Виконавча дирекція АППАУ

22 липня АППАУ підписала контракт з GIZ-Ukraine по покращенню обізнаності та прискоренню виводу 5 міжнародних стандартів промислової автоматизації та ІТ на український ринок. Загальна вартість проекту більше 1 млн грн, з них 907 тис – доля GIZ-Ukraine. Надаємо головну інформацію про цей проект.

Передумови проекту

Нинішній перелік стандартів Індустрії 4.0 (сучасного промислового виробництва) перевищує 60 стандартів IEC-ISO. Всі вони не доступні в Україні й майже невідомі українським промисловцям. Деякі з них мають відношення до критичної інфраструктури національного рівня як аеропорти, залізниця, теплові та атомні станції тощо. Це стандарти по кібер-безпеці та функціональній безпеці. Інші стандарти є дуже важливими з точки зору операційної ефективності підприємств, їх інтеграції та взаємодії пристроїв.

В 2017 АППАУ створила Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», який взяв в роботу всього 6 стандартів. Всі ці роботи йшли на волонтерських засадах й тому – вкрай повільно. Ринок (підприємства) ніяк не підтримував роботу експертних груп, відповідно рівень мотивації залишався завжди проблемою. Так само, ніякої суттєвої допомоги не надавали урядові структури, тоді як бюджет АППАУ був завжди лімітований для цих робіт.

Відповідно до цього стану, рівень впровадження сучасних стандартів серед підприємств залишається на вкрай низькому рівні.

Резюмуючи, АППАУ розглядає в проекті 3 головні виклики

1. Зростає розрив між кількістю міжнародних стандартів та діючими в Україні.  [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рівень обізнаності промисловцями про сучасні стандарти є дуже низьким і це одна з головних причин цього стану.[/perfectpullquote]
2. Низький рівень впровадження навіть гармонізованих стандартів (приклад EN-ДСТУ-15232 по енергоефективності будівель). Причиною є  так само низький рівень освіти та виробничої культури ринку.
3. Зростають ризики кібер-безпеки та функціональної безпеки як в промисловості, так і на об’єктах критичної інфраструктури. Україна є однією з країн з найвищими техногенними ризиками.

Отже, ефективна кампанія по росту обізнаності промисловців щодо викликів та переваг використання сучасних стандартів має бути каталізатором по зміні як ринкової ситуації в цій сфері, так і всередині ТК 185.

Цілі та завдання проекту

Проект передбачає 3 головні цілі

1. Вивести 5 нижче зазначених стандартів на рівень ДСТУ.
2. Розробити промоційний – освітній тулкіт (пакет документів), що включає
   1. переклад наступної частини стандарту
   2. 1 білу книгу на кожен стандарт
   3. Пакет промоційного контенту (статті, блоги) – для зростання обізнаності
   4. Створення короткої версії стандарту (гайд  -керівництво до дії)
3. Підвищити рівень  обізнаності до цільової аудиторії, активно промотуючи вказаний промо-пакет до 3-х категорій користувачів – промислових підприємств, системних інтеграторів та розробників програмного забезпечення. Ці активності включають в себе проведення вебінарів та семінарів, активну промоцію через онлайн канали та фінальну конференцію в Києві в листопаді 2019.

 Стандарти в рамках проекту

Наступні 5 стандартів (всі мають також відношення до Індустрії 4.0) є пріоритетними. Вони майже не відомі та не використовуються в Україні (лічені замовники), й на них немає аналогу колишніх пост-радянських ГОСТ. Ці стандарти – основа для промислових виробництв – як для кінцевих замовників, так і для інтеграторів, та розробників.

[table id=18 /]

Всі стандарти є в рамках повноважень Технічного комітету 185  (TК185) «Промислова автоматизація».

Команда проекту

Команда проекту попередньо включає в себе наступних керівників та учасників ТК 185

1. Куратор проекту – Юрчак Олександр (АППАУ)
2. Керівник проекту – Гачковська Марина (НУБІП)
3. Експерти по стандартам
   1. 3.1. МЕК 61512 та 62264 – Олег Клименко та Олександр Пупена (НУХТ)
   2. 3.2. МЕК 61508 та 62443 – Олег Ілляшенко та Євген Бабешко (ХАІ)
   3. 3.3. ISO 22400 – Олександр Степанець та Олена Некрашевич (КПІ)
4. Оптимізація інструментів, технічне редагування – Леся Соболевська (КНУБА)

В склад команди також входить бухгалтер, асистент та веб розробник – всього 12 чоловік з 5 університетів.

На першому зібранні учасники проекту запропонували назву aCampus (від  англ. Awarainess CAMPaign to better Use of Standards).

Залучення інших учасників ТК 185 та учасників від АППАУ

Для виконавчої дирекції АППАУ залучення інших учасників ринку – різних університетів, інтеграторів, вендорів, кінцевих замовників є дуже важливим. Звісно, ми не можемо задовольнити можливі очікування деяких учасників ТК 185 щодо фінансової допомоги й так питання взагалі не стоїть. Проект виконується по правилам GIZ-Ukraine, які дуже строго регламентують питання вибору експертів, ведення та звітності по проекту.

Натомість, для нас очевидно, що проект має запустити механізми «включення» викладачів Університеті в роботу по перекладам та популяризації стандартів, про що ми говоримо вже багато років.

Ця робота важлива для всієї спільноти АППАУ й відкриває нові можливості співпраці та кооперації для інших учасників асоціації:

1. Вендори та інтегратори : проект надасть можливості інтеграції ваших кейсів та рішень в промоційній частині, а також спільного залучення замовників. Зокрема, ми можемо разом створювати конкретні кейс-стаді й доказувати переваги стандартів (й ваших продуктів та рішень). Відповідно ви отримаєте промоцію ваших брендів, продуктів та рішень.
2. Підприємства: проект відкриває можливості для співпраці по технічним регламентам, а також конкретним прикладним завданням, які важливі для підприємств. База знань, яка буде швидко зростати + велика кількість залучених експертів ринку, які можуть бути залучені до вирішення ваших завдань – це мінімальні активи на які ви можете розраховувати.
3. Університети та експерти: в рамках проекту буде створена база знань та пакет інструментів для швидкого масштабування не тільки вищевказаних, але також інших стандартів. Відповідно, доступ до існуючої бази 5 стандартів, та цих інструментів буде корисним всім тим експертам, хто бажає залучитись до робіт проекту зі своїми пропозиціями, чи своїми стандартами.

Запрошуємо всіх учасників спільноти АППАУ до співпраці!

Презентація проекту англійською мовою –

Виконавча дирекція АППАУ

В фокусі конференції, що пройшла в Києві 18 липня, було представлення 2-ої версії Landscape Industry 4.0 in Ukraine, а також чисельні взаємопов’язані питання експорту та розвитку інновацій. Конференція зібрала учасників спільнот 4.0 та АППАУ. Звіт конференції дає багато деталей, щодо того, яке це відбувалось.

Контекст події

Подія, що була спланована, як одна з найважливіших в цьогорічній аженді АППАУ мала перед собою кілька важливих завдань. По-перше, мова про презентацію національного лендскейпу версії 2.0 – цей міні-проект тривав від березня. Й не тільки самого звіту – але й кращих інноваторів, які в ньому представлені. По-друге, велика увага була приділена обговоренні ключових викликів, які представив звіт – як позиції України та позиціонування наших інноваторів на глобальній арені, колективна оцінка сильних та слабких місць екосистеми, підтримка програм експорту державою, тощо. Й по-третє, мова йшла про консолідацію інноваторів та інших стейкхолдерів Індустрії 4.0 в прийнятті спільних викликів в розвитку інновацій. Відповідно АППАУ запрошувала на захід не тільки інноваторів 4.0, але й промислові підприємства, університети, департаменти міністерств КМУ, та інших представників від екосистеми Індустрії 4.0.

[caption id="attachment_10301" align="alignnone" width="871"] 2-га версія лендскейпу включає 76 українських фірм – розробників продуктів та рішень в Індустрії 4.0.[/caption]

 

Презентація 2-ої версії лендскейпу

 

До цієї події АППАУ підготувала повноцінний аналітичний огляд «Landscape Industry 4.0 in Ukraine». На конференції він роздавався учасникам в друкованому вигляді, друк тиражу забезпечив наш партнер GIZ-Ukraine, а представив цей документ ген. директор АППАУ Юрчак О.В. Власне, його презентація йшла по структурі огляду, й переглянути її можна на ресурсі slideshare.

 

Головні меседжи АППАУ

• Інноваторів вже чимало; але завдання профілювання інноваторів, кращого таргетингу цільових секторів для експорту та кращого позиціонування в них наших інноваторів залишається пріоритетним
• В розвитку інновацій 4.0 потрібен значно кращий баланс між трансфером технологій, кооперцією з великими брендами та розвитком вітчизняних стартапів. Також інша пріоритетність потрібна в розвитку інноваційних екосистем. Наразі фокус чисельних гравців спрямований й далі на розвиток стартапів (будь-яких), замість того, щоб форсовано розвивати головні активи Індустрії 4.0 – акселератори, технопарки, лабораторії R&D, центри прототипування, Центри 4.0 та Центри транферу технологій.

• Важливо здійснити бенчмаркинговий аналіз в своїх сегментах – Олександр привів український Terrasoft, як кращий приклад великої партнерської та технологічної екосистеми навколо платформи bpm online. А також фінсько-російського лідера 4.0, компанію ZYFRA, яка за кілька років зробила стрімкий стрибок як в себе в країні, а також вже визнається на європейських ринках. Причини успіху обох компаній – в тих самих правилах розвитку інновацій, що давно прийняті в ІТ-індустрії, – як залучення венчурного капіталу, інтеграціє в борд компанії європейських фахівців, залучення відомих світових лідерів думок, повна синхронізація з правилами виводу на ринок нових продуктів в цій сфері тощо.

Важливість цих тез, покращення експортних позицій та співпраці у розвитку підтвердив у вступному слові також віце-президент УСПП Денис Красников.

 

Доповіді учасників панельних дискусій

Спікери конференції підбирались АППАУ з метою якомога кращого представлення палітри інновацій 4.0, були також представники екосистеми – державні та інноваційні агенції. Коротко по головним тезам.

• Як і в минулій версії, на лендскейпі найчастіше фігурує IT-Enterprise. Відповідно, СЕО компанії Олег Щербатенко виступав першим. Насичена анімацією презентація, велика кількість прикладів та посилань на чисельні кейси, ясне формулювання вимог – очікувань від держави – все разом це справляло сильне враження зрілості лідера ринку.
• Вмонтовані відео допомагають посилювати та спрощувати меседжі про складні речі. Цим користалась і Наталія Луковська, головний інженер з Discovery Drilling Equipment. Тут були яскраві приклади високого інженерного рівня в машинобудуванні, переходу на цифрові технології (3D/PDM/PLM/digital twins). Компанія має сильні експортні позиції, а щодо співпраці замовниками в Україні – Наталія чітко формулювала наслідки лібертаріанської політики попередніх урядів у вигляді, перш за все, «китайської загрози» – українські виробники все більше поступаються китайцям і на власному ринку, не кажучи про міжнародні.
• «Мы были удивлены насколько спрос на решения предиктивной аналитики есть уже в Украине» – каже Ярослав Недашковський, лідер команди розробників від компанії SoftElegance, яка раніше працювала виключно на західних ринках. Очевидно, це слід трактувати як якість та клас рішень від компанії, але також те, що наш ринок все-ж дозріває. SoftElegance пропонує рішення для українських замовників, які дозволяють прогнозувати попит на ринку електроенергії з точністю до 98%. З 1 липня це стало актуально для багатьох промислових споживачів та операторів ринку. [caption id="attachment_10305" align="alignnone" width="1244"] Ярослав Недашковський – по центру. Зліва – Олег Щербатенко, справа – Денис Красніков.[/caption]

   

• Юрій Тихонов, керівник напрямку з Infocom ltd презентував портфель продуктів компанії в безпілотному наземному транспорті (UGV). За обсягом цього портфелю та рівнем рішень, компанія є де-факто єдиним вітчизняним виробником здатним проектувати та поставляти готові продукти та рішення від авто й до поїздів, а також інфраструктурні рішення, як системи зарядки електротранспорту. Олександр Юрчак коментував також виступ «Інфоком» як «паранормальний» – в тому сенсі, що ризиковані інноваційні розробки ведуться компанією самостійно й за рахунок власних оборотних коштів, отриманих з експорту традиційних систем та проектів АСУТП. Ніякої суттєвої допомоги в розвитку інновацій від держави чи фондів компанія не має.
• Данило Приходько з IMATEC фокусував у своєму виступі на світових трендах в 3D-друку та позиціях українських розробників в цій сфері. Хоча в нас є певний прогрес та здобутки (на лендскейпі представлено 13 промислових інноваторів в цій області), загальні темпи розвитку – недостатні. Промислові установки 3D-друку є тільки на 15 підприємствах України, а кількість інноваційних Центрів промислового прототипування та 3D-друку дорівнює нулю.
• Олексій Груздєв дуже добре позиціонував «Азов Контролз» як просунутого інтегратора-експортера, заявляючи при цьому про масу фішок від вендорів, які вони вже інтегрують, але також про свою відкритість до ІТ-стартапів та розробників. «Азов Контролз» зі свого боку готовий ставити конкретні завдання, пов’язані з технологіями. Олексій також неодноразово згадував у своєму виступі АППАУ, – як сильного каталізатора розвитку, в тому числі експортного.
• Леонід Хацкевич, голова напрямку IoT компанії 482.solutions, переконаний, що технологія блокчейн має великі перспективи, які вже розкриваються в усіх сферах, у промисловості зокрема. Представник компанії 482.solutions продемонстрував вже реалізований кейс, який наочно показав властивості блокчейну в рамках документообігу. Експерт впевнений, що технологія блокчейн являється головним інструментом досягнення домовленостей між суб’єктами кібер-фізичних систем. За словами Леоніда: “Інновації – це спосіб існування сучасної економіки”.
• Юрій-Володимир Блавт з Civitta дав розгорнутий огляд Бостонської інноваційної екосистеми, в порівнянні з тим, що ми маємо в Україні. Зокрема, в рамках повноти інфраструктури в екосистемах він акцентував на низькому рівні глобальних партнерств та низькій кількості сервіс-провайдерів в інноваційному розвитку. Як ключові проблеми Юрій вказав на чисельні розриви, серед яких виділимо низьку якість інноваційної стратегії України, нестачу фондів, низький рівень довіри між учасниками ринку та недостатні навички щодо формування партнерських угод.

  [caption id="attachment_10306" align="alignnone" width="1860"] Слайд з презентації Civitta[/caption]

• Олександр Семирга, головний інженер ТОВ «МЕЛТА» – ще один представник наших інноваторів на лендскейпі 4.0. Але дещо незвичний для аудиторії 4.0 та АППАУ – мова про нано-матеріали. Сегмент Advanced materials не є аж настільки цифровим, але входить у всіх класифікаціях в Індустрію 4.0, оскільки мова, звісно ж, про інновації у виробництві. Можливо, саме тому, виступ Олександра був одним з найбільш цікавих для аудиторії. «Раптом» ми повернулись до витоків інновацій – потужної наукової бази та справжніх дослідників. МЕЛТА та CyberDesk (див далі) – всього 2 представники, вихідці з НАН України на лендскейпі 4.0. Подальша дискусія показала наскільки важливо інтегрувати науковців в Індустрію 4.0 й це добре розуміє наша аудиторія.
• Масу цікавих фактів про наші можливості та позиції в глобальному контексті надала Олександра Альхимович, СЕО Luxoft. Наприклад, чого варта тільки одна історія, як малазійський уряд виділив 1 млн доларів на новий центр з умовою, що там буде тільки 10% експатів (з «Люксофт»), а решта 90% – малазійці. Через 3 роки вони повністю перейняли базу знань й стали автономними. Дуже цікавими були рефлексії Олександри про глобальні виклики – починаючи з уточнення про те, що мова вже не стільки про 12-тисячний Luxoft (з 4-тис філією в Україні), а про 120-тисячний DXC.Technology з оборотом в 25 млрд доларів. І це, як кажуть – «зовсім інша історія». Не менш цікавий факт про наш потенціал –  80% софта для німецького автопрому виробляється в Україні. Але німецькі партнери часто не хочуть це афішувати – бо ж питання іміджу якості кінцевих продуктів виникне відразу.
• Доповідь Ігора Коцюби, науковця, партнера CyberDesk, стартапу з кібер-безпеки та чільника цього напряму в АСС була цікавою як з точки розуміння стану цій області, але також перспектив розвитку. Зокрема, Ігор запропонував розглядати певні недоліки законодавчої та інших сфер в області кібер-безпеки – як можливість тестування, а також передачі українського досвіду та обміну інцидентами з міжнародними партнерами. Дійсно, кількість кібер-атак, й відповідний досвід накопичений нашими фахівцями з 2014 року області кібер-безпеки є унікальним, що вже неодноразово відмічали й американські та європейські експерти. Важливо, його добре консолідувати та позиціонувати на користь українських фірм-розробників.
• Наталія Веремеєва, куратор розробки нової експортної ІТ-стратегії, СЕО TechUkraine представила коротко і цю стратегію, і її першу ініціативу – TechUkraine portal, яка вже на етапі реалізації. Місія порталу – створити середовище, місток між зовнішнім світом, потенційними інвесторами, замовниками та нашими кращими розробниками. TechUkraine – тільки одна з 12 ініціатив, які закладені в нову експортну стратегію ІТ. І це також наслідок того самого бенчмаркингового процесу, в основу якого було закладено досвід Амстердаму та Голландії. Стратегія ще не затверджена в МЕРТ.
• Важливим для нашої конференції був виступ представника Офісу з просування інвестицій (ЕРО) Миколи Князевича. За останні 2 роки ЕРО напрацював ряд важливих сервісних послуг, які вже доступні для учасників ринку. Навіть якщо він ще не зовсім профільований під сегменти, як Індустрія 4.0, окремі послуги вже заслуговують уваги нашої спільноти. Юрчак Олександр закликав всіх експортерів активніше вивчати ці можливості та інтегрувати їх в свої плани експорту. Так, як це робили недавно члени АППАУ «Мікрол» (візити в Китай та Індію в рамках торгових місій ЕРО), «Інфоком Лтд» (аналогічно Індія та Канада). На 2020 рік ЕРО готує український стенд в Дубаї, де є можливості представлення інноваційних продуктів у Всесвітній виставці.

Отже, разом наші спікери – кращі інноватори на Лендскейпі 4.0 та управлінці інноваційного розвитку, – покрили великий спектр тем та сегментів Індустрії 4.0. В коментарях після конференції, аудиторія неодноразово відмічала високий рівень експертів.

 

Головні тези панельних дискусій

Всі три панельні дискусії були цікавими та корисними для розуміння консолідованих позицій експертів.

Перша панельна стосувалась викликів позиціонування українських інноваторів 4.0 на міжнародній арені. На думку 5 експертів важко сказати, що наші інноватори в своїй більшості йдуть в ногу зі світовими тенденціями. Але не можна сказати, що ми й дуже відстаємо – все залежить від конкретного сегменту чи напряму. Тобто, в нас є дуже просунуті фірми та приклади, а щодо узагальнень варто, мабуть, фокусувати на спільному недоліку – слабкому маркетингу. Сильний інноваційний маркетинг є перевагою конкурентів з розвинутих країнах, хоча в технічному плані, наші розробники часто мають високий рівень. На питання Наталії Луковської про бар’єри у впровадженні інновацій експерти також були одностайні –  головною перешкодою є культура ринку, де ментальність та освіта  грають ключову роль. Також досить близькою є оцінка нашого внутрішнього розуміння «хто є хто» в тих чи інших сегментах: від очевидних оцінок, коли мова йде про майже повну відсутність конкурентів (як в БТН чи цифрових двійниках) й до великих труднощів таких оцінок, якщо мова про сегменти, де в лендскейпі гравців вже більше десятка.

Друга панельна стосувалась інноваційного розвитку та стану екосистем. Цікаве питання експертам задав представник «Меінвест-Діджитал» Сергій Чуприков – «Зараз ви представляєте дуже різні категорії – консультантів з інноваційного розвитку, інтеграторів АСУТП,  розробників нано-матеріалів – науковців, розробника ПЗ по блокчейн – що спільного між вами?».  Леонід Хацкевич відповів дуже вдало, миттєво побудувавши ланцюжок доданої цінності між всіма учасниками екосистеми.

Підсумки 3-ьої панелі по експорту коментує її модератор Денис Базилевич, керівник Інституту адвокації та лобіювання, партнер платформи Industry4Ukraine.

«В умовах відсутності достатньої державної підтримки нашим розробникам вдається не тільки виживати, але й виходити на глобальні ринки. Приклади які сьогодні звучали – показові. Вони виробляють 80% софта для німецького автопрому, постачають нафтогазове обладнання, спроектоване на основі підходу digital twins, перетворюють прогалини у кібербезпеці у конкурентні переваги та пропонують найзахищені технологічні рішення. Натомість, ми чули, що чимало розробників не може відкрито говорити про своїх замовників, оскільки Україна має сьогодні радше негативний імідж. Не зважаючи на високу кваліфікацію наших інженерів, глобальні гравці схильні приховувати сам факт їх підключення на певних виробничих етапах, щоб не зашкодити своїй репутації. Тому, робота над іміджем держави має бути переглянута та вибудована системно, тим паче що існують відповідні органи, агентства та організації – як МЗС, МЕРТ, Офіс з просування експорту, InvestUkraine та навіть ціле Міністерство з інформаційної політики. Нам необхідна скоординованість та узгодженість усіх зацікавлених органів влади у практичному втілені положень Експортної стратегії, розробки планів дій для імплементації Інноваційної та Промислової стратегій. Остання, сподіваємось, буде схвалена протягом наступних двох тижнів. Ну, і на завершення з позитиву – сподіваємось, що український стенд на Hannover Messe 2020 все таки буде! Принаймні ми отримали таку надію від представника Офісу з просування експорту.»

Учасники третьої панелі (зліва направо) – Наталія Веремеєва, Ігор Коцюба, Олександра Альхимович, Наталія Луковська.

 

Інші відгуки учасників конференції

Цікаві відгуки надали інші учасники та спікери конференції.

Андрій Погорєлий з Cioneer, який модерував 2-у панельну дискусію, так коментує свої враження  –

«Сегодня в условиях жесткой борьбы за рынки, никто не хочет видеть украинские компании в числе конкурентов, так как понимают высокий инженерный уровень и интеллектуальный потенциал. С другой стороны в украинских компаний, занимающихся IoT, AI не всегда хватает качественной маркетинговой поддержки, go-to-market strategy, что не позволяет нам стать глобальными игроками. Искренне верю, что уже в ближайшее время украинские компании будут играть значимую роль на мировых рынках, однако для этого вне сомнений необходима совместная работа на государственном и коммерческом уровне.»

 

Олександр Семирга (МЕЛТА) вперше побував в спільноті 4.0 –«Дякую організаторам за запрошення, а всім учасникам за плідну дискусію. Взяв для себе багато цікавого, сподіваюсь і сам був комусь корисним. Розраховую, що на підставі нових знайомств і спілкування, створимо щонайменще два нових проекти. Щиро вдячний команді АППАУ за те, що організовує однодумців. І робить це вдало і професійно.»

 

Наталія Луковська (Discovery Drilling Equipment) також вперше відвідала конференцію АППАУ –

«Формат зустрічі і виступів спонукає робити зміни, бо ти реально бачиш інструменти і з ким зміни можна втілювати, робити їх реальними! Значний потенціал підприємств, який ми сьогодні бачили, є тому підтвердженням. Але, як було добре підмічено, що невтручання держави не є сьогодні нашим здобутком. Держава повинна стати захисником інтересів національних компаній, які працюють на рівні світових лідерів та спонукати до активних змін тих, хто готовий втілювати Індустрію 4.0 на своїх підприємствах, особливо, якщо це не великі корпорації. До речі, на конференції часто звучав термін “екосистема”! Повністю згідна – нам потрібна екосистема Індустрії 4.0. Щодо інших вражень – це один із найкращих заходів, в якому я брала участь. Він має якийсь чарівний компас, а магнетизм учасників стає реальним дороговказом. Вражена. Сповнена сподівань і впевненості невідворотності змін.»

 

Головні висновки та подальші кроки

Отже, й повертаючись до головних завдань конференції – як представлення та затвердження висновків в аналітичному огляді, консолідації щодо викликів в експорті та розвитку інновацій, –  як можна охарактеризувати підсумки конференції.

1. Спільнота в цілому підтверджує головні висновки, представлені в аналітичному огляді Лендскейпу 4.0. Краще позиціонування по цільовим сегментам, зміну іміджу, потужний маркетинг, спільні консолідовані дії – все це необхідно запускати в дію якомога швидше. Високий попит на друкований звіт на самій конференції та після неї, також підтверджує необхідність таких документів, як інструментів розвитку експорту та просвіти ринку. Щиро дякуємо німецькому товариству GIZ-Ukraine за допомогу в цій справі.
   
2. Експерти та учасники продемонстрували також високий та одностайний рівень розуміння викликів інноваційного розвитку. Відновлення співпраці з науковцями, розвиток інфраструктурних елементів інноваційних екосистем промислових хайтек, консолідація всіх стейкхолдерів навколо цих питань, підтримка держави та стимулювання нею інноваційного розвитку – все це необхідно для скорочення розривів, які наразі тільки зростають.
3. Наростання розривів підтвердив і факт відсутності на конференції тих самих «всіх» стейкхолдерів. Подію проігнорували профільні департаменти МЕРТ та МОН, був всього 1 представник від ЕРО, майже не було промислових підприємств, дуже мало – університетів та представників НАН України. Здивувала відсутність тих нових та старих діджитал структур, які публічно беруть на себе місію організаторів та координаторів цифрового розвитку в масштабах України. Також, організатори не зрозуміли реакцію колег по новоствореній Industry4Ukraine, куди ввійшло вже більше 40 об’єднань й серед них чимало тих, для кого питання експорту та інновацій є не менш актуальними, ніж для АППАУ. Все разом це означає, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]розрив між категорією передових розробників та всіма іншими збільшується. Не можна бути на «одній хвилі» в світі 4-ої промислової революції, не розуміючи рівень кращих інноваторів, але також їх виклики, їх бачення розвитку. [/perfectpullquote]Для державних стейкхолдерів, це означає також подальший відрив від бізнесу. Як можна говорити про якісні державні програми (без різниці – інновацій чи експорту), не розуміючи стан по чисельним сегментам ринку? Адже той факт, що наші різні сектори швидко дигіталізуються – не викликає сумнівів. Але в тому й складність управління такими програмами, що всі ці сектори дуже різні.

Не зважаючи на ці труднощі об’єднання, АППАУ продовжить розвиток експортного напряму Індустрії 4.0. До кінця року ми плануємо зробити подібний огляд англійською, представити його зарубіжним партнерам, також потрібно прийняти остаточне рішення щодо українського стенду на Hannover Messe 2020. Окремі наради щодо покращення співпраці плануються на кінець серпня з Офісом з просування експорту.

В якості пропозицій до Правління та членів АППАУ – нам необхідно все-ж організувати Експортний комітет. Новий Лендскейп, наша аналітика, результати конференції ясно показують, що експортний потенціал дійсно великий. Але щоб його рухати вперед, потрібна не тільки пресловута «державна підтримка». Як і в попередні роки, ми можемо її не дочекатись і в 2020. Вищевказані напрями розвитку експортних програм ми можем частково рухати й самі. Для цього потрібна краща само-організація, виділені представники та ресурси від наших фірм-експортерів.

На завершення, хочемо подякувати всім наших спікерам, учасникам, й головним партнерам заходу – HUB 4.0 та GIZ-Ukraine.

Виконавча дирекція АППАУ.

Корисна інформація по тематиці конференції

1. Аналітичний огляд Landscape Industry 4.0 in Ukraine
2. Фото звіт з першої частини конференції
3. Експортна стратегія – 10 змін для нової влади

В липні стартували чи розгортались 4 нові розвиткові проекти АППАУ – по експорту, цифровізації в харчовій промисловості, стандартизації та Industry4Ukraine. Коротко про їх підсумки в липні та відповідні перспективи для членів АППАУ. 

1. Industry4Ukraine – нова національна платформа для інтеграції та колаборації всіх промислових хайтек

Проект має на меті створення справжнього лоббі промислових хайтек, здатного впливати на уряд та політичні еліти. На даний момент до Маніфесту, який є головним інструментом об’єднання приєдналось близько 40 промислових та хайтек об’єднань. Рада платформи включає представників АППАУ, Інституту професійної адвокації та лобіювання, Агенції Європейських Інновацій, Інституту економічних досліджень, Кабінету міністрів України, ДП «Держпромзовнішекспертиза», ТПП України.

Підсумки липня: спроби інтегрувати нових учасників в подію 18 липня не мали особливого успіху. Так само критику виконавчої дирекції викликала спроба наших партнерів представити платформу та наші ініціативи 24 липня на представницькому круглому столі. Для нас очевидно, що «дешевий піар домінує» й незрозуміло «хто на кому піариться». Впродовж липня АППАУ веде постійну роботу з партнерами Industry4Ukraine з закликом «менше піару, – більше послідовності в діях та результатах». Це важкий, але необхідний процес вирівнювання в цінностях та цілях – планку якості в подібних процесах партнерства ми ставимо справді високо.

Перспективи для членів АППАУ до кінця року: ми продовжуємо процес «фільтрації» та єднання з найбільш ефективними партнерами промислового та хайтек розвитку національного рівня. Цього потребує також загальнополітична ситуація – «Держава в смартфоні» на фоні новин про скорочення комітетів ВР з промислового розвитку може означати зниження уваги та фокусу нового керівництва на промисловому комплексі країни, який і так деградував за останні 5 років. А без промислової бази нам нічого робити в цій країні зі своїми хайтек продуктами та рішеннями.

В серпні планується підписання меморандуму про співпрацю з УСПП – справжнім важковаговиком серед промислових об’єднань (в Союз входить більше 100 асоціацій та сотні найбільших промислових підприємств). Члени АППАУ можуть також готуватись до індустріального тижня в кінці вересня – ця подія буде, в тому числі, розкривати кластерну  ініціативу «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» на регіональному рівні. Анонси скоро.

 

2. Експорт та міжнародна співпраця

Конференція 18 липня послужила справжнім поштовхом для перезавантаження наших інноваційних та експортних активностей.

Підсумки липня: кращі інноватори 4.0, які представляли новий лендскейп були більш, ніж на половину від АППАУ. На сцені були наші 482.Solutions, IT-Enterprise, Infocom Ltd, Azov-Controls, SoftElegance. Тим самим, ми підтвердили та закріпили імідж АППАУ як лідера вітчизняної Індустрії 4.0.

Але найголовніше – на фоні зростання активності чисельних digital сегментів в Україні (FinTech, CleanTech, E-government, MilTech, AgriTech… ) [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ми вперше на такому рівні позиціонували Industry 4.0 як самостійний, значимий сегмент, з великим експортним потенціалом і який має своє право на підтримку стейкхолдерів, й перш за все від держави. [/perfectpullquote]

Це важливо в контексті нинішнього ігнорування руху 4.0, та піаром державних чільників на В2С ІТ-шних продуктах, в тому числі і в експорті.

Тим часом, аналітичний звіт Landscape Industry 4.0 in Ukraine випущений 10 липня б’є наші внутрішні рекорди популярності. Кількість завантажень швидко наближається до 1000, й наздоганяє іншого рекордсмена – проект нац. стратегії Індустрії 4.0. Лендскейп 4.0 вже отримав визнання міжнародних партнерів та донорів. Ми з нетерпінням чекаємо продовження співпраці в наступні місяці.

В липні також відбувся ряд обмінів з ЕРО (Export Promotion Office) – як учасники роб. Групи нової експортної ІТ-стратегії України ми тримаємо руку на пульсі як в цій сфері, так і в інжинірингу-машинобудуванні. Вийшов важливий аналітичний огляд 10 змін для нової влади, який резюмує, що необхідно змінювати в експортних стратегіях.

Перспективи до кінця року: Виконавча дирекція АППАУ пропонує Правлінню та всім членам створити експортний комітет АППАУ. Опція – можливо, це краще зробити в рамках платформи Industry4Ukraine, – це дасть значно більший синергетичний ефект. Засідання робочої групи планується на кінець серпня, в той же день, ми плануємо спільне засідання з ЕРО, де розглянемо комплекс питань по взаємодії. Дата узгоджується з ЕРО й буде повідомлена в найближчі дні.

Інша важлива ініціатива, куди буде залучено чимало членів АППАУ – це випуск англомовної версії Лендскейпу 4.0. Представлення нового англомовного лендскейпу планується в грудні.

 

3. Стандартизація – старт проекту aCampus

Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», яким керує АППАУ, нарешті отримав фінансування. Нагадаємо, що роботи в ТК 185 йшли дуже повільно саме по причині відсутності фінансової підтримки. В ТК 185 входить більше 20 членів – як індивідуальних, так і колективних. Донором проекту aCampus виступило німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ.

Підсумки липня: узгодження проекту тривало більше 2-х місяців  й зайняло багато часу особисто в ген. директора АППАУ. Контракт підписаний 22 липня. Команда проекту включає 12 чоловік, провела 2 засідання, роботи розпочались.

Перспективи до кінця року: проект відкриває небачені раніше можливості для всіх членів АППАУ, які хочуть презентувати свою експертизу, дотичну до 5 стандартів в проекті (функціональна та кібер-безпека, інтеграція систем управління по вертикалі підприємств АСУТП-MES-ERP, batch процеси в АСУТП та вплив технологій на виробничо-економічні КРІ). Мова про професійну аналітику та розуміння стану в цих областях, першу та грунтовну систематизацію всіх напрацювань ТК, виявленню та залученню передових замовників – користувачів цих стандартів, побудову перших use-cases, інтеграцію зусиль в чисельних івентах, що заплановані на осінь тощо.

 

4. Цифровізація в Харчовій промисловості

Цей проект – найважчий серед всіх вищевказаних. Початково, з березня, планувався за підтримки великого донора, який зрештою відмовився допомагати. Команда проекту включає сьогодні 8 експертів, але фінансування немає, за виключенням 1 спонсора – МУК, дистрибутора CISCO.

Підсумки липня: виконавчій дирекції АППАУ дуже не вистачає ресурсів та підтримки. Зрозуміло, що разом з вищезазначеними проектами, а також чисельними іншими завданнями, тягнути цей обсяг робіт силами 2-3 чоловік неможливо. Ми покладали значно більше надій на партнерів, й зокрема, 2 Університети – Центри 4.0, які спеціалізуються в Харчовій промисловості. Зараз на цей проект призначений окремий менеджер, який координує завдання експертів та партнерів. В липні і завдяки загальній мобілізації на семінарі 25 липня ми отримали певне просування вперед

• Є вже дані опитування – досить цікаві й важливі для завершення бенчмаркингового огляду (анонс от-от)
• Сплановано залучення до проекту Інституту економіки та прогнозування України, який також веде ряд проектів по Харчовій промисловості
• Ми бачимо певну активізацію всіх експертів, що дає надію на реальний експертний контент та бізнес-кейси
• Найголовніше – в липні, ми де-факто, виставили та закріпили планку на бізнес-кейси. Це milestone #1 в проекті, але це також стара проблема АППАУ – мається на увазі, генерація справжніх кейсів. Бізнес-кейси які згенерував та продовжує генерувати наш провідний експерт проекту Максим Тютюнник є тою перлиною, заради  якої варто продовжувати весь проект. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Його бізнес-кейси – це те справжнє, що прямо й безпосередньо пояснює суть цифрової трансформації й дає «ключик» до розуміння інновацій та можливостей в харчовій промисловості. [/perfectpullquote]Це не про product push, не про copy-past з західних кейсів, не про банальні й поверхневі «кейси» в 5 рядків тексту, що ми бачимо всюди в інших інкубаторах та акселераторах. Це про справжню експертизу та справжні інсайти в конкретних застосуваннях конкретної галузі, де виробничі технології йдуть разом з автоматизацією та ІТ. Коротше кажучи, це саме той професійний рівень, до якого ми закликаємо багато років наших інтеграторів та розробників.

На жаль, наші члени АППАУ ще не включились. Але приклад Максима має надихнути нас всіх, й ми дуже надіємось на прорив в цій сфері в найближчі місяці. В цьому – позитив поточного стану. Максим ставить планку якості для всіх експертів асоціації, стимулюючи всіх наших провідних розробників до чесної відповіді на старе питання з хакатонів 2016 – «який же ви експерт в хайтек інноваціях, якщо не можете згенерувати жодного бізнес-кейсу зі своєї практики?».  Адже будь-яка інновація розпочинається з глибокого розуміння проблеми замовника та вміння її сформулювати.

 Перспективи до кінця року:

Ми змінюємо план проекту, вводячи кілька ітераційних моментів (серія семінарів), зміщуючи фокус на нових партнерах як ІЕП, та більш активно взаємодіючи з кінцевими замовниками. Це відкриває багато можливостей для членів АППАУ, перш за все, в лідогенерації, просуванні своїх кейсів та піару. Ми зробимо аналітичний звіт, залучимо ще кілька десятків великих підприємств, й зрештою виробимо не менше 20-30 якісних бізнес-кейсів. Для останнього, – можливо варто оголосити конкурс на кращий бізнес-кейс?

Але викликом проекту залишається фінансування. Без нього неможливо перейти на 2-ий етап проекту, – інноваційний конкурс. Тому запрошуємо технологічних провайдерів та донорів до співпраці. Пропозиція для провайдерів вказана на сайті проекту.

******

Підсумовуючи. Липень, хоча й 7-ий місяць року, – традиційно закриває в нас підсумки 1-го півріччя. В цілому, АППАУ рухається згідно стратегічного плану представленому в січні на загальних Зборах асоціації. Ми практично взяли на себе й  реалізуємо частину проектів Національної стратегії Індустрії 4.0 і липень був найбільш показовим в цьому контексті. Ми запрошуємо наших членів активно інтегруватись у вказані проекти. Суть моменту в тому, що в контексті політичних перетурбацій, відсутності ясного економічного курсу, АППАУ була та є одна з небагатьох організацій в Україні, яка не здає, – а натомість системно та стратегічно рухає всі промислові хайтек вперед до нового рівня розвитку. Це можливо тільки завдяки активності та підтримці наших членів. Саме тому, ми “спільнота, що створює майбутнє промислових хайтек“.

Розкриття можливостей нових проектів може бути деталізовано в індивідуальному режимі, але ще раз повторимо – всі 4 представлені проекти надають нові можливості для вашого бізнесу.

Виконавча дирекція також вітає залучення до АППАУ нових членів – з квітня до нас приєднались компанії 482.Solutions з Одеси, GigaCloud з Києва, Trans.eu зі Львова, MDEM з Миколаєва. Розширення в регіонах є для нас дуже важливим й восени ми проведемо кілька регіональних заходів в Одесі, Львові та Запоріжжі.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

 

 

Нижче подано текст спільної заяви промислових Асоціацій до гілок влади – це є попередня, внутрішня версія, що виноситься на узгодження членів АППАУ.

Визнаючи ключове значення розвитку промисловості для економіки України з позицій внеску сектору в створення робочих місць, експорту, розбудову інноваційного потенціалу, ми закликаємо новообраного Президента,  майбутній склад Верховної Ради та Кабінет Міністрів, політичні партії зробити питання промислової політики України топ-пріоритетом політичного порядку денного.

Розвинені країни світу розуміють важливість сучасної промисловості і постійно опікуються її розвитком. В даний час світ переживає ренесанс індустріальних політик у формі стратегій Індустрії 4.0 –  цифровізаціі процесів по всьому ланцюгу створення доданої вартості виробів, випуску смарт продуктів та зміни бізнес-моделей.  Натомість в Україні продовжується зворотній процес деіндустріалізації, а більшість промисловіців – далекі від завдань цифровізації. В 2018 році, частка обробної промисловості у ВВП склала всього 11.5% По більшості показників індустріального розвитку утворилось величезне відставання України навіть від країн сусідів.

Тому, підтримуючи курс на інтеграцію України в європейський та світовий простір, ми закликаємо всі гілки державної влади позиціонувати державу в світі як індустріально-технологічну державу.

Ми закликаємо Президента, новий склад Парламенту та Уряд України, політичні партії майбутньої коаліції якомога швидше здійснити 3 наступні кроки:

1. Офіційно задекларувати промисловий розвиток як один з найвищих політичних пріоритетів порядку денного своєї діяльності.
2. Застосувати загальноекономічну стратегію індустріально-технологічного розвитку, що концентрується на створенні нових обробних потужностей в національній економіці, цифровізації та реконструкції інфраструктури.
3. Створити посаду віце-прем’єр міністра з питань промислової політики, до повноважень якого буде входити координація питань промислового, інноваційного, експортного та кластерного розвитку.

Успішна імплементація відповідних стратегій та політик на  всіх рівнях державної влади вимагає дотримання кількох умов.

1. Створення сприятливого бізнес-клімату в країні

Розвиток української промисловості потребує базових реформ – судової, регуляторної, фінансових послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

2. Першочергова увага до середньо- та високотехнологічних секторів промисловості

Політика має фокусуватися насамперед на тих секторах, що продукують найвищу додану вартість, створюють робочі місця в пов’язаних секторах промисловості, активно інтегруються в ланцюги виробництва.

3. Інклюзивність та скоординованість

Держава має зосередитись на створенні рівних правил гри для всіх вітчизняних виробників. При цьому сприяння розвитку малого та середнього бізнесу має залишатись пріоритетом державної політики. Держава майти віднайти фінансовий ресурс для сучасного індустріального розвитку.

4. Масова та швидка цифровізація

Реалізація ініціатив, передбачених Цифровим порядком денним для України (зокрема, в рамках Індустрії 4.0 як створення дорожніх карт цифровізації окремих галузей та підприємств, перехід на нові цифрові стандарти, просвітницька діяльність серед підприємств) повинно забезпечити всеохопну цифровізацію української промисловості, економіки та держави в цілому.

5. Підтримка розвитку інноваційних екосистем

Створення високотехнологічних промислових продуктів потребує відповідних життєздатних інфраструктурних елементів (техно- та індустріальні парки, бізнес-інкубатори, центри R&D та трансферу технологій, акселератори та інкубатори стартапів тощо). Паралельно потрібні синхронні дії щодо реформи освіти, науки, підтримки співпраці сфери досліджень та бізнесу, прискорення процесів використання нових технологій у промисловості, залучення інструментів регіонального та кластерного розвитку.

Цей документ є узгодженою позицією, яку  підтримують наступні бізнес- та промислові асоціації, торгово-промислові палати України, політичні партії, агенції регіонального розвитку, провідні аналітичні та дослідницькі організації.

(перелік асоціацій та кластерів – підписантів Маніфесту планується розмістити на новому сайті, що є в процесі створення)

Як засновники національного руху «Індустрія 4.0 в Україні», ми (АППАУ) періодично перевіряємо готовність до Індустрії 4.0 тих чи інших категорій головних стейхолдерів. В листопаді 2018 ми робили опитування промислових підприємств, в лютому був перезапущений лендскейп інноваторів 4.0.І ось в березні підійшла черга уряду – разом з партнерами ми підготували круглий стіл «Синхронізація дій уряду та бізнесу щодо розвитку Індустрії 4.0 в Україні». Отже як це пройшло та яка перспектива співпраці?

Підготовка та контекст заходу

3 спів-організатори заходу – АППАУ, Агенція Європейських Інновацій та ГС «Хай-тек офіс Україна» розраховували на значний інтерес до заходу представників чисельних урядових структур. Презентований в грудні 2018 проект Національної стратегії Індустрії 4.0 презентував 7 напрямів розвитку та більше 10 детальних проектів. Крім цього, в проект закладено ряд конкретних пропозицій щодо узгоджень з політиками та стратегіями – як Промислова, Інноваційна, Регіональна, Експортна тощо. Цей проект був профінансований агенцією е-урядування за підтримки координатора ОБСЄ в Україні і є, по-суті, найбільш деталізованим та глибоким серед всіх стратегій, які існують в портфелі напрямів Цифрового порядку денного України (Digital Agenda Ukraine).

АППАУ – як головний розробник стратегії, – від самого початку заявляла, що «нас цікавлять не «паперові стратегії», – а реальні проекти, що впроваджуються в життя».  Відповідно, з січня 2019 АППАУ прийняла на себе зобов’язання про підтримку силами своєї асоціації 6  пріоритетних проектів запропонованої стратегії. В лютому березні АППАУ розпочала реалізацію частини проектів (див звіт за лютий), а також розпочала активні консультації з Міністерством Освіти та Науки. На початку березня була також досягнута домовленість з департаментом промислової політики МЕРТ, що з метою пошуку фінансування окремі проекти можуть бути приведені у відповідність до вимог подачі на технічну допомогу.

В цьому контексті захід планувався саме як робоча нарада по узгодженню конкретних планів та дій. Для цього організатори підготували узгоджувальний перелік 5 пріоритетних проектів з деталізацією, що є в процесі підготовки, що вже запущено силами АППУ й з вільною колонкою «ваші пропозиції». Документ був розповсюджений напередодні всім учасникам наради.

На жаль, запланованого консенсусу чи узгоджень не вийшло – присутність керівників державних установ була мінімальною, й радше «ради галочки».

Проведення заходу

Виступи організаторів включали презентацію проекту Нац. стратегії 4.0 (ген. директор АППАУ Юрчак О.В.), презентацію досягнень лідера Індустрії 4.0 компанії «Інфоком Лтд» (ген. директор Троценко Е.А.), презентацію перспектив та можливостей євроінтеграції (президент Агенції Європейських Інновацій Кульчицький І.І.).

Що стосується урядовців, з них були спеціалісти деяких департаментів МЕРТ, представники секретаріату Кабінету міністрів, та всього 1 керівник департаменту – ген. директор департаменту трансферу технологій Дарія Чайка. Саме її присутність зберегла залишки надій на те, що Індустрія 4.0 комусь потрібна в Україні у владних коридорах. Більшість урядових структур (агенція е-урядування, Мінрегіонрозвитку, Мінінфраструктри, офіс реформ КМУ, ДІФКУ, департаменти МЕРТ), так само як і навіть зареєстровані партнери (як ТПП) просто проігнорували дану подію.

Відповідно, дану нараду можна більш влучно назвати  «Бізнес та Громадськість» – ми разом і вкотре пройшлись по напрямам та проектам, які в АППАУ та Індустрії 4.0 «жуються» вже кілька місяців.

Все ж, і якщо налаштуватись позитивно, що показав даний захід, –

1. Усвідомлення важливості Індустрії 4.0 визріває в КМУ: представники секретаріату заявили, що відповідні рішення готуються.
2. Міцніють ряди прихильників цього розвитку серед громадськості та партнерів: чудовий рівень взаємодії та підтримки ми мали в цій події від Агенції Європейських Інновацій, Hi-tech office Ukraine, великої групи наших розробників нової стратегії та членів АППАУ, Digital Transformation Institute, HUB 4.0, наші Центри 4.0 з КПІ, ХАІ та НУХТ, інших організацій, а також окремих наших лоббістів – партнерів як Дениса Базилевича.
3. Співпраця з МОН має шанси перерости в перший справжній успішний кейс: особиста відповідальність Дарії Чайки, проведена в лютому робота вже конвертується не тільки в довіру, але й перші результати домовленостей про співпрацю по Харкову – до питань аудиту екосистеми залучені Центри 4.0 та Трансферу технологій, приєднується ще 1 організація.

Що не менш важливо, ми звірили “хто є хто” серед тих, кого досі вважали партнерами. ВІдсутність окремих організацій від них на цій нараді й присутність  інших показала нам, хто є нашим справжнім партнером. Це важливо для планування майбутніх дій.

Готовність до Індустрії 4.0 урядових структур

Позитиви є. Але в цілому – й на фоні вже проведеної експертами АППАУ роботи по стратегічним напрямам розвитку, – готовність урядових структур до інтеграції в вивід Індустрії 4.0 на держаний рівень, залишається вкрай низькою.

Нагадаємо лише деякі факти

1. Нові Промислова та Інноваційна стратегії, на перетині яких лежить Індустрія 4.0 – не затверджені до цього часу.
2. Відповідно чимало положень 4.0, які вже присутні в Промисловій стратегії, зокрема, про розробку стимулів для промислових хайтек (і які відповідають нашим пропозиціям в Digital Agenda Ukraine з 2016 року) – так само «висять в повітрі» й не виконуються.
3. По нашій інформації, більшість з майже 30 пунктів Плану заходів, що фігурує у вже прийнятій Постанові КМУ від 18.01.2018 про «Цифровий розвиток України» – так само не виконані.
4. В уряду немає відповідальних та цільових програм по кластерним політикам чи стратегіям.
5. Невідомо коли та з яким результатом, в нас появляться експортні стратегії. Ми 3 роки б’ємось за хоч якусь присутність та підтримку наших інноваторів на важливих міжнародних виставках – результати поки що нульові.

В цілому ця ситуація відповідає аналізу Всесвітнього економічного форуму про готовність країн до 4-ої промислової революції. Там, по показнику регуляторної ефективності (тобто, здатності впливати на процеси інновацій та розвиток Індустрії 4.0 в промисловості), наша країна займає 99-у позицію зі 100 країн світу.

Що власне, яскраво й продемонстрував і цей наш захід – інтерес урядовців до промислових хайтек та інновацій в Індустрії 4.0 є дуже низьким.

 

«Що далі» або чи можливо в принципі корегувати поведінку та швидкість шаленого равлика?

Отже, як бути далі? З одного боку, ми постійно декларуємо про свою готовність та відкритість до співпраці з урядовими структурами й, де-факто, вже давно ведемо частину їх роботи в області промислових хайтек. За останній рік в АППАУ підготовлено, –

1. Ґрунтовна стратегія розвитку Індустрії 4.0, що значно доповнює та розширює наші пропозиції для урядової програми Digital Agenda Ukraine
2. Окремі «регулюючі» та консолідуючі експертну думку документи (policy paper), що деталізують положення Стратегії як
   1. Концепція розвитку Центрів 4.0
   2. Модель інноваційних екосистем промислових хайтек
   3. Галузева дорожня карта цифрової трансформації
   4. Концепція кластерів «Інжиніринг. Машинобудування. Автоматизація»
   5. Експортна програма для торгової місії Індустрії 4.0

Всі ці документи – на 90% є основою для відповідних державних політик, програм, планів заходів та проектів. До кінця року буде ще ряд нових, важливих policy papers.

АППАУ також веде Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», де є 6 технічних стандартів, які мають пряме відношення до Індустрії 4.0. Й можна вже не деталізувати нашу постійну роботу по просвіті ринку та залученню його учасників до цієї теми.

Але виходить так, що за 3 роки ми так і не знайшли тих, «кому все це насправді потрібно» в уряді України. Періодично піарячись на тих чи інших хайтек заходах, уряд, за образним виразом одного з наших колег, радше демонструє [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]поведінку «шаленого равлика» – начебто рух, начебто красиво і начебто «разом». Начебто під прапорами 4.0 та Діджитал. Але насправді й на фоні світового розвитку, це навіть не стояння на місці – це очевидний рух назад, деградація.[/perfectpullquote]
Адже реально нічого не відбувається і з кожним кварталом, з кожним роком позиції наших промислових хайтек секторів, їх конкурентоздатність не покращуються, а погіршуються. Кадровий потенціал при цьому втрачається, падає експорт та зростає імпорт – і все це відбувається дуже швидко.

Що робити в цій ситуації? Як сприймати цей ігнор та ситуації, коли наші генеральні директори витрачають масу зусиль та часу на державні справи, а чиновникам – «фіолетово»?

Думаю, що все-ж маємо проявити ще терпіння та ще більше консолідуватись з партнерами. Зрештою, незабаром і вибори – і для нас це радше шанс привернути увагу до своїх питань. В цьому контексті, проект, що зараз виконується Агенцією Європейських Інновацій по адвокації проєвропейських  змін й де наша Індустрія 4.0 займає одне з чільних місць, є дуже вчасним. Очевидні напрями дій, що в тому числі, прозвучали й на нашому круглому столі

1) Адвокація нашої стратегії має бути більш системною та цілеспрямованою – і не тільки на рівні Уряду. Парламентські комітети, міжнародні донори, об’єднання промисловців, впливові політичні партії мають бути так само залучені до змін відношення в напрямі Індустрії 4.0.

2) Потрібно якомога швидше здобути перші успішні кейси з урядом. Можливо, саме проект з МОН може стати таким. Подальша популяризація таких кейсів може заохотити інші структури, а проект Індустрії 4.0 зробити більш популярним.

3) Також необхідно посилювати «низовий», скоординований тиск на владні структури. Партнерська мережа на рівні регіонів, інших галузевих партнерів, керівників великих підприємств, – ми повинні разом вимагати прискорення реалізації вже прийнятих постанов та планів.

Чи достатньо цього, щоб збільшити швидкість руху нашого «равлика»?

Якщо чесно – не знаю. Маю тільки надію, що настане день, коли наш равлик стане зовсім іншою «істотою», і з зовсім іншими спроможностями та швидкістю руху. І тільки від нас самих залежить, коли прийде цей день.

Юрчак О.В

 корисні посилання

• презентація АППАУ про Індустрію 4.0
• презентація лідера Індустрії 4.0 в Україні – компанії Інфоком Лтд
• презентація АЄІ про європейську співпрацю

Disclaimer: цей звіт підготовлений в рамках заходу, що профінансований Міжнародним фондом «Відродження» в рамках проекту «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

 

Команды с наиболее перспективными идеями получат грант на развитие стартапа в эквиваленте 2 млн грн. В конкурсе могут участвовать проекты на разных стадиях: от идеи до рабочего прототипа.

В фокусе интересов Vernadsky Challenge:

• space technologies: ракеты, системы для запуска, спутники, космическая техника.
• active bioelectronics: протезы и экзоскелеты, медицинские гаджеты, медицинское оборудование.

Vernadsky Challenge проводится с 2015 года по инициативе мецената, основателя Noosphere Макса Полякова. За это время победители получили 7 млн. грн грантовых средств.  Цель конкурса – помочь талантливым инженерам в развитии инновационных продуктов. 7 из 10 победителей после Vernadsky Challenge участвовали в CES и TechCrunch Disrupt, получили гранты и инвестиции от других конкурсов и фондов, а также финансирование на Kickstarter и Indiegogo. 21 из 34 проектов достигли стадии  прототипирования или производства.

Среди экспертов, которые входили в состав жюри конкурса в разное время: легендарный “разрушитель мифов” Джейми Хайнеман, глава Google Ukraine Дмитрий Шоломко, советник мэра Днепра по вопросам инноваций Яника Мерило.

Чтобы принять участие, скачайте заявку на сайте vernadskychallenge.com, заполните её и отправьте на talent@vernadskychallenge.com

Дедлайн приема заявок – 7 апреля 2019 года. Финал, куда пройдет 10 лучших проектов, состоится 17-18 апреля в рамках Noosphere Space Summit.

Не упусти возможность получить не только грант, но и экспертную оценку, а также доступ к научно-технической базе Noosphere!

Детали: vernadskychallenge.com

Компания «Индасофт-Украина» (https://indusoft.com.ua/about/) – член АППАУ с 2016 года, один из ведущих интеграторов и поставщиков в области средств для цифровой трансформации промышленных предприятий. Основные направления деятельности которой – внедрение MES-систем (https://indusoft.com.ua/mes/) на базе программного обеспечения PI System компании OSIsoft и линейки программного обеспечения GE Digital, поставка ПО и технических средств GE. Эта история о том, как компания – одна из первых в сообществе АППАУ начала системно использовать услуги, предлагаемые ассоциацией для своих членов в области маркетинга.

Задачи маркетинга и продаж в «Индасофт»

Основная задача — это выстраивание эффективной системы маркетинга для достижения устойчивого роста продаж. В связи с активной цифровизацией на поверхности острая необходимость перехода от «старой» системы продаж на внедрение новых подходов, технологий, систем в части маркетинга.

Для проведения аудита текущей ситуации, проработки решений и выстраивания эффективной системы маркетинга с использование современных возможностей выбор пал на провайдера услуг АППАУ в этой области – маркетинговое агентство B2B Ray.

Одной из задач было обновление сайта компании.

Решение от B2B Ray

Новый пакет услуг от B2B Ray продвигался в АППАУ в начале 2018 года. Следуя требованиям АППАУ, провайдер обещал лучшее соотношение «цена – качество» по ряду услуг – от стратегического консалтинга и до отдельных пакетов в области веб- и контент-маркетинга. Лучшее качество достигалось также за счет того, что фирма полностью аффилирована с АППАУ – сотрудники находятся в том же офисе, и в 2018 полностью переключились на обслуживание деятельности АППАУ. Эта дает глубокое погружение в бизнес-потребности и специфику участников ассоциации.

Для компании «Индасофт-Украина» были выполнены следующие работы

1. Аудит системы маркетинга и продаж, а также состояния контента.
2. 1-дневная стратегическая сессия, на которой были выработаны направления развития и позиционирование по сегментам.
3. Отработан формат совместной мини-кампании с проработкой новых месседжей по позиционированию.
4. Разработан новый сайт, полностью интегрированный в систему контент-маркетинга и е-коммуникаций.

Новый сайт «Индасофт-Украина» разрабатывался дольше, чем предполагалось – около 6 месяцев.  Основные задержки были связаны с сложностями адаптации нового контента – веб-разработчику от B2B Ray пришлось верстать и дорабатывать практически 70% всех материалов. При этом по ходу возникали новые задумки и решения, – практически все они были учтены.

Тем временем, – и благодаря более ясному пониманию о конкурентных преимуществах и позиционировании компании, полученных во время проекта – исполнительная дирекция АППАУ смогла лучше транслировать месседжи об «Индасофт-Украина» к рынку. Пиар, предложения к рынку и рекомендации своих членов АППАУ делает постоянно и для всего рынка. Но это правда, что зачастую эти активности ограничены собственным пониманием «что может и в чем УТП» той или иной компании.

В случае «Индасофт-Украина» этот барьер был преодолен в рамках проекта в самом начале во время стратегической сессии. В результате пошли лучше дела с лидогенерацией. Лид, переданный из одной конференции привел к реальному проекту в новой отрасли. Были также другие лиды – из общей активности АППАУ.

Итак, 3 главные итоги проекта

1. Разработана новая стратегия компании с более четким фокусом и позиционированием по ключевым сегментам рынка
2. Сгенерирован ряд лидов, получен новый контракт
3. Разработан новый сайт – как современная основа для качественной лидогенерации, интегрированный с системой рассылок и контент-маркетинга.

Отзывы участников проекта

Руслан Вербовый, веб-разработчик от B2B Ray – «Сотрудничество с «Indusoft-Ukraine» было интересным и насыщенным. Особенно приятно было то, что перед тем как начать проект, руководство компании уже глубоко осознало важность фокуса на потребностях своих клиентов. Прежде чем делать хоть что-то, мы спрашивали себя о том, для чего вообще нужна каждая веб-страница. Это нам позволило создать легко модифицируемый ресурс с информационной стратегией развития и с перспективой на длительную актуальность.»

Юрчак Александр (АППАУ) также выполнял функции консультанта в страт. сессиях – «Отдельная стратегия АППАУ на продвижение услуг для роста наши членов была принята в начале 2018. Кроме B2B Ray, мы продвигаем услуги ряда других провайдеров – консультантов в области фандрейзинга, экспорта, доступа к рынкам муниципальных услуг, других видов маркетинга и продаж, технической экспертизы и обучений и т.д. АППАУ нужна была отдельная стратегия продвижения услуг, так как многие члены АППАУ до сих пор не осознают, и не пользуются этими услугами – даже когда они бесплатны! [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В случае «Индасофт-Украина» я очень рад, что компания прошла полный цикл – от страт. сессии и до получения нового маркетингового продукта. И получила хорошие результаты.[/perfectpullquote]

Что касается моих услуг в области стратегического консалтинга, – это, одновременно, и сложная, и простая задача. Сложная – так как, обладая знаниями о рынке и других членах АППАУ, зачастую конкурентах – я должен очень строго соблюдать правила деловой этики и никогда не выдавать конкурентную информацию. Поэтому, я обычно даю только инструментарий, но конкурентный анализ клиент должен проводить самостоятельно. Одновременно, задача консультирования для меня простая, так я специализируюсь на рынках промышленной автоматизации и ИТ уже многие годы. Сегодня к этому добавились еще и технологии 4.0. Широкое видение рынка и знание технологий помогает мне быстро определить лучшее позиционирование компании. В случае «Индасофт-Украина» я только могу подтвердить, что их положение в области лабораторных систем качества, систем диспетчеризации и MES наилучшим образом выделяет их среди других компаний на нашем рынке.»

Сергей Евтушенко, генеральный директор «Индасофт-Украина» (2019)  –

В первую очередь хочу поблагодарить команду B2B Ray, которая как и ожидалось, показала себя специалистами высокого уровня. Они помогли расширить взгляд на проблематику, что позволило более системно подойти к решению поставленных задач. Объективно нужно отметить, что процесс «модернизации» системы маркетинга в компании нужно было начать на пару лет раньше – это позволило дать больше конкретных преимуществ.

Процесс переработки сайта оказался более трудозатратым, чем казалось на первый взгляд, и потребовал большого вовлечения сотрудников в части переработки и выдачи информации с акцентом на предоставления полезности потребителю. Руслан удивительным образом смог разместить данную информацию на сайте. В результате основная цель по модернизации сайта – в части создания системы дополнительного получения потенциальных лидов.

Планируем продолжать наше дальнейшее сотрудничество с B2B Ray с целью нашего развития.

Ознакомится с новым сайтом «Индасофт-Украина» можно по этой ссылке https://indusoft.com.ua/.

В 2020 году АППАУ вместе с “Индасофт-Украина” сделали новый кейс по реализации MOM/MES системы на предприятии “Юрия Фарм”.

Посмотреть другие работы B2B Ray для АППАУ можно здесь.

Мы уже много раз освещали вопросы интеграции активностей исполнительной дирекции АППАУ и наших членов. На самом деле, эти процессы идут непросто по ряду причин. Давайте их рассмотрим и поймем, где те точки стыка, которые наверняка стоит задействовать.

Почему многим игрокам сложно стыковаться

Будем говорить об основных категориях членов АППАУ – вендорах и интеграторах, и в качестве практических примеров, рассмотрим ближайшие события АППАУ:

• Отчетную встречу по Ганноверу 11 апреля
• Открытие Центра 4.0 в КПИ 17 апреля
• 3-ью конференцию на Интерпайп 6-7 июня (в подготовке)

Не считая многих других, более мелких, эти события очень ясно и четко задают нашу повестку на ближайшие 2 месяца. А вместе с предыдущими – показывают общее направления действий нашей ассоциации.

Итак, основные сложности взаимодействия по этим ивентам, на наш взгляд, лежат в 3-х следующих плоскостях

1. Отсутствие функций маркетинга у многих игроков – членов АППАУ

   Это означает, что осуществлять реальные действия по интеграции (согласования об участии, коммуникации, пиар, интеграция в свои планы действий и т.п.) просто некому либо это идет трудно

2. Не понимание того, как «высокие материи» о которых говорит АППАУ применить к своим планам продвижения и продаж >

   Эта проблема аппелирует к тому, что действия брендов, например, сосредоточены вокруг планов по запуску и продаж новых продуктов. А АППАУ говорит об экосистемах, работе с ВНЗ, взаимодействии с правительством и т.д. – что напрямую и явно не стыкуется с планами продаж. Типично, эту стыковку осуществляют менеджеры по развитию бизнеса, ориентированные на среднесрочные показатели. Но картина здесь та же – их нет практически нигде.

3. Отсутствие встречных коммуникаций – то есть, не имея информации, что и как планируют наши члены, уже нашей исполнительной дирекции сложно осуществлять встречные шаги их интеграции в их активности, либо по выработке более релевантных своих предложений.

Игнорирование и более детальное рассмотрение этих причин ведет к взаимным претензиям. Например, мы не понимаем, почему бренды никак не реагируют на наши попытки пиарить их же продукты (на том же Ганновере), бренды в свою очередь начинают задавать вопросы – «а где результаты нашего членства?».  Наши ответы, что «результаты базируются на совместных планах, которые нужно согласовывать» как-то серьезно не воспринимаются.

Итак, за всем этим стоит более глубокое непонимание сторон как стыковать краткосрочные планы продаж (вендоры) с долгосрочными планами развития рынка (АППАУ), рис.1.

Ясно что обе стратегии не противоречат друг другу, а только дополняют. Но это теоретически, практически же, они могут дополнять друг друга только при определенных условиях. Об этом дальше.

Работа с контекстом и в контексте

На наш взгляд, другого пути, чем реально договариваться, планировать и осуществлять эти планы – нет.

Дальше мы рассмотрим возможности ближайших событий, почему в них стоит участвовать членам АППАУ и как там в них стыкуются кратко- и долгосрочные интересы.

Начнем с краткосрочных и для начала, напомним, что любой ивент дате возможность лучшего нетворкинга  и лидогенерации. Любое событие АППАУ собирает определенное количество разных категорий участников рынка. Их будет немало и на вышеуказанных событиях. Выступление членов АППАУ со своими докладами генерирует интерес, лиды и позиционирует вас так, как вы это планируете.

В общем, это – классика, которая постоянно фигурирует в наших аргументах «почему и как» и, в общем, это не отличается от других third party events.

Огромная разница начинается в том, что умеет делать только АППАУ – мы реально задаем и можем глубоко погружать и интегрировать вас в профессиональный рыночный контекст, где готовятся и прорастают те самые средне-долгосрочные перспективы.

1. Сверка трендов – расстановка акцентов

«Где мир – где Украина» – одна из любимых тем АППАУ, на которой мы специализируемся уже многие годы. Подобная аналитика – и в рамках отдельно взятого ивента, например, Ганноверской выставки открывает шикарные возможности любому бренду или интегратору для того, чтобы заявить о себе с месседжами

• «мы уже это делаем здесь – и вот как это выглядит (наши первые кейсы)»
• «вот что мы собираемся сделать, чтобы догонять развитый мир»
• «вот мнение – анализ наших экспертов о том, почему (пока) это не развивается в Украине, и наш прогноз, когда ж это начнется»

АППАУ постоянно предлагает массу возможностей для этой синхронизации, и всю эту неделю эта сверка уже идет в нашей группе на Facebook. И напомним, что эта тема – одна из топовых сегодня, так как Украина и ранее отставала от Европы и РФ по целому ряду проникновения новых продуктов на наш рынок, а сейчас это тем более «горячо» под воздействием хайпа 4.0 и инноваций. Таким образом, любой продакт менеджер может теоретически очень быстро показать свои знания, позиционировать себя, свой продукт и свой бренд, играя на этом сравнении.

2. Выделение лучших поставщиков и экспертов

По всем ивентам АППАУ дает собственную оценку тем или иным реализациям, выступлениям и тем самым выделяет и позиционирует наших членов и их экспертов. Многочисленные коммуникации, отчеты до, во время и после ивента направлены именно на это. Лучшим примером прошлых годов в этом является продвижение кейсов IT-Enterprise.

Снова же, мы не просто даем оценки по факту – как правило, мы помогаем экспертам, ориентируя их в теме дискуссии, вводя в контекст и помогая выделять их сильные стороны. В этом году, мы видим также более активное вовлечение со стороны интеграторов и заказчиков – они уже дали свои комментарии на упомянутой группе в FB и это, безусловно, та самая обратная связь которая так нужна вендорам. Но еще больше ее будет в прямом виде 11 апреля.

3. Стыковка с партнерами, нетворкинг

По ходу, мы делаем стыковку с партнерами – как с потенциальными, так и существующими. Например, мы постоянно спрашиваем бренды – «кто из ваших интеграторов уже это сделал? Может ли он выступить?» (зная, что аудитория предпочитает не продукт – а решение). Точно так же, мы спрашиваем интеграторов – «а что говорит по этому поводу ваш вендор? Есть ли у него ответы?». В аналогичный диалог мы сейчас вовлекаем также Центры 4.0 и отдельных заказчиков. Большое количество интеграторов и разработчиков на наших ивентах создают хорошие условия для профессионального нетворкинга.

4. Вовлечение рынка

По поводу заказчиков. С 2016 года в нас началось системное взаимодействие с «Интерпайп», в прошлому году – с «Метинвест» вокруг вопросов развития. То есть, речь вовсе не о том, как продать продукт Х или решение АВС – вендоры и интеграторы знают как это делать, в разы лучше.  Напротив, то, что типично делает АППАУ – это формирование контекста в котором вы можете продавать гораздо эффективнее. Например,

• Поднимая вопрос о бюджетах на инновации и устанавливая здесь свои бенчмаркинговые показатели, мы помогаем тех. директорам выносить эти проблемы на уровень генеральной дирекции и тем самым постепенно меняем ситуацию в пользу наших разработчиков и интеграторов
• Аналогично, поднимая вопросы о навыках персонала, стандартах и соответствии мировым практиками, мы повышаем роль директоров АСУТП-ИТ, воздействуем на критерии качества, что выгодно всем профессиональным игрокам.

Целый ряд подобных вопросов и рассмотрений включен в тематику этого года на 6-7 июня. Ясно, что участие в этих дискуссиях также позиционирует наших членов выгодным для них образом.

5. Расширение контекста

Важно отметить, что мы не только пытаемся ввести участников наших ивентов в существующий контекст, но значительно его расширяем – вплоть до создания нового.

Пример. Многие помнят наши публикации по подготовке демо-дня на ДТЕК. Кстати, некоторые члены АППАУ получили тогда свои контракты. Так вот, уже тогда мы начали ставить вопросы «что это такое? – настоящие инновационные подходы (и которые и наша исполнительная дирекция пока не понимает), или игра в инновации». Ответ тогда и позже был неясен, так как ДТЕК упорно отрицал – похоже отрицает и сейчас, – связь инноваций с наличием мощной экосистемы, влиянием крупных брендов, мировыми тенденциями, гос. политиками, стандартами и т.п. В результате, сегодня, мы очень четко и ясно вышли на критерии стратегии «устойчивого инновационного развития», где все эти критерии будут вынесены на опрос рынка, формирование бенчмаркинговых показателей и победителей опроса. Первый подход – см здесь.  Если к 6-7 июню ДТЕК войдет в победители – ну и отлично, вопросы снимутся. Если нет – будем смотреть, кто другие, более продвинутые заказчики и что у них есть. Публичное освещение этих вопросов, установление планки бенчмаркинга меняет поведение заказчиков и влияет на весь рынок. Уже не получится искать «прорывные стартапы в 4.0» без риска нарваться на аргументированную критику большинства экспертов.

Примеры совместной работы по развитию рынка

Давайте теперь посмотрим, как вышеуказанные принципы погружения реализуются на практике. Возьмем, к примеру, период с марта по апрель – то есть, захватим ближайшие мероприятия, что уже прошли и что будут.

Лучшими среди членов АППАУ по этому периоду являются следующие компании:

• IT–Enterprise – практически нет ни одного события АППАУ, в котором они бы не приняли участие. Они уже участвовали в 1-м клубе Discovery0 по AR/VR, выставляются на Ганновере (единственная от Украины продуктовая хайтек компания!), будут 11.04 на отчетной встрече, 17.04 в КПи, 6-7.06 на Интерпайп. Таким образом, они априори, будут генерировать огромный поток контента, который будет вовлекать (в том числе с помощью АППАУ) рынок и усиливать их нынешнее позиционирование как лидера украинской Индустрии 4.0. 11 апреля они, по идее будут, чемпионами в области сравнения «мы и они», ведь неделя участия своим стендом на Ганновере и множеством разработчиков дает огромный толчок к развитию.
• Rittal–Ukraine – имея небольшой портфель продуктов, напрямую связанный с 4.0 (по сравнению, например, с IT-Enterprise или Siemens), компания заняла очень удачное позиционирование как крупнейшего спонсора украинских делегаций на Ганновер. Сотни клиентов и партнеров «Риттал-Украина» уже посетили Ганновер Мессе и большая делегация будет и в этом году. Конечно же, впечатления участников, их интеграция в инновационную среду Rittal/Eplan на Ганновере, поддержка наших репортажей – все это выгодно позиционирует компанию, формирует имидж и притягивает новых партнеров. Вместе с ЕІА, «Риталл-Украина» является главным партнером события 11 апреля и получит свои дивиденды не только в качестве пиара и имиджа, но также новых лидов. 11 апреля менеджеры «Риттал» также будут уже позиционироваться как эксперты 4.0 со своим новым продуктом в области ЦОД, а может быть, и с инфо о новом «4-нульном» заводе, который реально впечатляет. Пара Rittal/Eplan также будет продвигаться 17 апреля при открытии Центра 4.0 в КПИ, как спонсоры недавней инвестиции по всем Центрам 4.0.
• Phoenix Contact Ukraine – традиционно позиционируется АППАУ в 2-х ролях – 1) как очень инновационная, гибкая компания, со своим уникальным предложением для партнеров, 2) как «самый большой друг», то есть лидер среди наших ВУЗ-ов и Центров 4.0. «Феникс Контакт Украине» усилит обе эти позиции, становясь генеральным спонсором в открытии Центра 4.0 в КПИ. Касательно «работы с контекстом», – тут компания имеет шанс на 100% проявить свой опыт и лидерство. Ведь, с одной стороны, в КПИ уже есть кафедра АТЕП с оборудованием ФК. С другой, объединение 5 факультетов открывает новые возможности и прежде всего, во внедрении концепции открытых, общего доступа лабораторий. ФК также будет на нашей встрече 11 апреля – всем интересно, что как развивается PLCNext.
• Indusoft Ukraine – является нашим чемпионом этой весны, демонстрирующим реализацию на практике полного цикла услуг от АППАУ. Но в контексте предстоящих событий, укажем что интеграция компании в новый Центр 4.0 КПИ, с передачей соответствующего программного обеспечения, послужит росту имиджа как одного из лидеров Индустрии 4.0, а также поиску новых партнеров.
• Infocom Ltd – впервые вышел на киевскую арену 14 марта на совещании «Бизнес-Правительство» – и сразу как лидер нашего движения Индустрии 4.0. Мы ожидаем также проявление этого лидерства на ивентах в Запорожье и Днепре, в мае и июне, соответственно. Также в рамках прошедшей в марте презентации дорожной карты для «Укразализныци», очень ясно просматривается позицонирование портфеля продуктов безпилотного транспорта как лидирующего по многим отраслям. Это уже привлекло к «Инфоком» несколько потенциальных партнеров.
• Interpipe – на данный момент, компания является лидером в подходам к устойчивому развитию среди других крупных холдингов – в том смысле, как мы это сейчас понимаем. В любом случае, они согласились постановку этой темы как ключевой 6-7 июня в рамках ежегодно спонсируемой ими конференции по Индустрии 4.0. Опрос далее покажет, как к активностям «Интерпайп» относится рынок. И возможно, Интерпайп внесет существенные поправки в тренд 2019 «о роли крупных брендов как драйверов…». Но ясно уже, что аналитика от АППАУ деятельности этой компании в рамках целого ряда подобных событий (отдельно вспомним о TechFest) дает хороший фидбэк командам маркетинга и тех. дирекции. Отдельно, уже стоит обратить внимание на выводы Интерпайп при посещении Германии на прошлой неделе, где они ищут в том числе современные решения по обучению персонала.
• «Метинвест-диджитал» – будет интегрирован в ряд наших событий в апреле, мае и июне со своим видением развития в цифровой трансформации. Очень интересным кажется тот факт, что компания не менее активна со своим видением и своей повесткой развития в рамках Ганноверской выставке. Будет о чем поспрашивать ее представителей 11 апреля!
• «Элиус-М» – пример маленькой компании, но которая на своем уровне, в своем регионе, в своем контексте может становится главной. Именно так и произошло на прошлой конференции в Сумах, где «Элиус-М» выступил в числе главных партнеров, с 2-мя презентациями и участием в панельной дискусии.

О Центрах 4.0 в Одессе и Сумах мы уже писали. Создание региональных экосистем – главный вызов для них, и периодическое освещение этого движения на наших конференциях, безусловно, приветствуется и служит раскрутке этих центров.

Другие бренды также имеют возможности, но пока мы не знаем, как они их используют. В частности, хотим еще раз напомнить брендам, что связь «Они vs Мы» (Ганновер vs Локальное продвижение инноваций в Украине) – является шикарной темой для подводки к запуску своих новых продуктов.

 

Общий подход к стыковке интересов

В общем, подходы к стыковке достаточно отработаны в АППАУ, схематично их отражает рис. 2.

Если менеджеры по продажам сосредоточены только на продажах, АППАУ сложно «родить» и уже завтра новых клиентов. Новые контакты и клиенты рождаются через реализацию среднесрочных стратегий, где каждая компания проходит хотя бы несколько из указанных на рис. 2 пунктов из среднесрочных приоритетов.

В идеале, – и особенно, после решений январских решений АППАУ, где Индустрия 4.0 признана общей технологической платформой развития, – каждый вендор, каждый интегратор должен иметь у себя очень ясный перечень этих 5-пунктов

1. Позиционирование: как позиционируетесь на рынке? В каких сегментах вы выступаете настоящими идейными лидерами? С какими месседжами?
2. Широкая панорама (вместо Product Push): какое ваше видение главных вызовов по развитию рынков ваших заказчиков? Как вы интегрируете в эти вызовы ваши продуктовые предложение? В чем отличия от конкурентов?
3. Образовательный контент: каковы ваши планы по образованию рынка? В том числе, с задействованием Центров 4.0 – есть ли вопросы и предложения к ним?
4. Кейс-стади: есть ли у вас четкий план по производству таких кейсов (или хотя бы переводов – для западных вендоров)? Стыкуется ли он с пп. 1 и 2 выше?
5. Выдвижение настоящих экспертов: кто, в чем и как позиционируется как лучший? Каков план интеграции в активности АППАУ и наши комитеты (прежде всего ТК 185)?

Типично, для этого АППАУ предлагает проведение стратегических сессий, – именно с таковой начинался проект с «Индасофт-Украина» и результаты сегодня мы видим. Подобные, хотя и и в более спонтанном режиме, согласования проходят и с другими, вышеуказанными членами. Поэтому для тех, кто только присоединился к АППАУ или не проходил этих согласований, мы очень рекомендуем пройти формат страт. сессии. На 4 часа – это включено в членский пакет, на целый день и с доработками рекомендаций по развитию, – это может потребовать небольшую доплату. Так или иначе, это того стоит.

В противном случае и без каких-либо согласований совместных планов на год, эффект от участий в мероприятиях  АППАУ будет низким. Отдельно, мы рекомендуем периодически проводить обучения своих продуктовых и проектных менеджеров по вопросам развития рынка, маркетинга и продаж. Это необходимо для развития навыков «широкой панорамы», – широкого видения рыночных возможностей и угроз, умений их быстро различать в разрабатывать партнерские программы в их реализации. Отдельно, для продуктовых менеджеров мы рекомендуем обучения по продуктовому маркетингу и выводу на рынок новых продуктов. Для «4-нульных компаний», т.е. имеющих у себя портфель продуктов и решения на технологиях 4.0, абсолютно очевидно, что ивенты и деятельность АППАУ может идеально дополнять ваши собственные активности. Нужно просто стыковать их с нашими.

Но без повышения навыков менеджеров очень сложно сделать обе стратегии – краткосрочные и развития рынка, – реально взаимодополняющими.

Больше информации об услугах АППАУ для членов – запрашивайте по адресу info@appau.org.ua

 

Полезная информация по теме

• Предложения ценности АППАУ для поставщиков
• Белая книга «Релевантність комуникацій та контенту: ЯК?»
• 10 ошибок вендоров в продаже инноваций

Спільна зустріч 14 травня учасників енергоринку з КАУ, АППАУ та інститутами НАНУ. Організатор – Київський академічний університет.

Київський Академічний Університет

НАН України та МОН України

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України

Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України

Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України

ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”

Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України

 

Нетворкінг-сесія Open Innovation Meetup KAU

 “Інноваційні рішення в енергетиці: можливості співпраці науки та бізнесу”

В рамках конференції

“ФУНКЦІОНАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ — ФМІЕ-2019”

 Дата:  14 травня (tbc)

Місце проведення: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 36 (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України)

[table id=12 /]

До зустрічі інситути НАНУ підготували свої каталоги, – ви можете з ними ознайомитись за посиланнями

• Науково-технічні розробки в гірничій справі
• … в енергетиці
• … по сенсорам

Якщо у вас іннваційні пропозиції по вказаним темам, або ж вас зацікавили напрацювання НАНУ  – напишіть нам на info@appau.org.ua, – для остаточної реєстрації необхідно буде пройти невеличке опитування.

 

Партнери заходу.

Скоригований графік подій АППАУ на травень включає наступні події виглядає наступним чином:

• 14 травня – мітап НДІ-Енергетичні холдинги: розгляд дослідницьких напрацювань та інновацій 4.0 для Енергетики. Детальніше. Участь – по запрошенням.
• 17 травня – 2-га зустріч клубу Discovery 4.0(спільнота технічних експертів), по темі «3D: адитивне виробництво та проектування в машинобудуванні» – лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0. Детальніше.
• 20 травня – круглий стіл – перша зустріч учасників проекту «Дорожня карта цифрової трансформації в Харчовій та переробній промисловості», м. Київ. Орієнтована на учасників проекту, що стартує в АППАУ.  Участь по запрошеннях та для учасників проекту. 
• 21-22 травня – конференція «Інноваційні екосистеми промислових хайтек», м. Запоріжжя. Планується відвідання великих підприємств. Організатор – Запорізька ТПП, АППАУ – партнер та співорганізатор контентної частини. Попередній анонс.
• 28 травня – третя сесія Strategist 4.0 на тему “Інструменти стимулювання та розвитку інновацій в Індустрії 4.0 – світовий бенчмарк”, Київ, HUB 4.0. Анонс.

Запрошуємо до участі в заходах.