Виконавча дирекція АППАУ

Веб-нарада, 17 січня з 16 до 17 год

Перша веб- нарада учасників національного стенду Індустрії 4.0 на Гановерській виставці планує обговорити головні питання початкового етапу консолідації.

В програмі

• Представлення загальної концепції проекту, етапність, цілі та завдання (О. Юрчак)
• Організація стенду, участь ЕРО та МЕРТ (О. Грушецький)
• Очікування до учасників на 1-ому етапі (О. Юрчак)
• Питання – відповіді

Нарада відбудеться 17 січня з 16 до 17 години. Для входу в веб-кімнату наради необхідно заповнити форму реєстрації.

 

Место проведения: 11 февраля 2020 года, Запорожская ТПП, бул. Центральный, 4, комната переговоров, каб.221.

В ноябре 2019 участники промышленных секторов Запорожья объединились в кластер ИАММ (Инжиниринг, Автоматизация, Машиностроение, Металлургия). Решения было принято на круглом столе с Запорожской ТПП и АППАУ, в начальный состав кластера вошло 11 компаний. В январе еще 5 компаний заинтересовались возможностями объединения. Согласно первым обменам, было решено провести общий воркшоп, на котором участники обменяются своими взглядами на цели и задачи кластера, а также поделятся своим опытом.

Цели и задачи мероприятия

• «прокачаться» по теме кластера (что это, зачем, порядок объединения, роли и задачи участников)
• Обсудить результаты опросы и первые кейсы ИАММ (синергии 2 или более компонентов)
• Разработать план действий на 1-ое полугодие 2020
• Определить роли и помощь стейкхолдеров по развитию (Запорожская ТПП, АППАУ, Запорожская ОДА, другие)
• Сделать визит на производственную площадку к одному из участников кластера

Организаторы: Запорожская ТПП, АППАУ.

Программа:

[table id=30 /]

Модератор встречи: Юрчак А.В. (ген. Директор АППАУ).

Регистрация:

До конференції 26 лютого готується фінальний звіт проекту aCampus. З його структури, одним з найбільш цікавих розділів є про інсайти – важливі спостереження та відкриття, зроблені впродовж проекту. Надаємо уривок з цього розділу.

---

Серед всіх результатів проекту aCampus  варто виділити ті, які мають відношення не тільки до сфери технічних стандартів, а до всіх чи більшості проектів розвитку в АППАУ та Індустрії 4.0. aCampus надав для цього багатий матеріал. Окремі з інсайтів, представлених далі були цілком прогнозованими, інші стали багато в чому несподіваними. Одні з них є цілком позитивними й представляють маркери змін. Інші – контраверсійні, тобто мають як позитивну конотацію, так і вказують на конкретні зони росту. Але всі вони потребують уваги, усвідомлення та подальшого розвитку експертних оцінок. Так чи інакше, це – елементи загальної картини стану експертного товариства в сфері промислової автоматизації та ІТ України.

1. Позитив та важливість білих книг

5 білих книг, вперше в історії АППАУ та ТК 185 вийшли саме в проекті aCampus. Їх роль – донесення базових положень стандартів в контексті ринкових викликів простою та доступною мовою. Вони включають результати опитувань та посилаються на чисельні свідчення ринкових експертів. Зворотній зв’язок по цим книгам в проекті aCampus є дуже позитивним. Багато користувачів надали високі оцінки, серед яких головними були «вперше – і доступною мовою». Написання білих книг було також хорошою практикою для експертів з університетів, більшість з них писали їх також вперше.

Поява 5 білих книг від експертів АППАУ – справжній прорив в сфері просвітнього, експертного контенту в сфері промислових АСУ- ІТ. Хоча АППАУ неодноразово комунікувала про очевидні  дисбаланси в цій царині (а саме – надмір піару та-або зарубіжного, а не вітчизняного контенту), за 9 років існування асоціації, жоден гравець ринку не зміг надати власний, оригінальний контент в категорії білих книг (white papers). Між тим, білі книги та гайди є контентом №1 в області просвіти ринку на складних та промислових хайтек ринках, в тому числі, в сфері популяризації технічних стандартів.

2. Створення базових фреймворків по управлінню знаннями

В початковому підході до створення просвітнього контенту, замовник (виконавча дирекція АППАУ) поставив питання про розгляд питань проекту в  більш широкому контексті управління знаннями. Величезна кількість різноманітного контенту, що генерується на ринку зовсім не означає порядок, структуру та доступність в тій чи іншій предметній сфері. Відповідно, 3-м командам проекту було поставлене завдання від початку діяти по єдиним правилам, які передбачають подальшу доступність та масштабування контенту. Головним інструментом в цьому виступав окремий веб-сайт по стандартам – https://tk185.appau.org.ua/ Окремо, великий акцент був зроблений на розподілу ролей. Зокрема, в проекті були розділені ролі генераторів контенту й його упорядників, тестувальників тощо. Деталі – див. за цим посиланням.

В цілому, ці правила зарекомендували себе цілком позитивно. Складнощі виникли саме в керуванні колабораційними командами. Цей стиль потребує додаткової підготовки лідерів команд, й перш за все, їх навчання.

3. Процесні, ігрові моделі для Технічних комітетів

Гарною знахідкою в проекті aCampus стала гра  https://idea-mania.eu/, яка в ігровому стилі навчає методам колаборації різних категорій при розробках стандартів. В цілому, гра відразу сподобалась та була взята в роботу університетами та членами ТК 185. Головна навчально-методична перевага – пояснення ключових процесних та інструментальних аспектів в співпраці. В проекті aCampus ми тут же застосували ці методи по відношенню до проблемних аспектів. Зокрема, методи «розвитку ідей» та «побудови консенсусу» виявились слабкими місцями в окремих команда проекту, й тому ця модель була корисною в кращому розумінні цих аспектів.  Детальніше – див. статтю на цю тему голови ТК 185 Юрчака О.В. Цікаво, що запропонував цю гру екс-голова УкрНДНЦ Сергій Шевцов, який є членом ТК 185.

4. Важливість фіксації кейсів vs їх мала кількість. Закритість підприємств.

Проблематика розвитку ідей та побудови консенсусу навколо них (висновки, наступні кроки, нові залучення…) найяскравіше проявились в проблемних міні-кейсах. В проекті aCampus їх було згенеровано більше десятка навколо практичних проблемних аспектів діяльності великих замовників та інтеграторів. Наприклад, в проекті добре зафіксовані проблемні ситуації виробництв навколо автоматизованого обліку (що важливо для стандарту ISO 22400), чи керування порційними виробництвами. Викладені в короткому вигляді, як міні-кейси чи постановочні завдання у відповідних білих книгах та аналітичному звіті по вертикальній інтеграції, такі міні-кейси мали б генерувати відповідні дебати та залучення провідних фахівців, які мають відповіді та власні думки. Однак цього не сталось. Досвід aCampus говорить, що фахівці підприємств реагують тільки на очні комунікації, а за рамками таких зустрічей поведінка спеціалістів залишається досить закритою.

Подібним чином, не викликав ніяких публічних дебатів навіть більш розгорнутий та досконалий кейс – презентація ПАТ «Радій». Це єдиний приклад з усіх 5 стандартів реального впровадження стандарту в технічні політики підприємства, і який має видатні результати. Завдяки повному впровадженню стандарту IEC 61508 «Радій» отримав і отримує щоразу нові експортні перемоги. Але «Радій» також зумів використати цей стандарт для трансформації своїх процесів R&D та проектування, завдяки чому час виходу нових продуктів скоротився на десятки %.

Вже маючи досвід просування кейс-стаді «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД» можна впевнено констатувати: так, ринок та фахівці отримують користь від подібних кейс-стаді, вони потрібні та допомагають в розвитку. Але в 95% випадках підприємства не дають ніякого зворотнього зв’язку, не спішать відкривати свої власні проблеми й не виходять на контакт з експертами ТК для того, щоб разом створювати подібні, розгорнуті кейси – справжні та глибокі. Подібна закрита поведінка значно ускладнює завдання по адаптації – впровадженню стандартів (а також – інновацій), й не сприяє залучення до ринкових завдань більш далеких категорій, як університети.

Разом з тим, досвід aCampus говорить «пробивати цю стіну» можна шляхом висування на 1-у лінію справжніх лідерів. Такими в проекті проявили себе Олександр Пупена (НУХТ), Євген Ковнір (ДТЕК) та Максим Тютюнник (АППАУ). Їх роль є типовою для консалтингу – коли ключові питання та «больові точки» надаються розгорнуто, детально та на прикладах. Лідера також не просто пояснюють, але й орієнтують – задають вектори та темпи розвитку.

5.  Мова – як жива структура, що потребує піклування та розвитку.

Дуже цікавим в команді проекту був початковий період серпня-вересня 2019 р, коли тривали роботи по виробленню єдиного глосарію. Команда зіштовхнулась з чисельними труднощами перекладу українською мовою, й пошуку найбільш релевантних термінів. Тут виявилось кілька цікавих речей. В сфері загальних термінів, чимало корисного команда винесла з ранніх напрацювань технічних комітетів УкрНДНЦ, зокрема ДСТУ 7.1. Також чимало готових термінів виявлено по безпековим стандартам. Але в інших стандартах, зокрема порційного виробництва, інтеграції систем керування та виробничих КРІ, багато термінів прийшлось визначати «з нуля». Не дуже допомогло залучення фахівців з ринку. Виявилось, що більшість передових підприємств в Україні й досі користується російськими означеннями. Ця робота, з поступовим власним усвідомленням та переконанням важливості використання державної мови, звикання до термінів, й також усвідомленням переваг нашого перекладу до російських ГОСТ-ів (де в перекладах допущено багато помилок), показали, що мова – жива структура. Але для того, щоб повноцінно нею користуватись у всіх сферах діяльності, мова потребує піклування, розвитку й, звісно, – постійного вжитку.

---

Всього звіт описує 10 інсайтів проекту aCampus. Вони, а також інші важливі  висновки проекту буду представлені в фінальному звіті, який буде представлений та обговорений на заключній конференції проекту 26 лютого. Реєстрація триває, запрошуємо всіх фахівців та керівників підприємств, хто цікавиться технічними стандартами в сфері промислової автоматизації та ІТ.

2019 був черговим роком зростання для АППАУ. Ми мали 20-30% зростання майже по всім показникам. Але які були якісні зміни – адже кількість має рано чи пізно переходити в яксть. Річний звіт АППАУ фіксує 10 головних змін у виглядів маркерів змін, і деякі з них – вже навіть тренди.

1. Формування бенчмаркингових стандартів в промисловості

Кейс-стаді по Інтерпайп зафіксував та узагальнив те, про що ми говоримо та презентуємо 2-ий рік підряд – промисловці мають мати своїх лідерів, зі своїми чіткими критеріями лідерства. Крім «Інтерпайпу» інший член АППАУ, «Метінвест-Діджитал» формує наступні 2 бенчмаркингові показники – а) в розгортанні корпоративної програми інновацій, б) в створенні корпоративної діджитал стратегії. Кілька великих холдингів в Україні вже запустили подібні програми, тому це, безумовно, тренд.

Бренд «Інтерпайп» та команда, яка рухає 4.0 – серед номінантів лідерів змін року.  

АППАУ продовжує формувати цілий набір бенчмаркингових орієнтирів – в просвіті та освіті, інноваціях, галузевому розвитку та просуванні, використанні стандартів, впливу на державний розвиток – див. про це далі.

2. Консолідація експертів у впливі на державні політики та програми

2019 був несподіваним та, навіть, дещо драматичним в зміні відношення владного олімпу до Індустрії 4.0. Пік наших очікувань в липні, разом зі створенням нового Міністерства цифрової трансформації та Комітету ВР ЦТ завершився повним розчаруванням в жовтні. Ми побачили, що промисловість та пром. хайтек – далеко не в перших пріоритетах уряду.

Тим не менше, ця ситуація сприяла перегляду відносин та перегрупуванню сил відразу в 2-х коаліціях – Industry4Ukraine та Коаліції цифрової трансформації. Разом ми приходимо до очевидних висновків про краще єднання та посилення спільного тиску на уряд.

Відразу 3 представники Industry4Ukraine – Іван Кульчицький, Андрій Забловський та Денис Базилевич увійшли в число лідерів змін в категорії персональних номінацій.

[caption id="attachment_9553" align="aligncenter" width="584"] Орг. комітет конференції Industry4Ukraine[/caption]

3. Формування іншого іміджу мульти-сервісних компаній нового типу

Мульти-сервісні (аутсоурсингові) компанії є величезним потенціалом України в Індустрії 4.0 й чимало з них вже приєднується до АППАУ. Водночас, до появи MDEM та «Прогрестех-Україна» ми фактично не бачили компанії з цих категорій які реально піклуються про розвиток українського ринку та українського замовника.

[caption id="attachment_9542" align="aligncenter" width="584"] Зустріч в Миколаєві 11 вересня[/caption]

Олена Жукова з МДЕМ номінується на звання Лідера змін в галузевому розвитку, а СЕО «Прогрестех Україна» Андрій Фіалковський – як Лідер напряму «Краща перспектива для молоді».

4. Краща співпраця навколо фондів розвитку

Богдан Демчина (СЕО «Мікрол») та Андрій Сухорябов (СЕО «Синергія») разом показали приклад як залучати кошти ЕБРР під проекти енергоефективності в галузі Utility (муніципальний сектор). Хоча подібних проектів ще вкрай мало, цей приклад справді хороший для наслідування іншими членами АППАУ.

5. Початок кластерного руху

Наші члени Інфоком Лтд, «Запорізька політехніка» разом з іншим партнером «Тріада-Зварка»  та Запорізькою ТПП стали основою створення кластеру в Запоріжжі. В листопаді 2019 до них приєднались ще 7 компаній. Таким чином, можна говорити про створення в Україні 1-го кластеру по моделі ІАМ, запропонованої АППАУ на початку року.

[caption id="attachment_9543" align="alignnone" width="960"] круглий стіл учасників кластеру ІАМ 29 листопада[/caption]

6. Початок справжньої коллаборації та залучення замовників до проектів розвитку

Залучення провідних експертів від Данон, Метінвест, Рошен, ДТЕК, Укргазвидобування, Житомирського картонного комбінату до проекту aCampus, а ряду інших промислових підприємств в проектах розбудови дорожніх карт в Харчовій та Морській галузях – є хорошим маркером змін. Насправді, багатьох замовників цікавлять важливі питання стандартизації чи діджиталізації, які підіймає АППАУ. Важливо, й разом з нашими кращими експертами від розробників та інтеграторів, знайти «ключики» до залучення, підіймати справді критичні питання та давати на них відповіді.

[caption id="attachment_9000" align="alignnone" width="960"] 1-ша колаборативна команда в преокті aCampus[/caption]

7. Лідерство наших членів у просуванні Індустрії 4.0

IT-Enterprise і раніше був лідером промоції Індустрії 4.0. Trans4mation Forum виводить їх, але також всю АППАУ  на новий, вищий рівень, за якого мова йде про масове залучення українських підприємств, а також міжнародних партнерів та урядовців.

[caption id="attachment_9256" align="aligncenter" width="584"] на форумі 22 листопада[/caption]

Бренд компанії (вся команда), та її СЕО Олег Щербатенко отримують відзнаку в номінації року «Лідер просування Індустрії 4.0».

8. Лідерство в інноваціях 4.0

Едуард Троценко, СЕО «Інфоком Лтд» натомість, пропонується виконавчою дирекцією як лідер інноваційного розвитку.

Компанія (всього 160 чол), продукує найбільший в Україні пакет нових продуктів та рішень й відразу по кільком сегментам ринку – від безпілотного наземного транспорту, дронів та машинного зору, – й до нових рішень в сфері електричних заправок та сонячних електростанцій.

[caption id="attachment_7100" align="aligncenter" width="960"] Конференція 4.0 в гостях у Інфоком Лтд (2018 р)[/caption]

Тренд полягає в тому, що саме члени АППАУ – завдяки нашому формулюванні меседжів та контексту в Лендскейпі Індустрії 4.0, постіійній увазі до теми та відповідній промоції, – беруть лідерство в русі 4.0.

9. Зміна ролей ЗВО (Центрів 4.0)

Проект aCampus яскраво показав, що ЗВО можуть бути «системними генераторами» освітнього та просвітнього контенту. І якщо раніше цей потік генерував, головним чином, НУХТ, зараз до нього доєднались ХАІ, КПІ, а також Центр 4.0 з Одеси («Міронафт»), який й поза межами aCampus перекладав і стандарти, і чимало корисних статей по робототехніці.

[caption id="attachment_9544" align="alignnone" width="960"] Частина команди aCampus на семінарі 25 жовтня[/caption]

Все-ж, лідером залишається Олександр Пупена з НУХТ – дирекція АППАУ висуває саме його в лідери змін в системі освіти та просвіти ринку.

10. Формування мережі Агентів змін

Новий аналітичний документ «Агенти змін» систематизує маркери та тенденції вище з точки зору лідерських якостей. Документ пропонує також 5 ролей, виконання яких покращує ефективність проектів розвитку. Мова про Match & Connect, Orient & Drive, Communicate, Build Trust, а також Consult & Educate. Ці ролі важливі в рамках окремих під-систем (Продуктів, Інновацій та Політик), але тим більше важливі коли ми починаємо звязувати ці зоні в єдиній інноваційній екосистемі.

Наші лідери ясно показують, що ті, хто більше всіх вкладає в розвиток спільноти й досягає кращих результатів, – це зовсім не ті, хто віддає свою експертизу та час виключно за винагороду, чи ті, хто прагне швидко конвертувати проекти розвитку у власні переваги. Спільні риси, що об’єднують  наших 11 лідерів змін (вкл з командами окремих брендів), й роблять можливими виконання вказаних ролей, наступні

1) Проактивність: вони не чекають ніяких “команд” ні звідки – лідери самі генерують проекти та зміни, які вважають за необхідні. Й часто в цьому, вони виходять за усталені «норми» – роблять щось, що ніхто до них не робив.

2) Сталість мислення та поведінки: лідери не очікують негайної віддачі – вони розуміють, що результат може прийти пізніше, – хай і через рік, і через два. Але він прийде і це потрібно робити зараз… бо «хто крім нас?»

3) Колаборативність, але й амбіційність: всі наші лідери легко кооперуються з іншими партнерами. Більше того – вони свідомо шукають партнерів. Але це не означає відсутності амбіцій – радше навпаки, здорові амбіції часто рухають лідерів вперед і спонукають до росту ефективності їх оточення.

******

Дізнатись більше про підсумки 2019 в АППАУ та наші прогнози на 2020 – завантажуйте коротку версію річного звіту АППАУ  за цим посиланням.

Підведення всіх результатів 2019 року та обговорення нових планів на 2020 відбудеться 23 січня на Загальних зборах АППАУ – запрошуємо всіх наших членів.

 29 листопада в Запоріжжі, в рамках фестивалю стартапів відбулась установча нарада по створенню кластеру ІАМ в Запорізькому регіоні. Рішення про створення такого кластеру підтримали 11 компаній. Таким чином, можна констатувати, що Запорізький регіон першим підтримав ідею АППАУ про створення кластерів промислових хайтек в Україні.

Історія та передумови кластерного розвитку

Перші обміни по кластерному розвитку датуються АППАУ з 2016 році. В кластерне турне по 5 містам України тоді попало й Запоріжжя. Базовий кейс, що роз’яснює необхідність кластерів появився саме тут, на основі досвіду місцевої «Тріада-Зварка». Відтоді АППАУ випустила чимало аналітичних робіт, які становлять сьогодні необхідну основу методичного обґрунтування кластерного розвитку

• Огляд регіональних політик по відношенню до викликів Індустрії 4.0 від липня 2018 підкреслює необхідність створення регіональних політик значно кращої якості. Тут вперше також формується базовий варіант проведення заходу кластерного (об’єднавчого) типу, й саме на основі успішного проведення конференції 4.0 в Запоріжжі.
• Загальний огляд по промисловим хайтек кластерам в Україні (2018) – залишається одним з найактуальніших аналітичних матеріалів. Тут показана ситуація з кластерами в ЄС і стан в Україні.
• Проведення конференції «Розвиток кластерів ІоТ Україна – Польща» в Києві в серпні 2018 був цінним з точки зору консолідації експертів навколо кластерних питань. Ми вкотре наголосили на бездіяльність урядових структур та відставання України в цій сфері. Конференція була цінною також для розуміння перспектив розвитку в ЄС.
• Й нарешті, в лютому 2019 р. АППАУ виходить з власною концепцією створення в Україні кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Цей документ стає базовим, методичним інструментом в початковому об’єднанні промисловців в регіонах. Перший Меморандум про створення кластеру ІАМ підписаний з Сумською ОДА в березні, пізніше – з Запорізькою ТПП в травні 2019.

Незмінним партнером всі ці роки для АППАУ була Запорізька торгово-промислова палата. Саме з ними, та на їх запрошення АППАУ була присутня всі ці останні 5 років на щорічних травневих конференціях та виставках по машинобудуванню, а також на інших, спеціалізованих заходах. В останні роки Запорізька ТПП демонструє значний прогрес в популяризації концепції Індустрії 4.0 та в наданні своїм членам широкого переліку послуг.

Восени 2019 Запорізька ТПП разом з АППАУ організують 2 наради зі створення ІАМ кластеру.  29 листопада рішення про створення кластеру ІАМ підтримали 11 організацій – АППАУ, Запорізька ТПП, Інфоком, «Тріада-Зварка», Запорізька політехніка, Роланд-Гранд, завод «Преобразователь», Котломонаж, Кранкомплект, Будкомплект, Метексперт.

Головну презентацію АППАУ з цієї наради можна переглянути за цим посиланням.

В грудні рішення щодо кластерного розвитку регіону підтримала Запорізька ОДА. Таким чином, можна вважати, що початковий консенсус Влади та Бізнесу, а також університетської спільноти – досягнутий.

Орієнтири кластерного розвитку на 2019

В сфері промислових хайтек Запорізький регіон має чисельні активи та ще потужну інноваційну екосистему. Зокрема, учасники наради приводили приклади розвитку в сферах робототехніки, адитивних технологій, дронів, технологій зварювання, проектування, металургійного машинобудування, приладобудування та електротехніки,  аерокосмічної галузі та інших.

Які потреби об’єднання в кластерах, навіщо місцевим компаніям, часто – навіть конкурентам, переходити від двостороннього, тимчасового чи випадкового партнерства – до постійних та зростаючих обмінів в широкій спільноті подібних фірм?

На нараді 29 листопада колеги приводили ряд прикладів переваг такого об’єднання

1. Краще, більш ефективне вирішення спільних проблем як
   1. Експорт: Інфоком Лтд та подібні компанії можуть розділяти з іншими виробниками кластеру свій успішний досвід експорту АСУТП. З іншого боку, вони самі потребують допомоги в виході на зарубіжних партнерів в своїх інноваційних продуктах безпілотного транспорту. Запорізька ТПП разом з АППАУ та з Export Promotion Office можуть краще координувати подібні обміни та запити. Зокрема, Інфоком вже включений АППАУ як кандидат №1 для національного стенду Індустрії 4.0 на виставці Hannover Messe
   2. Кадри: утримання інженерних кадрів й талантів є пріоритетом промисловців №1 більшості секторів. Кращі практики є в чисельних представників регіону. Обміни в цих питаннях, консолідації навколо спільних дій по популяризації інженерних професій, створення нових навчальних програм тощо є тими заходами, які must be для зменшення витоку молоді та кадрів в ІТ-аутсорс та закордон. Запоріжжя – й разом з залученням грандів як “Мотор-січ” та-чи “Метінвест” може робити фестивалі не гірше, ніж це робить Interpipe TechFest.
   3. Інновації – Інфоком Лтд, Тріада-Зварка – є прикладами успішної співпраці з Запорізькою політехнікою. Мова не тільки про домовленості про працевлашутвання студентів. В співпраці створюються нові програмні модулі для робототехніки, нові навчальні курси та дисципліни (як школа дронів), нові лабораторії, обміни та альянси з приводу нових грантових заявок на європейські структурні фонди як Горизонт 2020 та подібні. Відкриття Центру Індустрії 4.0 в 2020 на базі Запорізької політехніки” може важливою регіоанальною подією, яка також об’єднає промисловців.
   4. Подібні ж приклади можна привести по спільним потребам в області лобіювання своїх інтересів (та ж кредитна політика держави), отримання допомоги в розвитку (вкл з доступом до фондів розвитку), стандартизації тощо.

2. Спеціалізація та формування спільних стратегій

Цей стратегічний напрям є наступним кроком. Кластери – є ідеальним інструментом для реалізації стратегій регіонально-галузевого розвитку та смарт-спеціалізації. Запоріжжя вже включене в перелік 3х регіонів України, де проходять роботи по смарт-спеціалізації. З врахуванням особливостей цього напряму, можливої підтримки як з Києва, але також європейських фахівців, Запоріжжю необхідно якомога швидше визначитись на регіональному рівні в аспектах та напрямамх цієї спеціалізації, а також пріоритетах розвитку інноваційної екосистеми. Простіше кажучи, якщо пріоритетом є розвиток Безпілотного наземного транспорту, чи Робототехнічних систем, чи Технологій зварювання – у всіх цих випадках, гравці мають мати та опиратись на потужну інноваційну екосистему.

Кластер ІАМ є якраз тією практичною, бізнесовою основою яка служить цим цілям.

3. Практичний погляд на виробничу кооперацію

Третя категорія причин та потреб об’єднання – в сфері виробничої кооперації. Зміцнення та нарощування ланцюжків виробничої кооперації, й ідеально – саме в своєму регіоні, є сьогодні необхідністю майже у всіх промислових секторах. Ідеальним прикладом такої кооперації є пара «Тріада-Зварка» – «Роланд-Гранд». Остання компанія – й в тому числі завдяки цій кооперації, стала успішним експортером. Роль «Тріади» – в наданні сервісних послуг в зварюванні. Але по суті це і є сервісна модель, до якої масово сьогодні закликають всі концепції Індустрії 4.0. Чим більше фокусу на своїх головних компетенціях, й передачі інших, неключових – на аутсорс, тим швидший розвиток. Що заважає іншим гравцям регіону рухатись в цьому ж напрямі? Кластер – ідеальна форма для зміцнення, розширення та масштабування подібних сервісних моделей.

Плани 1-го кварталу 2020

Отже, рішення прийняті, 11 компаній приєднались до руху, що далі? Звісно, «рух» – це ще не організація. Але перш ніж переходити до суто організаційних завдань (створення організації, правила, статут, керівництво тощо), важливо консолідувати групу та вирівняти спільне розуміння цілей, завдань та напрямів розвитку. Для цього в 1-му кварталі 2020 передбачають наступні заходи

Січень – ознайомча сесія, нетворкинг, навчання. Попередня дата збору представників 11 організацій – 15 січня. Впродовж першої половини дня ми обговоримо

1. Напрями спеціалізації в кластері ІАМ
2. Пріоритети спільних дій
3. Проекти та міні проекти, де важливі та можливі quick wins (швидкі перемоги). Саме це дасть довіру та натхнення учасникам кластеру.

В програмі цього дня також відвідання одного з учасників кластеру.

Фасилітацію заходу забезпечує АППАУ, організація – за Запорізькою ТПП. До цього часу АППАУ також проведе опитування всіх учасників на предмет виявлення кращих можливостей та готовності фірм до кооперації.

Лютий – обмін кращими практиками з іншими регіонами. Ми плануємо виїзд в один з вже діючих передових кластерів України. Точна інформація про це буде в січні.

Березень  – на черговій сесії група має прийняти кінцеві рішення про формування кластеру й створити відповідну регіональну організацію.

Від імені організаторів, АППАУ та Запорізька ТПП запрошують інші організації регіону приєднатись до цих заходів та спільно створити потужний Запорізький кластер ІАМ. В епоху Індустрії 4.0 неможливо собі уявити Інжиніринг, Машинобудування, чи складні Виробництва без Автоматизації (=цифрових технологій). Саме тому об’єднання цих учасників, які взаємодоповнюють один одного по конкретним галузевим напрямам давно назріло.

З питань долучення звертайтесь за адресою – Андрій В’ячеславович Куц, kuts@cci.zp.ua

 

 

 

 

До підсумків 2019 АППАУ випустила новий аналітичний огляд «Агенти змін», в якому визначає 11 кращих лідерів змін за номінаціями – 5 персональних та 6 брендів (командних). На кожного з лідерів змін, в кінці документу є спеціальне представлення, в якому Ви можете результати діяльності в 2019 році.  В цій публікації ми коротко представляємо лідерів й просимо членів АППАУ,  наших партнерів по Індустрії 4.0 оцінити діяльність лідерів змін віддаючи свій голос за кількох або за всіх представлених лідерів. Окремо, ви можете запропонувати іншу кандидатуру лідера змін, який вніс суттєвий вклад в розвиток Індустрії 4.0 в 2019.
[smartslider3 slider=15]

[democracy id=”2″]

Семінар 12 грудня, Тернопіль

Індустрія 4.0 – це наступний етап промислових виробництв, які стають повністю цифровими та значно більш інноваційними. Рух Індустрії 4.0 вже захопив більшість розвинутих країн світу.  В Україні цим напрямам опікується національний рух «Індустрія 4.0 в Україні», фундатором якого є Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ).

Завданнями конференції в Тернополі 12 грудня є наступні

• просвіта промисловців з кращими практиками та технологіями 4.0,
• ознайомлення з положеннями ініціатив національного проекту Індустрії 4.0
• узгодження з вже існуючими регіональними програмами розвитку на Тернопільщині, актуальними викликами промисловців та хайтек секторів
• створення майданчику для постійного діалогу влади – промисловості та університетів.

Програма заходу

14-00 Вітальне слово (керівництво обласної державної адміністрації) 

14-10 Індустрія 4.0 в Україні: стан та перспективи розвитку (Олександр Юрчак – генеральний директор Асоціації Підприємств Промислової Автоматизації України (АППАУ, м. Київ)

14:45 Орієнтири 4.0 для промисловців (дискусія)

15-00 Кращі практики та приклади інноваційного цифрового розвитку на Тернопільщині за участі суб’єктів господарювання області (Олексій Філюк – ПП “Сінай”, інформація доповнюється)

16:00 Сучасні тенденції в автоматизації внутрішньозаводської логістики упакованих продуктів в умовах виробництв з високою продуктивністю  (Роман Олійник – директор ТОВ “Інтрамоушн” Україна
м. Львів)

16:30 Засоби автоматизації від вітчизняного виробника: головні переваги для промислових підприємств (Демчина Богдан – директор ТОВ “Мікрол“,
м. Івано-Франківськ)

17-00 Завершення заходу

Адреса заходу – м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (329 каб.)

Захід безкоштовний, для участі необхідна реєстрація

Перший в Україні масштабний форум по Індустрії 4.0 відбувся 22 листопада в Києві. АППАУ була стратегічним партером заходу, і в цьому звіті ми надаємо враження та висновки про форум нашої виконавчої дирекції.

Підготовка до форуму

Підготовка до форуму стартувала в вересні, – дещо пізно як для такого масштабу. Організатор форуму, лідер руху 4.0, IT-Enterprise мав намір зібрати не менше 500 перших осіб від промислових підприємств. Головною метою мала бути потужна промоція кращих кейсів в Україні – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]важливо було продемонструвати замовникам економічний ефект Індустрії 4.0, вже «тут і зараз» – в Україні.[/perfectpullquote]

Для цього планувалось також залучити ряд інноваторів 4.0 та відомих міжнародних брендів – вендорів.

Забігаючи наперед, скажемо, що ці плани в цілому спрацювали. Форум, що відбувся в найпрестижнішому конгрес-виставковому центрі «Парковому» в Києві, зібрав більше 600 відвідувачів від різних категорій українського ринку, а також поважних гостей з Польщі та Франції,  урядових кіл, бізнес-асоціацій.

Виступи на форумі

Форум пройшов у форматі презентацій з 2-ма панельними дискусіями, – все це незабаром буде доступно в відео-записах. Коротко зупинимось на найбільш цікавих, з нашої точки зору, виступах.

Олег Щербатенко, директор IT-Enterprise відкрив форум. Він подав динамічну картину розвитку Індустрії 4.0, як сучасного стану цифрової промисловості, й коротко відкоментував розвиток технологій Індустрії 4.0, а також відношення передових держав до цього тренду. Заклик до замовників – «Україні потрібно швидше включатись в ці світові процеси розвитку цифрової промисловості».

Анджей Солдати (Andrzhej Soldaty) дещо несподівано зупинився на детальному поясненні «механіки» Індустрії 4.0. Насправді, автор цих рядків очікував від нього більше деталей про розвиток Індустрії 4-0 в Польщі – і ця зустріч та обміни таки відбулись наступного дня. Натомість, грунтовне пояснення «механіки» виявилось не менш важливим. Анджей акцентував на принципових моментах покращення чи створення нової цінності, які дає Індустрія 4.0 – як ланцюжків (мережі) цінностей, переходу на сервісні моделі, а також покращення виробничих КРІ завдяки новим підходам та технологіям. Він також говорив про інтеграцію в європейські формати інновацій як DIH (Digital Innovation Hubs) та нові типи інноваційних екосистем.

Янік Фураст’є (Yannick Fourastier), ex-CDO Airbus та Bombardier, а нині СЕО консалтингової компанії CodEUrope говорив про загальні тренди в розвитку Індустрії 4.0 й привів чимало яскравих прикладів зі свого досвіду, як технології 4.0 покращують життєві цикли на виробництві в різних галузях.

Вихід Олексія Щербатенко, керівника напряму SmartTender IT-Enterprise був коротким, але дуже яскравим з точку зору демонстрації впливу діджиталізації в одній конкретній сфері – електронних закупівлях. Завдяки накопиченню біг дата, електронний торгівельний майданчик SmartTender.biz  включає алгоритми штучного інтелекту (Artificial Intelligence (AI )) й пропонує прогноз виграшу чи програшу вашої компанії в тендерах з вірогідністю вище 90%.

Пара Дмитро Шаповалов (СЕО Clobbi) та Кирило Костанецький (SmartEAM) теж була дуже яскравою з точки зору демонстрації впливу технологій 4.0 на показник ЗЕО (Загальної Ефективності Обладнання, англ. ОЕЕ). Дмитро розкрив суть ОЕЕ, як приховані резерви операційної ефективності підприємств, й показав як технології Digital Twin, SmartFactory, AR/VR можуть впливати на фінансові показники роботи компанії. Кирило просто блискуче розкрив 3-ій складовий елемент ОЕЕ – експлуатаційну готовність або доступність та привів кейси впровадження технологій Predictive Maintenance, Machine Learning та IIoT в Україні та світі, показав економічний ефект від впровадження цих технологій.

[caption id="attachment_9261" align="aligncenter" width="584"] Дмитро Шаповалов на Trans4Mation Forum[/caption]

Денис Морозов, директор з економіки та фінансів ІНТЕРПАЙП був, на нашу думку, найбільш переконливим для аудиторії, як замовники, щодо доказів впливу 4.0 на показники підприємства. В доповіді були реальні кейси впровадження в ІНТЕРПАЙП технологій Digital Twin, SmartFactory, Predictive Maintenance, Artificial Intelligence, AR/VR, IIoT та отриманий від цього ефект.  Переконливими в манері виступу були не стільки цифри, як відвертість та аргументованість щодо пройденого шляху цифрової трансформації з перших уст відомого топ-менеджера одного з кращих підприємств України. Такий стиль завжди бере за живе.

Сьогодні ІНТЕРПАЙП позиціонується в нашому русі 4.0, як найбільш передове українське підприємство, що вже сьогодні успішно впроваджує технології та принципи Індустрії 4.0. АППАУ разом з ІНТЕРПАЙП та IT-Enterprise випустили до 22 листопада спеціальний бенчмаркинговий кейс-стаді по реалізаціям на цьому підприємстві.

[caption id="attachment_9263" align="aligncenter" width="584"] О. Юрчак разом з СІО Інтерпайп Сергієм Саєвичем. В руках Сергія – бенчмаркинговий звіт Інтерпайпу “Курс на Індустрію 4.0”[/caption]

Після обіду були не менш цікаві доповіді від «Шнейдер Електрик Україна», Microsoft, Unit.City, «Стальканат Сілур» та панельні дискусії з участю відповідальних за цифрову трансформацію в компаніях «Укрнафта», «Укрексімбанк» та Міністерства інфраструктури.

В доповіді від АППАУ про позиції України на глобальній мапі 4.0 автор цих рядків наголосив, що повільне просування Індустрії 4.0 в нашій країні обумовлюється не тільки «поганими урядами». Самі промисловці й досі живуть в міфах. Що діджиталізацію та інновації можна відкласти на потім (після модернізації основних виробничих активів), що головне – це базові умови розвитку, як дешеві кредити. А далі – «тільки не заважайте» тощо. Подібні погляди тільки консервують відставання України та нашої промисловості від країн ЄС та сусідів. Презентація АППАУ вже доступна за посиланням.

Окремо варто відзначити виставкову Зону трансформації. На стенді IT-Enterprise була розгорнута реальна цифрова фабрика 4.0 з демонстрацією практично всіх технологій 4.0 – Digital Twin, Predictive Maintenance, Machine Vision, Machine Learning, AR/VR та інші. По кожному кейсу – ефект від впровадження. Привертала увагу простота демонстрації об’єднання бізнес-процесів та обладнання через інтернет речей. На стенді ІНТЕРПАЙП показували кейси впровадження 4.0 на виробництві. Робота зі смарт-каскою в процесах обслуговування обладнання Predictive Maintenance мала особливий попит на відвідувачів. Демонстрація  з роботами була на стендах Infocom та Fanuc. Smarttender в режимі онлайн показував, як на електронному майданчику штучний інтелект прогнозує виграш чи програш учасника в тендерах. Зона трансформації цікавила гостей – публіка там була весь час.

Після закінчення презентація та панельних дискусій учасників форуму чекав чудовий нетворкинг та вечірня програма.

Більше деталей про виступи цього дня – в огляді IT-Enterprise, фото-альбом – тут.

Міжнародні обміни

В наступні дні відбулось кілька круглих столів з запрошеними гостями з Польщі та Франції. На зустрічі в Hi-Tech office Ukraine з Анджеєм Солдати ми отримали детальну інформацію про стан розвиту І4.0 в Польщі. Кілька тез –

1. Польська урядова структура “Платформа майбутньої промисловості” почала діяти тільки цього року, – до цього, це був національний рух, подібний як у нас.
2. Щорічний бюджет структури – 5 млн євро. Основні активності добре структуровані й передбачають
   1. Масову просвіту керівників бізнесу, – кампанія по усвідомленню та обізнаності керівниками Малого та Середнього Бізнесу (МСБ) переваг Індустрії 4.0 розпочалась вже цієї осені. 2-денні воркшопи йдуть по 16 регіонам й охоплюють від 600 до 1000 керівників МСБ. На них мова ведеться не стільки про технології, як про нові можливості, які надають технології бізнесу, – й аж до зміни бізнес-моделей.
   2. Після цього передбачається більш глибоке освоєння – в гру вступлять підготовлені консультанти, які зможуть орієнтувати бізнес по конкретним застосуванням І4.0
   3. В 2020 передбачаються тренінги в Школі лідерів, куди на 3-місячне стажування запрошуються представники бізнесу.
   4. Окремо – по країні передбачається формування Центрів прикладної експертизи, добре обладнаних технологіями 4.0, де підготовку прототипів або ж демонстрацію нових рішень можна демонструвати за лічені дні або тижні (й під конкретний запит).
3. Важлива деталь польського успіху – план 4.0 й сама структура базується на знаменитому плані Мазовецького – розбудови нової промисловості. Відповідно, пропозиції Анджея Солдати (який вів рух 4.0 в Польщі до цього) лягли на солідну основу.

[caption id="attachment_9266" align="aligncenter" width="960"] Учасники зустрічі 23 листопада в Hi-tech Office Ukraine.[/caption]

На цьому фоні, добре видно відсталість наших, українських позицій і нова влада тільки скріплює це відставання відсутністю стратегій та планів дій в сфері Індустрії 4.0, а також ігноруванням подібних обмінів. В Україні за 4 роки існування руху 4.0 ми не отримали від держави ніякої суттєвої допомоги. Ми всіляко намагались залучити вищих посадовців з Міністерства цифрової трансформації та Мінекономрозвитку до цих міжнародних обмінів впродовж перебування зарубіжних гостей, й до самого форуму 22 листопада, але безрезультатно. Більш ніж очевидно, що промислові сектори та діджиталізація в цій сфері – зовсім не в пріоритетах нинішньої влади.

Цікавими та продуктивними були обміни з Яніком Фурустье (Yannick Fourastier) в наступні дні.  Ex-CDO Airbus та Bombardier має дійсно дуже масштабне мислення та детальне бачення процесів діджиталізації в транспортних (і не тільки) секторах ЄС та світу. Цього дуже бракує всім нашим policy-makers в українській Індустрії 4.0, включно з нашою виконавчою дирекцією. В результаті цих обмінів, АППАУ підписала Меморандум про наміри  (MoU) з CodEUrope. В документі ставляться цілі по прискоренню нашої інтеграції в ЄС та синхронізації з політиками в області Mobility 4.0, побудови дорожніх карт DX та розгортання відповідних механізмів як РРР. АППАУ вже узгоджує першу координаційну нараду з Міністерством інфраструктури України, куди ми запросимо наших провідних розробників в сфері транспорту.

[caption id="attachment_9267" align="aligncenter" width="584"] На підписанні Меморандуму (MoU), Янік Фуруст’є на фото зліва[/caption]

Головні висновки Trans4Mation та напрями подальших дій

Отже, що найголовнішого ми винесли з форуму –

1. Амбіції – рушій розвитку! Саме так – і це тим більше правда для нових, проривних глобальних трендів розвитку світової економіки як Індустрія 4.0. Амбіції команди IT-Enterprise та її лідера Олега Щербатенко продемонструвати ефективність технологій 4.0 (і не тільки своїх розробок) всій України зробили цю конференцію флагманом руху Індустрії 4.0 в 2019 році.
2. Індустрія 4.0 може збирати зали – потрібна правильна концентрація ресурсів, комерційні зусилля, хороший піар та реклама. Цей висновок Trans4Mation Forum дуже важливий на фоні попередніх, і часто невдалих зусиль різних гравців просувати цю тему.
3. Форум – як тригер для інтенсифікації міжнародних обмінів. Якщо запрошення польських та французьких колег було тестом, то цей тест, безумовно, вдався. Результати перемовин перевершили наші сподівання й це новий поштовх для кращої інтеграції учасників нашої асоціації та руху 4.0 в європейський простір, в конкретні формати співпраці з Польщею та країнами Західної Європи.
4. Натомість, були й певні розчарування. Найбільша – пасивність урядових структур. Все що сказано вище, ніяк їх не стосується. Впродовж 3-х місяців від приходу до влади нової команди ми намагались розглядати зміни на політичному олімпі виключно як вікно можливостей. Але всі наші пропозиції, запрошення до дискусій та співпраці в русі 4.0, запрошення на Trans4Mation Forum високопоставлених посадовців були проігноровані. Очевидно й остаточно, що цей уряд є дуже далеким від розуміння викликів як промисловості, так і діджиталізації в цій сфері.
5. Кращої реакції ми також очікували від чисельних інноваторів 4.0 – як в плані демонстрації свої кейсів в демо-зоні форуму, так і участі в заході. Цього разу цього не сталось, і тут є питання як до рівня цих рішень і готовності їх демонстрації, але більше – до рівня консолідації учасників руху 4.0. Адже головні витрати понесла всього 1 компанія, IT-Enterprise, хоча це спільна справа для всього внутрішнього ринку.

Підсумовуючи всі результати, форум слід визнати успішним. Головне – це дуже важливий крок вперед всієї спільноти руху 4.0. Ми показали значимість Індустрії 4.0 для українського ринку, й замовники відгукнулись. Україна точно буде в Індустрії 4.0! Натомість, в яких масштабах та ролях на світовій мапі – питання відкрите. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Чи цей процес буде йти виключно з десятком підприємств та кількома десятками розробників як сьогодні? Чи, можливо, перехід на колії 4.0 стане реальністю для чисельних галузей та секторів нашої економіки?[/perfectpullquote]
Думаю, що це залежить зараз більше від наших амбіцій, координації та консолідації спільних зусиль.

Побажаємо всім нам кращого рівня цих 3-х компонентів в наступному році.

Й величезна подяка IT-Enterprise за лідерство в цьому процесі.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Занепад технічної освіти в Україні, масовий витік молоді та талантів в ІТ та закордон не є сьогодні відкриттям ні для промисловців, ні для МОН-у, ні для самих ЗВО. Питання в іншому – якими є заходи та стратегії протистояння цим негативним тенденціям? Як держава, промисловці й самі університети бачать вихід з цієї ситуації? Якими мали б бути напрями консолідації? Чергова рефлексія на цю тему від АППАУ не претендує на глибоку аналітику (ми самі її шукаємо), тим не менше й виходячи з власного досвіду розвитку відносин з ЗВО надамо свою точку зору на проблематику та спробуємо відповісти деякі питання.

Головні тенденції 2015-19 років

Головні тенденції в технічних Університетах країни зрозумілі й навколо них є високий рівень консолідації думок, як всередині університетської спільноти, так і поза її межами

1. Значне зростання вступників на спеціальності ІТ-технологій, а також загально-бізнесові (юристи, економісти, менеджмент) з одночасним падінням кількості абітурієнтів та їх якості на інженерних професіях.
2. У витоках цієї тенденції – дисбаланси ринкового попиту та ринкових сил. Попит на спеціалістів значно вищий на ІТ-ринку, особливо, в сегменті аутсоурсингу, де тон задають 5-7 великих, глобальних гравців, а також регіональні ІТ-кластери. Вони зростають щороку на 20-30% й кадрів весь час не вистачає. Попит, хоч і не в такій мірі, зростає в промислових сегментах, але вітчизняний виробник чи інженерні команії, які працюють переважно на внутрішньому ринку є неконкурентоздатним в боротьбі за таланти з аутсоурсерами. Про це ми чимало писали в статті 2018 року – «Боротьба за таланти». В 2019 ці розриви тільки поглиблювались.
3. Наслідком випереджаючого зростання глобальних ІТ-ринків є той факт, що спеціалістів ІТ-спеціальностей аутсоурсерам не вистачає. По нашим даним, практично до 50% випускників інженерних професій на старших курсах перекваліфіковується на ІТ-шників. Відповідно – і це підтверджено опитуваннями в АППАУ, – аутсоурсери виступають як конкурент №1 для всіх промислових хайтек. Ця тенденція явної конкуренції ще слабка, але все більше міцніє, в тому числі завдяки байдужості ІТ-аутсоурсерів до питань розвитку внутрішнього ринку країни.
4. Держава, й першу чергу відповідні міністерства центрального уряду, мали б якимось чином регулювати цю ситуацію на користь внутрішнього ринку. Як – підіймати престиж інженерних професій, збільшувати держ. замовлення на відповідні спеціальності, допомагати самим роботодавцям внутрішнього ринку ефективніше конкурувати з тими, хто де-факто, вимиває таланти в зарубіжні екосистеми. Насправді, цього не відбувається. На поверхні ми бачимо риторику про стартапи та інновації, більша частина яких мало стосується посилення конкурентоспроможності внутрішніх виробників.
5. Держава також пасує в завданнях координації, комунікацій та консолідації в реакції на спільні виклики Університетів. Згідно останнього опитування АППАУ, Університети розглядають один одного скоріше, як конкурентів. Й тому майже ніякої співпраці немає – ні в створенні спільних баз знань, ні єдиних навчальних методик, ні спільних розробок чи спільних робочих груп та комітетів у вирішенні спільних завдань розвитку. Чи виграє від такого стану речей ринок – питання риторичне. Простий приклад, – більше десятка університетів приймають участь в програмах Horizon 2020 по темі Індустрії 4.0. Й теоретично, вони могли б взаємодіяти чи, хоча б, передавати набуті знання та розробки внутрішнім стейкхолдерам, тим же промисловцям, залучати вітчизняних розробників до цих проектів. Нічого цього ми не бачимо. Немає навіть загальної картини та аналітики щодо участі українських ЗВО в подібних проектах в тому чи іншому конкретному сегменті R&I.
6. Ще одним негативним трендом є ігнорування фундаментальної освіти та досліджень. Навіть в «модних» спеціальностях штучного інтелекту чи інтернету речей, викладачі нарікають, що студенти не встигають поглибити свої знання в фундаментальній освіті, яка мала б формувати потужний фундамент, теоретичну базу для наступної спеціалізації. Їх надто рано перетворюють на «кодерів».
7. Позитивними трендами в цій тотальній конкуренції “всіх проти всіх” є досить динамічний вихід нових, прикладних навчальних програм та курсів, зокрема, в області Інтернету речей, штучного інтелекту, дронів, робототехніки, AR/VR – чимало університетів вже запустили подібні програми для студентів.

Все ж, і з врахуванням цих тенденцій, два наші головні прогнози щодо розвитку ситуації

1) Багато інженерних спеціальностей будуть й далі деградувати – аж до повного закриття окремих кафедр. Більш точний прогноз можна було б отримати на основі статистичних даних, які очевидно є в МОН.

2) Промислові хайтек, й всі хто працює на внутрішнього замовника опинились в зовсім нерівних умовах й далі будуть програвати ІТ-аутсоурсерам. Їхні політики рекрутингу та взаємодії з Університетами сьогодні значно поступаються таким від аутсоурсерів, й значно нижчим є рівень оплати молодих спеціалістів. Єдиний вихід – тільки в консолідації зусиль, в створенні ясної перспективи для молоді в цій країні, в зростанні їх конкурентоздатності.

Зрештою, конкуренція частково вирівняє ці дисбаланси. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Але якими будуть остаточні втрати промислових хайтек, скільки кафедр закриється, скільки спеціалістів інженерних професій для розвитку економіки країни нам прийдеться запрошувати вже з ЄС чи Китаю через 5-10 років – можна тільки гадати.   [/perfectpullquote]

Якісна аналітика від МОН мала б дати точну картину прогнозів та оцінку різних сценаріїв. А відповідні програми державного рівня мали б допомагати промисловцям у прийнятті цих викликів та зменшенні дисбалансів. Поки що, нічого подібного ми не бачимо.

 

Як протистояти – напрями консолідації зусиль

АППАУ вже кілька років поспіль намагається консолідувати учасників нашої спільноти в прийнятті та вирішенні цих викликів. Звісно, наших зусиль та ресурсів дуже мало в масштабах держави. Все-ж, ми робимо те, що можемо. Зокрема, трьома головними стратегічними напрямами залишаються

1. Інтеграція технічних університетів в проекти та програми АППАУ з фокусом на створенні регіональних, інноваційних екосистем промислових хайтек
2. Створення та розширення мережі Центрів експертизи Індустрії 4.0 (Центрів 4.0), профілювання та розвиток їх згідно концепції АППАУ
3. Покращення співпраці з Університетами, зростання конкурентоздатності наших членів

В якості гарних прикладів 2018-19 рр в реалізації цих напрямів можна зазначити наступні топ-10 прикладів

1. Проведення регіональних конференцій та семінарів з залученням учасників ринку та місцевих університетів в Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську, Тернополі. Завдяки конференціям 2018 р. в Запоріжжі ми вийшли на чіткий формат проведення регіонального заходу, де ключовими особливостями є участь та знайомство з місцевим Університетом, а також відвідання передових підприємств регіону. В 2019 по цьому шаблоні пройшла цікава конференція в Сумах.
2. Проект aCampus 2019 року є для нас кращим прикладом створення колабораційних команд у вирішення спільних ринкових завдань. В проект залучено 5 університетів та більше 20 учасників ринку. Важливим здобутком проекту є підтвердження тези АППАУ (з 2012 р), що саме Університети можуть і мають бути генераторами просвітнього контенту на ринку України.
3. Нові спільні розробки ведуться між комерційними учасниками АППАУ та місцевими Університетами в Сумах, Одесі, Запоріжжі, Києві, Харкові. Мова про сучасні інноваційні розробки в області робототехніки, AR/VR, IIoT, машинного зору тощо, й де кафедри та лабораторії університетів задіяні у відповідності до тех. завдань, які ставить ринок.
4. Чудовим прикладом підтримки місцевої екосистеми та місцевого Університету, є співпраця члена АППАУ, компанії ІНТЕРПАЙП з «Дніпровською політехнікою». В 2019 коштом Інтерпайпу створена сучасна лабораторія мехатроніки, яка буде готувати фахівців для холдингу. ІНТЕРПАЙП є також взірцем для інших промислових підприємств з точку зору підтримки регіонально-галузевої екосистеми хайтек, та зростання престижу та іміджу інженерних професій.
5. Приклади іншого, «правильного» аутсоурсингу демонструють для всього ринку компанії як «Прогрестех-Україна» та MDEM. Замість того, щоб просто забирати кращих студентів та фахівців з інженерних спеціальностей, як це робить чимало ІТ-аутсоурсерів, ці компанії натомість, інвестують в них, створюють спеціалізовані лабораторії та курси, глибше інтегруються в навчальні програми університетів, й активно взаємодіють з АППАУ в розвитку кращих практик для внутрішнього ринку України.
6. Сучасні підходи для інноваційного розвитку Університетів пропонує «Фенікс Контакт Україна» зі своїми програмами EduNet та xPlore. Вони охопили вже більше 15 університетів і є сильною альтернативою для інженерних кафедр ІТ-шним програмам від аутсоурсерів.
7. Кілька університетів, членів АППАУ самостійно нарощують зусилля щодо розвитку дво – чи багатосторонніх відносин з комерційними учасниками ринку. Зокрема, виділимо ХНУРЕ який, видається, має чіткий план залучення фахівців з ринку до зустрічей зі студентами, а також кафедру АТЕП-ТЕФ КПІ, яка організує періодичні візити студентів до членів АППАУ та на підприємства.
8. Харків, зокрема ХАІ є кращим прикладом в лідерстві ЗВО щодо залучення до європейських проектів програми Horizon 2020. Зокрема виділимо проект Alliot, в якому ХАІ є лідером європейського консорціуму і вже підготував цілий ряд навчальних матеріалів по ІоТ.
9. Масову просвіту серед юнацтва та дітей шкільного віку в області робототехніки веде Лабораторія «Міронафт», наш Центр 4.0 з Одеси.
10. Іншим прикладом та паростком нового рівня взаємодії є кейс співпраці між Харківським Центром 4.0 та харківською «Залізничавтоматика» в проекті інтеграції в Europe Edge Computing Consortium. Це перший приклад співпраці Центру 4.0 з комерційною структурою в європейській програмі.

Подібних прикладів можна привести ще добрий десяток. Що, власне, є значним прогресом з 2014-15 років.

Очевидно, все разом це дає підстави для респондентів нашого опитування говорити про розвиток технічних кафедр, ніж про їх деградацію. В ньому також респонденти відмічають лідерську роль АППАУ в розвитку концепції та технологій Індустрії 4.0 серед ЗВО.

Звісно, в прикладах як вище, ми погоджуємось з респондентами й тільки підтримуємо тези про розвиток. Водночас, це далеко не вся та не повна картина, інакше не було б і фіксації тих негативних тенденцій, про які вище.

Серед труднощів та викликів в реалізації цих 3-х стратегічних напрямів вкажемо

1. Не зважаючи на всі успіхи, ми не подолали скепсис більшості вендорів стосовно співпраці з Університетами. Чимало з них нарікають на споживацьку, інфантильну позицію ЗВО, де за «дайте нам обладнання» не слідує ніяких зустрічних зобов’язань. Окремі вендори, члени АППАУ розпочали створення власних навчальних центрів, що є результатом подібних розчарувань.
2. Рівень співпраці та нетворкингу між 5-7 університетами, нашими членами є досить високим, але це рівень персональних контактів між окремими зав. кафедрами чи викладачами. Ми не можемо сказати про якісь програми партнерства на рівні ректорів чи проректорів. Між тим, й, наприклад, по відношенню до підтримки Центрів 4.0, що створені в 3-х містах, їх роль є головною. В тому числі, в наших неодноразових звертаннях до МОН надати нашим центрам спец. статус та підтримати їх відповідними програмами розвитку.
3. Низьким залишається рівень нетворкингу, залучення кінцевих замовників та інженерних фірм, росту інноваційних продуктів на рівні регіонів та – чи галузей. Навіть з Центрами 4.0 ми не змогли в 2019 році нічого додати до тієї карти (лендскейпу) інновацій 4.0 яку виконавча дирекція АППАУ вела самотужки в 1-ій половині року.

Але найбільше АППАУ турбує конкуренція між Університетами, так і всередині Університетів, а також конкуренція з ринком в окремих випадках. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Просуваючи постійно ідеї коллаборації, колективного управління знаннями в епоху Індустрії 4.0, ми часто бачимо «хуторянські», тобто, вузько-кафедральні та закриті підходи до вирішення тих чи інших завдань, які протирічать ідеям широкої співпраці.[/perfectpullquote]

Цей недолік поглиблюється слабкими комунікаціями, які там само кульгають на обидві ноги майже всюди. Фактично, багато факультетів та кафедр розпадаються на дрібні команди виконавців, які просто інтегруються в ринок розробників чи інтеграторів, а інколи й створюють власні команди, які конкурують з ринковими структурами. Зрозуміло, що «всім потрібно виживати», але яке майбутнє ЗВО з такими підходами?

Отже, як разом долати ці перешкоди, як зміцнювати екосистемні зв’язки між ринком та ЗВО, як фіксувати та швидше розповсюджувати кращі практики колаборації, яка мала б бути безальтернативною стратегією в епоху 4.0?

Напрями змін на 2020

Очевидно, не тільки ЗВО, але членам АППАУ, іншим категоріям стейхолдерів потрібно проявляти більше лідерства по різним напрямам діяльності вказаних вище. Нам критично їх бракує – й перш за все, на рівні керівництва ЗВО. Лідерство є ключовим фактором успіху №1.

Якщо більше конкретно про напрями, де потрібно лідерство, то ось кілька ідей, про які ми будемо дискутувати на конференції в КПІ 17 грудня

1) Повернення інституційних рамок та проведення справжніх реформ. Вирішення завдань виживання ЗВО, саме як Університетських центрів освіти та науки, прикладних досліджень та експертизи – і які справді цінуються ринком й потрібні ринку, – залежить в першу чергу від реальних реформ в сфері ЗВО. Маємо надію, що це дуже добре розуміють як на рівні керівництва МОН, так і на рівні ректорів провідних університетів країни. Зокрема, для АППАУ вкрай важливою є інституціоналізація Центрів 4.0 – вони мають отримати в очах держави свій статус, свою структуру, свій менеджмент і який працює не на волонтерських засадах.

2) Поглиблення інтеграції ЗВО в ринкове середовище пром. хайтек, перехід до широкої колаборації

Приклади, що наведені вище – є гарним свідченням того, що потенціал співпраці між ринковими структурами та технічними університетами є дуже великим, і на нашу думку, ще слабо реалізованим. Розширення та поглибення співпраці в напрямах підготовки та перепідготовки кадрів, створення нових начальних курсів та тренінгів для ринку, нові розробки та стартапи Індустрії 4.0 – з часом ці питання тільки загострюються. Облік та популяризація кращих практик є одним з напрямів розширення співпраці по якому  йдуть члени АППАУ. Іншим напрямом є зростання відповідальності та зобов’язань з боку роботодавців: більш конкретні вимоги до нових професій, залучення до навчального процесу, використання механізму дуальної освіти, вклад в спільні акції щодо зростання іміджу інженерних спеціальностей тощо – власне, ІТ-аутсоурсери давно зробили для нас готову бенчмаркингову модель. Варто її лиш повторити та покращувати.

3) Розширення мережі Центрів 4.0 й перетворення їх на справжні Центри експертизи. Призупинка цього проекту в 2019 була пов’язана з певними орг. труднощами, але також з інерційністю процесів у вже існуючих Центрах. Для АППАУ важливо, щоб всі Центри – існуючі, разом з новими кандидатами з Сум, Запоріжжя та інших міст швидше долали лакуни в 3-з напрямах

• Встановлення сильного менеджменту, який здатен вирішувати комплекс завдань по стику з ринком
• Визначення профільних експертів по тим чи іншим спеціальностям (як ІІоТ, чи САПР-и, VR/AR чи робототехніка тощо). Зараз їх майже не видно і не чути. Або ж це, одні й ті самі виконавці, які звісно, не можуть однаково добре витягувати цілий спектр різних продуктових сегментів. Ці експерти мали б бути провідниками та головними промоутерами обладнання та ПЗ, яке передають вендори чи інтегратори – і як до студентів, так і до ринку.
• Термінове налагодження маркетингових комунікацій – всім ЗВО дуже не вистачає таргетованих сучасних комунікацій як про свої пропозиції, так і про важливі новини та події, які вже відбуваються в їх рамках.

АППАУ готова допомагати ЗВО у вирішенні багатьох подібних завдань як передачею кращого досвіду та практик, навчання викладачів, так і організацією відповідних робочих груп та комітетів разом з МОН для спільних рішень щодо необхідних змін. Зміни культури ЗВО виглядають наразі в рази більш важливими, ніж передача їм якогось обладнання чи софта.

Будемо про все це говорити 17 грудня на конференції в КПІ, приєднуйтесь!

Виконавча дирекція АППАУ

После кибератак 2016-17 гг все объекты критической инфраструктуры в Украине ищут способы защиты своих сетей АСУТП. В отличии от мира ИТ-сетей, в сетях АСУТП отсутствует автоматическое обнаружение активов и управление ими. Подавляющее большинство промышленных сетей либо вообще не отслеживают свои активы, либо используют ручные процессы для их отслеживания. Между тем, количество и разнообразие различных активов, моделей и версий встроенного ПО в сети накапливалось десятилетиями, включая приобретение новых систем и под-систем от разных производителей оборудования. Все это значительно усложняет управление активами. Еще более усложняет положение вещей тот факт, что многие холдинговые структуры энергетики, нефтегаза, железных дорог и муниципальных объектов включают дочерние и удаленные филиалы, они работают со сторонними партнерами, подрядчиками, временными работниками и гостями. Таким образом, наши АСУТП стали идеальным полигоном для кибер-преступников.

О деталях этой ситуации, а также о том, как решать подобные проблемы автоматического обнаружения активов и управления ими, рассказывает новая белая книга от ведущего провайдера решений по кибер-безопасности, израильской фирмы Indegy.

В этой белой книге вы найдете

• 3 главных варианта угроз и инцидентов из-за отсутствия автоматического учета активов
• Детальное описание решений и подходов от Indegy. Как – глубокая проверка сетевых пакетов и обменов, диагностика целостности устройств, подробная классификация, учет, а также аналитика всей картины сетевых обменов в АСУТП.
• Ссылки на стандарты кибер-безопасности, действующие на уровне АСУТП в мире.

Документ любезно предоставлен АППАУ компанией Softprom by ERC, которая в Украине поддерживает продукты и решения Indegy. Softprom by ERC является куратором стандарта ДСТУ МЕК 62443, который АППАУ рекомендует для служб АСУТП всех предприятий, объектов критической инфраструктуры как основу их технических регламентов по кибер-безопасности АСУТП.

Для получения белой книги, заполните пожалуйста регистрационную форму