Аженда, порядок денний, дорожна карта – слова-синоніми, які ми часто використовуємо в лексиконі АППАУ з експертами робочих груп та стратегічними планувальниками в Індустрії 4.0 вже багато років. Сьогодні це питання знову актуальне у зв’язку з запуском створення робочих груп за ключовими пріоритетними технологічними напрямами.

Впродовж осені такими напрямами в комітеті «Цифрова трансформація промисловості» стали Керування виробничими активами (АРМ), Робототехніка, Штучний інтелект та CAD/CAM/CAE. Відбулись перші установчі зібрання цих груп, на яких звучать майже однакові запитання, зведемо їх до 3х узагальнених:

• Що таке аженда (порядок денний)?
• Навіщо взагалі ця робоча група та речі, які вона створює.
• Які перші завдання?

Оскільки ці запитання будуть повторювати й нові учасники цих робочих груп (далі – РГ), винесемо відповіді в окрему публікацію.

Що таке “аженда”?

Аженда – досить розповсюджений термін в ділових колах та політикумі, й походить від англ. agenda, – порядок денний, тобто, перелік питань чи справ, які потрібно вирішувати. Сьогодні цей термін використовується не тільки для ведення нарад, але значно ширше – для визначення планів дій середньо, й навіть довгострокового періоду. Це також розповсюджений термін для крос-функційних, між-дисциплінарних РГ, які створюються для вирішення спільних питань розвитку в бізнес-спільнотах, технічних комітетах тощо. На відміну від «плану дій», короткострокова аженда оперує більш узагальненими постановочними завданнями, які можуть ще не мати конкретних термінів, відповідальних та бюджету. Але вже зрозумілий перелік пріоритетів та ключових завдань. Наприклад, впродовж 2х літніх місяців (3 мітапи) спільно з кластерами ІАМ ми визначили аженду для напряму CAD/CAM/CAE – PLM/PDM.

Детальні ці виклики зафіксовані в окремому звіті, який власне й можна позиціонувати як результат роботи експертних груп.

Отже, ми бачимо це ще не план дій, але це вже [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]консолідована позиція великої експертної спільноти щодо ключових середньострокових (3-5 років) викликів національного масштабу з пропозиціями можливих рішень. [/perfectpullquote]

Це визначення й пропонується називати «ажендою» для всіх наших РГ ЦТП.

Навіщо потрібні робочі групи за технологічними напрямами та якими є результати її діяльності (deliverable)

Є якнайменше 5 вагомих причин чому на даному етапі розвитку в АППАУ нам потрібні сильні РГ за технологічними напрямами:

1. Консолідація та лідерство. Ми живемо в епоху Індустрії 4.0, де конкуренція йде між технологічними екосистемами та країнами. Відповідно, в цих екосистемах та національних потугах ключовим фактором є консолідація та розуміння свого місця на глобальній арені. Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] спільні цілі об’єднують та зміцнюють спільноти, тоді як корпоративні (власні) «плани продажу» – їх роз’єднують, фрагментують та ослаблюють.[/perfectpullquote]В прикладі вище, ми легко об’єднали 5 провідних вендорів CАПР в обговореннях та в фіксації спільних викликів та опцій можливих рішень. Ця консолідація є дійсно дуже важливою для сотень-тисяч потенційних замовників. Адже очевидно, що вітчизняні сегменти машинобудування відстають від зарубіжних в цій сфері, і якщо не вирішити проблему доступності, це відставання буде збільшуватись. Отже, 1-ий крок в консолідації було зроблено.
2. Прийняття викликів національного масштабу. Натомість, в прикладі вище робочої групи не було створено, – ця аженда отримана шляхом фасилітації з боку АППАУ кількох експертних зібрань. Отже, питання “власності” за процес та відповідальності тут не було вирішено. А відповідно майже немає ніяких дій по вирішенню цих завдань – хоча б на рівні колективного планування та визначення відповідальних. І це означає, що великі проблеми національного масштабу так і залишаться не вирішеними. Наприклад, на рис. 2 який би сегмент ми не взяли на перетині галузей та технологій, ми не можемо сьогодні ясно та консолідовано відповісти на головні стратегічні питання розвитку? Тоді про яку ефективність в цьому розвитку ми взагалі можемо говорити?

   

   Тому [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]визначення відповідальних, розподіл ресурсів та конкретизація плану дій – одне з перших завдань робочих груп в комітеті “Цифрова трансформація промисловості”. [/perfectpullquote]

   Це буде чітким сигналом для ринку, що виклики приймаються і в спільноті з’явились лідери.

3. Координація та злагодженість дій, оптимізація сил та ресурсів – як протилежність поведінці «лебідь, рак та щука». Сильні РГ відразу налагоджують широкі комунікації по всій спільноті, всім експертним групам й намагаються досягти консенсусу та взаємодії. Візьмемо свіжий приклад регіону Х, де в сфері Ш.І. в промисловості ми бачимо як мінімум 5 стейкхолдерів, кожен з яких тягне в свою сторону. Яка перспектива такої поведінки? Таких прикладів маса в кожному сегменті ринку й мусимо констатувати, що це – типова поведінка переважної більшості ринкових гравців. І якщо проводити паралелі й підіймати це питання на рівень державних політик та програм, то це і є однією з причин, чому в нас і досі немає жодних працюючих стратегій як в сфері промисловості, так і хайтек. Натомість, якісна координація та комунікації відразу дають протилежний ефект. Як приклад, в кампанії АРМ, ми вже залучили більше 10 експертів до перекладу та аналізу західних та українських кейсів в сфері АРМ, переклали спец. технічний гайд й на 21 грудня виходимо з серією бізнес-кейсів від МСП, що є основою побудови дорожньої карти «від 2.0 – до 4.0». Тобто, ця кампанія вже дає РГ «АРМ» половину того, що необхідно зробити для повноцінної аженди. Й ми робимо це практично з нульовим бюджетом, якщо не рахувати час групи експертів.
4. Консолідований пошук донорської та спонсорської допомоги й позиціонування АППАУ як ключового «мультиплікатора». Сильні РГ можуть також краще впливати на розподіл донорських ресурсів та їх ефективність. В сфері Індустрії 4.0 в нас вже накопичується певний перелік проєктів, де донорські ресурси, міжнародна технічна допомога виділяються по незрозумілим критеріям і з відверто слабкими результатами – з тієї ж причини відсутності координації національного рівня. В цій публікації ми згадуємо про 1 проект в сфері планування виробництва (сегмент APS), який, очевидно, допоміг 1-му окремо взятому виробнику, але не мав жодного ефекту на ринок та нашу спільноту Індустрії 4.0 – тут практично відсутні ознаки масштабування. Сильні РГ, натомість, відразу намагаються координувати це питання в національних масштабах, залучати нашу асоціацію та інших партнерів платформи Industry4Ukraine, які є ключовими стейкхолдерами з метою масштабування та охоплення великої кількості замовників. В цьому процесі важливо правильно позиціонувати нашу асоціацію як колективного лідера, полісі-мейкра та ключового «мультиплікатора» політик та успішних кейсів Індустрії 4.0. На сьогодні, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]АППАУ є єдиним національним бізнес-об’єднанням, яке через свої програми дій та канали комунікацій, спроможне залучати всі категорії стейкхолдерів Індустрії 4.0, [/perfectpullquote]й далі мультиплікувати, масштабувати серед них важливі результати діяльності окремих категорій чи акторів. Важливо пояснювати це донорам та спонсорам. Ігнорування цього означає втрату можливостей залучення та масштабування. Й подібну поведінку консолідації зусиль з донорами вже демонструє наш комітет «Стала індустрія», який очолює Роман Кравченко, СЕО 482.Solutions.
5. Кращий вплив на державні структури та університети – це ще 1 завдання спільноти й причина, чому потрібні робочі групи. Наприклад, в тій же сфері Штучного інтелекту ми бачимо бурхливу діяльність Міністерства цифрової трансформації, багато декларацій та піару. В свій час, ми делегували в окрему робочу групи Мінцифри одного з наших членів асоціації. Але ці процеси узгодження дій з Мінцифрою тривають майже 2 роки й все-одно залишаються непрозорими та без будь-якого значимого ефекту для нашої спільноти Індустрії 4.0. Відповідно нова РГ «Ш.І.» в комітеті ЦТП яка включатиме в себе кілька спеціалістів, представників провідних фірм в сфері Ш.І. матиме набагато кращі можливості впливу та взаємодії з Мінцифрою, як за рахунок статусності (представлення всієї плафторми Industry4Ukraine та АППАУ), так і за рахунок використання спільних колективних ресурсів. Те саме стосується взаємодії з технічними університетами – Центрами 4.0 та DIHs. Сьогодні практично немає ніяких узгоджених планів дій з ними й обидві сторони втрачають можливості. Запоріжжя та Київ першими змінюють цю ситуацію й про це буде більше на конференції 14 грудня.

Яким мають бути перші кроки керівників РГ

5 робочих груп зараз є в початковому стані формування. Відповідно, головними завданням керівників робочих груп є наступні

1. Залучення кращих експертів ринку й з розумінням ринкових викликів національного масштабу. Це не обов’язково мають бути представники лідерів ринку, більш важливими є експертиза та готовність до співпраці окремих фахівців. Не менш важливим є їх розуміння викликів в даному секторі в національних масштабах та мотивація до їх вирішення. Наприклад, перша опція рис. 1 про оптові закупівлі ПЗ в великих масштабах належить Михайлу Сорокіну, керівнику РГ «CAD/CAM/CAE», який на власному досвіді роботи з Укрзалізницею бачить, які можливості втрачає цей оператор через відсутність подібних політик та програм розвитку. Це те, що ми називаємо в АППАУ «галузевим баченням» – його вироблення, вміння будувати широку панораму ринку, визначати перспективи та довгострокові пріоритети розвитку свого сегменту не очевидні для більшості експертів, навіть лідерів ринку в окремих сегментах. Саме такі експерти найбільш затребувані в наших РГ. В практичному сенсі, керівники РГ мають скласти перелік таких потенційних експертів та провести з ними перемовини щодо включення в свою РГ.
2. Налагодження комунікацій серед всіх дотичних стейкхолдерів. Кращий метод цього – організації мітапів в національних масштабах для початкової побудови аженди. Технологічні мітапи, започатковані спільно з харківським кластером ІАМ в темі «САПР в машинобудуванні» довели ефективність цього процесу, рис.3

   

   Якщо додана цінність – це про правильні бізнес-процеси, то ми бачимо на рис. 3 що найголовнішим етапом є саме організація цих right processes. Тут важливий розподіл відповідальност. Від керівників РГ наразі очікується тільки ініціація таких мітапів в різних форматах та пропозиція тем – порядку денного. Виконавча дирекція АППАУ далі візьме на себе всі головні процеси комунікацій, фасилітації, звітування, включно з наступним етапом right deliverables. Але на цих мітапах дійсно мають бути кращі розробники, замовники, інтегратори, Центрів 4.0 й ми розуміємо що це напряму пов’язано з виконанням п.1 вище. Інакше не можна досягти cправжньої консолідації.

3. Start small – почати з простих конкретних дій, які консолідують всіх учасників РГ та ширші спільноти АППАУ та Індустрії 4.0. Це можуть бути на початковому етапі ті ж самі технологічні мітапи. Інші варіанти – спільні конференції, цілі кампанії (як зараз по АРМ), хакатони (вже пропонується РГ «Ш.І.»), конкурси на кращі кейси тощо. Креатив вітається, але ще раз – головне це відповідність цілям та завданням на даному етапі розвитку.

Запрошення експертів до Робочих груп

Виконавча дирекція АППАУ запрошує членів асоціації, інших учасників ринків приєднуватись до робочих груп комітету «Цифрова трансформація промисловості». Робота в РГ є волонтерською. Але є чимало інших, суттєвих переваг. Це в першу чергу, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ваш професійний ріст та розвиток, імідж та репутація, лідерство та визнання в своєму сегменті.[/perfectpullquote]

Але це також значне покращення навичок в business development, в інноваційному та продуктовому маркетингу, що безперечно матиме вплив на комерційні показники ваших команій.

Згідно положень комітету та рішень стратегічної сесії плафторми Industry4Ukraine, ось перелік цих РГ в яких ведеться набір експертів

1. РГ «Робототехніка» – керівник Красносельский Кирило, СЕО «Тріада Зварка»
2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – керівник Сорокін Михайло, СЕО «Восток інжиніринг»
3. РГ «Asset Performance Management» (АРМ) – керівник Костанецький Кирило, лідер рішення SMART.EAM від IT-Enterprise
4. РГ “Штучний інтелект”- Ярослав Недашковський, СТО a-Gnostics
5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець Олександр, кафедра АТЕП-ТЕФ, КПІ, керівник проєкту BOWI

Виконавча дирекція АППАУ запрошує експертів нашої спільноти приєднуватись до цих РГ. Якщо вас зацікавила ця пропозиція, надсилайте свої резюме та пропозиції співпраці на адресу yurchak.alexandre@appau.org.ua