Маємо визнати, друзі, що відміна Ганновера відчувається в нашій спільноті Індустрії 4.0. Квітень та травень в нас були традиційно переповнені репортажами, блогами, оглядами тощо по Hannover Messe. Дякуючи «Ріттал Україна», з 2014 по 2019 ми робили новини та тренди світової Індустрії 4.0 доступними для сотень та тисяч фахівців з України. І це ж треба, щоб так «потрафило» – АППАУ вперше виграла грант під цю виставку, ми будували в рази більш амбіційні плани по розвитку… і ось прийшов коронавірус…

Рішення нашого грантодавця щодо подальшої долі проекту ще немає. Але мова в цьому пості про інше. Якщо Ганновер був тим драйвером, який задав і ритм, і напрями розвитку – то що зараз, в 2020 ми пропонуємо замість нього? Тобто, що може бути тією мотивуючою та надихаючою подією, коли весь світ на карантині й до осені, очевидно, ніяких подій не передбачається?

Видається на те, що мотивувати ми маємо самі себе. Тобто, наразі ми не бачимо іншого варіанту, ніж проведення великого віртуального івенту з максимальними можливостями нетворингу, презентацій наших членів та їх кращих кейсів, також – висвітлення кращих світових кейсів та тенденцій тощо – і все це в онлайн.

Виконавча дирекція АППАУ планує такий івент на кінець травня. Враховуючи специфіку віртуальних конференцій, ми припускаємо що цікавіше буде робити не 1 день, а радше 3-5 днів інтенсивних 3-х годинних сесій на різні теми впродовж 1 тижня.

Звісно, крім традиційних тем, ми хочемо додати актуальні теми сьогодення, адже недаремно світ говорить сьогодні про «наступну нормальність».

Отже, які теми ми бачимо? – нижче ми даємо перелік можливих блоків питань. Просимо наших читачів коментувати ці теми, розширювати їх, визначати свої преференції. Можливі інші теми – задавайте! Ми також просимо наших членів асоціації бути проактивними в пропозиціях своїх доповідей на вказані або дотичні теми – чекаємо! Пишіть на info@appau.org.ua

[democracy id=”3″]

 

Пишіть нам на info@appau.org.ua

Нова програма АППАУ EIF (Export, Internationalization, Fundraising) є трьохстороннім форматом співпраці групи консультантів та агенцій, екосистемних посередників та цільової групи експортерів, інноваторів Індустрії 4.0. Мета – значно покращити показники експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу й в перспективі сформувати імідж та позиції вказаної групи як Національних чемпіонів Індустрії 4.0. Цим анонсом ми надаємо короткий опис програми.

Передумови

В 2016 році АППАУ вже мала готову пропозицію експортної програми – EXPOREC. Але на неї ніколи не було фінансування – розгортання цілого пакету послуг, як дослідження ринків, торгові місії закордоном ніяк не можуть покриватись членськими внесками. Виконавча дирекція 3 роки шукала донорську чи державну підтримку цієї програми. Нарешті, в 2019 ми виграли грант USAID на участь в міжнародній виставці Hannover Messe. З урахуванням суми контракту в майже 100 тис доларів, ряд заходів був спрямований на суттєве покращення позицій та конкурентоспроможності членів української делегації, а також розкрутку та представлення всього національного руху Індустрії 4.0. Зокрема, в бюджет проекту входила також розробка міжнародного позиціонування для окремих секторів промислових хайтек.

На жаль, коронавірус завадив здійсненню цих планів – виставка була відмінена, контракт анульований, й установа, що представляє фонд USAID ніяк не відреагувала на прохання АППАУ продовжити контракт в діджитал форматі. Невідомо також чи буде перенесений контракт на 2021 – всі партнери, включно з Офісом просування експорту, зберігають мовчання.

Все-ж, певний прогрес впродовж цього періоду відбувся – АППАУ зробила новий сайт Індустрії 4.0, ми маємо певний доробок до власної стратегії експорту Індустрії 4.0  й також ми значно поліпшили відносини з певним колом експортерів – як тими що були в делегації на HMI-2020, так і кандидатами в цю програму.

Але по великому рахунку, ми знову опинились сам на сам з проблемою експорту та інтернаціоналізації. Адже навіть вказані напрацювання швидко згаснуть, якщо їх не вивести на належний рівень й не продовжити розгортання програми. Між тим, проблеми в цьому напрямі загострюються не тільки для членів АППАУ, а для всіх промислових хайтек. Адже в зв’язку з глобальною економічною кризою, й падінням ринків всередині країни, загальним падінням українського експорту, очевидно, що нові труднощі виникають по всім фронтам. Наші члени  експортери підтверджують, що ряд нових експортних контрактів був заморожений або відмінений. Вони також кажуть про зміну середовища в цілому, в певних випадках вже відчувається хвиля протекціонізму, яка захоплює країни розвинутого світу.

Підготовка й пропозиція цінності

З кінця травня 2020 АППАУ проводить цілий ряд заходів для прояснення поточних позицій та перезавантаження програми. Це і ряд випусків Аналітичного центру Industry4Ukraine по темі кластерів та інтеграції в глобальні ланцюги (й зараз виходить по експорту), окремий день на тему експорту на форумі Next Normality & Industry 4.0, окремий онлайн воркшоп з консультантами по темі фандрейзингу, індивідуальні перемовини з рядом фірм та консультантів, 2 вебінари по експорту тощо.

В результаті на світ появляється програма EIF – цільова програма експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу для виділеної групи компаній, членів АППАУ, які готові брати на себе певні зобов’язання.

Повний формат трьохсторонньої угоди прописаний у відповідному документі, який спільно погоджений зі всіма 3-ма сторонами. Наявність теми «фандрейзингу» в цьому напряму обумовлена двома причинами

• Власне, природа слабких результатів по фандрейзингу та сама, що й в експорті чи інтернаціоаналізації – це недостатні навички, підготовка та ресурси фірм в цій темі. Й тому подібним є рішення – залучення кваліфікованого консалтингового ресурсу.
• Водночас, фандрейзинг є сам по собі інструментом інтернаціоналізації. Приймаючи участь в проєктах як Horizon 2020, учасники починають значно краще розуміти природу та витоки вимог європейських ринків, орієнтуватись в інноваційному просторі, й також – у випадку виграшу, – отримувати кошти на відповідний розвиток в інноваціях та інтернаціоналізації. Найбільш яскравим прикладом тут є iSolutions, провідний інтегратор та розробник по кібер-безпеці, який завдяки подобній участі вже впевнено виходить на ринки ЄС та США. Отже, мова про те, що повторити успіх цієї компанії – але більш оптимізовано, масово та масштабовано.

Пропозиція цінності 2-х груп – виділеної групи консультантів та екосистемних посередників (до ВД АППАУ восени приєднаються нові керівні структури та ресурси кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові),  – для третьої сторони, експортерів АППАУ включає:

1. Ведення єдиної таблиці грантових проєктів, найбільш відповідним очікуванням групи EIF.
2. Високотаргетовані комунікації з налаштованим під конкретну фірму цільовим контентом, який найкраще відповідає профілю та очікуванням цієї фірми. Крім моніторингу та нагадувань щодо актуальних проєктів по фандрейзингу, тут також буде інформація по експортним заходам та інструментам, просвітня інформація, яка деталізує цільові проекти тощо.
3. Пакети безкоштовних консультаційних послуг по напрямам EIF.
4. Пакет платних послуг, як написання грантових заявок, але з оптовою знижкою.
5. Регулярну подачу якісних лідів та просування в рамках вже виробленого пакету експортної підтримки, зокрема через сайт land4developers.

В свою чергу учасники групи EIF несуть зобов’язання по виділенню окремого людського ресурсу, регулярній та спільній підготовці заявок, й регулярному замовленні послуг консультантів. Виконавча дирекція АППАУ несе зобов’язання по налагодженню якісного процесу взаємодії, його моніторингу та комунікаціям сторін.

В даний момент попередню згоду на участь в групі дали найсильніші експортери АППАУ, вони ж лідери Індустрії 4.0 по своїм сегментам. Це – IT–Enterprise, SoftElegance та ВГ «Техінсервіс» (м. Київ), Інфоком Лтд (м. Запоріжжя), «С-інжиніринг» та 482/Solutions (м. Одеса), Smartico (м. Дніпропетровськ), RWA (м. Харків). Триває процес кваліфікації консультантів.

Програма є відкритою для входження нових учасників, а також для цільової вендорської підтримки. Міжнародні вендори, безперечно, мають свої канали та пропозиції підтримки інтеграторів та розробників на міжнародній арені.

План дій до кінця 2020

Визначений порядок дій включає

1. Підписання Меморандумів про взаєморозуміння та співпрацю між виконавчою дирекцією АППАУ та кожним з представників 2х інших груп. Таким чином, ми фіксуємо зобов’язання кожної сторони.
2. Процес кваліфікації консультантів. Кожен консультант чи агенція має чітко визначити власну роль в процесі надання послуг (наразі чітко проглядаються 4 ролі – технологічний та інформаційний брокеридж, й окремо – консультування по експорту й фандрейзингу) й також обсяг робіт-функцій, які надаються на безкоштовній основі. Попередній перелік – тут.
3. Запуск та доведення до належного рівня 3=х базових інструментів комунікацій (по-суті, це і є продукти, які безкоштовно надають для групи EIF)
   1. База даних донорських проєктів, орієнтованих саме на Індустрію 4.0
   2. База контенту профільованого під ту чи іншу фірму
   3. Регулярні е-дайджести

Ця пропозиція є ексклюзивною й надається тільки для учасників групи EIF.

4. Вироблення індивідуальних планів розвитку бізнесу в напрямах EIF для кожного з учасників групи EIF. Цей план має включати вироблення чітких положень щодо позиціонування та пропозиції цінності фірм на міжнародних ринках. Зазвичай, це є слабким місцем наших експортерів й що стримує надання консалтингових послуг в фандрейзингу чи експорті. Відповідальність за цей план бере на себе ВД АППАУ.
5. Вироблення колективних форматів дій. Зокрема, першою акцією заплановано проведення стратегічної сесії по експортній стратегії Індустрії 4.0 на 22 липня.

Виконання цього плану дій – це наступний рівень формату #ДієвеПартнерство, який спільнота АППАУ успішно використовує впродовж 3 років. Адже в даному випадку мова йде про колективну дисципліну та співпрацю відразу 3-х груп партнерів, й де кожна сторона так само колективно відпрацьовує свій формат конкретних дій. Доречно тут нагадати одне з наших улюблених визначень Індустрії 4.0 – «Індустрія 4.0 – це не стільки про штучний інтелект чи ІоТ. Ці речі існували задовго до 2013-14 років й не вони є суттю змін, що відбуваються у світі. Кардинальні зміни, що несе Індустрія 4.0 стосуються значного покращення спроможності організацій реагувати на зміни в мінливому світі. Шлях до цього покращення  проходить через об’єднання різних секторів, інший рівень взаємодії та вироблення нових цінностей в колективній співпраці.»

Й, все-ж, торкаючись окремих технологічних аспектів 4.0, а саме важливості даних, вкажемо, що запропонований формат дій, напряму їх стосується. Релевантна та актуальна інформація, подана «саме тому, кому це треба, саме тоді, коли це потрібно й з підтримкою, яка потрібна – саме для цієї фірми» – є ключовим фактором успіху в цій програмі.

Виконавча дирекція АППАУ бажає всім партнерам успіху. Не зважаючи на всі труднощі в експортному напрямі, ми віримо в наш колективний потенціал та спроможності – разом зможемо!

 

4-ий день форуму Next Normality: Let’s Prepare був найбільш логічним та структурованим з точки зору розгляду причинно-наслідкових зв’язків в розумінні природи конкурентоздатності наших експортерів, – але не тільки. Надаємо огляд цієї події.

Фактори конкурентоздатності

Спочатку Антон Кротюк, директор з міжнародної діяльності Terrawatt Group майстерно обіграв 5 головних міфів стосовно наших факторів конкурентоздатності в експорті. Тут надамо 3 головні

1. Українські рішення інжинірингу дешевші: насправді – й коли ви тільки виходите на західні ринки, – вони дорожчі, як мінімум з огляду 3-х причин
   1. Українські інженери, що звикли працювати по нормам внутрішнього ринку, продукують значно більший обсяг проектної документації, фактично не потрібної замовнику – й це відразу нівелює різницю в нормо-годинах
   2. Продуктивність наших інженерів є нижчою, оскільки базова підготовка колег з розвинутих країн (а сьогодні це також Польща, Прибалтика, Хорватія, Індія…які найбільше конкурують з нами за увагу великих європейських генпідрядників) включає масове й повсюдне використання САПР. З їх допомогою оптимізується все, що можна оптимізувати в проектуванні, та наступних етапах інженерних робіт.
   3. Юридичні та торгівельні бар’єри також не сприяють експорту – ввезення продукції в Україні на принципах «давальної сировини» й громіздкою та дорогою процедурою. Водночас чимало компонентів промислової автоматизації коштують в Німеччині дешевше, а терміни постачання вдвічі коротші.
2. Наші інженери є кваліфікованими, високопродуктивними й готовими до експорту. Насправді, це не так. Кожна інженерна фірма, що виходить на експорт переживає болісний й тривалий період перенавчання та адаптації до нових, значно більш жорстких умов конкуренції.
   1. Наші інженери погано знають західні (міжнародні) стандарти й потрібно перенавчатись
   2. Продуктивність залежить від САПР – далеко не всі володіють такими, як Eplan (лідер САПР в області промислової автоматизації в ЄС) й вміють проектувати по міжнародним стандартам.
   3. Наші інженери мають інші – менш продуктивні підходи до організації та ведення робіт, ніж західні замовники та ген. підрядники. Наприклад, розгортання проектування зараз часто відбувається паралельно – в частині механічних, гідравлічних, електричних тощо частин проекту, – а не послідовно, як у нас. Це потребує значно швидшої реакції та інших навичок комунікацій та вирішення проблем в команді. Є також проблема мовного барьєру.
3. Державна система (законодавчі та торгівельні норми) сприяє експорту інженерних послуг та зростанню конкурентоздатності українського виробника. Антон обіграв чимало прикладів про цей міф. Головним серед них є той, що навіть в Україні бути підрядником великих західних ген. підрядників – невигідно: ви попадаєте під подвійне оподаткування ПДВ. В результаті, такому німецькому чи французькому ген. Підряднику вигідніше брати на підряд польську чи прибалтійську фірму. Останні тим більше ще розмовляють російською.

В результаті ми вийшли на той самий класичний висновок, що й чисті ІТ-шники – так, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]можна ще тримати персонал в Україні, але вигідніше фірму реєструвати в Німеччині, в Прибалтиці або ж в Польщі. [/perfectpullquote]

Власне, Terrawatt Group так і зробили. Чи вигідно це державі Україна – питання риторичне.

Резюмуючи та узагальнюючи цей виступ, відзначимо, що цей приклад показовий для демонстрації проблематики експорту. Раніше подібну інформацію  ми мали від інших учасників ринку – як «КСК –Автоматизація», «С-інжиніринг», Інфоком Лтд, Група Техінсервіс та інших. Тобто, в Україні й тільки в наших рядах АППАУ та Індустрії 4.0 є добрий десяток потужних експортерів систем АСУТП та комплексного інжинірингу. Але кожен новий експортер проходить подібний шлях.

 

Фактори впливу

Які ж фактори можуть скорити цей важкий шлях до успішного експорту та скоротити його? Про говорили наступні спікери. Подаємо уже в вигляді певних висновків дискусії (= й наших спільних, стратегічних викликів) цієї сесії

1. Замовник

Сильний та прогресивний замовник є фактором №1 який стимулює розвиток і підрядника, і всього ринку. Якщо Антон Кротюк показав на контрасті радше відставання українського замовника по відношенню до німецьких, то приклад Андрія Фіалковського, СЕО «Прогрестех-Україна» був аналогічним, але більш яскравим про роль замовника. Його компанія є 1-им з 4-х центрів експертизи компанії Boeing. Й саме завдяки цьому глобальному бренду відбувається перехід норм та стандартів на всі бізнес-процеси – аж до підготовки спеціалістів. Можна сказати, що завдяки Boeing «Прогрестех-Україна» працює по найпередовішим стандартам ринку. Ми дискутували на сесії, що подібних прикладів прогресивного впливу українського замовника на наших розробників чи інтеграторів – вкрай мало.

2. Система підготовки кадрів

Якщо «кадри вирішують все», то приклад «Прогрестех-Україна» найбільш яскравий серед всіх інженерних компаній України в сенсі підготовки кадрів. Тоді як більшість наших інтеграторів чи розробників АСУТП-ІТ, що працюють на внутрішньому ринку, мають несистемні та мозаїчні підходи то роботи з ЗВО, «Прогрестех-Україна» пішов по шляху великих та системних інвестицій в створення мережі власних навчальних центрів на базі кращих університетів країни. Так – це та сама модель, що сповідують й найбільші глобальні аутсоурсери з ІТ в Україні. З тією різницею, що

А)  «Прогрестех-України» не забирає кадри з інженерних спеціальностей, як це роблять чисті аутсоурсери ІТ, а навпаки – вкладає, утримує та виводить на зовсім інший рівень багато важливих інженерних дисциплін.

В) мова про високий прикладний рівень готових інженерних рішень в проектуванні та інжинірингу. Знову ж, – важко переоцінити в цьому статус компанії, як Центру експертизи Boeing.

С) «Прогрестех-Україна» активно співпрацює з АППАУ та рухом 4.0 по розвитку внутрішнього ринку.

Переглянути більш детально про підходи «Прогрестех-Україна» – дивіться звіт конференції в КПІ від грудня 2019.

3. Загальна екосистема на внутрішньому ринку

Наступний фактор впливу – про екосистему – розвинув Леонід Хацкевич з 482.Solutions. Блокчейн – як головна експертиза та область спеціалізації в Україні, – є зовсім молодим сегментом, й де внутрішній ринок знаходиться в самій початковій фазі розвитку. Всі замовники компанії знаходяться закордоном. Компанія могла б «забити» на внутрішній ринок та екосистему, й використовувати Україну виключно як джерело кадрів або ж повністю перебазуватись закордон. Власне, як це робить багато ІТ-стартапів та «кластерів», для яких Україна – просто джерело ресурсів.  Але стратегічно, 482.Solutions діє по-іншому й в інтересах нашої держави та всього ринку. Вони розуміють, що[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] без розвинутої екосистеми, без внутрішнього ринку – неможливий й успішний експорт та міжнародна співпраця. [/perfectpullquote]

Компанія потужно інвестує в популяризацію знань та експертизи про блокчейн черед ряд університетів, є активним учасником АППАУ та інших асоціацій, й вже співпрацює з великими українськими холдингами по створенню перших українських use-case.

4. Інтеграція в структурні фонди ЄС

Інший чудовий приклад входження на ринок ЄС подав Ігор Коцюба з молодого стартапу iSolutions. Отримавши серйозний грант від Horizon 2020, компанія швидко розгортає діяльність та співпрацю в області кібербезпеки електричних мереж по кільком партнерам з ЄС, включно з світовими брендами як Schneider Electric.

Не дискутували це момент, але варто знати, що новий стартап пана Ігора є представником наукової школи та НДІ НАН. Повертаючись до дискусій 3-ої сесії про можливості генерації продуктів та рішень від наших науковців, це гарний приклад того, як можно й потрібно доводити свої рішення до готових технологій. Й з обмовкою також, що на відміну від чисельних НДІ, Ігор та його компанія є активним учасником нашої української Індустрії 4.0.

5. Державна підтримка

І нарешті найболючіша тема. Тільки Леонід Хацкевич згадав позитивно про підтримку МЗС й дуже делікатно та нейтрально – про ЕРО (Офіс з просування експорту). Але головний його меседж, який очевидно й стосується всіх наших експортерів – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«все – самотужки». [/perfectpullquote]

Прикро, але факт – жоден з учасників вчорашньої сесії не пригадав бодай одного прикладу системної державної підтримки, використання хоч якогось інструменту, що допомагає в експорті інженерних компаній. Натомість, окремі учасники в чаті настоювали – «тільки не з державою».

Виконавча дирекція АППАУ болісно сприймає цю ситуацію. Не дивлячись на власну критику окремих державних інституцій та політики КМУ в сфері промисловості та хайтек, ми вважаємо себе партнером українського уряду (не дивлячись на постійні зміни) й закликаємо наших учасників активніше  разом будувати міцні державні інституції, політики та інструменти.

На захист ЕРО, модератор сесії Юрчак Олександр наголосив, що очевидно, справа також в інформування та комунікаціях – за попередні роки в сфері підтримки експорту є ряд серйозних зрушень. Так мова ще не йде про підтримку інжинірингу (бо в цілому немає фокусу на цьому в державі), але невірно говорити, що в цій сфері немає прогресу. Див сайт ЕРО.

 

Про стратегію

Наша аудиторія не дуже активно проявила себе в дискусії про експортну стратегію Індустрії 4.0. Між тим, для виконавчої дирекції АППАУ – і в зв’язку з просуванням сайту Land4Developers – це питання стоїть дуже гостро.

Модератор, Юрчак Олександр акцентував на цьому – «навіть в наступній дискусії з європейськими колегами, – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]як представляти наше позиціонування та  пропозицію цінності від українського руху 4.0? як? Це ніде не зафіксовано, немає ніякої конкретики в цих положеннях. [/perfectpullquote]

Навіть якщо взяти окремих учасників ринку, тих же учасників гановерської делегації, ясні положення про позиціонування та УТП – і які відповідають сучасним вимогам експортного маркетингу, ми знайшли буквально в кількох фірм».

На думку виконавчої дирекції, формалізована та загальноприйнята стратегія має бути в учасників руху 4.0. Й хіба вищезазначені виклики не про те саме? Хіба можна вирішувати чисельні проблеми наших експортерів в сфері екосистем, кластерів, підготоки кадрів, митних та інших бар’єрів без спільної стратегії? Чи ж кожна фірма й далі збирається вирішувати все це «самотужки»?

Більше на тему стратегії – читайте “Позиціонування – як головний елемент стратегії Індустрії 4.0″

Гра в ланцюжки

Повторимось, що з точки зору інсайтів, яскравих прикладів, демонстрації причинно-наслідкових зв’яків в конкретній сфері – це була, мабуть, краща сесія нашого онлайн форуму.

Вона також провокує нашу аудиторію й, особливо, відповідних менеджерів та керівників до стратегічної рефлексії про наступний розвиток, де важливе значення мають відповіді на питання

• Чи добре ми розуміємо, що «ланцюжки» діють (приклад «Прогрестех-Україна»)? – від «правильного замовника» – й до «правильної системи підготовки кадрів», – все це в результаті дає успішний результат для експорту
• Але якщо ми розуміє вищезазначене, то чи добре ми розуміємо, що в розвиток «правильного замовника» потрібно інвестувати. Ринок потрібно розвивати та «виховувати», – й саме через освіту та просвіту. АППАУ постійно закликає вендорів, ЗВО та інших учасників ринку збільшувати обсяги активностей в освіті-просвіті українських замовників.
• Terrawatt Group (вони ж «Азов-контролз») прекрасно розкрила фактори конкурентоздатності в експорті. Знову ж, якщо підходити до питання системно, чи всі наші експортери розуміють що ці фактори є питання не тільки їх власних стратегій, а спільних – й аж до державного рівня? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Адже одна справа самотужки боротись з митницею, чи подвійним оподаткуванням ПДВ (якщо це можливо взагалі), й зовсім інша коли учасники ринку – об’єднані в асоціаціях та кластерах, знаходять ресурси для вироблення нових законодавчих постанов та рішень для КМУ та Верховної Ради [/perfectpullquote]Сьогодні, АППАУ разом з партнерами Industry4Ukraine можуть впливати на самий високий рівень прийняття рішень в державі. Але з чим йти у високі кабінети?

Зрештою, чи добре всі ми – й включно з представникам Мінекономіки, ОДА та агенцій з розвитку, яких чимало було в нашій аудиторії – розуміємо, що всі ці питання мають пряме-прямісіньке відношення до тих самих кластерів, екосистем промислових хайтек, яких в Україні катма.  Саме ці інструменти покликані з’єднувати та посилювати ці інфраструктурні ланцюжки та зв’язки в цілісних економічних системах – й на користь і учасників бізнесу, і нашому експорту й відповідно, нашій державі.

Очевидно, ми маємо продовжити цю «гру в ланцюжки» (узагальнюючу стратегічну рефлексію) в наших наступних, й більш вужчих стратегічних сесіях та прийнятті рішень надалі. Завдяки форуму – нашим експертам та аудиторії, новий порядок денний української Індустрії 4.0 виробляється досить швидко.

29 травня – завершення форуму з міжнародними спікерами  – залучаємось.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

 

 

1-ий національний онлайн форум щодо стану та перспектив української Індустрії 4.0 відбувся з 25 по 29 травня. Більше 20 експертів й близько 60 учасників щодня обговорювали 4 важливі теми – про глобальні зміни в промисловців та економіках країн, технологічні тенденції, екосистеми та кластери, а також експорт та інтернаціоналізацію. Подаємо звіт про головні висновки форуму.

День 1-ий – про глобальні виклики в промисловості

COVID-19 посилив ряд процесів, підгрунтя яких було закладено раніше. Зокрема, конкуренція між регіонами посилюється аж до ефекту «великої ізоляції», що в свою чергу рушить глобальні ланцюжки, веде до решорингу та нової хвилі політик національного протекціонізму. Переконливо про ці тренди на форумі розповідав Yannick Fourastier, CEO CodEUrope Consulting. Перегляд ланцюжків триває наразі як по категорії постачань й переробки сировини, але також по категорії ідей, знань та спроможностей виробництва технологій. Все це в повній мірі стосується ЄС, який переглядає політики щодо Китаю та інших азійських тигрів. Для України це безперечно шанс та можливість знову заявити про свою готовність та гео-економічні переваги.

Але чи готова Україна до решорингу та інших можливостей, що відкриваються в глобальному контексті змін? Володимир Власюк (СЕО «Укрпромзовнішекспертиза») переконливо і вкотре доводив, що тоді як світ розглядає вже просунуті інструменти підтримки індустріального розвитку, Україна не має навіть базових.

Отже, глобальний виклик для всіх категорій стейкхолдерів – це готовність для решорингу в ЄС та програми відновлення економіки європейського регіону. Наразі Україна не розглядає це як можливість для себе: на рівні держави ще немає нічого – ні політик, ні стратегій, ні будь-якої консолідованої аженди в цьому питанні. Але головне – це дуже слабкі інструменти підтримки індустріального розвитку.

Отже, які головні виклики, крім державних? –

1. «Проблема – в самих промисловцях, їх низькій готовності до нових викликів» – каже Олексій Тимофєєв, Co-founder Trident Acquisitions Corp. В першу чергу, це проявляється у відсутності цікавих, конкурентоздатних інвестиційних проектів. При цьому бізнес та регіональні стейкхолдери дещо спекулюють відсутністю інструментів державного рівня (як загальні ризики поганого інвестиційного клімату), але при цьому експлуатують старі ідеї технологічної відсталості (як дешева робоча сила), які не є цікавими для багатьох інвесторів.
2. Більшість промисловців недостатньо фокусуються на розвитку власних організаційних спроможностей (англ. – capabilities, – як освіта, кадри, стратегічне планування, освоєння сучасних технологій). В свою чергу, цьому не сприяє й держава. Наприклад, держава мала б регулювати дисбаланси між ІТ та промисловцями в боротьбі за таланти, – а не посилювати їх бездумним піаром ІТ-індустрії. Результат – українські промисловці не спроможні швидко реагувати на нові виклики (свіжий приклад – провал в MedTech).

Напрями дій в 2020

1. В першу чергу необхідно «поставити планку» (Олексій Тимофеєв) – проф. та експертні спільноти мають значно підняти планку професійних стандартів, яку «наступний уряд» не зможе оминути чи маніпулювати. Зокрема, це стосується
   1. Ролі та місця переробної промисловості та хайтек в економічному розвитку держави
   2. Критеріїв якості державних політик, зокрема, врахування в них бенчмаркингових показників та показників операційної ефективності (більшість існуючих державних політик та стратегій в промисловості та хайтек – «паперові», тобто, існують тільки на папері).

В багатьох аспектах і на всі дні форуму цю планку встановлює Олексій Шмуратко, – його презентація, це готовий фреймворк змін для всіх стейкхолдерів Індустрії 4.0.

2. У виробленні цих стандартів необхідно активізувати співпрацю з державними органами. Хоча представникам державних органів часто бракує професійності, професійні спільноти мають набиратись терпіння, краще співпрацювати й разом виробляти політики, які не змінюються при змінах уряду.
3. Бізнесу необхідно проявляти більш проактивну позицію, працювати над власними soft skills, але головне – змінювати парадигми мислення (mindset), й набагато більше демонструвати власну відповідальність по відношенню до розвитку державних інструментів розвитку, як ті ж екосистеми, кластери, галузеві політики тощо.

2-ий день –  технологічні тенденції 4.0

З початком карантину більшість компаній на промислових ринках швидко ввійшли в режим адаптації до кризи – вже звичного після 2008 та 2014 років. Перегляд програм капітальних інвестицій, призупинка великих нових та довгострокових контрактів, перегляд пріоритетів  – є загальним та вже звичним трендом в промисловості, енергетиці та інфраструктурі. Підрядники та розробники адаптуються до цих змін, намагаючись зрозуміти нові потреби й оперативно на них реагувати.

COVID-19 привніс в цю ситуацію нові стимули та вимоги прискорення загальної діджиталізації підприємств, а також кращого фокусу на комплексі технологій, що забезпечують соціальне дистанціювання, віддалений моніторинг та контроль, а також кращий контроль – управління активами підприємств. Про це в 2-ий день форуму говорили всі головні спікери – Сергій Євтушенко (СЕО, Індасофт-Україна), Дмитро Шаповалов (СЕО Clobbi), Сергій Саєвич (СIО Interpipe) та Володимир Оженко (директор департаменту промислової автоматизації Metinvest Digital).

На думку учасників дискусії, головними викликами в технологічному розвитку Індустрії 4.0 є наступні:

1. Системне планування – перепланування: регулярний перегляд планів, їх адаптація до ринкових змін необхідна для всіх компаній.
2. Технології в боротьбі з COVID-19: безпека співробітників, забезпечення умов дистаційної роботи – одна з функцій ІТ-департаментів кожної компанії.
3. Agile підходи: більш чи менш системно ці підходи використовують всі лідери ринку. Найбільш яскраво та системно на форумі це демонстрував Interpipe.
4. Фокус на топ–технологіях: якщо COVID-19 спровокував підвищений попит на дистанційне та більше ефективне управління активами, то очевидно, що релевантні рішення MES/MOM (також EAM, APM тощо) – є відповіддю на цей виклик. Про це на форумі говорили й демонстрували свої рішення «Індасофт-Україна», «Метінвест-діджитал» та ІТ-Enterprise
5. Пілотні кейси (use-case) та демонстрація результатів – єдиний спосіб довести замовнику «що це працює». В національному масштабі проблема не вирішена – яскравих, формалізованих по правилам розвинутих країн use-cases майже немає і це стримує розвиток всього ринку. Немає також інформації про практики масштабування use-cases, хоча всі експерти форуму погоджуються, що це мала б бути стратегія №1 на нинішньому етапі.

3-ій день  – екосистеми та кластери

Інноваційні екосистеми – основа інноваційних продуктів та технологій Індустрії 4.0, тоді як кластери – один з найефективніших інструментів галузевого, секторального та економічного розвитку. В основі кластерів промислових хайтек лежать ті ж інноваційні екосистеми. Парадокс та відсталість України полягає в тому, що чисельні та ще сильні елементи екосистем існують, але самих розвинутих екосистем та кластерів промислових хайтек, майже немає.  В контексті глобальної конкуренції це призводить до того, що українські університети (випускники та спеціалісти), науковці, інженери та розробники все більш інтегруються в іноземні інноваційні цикли та ланцюги доданої цінності Індустрії 4.0, – вони є «сировиною» для чужих, більш розвинених екосистем.

Експерти цього дня форуму – Юрчак Олександр (АППАУ), Філіпенко Олена (координатор запорізького кластеру ІАМ), Харченко Вячеслав (керівник Харківського регіонального центру «Індустрія 4.0»), Ночвай Володимир( координатор Індустрії 4.0 по зв’язкам з НАН України, КАУ), Іван Кульчицький (президент «Агенції Європейських Інновацій»). Разом ми зафіксували наступні виклики

1. Побудова узгодженої між стейкхолдерами та релевантної до Індустрії 4.0 «системи координат» державного рівня. Мова про єдині та діючі національні політики (відсутні), якісну аналітику існуючого стану (вкл з бенчмаркинговими показниками) і яка формулює спільні стратегічні виклики, ясне розуміння ландшафту інноваторів та головних акторів, розгляд кращих практик та кейсів.
2. Розриви в екосистемі – в першу чергу, між науковцями та університетами з одного боку – й промисловими підприємствами, з іншого. Головний прояв цієї проблеми – розірваність 2-ух кіл: головного ланцюжка доданої цінності (життєвий цикл типового проекту промислової модернізації (вкл з пром. Автоматизацією та ІТ) та інноваційного  циклу (див. головний фреймворк в ппт АППАУ). Ця проблема апелює в першу чергу до відсутності якісного маркетингу та інноваційного менеджменту на рівні Університетів та НАН України.
3. Підготовка справжніх «агентів змін», здатних впроваджувати не косметичні чи псевдо- а реальні зміни та реформи в своєму середовищі, – це стосується всіх стейкхолдерів.
4. Інтеграція та цілісність різновекторних державних політик в сфері інновацій. Проект смарт-спеціалізації (як приклад) в очах представників Індустрії 4.0 виглядає відірваним від тем розвитку інноваційних екосистем та кластерів. При цьому немає ніяких комунікацій та координації від команд цього проекту до представників руху Індустрії 4.0.
5. Слабка операційна ефективність прийнятих планів. Ті чи інші проекти Індустрії 4.0 фігурують в планах МОН та Мінекономіки з 2017-18 рр. Але ніякого реального виконання цих планів заходів немає.

Головна відповідь учасників сесії на ці виклики – покращення співпраці між всіма стейхколдерами у виробленні діючих національних політик в області Індустрії 4.0. Експерти зробили ряд більш конкретних пропозицій до плану дій, що відображені в матеріалах цього дня.

4-ий день  – експорт та інтернаціоналізація

Експорт та інтернаціоналізація – один з самих молодих за рівнем активностей, й самих старих за рівнем бажань – напрям в українській Індустрії 4.0. Хоча перші програми появились в АППАУ в 2016 році, через брак фінансування вони не були запущені. Надія появилась в 2020 завдяки гранту USAID на Ганновер, але тут же згасла через коронавірус – виставка була відмінена. АППАУ силами спільноти намагається побудувати онлайн стратегію просування через ресурс http://land4developers.com/.

Детальний огляд дискусій 4-го дня зафіксовано в окремому публічному звіті АППАУ – «Гра в ланцюжки». Головний виклик – це радше низький рівень готовності до експорту та міжнародної співпраці учасників руху 4.0. Два компоненти цього стану

• Низька готовність окремих категорій (промислові хайтек, промислова автоматизація, промислові ІТ, інноватори Індустрії 4.0) до експорту інженерних послуг.
• Низький рівень готовності до міжнародної співпраці, зокрема, використання грантових проектів.

Цілий ряд причин та деталей – див вище звіт за посиланням, – тут відзначимо слабку роль держави в підтримці промислових хайтек.

Що необхідно змінювати –

• Центральному уряду необхідно змінювати умови підтримки експорту, зокрема, виправляти ситуацію з митницею, подвійним ПДВ, умовами ре-експорту на давальній сировині, кредитної підтримки експорту, вводити страхування інжинірингових проектів тощо.
• Самим учасникам ринку – фокусуватись на якості, кращій адаптації до ТЗ замовника та інноваційності послуг та продуктів – а не на вартості
• Змінювати систему підготовки кадрів – готувати інженерів відразу по міжнародним стандартам й з кращою орієнтацією на прикладні завдання.
• Ввести широкі програми навчання та підтримки, орієнтовані на зростання конкурентоздатності – система якості, проектне управління, автоматизація б-процесів тощо.
• Краще співпрацювати з органами державної влади та донорами по створенню системних програм підтримки експортерів, налагоджувати більш широкі комунікації.

5-ий день  – місце України в глобальній Індустрії 4.0

Заключний день онлайн форуму фокусувався на пошуках та можливостях стратегії України в глобальному світі технологій та розвитку Індустрії 4.0. Маючи величезний потенціал розробників та інженерів, Україна водночас немає ніякої державної підтримки в цій сфері. Відповідно, якими мають бути стратегія та підходи до пошуку свого місця на мапі Індустрії 4.0, як оптимізувати цей шлях?

Разом з Олегом Щербатенко (ІT-Enterprise), Yannick Fourastier (CodeEUrope), Laurent Kurylo (Eliand Consulting) ми намагались знайти відповіді на складні питання щодо позиціонування України.

Головний виклик в цій сфері – це низький рівень готовності України до співпраці на міжнародній арені й, зокрема, ЄС в реалізації своїх переваг по відношенню до нових можливостей. Обговорення позиціонування України як індустріального хабу чи «мекки» для розробників тривають 5-ий рік. Але реальних зрушень – особливо в Індустрії 4.0 – дуже мало.

Відрадою в цій ситуації може бути хіба що прогрес самих українських компаній. Яскраво це демонстрував Олег Щербатенко, голова Правління АППАУ, директор IT-Enterprise. Зверніть увагу в цій презентації на слайд 7, де достатньо ясно видно рівень осмислення сучасних тенденцій нашим лідером руху 4.0.

 

Перші підсумки форуму

Форум дав велику інформаційну базу матеріалів по різним темам, вже є чимало важливих висновків та інсайтів, але їх кінцеві формулювання ще попереду. Насамперд важливо відмітити, що форум став можливим завдяки швидкій та злагодженій мобілізації членів та близьких партнерів АППАУ – адже на організацію пішло всього 10 днів.

Якщо ж звести перші підсумки до якихось головних речей, то це радше рівень рефлексії, ніж готових рецептів. Ситуація в країні є складною й ми просто окреслимо 3 великі категорії розвитку, в яких АППАУ та наша Індустрія 4.0 має шукати правильні стратегічні та тактичні ходи.

Експорт, інтернаціоналізація та інтеграція в глобальні ланцюжки. Для нас абсолютно очевидно, що це головний напрям змін і форум це підтвердив. За 3 останні роки ситуація в країні з промисловістю та промисловими хайтек не покращилась, а погіршилась. Немає поки що передумов вірити в те, що внутрішній ринок зазнає суттєвих змін в 1-2 наступні роки. Тому тільки вихід в глобальний світ є головною стратегією виживання для розробників та інтеграторів Індустрії 4.0. Однак як це зробити оптимально – готових рецептів немає. Надії на підтримку в проекті HMI-2020 потихеньку вмирають, державної стратегії експорту в нашій сфері немає, підтримка – дуже слабка, ресурсів мало.

Очевидно, що учасники промислових хайтек мають віднайти ресурси в своєму власному середовищі. А для цього потрібно значно посилити інтеграційні та об’єднуючі процеси. Це необхідно, в першу чергу, з точки зору глобальних тенденцій – адже конкуренція в світі все більше йде між технологічними екосистемами на рівні країні та регіонів. На форумі ми бачили мало колективної, релевантної реакції українських учасників на євроінтеграційні процеси, можливості чи навіть готові проекти, які нам постійно пропонуються з ЄС (MedTech, Mobility 4.0, Smart & Green Manufacturing тощо).  Єдність, консолідація та сильні пропозиції щодо розвитку потрібні також в силу внутрішнього складного контексту, де вже який рік йде «дружня боротьба»  з власним урядом, й де популізм та низька операційна ефективність уряду є викликом №1 для всіх промисловців та хайтек.

Для реалізації цих стратегічних завдань всі учасники ринку, й також спільноти мають значно зміцнювати та покращувати свої персональні, організаційні та колективні спроможності. Відповідно, мають бути запущені масштабні програми навчання та підготовки кадрів й значно покращений рівень консалтингової підтримки учасників ринку. В першу чергу це стосується спроможностей учасників ринку реагувати на доступні фінансові програми, як грантові програми ЄС.

Очевидно, що ці три категорії пов’язані єдиною логікою змін, але не менш очевидно, що це не єдиний сценарій й пріоритети можуть бути іншими. Група наших експертів продовжить роботу на апгрейдом національної стратегії Індустрії 4.0 в червні. Хто бажає долучитись – приєднуйтесь.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

16 червня, 16:00 – 17:00

Згідно рішення харківських учасників Індустрії 4.0 та АППАУ, в Харкові створюється кластер ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). В травні була створена ініціативна група, в яку ввійшли Харківський технологічний університет “ШАГ”, RWA, ПАТ ФЕД, «Укргіпротяжмаш» та АППАУ.

16 червня група презентує своє бачення розвитку кластеру ІАМ в Харківському регіоні.

В програмі онлайн зустрічі

• Презентація загальної концепції ІАМ  – переваги для учасників (О. Юрчак)
• Попередні положення щодо харківського кластеру ІАМ (В. Зайцев)
• Пропозиції від учасників ініціативної групи
• Обговорення (спільно)

Запрошуються компанії з промислових хайтек, університети та НДІ, органи влади, ТПП.

Для участі в нараді необхідна реєстрація

Надаємо результати опитування по форуму Next Normality, який пройшов в онлайн режимі з 25 по 29 травня. Метою опитування було як отримання зворотного зв’язку по орг. частині форуму, так і думка учасників щодо важливих питань розвитку. В опитуванні прийняли участь 22 респонденти.

• 80% респондентів вважають теми форуму повністю релевантними до їхніх очікувань, 20% – частково
• Головні позитивні враження від форуму
  • “Гарна організація, сильні доповідачі, щоденне резюмування…”
  • “Професійний захід, що добре поєднав матеріал концептуального та практичного характеру”
  • “Широка репрезентативність різних категорій, багато представників з регіонів України”
  • “Бачимо базу для підготовки системних пропозицій щодо змін в інноваційній політиці України та в інструментах підтримки”
  • “Форум дозволив отримати якісну інформацію. Обговорювалась актуальні проблеми, експерти переважно фахово надавали інформацію про сучасні тренди, основні проблеми. Були надані окремі пропозиції, що посприяють розвитку індустрії 4.0.”
  • “Форум був важливий з точки зору консолідації спільнот та вироблення спільної аженди”
  • “Незвичність дистанційного проведення і зручність організації власного простору у такому форматі.”
  • “Відчувається, що бізнес готовий до кардинальних трансформацій, що спричинені зумисною зупинкою світової економіки”
• Враження та пропозиції критичного характеру
  • “Мало ЗВО, крім тих, що часто контактують з АППАУ”
  • “Враження, що «держави» в нас немає (не було нікого)”
  • “Залишається певний бар’єр між бізнесом і університетами, а влада функціонує переважно відсторонено. Складною є проблеми довіри та співпраці, особливо у стратегічному періоді”
  • “Варто проводити окремі форуми по вузьким темам: наприклад smartcity – де кожен учасник АППАУ щось пропонує чи робить, такий спільний проект”
  • “Багато здорового ентузіазму. обділеного підтримкою чиновників і політиків”
• Більшість респондентів вважають що 3 топ-тенденції які найбільше впливатимуть на розвиток вітчизняної Індустрії 4.0 в 2020 – це 1) світова криза, 2) решоринг, 3) національний протекціонізм розвинутих держав
• Якщо розглядати ці тенденції як виклик, то наша спроможність відповідати на нього оцінюється респондентами на низькому рівні. Мова про рівень навичок, команд, сильних інституцій та відлагоджених процесів співпраці, інноваційних рішень тощо бракує на всіх рівнях (організації, спільноти та громади, державні органи…)
• [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Головною перешкодою для проєктів євроінтенграції переважна більшість респондентів вважає «Відсутність узгоджених стратегій національного рівня».[/perfectpullquote]

  Мова про проєкти, що озвучені на форумі іноземними спікерами – як MedTech & eHealth, Mobility 4.0, Cyber-security, Розумні міста, Розумні виробництва тощо. На другому місці йде – «Загальна інертність та пасивність всіх категорій учасників ринку»

• Цікавими є відповіді на запитання «Якщо нашими головними конкурентними переваги на міжнародній арені є загальна якість технічних рішень, краща адаптація до умов замовника й високий сервіс (а не – супер-інновації чи дешева ціна), то які зміни мають бути головними в організаціях та екосистемах? » . Майже рівну й найбільшу кількість голосів отримали 5 опцій
  • Повний перехід на міжнародні стандарти у всіх сферах діяльності
  • Розгортання мережі сучасних центрів експертизи Індустрії 4.0
  • Розгортання мережі кластерів ІАМ або подібних
  • Широке впровадження систем якості та сучасного проектного менеджменту
  • Широке застосування методів покращення продуктивності (САПР, спільний інжиніринг, методи agile тощо)
• Не менш цікавими є відповіді на питання «Чи вірите ви в те, що (за нинішньої відсутності розвинутих інноваційних екосистем промислових хайтек та інвестицій в цю сферу) Україна здатна поставляти на світовий ринок інноваційні продукти та рішення Індустрії 4.0?». Аудиторія розділилась майже навпіл – 48% респондентів відповіла «так», 48% – «ні». Решта – утримались.
• Найбільш цікаві відповіді «чому ви в це вірите» –
  • “Постачання інноваційних продуктів та конкуренція на світовому ринку вимагає тісної взаємодії між багатьма стейкхолдерами національного рівня. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]На даний час така тісна взаємодія відсутня, але у мене є глибоке переконання про бажання багатьох сторін налагодити таку співпрацю. А отже при достатньому рівні організації, в найближчому майбутньому можливо почати постачання інноваційних продуктів на світовий ринок”[/perfectpullquote]
  • “Є технічні чинники та людські ресурси, що вкупі є запорукою високого потенціалу розвитку, який вже зараз готовий до розгортання у масштабній реалізації. Потрібне впровадження процесів, інтегрованих у світові системи, та налаштування організаційних взаємовідносин між головними учасниками. А це потребує непростого, але реалістично можливого вкладення фінансово-організаційних ресурсів — за наявності чітко заявлених цілей розвитку та стратегії їх досягнення”
  • “У нас є кадровий потенціал. Система освіти адаптується вже досить швидко до вимог ринку. Є інституції, що це підтримують”
• Найбільшими перешкодами до створення політик та програм національного рівня, які мали б сприяти швидшій інтеграції в світовий простір, респонденти вважають 3 наступні
  • Слабка консолідація в трикутнику влада – бізнес – освіта та наука
  • Відсутність процесів стратегування на всіх рівнях
  • Відсутність фінансових ресурсів для створення подібних програм
• Відповідно, головні зусилля АППАУ, Industry4Ukraine та учасників руху 4.0, щоб створити загальнонаціональні проекти Індустрії 4.0 як всередині країни, так і закордоном мають бути направлені, на думку респондентів на «Центральний уряд – профільні міністерства»

*******

Дякуємо нашим респондентам за участь. Виконавча дирекція АППАУ, як організатор форуму Next Normality поділяє ці висновки та думки. Завдання кращої консолідації та впливу на центральні органи виконавчої влади не сходить з порядку денного нашої асоціації вже багато років. Цього року ми очікуємо, все-ж, змін в ряді програм та політик промислового розвитку, інновацій та діджиталізації  секторів економіки. Між тим, чимало залежить від активності учасників самого ринку та регіональних стейкхолдерів. Це наші нові проекти, в першу чергу, як створення кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові, але також краще залучення та участь наших членів та партнерів в програмах по експорту, освоєнню стандартів, зростання цифрових навичок та спроможностей.

Щодо фінансування цих та подібних програм – тут також потрібна краща консолідація та ефективність наших спільних зусиль. Про це будемо говорити на наступній зустрічі 25 червня по фандрейзингу.

Міні-конференція онлайн, що зібрала 25 червня 9 експертів по фандрейзингу та більше 40 учасників спільноти Індустрії 4.0 була цікавою чисельними моментами. Цей захід мав на меті прояснити та оновити позиції як експертів, так і інноваторів Індустрії 4.0, для яких тема доступних фондів та грантів залишається пріоритетною. Надаємо найбільш цікаві тези дискусій та виступів у вигляді головних висновків цього заходу. Переглянути всю конференцію в онлайн можна на youtube каналі по запиту.

Зміна позицій всіх сторін – не тільки апдейт, також і апргейд

Виконавча дирекція АППАУ ретельно готувалась до цього заходу – адже він є першим на виконання рішень форму Next Normality & Industry 4.0 щодо посилення взаємодії в напрямі експорту та інтернаціоналізації. Фандрейзинг в цьому контексті є одним з головним інструментів покращення конкурентоспроможності учасників ринку в підготовці до експорту та інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості.

Головним моментом підготовки стало обговорення документу про 3-х сторонню співпрацю сторін – консультантів, передових інноваторів 4.0 – членів АППАУ та екосистемних координаторів Індустрії 4.0.

Документ фіксує не тільки очікування, але й зобов’язання 3-х сторін, й чимало з них обговорювалось впродовж цієї міні-конференції. Зокрема, спільнота консультантів погоджується взяти на себе більш таргетовані комунікації й адаптовану підтримку до тих учасників спільноти АППАУ, які в свою чергу, будуть готовими взяти на себе зобов’язання щодо регулярного зворотного зв’язку та оплати послуг консультантів.

Відповідно, й по відношенню до попередніх підходів 2017-18 рр, коли вперше відбувались інтенсивні подібні обміни, зараз ми бачимо не тільки оновлення статусу та позицій сторін, але й спільний вихід на новий рівень співпраці.

 

Інноватори 4.0 – успішних кейсів все більше, але все ще мало

Впродовж заходу, ми представили досвід та здобутки в сфері фандрейзингу 6-и інноваторів Індустрії 4.0, – iSolutions (виступив СЕО Ігор Коцюба), Інфоком Лтд (менеджер по фандрейзингу Андрій Пузик), а також МДЕМ та «Тріада-Зварка» (їхні грантові проєкти коротко представив Юрчак Олександр). Окремо ми розглядали досвід ХАІ та КПІ – як Центрів Індустрії 4.0.

Видно певні спільні риси всіх розглянутих, й також інших кейсів по яким чимало є вже інформації в АППАУ.

• Регулярно подаватись – «знову і знову», головне правило, щоб розпочати рахунок виграних проєктів й вийти на якісний рівень фандрейзингу
• Фонди є не тільки в Horizon 2020 (зараз Horizon Europe) – фінансування обладнання на 1, 5 млн гривень «Тріада-Зварка» отримала в Україні від фонду USAID. Олександр Юрчак говорив, що інноваторів 4.0 мало видно, якщо взагалі є в інших фондах як минулорічний від ДІФКУ, чи нинішній від Українського фонду стартапів. Власне, весь перелік доступних фондів та найбільш актуальні пропозиції були в доповіді Івана Кульчицького, їх дійсно багато. Тому питання стоїть не в тому чи є фонди, – а в тому як значно підвищити рівень участі в них учасників спільноти Індустрії 4.0 та АППАУ.
• Участь в престижних європейських консорціумах значно впливає на рівень конкурентоспроможності – МДЕМ, наприклад, має сьогодні доступ до останніх розробок та інструментів проектування в суднобудувані. Очевидно, це єдиний або один з дуже малочисельних розробників в цій галузі, що вже мають інструментарій, як 3D Experience від Dassault Systemes.
• Про це, а також про нові можливості зростання говорили Ігор Коцюба та Вячеслав Харченко – визнання європейцями наших організацій та їх лідерів, як експертів, «відкриває двері» до чисельних нових проєктів та можливостей.

Все-ж, нам необхідно вести більш повний облік в сфері фандрейзингу по Індустрії 4.0. Добре, що ми зібрали ключових наших інноваторів, успішних також в фандрейзингу, але в цілому картина в цій сфері не ясна. Ми знаємо статистику по Horizon 2020 про те, що 52% проєктів виграє український малий та середній бізнес (решта  – науковці та освітяни). Але таких серед учасників Індустрії 4.0 майже немає. Отже, хто вони, ці фірми й чи мають відношення до промислових хайтек? Ті самі питання є по ЗВО, які найбільше цитуються у звітах МОН по Н2020. Наприклад, чи всі ці проєкти є навчального характеру? Чи є такі в сфері прикладних досліджень та рішень – і якщо «так» яка доля з в обох категорій тих проєктів, де можливе залучення українських учасників ринку? Подібних запитань багато. А історій успіху в нас мало. Дуже мало.  Тому відповіді на подібні запитання важливі з точки зору постановки початкових цілей, завдань та КРІ. Поки що виконавча дирекція АППАУ досить емпірично заявляє про ціль в 5 млн євро до 2023 року.

 

ЗВО можуть бути драйверами процесу фандрейзингу. Але не всі й не завжди.

Стосовно ЗВО та їх ролі в фандрейзингу, як модель співпраці з українськими учасниками І4.0  ми маємо 1-ий успішний кейс в Центрі 4.0 в ХАІ.

В дискусіях та виступах 25.06 прозвучало не раз, що ЗВО мають більше ресурсів й, в силу обставин, приділяють значно більше уваги грантовим проєктам по відношенню до комерційних учасників ринку. Іван Кульчицький дещо опонував цій тезі, посилаючись на загальну статистику виграних проєктів по Н2020 й відображаючи той факт, що більшість фондів дійсно створюються для підтримки малого та середнього бізнесу, й стартапів.

Водночас, в АППАУ ми маємо свою статистику, яка говорить про значно більшу активність технічних університетів та їх регулярні успіхи в грантовій діяльності. Тому головне питання, яке ставить наша виконавча дирекція – яка можлива співпраця на цій ниві.

Відповідь Харківського регіонального Центру 4.0 з ХАІ полягає в стратегії відкритості та взаємних пропозицій до учасників ринків

• ХАІ – визнаний чемпіон серед ЗВО як по кількості виграних проєктів, так і по обсягам. Університет має визнання серед європейських учасників й це сприяю здобуттю нових проєктів
• Важлива історія й традиції – ХАІ вже впродовж років співпрацює з промисловими підприємствами як ПАТ ФЕД та НПВ «Радій» й залучає їх до грантових проєктів
• Завдяки співпраці з АППАУ, налагоджується більш широка співпраця вже і з нашими членами, в тому числі, в нових європейських проєктах та консорціумах

Більше про принципи та результати участі в грантових проектах ХАІ можна переглянути в презентації В.С. Харченко, керівника Харківського регіонального Центру 4.0

<iframe src=”//www.slideshare.net/slideshow/embed_code/key/JiQckBh2N2nox0″ width=”595″ height=”485″ frameborder=”0″ marginwidth=”0″ marginheight=”0″ scrolling=”no” style=”border:1px solid #CCC; border-width:1px; margin-bottom:5px; max-width: 100%;” allowfullscreen> </iframe> <div style=”margin-bottom:5px”> <strong> <a href=”//www.slideshare.net/APPAU_Ukraine/ss-236373113″ title=”ХАІ – результати участі в грантових проектах” target=”_blank”>ХАІ – результати участі в грантових проектах</a> </strong> from <strong><a href=”https://www.slideshare.net/APPAU_Ukraine” target=”_blank”>APPAU_Ukraine</a></strong> </div>

Водночас, на конференції 25.06 ми говорили, що далеко не всі університети мають подібні показники й можуть бути драйверами в процесах та проєктах фандрейзингу. Пропозиції більшості ЗВО стосуються навчальної сфери, й тут залучення комерційних учасників ринку дуже лімітоване.

 

Якими є ключові фактори успіху в фандрейзингу

Багато представників бізнесу та освітно-дослідницьких команд пробують свої сили в грантових проєктах, але успіху досягають далеко не всі. Тому важливо розуміти, якими ж є фактори успіху. Наші  спікери відкрито ділились своїми рецептами та спостереженнями. Ось кілька цитат

• «команда (яку створювали роками), великі обсяги праці, рівень та кваліфікація що визнаються в ЄС» (В. Харченко, ХАІ – більше про це, див презентацію вище, слайди 9-12)
• «в процес необхідно інвестувати», каже Ігор Коцюба. Перед тим, як вийти на визнаний та вже впізнаваний рівень європейського експерта по кібер-безпеці Ігор витратив багато часу та ресурсів, – це десятки брокеридж-івентів, презентацій та поїздок
• «потрібно подаватись знову і знову – ніхто не виграє з 1-го чи 2-го разу» – Володимир Матюшко, консультант ЄБРР з питань залучення інвестицій
• «be visible» – каже Ігор щодо важливості визнання як фактору успіху в консорціумах, – й «не в стінах свого університету – а в широких спільнотах, в тому числі в ЄС» доповнює Тетяна Котенко
• «важливі правильні підходи та процесність – від визначення власних зон кращої експертизи, потенціалу та рішень – й до формування команди виконання проєкту» – Олександр Бабич, представив 7 кроків для покращення процесу підготовки до подачі заявки.
• «якби були адаптовані послуги на ринку – я б ними користувався» – знову ж Ігор Коцюба підтверджує необхідність адаптованих, розвинутих послуг по написанню заявок. Також Ігор кілька разів звертав увагу на базові, на його думку речі, – як знання англійської мови та участь перших осіб в перемовинах та презентаціях.

 

Але навіть без виграшу, участь в європейських конкурсах дає результат від самого процесу участі. «Це – шлях до швидкого росту вашої конкурентоспроможності», каже Іван Кульчицький та інші експерти. Процес змагання дуже стимулює перегляд позицій та вироблення інноваційних рішень.

 

 

Як зміцнити співпрацію консультантів та інноваторів 4.0

Отже, якщо підсумувати виступи та дискусії 25 червня, то ми бачимо, що всі три сторони – консультанти, комерційні учасники ринку та екосистемні координатори (до них відносяться асоціації та кластери) готові до співпраці. Цей рівень готовності вищий, ніж в 2017-18 оскільки підкріплений досвідом, в тому числі невдалих проєктів. Більшість з нас розуміє, що проблема не тільки у власному слабкому ресурсі (бізнес), чи «поганих» консультантах. Справа радше в тому, як ми разом взаємодіємо, які правила співпраці застосовуємо, як моніторимо процес та результати. Адже марно надіятись на те, що завтра кожна мала фірма буде мати виділений ресурс на фандрейзинг, як наївно надіятись й на «ідеальну» грантову заявку, яка дасть «гарантований результат».

Виконавча дирекція АППАУ пропонує наразі наступні покрокові зміни

1. Затвердження сторонами основних положень про нові правила взаємодії 3-х сторін. Документ попередньо вже обговорений в спільнотах й приймається в якості базового. Цією публікацією виносимо його на публічне обговорення.
2. Група консультантів бере на себе конкретні зобов’язання, й в липні ми побачимо
   4. Постійно оновлюваний перелік найбільш цікавих для І4.0 грантів
   5. Високотаргетовані комунікації – через випуск спец. дайждесту
   6. Персональні роз’яснення та просвітній контент
   7. Адаптовану пропозицію цінності для спільноти АППАУ (група FEI – див п.3).
3. В свою чергу, виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці інноваторів Індустрії 4.0 та інших учасників спільноти АППАУ, які готові
   1. Виділяти окремий ресурс (хоча в часовому вимірі) на обробку заявок та співпрацю з консультантами
   2. Надавати регулярний зворотній зв’язок щодо власних процесів фандрейзингу та результатів подачі
   3. Регулярно приймати участь в опитуваннях та просвітніх заходах по фандрейзингу

Члени АППАУ, яка погоджуються взяти на себе такі зобов’язання, входять в спеціальну групу FEI (Fundraising, Export, Internationalization) до якої в повній мірі починають застосовуватись пропозиції п. 2.

4. Виконавча дирекція АППАУ, включно зі своїм ресурсом, відповідає за показник як «регулярний потік заявок», – завдання забезпечити до 10 заявок на квартал. Цей процесний показник є дуже важливим з точки зору кінцевого результату.
5. З осені, в процес підтримки включаться ще 2 екосистемні координатори – кластери ІАМ в Запоріжжі та Харкові. Роль та функції фандрейзингу мають бути одними з ключових в їх діяльності – це типова характеристика кластерів, згідно практик ЄС.
6. Ми також націлені на залучення українських цільових фондів – саме для підтримки промислових хайтек. Перемовини про це почнуться в 2-ій половині 2020 з рядом відповідних установ.

Важливо, щоб ми розуміли для чого все це робиться. АППАУ ставить спільну мету до 2023. Ми хочемо вирощувати національних чемпіонів Індустрії 4.0 в кожному з цільових сегментів, й відповідно забезпечити їх успішний ріст в інноваціях, експорті та інтернаціоналізації шляхом залучення фондів в розмірі не менше 5 млн євро.

Зібрання потенційних учасників групи FEI відбудеться в п’ятницю 3 липня о 12-00, запрошуємо членів АППАУ.

 

Україна стоїть на порозі нової кризи. Більшість аналітиків прогнозують падіння ВВП на ринках США, ЄС та Азії від 2-3% та більше. Це – попередньо. Наслідки закриття кордонів, тотальні карантини та загальний ефект від пандемії COVID-19 поки що важко оцінити будь-кому.

Але розвинуті держави мають достатньо резервів та сили, щоб протистояти кризам. Доплати з державного бюджету, масові звільнення МСБ від податків, нові кредити з ще нижчими відсотками тощо – все це можуть дозволити собі тільки багаті держави.  Очевидно, що наш уряд – який і без всіх цих пандемій та криз, мав величезну проблему виплати кількох мільярдів державного бору, – не зможе собі дозволити подібних речей. Або ж вони будуть дуже обмеженими й не суттєво вплинуть на економічну активність. Наш уряд вже «повівся» на загальний тренд «закрити й заборонити», не маючи жодного бачення чи конкретної стратегії в економічній та соціальній сферах. Наш східний сусід й окремі політики при цьому підливають масла в військовий конфлікт на сході, провокуючи нові конфлікти і всередині країни.

Таким чином,  запобігаючи пожежі пандемії, уряд одночасно провокує розгортання інших пожеж – глибокої економічної та політичної кризи. Коротше кажучи, ми дійсно маємо ситуацію «ідеального шторму». При цьому причин сумніватись в здатності нашого уряду справитись з масою викликів – більш, ніж достатньо.

Отже, до чого та як готуватись учасникам нашої спільноти?

Хороша аналітика – і на випередження

Перш за все, ми маємо налагодити постійний обмін інформацією та хорошу аналітику. Наразі ми створюємо аналітичний центр на платформі Industry4Ukraine, який матиме завдання прогнозування головних тенденцій та сценарії, що стосуються промислових ринків. Мова не про дублювання функцій інших аналітичних центрів, чи відомих економістів яких вже чимало. Ми говоримо радше про наступне

• Фіксацію головних тенденцій по головним ринкам промисловості, енергетики та інфраструктури, – де власне і є бізнес членів АППАУ
• Те саме по відношенню до ринків експорту та імпорту. Зокрема, нас буде дуже цікавити доля експортерів під час закриття кордонів.
• Важливе значення має розуміння перерозподілу на глобальних ринках. Китайська промисловість впала найбільше з 1990 року – на 13%. Крім того, китайські виробники несуть певні репутаційні втрати (точніше – тимчасовий страх контактів). Чи означає це нові можливості для українських виробників щодо інтеграції в глобальні ланцюжки?
• Проблеми відсутності фізичних контактів (обмеження пересування) – наскільки серйозним є цей фактор? В якій мірі він торкнеться різних категорій? наприклад, очевидною є відносна незалежність виробників програмних продуктів, але як щодо всіх інших, хардверних й тим більше інжинірингових компаній?
• Чи означають проблеми імпорту – а вони точно будуть зараз, – нові можливості для українських виробників хайтек продуктів (машино, приладобудування)? Як їх оцінити?
• Що буде з новими інвестиційними проектами – в якій мірі вони заморозяться?
• …

Подібних запитань – багато. Точні відповіді та прогнози є дуже важливими для будь-яких інжинірингових компаній, виробників хайтек та вендорів для того, щоб максимально швидко й точно адаптуватись.

Зрозуміло, що крім залучених аналітиків, найбільша надія є на самих акторів ринку – ваш зворотній звязок, точна інформаці, думки лідерів – є не менш важливими.

 

Досвід 2014-16 рр – уроки та базові рекомендації

Зараз саме час згадати наш колективний досвід боротьби з наслідками кризи 2014-15 років. Тоді ми провели масу зборів та обговорень, клубних засідань по темам експорту, реакції на зміни, покращення маркетингу та продажу, тощо.

Якщо узагальнити уроки та кращий досвід того періоду в кількох пунктах, то він зводиться всього до 3-х пунктів

1. Не панікувати: на ділі, а не на словах, – важливо [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]максимально дисципліновано та відповідально продовжувати ділову активність, підтримувати та заохочувати до цього своїх партнерів.[/perfectpullquote]Будь-які різкі рухи – замороження активності та інвестицій, відмова від зобов’язань з посиланням на обставини форс-мажор тощо – свідчитимуть про протилежну реакцію, близьку до панічних настроїв. Зрозуміло, що обставини вже вносять корективи й нервозність зростає. Але все-ж, важливо, утримувати всі відносини та зобов’язання – хай і з відтермінуванням через обставини.
2. Максимально консолідуватись зі своїм середовищем – клієнтським, галузевим, бізнесовим, кластерним, регіональним тощо. Спільноти є запорукою виживання в порівнянні з моделлю «кожен виживає сам». Згадаємо, хто першим рятував території Луганської та Донецької областей під час російської агресії в 2014 році. Й згадаємо як ми протистояли феномену «голодних ігор» та некоректній поведінці окремих вендорів в 2015-16 рр. Сила консолідації напряму впливає на головну причину паніки – страх та недовіру, – й натомість, значно збільшує дієвість спільнот.
3. Максимально використовувати існуючі інструменти та можливості. В 2016 АППАУ виступила ініціатором руху «Індустрія 4.0 в Україні» – оскільки, це – наше, “рідне” для всіх промислових автоматизаторів та ІТ. Відтоді ми є лідерами цього напряму в Україні, маємо стратегію національного рівня, маємо досягнення в її реалізації, й постійно посилюємо вплив на промисловців. Це – просто приклад використання певного колективного становища та позиції.

Відповідно й зараз промислові автоматизатори, розробники ІТ-технологій, ОЕМ, науковці та освітяни, передові промисловці, які входять в нашу асоціацію мають проявляти лідерство як в протистоянні загрозам, так і використанні нових можливостей

• Доведення положень Маніфесту Industry4Ukraine до реалізації: новий уряд є більш лояльним та чутливим до вимог промисловців, але чи попадуть до нього наші специфічні вимоги – залежить тільки від нас
• Пандемія COVID-19 створює абсолютно новий ландшафт та умови щодо цифрових технологій та їх застосуваннях в обробці даних (зокрема, предиктивній аналітиці та штучному інтелекті), дотримання вимог гігієни та санітарних правил на виробництвах, екологічних норм, дистанційному моніторингу та керуванню, відео-спостереження та розпізнавання, систем безпеки, застосуванню технологій ІІоТ, зростаючих вимог й упередження щодо до кібер- та техногенних викликів тощо. Отже, саме від наших інноваторів 4.0, від їх здатності консолідуватись та діяти злагоджено залежить зараз наш прогрес у вказаних напрямах.
• Не менш важливою є співпраця з фондами, консультантами з фандрейзингу, агенціями з розвитку яка розпочалась на регулярній основі з 2017 року. В умовах кризи ця підтримка стає ще більш важливою, а в ряді випадків – критичною. Адже очікувати на інвестиції в інновації чи розвиток від наших замовників й раніше було часто марною справою, а зараз – й поготів.

Фокус на консолідації в регіональних, кластерних та галузевих групах

Все-ж, головним напрямам співпраці, в якому АППАУ фокусується з 2019 року, ми бачимо розвиток галузевих та регіонально-кластерних об’єднань.

В галузевому розрізі ми маємо зміцнювати співпрацю з нашими 2-ма передовими холдингами – «Метінвест» та «Інтерпайп» з метою вироблення галузевого порядку денного розвитку Металургії та ГЗК, й де будуть чітко встановлені пріоритети цифрового розвитку. Крім них, консультації щодо вироблення подібних аженд тривають в морській галузі, харчовій та переробній, а також в транспорті.

Великі надії ми також покладаємо на регіональні, кластерні ініціативи. Перший проект стартував в Запоріжжі, далі має йти Одеса та Харків, потім Київ. «Далі» чи «потім» – є умовними, оскільки швидкість еволюції залежить від самих учасників.

В умовах кризи, роль потужних кластерних утворень зростає в рази, оскільки цілий ряд питань вирішується в них більш швидко та ефективно. Зазначу тільки 3, найбільші в кризовому контексті переваги кластерів  –

• Значене покращення взаємодії з регіональними органами влади: те, що вони самі вже потребують конкретної допомоги та пропозицій по розвитку промисловості та економіки ми бачимо повсюдно, по всім регіонам. Кластери ІАМ здатні показувати цю перспективу, – й часто зовсім несподівану для чільників міст та територій.
• Експорт та інтеграція в глобальні ланцюжки цінності: це було непросто й раніше, і тим більш складним стає це завдання зараз. Кластери мають колективну значно вищу здатність вирішувати подібні виклики разом.
• Кращі шанси на спільне виживання: кластери мають краще розуміння та бачення всіх ринкових загроз та можливостей, – й тому відповідно здатні краще (більш оптимально та ефективно) реагувати на них.

Остання зустріч в Одесі 13 березня, й наступні (вже в онлайн) по Харкову та Запоріжжю-Каховці, посилюють ці тези та мають підготувати відповідні пропозиції.

Отже, гуртуймося – ефективні, дієві спільноти та осередки Індустрії 4.0 (АППАУ) мають бути сьогодні по всім регіонам та галузям, де є наша присутність. В цьому ж напрямі ми зміцнюємо співпрацю з партнерами по платформі Industry4Ukraine, а також з державними органами центрального та регіонального рівнів.

Виконавча дирекція та Правління АППАУ готові надавати всім регіонам та нашим членам відповідну допомогу та підтримку.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр.