Виконавча дирекція АППАУ

22 серпня відбулось чергове засідання Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація». В ньому прийняло участь близько 20 учасників комітету та запрошених осіб. Головна тема цього засідання – обговорення проекту aCampus, який стартував в липні. Нижче надаємо головні тези виступів та обговорення.

Виступи експертів проекту aCampus

На засіданні виступили представники всіх 5 підкомітетів:

• ISO 22400 – Юрчак Олександр та Олена Некрашевич
• IEC 61512 та 62264 – Олександр Пупена
• IEC 61508 – Євген Бабешко
• IEC 62443 – Олег Ілляшенко

В цілому, проект йде по графіку – всі групи комунікують про переклад відповідних частин своїх стандартів. Чорнові варіанти перекладів будуть закінчені до кінця серпня, в вересні очікуємо затверджені версії.  Також в вересні планується вихід перших білих книг – кілька груп вже також представили своє бачення щодо їх змісту.

 

Керівники груп також звітували про проблеми, де потрібно залучення інших експертів. Зокрема, –

• Термінологія та глосарії українською є загальною проблемою всіх груп. Можливо, дещо краще ситуація виглядає в ДСТУ 61513 «Атомні електростанції. Інформаційні та керівні системи, важливі для безпеки. Загальні вимоги до систем», де вже існує певна термінологічна база, якою можна частково користуватись в перекладі МЕК 61508.
• Щодо інших викликів групи їх досить чітко ідентифікують й тут же пропонують рішення:
  • Харківська група (2 стандарти безпеки) велику увагу звернула на правильну переробку рисунків в стандартах й можливості їх наступного графічного масштабування.
  • Група з НУХТ ітераційно підходить до перекладу, акцентуючи також на узгодженні термінів з іншими ДСТУ, які вже зроблені, а також на використанні кращих українських словників онлайн.
  • В групі ІSО 22400 ми залучаємо інші кафедри університетів «Економіка підприємства».
• Бажаними й невирішеними проблемами є наявність оригіналів стандартів, та commented versions
• У всіх групах є набагато більші очікування щодо залучення інших учасників ТК 185, зокрема, – до надання інформації для нового сайту ТК 185, – https://tk185.appau.org.ua/ Кілька звертань до експертів в серпні щодо систематизації інформації не мали особливого успіху.

Проблема широкого залучення експертів як в ТК 185, так і за його межами окремо розглядалось у виступі Лесі Соболевської. Леся відповідає в проекті за оптимізацію та покращення ефективності у використанні різноманітних інструментів спільної роботи. Також в її сферу відповідальності входить моніторинг щодо рівня мотивації та залучення експертів. Перші результати опитування показали, що в спільноті АППАУ та Індустрії 4.0 існує високий інтерес до залучення. Найбільше фахівців мотивують можливості професійного зростання, а також їх визнання та просування як експертів.

Подивитись всі презентації з засідання ТК 185 можна за цим посиланням, а деякі фото – тут.

Обговорення на засідання ТК

Що коментували – обговорювали на засідання 22 серпні, крім вищезазначених речей? Ось кілька найбільш цікавих моментів:

1. Відомий фахівець в системах функційної безпеки Бєгун В.В. (НАНУ) був найбільш активним в першій частині засідання. Зокрема, він задав ряд цікавих питань – чому не російські ГОСТ-и, які вимоги до експертів в ТК 185, і також ряд пропозицій щодо покращення роботи ТК 185.
2. Було запитання про рівень комунікацій в окремих групах (кібер-безпека), й чому раніше до проекту чи обговорень не залучались інші експерти – дискусію ініціював Грудзинський Ю.Є. (КПІ). Констатуючи окремі дискомунікації з обох сторін (і від керівника групи, і від самих учасників), зрештою, ми узгодили, що наразі ця проблема відсутня. Є спільний сайт, є група в Фейсбук, є регулярні розсилки по е-пошті тощо.
3. Юрчак Олександр, коментуючи виступ Лесі Соболевської, намагався зрозуміти, що означає відсутність такої пропозиції в АППАУ як «можливості проф. зростання», що фігурує на 2-му місці в опитуванні, яке було недавно запущено. Адже ці можливості є у всіх групах та проектах, які веде АППАУ. І зрештою – хіба цих можливостей немає в самому проекту aCampus? Натомість, справді дуже важко отримати високий рівень активності від учасників груп. Тому, як можна професійно зростати – без власної активності? Ясної відповіді на засіданні ми не почули.
4. Інше бліц-опитування стосовно залучення було проведено тут же. Комерційні учасники ринку («Індасофт-Україна», Укрнафта, ВГ «Техінсервіс», «Метінвест-діджитал» та інші) коментували, що найцікавішим для них методом залучення та прояву власної експертизи є розробка конкретних кейс-стаді по їх досвіду чи-та реалізаціям.
5. Максим Романов коментував фреймворк проекту aCampus як «правильний та своєчасний», зокрема, про випуск білих книг. При цьому він надавав власний свіжий досвід продажу складних навчальних продуктів та проектів в Бельгії, коментуючи певні труднощі тим, що «спочатку легкий просвітний контент, а тоді вже серйозні речі».
6. Максим Романов та Олександр Пупена також зачепили питання про розширення пулу стандартів на 2020 рік. Зокрема, про вихід на рівень ДСТУ стандартів як Automation ML та ISA 101 (відповідний аналог ІЕС).

Коротко ми також інформували учасників зборів про а) можливе делегування керівництва ТК 185 в «Метінвест-діджитал», б) про вступ в дію ДСТУ наших 5 стандартів, методом підтвердження.

 Деякі стратегічні висновки та посили

Це засідання ТК 185 було важливим з точку зору усвідомлення нових, стратегічних перспектив у зростанні ТК 185. Як ми неодноразово повідомляли, робота ТК 185 в області промоції стандартів – й ширше, експертів АППАУ та Індустрії 4.0, – не могла бути високоефективною без фінансування. Наразі, й, завдяки проекту aCampus, таке фінансування отримано. Команда проекту з 12 чол планує 50+ одиниць контенту навколо 5 стандартів, а також цілий ряд заходів по залученню ринку. Вже перший місяць роботи демонструє конкретні здобутки – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]запущений спільний сайт ТК 185, випущена брошура з описом проекту, завершена процедура валідації методом підтвердження. [/perfectpullquote]

Очевидно, що кожен наступний місяць буде надавати нам подібні, суттєві зрушення в області стандартів та експертного контенту.

Для всіх інших експертів ТК 185 та спільноти АППАУ, й хто має бажання долучитись до проекту, це означає мінімум 3 важливі речі:

1. Якщо мова про прискорення в розвитку ТК 185, то варто зрозуміти, що нарешті ми отримали «локомотив» в цьому поїзді. Команда з 12 чол має конкретні зобов’язання та дедлайни, і це перше засідання підтвердило, що все й справді серйозно. Але де-факто, це дає можливості всім іншим учасникам спільноти «сісти в цей поїзд, який рушає». Ваші статті, кейси, приклади, презентації, просто експертні думки – будуть мати потужну підтримку команди проекту, а також чисельні можливості для їх презентацій чи інтеграції в рамках заходів проекту.
2. Серед вже формалізованих опцій участі є інфо-партнерство й поки що небагато членів АППАУ спішить цим скористатись. Між тим, це гарна опція як власної промоції, так і для моніторингу всього проекту та його результатів – а отже, власного професійного росту.
3. Ми також вже бачимо та розпочали пошук можливостей в наступних подібних проектах. Більше того, останнє засідання надихнуло нас на формування чергового фреймворку про новий рівень співпраці експертів в економіці знань й де можливе також масштабування результатів проекту на інші експертні групи, – див. свіжу статтю на цю тему О.В. Юрчака. Для чисельних ЗВО – членів АППАУ все це також означає можливості перезавантаження власних проектів та робіт: [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ніколи ще інтеграція ЗВО з ринком не була настільки потужною та швидкою, ніколи ще наші члени – університети не працювали в режимі Agile Project Management. [/perfectpullquote]І це, до речі, ті самі можливості професійного зростання, які учасники нашого опитування ставлять на 1-ше місце в своїй мотивації.

Тактичні рішення

В якості тактичних рішень в рамках проекту, засідання ТК 185 постановляє:

1. Продовжити залучення членів ТК 185 та бажаючих до проекту aCampus. Зокрема,
   1. провести перемовини з комерційними учасниками ринку щодо створення кейс-стаді на базі їх рішень, або ж, залучення в якості консультантів (відповідальні – керівники під-комітетів).
   2. Провести перемовини з бажаючими долучитись до проекту з середовища ЗВО – включити їх в план-графік по виробництву експертного контенту (відповідальний – Леся Соболевська).
2. Враховуючи довгий термін узгоджень з УАС щодо вже перекладених стандартів, запустити в вересні відповідну процедуру (відп. – Марина Гачковська).
3. Звернутись до керівництва «Метінвест-діджитал» з проханням підтримати ініціативу ТК 185 та визначити відповідального (-их) щодо можливого керівництва комітетом (відп. – Олександр Юрчак)

Більше інформації про проект aCampus та новини ТК 185 – слідкуйте в групі на Фейсбук.

Ukraine is well known in Europe for qualified, affordable and available IT staff. With about 100000 IT-developers today ranks as no.1 IT destination in Eastern Europe. At the same time almost nobody knows about industrial high-tech solutions “Made in Ukraine”.There is huge potential from various sectors of IT and innovators across Ukraine.

Ukraine ranks in top 8 countries worldwide able to ensure complete cycle of aerospace manufacturing. It is in top 5 world producers of tanks, and it has also strong position in manufacturing of heavy industry and power equipment, complex engineering and turn key projects, and other sectors.
In 2016 Association of Industrial Automation of Ukraine together with Association of Innovation Development of Ukraine formed a national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. The movement was positioned as the common platform for all hi-tech segments. Today we unified >60 companies and made a lot of promotion of world concepts like Industry 4.0 and Industrial Internet of Things.

 

So, in this overview we would like to present the Ukrainian potential in the segments driven by Industrial Automation and IT segments. With regards to expectation of our German partners we believe that Ukraine has good opportunities to grow together with main options as
1. The highest in Eastern Europe number of developers and excellent ratio of quality/price.
2. We are already integrated into global markets with 100+ international centers R&D. It means that we follow global trends including such in 4.0/IIoT domains and ready to be a part of global value chains in many industrial hi-tech segments.
3. We quickly develop strong local ecosystems per different hi-tech segments. It already exists in IT sector and we push other hi tech segments to develop it.

THE NATIONAL MOVEMENT ‘INDUSTRY 4.0 IN UKRAINE’

In July 2016 first 18 companies joined to national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. They included the subsidiaries of worldwide companies as Microsoft, ABB, big local industrial End Users and local system integrators. Today the movement includes 65 members and it is still non government initiative managed by APPAU. The main statements of movement are fixed in the Chapter ‘Industry 4.0 in Ukraine’.They are as follows:

• Ukraine should remain and grow its position as hi-tech developed country.
• IT-industry is recognized as leaders in term of technologies as well as business practices.
• It should be much better integration into worldwide & EU movements, as examples it cited the German Industries 4.0 and US Industrial Internet Consortium.
• Market education & development of digital transformation road map per industry is fixed up as main priorities in short term period.

ECOSYSTEM OF INDUSTRIAL HI-TECH MARKETS IN UKRAINE:

Ukraine still survives difficult decades of national self-identification and break with post Soviet (Russian) imperia. Many liaisons among players in industrial hi-tech segments have broken because of non effective last governments and slow reforms, absence of Industrial and Innovation strategies at State level.

Machine-building sector could not survive the break of export to Russia and CEE countries and drop down since 2013. Other assets are still strong and attractive and demonstrate good changing dynamic.
1. IT sector is champion of growth with 25-30% of Compound Annual Growth Rate.

2. Ukraine’s technical education is the foundation of Ukraine’s hi-tech ecosystem.  Ukraine’s army of more than 90,000 IT professionals makes the country a leader in Central and Eastern Europe by the number of engineers and the number of graduates emerging into the labor market.

It’s absolutely clear that current capacities of Education System significantly exceeds the demands of local industry. So, being the European country with the lowest per capita GDP, Ukraine continues to be a donor of well educated young people for wealthier countries. This is the price for having non-effective governments during two decades.
But by taking a more pragmatic approach, it’s easy to conclude that this creates great opportunities for international companies searching for young talents, as well as for neighboring European countries.

3. Ukraine still has strong scientific potential. National Academy includes 160 Institutes with > 31 thousands of researchers. Even being degraded last years, many assets, works, studies and staff are very valuable in term of scientific level, staff availability and price.

4. Ukraine has huge and still not realized potential of manufacturing.More and more companies start to move the manufacturing facilities from China to Ukraine due to reasons of cost and proximity to EU.

 

 

The national strategy Industry 4.0 has been developed on December 2018 by APPAU’s expert with support of OBSE. The strategy includes 13 projects and set of tasks of policy synchronization with the Government. This synchronization and harmonization is primary and urgent challenge of industrial hi-tech stakeholders as today no strategy (industrial manufacturing, innovation, export, cluster) is valid and acts in Ukraine.

The 13 mentioned projects are breakdown by 5 direction including, as indicated on the picture below:

Vision and Strategy:

Vision till 2030 Ukraine is hi-tech, post-industrial country, that is integrated into global values chains and able to produce unique and high quality engineering products and services. For own needs, Ukraine is self-sufficient to ensure its army and its economics by the most needed technologies.

Main objectives:

1. Growth of manufacturing 10% per year that gives growth in GDP from 12% (2017 р.) to 20 % (2022 р.).

2. Faster growth of industrial engineering sectors, 10- 20% per year.

3. Capital attraction into local 4.0 capacities: production, Center R&D, incubators and SMBs.

Direction of development in 2019-22:

1. Synchronization with Industrial and Innovation Strategies at the State level.

2. Creation of innovative ecosystem for industrial engineering sectors.

3. Speed-up of clustersation processes in 4.0 at regional as well at the national levels. 4. Full-scale digitization of key sectors in manufacturing, energy and Utilities sectors.

5. Integration of technologies 4.0 into Defense strategies.

6. Launch of export programs for industrial engineering.

7. Integration into EU and WW environment of 4.0.

More information about the National Strategy Industry 4.0 is given in this presentation below:

In June 2019, this strategy has yet not been validated by Cabinet of Minister of Ukraine. APPAU and partners started the realization of it by own resources. You can find more information about current status here.

 

 

A lot of buzzwords surround Industry 4.0 today worldwide. One of my colleagues was inspired by Japanese concept ‘Society 5.0’ and proposed a new movement ‘Ukraine 4.0’) 

But, Ukrainian professional communities have no doubts that we’re still too far away from developed countries to talk about the same level as they do. Our GDP, investments into hi-tech segments and any innovation indexes lag far behind many countries, including our neighbors.

So, in this context what does ‘Ukraine 4.0’ mean?

In our Association of Industrial Automation of Ukraine we rather discuss opportunities on global world transition through the 4th industrial revolution, where each country defines its place and its perspectives.

Opportunities in hi-tech segments already exist for our internal and, on a bigger scale, for external stakeholders. Let’s take a closer look at them:

1. Ukraine’s technical education is the foundation of Ukraine’s hi-tech ecosystem and this is true for all hi-tech sectors. Every year the country graduates over 150,000 students, among which 36,000 are with degrees in technical studies, including some 15,000 IT specialists. This takes place every year! That is the main reason why our IT-industry is so strong and fast growing. Ukrainian workforce of 90,000 IT professionals is a direct consequence of IT industry being the first in using this basis of any hi-tech ecosystem.

By the way, these numbers are the highest in Central and Eastern Europe. It’s absolutely clear that current capacities of our Education System significantly exceeds demand of local market. Ukraine continues to be a donor of well educated young people for wealthier countries. This is the price for having non-effective governments during two decades. But by taking a more pragmatic approach, it’s easy to conclude that this creates great opportunities for international companies searching for young talents, as well as for neighboring European countries. Poland was the first who took advantage of this situation, launching large plans of engaging Ukrainian students into their schools. And we know that only 30% of these students return home.

Excellent ratio of quality/price of workforce

2. The second reason of Ukraine’s attractiveness for global value chains is, of course, excellent ratio of quality/price of workforce. We know that following hryvnia’s dramatic fall against the dollar in 2014-2015 Ukraine became one of the cheapest countries to live and operate a business in. Salaries or IT professionals start at $400/month, QA specialists at $300/month, while those of project managers may be above $1,000/month. And when you go to other hi-tech sectors, less globalized compared with IT, it will be even less.

(Data has been taken from the excellent report of Ukrainian IT-industry, you can download here)

R&D and production centers in Ukraine

3. The next reason is more geopolitical. After a final turn towards Europe and continuous sanctions against Russia many analysts say that it is more promising to set-up R&D and production centers in Ukraine compared with other countries in the region. Many global brands have already determined that, and that is why we have more than 100 R&D centers here (picture at the top of article). Or, let’s consider a new challenge everybody talks here – cyber-security. Ukraine is #1 target for Russian haсkers, but the country is first as well to define the right set of measures on coping with this new threat. And the recent Global Cyber Security Summit 2017 (held in Kiev on the 14-15th of June 2017, you can find a lot of article about that on TechRepublic), with strong leadership from US experts is a good sign that the world understands this.

Speed and flexibility

4.   The Ukrainian State is very weak, and everybody here complains about that. But the reverse side of that lies in a high activity of many professional communities and their creativity. Surviving 2 revolutions in 10 years Ukrainians know how to quickly adapt to new situations in a rapidly changing world. Many IT, OEM and industrial manufacturers lost export to Russia. It was dramatic drop for many of them.

Many companies closed but others survived and became even stronger. If you take our IT & Industrial Automation companies, you will notice that they are very flexible, adaptive, ambitious and with good English proficiency. So, speed and flexibility are self-sufficient values in modern world and Ukrainians demonstrates their abilities in that. Finally, our Association is also a good example, we’re the first to push the government and challenge other industries & communities with 4.0 issues, and with combining our initiatives in the 4.0 national movement.

 Poor state of manufacturing facilities

5.  Last but not least, poor state of many Ukrainian manufacturing facilities create good opportunities for western capital. Many workshops, territories and even plants are cheap to buy and deploy your own manufacturing. Last month I was surprised to see how fast Dutch Banke Electromotive started its manufacturing in Lviv (Western Ukraine). Rasmus Banke, CEO said that they looked through many countries in Eastern Europe but finally stopped on Ukraine.

To finalize, when we talk about ‘Ukraine 4.0’, we do not have ambitions to be on the same level as US, Germany, or even China. This is not realistic at all. But we should be aware of our strengths. We have an impressive workforce of qualified developers and our target is to double this number by 2020 in many sectors – including industrial hi-tech. So, the right positioning for Ukraine now would be to find its niches and to integrate into global value chains. And we work hard to prepare our ecosystem to that.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Article by- Yurchak Alexandre, CEO of Association of Industrial Automation of Ukraine[/perfectpullquote]

The study about the state of Industrial IoT on Ukraine has been done in 2018 in the frame of Ukrainian – Polish project ‘IoT cluster collaboration’ within EaP Plus program. This presentation highlights the early stage of IoT development in Ukraine but with strong potential of development.

 

This webinar has been done in the frame of EaP Plus project, APPAU has realized together with Polish partners in 2018. The presentation highlights the key lessons got in the project and calls to continue exchanges between countries of Eastern partnership and EU.

Маю зробити заяву та «відкриття» для колег з ІТ, точніше з ІТ-аутсорусу – в Україні є системні інтегратори! 🙂  Ця заява може здатись певним колам нашої аудиторії або абсурдною, або очевидною. Але я “не приколююсь”. Насправді, я мав такі самі відчуття пару місяців тому, коли на одному засідань робочої групи по розробці експортної стратегії сперечався з чільниками ІТ-асоціації України про виокремлення цієї категорії в окремий сегмент, рівноцінний по значенню іншим. Мої опоненти спочатку говорили, що це те саме що «сервісні технологічні компанії» (більшість робочої групи представлена цією категорією). І зрештою, в фінальних версіях експортної стратегії, що ось-ось будуть затверджені, я бачу деякі побіжні згадування цього сегменту – але зовсім не в тій ролі та значеннях, яка заслуговує ця категорія гравців ринків хайтек. В оцінках потенціалу звучить “Інтегратори наразі мають дуже скромний потенціал для експорту”.

Оскільки для мене особисто, для нашої асоціації (АППАУ) й для руху Індустрія 4.0, ці речі принципові по кільком причинам, тому я надам тут більш детальні аргументи щодо того, хто такі інтегратори і яка їх роль.

Про визначення та терміни

Визначень системних інтеграторів є декілька в залежності від галузі, але вони мало відрізняються щодо природи – мова про [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Розробників та постачальників комплексних рішень автоматизації виробничих та бізнес-процесів для різних галузей.[/perfectpullquote]

Ці компанії пропонують послуги по розробці проектної документації, інтеграції різного обладнання та компонентів в єдину систему, розробці прикладного програмного забезпечення, монтажу шаф та всієї системи, виконанню пуско-налагоджувальних робіт, вводу в експлуатацію всієї системи автоматизації, а також гарантійного обслуговування».

Іншими словами, предмет автоматизації може бути різним – одна справа автоматизувати виробничі процеси в промисловості, інша – в банках. Однак ролі та функції інтеграторів в обох випадках – однакові. Ключова відмінність інтегратора від інших категорій розробників –це  комплексне рішення «під ключ», це повна відповідальність за життєвий цикл Системи, а не одного окремо взятого компоненту.

Тепер про технологічні сервісні компанії. В експортній стратегії фігурує таке визначення «Компанії, що надають технологічні послуги (англ. – Technology service providers) –[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] це компанії, що надають ІТ послуги, які у міжнародній торгівлі визначені як послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерної техніки та інформатики.»[/perfectpullquote]

При цьому наші колеги з ІТ-асоціації України посилаються на комісію статистики ООН на її 47 засіданні у березні 2016 року відповідно до пропозиції UNCTAD.

Якщо ми захочемо перевірити ці визначення в гугл, то відразу побачимо різницю. На пошук system integration гугл відразу дає посилання на вікі. Щодо «service company» чи «technology service company» – гугл взагалі не реагує хоча б в якомусь приблизному, зазначеному вище сенсі, який ми шукаємо. Це вже  само по собі говорить про усталеність та розповсюдженість понять – тобто, радше відсутність таких в другому випадку.

Цікаво, що в цьому розділі експортної стратегії є посилання на глосарій Gartner – це ім’я, очевидно, не потребує коментарів у фахівців ІТ. Так от, визначення системної інтеграції там є і воно подібне до того, що я привів вище – «The process of creating a complex information system that may include designing or building a customized architecture or application, integrating it with new or existing hardware, packaged and custom software, and communications…»

А от визначення service company або technology service company в глосарії Гартнера я не бачу.

Можливо, Гартнер вже outdated і наші ІТ-розробники придумали щось, щоб себе краще ідентифікувати? Не знаю. Але менше з тим, адже ми говоримо про існування реальних й великих ринкових сегментів. Й тому точні визначення важливі. Це – основа для сегментації.

Тому візьмемо для кінцевого висновку те визначення, що запропоновано в цій версії експортної стратегії вище – цього достатньо щоб зрозуміти різницю. Оскільки для мене поняття «технологічні послуги» є дещо розмитим, то давайте спростимо це до останнього формулювання «компанії, що надають ІТ-послуги  – як розробка програмного забезпечення, консультації, технічне обслуговування тощо».

Отже, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]різниця між «надають послуги з розробки..» та «надають комплексне рішення «під ключ» – має бути очевидною.[/perfectpullquote]

Перше покриває будь-що, що пов’язане з розробками ПЗ, але навряд чи ми говоримо про проект, що має на меті інтеграцію десятків – сотень видів hardware & software в єдину систему.

 

 Про ринок та практики в Системній інтеграції

Поняття системної інтеграції існує з кінця 80-их минулого століття, якщо не раніше. Мій власний досвід в цій сфері датується 1993 роком, коли я молодим інженером попав в фірму, що займалась впровадженням АСУ ТП в харчовій промисловості. Пізніше, в 1997р. я став відповідальним за розвиток Системної інтеграції в компанії «Шнейдер Електрик» в Україні. Тобто, в той час й навіть в таких країнах як наша, це була корпоративна політика. Міжнародні бренди-вендори ніколи не плутали цей профіль з розробкою програмного забезпечення, яке тоді теж існувало. Натомість, для брендів мало принципове значення знайти в будь-якій країні світу вмілих хлопців, які вміють інтегрувати їх окремо взятий дивайс чи сотф в закінчене, повне рішення, й під унікальне ТЗ замовника. Тобто, зрозуміло, що системна інтеграція – це завжди було і є каналом продажу для вендорів. Один з самих цінних, оскільки для замовника ніщо не вартує так дорого як рішення «під ключ».

Для остаточного розуміння наших колег з ІТ-аутсоурсу – ви можете переглянути, що таке типове комплексне рішення на чисельних прикладах наших членів, серед яких багато системних інтеграторів. Наприклад, тут – рішення, що впровадив системний інтегратор «Азов-Контролз» з Маріуполя на українському металургійному комбінаті «Запоріжсталь». Подібне рішення включає сотні одиниць номенклатури обладнання від десятків вендорів, вартість якого типово варіюється від 100 до 500  тисяч євро. Окремо ми можемо рахувати вартість послуг, зазвичай це 30-50% від проекту.

Глобальні вендори дуже вміло розвивали й розвивають канал системної інтеграції по всім сегментам хайтек. Власне, в нас на цю тему написаний навіть невеличкий гайд, де всі ці різні канали в області промислових хайтек добре класифікуються, розрізняються  – так само як і практики управління каналами. Гайд встановлює правила – майже “акісоми” в розвитку каналів продажу будь-яких хайтек вендорів, в тому числі й на зовнішніх ринках. Й правило №1 каже, що все визначає додана цінність. На ринку промислової автоматизації та ІТ цінність системних інтеграторів не викликає жодних сумнівів що в Україні, що в США чи Німеччині.

Між тим, ця картинка (mapping in product flow) – не просто відображення існуючих категорій гравців. Зазвичай, нею користуються для точного визначення конфігурації впливів та взаємовпливів при вході на будь-який ринок. Де-факто, – це і є value chain і його потрібно дуже добре й детально представляти на будь-якому галузевому чи географічному ринку.

Іншими словами, якщо головним каналом входу на ринок Казахстану, чи Китаю є системні інтегратори  й замовники не роблять великої різниці «чиї це інтегратори», то звісно – треба ставити на них. Аналітики мають вивчати який канал домінує, чому, і як отримати до нього доступ. Через цю “неуважність” й нерозуміння природи функціонування ринків, сотні українських підприємств втратили й продовжують втрачати ринки хайтек не тільки закордоном, а й в себе вдома.

Свіжий приклад минулого року – «Укргазвидобування» замовило в Honeywell проект автоматизації та моніторингу скважин на 10 млн доларів. Ці гроші підуть в США, оскільки в Україні не виявилось жодного інтегратора, хто міг би конкурувати з Honeywell й, перш за все, по критеріям фінансових умов. І це вже якраз питання до регулятора – як він підтримує вітчизняного виробника? – як всередині країни, але звісно ті самі питання є і для експорту.

Якщо прикладів з АСУТП не достатньо чи вони не є переконливими, візьміть партнерську екосистему Terrasoft, нашу знамениту продуктову компанію з області CRM. Сьогодні партнерська мережа налічує 500 компаній в 35 країнах світу, більшість з них є інтеграторами CRM. Й там десятки українських інтеграторів! Також про кілька сот інтеграторів в сегменті телекомукацій говорить цей огляд “Сети и Бизнес”. Тоді хіба це не той самий приклад з картинки вище?

Отже, якщо вже якось так сталось, що системна інтеграція випала з поля зору ІТ-асоціації України та ключових авторів експортної стратегії ІТ то маю сказати, що це зовсім не на користь Microsoft, Oracle, HPE, так само як і Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та багатьох інших світових брендів, присутніх в Україні. Але це тим більше не на користь українських брендів як Terrasoft та самих інтеграторів, яких в Україні сотні – що в сфері ІКТ, що в промисловій автоматизації.

Картинка вище цікава також для загальної рефлексії. Як так сталось, що в державній експортній стратегії ми бачимо домінування інтересів гравців одної категорії? Чи не говорить це про “сировинний характер” самої ІТ-галузі?

 

Чому ця різниця важлива для хайтек експорту України

Відповіді (причини) очевидні,  – я назву тільки три найголовніші

1. Тому, що Системні інтегратори АСУ-ІТ – це величезний сегмент, який вже експортує продукції та послуг на десятки мільйонів євро. Мова про сотні компаній, які мають свій профіль, свої особливі потреби, та свою стратегію виходу на зовнішні ринки. Виключення його з переліку цільових сегментів в ІТ експортній стратегії України, автоматично блокуватиме розгляд та формулювання пропозиції цінності для цього сегменту. Візьміть для прикладу той самий «Азов-контролз». Компанія вже має офіс в Німеччині, веде успішні контракти з німецькими генпідрядниками й поставляє комплексні рішення по АСУТП з України в Азію, Індію та країни СНД. Цього тижня компанія виставляється на найбільшій європейській виставці в області металургії в Німеччині METEC 2019, – одна з небагатьох, а може й єдина з сектору промислових хайтек, хто представлятиме Україну. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]То чому такі компанії не можуть розраховувати на більшу підтримку від держави – адже ми говоримо зараз про секторальну експортну стратегію підтримки виробників України? [/perfectpullquote]До нинішнього дня ця підтримка була близька до нуля – і це стосується більшості наших членів – експортерів.
2. Системні інтегратори – є доброю альтернативою та доповненням продуктових компаній, що вкрай важливо для зміни позиціонування України. «Альтернативою» – тому, що насправді в сфері ІТ та близьких в промислових сегментам в нас не так вже й багато компаній світового рівня, які поставляють готові продукти рівня Terrasoft та готові рішення. Натомість, компаній які давно присутні закордоном, як системні інтегратори чимало і це дуже важливо для позиціонування країни не як сировинної – а як постачальників рішень. Ці компанії – гордість України, їх потрібно знати та промотувати. Якщо вже зайшла про це мова, з наших членів я назву ВГ «Техінсервіс», «Інфоком Лтд», «Індасофт-Україна», «Сатурн Дата Інт», «Нафотогазхім Сервіс», «Залізничавтоматика». [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мова про компанії, які здатні автоматизувати «під ключ» цілі промислові об’єкти – цехи, лінії, заводи. [/perfectpullquote]Цінність таких послуг для замовників й особливо в промисловості, зовсім не менша, ніж розробка окремо взятих програмних продуктів.
3. Баланс між системними інтеграторами та ІТ-сервісними компаніями є взаємовигідним (синя стрілка на рис. вище), і його потрібно досягати значно краще. Адже зрозуміло, що перші можуть бути замовниками для других. Такі випадки вже є в нашій асоціації та русі 4.0. Ми всі – частина однієї великої екосистеми промислових хайтек. Отже нам потрібно співпрацювати та доповнювати один одного.

Більш розгорнуті пропозиції я зроблю в рамках робочої групи ІТ-стратегії.

Але причина цього посту та мій заклик прості – давайте «бачити» всі категорії гравців на ринку автоматизації, й співпрацювати разом як в експорті, так і в розвитку внутрішнього ринку. Й це тим більш важливо та критично з точки зору державних, національних політик та стратегій. Адже дисбаланси між різними таборами ІТ-АСУ давно є й вони наростають. Державні політики та програми мають їх скорочувати, а не навпаки – поглиблювати.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Група компаній МУК, https://muk.ua/ почала свою діяльність в Україні в травні 1997 року. Основний напрямок діяльності МУК – дистрибуція комплексних рішень і обладнання провідних світових виробників в сфері інформаційних технологій. За роки успішної діяльності компанія заслужено посіла місце в групі лідерів ІТ-дистрибуції України.

Група компаній МУК надає комплекс додаткових послуг для своїх дилерів, що дозволяє говорити про неї як про унікального дистриб’ютора, що розвиває в Україні модель Value Added Distribution (VAD) і здійснює продажі через дилерську мережу, яка на сьогоднішній день нараховує понад 1300 компаній-партнерів у всіх регіонах України.

Портфоліо компанії постійно розширюється і включає в себе контракти з більш ніж 50 світовими брендами А-класу, серед яких – виробники комп’ютерної техніки, активного і пасивного мережевого обладнання, систем безперебійного живлення, а також розробники програмного забезпечення для побудови ІТ-інфраструктури будь-якого масштабу і складності.

В червні 2019 року ГК МУК приєдналась до проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації в Харчовій та переробній промисловості» в якості технологічного провайдера та спонсора проекту.