Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

2-га зустріч в клубі Discovery 4.0

Технології 4.0 для проектування та адитивного виробництва в машинобудуванні

Продовжуємо дискусії експертів навколо головних тенденцій в технологіях 4.0. 17 травня в клубі Discovery 4.0 будуть кращі експерти в області проектування та адитивного виробництва в машинобудуванні.  Тематика включає огляд існуючих напрацювань, світових тенденцій та позицій українських розробників на світовій арені.

В програмі

  • Про клуб Discovery 4.0 (Олександр Юрчак, АППАУ)
  • Презентації інноваторів Індустрії 4.0 по заданій темі
    • «Прогрестех – Україна» (Андрій Фіалковський)
    • IMATEK (Данило Приходько)
    • АРКАДА (Олександр Парамонов)
    • КБ “Південне” (Анатолій Трубін)
  • Панельна дискусія «Виклики. Позиціонування. Переспективи розвитку».

Зустріч пройде в HUB 4.0 за адресою пер. Ярославський 1/3 з 14:00 до 17 години.

Вартість квитка – 300 грн.

Реєестрація –  за посиланням.

 

IP Marathon

16 травня 2019 року відбудеться фінал «IP-Marathon – марафон з інтелектуальної власності», організований державною організацією «Національний офіс інтелектуальної власності» та УкрІНТЕІ за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та  Міністерства освіти і науки України.

У фіналі IP-Marathon будуть презентувати свої інноваційні проекти учасники, які пройшли курс більш ніж 100 годин щодо інтелектуальної власності та її комерціалізації і отримали додаткову менторську підтримку щодо оформлення презентацій від таких досвідчених підприємців:

– Макс Герасічев – співзасновник компанії Brandstarter, консультант з краундфандингу, підприємець;

– Дмитро Розенфельд – спеціаліст із презентацій, засновник агенції “ROZENFELDOFFICE”;

– Олександр Кульвановський – радник з інновацій, керівник з 25-річним стажем у сфері телекомунікацій, інформаційної безпеки, IT та менеджменту;

– Вероніка Кобзиста – медіа-консультант державних проектів і політичних лідерів, засновниця консалтингової агенції 9.Department.

Фінал «Марафону з інтелектуальної власності – IP Marathon» відбудеться в рамках Всеукраїнського фестивалю інновацій у Торгово-промисловій палаті за адресою: вул. Велика Житомирська, 33, зала «Колізей», з 14:00 до 19:00.

Запрошуємо стати свідками народження національних інноваційних проектів, а можливо  стати інвесторами або партнерами кращих з них! Чекаємо на вас!

ПРОГРАМА:

14:00 – 14:15   урочисте відкриття

14:15 – 14:30   вітальне слово партнерів

14:30 – 16:00      презентація проектів фіналістамиІрмарафон

16:00-16:30       Кава – брейк

16:30 – 18:00     презентація проектів фіналістами ірмарафон;

18:00 – 18:30     визначення переможців ІP Marathon;

18:30 -19:00      урочисте нагородження переможців ІP Marathon.

 

 

Форум «Цифрова економіка: МСБ на шляху до автоматизації»

21-22 травня у виставковому центрі «Козак-Палац» (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б) відбудеться форум «Цифрова економіка: МСБ на шляху до автоматизації». Захід організовує Центр інформаційної підтримки бізнесу м. Запоріжжя, заснований на базі Запорізької торгово-промислової палати за підтримки ЄБРР в рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. Партнер заходу – Асоціація Промислової Автоматизації України.

Форум має на меті створити дискусійний майданчик для фірм-розробників обладнання та програмних рішень щодо автоматизації виробництва та підприємств, що вже впровадили ці технології або планують це зробити у найближчому майбутньому.

Перший захід «Цифрова економіка: від індустріального до інформаційного суспільства» був організований Центром інформаційної підтримки бізнесу м. Запоріжжя у минулому році. Нові технології, які пропонує науково-технічний прогрес з метою підвищення продуктивності праці, виходу на закордонні ринки, розвитку підприємства об’єднали більше 200 учасників. Це представники не тільки Запорізького, а й інших регіонів України: промислові підприємства та комунальні установи Дніпропетровської, Донецької, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Одеської, Харківської, Хмельницької областей. До Запоріжжя завітали фахівці у сфері електронних комунікацій, промислової модернізації, ІТ-автоматизації, керівники підприємств, на яких впроваджуються цифрові технології, загалом – 28 експертів.

Практичними прикладами впровадження автоматизованих систем та інноваційних технологій поділяться провідні вендори та системні інтегратори, серед яких – члени АППАУ, – «Інфоком Лтд» (м. Запоріжжя), “Азов-контролз” (м. Маріуполь), “Контрон-Україна” (Київ), “ГігаКлауд” (м. Київ), партнер член руху Індустрії 4.0 “Іматек“, “Тріада-зварка” (м. Запоріжжя). Також буде ряд партнерів – як “Держпромзовнішекспертиза” (м. Київ). Активну участь у форумі взяли представники вищих навчальних закладів, науковці.

Цього року організатори планують розширити аудиторію заходу: запланована участь підприємців різних секторів економіки: машинобудування, металообробки, легкої промисловості, переробки харчових продуктів.

В рамках форуму буде підписаний Меморандум про співпрацю та створення кластеру “Інжиніринг. Автоматизація. Машинобудування” в Запорізькому регіоні.

Також велику увагу планується приділити «success stories» – успішним історіям компаній Запорізького регіону, які вже впровадили системи автоматизації виробництва та обліку баз даних. Зокрема, ми очікуємо на окремі матеріали нашого провідного члена АППАУ, запорізький “Інфоком Лтд” в області безпілотного наземного транспорту.

Участь – безкоштовна. Запрошуємо!

РЕЄСТРАЦІЯ

ПРОГРАМА

За додатковою інформацією звертайтеся за електронною адресою bsc-zp@e-tpp.org або за телефоном+38 (061) 233-11-72, (050) 484-11-97.

Опитування «Цифрові технології для харчової та переробної промисловості»

В рамках проекту «Побудова дорожньої карти цифрової трансформації харчової та переробної промисловості» проводиться опитування ринку.

В анкеті – всього 9 запитань, відповіді на які займуть від 5 до 7 хв часу. Мета опитування – вияснити пріоритети підприємств по відношенню до чинників конкурентоздатності, виробничих стратегій та цифрових технологій. Окремо, є кілька запитань щодо викликів з кадрами.

Запрошуємо керівників харчових підприємств пройти це опитування. В результаті ви отримаєте

  1. Повний бенчмаркинговий звіт «Індустрія 4.0 в харчовій промисловості: Україна та світ»
  2. Запрошення до інноваційного конкурсу в рамках проекту.
  3. Допомогу в складанні вашого бізнес-кейсу на вказаний конкурс.

KTHL #2 –  інсайти травня

Keep in Тouch and Hold the Line (KTHL) – «будь на зв’язку і тримай стрій», – можливо ще незвичний, але дуже важливий заклик, який виник в АППАУ в лютому.

Він звісно потребує роз’яснення. Кількість напрямів розвитку, проектів –  й відповідних комітетів, робочих груп, івентів, нарад тощо – стає надто великою. Й не тільки для виконавчої дирекції, але й для самих членів. Адже все це провокує надмір інформації. Крім того, весь час з’являються нові партнери, нові можливості, нові події. Щоб не заплутатись у всьому цьому є тільки 1 перевірений спосіб – тримати свій фокус, свою «лінію» – свій стрій. Вираз Hold the line навіяний образом з «Гладіатора», де наш герой групує в стрій свою малочисельну групу перед натиском більш чисельних варварів.  Тільки разом можна вистояти. Тому надзвичайно важливо для кожного з наших лідерів тримати свою лінію (стрій), й групувати навколо неї свої ряди. Наші «варвари» – це інформаційний шум, несуттєві події, непріоритетні завдання, всяка рутина, не профільні активності – і з плином шаленого часу, все це може відсувати стратегічні завдання розвитку далеко-далеко.

Keep in touch – особливо важливо в цю епоху інформаційного онлайн перевантаження. Вичленити з інфо шуму саме головне, дати зворотній зв’язок товаришу чи колезі по роботі, дійти разом спільних висновків – стає безцінним. Й особливо в горизонтальних та різнородних спільнотах, як наша. Адже тут немає ніякого прямого звітування чи обов’язкових комунікацій – маю на увазі, між нашими членами, а також від членів до виконавчої дирекції чи до інших партнерів.

Тому, Keep in Touch and Hold the Line – наш головний «рецепт»-метод встигати за подіями, фокусуватись на головному й не збиватись зі стратегічного курсу. Щодо останнього – він визначений Національною стратегією Індустрії 4.0, а також планом розвитку АППАУ на 2019.

Періодично виділяти саме головне за період часу – і мій персональний виклик. Оскільки, я й так пишу та комунікую багато про наші події, – люди не встигають. Я це знаю. В мережах ходять слухи, що то робить мій двійник чи бот, на що я віджартовуюсь, що тема цифрових двійників дійсно недорозвинена в Україні

Отже, що найважливішого було в травні? Не зважаючи на короткий період, подій багато. Ось мої інсайти по ним

  1. Мітап ДТЕК – НАНУ: ми знали, що інноваційний потенціал НАНУ є. Але я не думав, що він настільки дотичний до Індустрії 4.0. Відразу кілька виступаючих демонстрували високий рівень розробок, які безумовно можуть бути цікавим ринку. Все-ж, загадковим для мене залишаються 2 речі – чому так бездарно керівництво НАНУ це марнує (маю на увазі повністю відсутню функцію маркетингу), й чому сам ринок, наші замовники не хочуть хоч трішки «покопатись» краще в цих ресурсах – адже 100% там є багато цікавого та корисного. В контексті цих двох «чому», очевидно, що інструмент мітапів правильний – вітання КАУ та Володимиру Ночваю.
  2. 2-ий клуб Discovery 4.0 викликав одночасно й розчарування, й радість. Розчарування – оскільки ніякого ажіотажу тема профілювання інноваторів не викликає. Одна справа піаритись в чи піарити лендскейпи, й зовсім інша – прийти на зустріч експертів й розібратись детально, що ж там є і хто там є в тому чи іншому сегменті 4.0 (ІоТ, 3D, VR/AR – без різниці). Хто що пропонує – і вже сьогодні, вже тут? Тому прикро, що такі речі мало цікавлять ринок – й особливо, наших замовників. А радість – тому, що такі зустрічі завжди дають не просто корисні контакти, а певні відкриття (чому і discovery). Я для себе відкрив та краще профілював «Прогрестех-Україна», як «інший аутсорс» – саме такий, який потрібний тому 90% надлишку українського інжинірингу, який не може себе знайти в цій країні.
  3. Старт проекту Digital roadmap in Agri-Food обіцяє багато цікавого. Тут вже чимало комунікацій в закритій групі на Фейсбук. Маємо кращих експертів на стику Агро-Фуд та Діджитал – як Юрій Петрук, Максим Романов, Максим Тютюнник, Олександр Пупена, Віктор Єгоров. Днями приєднається ще Григорій Щепаник, який добре знає тему Логістики 4.0 та Lean. Для всієї спільноти скажу, що головним інсайтом було спілкування з фінансовим директором групи, що займається виробництвом ковбас. Мені й в голову не приходило що фіндір такого підприємства може особисто бути куратором проекту з впровадження.. MES! Це головне відкриття також відразу нагадало мені про той самий маркетинг від наших інтеграторів – чому ж вони не комунікують про ринкову ситуацію в своїх сегментах ясно, чітко та регулярно? Адже подібна інформація є суперважливою для координації дій учасників ринку. Хто не в темі, скажу, що рівень уявлень про MES в Україні в нашій спільноті до цього був приблизно як – «їх нема й нікому це непотрібно».
  4. Конференція в Запоріжжі була чудовою як по контенту, так і по складу учасників. Вражень тут багато, але якщо про інсайти, то мабуть головним є те, що різновидів #ДієвеПартнерство може бути багато й ми самі до кінця не все усвідомлюємо. Чудові приклади співпраці з ЗНТУ показали за рік «Інфоком Лтд» та «Тріада-Зварка». Інший приклад – про нашу співпрацю з Запорізькою ТПП, що триває вже 5 років. З кожним разом, ми робимо все кращі івенти, наступний крок вперед. Щоб не говорили про ТПП, але те, як запорізці залучають промисловців, як вони промотують різні конференції, які умови надають, – і власне, як ми (АППАУ та члени) наповнюємо ці майданчики контентом, – вартує наслідування по іншим регіонам.
  5. 3-я зустріч Strategist 4.0 подібно до Discovery була радше кулуарною, але не менш продуктивною. Головний інсайт я виніс на персональну сторінку – якщо коротко, маркери деградації промислових хайтек видно всюди й саме тому спільна робота експертів потрібна як ніколи раніше. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Саме експерти мають запропонувати новому уряду та новому парламенту новий порядок денний.[/perfectpullquote]На 25 червня намічена велика зустріч промислових асоціацій та всіх, хто зацікавлений в розвитку промисловості та хайтек. Деталі про це  – згодом.

Важливі новини, крім цих подій

Не пропускайте публікацію про «топ-10 в просуванні Індустрії 4.0» – вона дає не тільки і не просто перелік 10 кращих ініціатив за 5 років роботи! Це певний проміжковий результат нашої спільної роботи і багато деталей там важливі для розуміння «що зроблено, де ми є, і що потрібно далі покращувати».

Звісно, топ-подією кінця місяця став випуск лендскейпу Індустрії 4.0. Там багато цікавого, але якщо про щось 1 головне, то для мене це справжнє проникнення та зростання технологій 4.0 в промислові сегменти. Якщо дивитись виключно з точки зору потенціалу та наявності інноваторів, то не має різниці, чи працює SoftServe в Україні чи ні. Чи те саме про ISSP, чи «Червону хвилю», чи Molfar. Важливо, що вони є і фактично по всім сегментам! А далі це наше спільне завдання розбудити ринок, створити умови й зробити так, щоб наші замовники замовляли ці продукти тут і зараз. А не купували те саме через 5 років й вже упаковане в іноземні бренди.

З гарних новин по лендскейпу, але не тільки – до АППАУ приєднуються ще 2 інноватори 4.0 – миколаївське конструкторське бюро MDEM, лідер українського інжинірингу в суднобудуванні та одеська 482.Solutions – наша надія в проникненні блокчейну в нашу Індустрію 4.0. Олена Жукова, СЕО МДЕМ відразу принесла нам іншу супер-новину – про створення в регіоні кластеру морського сервісу. Ідея та концепція дуже близько до ІАМ, мемурандуми про створення яких ми вже підписали в Запоріжжі та Сумах. Отже, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]кластерний рух в інжинірингу в Україні таки розпочинається![/perfectpullquote]

Й насамкінець, чудова новина з Харкова. Ідея ТДА по кібер-безпеці 1 червня, яка виникла в Севана Мкртумяна широко підтримана членами АППАУ та місцевою ІТ-спільнотою. Севан, Андрій Гуменний (САС), Марина Колесник та Олег Іляшенко (ХАІ), чимало інших колег (включно з кращими експертами від «Сіменс» та «Шнейдер Електрик», “Фенікс-Контакт”, також НУХТ)– «честь» як кажуть наші друзі поляки, й гарного вам проведення цього івенту. Його особливість також в залученні кількох важливих спікерів з Еpam, Softprom, але найбільше – до учасників дистанційно приєднається Марина Кротофіл. Це експерт європейського рівня, яка зараз працює на дуже круту німецьку BASF, що спеціалізується саме в області кібер-безпеки, і є випускницею ХНУРЕ. Головний мій попередній інсайт по цій події – спільнота АППАУ може бути тією ланкою, що розвертає та повертає потужний потенціал ІТ до українського ринку. Не зайве ще раз відмітити, що це буде 1 червня, тобто в суботу і в Харкові! Бачимо, як на очах руйнується стереотип про те, що бренди та інтегратори їздять у відрядження тільки по робочим дням й тільки туди, де є замовники )

Ну а наша головна подія наступного тижня – в Дніпрі. Ми також  будемо мати зірковий й добре міксований склад столичних гостей та місцевої  регіональної спільноти в конференції про сталий цифровий розиток. Супер-важлива тема, для того щоб тримати стратегічну лінію на розвиток Індустрії 4.0 в Україні. Адже все починається, точніше, мало б починатись зі стратегічного бачення цифрового розвитку.

Почуємось – Keep in touch and hold the line.

Олександр Юрчак

Як побудувати сильні бізнес-кейси

Побудова сильних бізнес-кейсів – основа інноваційних конкурсів будь-якого виду чи масштабу. Від того, як ставиться завдання – залежить і рішення, і фінальні оцінки. Здавалось би, це всі знають й ці речі очевидні. Але насправді збудувати сильні (якісні) бізнес-кейси для конкретної галузі не так вже й очевидно. Розглянемо це питання детальніше.

Про дефініції

В проектах дорожніх карт цифрової трансформації (перший проект веж запущений наразі в Харчовій та переробній), ми розглядаємо наступні дефініції

Бізнес-кейс (business-case) – короткий опис проблеми бізнесу, включно з головними вимогами. Бізнес-кейс не замінює технічне завдання, але є початковою постановкою конкретної технологічної чи виробничої проблеми підприємства очима та мовою замовника.

Юз-кейс (use-case) – рішення проблеми (бізнес-кейсу) на мові замовника. Юз-кейс показує всі переваги інновації по відношенню до традиційного вирішення проблеми.

Дорожня карта цифрової трансформації (digital roadmap або roadmap DX) – стратегічний середньостроковий план розвитку в області цифрової трансформації, який деталізує пріоритети та час впровадження нових технологій, продуктів, процесів та організаційних змін.

Відповідно до цих 3-ьох дефініцій, кожен наш проект також розподіляється на 3 етапи. На першому  по етапі будується карта потреба та детальних бізнес кейсів. На другому – по цим кейсам проводиться інноваційний конкурс, де журі відбирає краще юз-кейси (рішення), на третьому – разом з керівниками підприємств будується дорожня галузева карта цифрової трансформації.

В чому проблема побудови бізнес-кейсів

Впродовж попередніх років ми бачили багато конкурсів, чимало з яких дотичні до промислових хайтек. В цілому й визнаючи їх доцільність та якість (особливо в останньому акселераторі з ДТЕК), ми бачимо також багато проблемних місць:

  1. Поверхневість кейсів: опис вміщується в кілька речень, що не дає потенційним учасникам достатнього розуміння про природу та деталі проблеми. Відсилання до замовника не є в цьому випадку ефективним підходом, оскільки в умовах інноваційного конкурсу, кандидатів (та відповідних дзвінків) буде десятки й на 5-му дзвінку замовник це просто припинить. Отже, це не працює.
  2. Нерелевантність інноваційним завданням та підходам: найчастіше тут мають місце 2 речі
    1. замовник ставить проблему, яка давно має вирішення, але не вказує при цьому, що ж заважає йому брати з ринку готове рішення. В результаті, потенційний кандидат -розробник тільки знизує плечима й нічого не залишається, як знову телефонувати.
    2. Замовник не може ясно поставити й описати проблематику, оскільки сам її не бачить.
  3. Завищені очікування: ця помилка може йти від просунутих замовників, які чомусь відразу орієнтуються на найвищі світові стандарти, але при цьому якось забувають за власний рівень. І не тільки технологій, але й також культури виробництва, стану фінансів, розуміння масштабів необхідних перетворень тощо. Як каже СЕО Укрпошти Ігор Смілянський – «не можна з колгоспу й відразу в блокчейн».

Причини цих проблем можуть бути різними, але те, що найбільше проявляється в області промислової автоматизації та ІТ, й що найважче вирішувати – це пункт 2В.

Якщо в нас усвідомлення цих фактів тільки формується й ще не визнано в широких кругах, на Заході це вже класифікується як явище в інноваційному менеджменті, з формулюванням «Замовник не знає, що він не знає».

“Building a business case is difficult because you don’t know what you don’t know” – каже LNS, провідне дослідницьке агенство США, яке спеціалізується в області цифрової трансформації в промисловості. Мова про те, що ви не можете збудувати ваш бізнес-кейс, бо часто ви знаходитесь в старій парадигмі мислення. Тобто, це те саме що сказав, Енштейн про неможливість робити щось нове й думати по-старому.

Але те саме ми вивели 3 роки тому в серії хакатонів на АМКР, коли вияснили, що даремно інтегратори чекають від замовника постановки ТЗ на інновації – на 2-му та 3-му «рівні мислення» сам інтегратор, як більш досвідчений має запропонувати інше бачення та інші підходи, й сам ставити ТЗ.

Те саме зовсім недавно сказав Максим Тютюнник,  екс-головний інженер в Кока-кола, Данон та Рошен  – «якщо інтегратор (розробник) справжній профі, то формулювання ТЗ (кейсу) йде радше від нього, ніж від замовника».

Іншими словами – припущення, що замовник (більшість) здатні поставити ринку просунутий бізнес-кейс на інновацію є хибним в самій своїй суті. І хибність тим більша, чим менш освічений замовник, чим менше він орієнтується в інноваційних підходах та технологіях.

Отже, ще раз переформулюємо головну проблему побудови сильних бізнес-кейсів в промислових хайтек  –

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«побудувати сильний бізнес-кейс складно, тому що замовник не знає, що він не знає».[/perfectpullquote]
Наприклад, не тільки замовники, але й чимало фахівців не знають, що таке коботи – колаборативні роботи. Вони не знають їх можливості, їх вартість, ROI впровадження, можливих підрядників в Україні, можливості використання тощо. Тоді чи будуть вони і яким чином ставити завдання, наприклад, щодо автоматизації рутинних операцій – скажімо, в складанні чи упаковці, де сьогодні використовується ручна праця?

 

Приклади інноваційних бізнес-кейсів

№1 –  зниження простоїв обладнання та виробничих інцидентів шляхом просунутої аналітики даних

Проблема. На більшості підприємств встановлені SCADA  системи, які зберігають графіки витрати і тиску трубопроводах. Оперативний персонал або взагалі не аналізує графіки процесів (наприклад CIP) або не має достатньої кваліфікації. Зважаючи на велику кількість даних, фахівці які можуть виконати аналіз, починають його виконувати лише після будь-яких інцидентів. Наслідками цього є простої обладнання, інциденти харчової безпеки, травмування персоналу.

Ідея рішення. Сьогодні ця проблема ніяк не вирішується. Хоча інциденти можна  було б попередити, якщо отримати експертний висновок про аномалії в графіках витрати і тиску.

Вимоги замовника до подібного рішення. Необхідно отримати дані для аналізу зі SCADA системи, продовжити термін накопичення. Далі необхідно розробити математичну модель або провести навчання нейромережі для розпізнавання аномальних відхилень від штатної зміни типу продукту або продуктивності установки. Достовірне розпізнавання в 70% буде успішним результатом. Допускаються інші методи обробки, але [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]важливий результат – чіткий експертний висновок-попередження про аномалії.[/perfectpullquote]

Наслідками цього рішення буде попередження про можливі простої обладнання, інциденти харчової безпеки, травмування персоналу. Масштаби впровадження реально великі – мова про переважну більшість підприємств харчової промисловості. Головною перешкодою наразі є повна відсутність подібних пропозицій від ринку.

№2 – Автоматизація переміщення упаковки по заздалегідь встановленими маршрутами замість використання ручних гідравлічних візків

На більшості підприємств доставку упаковки зі складу на лінію фасування виконує людина. Відволікання людських ресурсів на однотипні повторювані операції по переміщенню упаковки зі складу на лінію фасування має наслідками систематичні пошкодження стін, обладнання та упаковки при відхиленні в швидкості і траєкторії руху, механічні травми персоналу.

Ідея рішення. Можливе рішення полягає в тому, щоб запропонувати повністю автоматизований візок, який  рухається без участі людини за заданим маршрутом в заданий час із заданою швидкістю. Візок оснащений датчиками перешкод, може зупинятись і продовжити рух.

Вимоги замовника до подібного рішення. Необхідно запропонувати в оренду або лізинг з технічним обслуговуванням автоматичні візки з вантажопідйомністю 100, 250, 500 кг. Окремо – провести навчання персоналу замовника по налаштуванню та змінам маршруту.

Наслідками впровадження буде скорочення виробничих втрат, які пов’язані з пошкодженням обладнання, будівель і упаковки, зниження травмування персоналу, а також зниження чисельності персоналу. Для оцінки економічного ефекту варто взяти до уваги кількість в Україні харчових підприємств (22 000), відповідно парк ручних візків складає близько 220 000 штук.

№3 – використання електрично активованої води замість хімічних реагентів для мийки обладнання CIP

Процеси СIP (clean-in-process)  – мийки обладнання, – є щоденним, обов’язковим ритуалом в харчовій промисловості. Для мийки обладнання використовуються їдкі, токсичні і корозійно-активні речовини такі як гідроксид натрію (NaOH каустик) і азотна кислота (HNO3) з високою вартістю, які в кінцевому підсумку скидаються в навколишнє середовище. Наслідками цього є висока вартість концентратів кислоти і каустику, високі ризики хімічних опіків персоналу в процесі експлуатації, а також навантаження на навколишнє середовище при скиданні.

Ідея рішення. Обладнання на основі принципу електрохімічної активації розчинів дозволяє отримувати миючі розчини з води, такі розчини розкладаються з плином часу без шкоди для довкілля та персоналу. Але подібних пропозицій на ринку немає.

Вимоги замовника до подібного рішення. Необхідно провести попередній аналіз застосування для мийки в конкретному виробництві. Далі в тестовому режимі надати пересувне обладнання для отримання електрично активованої води в оренду або лізинг, провести навчання персоналу.

Наслідками впровадження подібного рішення буде істотна економія на закупівлі каустика і кислоти. Також – відсутність нещасних випадків на виробництві пов’язаних з опіками.

Про масштаби. У харчовій промисловості зайнято 12,8% працездатного населення країни. Щорічно хімічні опіки отримують більше 100 чоловік. В середньому харчове підприємство витрачає і скидає в навколишнє середовище 120 тон каустику в рік.

 

Підходи АППАУ до побудови кейсів в проекті Agri–Food

Вищевказані бізнес-кейси запропоновані фахівцем, який має 10 років досвіду роботи як головний інженер на великих харчових підприємств, а також 15 років досвіду розробника – інтегратора автоматизованих систем управління. Саме тому «ідея рішення» в них згенерована швидко і, на наш погляд, вдало. Але в більшості випадків, підприємствам важко згенерувати подібні ідеї швидко й, тим більше, якісно сформулювати їх, а також вимоги до рішення.

Тому в нашому проекті по розробці дорожньої карти Agri-Food ми широко використовуємо колаборативні методи

  1. В цілому ряді випадків ініціатива створення подібних кейсів має належати системним інтеграторам. Вони мають величезний досвід впровадження, бачать картину в цілому по галузі й можуть генерувати нові ідеї швидше й більш точно. Й звісно, коли вони це роблять разом з замовником.
  2. Якщо замовник вагається чи не має часу розробити детальний бізнес-кейс, не має надійного партнера – інтегратора, на допомогу прийдуть наші експерти. Зараз в проекті їх є 6, всі вони мають різний досвід. Також можливе залучення наших профільних інтеграторів – в складі АППАУ є близько 10 інтеграторів, що мають досвід роботи в харчовій промисловості. Є також 2 Центри 4.0, де також є чимало кваліфікованих фахівців – викладачів, з практичним досвідом роботи з підприємствами.
  3. Сам замовник пропонує свій кейс – ми разом його обговорюємо та затверджуємо.

Для всіх цих випадків АППАУ пропонує стандартний шаблон – власне, вищеприведені кейси вже зроблені з подібної структури.

Разом ми пропонуємо створити не менше 5-7 кейсів по головним сегментам (як масложир, елеватори, молочна, цукрова…), всього організатори проекту ставлять за мету напрацювати не менше 30 якісних бізнес-кейсів.

Паралельно вже запущене опитування ринку, яке виявить пріоритети підприємств по відношенню до факторів конкурентоздатності, виробничих стратегій та самих цифрових технологій.

Зайве наголошувати на взаємній користі подібної роботи. І все-ж ще раз зазначимо ці переваги

  • Замовники отримають детальну картину потреб та типові бізнес-кейси. Разом з бенчмаркинговим аналізом (порівнянням з іншими країнами), це задасть чіткий вектор наступних дискусій, змін та розвитку для всієї галузі
  • Інтегратори та розробники отримають ясну аналітику щодо пріоритетів замовника, їх бізнес-кейсів й зможуть готувати свої інноваційні рішення
  • Разом, й на галузевому рівні ми зможемо визначити спільні пріоритети та завдання розвитку.

Ідея тотальної, «перехресної» колаборативності – важлива відмінна риса і цього проекту, і, в цілому, підходів АППАУ в українській Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Ми вважаємо, що фахівці набагато швидше та ефективніше можуть створювати інноваційні рішення у співпраці, ніж в конкуренції між собою, чи в жорсткому розділенні замовник vs розробник.[/perfectpullquote]

Проект триває – запрошуємо всіх бажаючих, на даному етапі пропозиція є для харчових підприємств, медіа-партнері та технологічних провайдерів – спонсорів проекту. Для інтеграторів ми пропонуємо надавати свої бізнес-кейси за вказаним вище шаблоном – їх можна надсилати за адресою info@appau.org.ua

Деталі – на сайті https://agri-food.appau.org.ua/

Panorama of offer and needs from Ukraine in energy sectors

Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU) unifies 40 permanent members who provides solutions and services in the area of Industrial Automation and IT.

APPAU sees its main mission in developing local market through performance of three roles:

  • we accelerate acceptance of major international standards in the field of Industrial Automation (ISA/IEC/ISO). We promote the standards, we train specialists, and we advocate local validation of the standards;
  • we facilitate dialogue among main players (end users, system integrators, vendors and universities) in order create common clear goals and roadmaps of modernizing local industries;
  • we find and invite partners and with them create new value-added services around missing elements and gaps in local market ecosystem. Typically, our partners close market gaps in new products, marketing, education & training, standards, innovation etc.

We also welcome foreign partners of different kind and provide them marketing and information services.

APPAU is also the founder of local movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’ unifying 60 members. We make part also in Government initiative ‘Digital Agenda Ukraine’.

Engineering potential  and offer from Ukraine

Facts & stats about Ukraine:

  • Ukraine is in top-10 IT outsourcing countries of the world, with no less than 100 thousand skilled IT-developers and 15 thousand engineers in industrial automation;
  • Ukraine is home to around 70 Control System Integrators covering major industries (Energy Generation & Distribution, Metal & Mining, Food & Beverages, Infrastructure etc.).
  • Around 40-50 System Integrators are exporters; 20 System Integrators (only in APPAU) operate OEM (Original Equipment Manufacturer) facilities, enabling them to function as machine builders perform in the field of process engineering.

Ukrainian System Integrators export services and outsource staff worldwide. You can count on reliability, good price and quality of our members. Here is just 3 good references

  • Techinservice Group (techinservice.com.ua/en ) have been working for a while with many German, French, Eastern European and Central Asian industries. They provide a large variety of machinery and services, and they build plants in turnkey mode in sugar, food & beverage.
  • Terawatt Group (terawatt-group.com) is a strong player in Metallurgy. They provide complex control solutions in the field of iron & steel industry, their key application is around blast furnace.
  • Luxoft (https://www.luxoft.com/) is a leading international company with headquater in Suisse and developer base in Ukraine, well known worldwide for its quality of IT-development product in many industries. Luxoft is member of Industry 4.0 APPAU founded in Ukraine.

 

Potential needs and opportunities for South Korea technologies providers in Ukraine

Typically, our members have 5 kind of unsatisfied needs and expectations

  • Better access to financial resources and mechanism. The cost of money is very high in Ukraine (up to 25% of loan) that stops financing of many potential projects especially in Energy sector. The same time energy generation industry has very old assets where 70-80% needs to be replaced nearest 5-15 years.
  • Application expertise and solution-based approach in new technologies. Because of low level investment many projects were frozen in Ukraine during years. That’s why many local companies had no possibilities to follow-up the latest technologies evolution in practice.
  • Better understanding of new models and mechanisms how modern energy generation & distribution markets can and should work. In particular, Ukraine need to speed-up the evolution of renewable energy production.
  • Better knowledge of new energy saving technologies based on new intelligent (smart) devices and products. Even the Ukrainian market is traditionaly open for Western products, Asian products including from Sought Korea are not so well spread through Ukraine. Many distributors and system integrators are open to discuss about new products and services. Ukraine remains last position in Europe regarding energy consumption ration in manufacturing.
  • Better knowledge of how new innovation and R&D can be managed in Science and Technology park. Ukraine has just few working techno parks but most of companies do not understand the idea of unifying in common development place and need to better understand how it works on practice.

More info about energy sector, see https://en.wikipedia.org/wiki/Energy_in_Ukraine

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Welcome to Ukraine to find the right partner in Engineering, Local Distribution and Outsourcing![/perfectpullquote]

www.appau.org.ua

info@appau.org.ua

 

 

Current status of deployment of Industry 4.0 projects 

The project of National strategy 4.0 (here in Ukr) has been created by APPAU experts on Dec-2018. Since that time, it is largely communicated to State bodies to find synchronization points and to establish common plans. The total cost of projects is estimated in 25 million Hryvna. Till May-2019 no project is accepted or validated by Government, as well as the Strategy itself.  

Current Status and Priorites:

On Jan-2019 APPAU takes the decision to support 6 projects (of 13) by own means. On Feb-2019, some communication starts between APPAU and Ministry of Education and Science (who is responsible for new Innovation strategy), later with Ministry of Economic development and Trade. However, chance to find true support and financing by State stakeholders are estimated by APPAU as close to zero. The big round table ‘Government – Business: synchronization in project Industry 4.0’ is planned on 14th of March.   

Nevertheless, communication and search of partners lasts.  

The general map of projects scope is the next.

 The current, still not validated initiatives are in yellow, the validated and launched ones are in green. 

 

  Resuming, the most prioritized projects where APPAU look for donors and partners concerns of 6 main directions:  

  1. The audit of innovative potential, at the regional and industry level.  
  2. Creation of industry roadmap of digital transformation (2 sectors are in focus, Food and Machinery) 
  3. Fostering of innovative ecosystem at the base of network of regional Center 4.0 as well as creation of regional EAM clusters (Engineering, Automation, Machinery) 
  4. Development of export potential / creation of trade mission to support cluster and 4.0 developers 
  5. Standardization / the large implementation of new standards IEC/ISO compatible woth RAMI model of Industry 4.0. The focus is made on standards relevant to cyber-security and safety. 
  6. Collaboration with EU: improving our visibility and funding  

The list of all projects with concern of mentioned directions is done in the table below.  

There is also more detailed description of many of mentioned projects.

 [table id=14 /]

This website uses cookies to improve your web experience.