Виконавча дирекція АППАУ

Компания GE Digital (ранее известная как GE Fanuc и GE Intelligent Platforms) продолжает совершенствовать свою ведущую линейку контроллеров для промышленной автоматизации PACSystems RX3i.

В этой связи было объявлено о выходе целого ряда коммуникационных модулей, поддерживающих стандарты DNP3 и IEC60870/61850. Эти протоколы берут свое начало в 80-х годах из разработок США и Европы для телемеханических систем управления и защиты электросетей. То есть они разрабатывались для мониторинга быстроменяющихся процессов на удаленных объектах (подстанциях), зачастую связанных с центром по низкоскоростным и ненадежным каналам связи. Последние релизы этих протоколов работают на Ethernet TCP/IP и получили достаточно широкое распространение в промышленности, в основном, для распределенных систем сбора данных и связи с удаленными устройствами (RTU).

Протоколы позволяют организовать обмен по событиям или гибко настраивать частоту опроса, включать передачу меток времени и данных, в том числе сохраненных в контроллерах в виде файлов. Поддерживаются разнообразные сетевые топологии типа шина, звезда и цепочка.

Модули DNP3 и IEC-104 разработаны на базе стандарного Ethernet-модуля IC695ETM001, который занимает 1 слот PCI шины универсальной базовой платы контроллеров PACSystems RX3i, имеет 2 сетевых порта RJ-45 для экранированной витой пары и обеспечивает обмен на скорости 10/100Mбод.

Протокол DNP3 поддерживается полностью, для вариантов, когда контроллеры PACSystems RX3i могут быть как мастерами в сети, так и слейвами (outstation). В крейте контроллера могут быть установлены до 4 ведомых модулей, каждый из которых может передавать информацию на 8 мастеров. Время синхронизируется в соответствии с протоколом SNTP. Конфигурация интерфейсных модулей производится в инструментальной среде Machine Edition. Нет никаких ограничений на использование модулей для поддержки сети DNP3 в резервированной паре контроллеров PACSystems RX3i.

Для протокола IEC60870-5-104 выпускаются модуль сервера IC695EIS001 и модуль клиента IC695EIС001. Обмен данными между сервером и клиентом конфигурируемый и настраивается при помощи стандартной инструкции COMMREQ. В резервируемой системе два сетевых модуля основного и резервного контроллера имеют единый Redundant IP адрес, что позволяет верхнему уровню видеть их как один модуль.

Модуль IC695ECM850 предназначен для включения контроллера PACSystems RX3i в сеть IEC61850 в качестве мастера (клиента) с целью обмена данными с интеллектуальными электронными устройствами защиты и управления электрических сетей. Модуль может иметь от 1 до 4 Ethernet-портов, два из которых предназначены для медных витых пар 10/100/1000Мбод, а другие два – для установки малогабаритных модемов (SFP) для оптики. Таким образом, по оптическому каналу, можно обеспечить связь на расстоянии до 10км (для сети 100BASE-LX10, тип SMF). Для модуля назначены 5 МАС-адресов: по одному на каждый Ethernet-порт и один на внутренний свич. IC695ECM850 оснащен micro-USB разьемом для подключения к компьютеру с целью расширенной диагностики и обслуживания.

В таблице ниже приведены сводные параметры коммуникационных модулей всех трех протоколов.

Детальнее о контроллерах PACSystems RX3i – http://www.indusoft.com.ua/products/ge_ip/apparatnoe-obespechenie/article/137/#1012 

Видео можно посмотреть на канале в yuotube:

Обзор контроллеров PACSystems RX3i и RX7i –

https://www.youtube.com/watch?v=pblX8B-zzSc&index=6&list=PLWzdSdTnfwm6jBX–nIS0R_Dxemoni7mC

Решение GE IP для горячего резервирования – https://www.youtube.com/watch?v=KCculv0ZCY0&index=1&list=PLWzdSdTnfwm6jBX–nIS0R_Dxemoni7mC 

 

17-18 червня на підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) пройшов 7-ий хакатон з промислової автоматизації. Які і попередні, він був унікальним за складом учасників та тематикою. Коротко про головні підсумки.

Про головні здобутки

7-ий Хакатон був присвячений темі енергоефективності. До головних здобутків цього разу можна віднести наступне:

• Присутність вендорів – великих брендів. Представники місцевих філій Schneider Electric, Siemens, Rittal, Festo – не тільки були на події, але й виступали на ньому зі своїми презентаціями. Зокрема, «Фесто-Україна» організували в 1-ий день конкурс роботів, «Шнейдер Електрик Україна» зробив цікаву доповідь про нове покоління частотно-регульованих приводів Altivar Process, представники Сіменс та Шнейдер також виступали поза конкурсом в фінальних презентаціях конкурсу. Зі всіма з ними було тісне спілкування учасників.
• Спільні дискусії щодо розвитку інновацій та енергоефективності: зокрема, гарячими, але змістовними були дискусії про дорожну карту та пріоритети в області енергоефективності, та про роль систем управління
• Присутність нових гравців – системних інтеграторів та виробників з Києва та Сум. Перемога компанії «Еліус-М» в конкурсі проектів.
• Поява World Skills в Україні, цікава дискусія на тему розвитку професійних навичок та співпраці (див деталі далі).
• Нові знайомства, багато нової інформації та покращення відносин між учасниками заходу. Зокрема, відзначимо спільне з World skills Ukraine та «Фесто-Україна» відвідання лабораторій Криворіжського національного технічного університету, що організував нам Олександр Іванович Савицький.

В цілому більша присутність вендорів та інтеграторів є дуже позитивним сигналом відносно останньої критики що звучала від АППАУ з попереднього Хакатону.

До зон росту можна віднести відсутність цього разу інших великих мет. комбінатів («Інтерпайп» тільки пробігся в 1-ий день) та деякі невеличкі накладки в організації заходу.

Поява World Skills в Україні

Євген Риженко з компанії «Фесто-Україна» запросив на Хакатон Ірину Войтюк, – першого заступника голови «World Skills Ukraine». Поява World Skills – знакова для України. Мова про світову організацію, що промотує професійні стандарти в 52 спеціальностях шляхом проведення конкурсів на національному рівні. Коротка презентація пані Войтюк викликала зацікавлення й ряд питань – про наявність спеціальностей близьких до АСУ ТП, про рівень, тощо. Відповіді переконали, що World Skills може бути партнером для учасників ринку АСУ ТП і наших ВНЗ щодо встановлення та просування кращих професійних навичок для молодих спеціалістів.

Як результат дискусії, АППАУ планує підписання меморандуму про співпрацю з World Skills.

Переможці Хакатону

Відзначимо 2 команди – переможниці.

Член АППАУ, системний інтегратор «Еліус-М» з м. Суми вперше був на Хакатоні і переміг. Команда в складі 4-х осіб приїхала з готовою ідеєю модернізації стенду сушки ковшів з використанням регенеративних пальників. «Еліус-М» має досвід впровадження таких пальників в декількох галузях та технологіях. Однак цю ідею потрібно було перевірити на актуальність щодо потреб АМКР, тому декілька спеціалістів приїхали завчасно та пройшлись по комбінату. Після цього оформлення в робочий стенд та готову презентацію не зайняло багато часу. До переваг цього проекту можна віднести:

• Актуальність щодо тематики – сьогодні до 70-80% теплової енергії на ковшах викидається в повітря
• Легкість в реалізації: не дуже складна технологія пальників, відлагоджена система управління й в сукупності з досвідом «Еліус-М» в подібних реалізаціях дозволяють швидко впроваджувати подібні речі. Розрахований термін окупності складає 12 місяців
• Яскраво показана роль системи керування – без неї автоматичне перемикання та оптимізація режимів роботи пальників просто неможливі
• Показана перспектива 4.0 – з урахування кількості ковшів можлива оптимізація між ними шляхом обміну М2М
• В цілому презентація команди була наглядною, простою для сприйняття та переконливою в аргументах.

Команда Dream Team з АМКР – переможець минулого конкурсу, – показала АСУ диспетчеризації та управління режимами нагрівачів повітря доменних печей. Як і на минулому Хакатоні, Dream Team демонструвала високий рівень підготовки та готовності до реалізації – чимало графіків, розрахунки, яскрава презентація. Система вирішує проблему втрат доменного газу на свічках печей  шляхом збору інформації та видачі рекомендацій операторам. Завдяки системі оператор може бачити параметри кожного з 16 нагрівачів, а також отримувати готові попереджувальні повідомлення про можливі викиди газу. Економія від втрат газу може складати понад 5 млн грн, що складає 1.8 місяців по окупності. Що важливо – мова не про нову систему, а про інтеграцію додаткових функцій до АСУ ТП доменних печей. Цікаво, що розширення наявних систем АСУ ТП ми щоразу чуємо на Хакатоні, й щоразу це питання підіймає замовник. Чи не означає це, що інтеграторам варто серйозно задуматись над подібними питаннями в своєму інстальованому парку? Адже з досвіду, всі ми добре знаємо, що потенціал систем управління набагато більший, ніж використовується в реаліях.

Дискусійні питання Хакатону

Дискусійний формат – вже типова риса Хакатону на АМКР. Крім згаданої дискусії з World Skills про навички та їх розвиток, були ще цікаві обміни щодо стратегії – пріоритетів по енергоефективності, а також щодо спільного формування порядку денного розвитку по галузях.

Ось окремі, важливі питання, які ми тільки зачепили і які, на наш погляд потребують й подальшого розвитку та чітких відповідей як з боку замовників, так і вендорів – інтеграторів:

1. Стратегія та пріоритети по енергоефективності великого мет. комбінату, дотичних до технологій АСУ-ІТ: враховуючи широту цієї теми, ми не знайшли повного консенсусу з Максимом Романовим щодо ясності в цьому питанні. Було ясно, що на певному рівні ці пріоритети є й, водночас, вони мало зрозумілі для учасників Хакатону. Посилання на деяку конфіденційність цього питання приймається, водночас, склалось враження, що нові учасники-команди грають «в темну» – тобто, питання яким чином їм налаштувати свої пропозиції, коли пріоритети неясні залишилось відкритим.
2. Автор цих рядків поставив запитання кожному учаснику дискусії «чи розумієте ви, в чому має бути ваша актуальна пропозиція та як це співвідноситься з критичними питаннями металургів в області енергоефективності?». Найбільш показова відповідь «Шнейдер Електрик Україна». «Ми виробляємо енергоефективне обладнання», – сказав їхній Key Account Manager (КАМ) по АМКР. Так – це сказав КАМ! Коментарі зайві. Видається на те, що позиція «пальцем в небо» типова для багатьох вендорів, але проблема в цьому не тільки вендорів, а й самих замовників.
3. Чимало запитань викликає рівень співпраці між підрозділами та організаційного вирівнювання (alignment) великих замовників в таких крос-функціональних темах як «енергоефективність.» Мається на увазі, що на комбінатах як АМКР відношення до теми мають відразу декілька департаментів – технологи, енергетики, АСУ-ТІ й навіть окремо створені для таких завдань підрозділи. Наскільки тісно вони співпрацюють, чи є проблема точних даних з критичних ділянок, в якому стані їх обробка – багато з подібних питань ми просто не встигли обговорити. Але було зрозуміло, що ці питання важливі.
4. Вирівнювання з вендорами в тематиці 4.0 також було порушене в окремій дискусії, що замінила «кластерну тему». Це була наша перша спроба відверто поговорити з вендорами, що технології та пропозиції від світових брендів потрібно більш чітко, свідомо та цілеспрямовано налаштовувати на реалії сьогодення. Не відкидаючи сучасних трендів, як 4.0 (як це відбувається зараз), а швидше та краще їх інтегруючи в свої пропозиції. Викликом для брендів залишається створення справжніх бізнес-кейсів на рівні New Product Launch. Наприклад, пропозиція Altivar Process 600 має чимало вбудованих функцій для моніторингу та контролю процесу, включно з параметрами енергоефективності. Водночас, які функції використовувати на рівні окремої станції, а які краще інтегрувати в АСУ більш високого рівня, на якому рівні вони, власне, мають оптимізуватись – smart device чи smart plant (workshop), – питання залишились відкритими. Також не зовсім зрозуміло, що нового в наявності вбудованих веб-серверів з підключенням на Ethernet – Schneider Electric говорить про це добрих 10-15 років. Між тим, ясно, що на рівні продукту Altivar Process має весь smart функціонал, придатний для легкої інтеграції в архітектури 4.0. Бракує тільки якісних, адаптованих до наших реалій бізнес-кейсів, де пропозиція цінності буде більш ясною та обіграною зі всіх сторін.

На нашу думку, подібні питання в форматі відкритих дискусій є справді корисними та потрібними. І Хакатон надає ці можливості. На майбутнє, можливо, є тільки потреба розширювати та краще балансувати склад учасників – потрібні також інші підприємства й фахівці, орієнтовані на рішення.

Деякі відгуки учасників

Петро Мацькович («Еліус-М», Суми) «Це ще одна площадка для зустрічі і обміну думками з колегами по професії, у великій мірі однодумцями. Ми побачили, що Хакатон це все ж таки конкурс, на якому присутній дух змагальності, а отже необхідно показувати свої найкращі, сильні сторони. Не було відчуття, що ти “відбуваєш номер”, і це важливо. Такі події – це ще й можливість повчитися, побачити, як працюють інші і порівняти себе з іншими, тобто глянути на себе зі сторони. В результаті це дає свіжий погляд на себе та на ринок, а також генерує чимало нових ідей, важливих для розвитку бізнесу. Ну а перемога – це не тільки приємно, це додає всій нашій команді бажання та наснаги й далі професійно зростати та розвиватись.»

Лев Ванян (директор “Інноваційно технічні рішення”, м. Київ) “”“Наша команда ставила перед собою за мету приїхати до АМКР на змагання і спробувати себе у швидкій підготовці кінцевого рішення для замовника. Нажаль вийшло далеко не все з того, що ми запланували по приїзду, але нам вдалося відчути настрої інших учасників змагання, почути кінцевого замовника і зрозуміти, які приорітети він формулює. Окрім того, треба зазначити, що ми не дуже сильно обізнані в металургійній тематиці, тому зробили фокус на Generic рішенні з точки зору технологій автоматизації, але, з іншого боку, висвітили тематику, що стосується Індустрії 4.0. В цілому, ми дуже задоволені власною участю у Хакатоні. Зі свого боку хочемо привітати колег з Еліус-М з перемогою, сказати велике Дякую АМКР за запрошення і гостинність, а також АППАУ – за участь в організації конкурсу. Ми обов’язково приймемо участь у наступному Хакатоні, якщо такий проводитиметься.”

Звіт підготував Юрчак Олександр, АППАУ

 

 

Мне очень понравилось письмо интеграторов – взвешенностью позиции, мудростью по отношению к целям (сотрудничество, а не разборки) и общей коллективной работой. Я еще больше зауважал моих коллег – директоров известных фирм, системных интеграторов. Но я думаю, что это письмо не будет иметь никакого эффекта. Именно потому, что оно слишком «взвешенное» – оно не выведет вендоров из их статус-кво.

Статус-кво вендоров сегодня определяется их пониманием своей безопасности и выгоды, а не стремлением к сотрудничеству. Письмо интеграторов не сулит никаких серьезных изменений – ни для первого, ни  для второго. Расчет на сознательность и открытость вендоров к диалогу, – исходя из прошлого опыта, – более чем сомнительны. Поэтому с какой стати вендоры будут что-то у себя менять?

Поколебать позиции вендоров могут только искренние и ясные вопросы об их перспективе – в которых будут затронуты и безопасность, и выгоды. 

Дисклеймер: все дальнейшие тезисы представляют мою позицию не как директора АППАУ, а только как частного лица, – бывшего вендора и человека, посвятившего годы профессиональным стандартам в области управления каналами продаж. И поэтому все, что ниже сказано не означает никаких личных симпатий или антипатий, – это чистой воды аналитические выводы и то, что принято называть постановкой key issues..

Сначала, я зафиксирую более прямым языком то, о чем говорят интеграторы – и дам свои комментарии со стороны.

1. Ситуация не однозначная: есть «чистые», ни разу не упоминаемые, либо только с хорошей стороны – например, «Эмерсон» или  «Феникс Контакт». И есть  те, о которых интеграторы чаще всего говорят с негативным оттенком. Речь о лидерах – «Шнейдер» и «Сименс», которые больше всего влияют на тенденции и перспективу развития «голодных игр». К сожалению – пока только в негативном смысле.
2. Главный пункт письма – об отсутствии ясных коммерческих политик либо «странных» ее правилах. Это не профессионально – ни с какой точки зрения. Особенно – с точки зрения наличных и развитых корпоративных политик как, например, у того же Шнейдер. 
3. Собранные факты о множественных нарушениях правил ведения бизнеса (писанных и неписанных) многими вендорами, говорят о том, что коррупция –  неважно, в более мягком и случайном виде,  или в более системном – является частью их практик ведения бизнеса. Опять же – назывались, в основном, некоторые известные бренды. 
4. Стремление интеграторов к сотрудничеству полностью совпадает с позицией АППАУ – если мы хотим совместно развивать рынок, и противодействовать эффекту голодных игр», нужно, в первую очередь, установить ясные и понятные «правила игры».  Но очевидно, что сегодня это невозможно реализовать, не изменяя ситуации по пп. 1.-3.

Исходя из этой реальности, вот мои 5 вопросов, ответы на которые и будут служить лакмусовой бумажкой на искренность брендов в их заявлениях о развитии украинского рынка и отношений с интеграторами

1. Хотите ли вы реально развивать профессиональные стандарты в управлении каналами продаж на уровне лучших мировых практик? 

Отсутствие ясных политик, превалирование критериев оборота над добавленной ценностью, «отсылание» к конкурентам либо явным посредникам, прямые продажи в последний момент и т.д., и т.п. – все это кричащие не соответствия лучшим мировым практикам и стандартам в Sales Channel Management. И которые, к тому же, установлены в ряде компаний на корпоративном уровне. Нарушая их в Украине, вы наносите вред и своей карьере, и репутации бренда компании.

2. Хотите ли вы иметь равные «правила игры» между собой?

Положение вендоров, когда одни должны соблюдать все правила этичного ведения бизенса, а другие – применяют все доступны «схемы» вряд ли можно назвать честной конкурентной борьбой. Что делать в этом случае? – Вендоры могут только сообща ответить на этот вопрос.

3. Не боитесь ли вы дальнейшего ухудшения ситуации – как дальнейшего падения лояльности интеграторов и роста серого импорта? 

В Украине давно известны случаи, когда крупные интеграторы полностью переключали свои закупки на соседний филиал этого же бренда. Отсылая серьезного интегратора к своему конкуренту, или блокируя тех. поддержку, или продолжая лоббировать интересы одних и те же игроков – вендор Х делает не что иное, как развитие того самого серого импорта, на который все затем жалуются. А сегодня – в эпоху глобализации, открытых границ и интернета любой импорт делается еще проще. Письмо интеграторов как раз призывает к тому, чтобы этого не допускать, чтобы развивать отношения в этой стране – с лучшей поддержкой и условиями. И это в 1:1 совпадает с позицией АППАУ. Но хотят ли это ведущие бренды?

4. Не считаете ли вы, что внутренняя коррупция ( в любом виде) создает конфликты в организации, вредит интересам бизнеса и репутации бренда? 

Вопрос риторический. Просто представьте себе продакта, сидящего на голой зарплате и, скажем, регионального комерса, исподтишка торгующего скидками и лидами, и получающего в разы больше…. Однако непонятно, почему многие кантри менеджеры или ответственные по географическим зонам закрывают на это глаза. Известных случаев потерь бизнеса достаточно много, не говоря уже о потери репутации.

5. Хотите ли вы на самом деле более быстрого развития украинского рынка?

Вопрос также риторический. Но также непонятно, почему вендоров нужно «тянуть» к сотрудничеству по вопросам просвещения рынка, более быстрого запуска инноваций и т.п. Интеграторы также об этом пишут в своем письме.

 **********

Эти вопросы – тест на зрелость. Если вы отвечаете на них положительно, значит, ставки осознаются и воспринимаются серьезно. Значит, нам есть о чем говорить и круглый стол 7 июля точно будет полезным и конструктивным. Если отрицательно, значит – пока рано.

 

Александр Юрчак

 

Як відомо, народно-культурна дипломатія – є ефективною рушійною силою, яка дозволяє наблизити країни іноді набагато сильніше, ніж це роблять політики. Великобританія є стратегічно геополітичним партнером України. До 25-річчя України необхідно створити якісну та масову презентацію наших досягнень, яка стане протидію російській пропаганді проти нашої країни в світі.

Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України як член ради експортерів України, при підтримці Міністерства закордонних справ України є одним з організаторів nижня України у Великобританії, який міг би розкрити потенціал нашої країни в бізнесі, культурі, моді та спорті.

Передбачено наступну програму:

• 4-6 вересня 2016 р – Національний стенд «Ukranian Food» українських компаній в харчовій виставці «Speciality&Wine Food Fair 2016» в Виставковому центрі Olimpia в Лондоні. Ця частина разом із приїздом великої делегації українського бізнесу організовується відомою компанією «Сенко Україна».
• 7 вересня 2016 р – день, присвячений українському спорту (інформація надана в Міністерство молоді і спорту, яке рекомендує найкращих спортсменів до участі)
• 8 вересня 2016 р – день українського сценічного мистецтва. Передбачається виступ видатної театральної трупи, театру тіней тощо. (Інформація надана в Міністерство культури України, яке рекомендує найкращих митців до участі). В холі приміщення пропонується виставка виробів українських майстрів hand made.

   В цей же день відкриття виставки українських митців сучасності в одній з    лондонських галерей.

• 9 та 10 вересня 2016 р – бізнес форум для презентації потенційним партнерам у Великобританії наступних галузей української економіки: харчової, легкої, переробної, туристичної, ресторанного, меблевого та IT бізнесів.

В один із днів на тижні України у Великобританії буде організовано приймання в посольстві України в Лондоні з традиційною кухнею.

Кінцевим акордом тижня України в Лондоні планується проведення на площі для широкого загалу концерту, на сцені якого відбудеться шоу українських козаків, відомий показ дизайнерів від 12 регіонів шоу «Найулюбленіша» та виступи переможця «Голос країни» Ігоря Грохоцького та переможця такого ж конкурсі у Великобританії, а також інших українських виконавців.

Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України допомагає отримати учасникам візу до Великобританії та може надати найкращі ціни з групових авіаквитків та проживання в готелях Лондону. Умови участі будуть надіслані учасникам безпосередньо.

Впевнені що ця подія стане ефективним інструментом для просування українських виробників та митців у світі.

Контакти для охочих взяти участь у проекті:

assist.fgu@gmail.com +38067-220-86-37 або 095-803-19-23

5 липня 16 перших компаній з ІТ та АСУ ТП секторів, скріпили своїми підписами Хартію «Індустрія 4.0 в Україні» й заклали таким чином початок національного руху. Для АППАУ – це велика радість та знакова подія – останні 4 місяці наші зусилля були спрямовані на те, щоб об’єднати гравців ІТ та АСУ ТП навколо платформи «Індустрія 4.0».

Захід у форматі круглого столу, бізнес-сніданку в готелі Hilton був організований 2-ма асоціаціями – інноваційного розвитку України (UAID) та АППАУ. Учасники – провідні компанії з областей ІТ та АСУ ТП, представлені такими брендами як Microsoft, Luxoft, ABB, Phoenix Contact, HP, Saturn Data Int, IT-Enterprise та інші.

Питання обговорення були розділені на 2 блоки – про Інновації в Україні (необхідність, стан, бар’єри) та про положення Хартії «Індустрія 4.0». В результаті Хартію підписали всі 16 учасників круглого столу –  Майкрософт-Україна, АББ Лтд, Люксофт Україна, Фенікс Контакт Україна, «НРЕ Україна», ВГ «Техінсервіс», IT-Enterprise, Blockchain.fund, АрселорМіттал Кривий Ріг, Saturn Data International, УкрТрансНафта, Азов Контролз, uMuni, IBC, АППАУ, UAID та Львівський завод радіоелектронної, медичної аппаратури.

Окремий круглий стіл – продовження обговорення про положення Хартії та вироблення конкретного плану дій з учасниками ринку промислових ІТ-АСУ відбудеться 28 липня в Києві.

Нижче ми подаємо фотозвіт учасників форуму.

Початок зустрічі: члени АППАУ раді бачити один одного – зліва направо Олександр Задорожний (АББ Лтд), Олег Михайлов (АППАУ), Юрій Карсім (АББ Лтд), Максим Романов (АМКР).

Юрій Пивоваров, ген. директор UAID (справа) вітається з Ярославом Кізимою – ген.директором Львівського заводу медичної, радіоелектронної апаратури.

«Підписувати чи ні?» – Андрій Максимець, ген. директор ТОВ «Фенікс Контакт» вчитується в положення Хартії.

Євген Саранцов, засновник blockchain.fund та модератор 1-ої частини обговорення про стан інновацій в Україні, починає дискусію відео роликом «Ви хочете молоко без корови?» (справді потужний дискурс, – рекомендуємо)

Учасники дискусії

Надія Васильєва, СЕО «Майкрософт-Україна» часто брала слово. «3 головні бар’єри для інновацій – захист інтелектуальної власності, безпека інвесторів та наявність розвинутої інфраструктури. Й за все це має дбати не хто інший, а держава».

Ярослав Кізима, СЕО Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури – «Чи потрібні інновації? Та ми просто щезнемо без них. Левова доля часу та ресурсів в нас йде на інновації».

Анатолій Верес, HPE-Україна (Hewlett Packard Enterprise) говорить про важливість та переваги державно-приватного партнерства й про те, як прискорити інновації.

Олександр Щербатенко, партнер IT-Enterprise (по центру) – “насамперед замовник має розуміти що таке інновації”. Замовник виявився поруч, – Максим Романов, нач. Департаменту АСУ-ІТ АМКР (зліва) розповів про світові стандарти пром. автоматизації, що мають відношення до платформи 4.0 і які вперше в Україні впроваджуються на їх підприємстві.

Юрій Карсім, керівник департаменту PS «АББ в Україні» окреслив як їх компанія підтримує партнерів в Україні та розповів цікаву історію про відношення до західного інвестора, якому запропонували самостійно підвести лінію 330 кВ для забезпечення свого об’єкту електроенергією.

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ (по центру) та модератор блоку про Хартію 4.0 уважно нотує коментарі учасників. Поруч справа – Олег Михайлов, директор з розвитку АППАУ. Крайній справа, – Антон Кротюк, заступник директора «Азов контролз» з Маріуполя.

Роман Симець, директор департаменту АСУ-ІТ «УкрТрансНафта» підкреслив важливість такого елементу платформи 4.0 як кібер-безпека. Особливо для інфраструктурних та енергетичних об’єктів і особливо в ці часи. Україні потрібно прискорювати свій шлях до кращих стандартів та практик цій сфері.

Олександра Альхімович, керуючий директор «Люксофт-Україна» сказала, що компанія давно працює по технологіях 4.0 – але не в Україні. Клієнти компанії – великі міжнародні бренди в банківській сфері, енергетиці та промисловості. Щодо України – «ІТ –индустрия существует здесь не благодаря, а вопреки…». Як же багато стоїть за цими словами.

я

Вітання учасників зустрічі з успішним результатом – Хартія підписана.

*******************

Дискурс про «погану державу» важливий, але вже трохи набив оскомину, а за відсутності чиновників, – навряд чи може бути конструктивним.  Тому хочемо закінчити словами Зіновія Матчишина (uMuni) – «Не потрібно оглядатись весь час на державу. Львівська «Політехніка» відкрила цього року курси по ІоТ без держави, але завдяки Львівському ІТ кластеру. УКУ вперше в Україні відкриває цього літа школу по data science. Ми зробили свій успішний стартап  в напрямку 4.0 без держави. Треба брати й робити. Не треба чекати. Час – головний критерій».

 Ці слова можна сміливо віднести до духу та суті Хартії 4.0 і це квінтесенція нашої зустрічі. Треба брати й робити. Разом. Бо часу більше немає.

АППАУ приєднується до всіх поздоровлень – перший крок зроблено!

Повний фотозвіт події можно переглянути за цим посиланням . Наступна зустріч учасників руху в широкому складі  відбудеться 28 липня.

 

В Запорожье, в ВЦ «Козак-Палац» подвел итоги традиционный выставочный форум промышленников, организатором которого в регионе с 1997 года выступает Запорожская торгово-промышленная палата.

24-я международная специализированная выставка «Машиностроение. Металлургия», выставки-конференции «Литье», «Композиты и стеклопластики» продемонстрировали новые достижения промышленности, разработки научно-исследовательских институтов, создали благоприятные условия для встречи с партнерами и потенциальными заказчиками, инвесторами.

Продукцию и услуги представляли ведущие промышленные предприятия Украины, представители известных торговых марок Бельгии, Эстонии, Германии, Польши, США, Швейцарии. На общей выставочной площади более 4 тысяч квадратных метров презентовали машины, механизмы и технологическое оборудование, инструмент и оснастку, контрольно-измерительные приборы, IT-технологии в промышленности, композитные материалы. Большое внимание было уделено разработкам в сфере автоматизации производства, лучшим мировым достижениям в сфере электроники промышленного назначения.

Теперь – выставка доступна онлайн

В этом году  ежегодная специализированная международная выставка «Машиностроение. Металлургия – 2016» расширяет свои возможности и выходит в сеть Интернет.

Участники смогли представить свою продукцию и услуги с помощью нового Online-формата.

(http://www.expo.zp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=798&Itemid=634).

Данный формат дает возможность посетить выставку виртуально, а современные технологии онлайн-общения предоставляют возможность общаться с другими посетителями и компаниями-участниками.

Online-выставки повышают эффективность участия для компаний экспонентов за счет увеличения количества online-посетителей. Используя сервис «Expoonline», те, кто не смог посетить выставку в выставочном центре, получают возможность ознакомиться с экспозиций и пообщаться с представителями компаний-экспонентов в чате. Можно комфортно, в удобное время изучить предложения и все интересующие экспозиции

Обращаем Ваше внимание, что проект онлайн-выставки «Машиностроние. Металлургия» реализуется в этом году впервые и не презентует полный состав участников оффлайн-экспозиции выставочного центра. Надеемся, что в следующем году, оценив преимущества продолжения работы выставки в онлайне, к данному формату присоединится большее число участников.

Выставка «Машиностроение. Металлургия – 2016. ONLINE» будет доступна для посещения с 12 июля 2016 г. Чтобы не пропустить это событие и получить электронное письмо-приглашение в день открытия выставки, необходимо зарегистрироваться (http://mash.expoonline.eu/index). Посещение выставки бесплатно!

Партнером и спонсором категории «Металлургия, металлообработка» online-выставки выступила компания «Блеск Металл Сервис», которая занимается разработкой, изготовлением и ремонтом гальванического оборудования, производством изделий из металла и полипропилена, а также нанесением металлопокрытий в Запорожье. «Блеск Металл Сервис» является дилером шведской фирмы KraftPowercon – производителя высококачественных инверторных выпрямителей для гальваник. В этом году на выставке компания представила фрагмент гальванической линии, состоящий из ванн для гальванического покрытия, барабана, оператора, ножничного подъёмника, гальванической центрифуги, химстойких насосов, фильтровальной установки и выпрямителя KraftPowercon.

Организаторы выставки – Запорожская ТПП и сервис «Expoonline» – приглашают посетить online-выставку «Машиностроение. Металлургия – 2016. ONLINE» с 12 июля 2016 года.  

По всем вопросам можете обращаться в отдел поддержки онлайн-выставки  «Expoonline» по эл. почте ap@expoonline.biz или позвонив по номеру (+38) 099-303-32-32.

Будем благодарны посетителям онлайн-выставки за отзывы и пожелания по улучшению работы сервиса «Expoonline».

 

Каждый аналитический отчет по Industry 4.0 или Smart Factory упоминает примеры и кейсы новых технологиях. Зачастую они не совсем релевантны духу 4.0, показывая обычную эволюцию 3.0 – например, более продвинутую обработку данных с применением традиционных методов. В этом обзоре мы приводим ряд примеров и попытаемся разобраться, в чем же настоящие, ключевые отличия 4.0 в промышленности.

Подобный анализ критически важен с точки зрения выработки стратегий движения, где мы рассматриваем в Украине 2 главных сценария. Либо украинская промышленность стоит в хвосте очереди на внедрение новых технологий, этот процесс длится годами, и в результате мы продолжаем внедрять  изначально устаревшие технологии; либо мы сразу берем лучшие методы и технологии (4.0) и ускоряем все процессы по их внедрению. Первый сценарий сегодня доминирует во всех областях промышленных АСУ – ИТ и он обусловлен рядом факторов, прежде всего, вторичной ролью ИТ-АСУ по отношению к инвестициям в основные фонды.

Смогут ли участники движения «Индустрия 4.0» переломить эту тенденцию и навязать рынку второй сценарий и как это сделать – ключевые вопросы для рассмотрения.  Поэтому глубокое понимание того, в чем различия 4.0 и «все что было раньше» принципиально важны для всех инноваторов с точки зрения критической оценки своего нынешнего положения и перспектив роста.

Примеры ниже составлены по ряду источников, полный перечень которых приведен в конце статьи. Они также разбиты здесь по 4-м категориям и драйверам ценности – последнее является ключевым для понимания того, где ввод новых технологий приводит к существенным изменениям финансово-экономических показателей.

Разработка новых продуктов. Инновации.

Краудсоурсинг помогает находить лучшие идеи

Для ускорения инноваций General Electric (GE) хотел вовлечь в новые инициативы по Smart grid все заинтересованные стороны, включая клиентов – существующих и будущих, а также свой инженерный персонал. GE запустил проект по сотрудничеству в направлении краудсоурсинга стоимостью в 200 млн долларов. В результате они получили более 3 тыс идей по новым сетевым решениям в энергетике – от модернизации до лучшего использования электроэнергии. Инструментом служила онлайн платформа, где участники могли видеть идеи и голосовать за них. 5 лучших идей были отобраны инженерами GE по критериям реализуемости и внедрены в корпоративные программы. Подобным образом, используя концепт краудсоурсинга, Boeing внедрил виртуальную платформу для коллаборативной разработки новых самолетов. Они собрали коллективную экспертизу с более чем 100 компаний, чтобы вместе – через онлайн и офлайн собрания, – наработать лучшие идеи и создать 787 Dreamliner, который стал более эффективным по стоимости и потреблению топлива. (4)

Виртуальное протопирование (prototyping), методы Agile и  тестирование через симуляторы

Samsung использовал виртуальное  протипирование для построения новых гибридних систем преобразователей и в результате улучшил производительность разработки более чем на 50%.

Bombardier Aerospace поставил задачу лучше отслеживать производственный процесс и сократить количество ошибок. Компания создала цифровую модель завода и  оценила сценарии разработки и производства до того, как началось реальное строительство и поставка оборудования. Цифровые модели 3D были разработаны с фокусом на задачах оптимизации загрузок по участкам,  определения лучшего ритма производства и обеспечения персоналом. Симуляция позволила сократить размеры нового завода до 50% по сравнению к предыдущим стандартам. А также значительно сократить стоимость, улучшить производительность и качество через обнаружение узких мест и источников ошибок.  (3)

Производство

Наличие полных  данных с полевого уровня 

Золотодобывающая компания из ЮАР внедрила другой тип датчиков, с которых начала получать больше данных. Эти новые данные показали некоторые неожиданные флуктуации кислорода в главном технологическом процессе выщелачивания. Устраняя эту проблему компания достигла рост годового производства на 3.7% что означает дополнительный доход в 20 млн долларов. (5)

Emerson в отчете (3) предоставляет несколько интересных кейсов с использованием беспроводных датчиков различного типа. Нефтеперерабатывающий завод Ergon внедрил акустические беспроводные датчиков на паропроводах, что в результате позволило значительно снизить потери пара и окупить систему буквально за несколько месяцев. В другом примере внедрение на предприятии smart sensors для задач мониторинга газа имело срок окупаемости в 5 месяцев, ROI составил 271%.  (2)

Продвинутая аналитика данных в реальном времени

GE’s Global Research Center применяет аналитические методы, позволяющие  использовать «электрическую подпись» установленного оборудования вместо традиционных методов диагностики. Эти методы не только обнаруживают наличие сбоев  и их критичность в электрических сетях, но также позволяют установить причины механических поломок. Например, когда есть проблема с подшипниками коробки передач, эти методы применяются к совокупности  сигналов из датчиков, включая вибрацию, аудио и электрические сигналы. Подобная методика, в основе которой лежит продвинутая аналитика различных данных, позволяет точнее и раньше обнаруживать поломки по сравнению, например, с обособленными методами, как аналитика вибраций. Сегодня подобные подходы уже применяются для дорогих видов оборудования, но в будущем и с применением Интернета вещей они будут применяться для различных типов, а также для лучшего понимания состояния общей работоспособности сложных систем. (3)

Прозрачность, полная картина и управление производством в реальном времени

Cascade, крупнейший производитель изделий из бумаги, картона и текстиля, решил сделать апгрейд существующей MES системы, исходя из новых, более высоких требований и доступности данных в реальном времени.  Требовалось выйти на архитектуру, поддерживающую любой тип машин и сделать коммуникации совершенно прозрачными по всем производствам и на различных предприятиях группы. Платформа KepServerEX от Kepware оказалась удачным решением, отвечающим этим требованиям и легкой в масштабировании. Сегодня Cascade поддерживает прозрачные коммуникации по всем 17 заводам, нескольким десяткам бумагоделательным машин и почти 90 линий переработки – и это всего с одной платформой ПО. В основе платформы – поддержка стандарта ОРС и более 150 протоколов, что позволяет обмениваться данными с любой из машин на производстве, где установлены почти 500 ПЛК. В результате, Cascade улучшил показатели операционной эффективности на 5% и  обеспечил основу для будущего простого масштабирования своих новых систем. (2)

Предиктивное обслуживание и рост эксплуатационной готовности

Предиктивное обслуживание – один из топовых трендов в теме управления активами и это настоящий драйвер ценности в течении  последних 20 лет. Accenture говорит, что реализация этих методов на технологиях 4.0 дает сокращение затрат до 12% (и по сравнению с планово-предупредительными  ремонтами), сокращения общей стоимости обслуживания до 30% и сокращения поломок и  аварий до 70%. Например, ведущая сервисная компания по водоканалам в Великобритании Thames Water использует датчики, аналитику и  данные в реальном времени для того, чтобы упреждать сбои и более быстро отвечать на критические ситуации, как утечки, прорывы или предупреждать об погодных изменениях.

Apache Corporation, ведущая нефтегазо-добывающая компания использует подобный подход для мониторинга насосных станций. Руководители компании говорят, что улучшение их доступности на 1%  означает рост добычи нефти на дополнительные 19 миллиардов долларов в год.  (3)

Digital supply chain management

Мировой лидер в области  электротехники и промышленной автоматизации АВВ имеет уже много наработок в области 4.0 и обосновал свое видение в собственной концепции Internet of Things, Services and People. Одна из инициатив АВВ в этой области касается задач выравнивания, лучшей адаптируемости и гибкости в цепочке поставок. Компания хотела также улучшить прозрачность во внешних закупках. Внедренная архитектура eSMART представляет собой платформу сотрудничества, которая позволяет прорабатывать быстрые инсайты в структуру издержек. Результаты – прозрачность выросла на 90%, а лучшая аналитика и способность прогнозирования дали прирост в показатели производительности на 10%. (3)

Маркетинг – Продажи – Сервис. Связь с потребителем.

Более глубокая и продвинутая аналитика может драматически улучшить разработку новых продуктов. Известный авто-производитель использует данные с онлайн системы заказов вместе с покупкой других данных для того, чтобы определить готовы ли потребители платить высокую цену. Обладая этими знаниями, он сократил опции на одной модели до 13,000— на три порядка меньше, чем конкурент предлагающий 27,000,000. Время разработки и производства также драматически сократилось, а маржа выросла на 30% в течении 24 месяцев (6).

Новые бизнес- модели

Все аналитики отмечают, что технологии 4.0 – это не просто новые технологии или эволюция старых. Это «новые подходы и новые видение к тому, как производить продукты, как управлять активами и как в целом вести бизнес. Многие компании только начинают это понимать, и это совсем непросто для многих промышленных и сервис-ориентированных секторов», – говорит отчет Accenture (5). Примеры Bosch Rexroth, CLAAS GmbH, General Electric, Michelin, Virtual Radiologic Corp., ZF Friedrichshafen AG, многих других компаний, ну и конечно же, Google, Apple или Amazon являются наиболее цитируемыми  в контексте изменения бизнес-моделей. Примеры ниже наглядно показывают как диджитал платформы изменяют ценность от чистого производства в сторону информационных и других сервисов (3)

Новые информационные сервисы продают данные и  инсайты или  управляют рынками, которые продают эти данные. Сервисы оборудования продают операции по продуктам, оптимизируют операции по использованию или продают сам продукт как сервис, или вводят новую модель оплаты за результат (использование), а не сам продукт.

 

***********

Эти примеры только крупица из того, о чем пишут ведущие эксперты и мировые агентства. Важно здесь также то, что речь в этих примерах не о далеком будущем, а о реальных фактах и достижениях уже сегодня. Показательный в этом контексте и тот факт, что, несмотря на признание «пробок» и ограничений нынешних архитектур систем управления, большинство ведущих брендов заявляет, что особых проблем в организации информационных обменов между умными устройствами в пределах предприятия нет.

Мы видим на поверхности главные вещи, – назовем их «аксиомами 4.0»

1. 3 главных, технологических кита: 

a. доступность везде полных, цифровых данных – и это зависит больше от наличия на производствах smart devices, чем от возможностей сетевых архитектур

b. продвинутая аналитика – количество здесь превышают добрый десяток методов и понятен тренд в сторону машинного обучения и предиктивных моделей

c. картина бизнеса в реальном времени – с доминированием тренда MES/MOM

2. Устранение «пробок» и несоответствий, полная интеграция по вертикали (АСУТП – ERP)  и горизонтали (цепочка создания ценности) предприятия. В цепочке ценности мы говорим об снижении, если не полном исчезновении барьеров между процессами Связи с потребителем (маркетинг-продажи), Разработками, Производством, Логистикой, Сервисом.

3. Изменение бизнес-моделей – значительно возрастает роль R&D и Сервисных процессов. Знаменитый generic smile, где R&D и Сервисы имеют самую высокую добавленную ценность рулит этим движением, а диджитал инструменты играют главную роль в этих изменениях. Все это приводит к гораздо лучшей эффективности R&D, что в свою очередь позволяет значительно ускорить процессы по разработке новых продуктов.

 

Где мы находимся по отношению к этим «аксиомам», и каковы наши вызовы, – поговорим об этом в следующей части этого обзора.

 

Источники информации:

1. Becoming The Factory of the Future, MicroScan, 2015
2. 2016 Digital Report IIoT
3. Driving Unconventional Growth through IIoT, Accenture
4. Industry 4.0. Challenges and solutions for digital transformation. Delloite, 2014
5. Industry 4.0 After the initial hype. Where manufacturers are finding value and how they can best capture it, McKinsey, 2016.

 

 

 

До уваги учасників ринків ІТ, АСУ та інших хай-тек секторів пропонується Хартія національного руху «Індустрія 4.0 в Україні». Цей документ раніше пройшов ряд обговорень в спільнотах ІТ-АСУ й зараз є базовим для об’єднання різних хай-тек секторів, повязаних з українською промисловістю.

1. Визначення

Рух «Індустрія 4.0» – це інтеграційна платформа для об’єднання бізнес-асоціацій, спільнот та учасників ринків інформаційно-комунікаційних технологій, промислових систем керування, інжинірингу та машиноприладобудування, науковців та освітян з метою прискореного розвитку українських виробництв з високою доданою цінністю.

2. Передумови об’єднання

Є щонайменше 5 важливих причин чому високотехнологічні сектори мають об’єднатись на єдиній платформі «Індустрія 4.0».

1. Приналежність до 4-ої промислової революції стає чітким водорозділом у світі на 2 групи країн: дуже багаті та дуже бідні. Ініціативи 4.0 вже прийняті цілим рядом розвинених країн і поступово розширюються на інші, включно з сусідами України. Впровадження сучасних технологій у всі сфери життя є визначальним для зміни бізнес-моделей та економічного укладу передових країн. І місце в світовому розподілі праці та багатств все більше визначається сьогодні тим, як швидко країни освоюють сучасні технології. Україна має теж визначитись – де ми себе бачимо в новому, технологічному світі Інтернету речей та великих даних. Але це визначення неможливе без консенсусу фахівців з різних галузей й щодо конкретних напрямків розвитку.
2. Позиціювання як країни високотехнологічного інжинірингу, а не сировинного придатку. Крім мотиву «і ми теж» є більш серйозні підстави для інтеграції в рух 4.0. Для широкої громадськості все більш очевидно, що Україна вже стала сировинним придатком розвинутих країн. Водночас дискусії про 4-ту промислову, що захопили сьогодні ІТ та інші сектори майже не стосуються нашої промисловості. Масове впровадження технологій 4.0 – це те, що може зупинити тренд деіндустріалізації країни й надати потужний імпульс українській переробній промисловості та виробництвам з високою доданою цінністю.
3. Людський капітал – як головна перевага, але яка не використовується сьогодні на 100% для України. На сьогодні єдина наша перевага та все ще потужний потенціал у світовому розподілі праці – це людський капітал. Наша ІТ-галузь першою зуміла використати цей фактор. Саме тому ІТ є, де-факто, вже інтегрованою в глобальний світовий простір і швидко зростає. Але ІТ є на загал далекими від української промисловості. У впровадженні промислових хай-тек домінують фахівці з вузьких виробничих технологій та промислових систем керування. Водночас українські системні інтегратори АСУ ТП, інжинірингові компанії, машинобудівники добре знані на просторах СНД, але не в світі. Багато в чому вони є консервативними та відстають від ІТ, і також від світових темпів впровадження інновацій. Отже, вихід в тому, щоб взяти краще з ІТ та об’єднати зусилля в модернізації української промисловості.
4. Прискорення переходу від стану «держава – гальмо в розвитку» до «держава – партнер в розвитку». Об’єднання також необхідне з точки зору прискорення реформ у визначальних для розвитку технологій 4.0 в Україні. Розмови про індустріальні та технопарки вже набили оскомину, але держава й далі робить дуже мало для того, щоб покращити інвестиційний клімат та створити умови для прискореного розвитку власних можливостей R&D. Мова також про прискорення реформ в освітній та науковій сферах. Поодинці ми не можемо долати високі стіни бюрократії, корупції та лобіювання вузьких інтересів олігархів. Разом – можемо. Держава має бути партнером в ініціативах 4.0, оскільки одних технологій мало.
5. Спільна просвіта ринку та залучення промисловців до світу високих технологій. Якщо дисбаланси є між ІТ та іншими високотехнологічними секторами, то дисбаланс між категоріями вендорів – розробників з одного боку, та користувачами, промисловими підприємствами з іншого – в рази більший. Промисловці потребують не тільки значно кращого розуміння ролі високих технологій на всіх рівнях, і перш за все, керівництва. Але також вони потребують ясної дорожньої карти трансформації своїх виробництв та зміни моделей управління. І це також привід для об’єднання, оскільки неможливо ставити «ракетний двигун на підводу».

3. Бачення учасників руху «Індустрія 4.0»

Через 10 років ми бачимо Україну серед високотехнологічних розвинутих країн світу. Україна має виробляти та експортувати не тільки зерно чи метал, але й продукти з високою доданою цінністю. Технології 4.0 в поєднанні з нашим потужним людським капіталом – це один з ключових факторів успіху в реалізації цього бачення. Це те, що допоможе трансформувати українську промисловість та вивести її в ряди кращих економік світу.

Ми віримо в це просто базуючись на кращих прикладах успішних українських ІТ та хай-тек компаній, що вже покоряють світ – вони зуміли краще за інших поєднати доступні світові технології з нашим людським капіталом.

Інші елементи бачення, що формують наші принципи співпраці

1. Повна синхронізація зі світовими трендами 4.0. Зокрема, застосування принципу розподілу між рухами ІоТ та Industry 4.0 аналогічно до того, як це прийняли в 2016 році консорціум промислового Інтернету (IIC) та платформа Industrie 4.0

Це означає, що рух «Індустрія 4.0» фокусується саме на українській промисловості. Водночас, рух «Індустрія 4.0» відкритий для співпраці з іншими подібними рухами в областях 4.0.

2. Фокус на виробництвах з високою доданою цінністю: учасники руху спільно визначають перелік таких промислових виробництв та взаємодіють між собою з метою швидкого проникнення в них технологій 4.0

3. Об’єднання означає конкретні дії в конкретних напрямках: учасники руху спільно визначають формати та механізми взаємодії, формують структуру управління та визначають конкретні напрямки дій. Пріоритетними напрямками є

• Просвіта ринку в технологіях 4.0 та ріст культури промислових підприємств
• Взаємодія з європейськими та світовими об’єднаннями в 4.0
• Спільна розробка галузевих дорожніх карт
• Ріст та об’єднання технологічних інноваторів в рамках проектів 4.0
• Всебічне сприяння створенню та розвитку хай-тек та інноваційних кластерів

4. Лідерство за ІТ-сектором: ми свідомі того, що технологічне лідерство сьогодні належить ІТ-секторам. ІТ може бути локомотивом нашого руху. Водночас, лідерство апелює до відповідальності – ІТ мають демонструвати не тільки технологічну перевагу, але й достатні інтеграційні та комунікаційні здатності, щоб реально об’єднувати різних учасників руху, причетних до промисловості. ІТ також має демонструвати достатнє бажання та амбіції в напрямку ‘back to home’ – спрямовувати свій експортний потенціал на реалізацію внутрішньо українських завдань.

5. Ми погоджуємось з тим, що мова також не йде про ‘back to USSR’: в дискурсі про модернізацію промисловості, мова не йде за «спасіння» велетнів пострадянської промисловості – металургійних комбінатів, машинобудівних заводів, чи навіть авіа-судоприладобудівних, – але де й досі домінує пострадянська культура. Навіть більше, ми змушені погодитись з тим, що частина з них просто щезне з промислової мапи України. Ми говоримо про те, що рух «Індустрія 4.0» націлений на розвиток тих, хто реально хоче швидше інтегруватись в глобальний світ. І, мова перш за все, про розвиток малого та середнього бізнесу, а також інноваційних стартапів.

Рух «Індустрія 4.0» – не має обмежень щодо приєднання та відкритий для будь-яких організацій, що розділяють вищевказані елементи бачення.

***********

Підписання Хартії ключовими учасниками ІТ та промислової автоматизації відбулось 5 липня 2016 року в Києві. Так був започаткований рух Індустрії 4.0 в Україні. Сьогодні цей рух включає більше 150 учасників ринку, має національну стратегію й виконує ряд проектів розвитку. Координатором руху є АППАУ та її ген.директор Юрчак О.В. Більше інформації – див. на сайті https://industry4-0-ukraine.com.ua/

З 16 до 19 години, інноваційний простір Hub 4.0. Після об’єднання учасників ринків ІТ та АСУ ТП в русі «Індустрія 4.0», наступними кроками є узгодження спільної аженди та пріоритетних на першому етапі дій.

Різниця в поглядах та розумінні на тенденції та процеси 4.0 в світі, на стан в Україні є очевидною і природною на початку руху. В чому різниця між 3.0 та 4.0, які є головні барьєри руху, якими мають бути перші кроки, на яких секторах потрібно фокусуватись, в яких областях має бути головна взаємодія, між ким – відповіді на подібні питання дуже важливі для взаєморозуміння та ефективної співпраці. Тому учасники мають досягти консенсусу не тільки  по елементах бачення, заявленим в Хартії 4.0, але й в розумінні більш конкретних цілей та планів, а також виробити механізми координації різних зацікавлених груп.

28 липня 2016 р., ми збираємо на зустріч керівників – учасників руху, які власне й мають відповісти на всі ці та подібні питання. В програмі зустрічі

Блок 1. Виступи  «Що вже є, що можемо, як ми бачимо проблематику 4.0 в українській промисловості»

Запрошуються спікери від учасників руху з короткими 10 хв презентаціями на теми

• Ключові тенденції 4.0 – різниця з 3.0
• Перші інноватори 4.0: напрацювання, досвід, історії успіху
• Стан R&D в промислових виробництвах. Питання прискорення інновацій.
• Ролі АСУ – ІТ в стратегіях інвестицій
• Стан просвіти, рівень зрілості ринку
• Головні бар’єри у впровадженні технологій 4.0 та як їх долати

Доповідачі – представники організацій Alex Pol Institute, АППАУ,  Microsoft Ukraine, Luxsoft Ukraine, IT-Enterprise, blockchain.fund, HUB 4.0, Process Engineering,  Агенція культурних стратегій, НУХТ. 

Блок 2. Обговорення «Бар’єри та пріоритети дій»

Робота учасників в групах. Виступи команд.

Блок 3. Питання створення координаційного центру руху.

Зустріч – чудова нагода для приєднання до руху нових учасників від секторів ІТ та АСУ ТП.

В заході приймуть участь представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі,  Київський економічний форум, компаній Alex Pol Institute,  Microsoft, Luxsoft, Terrasoft, IT-Enterprise, Schneider Electric, HPE, IDC, blockchain.fund, HUB 4.0, Saturn Data International, Process Engineering, Indusoft, Еліус-М, CIS Events, «Беттерман-Україна», «Клінкман-Україна», SIM-Network Ukraine, «Контрон-Україна», «Іноваційно Технічні Рішення»,  РКП «Горизонт 2020», Ньютест Україна, DATAS technologies,  асоціацій АППАУ, АПІТУ, Digital Ukraine та багато інших.

Участь в заході безкоштовна, обмеження – до 2-х керівників від організації.

Зустріч відбудеться за адресою HUB 4.0, м. Київ, пер. Ярославський 1/3 з 16 до 19 години.

Довідково – ця зустріч є другою в спільній ініціативі ІТ-АСУ “Індустрія 4.0”. Про першу зустріч – читайте тут.

Для реєстрації – заповніть форму:

Осознавая нашу общую ответственность за состояние и развитие рынка промышленных АСУ в Украине, данным обращением к вендорам мы стремимся обозначить свою позицию касательно наступившей эпохи «голодных игр» и дать наши предложения по приоритетам сотрудничества.

А. Голодные игры и почему важна позиция вендоров

С начала 2016 года мы публично говорим о множестве негативных тенденций на рынке АСУ ТП – как ценовой демпинг, бесплатное проектирование, выбор сомнительных по качеству предложений и т.п. По сути, во многих тендерах и проектах закупочные отделы заказчика демонстрируют отлаженные технологии «отжимания по ценам», но зачастую это происходит во вред собственным интересам, поскольку Цена явно доминирует над Качеством. При этом заказчики в большинстве случаев не желают или просто не могут платить за услуги так, как это принято в цивилизованных странах.  Отчет АППАУ «Критерии качества АСУ» от февраля 2016 ясно фиксирует все эти моменты.

Признавая на словах приоритетность готовых, законченных решений высокого качества – и за которые главную ответственность несет Интегратор, – на деле происходит все наоборот: главный компонент решений – услуги – нивелируется, и все внимание тройки игроков «Вендор – Интегратор – Заказчик» переносится на ценовые аспекты оборудования.

Борьба за поставку оборудования становится эпицентром тендерных ситуаций – и, по-сути, это «последний рубеж», дающий интегратору возможность сохранить минимум маржи для выживания. Поэтому отношения интеграторов с вендорами, позиция вендоров в этих тендерах, их влияние на заказчика – имеют решающее значение для того, чтобы не допустить явлений, которые можно охарактеризовать как явные признаки деградации рынка.

Б.  Негативные моменты в деятельности вендоров

Крайне важным, на наш взгляд, является в такой ситуации взвешенная позиция вендоров, сохраняющая баланс краткосрочных (выигрыш в тендере) и долгосрочных целей  – как развитие партнерской сети, развитие рынка и рост культуры рынка. В ряде случаем мы это видим.

Но мы также видим случаи, где доминируют краткосрочные интересы. Вот типичные, распространенные на рынке ситуации:

1. Вендор делит рынок на «своих» и «чужих»: при этом, мы можем утверждать, что «свои» далеко не всегда определяются установленными правилами коммерческих политик –

1.1. Налицо конфликты с интересами коммерческих менеджеров по регионам или даже частными интересами: если интегратор идет с «другого региона» и первым входит в проект, указанные менеджеры могут явно или скрыто вводить «своего».

1.2. Интеграторам могут настойчиво предлагать передать поставку оборудования другому, («своему»)  интегратору. Который затем может входить к этому же заказчику уже как интегратор, а не поставщик оборудования.

1.3. В практиках регистрации лидов, которая принята многими вендорами, известны случаи утечки информации и появление нового («своего») интегратора в проекте, куда ранее зашел «чужой».

1.4. Отдельные вендоры даже блокируют собственную тех. поддержку, направляя «чужого» интегратора к «своему» – по сути вещей, к конкуренту.

2. Вендор может обещать поддержку интегратору в тендере, но затем неожиданно выходит сам.

3. Вендор много говорит о главных факторах добавленной ценности интегратора, декларируя  их в правилах коммерческих политик, но по факту оказывается, что ценовые преференции имеют игроки без этой самой добавленной ценности.

Следствиями таких методов работы являются падение доверия к политикам вендоров в Украине, снижение лояльности интеграторов к брендам, серый импорт, а также выталкивание части интеграторов из Украины на другие, более цивилизованные рынки. В совокупности – это ведет к усилению эффекта «голодных игр», в основе которого лежит главная проблема – недоверие всех ко всем.

Мы также констатируем ограниченность и недостаточность работы вендоров в таком важном направлении роста добавленной ценности интеграторов, как создание инновационных, современных решений.  Деятельность вендоров по образованию-просвещению рынка, продвижению современных стандартов АСУ ТП и современных концепций промышленной автоматизации выглядит явно недостаточной. Это также часть картины «голодных игр» – ведь необразованный заказчик гораздо легче поддается соблазну «ценового отжимания».

С.  Три главных направления сотрудничества

Мы хотим призвать всех вендоров к сотрудничеству и диалогу в 3-х главных направлениях развития рынка. Вместе взятые, они будут способствовать росту доверия и развития, – а не продолжению «голодных игр».

1. Ясные и прозрачные коммерческие политики

1.1. Полная прозрачность и предсказуемость в ситуациях «свой» – «чужой». При этом должны быть исключены ситуации, когда одного интегратора отсылают за закупкой к другому, или когда вендор вдруг становится конкурентом в поставке оборудования.

1.2. Ценовые преференции должны предоставляться игрокам рынка в соответствии с их добавленной ценностью. Например, если дистрибутор не имеет ни склада, ни надлежащей технической поддержки, ни компетенций по интеграции АСУ, то он не должен иметь лучшие условия по компонентам АСУ, нежели интегратор.

1.3. Игрокам, которые сегодня не входят в круг «своих», должны быть ясно обозначены условия, при которых они смогут покупать оборудование в местном филиале.

1.4. Вендоры должны изолировать проблемы внутренних конфликтов интересов и не переносить их на интеграторов. В частности, имеются ввиду ситуации, когда интегратор получает проект, но так как он приходит из другого региона, это не идет в зачет местному коммерческому менеджеру и последний начинает всячески лоббировать «своих» либо местных.

2. Образование рынка, продвижение современных концепций и стандартов

2.1. Филиалы западных компаний в Украине, представляя здесь всемирно известные бренды, должны взять на себя лидерство в вопросах образования рынка. Если они игнорируют эти вопросы, то наш рынок автоматически отстает от рынков развитых или даже соседних стран.

2.2. Мы рассчитываем, что вендоры будут запускать новые продукты и направления полноценно и в одном ритме с другими странами мира. В частности, речь идет о современных решениях в направлении Smart Factory и подобных.

3. Поддержка интеграторов зарубежом.

3.1. Мы приветствуем инициативу АППАУ по созданию экспортно-ориентированных программ.  Ввиду сокращения рынка в Украине, экспорт – это приоритет для многих интеграторов. Соответственно, мы призываем западные филиалы в Украине активнее содействовать нашим интеграторам в их экспортной деятельности путем активации своих международных каналов и присутствия в других странах.

Со своей стороны – мы и далее готовы инвестировать в продвижение брендов – наших партнеров, в развитие рынка и образование заказчика. Мы открыты к диалогу по всем указанным в этом письме вопросам.

**************

От исполнительной дирекции АППАУ: это письмо составлено по результатам круглого стола интеграторов 9 июня, а также множественных обменов (личных и в е-коммуникациях) с интеграторами из Киева, Сум, Харькова, Одессы, Запорожья, Мариуполя и др. городов. Письмо является их общей позицией, которая будет доведена до руководителей фирм- основных вендоров, работающих в области промышленной автоматизации.  АППАУ также выступит с предложением к вендорам обсудить эту ситуацию на общем круглом столе (планируется в июле) и совместно отреагировать, обозначая свою позицию по указанным в письме вопросам.