Виконавча дирекція АППАУ

Згідно рішення Правління АППАУ від 8 серпня 2019 р. створення Експортного комітету АППАУ планується від початку в рамках платформи Industry4Ukraine. 1-ше спільне засідання відбудеться 5 вересня в Києві. До вашої уваги попередня програма заходу.

17-00 Вступ. Знайомство.

17-10 Огляд викликів експорту від Індустрії 4.0 (О. Юрчак, АППАУ)

17-30 Огляд викликів експорту від машинобудування та інжинірингу (Д. Красников, УСПП)

17-50 Інші виступи, обговорення (уточнюється)

18-30 Перерва

18-45 Пропозиції щодо формування складу комітету

19-30 Закінчення наради

До участі запрошуються члени АППАУ та платформи Industry4Ukraine, УСПП. Реєстрація – підтвердження на адресу olga.perepelitsa@appau.org.ua з інформацією ПІБ, посада, організація, телефон.

Нарад відбудеться за адресою м. Київ, вул Коновальца 36Д, офіс TIW, 8-ий поверх.

 

 

This webinar has been done in the frame of EaP Plus project, APPAU has realized together with Polish partners in 2018. The presentation highlights the key lessons got in the project and calls to continue exchanges between countries of Eastern partnership and EU.

Маю зробити заяву та «відкриття» для колег з ІТ, точніше з ІТ-аутсорусу – в Україні є системні інтегратори! 🙂  Ця заява може здатись певним колам нашої аудиторії або абсурдною, або очевидною. Але я “не приколююсь”. Насправді, я мав такі самі відчуття пару місяців тому, коли на одному засідань робочої групи по розробці експортної стратегії сперечався з чільниками ІТ-асоціації України про виокремлення цієї категорії в окремий сегмент, рівноцінний по значенню іншим. Мої опоненти спочатку говорили, що це те саме що «сервісні технологічні компанії» (більшість робочої групи представлена цією категорією). І зрештою, в фінальних версіях експортної стратегії, що ось-ось будуть затверджені, я бачу деякі побіжні згадування цього сегменту – але зовсім не в тій ролі та значеннях, яка заслуговує ця категорія гравців ринків хайтек. В оцінках потенціалу звучить “Інтегратори наразі мають дуже скромний потенціал для експорту”.

Оскільки для мене особисто, для нашої асоціації (АППАУ) й для руху Індустрія 4.0, ці речі принципові по кільком причинам, тому я надам тут більш детальні аргументи щодо того, хто такі інтегратори і яка їх роль.

Про визначення та терміни

Визначень системних інтеграторів є декілька в залежності від галузі, але вони мало відрізняються щодо природи – мова про [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Розробників та постачальників комплексних рішень автоматизації виробничих та бізнес-процесів для різних галузей.[/perfectpullquote]

Ці компанії пропонують послуги по розробці проектної документації, інтеграції різного обладнання та компонентів в єдину систему, розробці прикладного програмного забезпечення, монтажу шаф та всієї системи, виконанню пуско-налагоджувальних робіт, вводу в експлуатацію всієї системи автоматизації, а також гарантійного обслуговування».

Іншими словами, предмет автоматизації може бути різним – одна справа автоматизувати виробничі процеси в промисловості, інша – в банках. Однак ролі та функції інтеграторів в обох випадках – однакові. Ключова відмінність інтегратора від інших категорій розробників –це  комплексне рішення «під ключ», це повна відповідальність за життєвий цикл Системи, а не одного окремо взятого компоненту.

Тепер про технологічні сервісні компанії. В експортній стратегії фігурує таке визначення «Компанії, що надають технологічні послуги (англ. – Technology service providers) –[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] це компанії, що надають ІТ послуги, які у міжнародній торгівлі визначені як послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерної техніки та інформатики.»[/perfectpullquote]

При цьому наші колеги з ІТ-асоціації України посилаються на комісію статистики ООН на її 47 засіданні у березні 2016 року відповідно до пропозиції UNCTAD.

Якщо ми захочемо перевірити ці визначення в гугл, то відразу побачимо різницю. На пошук system integration гугл відразу дає посилання на вікі. Щодо «service company» чи «technology service company» – гугл взагалі не реагує хоча б в якомусь приблизному, зазначеному вище сенсі, який ми шукаємо. Це вже  само по собі говорить про усталеність та розповсюдженість понять – тобто, радше відсутність таких в другому випадку.

Цікаво, що в цьому розділі експортної стратегії є посилання на глосарій Gartner – це ім’я, очевидно, не потребує коментарів у фахівців ІТ. Так от, визначення системної інтеграції там є і воно подібне до того, що я привів вище – «The process of creating a complex information system that may include designing or building a customized architecture or application, integrating it with new or existing hardware, packaged and custom software, and communications…»

А от визначення service company або technology service company в глосарії Гартнера я не бачу.

Можливо, Гартнер вже outdated і наші ІТ-розробники придумали щось, щоб себе краще ідентифікувати? Не знаю. Але менше з тим, адже ми говоримо про існування реальних й великих ринкових сегментів. Й тому точні визначення важливі. Це – основа для сегментації.

Тому візьмемо для кінцевого висновку те визначення, що запропоновано в цій версії експортної стратегії вище – цього достатньо щоб зрозуміти різницю. Оскільки для мене поняття «технологічні послуги» є дещо розмитим, то давайте спростимо це до останнього формулювання «компанії, що надають ІТ-послуги  – як розробка програмного забезпечення, консультації, технічне обслуговування тощо».

Отже, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]різниця між «надають послуги з розробки..» та «надають комплексне рішення «під ключ» – має бути очевидною.[/perfectpullquote]

Перше покриває будь-що, що пов’язане з розробками ПЗ, але навряд чи ми говоримо про проект, що має на меті інтеграцію десятків – сотень видів hardware & software в єдину систему.

 

 Про ринок та практики в Системній інтеграції

Поняття системної інтеграції існує з кінця 80-их минулого століття, якщо не раніше. Мій власний досвід в цій сфері датується 1993 роком, коли я молодим інженером попав в фірму, що займалась впровадженням АСУ ТП в харчовій промисловості. Пізніше, в 1997р. я став відповідальним за розвиток Системної інтеграції в компанії «Шнейдер Електрик» в Україні. Тобто, в той час й навіть в таких країнах як наша, це була корпоративна політика. Міжнародні бренди-вендори ніколи не плутали цей профіль з розробкою програмного забезпечення, яке тоді теж існувало. Натомість, для брендів мало принципове значення знайти в будь-якій країні світу вмілих хлопців, які вміють інтегрувати їх окремо взятий дивайс чи сотф в закінчене, повне рішення, й під унікальне ТЗ замовника. Тобто, зрозуміло, що системна інтеграція – це завжди було і є каналом продажу для вендорів. Один з самих цінних, оскільки для замовника ніщо не вартує так дорого як рішення «під ключ».

Для остаточного розуміння наших колег з ІТ-аутсоурсу – ви можете переглянути, що таке типове комплексне рішення на чисельних прикладах наших членів, серед яких багато системних інтеграторів. Наприклад, тут – рішення, що впровадив системний інтегратор «Азов-Контролз» з Маріуполя на українському металургійному комбінаті «Запоріжсталь». Подібне рішення включає сотні одиниць номенклатури обладнання від десятків вендорів, вартість якого типово варіюється від 100 до 500  тисяч євро. Окремо ми можемо рахувати вартість послуг, зазвичай це 30-50% від проекту.

Глобальні вендори дуже вміло розвивали й розвивають канал системної інтеграції по всім сегментам хайтек. Власне, в нас на цю тему написаний навіть невеличкий гайд, де всі ці різні канали в області промислових хайтек добре класифікуються, розрізняються  – так само як і практики управління каналами. Гайд встановлює правила – майже “акісоми” в розвитку каналів продажу будь-яких хайтек вендорів, в тому числі й на зовнішніх ринках. Й правило №1 каже, що все визначає додана цінність. На ринку промислової автоматизації та ІТ цінність системних інтеграторів не викликає жодних сумнівів що в Україні, що в США чи Німеччині.

Між тим, ця картинка (mapping in product flow) – не просто відображення існуючих категорій гравців. Зазвичай, нею користуються для точного визначення конфігурації впливів та взаємовпливів при вході на будь-який ринок. Де-факто, – це і є value chain і його потрібно дуже добре й детально представляти на будь-якому галузевому чи географічному ринку.

Іншими словами, якщо головним каналом входу на ринок Казахстану, чи Китаю є системні інтегратори  й замовники не роблять великої різниці «чиї це інтегратори», то звісно – треба ставити на них. Аналітики мають вивчати який канал домінує, чому, і як отримати до нього доступ. Через цю “неуважність” й нерозуміння природи функціонування ринків, сотні українських підприємств втратили й продовжують втрачати ринки хайтек не тільки закордоном, а й в себе вдома.

Свіжий приклад минулого року – «Укргазвидобування» замовило в Honeywell проект автоматизації та моніторингу скважин на 10 млн доларів. Ці гроші підуть в США, оскільки в Україні не виявилось жодного інтегратора, хто міг би конкурувати з Honeywell й, перш за все, по критеріям фінансових умов. І це вже якраз питання до регулятора – як він підтримує вітчизняного виробника? – як всередині країни, але звісно ті самі питання є і для експорту.

Якщо прикладів з АСУТП не достатньо чи вони не є переконливими, візьміть партнерську екосистему Terrasoft, нашу знамениту продуктову компанію з області CRM. Сьогодні партнерська мережа налічує 500 компаній в 35 країнах світу, більшість з них є інтеграторами CRM. Й там десятки українських інтеграторів! Також про кілька сот інтеграторів в сегменті телекомукацій говорить цей огляд “Сети и Бизнес”. Тоді хіба це не той самий приклад з картинки вище?

Отже, якщо вже якось так сталось, що системна інтеграція випала з поля зору ІТ-асоціації України та ключових авторів експортної стратегії ІТ то маю сказати, що це зовсім не на користь Microsoft, Oracle, HPE, так само як і Siemens, Schneider Electric, Phoenix Contact та багатьох інших світових брендів, присутніх в Україні. Але це тим більше не на користь українських брендів як Terrasoft та самих інтеграторів, яких в Україні сотні – що в сфері ІКТ, що в промисловій автоматизації.

Картинка вище цікава також для загальної рефлексії. Як так сталось, що в державній експортній стратегії ми бачимо домінування інтересів гравців одної категорії? Чи не говорить це про “сировинний характер” самої ІТ-галузі?

 

Чому ця різниця важлива для хайтек експорту України

Відповіді (причини) очевидні,  – я назву тільки три найголовніші

1. Тому, що Системні інтегратори АСУ-ІТ – це величезний сегмент, який вже експортує продукції та послуг на десятки мільйонів євро. Мова про сотні компаній, які мають свій профіль, свої особливі потреби, та свою стратегію виходу на зовнішні ринки. Виключення його з переліку цільових сегментів в ІТ експортній стратегії України, автоматично блокуватиме розгляд та формулювання пропозиції цінності для цього сегменту. Візьміть для прикладу той самий «Азов-контролз». Компанія вже має офіс в Німеччині, веде успішні контракти з німецькими генпідрядниками й поставляє комплексні рішення по АСУТП з України в Азію, Індію та країни СНД. Цього тижня компанія виставляється на найбільшій європейській виставці в області металургії в Німеччині METEC 2019, – одна з небагатьох, а може й єдина з сектору промислових хайтек, хто представлятиме Україну. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]То чому такі компанії не можуть розраховувати на більшу підтримку від держави – адже ми говоримо зараз про секторальну експортну стратегію підтримки виробників України? [/perfectpullquote]До нинішнього дня ця підтримка була близька до нуля – і це стосується більшості наших членів – експортерів.
2. Системні інтегратори – є доброю альтернативою та доповненням продуктових компаній, що вкрай важливо для зміни позиціонування України. «Альтернативою» – тому, що насправді в сфері ІТ та близьких в промислових сегментам в нас не так вже й багато компаній світового рівня, які поставляють готові продукти рівня Terrasoft та готові рішення. Натомість, компаній які давно присутні закордоном, як системні інтегратори чимало і це дуже важливо для позиціонування країни не як сировинної – а як постачальників рішень. Ці компанії – гордість України, їх потрібно знати та промотувати. Якщо вже зайшла про це мова, з наших членів я назву ВГ «Техінсервіс», «Інфоком Лтд», «Індасофт-Україна», «Сатурн Дата Інт», «Нафотогазхім Сервіс», «Залізничавтоматика». [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мова про компанії, які здатні автоматизувати «під ключ» цілі промислові об’єкти – цехи, лінії, заводи. [/perfectpullquote]Цінність таких послуг для замовників й особливо в промисловості, зовсім не менша, ніж розробка окремо взятих програмних продуктів.
3. Баланс між системними інтеграторами та ІТ-сервісними компаніями є взаємовигідним (синя стрілка на рис. вище), і його потрібно досягати значно краще. Адже зрозуміло, що перші можуть бути замовниками для других. Такі випадки вже є в нашій асоціації та русі 4.0. Ми всі – частина однієї великої екосистеми промислових хайтек. Отже нам потрібно співпрацювати та доповнювати один одного.

Більш розгорнуті пропозиції я зроблю в рамках робочої групи ІТ-стратегії.

Але причина цього посту та мій заклик прості – давайте «бачити» всі категорії гравців на ринку автоматизації, й співпрацювати разом як в експорті, так і в розвитку внутрішнього ринку. Й це тим більш важливо та критично з точки зору державних, національних політик та стратегій. Адже дисбаланси між різними таборами ІТ-АСУ давно є й вони наростають. Державні політики та програми мають їх скорочувати, а не навпаки – поглиблювати.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Група компаній МУК, https://muk.ua/ почала свою діяльність в Україні в травні 1997 року. Основний напрямок діяльності МУК – дистрибуція комплексних рішень і обладнання провідних світових виробників в сфері інформаційних технологій. За роки успішної діяльності компанія заслужено посіла місце в групі лідерів ІТ-дистрибуції України.

Група компаній МУК надає комплекс додаткових послуг для своїх дилерів, що дозволяє говорити про неї як про унікального дистриб’ютора, що розвиває в Україні модель Value Added Distribution (VAD) і здійснює продажі через дилерську мережу, яка на сьогоднішній день нараховує понад 1300 компаній-партнерів у всіх регіонах України.

Портфоліо компанії постійно розширюється і включає в себе контракти з більш ніж 50 світовими брендами А-класу, серед яких – виробники комп’ютерної техніки, активного і пасивного мережевого обладнання, систем безперебійного живлення, а також розробники програмного забезпечення для побудови ІТ-інфраструктури будь-якого масштабу і складності.

В червні 2019 року ГК МУК приєдналась до проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації в Харчовій та переробній промисловості» в якості технологічного провайдера та спонсора проекту.

22 липня АППАУ підписала контракт з GIZ-Ukraine по покращенню обізнаності та прискоренню виводу 5 міжнародних стандартів промислової автоматизації та ІТ на український ринок. Загальна вартість проекту більше 1 млн грн, з них 907 тис – доля GIZ-Ukraine. Надаємо головну інформацію про цей проект.

Передумови проекту

Нинішній перелік стандартів Індустрії 4.0 (сучасного промислового виробництва) перевищує 60 стандартів IEC-ISO. Всі вони не доступні в Україні й майже невідомі українським промисловцям. Деякі з них мають відношення до критичної інфраструктури національного рівня як аеропорти, залізниця, теплові та атомні станції тощо. Це стандарти по кібер-безпеці та функціональній безпеці. Інші стандарти є дуже важливими з точки зору операційної ефективності підприємств, їх інтеграції та взаємодії пристроїв.

В 2017 АППАУ створила Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», який взяв в роботу всього 6 стандартів. Всі ці роботи йшли на волонтерських засадах й тому – вкрай повільно. Ринок (підприємства) ніяк не підтримував роботу експертних груп, відповідно рівень мотивації залишався завжди проблемою. Так само, ніякої суттєвої допомоги не надавали урядові структури, тоді як бюджет АППАУ був завжди лімітований для цих робіт.

Відповідно до цього стану, рівень впровадження сучасних стандартів серед підприємств залишається на вкрай низькому рівні.

Резюмуючи, АППАУ розглядає в проекті 3 головні виклики

1. Зростає розрив між кількістю міжнародних стандартів та діючими в Україні.  [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рівень обізнаності промисловцями про сучасні стандарти є дуже низьким і це одна з головних причин цього стану.[/perfectpullquote]
2. Низький рівень впровадження навіть гармонізованих стандартів (приклад EN-ДСТУ-15232 по енергоефективності будівель). Причиною є  так само низький рівень освіти та виробничої культури ринку.
3. Зростають ризики кібер-безпеки та функціональної безпеки як в промисловості, так і на об’єктах критичної інфраструктури. Україна є однією з країн з найвищими техногенними ризиками.

Отже, ефективна кампанія по росту обізнаності промисловців щодо викликів та переваг використання сучасних стандартів має бути каталізатором по зміні як ринкової ситуації в цій сфері, так і всередині ТК 185.

Цілі та завдання проекту

Проект передбачає 3 головні цілі

1. Вивести 5 нижче зазначених стандартів на рівень ДСТУ.
2. Розробити промоційний – освітній тулкіт (пакет документів), що включає
   1. переклад наступної частини стандарту
   2. 1 білу книгу на кожен стандарт
   3. Пакет промоційного контенту (статті, блоги) – для зростання обізнаності
   4. Створення короткої версії стандарту (гайд  -керівництво до дії)
3. Підвищити рівень  обізнаності до цільової аудиторії, активно промотуючи вказаний промо-пакет до 3-х категорій користувачів – промислових підприємств, системних інтеграторів та розробників програмного забезпечення. Ці активності включають в себе проведення вебінарів та семінарів, активну промоцію через онлайн канали та фінальну конференцію в Києві в листопаді 2019.

 Стандарти в рамках проекту

Наступні 5 стандартів (всі мають також відношення до Індустрії 4.0) є пріоритетними. Вони майже не відомі та не використовуються в Україні (лічені замовники), й на них немає аналогу колишніх пост-радянських ГОСТ. Ці стандарти – основа для промислових виробництв – як для кінцевих замовників, так і для інтеграторів, та розробників.

[table id=18 /]

Всі стандарти є в рамках повноважень Технічного комітету 185  (TК185) «Промислова автоматизація».

Команда проекту

Команда проекту попередньо включає в себе наступних керівників та учасників ТК 185

1. Куратор проекту – Юрчак Олександр (АППАУ)
2. Керівник проекту – Гачковська Марина (НУБІП)
3. Експерти по стандартам
   1. 3.1. МЕК 61512 та 62264 – Олег Клименко та Олександр Пупена (НУХТ)
   2. 3.2. МЕК 61508 та 62443 – Олег Ілляшенко та Євген Бабешко (ХАІ)
   3. 3.3. ISO 22400 – Олександр Степанець та Олена Некрашевич (КПІ)
4. Оптимізація інструментів, технічне редагування – Леся Соболевська (КНУБА)

В склад команди також входить бухгалтер, асистент та веб розробник – всього 12 чоловік з 5 університетів.

На першому зібранні учасники проекту запропонували назву aCampus (від  англ. Awarainess CAMPaign to better Use of Standards).

Залучення інших учасників ТК 185 та учасників від АППАУ

Для виконавчої дирекції АППАУ залучення інших учасників ринку – різних університетів, інтеграторів, вендорів, кінцевих замовників є дуже важливим. Звісно, ми не можемо задовольнити можливі очікування деяких учасників ТК 185 щодо фінансової допомоги й так питання взагалі не стоїть. Проект виконується по правилам GIZ-Ukraine, які дуже строго регламентують питання вибору експертів, ведення та звітності по проекту.

Натомість, для нас очевидно, що проект має запустити механізми «включення» викладачів Університеті в роботу по перекладам та популяризації стандартів, про що ми говоримо вже багато років.

Ця робота важлива для всієї спільноти АППАУ й відкриває нові можливості співпраці та кооперації для інших учасників асоціації:

1. Вендори та інтегратори : проект надасть можливості інтеграції ваших кейсів та рішень в промоційній частині, а також спільного залучення замовників. Зокрема, ми можемо разом створювати конкретні кейс-стаді й доказувати переваги стандартів (й ваших продуктів та рішень). Відповідно ви отримаєте промоцію ваших брендів, продуктів та рішень.
2. Підприємства: проект відкриває можливості для співпраці по технічним регламентам, а також конкретним прикладним завданням, які важливі для підприємств. База знань, яка буде швидко зростати + велика кількість залучених експертів ринку, які можуть бути залучені до вирішення ваших завдань – це мінімальні активи на які ви можете розраховувати.
3. Університети та експерти: в рамках проекту буде створена база знань та пакет інструментів для швидкого масштабування не тільки вищевказаних, але також інших стандартів. Відповідно, доступ до існуючої бази 5 стандартів, та цих інструментів буде корисним всім тим експертам, хто бажає залучитись до робіт проекту зі своїми пропозиціями, чи своїми стандартами.

Запрошуємо всіх учасників спільноти АППАУ до співпраці!

Презентація проекту англійською мовою –

Виконавча дирекція АППАУ

В фокусі конференції, що пройшла в Києві 18 липня, було представлення 2-ої версії Landscape Industry 4.0 in Ukraine, а також чисельні взаємопов’язані питання експорту та розвитку інновацій. Конференція зібрала учасників спільнот 4.0 та АППАУ. Звіт конференції дає багато деталей, щодо того, яке це відбувалось.

Контекст події

Подія, що була спланована, як одна з найважливіших в цьогорічній аженді АППАУ мала перед собою кілька важливих завдань. По-перше, мова про презентацію національного лендскейпу версії 2.0 – цей міні-проект тривав від березня. Й не тільки самого звіту – але й кращих інноваторів, які в ньому представлені. По-друге, велика увага була приділена обговоренні ключових викликів, які представив звіт – як позиції України та позиціонування наших інноваторів на глобальній арені, колективна оцінка сильних та слабких місць екосистеми, підтримка програм експорту державою, тощо. Й по-третє, мова йшла про консолідацію інноваторів та інших стейкхолдерів Індустрії 4.0 в прийнятті спільних викликів в розвитку інновацій. Відповідно АППАУ запрошувала на захід не тільки інноваторів 4.0, але й промислові підприємства, університети, департаменти міністерств КМУ, та інших представників від екосистеми Індустрії 4.0.

[caption id="attachment_10301" align="alignnone" width="871"] 2-га версія лендскейпу включає 76 українських фірм – розробників продуктів та рішень в Індустрії 4.0.[/caption]

 

Презентація 2-ої версії лендскейпу

 

До цієї події АППАУ підготувала повноцінний аналітичний огляд «Landscape Industry 4.0 in Ukraine». На конференції він роздавався учасникам в друкованому вигляді, друк тиражу забезпечив наш партнер GIZ-Ukraine, а представив цей документ ген. директор АППАУ Юрчак О.В. Власне, його презентація йшла по структурі огляду, й переглянути її можна на ресурсі slideshare.

 

Головні меседжи АППАУ

• Інноваторів вже чимало; але завдання профілювання інноваторів, кращого таргетингу цільових секторів для експорту та кращого позиціонування в них наших інноваторів залишається пріоритетним
• В розвитку інновацій 4.0 потрібен значно кращий баланс між трансфером технологій, кооперцією з великими брендами та розвитком вітчизняних стартапів. Також інша пріоритетність потрібна в розвитку інноваційних екосистем. Наразі фокус чисельних гравців спрямований й далі на розвиток стартапів (будь-яких), замість того, щоб форсовано розвивати головні активи Індустрії 4.0 – акселератори, технопарки, лабораторії R&D, центри прототипування, Центри 4.0 та Центри транферу технологій.

• Важливо здійснити бенчмаркинговий аналіз в своїх сегментах – Олександр привів український Terrasoft, як кращий приклад великої партнерської та технологічної екосистеми навколо платформи bpm online. А також фінсько-російського лідера 4.0, компанію ZYFRA, яка за кілька років зробила стрімкий стрибок як в себе в країні, а також вже визнається на європейських ринках. Причини успіху обох компаній – в тих самих правилах розвитку інновацій, що давно прийняті в ІТ-індустрії, – як залучення венчурного капіталу, інтеграціє в борд компанії європейських фахівців, залучення відомих світових лідерів думок, повна синхронізація з правилами виводу на ринок нових продуктів в цій сфері тощо.

Важливість цих тез, покращення експортних позицій та співпраці у розвитку підтвердив у вступному слові також віце-президент УСПП Денис Красников.

 

Доповіді учасників панельних дискусій

Спікери конференції підбирались АППАУ з метою якомога кращого представлення палітри інновацій 4.0, були також представники екосистеми – державні та інноваційні агенції. Коротко по головним тезам.

• Як і в минулій версії, на лендскейпі найчастіше фігурує IT-Enterprise. Відповідно, СЕО компанії Олег Щербатенко виступав першим. Насичена анімацією презентація, велика кількість прикладів та посилань на чисельні кейси, ясне формулювання вимог – очікувань від держави – все разом це справляло сильне враження зрілості лідера ринку.
• Вмонтовані відео допомагають посилювати та спрощувати меседжі про складні речі. Цим користалась і Наталія Луковська, головний інженер з Discovery Drilling Equipment. Тут були яскраві приклади високого інженерного рівня в машинобудуванні, переходу на цифрові технології (3D/PDM/PLM/digital twins). Компанія має сильні експортні позиції, а щодо співпраці замовниками в Україні – Наталія чітко формулювала наслідки лібертаріанської політики попередніх урядів у вигляді, перш за все, «китайської загрози» – українські виробники все більше поступаються китайцям і на власному ринку, не кажучи про міжнародні.
• «Мы были удивлены насколько спрос на решения предиктивной аналитики есть уже в Украине» – каже Ярослав Недашковський, лідер команди розробників від компанії SoftElegance, яка раніше працювала виключно на західних ринках. Очевидно, це слід трактувати як якість та клас рішень від компанії, але також те, що наш ринок все-ж дозріває. SoftElegance пропонує рішення для українських замовників, які дозволяють прогнозувати попит на ринку електроенергії з точністю до 98%. З 1 липня це стало актуально для багатьох промислових споживачів та операторів ринку. [caption id="attachment_10305" align="alignnone" width="1244"] Ярослав Недашковський – по центру. Зліва – Олег Щербатенко, справа – Денис Красніков.[/caption]

   

• Юрій Тихонов, керівник напрямку з Infocom ltd презентував портфель продуктів компанії в безпілотному наземному транспорті (UGV). За обсягом цього портфелю та рівнем рішень, компанія є де-факто єдиним вітчизняним виробником здатним проектувати та поставляти готові продукти та рішення від авто й до поїздів, а також інфраструктурні рішення, як системи зарядки електротранспорту. Олександр Юрчак коментував також виступ «Інфоком» як «паранормальний» – в тому сенсі, що ризиковані інноваційні розробки ведуться компанією самостійно й за рахунок власних оборотних коштів, отриманих з експорту традиційних систем та проектів АСУТП. Ніякої суттєвої допомоги в розвитку інновацій від держави чи фондів компанія не має.
• Данило Приходько з IMATEC фокусував у своєму виступі на світових трендах в 3D-друку та позиціях українських розробників в цій сфері. Хоча в нас є певний прогрес та здобутки (на лендскейпі представлено 13 промислових інноваторів в цій області), загальні темпи розвитку – недостатні. Промислові установки 3D-друку є тільки на 15 підприємствах України, а кількість інноваційних Центрів промислового прототипування та 3D-друку дорівнює нулю.
• Олексій Груздєв дуже добре позиціонував «Азов Контролз» як просунутого інтегратора-експортера, заявляючи при цьому про масу фішок від вендорів, які вони вже інтегрують, але також про свою відкритість до ІТ-стартапів та розробників. «Азов Контролз» зі свого боку готовий ставити конкретні завдання, пов’язані з технологіями. Олексій також неодноразово згадував у своєму виступі АППАУ, – як сильного каталізатора розвитку, в тому числі експортного.
• Леонід Хацкевич, голова напрямку IoT компанії 482.solutions, переконаний, що технологія блокчейн має великі перспективи, які вже розкриваються в усіх сферах, у промисловості зокрема. Представник компанії 482.solutions продемонстрував вже реалізований кейс, який наочно показав властивості блокчейну в рамках документообігу. Експерт впевнений, що технологія блокчейн являється головним інструментом досягнення домовленостей між суб’єктами кібер-фізичних систем. За словами Леоніда: “Інновації – це спосіб існування сучасної економіки”.
• Юрій-Володимир Блавт з Civitta дав розгорнутий огляд Бостонської інноваційної екосистеми, в порівнянні з тим, що ми маємо в Україні. Зокрема, в рамках повноти інфраструктури в екосистемах він акцентував на низькому рівні глобальних партнерств та низькій кількості сервіс-провайдерів в інноваційному розвитку. Як ключові проблеми Юрій вказав на чисельні розриви, серед яких виділимо низьку якість інноваційної стратегії України, нестачу фондів, низький рівень довіри між учасниками ринку та недостатні навички щодо формування партнерських угод.

  [caption id="attachment_10306" align="alignnone" width="1860"] Слайд з презентації Civitta[/caption]

• Олександр Семирга, головний інженер ТОВ «МЕЛТА» – ще один представник наших інноваторів на лендскейпі 4.0. Але дещо незвичний для аудиторії 4.0 та АППАУ – мова про нано-матеріали. Сегмент Advanced materials не є аж настільки цифровим, але входить у всіх класифікаціях в Індустрію 4.0, оскільки мова, звісно ж, про інновації у виробництві. Можливо, саме тому, виступ Олександра був одним з найбільш цікавих для аудиторії. «Раптом» ми повернулись до витоків інновацій – потужної наукової бази та справжніх дослідників. МЕЛТА та CyberDesk (див далі) – всього 2 представники, вихідці з НАН України на лендскейпі 4.0. Подальша дискусія показала наскільки важливо інтегрувати науковців в Індустрію 4.0 й це добре розуміє наша аудиторія.
• Масу цікавих фактів про наші можливості та позиції в глобальному контексті надала Олександра Альхимович, СЕО Luxoft. Наприклад, чого варта тільки одна історія, як малазійський уряд виділив 1 млн доларів на новий центр з умовою, що там буде тільки 10% експатів (з «Люксофт»), а решта 90% – малазійці. Через 3 роки вони повністю перейняли базу знань й стали автономними. Дуже цікавими були рефлексії Олександри про глобальні виклики – починаючи з уточнення про те, що мова вже не стільки про 12-тисячний Luxoft (з 4-тис філією в Україні), а про 120-тисячний DXC.Technology з оборотом в 25 млрд доларів. І це, як кажуть – «зовсім інша історія». Не менш цікавий факт про наш потенціал –  80% софта для німецького автопрому виробляється в Україні. Але німецькі партнери часто не хочуть це афішувати – бо ж питання іміджу якості кінцевих продуктів виникне відразу.
• Доповідь Ігора Коцюби, науковця, партнера CyberDesk, стартапу з кібер-безпеки та чільника цього напряму в АСС була цікавою як з точки розуміння стану цій області, але також перспектив розвитку. Зокрема, Ігор запропонував розглядати певні недоліки законодавчої та інших сфер в області кібер-безпеки – як можливість тестування, а також передачі українського досвіду та обміну інцидентами з міжнародними партнерами. Дійсно, кількість кібер-атак, й відповідний досвід накопичений нашими фахівцями з 2014 року області кібер-безпеки є унікальним, що вже неодноразово відмічали й американські та європейські експерти. Важливо, його добре консолідувати та позиціонувати на користь українських фірм-розробників.
• Наталія Веремеєва, куратор розробки нової експортної ІТ-стратегії, СЕО TechUkraine представила коротко і цю стратегію, і її першу ініціативу – TechUkraine portal, яка вже на етапі реалізації. Місія порталу – створити середовище, місток між зовнішнім світом, потенційними інвесторами, замовниками та нашими кращими розробниками. TechUkraine – тільки одна з 12 ініціатив, які закладені в нову експортну стратегію ІТ. І це також наслідок того самого бенчмаркингового процесу, в основу якого було закладено досвід Амстердаму та Голландії. Стратегія ще не затверджена в МЕРТ.
• Важливим для нашої конференції був виступ представника Офісу з просування інвестицій (ЕРО) Миколи Князевича. За останні 2 роки ЕРО напрацював ряд важливих сервісних послуг, які вже доступні для учасників ринку. Навіть якщо він ще не зовсім профільований під сегменти, як Індустрія 4.0, окремі послуги вже заслуговують уваги нашої спільноти. Юрчак Олександр закликав всіх експортерів активніше вивчати ці можливості та інтегрувати їх в свої плани експорту. Так, як це робили недавно члени АППАУ «Мікрол» (візити в Китай та Індію в рамках торгових місій ЕРО), «Інфоком Лтд» (аналогічно Індія та Канада). На 2020 рік ЕРО готує український стенд в Дубаї, де є можливості представлення інноваційних продуктів у Всесвітній виставці.

Отже, разом наші спікери – кращі інноватори на Лендскейпі 4.0 та управлінці інноваційного розвитку, – покрили великий спектр тем та сегментів Індустрії 4.0. В коментарях після конференції, аудиторія неодноразово відмічала високий рівень експертів.

 

Головні тези панельних дискусій

Всі три панельні дискусії були цікавими та корисними для розуміння консолідованих позицій експертів.

Перша панельна стосувалась викликів позиціонування українських інноваторів 4.0 на міжнародній арені. На думку 5 експертів важко сказати, що наші інноватори в своїй більшості йдуть в ногу зі світовими тенденціями. Але не можна сказати, що ми й дуже відстаємо – все залежить від конкретного сегменту чи напряму. Тобто, в нас є дуже просунуті фірми та приклади, а щодо узагальнень варто, мабуть, фокусувати на спільному недоліку – слабкому маркетингу. Сильний інноваційний маркетинг є перевагою конкурентів з розвинутих країнах, хоча в технічному плані, наші розробники часто мають високий рівень. На питання Наталії Луковської про бар’єри у впровадженні інновацій експерти також були одностайні –  головною перешкодою є культура ринку, де ментальність та освіта  грають ключову роль. Також досить близькою є оцінка нашого внутрішнього розуміння «хто є хто» в тих чи інших сегментах: від очевидних оцінок, коли мова йде про майже повну відсутність конкурентів (як в БТН чи цифрових двійниках) й до великих труднощів таких оцінок, якщо мова про сегменти, де в лендскейпі гравців вже більше десятка.

Друга панельна стосувалась інноваційного розвитку та стану екосистем. Цікаве питання експертам задав представник «Меінвест-Діджитал» Сергій Чуприков – «Зараз ви представляєте дуже різні категорії – консультантів з інноваційного розвитку, інтеграторів АСУТП,  розробників нано-матеріалів – науковців, розробника ПЗ по блокчейн – що спільного між вами?».  Леонід Хацкевич відповів дуже вдало, миттєво побудувавши ланцюжок доданої цінності між всіма учасниками екосистеми.

Підсумки 3-ьої панелі по експорту коментує її модератор Денис Базилевич, керівник Інституту адвокації та лобіювання, партнер платформи Industry4Ukraine.

«В умовах відсутності достатньої державної підтримки нашим розробникам вдається не тільки виживати, але й виходити на глобальні ринки. Приклади які сьогодні звучали – показові. Вони виробляють 80% софта для німецького автопрому, постачають нафтогазове обладнання, спроектоване на основі підходу digital twins, перетворюють прогалини у кібербезпеці у конкурентні переваги та пропонують найзахищені технологічні рішення. Натомість, ми чули, що чимало розробників не може відкрито говорити про своїх замовників, оскільки Україна має сьогодні радше негативний імідж. Не зважаючи на високу кваліфікацію наших інженерів, глобальні гравці схильні приховувати сам факт їх підключення на певних виробничих етапах, щоб не зашкодити своїй репутації. Тому, робота над іміджем держави має бути переглянута та вибудована системно, тим паче що існують відповідні органи, агентства та організації – як МЗС, МЕРТ, Офіс з просування експорту, InvestUkraine та навіть ціле Міністерство з інформаційної політики. Нам необхідна скоординованість та узгодженість усіх зацікавлених органів влади у практичному втілені положень Експортної стратегії, розробки планів дій для імплементації Інноваційної та Промислової стратегій. Остання, сподіваємось, буде схвалена протягом наступних двох тижнів. Ну, і на завершення з позитиву – сподіваємось, що український стенд на Hannover Messe 2020 все таки буде! Принаймні ми отримали таку надію від представника Офісу з просування експорту.»

Учасники третьої панелі (зліва направо) – Наталія Веремеєва, Ігор Коцюба, Олександра Альхимович, Наталія Луковська.

 

Інші відгуки учасників конференції

Цікаві відгуки надали інші учасники та спікери конференції.

Андрій Погорєлий з Cioneer, який модерував 2-у панельну дискусію, так коментує свої враження  –

«Сегодня в условиях жесткой борьбы за рынки, никто не хочет видеть украинские компании в числе конкурентов, так как понимают высокий инженерный уровень и интеллектуальный потенциал. С другой стороны в украинских компаний, занимающихся IoT, AI не всегда хватает качественной маркетинговой поддержки, go-to-market strategy, что не позволяет нам стать глобальными игроками. Искренне верю, что уже в ближайшее время украинские компании будут играть значимую роль на мировых рынках, однако для этого вне сомнений необходима совместная работа на государственном и коммерческом уровне.»

 

Олександр Семирга (МЕЛТА) вперше побував в спільноті 4.0 –«Дякую організаторам за запрошення, а всім учасникам за плідну дискусію. Взяв для себе багато цікавого, сподіваюсь і сам був комусь корисним. Розраховую, що на підставі нових знайомств і спілкування, створимо щонайменще два нових проекти. Щиро вдячний команді АППАУ за те, що організовує однодумців. І робить це вдало і професійно.»

 

Наталія Луковська (Discovery Drilling Equipment) також вперше відвідала конференцію АППАУ –

«Формат зустрічі і виступів спонукає робити зміни, бо ти реально бачиш інструменти і з ким зміни можна втілювати, робити їх реальними! Значний потенціал підприємств, який ми сьогодні бачили, є тому підтвердженням. Але, як було добре підмічено, що невтручання держави не є сьогодні нашим здобутком. Держава повинна стати захисником інтересів національних компаній, які працюють на рівні світових лідерів та спонукати до активних змін тих, хто готовий втілювати Індустрію 4.0 на своїх підприємствах, особливо, якщо це не великі корпорації. До речі, на конференції часто звучав термін “екосистема”! Повністю згідна – нам потрібна екосистема Індустрії 4.0. Щодо інших вражень – це один із найкращих заходів, в якому я брала участь. Він має якийсь чарівний компас, а магнетизм учасників стає реальним дороговказом. Вражена. Сповнена сподівань і впевненості невідворотності змін.»

 

Головні висновки та подальші кроки

Отже, й повертаючись до головних завдань конференції – як представлення та затвердження висновків в аналітичному огляді, консолідації щодо викликів в експорті та розвитку інновацій, –  як можна охарактеризувати підсумки конференції.

1. Спільнота в цілому підтверджує головні висновки, представлені в аналітичному огляді Лендскейпу 4.0. Краще позиціонування по цільовим сегментам, зміну іміджу, потужний маркетинг, спільні консолідовані дії – все це необхідно запускати в дію якомога швидше. Високий попит на друкований звіт на самій конференції та після неї, також підтверджує необхідність таких документів, як інструментів розвитку експорту та просвіти ринку. Щиро дякуємо німецькому товариству GIZ-Ukraine за допомогу в цій справі.
   
2. Експерти та учасники продемонстрували також високий та одностайний рівень розуміння викликів інноваційного розвитку. Відновлення співпраці з науковцями, розвиток інфраструктурних елементів інноваційних екосистем промислових хайтек, консолідація всіх стейкхолдерів навколо цих питань, підтримка держави та стимулювання нею інноваційного розвитку – все це необхідно для скорочення розривів, які наразі тільки зростають.
3. Наростання розривів підтвердив і факт відсутності на конференції тих самих «всіх» стейкхолдерів. Подію проігнорували профільні департаменти МЕРТ та МОН, був всього 1 представник від ЕРО, майже не було промислових підприємств, дуже мало – університетів та представників НАН України. Здивувала відсутність тих нових та старих діджитал структур, які публічно беруть на себе місію організаторів та координаторів цифрового розвитку в масштабах України. Також, організатори не зрозуміли реакцію колег по новоствореній Industry4Ukraine, куди ввійшло вже більше 40 об’єднань й серед них чимало тих, для кого питання експорту та інновацій є не менш актуальними, ніж для АППАУ. Все разом це означає, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]розрив між категорією передових розробників та всіма іншими збільшується. Не можна бути на «одній хвилі» в світі 4-ої промислової революції, не розуміючи рівень кращих інноваторів, але також їх виклики, їх бачення розвитку. [/perfectpullquote]Для державних стейкхолдерів, це означає також подальший відрив від бізнесу. Як можна говорити про якісні державні програми (без різниці – інновацій чи експорту), не розуміючи стан по чисельним сегментам ринку? Адже той факт, що наші різні сектори швидко дигіталізуються – не викликає сумнівів. Але в тому й складність управління такими програмами, що всі ці сектори дуже різні.

Не зважаючи на ці труднощі об’єднання, АППАУ продовжить розвиток експортного напряму Індустрії 4.0. До кінця року ми плануємо зробити подібний огляд англійською, представити його зарубіжним партнерам, також потрібно прийняти остаточне рішення щодо українського стенду на Hannover Messe 2020. Окремі наради щодо покращення співпраці плануються на кінець серпня з Офісом з просування експорту.

В якості пропозицій до Правління та членів АППАУ – нам необхідно все-ж організувати Експортний комітет. Новий Лендскейп, наша аналітика, результати конференції ясно показують, що експортний потенціал дійсно великий. Але щоб його рухати вперед, потрібна не тільки пресловута «державна підтримка». Як і в попередні роки, ми можемо її не дочекатись і в 2020. Вищевказані напрями розвитку експортних програм ми можем частково рухати й самі. Для цього потрібна краща само-організація, виділені представники та ресурси від наших фірм-експортерів.

На завершення, хочемо подякувати всім наших спікерам, учасникам, й головним партнерам заходу – HUB 4.0 та GIZ-Ukraine.

Виконавча дирекція АППАУ.

Корисна інформація по тематиці конференції

1. Аналітичний огляд Landscape Industry 4.0 in Ukraine
2. Фото звіт з першої частини конференції
3. Експортна стратегія – 10 змін для нової влади

Нижче подано текст спільної заяви промислових Асоціацій до гілок влади – це є попередня, внутрішня версія, що виноситься на узгодження членів АППАУ.

Визнаючи ключове значення розвитку промисловості для економіки України з позицій внеску сектору в створення робочих місць, експорту, розбудову інноваційного потенціалу, ми закликаємо новообраного Президента,  майбутній склад Верховної Ради та Кабінет Міністрів, політичні партії зробити питання промислової політики України топ-пріоритетом політичного порядку денного.

Розвинені країни світу розуміють важливість сучасної промисловості і постійно опікуються її розвитком. В даний час світ переживає ренесанс індустріальних політик у формі стратегій Індустрії 4.0 –  цифровізаціі процесів по всьому ланцюгу створення доданої вартості виробів, випуску смарт продуктів та зміни бізнес-моделей.  Натомість в Україні продовжується зворотній процес деіндустріалізації, а більшість промисловіців – далекі від завдань цифровізації. В 2018 році, частка обробної промисловості у ВВП склала всього 11.5% По більшості показників індустріального розвитку утворилось величезне відставання України навіть від країн сусідів.

Тому, підтримуючи курс на інтеграцію України в європейський та світовий простір, ми закликаємо всі гілки державної влади позиціонувати державу в світі як індустріально-технологічну державу.

Ми закликаємо Президента, новий склад Парламенту та Уряд України, політичні партії майбутньої коаліції якомога швидше здійснити 3 наступні кроки:

1. Офіційно задекларувати промисловий розвиток як один з найвищих політичних пріоритетів порядку денного своєї діяльності.
2. Застосувати загальноекономічну стратегію індустріально-технологічного розвитку, що концентрується на створенні нових обробних потужностей в національній економіці, цифровізації та реконструкції інфраструктури.
3. Створити посаду віце-прем’єр міністра з питань промислової політики, до повноважень якого буде входити координація питань промислового, інноваційного, експортного та кластерного розвитку.

Успішна імплементація відповідних стратегій та політик на  всіх рівнях державної влади вимагає дотримання кількох умов.

1. Створення сприятливого бізнес-клімату в країні

Розвиток української промисловості потребує базових реформ – судової, регуляторної, фінансових послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

2. Першочергова увага до середньо- та високотехнологічних секторів промисловості

Політика має фокусуватися насамперед на тих секторах, що продукують найвищу додану вартість, створюють робочі місця в пов’язаних секторах промисловості, активно інтегруються в ланцюги виробництва.

3. Інклюзивність та скоординованість

Держава має зосередитись на створенні рівних правил гри для всіх вітчизняних виробників. При цьому сприяння розвитку малого та середнього бізнесу має залишатись пріоритетом державної політики. Держава майти віднайти фінансовий ресурс для сучасного індустріального розвитку.

4. Масова та швидка цифровізація

Реалізація ініціатив, передбачених Цифровим порядком денним для України (зокрема, в рамках Індустрії 4.0 як створення дорожніх карт цифровізації окремих галузей та підприємств, перехід на нові цифрові стандарти, просвітницька діяльність серед підприємств) повинно забезпечити всеохопну цифровізацію української промисловості, економіки та держави в цілому.

5. Підтримка розвитку інноваційних екосистем

Створення високотехнологічних промислових продуктів потребує відповідних життєздатних інфраструктурних елементів (техно- та індустріальні парки, бізнес-інкубатори, центри R&D та трансферу технологій, акселератори та інкубатори стартапів тощо). Паралельно потрібні синхронні дії щодо реформи освіти, науки, підтримки співпраці сфери досліджень та бізнесу, прискорення процесів використання нових технологій у промисловості, залучення інструментів регіонального та кластерного розвитку.

Цей документ є узгодженою позицією, яку  підтримують наступні бізнес- та промислові асоціації, торгово-промислові палати України, політичні партії, агенції регіонального розвитку, провідні аналітичні та дослідницькі організації.

(перелік асоціацій та кластерів – підписантів Маніфесту планується розмістити на новому сайті, що є в процесі створення)

Ukraine is well known in Europe for qualified, affordable and available IT staff. With about 100000 IT-developers today ranks as no.1 IT destination in Eastern Europe. At the same time almost nobody knows about industrial high-tech solutions “Made in Ukraine”.There is huge potential from various sectors of IT and innovators across Ukraine.

Ukraine ranks in top 8 countries worldwide able to ensure complete cycle of aerospace manufacturing. It is in top 5 world producers of tanks, and it has also strong position in manufacturing of heavy industry and power equipment, complex engineering and turn key projects, and other sectors.
In 2016 Association of Industrial Automation of Ukraine together with Association of Innovation Development of Ukraine formed a national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. The movement was positioned as the common platform for all hi-tech segments. Today we unified >60 companies and made a lot of promotion of world concepts like Industry 4.0 and Industrial Internet of Things.

 

So, in this overview we would like to present the Ukrainian potential in the segments driven by Industrial Automation and IT segments. With regards to expectation of our German partners we believe that Ukraine has good opportunities to grow together with main options as
1. The highest in Eastern Europe number of developers and excellent ratio of quality/price.
2. We are already integrated into global markets with 100+ international centers R&D. It means that we follow global trends including such in 4.0/IIoT domains and ready to be a part of global value chains in many industrial hi-tech segments.
3. We quickly develop strong local ecosystems per different hi-tech segments. It already exists in IT sector and we push other hi tech segments to develop it.

THE NATIONAL MOVEMENT ‘INDUSTRY 4.0 IN UKRAINE’

In July 2016 first 18 companies joined to national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. They included the subsidiaries of worldwide companies as Microsoft, ABB, big local industrial End Users and local system integrators. Today the movement includes 65 members and it is still non government initiative managed by APPAU. The main statements of movement are fixed in the Chapter ‘Industry 4.0 in Ukraine’.They are as follows:

• Ukraine should remain and grow its position as hi-tech developed country.
• IT-industry is recognized as leaders in term of technologies as well as business practices.
• It should be much better integration into worldwide & EU movements, as examples it cited the German Industries 4.0 and US Industrial Internet Consortium.
• Market education & development of digital transformation road map per industry is fixed up as main priorities in short term period.

ECOSYSTEM OF INDUSTRIAL HI-TECH MARKETS IN UKRAINE:

Ukraine still survives difficult decades of national self-identification and break with post Soviet (Russian) imperia. Many liaisons among players in industrial hi-tech segments have broken because of non effective last governments and slow reforms, absence of Industrial and Innovation strategies at State level.

Machine-building sector could not survive the break of export to Russia and CEE countries and drop down since 2013. Other assets are still strong and attractive and demonstrate good changing dynamic.
1. IT sector is champion of growth with 25-30% of Compound Annual Growth Rate.

2. Ukraine’s technical education is the foundation of Ukraine’s hi-tech ecosystem.  Ukraine’s army of more than 90,000 IT professionals makes the country a leader in Central and Eastern Europe by the number of engineers and the number of graduates emerging into the labor market.

It’s absolutely clear that current capacities of Education System significantly exceeds the demands of local industry. So, being the European country with the lowest per capita GDP, Ukraine continues to be a donor of well educated young people for wealthier countries. This is the price for having non-effective governments during two decades.
But by taking a more pragmatic approach, it’s easy to conclude that this creates great opportunities for international companies searching for young talents, as well as for neighboring European countries.

3. Ukraine still has strong scientific potential. National Academy includes 160 Institutes with > 31 thousands of researchers. Even being degraded last years, many assets, works, studies and staff are very valuable in term of scientific level, staff availability and price.

4. Ukraine has huge and still not realized potential of manufacturing.More and more companies start to move the manufacturing facilities from China to Ukraine due to reasons of cost and proximity to EU.