Промисловість та її диджиталізація є основою європейських та світових політик Індустрії 4.0, яка в свою чергу, в епоху 4-ої промислової революції виступає драйвером економічного зростання. Ще влітку в учасників платформи Industry4Ukraine були великі сподівання до нових гілок влади.
Але минає час, й, натомість, приходить тривога – новий уряд поки не дає знати, як він збирається фокусуватись на промисловості, промислових хайтек, діджиталізації та інноваціях в цих сферах, а в новій економічній програмі уряду ці питання навіть не звучать.
Між тим експертні спільноти самостійно продовжують розробку та впровадження проектів стратегії Індустрії 4.0, напрацювань промислових об’єднань від ФРУ та УСПП, розробляють нові policy papers, що посилюють та деталізують окремі тези вищевказаних стратегій та програм розвитку. Окремі асоціації як АППАУ разом з партнерами самостійно виконують цілий ряд проектів державного, національного рівня. Наприклад, як широка просвіта ринків, створення дорожніх карт діджиталізації по галузям, мережі Центрів 4.0, кластерів промислових хайтек, впровадження міжнародних технічних стандартів, інтеграції в ЄС тощо. Але де і яка у всьому цьому позиція та роль уряду?[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] З усіх можливих ролей – стратегування й policy-making, координації та-чи комунікацій національного рівня, зрештою, виконання вже спланованих раніше державних програм тощо – в чому бере на себе відповідальність уряд в новій каденції? [/perfectpullquote]
Час іде швидко, подібних питань до уряду все більше, але відповідей поки немає.
Отже, 24 жовтня ми запрошуємо представників профільних міністерств та відомств на відкриту зустріч з учасниками платформи Industry4Ukraine. Головна мета – зрозуміти точки дотику та спільні плани на 2020.
В програмі обговорення 2 головні теми та їх категорії
А. Статус програм та проектів Industry4Ukraine
А1. Промислові стратегії та політики (В. Власюк, «Держпромзовнішекспертиза»)
А2. Виконання проектів стратегії Індустрії 4.0 (О.Юрчак, АППАУ)
А3. Галузеві дорожні карти: поточний статус та виклики розробників карт
Залізничний транспорт (В. Самосоненко, ДУІТ)
Суднобудування (В. Лисенко, «Укрсудпром»)
Автоматизація в ЖКХ (А. Сухорябов, Синергія)
Харчова та переробна промисловість (М. Тютюнник, АППАУ)
А4. Проурядові ініціативи – Industrial Week в листопаді (Д. Базилевич, Інститут адвокації та лобіювання).
В. Урядові програми: стратегії та плани, дотичні до промисловості, промислових хайтек та діджиталізації на 2020
В1. Стратегії та політики промислового розвитку, плани 2019 (ТBD, – запрошуються представники Мінекономрозвитку)
В2. Цифрові стратегії в промисловості (ТBD, – запрошуються представники Міністерства цифрової трансформації)
В3. Цифрові стратегії в енергетиці, транспорті та інфраструктурі (ТBD, – запрошуються представники Міністерства цифрової трансформації та відповідних міністерств)
Захід відбудеться 24 жовтня з 10 до 13 години, в конференці залі Спілки журналістів, вул. Хрещатик 27А, 2-ий поверх.
Запрошуються керівники асоціацій та об’єднань платформи Industry4Ukraine. Вхід вільний за запрошеннями.
Семінар, що відбувся 11 жовтня на цю тему, був 1-им в проекті #aCampus, цілком присвяченим темі стандартів. Тому й увага до нього була великою з обох сторін – як учасників ринку, так і команди проекту. По ідеї, семінар (як і наступні що плануються) мають виконувати 2 головні цілі – 1) надати головну інформацію про відповідні стандарти, 2) розкрити їх роль у вирішенні конкретних ринкових проблем. Тільки так можна «достукатись» до ринку й, відповідно, стимулювати попит на використання стандартів. Отже, що у нас вийшло, а що не дуже 1-го разу?
Презентації по стандартам
Автор цих рядків зробив коротий вступ, формулюючи 3 базові меседжи про особливості проекту #aCampus
Команда проекту сприймає ці меседжи, як стратегічні виклики, й пропонує відповідні рішення. Зокрема, в п.1 ми говоримо про 3 базові речі, які мають домінувати серед замовників та інтеграторів
Спочатку стандарти, як основа технічних політик, а тоді вже «гра в улюбленого вендора»
Базовою річчю також є мова – ми не можемо користуватись напрацюваннями чужої країни (російський ГОСТ), тим більше часто-густо, з невірним перекладом й залежати від їх рішень. Замовники мають користуватись українськими ДСТУ і тому важлива їх співпраці та участь в Технічних комітетах Національного Органу Стандартизації (НОС).
Також базовим – з точки зору світових практик, – є залучення та роль Університетів в питаннях освіти та просвіти, включно зі стандартами. АППАУ зробила ставку в цьому проекті на провідні кафедри провідних технічних Університетів, своїх членів, й початок проекту, говорить про те, що це – правильне рішення.
Подальша презентація Олександра Пупени, голови під-комітетів стандартів МЕК 61512 та МЕК 62264 повністю підтвердила цю тезу. Впродовж останніх 4 років Олександр та його команда з Національного університету харчових технологій, системно й послідовно «копають» теми й деталі згаданих стандартів, й використовують їх в своїй практиці системної інтеграції АСУТП. Команда безумовно, володіє на сьогодні кращою експертизою по обом стандартам і вже надає навчальні послуги по ним.
Приведу тільки 1 слайд з його презентації (повністю можна переглянути тут) –
[caption id="attachment_8958" align="alignnone" width="875"] Рис. 2 Організація інформації щодо стану та режимів роботи технологічного вузла, згідно стандарту МЕК 61512, слайд з презентації О. Пупени.[/caption]
Наявність подібної інформації є основою для автоматичного обліку та розрахунку КПЕ по стандарту ISO22400 по виробничим КПЕ. Іншими словами, щоб (наприклад) порахувати коефіцієнт експлуатаційної готовності, як відношення між фактичним часом виробництва продукції та запланованим часом зайнятості для одного, окремо взятого робочого вузла, потрібно знати цей реальний, фактичний час. Й таких КПЕ, що базуються на параметрах часового виміру по стандарту ISO22400 – 13 (з 38). А тепер уявіть собі, що таких вузлів (ліній, машин, насосних станцій тощо) на великих підприємствах сотні! Чи можливо рахувати експлуатаційну готовність щоденно й ручним способом? А якщо цих КПЕ хоча з десяток?
Іншими словами, цей приклад ілюструє, що за відсутності подібної організації даних, й структури програмного забезпечення, автоматичний облік КПЕ стає або нереальним, або дуже важкою й витратною частиною програмного інжинірингу. Що далі на семінарі й підтвердив Ярослав Люлько з Сілоджик Груп.
В своїй презентації (повністю – тут), я також акцентував на необхідності більше повного та системного освоєння ISO 22400 в ТК 185, на рівні практичних інструментів розрахунку показників як ЗЕО та інших. Актуальність та потреба в таких інструментах існує давно – про це говорять представники великих компаній як ДТЕК, Метінвест, Укргазвидобування та інші. З іншого боку, експерти ТК 185 не можуть виробити такі інструменти без тісної колаборації з менеджментом зі сторони замовника. Проект aCampus вже налаштований на подібну співпраці, зокрема, в робочій групі ISO 22400 є 2 великі замовники та кілька ІТ- та інжинірингових фірм, й подібні завдання включені в план робіт проекту. Водночас, це не виключає залучення нових замовників – aCampus є відкритими для подібної колаборації по іншим стандартам та галузям.
Презентації учасників ринку
2 провідні розробники, вони ж системні інтегратори, демонстрували свої рішення по темі семінару – це IT-Enterprise та «Індасофт-Україна». Останній також був спонсором даного семінару. Коротко, по головним тезам.
Директор IT-Enterprise Олег Щербатенко представив цілісну концепцію розвитку компанії, як повномасштабного українського розробника рівнів ERP-MES, відкритого до співпраці та інтеграції з рівнями ОТ (АСУ рівнів 1 та 2), рис. 3.
Цей слайд важливий з точки зору сегментації рішень компанії, оскільки чимало спеціалістів звикли до певних загальновизнаних категорій ПЗ, як MES чи APS. Відповідно, до якого сегменту відноситься продукт SmartFactory, який вже чимало реалізацій на українських підприємствах було не зовсім зрозуміло. Тепер це ясно. Цікавим та видовищним (відео-вставки) в презентації Олега Щербатенко були чисельні приклади використання нових технологій Індустрії 4.0.
В презентації Сергія Євтушенко, директора «Індасофт-Україна» найбільш корисним було представлення цілісного бачення по інтеграції даних на рівнях 2-3 піраміди АСУ. Нинішня ситуація на більшості підприємств характерна чисельними крос-функціональними розривами між департаментами, що приводить до дублювання робіт, функцій, збільшення витрат та вартості проектів, рис. 4.
[caption id="attachment_8960" align="alignnone" width="916"] Рис. 4 Картина сучасного великого підприємства в Україні[/caption]
«Індасофт-Україна» має великий досвід інтеграції різних під-систем та усунення подібних розривів. Як системний інтегратор, вони реалізували десятки проектів в РФ, Казахстані, Прибалтиці та Україні. Головна стратегія – уніфікація під-систем та пропозиція готових рішень на рівнях збору даних, моделей та процесів, а також інтерфейсів, рис. 5.
[caption id="attachment_8961" align="alignnone" width="892"] Рис. 5 Першочергові категорії уніфікації та інтеграції у виконанні «Індасофт-Україна»[/caption]
Сергій Євтушенко детально розповів про рішення компанії в реалізації модулів MES матеріального балансу, енергоефективності, управління якості, технологічного моніторингу та оперативно-диспетчерського управління.
Панельна дискусія
В панельній дискусії прийняли участь всі спікери, також ми почули думки аудиторії. Коротко по головним питанням, включно з тими які дискутуються й досі в групі ТК 185 –
1) Директори ІТ часто живуть в своєму світі, ОТ – в своєму. Як змінювати відношення обох сторін?
Олег Щербатенко вважає, що це можливо тільки шляхом освіти та просвіти ринку, але також залучення обох категорій в інтеграційні проекти АСУТП-MES-ERP.
2) Який рівень проникнення MES систем в Україні, якщо в розвинутих країнах (дані LNS) це становить 20%.
Сергій Євтушенко не погоджується з вказаними відсотками. Навіть в РФ за останні 10 років рішення MES були масово розповсюджені в секторах транспорту нафти й газу, нафтопереробки, хімії тощо. Україна дуже відстає від РФ, а також Казахстану в подібних рішеннях. Причини 2 – як брак інвестицій, так і нижчий рівень культури керівників підприємству. Варто зазначити, що велику просвітницьку роботу з підприємствами в РФ з середини 2000-их вів MES-центр. В Україні подібні навчально-консультаційні послуги тільки формуються.
3) Якщо на підприємствах багато різнородного обладнання, в тому числі старого та б-у, то проблема інтеграції його на рівень МЕS, хоча б моніторингу КПЕ мала б бути дуже актуальною. Чи бачимо ми цей попит?
Олег Трохимчук (ВГ «Техінсервіс») каже, що наразі їх група як генпідрядник добре бачить цю проблему, й буде її вирішувати. Натомість, в ролі системного інтегратора вони не часто зустрічались з подібним попитом в своїх галузях. Причина, можливо, в недостатній бізнес- та виробничій культурі підприємств.
4) «І навіщо стандарти?» – якщо стандарти важливі, то в чому їх найбільш очевидні переваги на практиці? Зокрема, чи бачимо ми економію на інжинірингу, яку декларують гуру в цій оласті, як Денніс Брендл з США (до 50%)?
Ярослав Люлько з «Сілоджік Груп» гарно відповів на це запитання. В одному з останніх преоктів компанія користується програмним пакетом Pack ML, який надає доступ до стану вузла (рис. 2). дозволяє дуже швидко налагодити автоматичний облік КРІ. Різниця в часі на це налаштування – дуже велика, в порівнянні якби програміст сам це робив вручну вишукуючи необхідні дані серед десятків контролерів. І саме тому, що цей продукт враховує всі 3 стандарти. Більше про цей кейс – див. в інтерв’ю Ярослава для сайту ТК 185. Цю ж тезу – про значне зниження витрат на інжиніринг, підтверджу. технічний директор “Індасофт-Україна” Володимир Патрахін “Ви не уявляєте, яку роботу треба провести, щоб зрозуміти, що означають та як корисно використати упаковані біти подій, наприклад, контролера який керує упаковочною машиною. Тому ця інтеграція звучить як “складно, довго, дорого та взагалі невдячна справа”. Але це тільки частина проблема, яка радше технічна. Інша проблема в людському факторі – оскільки ІТ директори не розуміють цього всього, їм простіше “відмахнутись” й надати дані з ERP, далекі від реальності, головне щоб була красива картинка для керівництва. Для справжньої інтеграції треба шукати досвідчених ОТ-ків. ”
Попередні висновки та рекомендації подальших дій
Судячи з відгуків, семінар був корисним для аудиторії, тема актуальна й сприймається. Команда проекту «накачує» ринок новими матеріалами й стандартами. 2 білі книги – по стандартам МЕК 61512 та МЕК 622264 були роздані на події в друкованому вигляді. Позитив також в залученні чисельних замовників та інтеграторів.
Разом з тим видно, що розрив між окремими експертами ТК 185 та навіть передовими розробниками – інтеграторами ще великий. Нам дуже бракує кейсів та практичних прикладів, які б більш розгорнуто демонстрували ролі та переваги стандартів. Власне, до ствердження головної місії стандартів як «мови що об’єднує» ми на семінарі так і не добрались. Бо реальних наших прикладів з використанням вищезгаданих стандартів майже немає.
Тому головна рекомендація для наших експертних груп, що планують наступні семінари по КПЕ, а також функціям безпеки – нам потрібно демонструвати більше практичних кейсів використання стандартів.
В цілому ця ситуація дуже добре відображає рівень зрілості експертної спільноти промислових хайтек. Він все ще низький. Безумовним прогресом цього стану в проекті aCampus є зрушення з «мертвої точки» в якому ми перебували майже 2 роки після створення ТК 185. І цей семінар підтвердив, що перші кейси можуть з’явитись в найближчі місяці разом з замовниками як Інтерпайп, Метінвест, ДТЕК, рядом харчових та фармацевтичних підприємств, а також найбільшими розробниками як IT-Entrprise, «Індасофт-Україна», Сілоджик Груп та іншими. Але щоб вони з’явились потрібна злагоджена робота тих самих колаборативних команд в рамках проекту aCampus.
Тому – разом тримаємо фокус на практичних кейсах й разом прояснюємо питання, як і в чому стандарти можуть вирішувати практичні проблеми ринку.
Згідно рішення Правління АППАУ від 8 серпня 2019 р. створення Експортного комітету АППАУ планується від початку в рамках платформи Industry4Ukraine. 1-ше спільне засідання відбудеться 5 вересня в Києві. До вашої уваги попередня програма заходу.
17-00 Вступ. Знайомство.
17-10 Огляд викликів експорту від Індустрії 4.0 (О. Юрчак, АППАУ)
17-30 Огляд викликів експорту від машинобудування та інжинірингу (Д. Красников, УСПП)
17-50 Інші виступи, обговорення (уточнюється)
18-30 Перерва
18-45 Пропозиції щодо формування складу комітету
19-30 Закінчення наради
До участі запрошуються члени АППАУ та платформи Industry4Ukraine, УСПП. Реєстрація – підтвердження на адресу olga.perepelitsa@appau.org.ua з інформацією ПІБ, посада, організація, телефон.
Нарад відбудеться за адресою м. Київ, вул Коновальца 36Д, офіс TIW, 8-ий поверх.
Результати 1-го опитування про стан виробничих КРІ (КПЕ) в Україні говорять про масове розповсюдженні різноманітних систем КПЕ, але рідко у відповідності до міжнародних стандартів. Зокрема – до стандарту ISO22400, який визначає 35 виробничих КПЕ та головні правила їх використання. Далі – детальніше про опитування та наші висновки.
Про опитування
Опитування було запущено в рамках проекту aCampus. Повністю відповіли на наші запитання представники всього 11 компаній. Це – ДТЕК Енерго, Інтерпайп, Метінвест, УкрГазВидобування, KMZ Industries, Дікергофф Ценмент, СНВО «Імпульс», Discovery Drilling Equipment, Карпатнафохім, Укрграфіт та ПАТ «ФЕД». Респонденти – керівники служб ІТ та АСУТП. Окремо ми провели глибинні 4 інтерв’ю з замовниками з енергетики та металургії. В цілому висновки онлайн опитування корелюються з інформацією з глибинних інтерв’ю.
Головні результати та висновки
Результатів всього 9 – відповідно до кількості запитань
90% підприємств мають свої розвинуті системи виробничих КПЕ
Тільки 33% знайомі зі стандартом ISO 22400, 22% ніколи про нього не чули, решта – знають просто як назву
Серед КПЕ які використовуються, переважають 1) коефіцієнт завантаженості обладнання, 2) оборотність запасів та 3) енергоспоживання
Серед найбільш важливих фігурують коефіцієнт завантаженості обладнання, якість та продуктивність праці.
Частіше всього за ці КПЕ відповідальними є тех. дирекція, потім планово-економічні відділи підприємств
100% респондентів вважає що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]інтеграція цих КПЕ в систему фінансово-економічних підприємств має бути першочерговим пріоритетом керівництва[/perfectpullquote]
77% говорить що сьогодні КПЕ вимірюються ручним або напів-ручним способом
Тільки 22% респондентів кажуть про відсутність стимулювання за досягнення КПЕ, решта – є індивідуальна та-чи групове стимулювання
65% потребує додаткової інформації про кращі практики в області виробничих КПЕ
Детальніше результати опитування можна переглянути за цим посиланням.
Ці результати разом з фокусними інтерв’ю формують 5 головних викликів
Ручне введення (п. 7) та відсутність автоматизації польового рівня значно знижує достовірність КПЕ, й відповідно довіру керівників. Багато керівників рівня С-1 / C-2 вважає це радше формальністю, ніж дієвим інструментом підвищення ефективності бізнесу.
Є дещо різне усвідомлення найважливіших КПЕ, зокрема ми побачили значний розрив між ОЕЕ (який завжди і всюди пропагується в АСУ-ІТ та в Індустрії 4.0 як найголовніший) і тим, що є на наших підприємствах
Є різні підходи, різні системи обліку та різні назви одних і тих же КПЕ – і це створює проблеми для аналізу, бенчмаркингу та постійних покращень. Якби всі підприємства користувались одним стандартом (як ISO 22400) – такого б, очевидно, не було. Водночас, замовники підтверджують, що опиратись на українські стандарти немає сенсу – «їх просто немає».
Фокусні інтерв’ю також підтверджують, що доказів (методик, підходів, інструментів) того, як та який вплив сучасні технології АСУ-ІТ виявляють на виробничі КПЕ – вкрай мало. Як правило, вони невідомі на більшості підприємств, й тому [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]рівень цільових показників щодо вкладу АСУ-ІТ в виробничі чи економічні КПЕ також відсутній.[/perfectpullquote]
Ще один важливий висновок – «мова не тільки про технології». Навіть якщо ви поставите всюди датчики й введення даних в облік та обрахунок КПЕ буде автоматизований, це не вирішить всіх проблем. Як вірно пише Євген Ковнір з ДТЕК – «Эффект (будет) – в улучшении системы сбора данных, но не в улучшении самого производственного процесса. Просто теперь проблемы и отклонения оценены более точно. Но никакой диджитал механизм не сможет подсказать, как снизить, например, процент дефекта пайки электронной платы, который так точно распознал искусственный интеллект. Здесь требуется классический lean: команда проекта, диаграмма потенциальных причин возникновения дефекта на листе ватмана, мозговой штурм и проверка многих гипотез вручную».
Отже, можна узагальнити, що (знову і вкотре) – проблема впровадження та використання КПЕ, їх достовірності та інтеграції в фінансово-економічні показники підприємств, – комплексна. І, точно, не все вирішується на рівні польової автоматизації чи сучасних ІТ-систем. Водночас, з опитувань, очевидно слідує, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]на нашому рівні розвитку (2.0-3.0) використання єдиних стандартів, базова автоматизація, яка значно підвищує якість даних та перехід з ручного введення даних на автоматизований, точно вирішує багато проблем.[/perfectpullquote]
І це потрібно робити.
Серед експертів також домінує певний скепсис відносно темпів нашого розвитку – тобто, вирішення цих очевидних завдань, й того як ми доганяємо розвинуті країни. Тестові, публічні опитування АППАУ на конференціях з 2014 року говорять, що показники як ОЕЕ (ЗЕО – Загальна Ефективність Обладнання), який найчастіше цитується в звітах західних провайдерів про вплив технологій, знають лічені одиниці. Й прогрес в цій сфері є, але дуже малий. Певну надію дають нові заводи від західних компаній, що збудовані в Україні. Там західні стандарти автоматично переносяться й впроваджуються в виробництво. Але таких експертів та детальних даних немає як серед наших респондентів, так і в цілому в спільноті АППАУ. Наші експерти, натомість, в один голос кажуть також про значне відставання від РФ, де ISO 22400 й подібні стандарти, що мають відношення до АСУ – ІТ здавна підтримуються на державному рівні.
Так чи інакше, результати дослідження формують контекст та питання для обговорення, як
Валідність отриманих результатів для всього ринку, – «так чи ні» по пп. вище, чи є якісь окремі винятки?
Найбільш критичним в висновках для служб АСУ-ІТ виглядає пункт 4 про неможливість доказу переваг технологій, – без ясних методик та інструментів. Тоді чому служби над цим не працюють? Чи все-ж, ці методики є, але тримаються в великому секреті? Це ж питання до вендорів та інтеграторів, які здавалось би, мають бути не менш зацікавлені в продажі своїх технологій та продуктів.
Якщо стандарти та методики, що на них базуються важливі, чому підтримка замовниками ТК 185 ринком є настільки низькою? Тобто, явного інтересу від великих компаній до стандартів АСУ-ІТ на рівні ДСТУ ми не бачимо, – чому? Чому за роботу ТК 185 по перекладу та переводу на ДСТУ нам мають платити німецькі партнери (=німецькі платники податків), тоді як роботу інших технічних комітетів НОС все-ж оплачують українські підприємства? Чи означає це, що технічні політики АСУ-ІТ наших підприємств все ще можуть базуватись на «доморощених» (чи скопійованих з російських ГОСТ-ів стандартах)?
Таке обговорення відбудеться 4 вересня в клубі «5-ий елемент».
Подальші питання розвитку ISO 22400 та інших стандартів в проекті aCampus
Між тим, з точку зору команди проекту не все так погано. Проект aCampus значно оживив роботу ТК 185 й наразі робляться велетенські (в порівнянні з минулим періодом) кроки вперед. Зокрема, експерти команди відмічають наступні зміни
Дійсно, глосарію термінів українською по ключовим термінам ISO 22400 ми не виявили. Зі сторони пересічного користувача це виглядає досить дивно. В країні є десятки кафедр «Економіка підприємства» в ЗВО й не менше по системам керування, є тисячі україномовних підприємств. А от власної й узгодженої технічної мови в сфері промислових систем керування підприємствами – немає. Приблизно та сама ситуація по іншим 4 стандартам. Але ми виявили, що й російською переклад багатьох стандартів, включно з ISO22400 – неякісний, місцями просто невірний, тому їх ГОСТ-ом навіть для наших російськомовних замовників користуватись досить складно. Натомість, команда проекту вже вийшла на об’єднаний глосарій «вертикалі» АСУТП-MES-ERP (ISO22400 – IEC 61512 та IEC 62264), який от-от буде переданий на обговорення експертів.
В вересні планується вихід драфт-стандарту українською, а також вихід білої книги по ISO 22400, де ми популярно представимо цей стандарт в контексті як економічних, так і технологічних викликів підприємств. Далі буде посібник. Ми вважаємо, що біла книга та посібник (й такі речі будуть по всім 5 стандартам) значно полегшать сприйняття та впровадження стандартів.
Нашими консультантами та партнерами в цій сфері є провідні фахівці та експерти компаній ДТЕК, Метінвест-діджитал, Інтерпайп, IT-Enterprise, Digital Lean Kombinat, також колишні топ-менеджери підприємств як АМКР та Danon. Отже, разом ми зможемо показати досить швидкий, а головне – валідний (тобто, який викликає довіру) для ринку результат.
Також ми націлені на вироблення кількох інструментальних речей – як кейс-стаді, та інструменти розрахунку ОЕЕ, прикладів яких чимало в мережі. Ці речі також будуть надані ринку.
Й останнє, але не менш важливе – проект значно консолідує всю експертну спільноту АППАУ та ТК 185. Кращі експерти з категорії замовників, інтеграторів, вендорів, ЗВО, консалтингового середовища – будуть мати нагоди не тільки показати себе, але й отримати публічне визнання. На грудень 2019 АППАУ готує спеціальні заходи по визнанню та стимулюванню публічної активності кращих експертів ринків промислових АСУ – ІТ.
Що зараз потрібно від ринкових гравців – це активна участь. Хоча команда aCampus вже добре укомплектована, й, зокрема група по ISO 22400, прикладні й дотичні до окремих, конкретних індустрій експерти завжди потрібні.
Отже, очне обговорення цих викликів та пропозицій в експертному середовищі відбудеться 4 вересня в Києві.
Тому ще раз дякуємо нашим респондентам опитування й запрошуємо до подальшої співпраці в проекті aCampus. Наразі – будемо вдячні за проходження нового опитування по методам керування в порційному виробництві.
On August, Ukrainian technical committee 185’ ‘Industrial Automation’ has started the project called aCampus, – ‘awareness CAMpaign for better Use of Standards’. This article describes goals and the scope of tasks in the project.
Why this project
Today, the world landscape of Industry 4.0 standards includes about 60 IEC/ISO standards, all they are not available in Ukrainian legislation. Some of them belong to area of security (incl. cyber-) and safety of critical infrastructure (power stations, railways, airports, defense enterprises and so on), others regulates multiples aspects of manufacturing efficiency, effectiveness, integration and interoperability.
In 2017 Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU) has created the Technical Committee 185 ‘Industrial Automation’ that deals just with 6 of such standards. But all those works are based on volunteer principles and were very hard to accomplish in necessary scope of work. Experts were not motivated as well as leaders of 6 groups. During 2 years APPAU tried to involve Universities staff but also without success. The State could not provide any actionable support to cope with that issue while the budget of APPAU was quite limited.
Meanwhile the level of penetration of modern standards remained at very low level. Resuming, APPAU focused in the project at 5 main market issues
Rising gap between Growing number of international standards and local acting ones. This issue becomes much deeper with cancelation of ‘old’ post-soviet GOST
Low level of implementation for even harmonized standards (e.g. EN-DSTU-15232 (energy efficiency in building)). The reasons are in the area low level of market education.
Growing risks of cyber-security and safety in critical infrastructure and industrial plants
No support from the State / low level of expert motivations
Low awareness of key industrial players about necessity of legal standards (not obligatory ones, long-term issues, Russian illegal copies)
An effective campaign rising awareness of standards users regarding mentioned issues and benefits of using standards was considered as the catalyst to the change the market situation.
The grant has been got from Ukrainian subsidiary of GIZ, Germany’s leading provider of international cooperation services that is supported by the German Government.
Project audience and objectives
Target audience includes but not limited to next categories
Mid- and large enterprises in Manufacturing, Energy, Utilities and Transport having departments of specialists of Control systems & IT (briefly, ‘EU’ that means End Users)
Control System and IT-integrators (CSI) that are typically in charge of commissioning of control system.
Software and hardware developers who develops new products oriented to Industry 4.0 (SWD)
The 3 main objectives of the project are specified as follow
To move status of 5 mentioned standards to the official Ukrainian legislation level (local DSTU)
To develop the promotional and educational set of basic guidelines of standards on Ukrainian including
1 white paper about a standard (so far, at least 5)
Set of promotional articles and other content to rise awareness though online channels
Short version of standard description (basic guidelines)
To rise awareness and interests of target audience to the set of standards that include next
[table id=21 /]
STANDARDS IN PROMOTION
Next 5 standards in relation with Industry 4.0 are in priority. All they are not used in Ukraine, as well as there is no analogue of them from old-GOST serie. So far, together they make for basic level for Industrial application for both end users, as well as integrators and developers.
[table id=22 /]
All mentioned standards are under responsibility Technical Committee 185 (TC185).
Description of activity
According to previous experience and analytics of APPAU, end users do not perceive modern standards ‘as they are’ because of many reasons where lack of mandatory using is at the 1st place. So far, the only way to promote standards to the level of real use is only through demonstration of their value to enterprises. In such a context the project will use the typical and proven way of selling complex ‘product’ though market education.
[caption id="attachment_8700" align="alignnone" width="870"] Fig. 1 3 stages of penetration of standards[/caption]
The main role in market education belongs to educational content, such as white papers, guidelines, analytical reports and so on. Such solid expert content should focus before at pain point and to explain to end users all negative consequences do not using modern standards and also how standards help tackles serious issue in production.
Just after the awareness rises we can ‘sell’ (means to propose) standards.
This is the main part of expert work in the project. They should prepare for each of 5 standards the relevant promotional & educational set of basic guidelines including next elements. Fig. 2
[caption id="attachment_8701" align="alignnone" width="880"] Fig. 2 The scope of working package in the campaign.[/caption]
So, each of experts should prepare 3 main papers
To translate a respective standards (1st part)
To write a white paper that focus on the market issues (the main pain points of end users and negative consequences of do not solve them).
To write a basic guidelines that propose ‘the solution’ (necessary rules and changes based on a standard)
Based on these papers experts then generate several ‘light’ content as articles, blogs and post to social media.
To generate and count leads (contact of potential users of standards) white papers will be proposed to download though special web-pages (landing pages) with obligatory registration forms.
APPAU will support such content by dissemination though its multiple channels.
APPAU has already the experience of developing such a content and we know that is really effective, see as example this basic guideline for cyber-security based on IEC 62443. It was done in 2017 and it can be extended and improved now.
[caption id="attachment_8702" align="alignnone" width="595"] Fig. 3. Example of a basic guideline.[/caption]
Detailed plan includes 3 main stages
The development of educational content
The awareness campaign
The final conference and reporting
Expected results includes but not limited:
Growth of awareness of target audience up to 800 people
Start of real implementation of mentioned standards in Ukraine
Decreasing potential risks and vulnerability of cyber-attacks for critical infrastructure on Ukraine. As well as safety risks
Start of creating scalable service offer from APPAU/TC185 and partners ‘around standards’ (promotional information, translated standards themselves, training), that is crucial for their capacities building.
Rising impact and alignment with commitment of Ukraine to follow EU’s Agreement in the part of technical standards
Consolidation of business association with State bodies in common approach to move standards as the important part of innovative industrial ecosystem
The 1st month of the project accomplishment shows good results. The team is formed, common web-site is launched, all 5 standards are partly translated, we already engaged 5 Universities and up to 10 End users, the promo-tools are prepared.
Follow us in next months to see the project deployment in the Facebook group TC185 ‘Industrial Automation’ (most posts are done on Ukranian), or just ask us to send you regular information by e-mail sending an inquiry to info@appau.org.ua.
To get more about this project on Ukrainian please download the brochure
Більшість сучасних управлінців прекрасно знає та розуміє, що міжнародні стандарти – це не стільки про корпоративну або державну бюрократію та-чи обмеження, скільки про кращі практики. Як військовий статут написаний кров’ю, так і міжнародні стандарти написані як результат багаторічних зусиль та глибокого осмислення кращих практик в світовому масштабі.
До роботи міжнародних експертів, серед яких ми обов’язково знаходимо лідерів ринку – практиків, але також університети та науку, – слід додати довгі роки бурхливих дебатів, суперечок, порівнянь результатів й кінцевої валідації того, що є найбільш ефективним в тій чи іншій сфері. Отже, не втомлюємось повторювати, що стандарти – це про кращі практики в світовому масштабі. Використання яких надає економічний ріст, міжнародне визнання, полегшення входу на нові ринки, оптимізацію витрат та багато інших переваг.
Логічно тоді задати собі питання, чому сприйняття технічних стандартів в Україні залишається до певної міри «одіозним» – тобто, асоційованим з чимось неймовірно нудним, бюрократичним та формальним? Й що в результаті веде до їх ігнорування. Наприклад, в сфері промислової автоматизації та ІТ й вже в рамках нової Індустрії 4.0, куди прямує весь світ діє близько 60 міжнародних стандартів. Серед них є вузькотаргетовані, як мережеві обміни чи інформаційні моделі обміну даними. Але є й куди більш зрозумілі кожному управлінцю.
Наприклад, в світі є 2 головні стандарти про кібер-безпеку – як на рівні промислових систем керування (IEC 62443), так і на рівні інформаційних систем (ISO27001). Або ж, про функційну безпеку (тобто, захист людей та середовища) – як IEC 61508. Тобто, якщо ви, як керівник підприємства й хочете бути убезпеченими від техногенних ризиків або кібер-атак, вам все-одно прийдеться щось вводити в свої технічні політики та регламенти. Що ж ви вводите, на чому базуєтесь?
Або візьмемо таке цікаве питання, як зв’язок виробничих показників ефективності (англ. КРІ, укр. – КПЕ) з бізнес-показниками. Наприклад, як називається показник безперебійної роботи обладнання, з якими іншими він пов’язаний і як це впливає на прибуток компанії? Всі виробничі КПЕ регламентуються стандартом ISO 22400, який включає 34 виробничих КПЕ. І по великому рахунку, якщо ви експортер і дбаєте за бенчмаркингові показники ефективності свого бізнесу, включно з виробництвом, ви не можете щось доказувати своїм зарубіжним колегам (партнерам, клієнтам, інвесторам…) про власну операційну ефективність без термінів цього стандарту.
Що ж вводять чи на чому базуються наші керівники з промисловості, енергетики та інфраструктури в цій сфері? Чи знають вони сучасні стандарти й користуються ними?
Це питання гостро й здавна стоїть в Технічному комітеті 185 «Промислова автоматизація» (далі – ТК 185), який в 2017 р. організувала Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). Але до теперішнього моменту відповісти на них було складно. Тільки з запуском проекту aCampus, який підтримується німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ ми змогли запустити масштабні роботи як по дослідженням – адаптації міжнародних стандартів з цієї сфер, так і по їх промоції до наших підприємств.
Перші відповіді та висновки
Перші результати опитувань, які системно запускаються в проекті aCampus, підтверджують те, про що в АППАУ ми знали ще з 2012-13 років. Якщо коротко резюмувати, то картина в сфері промислових систем керування по переважній більшості підприємств вкладається в 3 наступні пункти
Міжнародні стандарти назагал невідомі в Україні і навіть фахівцям. Наприклад, серед опитаних 10 найбільших підприємств України тільки 20% керівників чули про стандарт ISO 22400, але ми не виявили жодного хто ввів його в свою систему керування виробництвом. Опитування по іншим стандартам ще триває, але попередня інформація з минулих років говорить, що в цій сфері так само панує повне ігнорування. Стандарти, і навіть безпеки, і навіть для таких державних монополістів як «Укрзалізниця», які здавалось би мусять слідувати Угоді про асоціацію з ЄС – просто нецікаві.
Теоретично, існують 3 головні фактори мотивації до впровадження стандартів, умовно – «страх та гроші». Останні в свою чергу можна розбити на 2 під-фактори – отримання конкурентних переваг й просто подолання бар’єрів входу, рис. 1.
Страх також може бути 2-х видів – усвідомлення збитків або штрафи. Досвід кібер-атак в Україні в 2016-17 рр каже, що фактор «збитків» в Україні не діє. Принаймі – «однієї таблетки» типу вірусу PetyaА нашим промисловцям чи енергетикам замало. Більшість експертів та фірм, що впроваджують рішення по кібер-безпеці, кажуть, що після певного сплеску попиту в 2017 році, зараз знову все затихло. Приблизно та сама ситуація в сфері техногенних ризиків. Ні міністерства, ні контролюючі органи не мають сили та повноважень, щоб змусити підприємства впроваджувати стандарти безпеки, наприклад, в протиаварійному захисті.
Натомість, з 2014 в багатьох галузях набагато більш дієвим став фактор експорту. Цей фактор працює з подоланнями бар’єрів входу на ринки ЄС та інших держав, й що підтримується на рівні держави Угодою про асоціацію з ЄС. Тобто, якщо ви не відповідаєте тим чи іншим стандартам, ви не зайдете на ці ринки. Поки що цей фактор дуже мало стосується стандартів, які веде наш ТК 185, хоча чимало керівників з інжинірингових фірм вже задумується в що їм обходиться перенавчання спеціалістів.
Й ще менш важливим сприймається фактор конкурентних переваг. Тобто, теоретично, можна доказати що використання сучасного стандарту в тій чи іншій сфері дає ріст прибутку чи покращує наприклад, операційну ефективність тощо. Але практично й на даний момент, більшість керівників малочутливі до цих аргументів. Вони просто не розуміють все це.
3. Всі завдання по впровадженню подібних стандартів держава скинула на сам бізнес. Звісно, ми маємо підтримку від Української агенції стандартизації, які підпорядковується Мінекономрозвитку (МЕРТ). Але розміри цієї підтримки в контексті складності та масштабності завдань, – зовсім невеликі. Ситуація в Україні кардинально відрізняється як від східних, тоталітарних сусідів, так і від ЄС. Оскільки в перших держава фінансує та контролює стандарти в рази більш ефективно. В других доступні чисельні публічні та інші фонди на підтримку стандартів, а рівень зрілості як свідомого сприйняття бізнесом необхідності стандартизації набагато вищий й пройдений давно. За оцінками експертів ТК 185 та АППАУ, Україна відстає від РФ в цій сфері щонайменше на 5-10 років, а від розвинутих країн – ще більше. Отже, відміна тисячі пост-радянських (читай російських) ГОСТ-ів в 2018 р. не привела до покращення ситуації, а радше навпаки. «Ви самі повинні..» – цей заклик МЕРТ і який лунає останні 3 роки не був сприйнятий промисловцями, як такий, що показує роль держави, як партнера.
Тобто, ситуація для таких технічних комітетів, як 185 виглядає як залишитись «сам на сам» з невіглаством та переважним ігноруванням того, що вкрай необхідно для економіки та сталого розвитку. Звісно, широка просвітня кампанія мала б бути першим кроком до зміни відношення підприємств до сучасних стандартів. Потрібно в рази збільшити зусилля по лікнепу, просвіті, залученню, промоції стандартів. Це передбачає залучення не тільки експертів, але й Університетів – адже вони так само ігнорують стандарти, як кращі практики, що безпосередньо стосуються тем освіти й не знають їх. Й відповідно готують спеціалістів, що не відповідають сучасних вимогам глобального світу.
Але на всю цю просвіту й лікнеп ринку потрібен бюджет! Дякуючи німецьким партнерам з GIZ бюджет на таку кампанію ми отримали. В принципі, ця ситуація повсюдна по всім подібним завданням сталого та економічного розвитку – за всі ці завдання більше дбають наші західні партнери, ніж українська держава чи наш бізнес. Щодо бізнесу, скажемо, що конференція по сталому розвитку на Інтерпайп, де ми намагались підняти теми цифрової сталості (довгострокового розвитку) в бізнесу отримала найменшу підтримку нашої спільноти в порівнянні з попередніми роками. Всі хочуть «зараз і негайно», тому про довгострокові та спільні перспективи сьогодні в Україні дуже важко вести професійну дискусію.
Але повернемось до проекту aCampus – здається, тут намічаються гарні новини.
Головні перспективи розвитку в проекті aCampus
Перспективи вже зрозумілі – перший місяць роботи проекту надав цьому чимало свідчень. Отже, – і в порядку пріоритетів від коротко-строкових та вузькотаргетованих – до довгострокових та національного масштабу.
Розуміння реального стану 5 стандартів та залучення ринкових експертів – по галузям, та в національних масштабах.
Деталізація стану 5 стандартів проекту передбачена шляхом опитування ринку, фокусних груп, глибинних інтерв’ю, а також точкових кейс-стаді. Останні вже плануються по металургії, очікуємо на енергетику, нафотогаз та залізницю. Критична оцінка цього стану є дуже важливою, й в першу чергу, це стосується питань кібер- та функційної безпеки.
Масштаби: активності відбуваються в рамках експертної спільноти АППАУ, ТК 185 та руху 4.0.
Вектор розвитку: зрозуміти головні розриви, стан нормативної бази й відповідно виставити пріоритети за секторами.
Поточний статус та найближчі кроки: цикл опитування завершено по ISO 22400, на черзі інші 4 стандарти.
2. Перезапуск Технічного комітету 185
Проект aCampus здатен перезапустити роботу ТК 185 на 2020 й далі на наступний період.
Масштаби: ТК 185
Вектор розвитку: посилити інституційну спроможність шляхом – а) подальшого залучення грантів, б) часткової монетизації послуг, які мають бути на виході проекту, с) створення окремого фонду підтримки з членів АППАУ та ринкових учасників
Найближчі кроки: а) визначення з наступними проектами, б) офіційна передача управління в «Метінвест-діджитал»
3. Визначення пріоритетів в рамках Угоди про асоціацію, фокус на вузьких місцях
Угода про асоціацію передбачає гармонізацію українського законодавства у 27 сферах з відповідним законодавством ЄС. ТК 185 належить вияснити, які з цих сфер дотичні до нашої сфери діяльності, як вони виконуються і які інструменти існують для того, щоб ми в свою чергу краще їх використовували.
Масштаби: Українська агенція стандартизації (УАС), НОС та всі технічні комітети.
Вектор розвитку: тісніше співпрацювати з УАС та їх проектами як запущений в 2019 проект Twinning по обміну кращими практиками з ЄС.
Найближчі кроки: налагодження комунікацій з іншими ТК, та з партнерами ЄС по Twinning.
4. Формування нового, більш високого рівня співпраці в між-дисциплінарних командах
Новий формат залучення експертів в проекті aCampus передбачає поєднання комплементарних компетенцій, спроможностей та можливостей експертів з різних категорій учасників ринку, і з метою створення закінченного ланцюжка валідації положень стандарту.
Масштаби: АППАУ, рух 4.0 та платформа Industry4Ukraine! Тобто, при успішному проходженні цього тесту, новий формат буде узагальнений, допрацьований та розповсюджений на всі комітети та робочі групи у вказаних структурах.
Вектор розвитку: максимально укомплектувати 5 ланцюжків з метою створення відповідних кейс-стаді по 5 стандартам. Демонструвати результати в грудні на фінальній конференції.
Найближчі кроки: випуск першого кейс-стаді по Інтерпайпу (ISO 22400).
5. Переосмислення підходів щодо подальших напрямів розвитку в економіці знань
Стаття «Економіка знань – на порозі справжніх змін» задає 7 ключових характеристик – орієнтирів щодо загальної зміни поведінки всіх учасників ринків хайтек. Якщо всі вони підтвердяться в проекті aCampus – а це буде зрозуміло вже в грудні, – чому ми не можемо масштабувати ці принципи на інші ініціативи та проекти співпраці?
Масштаби: всі учасники ринків промислових хайтек, які працюють в проектах розвитку
Вектор розвитку: на підтвердження орієнтирів, вказаних в статті
Найближчі кроки: запуск ключових орієнтирів, як Agile Project Management, фокус на постійному вдосконаленні та диверсифікації – інтеграція ролей.
Отже, все це глобальні перспективи і які ми будемо обговорювати 12 грудня на фінальній конференції в Києві. А поки – зосереджуємось на найближчих кроках, які вказані. Якщо стандарти – це про кращі практики, то саме час відчути їх смак, а можливо – повертати назад справжнє розуміння стандартів.
В наступних оглядах ми деталізуємо деякі з вказаних перспектив розвитку.
Безпека для Євросоюзу – це святе. Безпека для своїх громадян, своїх активів, природнього середовища, своїх коштів, своїх інтересів. В області промисловості так само існують десятки національних й спільних стандартів, які регулюють різні види та рівні безпеки – машин, обладнання, персоналу, протиаварійного захисту, кібер-безпеки тощо.
Власне, більшість з нас, хто хоч раз стикався з європейцями в близьких ділових контактах це знає, а якщо не знає, то мабуть здогадується. Власне – так і має бути. Питання не в тому, що роблять європейці. Питання в тому що робимо ми, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, яка регламентує 28 сфер, які мають бути приведені у відповідність з законодавством з ЄС? Що ми робимо зі своїми бурштиновими полями, лисими Карпатами, щезаючими малими річками та Дніпром, який став джерелом небезпеки? Що робимо з своєю енергетикою, залізницею та водоканалами, активи яких зношені на 90% і більше?
З 2014 року АППАУ періодично ставить подібні питання до своїх спільнот, а також центральних органів виконавчої влади в сфері функційної безпеки (фізична безпека, протиаварійний захист), а з 2017 – і в області кібер-безпеки.
В нас зібралось чимало інформації – на жаль, більше негативної й про відставання України й конкретно в цій сфері відповідності до міжнародних норм. Найголовніше –[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] за 5 останні років ми ніяк не можемо знайти відповідальних осіб на рівні ЦОВВ кому ставити ці питання.[/perfectpullquote]
Я пам’ятаю добре виступ на виставці Elcom – EIA 2014 Бєгуна Василя Васильовича, одного з провідних наших фахівців в сфері безпеки, про відсутність ризик-орієнтованих підходів в більшості сфер промисловості та енергетики. Пам’ятаю, що найбільше вразила мене тоді демонстрація розвинутої системи корупції. Заміть відповідності та дії кількох основоположних міжнародних стандартів в сфері безпеки на рівні ДСТУ, в Україні існувало понад 40 відомчих та галузевих норм та актів, які регулювали питання безпеки. Було понад 100 організацій різного виду, які могли прийти підприємство, й використовуючи один з таких актів, наприклад, в сфері санітарної чи пожежної безпеки й просто зупинити підприємство. І як соромно тоді, – вже після початку агресії РФ в Україну, – було чути про наше відставання як мінімум на 5-15 років. Адже стандарти як МЕК 61508 в Росії діють з початку нульових, й будь-який керівник нафтогазу чи енергетики, виставляючи в ТЗ вимоги по SIL буде апелювати до відповідних ГОСТ-ів.
Я пам’ятаю і той сором за наших чиновників на форумі GCS-2017, коли 30 кращих американських експертів, докопуючись до аналітики та висновків кібер-атак 2015-16 рр весь час запитували наших про вивчені уроки (lesson learned). Їх тоді не було – принаймі, не прозвучало, ніяких таких, що свідчили б про державне управління в цій сфері. Одна пустопорожня тріскотня.
Зрештою, ми самі тоді, в 2017 проаналізувавши стан речей в сфері стандарті АСУТП, дійшли до сумних висновків, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]всю аналітику та гайди по кібер-безпеці для нас пишуть американці, французи, німці, росіяни – хто завгодно, але не українці.[/perfectpullquote]
І що весь секрет виходу наших Обленерго з кризових ситуацій полягав в «дзвінку до дяді Васі, щоб він включив рубильник». Тобто, дуже низький рівень низової автоматизації став тим чинником, який не дозволив збільшити масштаби та поглибити наслідки атак.
Але до честі нашої спільноти, ми сприйняли тоді все це як виклик. Як справжня спільнота ми об’єднались, ми створили власний Технічний комітет, ми швидко включили в перелік необхідні стандарти по безпеці та кібер-безпеці, й буквально за місяць роботи ми випустили перший технічний гайд.
Тоді ж, з 2017 року в нас почались системні, регулярні відносини з різними урядовими структурами та державними організаціями. Віддаючи належне попередньому урядові в скасуванні тих самих відомчих норм й обмеженні сваволі чиновників різного рівня, ми все-ж продовжуємо бути в пошуку відповідальних осіб різного рівня, які можуть конкретно відповідати на питання про стан безпеки.
Зокрема, прискіплива увага надається сьогодні від нашої експертної групи до державного оператора «Укрзалізниця» (УЗ). Недолуга спроба 1-го проекту «цифровізації» – й під опікою МЕРТ (!) рік тому призвела тільки до колективного обурення та конфліктів, в результаті вийшла заява «Як НЕ треба розпочинати цифрову трансформацію». Серед інших фактів грубих порушень професійних підходів в області технічних політик в УЗ, ми виявили кричущу невідповідність стандартів безпеки. Як в 2014 в області енергетики, так і в 2018 ситуація в Укрзалізниці виглядала тотальним «замилюванням ока». Замість прийняття стандартів ЄС та введення їх в дію, – й навіть з відповідними указами Кабміну, менеджери цього найбільшого залізничного оператора зовсім не поспішали вводити ці положення в дію.
Зокрема, нашу групу експертів тоді зацікавив досвід дніпровського Залізничного Технічного Центру, (ЗТЦ), рис. нижче з їх презентації.
Віталій Савлук, директор ЗТЦ, в жовтні 2018 чимало розповідав про критичний стан речей в УЗ, проводив паралелі з Казахстаном. Віталій працював там 3 роки над впровадженням Центру стандартизації та сертифікаці для залізниці. Він згадував живий, справжній інтерес казахських чиновників, їх ентузіазм, темпи робіт і зрештою запуск цього центру.
Ми включили Віталія в групу експертів проекту «Розробка дорожньої карти цифрової трансформації УЗ». Документ – як початкова концепція, вийшов в березні 2019. Звісно, ми знали і знаємо, що з нинішнім керівництвом УЗ ніякі подібні концепції не мають шансів на прийняття. Але, принаймі, як експертна спільнота, ми вважали, що рано чи пізно прийде наш час й такі стратегічні документи знадобляться.
Потім було затишшя – в країні йшли вибори за виборами.
І ось, тепер, коли після приходу нової влади шанси реанімації цифрових проектів різко підвищуються, ми взнали, що ЗТЦ більше не існує. Єдиний в залізниці центр випробувань та розробки стандартів припинив свою роботу, позаяк нікому в керівництві УЗ це не потрібно.
Далі пряма мова з наших обмінів.
Виталий Савлук, директор ТОВ «Залізничний технічний центр»
«В УЗ нет стратегии развития, ее нет и в министерстве. Старая гвардия, не хочет изменений. Банально, но факт: отсутствие стратегии и планов не даёт надежд на перспективу. Ведь реальных планов на 3-5 лет с финансированием для этих работ нет. Именно эта ситуация “выкосила” много специалистов. Для молодых специалистов главное видеть перспективу. К примеру, в Казахстане я участвовал в обсуждении стратегии развития КТЖ, при том, что работал там по контракту. А в Украине, будучи единственным руководителем отраслевой научно-испытательной лаборатории по железнодорожному пути ДИИТа, я только видел как из года в год разрушают все, что создавалось многие десятилетия. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]На данный момент в Украине нет ни одного крупного железнодорожного испытательного центра с современным оборудованием! Подтверждение безопасности есть только на бумаге! Реальных испытаний нет, а по стандартам ЕС тем более.[/perfectpullquote]
Все, что осталось это громкие названия и куча разрешительных документов. Может кому-то это все покажется мелочью, но эта мелочь говорит о том, что по-настоящему оценить с практической стороны, как стандарты, так и продукцию некому! Соответственно специалистов растить негде, ведь на книгах настоящего специалиста не вырастить!»
******
От така сумна історія чергових втрат. До речі, Віталій пішов працювати в ІТ-компанію, одну з найбільших з наших аутсоурсерів, і замовники якої точно не в Україні.
За останні 28 років Україна понесла неймовірні втрати людського потенціалу по всім промислових хайтек галузям. Десятки тисяч кращих спеціалістів – від авіакосмічної галузі, й до залізниці та машинобудування покинули країну. Десятки тисяч пішли в ІТ-сектор, – той який аутсоурсинговий, а не продуктовий і який працює на внутрішнього замовника. І ми констатуємо, що ці процеси продовжуються.
Тому мій заклик для наших спільнот – тих, хто тримає останні рубежі в АППАУ, ТК 185, русі 4.0 та новій платформі Industry4Ukraine, – все той самий: давайте швидше об’єднуватись й працювати разом над спільними викликами!
Звісно, ви можете сказати, що колективний тиск на ту ж УЗ виявляли вже набагато більш потужні організації як УСПП чи ФРУ. Але я відповім тільки двома зустрічними питаннями. Перше – «де результат?». І друге – «яке це має відношення до нашої сфери діяльності?». Тобто, нам всім потрібно розуміти, що експертні спільноти – різні. І в тій сфері, в якій ми працюємо – промислових застосувань хайтек (автоматизації, ІТ, проектування та інжинірингу тощо) немає нікого, хто міг би консолідовано захищати інтереси й не допускати таких випадків як з ЗТЦ.
Самі технічні директори, директори по АСУТП, ІТ, інновацій мають бути в рази більш консолідовані на галузевому рівні, щоб не допускати подібних грубих порушень технічних, професійних правил, яких можливо зовсім не розуміють фінансисти, комерсанти чи економісти, які часто займають топ-позиції, як зараз в УЗ. І разом працювати в експертних групах яких при АППАУ вже вистачає – від галузевих експертних груп, – й до роботи в ТК 185, а також нетвокингового формату як клуб «5-ий елемент». Результати роботи цих груп якраз і йдуть на рівень галузевих, регіональних, кластерних та прикладних (стандарти, цифровізація) політик державного рівня.
Тому мова не тільки про тиск на керівництво – аж до вимог відставки. Мова про те, чи здатні функційні директори генерувати стабільний попит на ті самі стандарти безпеки та кібер-безпеки, інтегрувати їх в технічні політики, впроваджувати в реальне життя? Чи здатні вони в критичних ситуаціях захищати спільні галузеві інтереси – як мало б бути у випадку з ЗТЦ? Чи здатні вони разом працювати в експертних групах над виробленням спільних політик? І в результаті цього всього – чи здатні вони виробити перспективу для молоді, щоб утримати її в своїй галузі? Адже очевидно, якщо в галузі є молодь та спеціалісти – буде розвиток і галузі, і країни.
Все вищесказане не може бути завданнями чи питаннями тільки для СЕО компанії чи якогось нового міністра. Хіба ні?
В рамках проекту aCampus готується ряд акцій щодо визначення стану та просуванню 5 стандартів IEC/ISO в Україні. У всіх цих активностях є чисельні можливості для потенційних партнерів. Варто зазначити також, що ці стандарти є одними з головних в концепції Industry 4.0. Цим анонсом ми деталізуємо цілі – завдання перших дій (опитування ринку) й загальні умови партнерства.
Стандарти в роботі
Мова в проекті йде про стан в Україні та цільову аудиторію 5 стандартів. Для спрощення, цільову аудиторію цих стандартів можна згрупувати в трьох категоріях. Таблиця нижче відразу орієнтує потенційних партнерів на 1-шу спільну акцію – опитування ринку.
[table id=19 /]
З таблиці слідує, що ці стандарти є дуже важливими, але маловідомими в Україні. Згідно даних АППАУ вони майже не використовуються на виробництвах. Попереднє наше уявлення про причини, це – а) низький рівень обізнаності керівників підприємств, б) низький, загальний рівень виробничої та безпекової культури на більшості підприємств українського походження, в) відсутність національної нормативної бази.
Відмінності стану по сегментам
Водночас, ми не можемо стверджувати, що картина є загальною для всіх, чи що підприємства не розвиваються. Картина дуже різна по різним сегментам ринку. Ми розрізняємо різний рівень за наступними критеріями
Розмір підприємств – великі, передові підприємства (як ДТЕК, Метінвест, Інтерпайп) вже впритул підійшли чи почали використання більшості вказаних стандартів. Але картина в МСБ – невідома.
Походження капіталу – західні філії, зазвичай автоматично переносять свої стандарти в Україну. Проблема, водночас в тому, що вони не діляться своїми кращими практиками й, тим самим, ігнорують запити більш широких спільнот та середовища.
Тип виробництва – підприємства відрізняються за рівнем попиту на ті чи інші стандарти. Наприклад, МЕК 61512 (рецептурні (batch) процеси давно мав би бути прийнятий як один з головних регламентів технічних політик в харчовій галузі, фармації, виробництві будівельних матеріалів тощо. Натомість, МЕК 61508 є критичним для будь-яких виробництв, де є великі загрози техногенних ризиків (викиди, вибухи, тощо). Мова про енергетику, нафтогаз, металургію.
Інтеграція в глобальний світ – експортери є більш чутливими для сприйняття цих стандартів, оскільки, виходячи на західні ринки вони відразу чи з часом зіштовхуються, що невідповідність їх виробництв вказаним стандартам може бути проблемою такої інтеграції.
Відповідно до цих відмінностей, картина по всьому ринку є неясною й, очевидно, строкатою. Ми (в АППАУ) не знаємо, як використовуються стандарти по всім цим та іншим зрізам. Ми можемо припускати, що в Україні є кращі підприємства, чий досвід варто тиражувати, і й зовсім відсталі, яким дуже потрібен цей досвід.
Завдання опитування
Перша акція в серпні, де ми запрошуємо партнерів, – це опитування ринку.
Головна мета опитування – прояснити стан обізнаності та використання стандартів по різним сегментам ринку.
Завдання опитування
Залучити не менше 30 промислових підприємств по кожному з 3-х опитувань (три цільові категорії).
Здійснити попередню оцінку відмінностей по різним сегментам.
Виявити 2 категорії кращих підприємств України в області стандартів – а) які готові ділитись своїми напрацюваннями, але тільки в конфіденційному режимі, б) готові ділитись та (в узгоджених межах) давати дозвіл на формулювання та розповсюдження свої кращих практик.
Виявити кращих провайдерів з середовища інтеграторів та розробників АСУ-ІТ, готових залучати своїх замовників та готувати по ним розгорнуті кейс-стаді по використанню стандартів.
Зробити висновки про ключові виклики у використанні стандартів.
Умови для партнерів
Для опитувань, а також наступних активностей (вебінари, семінари, конференція) АППАУ пропонує умови для 2 головних категорій партнерів
[table id=20 /]
Варто додати, що 1-ий тип партнерства, на нашу думку, має бути дуже вигідним для тих керівників АСУ – ІТ, які весь час мають проблеми з переконанням свого керівництва у прийнятті тих чи інших регламентів та їх виконанні. Незалежна експертна оцінка, можливі кейс-стаді, надають вам потужні та додаткові аргументи щодо переваг необхідних інвестицій в хайтек в ваших корпоративних стосунках з керівниками С-рівня. Дані при цьому можуть залишатись повністю конфіденційними.
Обидві опції пропонуються на безкоштовній основі.
Для отримання статусу партнера надішліть, будь-ласка, емейл з підтвердженням вашої участі та типом вибраного партнерства на адресу info@appau.org.ua
Умови для спонсорів проекту aCampus
Окремо, ми запрошуємо до співпраці можливих спонсорів проекту aCampus. Не зважаючи на часткове фінансування проекту донором, ми не можемо реалізувати весь експертний потенціал ТК 185. Іншими словами, велика частина експертів, а також можливостей впливу на ринок залишається не використаною. Спів-фінансування наших активностей дало б значно більший ефект. Наприклад, в тому що зазначено вище, уявіть собі, що наші експерти роблять не просто інтерв’ю з великим замовником і дають рекомендації на 1 сторінку, а роблять розгорнутий кейс-стаді (= стандарт вже в використанні, демонстрація особливостей впровадження та результатів) чи бізнес-кейс (= ясне формулювання проблематики + потенційних потреб та переваг). Такі речі є надзвичайно затребуваними на ринку й матимуть кращі можливості тиражування та масштабування. Або ж, уявіть, що для фінальної конференції ми випускаємо відео-ролик, де ми даємо загальну картину в області того чи іншого стандарту й пов’язуємо це з рішенням та продуктами бренду.
Всі ці та подібні речі не передбачені бюджетом проекту. І водночас, їх легко зробити використовуючи велику експертну та партнерську мережу ТК 185 та АППАУ, а також ті роботи які вже сплановані. Розширення результатів та отримання нових переваг залежить виключно від фінансування та ваших інтересів.
Умови для спонсорів – внесок в 25 тис грн, для дійсних членів АППАУ – 15 тис гривень.
Ваші переваги
Промоція вашого бренду по всім каналам та активностям проекту aCampus
Доступ до всіх результатів та матеріалів проекту aCampus
Безкоштовне відвідання заходів проекту
Брендування та можливості презентувати себе на фінальній конференції проекту в грудні.
Консультаційна допомога та залучення наших експертів до ваших потреб (розгорнуті кейс-стаді, рекомендації щодо покращення позиціонування, лідогенерація тощо).
Ця публікація адресована, перш за все, до комерційних учасників ринку. Щодо залучення Університетів, ми запропонуємо згодом інший формат партнерства.
В рамках проекту aCampus Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація» в Україні запускається 1-е опитування про стан виробничих Ключових Показників Ефективності (КПЕ, англ. KPI). Перелік КПЕ в світі регламентується стандартом ISO 22400, який описує 34 показники ефективності. Серед них – і знаменитий ОЕЕ (Загальна Ефективність встановленого Обладнання), який найчастіше цитується в світових кругах, щодо впливу на прибуток, а також вже використовується в Україні. Водночас, більш детальна інформація про стан та використання цих КПЕ по різним сегментам ринку відсутня.
Результати опитування будуть опубліковані відразу після закінчення опитування (до 10 вересня).
Ці результати є важливими для всіх учасників ринку промисловості, енергетики, інфраструктурних об’єктів, й в тому числі, першим особам та фінансовим директорам, директорам по економіці, головним інженерам, головним технологам, директорам АСУ та ІТ підприємств.
22 серпня в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбудеться чергове засідання Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація». Цього разу головна тема – запуск проекту aCampusта питання залучення широкої експертної спільноти до завдань проеку та його розгортання в практичній площині.
В програмі:
14-00 Вступ, узгодження порядку денного.
14-10 Презентація проекту aCampus (Юрчак О.).
14-30 Презентації планів та робіт груп проекту:
Виробничі КПЕ (ISO 22400) – Степанець О.
АСУТП рецептурних процесів (IEC 61512) – Клименко О.
Інтеграція систем управління (IEC 62264) – Шишак А.
Функційна безпека (IEC 61508) – Бабешко Є.
Кібер-безпека (IEC 62443) – Ілляшенко О.
16-00 Перерва.
16-20 Результати опитування ТК 185 щодо мотивації роботи експертів (Соболевська Л.).
16-35 Каскадування та перспективи інших проектів на 2020 (Юрчак О.).
16-45 Спільна дискусія: інтеграція експертів в роботу aCampus. Плани ТК 185 до кінця 2019.
17:15 Закінчення наради, нетворкінг, інші питання.
Запрошуються члени ТК 185, члени АППАУ ЗВО, а також всі бажаючі спільнот АППАУ та Індустрії 4.0.
Прохання підтвердити участь на мейл info@appau.org.ua.
This website uses cookies to improve your web experience.
Рис. 1[/caption]
Рис. 2 Організація інформації щодо стану та режимів роботи технологічного вузла, згідно стандарту МЕК 61512, слайд з презентації О. Пупени.[/caption]
Рис. 3 Бачення піраміди вертикальної інтеграції від IT-Enterprise.[/caption]
Рис. 4 Картина сучасного великого підприємства в Україні[/caption]
Рис. 5 Першочергові категорії уніфікації та інтеграції у виконанні «Індасофт-Україна»[/caption]
Fig. 1 3 stages of penetration of standards[/caption]
Fig. 2 The scope of working package in the campaign.[/caption]
Fig. 3. Example of a basic guideline.[/caption]
