Виконавча дирекція АППАУ

Восприятие любой новой темы инноваций всегда неоднозначное – сообщество быстро делится на «оптимистов» и «скептиков – пессимистов». Обычно первые немного переусердствуют, пытаясь рисовать картину будущего яркими, солнечными цветами. Вторые наоборот – красят все в темные, низвергая новых идолов или говорят «что тут нового, – мы и так это давно уже делаем». Знакомо?

Как быть в таких ситуациях? Наш ответ – знать реальную картину и слушать практиков. Верить в будущее, но знать путь к нему. Именно такой подход мы увидели в интервью  Adrian Jennings (Адриана Дженинг), вице-президента Ubisense, поставщика ПО в области промышленных предприятий и новых технологий IIoT, – для издания CFE Media. Дженнинг опровергает множество иллюзий  о 4.0 или Интернете вещей как панацее или быстром успехе. Однако он ясно говорит о революционных изменениях и показывает, как выстраивать реальный путь, по которому уже движется множество инноваторов.  Даем сокращенный перевод из е-издания Digital IIoT report.

***********

Концепция Industry 4.0 дает много обещаний по улучшению эффективности производства, однако реалии многих заводов таковы, что те далеко не всегда готовы. У многих предприятий еще нет множества вещей даже в области 3.0. Недавнее исследование Ubisense показало следующую картину для сборочных и дискретных производств:

• 40% предприятий не имеют данных в реальном времени, которые бы показывали состояние их производственных процессов
• Более 80% респондентов полагаются на человеческий фактор, когда речь идет об изменениях процессов. Но затем  85% ошибок в производстве связаны с ошибками персонала.
• Закупочные службы почти 10% производителей тратят половину дня на поиски необходимых запчастей, оборудования или поставщиков
• Почти 15% производителей не ставят высокие приоритеты задачам обслуживания и ремонта.

CFE MEDIA: Вы работаете со множеством клиентов во всех областях производственных процессов. Были ли Вы удивлены этими результатами?

JENNINGS: Где-то «да», – например, что 10% производителей тратят половину дня на поиски , 40% предприятий не имеют данных в реальном времени, а 50% не успевает следить за изменениями в ходе процесса. Но если задуматься, это соответствует нашему опыту в разных секторах сборочных производств.

В целом, я хочу сказать, что картинка полностью роботизированных производств автомобильных гигантов не соответствует реалиям большинства сборочных производств в мире. На большинстве сборочных, мелко-серийных производств (тракторы, экскаваторы, большие самолеты, уборочная техника и т.п.) доминируют ручные операции. И в таком свете, результаты исследования вовсе не удивляют.

CFE: Что Вы считаете самыми большими барьерами во внедрении Industry 4.0? И где больше здесь барьеров – в области человеческого фактора или финансов? 

JENNINGS: Я сделаю одно заявление. Я не думаю, что кто-либо – даже в автомобильной промышленности внедрил уже сегодня Industry 4.0 в полном объеме. И именно потому, что предприятия имеют серьезные барьеры. Есть такая привычка думать, что любые автоматизированные процессы являются как бы готовыми к Industry 4.0, поскольку 4.0 – это о взаимодействии кибер-физических систем. А нам говорили и ранее о 3.0, как о массовом проникновении микро-процессоров и компьютеризованном контроле. Что тогда это такое, как не взимодействие кибер-физических систем? По крайней мере – начало этого в локальных масштабах?  Я думаю, что критически важно переосмыслить, что Industry 4.0 это о совершенно других масштабах интеграции этих систем, и почему здесь на первое место выходят технологии Интернета вещей.  Главная парадигма,  что стоит за этим – мы получим детальную и в реальном времени информацию о состоянии любого процесса или продукта в цепочке ценности, – от заказа и до отгрузки готовой продукции. Это – именно то, что обеспечивает гибкость производства в ответе на внешние изменения и вызовы среды.

Если так смотреть, то я думаю, что есть 4 главных барьера в Industry 4.0: сети, безопасность, навыки и культура. Вероятно, сети и безопасность идут рядом, так как они очень взаимоувязаны.  Сети – так как нужно собирать данные с разных участков, и поэтому вы нуждаетесь в надежной сетевой инфраструктуре, способной собирать все данные в одной локации. Даже сбор на серверах не является такой уж элементарной задачей. Ведь беспроводные сети так и не получили массового применения – есть ограничения для критических приложений и они недостаточно надежны. А проводные сети –  дорогие при установке. Поэтому проблема остается. Многие предприятия просто не имеют надежной сетевой инфраструктуры, способной обеспечить все обмены по предприятию, а также позволить обмены с подрядчиками и поставщиками. В этих рамках проявляется 2-ой барьер – проблема безопасности. Industry 4.0 требует широкополосной, высокоскоростной сети с низкими задержками, которую типично предлагают операторы телеком. Но они не покрывают требования ОЕМ (производителей машин и линий).

Таким образом, вызовы IT в области сетевой инфраструктуры – критические и не только по финансовым причинам. Большинство пром. предприятий ведомые соображениями улучшений в технологических процессах. В лучшем случае, есть понимание автоматизации и соответственно руководящие должности в технических департаментах занимают люди с этим опытом. А IT – это просто поддерживающая функция, которую редко рассматривают как область инвестиций на самодостаточных критериях.

В этом контексте Industry 4.0 представляется действительно как сейсмический сдвиг – абсолютно очевидно, что «IT-фикация» необходима для производства. Если производственные процессы должны быть действительно ведомыми интеллектом и данными  в реальном времени, собираемых с датчиков, тогда IT технологи должны занять центральную, лидирующую роль по всем направлениям, ведущим к устройствам « внизу». Это большой сдвиг в мышлении большинства менеджеров разных уровней и это требует видения IT-инфраструктуры как стратегической инвестиции, а не как инкрементальной добавки в проекты АСУ ТП.

Другая культурная проблема – (не) желание людей изменяться. Industry 4.0 – по-настоящему революционная идея и это открывает просто огромные возможности для тех людей, кто готов эту идею принять и реализовать. Но позвольте напомнить, что эта идея – не о технологиях; технологии – просто инструмент. Industry 4.0 – скорее о новых подходах в производстве, и примеры в автомобильной промышленности являются хорошей иллюстрацией к этому.  Когда вы двигаете по конвейеру одновременно 400 автомобилей или, скажем, крыл для самолета, здесь нет места рискам  и  экспериментам.  Industry 4.0 разрушит долговечные, традиционные практики о том, как управлять процесами и она создаст новый уровень гибкости, который превзойдет опыт многих предыдущих поколений. Однако одна технология не способна изменить экономические результаты, пока изменения не пройдут через всю организацию.

CFE: Что касается ваших клиентов, кто уже внедряет Industry 4.0 – как они видят наибольшие выгоды?

JENNINGS: Я упомянул уже, что не вижу полных внедрений 4.0 в автомобильной промышленности. Но многие уже в пути! Я хочу подчеркнуть отличия между всеохватывающими кибер-физическими системами, которые часто упоминаются в Industry 4.0, и локальными кибер-физическими системами, которые добавляют ценность в единственный процесс или в совокупность взаимодсвязанных процессов. Давайте назовем их «кибер-физическими островами» и впишем их в рамки привычных, но продвинутых систем Industry 3.0, или эмбрионных систем Industry 4.0  в ранней фазе – как хотите.

Наш бизнес в Ubisense направлен как раз на создание таких кибер-физических островов и наши клиенты действительно видят определенные выгоды в результате.

Есть много примеров на эту тему – я возьму только два:

• Одно из наших решений позволяет виртуализировать процесс идентификации продукта – это общее требование в сборочных линиях. Традиционно, оно выполняется  либо вручную, либо автоматически – путем установки сканеров на штрих-коды или метки RFID, или другие подобные. Устраняя сканеры штрих-кодов, наши клиенты устранили значительное количество потерь в процессе, достаточное для того, чтобы сократить количество станций контроля на линии. Они делают это, благодаря фиксированной ID инфраструктуре. Другие клиенты благодаря этому сократили время по пере-балансировке, когда постоянная поддержка тех. процесса обеспечивалась за счет инженеров, работающих по выходным.
• Другое решение полностью виртуализирует целую рабочую станцию, создавая зоны контроля технологического процесса в ПО и, таким образом, заменяя традиционную, фиксированную рабочую станцию. Будучи 1 раз виртуализированной, рабочая станция может оптимизировать свою работу в реальном времени в зависимости от разной загрузки продуктами, разных задач и многих других переменных в процессе выполнения.  Один наш клиент использует это, чтобы переключить рабочих для выполнения других задач; другой – для выполнения параллельно нескольких операций.  

CFE: Давайте поговорим о вызовах производителей в области Big Data. Как они могут делать свою работу лучше, управляя данными и чтобы лучше понимать свои показатели эффективности?

JENNINGS: Аналитика больших данных – это набор организационных навыков, который сегодня большинство предприятий просто не имеет. До сих пор, аналитика была на локальном уровне – и часто ограничена на уровне отдельных процессов или небольшого набора связанных процессов. Инструменты аналитики также не были специализированны – если вы посмотрите на большинство отчетов предприятий, вы увидите что лидирующий аналитический инструмент – это Microsoft Excel. Поэтому поиск тенденций и триггеров в этом море кажущихся не связанных между собой данных – настоящий вызов, и больше в области NSA* чем производства.  Производственники должны решить – либо они аутсорсят их аналитику (создавая при этом еще один уровень задач по кибер-безопасности) или нанимают полностью готовый ресурс с необходимым набором навыков из других отраслей. Обе опции имеют свои вызовы, но думаю, что аутсорсинг – это более отдаленное решение: “software-as-a-service” и  “analytics-as-a-service” кажутся очень интересными идеями, но если Industry 4.0 должна объять все аспекты в ее широких рамках и во взаимодействии в реальном времени, тогда и “production-planning-as-a-service”,  “process-control-as-a-service” должны быть также рассмотрены. А в таком рассмотрении усложнения для кибер-безопасности и контроль эффективности SLA**  становятся просто огромными.

CFE:  Хорошо. Но если новый производитель смотрит на то, как начинать реализацию подходов 4.0 – какие должны быть первые шаги?

JENNINGS: Первый шаг – «Стоп!», – я шучу, но только частично. Я уже сказал – Industry 4.0 идет изначально с предупреждением: можно не проглотить все сразу, и поэтому риски –высокие! Это очень большая вещь с огромными потенциальными выгодами и мой совет заключается в том, чтобы откусывать и съедать маленькими кусочками. Я говорил о кибер-физических островах, где вы рассматриваете либо Industry 3.0 в поздней стадии, либо (как я это делаю) Industry 4.0  в ранней стадии. Обе фазы имеют свою логику, свои переходные точки которые вы должны рассматривать. Например, вам не нужны данные в реальном времени из вашей  базы поставщиков 2-го уровня***  для того, чтобы сделать значительный шаг вперед в качестве продукции или в наращивании объема продукции вашего завода. Растущее число доступных решений предлагает сегодня разнообразные датчики для установки в кибер-физические острова по заводу, а также лучший ROI через более прозрачные контроль и смарт-управление.   Эти решения могут быть частью больших проектов с такими же большими ROIs, но этим можно управлять локально и без всякой зависимости от третьих сторон по сетям, безопасности и аналитике данных.  Мой совет здесь: выстраивайте ваши кибер-физические острова сегодня и соединяйте их все – завтра. Как только эти острова заработают и будут создавать ценность, необходимость их объединения станет в разы большей, а ROI – очевидным. До этого полная и всеохватывающая инфраструктура интернета вещей, возможно, не нужна – это будет представлять высокие обещания, но и очень высокие риски.

Источник: Digital IIoT report, 2016, CFE Media

 

Примечания переводчика:

* NSA (National Security Agency) – имеется ввиду новые технологии обработки данных, как – системы биг дата и облачные технологии, машинное обучение и предиктивная аналитика.

** SLA (Service Level Agreement) – общепринятое обозначение требований к сервису и его качеству в областях информационно-коммуникационных технологий, – особенно если речь идет о внешних подрядчиках.

*** 2-ой уровень поставщиков (Tier 2 vendor) – в ИТ, – это поставщики 2-го уровня, – это как правило, не стратегические поставщики, или «запасные», имеющие не столь предпочтительные условия, но необходимые в условиях диферсификации или закрытия узких мест в поставках.

Тема подходов к 4.0 будет топовой в конференциях 20 и 21 сентября, – у вас еще есть шанс зарегистрироваться

 

Наряду с отраслевыми решениями по автоматизации производства основное внимание компании Festo занимает диджитализация. Данное направление не ограничивается лишь «умными» продуктами, а включает все этапы процесса формирования стоимости изделия: начиная с этапа планирования проекта, интеллектуальных компонентов и систем вплоть до производства и профилактического обслуживания. Помимо оборудования, программное обеспечение также играет важную роль для объединения виртуального и реального миров.

Слияние виртуального и реального начинается с процесса проектирования на этапе планирования системы. На примере программы Handling Guide Online (HGO) Festo показывает, как диджитализируются процессы, которые раннее осуществлялись вручную. Заказчик может легко и интуитивно спроектировать на ПК нужную систему перемещения, а затем оформить заказ лишь одним кликом мыши.

Программное обеспечение и интеллектуальные компоненты в основе Индустрии 4.0

Основой концепции Индустрии 4.0 является полностью сетевое и адаптивное производство. Именно поэтому Festo разрабатывает в первую очередь децентрализованные интеллектуальные системы и технологии управления, датчики, приложения и готовые программные модули, необходимые для воплощения концепции Индустрии 4.0. Так, благодаря вышеупомянутому интеллекту, компоненты системы способны взаимодействовать друг с другом.

IO-Link является стандартизированной технологией, которая обеспечивает быструю связь на производственных предприятиях. Сегодня Festo интегрирует IO-Link в различные датчики и исполнительные устройства, такие как пневмоострова, электроприводы и контроллеры шаговых двигателей. IO-Link позволяет быстро запустить датчики и актуаторы, обмениваться массивами диагностических данных, а также выполнять задачи мониторинга состояния. Это позволяет осуществить раннюю профилактику и предотвратить – или значительно сократить – производственные простои. Беспроводная технология ввода/вывода IO-Link – еще один инновационный шаг в сторону большей простоты.

Индустрия 4.0 – системные решения от Festo

Цель Индустрии 4.0 – объединить специализированные решения и сформировать завершенную сетевую систему. В частности, важную роль играют международные и корпоративные стандарты, а также интерфейсы новых IТ-архитектур. В настоящее время они разрабатываются под эгидой различных научно-исследовательских проектов и групп. На первом этапе в качестве коммуникационного интерфейса для новых продуктов Festo будет использовать OPC UA. Не так давно разработчики Festo интегрировали OPC UA в систему управления CPX. Эта децентрализованная система может быть использована для управления электрическими и пневматическими приводами, как в составе технологического оборудования, так и при управлении непрерывными процессами. Она также укомплектована встроенными функциями диагностики и мониторинга состояния, что повышает надежность и производительность. Интерфейс OPC UA также встроен в дельта-кинематическую систему CPX/EMCA, что не только делает систему перемещения более умной и отвечающей требованиям Индустрии 4.0, но и более экономичной.

Решения на базе модульных систем

Компания Festo также разработала мехатронные системные решения с коммуникационным интерфейсом OPC UA по принципу модульной конструкции. Это означает, что системы состоят из отдельных модулей, которые включают инновационные мини-системы управления, приводы и блоки программного обеспечения. Это позволяет быстро и гибко расширять заводы или уменьшать их размеры по мере необходимости и таким образом повышать их эффективность. К примеру, один из уже реализованных проектов Festo – инновационная транспортная система Multi-Carrier-System для гибких производственных процессов.

Профилактическое обслуживание

Все более важной темой для Индустрии 4.0 становится тема превентивного обслуживания. Интеллектуальные машины не только регистрируют данные в режиме реального времени, но также оценивают и сообщают о будущих нарушениях в работе оборудования. Цель состоит в том, чтобы своевременно обнаружить неизбежную поломку и избежать простоев. Один из примеров решений Festo – это компактная система перемещения со встроенными функциями мониторинга состояния и процесса. Это позволяет обнаружить и заблаговременно уведомить о возможных проблемах, что в целом способствует уменьшению количества аварий и положительно влияет на производительность завода. Функция мониторинга состояния была реализована в соответствии с последним открытым стандартом VDMA.  Благодаря ей эффективность установки – повышается.

Еще один пример профилактического обслуживания – модуль энергоэффективности MSE6-E2M, отмеченный многими наградами. Это интеллектуальный блок подготовки воздуха, который не только измеряет давление и расход в соответствии с концепцией Индустрии 4.0, но также может оценивать информацию, принимать решения, основываясь на результатах анализа данной информации и принимать надлежащие меры. Для заказчика автоматическое тестирование утечек и мониторинг в реальном времени означает сокращение энергозатрат и повышение эффективности работы завода.

 

 

1-ша конференція ВНЗ проведена за ініціативи АППАУ в НУХТ в жовтні 2015 показала великий та не реалізований по багатьом напрямкам потенціал кафедр промислових систем керування. В результаті був створений Робочий комітет «Просвіта та підготовка кадрів», з’явились багато нових ініціатив. Водночас, цей рік показав, що реакція ВНЗ, а також інших учасників ринку на традиційні ринкові виклики в області просвіти та підготовки кадрів не є швидкою, до справжнього єднання ще далеко, а на горизонті вже нові виклики як «Індустрія 4.0».

Головна мета другої науково-практичної конференції “Промислова автоматизація. Просвіта ринку та підготовка кадрів”, що пройде у Львові 24-25 листопада – прискорити консолідацію ВНЗ навколо ключових пріоритетних завдань в області просвіти та підготовки кадрів для ринку промислових систем керування.

Головні завдання конференції

1.       Актуальні питання розвитку промислової автоматизації.

2.     Розглянути здобутки та зони росту за минулий період.

3.       Переглянути пріоритети, створити більш дієві механізми для спільної роботи по пріоритетних напрямках

4.       Запропонувати (оновити) спільний пакет послуг з навчання та перепідготовки спеціалістів

5.       Розглянути нові виклики – в області 4-ої промислової революції.

Формат заходу:

·         Дата та місце проведення – 24-25 листопада, Львівська Політехніка, м. Львів.

·         24 листопада планується весь день присвятити пленарним засіданням, обмінам та доповідям. 25 листопада плануються паралельно 2 круглі столи

o   «Механізми ефективної співпраці кафедр АСУ ТП» – орієнтований на викладачів кафедр

o   «Як прискорити вихід готових продуктів для підготовки – перепідготовки кадрів»  – орієнтований на всі категорії учасників ринку

Детальна програма заходу за цім посиланням.·        

Учасники конференції – ВНЗ-и, кафедри АСУ, а також інші категорії – виробники обладнання, системні інтегратори, проектні організації, кінцеві замовники – підприємства.

·         Очікувана кількість учасників – 100-120  чол (в 2015 було 70 чол)

·         Участь в конференції – безкоштовна для ВНЗ та дійсних членів АППАУ / оплата для інших учасників – орг внесок 500 грн (до 2 чол), 1000 грн (3 і більше).

·         До участі в заході запрошуються спонсори та медіа-партнери. Культурна програма передбачає  спільну вечерю 24 листопада та екскурсію по Львову (25-го – після обіду).

 

Орієнтовні питання доповідей на 24 листопада по категоріям

1.       Актуальні питання розвитку промислової автоматизації

·         Метрологічне забезпечення промислових автоматизованих систем управління»

·         Промислові кібер-фізичні системи

·         Стандартизація сертифікація в галузі автоматизованих систем управління

·         Сучасні промислові контролери

2. Стан просвіти на ринку промислових АСУ в Україні та пріоритети розвитку

·         Очікування учасників ринку. Відповідність очікувань до стану програм ВНЗ

·         Актуальний стан по напрямкам просвіти ринку (аналітика)

·         Головні перешкоди в популяризації сучасних технологій та шляхи подолання

·         Вимоги та побажання ВНЗ-ів до інших учасників ринку

·         Пропозиція нових курсів та навчальних програм, доступних для учасників ринку

3.       Питання покращення взаємодії між  ВУЗ-ами та іншими гравцями

·         Прискорення роботи Робочого комітету «Просвіта та підготовка кадрів»

·         Методи Agile в освіті та менеджменті навчальних програм

·         В чому проблеми взаємодії ВНЗ та як їх долати

·         ІТ – як бенчмарк в створенні нових освітніх програм

·         Питання довгострокових відносин в пошуку та підготовки кращих кадрів

4.       Підготовка ВНЗ до нових вимог в напрямку «Індустрія 4.0»

·         Головні напрямки 4.0 – (ІІоТ, Предиктивна аналітика, М2М, АІ, 3D,…) – поточний стан, пропозиції та напрямки розвитку в освітній сфері

·         Як 4.0 впливатиме на зміну підходів до освіти та просвіти – нові моделі навчання

·         Стандарти 4.0 – IEC 61512, 62234, інші – перші здобутки, розвиток в Україні

·         Рух «Індустрія 4.0 в Україні» – роль ВНЗ, приєднання до руху

·         Львівський ІТ-кластер – знайомство

 

В орг. комітет заходу ввійшли представники Львівської «Політехники», НТТУ «КПІ», НУХТ, ХНУРЕ та ДонНТУ,  ДНДІ «Система», Асоціація підприємців Львівщини.

З питань організації – звертатись до Наталії Гоц, – natalia.gots@lp.edu.ua

Заявки на доповіді – до Олександра Юрчака, yurchak.alexandre@appau.org.ua . В заявці вкажіть, будь-ласка, тему та головні тези доповіді.

Додаткова інформація

– звіт конференції 2016

– анонс про початок роботи РК “Просвіта та підготовка кадрів”

Для участі у конференції заповніть, будь ласка, форму:

 

Накануне собрания 17 августа между экспертами развернулась дискуссия – как описать типичные ситуации. На самом деле, чтобы предложить решения «голодных игр» нужно глубоко вникнуть в специфичные ситуации на рынке. Мнения экспертов разделились – от «все индивидуально», – до «все можно свести к 3-5 типичным ситуациям». АППАУ скорее придерживается последнего  – в этом случае мы реально можем работать с кейсами и совместно искать решения. Ниже представляем 3 типичные кейса – первые два описаны глазами интегратора, третий – представляет точку зрения АППАУ – по отзывам самих заказчиков из 3-ей категории.

Ситуация №1:  Развитый заказчик, но сдающий позиции в финале (условное название – «Почти Запад»)

Предприятие – Крупный производитель продукции. Большая часть идет на экспорт.

Решено создать систему учета энергоресурсов масштаба предприятия в рамках программы энергоэффективнсти. На предприятии существует прописанная политика в области АСУТП, АСУП и требования по информационной безопасности. Кроме того, имеется система аккредитации внешних подрядчиков, формально призванная оградить предприятие от недобросовестных, некомпетентных или финансово слабых подрядчиков.

Техническая политика в области системы учета энергоносителей определяется профильными специалистами и ими же разрабатывается и утверждается Техническое задание (серьезный многостраничный документ, детально описывающий требования к системе учетов энергоресурсов, начиная от требований к измерительным приборам и заканчивая интеграцией в ERP).

Для участия в тендере соискатели должны подготовить: Описание технического решения с детальной характеристикой применяемых программных и аппаратных средств, а также обоснованием их выбора, схему автоматизации, схему информационных потоков, предварительную спецификацию программно-аппаратных средств (!!), смету на проведение работ, включая СМР).  В общем, подготовка тендерной документации с обследованием объекта (а это десятки точек измерения) занимает до полугода.

Тендер проводится в несколько этапов. К нему допускаются исключительно аккредитованные на предприятии подрядчики, обладающие своими ресурсами для проведения строительных и монтажных работ. На первом этапе тендера ОТСЕКАЮТСЯ предложения, не соответствующие Техническому заданию и производится оценка спецификаций по индикативным ценам вендоров.

На втором этапе тендера должен пройти выбор победителя. И вот на этом этапе появляется компания «Главрыба», которая за один день проходит аккредитацию и побеждает с ценой в 2 раза меньше, чем остальные участники.

Ситуация №2:  Заказчик «лишь бы дэшэвше» (условное название – «Восток» или  Артель имени Папы Карло).

Артель имени Папы Карло решила на деньги, которые прислали внучатые племянники Папы, построить поножовочный цех. При этом, строить должны были артельщики, а эксплуатировать – внучатые племянники.

Для разработки проекта системы автоматизации поножовочного цеха была выбрана наша инжиниринговая компания.

На этапе проектирования мы обратились к ведущим вендорам для заключения договоров и получения определенных коммерческих преференций, ввиду того, что именно мы взялись вводить их продукцию в проект системы автоматизации. На начальном этапе поведение представителей вендоров было очень радушным.

Однако, в момент розыгрыша первого лота, мы узнали о том, что появились партнеры этих брендов, предлагающие выполнить поставку «ДЭШЭВШЭ».

В результате анализа поставки первого лота, нам удалось доказать представителям как артели, так и внучатым племянникам, что поставка выполнена некачественно и с отступлениями от спецификации. 

При розыгрыше остальных лотов, внучатые племянники и артельщики учли свои ошибки, и отдали поставку нам, о чем и уведомили официальным письмом.

На радостях, мы обратились к Украинским вендорам с предложением предоставить нам приемлемые условия по их продуктовым группам в Украине. И вот тут началось самое интересное….

1. Вендоры Schuckertwerke Gmbh и RegenbogenR Gmbh отказались предоставлять нам условия (фактически они отправили нас к своим дистрибуторам).
2. На вопрос: «а же стать вашим партнером, нам было сказано, что … может быть потом, как-нибудь, возможно, мы и расскажем вам об условиях».
3. Мы с удивлением обнаружили, что после нашего визита вендоры Schuckertwerke Gmbh и RegenbogenR Gmbh дали свои предложения напрямую артельщикам! И что артельщики будут делать с этой горой блочков, панелей, и лямзиков?
4. В этих условиях мы решились на экстраординарный шаг (детали – расскажем на собрании 17 августа)….

Особенности: Как явствует из описания, тендер проводил ГЕНПОДРЯДЧИК (=артельщики), который заинтересован сделать дешевле, не вникая в аспекты стоимости владения, эксплуатационной готовности и прочее…

Для удешевления, производится разбивка оборудования на лоты. Лоты торгуются отдельно, что в результате может приводить к реальному снижению качества поставляемых изделий и даже с отступлениями от проекта. Политика некоторых вендоров направлена на поддержку своих партнеров, а не на сохранение собственной маржинальности.

Многие интеграторы реагируют на такие тендеры путем «дробления» проектов на различные спецификации, где может быть микс оборудования, а не создания комплексного проекта с максимальным применением продукции одного бренда. Поэтому они вынуждены нести дополнительные затраты на перепроектирование в случае вынужденного перехода на оборудование других брендов, а также готовить несколько ТКП с учетом возможной «замены».

Некоторые бренды фактически отказывают в технической поддержке, направляя к партнерам за консультацией на платной основе.

Выводы по обоим кейсам:

1. Ситуация на первый взгляд выигрышная для конечного заказчика. Он платит дешевле. Но несомненно качество получаемого оборудования и качество технического решения в результате ниже (Оба кейса). 
2. На рынке наметилась сегрегация вендоров по их поведению на рынке. Есть договороспособные, а есть организации, действующие по правилам ОПГ.
3. Инжиниринговые компании вынуждены конкурировать не между собой, а с группировками подобных структур, возглавляемых некоторыми брендами. И в случае выигрыша ОПГ конечный заказчик неизбежно проиграет. Сделать «ДУЖЭ ДЭШЭВШЭ» можно только вводя неадекватные замены оборудования или снижая качество оборудования.
4. Сами вендоры в рамках своей ОПГ становятся заложниками подельников, и им некогда заниматься технологическим инновациями и развитием рынка.

Ситуация №3: Развитый заказчик, отстаивающий приоритеты технической политики (условное название – «Почти цивилизация»).

Это обобщенное описание по наблюдениям нескольких предприятий.

Особенности предприятия – аналогично кейсу №1. Типично – это филиалы западных предприятий, которых уже десятки в перерабатывающей и пищевой промышленности. Однако в отличие от кейса №1, начальник отдела АСУ ТП пытается отстаивать принципы и критерии разработанной технической политики и в большинстве случаев имеет серьезное влияние на отдела закупок.

При этом, нужно иметь ввиду реальные сложности, существующие на предприятии. Несмотря на западный менеджмент и многие нововведения, предприятие большое и сталкивается с множеством рудиментов пост-совка

• Воровство и коррупция значительно сокращены, однако все еще остались на многих уровнях. При всем желании, менеджменту не удается отследить и справляться со всеми ситуациями – корни коррупции реально глубокие.
• Сложная бюрократическая система принятия решений играет двоякую роль – с одной стороны она предписывает правила, которые должны способствовать честному прохождению лучших предложений (включая правила пред-квалификации), с другой – в силу  множества задействованных в решениях игроков и департаментов, лазейки всегда находятся. 
• Часто решения сложно принимать, так как предложения многих подрядчиков в области АСУ ТП-ИТ не вызывают  доверия – в то время, как все политики предприятия сориентированы на показатели экономического эффекта, игроки не могут показать этот эффект либо их аргументы не убедительны.
• Также не всегда удается работать эффективно в силу собственной структуры – есть проблемы внутренних коммуникаций, качества специалистов, уровня их подготовки.

Руководители таких предприятий также жалуются на вендоров (включая международных) и интеграторов – часто они дают слабые предложения с точки зрения

1. Соответствия международным стандартам – качества, безопасности,  управления проектами, интеграции ИТ-АСУ. Многие игроки рынка просто не знают этих стандартов, между тем, как они предписаны корпоративными политиками этих западных филиалов.
2. Слабого знания методик расчетов экономического эффекта – включая KPI, которые описаны ISO 22400. Между тем, подобные стандарты и концепции OxE  (Operational Excellence) – это уже реалии, которые мигрируют через те же корпоративные политики в Украину и требуются для выполнения первыми лицами предприятий.
3. Игроки очень слабо адаптируют современные предложения, доступные зарубежом – зачастую их просто нет либо местные менеджеры вендоров говорят продуктовыми «клише», совершенно не заморачиваясь, каким образом адаптаировать эти новинки к местным особенностям. У игроков рынка практически нет современных образовательных программ, учитывающих тенденции Smart Factory, существующие на мировых рынках уже многие годы.

**************

Итак, вот 3 наиболее распространенные ситуации. У нас нет полной картины, нет исследований и мы полагаемся скорее на отзывы игроков. По предыдущим обменам, ситуация №1 занимает около 30-40%, №2 – 40-50%, №3 – менее 10%.

Финальная классификация этих ситуаций будет 17 августа. Присоединяйтесь!

 

 

 

 

Згідно з роспорядженням МОН в цьому році в Україні вперше відбудуться змагання з WorldSkills, до яких зокрема включено мехатроніку та мобільну робототехніку.

WorldSkills International – це міжнародний некомерційний рух, метою якого є підвищення престижу робітничих професій і розвиток професійної освіти шляхом гармонізації кращих практик і професійних стандартів у всьому світі шляхом проведення конкурсів професійної майстерності, як у кожній окремій країні, так і в усьому світі в цілому.  Для будь-якої компанії бути в русі WorldSkills озачає грати у вищій лізі професіоналів. У змаганнях приймають участь молоді спеціалісти незалежно від статусу навчального закладу чи статусу своїх роботодавців.

В організаційному плані WorldSkills International – унікальна міжнародна неурядова організація, у яку входять 75 членів. ЇЇ членами є національні організації, органи чи установи, що відповідають за розвиток професійної освіти та навчання.

Конкурс має більш, ніж 60-річну історію. Проводиться раз на 2 роки. Наступний відудеться у 2017 р. в Абу-Дабі, а в 2019 – у Казані. У конкурсі мають право приймати участь молоді спеціалісти, студенти у віці до 23 років (за винятком 4 компетенцій, де віковий ліміт 25 років).

Глобальному конкурсу передує національний відбірковий конкурс. Україна визначає список професій (кваліфікацій), які можуь прийняти участь у цьому заході. До цього переліку вже включено мехатроніку та мобільну робототехніку.

Сфери змагань:

• Будівництво і будівельні технології
• Креативне мистецтво і мода
• Інформація і комунікаційні технології
• Виробництво та інженерні технології
• Соціальні та персональні сервіси
• Транспорт і логістика

WorldSkills Ukraine, утворена за підтримки Міністерства освіти та науки, знаходиться у процедурі вступу до WorldSkills International.

Детальніше можна переглянути на сайті:

• Мехатроніка: http://www.worldskills.com.ua/kopiya-zvaryuvalne-1
• Мобільна робототехника: http://www.worldskills.com.ua/kopiya-mehatronika

IDC – провідний постачальник інформації і консультаційних послуг, організатор заходів на ринках інформаційних технологій, телекомунікацій і споживчої техніки.

IDC допомагає професіоналам ІТ, керівникам та інвесторам приймати обґрунтовані рішення щодо закупівлі техніки і вибору бізнес-стратегії. 

Більше 1000 аналітиків IDC в 110 країнах вивчають технології, тенденції і можливості галузі на світовому, регіональному та місцевому рівнях. Уже понад 50 років знання IDC допомагають клієнтам компанії в рішенні найважливіших завдань. IDC – дочірнє підприємство IDG, компанії, яка є лідером на світовому ринку ІТ-видань, досліджень і спеціалізованих заходів.

IDC пропонує глобальний погляд на ринок ІТ та тенденції розвитку технологій. Послуги IDC дозволяють клієнтам підвищити свою конкурентоспроможність, знайти нові можливості для розвитку бізнесу і збільшити продажі.

Офіс IDC в Україні був створений у 2005 році, і з того часу продовжує завойовувати репутацію головного джерела даних і прогнозів на досліджуваних нею сегментах ринку інформаційних технологій. Прекрасно усвідомлюючи величезну важливість надання надійних даних, IDC Ukraine пропонує дослідження, засновані на перевірених методологіях, досвіді роботи в 110 країнах, постійних контактах із місцевими компаніями.

Починаючи з 2006 року, офіс IDC в Києві розпочав дослідження сусідніх ринків, а саме в Грузії, Вірменії, Білорусі та Молдові.

 

IDC – єдина міжнародна компанія, що спеціалізується на дослідженнях ринку і консалтингу, та має місцеві офіси по всій Східній Європі, СНГ та Середній Азії.

Більше про компанію IDC див на сайті

Вересень презентував чимало подій, щодо напрямків цифрової трансформації. Вони стосувались різних галузей і йшли з такою частотою, що детально освітлювати кожен було просто ніколи. Складності цьому додавав і той факт, що організатори подій різні, програми, формати – теж, відповідно зловити щось, як загальні ринкові тренди, а тим більше здобути інсайти – не так вже й очевидно.

Намагаємось все ж «зліпити картинку» та зрозуміти краще, що відбувається на українському просторі промислових АСУ – ІТ, й куди ми йдемо.

Інтерпайп – Tech Fest в Дніпрі 17-18 вересня

Те, що «Інтерпайп» першим серед великих брендів взявся зробити потужний Фест хай-тек, з залученням кращих інноваційних розробок, що є в Україні, робить компанії велику честь. Адже ніхто з будь-яких брендів  – наших чи західних, – до цього часу ще не робив подібного. Але незалежно від мотивів «навіщо це Інтерпайпу» – команда маркетингу та піару компанії спрацювала просто на «відмінно». В Дніпрі 17-18  вересня можна було побачити й найновіші розробки ІТ в Україні великих компаній та розробки стартапів від HUB 4.0,  й альтернативні технології в енергетиці, й нові розробки КБ «Південмашу». Також – новинки від  брендів, наших членів асоціації, як Bosch чи Festo, й багато-багато іншого. Й хоча подія була націлена на популяризацію хай-тек для дітей та молоді, окремо варто відмітити лекторій, де було дуже цікаво й для дорослих. Серед спікерів переважали керівники, тому слухати їх було цікаво й корисно для нових знайомств. АППАУ відкривала секцію «Індустрія 4.0» – нас слухали й ставили цікаві питання.

В цілому поїздка вийшла корисною у всіх відношеннях. Серед зон росту на майбутнє (а «Інтерпайп» налаштований на продовження) можна відмітити хіба що недостатню присутність промислових розробок.

CIS-Events – BIT-2016 20 вересня

Тут напрямок digital transformation в промисловості звучав більш чітко – принаймі, в секції «Навколо автоматизації» більше половини доповідей були цьому присвячені. Відмітимо наступні:

• Костянтин Авраміді, що керує сьогодні В2В продажами в SIM-Networks був переконливим щодо критерії вибору хмарних сервісів. Напрямок вже стає досить популярним в Україні, але  споживачі й досі далеко не завжди орієнтуються в критеріях якісного вибору.

Компанія SIM-Networks була генеральним спонсором BIT-2016

• Олександр Поденний продовжив тему «хмари» й представив SCADA з хмарними сервісами для завдань диспетчеризації в комерційній нерухомості та інфраструктурних об’єктів. Цікава розробка, особливо, з урахуванням цінової політики компанії. Щоправда, Олександр не зміг ясно відповісти які обмеження системи по відношенню до традиційних західних продуктів в категорії SCADA. 
• Максим Романов з АМКР  ще більше розширив перелік стандартів, що лягають в основу інформаційних моделей підприємства. Питання до аудиторії щодо знання цих стандартів, показали що АМКР йде в відрив – 99% не знають навіть 2 чи 3 з представлених 6 стандартів IEC/ISO.
• Олег Кисилевський з Kaeser Kompressoren детально представив нову бізнес-модель концепції 4.0 Product-as-a-service – раніше ми вже писали про це. Виникла жвава дискусія на тему як на тему моделі, так і окремих представлених сервісів. 
• Вікторя Вайніке з СМС надала дуже цікавий приклад покращення взаємодії між командами маркетингу – продажу та виробництвом. Виявляється ці проблеми можуть бути гострими і навіть критичними  в компанії розміром всього 200 чоловік – але яка розподілена між декількома офісами – заводами та в 2-х країнах. Для подолання цих проблем СМС вибрали… знову хмарні сервіси. Безкоштовні сервіси від Google в першу чергу, але також краще використання існуючої в компанії CRM як Bitrix 24.  Результат – значно покращені комунікації та мотивація персоналу у всіх підрозділах, відповідно рішення приймаються швидше й вони більш ефективні.

Кінцева  панельна дискусія спільно з секцією ІТ-спеціалістів не була надто продуктивною, але дуже  символічною для спроб об’єднатись АСУ та ІТ. Окремі замовники також виділили після конференції доповідь АППАУ про напрямки цифрової трансформації саме в контексті необхідності розуміння світових тенденцій. До цього додамо ще спостереження від роботи з аудиторією. Ніхто з 2-х аудиторій (ІТ та АСУ, загальна кількість близько 150 чол) не назвав ключову відмінність 4.0 як зміну бізнес-моделей. Буквально одиниці розуміють, що це про наступну фазу дигіталізації і розуміють яку саме, і які технології ключові в цьому, й про яку «трансформацію» мова. І пояснюючи причини «навіщо», майже ніхто не говорить про те, що ці технології (IIoT, Big data analytics, M2M, 3D…)  значно прискорюють процеси інновацій, а в ряді випадків покращують економічні показники просто в рази.

В цьому контексті, кейс Kaeser Komressoren був дійсно супер-важливим, – адже він і пояснив багато речей для аудиторії. Важливим нам видається також те, що цей кейс особисто представляє СЕО української філії. Олег Кисилевський глибоко вник в цю тему (не будучи спеціалістом АСУ – ІТ) й пояснив особливості нової бізнес-моделі управлінською мовою.

IDC Digital Transformation Forum – 21 вересня

Ця подія була орієнтована, головним чином, на керівників кінцевих замовників. Доповіді та кейси відбирались дуже ретельно й відразу зазначимо, що їх якість була дійсно відповідною статусу консалтингової компанії світового рівня, якою є IDC.  Описувати всі їх буде довго, відзначимо декілька  – важливих для нашого дискурсу «Індустрія 4.0»

• В виступі голови IDC-Ukraine Володимира Позднякова  цифри та графіки говорили самі за себе. Вони пояснюють багато речей, про які мало або взагалі не говорить ІТ ринок та медіа, налаштовані на мажорний тон. Це такі цифри як 
  • Щорічний ріст «Розетки», який в рази переважає середньо ринковий ріст побутової електроніки (по Україні росту майже немає). Причини очевидні,  – це ефективна стратегія та цифрові технології.
  • На українському ринку ІКТ продаж обладнання складає більше 80% – це в рази гірше від розвинутих країн, де частка послуг значно більша. Пригадуємо, що те саме в нас в АСУ ТП й особливо в епоху «голодних ігор» – за «мізки» наші замовники платити не хочуть або не можуть.
  • Ще один промовистий факт розриву внутрішнього та зовнішнього (експорт) ринків ІТ – перший становить всього 1/10 від другого (240 млн доларів vs 2,4 млрд). Лідери «Розетки» та Terrasoft, що коментували далі в панельній дискусії ці факти – давали влучні метафори, як «Україна – це 1% від 1% зони СНД на фоні світового ринку». Підтекст не був озвучений, але зрозумілий для всіх – Україна нецікава для великих компаній – розробників ІТ, навіть вітчизняного походження.

Власне ця доповідь й задала тональність та напрямок подальших дискусій та виступів – «якщо діджитал технології дійсно проривні, то чому таким малий попит на них на внутрішньому ринку?» І «як його зробити цікавим – тобто, як запустити механізми росту внутрішнього ринку?»

• Олена Мінич з МЕРТ була наступним спікером, хто по-ідеї, – представляючи уряд та його нові стратегії хай-тек, – мала би відповісти ці болючі питання. Початок був гарний – ми почули, що уряд має стратегію та що в цільові сегменти попадають ІКТ, Промисловість, Енергетика, Машинобудування, Фармація та Біотехнології. Однак переходячи до конкретних планів, Олена представила хай-тек офіс, головна місія якого зводиться…  знову до розвитку ІТ-стратапів та інкубаторів. Яким чином ІТ-інкубатори допоможуть стагнуючій промисловості, – залишилось незрозумілим.
• Дуже цікавим була доповідь Давида Брауна (Template Monster) – український ІТ- стартап виріс до компанії світового рівня та обороту в 10 млн доларів, експлуатуючи всього 1 з найбільш динамічних трендів в діджитал – попит на сучасні веб-шаблони. Сьогодні в компанії працює 400 чоловік, й Давид розповів багато цікавих та практичних речей щодо стимулювання інновацій всередині фірми.
• Пізнавальною й навіть дещо disruptive («проривною» – принаймі для автора) була доповідь Юрія Петрука з AgTech – ми давно чули за Хакатони в «Агро-індустрії» та про подвиги наших аграріїв з цифровими технологіями. Водночас, признаємось, завжди був деякий скепсис – «ну що там ті технології по відношенню до справжньої пром. автоматизації».  Юрій легко та невимушено намалював широку «економічну» картину впливу діджитал технологій на сільське господарство. І вона дійсно вражає – перш за все, високими темпами освоєння нашими провідними агро-холдингами «цифри». При цьому єдина причина та фокус – зовсім не в вищій «просунутості» аграріїв в цифрі, а в банальному, але добротному фокусі на економічних показниках та ефективності операційного управління.  Простіше кажучи – потрібно рахувати та обліковувати все – від зернини й до простою чи витрат пального кожного комбайну. Тому без цифрових технологій ніяк – наступний слайд презентації добре ілюструє цю тезу на прикладі окремих застосувань

• Промислові застосування були представлені нашим Олегом Кисилевським (Kaeser Kompressoren) та Едуардом Савушкіним (Фармак). Про Олега Кисилевського та кейс Кезер вже достатньо сказано, тому не будемо повторюватись. Натомість, «Фармак» представив дуже актуальну для 4.0 тему – вплив Digital на R&D. Це є одна з головних тем в 4.0, адже говорячи про те, що 4.0 є каталізатором інновацій та веде до їх вибухового росту, не можна не розуміти де народжуються ці інновації – найчастіше це саме департаменти R&D. «Іншого» R&D дуже потребують наші промисловці та машинобудівники – тому будь який кращий досвід в цій сфері є дуже цінним. Назва доповіді Едуарда «R&D 3.0 в дії» – можливо дещо знижує планку, водночас представлена системність в підходах, використання стандартів та цифрових технологій (SAP PLM, Microsoft) є, на наш погляд, дуже високою для більшості українських виробників.

В цілому, форум IDC був своєчасним та дуже продуктивним на розуміння кращого рівня та бенчмарк по різним галузям. Єдиний мінус – це нестача інтерактивну по гострим питанням, які були очевидні від самого початку.

Головні висновки по цим 3-м подіям

Отже, резюмуючи що ми побачили по всім 3-м подіям, та яка загальна картина вимальовується

1. Інноваторів в нас вистачає на всіх рівнях: від розробників й до організаторів різних ініціатив та заходів – в Україні вже достатньо гарного досвіду інновацій та розробок в різних галузях.  Нам є що презентувати навіть на світовому рівні – й це постійно доказують наші ІТ-шники. Але форуми, що пройшли показують, що високим є потенціал також в інших секторах.
2. Темпи росту та входження нових технологій різні по різним секторам – видається на те, що потужний ріст демонструють аграрії, логісти, сектори е-торгівлі і т.п. Тоді як промисловість та машинобудування завмерли в стані локальної автоматизації (окремих ділянок – напрямків), але не можуть масово перейти до потужних інтеграційних процесів та зміни бізнес-моделей.
3. Цифрові технології – є дійсно драйвером інновацій та дають швидку віддачу в вирішення економічних чи бізнес-проблем й, що важливо, – в самих різних масштабах організацій. Ніхто не заважає вам використовувати хмарні сервіси google для покращення внутрішньої взаємодії як це зробила компанія СМС розміром в 200 чол. Але також максимально використати потенціал встановлених систем, як це зробив зробив лідер української фарми «Фармак» для свого R&D разом з SAP та Microsoft.
4. Водночас, є речі що не можуть не тривожити:

1. Уряд поки що не заявляє конкретних планів щодо ре-індустріалізації економіки країни. Натомість, взятий напрямок на створення нових хай-тек офісів, що будуть націлені виключно на ІКТ-сектор може привести до подальшого відтоку дешевих мізків з України. Адже ніяких потужних методів стимулювання росту внутрішнього ринку ми не бачимо. Поки що. При цьому завважимо, що проводиться вже велика робота, – зокрема почала інтенсивну роботу група при МЕРТ – Digital Agenda Ukraine.

2. Відрив інноваторів від решти ринку збільшується: це показово як на прикладах ІТ-експортерів (їх погляд – «ну з ким тут працювати»???), так і внутрішніх інноваторів – як АМКР чи Kaeser Kompressoren. Кейс АМКР дуже показовий також в плані розуміння ринком сучасних стандартів промислової автоматизації та Індустрії 4.0. Зрештою, це стосується також і нашого ІТ-сектору – як тільки ми доходимо до того, «що посередині» (тобто між ERP  та Industrial Control level), всі починають плавати.

3. Кінцеві замовники – особливо з невеликих підприємств, –  «темні»: інформація про сучасні тенденції розвитку ринків АСУ ТП – ІТ до них не доходить. Вони не знають простих речей та погано орієнтуються в технологічних новинках. Тим часом, системною освітою – просвітою ринку, подібно тому як це роблять ІТ в себе – в промисловому середовищі займається дуже мало людей чи організацій. Принаймі, ці форуми показали, що цим не займаються великі бренди АСУ ТП – нікого з них взагалі не було на вказаних заходах, – навіть серед учасників.

5. Щодо самих інноваторів – маємо 2 важливі тези. Перше – фокусу на кращому клієнтському досвіді ще немає і немає прямого зв’язку між Customer Experience Management (СЕМ) та тим, як бачать роль та вплив діджитал технологій директори ІТ-АСУ. Цього немає навіть в випадку «Розетки». А якщо це не бачать СЕО в е-торгівлі (які апріорі лідери в цифрі), то що вже говорити за інших.  Друге – інноваторам з промисловості важко зорієнтуватись де вони є, й що робити далі. Точніше, «де ми є» відносно легко визначити по тим же моделям зрілості як від IDC. А от що робити далі, як рухатись від 3.0 до 4.0 – питання відкрите. На наш погляд, це вирішується шляхом побудови Дорожніх карт цифрової трансформації. Там має бути та сама конкретика, про яку всі питають. Їх потрібно мати як на рівні підприємств та і цілих галузей. Це те, що вказано в нашій Хартії 4.0. Поки що жодному з проведених заходів це питання не звучало.

Й ще один важливе спостереження. Заходи виявили різні бачення – інтереси різних організаторів чи кругів, що стоять за ними. Чи значить це, що швидке об’єднання в русі «Індустрія 4.0» нам не загрожує? – питання для АППАУ відкрите. Якщо ми підемо традиційним українським шляхом (а-ля парламент та політики), то швидкому об’єднанню ІТ з іншими хай-тек секторами точно не бути. Якщо ж ми знайдемо сили бачити та поважати інтереси інших сторін, а головне – бачити більш широкі та спільні виклики в переробній промисловості та пов’язаних з нею секторами – то шанси є. Залишаємось оптимістами. Подібні фести – форуми – конференції, – навіть без особливої координації, – дуже важливі як з точки зору просвіти ринку, так і розуміння нашого стану та кращих практик.

Тому щиро дякуємо організаторам попередніх заходів й передаємо естафету 4.0 та діджитал трансформації Київському Міжнародному Економічному Форуму (КМЕФ), що пройде 6-7 жовтня під гаслом «напередодні 4-ї промислової революції».  Не зважаючи на високий економічний та політичний дискурс, маємо надію, що наші «приземлені» питання там теж звучатимуть.  Просто загальних розмов про інновації, нам, очевидно, вже досить. Користуючись нагодою, також хочем запросити наших членів та учасників руху “Індустрія 4.0” – по складу спікерів КМЕФ позиціонується як бізнес-подія №1 цього року.

 

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

 

 

 

Вебинар 4 августа, в 11:00. Проблемы лояльности партнеров к вендорам давно есть на большинстве сложных В2В рынков. А во времена рецессии дистрибуторы, системные интеграторы, инжиниринговые компании становятся еще более чувствительными к новым ценовым возможностям – ведь нужно выживать.

И зачастую, вендоры с партнерами играют в бесконечные «скидочные» игры, теряя фокус на том, что обеспечивает не выживание, а совместное развитие своих заказчиков и всего рынка.  Возможно ли и как сбалансировать стратегии выживания и развития в коммерческих политиках вендоров – расскажем об этом на вебинаре 4 августа.

В программе:

• 5 скоростей (уровней) в управлении каналами продаж – основа коммерческих политик
• Как оценивать добавочную ценность интегратора
• Упущенные возможности на территории заказчика
• Принципы выстраивания совместных программ развития

Вебинар предназначен в первую очередь для коммерческих руководителей и ответственных за каналы продаж крупных вендоров, но будет полезен и другим категориям руководителей, менеджеров по маркетингу и продажам торговых компаний из сложных В2В рынков.

Вебинар состоится: 4 августа с 11 до 12 часов

Ведет вебинар – ген. директор АППАУ Юрчак А.В., директор консалтинговой компании В2В Ray.

Главный опыт в этой области Александр получил в компании Шнейдер Электрик – он создавал первую сеть интеграторов в Украине в конце 90-ых, затем во Франции участвовал в разработке общекорпоративной политики по системной интеграции, а в 2004-05 руководил направлением системной интеграции в Российской федерации. Взгляд с другой стороны он получил в 2006-09, работая в крупных инжиниринговых и ОЕМ компаниях. Работа в АППАУ в 2011-16 гг. предоставляет большой аналитический материал для глобальных оценок действий вендоров на рынке Украины. 

Для участия в вебинаре заполните, пожалуйста, форму:

28 липня учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні», інноватори хай-тек та просто ті, хто слідкує за процесами інноваційного розвитку зберуться на велику дискусію. Головна мета зустрічі – пошук консенсусу по ряду складних питань впровадження технологій 4.0 в Україні. В цій публікації ми окреслимо контекст зустрічі та наші очікування від неї.

Контекст зустрічі

Термін «консенсус» – означає, що учасники можуть мати різні погляди на предмет дискусії. Отже, з цього й почнемо. На нашу думку, більшість учасників руху згідні з положеннями Хартії (інакше б і не підписували), а саме

• Щодо передумов руху, серед яких нагадаємо ще раз про темпи деіндустріалізації економіки України та ростучі розриви між технологіями та бізнес-культурою промисловців
• Про бачення, принципи та напрямки руху. Серед них Хартія виділяє такі речі, як панівну роль ІТ-сектору, фокус на високотехнологічних сегментах, а також консолідовані дії по напрямках просвіти ринку, росту його культури, побудові галузевих дорожніх карт тощо.

Водночас, попередні зустрічі показують ряд розбіжностей або ж просто неузгоджених позицій, які в перспективі можуть наростати. Ці позиції в основному стосуються різної природи 3-х таборів наших інноваторів руху 4.0 – АСУ ТП, ІТ та «інфраструктурних інноваторів» (всіх, хто створює в Україні інфраструктуру інновацій)

1. Українська промисловість залишається дещо абстрактною річчю для ІТ-сектору або ж однаковою серед інших, в той час як для АСУ ТП – це основа основ. На перший погляд, це не є розбіжністю, але рівно до тієї межі поки ми не бачимо позицію 3-го табору, й особливо тих їх представників, що створюють сьогодні стратегії національного, державного рівня. При уважному розгляді, не можна не помітити великий дисбаланс в тому, що новостворювані стратегії хай-тек мало стосуються проблеми деіндустріалізації країни. Принаймні, розмов про ІТ за останні роки дуже багато й робиться чимало правильних кроків в розвитку галузі. А в цей час те ж машино- приладобудування продовжують стрімко летіти вниз й очевидно, що ці речі ніяк не пов’язані між собою на рівні державних стратегій. Простіше кажучи, весь хай-тек в нас зводиться до ІТ.
2. В ІТ багато говорять про стартапи, малий та середній бізнес. АСУ ТП орієнтується на великі підприємства та проекти, й нових гравців тут не з’являється роками. Звісно, це формує різну культуру та відношення, – в тому числі й міжнародних брендів. Наприклад, «Майкрософт-Україна» активно інвестує в розвиток сотень інноваційних стартапів, давно підняв прапор 4.0, а СЕО компанії Надія Васильєва особисто пропагує ідеї 4.0 в своїх постах на Фейсбук. В цей час ДП «Сіменс-Україна» обмежив себе 5 великими інтеграторами, навіть не починав просування своїх технологій 4.0 (які є флагманом в Німеччині) й назвати будь-кого, хто зацікавлений в українській філії ідеями 4.0 – неможливо. Звісно, можна сказати, що саме тому «Майкрософт» є учасником національного руху, а «Сіменс» – ні, й нема тут що дискутувати. Однак насправді, ці приклади символічні й вони ілюструють різну готовність різних таборів рухати 4.0 в Україні – в брендів з ринку пром. автоматизації ця готовність в рази менша, хоча (згідно п.1) це мало б бути саме їхнім.
3. Але ще більші розриви та консерватизм є щодо кінцевих замовників – на більшості промислових підприємств домінує культура 2.0, характерними ознаками якої є домінування права сильного, величезні крос-функціональні бар’єри, слабкі комунікації, майже нульова співпраця з ринком поза межами виробничих бізнес-процесів, вторинність R&D і всіх хай-тек речей в стратегіях інвестицій. На додаток до всього цього – глибока рецесія, ну а корупція як була, так і залишилась. Типова реакція ІТ на це – експорт в розвинуті країни, в той час як АСУ ТП намотує круги по внутрішньому та найближчим зовнішнім ринкам в пошуку хоч якихось платоспроможних клієнтів.
4. Строкатою також є технологічна картина та підходи до дигіталізації, що по суті є основою 4.0. Це просто чудово, що багато керівників з МЕРТ знають терміни як digital transformation, оскільки вони ж і є колишніми представниками ІТ-бізнесу. Водночас, для широкої спільноти спеціалістів та директорів АСУ –ІТ, не кажучи вже про перших осіб, концепція залишається загадковою. Ми дійсно на початковому етапі й ризики помилок тут можуть гальмувати рух ще на роки. Зокрема, найбільш проблемними є зони «стиків» вертикальної (АСУТП-MES-ERP) та горизонтальної (ланцюжок б-процесів) інтеграції промислових підприємств. Окремо, гостро стоять питання дігиталізації процесів R&D – тут роль технологій 4.0 є білою плямою навіть для наших інноваторів з технологічних хай-тек секторів. В цілому питання пріоритетів та підходів по всім цим зонам є одним з першочергових завдань руху. До десятків «старих» тенденцій, але які все одно ще не впроваджені (як предиктивне обслуговування чи управління активами), сьогодні додаються ще нові, вже базовані на хмарних технологіях та інтернеті речей. В результаті «картинка» в тех. директорів «їде» й куди бігти – незрозуміло. Як наслідок, ми стоїмо – сьогодні ми не знаємо в Україні жодного підприємства, не кажучи вже про галузі, які виробили б свою дорожню карту діджитал трансформації. Між тим, розвинуті країни проходять цей шлях вже роками і їм цілком зрозуміло як рухатись скажімо з 3.0 до 4.0.
5. Є також питання кооперації та розвитку експорту – внутрішній ринок надто малий, що «товктись» на ньому всім разом. Так, питання його розвитку є першочерговими, але це не знімає питання розвитку експорту. Представники промислового інжинірингу та хай-тек переважно зорієнтовані на країни, що розвиваються, ІТ – на розвинуті країни. Де і в чому можлива співпраця, навколо яких експортних продуктів – питання відкрите тим більше, що тренд аутсорсингу дешевих мізків продовжується і вже з ІТ розповсюджується на АСУ ТП та інші сектори. Кінчається тим, що кращі виїжджають.

Теми доповідей та спікери

Відповідно до цього контексту, ми маємо досить високі очікування до заявлених 28-го липня спікерів.

• Розпочне виступи Володимир Панченко, директор Alex Pol Institute та ведучий Київського Економічного Форуму, який цього року повністю буде присвячений темі 4-ої промислової революції. Головні питання до Володимира – чи сумісний тренд деіндустріалізації з розвитком хай-тек бізнесів, а якщо ні, то чому це питання лишається вже стільки років поза фокусом держави. Ну і як наш рух може сприяти «корекції» курсу, якщо така необхідна.
• Євген Саранцов, управляючий партнер blockchain.fund продовжить тему важливості інновацій та розкриє питання нових механізмів прискорення інновацій як блокчейн технології. Питання до Євгена будуть в площині «як це працює, і коли можна очікувати на подібні речі в промислових проектах».
• Олег Михайлов, директор з розвитку бізнесу АППАУ представить те, як сусідні країни підходять до розвитку 4.0, на чому вони роблять акценти і в чому різниця з підходами великих країн як Німеччина чи Франція. Цей бенчмарк особливо важливий на початку нашого руху.
• Колеги з «Майкрософт Україна» та Люксофт відповідно представлять свої напрацювання. Microsoft видається наразі найбільш цілеспрямованим та активним брендом, що рухає технології 4.0 в Україні. Тому цікаво більш детально взнати, як вони розвивають ці технології та культуру інновацій в українському середовищі. Щодо Люксофт – дуже цікаво дізнатись про їхні напрацювання для великих західних замовників, де використовуються вже подібні технології.
• Наступні 3 спікери представлять свої погляди на те, як змінювати культуру 2.0 на 4.0. Антон Авринський, заступник ген. директора з IT–Enterprise розкажуть про своє бачення та досвід роботи з промисловцями та про те, як долати парадигми 2.0. Акценти які будуть розставлені в цій доповіді дуже цікаві, оскільки можуть не співпадати з такими від АСУ ТП. Але побачимо. Далі Олександр Пупена, доцент кафедри ІАСУ НУХТ розповість про свій порівняльний досвід занурення в освітні програми ІТ стосовно наявних в АСУТП. Тут мають бути цікавими тези про те, як швидше переносити кращий ІТ досвід в інші сектори хай-тек. А Микола Скиба, директор Агенції культурних змін представить свої пропозиції як промислові гравці можуть швидше змінювати свої (жорсткі) парадигми тотальної конкуренції на погляди співпраці та спільного розвитку.
• Завершить виступи пара АППАУ та Process Engineering. Ми розкажемо про перші успішні кейси використання методів та технологій 4.0 на підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обговорення в групах

B другому блоці учасникам буде запропоновано обговорити в групах 3 питання:

• Які сектори в промисловому виробництві або ж застосування мають бути цільовими для руху 4.0 та чому?
• Які головні перешкоди учасники бачать у впровадженні таких технологій?
• Якими мають бути 5 пріоритетних напрямків дій в русі «Індустрія 4.0 в Україні»?

Ми плануємо від 5 до 7 груп – 2-3 групи учасників з ІТ ринку, 2 групи з ринку АСУ ТП, а також окрема «економічна» група.

Програма 28 липня також включатиме збір пропозицій про кандидатури до координаційного центру, приєднання нових учасників, а також безперечно багато цікавих знайомств та дискусій під час перерв.

Головне наше спільне завдання на цей день – розширити та сформулювати якомога більш повну картинку хай-тек секторів та показати, як технології 4.0 можуть сприяти їх росту.

Якщо ви ще не зареєструвались, – це можна зробити тут.

 

До спільноти АППАУ приєдналася компанія Kaeser Kompressoren SE – один з провідних світових виробників компресорного обладнання і послуг з виробництва стисненого повітря. Сімейна компанія має штаб-квартиру в м. Кобург (Верхня Франконія). Компанія була заснована в 1919 році. На даний час Kaeser Kompressoren SE представлена мережею філій, дочірніх компаній і уповноважених партнерів у більш ніж 100 країнах.

Основна продукція компанії:

• Гвинтові компресори   
• Гвинтові компресори сухого стиснення  
• Поршневі компресори  
• Пересувні компресори
• Гвинтові вакуумні насоси  
• Повітродувки  
• Стоматологічні компресори  
• Системи підготовки стисненого повітря
• Системи керування виробництвом стисненого повітря  

На ринку України компанія Kaeser Kompressoren працює з 2009 року. Склад готової продукції і запасних частин знаходиться в м. Києві. Компанія представлена також у всіх основних регіонах країни.

Kaeser Kompressoren пропонує розумні рішення в області виробництва стисненого повітря, які відрізняються значною ефективністю й легко інтегруються у ваші системи керування виробництвом і споживанням енергії в рамках «Промисловість 4.0».