Вироблення колективних пропозицій для міжнародних партнерів – кейс Smart regions

В АППАУ триває процес підготовки спільних пропозицій для численних осінніх, міжнародних заходів, які починаються вже найближчими тижнями. Пропозиція «10-топ» показала нашу спроможність швидко синтезувати та апгрейдити напрацювання попередніх років.

Натомість, обговорення минулих тижнів показали також

  • відсутність нових та радше технологічних пропозицій від самих членів асоціації, чи інших, близьких до нас кластерів ІАМ,
  • слабку активність так званих policy-makers, – фахівців які розбираються в політиках ЄС й спроможні покращувати наше позиціонування в них,
  • загалом слабку спроможність спільнот промислових хайтек генерувати нові, колективні пропозиції.

Безумовно, певну знижку варто робити на новизну такої вправи й в таких масштабах. Але це зовсім не означає, що ми не повинні наростити зусилля по мобілізації наших кращих ресурсів для вироблення цих самих, колективних пропозицій. Як це робити й кому – розглянемо на прикладі Smart regions.

Про виклики та орієнтири в темі Smart regions

Розумні регіони – чудовий приклад для тестування наявності колективних пропозицій від професійних асоціацій та кластерів. Ідея розумного – основаного на даних та алгоритмах, –  керування територіями, містами та селами, існує в світі з кінця 90-их. Й з того часу світ пройшов величезний шлях до реального цифрового керування інфраструктурними та муніципальними об’єктами в дуже складному та мінливому середовищі. Ідеї «розумності» також пов’язані з наявністю смарт-спеціалізації регіонів, де ключові компетенції та експертиза лягають в основу стратегій зростання конкурентоспроможності головних галузей та між-галузевих секторів, й де відбувається тісна співпраця науки, бізнесу, влади та громадськості.

Водночас, в Україні ми відстаємо від світових трендів практично за всіма напрямами. Діджиталізація міст відбувалась й відбувається в режимі ad-hoc, й ми не побачили в минулі роки яких небудь вивірених та централізованих стратегій щодо Smart cities. Що стосується смарт-спеціалізації, наш аналіз 5 регіонів назвав ці спроби стратегування відвертими симулякрами, й де-факто – «програмними документами по де-індустріалізації країни».  Оскільки, влада свідомо всі попередні роки надавала пріоритет агро- та ІТ й розписувалась в безпорадності по відношенню до промислових хайтек практично повсюдно.

Таким чином, без обох стратегій – як діджиталізацїі міст-регіонів, так і смарт-спеціалізації, наше відставання в тренді Smart Regions тільки посилювалось.

Але зараз є 2 чинники які можуть змінити цю негативну тенденцію. Перше – це реформа децентралізації, де все більш виразно проявляються інтереси та воля місцевих громад. Й друге, і як це не дивно, війна надає новий шанс докорінно змінити рівень інвестицій та вирівнювання з кращими європейськими та світовими практиками. Адже зруйновані регіони прийдеться відновлювати й в цьому нам допомагатиме весь світ.

Ще весною прозвучали заяви про шефство британських та балтійських країн над Київською, Житомирською та Миколаївською областями. Очевидно, кількість країн зараз вже перевищує добрий десяток. 2 напрями програми Відновлення – відновлення та модернізації житла та інфраструктури регіонів, а також відбудови чистого та захищеного середовища приводять кілька десятків проектів, які вже закладаються під майбутні інвестиції. Звучать також декларації урядовців, що ці проекти відбудови мають базуватись на сучасних засадах цифрових та зелених рішень.

Рис. 1. програми відновлення уряду на після-воєнний період

Насправді, від декларацій до реальних проектів шлях довгий. Й ми добре знаємо, що рівень готовності на місцях – від цифрової зрілості наших інфраструктурних чи муніципальних об’єктів, рівень чиновників та їх експлуатаційного чи інженерного персоналу є дуже далеким від цих декларацій. Таким чином, виникає питання хто, як і з чим буде заповнювати ці розриви? Чи буде стратегія відбудови суцільно «проектно-підрядною» та ad-hoc як зазвичай в минулому, чи все-ж вона буде вписуватись в якісь реально довгострокові пріоритети розумних територій та смарт-спеціалізації? Чи будуть тут домінувати суцільні західні підрядники з своїми комплексними рішеннями та своїми підрядниками, чи все-ж тут буде багато місця й для місцевих розробників та підрядників?

Можна по-різному ставитись та відповідати на ці запитання, але наразі очевидно одне – відновлення України буде, воно буде масштабним й з великими інвестиціями західних країн. Й від самих українських учасників ринку та спільнот залежить їх рівень участі та впливу.

Активи АППАУ / Industry4Ukraine та можливості синергії в УКА

Об’єднані активи АППАУ та спільно з нашими партнерами є одними з кращих сьогодні серед бізнес-об’єднань країни, щоб повністю закривати завдання високих технологій та концептуальних розробок.

Ось неповний перелік наших можливостей.

Рівень policy-makers та кластерної координації.

Практично всі комітети платформи Industry4Ukraine, а також Центри Швидкого реагування УКА (ЦШР УКА) мають свої рішення для Smart Regions. Головним координатором та організатором роботи з ОТГ є Анатолій Долинний, керівник ЦШР ЖКГ та член правління Української ради бізнесу (УРБ), нашого близького партнера лобіюванні інтересів МСП. Майже з початку війни цей ЦШР моніторить потреби та пропонує рішення для ОТГ багатьох регіонів України, від Закарпатття й до Чернігівської області.

Спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України, кількома університетами (комітет «Смарт-спеціалізації та інновацій») ми також маємо сильний експертний пул в сфері підготовки стратегій смарт-спеціалізації й добре знаємо європейські напрацювання та політики в цій сфері. Комітети Цифрової трансформації та Сталої індустрії зі свого боку готові забезпечувати подібні стратегії концептуальними розробками в сферах керування активами та циркулярної економіки. Важливим фактором є наявність в обох комітетах сильних фахівців з ВІМ-технологій та просторового планування, як Олександр Щербатюк. ВІМ може розглядатись як ключова технологія та концепція керування даними в розумних регіонах.

Рис. 2

Й особливо привабливою є перевага ВІМ з точки зору широкої колаборації людей, продуктів та технологій, що є особливістю епохи 4.0.

Наявність цих фахівців та експертизи є ключовою для спільних міжнародних проектів, зокрема в сфері транс-кордонної співпраці та відповідних проектів, яких є сьогодні багато і які щедро фондуються Європейською комісією. Це стосується всіх прикордонних областей на кордоні з ЄС, а також Молдови. Остання, наприклад, пропонує нам співпрацю в проектах «розумного села», де стратегія прийнята на державному рівні в республіці Молдова.

Рівень прикладних цифрових рішень

В цій сфері домінують комерційні учасники, зокрема, вкажемо наступні рішення від членів АППАУ.

Гео-інформаційні системи для ОТГ – новий продукт групи АІМ, які швидко налаштовуються на потреби ОТГ та потенційних інвесторів. Вони збирають дані з відкритих реєстрів й візуалізують інформацію по відповідним даним в хмарних застосунках з налаштуваннями на різних спеціалістів ОТГ

Рис. 3

Маркетплейс з управління відходами пропонує Waste Ukraine Analytics, рис. 4. Застосунок дозволяє бачити загальну аналітику по доступним відходам, що є важливим джерелом прийняття рішень для переробників відходів. СЕО компанії Андрій Гнап є також керівником комітету «Стала Індустрія» платформи Industry4Ukraine. Андрій є одним з наших ключових полісі-мейкер в цій сфері, він чудово розбирається в ключових європейських політиках та середовищі, є учасником кількох європейських проектів та експертом нашої програми EIF з підтримки МСП в інноваційних колах ЄС.

рис. 4

Є окремі сучасні рішення для різних об’єктів ЖКГ міст та регіонів. Це стосується як освітлення (проект «Мікрол» та Синергія в м. Мена Чернігівської обл), або наприклад водопостачання. Новий член АППАУ «Інтерпроект» реалізував близько десятка великих проектів (до 10 млн євро) сфері водоканалів та очисних споруд. Компанія має сучасне рішення Cloud.City: цифрова вода, яке включає в себе технології ІоТ, гео-інформаційних систем, SCADA та АСКОЕ

рис. 5

Що стосується керування активами на рівні виробничих підприємств (промисловість, енергетика, інфраструктура… ) АППАУ має цілий пул сильних інженерних компаній. Більшість з вказаних на рис входять в нашу асоціацію й надають рішення по вказаним на рис сегментам АРМ

Рис. 6

Головні виклики

Отже, ми бачимо, що в рамках спільноти Industry4Ukraine в нас є пул експертів, сильні технологічні провайдери, є сильні юз-кейси (великих холдингів), робляться спроби стандартизації й включення механізмів просвіти ринку. Все це сильні сторони нашої спільноти Індустрії 4.0.

Але їх – й по відношенню до можливостей міжнародної співпраці (про це далі), нівелюють слабкі –

  • Рівень співпраці між рівнями policy-maker та провайдерами залишається низьким – виконавча дирекція АППАУ не змогла їх запустити на належному рівні по більшості комітетів чи численних робочих груп. Хоча спроб було чимало – ось наприклад, остання датована жовтнем 2021. Винятком є хіба що робота комітету “Стала індустрія” та напрям “Розвиток інноваційних екосистем” – якщо останнім можна назвати консолідацію в рамках програми ЕІF та проекту BOWI.
  • Частково, це пов’язано з тим, що спільноті дуже не вистачає лідерів за напрямами, – наприклад, в сфері Smart regions мав би знайтись фахівець чи колектив, який взяв би на себе цю постійну системну роботу зі сполучення різних рівнів, провайдерів та інституцій в рамках єдиної стратегії та підходів. Це лідерство сьогодні відсутнє й не тільки в темі Smart Regions, його катастрофічно не вистачає по більшості напрямів Індустрії 4.0. В результаті, ми можемо тільки фіксувати виклики та завдання, але переходу до реалізацій немає. Наприклад, в сфері обслуговування (АРМ) виклики діагностовані рік тому так і залишаються без відповіді, рис. 7.
Рис. 7 – 3 ключові виклики в цій сфері стосуються питання «Як перейти з АРМ 2.0 на 4.0 для більшості ринку.

З рис. видно, що відповідь на питання «ЯК» (перейти від АРМ 2.0 на АРМ 4.0) стосується реалізації завдань в площинах Стратегій, Сервісів та Інституцій. Але за рік ми не просунулись ні на крок. Чому? Відповідь та сама, – тому що рух в цих напрямах передбачає інший рівень співпраці в спільнотах. Наразі, головним блокуючим елементом є поведінка великих провайдерів та замовників – вони й далі діють в парадигмах синього та оранжевого мислення (по методиці спіральної динаміки), в якій страхи конкуренції та самоцентричність блокують ініціативи широкої співпраці.

Нестача ресурсів – і повсюдно, – є ще однією слабкою стороною та причиною низького рівня співпраці. В тотальному дефіциті є підготовлені «архітектори галузевих рішень» – фахівці, які можуть пропонувати рішення в масштабах сектору та галузі. Це, до речі, одна з причин, чому не запрацювали комітети та робочі групи АППАУ. Мало «назначити» таких людей – їх потрібно готувати й зміна мислення, яке сьогодні сфокусовано виключно на проблемах чи проектах власної фірми на більш широкі масштаби потребує як підготовки, так і мотивації.

Ось приклад спроби виробити екосистемне, секторальне рішення в сфері критичної інфраструктури в рамках ЦШР ЖКГ. Загальновідомо, що наші експлуатаційні служби ЖКГ керуються регламентами минулого століття й рівень персоналу та бізнес-процесів обслуговування залишає бажати кращого. Окремі винятки, можливо, є в ремонтних бригадах ДТЕК. Але, назагал, ні про які 4.0 там мова не йде, й проблематика  аварійних ремонтів часто зводиться до банального – де швидше знайти та поставити необхідні для заміни позиції. В умовах ракетних обстрілів всієї території країни, й збільшення загроз саме для критичної інфраструктури, очевидно, мали б місце інші, більш сучасні рішення, які забезпечують кращу експлуатаційну готовість міських та регіональних мереж тепла, води та електроенергії. Концепція такого рішення обговорювалась в ЦШР ЖКГ й лягла в основу проектної заявки АППАУ спільно з Сумським кластером енергетичного машинобудування в червні 2022, рис. 8

Рис. 8 Нова модель функціонування регіональних ЖКГ (повна версія – тут).

Як видно, подібна модель може базуватись тільки на іншому рівні екосистемної співпраці, й де включається «зелене» (екосистемне) мислення

  • Регіональні влади погоджуються на створення кол-центрів та аналітичного центру, призваного аналізувати інформацію про потреби, моделювати ситуації й планувати портфель проектів по реконструкції – модернізації
  • Експлуатаційні служби масово проходять навчання по дистанційному обслуговуванню та нових методів як аварійного, так і превентивного відновлення
  • Через маркетплейс та альтернативні канали постачань (наприклад, дистрибуторський центр в Словаччині) акумулюються запити різних служб закупівель й, таким чином, прискорюється вирішення вузьких місць
  • Доступна база найбільш кваліфікованих підрядників – інтеграторів та інсталяторів регіонального рівня, дозволяє швидше включати необхідні та доступні ресурси, яких в певні моменти не вистачає в аварійних бригадах

Подібні рішення віддають перевагу й ставлять як пріоритетні не фактори ціни чи іміджу, чи навіть спроможностей чийогось бренду, а відповідності сучасним міжнародним стандартам, відкритості та можливостям інтеграції технологічних та кластерних екосистем. В умовах війни, вони сприяли б кращій експлуатаційній готовності критичної інфраструктури й, згідно попередніх наших консультацій, могли б користуватись попитом в різних регіонах. Але через низький рівень координації учасників ринку, великої підтримки вони не мають. Принаймі, поки що.

Водночас, ми переконані в латентному попиті на такі рішення в різних секторах та галузях. Їх вироблення потребує лідерства технологічних провайдерів, демонстрації їх спроможності швидко кооперуватись та розробляти колективні рішення.

Відповідно, наші надії та сподівання в появі подібних рішень та їх лідерів лежать сьогодні в 2 площинах

  1. збільшення та посилення нових, прогресивних МСП з інноваційними лідерами як Андрій Гнап (Waste Ukraine Analytics) чи Роман Кравченко (482.Solutions). Їх продукти визначально орієнтовані на широку, екосистемну співпрацю, а рівень розуміння світових трендів та європейських політки цілком адекватний для вироблення секторальних стратегій.
  2. включення нових інституцій – цілих структур, які визначально мали б брати на себе цю роль генераторів спільних екосистемних стратегій та політик. Великі сподівання в сфері Smart regions, а також подібних є в наших ЦШР УКА – можливо саме їм вдасться об’єднати та консолідувати різних акторів в рамках єдиних галузевих чи секторальних стратегій. Інша нова інституція – це наші DIHs, – їх роль може бути дуже важливою в започаткуванні проектів співпраці, і які досить швидко підкріплюються фінансуванням. Й не забуваємо про Аналітичний центр УКА – власне, саме так знаходиться близько десятка фахівців, найбільш «прокачаних» в європейських політиках. Але які поки що не дають очікуваних результатів.

Від обох категорій лідерів також залежить чи буде заповнений розрив між грандіозними проектами Відновлення державного рівня та конкретними продуктами – технологіями наших вітчизняних провайдерів. На глибоке переконання автора цих рядків, розриви між ними можливо скоротити тільки через появу рішень екосистемного рівня, як на рис. 8.

Перспективи та можливості міжнародної співпраці

За попередні 6 місяців УКА активував десятки зв’язків та відносин по всьому євро-атлантичному блоку. Практично щотижня ми отримуємо запити, де фігурує одне питання «Як вам допомогти?». Ось цитата одного з листів, отриманого днями з Швеції

«Ми – регіональна інвестиційна агенція й працюємо з широким колом кластерів, ТПП та інноваційних агенцій. Наш регіон є відомим хабом в ресурсо-ефективності, де вже впроваджено чимало інноваційних рішень по різним секторам. Я пишу вам, щоб зрозуміти чи є у вас які небудь конкретні короткострокові чи довгострокові потреби, де ваші компанії потребують негайної міжнародної допомоги. Ми готові співпрацювати в форматах сталих колаборацій, в сферах нових технологій, промисловості, діджиталізації тощо – й готові допомагати вашим компаніям як у викликах виживання, так і в майбутньому зростанні».

Подібних заяв та готовності допомагати Україні ми бачимо десятками на міжнародних форумах, – наприклад, в Стамбулі. Все це відкриває фантастичні та нові можливості кращої інтеграції в світовий простір, якої ніколи раніше не було в наших спільнот в таких масштабах. Але ще раз наголосимо, що використати ці можливості на рівні мислення 2.0 – 3.0 (тільки для себе, тільки в рамках своєї фірми, тільки в свої дуже вузькій ніші…) – неможливо, оскільки 90% з них стосуються саме екосистемної та кластерної співпраці. Й де крок №1 – чітка фіксація та декларація своїх колективних потреб, ініціатив та планів.

Конкретизуючи ці напрями та можливості, вкажемо наступні зустрічі, в вересні та жовтні, де ці озвучення наших потреб  та ініціатив співпраці, – й тільки в рамках Smart Regions, стає супер-актуальним

  1. Зустріч з МЗС однієї з балтійських держав запланована на кінець вересня. Йтиметься про їх шефство над проектами відновлення Житомирської області, відповідно всі пропозиції ЦШР ЖКГ, а також партнерів які мають свої рішення – вітаються. Так сталось, що ця зустріч буде перед нашим власним семінаром в Житомирі, отже доцільно виробити рішення – пропозиції які можна вже буде обговорювати з місцевою ОВА та агенцією рег. розвитку, й спираючись на результати перемовин з балтійцями.
  2. Тема Smart regions – одна з тем детальних обговорень з чеськими партнерами в торговій місії в Брно 6 жовтня. Відповідно, всі учасники делегації можуть готувати свої рішення – і їх необхідно консолідувати вже найближчими днями.
  3. Конференція АРМ 4.0 в Бельгії 24-25 жовтня – чергова можливість для більшості наших членів влитись в євро-спільноту технічного обслуговування зі своїми пропозиціями та ініціативами. Нагадаємо, що мова про одну з найбільших конференцій з керування виробничими активами, де питання про нові методи технічного обслуговування є в центрі уваги сотень експертів та підприємств. Минулого року АППАУ організувала цілу кампанію з просвіти та долучення українських учасників. Не дивлячись на певні успіхи в просвіті ринку, більш конкретних пропозицій по зближенню з європейцями наша спільнота за рік так і не виробила. Можливо, війна все ж спонукає наших членів до більш активних дій? Адже, саме європейці з їх досвідом та реальними здобутками в АРМ 4.0 могли б надати нам цілу низку необхідної допомоги – від впровадження нових стандартів, тренінгів персоналу та підготовки власних експертів. За всім цим стоять також гранти від Євросоюзу, які зовсім неважко здобути маючи такий рівень підтримки. Але без активності наших членів та учасників спільноти, виконавча дирекція не буде ініціювати подібні запити – нам потрібно опиратись на когось чи щось дуже конкретно.

Крім цього, й для інших напрямів є ціла низка можливостей для досягнення домовленостей. В першу чергу виділимо поїздки наших представників в Прагу (6 кластерів УКА) та Брно (делегація з 35 осіб 6 кластерів).

На всіх цих зустрічах ми будемо презентувати наші 10-топ ініціатив, тому їх наповнення більш конкретними проектними заявками, розширення до технологічних та прикладних застосувань залишається дуже актуальним. Виконавча дирекція АППАУ запрошує членів асоціації та кластерів ІАМ, керівників фірм та технічних директорів, провідних спеціалістів, а також численних наших експертів з середовища policy-makers до співпраці в розвитку цих ініціативах.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ