх інженерних компаній України в сенсі підготовки кадрів. Тоді як більшість наших інтеграторів чи розробників АСУТП-ІТ, що працюють на внутрішньому ринку, мають несистемні та мозаїчні підходи то роботи з ЗВО, «Прогрестех-Україна» пішов по шляху великих та системних інвестицій в створення мережі власних навчальних центрів на базі кращих університетів країни. Так – це та сама модель, що сповідують й найбільші глобальні аутсоурсери з ІТ в Україні. З тією різницею, що

А)  «Прогрестех-України» не забирає кадри з інженерних спеціальностей, як це роблять чисті аутсоурсери ІТ, а навпаки – вкладає, утримує та виводить на зовсім інший рівень багато важливих інженерних дисциплін.

В) мова про високий прикладний рівень готових інженерних рішень в проектуванні та інжинірингу. Знову ж, – важко переоцінити в цьому статус компанії, як Центру експертизи Boeing.

С) «Прогрестех-Україна» активно співпрацює з АППАУ та рухом 4.0 по розвитку внутрішнього ринку.

Переглянути більш детально про підходи «Прогрестех-Україна» – дивіться звіт конференції в КПІ від грудня 2019.

3. Загальна екосистема на внутрішньому ринку

Наступний фактор впливу – про екосистему – розвинув Леонід Хацкевич з 482.Solutions. Блокчейн – як головна експертиза та область спеціалізації в Україні, – є зовсім молодим сегментом, й де внутрішній ринок знаходиться в самій початковій фазі розвитку. Всі замовники компанії знаходяться закордоном. Компанія могла б «забити» на внутрішній ринок та екосистему, й використовувати Україну виключно як джерело кадрів або ж повністю перебазуватись закордон. Власне, як це робить багато ІТ-стартапів та «кластерів», для яких Україна – просто джерело ресурсів.  Але стратегічно, 482.Solutions діє по-іншому й в інтересах нашої держави та всього ринку. Вони розуміють, що[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] без розвинутої екосистеми, без внутрішнього ринку – неможливий й успішний експорт та міжнародна співпраця. [/perfectpullquote]

Компанія потужно інвестує в популяризацію знань та експертизи про блокчейн черед ряд університетів, є активним учасником АППАУ та інших асоціацій, й вже співпрацює з великими українськими холдингами по створенню перших українських use-case.

4. Інтеграція в структурні фонди ЄС

Інший чудовий приклад входження на ринок ЄС подав Ігор Коцюба з молодого стартапу iSolutions. Отримавши серйозний грант від Horizon 2020, компанія швидко розгортає діяльність та співпрацю в області кібербезпеки електричних мереж по кільком партнерам з ЄС, включно з світовими брендами як Schneider Electric.

Не дискутували це момент, але варто знати, що новий стартап пана Ігора є представником наукової школи та НДІ НАН. Повертаючись до дискусій 3-ої сесії про можливості генерації продуктів та рішень від наших науковців, це гарний приклад того, як можно й потрібно доводити свої рішення до готових технологій. Й з обмовкою також, що на відміну від чисельних НДІ, Ігор та його компанія є активним учасником нашої української Індустрії 4.0.

5. Державна підтримка

І нарешті найболючіша тема. Тільки Леонід Хацкевич згадав позитивно про підтримку МЗС й дуже делікатно та нейтрально – про ЕРО (Офіс з просування експорту). Але головний його меседж, який очевидно й стосується всіх наших експортерів – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«все – самотужки». [/perfectpullquote]

Прикро, але факт – жоден з учасників вчорашньої сесії не пригадав бодай одного прикладу системної державної підтримки, використання хоч якогось інструменту, що допомагає в експорті інженерних компаній. Натомість, окремі учасники в чаті настоювали – «тільки не з державою».

Виконавча дирекція АППАУ болісно сприймає цю ситуацію. Не дивлячись на власну критику окремих державних інституцій та політики КМУ в сфері промисловості та хайтек, ми вважаємо себе партнером українського уряду (не дивлячись на постійні зміни) й закликаємо наших учасників активніше  разом будувати міцні державні інституції, політики та інструменти.

На захист ЕРО, модератор сесії Юрчак Олександр наголосив, що очевидно, справа також в інформування та комунікаціях – за попередні роки в сфері підтримки експорту є ряд серйозних зрушень. Так мова ще не йде про підтримку інжинірингу (бо в цілому немає фокусу на цьому в державі), але невірно говорити, що в цій сфері немає прогресу. Див сайт ЕРО.

 

Про стратегію

Наша аудиторія не дуже активно проявила себе в дискусії про експортну стратегію Індустрії 4.0. Між тим, для виконавчої дирекції АППАУ – і в зв’язку з просуванням сайту Land4Developers – це питання стоїть дуже гостро.

Модератор, Юрчак Олександр акцентував на цьому – «навіть в наступній дискусії з європейськими колегами, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]як представляти наше позиціонування та  пропозицію цінності від українського руху 4.0? як? Це ніде не зафіксовано, немає ніякої конкретики в цих положеннях. [/perfectpullquote]

Навіть якщо взяти окремих учасників ринку, тих же учасників гановерської делегації, ясні положення про позиціонування та УТП – і які відповідають сучасним вимогам експортного маркетингу, ми знайшли буквально в кількох фірм».

На думку виконавчої дирекції, формалізована та загальноприйнята стратегія має бути в учасників руху 4.0. Й хіба вищезазначені виклики не про те саме? Хіба можна вирішувати чисельні проблеми наших експортерів в сфері екосистем, кластерів, підготоки кадрів, митних та інших бар’єрів без спільної стратегії? Чи ж кожна фірма й далі збирається вирішувати все це «самотужки»?

Більше на тему стратегії – читайте “Позиціонування – як головний елемент стратегії Індустрії 4.0″

Гра в ланцюжки

Повторимось, що з точки зору інсайтів, яскравих прикладів, демонстрації причинно-наслідкових зв’яків в конкретній сфері – це була, мабуть, краща сесія нашого онлайн форуму.

Вона також провокує нашу аудиторію й, особливо, відповідних менеджерів та керівників до стратегічної рефлексії про наступний розвиток, де важливе значення мають відповіді на питання

• Чи добре ми розуміємо, що «ланцюжки» діють (приклад «Прогрестех-Україна»)? – від «правильного замовника» – й до «правильної системи підготовки кадрів», – все це в результаті дає успішний результат для експорту
• Але якщо ми розуміє вищезазначене, то чи добре ми розуміємо, що в розвиток «правильного замовника» потрібно інвестувати. Ринок потрібно розвивати та «виховувати», – й саме через освіту та просвіту. АППАУ постійно закликає вендорів, ЗВО та інших учасників ринку збільшувати обсяги активностей в освіті-просвіті українських замовників.
• Terrawatt Group (вони ж «Азов-контролз») прекрасно розкрила фактори конкурентоздатності в експорті. Знову ж, якщо підходити до питання системно, чи всі наші експортери розуміють що ці фактори є питання не тільки їх власних стратегій, а спільних – й аж до державного рівня? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Адже одна справа самотужки боротись з митницею, чи подвійним оподаткуванням ПДВ (якщо це можливо взагалі), й зовсім інша коли учасники ринку – об’єднані в асоціаціях та кластерах, знаходять ресурси для вироблення нових законодавчих постанов та рішень для КМУ та Верховної Ради [/perfectpullquote]Сьогодні, АППАУ разом з партнерами Industry4Ukraine можуть впливати на самий високий рівень прийняття рішень в державі. Але з чим йти у високі кабінети?

Зрештою, чи добре всі ми – й включно з представникам Мінекономіки, ОДА та агенцій з розвитку, яких чимало було в нашій аудиторії – розуміємо, що всі ці питання мають пряме-прямісіньке відношення до тих самих кластерів, екосистем промислових хайтек, яких в Україні катма.  Саме ці інструменти покликані з’єднувати та посилювати ці інфраструктурні ланцюжки та зв’язки в цілісних економічних системах – й на користь і учасників бізнесу, і нашому експорту й відповідно, нашій державі.

Очевидно, ми маємо продовжити цю «гру в ланцюжки» (узагальнюючу стратегічну рефлексію) в наших наступних, й більш вужчих стратегічних сесіях та прийнятті рішень надалі. Завдяки форуму – нашим експертам та аудиторії, новий порядок денний української Індустрії 4.0 виробляється досить швидко.

29 травня – завершення форуму з міжнародними спікерами  – залучаємось.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

 

 

11 февраля в Запорожской ТПП состоялось 1-е собрание кластера ИАМ, в котором приняли участие 10 организаций. Главные цели этого собрания – фиксация направлений развития на 2020, определение первых шагов и решение организационных моментов.

Решение по созданию кластера ИАМ (Инжиниринг, Автоматизация, Машиностроение), в запорожском варианте ИАММ (еще добавлена Металлургия), было принято в ноябре 2019. Его создание, кроме самих участников рынка, поддержала Запорожская ОДА, Запорожская ТПП и АППАУ.

В собрании 11 февраля присутствовали следующие члены кластера – Инфоком Лтд, Запорожская политехника, QRSmarty, Ролл Гранд, Котломонтаж, Монада, Метинвест-диджитал, Запорожская ТПП, завод «Преобразователь» и АППАУ. Модерировал совещание ген. директор АППАУ Юрчак А.В.

Основные обсуждения и итоги собрания

В январе все участники кластера прошли онлайн опрос, что дало возможность определить начальные позиции игроков -их ожидания, приоритеты, потребности, отношение к взаимодействие и т.п. В результате на совещании была выработана общая схема кластера, соответствующая модели ИАМ (предложенной АППАУ в 2019 г на национальном уровне).

Сегодня общая модель взаимодействия указанных игроков промышленных и хайтек секторов в Запорожском регионе выглядит следующим образом

Цифрами на рис. отмечены приоритеты развития – они наивысшие в направлениях экспорта, инноваций и диджитализации, а также кадровых вопросов. Из игроков кластера на карте пока нет только представителей фондов развития. Здесь участники рассчитывают на интеграцию в программы развития Запорожской ОДА, где в планах на 2020 уже есть этот кластера. Также началась работа с другими фондами национального уровня.

Участники обсудили возможные направления специализации. Пока количество игроков еще небольшое, окончательные направления фиксировать слишком рано. Если брать за основу 2 «якорные» фирмы кластера – «Инфоком Лтд» и «Триаду-Сварку», то из этого обсуждения следует, что

1. Направлениями специализации кластера могут быть следующие
   1. Робототехнические системы различного типа
   2. Беспилотные технологии
   3. Адитивные технологии
   4. Проекты по альтернативной энергетике
   5. Комплексные проекты по модернизации и автоматизации производств
2. Продуктами деятельности кластера по этим направлениям могут быть
   1. Общие продукты – например, более комплексные или нового типа робототехнические комплексы
   2. Общие инжиниринговые проекты
   3. Общие инфраструктурные проекты – как Центры прототипирования

Основные ожидания участников кластера от новой структуры зафиксированы в 5 областях совместного роста

[table id=31 /]

Участники совещания также обсудили необходимость выработки общих правил.  В основном, упоминали распространенные на украинском рынке случаи явной конкуренции между партнерами. Это – главная угроза эффективному взаимодействию в кластерах. Суть таких историй в том, что во многих общих проектах партнеры, обучаясь и получая первый опыт, в следующем подобном проекте претендуют на часть своего партнера и таким образом становятся конкурентами. Александр Юрчак говорит, что подобных случаев – масса, во всех регионах и отраслях. Можно сказать, что речь об общеукраинском феномене, который подрывает доверие к сотрудничеству. Поэтому правило №1 – при вступлении в кластер и-или в крупный общий проект игроки должны оставаться в рамках своей главной специализации. Очевидно, со временем эти рамки могут изменяться или пересматриваться, иначе это противоречит законам эволюции и развития. Однако, не менее очевидно, что в рамках сотрудничества нужна прозрачность и единые, общепринятые правила взаимодействия в общих проектах.

Очень интересной была концовка собрания. Согласно ранее принятым решениям визит к 1-ому из участников кластера будет входить в программу каждой встречи. 11 февраля участники посетили технический центр «Триада-сварка». Наибольший интерес представил проект по аддитивных технологиях, реализуемый в рамках гранта USAID вместе с КБ «Южный» и «Мотор-сич». «Триада-сварка» уже реализует в этом проекте выращивание сложных изделий из металла с помощью роботов.

Кирилл Красносельский, СЕО «Триада Сварка» рассказал, каким образом их компания решает сегодня многочисленные вопросы подготовки и обучения кадров, особенности применения робототехнических комплексов, возможностей тиражирования опыта с «Ролл Гранд», развития инноваций  и т.п. Следующий подобный визит планируется в следующий раз к другому лидеру промышленной автоматизации региона и страны – Инфоком Лтд.

Участники кластера намерены завершить инкубационный период по запуску кластера до сентября 2020. До этого времени кураторство и поддержку кластеру обеспечивают Запорожская ТПП (коммуникации, логистика, поддержка региональных властей) и АППАУ (фасилитация совещаний, стратегическая ориентация, координация на национальном уровне, в том числе, стыковка с гос. программами)

Участники приняли ряд решений, касающихся следующих шагов, внутренних коммуникаций  и координации действий. Координатором группы назначена Елена Филипенко (директор QRSmarty).

Первое публичное представление кластера ИАММ планируется в конце мая.

Значение запорожской инициативы для других стейкхолдеров кластерного развития в Украине

АППАУ вместе с Запорожской ТПП уделяют огромное внимание быстрому развитию этой кластерной инициативы. Напомним нашим читателям, что полноценных, мощных кластеров, объединяющих в регионах игроков инжиниринга, промышленной автоматизации и машиностроения в Украине нигде нет. И в этом огромная разница с Евросоюзом. В общем, и хорошо работающих обычных промышленных кластеров в Украине крайне мало. Между тем, именно региональные и отраслевые кластеры в ЕС являются двигателем экономического развития. Выстраивание в цепочку или цепочки добавленной ценности местных игроков, достижение их глубокой интеграции и синергии, наращивание их инновационного потенциала – эти и подобные факторы являются очевидными направлениями для роста конкурентоспособности игроков одного региона, усиления их экспортного потенциала и интернационализации.

Поэтому эта инициатива касается сразу нескольких стратегических направлений, которые разворачиваются как в национальной стратегии Индустрии 4.0, а также вне ее:

• Вывод кластерного движения на национальный уровень – стоит как важная задача в нац. стратегии 4.0 с 2018 года. До сих пор найти общий язык на эту тему с центральными органами исполнительной власти не получалось. У нас нет никакой централизованной координации в этой области на национальном уровне. Но ясно – чем больше таких инициатив, как в Запорожье, тем быстрее появятся ответственные по этой теме в правительстве.
• Развитие сети Центров 4.0. Центры 4.0 изначально предполагались как региональные центры экспертизы, способные объединять и сплачивать вокруг себя основных игроков Индустрии 4.0 на уровне региона и в рамках создания инновационной экосистемы. И которая, согласно концепции центров 4.0 и является основой кластера. На самом деле, 2 года разворачивания этой сети показали, что большинству ВУЗ-ов очень тяжело справляться с этой функций. По факту, Запорожский регион перехватывает сегодня лидерство в региональном объединении промышленных хайтек, даже не имея еще своего Центра 4.0 (планируется в 2020).
• Углубление специализации 4.0 по целевым сегментам: рост специализации является основой для создания конкурентоспособных продуктов и быстрой интеграции в глобальные цепочки ценности. Проще говоря, никто из европейских кластеров или крупных игроков даже не посмотрит на отдельно взятую инжиниринговую фирму в регионе Х. Другое дело – кластер хайтек. Где речь идет уже не об одной, – а многих фирмах, создающих хайтек продукты, и с поддержкой науки и R&D, которые могут быть как консолидированными, так и в цепочках. В Запорожье несомненный интерес представляют 2 популярных в ЕС направления – робототехнические комплексы и беспилотные технологии.
• Региональная смарт-специализация. Как известно, в Украине уже 3-ий год идут проекты по смарт-специализации регионов. По воле случая, они идут в тех же регионах, где АППАУ разворачивает Центры 4.0 и создает кластеры – Одесса, Харьков, Запорожье. Однако до сих пор нам не удалось стыковаться с наработками этого проекта. Возможно, пора? Мы знаем, что эти проекты делаются по достаточно сложной европейской методике с привлечением научных институтов. Кластерные инициативы ИАМ гораздо проще, базируются всегда на bottom-up подходе и реально действующем, наиболее активном бизнесе из хайтек секторов. Главное, что цели и задачи в обоих подходах совпадают.
• Другие программы регионального развития. АППАУ неоднократно критиковала региональные власти за инертность и медленное разворачивание в сторону промышленных хайтек. Как известно, еще в 2018 году мы обнаружили, что в программах регионального развития нет фокуса ни на высокотехнологичных промышленных секторах, ни на диджитализации – и это общая картина по стране. Она практически не изменилась в 2019. Но мы также постоянно предлагали свою помощь, в том числе и через создание подобных кластеров как в Запорожье. Пока из 3-х подписанных Меморандумов о сотрудничестве (Львов, Сумы, Запорожье) зеленый свет получил только 1 – в Запорожье. Думается, что главная заслуга в этом наших партнеров из Запорожской ТПП.

Мы желаем успешного старта Запорожью. Сегодня нет никаких сомнений, что подобные инициативы нужны городу, нужны региону, и что уже есть минимум необходимой поддержки. Далее нужно просто выполнять намеченные планы.

АППАУ открыта к сотрудничеству с другими регионами страны.

Исполнительная дирекция АППАУ.

Информация по теме кластеров

• Огляд регіональних політик по відношенню до викликів Індустрії 4.0 (2018)
• Загальний огляд по промисловим хайтек кластерам в Україні (2018)
• Звіт конференції «Розвиток кластерів ІоТ Україна – Польща» (2018)
• Концепція створення в Україні кластерів ІАМ (2019)

Проект aCampus завершений. Впродовж 6 місяців команда з 12  експертів ТК 185 працювала над тим, щоб значно покращити ситуацію на ринку в знанні та використанні 5 міжнародних стандартів. Команда вивела на рівень ДСТУ 5 міжнародних стандартів IEC/ISO, переклала їх українською мовою, налагодила регулярний потік просвітнього контенту, упорядкувала весь контент на єдиному веб-ресурсі ТК 185 й налагодила регулярні комунікації з ринком.

Проект виявив нові переваги та можливості зростання інституційної спроможності експертної спільноти. Але він показав  ряд важливих спільних проблем.

Про все це в деталях читайте в фінальному звіті проекту. Зокрема, ви знайдете у звіті інформацію про те –

• Якими ТК 185 бачив головні виклики та проблеми стандартизації на початку проекту
• Які головні результати та здобутки проекту по відношенню до цих викликів
• Чому так важко йде залучення замовників до питань стандартизації
• Які головні інсайти та уроки винесла команда проекту на наступний період

Завантаження звіту безкоштовне, за реєстрацією

 

 

Заключна конференція проекту aCampus вже стимулює ряд дискусій в експертному середовищі щодо ролі стандартів в Індустрії 4.0. Ця стаття – радше рефлексія та огляд загального, нашого стану на цю та дотичні теми. Перш за все, вона розмежовує світову Індустрію 4.0, де все більш-менш ясно зі стандартами, й український дискурс, який радше показує незрілість ряду державних стейколдерів, але також і самих учасників ринку. Як поєднати ці речі, як прискорити інтеграційні процеси –  очевидно, і є головними викликами в стандартизації як в ТК 185, так і в спільноті АППАУ в цілому.

Світовий дискурс про стандарти в Індустрії 4.0

«Стандарти – це основа Індустрії 4.0» – ця теза є головною, що пронизує десятки різноманітних документів, від пан-європейських чи Сполучених Штатів, міжнародних організацій, так і окремих країн.  Власне, мова не про те, що це «найголовніша річ» в Індустрії 4.0. Але це, точно, одна з головних. Уявити собі по-іншому вирішення цілого спектру складних питань в кібер-фізичній взаємодії та інтероперабельності тисяч різноманітних дівайсів, машин, процесів та людей в рамках навіть в рамках одного підприємства – абсурдно з технічної точки. Кожен спеціаліст розуміє, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]потрібна уніфікація по єдиним стандартам.[/perfectpullquote]

Власне, цю уніфікацію вже задають в Індустрії 4.0 ряд інституцій, які продукують відповідні консолідовані політики, як

• NIST (National Institute of Standards and Technology, US) – Current Standards Landscape for Smart Manufacturing Systems, – є найбільш повним оглядом сучасних стандартів по всім 4-м категоріям систем керування: 1) життєвому циклу самого продукту, яке виробляє підприємство, 2) життєвому циклу засобів виробництва, на яких виготовляється продукт, 3) циклу ланцюжка постачань (supply chain), 4) вертикалі підприєства, яка власне є на перетині всіх попередніх циклів.
• Reference Architectural Model Industry0 (RAMI4.0) – від німецької платформи Індустрії 4.0. Вона специфікує ряд головних вже існуючих стандартів ISO/IEC промислової автоматизації та ІТ по вертикалі промислового підприємства та горизонталі (ланцюжку supply chain) й тому визнається у всіх країнах ЄС.
  
• Industrial Internet of Thing: Reference Architecture – від північноамериканського Industrial Internet Consortium. Тут так само є прив’язка до існуючих стандартів ISO/IEC/IEEE у всіх аспектах архітектури ІІоТ.
• Самі міжнародні комітети ISO/IEC/IEEE розробляють спеціальні видання, що специфікують застосування тих чи інших стандартів у відповідних сферах. Наприклад, цікавим є свіжий огляд ISO по Індустрії 4.0 «ІSO focus: The new Industrial revolution», який розповідає про застосування стандартів при діджиталізації в авіаційній промисловості, відповідні стандарти для штучного інтелекту, коботів тощо.

Цікавими є прості та доступні огляди міжнародних стандартів на візуальних картах, як наприклад на цьому сайті –  http://i40.semantic-interoperability.org/.  Власне, вона є похідною від моделі RAMI4.0.

Свою орієнтацію на окремі сегменти ринку задає і ІЕЕЕ, наприклад, дуже цікавим є специфікація цієї міжнародної організації інженерів до сегменту Smart City

Стандарти є основою для співпраці чисельних постачальників, науковців, розробників та інтеграторів. Найяскравіше це можна бачити на виставках типу Hannover Messe, де десятки європейських та світових постачальників вже демонструють принципи Smart Factory на спільних стендах.

Підсумовуючи, — в світі ми бачимо постійний, сталий розвиток стандартів, як основи нового, цифрового виробництва. Що ж в Україні?

Український дискурс в контексті результатів aCampus

Фінальний світ проекту aCampus, який, власне, і мав на меті популяризацію 5 стандартів ISO/IEC Індустрії 4.0, дає цікаві висновки про результати.

Головними й найбільш релевантними до теми статті  є 2 наступні висновки

• Справжній прорив в зміні свого місця в нашій екосистемі І4-0 здійснили університети, – перш за все, команди НУХТ, КПІ та ХАІ. Ми бачимо і потік експертного контенту, і демонстрацію цієї експертизи по стандартам в цілому ряді публікацій, онлайн та офлайн заходів.
• Натомість, учасники ринку, й особливо кінцеві споживачі – за дуже рідким винятком, – радше розчарували. Так, ми побачили загальний інтерес, є багато скачувань стандартів та білих книг, гайдів. Але (за винятком 1-2 підприємств) ми не виявили технічних дирекцій, яка б предметно зацікавились стандартами для того, щоб покращувати свої технічні політики.

Ми зробили висновок, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]стандарти не є пріоритетами для технічних політик промислових підприємств,[/perfectpullquote]
тому що самі технічні політики є в початковому стані розвитку або ж, зовсім не орієнтовані на інтеграцію в них міжнародних технічних стандартів.

Якщо звернутись до окремих матеріалів проекту, зокрема, аналітичного звіту по вертикальній інтеграції виробництв (це найбільш актуальна тема за попередньою аналітикою ТК 185 від початку його створення), то висновки порівняння українського дискурсу зі світовим в цій сфері подібні

[table id=32 /]

Іншими словами, обидва звіти – заключний по всім 5 стандартам та результатам проекту, й окремий – по вертикальній інтеграції (3 стандарти), говорять про одне й те саме – низький рівень зрілості підприємств, й більш конкретно, технічних дирекцій в сфері стандартизації. Ініціативи Максима Романова 2015-16 рр, коли в рамках «Арселор Міттал» були спроби включити в технічні політики цілий ряд передових технічних стандартів Індустрії 4.0 (й до цього процесу тут же приєднались експерти АППАУ) – є винятком з правила, яке підтверджує правило. Яке з тисяч підприємств хоча б спробувало повторити подібні підходи – й досі невідомо.

Подібна постановка питань змінює дискурс і між учасниками ринку. Замість того, щоб займатись просвітою та освітою окремих спеціалістів холдингів чи великих підприємств по окремим стандартам, очевидно, варто ставити питання по-іншому – де ті регламенти, положення та політики, які мали б регулювати вимоги до систем керування виробництвами. Чи існують вони взагалі в природі? Наскільки вони сучасні, хто їх створює і яким чином? Й чи виконуються на ділі регламенти, які приймаються?

Найбільш промовистою та лячною є ситуація зі стандартами безпеки та кібер-безпеки великих операторів ринку. Як ми вже відзначали раніше, навіть такі з них як «Укрзалізниця» ігнорують елементарні речі по відношенню до стандартів безпеки, але при цьому успішно піаряться на темі інтеграції в ЄС чи «інновацій». Регламенти в червоному на рис нижче – не виконуються в УЗ, і це тільки частина подібних невідповідностей.

Постановка подібних питань важлива з огляду на інші факти низької зрілості учасників ринку, й не тільки замовників

• Питання стандартів рідко звучать в експертних дискусіях міжнародних вендорів чи інтеграторів. Й зрозуміло, чому не звучать – замовники його не висувають в якості вимог відповідності ISO/IEC до своїх підрядників та постачальників. В проекті aCampus ми неодноразово це бачили на прикладі окремих інтеграторів та розробників, які позиціонують себе як лідери українського ринку, але насправді вони взагалі не знають стандартів.
• Наші опитування виявили, що молоді стартапи та інноватори 4.0 також мало знають стандарти, – відповідно ризики «винаходу велосипедів» чи слабкої здатності до інтеграції в європейські та світові ланцюжки цінності, є дуже високими.
• Питань стандартів фактично немає в порядку денному державних установ, які причетні до цифрової трансформації – зокрема, Міністерства цифрової трансформації
• Якщо ці питання й ставляться (як наприклад, зараз в комітетах по Smart City) учасники не знають тих стандартів, які мали б бути найбільш релевантними для розгляду на нашому етапі зрілості.

Зрозуміло, що в цих умовах роль Технічних комітетів, й зокрема нашого ТК 185 зростає багатократно. Вона має сьогодні проявлятись якраз в тих ролях, про які багато йдеться в нашому іншому звіті кінця 2019 року «Агенти змін» – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]підприємства й весь ринок потрібно більш проактивно, масово та стратегічно орієнтувати та направляти. [/perfectpullquote]

Тобто, якщо ТК 185 в цілому вже навчився більш-менш справлятись з ролями Match & Connect, Consult & Educate, і навіть Build trust, – то виконання ролей Orient & Drive нам дуже не вистачає. Лідерство голів під-комітетів, а також провідних вендорів, інтеграторів та передових замовників має якраз і проявлятись в тому, щоб дуже конкретно й, до певної міри, настійливо рекомендувати іншим замовникам необхідні зміни, й перш за все, в області вироблення самих технічних політик.

Головні стандарти на 2020 і далі – категорії вибору

Інша демонстрація цієї ролі – в пропозиції чіткого та добре аргументованого переліку тих стандартів, які має брати далі в роботу технічний комітет.

Зокрема, наразі дискусії в групі ТК 185 йдуть навколо наступних стандартів

1. По напряму Smart City
   Ця тема актуальної для спільноти АППАУ та ТК 185 з огляду на розвиток ринку, включно з технологіями IIoT. Між тим, чим керуються адміністрації міст, керівники проектів й самі провайдери рішень – абсолютно незрозуміло. Й судячи по відгукам з різних джерел, ми близько до ситуації повного хаосу, що демонструється на ось цьому слайді з індійської презентації, й де індуси давно зрозуміли потреби в стандартизації.Одним з можливих стандартів для включення в роботу ТК 185 тут є
   • ISO/TS 37107:2019 —Sustainable cities and communities — Maturity model for smart sustainable communities, – стандарт може бути корисним з точки зору проведення аудиту та само-оцінки свого рівня готовності меріями міст, звідки також слідують бенчмаркингові показники. Видається на те, що це є наразі актуальним – чимало керівників вже стомились від хайпу навколо «розумних міст», але рух залишається слабким.
   • ISO 37106:2018 — Sustainable cities and communities — Guidance on establishing smart city operating models for sustainable communities. Стандарт допомагає міста у встановленні бачення щодо сталого розвитку за допомогою набору інструментів та кращих практик для керування процесами, сервісами, даними та сисетмами в міській інфраструктурі, й шляхом відкритого, колаборативного та «громадяно-центрованими» методами впливу.
     Є ще ISO/TR 37121:2017 –  Sustainable development in communities — Inventory of existing guidelines and approaches on sustainable development and resilience in cities, та інші.Члени ТК 185 з КНУБА (Київського Національного Університету Будівництва та Архітектури), які ще раніше вибрали для себе спеціалізацію в Smart City наразі розглядають які стандарти будуть найбільш пріоритетними з огляду на проблематику в цій сфері.
2. По напряму промислової автоматизації
   Цей напрям більш «класичний» для ТК 185 й тут вже є чимало пропозицій:
   • IEC 61511 — стандарт функційної безпеки для АСУТП є похідним від вже перекладнего українською ДСТУ EN IEC 61508 й більш релевантним саме до АСУТП в безперервних процесах.
   • ISA 101 — стандарт людино-машинного інтерфейсу, яким отримав сильну промоцію від НУХТ й голови під-комітету по стандартам вертикальної інтеграції Олександра Пупени. Проблема тут полягає в тому, що аналогу цьому стандарту на рівні ISO/IEC немає, відповідно, немає легальних причин брати його офіційно в роботу на рівні ТК 185.
   • Цікавим є стандарт IEC 62890 по горизонтальній інтеграції ланцюжків supply chain. З огляду на все існуючі бурхливі процесі діджиталізації в логістиці, а також кейси як Інтерпайп, очевидно, що це може бути важливим для багатьох замовників.
3. По стандартам для проектувальників
   З огляду на зростаючий інтерес до проектувальників всіх видів, та їх стратегічну роль в новій експортній стратегії Індустрії 4.0 дуже цікавим для розгляду є вибір кількох найбільш релевантних стандартів по інжинірингу – проектуванню, повний їх перелік відображений на цьому рис
   Цей напрям є до певної міри конкурентним до попереднього з точки зору задіяння наших обмежених ресурсів. Якщо допустити крайню точку зору, що міжнародні стандарти «не потрібні» українським промисловим замовникам, й розробники мають більше орієнтуватись на експорт, то очевидно, що сьогодні в університетах є цілий ряд лакун по відношенню до міжнародних практик. Випуск молодих спеціалістів та перенавчання існуючих фахівців значно прискорило б інтеграцію наших розробників на міжнародні ринки.
4. По напряму Edge Computing
   Прикладом такої інтеграції може бути напрям Edge Computing and control, що є основою ІІоТ й найближчим до промислової автоматизації. Наш партнер CodEUrope Consulting, та його керівник Yannick Fourastier каже, що цьому напрямі вже є цілий ряд стандартів які потрібно було б брати на розгляд всім нашим розрбникам, хто хоче входити в європейські програми. Зокрема, він приводить наступні стандарти IEC62541 (OPC UA), IEC/IEEE60802 (TSN), ITU62209 (5G implementation safety : Human exposure to RF), ETSI GS-CIM004 (Context Information Management at Edge, necessary for smart city technology stack).
5. По напряму «доведення до виконання»
   Зрештою, є ще 1 напрям в роботі ТК 185. Можна не брати багато нових стандартів в роботу, а зосередитись на практичному впровадженні вже тих 5 стандартів, які перекладені та виведені на рівень ДСТУ.Зрозуміло, що роботи в цьому напрямі теж дуже багато.

Остаточний перелік стандартів, які ТК 185 бере на наступний період роботи буде обговорюватись на засіданні Технічного комітету в березні.

********

 Підсумовуючи. Проект aCampus став справжнім проривом в завданнях ТК 185 по виводу на рівень ДСТУ міжнародних стандартів й організації системної просвітньої роботи з ринком. Водночас, він показав що більшість українських підприємств, рівень їх технічних політик знаходиться дуже далеко від необхідного для інтеграції в ЄС, – значно далі, ніж ми собі уявляли. Тобто, розрив між передовими розробниками та інтеграторами – й до них ще сьогодні додаються передові Університети країни, – та промисловими виробниками, нікуди не подівся і якщо й скоротився – то дуже не суттєво. Хоча цей розрив зафіксований як головна проблема української Індустрії 4.0 ще на перших зібраннях руху в 2016 році. Проект aCampus знову зачепив цю велику проблему промислового розвитку. Водночас, він і показав шляхи вирішення – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]в Україні мають бути десятки подібних проектів освіти та просвіти, й тоді, очевидно, зміни будуть йти швидше.[/perfectpullquote]

Отже, ТК 185, всім нашим членам АППАУ та Індустрії 4.0, іншим стейкходерам, й перш за все державним інституціям, потрібно потроїти зусилля, щоб змінити цю ситуацію.

Будемо обговорювати все це на заключній конференції 26 лютого, – запрошуємо.

Юрчак Олександр, 

Голова ТК 185

The National strategy Industry 4.0 appeared in Ukraine in Dec 2018. The development was done in the Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU), it is the founder of National movement Industry 4.0. Being non-profit NGO, APPAU had to validate the portfolio of the strategy with its members and it has been done in Jan 2019. The General meeting decided to support 5 projects from proposed 16. The year 2019 has showed that this decision was right, as we had no support from local government and just waiting for that would mean to lost a year.

Обмен опытом «Запорожье-Каховка-Херсон»

26 марта

В рамках развития кластерных и региональных программ промышленности и хайтек, участники Запорожского кластера ищут возможность обмена опытом с другими регионами. В Херсонской области, на круглом столе 6 ноября 2019 года, была озвучена Херсонского бизнес-кластера (Игорь Бжезицкий) и Марии Махновец (органический кластер). По обоюдному решению Херсонской ОДА, Запорожской ТПП и АППАУ й по любезному приглашению Каховского завода электросварочного оборудования (КЗЕСО), обмен опытом кластерными инициативами предлагается провести в Каховке 26 марта.

Цели встречи

1. Обмен опытом кластерными инициативами
2. Посещение КЗЕСО – понимание проблематики крупного экспортера
3. Достижение соглашения о развитии кластерного движения ИАМ в Херсонской области (уточняется с ОДА)

Предлагаемая программа

10-30 Прибытие на КЗЕСО

11-00 начало встречи, знакомство

11-15 Обмен опытом кластерными инициативами

• Херсонский бизнес-кластер
• Органический кластер
• Запорожский кластер ИАМ

13-00 Обед

14-00 Посещение завода

15-00 Обсуждение

16-00 Выезд на Запорожье

Україна стоїть на порозі нової кризи. Більшість аналітиків прогнозують падіння ВВП на ринках США, ЄС та Азії від 2-3% та більше. Це – попередньо. Наслідки закриття кордонів, тотальні карантини та загальний ефект від пандемії COVID-19 поки що важко оцінити будь-кому.

Але розвинуті держави мають достатньо резервів та сили, щоб протистояти кризам. Доплати з державного бюджету, масові звільнення МСБ від податків, нові кредити з ще нижчими відсотками тощо – все це можуть дозволити собі тільки багаті держави.  Очевидно, що наш уряд – який і без всіх цих пандемій та криз, мав величезну проблему виплати кількох мільярдів державного бору, – не зможе собі дозволити подібних речей. Або ж вони будуть дуже обмеженими й не суттєво вплинуть на економічну активність. Наш уряд вже «повівся» на загальний тренд «закрити й заборонити», не маючи жодного бачення чи конкретної стратегії в економічній та соціальній сферах. Наш східний сусід й окремі політики при цьому підливають масла в військовий конфлікт на сході, провокуючи нові конфлікти і всередині країни.

Таким чином,  запобігаючи пожежі пандемії, уряд одночасно провокує розгортання інших пожеж – глибокої економічної та політичної кризи. Коротше кажучи, ми дійсно маємо ситуацію «ідеального шторму». При цьому причин сумніватись в здатності нашого уряду справитись з масою викликів – більш, ніж достатньо.

Отже, до чого та як готуватись учасникам нашої спільноти?

Хороша аналітика – і на випередження

Перш за все, ми маємо налагодити постійний обмін інформацією та хорошу аналітику. Наразі ми створюємо аналітичний центр на платформі Industry4Ukraine, який матиме завдання прогнозування головних тенденцій та сценарії, що стосуються промислових ринків. Мова не про дублювання функцій інших аналітичних центрів, чи відомих економістів яких вже чимало. Ми говоримо радше про наступне

• Фіксацію головних тенденцій по головним ринкам промисловості, енергетики та інфраструктури, – де власне і є бізнес членів АППАУ
• Те саме по відношенню до ринків експорту та імпорту. Зокрема, нас буде дуже цікавити доля експортерів під час закриття кордонів.
• Важливе значення має розуміння перерозподілу на глобальних ринках. Китайська промисловість впала найбільше з 1990 року – на 13%. Крім того, китайські виробники несуть певні репутаційні втрати (точніше – тимчасовий страх контактів). Чи означає це нові можливості для українських виробників щодо інтеграції в глобальні ланцюжки?
• Проблеми відсутності фізичних контактів (обмеження пересування) – наскільки серйозним є цей фактор? В якій мірі він торкнеться різних категорій? наприклад, очевидною є відносна незалежність виробників програмних продуктів, але як щодо всіх інших, хардверних й тим більше інжинірингових компаній?
• Чи означають проблеми імпорту – а вони точно будуть зараз, – нові можливості для українських виробників хайтек продуктів (машино, приладобудування)? Як їх оцінити?
• Що буде з новими інвестиційними проектами – в якій мірі вони заморозяться?
• …

Подібних запитань – багато. Точні відповіді та прогнози є дуже важливими для будь-яких інжинірингових компаній, виробників хайтек та вендорів для того, щоб максимально швидко й точно адаптуватись.

Зрозуміло, що крім залучених аналітиків, найбільша надія є на самих акторів ринку – ваш зворотній звязок, точна інформаці, думки лідерів – є не менш важливими.

 

Досвід 2014-16 рр – уроки та базові рекомендації

Зараз саме час згадати наш колективний досвід боротьби з наслідками кризи 2014-15 років. Тоді ми провели масу зборів та обговорень, клубних засідань по темам експорту, реакції на зміни, покращення маркетингу та продажу, тощо.

Якщо узагальнити уроки та кращий досвід того періоду в кількох пунктах, то він зводиться всього до 3-х пунктів

1. Не панікувати: на ділі, а не на словах, – важливо [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]максимально дисципліновано та відповідально продовжувати ділову активність, підтримувати та заохочувати до цього своїх партнерів.[/perfectpullquote]Будь-які різкі рухи – замороження активності та інвестицій, відмова від зобов’язань з посиланням на обставини форс-мажор тощо – свідчитимуть про протилежну реакцію, близьку до панічних настроїв. Зрозуміло, що обставини вже вносять корективи й нервозність зростає. Але все-ж, важливо, утримувати всі відносини та зобов’язання – хай і з відтермінуванням через обставини.
2. Максимально консолідуватись зі своїм середовищем – клієнтським, галузевим, бізнесовим, кластерним, регіональним тощо. Спільноти є запорукою виживання в порівнянні з моделлю «кожен виживає сам». Згадаємо, хто першим рятував території Луганської та Донецької областей під час російської агресії в 2014 році. Й згадаємо як ми протистояли феномену «голодних ігор» та некоректній поведінці окремих вендорів в 2015-16 рр. Сила консолідації напряму впливає на головну причину паніки – страх та недовіру, – й натомість, значно збільшує дієвість спільнот.
3. Максимально використовувати існуючі інструменти та можливості. В 2016 АППАУ виступила ініціатором руху «Індустрія 4.0 в Україні» – оскільки, це – наше, “рідне” для всіх промислових автоматизаторів та ІТ. Відтоді ми є лідерами цього напряму в Україні, маємо стратегію національного рівня, маємо досягнення в її реалізації, й постійно посилюємо вплив на промисловців. Це – просто приклад використання певного колективного становища та позиції.

Відповідно й зараз промислові автоматизатори, розробники ІТ-технологій, ОЕМ, науковці та освітяни, передові промисловці, які входять в нашу асоціацію мають проявляти лідерство як в протистоянні загрозам, так і використанні нових можливостей

• Доведення положень Маніфесту Industry4Ukraine до реалізації: новий уряд є більш лояльним та чутливим до вимог промисловців, але чи попадуть до нього наші специфічні вимоги – залежить тільки від нас
• Пандемія COVID-19 створює абсолютно новий ландшафт та умови щодо цифрових технологій та їх застосуваннях в обробці даних (зокрема, предиктивній аналітиці та штучному інтелекті), дотримання вимог гігієни та санітарних правил на виробництвах, екологічних норм, дистанційному моніторингу та керуванню, відео-спостереження та розпізнавання, систем безпеки, застосуванню технологій ІІоТ, зростаючих вимог й упередження щодо до кібер- та техногенних викликів тощо. Отже, саме від наших інноваторів 4.0, від їх здатності консолідуватись та діяти злагоджено залежить зараз наш прогрес у вказаних напрямах.
• Не менш важливою є співпраця з фондами, консультантами з фандрейзингу, агенціями з розвитку яка розпочалась на регулярній основі з 2017 року. В умовах кризи ця підтримка стає ще більш важливою, а в ряді випадків – критичною. Адже очікувати на інвестиції в інновації чи розвиток від наших замовників й раніше було часто марною справою, а зараз – й поготів.

Фокус на консолідації в регіональних, кластерних та галузевих групах

Все-ж, головним напрямам співпраці, в якому АППАУ фокусується з 2019 року, ми бачимо розвиток галузевих та регіонально-кластерних об’єднань.

В галузевому розрізі ми маємо зміцнювати співпрацю з нашими 2-ма передовими холдингами – «Метінвест» та «Інтерпайп» з метою вироблення галузевого порядку денного розвитку Металургії та ГЗК, й де будуть чітко встановлені пріоритети цифрового розвитку. Крім них, консультації щодо вироблення подібних аженд тривають в морській галузі, харчовій та переробній, а також в транспорті.

Великі надії ми також покладаємо на регіональні, кластерні ініціативи. Перший проект стартував в Запоріжжі, далі має йти Одеса та Харків, потім Київ. «Далі» чи «потім» – є умовними, оскільки швидкість еволюції залежить від самих учасників.

В умовах кризи, роль потужних кластерних утворень зростає в рази, оскільки цілий ряд питань вирішується в них більш швидко та ефективно. Зазначу тільки 3, найбільші в кризовому контексті переваги кластерів  –

• Значене покращення взаємодії з регіональними органами влади: те, що вони самі вже потребують конкретної допомоги та пропозицій по розвитку промисловості та економіки ми бачимо повсюдно, по всім регіонам. Кластери ІАМ здатні показувати цю перспективу, – й часто зовсім несподівану для чільників міст та територій.
• Експорт та інтеграція в глобальні ланцюжки цінності: це було непросто й раніше, і тим більш складним стає це завдання зараз. Кластери мають колективну значно вищу здатність вирішувати подібні виклики разом.
• Кращі шанси на спільне виживання: кластери мають краще розуміння та бачення всіх ринкових загроз та можливостей, – й тому відповідно здатні краще (більш оптимально та ефективно) реагувати на них.

Остання зустріч в Одесі 13 березня, й наступні (вже в онлайн) по Харкову та Запоріжжю-Каховці, посилюють ці тези та мають підготувати відповідні пропозиції.

Отже, гуртуймося – ефективні, дієві спільноти та осередки Індустрії 4.0 (АППАУ) мають бути сьогодні по всім регіонам та галузям, де є наша присутність. В цьому ж напрямі ми зміцнюємо співпрацю з партнерами по платформі Industry4Ukraine, а також з державними органами центрального та регіонального рівнів.

Виконавча дирекція та Правління АППАУ готові надавати всім регіонам та нашим членам відповідну допомогу та підтримку.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр.