Подвійний перехід до цифрових і екологічно стійких рішень є ключовим напрямком для текстильної промисловості ЄС, однієї з найбільш ресурсо- та енергоємних галузей. Сьогодні бізнесу необхідно відповідати на глобальні виклики, зокрема зміну клімату та стрімкий розвиток технологій, тому для легкої промисловості важливо інтегрувати сталі та цифрові рішення. Даний огляд акцентує на поточних тенденція, політиках ЄС та інструментах, що сприяють переходу до більш стійкого та ефективного виробництва.

Згідно численних звітів (окремі представлені далі), легка промисловість (в сукупності сегментів – текстильна, швейна й виробництво взуття) значно відстає в аспектах сталості та цифровізації порівняно з іншими секторами, як-от автомобільний чи харчовий. Часто виробники досі покладаються на традиційні методи з високим використанням води та хімічних речовин. Однак, зростання запитів на екологічно безпечні продукти та ефективне управління ресурсами підштовхує компанії до пошуку інноваційних рішень. Порівняння з іншими галузями вказує на необхідність пришвидшення адаптації новітніх технологій для підтримки конкурентоспроможності.

Цифровий та зелений перехід – як головний трансформаційний шлях промисловців

Зелений перехід

Текстильна промисловість відповідає за близько 10% глобальних викидів парникових газів та є одним із найбільших споживачів води, особливо в процесах фарбування і обробки тканин. За оцінками, виробництво однієї футболки вимагає понад 2,700 літрів води, що еквівалентно трирічному споживанню води однією людиною.

Саме тому потрібен перехід до кругової  (циркулярної) економіки, яка включає використання перероблених матеріалів і зниження викидів у виробництві. Зростає попит на екологічно чисті волокна, як-от органічний бавовник і біорозкладні матеріали.

ЄС активно підтримує перехід до кругової економіки у текстильній галузі. Згідно з новими цілями ЄС, до 2030 року текстильні відходи мають бути скорочені на 50%, а рівень переробки текстилю – подвоєний. Для цього розвиваються інновації у виробництві стійких матеріалів: наприклад, на ринку зростає попит на органічний бавовник, льон і перероблені волокна. Очікується, що до 2025 року частка органічного бавовнику у виробництві зросте до 30% завдяки новим регулюванням і споживчим тенденціям.

Цифровий перехід

Цифровізація має значний вплив на текстильну галузь через автоматизацію процесів, покращення управління ланцюгами постачання та підвищення прозорості. Технології, як-от блокчейн, дозволяють відстежувати весь життєвий цикл продукту, починаючи від джерела сировини та закінчуючи продажем кінцевому споживачу, що підвищує довіру та задоволення споживачів. За прогнозами, світовий ринок рішень для ланцюгів постачання зростатиме на 11,2% щорічно до 2030 року, досягнувши понад 13,6 мільярда євро.

Автоматизація та впровадження роботизованих систем, як-от автоматичне сортування текстилю для переробки, дозволяють знижувати витрати на 30% і прискорюють виробництво. Крім того, технології на основі штучного інтелекту (ШІ) використовуються для прогнозування попиту, що зменшує надвиробництво та мінімізує відходи.

Інтеграція зеленого та цифрового переходу

Зелений і цифровий переходи взаємодоповнюють один одного, наприклад, за допомогою IoT та великих даних, які дозволяють відстежувати енергоспоживання і оптимізувати виробничі процеси. Деякі підприємства у ЄС вже зменшили витрати на енергію на 20% завдяки цифровим платформам, що відстежують споживання ресурсів у режимі реального часу. Ці інновації допомагають знижувати як екологічне навантаження, так і витрати на виробництво.

Розвиток цифрових платформ для віддаленого моніторингу обладнання дозволяє зменшити технічні збої, що, за підрахунками, економить компаніям близько 15% операційних витрат. Крім того, такі технології, як розширена реальність (AR) та віртуальна реальність (VR), дозволяють оптимізувати процеси розробки дизайну, що знижує потребу в фізичних зразках, а отже, і у використанні ресурсів.

Європейські політики та ініціативи

Європейський Зелений курс, Нова промислова стратегія та Стратегія сталого текстилю створюють нормативні рамки для подолання екологічних викликів. Зелений курс зобов’язує країни ЄС досягати кліматичної нейтральності, а стратегія текстилю сприяє циркулярності та екологічності у виробництві. Ці ініціативи мають на меті залучити інвестиції та інновації для створення ресурсоефективних бізнес-моделей і стимулювати перехід до стійкості через гранти, пільги та стандарти. Для підтримки трансформації ЄС пропонує цілу низку інструментів, зокрема цифрові платформи для управління ланцюгом поставок і фінансові програми, такі як Horizon Europe і Digital Europe Programme, що надають кошти на інновації. Також освітні ініціативи сприяють розвитку навичок, необхідних для сталого та цифрового виробництва. Це допомагає текстильним підприємствам не лише впроваджувати зміни, але й залишатися конкурентними на світовому ринку.

Текстильна галузь стикається з серйозними викликами, зокрема високою вартістю інновацій для малих і середніх підприємств (МСБ) та дефіцитом спеціалістів у сферах цифрових технологій і стійкості. Водночас, споживачі все більше цінують прозорість та відповідальне виробництво, що відкриває можливості для компаній, які здатні адаптуватися. Інвестиції в зелені технології можуть зміцнити довіру до брендів, сприяючи збільшенню продажів і посиленню позицій на ринку.

Огляд аналітичних звітів подвійного переходу в легкій промисловості

В світовому просторі є десятки аналітичних звітів, які демонструють стан, виклики, тенденції та перспективи подвійного переходу в легкій промисловості. Тільки на сайті Єврокомісії таких звітів – добрий десяток. Відтак, в цій публікації огляд всього 3х звітів останнього періоду.

Аналітичний звіт “Monitoring European industrial ecosystems. Conceptual, Monitoring and Indicator Framework” аналізує стан 14 екосистем в певній методології, в якій виділяють елементи подвійного переходу, технологічного розвитку та адаптації, кадрового потенціалу та сталого розвитку. Документ виділяє, що подвійний перехід — зелений та цифровий — є ключовим для досягнення конкурентоспроможності промислових екосистем ЄС. У ньому представлено стан 14 промислових екосистем, які відповідають Індустріальній стратегії ЄС, включаючи текстильну.

В документі наголошується, що текстиальна галузь особливо залежить від впровадження циркулярних бізнес-моделей та ресурсозберігаючих технологі. Відставання текстильного сектору від більш автоматизованих, таких як автомобільна промисловість або цифровий сектор, робить його одним із пріоритетних для інвестування в інновації. Зростання технологічних інновацій, таких як штучний інтелект та Інтернет речей (IoT), допомагає підвищити прозорість ланцюгів поставок, що є критично важливим для галузей, що мають складні глобальні мережі, як-от текстильна. 

Текстильний сектор демонструє нижчу кількість заявок на патенти у порівнянні з технологічними або автомобільними секторами, що підкреслює потребу в посиленому стимулюванні інновацій. Текстильна галузь поступається іншим секторам за обсягом венчурних інвестицій у зелені та цифрові технології. Наприклад, на частку високотехнологічних екосистем припадає більшість приватних інвестицій, тоді як текстильні компанії частіше покладаються на державні та грантові кошти для впровадження змін. Це вказує на потребу додаткових заходів підтримки для залучення приватного капіталу у текстиль. Розвиток цифрових і зелених навичок серед робочої сили є критично важливим для переходу. Текстильна галузь відчуває нестачу в спеціалістах, зокрема у фахівцях із впровадження циркулярних бізнес-моделей і цифрових технологій. Це ставить текстиль у менш конкурентне становище порівняно з галузями, що швидше адаптуються до потреб нових технологій. Документ оцінює текстильну промисловість як одну з галузей із високим негативним екологічним впливом через викиди, споживання води та енергоресурсів. У текстильному секторі впровадження циркулярної економіки відбувається повільніше, ніж у будівельній або автомобільній промисловості, але ЄС підтримує зусилля з підвищення стійкості за допомогою субсидій і стимулів.

Як резюме документ показує, що текстильна промисловість ЄС потребує більших зусиль для переходу до сталого і цифрового майбутнього порівняно з іншими секторами, які мають більше інноваційних розробок і венчурних інвестицій. Текстильні підприємства відстають у цифровій трансформації та мають менший рівень впровадження циркулярної економіки, що вказує на необхідність цілеспрямованої підтримки для подолання цих бар’єрів.

Документ Єврокомісії Transition Pathway for the Textiles Ecosystem (Шлях переходу екосистем легкої промисловості) визначає 55 дій стейкхолдерів за 8 блоками. 

1. Стійка конкурентоспроможність: Передбачає підтримку циркулярних та стійких бізнес-моделей, використання безпечних і стійких хімічних матеріалів, контроль якості товарів, сприяння екологічному маркуванню, розвиток інноваційних практик, зокрема у малих та середніх підприємствах (МСП). Включає просвітницькі кампанії для споживачів і заходи проти підробок.
2. Регулювання та державне управління: Включає розробку екореконструкційних вимог, впровадження цифрових паспортів продукції, прозорість ланцюжка поставок, зокрема для боротьби з грінвошингом та стандартизацію інформації щодо стійкості продукції.
3. Соціальний вимір: Підтримує інклюзивність, гендерну рівність, розвиток навичок для зеленого та цифрового переходу у текстильному секторі.
4. Інновації та технології: Акцент на підтримці досліджень і впровадження нових технологій з низьким вуглецевим слідом, а також сприяння цифровим інноваціям та розвитку навичок у МСП.
5. Інфраструктура: Включає сортування та переробку текстильних відходів, доступ до інфраструктури для управління даними та підтримку зелених енергетичних проектів.
6. Навички: Ініціативи для розвитку навичок робітників через освітні програми, мобільність в рамках Erasmus+, а також підтримку жінок у керівних посадах.
7. Інвестиції та фінансування: Забезпечення доступу до фінансування для стійких проектів через програми Horizon Europe, Digital Europe, InvestEU та інші.
8. Готовність підтримувати стратегічну автономію та оборону: Плани щодо перенавчання робітників та можливості адаптації виробництва для потреб оборонного сектору у випадку кризових ситуацій.

Ці дії спрямовані на досягнення зеленого та цифрового переходу текстильного сектору в ЄС, підтримуючи економічну, соціальну та екологічну стійкість.

Основні тенденції цифрової трансформації в легкій промисловості

Ці тенденції включають кілька важливих напрямків, які формують галузь, зокрема автоматизацію, аналіз даних у реальному часі, інтеграцію з інтернетом речей (IoT), застосування штучного інтелекту (AI) та екомоніторинг. Основні тренди та статистичні дані, що їх підтверджують:

1. Інтернет речей (IoT) для оптимізації виробництва та управління ланцюгами постачання

Інтеграція IoT пристроїв дозволяє автоматизувати моніторинг виробничих процесів та спрощує управління ланцюгами постачання. Наприклад, за оцінками McKinsey, у 2025 році глобальні інвестиції в IoT у промислових галузях можуть досягти $3,7 трлн, причому текстиль і мода становлять значну частину зростаючих сегментів​. За даними компанії Business Wire, компанії, що впровадили IoT для управління виробництвом, досягли зменшення витрат на обслуговування обладнання до 30% і зростання ефективності на 15-20%​.

2. Аналіз даних та передбачувальне планування

Використання великих даних для аналізу потреб споживачів, прогнозування тенденцій та управління запасами є важливим елементом цифрової трансформації. За даними Forbes, до 2030 року використання аналітики великих даних може збільшити прибутковість галузі на 10-15%​. Інструменти, такі як прогнозування на основі AI та машинне навчання, дозволяють знизити надмірне виробництво, що є важливою частиною стратегії стійкості для модного сектору.

3. Автоматизація та роботизація

Автоматизовані системи, як-от роботизовані лінії збирання та пакування, значно скорочують витрати на робочу силу. За даними Boston Consulting Group, 85% компаній у галузі легкої промисловості розглядають автоматизацію як ключову для зменшення витрат і підвищення продуктивності​. Наприклад, автоматизація на фабриках зменшує відходи на 30% та скорочує виробничі цикли на 20%.

4. Використання штучного інтелекту для дизайну та персоналізації

AI допомагає виробникам створювати персоналізовані продукти, які відповідають очікуванням клієнтів. За даними McKinsey, у найближчі роки на підприємствах буде впроваджено понад 70% інструментів для персоналізації виробництва за допомогою AI​. Компанії, як-от H&M, вже використовують AI для аналізу споживчих переваг, що допомагає зменшити повернення товарів на 20%.

5. Стійкість та екомоніторинг за допомогою цифрових технологій

Цифрові платформи для екологічного моніторингу та інструменти для відстеження викидів CO₂ стають популярними у текстильній промисловості. Наприклад, компанії впроваджують системи для моніторингу життєвого циклу продукції, щоб відповідати регуляціям і знижувати вплив на довкілля. За даними Fashion for Good, глобальний ринок стійких технологій для текстильної промисловості досягне $9 млрд до 2025 року​.

6. Впровадження цифрових паспортів продуктів (Digital Product Passport)

У ЄС розробляються цифрові паспорти продуктів для текстилю, що містять інформацію про стійкість, походження матеріалів і процеси виробництва. Цей крок є частиною стратегії Європейської комісії для забезпечення прозорості та підвищення рівня переробки текстильних відходів​.

Ці тенденції вказують на важливість інновацій у легкій промисловості та підтверджують, що цифрова трансформація забезпечує ефективність, стійкість та конкурентоспроможність у сучасному бізнес-середовищі.

Стосовно конкретних кроків в цифровій трансформації, більшість експертів (як цей огляд) акцентують на досить класичних, на наш погляд, діях виробничників, властивих не тільких для легкої промисловості а й загалом – для більшості виробництв в Україні.

1. Оцінка поточного стану: Перший крок цифрової трансформації включає детальну оцінку поточного рівня цифровізації виробничих процесів. Компаніям необхідно ідентифікувати слабкі місця, проаналізувати робочі процеси та визначити пріоритети для покращення.
2. Вибір і впровадження відповідних технологій: Обираючи інструменти, слід зосередитися на тих, які принесуть найбільшу користь виробництву, наприклад, автоматизація, управління запасами, прогнозування попиту та збір даних у реальному часі. Це допоможе підвищити ефективність та прозорість ланцюга постачання.
3. Інтеграція даних: Об’єднання даних у єдину систему дозволяє керівникам мати доступ до всієї інформації в одному місці, що полегшує прийняття рішень. Інтеграція систем забезпечує ефективний обмін інформацією між різними відділами, що покращує точність і швидкість роботи.
4. Навчання і розвиток персоналу: Технологічні інновації вимагають наявності кваліфікованих кадрів. Важливо навчати співробітників, щоб вони могли ефективно використовувати нові інструменти та технології. Це допомагає уникнути опору змінам і забезпечує плавний перехід до цифрових рішень.
5. Безперервне вдосконалення: Цифрова трансформація – це безперервний процес. Компанії повинні регулярно переглядати стратегії та підходи, адаптуючись до змін у технологіях і ринку. Інвестиції в нові інструменти та адаптація процесів до зворотного зв’язку дозволяють зберегти конкурентоспроможність.

Підприємства, які вже залучились до опитування проєкту GDT Textile за методикою ADMA (ADvanced MAnufacturing) можуть легко віднайти паралелі з кроками, до яких вже долучаютсья десятки українських підприємств. Якщо ви ще не знайомі з цією методикою, рекомендуємо вам ознайомитись за цим посиланням, й також якщо ви представляєте промислове підприємство – пройти опитування ADMA scan.

Запрошуємо вас долучатись до заходів що проходять в проєкті GDT Textile

• Вебінар “Виклики зеленої трансформації легкої промисловості” 19 листопда
• Вебінар “Виклики цифрової трансформації легкої промисловості” 21 листопада
• Долучитись до заходів в офлайн – візити на підприємства, групові зустрічі та конференціії

Цю публікацію було створено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає погляд донора