Виконавча дирекція АППАУ

Пост описує коротку концепцію серії заходів під умовною назвою «Третій шлях», що наразі плануються в Західному регіоні. Можливо, буде корисним для інших регіонів.

В Україні традиційно є два великі дискурси щодо розвитку промисловості. Перший – протекціоністський, за якого держава мала б надавати чисельні пільги промисловцям і які стимулюють розвиток промисловості. Тисячі українських підприємств об’єднані навколо цього курсу в федераціях як ФРУ чи УСПП, але жоден з останніх урядів їх не чує. Нові уряди сповідують інший дискурс – лібертаріанства, за якого держава зводить до мінімуму втручання в економіку й забезпечує всім рівні «правила гри». Частково, цей курс також підтримується чисельними промисловцями, вони кажуть, – «тільки не втручайтесь, ми – самі справимось».  В локальному контексті, – наприклад, Львівського регіону цей дискурс та політика «невтручання» сприяли розвитку промислових виробництв до того часу, поки зберігались вигідні ринкові умови. Й де головним чинником виступав фактор дешевої й доступної робочої сили. Але останні 2-3 роки ситуація в Західному регіоні України змінюється кардинально. Кваліфікована робоча сила стала ні доступною, ні дешевою. Відповідно в регіоні вже помітні зміни – транснаціональні компанії закривають свої заводи в Україні та переносять їх в інші країни світу. Окремі експерти говорять про ці випадки, як про початок нового тренду – Україна остаточно втрачає свої переваги для інвесторів промислового розвитку.

Отже, чи можливе рішення в рамках цих двох великих дискурсів? Чи,  можливо, є інші дискурси? Власне, так. З 2019 року в Україні платформа Industry4Ukraine, яка пропонує третій шлях – розвитку цифрової промисловості. Цифрова промисловість (Індустрія 4.0) нівелює переваги чи фактор дешевої робочої сили й виводить на перше місця наявність та доступність високоавтоматизованих та роботизованих виробництв. По цьому шляху 6 років тому пішов Китай, який не зважаючи на доступність недорогої робочої сили вчасно помітив тенденції зростання її вартості й масово інвестував в цифрові технології. По цьому шляху рухається маса інших країн світу, в тому числі тих, які розвиваються – наприклад, Казахстан. Цей шлях непростий, оскільки тут так само мають бути задіяні певні стимули для розвитку, які створює держава. Але ці стимули дещо інші, ніж ті, які закликають створити прихильники старого, класичного дискурсу протекціонізму. Головний фокус стимулів, які має ввести уряд робляться на інноваціях та діджиталізації, – а не просто на виробництві. Таким чином, промисловцям стає вигідно купувати високоавтоматизовані, інноваційні лінії, прилади та машини. І тим більше – вітчизняного виробництва.

Існує певний скепсис та недовіра інвесторів щодо цього, третього шляху. По-перше, вони побоюються нових методів «цифри», оскільки керівники просто не знають, що це таке, скільки це коштує, за скільки окупиться тощо. По-друге, вони не знають місцевих сервісів – чи є такі рішення («саме для мого вузькоспеціалізованого виробництва»), хто може це поставити та змонтувати, хто буде обслуговувати. Справді, ринок промислових, інжинірингових сервісів не є добре структурованим та розвинутим в Україні. Але обидві ці перешкоди -сумніви долаються швидко в рамках добре спланованої кампанії.

Отже, третій шлях – непростий, але на глибоке переконання АППАУ, – єдиний, по якому сьогодні мають рухатись всі стейкхолдери промислового розвитку.

Для цього в регіонах запускаються серії заходів, які мають на меті створення дієвих кластерів промислових хайтек за концепцією ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). Подібний кластер зараз запускається в Запорізькому регіоні.

Деталі – згодом в програмі Львова. Якщо в інших регіонах є бажання рухатись по цьому шляху, б-ласка, інформуйте за е-адресою info@appau.org.ua

Загальні збори АППАУ відбулись 23 січня в Києві. На них були присутні члени АППАУ та чимало партнерів. Збори є найвищим органом управління асоціації, які традиційно приймають звіт виконавчої дирекції та затверджують головні напрями роботи на рік.

Звіт виконавчої дирекції

Звіт ген. директора АППАУ Юрчака О.В. зазвичай йде першим – так було й цього разу. Деталі презентації можна переглянути тут

• 2019 був роком зростання по всім напрямам діяльності
• Головними здобутками асоціації в минулому році слід вважати
  • Зміцнення лідерства в русі 4.0 – реалізація 5 проектів національної стратегії.
  • Формування системних політик державного, національного рівня – АППАУ розробила та поглибила ряд політик та програм в сферах інноваційного, кластерного, експортного та цифрового розвитку.
  • Перезапуск ТК 185 – розгортання робіт по стандартизації – завдяки фінансуванню від GIZ (проект aCampus) відбувся реальний перезапуск всіх робіт по ТК 185.
  • В асоціації вироблені нові правила роботи експертних спільнот – нові ролі агентів змін, номінації, колабораційні команди та коаліційні платформи… – ці зміни закріплені відповідними документами, і це основа подальшого розвитку.
  • Вихід на фінансування в експорті (виграш проекту під Hannover Messe 2020) – це заділ на 2020, – проект дасть потужний імпульс експортному розвитку та інтернаціоналізації всіх наших членів.
• 3 головні зони росту асоціації – це слабке використання членами АППАУ існуючих можливостей зростання в рамках діяльності асоціації, повільна імплементація розроблених політик на державний рівень, а також слабке ідейне лідерство провайдерів продуктів та рішень.

В 2019 році ми побачили також нові позитивні маркери змін, або ж вже початок стійких тенденцій. До них належать формування бенчмаркингових стандартів в промисловості (закріплено в кейсі Інтерпайп), початок справжнього кластерного руху (запуск ІАМ в Запоріжжі), лідерство наших членів у просуванні Індустрії 4.0 (форум Trans4Mation), формування мережі Агентів змін (номінації 2019), а також інші – див. деталі в річному звіті АППАУ.

Звіт дирекції та результати 2019 в цілому підтримали й дали позитивну оцінку члени Правління. Також вони відразу надали пропозиції своїх компаній на 2020.

• Валентина Адаменко (Ріттал-Україна) запропонувала організувати обмін делегаціями на Ганновері, де буде цього український стенд. АППАУ (якщо долучатися й інші члени – бренди) може зробити навіть окрему послуг – тур по Ганноверу через стенди наших членів, «Ріттал-Україна» до цього готові. Також Валентина запропонувала 1 місце в делегації компанії на Ганновер кращому просвітянину спільноти АППАУ – Пупені Олександру.
  
• Сергій Чуприков (Метінвест-Діджитал) озвучив позицію компанії щодо підтримки обмінів на «Запоріжсталь». Пропонується також інтегрувати цей захід в тиждень кінця травня, коли проходитиме традиційна конференція 4.0 в Запоріжжі, й де ми також плануємо відкриття Центру 4.0 в Запорізькій політехніці. Подія також важлива з точки зору посилення 1-го кластеру ІАМ, який розгортається в цьому регіоні.
• Голова правління АППАУ Олег Щербатенко (IT-Enterprise) підтвердив готовність своєї компанії вдруге провести Trans4Mation Forum. Олег Вікторович запросив членів АППАУ швидше інтегруватись в програму заходу зі своїми кейсами та демо-стендами.
  

Збори прийняли та схвалили звіт виконавчої дирекції у відповідній резолюції.

Нагородження номінантів 2019

Нагородження номінантів 2019 відбулось згідно рішень правління та загального голосування напередодні, й також грунтовному опрацюванню критеріїв лідерства та результатів 2019 в аналітичному звіті «Агенти змін». Огляд здобутків та результатів можна переглянути в цій презентації

Сертифікати переможцям конкурсу вручав Андрій Бірюков, керівник Коаліції цифрової трансформації, куди також входить і АППАУ.

Робота в групах

Робота в 5 групах після перерви йшла згідно попередньо запропонованим темам та напрямам розвитку на 2020. Учасники груп мали обговорити головні виклики по кожному з напрямів та запропонувати конкретні рішення та плани дій. Переглянути всі напрацьовані в цей вечір пропозиції можна за цим посиланням.

Серед найбільш цікавих висновків та пропозицій груп вкажемо

1. Інновації та робота Центрів 4.0 (модератор – Степанець Олександр)
   • Центри 4.0 мають низку поінформованість про наявні фонди розвитку. Проблемним для них є також розуміння рівня відповідності світовій експертизі, й розуміння бізнес-кейсів замовників (останні їх не надають). В цілому, явного зацікавлення інноваціями зі сторони підприємств не видно. Всі хочуть або перевірені рішення або перекласти ризики на виконавця. Тому потрібна державна політика стимулювання зацікавлення в інноваційності замовників.
   • Група запропонувала посилити просвітницьку діяльність в напрямку кращого використання фондів, створення платформи для обміну проблемами (зі сторони замовників) та маркетплейсу юз-кейсів; створення консорціуму замовників з фондом стимулювання цифрових промислових інновацій; об’єднання внутрішніх ресурсів асоціації для створення показового позитивного прикладу інновацій.
2. Галузевий розвиток (модератор – Ханжин Роман)
   В групі обговорили ситуацію в залізничній та морській галузях та прогрес в муніципальному секторі.
   Успіхом є розробка дорожньої карти для Укрзалізниці, але розвитку ініціативи поки немає через зміни у замовника. Потрібна актуалізація дорожньої карти після підписання угоди на економічному форумі. Консолідація гравців морської галузі також визнана індикатором успіху, але подальший розвиток залежить від виділення або створення замовника.
   Для подальшого успішного руху потрібна робота з замовниками по всіх обговорених галузях/секторах. Група прийшла до висновку, що подальший рух можливий з використанням внутрішнього фінансування, але з’являються певні обмеження, для подолання яких потрібно залучати зовнішнє.
   
3. Регіональний розвиток (модератор – Колісник Марина)
   Роль Центрів 4.0 в якості лідерів регіонального розвитку ускладнена, якщо взагалі можлива в силу системних обмежень ЗВО. Місцеві влади зазвичай відсторонені від процесів кластеризації в хайтек.
   Потрібні регулярні зустрічі по конкретних питаннях, а також «м’який тиск» на владу (через інформування, комунікації, залучення до івентів тощо.
4. Експорт та інтернаціоналізація (модератор – Юрчак О.)
   Група дійшло до висновку про переваги курсу «Інтеграція в глобальні ланцюжки цінності». Мова про інтеграцію по 5-напрямам, детальніше див. в концепції яку АППАУ підготувала для узгодження позицій перед Ганновер Мессе.
5. Шеринг та цифрова компанія (модератор – Сагун С.)
   Наявні сервіси в АППАУ використовуються слабо по причинам недостатнього інформування членів про них, а також внутрішньої інерції фірм (спротиву до змін). Потрібно ширше інформувати членів спільноти про успішні приклади (наприклад, RWA та Saturn Data Int давно використовує Smart.Tender, навчальні послуги НУХТ (база Шнейдер Електрик) також успішно просуваються, є кейс по маркетингу з «Індасофт-Україна» тощо).
   Для покращення в цій сфері необхідно збільшити рівень цільових активностей, зокрема, організувати окремий семінар по сервісам. Також, пробувати нові канали – наприклад, багато членів АППАУ користується telegram.

Партнери асоціації

АППАУ пишається рівнем партнерської взаємодії не тільки серед своїх членів, але й партнерів. На зборах були присутні представники Німецької торгово-промислової палати (AHK), німецького товариства міжнародної співпраці GIZ, Київського академічного університету (КАУ – НАНУ), CIS Events, UNIDO, партнерів платформи Industry4Ukraine, Коаліції цифрової трансформації. Самі збори – вже традиційно, – проходити в HUB 4.0, – нашому постійному партнерові в заходах з 2016 року.

В другій частині зборів, прямо з аеропорту  до нас приєднався ще 1 новий партнер АППАУ – компанія CodEUrope Consulting, з якою в нас підписаний меморандум про співпрацю в сфері Mobiity 4.0. Yannick Fourstier також отримав сертифікат як наш «агент змін», що сприяє швидшій інтернаціоналізації наших членів.

АППАУ щиро дякує всім партнерам за успішну співпрацю в 2019!

Приємною несподіванкою на зборах став візит в кінці офіційної частини Надії Васильєвої, директора з інновацій та цифрової трансформації «Укроборонпром». Надія запропонувала організувати спільний круглий стіл наших членів з корпорацією вже в лютому.

Плани 2020

Про детальні плани року виконавча дирекція підготує окрему публікацію після затвердження Правлінням. Коротко вкажемо тільки про 3 головні напрями дій

1) краще масштабування вже працюючих механізмів синергії та кращих практик (див в презентації). Зокрема, АППАУ планує посилення роботи в регіонах через узгодження планів дій та кращу синергію наших членів та партнерів на регіональному рівні.

2) подальше посилення лідерів змін – від Правління й до окремих «агентів змін». Саме вони є рушіями змін та головними чинниками успіху в десятках ініціатив #ДієвеПартнерство, що виконуються в асоціації впродовж року. Для цього планується окреме навчання лідерів.

3) подальше зростання інституційної спроможності через доступ до нових фондів та грантів. 2019 яскраво продемонстрував наскільки різними можуть бути результати команд, які працюють на волонтерських засадах (більшість) і тих, які мають фінансування (aCampus). Очевидно, що фандрейзинг має бути в фокусі виконавчої дирекції та наших партнерів.

2020 вже почався й ми раді повідомити про зростання активності наших членів та партнерів в тому числі в плануванні. Насправді, ефективні планування та координація і є тими резервами та чинниками успіху, які ми маємо краще використовувати. В детальному плані АППАУ на 2020 вже можна помітити 5 ініціатив #ДієвеПартнерство, що згенеровані нашими членами та партнерами. Це серія заходів у Львові «Третій шлях» (лютий), конференція «Industry 4.0 in Food» (квітень), заходи на Hannover Messe (квітень), Fest 4.0 (травень), Trans4Mation Forum (листопад). І ми добре знаємо, що це тільки маленька частина величезного обсягу активностей, що буде впродовж року.

Звісно, до певної міри це стає і проблемою – членам АППАУ інколи важко орієнтуватись «що, де, коли» … й «куди бігти» :). На зборах озвучено рішення про формування Національної аженди – найголовніших подій року, в яких кооперуються багато (7+) членів асоціації і які будуть спеціально виділятись в річному графіку подій. Останній на сайті АППАУ вже винесений в головне меню сайту. Це полегшить членам асоціації орієнтацію в подіях.

Отже, рівень синергії та єднання в АППАУ зростає, це видно по багатьом ознакам. І це, очевидно, найкращий підсумок цих зборів. Ми стаємо справжнім, добре організованим мега-кластерним об’єднанням, де партнери взаємодіють між собою по чисельним напрямам діяльності, й покладаються при цьому на спільні цілі та цінності.

Хай нам щастить в 2020!

Виконавча дирекція АППАУ

Деталі заходу та фото-звіти – див. на сторінці АППАУ в Фейсбук.

Круглий стіл 10 лютого, з 14 до 17 год, HUB 4.0

В рамках проекту «Hannover Messe – як каталізатор розвитку українських промислових хайтек», АППАУ веде розробку стратегічних положень щодо стратегії експорту та інтеграції в ЄС. Попередня драфт-концепція описана в цій публікації й схвалена рядом експертів, партнерів АППАУ з Німеччини, Франції, «Укрпромзовнішекспертиза», Агенцією Європейських Інновацій, КАУ (НАНУ), та іншими партнерами. Водночас широкого експертного обговорення ще не відбулось. Оскільки концепція практично відкидає українські традиційні (legacy) українські сектори, як машинобудування, далеко позаду ІТ та інжинірингових компаній, є багато речей що потребують узгоджень та уточнень. Наприклад, чи здатні науковці та університети до консолідації? Адже запропонована концепція рухає вперед їх. Але жодної системної аналітики, як і розуміння пропозиції цінності від цієї категорії в Україні немає. Є питання також до нашої стратегічної позиції в сфері індустріальних стартапів, й також по можливостям інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів. Чи є в нас  вагомі напрацювання, які можна було б зафіксувати як нашу початкову позицію та озвучувати в Ганновері? Подібних питань багато. І все це – великі теми Ганновера, і які в свою чергу, відображають європейський дискурс Індустрії 4.0.

Отже, 10 лютого ми плануємо наступну програму

[table id=29 /]

Запрошуються ті, хто позиціонується як policy-makers промислових хайтек – представники урядових організацій, експерти клубу Strategist 4.0, АППАУ, Industry4Ukraine, розвитку експорту та євроінтеграції, керівники бізнес-асоціацій.

Організатор заходу – АППАУ. З питань доповідей – звертатись на адресу info@appau.org.ua

Реєстрація обов’язкова, участь – тільки за підтвердженням.

Место проведения: 11 февраля 2020 года, Запорожская ТПП, бул. Центральный, 4, комната переговоров, каб.221.

В ноябре 2019 участники промышленных секторов Запорожья объединились в кластер ИАММ (Инжиниринг, Автоматизация, Машиностроение, Металлургия). Решения было принято на круглом столе с Запорожской ТПП и АППАУ, в начальный состав кластера вошло 11 компаний. В январе еще 5 компаний заинтересовались возможностями объединения. Согласно первым обменам, было решено провести общий воркшоп, на котором участники обменяются своими взглядами на цели и задачи кластера, а также поделятся своим опытом.

Цели и задачи мероприятия

• «прокачаться» по теме кластера (что это, зачем, порядок объединения, роли и задачи участников)
• Обсудить результаты опросы и первые кейсы ИАММ (синергии 2 или более компонентов)
• Разработать план действий на 1-ое полугодие 2020
• Определить роли и помощь стейкхолдеров по развитию (Запорожская ТПП, АППАУ, Запорожская ОДА, другие)
• Сделать визит на производственную площадку к одному из участников кластера

Организаторы: Запорожская ТПП, АППАУ.

Программа:

[table id=30 /]

Модератор встречи: Юрчак А.В. (ген. Директор АППАУ).

Регистрация:

До конференції 26 лютого готується фінальний звіт проекту aCampus. З його структури, одним з найбільш цікавих розділів є про інсайти – важливі спостереження та відкриття, зроблені впродовж проекту. Надаємо уривок з цього розділу.

---

Серед всіх результатів проекту aCampus  варто виділити ті, які мають відношення не тільки до сфери технічних стандартів, а до всіх чи більшості проектів розвитку в АППАУ та Індустрії 4.0. aCampus надав для цього багатий матеріал. Окремі з інсайтів, представлених далі були цілком прогнозованими, інші стали багато в чому несподіваними. Одні з них є цілком позитивними й представляють маркери змін. Інші – контраверсійні, тобто мають як позитивну конотацію, так і вказують на конкретні зони росту. Але всі вони потребують уваги, усвідомлення та подальшого розвитку експертних оцінок. Так чи інакше, це – елементи загальної картини стану експертного товариства в сфері промислової автоматизації та ІТ України.

1. Позитив та важливість білих книг

5 білих книг, вперше в історії АППАУ та ТК 185 вийшли саме в проекті aCampus. Їх роль – донесення базових положень стандартів в контексті ринкових викликів простою та доступною мовою. Вони включають результати опитувань та посилаються на чисельні свідчення ринкових експертів. Зворотній зв’язок по цим книгам в проекті aCampus є дуже позитивним. Багато користувачів надали високі оцінки, серед яких головними були «вперше – і доступною мовою». Написання білих книг було також хорошою практикою для експертів з університетів, більшість з них писали їх також вперше.

Поява 5 білих книг від експертів АППАУ – справжній прорив в сфері просвітнього, експертного контенту в сфері промислових АСУ- ІТ. Хоча АППАУ неодноразово комунікувала про очевидні  дисбаланси в цій царині (а саме – надмір піару та-або зарубіжного, а не вітчизняного контенту), за 9 років існування асоціації, жоден гравець ринку не зміг надати власний, оригінальний контент в категорії білих книг (white papers). Між тим, білі книги та гайди є контентом №1 в області просвіти ринку на складних та промислових хайтек ринках, в тому числі, в сфері популяризації технічних стандартів.

2. Створення базових фреймворків по управлінню знаннями

В початковому підході до створення просвітнього контенту, замовник (виконавча дирекція АППАУ) поставив питання про розгляд питань проекту в  більш широкому контексті управління знаннями. Величезна кількість різноманітного контенту, що генерується на ринку зовсім не означає порядок, структуру та доступність в тій чи іншій предметній сфері. Відповідно, 3-м командам проекту було поставлене завдання від початку діяти по єдиним правилам, які передбачають подальшу доступність та масштабування контенту. Головним інструментом в цьому виступав окремий веб-сайт по стандартам – https://tk185.appau.org.ua/ Окремо, великий акцент був зроблений на розподілу ролей. Зокрема, в проекті були розділені ролі генераторів контенту й його упорядників, тестувальників тощо. Деталі – див. за цим посиланням.

В цілому, ці правила зарекомендували себе цілком позитивно. Складнощі виникли саме в керуванні колабораційними командами. Цей стиль потребує додаткової підготовки лідерів команд, й перш за все, їх навчання.

3. Процесні, ігрові моделі для Технічних комітетів

Гарною знахідкою в проекті aCampus стала гра  https://idea-mania.eu/, яка в ігровому стилі навчає методам колаборації різних категорій при розробках стандартів. В цілому, гра відразу сподобалась та була взята в роботу університетами та членами ТК 185. Головна навчально-методична перевага – пояснення ключових процесних та інструментальних аспектів в співпраці. В проекті aCampus ми тут же застосували ці методи по відношенню до проблемних аспектів. Зокрема, методи «розвитку ідей» та «побудови консенсусу» виявились слабкими місцями в окремих команда проекту, й тому ця модель була корисною в кращому розумінні цих аспектів.  Детальніше – див. статтю на цю тему голови ТК 185 Юрчака О.В. Цікаво, що запропонував цю гру екс-голова УкрНДНЦ Сергій Шевцов, який є членом ТК 185.

4. Важливість фіксації кейсів vs їх мала кількість. Закритість підприємств.

Проблематика розвитку ідей та побудови консенсусу навколо них (висновки, наступні кроки, нові залучення…) найяскравіше проявились в проблемних міні-кейсах. В проекті aCampus їх було згенеровано більше десятка навколо практичних проблемних аспектів діяльності великих замовників та інтеграторів. Наприклад, в проекті добре зафіксовані проблемні ситуації виробництв навколо автоматизованого обліку (що важливо для стандарту ISO 22400), чи керування порційними виробництвами. Викладені в короткому вигляді, як міні-кейси чи постановочні завдання у відповідних білих книгах та аналітичному звіті по вертикальній інтеграції, такі міні-кейси мали б генерувати відповідні дебати та залучення провідних фахівців, які мають відповіді та власні думки. Однак цього не сталось. Досвід aCampus говорить, що фахівці підприємств реагують тільки на очні комунікації, а за рамками таких зустрічей поведінка спеціалістів залишається досить закритою.

Подібним чином, не викликав ніяких публічних дебатів навіть більш розгорнутий та досконалий кейс – презентація ПАТ «Радій». Це єдиний приклад з усіх 5 стандартів реального впровадження стандарту в технічні політики підприємства, і який має видатні результати. Завдяки повному впровадженню стандарту IEC 61508 «Радій» отримав і отримує щоразу нові експортні перемоги. Але «Радій» також зумів використати цей стандарт для трансформації своїх процесів R&D та проектування, завдяки чому час виходу нових продуктів скоротився на десятки %.

Вже маючи досвід просування кейс-стаді «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД» можна впевнено констатувати: так, ринок та фахівці отримують користь від подібних кейс-стаді, вони потрібні та допомагають в розвитку. Але в 95% випадках підприємства не дають ніякого зворотнього зв’язку, не спішать відкривати свої власні проблеми й не виходять на контакт з експертами ТК для того, щоб разом створювати подібні, розгорнуті кейси – справжні та глибокі. Подібна закрита поведінка значно ускладнює завдання по адаптації – впровадженню стандартів (а також – інновацій), й не сприяє залучення до ринкових завдань більш далеких категорій, як університети.

Разом з тим, досвід aCampus говорить «пробивати цю стіну» можна шляхом висування на 1-у лінію справжніх лідерів. Такими в проекті проявили себе Олександр Пупена (НУХТ), Євген Ковнір (ДТЕК) та Максим Тютюнник (АППАУ). Їх роль є типовою для консалтингу – коли ключові питання та «больові точки» надаються розгорнуто, детально та на прикладах. Лідера також не просто пояснюють, але й орієнтують – задають вектори та темпи розвитку.

5.  Мова – як жива структура, що потребує піклування та розвитку.

Дуже цікавим в команді проекту був початковий період серпня-вересня 2019 р, коли тривали роботи по виробленню єдиного глосарію. Команда зіштовхнулась з чисельними труднощами перекладу українською мовою, й пошуку найбільш релевантних термінів. Тут виявилось кілька цікавих речей. В сфері загальних термінів, чимало корисного команда винесла з ранніх напрацювань технічних комітетів УкрНДНЦ, зокрема ДСТУ 7.1. Також чимало готових термінів виявлено по безпековим стандартам. Але в інших стандартах, зокрема порційного виробництва, інтеграції систем керування та виробничих КРІ, багато термінів прийшлось визначати «з нуля». Не дуже допомогло залучення фахівців з ринку. Виявилось, що більшість передових підприємств в Україні й досі користується російськими означеннями. Ця робота, з поступовим власним усвідомленням та переконанням важливості використання державної мови, звикання до термінів, й також усвідомленням переваг нашого перекладу до російських ГОСТ-ів (де в перекладах допущено багато помилок), показали, що мова – жива структура. Але для того, щоб повноцінно нею користуватись у всіх сферах діяльності, мова потребує піклування, розвитку й, звісно, – постійного вжитку.

---

Всього звіт описує 10 інсайтів проекту aCampus. Вони, а також інші важливі  висновки проекту буду представлені в фінальному звіті, який буде представлений та обговорений на заключній конференції проекту 26 лютого. Реєстрація триває, запрошуємо всіх фахівців та керівників підприємств, хто цікавиться технічними стандартами в сфері промислової автоматизації та ІТ.

Веб-конференция, с 15 до 16 часов

Для участников кластера ИАМ в Запорожском регионе 15 января состоится веб-конференция, на которой мы обсудим программу первых шагов объединения и выработки общей повестки.

В программе конференции

• Программа первых шагов
• Опрос участников кластера – первые результаты
• Создание бизнес-кейсов кластера
• Программа встречи 12-13 февраля
• Вопросы и ответы

Предыстория инициативы – см здесь.

Для участия в веб-конференции, необходимо заполнить форму регистрации

Веб-нарада, 17 січня з 16 до 17 год

Перша веб- нарада учасників національного стенду Індустрії 4.0 на Гановерській виставці планує обговорити головні питання початкового етапу консолідації.

В програмі

• Представлення загальної концепції проекту, етапність, цілі та завдання (О. Юрчак)
• Організація стенду, участь ЕРО та МЕРТ (О. Грушецький)
• Очікування до учасників на 1-ому етапі (О. Юрчак)
• Питання – відповіді

Нарада відбудеться 17 січня з 16 до 17 години. Для входу в веб-кімнату наради необхідно заповнити форму реєстрації.

 

2019 був черговим роком зростання для АППАУ. Ми мали 20-30% зростання майже по всім показникам. Але які були якісні зміни – адже кількість має рано чи пізно переходити в яксть. Річний звіт АППАУ фіксує 10 головних змін у виглядів маркерів змін, і деякі з них – вже навіть тренди.

1. Формування бенчмаркингових стандартів в промисловості

Кейс-стаді по Інтерпайп зафіксував та узагальнив те, про що ми говоримо та презентуємо 2-ий рік підряд – промисловці мають мати своїх лідерів, зі своїми чіткими критеріями лідерства. Крім «Інтерпайпу» інший член АППАУ, «Метінвест-Діджитал» формує наступні 2 бенчмаркингові показники – а) в розгортанні корпоративної програми інновацій, б) в створенні корпоративної діджитал стратегії. Кілька великих холдингів в Україні вже запустили подібні програми, тому це, безумовно, тренд.

Бренд «Інтерпайп» та команда, яка рухає 4.0 – серед номінантів лідерів змін року.  

АППАУ продовжує формувати цілий набір бенчмаркингових орієнтирів – в просвіті та освіті, інноваціях, галузевому розвитку та просуванні, використанні стандартів, впливу на державний розвиток – див. про це далі.

2. Консолідація експертів у впливі на державні політики та програми

2019 був несподіваним та, навіть, дещо драматичним в зміні відношення владного олімпу до Індустрії 4.0. Пік наших очікувань в липні, разом зі створенням нового Міністерства цифрової трансформації та Комітету ВР ЦТ завершився повним розчаруванням в жовтні. Ми побачили, що промисловість та пром. хайтек – далеко не в перших пріоритетах уряду.

Тим не менше, ця ситуація сприяла перегляду відносин та перегрупуванню сил відразу в 2-х коаліціях – Industry4Ukraine та Коаліції цифрової трансформації. Разом ми приходимо до очевидних висновків про краще єднання та посилення спільного тиску на уряд.

Відразу 3 представники Industry4Ukraine – Іван Кульчицький, Андрій Забловський та Денис Базилевич увійшли в число лідерів змін в категорії персональних номінацій.

[caption id="attachment_9553" align="aligncenter" width="584"] Орг. комітет конференції Industry4Ukraine[/caption]

3. Формування іншого іміджу мульти-сервісних компаній нового типу

Мульти-сервісні (аутсоурсингові) компанії є величезним потенціалом України в Індустрії 4.0 й чимало з них вже приєднується до АППАУ. Водночас, до появи MDEM та «Прогрестех-Україна» ми фактично не бачили компанії з цих категорій які реально піклуються про розвиток українського ринку та українського замовника.

[caption id="attachment_9542" align="aligncenter" width="584"] Зустріч в Миколаєві 11 вересня[/caption]

Олена Жукова з МДЕМ номінується на звання Лідера змін в галузевому розвитку, а СЕО «Прогрестех Україна» Андрій Фіалковський – як Лідер напряму «Краща перспектива для молоді».

4. Краща співпраця навколо фондів розвитку

Богдан Демчина (СЕО «Мікрол») та Андрій Сухорябов (СЕО «Синергія») разом показали приклад як залучати кошти ЕБРР під проекти енергоефективності в галузі Utility (муніципальний сектор). Хоча подібних проектів ще вкрай мало, цей приклад справді хороший для наслідування іншими членами АППАУ.

5. Початок кластерного руху

Наші члени Інфоком Лтд, «Запорізька політехніка» разом з іншим партнером «Тріада-Зварка»  та Запорізькою ТПП стали основою створення кластеру в Запоріжжі. В листопаді 2019 до них приєднались ще 7 компаній. Таким чином, можна говорити про створення в Україні 1-го кластеру по моделі ІАМ, запропонованої АППАУ на початку року.

[caption id="attachment_9543" align="alignnone" width="960"] круглий стіл учасників кластеру ІАМ 29 листопада[/caption]

6. Початок справжньої коллаборації та залучення замовників до проектів розвитку

Залучення провідних експертів від Данон, Метінвест, Рошен, ДТЕК, Укргазвидобування, Житомирського картонного комбінату до проекту aCampus, а ряду інших промислових підприємств в проектах розбудови дорожніх карт в Харчовій та Морській галузях – є хорошим маркером змін. Насправді, багатьох замовників цікавлять важливі питання стандартизації чи діджиталізації, які підіймає АППАУ. Важливо, й разом з нашими кращими експертами від розробників та інтеграторів, знайти «ключики» до залучення, підіймати справді критичні питання та давати на них відповіді.

[caption id="attachment_9000" align="alignnone" width="960"] 1-ша колаборативна команда в преокті aCampus[/caption]

7. Лідерство наших членів у просуванні Індустрії 4.0

IT-Enterprise і раніше був лідером промоції Індустрії 4.0. Trans4mation Forum виводить їх, але також всю АППАУ  на новий, вищий рівень, за якого мова йде про масове залучення українських підприємств, а також міжнародних партнерів та урядовців.

[caption id="attachment_9256" align="aligncenter" width="584"] на форумі 22 листопада[/caption]

Бренд компанії (вся команда), та її СЕО Олег Щербатенко отримують відзнаку в номінації року «Лідер просування Індустрії 4.0».

8. Лідерство в інноваціях 4.0

Едуард Троценко, СЕО «Інфоком Лтд» натомість, пропонується виконавчою дирекцією як лідер інноваційного розвитку.

Компанія (всього 160 чол), продукує найбільший в Україні пакет нових продуктів та рішень й відразу по кільком сегментам ринку – від безпілотного наземного транспорту, дронів та машинного зору, – й до нових рішень в сфері електричних заправок та сонячних електростанцій.

[caption id="attachment_7100" align="aligncenter" width="960"] Конференція 4.0 в гостях у Інфоком Лтд (2018 р)[/caption]

Тренд полягає в тому, що саме члени АППАУ – завдяки нашому формулюванні меседжів та контексту в Лендскейпі Індустрії 4.0, постіійній увазі до теми та відповідній промоції, – беруть лідерство в русі 4.0.

9. Зміна ролей ЗВО (Центрів 4.0)

Проект aCampus яскраво показав, що ЗВО можуть бути «системними генераторами» освітнього та просвітнього контенту. І якщо раніше цей потік генерував, головним чином, НУХТ, зараз до нього доєднались ХАІ, КПІ, а також Центр 4.0 з Одеси («Міронафт»), який й поза межами aCampus перекладав і стандарти, і чимало корисних статей по робототехніці.

[caption id="attachment_9544" align="alignnone" width="960"] Частина команди aCampus на семінарі 25 жовтня[/caption]

Все-ж, лідером залишається Олександр Пупена з НУХТ – дирекція АППАУ висуває саме його в лідери змін в системі освіти та просвіти ринку.

10. Формування мережі Агентів змін

Новий аналітичний документ «Агенти змін» систематизує маркери та тенденції вище з точки зору лідерських якостей. Документ пропонує також 5 ролей, виконання яких покращує ефективність проектів розвитку. Мова про Match & Connect, Orient & Drive, Communicate, Build Trust, а також Consult & Educate. Ці ролі важливі в рамках окремих під-систем (Продуктів, Інновацій та Політик), але тим більше важливі коли ми починаємо звязувати ці зоні в єдиній інноваційній екосистемі.

Наші лідери ясно показують, що ті, хто більше всіх вкладає в розвиток спільноти й досягає кращих результатів, – це зовсім не ті, хто віддає свою експертизу та час виключно за винагороду, чи ті, хто прагне швидко конвертувати проекти розвитку у власні переваги. Спільні риси, що об’єднують  наших 11 лідерів змін (вкл з командами окремих брендів), й роблять можливими виконання вказаних ролей, наступні

1) Проактивність: вони не чекають ніяких “команд” ні звідки – лідери самі генерують проекти та зміни, які вважають за необхідні. Й часто в цьому, вони виходять за усталені «норми» – роблять щось, що ніхто до них не робив.

2) Сталість мислення та поведінки: лідери не очікують негайної віддачі – вони розуміють, що результат може прийти пізніше, – хай і через рік, і через два. Але він прийде і це потрібно робити зараз… бо «хто крім нас?»

3) Колаборативність, але й амбіційність: всі наші лідери легко кооперуються з іншими партнерами. Більше того – вони свідомо шукають партнерів. Але це не означає відсутності амбіцій – радше навпаки, здорові амбіції часто рухають лідерів вперед і спонукають до росту ефективності їх оточення.

******

Дізнатись більше про підсумки 2019 в АППАУ та наші прогнози на 2020 – завантажуйте коротку версію річного звіту АППАУ  за цим посиланням.

Підведення всіх результатів 2019 року та обговорення нових планів на 2020 відбудеться 23 січня на Загальних зборах АППАУ – запрошуємо всіх наших членів.

Новий аналітичний звіт «Вертикальна інтеграція. Виклики та перспективи» інтегрує всі попередні напрацювання проекту aCampus по відповідним стандртам, – в першу чергу по МЕК 62264 та ISO 22400.

В огляді представлено

• Огляд напрацювань в проекті aCampus. Залучення ринку.
• Головні виклики вертикальної інтеграції
• Погляди світових експертів на вертикальну інтеграцію в контексті Індустрії 4.0
• Де Україна в глобальному дискурсі про інтеграцію та МОМ

Для завантаження звіту перейдіть за посиланням.

Покращення позиціонування. Створення Ідейного Лідерства

Кожна діагностика стану маркетингу та продажу АППАУ на протязі останніх років говорить, що зона росту №1 всіх гравців – це Позиціонування та створення Ідейного лідерства. Як правило, гравці ринку не довикористовують чисельні можливості й роблять багато помилок в цих областях. АППАУ чимало про це комунікує й роками, але прогрес – слабкий.

Причина в тому – що ці області компетенцій потребують специфічних знань – експертизи на стику маркетингу, технологій та знання ринкового середовища. Наша послуга націлена на те, щоб допомогти вам покращити ці знання та сформувати ваші стратегічні положення в Ідейному лідерстві.

Суть  послуги АППАУ в області

Вникання в ваш контент – визначення цінності для певної цільової аудиторії та відповідного каналу:

• Оцінка вашого позиціонування та ключових повідомлень (тест).
• Консультації щодо покращень.

Для кого ця послуга: вендори, інтегратори.

Статус послуги: безкоштовно (платна частина стосується тренінгів та консалтингових проектів).

Як це працює:

1. Ви проходите тест – опитування, що ми вам надсилаємо.
2. Ви надаєте крім цього декілька зразків (посилань) контенту, що підтверджують ваше позиціонування.
3. Ми аналізуємо й разом обговорюємо результати (як правило онлайн дискусія). Надаємо рекомендації щодо покращення.

Що дає використання цієї послуги:

1. Ви можете швидко зрозуміти де у вас вузькі місця в даних областях.
2. Ви відразу отримуєте орієнтири та зразки кращих практик у вказаних областях.

Приклад використання послуги:

Впродовж 2015–2017 рр. ми працювали з багатьма учасниками спільноти – членами АППАУ щодо покращення їх позиціонування, іміджу та створення ідейного лідерства. Див. наш звіт 2017 в публікації Про позиціонування та ідейне лідерство – на прикладах наших членів.