Виконавча дирекція АППАУ

Проект aCampus завершений. Впродовж 6 місяців команда з 12  експертів ТК 185 працювала над тим, щоб значно покращити ситуацію на ринку в знанні та використанні 5 міжнародних стандартів. Команда вивела на рівень ДСТУ 5 міжнародних стандартів IEC/ISO, переклала їх українською мовою, налагодила регулярний потік просвітнього контенту, упорядкувала весь контент на єдиному веб-ресурсі ТК 185 й налагодила регулярні комунікації з ринком.

Проект виявив нові переваги та можливості зростання інституційної спроможності експертної спільноти. Але він показав  ряд важливих спільних проблем.

Про все це в деталях читайте в фінальному звіті проекту. Зокрема, ви знайдете у звіті інформацію про те –

• Якими ТК 185 бачив головні виклики та проблеми стандартизації на початку проекту
• Які головні результати та здобутки проекту по відношенню до цих викликів
• Чому так важко йде залучення замовників до питань стандартизації
• Які головні інсайти та уроки винесла команда проекту на наступний період

Завантаження звіту безкоштовне, за реєстрацією

Заключна конференція проекту aCampus вже стимулює ряд дискусій в експертному середовищі щодо ролі стандартів в Індустрії 4.0. Ця стаття – радше рефлексія та огляд загального, нашого стану на цю та дотичні теми. Перш за все, вона розмежовує світову Індустрію 4.0, де все більш-менш ясно зі стандартами, й український дискурс, який радше показує незрілість ряду державних стейколдерів, але також і самих учасників ринку. Як поєднати ці речі, як прискорити інтеграційні процеси –  очевидно, і є головними викликами в стандартизації як в ТК 185, так і в спільноті АППАУ в цілому.

Світовий дискурс про стандарти в Індустрії 4.0

«Стандарти – це основа Індустрії 4.0» – ця теза є головною, що пронизує десятки різноманітних документів, від пан-європейських чи Сполучених Штатів, міжнародних організацій, так і окремих країн.  Власне, мова не про те, що це «найголовніша річ» в Індустрії 4.0. Але це, точно, одна з головних. Уявити собі по-іншому вирішення цілого спектру складних питань в кібер-фізичній взаємодії та інтероперабельності тисяч різноманітних дівайсів, машин, процесів та людей в рамках навіть в рамках одного підприємства – абсурдно з технічної точки. Кожен спеціаліст розуміє, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]потрібна уніфікація по єдиним стандартам.[/perfectpullquote]

Власне, цю уніфікацію вже задають в Індустрії 4.0 ряд інституцій, які продукують відповідні консолідовані політики, як

• NIST (National Institute of Standards and Technology, US) – Current Standards Landscape for Smart Manufacturing Systems, – є найбільш повним оглядом сучасних стандартів по всім 4-м категоріям систем керування: 1) життєвому циклу самого продукту, яке виробляє підприємство, 2) життєвому циклу засобів виробництва, на яких виготовляється продукт, 3) циклу ланцюжка постачань (supply chain), 4) вертикалі підприєства, яка власне є на перетині всіх попередніх циклів.
• Reference Architectural Model Industry0 (RAMI4.0) – від німецької платформи Індустрії 4.0. Вона специфікує ряд головних вже існуючих стандартів ISO/IEC промислової автоматизації та ІТ по вертикалі промислового підприємства та горизонталі (ланцюжку supply chain) й тому визнається у всіх країнах ЄС.
  
• Industrial Internet of Thing: Reference Architecture – від північноамериканського Industrial Internet Consortium. Тут так само є прив’язка до існуючих стандартів ISO/IEC/IEEE у всіх аспектах архітектури ІІоТ.
• Самі міжнародні комітети ISO/IEC/IEEE розробляють спеціальні видання, що специфікують застосування тих чи інших стандартів у відповідних сферах. Наприклад, цікавим є свіжий огляд ISO по Індустрії 4.0 «ІSO focus: The new Industrial revolution», який розповідає про застосування стандартів при діджиталізації в авіаційній промисловості, відповідні стандарти для штучного інтелекту, коботів тощо.

Цікавими є прості та доступні огляди міжнародних стандартів на візуальних картах, як наприклад на цьому сайті –  http://i40.semantic-interoperability.org/.  Власне, вона є похідною від моделі RAMI4.0.

Свою орієнтацію на окремі сегменти ринку задає і ІЕЕЕ, наприклад, дуже цікавим є специфікація цієї міжнародної організації інженерів до сегменту Smart City

Стандарти є основою для співпраці чисельних постачальників, науковців, розробників та інтеграторів. Найяскравіше це можна бачити на виставках типу Hannover Messe, де десятки європейських та світових постачальників вже демонструють принципи Smart Factory на спільних стендах.

Підсумовуючи, — в світі ми бачимо постійний, сталий розвиток стандартів, як основи нового, цифрового виробництва. Що ж в Україні?

Український дискурс в контексті результатів aCampus

Фінальний світ проекту aCampus, який, власне, і мав на меті популяризацію 5 стандартів ISO/IEC Індустрії 4.0, дає цікаві висновки про результати.

Головними й найбільш релевантними до теми статті  є 2 наступні висновки

• Справжній прорив в зміні свого місця в нашій екосистемі І4-0 здійснили університети, – перш за все, команди НУХТ, КПІ та ХАІ. Ми бачимо і потік експертного контенту, і демонстрацію цієї експертизи по стандартам в цілому ряді публікацій, онлайн та офлайн заходів.
• Натомість, учасники ринку, й особливо кінцеві споживачі – за дуже рідким винятком, – радше розчарували. Так, ми побачили загальний інтерес, є багато скачувань стандартів та білих книг, гайдів. Але (за винятком 1-2 підприємств) ми не виявили технічних дирекцій, яка б предметно зацікавились стандартами для того, щоб покращувати свої технічні політики.

Ми зробили висновок, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]стандарти не є пріоритетами для технічних політик промислових підприємств,[/perfectpullquote]
тому що самі технічні політики є в початковому стані розвитку або ж, зовсім не орієнтовані на інтеграцію в них міжнародних технічних стандартів.

Якщо звернутись до окремих матеріалів проекту, зокрема, аналітичного звіту по вертикальній інтеграції виробництв (це найбільш актуальна тема за попередньою аналітикою ТК 185 від початку його створення), то висновки порівняння українського дискурсу зі світовим в цій сфері подібні

[table id=32 /]

Іншими словами, обидва звіти – заключний по всім 5 стандартам та результатам проекту, й окремий – по вертикальній інтеграції (3 стандарти), говорять про одне й те саме – низький рівень зрілості підприємств, й більш конкретно, технічних дирекцій в сфері стандартизації. Ініціативи Максима Романова 2015-16 рр, коли в рамках «Арселор Міттал» були спроби включити в технічні політики цілий ряд передових технічних стандартів Індустрії 4.0 (й до цього процесу тут же приєднались експерти АППАУ) – є винятком з правила, яке підтверджує правило. Яке з тисяч підприємств хоча б спробувало повторити подібні підходи – й досі невідомо.

Подібна постановка питань змінює дискурс і між учасниками ринку. Замість того, щоб займатись просвітою та освітою окремих спеціалістів холдингів чи великих підприємств по окремим стандартам, очевидно, варто ставити питання по-іншому – де ті регламенти, положення та політики, які мали б регулювати вимоги до систем керування виробництвами. Чи існують вони взагалі в природі? Наскільки вони сучасні, хто їх створює і яким чином? Й чи виконуються на ділі регламенти, які приймаються?

Найбільш промовистою та лячною є ситуація зі стандартами безпеки та кібер-безпеки великих операторів ринку. Як ми вже відзначали раніше, навіть такі з них як «Укрзалізниця» ігнорують елементарні речі по відношенню до стандартів безпеки, але при цьому успішно піаряться на темі інтеграції в ЄС чи «інновацій». Регламенти в червоному на рис нижче – не виконуються в УЗ, і це тільки частина подібних невідповідностей.

Постановка подібних питань важлива з огляду на інші факти низької зрілості учасників ринку, й не тільки замовників

• Питання стандартів рідко звучать в експертних дискусіях міжнародних вендорів чи інтеграторів. Й зрозуміло, чому не звучать – замовники його не висувають в якості вимог відповідності ISO/IEC до своїх підрядників та постачальників. В проекті aCampus ми неодноразово це бачили на прикладі окремих інтеграторів та розробників, які позиціонують себе як лідери українського ринку, але насправді вони взагалі не знають стандартів.
• Наші опитування виявили, що молоді стартапи та інноватори 4.0 також мало знають стандарти, – відповідно ризики «винаходу велосипедів» чи слабкої здатності до інтеграції в європейські та світові ланцюжки цінності, є дуже високими.
• Питань стандартів фактично немає в порядку денному державних установ, які причетні до цифрової трансформації – зокрема, Міністерства цифрової трансформації
• Якщо ці питання й ставляться (як наприклад, зараз в комітетах по Smart City) учасники не знають тих стандартів, які мали б бути найбільш релевантними для розгляду на нашому етапі зрілості.

Зрозуміло, що в цих умовах роль Технічних комітетів, й зокрема нашого ТК 185 зростає багатократно. Вона має сьогодні проявлятись якраз в тих ролях, про які багато йдеться в нашому іншому звіті кінця 2019 року «Агенти змін» – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]підприємства й весь ринок потрібно більш проактивно, масово та стратегічно орієнтувати та направляти. [/perfectpullquote]

Тобто, якщо ТК 185 в цілому вже навчився більш-менш справлятись з ролями Match & Connect, Consult & Educate, і навіть Build trust, – то виконання ролей Orient & Drive нам дуже не вистачає. Лідерство голів під-комітетів, а також провідних вендорів, інтеграторів та передових замовників має якраз і проявлятись в тому, щоб дуже конкретно й, до певної міри, настійливо рекомендувати іншим замовникам необхідні зміни, й перш за все, в області вироблення самих технічних політик.

Головні стандарти на 2020 і далі – категорії вибору

Інша демонстрація цієї ролі – в пропозиції чіткого та добре аргументованого переліку тих стандартів, які має брати далі в роботу технічний комітет.

Зокрема, наразі дискусії в групі ТК 185 йдуть навколо наступних стандартів

1. По напряму Smart City
   Ця тема актуальної для спільноти АППАУ та ТК 185 з огляду на розвиток ринку, включно з технологіями IIoT. Між тим, чим керуються адміністрації міст, керівники проектів й самі провайдери рішень – абсолютно незрозуміло. Й судячи по відгукам з різних джерел, ми близько до ситуації повного хаосу, що демонструється на ось цьому слайді з індійської презентації, й де індуси давно зрозуміли потреби в стандартизації.Одним з можливих стандартів для включення в роботу ТК 185 тут є
   • ISO/TS 37107:2019 —Sustainable cities and communities — Maturity model for smart sustainable communities, – стандарт може бути корисним з точки зору проведення аудиту та само-оцінки свого рівня готовності меріями міст, звідки також слідують бенчмаркингові показники. Видається на те, що це є наразі актуальним – чимало керівників вже стомились від хайпу навколо «розумних міст», але рух залишається слабким.
   • ISO 37106:2018 — Sustainable cities and communities — Guidance on establishing smart city operating models for sustainable communities. Стандарт допомагає міста у встановленні бачення щодо сталого розвитку за допомогою набору інструментів та кращих практик для керування процесами, сервісами, даними та сисетмами в міській інфраструктурі, й шляхом відкритого, колаборативного та «громадяно-центрованими» методами впливу.
     Є ще ISO/TR 37121:2017 –  Sustainable development in communities — Inventory of existing guidelines and approaches on sustainable development and resilience in cities, та інші.Члени ТК 185 з КНУБА (Київського Національного Університету Будівництва та Архітектури), які ще раніше вибрали для себе спеціалізацію в Smart City наразі розглядають які стандарти будуть найбільш пріоритетними з огляду на проблематику в цій сфері.
2. По напряму промислової автоматизації
   Цей напрям більш «класичний» для ТК 185 й тут вже є чимало пропозицій:
   • IEC 61511 — стандарт функційної безпеки для АСУТП є похідним від вже перекладнего українською ДСТУ EN IEC 61508 й більш релевантним саме до АСУТП в безперервних процесах.
   • ISA 101 — стандарт людино-машинного інтерфейсу, яким отримав сильну промоцію від НУХТ й голови під-комітету по стандартам вертикальної інтеграції Олександра Пупени. Проблема тут полягає в тому, що аналогу цьому стандарту на рівні ISO/IEC немає, відповідно, немає легальних причин брати його офіційно в роботу на рівні ТК 185.
   • Цікавим є стандарт IEC 62890 по горизонтальній інтеграції ланцюжків supply chain. З огляду на все існуючі бурхливі процесі діджиталізації в логістиці, а також кейси як Інтерпайп, очевидно, що це може бути важливим для багатьох замовників.
3. По стандартам для проектувальників
   З огляду на зростаючий інтерес до проектувальників всіх видів, та їх стратегічну роль в новій експортній стратегії Індустрії 4.0 дуже цікавим для розгляду є вибір кількох найбільш релевантних стандартів по інжинірингу – проектуванню, повний їх перелік відображений на цьому рис
   Цей напрям є до певної міри конкурентним до попереднього з точки зору задіяння наших обмежених ресурсів. Якщо допустити крайню точку зору, що міжнародні стандарти «не потрібні» українським промисловим замовникам, й розробники мають більше орієнтуватись на експорт, то очевидно, що сьогодні в університетах є цілий ряд лакун по відношенню до міжнародних практик. Випуск молодих спеціалістів та перенавчання існуючих фахівців значно прискорило б інтеграцію наших розробників на міжнародні ринки.
4. По напряму Edge Computing
   Прикладом такої інтеграції може бути напрям Edge Computing and control, що є основою ІІоТ й найближчим до промислової автоматизації. Наш партнер CodEUrope Consulting, та його керівник Yannick Fourastier каже, що цьому напрямі вже є цілий ряд стандартів які потрібно було б брати на розгляд всім нашим розрбникам, хто хоче входити в європейські програми. Зокрема, він приводить наступні стандарти IEC62541 (OPC UA), IEC/IEEE60802 (TSN), ITU62209 (5G implementation safety : Human exposure to RF), ETSI GS-CIM004 (Context Information Management at Edge, necessary for smart city technology stack).
5. По напряму «доведення до виконання»
   Зрештою, є ще 1 напрям в роботі ТК 185. Можна не брати багато нових стандартів в роботу, а зосередитись на практичному впровадженні вже тих 5 стандартів, які перекладені та виведені на рівень ДСТУ.Зрозуміло, що роботи в цьому напрямі теж дуже багато.

Остаточний перелік стандартів, які ТК 185 бере на наступний період роботи буде обговорюватись на засіданні Технічного комітету в березні.

********

 Підсумовуючи. Проект aCampus став справжнім проривом в завданнях ТК 185 по виводу на рівень ДСТУ міжнародних стандартів й організації системної просвітньої роботи з ринком. Водночас, він показав що більшість українських підприємств, рівень їх технічних політик знаходиться дуже далеко від необхідного для інтеграції в ЄС, – значно далі, ніж ми собі уявляли. Тобто, розрив між передовими розробниками та інтеграторами – й до них ще сьогодні додаються передові Університети країни, – та промисловими виробниками, нікуди не подівся і якщо й скоротився – то дуже не суттєво. Хоча цей розрив зафіксований як головна проблема української Індустрії 4.0 ще на перших зібраннях руху в 2016 році. Проект aCampus знову зачепив цю велику проблему промислового розвитку. Водночас, він і показав шляхи вирішення – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]в Україні мають бути десятки подібних проектів освіти та просвіти, й тоді, очевидно, зміни будуть йти швидше.[/perfectpullquote]

Отже, ТК 185, всім нашим членам АППАУ та Індустрії 4.0, іншим стейкходерам, й перш за все державним інституціям, потрібно потроїти зусилля, щоб змінити цю ситуацію.

Будемо обговорювати все це на заключній конференції 26 лютого, – запрошуємо.

Юрчак Олександр, 

Голова ТК 185

The National strategy Industry 4.0 appeared in Ukraine in Dec 2018. The development was done in the Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU), it is the founder of National movement Industry 4.0. Being non-profit NGO, APPAU had to validate the portfolio of the strategy with its members and it has been done in Jan 2019. The General meeting decided to support 5 projects from proposed 16. The year 2019 has showed that this decision was right, as we had no support from local government and just waiting for that would mean to lost a year.

Обмен опытом «Запорожье-Каховка-Херсон»

26 марта

В рамках развития кластерных и региональных программ промышленности и хайтек, участники Запорожского кластера ищут возможность обмена опытом с другими регионами. В Херсонской области, на круглом столе 6 ноября 2019 года, была озвучена Херсонского бизнес-кластера (Игорь Бжезицкий) и Марии Махновец (органический кластер). По обоюдному решению Херсонской ОДА, Запорожской ТПП и АППАУ й по любезному приглашению Каховского завода электросварочного оборудования (КЗЕСО), обмен опытом кластерными инициативами предлагается провести в Каховке 26 марта.

Цели встречи

1. Обмен опытом кластерными инициативами
2. Посещение КЗЕСО – понимание проблематики крупного экспортера
3. Достижение соглашения о развитии кластерного движения ИАМ в Херсонской области (уточняется с ОДА)

Предлагаемая программа

10-30 Прибытие на КЗЕСО

11-00 начало встречи, знакомство

11-15 Обмен опытом кластерными инициативами

• Херсонский бизнес-кластер
• Органический кластер
• Запорожский кластер ИАМ

13-00 Обед

14-00 Посещение завода

15-00 Обсуждение

16-00 Выезд на Запорожье

Україна стоїть на порозі нової кризи. Більшість аналітиків прогнозують падіння ВВП на ринках США, ЄС та Азії від 2-3% та більше. Це – попередньо. Наслідки закриття кордонів, тотальні карантини та загальний ефект від пандемії COVID-19 поки що важко оцінити будь-кому.

Але розвинуті держави мають достатньо резервів та сили, щоб протистояти кризам. Доплати з державного бюджету, масові звільнення МСБ від податків, нові кредити з ще нижчими відсотками тощо – все це можуть дозволити собі тільки багаті держави.  Очевидно, що наш уряд – який і без всіх цих пандемій та криз, мав величезну проблему виплати кількох мільярдів державного бору, – не зможе собі дозволити подібних речей. Або ж вони будуть дуже обмеженими й не суттєво вплинуть на економічну активність. Наш уряд вже «повівся» на загальний тренд «закрити й заборонити», не маючи жодного бачення чи конкретної стратегії в економічній та соціальній сферах. Наш східний сусід й окремі політики при цьому підливають масла в військовий конфлікт на сході, провокуючи нові конфлікти і всередині країни.

Таким чином,  запобігаючи пожежі пандемії, уряд одночасно провокує розгортання інших пожеж – глибокої економічної та політичної кризи. Коротше кажучи, ми дійсно маємо ситуацію «ідеального шторму». При цьому причин сумніватись в здатності нашого уряду справитись з масою викликів – більш, ніж достатньо.

Отже, до чого та як готуватись учасникам нашої спільноти?

Хороша аналітика – і на випередження

Перш за все, ми маємо налагодити постійний обмін інформацією та хорошу аналітику. Наразі ми створюємо аналітичний центр на платформі Industry4Ukraine, який матиме завдання прогнозування головних тенденцій та сценарії, що стосуються промислових ринків. Мова не про дублювання функцій інших аналітичних центрів, чи відомих економістів яких вже чимало. Ми говоримо радше про наступне

• Фіксацію головних тенденцій по головним ринкам промисловості, енергетики та інфраструктури, – де власне і є бізнес членів АППАУ
• Те саме по відношенню до ринків експорту та імпорту. Зокрема, нас буде дуже цікавити доля експортерів під час закриття кордонів.
• Важливе значення має розуміння перерозподілу на глобальних ринках. Китайська промисловість впала найбільше з 1990 року – на 13%. Крім того, китайські виробники несуть певні репутаційні втрати (точніше – тимчасовий страх контактів). Чи означає це нові можливості для українських виробників щодо інтеграції в глобальні ланцюжки?
• Проблеми відсутності фізичних контактів (обмеження пересування) – наскільки серйозним є цей фактор? В якій мірі він торкнеться різних категорій? наприклад, очевидною є відносна незалежність виробників програмних продуктів, але як щодо всіх інших, хардверних й тим більше інжинірингових компаній?
• Чи означають проблеми імпорту – а вони точно будуть зараз, – нові можливості для українських виробників хайтек продуктів (машино, приладобудування)? Як їх оцінити?
• Що буде з новими інвестиційними проектами – в якій мірі вони заморозяться?
• …

Подібних запитань – багато. Точні відповіді та прогнози є дуже важливими для будь-яких інжинірингових компаній, виробників хайтек та вендорів для того, щоб максимально швидко й точно адаптуватись.

Зрозуміло, що крім залучених аналітиків, найбільша надія є на самих акторів ринку – ваш зворотній звязок, точна інформаці, думки лідерів – є не менш важливими.

Досвід 2014-16 рр – уроки та базові рекомендації

Зараз саме час згадати наш колективний досвід боротьби з наслідками кризи 2014-15 років. Тоді ми провели масу зборів та обговорень, клубних засідань по темам експорту, реакції на зміни, покращення маркетингу та продажу, тощо.

Якщо узагальнити уроки та кращий досвід того періоду в кількох пунктах, то він зводиться всього до 3-х пунктів

1. Не панікувати: на ділі, а не на словах, – важливо [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]максимально дисципліновано та відповідально продовжувати ділову активність, підтримувати та заохочувати до цього своїх партнерів.[/perfectpullquote]Будь-які різкі рухи – замороження активності та інвестицій, відмова від зобов’язань з посиланням на обставини форс-мажор тощо – свідчитимуть про протилежну реакцію, близьку до панічних настроїв. Зрозуміло, що обставини вже вносять корективи й нервозність зростає. Але все-ж, важливо, утримувати всі відносини та зобов’язання – хай і з відтермінуванням через обставини.
2. Максимально консолідуватись зі своїм середовищем – клієнтським, галузевим, бізнесовим, кластерним, регіональним тощо. Спільноти є запорукою виживання в порівнянні з моделлю «кожен виживає сам». Згадаємо, хто першим рятував території Луганської та Донецької областей під час російської агресії в 2014 році. Й згадаємо як ми протистояли феномену «голодних ігор» та некоректній поведінці окремих вендорів в 2015-16 рр. Сила консолідації напряму впливає на головну причину паніки – страх та недовіру, – й натомість, значно збільшує дієвість спільнот.
3. Максимально використовувати існуючі інструменти та можливості. В 2016 АППАУ виступила ініціатором руху «Індустрія 4.0 в Україні» – оскільки, це – наше, “рідне” для всіх промислових автоматизаторів та ІТ. Відтоді ми є лідерами цього напряму в Україні, маємо стратегію національного рівня, маємо досягнення в її реалізації, й постійно посилюємо вплив на промисловців. Це – просто приклад використання певного колективного становища та позиції.

Відповідно й зараз промислові автоматизатори, розробники ІТ-технологій, ОЕМ, науковці та освітяни, передові промисловці, які входять в нашу асоціацію мають проявляти лідерство як в протистоянні загрозам, так і використанні нових можливостей

• Доведення положень Маніфесту Industry4Ukraine до реалізації: новий уряд є більш лояльним та чутливим до вимог промисловців, але чи попадуть до нього наші специфічні вимоги – залежить тільки від нас
• Пандемія COVID-19 створює абсолютно новий ландшафт та умови щодо цифрових технологій та їх застосуваннях в обробці даних (зокрема, предиктивній аналітиці та штучному інтелекті), дотримання вимог гігієни та санітарних правил на виробництвах, екологічних норм, дистанційному моніторингу та керуванню, відео-спостереження та розпізнавання, систем безпеки, застосуванню технологій ІІоТ, зростаючих вимог й упередження щодо до кібер- та техногенних викликів тощо. Отже, саме від наших інноваторів 4.0, від їх здатності консолідуватись та діяти злагоджено залежить зараз наш прогрес у вказаних напрямах.
• Не менш важливою є співпраця з фондами, консультантами з фандрейзингу, агенціями з розвитку яка розпочалась на регулярній основі з 2017 року. В умовах кризи ця підтримка стає ще більш важливою, а в ряді випадків – критичною. Адже очікувати на інвестиції в інновації чи розвиток від наших замовників й раніше було часто марною справою, а зараз – й поготів.

Фокус на консолідації в регіональних, кластерних та галузевих групах

Все-ж, головним напрямам співпраці, в якому АППАУ фокусується з 2019 року, ми бачимо розвиток галузевих та регіонально-кластерних об’єднань.

В галузевому розрізі ми маємо зміцнювати співпрацю з нашими 2-ма передовими холдингами – «Метінвест» та «Інтерпайп» з метою вироблення галузевого порядку денного розвитку Металургії та ГЗК, й де будуть чітко встановлені пріоритети цифрового розвитку. Крім них, консультації щодо вироблення подібних аженд тривають в морській галузі, харчовій та переробній, а також в транспорті.

Великі надії ми також покладаємо на регіональні, кластерні ініціативи. Перший проект стартував в Запоріжжі, далі має йти Одеса та Харків, потім Київ. «Далі» чи «потім» – є умовними, оскільки швидкість еволюції залежить від самих учасників.

В умовах кризи, роль потужних кластерних утворень зростає в рази, оскільки цілий ряд питань вирішується в них більш швидко та ефективно. Зазначу тільки 3, найбільші в кризовому контексті переваги кластерів  –

• Значене покращення взаємодії з регіональними органами влади: те, що вони самі вже потребують конкретної допомоги та пропозицій по розвитку промисловості та економіки ми бачимо повсюдно, по всім регіонам. Кластери ІАМ здатні показувати цю перспективу, – й часто зовсім несподівану для чільників міст та територій.
• Експорт та інтеграція в глобальні ланцюжки цінності: це було непросто й раніше, і тим більш складним стає це завдання зараз. Кластери мають колективну значно вищу здатність вирішувати подібні виклики разом.
• Кращі шанси на спільне виживання: кластери мають краще розуміння та бачення всіх ринкових загроз та можливостей, – й тому відповідно здатні краще (більш оптимально та ефективно) реагувати на них.

Остання зустріч в Одесі 13 березня, й наступні (вже в онлайн) по Харкову та Запоріжжю-Каховці, посилюють ці тези та мають підготувати відповідні пропозиції.

Отже, гуртуймося – ефективні, дієві спільноти та осередки Індустрії 4.0 (АППАУ) мають бути сьогодні по всім регіонам та галузям, де є наша присутність. В цьому ж напрямі ми зміцнюємо співпрацю з партнерами по платформі Industry4Ukraine, а також з державними органами центрального та регіонального рівнів.

Виконавча дирекція та Правління АППАУ готові надавати всім регіонам та нашим членам відповідну допомогу та підтримку.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр.

Правління Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) 19 березня розглянуло ситуацію, що складається в країні в зв’язку з пандемією COVID-19. Ми констатуємо зростання ряду кризових явищ, і які, очевидно, будуть посилюватись. Відповідно, ми вважаємо за потрібне прояснити позицію АППАУ та закликати наших членів, партнерів, учасників промислових та хайтек спільнот до консолідації в конкретних напрямах дій.

Ми усвідомлюємо всю серйозність ситуації. Пандемія коронавірусу набула небачених світових масштабів і ця хвиля вже досягає Україну. Уряд України прийняв важливі заходи щодо введення карантину й робить ряд кроків для убезпечення громадян країни від небезпеки.

Водночас, ці заходи вже вивели з економічної активності цілий ряд секторів – як пасажирський авіа- та залізничний транспорт, туризм, готельно-ресторанний бізнес, більшу частину торгівлі та індустрії розваг. Згідно опитування АППАУ наших спільнот, починають заморожуватись всі нові угоди та інвестиції в промисловості – це вже відчули на собі наші члени асоціації. З урахуванням того факту, що промисловість в Україні падала 2 останні квартали, очевидно, що ця тенденція падіння тільки прискориться. Важливо врахувати також ті факти, що ситуація з карантином може затягнутись на кілька місяців, в країні вже різко зростає безробіття, й сотні тисяч наших громадян не мають соціальної підтримки та джерел доходів, крім своєї роботи. Отже, ми стоїмо на порозі великої економічної кризи – можливо, значно більшої, ніж в 2008 чи в 2014 роках.

Таким чином, наш [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]справжній та величезний виклик полягає в тому, яким чином максимально убезпечити здоров’я громадян, але не допустити економічної катастрофи.[/perfectpullquote]

На нашу думку, головна стратегія реагування на цей виклик має полягати в максимальному єднанні бізнесу, влади та громад з метою встановлення правильного балансу між цими пріоритетами. Іншими словами, ми не повинні допустити неконтрольоване та швидке розповсюдження вірусу. Але ми також не повинні допустити неконтрольованих, руйнівних втрат в економіці країни, які, крім великих фінансових збитків, можуть мати критичні соціальні наслідки.

Що конкретно ми маємо зробити для цього?

На нашу думку, загальна мобілізація та консолідація учасників ринків промисловості та хайтек має бути сфокусована по наступним напрямам дій.

По-перше, ми всі маємо добре розуміти, що відбувається – як в сфері охорони здоров’я, так і в економіці країни. Всім керівникам потрібно дуже добре бачити та швидко реагувати як на нові загрози, так і на нові можливості. Як бізнес-асоціація, ми реально можемо впливати на економічні сектори, і ми вже вийшли з ініціативою створення Аналітичного центру на платформі Industry4Ukraine, призваного аналізувати ситуацію в промисловості. Цей Аналітичний центр має співпрацювати разом з урядовими установами та іншими організаціями для того, щоб своєчасно інформувати всі зацікавлені сторони про стан промислових секторів, всіх взаємопов’язаних ланцюгів постачань й виробляти відповідні рекомендації.

По-друге, ми звертаємо увагу уряду та промислових підприємств на наявність величезного ресурсу промислових розробників та інжинірингових компаній, які готові надавати цифрові послуги та рішення, що набувають нових смислів та цінності в умовах пандемії COVID-19. Мова як про допомогу медикам, так і про забезпечення життєдіяльності критичної інфраструктури, а також про масовий перехід в онлайн та масовий дистанційний контроль – моніторинг – керування, й з урахуванням вимог безпеки. В русі Індустрії 4.0, який очолює АППАУ, сьогодні є більше сотні провайдерів різноманітних, сучасних продуктів та рішень, які сьогодні потрібні підприємствам для переходу в новий режим роботи. Але яким чином ці компанії можуть надавати свої послуги, коли економічна активність та купівельна спроможність падає, як і фінансові можливості підприємств? На нашу думку, уряд має прийняти постанови, які стимулюють впровадження підприємствами нових технологій, які сьогодні є найбільш критичними в ситуації пандемії, а також для переходу в онлайн та дистанційне керування бізнес- та виробничими процесами. Це дасть також необхідну підтримку сотням українських високотехнологічних підприємств, включно з експортерами, які також потерпають сьогодні від нестачі замовлень. В цілому, ми закликаємо уряд до створення справжніх стимулів для підтримки економічної активності, а не просто деякого зменшення податкового навантаження.

По-третє, ми закликаємо наших членів та партнерів активніше формувати зараз кластери ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування) на регіонально-галузевому рівнях. Цей кластерний рух вже розпочався в Запоріжжі, Одесі, Харкові й орієнтований на максимальну інтеграцію з промисловцями та владними структурами. В нових умовах протидії кризовим явищам, ці низові, добре організовані структури здатні краще та швидше реагувати на нові виклики, мобілізуючи відносини та ключових акторів регіонального рівня. Окреме завдання цих кластерів – вироблення нових пропозицій для стратегій експорту та інтеграції в глобальні ланцюжки, адже очевидно, що ситуація сьогодні змінюється також і в ЄС та світі повсюдно, тобто, постають нові виклики в цій сфері.

По-четверте, ми закликаємо наших членів та партнерів активніше використовувати наші колективні активи, створені за останні роки – як спільні інструменти протидії кризовим явищам. Зараз вони відкривають перед нами нові можливості, наприклад

• платформа Industry4Ukraine дає змогу та канали швидкої кооперації з ТПП України, різними промисловими асоціаціями, центральними та регіональними органами виконавчої влади. Роль платформи тим більше зросте після запуску Аналітичного центру.
• Landscape Industry 4.0 in Ukraine – стає не тільки інструментом експорту, а й необхідним інструменту пошуку інноваторів найбільш необхідних продуктів та рішень в умовах кризи. Варто додаватись на цей ландшафт тим, хто ще це не зробив! – найближчими тижнями ми запустимо окремий сайт для такого пошуку.
• Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація» може надалі просувати стандарти кібер- та функційної безпеки, які в умовах тотального переходу в онлайн та посилення ризиків всіх видів набувають нового значення. Також ТК 185 здатен швидко вводити в дію (рівень ДСТУ) нові необхідні міжнародні стандарти методом підтвердження.
• в нас триває проект по представленню українського стенду на Hannover Messe в липні. І який, по-суті, переформатує вказаний вище Landscape для кращого експорту та інтеграції в глобальні ланцюги доданої вартості. Ніщо не заважає інноваторам 4.0 вже приєднуватись до окремих акцій цього проекту, зокрема – внутрішньої кампанії просування Індустрії 4.0. Ясно, що акценти цієї кампанії мають бути зміщені на потреби суспільства та економіки в нових умовах.
• ми можемо краще використовувати вже напрацьовані роками методи коллаборації #ДієвеПартнерство, які доведені в АППАУ до рівня виконання проектів зі складною, міждисциплінарною взаємодією між різними учасниками ринку.

Насамкінець, ми закликаємо інші цифрові спільноти об’єднатись разом, щоб запропонувати суспільству, підприємствам та громадам системні зразки, продукти та інструменти швидкого переходу в онлайн. Ми маємо для цього, як мінімум 3 рівні організацій – Міністерство цифрової трансформації, High Tech Office Ukraine, що очолює Коаліцію Цифрової Трансформації та цифрові бізнес-асоціації, подібні до АППАУ, але по іншим секторам. Співпраця та координація в нових умовах необхідна для вироблення комплексу кращих практик та спільних, нових планів дій.

Отже, об’єднуємось, кооперуємось, діємо! Ми віримо і знаємо, що разом ми можемо долати будь-які виклики.

Правління АППАУ

За вихором щоденних новин про наступ короновірусу та економічну стагнацію звичайний бізнес втрачає орієнтацію майбутнього й думає тільки про сьогодення. В конкурентому середовищі глобальних змін подібна поведінка не є виграшною. Передові бізнеси вже сьогодні думають про те, яким буде світ після COVID-19.

Давайте поглянемо на ці процеси очима McKinsey. Стаття ‘Beyond coronavirus: the path to next normal’ аргументує головні зміни в світовій економіці, які вже розпочинаються й надає поради бізнесу, як швидше адаптуватись. Надаємо довільний (смисловий та скорочений) переклад цієї статті.

Наступна нормальність

Терміну next normal вже більше 11 років й він походить з суспільної рефлексії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«якщо криза мине – якою буде наступна нормальність?»[/perfectpullquote]

Й досвід показує, що вона ніколи вже не буде такою ж, як до кризи.

Аналогічно сьогодні – COVID-19 докорінно змінює світ в багатьох аспектах. Це вже – безпрецедентна нова реальність й ми скоро побачимо драматичні зміни в економічному та соціальному устрої держав та світу. Але вже зараз ми потребуємо компасу, чітких орієнтирів які задають нам правильний шлях до наступної нормальності, а не навпаки – ведуть в тупик або в минуле. Можливо, саме зараз час звернутись до наших дідусів й запитати їх – «що ви робили під час війни?».

Наша відповідь стосується 5 етапів еволюції які будуть розгортатись після закінчення пандемії: Негайне вирішення, Стійкість, Поверення, Переосмислення та Реформа. Загальносвітовий контекст буде змінюватись для кожного етапу, й суспільство конкретної країни проходитиме тільки 1 етап. Разом, ми виграємо боротьбу проти COVID-19, якщо знайдемо правильний шлях до наступної нормальності.

Негайне вирішення

Наразі в фокусі зусиль урядів всіх країн – медична система. Саме ця система, її ефективність та здатність протистояти вірусу є тим фактором, який визначатиме багато інших процесів в економіці та суспільстві. Величезні вливання в її підтримку супроводжуються гігієнічними та карантинними заходами для всього населення, й також суб’єктів економіки. Критичними сферами стали також забезпечення населення засобами індивідуального захисту, харчовими продуктами та предметами першої необхідності. Іншою ознакою часу є масовий перехід в онлайн.

Комбінація примусових заходів та сповільнення активності спричинює важкий вибір – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]повний локдаун чи частковий; ізоляція чи карантин; повна зупинка заводів вже зараз чи пізніше.[/perfectpullquote]

Як каже один СЕО – «Я знаю що робити. Але я не знаю, що робити з тими, хто має виконувати ці рішення».

Стійкість

Пандемія миттєво створила фінансову та економічну кризу. Загальне зниження платоспроможності, сповільнення або повна зупинка окремих індустрій, величезні видатки на нові потреби – все разом створює величезні виклики для банківських систем. Забезпечення економіки країни дешевими грошима та підтримка платоспроможності населення та бізнесу – є аксіомою виживання. Інакше шок від економічної кризи буде непомірним, – це можна порівняти хіба що з часами великої депресії. Але стійкості та адекватної реакції банківських систем недостатньо. Відразу після закінчення пандемії, економіка почне повертатись до «норми», але потрібно знати, що ця «норма» буде вже іншою. Відповідно, варто планувати зміни в себе. Популізм та непродумані дії є гіршими з можливих рішень.

Повернення

Поверення економіки в звичайний ритм буде супроводжуватись чисельними викликами – це вже видно по Китаю. Більшість бізнесів зіткнеться з потребою повного перегляду ланцюжків постачань, особливо в контексті того, що пандемія захоплює різні часові періоди по планеті. Багато урядів будуть стояти перед складним балансом між швидкістю відновлення економіки та здоров’ям населення. Якщо вакцина не буде знайдена, вірус зможе повертатись.

Таким чином, повернення до звичайного стану буде супроводжуватись утриманням та посиленням заходів безпеки з охорони здоров’я.

Переосмислення

Шок від масштабів кризи створить значний зсув в парадигмам та поведінці як індивідуумів, як громадян, – так і в її ролях, як працівників та споживачів. Цей зсув, бачення та погляди як ми живемо, як використовуємо технології, як працюємо – починається вже й триватиме кілька місяців. Вже очевидно, що онлайн світ та безконтактна торгівля визначатимуть тектонічні зсуви багатьох індустріях. Але ще більший вплив це може проявити на вимоги стійкості: ми можемо побачити кінцеь світових ланцюгів постачань, наприклад, у виробництві фокус буде зміщений на близкість до кінцевого споживача.

Ця криза покаже не тільки вразливості, але й нові можливості. Буде повна переоціна меж в поглядах на постійні та змінні витрати, на питання ефективності, на нові логістичні перспективи. Буде переоцінка технологій – й, особливо, в контексті недоступності дешевої робочої сили.

В результаті, бізнеси мають стати більш продуктивними та більш стійкими до нових потрясінь.

Реформи

Світ наразі все глибше проникається смислами «чорного лебедя». Пережитий шок буде спонукати поведінку, спрямовану на обмеження глобальних факторів впливу, і це буде важливішим, ніж вирішення деяких локальних викликів. Уряди будуть тісніше опікуватись власним населенням, а бізнес-лідери активніше приймати участь в регуляторних заходах та державних політиках. В більшості економік системи охорони здоровя знову займуть центральне місце, як це було після другої світової війни. Вони будуть змінені відповідно до нових умов. Так само будуть змінені фінансові системи. Великі зміни відбудуться в системах освіти. Цей перелік можна продовжувати. Реформи будуть стосуватись багатьох сфер – від можливостей працювати з дому, й до систем стеження за людьми.

Автори публікації закликають вже починати осмислювати зазначені етапи й готувати конкретні плани дій для кожного з них.

Джерело.

вебінар, 28 січня 15:00 – 16:00

В грудні 2019 року АППАУ оголосила про створення групи Mobility 4.0. Мова про об’єднання розробників безпілотного та автономного транспорту всіх видів. Відбулось 1-ше засідання робочої групи разом з департаментом цифрової трансформації Міністерства інфраструктури України, готується спільний меморандум. Між тим, організаторам очевидно, що потрібне вирівнювання учасників групи навколо самої теми Mobility 4.0. Ця тема зовсім нова як для широкого загалу Індустрії 4.0, але й самі розробники потребують кращого та єдиного розуміння багатьох  аспектів.

Куратором програми Mobility 4.0, є партнер АППАУ, керівник CodEUrope Yannick Fourastier, вебінар проходитиме англійською мовою. В програмі

• What is Mobility 4.0 (basic)
• Why Mobility 4.0 is important for Ukraine
• What are our chances to be integrated into EU space? What should be right positioning?
• EU enablers to be considered (programs, funds etc)
• First steps in Ukraine

Дані про нашого експерта: Yannick Fourastier is recognized European expert in Mobility 4.0, head of Europe Edge Computing Comsortium. He is ex-CDO of giants as of Airbus and Bombardier, author of book about Industrial IoT and cyber-security, speaker on many international conferences. Since 2019 CodEUrope has presence in Ukraine and involves Ukrainian System Integrators and developers into EU programs.

Вебінар відбудеться 28 січня, з 15 до 16 години