Виконавча дирекція АППАУ

Вересень (2016) можна сміливо назвати місяцем цифрової трансформації – відразу дві компанії проводять 2 дні підряд конференції на тему digital transformation. В обох АППАУ візьме активну участь і що приємно – разом з нашими новими членами асоціації. Сьогодні ми представляємо одного з них, світового лідера руху 4.0 серед машинобудівників – компанію Kaeser Kompressoren.

Чому Digital transformation

Цифрова трансформація є основою Індустрії 4.0 і ми вже детально аналізували тренди та драйвери в цій області. Для розуміння контексту цієї публікації додамо буквально декілька свіжих цифр з аналітичних звітів від світових агентств:

• Згідно з оцінками світової консалтингової компанії IDC, якщо через 10 років компанії не перейдуть на колії цифрових технологій, то 40% зі списку 500 найбагатших компаній світу по рейтингу S&P просто зникнуть взагалі.
• Вже в 2018 році 40% серед 100 топ світових виробників в дискретному виробництві і 20% топ-100 з безперервних – будуть пропонувати платформи PaaS (Product-as-a-Services).

Відповідно більшість промислових компаній в розвинутих країнах дуже добре розуміють ставки – й 90% СЕО переконані, що цифрові технології вплинуть на їх індустрію. Якби ми зробили подібне опитування в Україні, впевнені, що цей відсоток не перевищив би й 5%. Але ж, починати колись треба, правда? В пошуках перших, справжніх реалізацій 4.0 в Україні, ми несподівано відкрили для себе 4.0 в продукції нового члена асоціації – компанії Kaeser Kompressoren.

Про компанію

Kaeser Kompressoren – це один з найбільших і успішних виробників пневмосистем Європи із загальною чисельністю працівників приблизно 5000 чоловік. Стратегія компанія полягає в максимальній орієнтації на потреби замовника в поєднанні з інноваційною продукцією і комплексними рішеннями. Портфель продуктів складається з компресорів різних типів та потужності, що перекриває більшість потреб споживачів в промисловості, будівлях, інфраструктурних об’єктах та енергетиці. В Україні компанія працює з 2008 року й відома своєю якістю та інноваційністю на більшості великих промислових підприємств.

Щодо «Індустрії 4.0». Kaeser є машинобудівною компанією, але нинішня філософія технічних рішень базується на баченні 4.0. Іншими словами, компанія визнає пріоритет цифрових технологій не просто як елемент інноваційності, а один з ключових диференціаторів та конкурентну перевагу свого обладнання. Щоб зрозуміти це, достатньо подивитись на кількість публікацій про 4.0 (українською мовою!), а також передмову Олега Киселевського, ген. директора Kaeser Kompressoren до останнього випуску журналу Kaeser report.

Рішення 4.0 в компресорних станціях – вже доступні

В нових рішеннях компресорних станцій ми бачимо класичні елементи 4.0, реалізовані з допомогою системи управління компресорними станціями Sigma Air Manager 4.0 (рис. 1)

• Загальний підхід в рішеннях та функціонал системи управління полягають в управлінні всім життєвим циклом системи виробництва стисненого повітря – від вибору компонентів та розробки станцій й до їх сервісного обслуговування
• Предиктивне обслуговування (predictive maintenance) – є одним з ключових елементів в новій бізнес-моделі, станція сама повідомляє про збої чи необхідність профілактичного огляду та ремонту
• Просунуте адаптивне регулювання 3D-advanced забезпечує постійний аналіз співвідношення параметрів, оптимізує споживання стисненого повітря і в результаті – гарантує максимальну ефективність
• Дані в реальному часі доступні через вбудовані веб-сервери та хмарні ресурси для будь-яких віддалених споживачів, що мають доступ. Вони використовуються для оптимального управління технологічним об’єктом, де використовується стиснене повітря, а також економії енергії та витрат на обслуговування.
• Питання кібер-безпеки вирішуються як з допомогою надійних промислових мереж (Profibus, TCP/IP), так і з допомогою власного додаткового захисту – мережа Kaeser sigma network
• В алгоритми управління закладені принципи машинного навчання, реалізовані модель «машини, що сама навчається» та принципи між машинного спілкування (М2М).

Рис 1. Загальна архітектура управління Sigma Air Manager 4.0

Отже, повторимось – все вищенаведене є елементами технологій 4.0 і все це вже реалізовано в десятках заводах по всьому світові. Ми не деталізуємо особливості рішень, – для цього вже є матеріали Kaeser Kompressoren, – в тому числі українською мовою.

Disruptive changes – головні ознаки наступної фази дігиталізації в рішеннях Kaeser

Напроти, в контексті завдань руху «Індустрія 4.0 в Україні», докладніше зупинимось на тих змінах 4.0, які відрізняють ці застосування від 3.0 – звичайного, але не домінантного проникнення ІТ технологій в світ промислових рішень. В 4.0 ми говоримо про революційні зміни й слово «disruptive» – «прорив», «проривний», – одне з найчастіше вживаних в цій термінології. Ми говоримо також про зовсім інший погляд та наступну фазу цифрової трансформації (нові технології) і про зміну бізнес-моделей.

Отже, що з цих гучних заяв та амбіцій про майбутнє ми вже бачимо в рішеннях Kaeser Kompressoren?

1. Зміна бізнес-моделі: від продажу обладнання до продажу рішень

В багатьох країнах Kaeser успішно впроваджує в життя тренд 4.0 Product-as-a-Service (PaaS). Тобто, замість того, щоб продавати компресор, компанія продає послуги – якість та об’єми стисненого повітря. Певна аналогія подібна до електромереж – ми купуємо в оператора послугу, а не розетки, трансформатори чи вимикачі.

Чудово ілюструє цей тренд у своїй презентації один з керівників компанії SAP – й показово, що саме Kaeser Kompressoren приведений там як приклад та референсна модель. Ми дублюємо слайд з цієї презентації українською мовою

Рис2. Представлення SAP 4-х рівнів в зміні моделі від «Продажу продуктів – до Рішень»

З матеріалів та історій успіху Kaeser очевидно, що компанія плідно оперує на 3-му та 4-ому рівнях. Орієнтація на рішення починається з глибокої аналітики щодо точного визначення потреби в кількості та якості стисненого повітря, – адже в результаті компанія буде гарантувати самі ці показники й саме за ці сервісні моделі платить замовник. Чимало замовників компанії в якості головної переваги відмічають, що нова модель PaaS дозволяє переносити постійні витрати (вартість персоналу обслуговування)– в змінні (сервіс, що залежить від завантаження виробництва). З урахуванням різкого зменшення капітальних витрат, в більшості випадків це автоматично веде до збільшення прибутку.

2. ІТ – як одна з головних конкурентних переваг

Чи можливо реалізувати подібну модель без сучасних ІТ-АСУ рішень? Питання риторичне – звісно «ні». Для того, щоб забезпечити головний результат – «якість та об’єми повітря», потрібно мати цілий ряд необхідних функцій та технологій:

• Дані в реальному часі повинни бути завжди під рукою й мають легко інтегруватись в інші системи управління
• Відповідно, це ефективніше та дешевше здійснювати через хмарні сервіси
• Компресорні станції повинні мати здатність комунікувати з іншими залученими машинами та об’єктами
• Також вони мають адаптуватись до нових вимог нових замовлень, самі оптимізувати режими роботи, а також упереджувати можливі збої та аварійні зупинки.

У всіх своїх матеріалах Kaeser Kompressoren підкреслює орієнтацію на 4.0 як ознаку своєї переваги в цифровій трансформації. Ряд замовників, де встановлені ці системи, також бачать ці нові переваги й самі прискорюють власну масштабну цифрову трансформацію своїх виробництв.

* Примітка АППАУ: як ми часто наголошуємо в своїх документах, в 4.0 важливо зрозуміти логіку «драйвер цінності – технологія». Рис.2 власне й показує драйвери цінності – специфічні для кожного рівня відповідної бізнес-моделі. Далі питання за технологією, що реалізує той чи інший драйвер. Іншими словами, коли ви знаходитесь на рівні 1 (продаж обладнання), то хмарні технології, дані в реальному часі, просунута аналітика тощо – вам ні до чого, це все не відповідає драйвером цінності на цьому рівні. Ця послідовність, –  спочатку ДРАЙВЕР ЦІННОСТІ – ТЕХНОЛОГІЯ потім. є особливо важливою в діджитал стратегіях 4.0:  адже цінність тут є дуже залежною від технології. І навпаки, просто технологія – без розуміння споживацької цінності, – не дозволяє реалізовувати весь свій потенціал. З іншого боку, перехід на кожний наступний рівень (рис.2) потребує певної зрілості бізнесу.

3. Фокус на інноваціях та їх швидкому впровадженні

Kaeser на 100% намагається реалізувати свою експертизу високого рівня. Звичайно, промисловий виробник не має в своєму штаті спеціалістів високого рівня в питаннях стисненого повітря. Отже, нормально та логічно звертатись до професіоналів, що гарантують кінцеве рішення.

Кейси, що ілюструють переваги 4.0

Повний аутсорсинг послуги стисненого повітря здійснює компанія Werner&Mertz – відомий в Німеччині виробник побутової хімії та продуктів за доглядом чистоти. Питання заміни старого обладнання вони почали з ретельного аналізу вимог в стисненому повітрі на декількох заводах – спеціалісти Kaeser витратили на це в загальному 14 робочих днів. Одночасно було вирішено питання про перехід на контрактну систему забезпечення послуги Sigma Air Unitity, а не купівлі нових компресорів. Тобто, права на обладнання й далі належать Kaeser Kompressoren, замовник оплачує результати у вигляді об’ємів та якості стисненого повітря. Функції регулювання на кожному заводі здійснюються через централізовану підсистему АСУ Sigma Air Manager, яка легко інтегрується в загальнозаводські мережі по протоколу Profibus. Саме обслуговування здійснюється через Центральний Датацентр Kaeser, що функціонує як хаб та координує національні та регіональні сервісні центри, згідно з запитами на обслуговування. Головний інженер Werner&Mertz говорить: «Головна мета проекту – в отриманні переваг сучасних систем, які надають новий рівень енергоефективності, але також набагато більш гнучкі та ефективні в експлуатації. Нова контрактна форма дозволила нам також знизити витрати на обслуговування.»

Подібна історія успіху є у виробника пива Goeller Brewery. Заміна старого обладнання також передбачала перехід на сервісний контракт. Головні виробничі цілі стосувались підтримки тиску повітря в межах 8.3 бар з урахуванням різних режимів роботи та споживачів стисненого повітря по заводу. Інструмент планування від Kaeser, Engineering Base використовується не тільки для розрахунків необхідних параметрів стисненого повітря, але також дозволяє відслідковувати параметри експлуатації для управління всім життєвим циклом системи виробництва стисненого повітря. Замовник отримав значну економію енергії (в порівнянні з іншими чи старими системами), а вартість обслуговування знизилась на 30%. Головний інженер заводу називає цей проект «Industry 4.0 contracting solution» і зазначає енергоефективність та зниження витрат на обслуговування як головні переваги.

Подібних історій в Kaeser Kompressoren сьогодні багато – всі вони йдуть під прапором Індустрії 4.0

*********

Уроки Kaeser Kompressoren для інших учасників ринку 4.0

Додамо від АППАУ декілька важливих зауваг для учасників руху «Індустрія 4.0»:

1. Ці кейси та позиція компанії в Україні переконливо свідчать, що 4.0 – це не далеке майбутнє, як заявляють деякі «лідери» АСУ ТП нашого ринку, – а вже реальність. Правда, поки що для інноваторів – як з боку замовників, так і операторів ринків.
2. Тренд переходу на Product-as-a-Service все ще є інноваційним в промисловості, хоча про нього говорять вже багато років. Наприклад, український Corum Group в недавньому інтерв’ю чимало розповідає про аналогічний підхід та власний фокус на сервісній складовій, важливості ТСО в своїх рішеннях. Але сумніваємось чи «Корум» має щось подібне до 4.0 в своїй автоматизації шахтного обладнання. Одночасно і з урахуванням доступності технологій, можна поставити питання щодо цього до інших ОЕМ-виробників – «а що заважає?». Технологічно – багато речей сьогодні вже доступні.
3. Логіка «Драйвер цінності – Технологія» в реалізаціях Kaeser Kompressoren вибудувана бездоганно. Кожен технологічний елемент 4.0 має безпосереднє відношення до економічних, виробничих чи фінансових показників. Це те, чого так часто бракує нашим вендорам та інтеграторам АСУ ТП.
4. Позиція української філії Kaeser Kompressoren заслуговує на повагу ще й через ту причину, що вони створили прецедент. Вперше ми отримали від компанії – зовсім не спеціаліста АСУТП чи ІТ, набагато більше релевантної інформації про 4.0, ніж будь-кого з «класичних» гравців вказаних ринків. При чому їх надав нам особисто СЕО. Висновки робіть самі – в тому числі й про якість маркетингу наших вендорів – до речі, в українській філії Kaeser Kompressoren виділеної посади маркетолога немає.
5. Ну і посил на завершення скептикам «для чого це все». Можливо, головний урок від Kaeser Kompressoren стосовно 4.0 полягає в тому, що з цими технологіями ваша конкурентоздатність, а також здатність реагувати на зовнішні та внутрішні виклики зростає набагато сильніше.. Як ми вже вказували на початку, згідно з опитуванням IDC – 90% СЕО на заході вірить, що Цифрова економіка змінить їх індустрію. А 15% вже мають для цього свої цифрові стратегії. Kaeser Kompressoren точно попадає в ці 15% і доводить, що цифрові технології не просто є ключовим фактором успіху в бізнесу, – вони трансформують сам бізнес.

Звичайно, наш огляд не претендує на повноту – ми самі тільки знайомимось з нашим новим членом асоціації та руху«Індустрія 4.0 в Україні». Більш повну та детальну інформацію можна бути отримати від Олега Кисилевського, СЕО української філії компанії, oleg.kyselevskyi@kaeser.com

 

Запрошуємо до участі в унікальному галузевому заході, конференції «Навколо Автоматизації», що об’єднає фахівців з ІТ й автоматизації та стане справжньою родзинкою Міжнародного Гранд Форуму BIT-2016 у Києві!

Сьогодні ми виступаємо в якості свідків 4-ї промислової революції, що є похідною від синергії автоматизації, Інтернету речей та ІТ. Дізнайтеся, як перевести підприємство на рейки прогресу та об’єднати зусилля ІТ та інженерних служб з виступів наших експертів на унікальній конференції «Навколо Автоматизації». Конференція відбудеться 20 вересня в форматі окремої спеціалізованої секції в рамках Міжнародного Гранд Форуму BIT-2016 в Києві.

У програмі конференції «BIT-2016»:

• «Цифрова трансформація – основні напрямки розвитку в українській промисловості», Олександр Юрчак, Генеральний директор, Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України
• «Команда Хаосу в промисловості. Інтеграція виробництва з відділами продажів та маркетингу», Вікторія Вайнікке, виконавчий директор/керівник напрямку стратегічного розвитку, ТОВ «СМС»
• «Технології Easy Automation від українського виробника», Лев Ванян, Генеральний директор, Інноваційно Технічні Рішення
• «Цифрова трансформація великого металургійного комбінату – ключові ініціативи», Максим Романов, начальник департаменту АСУ ТП, АМКР
• «Технології 4.0 в автоматизації компресорних станцій», Олег Кисилевський, Генеральний директор, Kaeser Kompressoren Україна
• «OCP: реєстрація відкрита. Ми відкриваємо вільний доступ для реєстрації в системі Overvis Cloud Platform», Олександр Поденний, Керівник напрямку, OVERVIS
• а також: «Цифрова трансформація виробничого підприємства: головні виклики» – жива дискусія з запрошеними експертами!

Дата проведення – 20 вересня (запишіть у календар!)

 

Місце проведення – Київ, вул. В. Гетьмана, 6, конгрес-хол «Космополiтъ»

 

Умови участі –  безплатно для кінцевих користувачів профільних рішень (детальніше)

 

Реєстрація для участі у «Навколо Автоматизації» та BIT-2016 в Києві – зареєструватись!

 

На Вас чекають провідні гравці ринку та сотні фахівців з автоматизації й ІТ- приєднуйтеся!

 

Реализуя свою миссию – формирование и воспитание в Украине управленцев нового формата – бизнес-школа «Международный институт бизнеса» проводит серию мастер-классов от профессоров программ МВА в крупнейших городах Украины.

В рамках встреч: практические мастер-классы от ведущих преподавателей программ МВА в МИБ, обсуждение актуальных вопросов, нетворкинг, неформальное общение.

Ждем вас в таких городах Украины:

•  14 сентября 2016,  Запорожье
  • Тема: Как обеспечить стабильность в росте прибыли компании: направления совершенствования операционных процессов. Алла Осокина, преподаватель программ  МВА.
• 14 cентября 2016,  Днепр
  • Тема: Как риски превратить в возможности. Владимир Савчук, преподаватель программ МВА.
• 20 сентября 2016, Одесса  
  • Тема: Что нужно изменить в бизнес-модели вашей компании прямо сейчас? Александр Мертенс, преподаватель программ МВА.
• 27 вересня 2016, Львів
  • Тема: Мотивація. Перезавантаження свідомості. Про нові тренди та вимоги, які спонукають сучасний бізнес бути успішним, а працівників залученими. Руслан Лемещук, викладач программ МВА.
• 4 октября 2016, Харьков
  • Тема: Локальный маркетинг. Технологии маркетинговых решений. Наталия Писаренко, преподаватель программ МВА.

По всем вопросам обращайтесь: (044) 585-00-33.

Регистрация по ссылке: http://goo.gl/194HcD

Осінній діловий сезон обіцяє бути не менш насиченим та цікавим ніж попередні. Надаємо програму найбільш цікавих подій осені та грудня від АППАУ.

А. Конференції, причетні до розвитку промислової автоматизації

• 17-18 вересня – вперше фестиваль Tech Fest в Дніпрі за підтримки Interpipe. Цікава програма та чимало відомих учасників – Bosch, Festo, Renault, Hub 4.0, Boteon велика кількість ВНЗ та ІТ-розробників забезпечать масу цікавих стендів та зустрічей.
• 20 вересня – конференція CIS-Events BIT-2016 в Києві. Окремо буде секція «навколо автоматизації» і вперше спільно з ІТ ми подискутуємо про те, які є спільні виклики в цифровій трансформації промислових підприємств.
• 21 вересня – Digital Tranformation Forum проводить IDC-Ukraine. Кейси, імена та бренди першої величини, різні напрямки цифрової трансформації – разом все це сприяє залученню керівного складу з різних ринків, вони там будуть точно.
• 6-7 жовтня – Київський міжнародний економічний форум зведе разом вже не тільки і не стільки технічних директорів, – перші особи великих підприємств, економісти, депутати, банкіри, чільники уряду, а також родзинка форуму – велика кількість першокласних закордонних спікерів. I всі вони будуть говорити про глобальні зміни в епоху 4-ої промислової революції, та як це може стосуватись України.
• 11 жовтня – в Запоріжжі відбудеться міжнародний Inco Forum. В програмі участь та доповіді чисельних представників торгових палат різних держав, наших урядовців та експертів з розвитку експорту. Ми презентуємо свій погляд на розвиток хай-тек.
• 23-24 листопада – пройде 2-га конференція АППАУ для ВНЗ, – наших членів та партнерів на ринку промислової автоматизації. Головна мета конференції – прискорити консолідацію ВНЗ навколо викликів, які сьогодні йдуть від ринку. Програма – в підготовці.

АППАУ є партнером та спікером майже всіх вказаних заходів, а в конференції ВНЗ – організатором. В випадку платних заходів для наших членів передбачені знижки – але прискорюйте реєстрацію!

В. Круглі столи – зустрічі

• 27 жовтня – «Вплив ІТ-технологій на R&D» – круглий стіл на цю тему збере разом розробників і не тільки систем управління, але й машинобудівників, технологів та розробників з інших промислових секторів. Програма – в підготовці.
• 6 грудня – члени АППАУ зберуться на чергові збори, де розглянуть підсумки року, та пріоритетні напрямки розвитку на 2017 рік.

С. Тренінги, семінари та інші заходи з маркетингу, продажам та розвитку бізнесу (для вендорів та інтеграторів)

• B2B Ray продовжує освітні програми для учасників ринку пром. автоматизації. Найбільш цікавими будуть тренінг 14-15 вересня для продакт менеджерів вендорів, та 14-15 жовтня про системний розвиток бізнесу – для керівників різного рівня.
• 16 вересня пройде вже 3-я конференція Customer Experience Management (СЕМ-3). Важливість управління досвідом споживача – є топ темою також в цифровій трансформації та темі 4.0. Форум є орієнтованим на В2С ринки, але на В2В поки що в Україні немає ніяких обмінів подібного рівня. АППАУ неодноразово вказувала на великий розрив в цьому питанні: в той час як замовники ставлять свій досвід експлуатації та попередньої взаємодії в першу трійку критеріїв по наступному вибору постачальника, останні не мають жодних системних практик в питаннях управління цим досвідом.
• 29 вересня пройде черговий форум по е-закупівлях Подія корисна для всіх керівників, менеджерів з продажу для того, щоб ще раз переглянути свої позиції, та переоцінити е-закупівлі з точки зору можливостей, – а не тільки загроз.

Всі заходи платні – запитуйте свою знижку в АППАУ.

D. Технічні дні, вебінари

• 1 жовтня пройде технічний день автоматизації в Національному університеті харчових технологій. Головні тема – навколо стандартів ISA 88-95. Більш детальна інформація – тут

Програма буде оновлюватись – слідкуйте за нашими повідомленнями.

Третій Всеукраїнський ZAKUPKI FORUM – головна подія осені у сфері закупівель! Участь Форумі – найкраща інвестиція в розширення своїх ринків збуту.

ДЛЯ КОГО ФОРУМ:

• для представників державних організацій: ви навчитеся правильно працювати з системою;
• для досвідчених постачальників і початківців: ви зрозумієте, як захищати свої інтереси і вивчіте алгоритм успішної закупівлі;
• для фахівців із комерційних підприємств: ви почуєте про кращі закупівельні практики компаній України.

ПРО ЩО ГОВОРИТИМЕМО:

• як вдосконалюється ProZorro, про еволюцію системи публічних електронних закупівель та перемоги і зради на цьому шляху;
• яким чином принципи ProZorro можуть бути використані у інших сферах, що потребують реформування, зокрема в системі ProZorro.Продажі; 
• як використовувати аналітичні інструменти BI ProZorro для плануваня власного бізнесу;
• як знайти перспективні напрямки збуту, підібрати найбільш вигідні тендери, скласти найкращу пропозицію та уникнути розповсюджених  помилок;
• як підвищувати свої шанси на перемогу на кожному етапі торгів та захищати свої інтереси у спірних випадках;
• як великому бізнесу максимально ефективно організувати закупівлі в своїй компанії. 

Серед спікерів Форуму – представники уряду, державних адміністрацій та громадських організацій, євангелісти ProZorro, юристи та банкіри, спеціалісти найбільших українських компаній та багато інших, зокрема:

• Максим Нефьодов – заступник Міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
• Юрій Голік, радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань регіональних реформ
• Олександр Стародубцев – директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України
• Микола Жандоров, член наглядової ради ProZorro, керівник торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua
• Іван Лахтіонов, член Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель Transparency International 
• Станіслав Льовочкін, керівник із закупівельніх проектів групи компаній ТАС
• Олександр Нікітенков, керівник напрямку тендерного супроводу юридичної компанії «Праве Діло»

Вперше на Форумі буде проведено церемонію нагородження постачальників та закупівельників премією “Zakupki.Кращі”.

Місце проведення: Конгрес-хол “Космополіт” (м. Київ, вул.. В.Гетьмана, 6)

Як проходили попередні Форуми, ви можете побачити у відео.

Із усіма запитаннями пишіть на: forum@prom.ua або телефонуйте за номером: +38 044 332 48 48

Для спільноти АППАУ є знижка 20%, реєстрація за промо-кодом, звертайтеся на info@appau.org.ua

 

Накануне крупных конференций по 4.0 в сентябре-октябре самое время еще раз спокойно оценить пройденный путь, ближайшую перспективу и поставить «правильные» вопросы к участникам движения. Благо их становится все больше и уже есть с кем вести диалог.

Важность этих вопросов очевидна в силу разной степени зрелости участников движения, их разной ориентации – и посему не всегда совпадающих интересах. И роль конференций в этом контексте трудно переоценить, – именно там мы можем сделать следующий рывок – и в общем сознании, и в дальнейшем объединении, и в конкретных делах. В то же время, хорошие лидерские амбиции разных игроков могут сыграть плохую шутку – 4.0 остается настолько разнообразным и разновекторным,  что очень легко сбиться с цели.

Где мы были – и где мы сейчас

С января по август мы проделали огромный путь. Не буду говорить о всем движении 4.0 – оно только создано, – имею ввиду нашу ассоциацию, АППАУ.

В начальной точке в феврале-марте мы имели полное игнорирование большинством игроков рынка сути и смысла 4.0 – как фокуса на промышленности, изменения бизнес-моделей, роли ИТ, а также понимания того, что уже есть в промышленных АСУ ТП. Мы не знали каких-либо отечественных кейсов, успешных историй, а также сложно было понять, кто инноваторы и кто из них реально готов к 4.0.  Был виден сильнейший контраст с Европой и миром – начиная с легкого шока участников Hannover Messe (на фоне сплошного доминирования 4.0 с 2013 – в Украине все эти годы полная тишина), и заканчивая отсутствием каких бы то ни было инициатив по объединению в этом направлении. Мы также видели сильные рассогласования между ИТ и АСУТП по ряду позиций. Чего стоит заявление СЕО крупнейшей ИТ-компании, что «4.0 – это вовсе не об ИТ, а будущее за био и нано-технологиями». К этому можно также добавить преувеличенный фокус на стартапах – как только представители АСУ ТП увидели уровень этих стартапов (очень далекий от промышленных требований), – доверие отнюдь не выросло.

Сегодня мы имеем совершенно другую картину:

• Мы ясно понимаем, кто инноваторы – ведущие ИТ-вендоры и разработчики, интеграторы АСУ ТП и крупные конечные заказчики. Под флагом 4.0 мы все начали реально притягиваться друг к другу и понимать, что сотрудничество необходимо. 
• Мы также увидели много других стейкхолдеров – от брендов АСУТП (все еще выжидающих, но хотя бы на словах – поддерживающих) – и до правительственных структур.
• Мы имеем первые кейсы и  успешные истории, которые могут озвучивать наши представители в лице Luxoft, Kaeser Kompressoren, АМКР, Process Engineering, Азов-контролз, Инфоком, IT-Enterprise и другие.
• Появляются новые организаторы и новые игроки. Отрадно видеть организацию в Interpipe фестиваля Teсh Fest в сентябре, – хотя еще в мае на их же площадках в Днепре в дискуссиях о хай-тек не было ни одного их представителя. Также чрезвычайно приятно обнаружить мировых консалтеров в лице IDC – сколько раз мы их встречали в разных reports, но не знали, что они есть в Украине (вообщем – как и они не знали о нас 🙂 ). Их Digital Transformation Forum будет ярким дополнением к крупнейшим ивентам 4.0 в этом году. А может и откроет совсем новую страницу в нашем движении.
• Но самое главное – Хартия 4.0 объединила нас вокруг общих ценностей и целей, среди которых приоритет украинской промышленности и хай-тек секторов не вызывает сомнений.  Хартия также ясно обозначила роль ИТ-сектора – как бенчмарк в технологиях, так и бизнес-практиках. И вместе мы поставили под ней свои подписи, заложив тем самым основы национального движения 4.0.

Фокус на главном – первых инноваторах промышленности

Вместе с тем, мы увидели много новых вопросов  – ключевые из них на сегодняшний день сведены в нашей публикации «5 питань до експертної спільноти». От отсутствующего определения «хай-тек» (его нет и видение у всех – разное), непонятной позиции одного из главных стейкхолдеров – правительства, –  и до окончательного переосмысления роли и положения ИТ, – список этих вопросов, вероятно, не полный и  будет нарастать. И их нужно решать – иначе прогресса не будет.

А согласно теории и практики организации проектов, после формирования статутных положений (смыслы, цели, курс…)  должно штормить.  Разность интересов и взглядов должна выйти наружу и привести к конфликтам. Множество подобных объединительных движений – от политических, до гражданских – тому яркое подтверждение. Поэтому мы готовимся к шторму, и более того – наше предложение состоит в том, чтобы форсировать эти острые вопросы. Путем открытого, искреннего диалога.

Итак, в какой плоскости лежат эти вопросы? На фоне множества заявлений под флагом 4.0 – от поддержки стартапов и до создания национальных хай-тек офисов, – еще раз выскажем свое глубокое убеждение.  Без фокуса на наших промышленных инноваторах, – крупных и средних предприятиях, уже подошедших к технологиям 4.0, – не будет у нас никакого целостного и единого движения.  Только единство наших разработчиков – и не только ИТ (еще пром АСУ, технологи, машиностроители и др. хай-тек) с этими предприятиями-новаторами создаст естественную и прочную основу для национального движения, реально способного задать новый ритм и новые направления для развития нашей промышленности.

Вызовы инноваторов

Если эта позиция принимается, то все инноваторы должны ясно осознавать свои, – точнее наши общие вызовы на этом этапе.  В нашем понимании они следующие:

1. Как вовлечь широкий круг промышленников – и с разных отраслей.

Быстрое вовлечение разных предприятий крайне необходимо на этом этапе. Помню удивление на грани разочарования Юрия Пивоварова, СЕО Ассоциации инновационного развития, когда мы вместе прорабатывали вопросы приглашений на круглый стол 5 июля. Отклик от промышленников был очень слабый –«не понимают они что это и зачем». Но это естественно – по нашему опыту положение с инновациями ИТ-АСУ в промышленности далеко не радужное, и эти вопросы стоят вовсе не на первых позициях в повестке приоритетов первых лиц.

Позиция Украины в рейтинге мировых инноваций в 7-м десятке объясняется не только отсутствием необходимых макро-реформ. «Как вовлечь» или глубже «Как вывести роль инноваций на первые места в приоритетах СЕО» – типично маркетинговая задача. Однако мы понимаем, что в инновациях 4.0 речь не о маркетологах, а о настоящих лидерах- первых лицах. Только они способны вести диалог с директорами пром. предприятий о том, что их по-настоящему волнует.  И, честно говоря, слишком много свидетельств того, что во многих секторах эта задача не решается.

Самым ярким примером лидерства на сегодняшний день для нас является Надежда Васильева, СЕО “Microsoft-Украина” – как своей публичной позицией по отношению к 4.0, так и ориентацией всей команды на развитие национальной эко-системы, поддерживающей эти технологии. Директора с IT-Enterpise также задают правильное направление разговора – только через яркую демонстрацию вклада в экономические и финансовые показатели возникнет доверие к новым технологиям. Если этого нет, все это останется на уровне пустых разговоров.

2. Форсировать проникновение на наш рынок существующих наработок и технологий, объединить их под флагом 4.0

В то же время, область, где действительно качественная орг. функция  маркетинга может сработать эффективно и быстро – это правильное позиционирование того, что давно уже есть. Мы не перестаем удивляться невзрачности позиций местных филиалов Siemens, Schneider Electric и многих других известных брендов, заявляющих до сих пор, что «4.0 – это далекое будущее» либо  «это просто мода», либо до сих пор не способных разобраться в сути новых концепций. Хотя большинство из них базируется на тех самых SMARTxxxx, которые появились еще 5-7 лет назад. В результате, имея львиную долю рынка  промышленных систем управления, они никак не ориентируют наших конечных заказчиков, никак не способствуют ускорению инноваций. На самом деле, разработчики как Luxoft и uMuni, интеграторы как Azov-controls, IT-Enterpise или машиностротели как Process Engineering или Kaeser Kompressoren ярко и убедительно показывают «будущее – рядом», его надо просто быстрее брать и осваивать.

Почему это важно? – не демонстрируя эффект инноваций, не акцентируя на разнице 3.0 vs 4.0 мы никогда не докажем промышленникам, почему инновации должны быть на первых позициях в их инвестициях. А не последних – как сегодня.

3. Выравнивание (alignment) и релевантность. 

Эти качества чрезвычайно важны для всех новых, влиятельных игроков, которые становятся под флаг 4.0. В этом движении очень легко «потянуть одеяло», например в сторону  Smart City, или в развитие IТ-стартапов, или в закопаться в сами технологии, как биг дата и говорить о развитии IТ-кластеров. Главная критика АППАУ на все эти разговоры, столь популярные в IT и в правительственных кругах, была и остается в том же вопросе – «а где здесь наши промышленники, их ожидания, их проблемы?».  Если вы продолжаете рассказывать это все директору IТ-АСУ крупного мет. комбината, в ответ вы скорее всего услышите: «У меня сейчас внедряется ERP. Темп и напряженность в проекте такие, что просто некогда читать все ваши новости. О поездках в Киев вообще молчу. Ну и если вы говорите о 4.0, то я не понимаю о чем это и как это касается моих проблем. У меня уже есть прозрачные обмены ERP – АСУТП, внедряется BI, информация прозрачная для руководителей, установлено множестве KPI и т.д.» Он также скажет вам, что все инвестиции сегодня направлены на обновление основных фондов, и если он будет утверждать своему СЕО о приоритете ИТ, ссылаясь на западный опыт, то скорее всего услышит “подожди с этим –  есть другие приоритеты”.  А также – что денег нет либо очень мало.

И как будет такой руководитель воспринимать разговоры о хай-тек офисах, развитии стартапов, необходимости ускорить инновации “взагалі” или о наших рейтингах IТ зарубежом?  Парадокс ситуации в том, что все понимают нерелевантность этих разговоров, но все их продолжают – потому, что нечего предложить взамен? Или потому что привыкли всегда сначала грузить “своим”? Между тем, масса вопросов цифровой трансформации – digital quality, predictive maintenance (analytics etc), доступности real time data, интеграции разных бизнес-процессов в цепочке ценности, изменения культуры взаимодействия и т.п. и именно в контексте проблем промышленного предприятия – ожидает своего часа. Сегодня об этом говорит очень мало игроков, хотя это и есть драйверы ценности в эпоху 4.0.

Главная задача конференций – полноценный диалог

Итак, если эти вызовы принимаются – то главная задача, предстоящих конференций – это организовать полноценный диалог вокруг этих вызовов. Национальному движению 4.0 нужно услышать ясный голос промышленников, их реакцию и ожидания по отношению к 4.0. Нам всем нужно гораздо глубже понимать их барьеры и сомнения, и только понимая все это – вместе выстраивать перспективу их движения.  Собственная реклама – как бы мы ее не прятали в виде описаний технологий – продуктов или отдельных реализаций 4.0, – останется рекламой. Нужно ясно показывать, в чем сегодня проблемы заказчиков (в том числе и те, которые возможно они не осознают) и как новая технология может их решать –  завтра, конкретно, на наших примерах, в нашей действительности.

Но для того, что начать диалог – промышленники должны быть там. Поэтому первый и главный призыв АППАУ к игрокам рынка – максимально воздействуйте на своих клиентов, приглашайте их на ключевые события осени.  Что касается вендоров и интеграторов,  мы вместе с партнерами обеспечим вам максимальное  содействие как в участии, так и в докладах – дискуссиях. Приходите вместе со своими ключевыми заказчиками. Ведь сейчас – самое время закладывать правильные идеи на 2017. Других конференций по цифровой трансформации в этом году больше не будет. А это – основа 4.0.

Наши партнеры организуют конференции, которые реально нужны для того, чтобы быстрее и вместе выходить из той ситуации, в которой мы все оказались. Технологии 4.0 могут действительно нам всем помочь, но для этого нужно сотрудничество и ясный план движения. Давайте их вырабатывать вместе – путем диалога и в контексте ситуаций наших украинских предприятий.

 

ген. директор АППАУ Юрчак А.В.

Общество с ограниченной ответственностью «Роберт Бош Лтд», являясь официальным представительством компании Bosch Security Systems B.V. в Украине, приглашает посетить «Bosch День», который состоится 20 сентября 2016 года в Днепре по адресу: конференц-зал отеля «Bartolomeo», ул. Набережная Победы, 9б.

В программе – презентация решений по интеграции оборудования Bosch со сторонними программными продуктами, решения для торговых центров и пример реализованного объекта.

Аудитория: системные интеграторы, инсталляторы, конечные заказчики

Компания Bosch Security Systems является лидером среди производителей систем безопасности и предлагает широкий спектр оборудования в сфере видеонаблюдения, пожарной и охранной сигнализации, систем контроля и управления доступом, систем голосового оповещения и конференц-систем.

Участие в мероприятии бесплатно, по предварительной регистрации: https://goo.gl/forms/Trfb2E2WdNxivUyW2 

Алматы, 29 июля 2016 г. – Компания Schneider Electric, мировой эксперт в управлении энергией и автоматизации, предложила Алматы решения для «умного города»

Структурное подразделение акимата АО «Центр развития города Алматы» и Schneider Electric подписали Меморандум о сотрудничестве. Компания предлагает мегаполису внедрение технологий «умного города»: «умное водоснабжение» (AQUIS), «умное теплоснабжение» (TERMIS), «умная передача электроэнергии» (ADMS), «умное здание» (SmartStruxure) и другие.

Таким образом, усилия сторон будут направлены на развитие инфраструктуры города, включая проекты энергосбережения, повышения энергетической эффективности, развитие систем тепло –  и водоснабжения, водоотведения, передачи электроэнергии т.д.

Планируется, что для реализации проектов будут привлечены специалисты из Казахстана.

Стоит отметить, что внедрение инновационных технологий позволит достичь экономии ресурсов до 40%, тем самым, повысить уровень надежности и энергоэффективности инфраструктуры города.

Источник: Управление предпринимательства и индустриально-инновационного развития г. Алматы

 

Зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек секторів 17 серпня. Дискусії та обміни по групах інтеграторів та вендорів промислової автоматизації дозволили ясно ідентифікувати одну спільну проблему – «корінь зла» в тому, що доля проектів та високотехнологічного обладнання сьогодні повністю в руках відділів закупівель. 

Технічні директори, які мали б контролювати відповідність встановленим технічним політикам та критеріям якості, як правило самоусуваються або ж не в змозі контролювати хід тендерів. В результаті, завжди перемагає дешевший постачальник. Це не є тотальна картина на ринку, але вона дуже розповсюджена. Резюмуючи, прислів’я «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» – явно не стосується українських промисловців.

Що робити в таких ситуаціях? Ясної відповіді в гравців ринку немає – кожен намагається знайти свій рецепт. Але вже очевидно, що в програшу саме якісні постачальники продуктів та послуг.

З метою обмінів кращими практиками, а також пошуку механізмів впливу АППАУ разом клубом В2В Ukraine, 17 серпня організують спільну зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек ринків.

В програмі:

• Оглядові виступи та пропозиції
  • Факти, що відбувається на ринку, яка загальна картина, негативні наслідки стратегії «лиш би дешевше»
  • Як змінюють ситуацію на ринку системи як Prozorro
  • Можливі стратегії протидії
• Мозковий штурм в групах – «як протидіяти»

До виступів запрошуються охочі з категорій вендорів, інтеграторів, а також від експертів ринку, хто глибоко аналізував дану тему і володіє ринковою статистикою.

Зустріч відбудеться, 17 серпня з 16 до 19 години за адресою: вул. Хрещатик 27-А, 2-й поверх, НСЖУ

Орг. внесок – 100 грн з учасника заходу.

Для участі в заході необхідна реєстрація. Заявки до участі надсилайте, будь ласка, на info@appau.org.ua. Або заповніть форму:

2-га зустріч учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» стала каталізатором для ескалації найбільш гострих питань, відповідь на які є критичною для формування стратегії національного руху 4.0.

Враховуючи відсутність багатьох експертів – і з різних професійних кіл та спільнот, ми виносимо ці питання на широке публічне обговорення.  Звіт про деталі самої зустрічі –  тут. Тобто, ми резюмуємо результати дискусії 28 липня у вигляді найбільш актуальних питань. Крім он-лайн каналів, далі плануємо серію круглих столів по різним експертним середовищам для більш предметного розгляду цих питань та досягнення повного консенсусу.

1. Що таке «хай-тек», й на яких секторах хай-тек має бути фокус 4.0?

Дискурс про хай-тек в Україні зазвичай зводиться до Інформаційно-Комунікаційних Технологій (ІКТ) – цьому присвячені переважна більшість публікацій та ефіру ЗМІ. Водночас, в більшості популярних, світових визначень «хай-тек» включає не менше 10 економічних секторів – галузей. Це не тільки ІКТ, але також аерокосмічна, складне приладо-машино- та інші «будування», автомобільна галузь, біотехнології, фотоніка, електронне виробництво, тощо. Американська класифікація hi-tech більш широка й включає 33 сектори, серед яких ми знаходимо типові для України фармацевтику, загальне машинобудування, виробництво електрообладнання, інжиніринг, інші, включно навіть з такими як видобування нафти й газу. Американці класифікують хай-тек за рівнем концентрації персоналу STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics). В такому розумінні, до хай-тек можна зараховувати широке коло індустрій, де концентруються дослідники, розробники, науковці, технологи та інженери. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти просту істину – хай-тек це набагато ширше та більше, ніж ІКТ.

Водночас, з точку зору конкурентоздатності питання не є простим – і Хартія 4.0 фіксує це як окремий напрямок роботи руху. Наш аналіз показує, що реального та глибокого розуміння стану по секторах немає. Економісти та держ. служби дуже часто видають бажане за дійсне. Наприклад, позиціонуючи Сумське НПО, як флагмана українського компресоробудування, панове чомусь забувають (або не знають, не враховують), що кращі кадри давно перейшли працювати на російських роботодавців, або ж вийшли в малий бізнес, де про ніякі серйозні розробки мова не йде. Подібна ситуація в інших хай-тек секторах. Що ж лишилось, де ще є серйозний потенціал, конкурентоздатний на світових ринках, а де – потрібно просто зупинити розмови про наш «високий рівень», й визнати, що він цілковито знищений? Тобто і зрештою – на яких же секторах має бути фокус в Україні?

Питання відкрите – і ми його адресуємо як до урядових, так і до широких експертних кіл, перш за все, в економіці. Учасники 2-ої зустрічі «Індустрія 4.0» ясно зазначили, що мова в першому наближенні про великий перелік галузей – секторів економіки, – не тільки ІКТ, і не тільки агро. Це вже крок вперед, оскільки це є одностайна думка спільноти. Водночас, до консенсусу щодо пріоритетів – й без більш ґрунтовних економічних та інших аргументів, – нам ще дуже далеко.

2. Якою є роль ІКТ в 4-ій промисловій революції?

В українських ЗМІ останніми роками фокус робиться виключно на ІКТ, підкреслюється його зростаюча роль в економіці й експорті, в той час як справжній стан інших хай-тек секторів замовчується. Таким чином, створюється враження, що майбутнє за ІТ-індустрією, але який зв’язок між ІКТ та іншими хай-тек секторами – незрозуміло. Водночас, в більшості стратегій, пов’язаних з 4.0, роль ІКТ визначено досить чітко – це каталізатор та головний інструмент розвитку всіх хай-тек індустрій. Але це зовсім не означає, що ми можемо замінити цілий комплекс хай-тек секторів на ІКТ. І які сьогодні деградують з великою швидкістю.

В якому стані знаходиться сьогодні українська наука та дослідницькі центри? Чи є ІТ дійсно пріоритетним напрямком інвестицій для інших хай-тек секторів? Чи можна фокусом на стартапах замінити середньо-довгострокові цільові програми розвитку хоча б в машинобудуванні, не кажучи вже про аерокосмічну галузь?

Подібні питання не були в переліку головних питань 2-ої зустрічі, але звучали в кулуарах. Думки сходяться – «ІКТ – це інструмент, а не ціль» або, як люблять говорити американці в подібних випадках, – technology, it’s just an enabler. Це питання не тільки до ІКТ, а й до інших представників хай-тек секторів.

3. Яка є сьогодні державна стратегія та програми в розвитку хай-тек?

Один з пунктів Хартії 4.0 – «держава – наш партнер». Більшість національних рухів 4.0 затверджуються державою та перетворюються на програми розвитку пріоритетних секторів економіки. Уряд є провідником реформ, без яких 4.0 – марні мрії. З огляду на це, варто згадати що тренд «Industry 4.0» став європейським, і стає все більше світовим зовсім не з подачі приватних бізнесів чи окремих секторів, як ІКТ. Європейський парламент прийняв Industry 4.0 як загальноєвропейську концепцію ре-індустріалізації, де чітко визначені власні ставки – «якщо не робимо – втрачаємо 625 млрд євро, якщо робимо – заробляємо додаткових 1,3 трл євро». Мова також про інші переваги, включно зі створенням сотень тисяч нових робочих місць. Європейські інституції приділяють масу уваги розвитку хай-тек індустрій та дигіталізації виробництв – тут є вже чимало відповідних політик, фондів та стратегій. Не тільки Німеччина, – Франція, Великобританія, Італія вже прийняли власні державні програми в напрямку 4.0. Аналогічним шляхом йдуть інші країни Євросоюзу – тема Індустрії 4. 0 звучить сьогодні всюди. В цьому році до них приєднався Китай. Всі наші сусіди активно включені в обговорення про власні шляхи розвитку в напрямку 4.0

Що ж в Україні? В ЗМІ ми бачимо масу публікацій про те, що нові уряди роблять ставку на хай-тек, ІКТ й чільні посади в декількох міністерствах зайняли колишні топ-менеджери з ІТ. Таким чином, в пересічного громадянина чи навіть експертної спільноти створюється враження про те, що зараз все змінюється. Остання новина про створення в Україні хай-тек офісу – є доброю звісткою. Водночас, є великі сумніви що всі ці нововведення реально фокусуються на переробній промисловості, – ясних меседжів щодо цього як не було, так і немає.

Але не хочеться говорити припущеннями – потрібен діалог. Так чи інакше, ці питання вимагають консультацій з МЕРТ та іншими урядовими колами. Кажуть вже десь є стратегія хай-тек та розробляється індустріальна політика – не бачили. Але для початку цього діалогу хочеться лише нагадати про реалії. Доля ВВП на душу населення є в Україні сьогодні нижча, ніж в Грузії, майже втричі нижча ніж в сусідній Білорусії, і 5 разів нижча ніж в РФ. Статус сировинної держави – це вже не майбутня, далека загроза, – це вже наш поточний стан. Тому, відверто кажучи, розмови про хай-тек у вигляді виключно ІКТ трохи «ріжуть вухо». Ми не підіймемо ВВП на рівень хоча б найближчих сусідів виключно силами малого бізнесу, сільського господарства та ІТ, про що так багато говорять уряди з 2014 року.

На зустрічі 28 липня були запрошені представники МЕРТ, але не з’явились. Тому гостра критика урядової позиції від Володимира Панченко, директора Alex Pol Institute та організатора Київського міжнародного економічного форуму – не отримала належної відповіді. Діалог не відбувся. Надіємось, що цей діалог – питання найближчого місяця. Тим більше, що на згаданому форумі (в жовтні) буде чимало міжнародних експертів  й головна тема про 4.0.

4. Якщо ІТ – кращі, то кращі в чому?

Хартія 4.0 визначає лідерство ІТ-сектору в русі «Індустрія 4.0». Як вже було зазначено вище, ІТ-технології, на нашу думку, є головним каталізатором та інструментом для всіх інших хай-тек секторів. Водночас, друга зустріч показала, що в представників тих самих «інших хай-тек» є недостатнє розуміння «в чому ІТ кращі» – тобто, маються на увазі не технологічні аспекти. АППАУ вже робила бенчмаркиновий огляд і останні дискусії показують, що потреба в таких порівняннях та визначенні бенчмаркингових критеріїв «ІТ vs інші хай-тек сектори» – дійсно велика. На наш погляд, у спільнот інших хай-тек секторів є недостатнє або ж взагалі відсутнє розуміння того, як окрема галузь може визначати ти впливати на –

1. хід державних реформ (приклад – проект prozorro),
2. систему національної освіти, просвіти та підготовки кадрів: ІТ-галузь створила чимало приватних шкіл, курсів, програм підготовки, запущена он-лайн система як prometeus. Саме завдяки цьому галузь може продукувати тисячи нових фахівців, які мають високий рівень підготовки. Ситуація в інших галузях – з точністю до навпаки.
3. стандарти якості: ІТ-шники масово використовують різні міжнародні критерії якості – від сертифікацій знань-навичок, нових спеціальностей, методів роботи, ведення бізнесу й до кращих практик просування на ринку.
4. здатність об’єднуватись та самим змінювати хід подій на свою користь: декілька асоціацій, регіональні ІТ-кластери, об’єднання по інтересах та в інкубаторах, вхід в парламент та в урядові структури – перелік подібних свідчень проактивності та гуртування багато.
5. культуру ведення бізнесу: навіть відмова працювати в Україні деяких великих ІТ-компаній через корупцію теж в певному розумінні є добрим прикладом для інших секторів: якби всі так вміли й робили, з ким би залишились наші корумповані енд-юзери?

Можна ще згадати про рівень інвестицій в галузь, про інновації та інші важливі речі. Все це давно ясно й очевидно для самої  ІТ-галузі, але на порядки менш очевидно для інших хай-тек секторів – дистанція справді, на наш погляд, велика й потребує осмислення та відповіді на декілька запитань.

• Чому такий розрив, точніше, чому інші галузі за всі роки незалежності не спромоглись на щось подібне? Промисловці наприклад, мали свої потужні структури, як УСПП. І що – які результати?
• Як можна масштабувати та швидко переносити досвід ІТ на інші хай-тек сектори? В тому, що це вкрай необхідно, немає ніяких сумнівів. На прикладі нашої асоціації АППАУ ми бачимо яскраві приклади стагнації вендорів, ВНЗ, інтеграторів тощо. Свіжий подих та бенчмарк методів роботи ІТ необхідний сьогодні всім. Але краще, щоб ці комунікації налагоджували самі ІТ-шники. На наш погляд, потрібно змінювати задану сьогодні публічну риторику з «ми – найуспішніші й ми ростемо (на відміну від всіх інших)» на «в епоху 4.0, ось що ІТ-галузь може дати інших секторам української економіки». Подібних оглядів – аналітики – меседжів сьогодні вкрай мало.

Прикметно, що всі інноватори Індустрії 4.0, яких ми демонстрували на зустрічі 28 липня були з ІТ-сектору. Й прикметно, що чимало інших учасників зустрічі не зрозуміли, що та як потрібно брати з ІТ як приклади для наслідування – це яскраво показали наступні дискусії в соц.мережах.

5. Де є Україна по ключовим секторам хай-тек та по рівню зрілості цифрової економіки?

Якщо Індустрія 4.0 – це продовження попередньої, дигітальної (цифрової) революції, то дуже важливо зрозуміти де є Україна по ряду напрямків, визначальних як для попередньої епохи, так і для нової. Тим більше, що оцінка цифрової зрілості є основою для побудови так званих дорожніх карт – тих, що визначають стратегію.

«Ми круті – крутіші принаймні, ніж сусіди. Ми є №1 на східноєвропейському напрямку аутсорсингу…» – такі заяви можна чути від представників ІТ. Можливо, це правда для ІТ-сектору. Але є великі сумніви щодо інших та промислових хай-тек секторів. В секторі промислової автоматизації картина радше сумна – росіяни попереду по багатьох показникам, що визначають рівень розвитку та зрілості. Мова про нові технології – як, наприклад, MES, DCS, APS, управління активами, предиктивне обслуговування (predictive maintenance) тощо. З технологій 4.0 росіяни вже мають центри ІІоТ, MES, прототипування для R&D, провели ряд конференцій по 4.0 з залученням провідних світових брендів та підприємств. Росіяни давним давно вивели стандарти МЕК, що стосуються промислових систем управління, безпеки та кібер-безпеки на топовий рівень пріоритетності державних структур. В Україні – ми (в АППАУ) тільки-тільки починаємо створювати власний технічний комітет – до цього часу наявні ТК в нашій області при Держстандарті були просто бездіяльні. Великі російські інтегратори, сертифіковані по ISO 9001, ввели в себе сертифікацію проектного управління, є й такі, що мають стандарти американської Control System Integrator Association (CSIA). Західні бренди – носії інновацій по 4.0 також є набагато активнішими в РФ в просуванні всіх нових технологій. І завважимо, що ніякі санкції тут не є перешкодою.

І так далі – перелік зон відставання можна продовжувати. Тому нагальним питанням є критична оцінка нашого стану в порівнянні з сусідніми країнами – перш за все РФ, – та визначення зон найбільших розривів. Ці питання тим більш актуальні для України на фоні низького рівня інвестицій та бюджетів промислових замовників.

Ми не торкались цих питань на зустрічі 28 липня. Водночас, чесна відповідь на питання «де ми зараз» дуже важлива з точки зору оцінки реального стану українських хай-тек секторів та наступної побудови стратегій. Зрозуміло, що ґрунтовна відповідь потребує ґрунтовних досліджень. Але експертні думки з різних категорій важливі – вони вже сьогодні дозволять прояснити ситуацію та поставити відповідні орієнтири для тих же досліджень.

***********

Отже, 2-га велика зустріч учасників руху «Індустрія 4.0» в Україні дозволила більш чітко визначити питання, відповіді на які є головними для досягнення справжнього консенсусу між різними зацікавленими сторонами в русі 4.0. В якості механізму обговорення та досягнення консенсусу АППАУ пропонує круглі столи експертів – анонси про них будуть найближчим часом.

Олександр Юрчак, Олег Михайлов – АППАУ