Виконавча дирекція АППАУ

Створення експертного контенту

Створення експертного контенту (як білі книги, кейс-стаді, гайди тощо) – ахілесова п’ята більшості В2В компаній. Це пов’язано як правило з недостатнім ресурсом, що однаково добре розуміється в контент-маркетингу, а з іншого боку знає специфіку галузі.

Суть послуги зі створення експертного контенту

Агентство B2B Ray пропонує для членів АППАУ створення на умовах аутсоурсингу наступні види контенту:

1. Кейс-стаді (Case Study).
2. Блоги, статті.
3. Білі книги (White Papers).
4. Презентації під вебінари (включаючи роботу дизайнера).
5. Відео-інтерв’ю та відео-ролики.
6. Посадкові сторінки (Landing Page).

Для постійних членів АППАУ ці послуги надаються зі знижками або безкоштовно. Безкоштвно: консультації по створенню, аналіз існуючих кейсів та інших видів контенту, рекомендації з покращення. Платно: створення нових одиниць контенту.

Приклад створення Кейс-стаді

Об’єми та методика:

• Підготовка: ознайомлення з існуючими матеріалами, розмова з прожект (продакт) менеджером або комерційним інженером про результати проекту, вибір 1–2 персон зі сторони клієнта.
• Підготовка питань до інтерв’ю з клієнтом, затвердження.
• Проведення інтерв’ю.
• Розробка контенту (стаття + візуальні матеріали).
• Упаковка по 3-м видам контенту.

Вихідні документи:

1. Кейс-стаді (1000–1600 слів).
2. Інтерв’ю з клієнтом: стаття (800–1200 слів).
3. «Уроки кейсу» – рекомендації для керівництва, маркетингу й продажу – для внутрішніх цілей (до 1200 слів): тут надаються окремі інсайти, конкуретні моменти, можливий негативний досвід тощо.

Зміст основного документу кейс-стаді:

1. Коротке резюме (summary).
2. Клієнтський контекст: головні фактори впливу, виклики.
3. Рішення провайдера.
4. Отримані результати. Оцінка клієнта та представників провайдера.
5. Висновки. Заклик до дії

Структура може бути розширена в залежності від повноти матеріалу.

АППАУ культивує дух лідерства у своїй спільноті. Недавній огляд «Агентів змін» та номінації лідерів – саме про це. Але якщо дивитись ширше, то нас цікавить не тільки лідерство по конкретним напрямам Індустрії 4.0, але й більш ґрунтовне формування образу самих компаній 4.0. Тобто, організацій нового типу які за своєю поведінкою, менеджментом, мисленням – є вже іншими.

Опитування, що розпочалось в групі АППАУ на Facebook намагається вияснити точку зору наших членів на це питання. Зокрема, там є опція про шерингові моделі.

Між тим, і якщо говорити про характеристику «шерингові моделі» – давайте глибше розглянемо це питання і наскільки сьогодні члени АППАУ готові до шерингу.

Ознаки шерингової компанії

Шерингові моделі  – це про спільне використання спільних ресурсів. Від авто, будинків, фондів, людських ресурсів, поїздок, освітніх програм тощо – прикладів навколо нас все більше, – світ та Україна вже переходить в шерингову економіку. Для тих, хто вперше знайомиться з цим поняттям, рекомендуємо цю статтю на еправді.

Головна й найбільша перевага шерингу – економія власних коштів та часу. Вони є шаленими. У всіх сегментах, вказаних вище – прикладів маса. Наприклад, офісний менеджер компанії, що працює в великому місті, каже – «Навіщо мені витрачати 50 тис євро на нове авто, якщо я користуюсь ним всього двічі на тиждень? Й набагато вигідніше мені буде його брати по шеринговій моделі – й саме тоді, коли треба». Подібна аргументація йде для всіх інших видів послуг.

У визначення компанії 4.0, яке зараз ми відпрацьовуємо в АППАУ, розуміння та використання шерингових сервісів є одним з головних. Наприклад, наразі одне з визначень компанії 4.0, яке ми розглядаємо звучить так – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Цифрова компанія (4.0) – це шерингова компанія, – яка використовує цифрову інфраструктуру та сервіси, а також всю екосистему 4.0. І сама пропонує подібні сервіси в рамках цієї екосистеми»[/perfectpullquote]

Тут виникає питання – «а що таке ця інфраструктура та сервіси?». Насправді, вся модель АППАУ й те, що ми робимо, – це про шеринг.

З боку виконавчої дирекції АППАУ ми пропонуємо вже чималий набір спільних сервісів

• Нетворкинг та просування в онлайн. Спільні сайти та групи в соц мережах – це готові, додаткові канали комунікацій для наших членів. Цінність цього сервісу стає зрозумілою, коли усвідомити, що ми живемо в епоху, коли 90% інформації все наше середовище шукає та знаходить через онлайн. А також той, факт що створення та утримання ресурсів з високою відвідуваністю, їх підтримка займає багато часу та ресурсів. В АППАУ, все це бере на себе виконавча дирекція, – але ці витрати покриваються вашими членськими внесками!
• Спільні топ-події – організація, просування, залучення аудиторії бере на себе виконавча дирекція, – це також сервіс для вас. В цьому році ми підіймаємо планку, – мова йде про Національну Аженду Індустрії 4.0. Тобто, підтримка АППАУ тих чи інших подій, інтеграція в них наших членів є ознакою якості та престижу.
• Індивідуальний нетворинг (Match & Connect) – швидкий вихід на потрібного замовника чи партнера, – це сервіс. І ми його надаємо. Right product (or service) to Right partner in Right Time by Right channel – мова саме про це, і по великому рахунку, – це дуже дорогий сервіс, оскільки персоналізований саме під вашу поточну проблему.
• Мережа Центрів 4.0 яку ми створюємо – це, безумовно, шерингова модель! Завдяки Центрам 4.0 має відбуватись значне покращення програм освіти та просвіти ринку, підготовки кадрів, об’єднання та промоція на рівні регіону та-чи галузі, залучення нових замовників. І кожен з членів АППАУ який знаходиться в охопленні цього центру – має вигравати.
• Обміни досвідом експертів по чисельним клубним форматам – теж цінний для багатьох сервіс. Звідси йде також інший сервіс, яким вже користуються чимало учасників спільноти – бенчмаркингові стандарти. Ми встановлюємо планку кращих, але також діагностуємо «чому вони кращі».

Але ще більш цікавим є те, що ми організували екосистему чи інфраструктуру (кому як більше подобається), де подібні послуги можуть надавати інші провайдери. Наприклад,

• IT-Enterprise, та їх продукти як Smart.Tender чи Майстер. Бухгалтерія – є лідерами ринку по діджиталізації е-закупівель та бухгалтерії відповідно. Компанія давно пропонує членам АППАУ як знижки по ціні, але що більш важливо – додаткові сервіси щодо обробки даних. Ще в 2017 вони пропонували сервіс обробки даних, за якого ви можете точно взнати свої шанси на перемогу в тендері. Або ж, аналіз причин кому і чому ви програли.
• B2B Ray надає великий спектр послуг в області цифрового маркетингу – від розробки веб-сайтів та лендінгів, й до створення окремих видів експертного контенту, та його інтеграції в програми лідогенерації.
• Є ряд консультантів, хто пропонує в АППАУ послуги по фандрейзенгу (пошуку коштів та фондів під ваші проекти), – дуже важлива послуга, з точки зору того, що більшості розробників та інтеграторів не вистачає власних коштів на інноваційний чи інших розвиток.
• Є також інші провайдери, зокрема, вкажемо на послуги Giga Cloud – якщо ми живемо в епоху, коли Cloud first!, то звісно потрібно розуміти хто ж і на яких умовах може вам надавати хмарні ресурси та послуги.

Можливо, ще не всі з вказаних послуг вийшли на рівень шерингових, але ми до цього йдемо. Наприклад, B2B Ray каже – «Утримання спеціалістів з В2В та діджитал маркетингу – дорога річ для малого бізнесу, й тим більше, коли цей напрям для вас не є профільним. Навіщо вам це робити, коли більшість робіт можемо для вас виконувати ми. Причому зробимо ми це більш якісно, ніж інші провайдери (тому що давно й добре знаємо ваш бізнес), й дешевше (оскільки пропозиція є оптовою)! Це буде якісніше й дешевше, ніж утримувати вам самим 1-2 висококваліфікованих спеціалістів». Це і є принципи шерингу.

Питання в іншому, наскільки цей напрям підтримується самою спільнотою АППАУ? Тобто, чи розуміють та використовують вказані послуги самі члени АППАУ, адже по відношенню до тих, які створює виконавча дирекція, це 100% шеринг – адже ви платите за членство, отже – за послуги для спільного використання.

Використання спільних сервісів в АППАУ

Поточний перелік сервісів  представлений за цим посиланням. Сервіси згруповані за 5-ма категоріями – Нетворкинг, Цифровий маркетинг, Навчальні послуги, Цифрова інфраструктура, Цифрові сервіси (масові – для кожного), Консалтингові послуги. Послуг, насправді, більше – тут ми представляємо ті, які вже добре формалізовані та розвинуті.

З представленої статистики слідує наступне

1. Найкращий рівень використання має послуга «події АППАУ» – інтеграція та кооперація в спільний графік подій, – близько 40% (це – десятки членів АППАУ).
2. Більше 50% залучення має група на Фейсбук ТК 185, – але тут ця цифра оцінювалась по відношенню до кількості активних членів ТК 185
3. Натомість, рівень використання онлайн каналів членами АППАУ (вкл з сайтами) є дуже низьким, від 5-10%. Ми пояснюємо це тим, що більшість членів АППАУ не розуміють, що створені активи – це їх активи! Це і є та сама класика шерингу –[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «створено на ваші гроші – користуйтесь!»[/perfectpullquote]
   Але іншою не менш вагомою причиною є низький рівень маркетингу та цифрового маркетингу! Тобто, є чимало питань до керівників фірми, чи висока присутність в онлайн, якісний та релевантний контент, стратегія просування в онлайн дійсно є їхніми пріоритетами в розвитку бізнесу, чи хоча б маркетингу.
4. Іншим свідченням низького маркетингового рівня фірм спільноти є рівень використання наявних послуг цифрового маркетингу. Де-факто, АППАУ повністю підпорядкувала собі експертизу та ресурси B2B Ray – профільної агенції з надання тренінгових, консалтингових послуг по В2В маркетингу, а також цифрового маркетингу. З 2016 р B2B Ray перестав надавати ці послуги непрофільним клієнтам, й також по РФ, й зосередився виключно на сфері промислових хайтек в Україні. Однак рівень використання цих послуг, як бачимо, є низьким – тільки 1 з фірм АППАУ регулярно використовує ці послуги (кейс «Індасофт» описаний за цим посиланням).
5. Не кращим виглядають чисельні спроби консультантів по фандрейзингу ввійти зі своїми послугами в спільноту АППАУ, – тільки ТОВ «Синергія» (Андрій Сухорябов) має очевидний успіх з ТОВ «Мікрол», мова про проект ЄБРР по вуличному освітленню в м. Мень.
6. Що стосується пропозицій цифрових послуг – наприклад, по цифровій інфраструктурі від GigaCloud чи цифрових послуг від IT-Enterprise, – їх рівень використання близький до нуля.
7. Але є також проблема на стороні провайдерів. Наприклад, і якщо говорити про послуги Центрів 4.0, і які мали б (згідно концепції) обслуговувати ринок 4.0  – наразі вони все ще не є сформованими.

Перші висновки

Отже, що з цього слідує? Й також – як ця статистика співвідноситься з результатами он-лайн опитування, яке триває в групі АППАУ на Фейсбук? Питання там стосуються ознак компанії нового типу (цифрової або 4.0). З нього видно, що

• На перших двох позиціях, як найголовніших, знаходяться такі ознаки як «повна діджиталізація власних бізнес-процесів» та  «культура широкої співпраці»
• А фактор «шерингових послуг» з’їхав на 5-ту сходинку

В цьому голосуванні майже очевидно, що поняття «культура співпраці» – апріорі широке, й тому – в кожного своє. Й де може бути дуже багато характеристик. Натомість, «повна діджиталізація» та «шерингові послуги» – це досить конкретно. Тут – не схибиш. Або ваші процеси закупівлі використовують SmartTender (чи Prozorro), – або ні, або частково (й % легко рахується). Або у вас є CRM/Marketing Automation – або ні. Або ви користуєтесь для власної промоції всіма онлайн каналами у вашому використанні, – або ні. Або ви звернулись за консультацією до хоча б 1-го з 5 консультантів АППАУ по фандрейзингу, або ні.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Й культура співпраці логічно мала б полягати в тому, що коли ви цим не користуєтесь, або не маєте цього, або не розумієте – то й звертаєтесь за допомогою до партнера. Який це знає, розуміє й може вам допомогти.[/perfectpullquote]

І тим більше – безкоштовно, або ж на принципах шерингу, який ми пропагуємо.

Отже, ми бачимо, що декларовані речі насправді не дуже між собою стикуються. Тобто, заяви про широку співпрацю та повну діджиталізацію, як найважливіші ознаки компаній нового типу,  не відповідають реаліям. Члени нашої спільноти не поспішають переходити на чисельні та вже доступні цифрові сервіси,  слабо використовують існуючий потенціал спільноти та партнерів.

З іншого боку, можна сказати також, що пропозиції чисельних наших провайдерів недостатньо формалізовані, зрозумілі та проактивні. Іншими словами, з ходу важко зрозуміти, що ж вони пропонують? За виключенням B2B Ray, вже глибоко інтегрованої в діяльність АППАУ, інших пропозицій чи кейсів на сайті дійсно немає. І ніхто їх не спішить подавати.

Але є й інші висновки щодо зростання нашої кооперації та співпраці. Показники кількості ініціатив #ДієвеПартнерство, кількості залучених членів, кількості лідерів «агентів змін» й багато інших, що продемонстровані в річному звіті АППАУ – дійсно зростають. Й навіть вищенаведені показники використання сервісів кращі, ніж скажімо, 3 роки тому.

Отже, рух є – і напрямі «цифрової компанії» також. Очевидно, що проблема більше в темпах розвитку і тому, як прискоритись.

«Як прискоритись», що мають зробити провайдери наших цифрових сервісів, але також наші члени, щоб краще – і для свого ж блага, – переходити на шерингові та сервісні моделі, ставати справжніми 4.0-ними компаніями – обговоримо 23 січня на зборах АППАУ. Одна з найбільш очевидних пропозиція – створення спільного каталогу шерингових послуг. Його переформатування вже почалось в розділі сайту АППАУ «послуги».

Виконавча дирекція АППАУ

Комплексна програма генерації лідів за допомогою Marketing Automation

«Лідогенерація» – процес генерації лідів через маркетинг і за допомогою цифрових технологій. У сучасному світі ці технології реалізуються програмним забезпеченням класу Marketing Automation. Воно дозволяє автоматизувати багато активностей маркетингу з управління базою контактів, розсилки, SMM, SEO, контент-маркетингу тощо.

Провайдер послуги з лідогенерації та автоматизації марктеингу B2B Ray пропонує комплексну програму (3–6 міс.), що включає :

1. Управління базою даних маркетингу. Нарощування бази контактів і лідів, їх сегментація і профілювання (залежить від стану початкової бази і кількості контактів в ній).
2. Управління посадковими сторінками і формами. Створення Landing Page і форм, управління реєстраціями для захоплення лідів.
3. Налагодження email-маркетингу. Дизайн, створення, розсилка й аналітика електронних листів.
4. Інтеграція в соціальні медіа. Створення контенту і надання додаткових інструментів управління SMM.
5. Контент-маркетинг. Створення і публікація різних видів експертного контенту.
6. Передача технології Marketing Automation. Навчання користувачів, технічна підтримка та супровід мультиканальних маркетингових компаній.

Вигоди і результати програми генерації лідів за допомогою Marketing Automation для членів АППАУ:

1. Зростання кількості лідів (50–100 / міс.).
2. Зростання кількості «гарячих» лідів (до 30 / міс.).
3. Розвиток власних компетенцій маркетингу у клієнта.
4. Інтеграція з продажами (CRM).

У порівнянні зі звичайними методами лідогенераціі (вручну і через продажі) системне використання комплексних програм за допомогою Marketing Automation дає зростання лідів до 600% при зниженні вартості на ліда до 350%.

Вже стало традицією, що на Загальних зборах члени АППАУ обговорюють ключові питання розвитку асоціації та формують план ініціатив та дій на рік. Для цього виконавча дирекція попередньо формує групи за напрями пріоритетів, які слідують з річного звіту. Вашій увазі пропонується програма дискусій на 23 січня. 

Групи «Регіональний розвиток: кластери, побудова інноваційних екосистем» (2 групи по наявним 2-м регіонам – Південь, Центр-Схід)

Загальний контекст: в 2018-19 в АППАУ закладені основи регіональної стратегії Індустрії 4.0. Центри 4.0 відкрились в Києві, Харкові та Одесі. Плануються ще кілька (Запоріжжя, Суми). Також затверджена концепція кластерів ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). Перший кластер ІАМ запускається в 2020 в Запоріжжі. Є гарна кластерна ініціатива та передумови в Миколаєві. Натомість, поки незрозуміла ситуація в Харкові та Одесі. Але всім цим ініціативам бракує лідерства, системності та, зрештою, фінансування. А спільнотам – швидшого об’єднання навколо ключових питань розвитку.

Головний виклик: як швидше об’єднуватись на регіональному рівні навколо спільних цілей

Головні питання для дискусії:

1. Що заважає Центрам 4.0 ставати справжніми лідерами об’єднавчих процесів на регіональному рівні? Чи є інші актори, хто здатен це зробити?
2. Яким має бути оптимальний шлях об’єднання (послідовність кроків)?
3. Як виконавча дирекція та Правління АППАУ може допомогти в цих процесах?

Для кого ця група: для регіональних членів АППАУ, агенцій з розвитку та регіональних Центрів 4.0. Завдання – визначити мету та конкретні кроки до вироблення спільної аженди на регіональному рівні в вашому регіоні на 2020. Доповідь на 5 хв.

Час на дискусію: 40 хв

Модератор: вибрати в кожній з 2-х груп, які будуть створені. Модератор відповідає за тайминг та зафіксовані результати дискусії.

*********

Група «Галузевий розвиток»

(вибір з вже запущених галузей – Харчова, Морська, Муніципальний сектор, Залізничний транспорт)

Загальний контекст: в 2019 АППАУ самостійно розпочала реалізацію розробок дорожніх карт по 5 галузям. Створена модель (policy paper) по дорожним картам – це готовий алгоритм дій. Першим стартував транспорт, концепція дорожної карти DX була підготовлена для Укрзалізниці (УЗ). Хоча сама УЗ відсторонилась від нього. Проект для Харчової промисловості був більш розгорнутим та залучив більше 20 замовників та створив перші бізнес- та юз-кейси. Восени 2019 почались ініціативи та обміни в Морській галузі та Муніципальному секторі. Ініціативу проявляють самі члени АППАУ, керівники інтеграторів та розробників. Водночас, всім цим робочим групам бракує системності та ресурсів. Зрештою, це питання фінансування цих проектів.

Головний виклик:  чи можемо ми рухатись в цих проектах без зовнішнього фінансування? Яким чином?

Головні питання для дискусії:

1. Яка ваша оцінка руху в вашій галузі? (обміняйтесь думками про здобутки та проблеми)
2. Якими є головні умови роботи РГ (робочих груп) та їх фактори успіху – що спільного по різних галузях
3. Ваші інші ідеї та пропозиції щодо розвитку дорожніх карт цифрової трансформації у вашій галузі на 2020

Для кого ця група: для інтеграторів, вендорів та Центрів 4.0, які спеціалізуються в конкретній галузі. . Завдання – визначити спільні фактори успіху для всіх РГ по розробці галузевих дорожніх карт.

Час: 40 хв

Модератор: Жукова Олена (МДЕМ)

*********

Група «Інноваційний розвиток – як прискорити»

Загальний контекст: потужна інноваційна екосистема – основа Індустрії 4.0 і в стратегії 4.0 є розгорнута аналітика її стану. Якщо коротко, найслабші ланки – це НДІ та Університети (рівень прикладних розробок), а також інфраструктура – майже повна відсутність технопарків, інкубаторів-акселераторів тощо – для пром. хайтек. Але найбільшою проблемою на поверхні є стимулювання інновацій та доступ до фондів. АППАУ вже довго, але поки безуспішно доказує центральним ОВВ, що стимулювання (до інновацій та діджиталізації) має бути направлено в першу чергу на замовників, а вже потім – на стартапи чи розробників. Це мало б призвести до зростання попиту на внутрішньому ринку. Інакше наші інноватори будуть й далі обслуговувати більше зарубіжні економіки.  Але й є друга проблема – це малий потік інновацій від самих розробників 4.0. При цьому видно, що фірми не використовують наявні фонди. Згідно аналітики АППАУ серед фірм, що є на Лендскейпі Індустрії 4.0 є не більше 5 (серед 80), що скористались наявними фондами – як в Україні, так і в ЄС (Horizon 2020 тощо).

Головний виклик:  як прискорити рух фірм -розробників 4.0 до системного використання фондів в Україні та в світі

Головні питання для дискусії:

1. Які головні причини слабкого використання фондів (для прикладу, розгляньте вчорашню новину про фінансування 12 стратапів – серед них немає жодного в сфері пром. хайтек)
2. Якими мають бути спільні дії, щоб покращити цю ситуацію?
3. Конкретизуйте 2-3 пріоритети на 2020

Для кого ця група: в цю групу запрошуються головним чином інноватори з Лендскейпу Індустрії 4.0, а також представники Центрів 4.0, інших ЗВО та НАНУ.

Модератор: Олександр Степанець (КПІ)

*********

Group “Export & internationalization”

General context: since 2016 APPAU tries to launch its export program. First export activities start in 2017 with the seminar in Berlin. In 2017-19 there also many activities of internationalization, means integration and collaboration of our initiatives R&I / Industry 4.0 with EU countries. In particular, we and our members had fruitful exchanges with IoT & Industry 4.0 clusters from Poland, TATU project (5 countries EU), several projects of Horizon 2020 (Aliot etc). Landscape Industry 4.0 (v2) show as well breakdown among innovators.  50% pf all innovators are product companies but few of them export into EU: 30% are services companies working worldwide and 20% are System integrators OT-IT.

So, now when we won project for Hannover Messe 2020, what should our strategy to EU?

Main challenge:  what should be the best mix (product – services – science resources) and right positioning of Ukrainian Industry 4.0 regarding EU opportunities

Main questions to discuss:

1. Your opinion about the focus that should be in Hannover Messe (more about our innovative products, or services, or innovation potential)?
2. What should be other important messages to communicate in Hannover to all kind of stakeholders?
3. How are other initiatives and action you (as APPAU members) expect with regard to the project Hannover Messe 2020?

To whom this group:  we invite to this group all English speaking representative of our innovators and also of partners.

Moderator: Alexandre Yurchak

*********

Група «Що таке цифрова (4.0) компанія?»

Загальний контекст: опитування, що триває на Фейсбук, говорить, що цифрова компанія – це та, що повністю діджиталізує свої бізнес-процеси, має культуру широкої співпраці й також Agile у всьому (розробки, проекти, менеджмент). АППАУ продовжує цей дискурс окремим аналізом, в якому ставить питання про те, в які мірі ці характеристики вже притаманні нашим членам. Тобто, – це образ майбутнього чи, можливо, хтось вже знаходиться на цьому етапі розвитку?

Що стосується більшості своїх членів та учасників руху 4.0, виконавча дирекція аналізує статус використання наявних в асоціації цифрових сервісів (маркетинг, інфраструктура, закупівлі, бухгалтерія…), а також інших (консалтинг, навчання) й приходить до висновку, що респонденти радше говорять про майбутній образ, ніж нинішній – рівень використання більшості сервісів є дуже низьким. Ці 5—10% ставлять під сумінів також поняття «широкої співпраці». Адже, якщо ви не використовуєте цифрові послуги і не звертаєтесь до партнерів, то про яку співпрацію мова?

Головний виклик:  як покращити використання наявних цифрових та інших послуг в АППАУ

Головні питання для дискусії:

1. Які головні причини слабкого використання наявних сервісних послуг?
2. Як ці причини співвідносяться з бажанням та принципами широкої співпраці, й також з дійсно зростаючими показниками по ініціативам #ДієвеПартнерство
3. Що мають зробити наші постачальники сервісних послуг, щоб покращити їх використання в спільноті АППАУ

Для кого ця група: в цю групу запрошуються постачальники сервісних послуг всіх видів

Модератор: Олексій Щербатенко (IT-Enterprise)

Всім учасникам зборів буде запропоновано розділитись по цим групам для обговорення.

 

 

 

Семінар 12 грудня, Тернопіль

Індустрія 4.0 – це наступний етап промислових виробництв, які стають повністю цифровими та значно більш інноваційними. Рух Індустрії 4.0 вже захопив більшість розвинутих країн світу.  В Україні цим напрямам опікується національний рух «Індустрія 4.0 в Україні», фундатором якого є Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ).

Завданнями конференції в Тернополі 12 грудня є наступні

• просвіта промисловців з кращими практиками та технологіями 4.0,
• ознайомлення з положеннями ініціатив національного проекту Індустрії 4.0
• узгодження з вже існуючими регіональними програмами розвитку на Тернопільщині, актуальними викликами промисловців та хайтек секторів
• створення майданчику для постійного діалогу влади – промисловості та університетів.

Програма заходу

14-00 Вітальне слово (керівництво обласної державної адміністрації) 

14-10 Індустрія 4.0 в Україні: стан та перспективи розвитку (Олександр Юрчак – генеральний директор Асоціації Підприємств Промислової Автоматизації України (АППАУ, м. Київ)

14:45 Орієнтири 4.0 для промисловців (дискусія)

15-00 Кращі практики та приклади інноваційного цифрового розвитку на Тернопільщині за участі суб’єктів господарювання області (Олексій Філюк – ПП “Сінай”, інформація доповнюється)

16:00 Сучасні тенденції в автоматизації внутрішньозаводської логістики упакованих продуктів в умовах виробництв з високою продуктивністю  (Роман Олійник – директор ТОВ “Інтрамоушн” Україна
м. Львів)

16:30 Засоби автоматизації від вітчизняного виробника: головні переваги для промислових підприємств (Демчина Богдан – директор ТОВ “Мікрол“,
м. Івано-Франківськ)

17-00 Завершення заходу

Адреса заходу – м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (329 каб.)

Захід безкоштовний, для участі необхідна реєстрація

Перший в Україні масштабний форум по Індустрії 4.0 відбувся 22 листопада в Києві. АППАУ була стратегічним партером заходу, і в цьому звіті ми надаємо враження та висновки про форум нашої виконавчої дирекції.

Підготовка до форуму

Підготовка до форуму стартувала в вересні, – дещо пізно як для такого масштабу. Організатор форуму, лідер руху 4.0, IT-Enterprise мав намір зібрати не менше 500 перших осіб від промислових підприємств. Головною метою мала бути потужна промоція кращих кейсів в Україні – [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]важливо було продемонструвати замовникам економічний ефект Індустрії 4.0, вже «тут і зараз» – в Україні.[/perfectpullquote]

Для цього планувалось також залучити ряд інноваторів 4.0 та відомих міжнародних брендів – вендорів.

Забігаючи наперед, скажемо, що ці плани в цілому спрацювали. Форум, що відбувся в найпрестижнішому конгрес-виставковому центрі «Парковому» в Києві, зібрав більше 600 відвідувачів від різних категорій українського ринку, а також поважних гостей з Польщі та Франції,  урядових кіл, бізнес-асоціацій.

Виступи на форумі

Форум пройшов у форматі презентацій з 2-ма панельними дискусіями, – все це незабаром буде доступно в відео-записах. Коротко зупинимось на найбільш цікавих, з нашої точки зору, виступах.

Олег Щербатенко, директор IT-Enterprise відкрив форум. Він подав динамічну картину розвитку Індустрії 4.0, як сучасного стану цифрової промисловості, й коротко відкоментував розвиток технологій Індустрії 4.0, а також відношення передових держав до цього тренду. Заклик до замовників – «Україні потрібно швидше включатись в ці світові процеси розвитку цифрової промисловості».

Анджей Солдати (Andrzhej Soldaty) дещо несподівано зупинився на детальному поясненні «механіки» Індустрії 4.0. Насправді, автор цих рядків очікував від нього більше деталей про розвиток Індустрії 4-0 в Польщі – і ця зустріч та обміни таки відбулись наступного дня. Натомість, грунтовне пояснення «механіки» виявилось не менш важливим. Анджей акцентував на принципових моментах покращення чи створення нової цінності, які дає Індустрія 4.0 – як ланцюжків (мережі) цінностей, переходу на сервісні моделі, а також покращення виробничих КРІ завдяки новим підходам та технологіям. Він також говорив про інтеграцію в європейські формати інновацій як DIH (Digital Innovation Hubs) та нові типи інноваційних екосистем.

Янік Фураст’є (Yannick Fourastier), ex-CDO Airbus та Bombardier, а нині СЕО консалтингової компанії CodEUrope говорив про загальні тренди в розвитку Індустрії 4.0 й привів чимало яскравих прикладів зі свого досвіду, як технології 4.0 покращують життєві цикли на виробництві в різних галузях.

Вихід Олексія Щербатенко, керівника напряму SmartTender IT-Enterprise був коротким, але дуже яскравим з точку зору демонстрації впливу діджиталізації в одній конкретній сфері – електронних закупівлях. Завдяки накопиченню біг дата, електронний торгівельний майданчик SmartTender.biz  включає алгоритми штучного інтелекту (Artificial Intelligence (AI )) й пропонує прогноз виграшу чи програшу вашої компанії в тендерах з вірогідністю вище 90%.

Пара Дмитро Шаповалов (СЕО Clobbi) та Кирило Костанецький (SmartEAM) теж була дуже яскравою з точки зору демонстрації впливу технологій 4.0 на показник ЗЕО (Загальної Ефективності Обладнання, англ. ОЕЕ). Дмитро розкрив суть ОЕЕ, як приховані резерви операційної ефективності підприємств, й показав як технології Digital Twin, SmartFactory, AR/VR можуть впливати на фінансові показники роботи компанії. Кирило просто блискуче розкрив 3-ій складовий елемент ОЕЕ – експлуатаційну готовність або доступність та привів кейси впровадження технологій Predictive Maintenance, Machine Learning та IIoT в Україні та світі, показав економічний ефект від впровадження цих технологій.

[caption id="attachment_9261" align="aligncenter" width="584"] Дмитро Шаповалов на Trans4Mation Forum[/caption]

Денис Морозов, директор з економіки та фінансів ІНТЕРПАЙП був, на нашу думку, найбільш переконливим для аудиторії, як замовники, щодо доказів впливу 4.0 на показники підприємства. В доповіді були реальні кейси впровадження в ІНТЕРПАЙП технологій Digital Twin, SmartFactory, Predictive Maintenance, Artificial Intelligence, AR/VR, IIoT та отриманий від цього ефект.  Переконливими в манері виступу були не стільки цифри, як відвертість та аргументованість щодо пройденого шляху цифрової трансформації з перших уст відомого топ-менеджера одного з кращих підприємств України. Такий стиль завжди бере за живе.

Сьогодні ІНТЕРПАЙП позиціонується в нашому русі 4.0, як найбільш передове українське підприємство, що вже сьогодні успішно впроваджує технології та принципи Індустрії 4.0. АППАУ разом з ІНТЕРПАЙП та IT-Enterprise випустили до 22 листопада спеціальний бенчмаркинговий кейс-стаді по реалізаціям на цьому підприємстві.

[caption id="attachment_9263" align="aligncenter" width="584"] О. Юрчак разом з СІО Інтерпайп Сергієм Саєвичем. В руках Сергія – бенчмаркинговий звіт Інтерпайпу “Курс на Індустрію 4.0”[/caption]

Після обіду були не менш цікаві доповіді від «Шнейдер Електрик Україна», Microsoft, Unit.City, «Стальканат Сілур» та панельні дискусії з участю відповідальних за цифрову трансформацію в компаніях «Укрнафта», «Укрексімбанк» та Міністерства інфраструктури.

В доповіді від АППАУ про позиції України на глобальній мапі 4.0 автор цих рядків наголосив, що повільне просування Індустрії 4.0 в нашій країні обумовлюється не тільки «поганими урядами». Самі промисловці й досі живуть в міфах. Що діджиталізацію та інновації можна відкласти на потім (після модернізації основних виробничих активів), що головне – це базові умови розвитку, як дешеві кредити. А далі – «тільки не заважайте» тощо. Подібні погляди тільки консервують відставання України та нашої промисловості від країн ЄС та сусідів. Презентація АППАУ вже доступна за посиланням.

Окремо варто відзначити виставкову Зону трансформації. На стенді IT-Enterprise була розгорнута реальна цифрова фабрика 4.0 з демонстрацією практично всіх технологій 4.0 – Digital Twin, Predictive Maintenance, Machine Vision, Machine Learning, AR/VR та інші. По кожному кейсу – ефект від впровадження. Привертала увагу простота демонстрації об’єднання бізнес-процесів та обладнання через інтернет речей. На стенді ІНТЕРПАЙП показували кейси впровадження 4.0 на виробництві. Робота зі смарт-каскою в процесах обслуговування обладнання Predictive Maintenance мала особливий попит на відвідувачів. Демонстрація  з роботами була на стендах Infocom та Fanuc. Smarttender в режимі онлайн показував, як на електронному майданчику штучний інтелект прогнозує виграш чи програш учасника в тендерах. Зона трансформації цікавила гостей – публіка там була весь час.

Після закінчення презентація та панельних дискусій учасників форуму чекав чудовий нетворкинг та вечірня програма.

Більше деталей про виступи цього дня – в огляді IT-Enterprise, фото-альбом – тут.

Міжнародні обміни

В наступні дні відбулось кілька круглих столів з запрошеними гостями з Польщі та Франції. На зустрічі в Hi-Tech office Ukraine з Анджеєм Солдати ми отримали детальну інформацію про стан розвиту І4.0 в Польщі. Кілька тез –

1. Польська урядова структура “Платформа майбутньої промисловості” почала діяти тільки цього року, – до цього, це був національний рух, подібний як у нас.
2. Щорічний бюджет структури – 5 млн євро. Основні активності добре структуровані й передбачають
   1. Масову просвіту керівників бізнесу, – кампанія по усвідомленню та обізнаності керівниками Малого та Середнього Бізнесу (МСБ) переваг Індустрії 4.0 розпочалась вже цієї осені. 2-денні воркшопи йдуть по 16 регіонам й охоплюють від 600 до 1000 керівників МСБ. На них мова ведеться не стільки про технології, як про нові можливості, які надають технології бізнесу, – й аж до зміни бізнес-моделей.
   2. Після цього передбачається більш глибоке освоєння – в гру вступлять підготовлені консультанти, які зможуть орієнтувати бізнес по конкретним застосуванням І4.0
   3. В 2020 передбачаються тренінги в Школі лідерів, куди на 3-місячне стажування запрошуються представники бізнесу.
   4. Окремо – по країні передбачається формування Центрів прикладної експертизи, добре обладнаних технологіями 4.0, де підготовку прототипів або ж демонстрацію нових рішень можна демонструвати за лічені дні або тижні (й під конкретний запит).
3. Важлива деталь польського успіху – план 4.0 й сама структура базується на знаменитому плані Мазовецького – розбудови нової промисловості. Відповідно, пропозиції Анджея Солдати (який вів рух 4.0 в Польщі до цього) лягли на солідну основу.

[caption id="attachment_9266" align="aligncenter" width="960"] Учасники зустрічі 23 листопада в Hi-tech Office Ukraine.[/caption]

На цьому фоні, добре видно відсталість наших, українських позицій і нова влада тільки скріплює це відставання відсутністю стратегій та планів дій в сфері Індустрії 4.0, а також ігноруванням подібних обмінів. В Україні за 4 роки існування руху 4.0 ми не отримали від держави ніякої суттєвої допомоги. Ми всіляко намагались залучити вищих посадовців з Міністерства цифрової трансформації та Мінекономрозвитку до цих міжнародних обмінів впродовж перебування зарубіжних гостей, й до самого форуму 22 листопада, але безрезультатно. Більш ніж очевидно, що промислові сектори та діджиталізація в цій сфері – зовсім не в пріоритетах нинішньої влади.

Цікавими та продуктивними були обміни з Яніком Фурустье (Yannick Fourastier) в наступні дні.  Ex-CDO Airbus та Bombardier має дійсно дуже масштабне мислення та детальне бачення процесів діджиталізації в транспортних (і не тільки) секторах ЄС та світу. Цього дуже бракує всім нашим policy-makers в українській Індустрії 4.0, включно з нашою виконавчою дирекцією. В результаті цих обмінів, АППАУ підписала Меморандум про наміри  (MoU) з CodEUrope. В документі ставляться цілі по прискоренню нашої інтеграції в ЄС та синхронізації з політиками в області Mobility 4.0, побудови дорожніх карт DX та розгортання відповідних механізмів як РРР. АППАУ вже узгоджує першу координаційну нараду з Міністерством інфраструктури України, куди ми запросимо наших провідних розробників в сфері транспорту.

[caption id="attachment_9267" align="aligncenter" width="584"] На підписанні Меморандуму (MoU), Янік Фуруст’є на фото зліва[/caption]

Головні висновки Trans4Mation та напрями подальших дій

Отже, що найголовнішого ми винесли з форуму –

1. Амбіції – рушій розвитку! Саме так – і це тим більше правда для нових, проривних глобальних трендів розвитку світової економіки як Індустрія 4.0. Амбіції команди IT-Enterprise та її лідера Олега Щербатенко продемонструвати ефективність технологій 4.0 (і не тільки своїх розробок) всій України зробили цю конференцію флагманом руху Індустрії 4.0 в 2019 році.
2. Індустрія 4.0 може збирати зали – потрібна правильна концентрація ресурсів, комерційні зусилля, хороший піар та реклама. Цей висновок Trans4Mation Forum дуже важливий на фоні попередніх, і часто невдалих зусиль різних гравців просувати цю тему.
3. Форум – як тригер для інтенсифікації міжнародних обмінів. Якщо запрошення польських та французьких колег було тестом, то цей тест, безумовно, вдався. Результати перемовин перевершили наші сподівання й це новий поштовх для кращої інтеграції учасників нашої асоціації та руху 4.0 в європейський простір, в конкретні формати співпраці з Польщею та країнами Західної Європи.
4. Натомість, були й певні розчарування. Найбільша – пасивність урядових структур. Все що сказано вище, ніяк їх не стосується. Впродовж 3-х місяців від приходу до влади нової команди ми намагались розглядати зміни на політичному олімпі виключно як вікно можливостей. Але всі наші пропозиції, запрошення до дискусій та співпраці в русі 4.0, запрошення на Trans4Mation Forum високопоставлених посадовців були проігноровані. Очевидно й остаточно, що цей уряд є дуже далеким від розуміння викликів як промисловості, так і діджиталізації в цій сфері.
5. Кращої реакції ми також очікували від чисельних інноваторів 4.0 – як в плані демонстрації свої кейсів в демо-зоні форуму, так і участі в заході. Цього разу цього не сталось, і тут є питання як до рівня цих рішень і готовності їх демонстрації, але більше – до рівня консолідації учасників руху 4.0. Адже головні витрати понесла всього 1 компанія, IT-Enterprise, хоча це спільна справа для всього внутрішнього ринку.

Підсумовуючи всі результати, форум слід визнати успішним. Головне – це дуже важливий крок вперед всієї спільноти руху 4.0. Ми показали значимість Індустрії 4.0 для українського ринку, й замовники відгукнулись. Україна точно буде в Індустрії 4.0! Натомість, в яких масштабах та ролях на світовій мапі – питання відкрите. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Чи цей процес буде йти виключно з десятком підприємств та кількома десятками розробників як сьогодні? Чи, можливо, перехід на колії 4.0 стане реальністю для чисельних галузей та секторів нашої економіки?[/perfectpullquote]
Думаю, що це залежить зараз більше від наших амбіцій, координації та консолідації спільних зусиль.

Побажаємо всім нам кращого рівня цих 3-х компонентів в наступному році.

Й величезна подяка IT-Enterprise за лідерство в цьому процесі.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ

Занепад технічної освіти в Україні, масовий витік молоді та талантів в ІТ та закордон не є сьогодні відкриттям ні для промисловців, ні для МОН-у, ні для самих ЗВО. Питання в іншому – якими є заходи та стратегії протистояння цим негативним тенденціям? Як держава, промисловці й самі університети бачать вихід з цієї ситуації? Якими мали б бути напрями консолідації? Чергова рефлексія на цю тему від АППАУ не претендує на глибоку аналітику (ми самі її шукаємо), тим не менше й виходячи з власного досвіду розвитку відносин з ЗВО надамо свою точку зору на проблематику та спробуємо відповісти деякі питання.

Головні тенденції 2015-19 років

Головні тенденції в технічних Університетах країни зрозумілі й навколо них є високий рівень консолідації думок, як всередині університетської спільноти, так і поза її межами

1. Значне зростання вступників на спеціальності ІТ-технологій, а також загально-бізнесові (юристи, економісти, менеджмент) з одночасним падінням кількості абітурієнтів та їх якості на інженерних професіях.
2. У витоках цієї тенденції – дисбаланси ринкового попиту та ринкових сил. Попит на спеціалістів значно вищий на ІТ-ринку, особливо, в сегменті аутсоурсингу, де тон задають 5-7 великих, глобальних гравців, а також регіональні ІТ-кластери. Вони зростають щороку на 20-30% й кадрів весь час не вистачає. Попит, хоч і не в такій мірі, зростає в промислових сегментах, але вітчизняний виробник чи інженерні команії, які працюють переважно на внутрішньому ринку є неконкурентоздатним в боротьбі за таланти з аутсоурсерами. Про це ми чимало писали в статті 2018 року – «Боротьба за таланти». В 2019 ці розриви тільки поглиблювались.
3. Наслідком випереджаючого зростання глобальних ІТ-ринків є той факт, що спеціалістів ІТ-спеціальностей аутсоурсерам не вистачає. По нашим даним, практично до 50% випускників інженерних професій на старших курсах перекваліфіковується на ІТ-шників. Відповідно – і це підтверджено опитуваннями в АППАУ, – аутсоурсери виступають як конкурент №1 для всіх промислових хайтек. Ця тенденція явної конкуренції ще слабка, але все більше міцніє, в тому числі завдяки байдужості ІТ-аутсоурсерів до питань розвитку внутрішнього ринку країни.
4. Держава, й першу чергу відповідні міністерства центрального уряду, мали б якимось чином регулювати цю ситуацію на користь внутрішнього ринку. Як – підіймати престиж інженерних професій, збільшувати держ. замовлення на відповідні спеціальності, допомагати самим роботодавцям внутрішнього ринку ефективніше конкурувати з тими, хто де-факто, вимиває таланти в зарубіжні екосистеми. Насправді, цього не відбувається. На поверхні ми бачимо риторику про стартапи та інновації, більша частина яких мало стосується посилення конкурентоспроможності внутрішніх виробників.
5. Держава також пасує в завданнях координації, комунікацій та консолідації в реакції на спільні виклики Університетів. Згідно останнього опитування АППАУ, Університети розглядають один одного скоріше, як конкурентів. Й тому майже ніякої співпраці немає – ні в створенні спільних баз знань, ні єдиних навчальних методик, ні спільних розробок чи спільних робочих груп та комітетів у вирішенні спільних завдань розвитку. Чи виграє від такого стану речей ринок – питання риторичне. Простий приклад, – більше десятка університетів приймають участь в програмах Horizon 2020 по темі Індустрії 4.0. Й теоретично, вони могли б взаємодіяти чи, хоча б, передавати набуті знання та розробки внутрішнім стейкхолдерам, тим же промисловцям, залучати вітчизняних розробників до цих проектів. Нічого цього ми не бачимо. Немає навіть загальної картини та аналітики щодо участі українських ЗВО в подібних проектах в тому чи іншому конкретному сегменті R&I.
6. Ще одним негативним трендом є ігнорування фундаментальної освіти та досліджень. Навіть в «модних» спеціальностях штучного інтелекту чи інтернету речей, викладачі нарікають, що студенти не встигають поглибити свої знання в фундаментальній освіті, яка мала б формувати потужний фундамент, теоретичну базу для наступної спеціалізації. Їх надто рано перетворюють на «кодерів».
7. Позитивними трендами в цій тотальній конкуренції “всіх проти всіх” є досить динамічний вихід нових, прикладних навчальних програм та курсів, зокрема, в області Інтернету речей, штучного інтелекту, дронів, робототехніки, AR/VR – чимало університетів вже запустили подібні програми для студентів.

Все ж, і з врахуванням цих тенденцій, два наші головні прогнози щодо розвитку ситуації

1) Багато інженерних спеціальностей будуть й далі деградувати – аж до повного закриття окремих кафедр. Більш точний прогноз можна було б отримати на основі статистичних даних, які очевидно є в МОН.

2) Промислові хайтек, й всі хто працює на внутрішнього замовника опинились в зовсім нерівних умовах й далі будуть програвати ІТ-аутсоурсерам. Їхні політики рекрутингу та взаємодії з Університетами сьогодні значно поступаються таким від аутсоурсерів, й значно нижчим є рівень оплати молодих спеціалістів. Єдиний вихід – тільки в консолідації зусиль, в створенні ясної перспективи для молоді в цій країні, в зростанні їх конкурентоздатності.

Зрештою, конкуренція частково вирівняє ці дисбаланси. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Але якими будуть остаточні втрати промислових хайтек, скільки кафедр закриється, скільки спеціалістів інженерних професій для розвитку економіки країни нам прийдеться запрошувати вже з ЄС чи Китаю через 5-10 років – можна тільки гадати.   [/perfectpullquote]

Якісна аналітика від МОН мала б дати точну картину прогнозів та оцінку різних сценаріїв. А відповідні програми державного рівня мали б допомагати промисловцям у прийнятті цих викликів та зменшенні дисбалансів. Поки що, нічого подібного ми не бачимо.

 

Як протистояти – напрями консолідації зусиль

АППАУ вже кілька років поспіль намагається консолідувати учасників нашої спільноти в прийнятті та вирішенні цих викликів. Звісно, наших зусиль та ресурсів дуже мало в масштабах держави. Все-ж, ми робимо те, що можемо. Зокрема, трьома головними стратегічними напрямами залишаються

1. Інтеграція технічних університетів в проекти та програми АППАУ з фокусом на створенні регіональних, інноваційних екосистем промислових хайтек
2. Створення та розширення мережі Центрів експертизи Індустрії 4.0 (Центрів 4.0), профілювання та розвиток їх згідно концепції АППАУ
3. Покращення співпраці з Університетами, зростання конкурентоздатності наших членів

В якості гарних прикладів 2018-19 рр в реалізації цих напрямів можна зазначити наступні топ-10 прикладів

1. Проведення регіональних конференцій та семінарів з залученням учасників ринку та місцевих університетів в Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Івано-Франківську, Тернополі. Завдяки конференціям 2018 р. в Запоріжжі ми вийшли на чіткий формат проведення регіонального заходу, де ключовими особливостями є участь та знайомство з місцевим Університетом, а також відвідання передових підприємств регіону. В 2019 по цьому шаблоні пройшла цікава конференція в Сумах.
2. Проект aCampus 2019 року є для нас кращим прикладом створення колабораційних команд у вирішення спільних ринкових завдань. В проект залучено 5 університетів та більше 20 учасників ринку. Важливим здобутком проекту є підтвердження тези АППАУ (з 2012 р), що саме Університети можуть і мають бути генераторами просвітнього контенту на ринку України.
3. Нові спільні розробки ведуться між комерційними учасниками АППАУ та місцевими Університетами в Сумах, Одесі, Запоріжжі, Києві, Харкові. Мова про сучасні інноваційні розробки в області робототехніки, AR/VR, IIoT, машинного зору тощо, й де кафедри та лабораторії університетів задіяні у відповідності до тех. завдань, які ставить ринок.
4. Чудовим прикладом підтримки місцевої екосистеми та місцевого Університету, є співпраця члена АППАУ, компанії ІНТЕРПАЙП з «Дніпровською політехнікою». В 2019 коштом Інтерпайпу створена сучасна лабораторія мехатроніки, яка буде готувати фахівців для холдингу. ІНТЕРПАЙП є також взірцем для інших промислових підприємств з точку зору підтримки регіонально-галузевої екосистеми хайтек, та зростання престижу та іміджу інженерних професій.
5. Приклади іншого, «правильного» аутсоурсингу демонструють для всього ринку компанії як «Прогрестех-Україна» та MDEM. Замість того, щоб просто забирати кращих студентів та фахівців з інженерних спеціальностей, як це робить чимало ІТ-аутсоурсерів, ці компанії натомість, інвестують в них, створюють спеціалізовані лабораторії та курси, глибше інтегруються в навчальні програми університетів, й активно взаємодіють з АППАУ в розвитку кращих практик для внутрішнього ринку України.
6. Сучасні підходи для інноваційного розвитку Університетів пропонує «Фенікс Контакт Україна» зі своїми програмами EduNet та xPlore. Вони охопили вже більше 15 університетів і є сильною альтернативою для інженерних кафедр ІТ-шним програмам від аутсоурсерів.
7. Кілька університетів, членів АППАУ самостійно нарощують зусилля щодо розвитку дво – чи багатосторонніх відносин з комерційними учасниками ринку. Зокрема, виділимо ХНУРЕ який, видається, має чіткий план залучення фахівців з ринку до зустрічей зі студентами, а також кафедру АТЕП-ТЕФ КПІ, яка організує періодичні візити студентів до членів АППАУ та на підприємства.
8. Харків, зокрема ХАІ є кращим прикладом в лідерстві ЗВО щодо залучення до європейських проектів програми Horizon 2020. Зокрема виділимо проект Alliot, в якому ХАІ є лідером європейського консорціуму і вже підготував цілий ряд навчальних матеріалів по ІоТ.
9. Масову просвіту серед юнацтва та дітей шкільного віку в області робототехніки веде Лабораторія «Міронафт», наш Центр 4.0 з Одеси.
10. Іншим прикладом та паростком нового рівня взаємодії є кейс співпраці між Харківським Центром 4.0 та харківською «Залізничавтоматика» в проекті інтеграції в Europe Edge Computing Consortium. Це перший приклад співпраці Центру 4.0 з комерційною структурою в європейській програмі.

Подібних прикладів можна привести ще добрий десяток. Що, власне, є значним прогресом з 2014-15 років.

Очевидно, все разом це дає підстави для респондентів нашого опитування говорити про розвиток технічних кафедр, ніж про їх деградацію. В ньому також респонденти відмічають лідерську роль АППАУ в розвитку концепції та технологій Індустрії 4.0 серед ЗВО.

Звісно, в прикладах як вище, ми погоджуємось з респондентами й тільки підтримуємо тези про розвиток. Водночас, це далеко не вся та не повна картина, інакше не було б і фіксації тих негативних тенденцій, про які вище.

Серед труднощів та викликів в реалізації цих 3-х стратегічних напрямів вкажемо

1. Не зважаючи на всі успіхи, ми не подолали скепсис більшості вендорів стосовно співпраці з Університетами. Чимало з них нарікають на споживацьку, інфантильну позицію ЗВО, де за «дайте нам обладнання» не слідує ніяких зустрічних зобов’язань. Окремі вендори, члени АППАУ розпочали створення власних навчальних центрів, що є результатом подібних розчарувань.
2. Рівень співпраці та нетворкингу між 5-7 університетами, нашими членами є досить високим, але це рівень персональних контактів між окремими зав. кафедрами чи викладачами. Ми не можемо сказати про якісь програми партнерства на рівні ректорів чи проректорів. Між тим, й, наприклад, по відношенню до підтримки Центрів 4.0, що створені в 3-х містах, їх роль є головною. В тому числі, в наших неодноразових звертаннях до МОН надати нашим центрам спец. статус та підтримати їх відповідними програмами розвитку.
3. Низьким залишається рівень нетворкингу, залучення кінцевих замовників та інженерних фірм, росту інноваційних продуктів на рівні регіонів та – чи галузей. Навіть з Центрами 4.0 ми не змогли в 2019 році нічого додати до тієї карти (лендскейпу) інновацій 4.0 яку виконавча дирекція АППАУ вела самотужки в 1-ій половині року.

Але найбільше АППАУ турбує конкуренція між Університетами, так і всередині Університетів, а також конкуренція з ринком в окремих випадках. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Просуваючи постійно ідеї коллаборації, колективного управління знаннями в епоху Індустрії 4.0, ми часто бачимо «хуторянські», тобто, вузько-кафедральні та закриті підходи до вирішення тих чи інших завдань, які протирічать ідеям широкої співпраці.[/perfectpullquote]

Цей недолік поглиблюється слабкими комунікаціями, які там само кульгають на обидві ноги майже всюди. Фактично, багато факультетів та кафедр розпадаються на дрібні команди виконавців, які просто інтегруються в ринок розробників чи інтеграторів, а інколи й створюють власні команди, які конкурують з ринковими структурами. Зрозуміло, що «всім потрібно виживати», але яке майбутнє ЗВО з такими підходами?

Отже, як разом долати ці перешкоди, як зміцнювати екосистемні зв’язки між ринком та ЗВО, як фіксувати та швидше розповсюджувати кращі практики колаборації, яка мала б бути безальтернативною стратегією в епоху 4.0?

Напрями змін на 2020

Очевидно, не тільки ЗВО, але членам АППАУ, іншим категоріям стейхолдерів потрібно проявляти більше лідерства по різним напрямам діяльності вказаних вище. Нам критично їх бракує – й перш за все, на рівні керівництва ЗВО. Лідерство є ключовим фактором успіху №1.

Якщо більше конкретно про напрями, де потрібно лідерство, то ось кілька ідей, про які ми будемо дискутувати на конференції в КПІ 17 грудня

1) Повернення інституційних рамок та проведення справжніх реформ. Вирішення завдань виживання ЗВО, саме як Університетських центрів освіти та науки, прикладних досліджень та експертизи – і які справді цінуються ринком й потрібні ринку, – залежить в першу чергу від реальних реформ в сфері ЗВО. Маємо надію, що це дуже добре розуміють як на рівні керівництва МОН, так і на рівні ректорів провідних університетів країни. Зокрема, для АППАУ вкрай важливою є інституціоналізація Центрів 4.0 – вони мають отримати в очах держави свій статус, свою структуру, свій менеджмент і який працює не на волонтерських засадах.

2) Поглиблення інтеграції ЗВО в ринкове середовище пром. хайтек, перехід до широкої колаборації

Приклади, що наведені вище – є гарним свідченням того, що потенціал співпраці між ринковими структурами та технічними університетами є дуже великим, і на нашу думку, ще слабо реалізованим. Розширення та поглибення співпраці в напрямах підготовки та перепідготовки кадрів, створення нових начальних курсів та тренінгів для ринку, нові розробки та стартапи Індустрії 4.0 – з часом ці питання тільки загострюються. Облік та популяризація кращих практик є одним з напрямів розширення співпраці по якому  йдуть члени АППАУ. Іншим напрямом є зростання відповідальності та зобов’язань з боку роботодавців: більш конкретні вимоги до нових професій, залучення до навчального процесу, використання механізму дуальної освіти, вклад в спільні акції щодо зростання іміджу інженерних спеціальностей тощо – власне, ІТ-аутсоурсери давно зробили для нас готову бенчмаркингову модель. Варто її лиш повторити та покращувати.

3) Розширення мережі Центрів 4.0 й перетворення їх на справжні Центри експертизи. Призупинка цього проекту в 2019 була пов’язана з певними орг. труднощами, але також з інерційністю процесів у вже існуючих Центрах. Для АППАУ важливо, щоб всі Центри – існуючі, разом з новими кандидатами з Сум, Запоріжжя та інших міст швидше долали лакуни в 3-з напрямах

• Встановлення сильного менеджменту, який здатен вирішувати комплекс завдань по стику з ринком
• Визначення профільних експертів по тим чи іншим спеціальностям (як ІІоТ, чи САПР-и, VR/AR чи робототехніка тощо). Зараз їх майже не видно і не чути. Або ж це, одні й ті самі виконавці, які звісно, не можуть однаково добре витягувати цілий спектр різних продуктових сегментів. Ці експерти мали б бути провідниками та головними промоутерами обладнання та ПЗ, яке передають вендори чи інтегратори – і як до студентів, так і до ринку.
• Термінове налагодження маркетингових комунікацій – всім ЗВО дуже не вистачає таргетованих сучасних комунікацій як про свої пропозиції, так і про важливі новини та події, які вже відбуваються в їх рамках.

АППАУ готова допомагати ЗВО у вирішенні багатьох подібних завдань як передачею кращого досвіду та практик, навчання викладачів, так і організацією відповідних робочих груп та комітетів разом з МОН для спільних рішень щодо необхідних змін. Зміни культури ЗВО виглядають наразі в рази більш важливими, ніж передача їм якогось обладнання чи софта.

Будемо про все це говорити 17 грудня на конференції в КПІ, приєднуйтесь!

Виконавча дирекція АППАУ

После кибератак 2016-17 гг все объекты критической инфраструктуры в Украине ищут способы защиты своих сетей АСУТП. В отличии от мира ИТ-сетей, в сетях АСУТП отсутствует автоматическое обнаружение активов и управление ими. Подавляющее большинство промышленных сетей либо вообще не отслеживают свои активы, либо используют ручные процессы для их отслеживания. Между тем, количество и разнообразие различных активов, моделей и версий встроенного ПО в сети накапливалось десятилетиями, включая приобретение новых систем и под-систем от разных производителей оборудования. Все это значительно усложняет управление активами. Еще более усложняет положение вещей тот факт, что многие холдинговые структуры энергетики, нефтегаза, железных дорог и муниципальных объектов включают дочерние и удаленные филиалы, они работают со сторонними партнерами, подрядчиками, временными работниками и гостями. Таким образом, наши АСУТП стали идеальным полигоном для кибер-преступников.

О деталях этой ситуации, а также о том, как решать подобные проблемы автоматического обнаружения активов и управления ими, рассказывает новая белая книга от ведущего провайдера решений по кибер-безопасности, израильской фирмы Indegy.

В этой белой книге вы найдете

• 3 главных варианта угроз и инцидентов из-за отсутствия автоматического учета активов
• Детальное описание решений и подходов от Indegy. Как – глубокая проверка сетевых пакетов и обменов, диагностика целостности устройств, подробная классификация, учет, а также аналитика всей картины сетевых обменов в АСУТП.
• Ссылки на стандарты кибер-безопасности, действующие на уровне АСУТП в мире.

Документ любезно предоставлен АППАУ компанией Softprom by ERC, которая в Украине поддерживает продукты и решения Indegy. Softprom by ERC является куратором стандарта ДСТУ МЕК 62443, который АППАУ рекомендует для служб АСУТП всех предприятий, объектов критической инфраструктуры как основу их технических регламентов по кибер-безопасности АСУТП.

Для получения белой книги, заполните пожалуйста регистрационную форму

До уваги спільноти АППАУ та Індустрії 4.0  – 5 білих книг по технічним стандартам промислової автоматизації, що підготовлені командою проекту aCampus в період з вересня по грудень 2019 року.

 

 

 29 листопада в Запоріжжі, в рамках фестивалю стартапів відбулась установча нарада по створенню кластеру ІАМ в Запорізькому регіоні. Рішення про створення такого кластеру підтримали 11 компаній. Таким чином, можна констатувати, що Запорізький регіон першим підтримав ідею АППАУ про створення кластерів промислових хайтек в Україні.

Історія та передумови кластерного розвитку

Перші обміни по кластерному розвитку датуються АППАУ з 2016 році. В кластерне турне по 5 містам України тоді попало й Запоріжжя. Базовий кейс, що роз’яснює необхідність кластерів появився саме тут, на основі досвіду місцевої «Тріада-Зварка». Відтоді АППАУ випустила чимало аналітичних робіт, які становлять сьогодні необхідну основу методичного обґрунтування кластерного розвитку

• Огляд регіональних політик по відношенню до викликів Індустрії 4.0 від липня 2018 підкреслює необхідність створення регіональних політик значно кращої якості. Тут вперше також формується базовий варіант проведення заходу кластерного (об’єднавчого) типу, й саме на основі успішного проведення конференції 4.0 в Запоріжжі.
• Загальний огляд по промисловим хайтек кластерам в Україні (2018) – залишається одним з найактуальніших аналітичних матеріалів. Тут показана ситуація з кластерами в ЄС і стан в Україні.
• Проведення конференції «Розвиток кластерів ІоТ Україна – Польща» в Києві в серпні 2018 був цінним з точки зору консолідації експертів навколо кластерних питань. Ми вкотре наголосили на бездіяльність урядових структур та відставання України в цій сфері. Конференція була цінною також для розуміння перспектив розвитку в ЄС.
• Й нарешті, в лютому 2019 р. АППАУ виходить з власною концепцією створення в Україні кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Цей документ стає базовим, методичним інструментом в початковому об’єднанні промисловців в регіонах. Перший Меморандум про створення кластеру ІАМ підписаний з Сумською ОДА в березні, пізніше – з Запорізькою ТПП в травні 2019.

Незмінним партнером всі ці роки для АППАУ була Запорізька торгово-промислова палата. Саме з ними, та на їх запрошення АППАУ була присутня всі ці останні 5 років на щорічних травневих конференціях та виставках по машинобудуванню, а також на інших, спеціалізованих заходах. В останні роки Запорізька ТПП демонструє значний прогрес в популяризації концепції Індустрії 4.0 та в наданні своїм членам широкого переліку послуг.

Восени 2019 Запорізька ТПП разом з АППАУ організують 2 наради зі створення ІАМ кластеру.  29 листопада рішення про створення кластеру ІАМ підтримали 11 організацій – АППАУ, Запорізька ТПП, Інфоком, «Тріада-Зварка», Запорізька політехніка, Роланд-Гранд, завод «Преобразователь», Котломонаж, Кранкомплект, Будкомплект, Метексперт.

Головну презентацію АППАУ з цієї наради можна переглянути за цим посиланням.

В грудні рішення щодо кластерного розвитку регіону підтримала Запорізька ОДА. Таким чином, можна вважати, що початковий консенсус Влади та Бізнесу, а також університетської спільноти – досягнутий.

Орієнтири кластерного розвитку на 2019

В сфері промислових хайтек Запорізький регіон має чисельні активи та ще потужну інноваційну екосистему. Зокрема, учасники наради приводили приклади розвитку в сферах робототехніки, адитивних технологій, дронів, технологій зварювання, проектування, металургійного машинобудування, приладобудування та електротехніки,  аерокосмічної галузі та інших.

Які потреби об’єднання в кластерах, навіщо місцевим компаніям, часто – навіть конкурентам, переходити від двостороннього, тимчасового чи випадкового партнерства – до постійних та зростаючих обмінів в широкій спільноті подібних фірм?

На нараді 29 листопада колеги приводили ряд прикладів переваг такого об’єднання

1. Краще, більш ефективне вирішення спільних проблем як
   1. Експорт: Інфоком Лтд та подібні компанії можуть розділяти з іншими виробниками кластеру свій успішний досвід експорту АСУТП. З іншого боку, вони самі потребують допомоги в виході на зарубіжних партнерів в своїх інноваційних продуктах безпілотного транспорту. Запорізька ТПП разом з АППАУ та з Export Promotion Office можуть краще координувати подібні обміни та запити. Зокрема, Інфоком вже включений АППАУ як кандидат №1 для національного стенду Індустрії 4.0 на виставці Hannover Messe
   2. Кадри: утримання інженерних кадрів й талантів є пріоритетом промисловців №1 більшості секторів. Кращі практики є в чисельних представників регіону. Обміни в цих питаннях, консолідації навколо спільних дій по популяризації інженерних професій, створення нових навчальних програм тощо є тими заходами, які must be для зменшення витоку молоді та кадрів в ІТ-аутсорс та закордон. Запоріжжя – й разом з залученням грандів як “Мотор-січ” та-чи “Метінвест” може робити фестивалі не гірше, ніж це робить Interpipe TechFest.
   3. Інновації – Інфоком Лтд, Тріада-Зварка – є прикладами успішної співпраці з Запорізькою політехнікою. Мова не тільки про домовленості про працевлашутвання студентів. В співпраці створюються нові програмні модулі для робототехніки, нові навчальні курси та дисципліни (як школа дронів), нові лабораторії, обміни та альянси з приводу нових грантових заявок на європейські структурні фонди як Горизонт 2020 та подібні. Відкриття Центру Індустрії 4.0 в 2020 на базі Запорізької політехніки” може важливою регіоанальною подією, яка також об’єднає промисловців.
   4. Подібні ж приклади можна привести по спільним потребам в області лобіювання своїх інтересів (та ж кредитна політика держави), отримання допомоги в розвитку (вкл з доступом до фондів розвитку), стандартизації тощо.

2. Спеціалізація та формування спільних стратегій

Цей стратегічний напрям є наступним кроком. Кластери – є ідеальним інструментом для реалізації стратегій регіонально-галузевого розвитку та смарт-спеціалізації. Запоріжжя вже включене в перелік 3х регіонів України, де проходять роботи по смарт-спеціалізації. З врахуванням особливостей цього напряму, можливої підтримки як з Києва, але також європейських фахівців, Запоріжжю необхідно якомога швидше визначитись на регіональному рівні в аспектах та напрямамх цієї спеціалізації, а також пріоритетах розвитку інноваційної екосистеми. Простіше кажучи, якщо пріоритетом є розвиток Безпілотного наземного транспорту, чи Робототехнічних систем, чи Технологій зварювання – у всіх цих випадках, гравці мають мати та опиратись на потужну інноваційну екосистему.

Кластер ІАМ є якраз тією практичною, бізнесовою основою яка служить цим цілям.

3. Практичний погляд на виробничу кооперацію

Третя категорія причин та потреб об’єднання – в сфері виробничої кооперації. Зміцнення та нарощування ланцюжків виробничої кооперації, й ідеально – саме в своєму регіоні, є сьогодні необхідністю майже у всіх промислових секторах. Ідеальним прикладом такої кооперації є пара «Тріада-Зварка» – «Роланд-Гранд». Остання компанія – й в тому числі завдяки цій кооперації, стала успішним експортером. Роль «Тріади» – в наданні сервісних послуг в зварюванні. Але по суті це і є сервісна модель, до якої масово сьогодні закликають всі концепції Індустрії 4.0. Чим більше фокусу на своїх головних компетенціях, й передачі інших, неключових – на аутсорс, тим швидший розвиток. Що заважає іншим гравцям регіону рухатись в цьому ж напрямі? Кластер – ідеальна форма для зміцнення, розширення та масштабування подібних сервісних моделей.

Плани 1-го кварталу 2020

Отже, рішення прийняті, 11 компаній приєднались до руху, що далі? Звісно, «рух» – це ще не організація. Але перш ніж переходити до суто організаційних завдань (створення організації, правила, статут, керівництво тощо), важливо консолідувати групу та вирівняти спільне розуміння цілей, завдань та напрямів розвитку. Для цього в 1-му кварталі 2020 передбачають наступні заходи

Січень – ознайомча сесія, нетворкинг, навчання. Попередня дата збору представників 11 організацій – 15 січня. Впродовж першої половини дня ми обговоримо

1. Напрями спеціалізації в кластері ІАМ
2. Пріоритети спільних дій
3. Проекти та міні проекти, де важливі та можливі quick wins (швидкі перемоги). Саме це дасть довіру та натхнення учасникам кластеру.

В програмі цього дня також відвідання одного з учасників кластеру.

Фасилітацію заходу забезпечує АППАУ, організація – за Запорізькою ТПП. До цього часу АППАУ також проведе опитування всіх учасників на предмет виявлення кращих можливостей та готовності фірм до кооперації.

Лютий – обмін кращими практиками з іншими регіонами. Ми плануємо виїзд в один з вже діючих передових кластерів України. Точна інформація про це буде в січні.

Березень  – на черговій сесії група має прийняти кінцеві рішення про формування кластеру й створити відповідну регіональну організацію.

Від імені організаторів, АППАУ та Запорізька ТПП запрошують інші організації регіону приєднатись до цих заходів та спільно створити потужний Запорізький кластер ІАМ. В епоху Індустрії 4.0 неможливо собі уявити Інжиніринг, Машинобудування, чи складні Виробництва без Автоматизації (=цифрових технологій). Саме тому об’єднання цих учасників, які взаємодоповнюють один одного по конкретним галузевим напрямам давно назріло.

З питань долучення звертайтесь за адресою – Андрій В’ячеславович Куц, kuts@cci.zp.ua