Виконавча дирекція АППАУ

Алматы, 29 июля 2016 г. – Компания Schneider Electric, мировой эксперт в управлении энергией и автоматизации, предложила Алматы решения для «умного города»

Структурное подразделение акимата АО «Центр развития города Алматы» и Schneider Electric подписали Меморандум о сотрудничестве. Компания предлагает мегаполису внедрение технологий «умного города»: «умное водоснабжение» (AQUIS), «умное теплоснабжение» (TERMIS), «умная передача электроэнергии» (ADMS), «умное здание» (SmartStruxure) и другие.

Таким образом, усилия сторон будут направлены на развитие инфраструктуры города, включая проекты энергосбережения, повышения энергетической эффективности, развитие систем тепло –  и водоснабжения, водоотведения, передачи электроэнергии т.д.

Планируется, что для реализации проектов будут привлечены специалисты из Казахстана.

Стоит отметить, что внедрение инновационных технологий позволит достичь экономии ресурсов до 40%, тем самым, повысить уровень надежности и энергоэффективности инфраструктуры города.

Источник: Управление предпринимательства и индустриально-инновационного развития г. Алматы

 

Зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек секторів 17 серпня. Дискусії та обміни по групах інтеграторів та вендорів промислової автоматизації дозволили ясно ідентифікувати одну спільну проблему – «корінь зла» в тому, що доля проектів та високотехнологічного обладнання сьогодні повністю в руках відділів закупівель. 

Технічні директори, які мали б контролювати відповідність встановленим технічним політикам та критеріям якості, як правило самоусуваються або ж не в змозі контролювати хід тендерів. В результаті, завжди перемагає дешевший постачальник. Це не є тотальна картина на ринку, але вона дуже розповсюджена. Резюмуючи, прислів’я «ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі» – явно не стосується українських промисловців.

Що робити в таких ситуаціях? Ясної відповіді в гравців ринку немає – кожен намагається знайти свій рецепт. Але вже очевидно, що в програшу саме якісні постачальники продуктів та послуг.

З метою обмінів кращими практиками, а також пошуку механізмів впливу АППАУ разом клубом В2В Ukraine, 17 серпня організують спільну зустріч вендорів та інтеграторів хай-тек ринків.

В програмі:

• Оглядові виступи та пропозиції
  • Факти, що відбувається на ринку, яка загальна картина, негативні наслідки стратегії «лиш би дешевше»
  • Як змінюють ситуацію на ринку системи як Prozorro
  • Можливі стратегії протидії
• Мозковий штурм в групах – «як протидіяти»

До виступів запрошуються охочі з категорій вендорів, інтеграторів, а також від експертів ринку, хто глибоко аналізував дану тему і володіє ринковою статистикою.

Зустріч відбудеться, 17 серпня з 16 до 19 години за адресою: вул. Хрещатик 27-А, 2-й поверх, НСЖУ

Орг. внесок – 100 грн з учасника заходу.

Для участі в заході необхідна реєстрація. Заявки до участі надсилайте, будь ласка, на info@appau.org.ua. Або заповніть форму:

2-га зустріч учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» стала каталізатором для ескалації найбільш гострих питань, відповідь на які є критичною для формування стратегії національного руху 4.0.

Враховуючи відсутність багатьох експертів – і з різних професійних кіл та спільнот, ми виносимо ці питання на широке публічне обговорення.  Звіт про деталі самої зустрічі –  тут. Тобто, ми резюмуємо результати дискусії 28 липня у вигляді найбільш актуальних питань. Крім он-лайн каналів, далі плануємо серію круглих столів по різним експертним середовищам для більш предметного розгляду цих питань та досягнення повного консенсусу.

1. Що таке «хай-тек», й на яких секторах хай-тек має бути фокус 4.0?

Дискурс про хай-тек в Україні зазвичай зводиться до Інформаційно-Комунікаційних Технологій (ІКТ) – цьому присвячені переважна більшість публікацій та ефіру ЗМІ. Водночас, в більшості популярних, світових визначень «хай-тек» включає не менше 10 економічних секторів – галузей. Це не тільки ІКТ, але також аерокосмічна, складне приладо-машино- та інші «будування», автомобільна галузь, біотехнології, фотоніка, електронне виробництво, тощо. Американська класифікація hi-tech більш широка й включає 33 сектори, серед яких ми знаходимо типові для України фармацевтику, загальне машинобудування, виробництво електрообладнання, інжиніринг, інші, включно навіть з такими як видобування нафти й газу. Американці класифікують хай-тек за рівнем концентрації персоналу STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics). В такому розумінні, до хай-тек можна зараховувати широке коло індустрій, де концентруються дослідники, розробники, науковці, технологи та інженери. Не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти просту істину – хай-тек це набагато ширше та більше, ніж ІКТ.

Водночас, з точку зору конкурентоздатності питання не є простим – і Хартія 4.0 фіксує це як окремий напрямок роботи руху. Наш аналіз показує, що реального та глибокого розуміння стану по секторах немає. Економісти та держ. служби дуже часто видають бажане за дійсне. Наприклад, позиціонуючи Сумське НПО, як флагмана українського компресоробудування, панове чомусь забувають (або не знають, не враховують), що кращі кадри давно перейшли працювати на російських роботодавців, або ж вийшли в малий бізнес, де про ніякі серйозні розробки мова не йде. Подібна ситуація в інших хай-тек секторах. Що ж лишилось, де ще є серйозний потенціал, конкурентоздатний на світових ринках, а де – потрібно просто зупинити розмови про наш «високий рівень», й визнати, що він цілковито знищений? Тобто і зрештою – на яких же секторах має бути фокус в Україні?

Питання відкрите – і ми його адресуємо як до урядових, так і до широких експертних кіл, перш за все, в економіці. Учасники 2-ої зустрічі «Індустрія 4.0» ясно зазначили, що мова в першому наближенні про великий перелік галузей – секторів економіки, – не тільки ІКТ, і не тільки агро. Це вже крок вперед, оскільки це є одностайна думка спільноти. Водночас, до консенсусу щодо пріоритетів – й без більш ґрунтовних економічних та інших аргументів, – нам ще дуже далеко.

2. Якою є роль ІКТ в 4-ій промисловій революції?

В українських ЗМІ останніми роками фокус робиться виключно на ІКТ, підкреслюється його зростаюча роль в економіці й експорті, в той час як справжній стан інших хай-тек секторів замовчується. Таким чином, створюється враження, що майбутнє за ІТ-індустрією, але який зв’язок між ІКТ та іншими хай-тек секторами – незрозуміло. Водночас, в більшості стратегій, пов’язаних з 4.0, роль ІКТ визначено досить чітко – це каталізатор та головний інструмент розвитку всіх хай-тек індустрій. Але це зовсім не означає, що ми можемо замінити цілий комплекс хай-тек секторів на ІКТ. І які сьогодні деградують з великою швидкістю.

В якому стані знаходиться сьогодні українська наука та дослідницькі центри? Чи є ІТ дійсно пріоритетним напрямком інвестицій для інших хай-тек секторів? Чи можна фокусом на стартапах замінити середньо-довгострокові цільові програми розвитку хоча б в машинобудуванні, не кажучи вже про аерокосмічну галузь?

Подібні питання не були в переліку головних питань 2-ої зустрічі, але звучали в кулуарах. Думки сходяться – «ІКТ – це інструмент, а не ціль» або, як люблять говорити американці в подібних випадках, – technology, it’s just an enabler. Це питання не тільки до ІКТ, а й до інших представників хай-тек секторів.

3. Яка є сьогодні державна стратегія та програми в розвитку хай-тек?

Один з пунктів Хартії 4.0 – «держава – наш партнер». Більшість національних рухів 4.0 затверджуються державою та перетворюються на програми розвитку пріоритетних секторів економіки. Уряд є провідником реформ, без яких 4.0 – марні мрії. З огляду на це, варто згадати що тренд «Industry 4.0» став європейським, і стає все більше світовим зовсім не з подачі приватних бізнесів чи окремих секторів, як ІКТ. Європейський парламент прийняв Industry 4.0 як загальноєвропейську концепцію ре-індустріалізації, де чітко визначені власні ставки – «якщо не робимо – втрачаємо 625 млрд євро, якщо робимо – заробляємо додаткових 1,3 трл євро». Мова також про інші переваги, включно зі створенням сотень тисяч нових робочих місць. Європейські інституції приділяють масу уваги розвитку хай-тек індустрій та дигіталізації виробництв – тут є вже чимало відповідних політик, фондів та стратегій. Не тільки Німеччина, – Франція, Великобританія, Італія вже прийняли власні державні програми в напрямку 4.0. Аналогічним шляхом йдуть інші країни Євросоюзу – тема Індустрії 4. 0 звучить сьогодні всюди. В цьому році до них приєднався Китай. Всі наші сусіди активно включені в обговорення про власні шляхи розвитку в напрямку 4.0

Що ж в Україні? В ЗМІ ми бачимо масу публікацій про те, що нові уряди роблять ставку на хай-тек, ІКТ й чільні посади в декількох міністерствах зайняли колишні топ-менеджери з ІТ. Таким чином, в пересічного громадянина чи навіть експертної спільноти створюється враження про те, що зараз все змінюється. Остання новина про створення в Україні хай-тек офісу – є доброю звісткою. Водночас, є великі сумніви що всі ці нововведення реально фокусуються на переробній промисловості, – ясних меседжів щодо цього як не було, так і немає.

Але не хочеться говорити припущеннями – потрібен діалог. Так чи інакше, ці питання вимагають консультацій з МЕРТ та іншими урядовими колами. Кажуть вже десь є стратегія хай-тек та розробляється індустріальна політика – не бачили. Але для початку цього діалогу хочеться лише нагадати про реалії. Доля ВВП на душу населення є в Україні сьогодні нижча, ніж в Грузії, майже втричі нижча ніж в сусідній Білорусії, і 5 разів нижча ніж в РФ. Статус сировинної держави – це вже не майбутня, далека загроза, – це вже наш поточний стан. Тому, відверто кажучи, розмови про хай-тек у вигляді виключно ІКТ трохи «ріжуть вухо». Ми не підіймемо ВВП на рівень хоча б найближчих сусідів виключно силами малого бізнесу, сільського господарства та ІТ, про що так багато говорять уряди з 2014 року.

На зустрічі 28 липня були запрошені представники МЕРТ, але не з’явились. Тому гостра критика урядової позиції від Володимира Панченко, директора Alex Pol Institute та організатора Київського міжнародного економічного форуму – не отримала належної відповіді. Діалог не відбувся. Надіємось, що цей діалог – питання найближчого місяця. Тим більше, що на згаданому форумі (в жовтні) буде чимало міжнародних експертів  й головна тема про 4.0.

4. Якщо ІТ – кращі, то кращі в чому?

Хартія 4.0 визначає лідерство ІТ-сектору в русі «Індустрія 4.0». Як вже було зазначено вище, ІТ-технології, на нашу думку, є головним каталізатором та інструментом для всіх інших хай-тек секторів. Водночас, друга зустріч показала, що в представників тих самих «інших хай-тек» є недостатнє розуміння «в чому ІТ кращі» – тобто, маються на увазі не технологічні аспекти. АППАУ вже робила бенчмаркиновий огляд і останні дискусії показують, що потреба в таких порівняннях та визначенні бенчмаркингових критеріїв «ІТ vs інші хай-тек сектори» – дійсно велика. На наш погляд, у спільнот інших хай-тек секторів є недостатнє або ж взагалі відсутнє розуміння того, як окрема галузь може визначати ти впливати на –

1. хід державних реформ (приклад – проект prozorro),
2. систему національної освіти, просвіти та підготовки кадрів: ІТ-галузь створила чимало приватних шкіл, курсів, програм підготовки, запущена он-лайн система як prometeus. Саме завдяки цьому галузь може продукувати тисячи нових фахівців, які мають високий рівень підготовки. Ситуація в інших галузях – з точністю до навпаки.
3. стандарти якості: ІТ-шники масово використовують різні міжнародні критерії якості – від сертифікацій знань-навичок, нових спеціальностей, методів роботи, ведення бізнесу й до кращих практик просування на ринку.
4. здатність об’єднуватись та самим змінювати хід подій на свою користь: декілька асоціацій, регіональні ІТ-кластери, об’єднання по інтересах та в інкубаторах, вхід в парламент та в урядові структури – перелік подібних свідчень проактивності та гуртування багато.
5. культуру ведення бізнесу: навіть відмова працювати в Україні деяких великих ІТ-компаній через корупцію теж в певному розумінні є добрим прикладом для інших секторів: якби всі так вміли й робили, з ким би залишились наші корумповані енд-юзери?

Можна ще згадати про рівень інвестицій в галузь, про інновації та інші важливі речі. Все це давно ясно й очевидно для самої  ІТ-галузі, але на порядки менш очевидно для інших хай-тек секторів – дистанція справді, на наш погляд, велика й потребує осмислення та відповіді на декілька запитань.

• Чому такий розрив, точніше, чому інші галузі за всі роки незалежності не спромоглись на щось подібне? Промисловці наприклад, мали свої потужні структури, як УСПП. І що – які результати?
• Як можна масштабувати та швидко переносити досвід ІТ на інші хай-тек сектори? В тому, що це вкрай необхідно, немає ніяких сумнівів. На прикладі нашої асоціації АППАУ ми бачимо яскраві приклади стагнації вендорів, ВНЗ, інтеграторів тощо. Свіжий подих та бенчмарк методів роботи ІТ необхідний сьогодні всім. Але краще, щоб ці комунікації налагоджували самі ІТ-шники. На наш погляд, потрібно змінювати задану сьогодні публічну риторику з «ми – найуспішніші й ми ростемо (на відміну від всіх інших)» на «в епоху 4.0, ось що ІТ-галузь може дати інших секторам української економіки». Подібних оглядів – аналітики – меседжів сьогодні вкрай мало.

Прикметно, що всі інноватори Індустрії 4.0, яких ми демонстрували на зустрічі 28 липня були з ІТ-сектору. Й прикметно, що чимало інших учасників зустрічі не зрозуміли, що та як потрібно брати з ІТ як приклади для наслідування – це яскраво показали наступні дискусії в соц.мережах.

5. Де є Україна по ключовим секторам хай-тек та по рівню зрілості цифрової економіки?

Якщо Індустрія 4.0 – це продовження попередньої, дигітальної (цифрової) революції, то дуже важливо зрозуміти де є Україна по ряду напрямків, визначальних як для попередньої епохи, так і для нової. Тим більше, що оцінка цифрової зрілості є основою для побудови так званих дорожніх карт – тих, що визначають стратегію.

«Ми круті – крутіші принаймні, ніж сусіди. Ми є №1 на східноєвропейському напрямку аутсорсингу…» – такі заяви можна чути від представників ІТ. Можливо, це правда для ІТ-сектору. Але є великі сумніви щодо інших та промислових хай-тек секторів. В секторі промислової автоматизації картина радше сумна – росіяни попереду по багатьох показникам, що визначають рівень розвитку та зрілості. Мова про нові технології – як, наприклад, MES, DCS, APS, управління активами, предиктивне обслуговування (predictive maintenance) тощо. З технологій 4.0 росіяни вже мають центри ІІоТ, MES, прототипування для R&D, провели ряд конференцій по 4.0 з залученням провідних світових брендів та підприємств. Росіяни давним давно вивели стандарти МЕК, що стосуються промислових систем управління, безпеки та кібер-безпеки на топовий рівень пріоритетності державних структур. В Україні – ми (в АППАУ) тільки-тільки починаємо створювати власний технічний комітет – до цього часу наявні ТК в нашій області при Держстандарті були просто бездіяльні. Великі російські інтегратори, сертифіковані по ISO 9001, ввели в себе сертифікацію проектного управління, є й такі, що мають стандарти американської Control System Integrator Association (CSIA). Західні бренди – носії інновацій по 4.0 також є набагато активнішими в РФ в просуванні всіх нових технологій. І завважимо, що ніякі санкції тут не є перешкодою.

І так далі – перелік зон відставання можна продовжувати. Тому нагальним питанням є критична оцінка нашого стану в порівнянні з сусідніми країнами – перш за все РФ, – та визначення зон найбільших розривів. Ці питання тим більш актуальні для України на фоні низького рівня інвестицій та бюджетів промислових замовників.

Ми не торкались цих питань на зустрічі 28 липня. Водночас, чесна відповідь на питання «де ми зараз» дуже важлива з точки зору оцінки реального стану українських хай-тек секторів та наступної побудови стратегій. Зрозуміло, що ґрунтовна відповідь потребує ґрунтовних досліджень. Але експертні думки з різних категорій важливі – вони вже сьогодні дозволять прояснити ситуацію та поставити відповідні орієнтири для тих же досліджень.

***********

Отже, 2-га велика зустріч учасників руху «Індустрія 4.0» в Україні дозволила більш чітко визначити питання, відповіді на які є головними для досягнення справжнього консенсусу між різними зацікавленими сторонами в русі 4.0. В якості механізму обговорення та досягнення консенсусу АППАУ пропонує круглі столи експертів – анонси про них будуть найближчим часом.

Олександр Юрчак, Олег Михайлов – АППАУ

 

ООО «Роберт Бош Лтд», являясь официальным представительством компании Bosch Security Systems B.V. в Украине, приглашает посетить «Bosch День», который состоится 7 сентября 2016 года в Одессе.

На мероприятии будут презентованы решения по интеграции оборудования Bosch со сторонними программными продуктами, решение для торговых центров и пример реализованного объекта. Компания Bosch Security Systems является лидером среди производителей систем безопасности и предлагает широкий спектр оборудования в сфере видеонаблюдения, пожарной и охранной сигнализации, систем контроля и управления доступом, систем голосового оповещения и конференц-систем.

Аудитория: Конечные клиенты, системные интеграторы и инсталляторы.

Программа: (возможны изменения):

• 09.30 – 10.00 – Регистрация
• 10.00 – 10.30 – Smart City – Денис Галайко, руководитель департамента информационных систем и систем безопасности Bosch
• 10.30 – 11.00 –Интеллектуальное видеонаблюдение. Какие технологии обеспечивают качественную картинку и экономят бюджет Заказчика? – Денис Потапов, менеджер по развитию систем видеонаблюдения Bosch
• 11.00 – 11.30 – Новые возможности для конференц-систем Bosch при интеграции с PATENTEM, – Basic Group
• 11.30 – 11.50 – Building Information Modeling (BIM) – новый подход к управлению проектом на всех стадиях его развития – Денис Токарев, независимый эксперт
• 11.50 – 12.00 – BIM и Bosch: что уже доступно для проектантов – Ирина Ионичева, менеджер по маркетингу Bosch
• 12.00 – 12.40 – Кофе-брейк
• 12.40 – 13.10 – Управляйте эмоциями клиентов через музыку. Решения по системам озвучивания и оповещения – Светлана Жаворонкова, бренд менеджер, Ромсат
• 13.10 – 13.30 – Новые возможности в озвучивании торговых сетей при интеграции оборудования Bosch з системой сетевой дистрибуции контента – Ритейл-сервис
• 13.30 – 14.00 – Эффективная система комплексной безопасности на основе интеграционной платформы Building Integration System (BIS) – Сергей Барановский, менеджер по развитию Bosch
• 14.00 – 14.30 – Интеграция Бош со сторонними производителями. Дополнительные возможности для проектов. – Сергей Барановский, менеджер по развитию Bosch
• 14.30 – 14.50 – Почему заказчик выбирает Bosch? Примеры реализованных объектов в Южном регионе – Секрет Сервис
• 14.50 – 15.00 – Секция Вопросы-Ответы
• 15.00 – 16.00 – Фуршет

Адрес проведения: конференц-зал №6, отель «Gagarinn», ул. Гагаринское плато, 5Б.

Участие в мероприятии бесплатно, по предварительной регистрации: https://goo.gl/forms/vgCkl4ytQK2fJp7l2

 

2-га зустріч учасників руху проводилась у відкритому форматі й зібрала більш як 60 чоловік. Головна мета – досягнути консенсусу по ключовім питанням на стику ІТ-АСУ-та інших хай-тек секторів було досягнута частково. Учасники зустрічі були єдиними в тому, що хай-тек – це не тільки ІТ, що рухатись треба спільно й починати з просвіти ринку.

Огляд виступів

Валерій Омельченко, народний депутат, інвестор HUB 4.0 відкрив зустріч. Валерій акцентував, що 4.0 є світовим трендом і Україна має бути в ньому. Центр HUB 4.0 відкритий для співпраці зі всіма партнерами, хто бере участь в просуванні сучасних технологій.

Олександр Юрчак, модератор зустрічі, ген. директор АППАУ спочатку наголосив на ключових відмінностях 4.0 – це революція, а не еволюція; мова про нові технології, які йдуть зі світу ІТ (IIoT, M2M, штучний інтелект, великі дані..), також інші (нано, 3D друк) – але також мова про зміну парадигм та бізнес-моделей ; і це – продовження дигіталізації (наступна фаза). Ключові питання цієї зустрічі – 1) що таке хай-тек сектори в Україні, 2) які головні бар’єри, 3) які мають бути пріоритети національного руху 4.0

Окремо Олександр акцентував на європейському тлумаченні Industry 4.0 в напрямку ре-індустріалізації економіки. Сам тому питання про пріоритетні (промислові) сектори хай-тек є №1 порядку денного. Презентація Олександра Юрчака (включно з Process Engineering) – тут.

Володимир Панченко, директор Alex Pol Institute та організатор Київського міжнародного економічного форуму був відвертий в оцінках нинішнього й попереднього курсів урядів – фокусу на промисловості як не було, так і немає. Між тим, більшість високотехнологічних, промислових секторів йдуть стрімко вниз.

Віта Кравчук, співзасновник TradeHub та партнер blockchain.fund фокусувала увагу учасників на необхідності розвитку інфраструктури інновацій – реалізація стратегій 4.0 без цього неможлива. Віта разом з колегами причетна до багатьох проектів у сфері е-закупівель, розвитку стартапів та інноваційних інкубаторів, а також до нової платформи blockchain.fund . На думку Віти такі програмні платформи значно прискорять темпи інновацій, адже у нас справді багато талановитих інженерів, але індекс інновацій в Україні сьогодні дуже низький (в 7-му десятку в світі).

Олег Михайлов, директор з розвитку АППАУ представив цікавий огляд рухів 4.0 в Європі та в сусідніх країнах зокрема. Ми бачимо, що не тільки розвинуті країни, але й Польща, Чехія, Туреччина, Білорусь, Росія – всі включились в обговорення трендів 4.0 та пошуку свого місця в глобальному світі. Головний висновок Олега – « Сусідні країни активно розвивають тему 4.0, ми дещо позаду, але не відстали драматично. Навпаки, наші темпи прогресу за останні 4 місяці дають надію, що ми можемо швидко консолідуватись й бути поміж кращих країн у своєму регіоні». Презентація Олега Михайлова – тут.

Віктор Цикун, директор департаменту компанії «Майкрософт-Україна» розповів про стратегію та досвід своєї компанії в розвитку інновацій в Україні. Серед найбільш відомих та вже реалізованих проектів – інкубатор 1991, де вже частково реалізуються технології 4.0 в напрямку Smart Agro та Smart Cory.

На думку АППАУ, «Майкрософт-Україна» є кращим прикладом серед інших західних брендів в просуванні технологій 4.0.

Ігор Стареправо, директор департаменту embedded systems компанії Luxoft представив здобутки компанії в технологіях 4.0. Luxoft – як і інші лідери ІТ, – добре відомий в своїй галузі. Водночас, що роблять такі бренди – дійсно маловідомо пересічному інженерові з інших хай-тек. Тому навіть перелік «регалій» вражає – 11 тис співробітників, 17 країн присутності (33 офіси), більше 150 великих компаній в клієнтському портфелі, серед яких 30% входять в 500 кращих компаній світу по рейтингу fortune. Luxoft має галузеву орієнтацію – серед них ми бачимо автомобільну галузь, енергетику та чимало промислових ніш, де застосовуються вбудовані (embedded) системи управління. Ігор показав декілька показових прикладів з застосуванням технологій 4.0 в автомобільній галузі, на сонячних електростанціях, у виробництві електроніки та в інфраструктурах. Презентація Ігоря Стареправо – тут.

Антон Авринський, заступник ген. директора IT-Enterprise чудово відповів на запитання ЯК – як переконувати кінцевого замовника в необхідності інвестицій в нові технології, як змінювати культуру, як розвивати смак до інновацій. Відповідь Антона проста – тільки через демонстрацію економічного результату. Антон переконливо навів декілька власних кейсів з фармації, машинобудування, оборонної промисловості. IT-Enterprise має спектр сучасних рішень (включно з 4.0 – як хмарні технології, просунута аналітика), які дозволяють значно покращити такі KPI як скорочення циклу виробництва, зниження планової собівартості, скорочення обсягу складських запасів, зниження терміну затримки випуску замовлень тощо. Останні напрацювання компанії стосується нових рішень в візуалізації та аналітиці ефективності виробництв в реальному часі в он-лайн режимі. Презентація Антона Авринського – тут.

Виступ Олександра Пупени, одного з кращих експертів АППАУ по АСУТП, та доцента кафедри ІАСУ НУХТ трохи охолодив запал аудиторії, розігрітий попередніми ІТ-спікерами в напрямку «ми вже там». Порівнюючи портрет інженера АСУ ТП та software engineer (IT), Олександр відверто заявив – «більшість аудиторії АСУ ТП не розуміє що таке 4.0». Тому висновки Олександр цілком логічні – починати треба з просвіти ринку, – в тому числі взаємною просвітою, рухатись разом й в просвіті важливо давати достатньо технічної інформації. Презентація Олександра Пупени – тут.

Микола Скиба, директор Агенції культурних стратегій підняв тему змін бізнес-культури. Власне, питання про зміну бізнес-культури було одним з головних в контексті зустрічі – на цьому було багато акцентів до і на початку зустрічі. Неможливо реалізовувати технології 4.0 без змін в культурі українських промисловців. Й буквально перед виступом Миколи ми провели невеличке голосування –на нашому ринку переважають «голодні ігри» чи, можливо, все змінилось і йде суцільний прогрес. За «прогрес» було буквально декілька рук, більшість однозначно говорить про домінування «голодних ігор». Разом з тим, явище «голодних ігор» – це 100% характеристика культури 1.0 – 2.0. Саме тому виступ Миколи важливий з точки зору усвідомлення цих нюансів від 1.0 до 4.0. Презентація Миколи Скиби – тут.

Ну і завершувала виступи пара Андрія Лукаша та Олександра Чикмеза з Process Engineering – провідного постачальника технологій та вагових комплексів для промисловості. Це одна з перших реалізацій стандарту ISA-95 в Україні на АМКР. Стандарт (він же МЕК 62234) – включений в модель Індустрії 4.0 в якості базового для інтеграції систем управління по вертикалі виробництва. АМКР є першим, хто ввів цей стандарт як корпоративний серед українських підприємств і орієнтує на нього сьогодні всіх підрядників. Process Engineering в свою чергу є першим, хто розробив ПО, яке пов’язує системи е-документообороту, ERP, АСУТП, інші підсистеми на основі моделі інформаційних обмінів згідно з ISA-95. Ефект за словами Олександра Чикмеза – «уніфікація, простота та легкість в інтеграції та в масштабуванні».

Робота в групах

В другій частині програми зустрічі учасники працювали в 6 групах. Завданням груп було формулювання відповідей на 3 запитання про хай-тек сектори, бар’єри в 4.0 та пріоритети руху.

Фото нижче тільки частково передають ентузіазм та інтерес учасників, з яким вони розглядали ці питання.

Група “ІТ-бренди”

Група “Бренди АСУ”

Група ІТ старт (Малый/Средний Бизнес)

Група “Економісти”

Група “Культура”

Стислими результатами роботи груп можна вважати наступні висновки:

1. Пріоритетні сектори для 4.0: Агро та Харчова (переробна), ІТ-Телеком, всі інші рідко повторюються, загальний перелік – близько 15 секторів.
2. Бар’єри: 1) Низька культура – старі парадигми, мислення, принципи, корупція 2) Слабка система освіти та просвіти ринку, 3) Відсутність держ. програм, націлених на розвиток хай-тек
3. Пріоритети: 1) Освіта та просвіта ринку, 2) Інтеграція в держ. програми, 3) Інтеграція в світовий простір (стратегії, стандарти, обміни, тощо).

Повністю завантажити результати роботи груп можна по цьому посиланню.

*********

Отже як можна резюмувати результати зустрічі в цілому?

Безперечно, ми побачили великий інтерес різних кругів – причому не тільки від АСУ ТП та ІТ, – велике представництво було від «активістів розвитку України» (назвемо їх умовно так). Це економісти, громадські діячі, медіа, агентства з розвитку тощо. Водночас, саме тих, про яких багато говорили – промисловців, машинобудівників, науковців практично не було. Очевидно, що вони – далекі наразі від тем 4.0 і за рідким винятком не попадають ні в категорію інноваторів цифрових виробництв, ні тих, хто відразу йде за ними. На жаль, не було й представників урядових структур, хоча їх ми дуже чекали – буквально напередодні МЕРТ відкрив хай-тек офіс і обміни по свіжім слідам були б доречні.

Виступи спікерів наочно демонструють «хто є хто» на українській мапі 4.0 – реальні здобутки показували 2 компанії з ІТ-сектору, 1- з промислового інжинірингу (з ІТ-складовою) і жодної – з АСУ ТП. Видається на те, що це і є наочна демонстрація відриву ІТ-сектору від інших хай-тек.

Результати роботи команд видаються цілком репрезентативними для цієї аудиторії – особливо в висновках про бар’єри (які й власне пояснюють чому не було промисловців) і з яких логічно слідують пріоритети руху. В цьому сенсі, мета зустрічі була досягнута – так, навіть якщо це виглядає поверхово, дуже важливо, що всі учасники озвучили ці речі. Це і є наш консенсус на даному етапі – констатація поточного стану речей – і про освіту-просвіту, і про культуру ринку, і про «участь» держави в розвитку хай-тек.

Ще один важливий результат приєднання під час зустрічі ще 11 учасників. Ними стали компанії «Мікрол», «Індасофт-Україна», «Українські перспективні рішення», «Інноваційно Технічні Рішення», Navigator Corporation, НУХТ, Агенція культурних стратегій, Art City Game, M-info, Агентство стратегічних рішень та «Еліус-М». В загальному рахунку маємо 33 учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Що ж далі? Далі – потрібно деталізувати плани робіт по вказанім напрямкам. І виконувати їх. Але спочатку краще зорганізуватись – тема координаційного центру відкладена за відсутністю достатньої кількості кандидатур. АППАУ буде проводити персональні консультації з учасниками руху.

Також зустріч послужила каталізатором додаткових питань – в тому числі до ряду експертів, яких не було на зустрічі і в цілому до різних спільнот хай-тек. Це означає нові круглі столи та дебати – до повного консенсусу ще далеко.

На завершення хочемо подякувати команді HUB 4.0, яка допомагала готувати цю зустріч та гостинно прийняла в себе, нашим спікерам, а також великій команді модераторів групової роботи. До нових зустрічей.

 

C 10 по 14 июля в Торонто прошла конференция Worldwide Partner Conference 2016, на которой мировые лидеры в области промышленности и информационных технологий GE и Microsoft объявили о начале совместного сотрудничества по развитию и популяризации платформы Predix.

Речь шла о том, чтобы эта революционная разработка компании GE была доступна из облачных ресурсов Microsoft. Кроме этого, ожидается интеграция индустриальной платформы  Predix с приложениями Microsoft для бизнеса, с целью добиться соединения производственных данных реального времени с бизнес-процессами и аналитикой.

Кроме этого, ожидается интеграция индустриальной платформы  Predix с приложениями Microsoft для бизнеса, с целью добиться соединения производственных данных реального времени с бизнес-процессами и аналитикой.

Безусловно – это важная веха в развитии промышленной автоматизации и информационных технологий. Наконец то пользователи получат возможность реально увидеть результаты новой промышленной революции «Industry 4.0» и современных технологий «IoT», «Industrial Internet», «Big Data», «Digital Twin» и др. Теперь становится понятным, как именно будет преодолен разрыв и антагонизм между эксплуатационными технологиями АСУ и информационными технологиями бизнес-управления в деле посторения нового, цифрового производства.

Так что же такое Predix?

Predix – это первый (п) облачный сервис, созданный для большого обьема именно индустриальных данных и аналитики. Это практическая реализация нового «цифрового порядка» при котором через промышленный интернет обьединяются люди, машины и процессы. Целью создания Predix является повышение эффективности производства и выявление потенциальных проблем через невозможные ранее способы автоматизации и информатизации промышленности.

Рисунок 1. Архитектура облачной индустриальной платформы Predix

Этот сервис создан именно как программная платформа, своего рода операционная система, предназначенная для создания масштабируемых приложений и служб, работающих в защищенной среде с различными типами данных в реальном времени. В целях безопасности, Predix построен по типу изолированного сообщества – экосистемы, которая ограждает себя от пользователей других секторов, снабжена интегрированными протоколами безопасности и где действуют строгие политики за распространением и использованием производственной информации.

Технология работы Predix предусматривает непосредственное подключение промышленных установок и систем управления технологическими процессами к интернету через облако в котором исполняются приложения по обработке огромного количества данных реального времени. В результате, пользователи получают данные о функционировании производства в реальном времени и аналитику, а нижний «полевой» уровень – своевременные директивы, направленные на повышение эффективности систем управления и производства вцелом.

Внутри компании GE технология Predix тестируется уже почти 2 года. Вначале были вовлечены подразделения GE Transportation и Aviation, теперь подключилось подразделение GE Digital, которое отвечает за развитие унифицированных решений для промышленной автоматизации.

В качестве примера, иллюстрирующего новейшие подходы автоматизации с использованием Predix, можно привести решение для предупредительного обслуживания реактивных двигателей самолетов. Более 35000 авиадвигателей в реальном времени передают данные во время взлета и при достижении крейсерской скорости в контрольные центры, где на базе индустриальной платформы разработаны стандартные модели поведения оборудования. Если обнаруживаются еле заметные расхождения в поведении объекта от расчетов по модели, аналитические приложения позволяют спрогнозировать поломку задолго до ее возникновения. В результате количество инцидентов связанных с проблемами двигателей сократилось вдвое, а экономический эффект от внедрения предупредительного обслуживания взамен планового составил несколько миллионов долларов в год.

Более подробно что такое Predix можно ознакомиться, посмотрев видео: https://www.youtube.com/watch?v=uE-R44Yv0FU, с его архитектурой – https://www.youtube.com/watch?v=UQqytypjbE4, с демонстрацией на конференции «Minds + Machines 2015» – https://www.youtube.com/watch?v=wNKxaTzRu5c.

Эта же новость на http://www.indusoft.com.ua/about/news/4808/ 

 

Компанія Eaton є світовим лідером в області розподілу електроенергії та захисту електромереж, забезпечення резервного електроживлення, автоматизації та контролю, освітлювального обладнання та безпеки, конструктивних рішень і комутаційних пристроїв, рішень для несприятливих і небезпечних умов експлуатації, а також інжинірингових послуг.

Eaton має широкі можливості по всьому світу для вирішення найбільш критичних завдань, пов’язаних з управлінням електроенергією.

Eaton – світовий експерт в галузі управління енергією. У 2015 році обсяг продажів компанії Eaton склав $ 20.9 млрд. Eaton пропонує замовникам енергоефективні рішення для безпечного і сталого управління електротехнічної, гідравлічної та механічної енергією. Штат Eaton становить близько 97 000 співробітників. Компанія здійснює продажі в більш ніж 175 країнах світу. Більш детальну інформацію можна отримати на сайті www.eaton.ua

Інноваційний простір HUB 4.0 долучився до Хартії «Індустрія 4.0 в Україні» та став 19-м учасником національного руху за високотехнологічний розвиток України.

Мета руху «Індустрія 4.0» — об’єднати бізнес-асоціації, спільноти та учасників ринків IK технологій, промислових систем керування, інжинірингу та машиноприладобудування, науковців та освітян з метою прискореного розвитку українських виробництв з високою доданою вартістю.

Підписання Хартії ініціювали дві асоціації — інноваційного розвитку України (UAID) та підприємств промислової автоматизації (АППАУ). До руху вже долучилися Майкрософт-Україна, АББ Лтд, Люксофт-Україна, Фенікс Контакт Україна, «НРЕ Україна», ВГ «Техінсервіс», IT-Enterprise, Blockchain.fund, АрселорМіттал Кривий Ріг, Saturn Data International, УкрТрансНафта, Азов Контролз, uMuni, IBC, АППАУ, UAID та Львівський завод радіоелектронної, медичної аппаратури.

Учасники домовилися про взаємодію в напрямках просвіти ринку в технологіях 4.0, комунікації з європейськими та світовими об’єднаннями в 4.0, розробки галузевих дорожніх карт, створення та розвитку хай-тек та інноваційних кластерів, тощо.

Круглий стіл, в рамках якого планується дати старт розробці конкретного плану дій, відбудеться 28 липня в Києві. Реєстрація відкрита – приєднуйтеся!

***

HUB 4.0 — інноваційний простір, створений з метою наближення України до Четвертої індустріальної революції. Місія простору сприяти розробці та популяризації досягнень українських вчених, винахідників та інноваторів. З цією метою HUB 4.0 об’єднали 4 напрямки роботи: Галерея інновацій, бізнес-інкубатор, коворкінги та open space, конференц-зону.

Накануне следующего заседания клуба B2B Ukraine – совместно с АППАУ, полезно будет напомнить всем нашим участникам обоих сообществ предмет дискуссии. Как всегда в таких случаях, понимание специфического отраслевого контекста – это ключ к конструктивному разговору и поиску успешных решений.

Итак, 17-го августа темой заседания будет обсуждение ситуации “голодных игр” и того, есть ли решения и рецепты против массовых ситуаций на рынке, когда выбирается более дешевый, но далеко не самый качественный поставщик или решение.

Вспомним вначале хронологически, как разворачивались события нашего освещения – анализа эпохи “голодных игр” в Украине на рынке промышленной автоматизации:

• 2015 год – в АППАУ поступают частые сигналы о том, что многие услуги заказчик не оплачивает – либо нет денег, либо разыгрываются четкие сценарии разделения услуг от оборудования. При этом интегратор может потратить кучу времени на проработку коммерческого предложения, по-сути, выполняя пред-проектные работы. Но затем эта спецификация начинает гулять по рынку, и далеко не факт, что именно тот, кто все проработал первым, получит заказ на оборудование или хотя бы услуги.
• Январь 2016 – АППАУ запускает опрос рынка по стандартам качества. Главная цель – понять, есть ли стандарты качества и насколько они соблюдаются на самом деле. 
• Февраль – выходит программная статья АППАУ о “голодных играх”, где жестко критикуются корпоративные правила ведущих промышленных заказчиков – они вовсе НЕ направлены на улучшение качества решений и укрепление отношений с ведущими провайдерами решений. Доминирование закупщиков – ключевой разрушительный тренд в проектах и продаже сложного оборудования. АППАУ предлагает свои 5 стратегий борьбы с этим явлением.

Итоги опроса рынка представлены на ежегодном Форуме лидеров АППАУ. Среди них указывается –

• Критерии есть – и ясные. Однако, во многих случаях они остаются на бумаге или в отделах технических департаментов: при выборе подрядчиков Цена значительно опережает критерии как ROI, уровень проектирования или даже комплексность услуг. Тем самым, отделы закупок предприятий девальвируют все установленные в других департаментах требования – вплоть до их прямого нарушения.

• Ряд негативных тенденций – как коррупция, методы ценового давления (пресловутое «отжимание») и «бесплатное проектирование»… большинство респондентов с категории поставщиков  называет это явлениями, «выходящими за рамки цивилизованного рынка».

• Главной причиной этой ситуации, провоцирующей явный конфликт интересов, игроки называют низкую экономическую культуру предприятий.  Но позже поставщики признаются, что у них самих нет этой культуры – например, в виде установленных, общепринятых методик расчета экономического эффекта от внедрения АСУ.

• Март – появляется еще 1 важный инсайт – мы выходим на проблему «4 уровней мышления» и четко констатируем, – большинство вендоров и интеграторов играют на 1-ом уровне («деньги – завтра»), тогда как уже есть заказчики готовые говорить на 3-ем и 4-ом (масштабное развитие но в условиях неопредленности).  Это заключение в корне рушит стереотип об «отсталых заказчиках» и скорее показывает истинное лицо ведущих вендоров.
• Апрель – одна из упомянутых стратегий, рекомендуемых АППАУ – «это создание устойчивых, конкурентых преимуществ» – в том числе путем инноваций. АППАУ неоднократно заявляет, что украинский рынок отстает от соседних по темпам внедрения инноваций, и каковых – множество в промышленной автоматизации. Однако, реакция игроков вялая – это было абсолютно ясно на семинарах EIA-2016. Это еще один камешек в их огород. 

•           Февраль – Июнь: несмотря на призывы АППАУ и декларации самих игроков «сомкнуть ряды» перед лицом растущей угрозы “голодных игр” – другими словами, действовать более слаженно и в общих экономических интересах заказчика (т.е. ROI и Качество – а не Цена), мы видим обратную картину. Вендоры и Интеграторы действуют, по-прежнему, разрозненно. Классические примеры этого – Хакатоны на АМКР. Июньский Хакатон был лучше февральского в плане представления и интеграторов, и вендоров – но их слаженной, совместной работы по убеждению заказчика об экономическом эффекте инновационных решений, мы так и не увидели.

• Июнь – первая попытка «сомкнуть ряды» в сообществе интеграторов. Их открытое письмо вендорам ясно акцентирует на главном аспекте голодных игр, цитируем – «Борьба за поставку оборудования становится эпицентром тендерных ситуаций – и, по-сути, это «последний рубеж», дающий интегратору возможность сохранить минимум маржи для выживания. Поэтому отношения интеграторов с вендорами, позиция вендоров в этих тендерах, их влияние на заказчика – имеют решающее значение для того, чтобы не допустить явлений, которые можно охарактеризовать, как явные признаки деградации рынка.»
• Июль –  вендоры вяло, но к своей чести, реагируют. Они ясно говорят о главном факторе игр – низкой платежеспособности рынков. Но также – а) признают сомнительные корпоративные правила заказчиков, б) оправдывают свои позиции «преференций» и лоббирования  отдельных партнеров тем самым сжиманием рынка – «как мы можем давать лучшие условия другим или новым, когда рынка нет?».

Проходит 2 собрания движения «Индустрия 4.0 в Украине». Они имеют прямое отношение к теме «голодных игр» – о каких инновациях можно говорить в нищей стране, где грубо попираются стандарты качества высокотехнологичных решений и доминирует коррупция? Низкая бизнес- и экономическая культура промышленных предприятий указывается на 2-ой встрече, как главный барьер к технологиям 4.0.

Главные вопросы для заседания 17 августа

Итак, мы видим, что тема «голодных игр» – одна из центральных в повестке отраслевой ассоциации. Без решения этих вопросов нельзя говорить ни о каких высоких материях, – именно поэтому АППАУ столько времени и усилий уделяет этому вопросу.

Что следует из этой хронологии, и что будет обсуждаться 17 августа:

1. Мы ясно видим 3 главных фактора ситуации “голодных игр”

a. негативные изменения в среде заказчика – и это главный фактор

b. слабое взаимодействие вендоров с интеграторами и другими провайдерами решений  – чаще всего, они действуют разрозненно

c. неверные тактики  самих провайдеров решений  – прежде всего, слабый фокус на дифференциации через инновации,  неубедительные расчеты эконом. эффекта, грубые ошибки в тактиках маркетинга и продаж

Есть и другие факторы. Однако, до сих пор мы почти не видели единого, интегрального взгляда и, соответственно, целостных  стратегий решения подобных ситуаций, где есть множество факторов влияния. Игроки быстро скатываются к частностям и взаимным «разборкам».  Наш вызов 17 августа – демонстрировать целостный взгляд и стратегическое мышление. И в этом также надежда этого собрания на экспертов клуба B2B Ukraine – профессиональных консультантов, тренеров, а также первых лиц из других сегментов рынка.

2. Восприимчивость игроков и их способность к консолидации: мы видим медленное, но все же движение вперед. Форум лидеров в феврале форсировал постановку вопросов, но эти заявления в рамках панельной дискуссии были  просто декларациями. В реальности – все оставалось как прежде. Но затем – и после настойчивых напоминаний и критики АППАУ, игроки начали консолидироваться. Сначала интеграторы, затем – вендоры. Да – пока без явных прорывов. Но, возможно, именно сейчас игроки уже созрели, чтобы выйти на новый рубеж. Готовы ли они в этот раз «сомкнуть ряды» окончательно? Восстановлен ли минимальный кредит доверия – давно нарушенный разочарованиями множества проигранных тендеров с обеих сторон? Готовы ли меняться сами игроки – ведь другой уровень сотрудничества предполагает, что нужно будет отказаться от некоторых своих правил и привычек? 

3. Что мы предложим заказчикам – ведь ясно, что речь не только о том, чтобы о чем-то договориться между собой. Как влиять на ту самую низкую культуру? Большинство игроков соглашаются, что радикальных и быстрых способов решения сценариев голодных игр просто не существует. Значит – существуют средне-и долгорочные? Какие они, и что мы сообща должны делать для повышения культуры рынка?

 

Увидимся 17 августа – регистрация здесь.

 

По теме публикации

– классификация ситуаций голодных игр

 

В предыдущей публикации «Индустрия 4.0 – кейсы и примеры» мы обрисовали картину движения на западе в виде первых кейсов и направлений развития. Где же мы находимся по отношению к этому? И в чем, в конце концов, разница между тем, что делают наши разработчики – интеграторы и технологиями 4.0?

Из всех примеров, указанных в упомянутой публикации следует, что 4.0 – это не столь уж далекое будущее. Это правда, что большинство мировых экспертов говорит о явном переходе промышленности на технологии 4.0 в течении 5-10 лет. Но отдельные элементы мы видим вокруг себя уже сейчас! Важно их замечать, развивать и вписывать в конкретные стратегии движения.

Согласно Accenture компании тратили  на IIoT более 20 млрд долларов уже в 2012. В 2020 году инвестиции в эту область оцениваются в 500 млрд долларов, а весь рынок к 2030 может составлять 15 триллионов.

Важно при  этом отметить, что украинский сектор IT также активно включен в эту гонку

• Ведущие IT-компании уже работают для западных подрядчиков и клиентов по этим технологиям
• Большинство IT-кластеров активно пропагандируют темы IoT и data science и выстраивают свои образовательные программы

Мы также имеем ряд наработок от интеграторов АСУ ТП, первых инноваторов заказчиков, о чем мы рассказывали в недавнем обзоре.

Но если  разворачивать этот, на самом деле огромный,  потенциал наших инноваторов в сторону украинской промышленности мы должны очень ясно представлять зоны разрывов и  отличий 3.0 (как эволюции традиционной промышленной автоматизации) от 4.0 (где происходит качественное  изменение управления и создание новых бизнес-моделей).

1. Наличие цифровых данных – полных и  достоверных: если все становится Smart (Manufacturing, Machines, Devices, Grid, Logistic, Home…) и  затем эти Smart объекты начинают между собой сотрудничать, то мы должны ясно понимать, что основа основ – это умные полевые устройства. На наш взгляд, тема Smart devices явно недооценена и имеет недостаточное значение и роль в стратегиях инвестиций отечественной промышленности. Принцип Get digital – один из фундаментальных технологических столбов  4.0. Пока же мы видим явные перекосы в инвестициях промышленников – огромные суммы тратятся на ERP или технологическое оборудование, но полных и достоверных данных затем критически не хватает. 

2. Продвинутая аналитика: это еще одна область отставания и разрывов. На приземленном уровне это чаще всего проявляется в ситуациях, когда спрашиваешь директора департамента ИТ-АСУ: «Ну вот, у вас везде красивые картинки на мониторах, тех. процессы видны как на ладони. И что из этого?». Как правило, из уст директора кроме дежурной фразы о «лучшем контроле», ничего не выходит. То есть, директора не могут ясно объяснить, как внедрение современных АСУ ТП – ИТ влияет на ключевые финансово-экономические показатели. Как ОЕЕ, себестоимость, качество, производительность, энергоемкость и т.д.  Роль аналитики в этом – ключевая. У нас нет рыночных данных, как используются даже традиционные методы известные и интегрированные в готовые продукты на уровне АСУ ТП уже 10-20 лет, – как Statistical Process Control (SPC) или Advanced Process Control (APC). Допускаем, что мы отстаем и в этом от развитых стран. Тем более мы уверены, что до методов машинного обучения или предиктивных моделей производственники еще точно не дошли нигде в Украине. Между тем, именно эти новые и более продвинутые методы аналитики больших данных являются отличительной чертой 4.0.  Картинка ниже от Delloite демонстрирует ответы респондентов в США в 2015 году на вопрос об использовании методов аналитики – как видим, все указанные новые методы (идущие из области data science) еще внизу, но важно то, что они уже признаются и быстро движутся вверх

 

3. Новые методы разработки. Все новые методы в R&D, примеры которых приведены ранее (краудсоурсинг, протопипирование, виртуализация…) – одна из самых больших областей отставания украинских разработчиков. Возможно, только IT что-то уже применяет, будучи интегрированными в мировой рынок. Но это точно не касается остальных категорий наших разработчиков. Хотя в России это уже есть и для других секторов.  Будем рады ошибаться. При этом отметим, что некоторые другие методы 3.0 уже используются  многими нашими компаниями. Например, крупная инжиниринговая компания, член АППАУ использует Solidworks и 3D-моделирование в проектировании технологических объектов «под ключ». Но речь здесь не идет о единой базе данных КИПиА, АСУ ТП и машин-оборудования, что позволило бы моделировать и тестировать «виртуальный завод», как это указано в примерах выше. Между тем, подобные готовые, комплексные САПР-ы давно существуют на западных рынках, хотя и стоят они очень дорого.

4. «Картина мира» в реальном времени. Если полные, цифровые данные и продвинутая аналитика – это 2 первых кита 4.0, то, безусловно, 3-ий кит – это картина производства в реальном времени. То, что делают нынешние ERP (включая BI), имеет мало общего с полноценными и современными системами управления производствами в реальном времени (MES/MOM). MES-системы – это действительно «место встречи» ИТ и АСУТП, и подобных систем – современных и развитых, – практически нет в Украине. Наше отставание от Запада в этой области составляет лет 15-20, но мы также отстаем от всех соседних стран – России, Беларуси, Казахстана, которые внедряют подобные системы и в целом развивают культуру MES с середины 2000-х. Важно однако, что мы начали двигаться – известно о многих проектах MES в стадии разработок, а инноваторы в Украине, как АМКР атакуют этот уровень, используя одно из преимуществ технологий 4.0 – готовые международные стандарты и информационные модели (ISA 88, 95, ISO 22400).

5. Связь с потребителем. Здесь наиболее ярко проявляется организационный разрыв, типичный для большинства отечественных предприятий, где каждый департамент – это свое королевство. Однако главная причина, все же, в самом низком уровне маркетинга промышленных компаний – как правило, никаких  отлаженных систем сбора информации от потребителей, качественной конкурентной разведки и донесения  до разработки и производства ясных инсайтов о рыночной ситуации просто нет. В то же время, диджитал инструменты предлагают сегодня большой набор традиционных инструментов, как CRM, так и новых – как Marketing Automation, Voice of Customer (VoC) и др.  Тенденции 4.0 состоят в том, чтобы ускорить и максимально интегрировать информацию от потребителя в основные бизнес-процессы, включая сервис. И  другие рынки – как IT, банки, телеком и ритейл, – уже полным ходом осваивают эту интеграцию. Промышленникам есть чему у них поучиться – и даже в Украине.

Самые главные вещи

Однако все, что было сказано выше, касается технологий. Главные же разрывы у нас находятся на уровне бизнес-культуры –  уровня руководителей и собственников, их мышления и стратегий организаций, включая подходы к инвестициям и к интеллектуальной собственности.

Отсюда следуют, как минимум, 3 важных вызова для наших инноваторов, участников движения 4.0:

1. Они должны изменить понимание первыми лицами и собственниками роли и значения диджитал технологий в стратегиях инвестиций. Сегодня технологии ИТ-АСУ воспринимаются просто как некий дополнительный атрибут главных производственных активов . «Ну, конечно, линия должна быть автоматизирована; ну конечно, нам нужен CRM (ERP). Но важнее нам обновить основные фонды – ведь их износ составляет 70% и выше. Поэтому все остальное может подождать», –  приблизительно так говорят директора ИТ-АСУ, повторяя слова своих боссов. Ущербность этой логики в том, что а) ждать можно долго, ведь денег нет – например, мы уже ждем MES лет 20+ и только-только начинаем, б) соглашаясь с ней, мы никогда не сделаем эти технологии самодостаточными наряду с «железом». И мы понимаем, что такой контекст разговора не идет ни в какое сравнение с мировым, где именно диджитал инструменты играют ключевую роль сегодня в создании конкурентных преимуществ.
2. Нужен  фокус на изменении бизнес-моделей. Как мы уже неоднократно подчеркивали, суть «революционных» изменений от 3.0 к 4.0 проявляется в изменении бизнес-моделей компаний. IIoT и другие технологии 4.0 – не более, чем инструменты для того, чтобы умные люди, процессы, машины и сервисы сотрудничали между собой более эффективно. Практически каждый аналитический отчет говорит об этом и примеры мы показывали в прошлой публикации. Поэтому изначально мы должны говорить о зонах и драйверах ценности в промышленности, а не просто о технологиях.
3. Нам нужна ясная стратегия движения.  Интересно было слушать на встрече АСУ – ИТ одного из лидеров ИТ рынка, который сказал, что нам нужно 1-2 года, чтобы измениться.  С нашими отсталыми позициями в промышленности и с учетом разрывов указанных выше, этого времени хватит, в лучшем случае, только для того, чтобы сформировать некий небольшой пул инноваторов. Но для того, чтобы реально создать хотя бы критическую массу среди промышленников  – 5-10 лет, это минимальный срок. И то в случае, если нам удастся быстро создать ясную стратегию и  приоритеты движения. Сейчас этого нет и большинство директоров ИТ-АСУ вообще не думает об этом. 

В таком свете, еще один вызов – а может и самый главный, –  состоит также в развитии культуры сотрудничества. Ведь общий  уровень бизнес-культуры большинства пром. предприятий находится на уровне 1.0-2.0, в обиходе именуемом «голодными играми». Типичные черты этой культуры выживания – жесткая конкурентная борьба – иногда и без правил, краткосрочное видение, игнорирование интересов других игроков и нежелание платить за интеллектуальный труд.

И все же шансы есть и они немалые. Потенциал ИТ-отрасли,  опыт и позиции ведущих ИТ-компаний, интеграторы АСУ ТП, передовые заказчики – это наши главные козыри в игре 4.0. Безусловно, многое зависит от реформ в государстве.

Но вероятно больше зависит от нас самих – от нашей сплоченности, умения и желания воспользоваться нашими козырями.

Серьезный разговор на эту тему будет 28 июля, – присоединяйтесь.