Виконавча дирекція АППАУ

5 липня 16 провідних компаній з секторів ІТ та промислових АСУ скріпили своїми підписами Хартію «Індустрія 4.0 в Україні» й таким чином започаткували національний рух.

Круглий стіл під назвою «Технології 4.0 VS Українська промисловість Х.0. Як скоротити розрив?» відбувся під егідою Київського міжнародного економічного форуму у готелі Hilton Kyiv. Його організаторами виступили Асоціація інноваційного розвитку України (UAID) та Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ). Учасники заходу обговорили 2 блоки питань – про стан інновацій в Україні та про положення Хартії «Індустрія 4.0». В результаті Хартію підписали всі 16 учасників круглого столу – представників компаній Майкрософт-Україна», АББЛтд, «Люксофт-Україна», «Фенікс Контакт Україна», «НРЕ Україна», ВГ «Техінсервіс», IT-Enterprise, Blockchain.fund, «АрселорМіттал Кривий Ріг», Saturn Data International, УкрТрансНафта, Азов Контролз, uMuni, АППАУ, UAID та Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури.

Хартія 4.0 визначає передумови об’єднання: деіндустріалізація економіки, відставання України в світовому тренді 4-ої промислової революції, слабке використання людського капіталу як головної переваги, необхідність швидких реформ на державному рівні та дисбаланси між провідними розробниками та промисловцями. В якості спільного бачення та принципів об’єднання Хартія пропонує синхронізуватись з кращими світовими підходами, визначити та сфокусуватись на найбільш перспективних промислових секторах в Україні, а також почати негайні дії по таким важливим напрямкам як просвіта ринку, створення дорожніх карт 4.0 тощо. Хартія визнає лідерство ІТ-сектору як такого, що вже доказав свою конкурентоспроможність на світових ринках. ІТ має бути локомотивом в цьому об’єднанні і каталізатором технологічної трансформації української промисловості в цілому.

Створення руху «Індустрія 4.0 в Україні» має велике значення для всіх промислових та хай-тек сегментів. Українська промисловість потребує не тільки кращих інвестицій в основні виробничі фонди, але й справжньої трансформації своїх бізнес-процесів, іншої конфігурації ланцюжків створення цінності та постачань, кардинальних змін виробничої інфраструктури та виведення на пріоритетні позиції R&D. На сьогодні більшість промисловців дезорієнтовані в цих питаннях, у них фактично відсутні стратегії розвитку, в яких значне місце посідає саме хай-тек. В той же час в усіх розвинених країнах головним фактором розвитку промисловості є масове проникнення технологій ІТ, автоматизації виробництв та бізнес-процесів, а також культивування інновацій.

Об’єднання в Україні провідних світових брендів, кращих розробників та інтеграторів, провайдерів нових інструментів для прискорення інновацій, а також провідних промислових підприємств дозволить задати новий формат для координації дій у створенні промислових діджитал стратегій та зміни ролей ІКТ – АСУ в інвестиціях підприємств.

Серед перших кроків підписанти Хартії планують створення масового руху – залучення різних категорій гравців високотехнологічних сегментів, створення координаційного центру, налагодження широких комунікацій, проведення досліджень серед промисловців та запуск пілотних проектів по створенню дорожніх карт 4.0.

Організатори круглого столу:

• Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF), www.forumkyiv.org — постійно дійовий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії
• Асоціація «Інноваційний розвиток України», http://uaid.com.ua/, – об’єднує провідні міжнародні та національні компанії у сфері інформаційних та інших високих технологій, машинобудування, мікроелектроніки, енергоефективності, освіти та науки. Виконавчий директор – Юрій Пивоваров.
• Асоціація «Підприємства промислової Автоматизації України», https://appau.org.ua/ – об’єднує учасників ринку промислової автоматизації – промислові підприємства, філії західних постачальників та місцевих виробників, дистриб’юторів, системних інтеграторів та ВНЗ. Генеральний директор – Олександр Юрчак.

Більше інформації – звертайтесь за адресою info@appau.org.ua, фотозвіт події – див. тут.

Контекст общеукраинской дискуссии 4.0 формируют сегодня первые технологические инноваторы, бизнес-школы, политики и экономисты. От их активности и направлений движения зависит постановка начальных вопросов, а от согласованности их действий – запуск реальных процессов 4.0 на производственных предприятиях.

Проблемы инноваторов

Технологических инноваторов мы уже рассматривали в 1-ой части. Кратко напомним об этих 3-х категориях:

1. Наиболее продвинутые, интегрированные в глобальные, мировые тренды – это некоторые украинские IT компании, уже работающие по этим технологиям в мире и, частично, в Украине. Но они далеки от понимания задач управления сложными производствами. По крайней мере, пока. 
2. Есть продвинутые системные интеграторы АСУ ТП – с огромным опытом, уже знающие и применяющие отдельные технологии 4.0 на отечественных производствах. Но они смотрят на вещи узко по трем причинам. Во-первых, они оценивают ситуацию по состоянию большинства наших производственников. И здесь вопросы не только бюджетов, но и низкой культуры. Во-вторых, наши интеграторы привыкли идти за своими вендорами. И пока местные филиалы мировых вендоров спят, никто никуда не будет «рыпаться».  В третьих, интеграторам явно не хватает общих знаний и понимания мировых тенденций 4.0 – им просто некогда, они – «в полях».
3. Ну и наконец, мы видим появление третьей категории – это настоящие инноваторы из Индустрии 4.0  – крупные конечные заказчики, как АМКР. Пока их очень мало, но типично они имеют большую власть и могут диктовать условия своим подрядчикам. Весь вопрос в том, смогут ли они задавать тон на все свои отрасли и сегменты? Смогут ли показать и доказать всему рынку не только технические преимущества инноваций, но прежде всего экономические? Путь инноваторов всегда тяжелый, тем более в промышленных секторах, и тем более в нынешней Украине.

Четвертая категория – это бизнес-школы, консультанты, ассоциации, медиа. Их позиции важны с точки зрения формирования общественного мнения, которое в свою очередь влияет на реформы, имеющие отношение к 4.0 – инвестиционный климат, наука и образование. Пока все вместе взятые, эти люди создают больше шума, чем полезных советов для производственников «что и как делать». Однако на начальном этапе, наверное, так и должно быть. Важно создать тренд.

Вывод из этого – мы все слишком разные, – поэтому только объединенными усилиями cможем двигать новые направления, как 4.0.

4.0 как продолжение темы digitization

На самом деле мир давно и гораздо шире говорит о теме влияния диджитал технологий на все сферы экономики, включая производство. В определенном смысле, мы можем сказать, что 4.0 – не более чем фиксация перехода этого тренда в новое качественное состояние. При этом западные эксперты и производственники уже годами работают над стратегиями диджитализации производств. Термин digital transformation распространен не менше, чем 4.0, но во многом имеет большее принятие и понимание в силу эволюционного характера. Поиск «digital transformation in manufacturing» выдает большое количество готовых белых книг, отчетов исследований и статей. Например, в своей белой книге «Готовы ли производственники к диджитал технологиям» CapGemini consulting приводит фреймворк, который показывает как движки ценности (value drivers – на рис. в фиолетовом) связаны с ускорителями создания этой ценности (value enablers) в каждой из 3-х главных зон – Потребитель, Производство, Продукт.

Рис.1 Digital Innovation Radar, CapGemini, 2012

Где-то это пересекается с тем, о чем говорит McKinsey уже в более свежем фреймворке 4.0. Но причина по которой мы цитируем  не очень свежий отчет CapGemini другая – у них много исследований по оценке диджитал зрелости промышленности (digital maturity) по отношению к другим отраслям. И они говорят, что промышленники – на последнем месте. Впереди всегда – IT, банки, телеком и ритейл. Промышленники отстают в этих и других отраслях по целому ряду показателей –

Рис.2 Digital maturity dashboard for manufacturing industry, Capgemini, 2012

Как видим самые большие разрывы на западе – в области управления, диджитал видения и организационного вовлечения (сотрудничество разных департаментов).

Интересно, куда бы попали украинские предприятия, если бы их наложить на этот график? Мы не знаем – в Украине нет исследований на эту тему. Но важно другое – даже если вы спросите директора по производству, или ИТ, или АСУ ТП о терминах как «диджитал навыки», «диджитал видение», «изменение бизнес-модели», “движущие силы по созданию ценности” и т.п. – в ответ вы увидите просто удивление, смешанное с иронией. По мнению АППАУ, крайне мало производственников оперируют подобными вещами.

В промышленных АСУ мы 3-ий год двигаем на рынок более простой фреймворк

Рис.3 Дорожная карта АСУ ТП предприятия в эпоху 4.0, АППАУ 2014-16 гг

Знак вопроса так и висит годами – наши интеграторы и производственники не знают ответа. Вверху мы могли бы указать еще много других, современных технологий. Но какая связь между ними и показателями (слева) производственного совершенства (operational excellence) вам никто не скажет в Украине. По крайней мере, мы таких в работе нашей ассоциации не встречали. По нашим данным, промышленные предприятия не имеют не то что диджитал стратегий (АСУ ТП – ИТ) – часто под вопросом вообще какие-либо стратегии. Поэтому АППАУ огромное количество времени и усилий тратит просто на экономический ликбез – например, в области производственных показателей. И на продвижение «экономического влияния» – т.е. оценки того, что дает реально та или иная технология предприятию.

Важно отметить также, что за последние 10 лет инвестиции в область высоких технологий на производствах в Украине были намного меньше соседних стран –  как Беларусь, Россия и Казахстан. Пример из области MES мы уже приводили в 1-ой части этой публикации. Это важно – ведь любые инвестиции предполагают развитие.

Отсюда 3 вывода:

1. Наш уровень технологической зрелости – очень низкий, мы отстаем от развитых стран на 10-15 лет как минимум, а от соседней РФ – минимум на 5 лет
2. Ликбез в области экономических показателей крайне важен не только для предприятий, но и для самих внедоренцев, – сотен инжиниринговых компаний и системных интеграторов, несущих новые технологии на рынок.
3. Хорошая стратегия предполагает наличие всех 3-х элементов: 1) Триада “Продукт-Производство-Клиент”, 2) Движки создания ценности в процессах – по всем составляющей этой триады, 3) Технологии которые делают эти движки рабочими. У нас, похоже, на то, в большинстве случае картинка разорвана на самом начальном уровне триады (п.1) – почему и общая картинка технологий не складывается.

Изменения бизнес-модели

Исходя из вышесказанного, наверное, не вызывает удивления тезис, что в наших начальных разговорах 4.0 мало фигурирует такая тема как изменение бизнес-моделей. Между тем, это один из главных топиков в мировой дискуссии 4.0. Когда мы говорим «переход в другое качественное состояние» – речь именно о других бизнес-моделях. В последних презентациях АППАУ на тему 4.0 мы показываем 2 наших примера на эту тему:

1. Luxoft Energy успешно продают себя на западе грандам как Alstom и General Electric как раз потому, что сумели создать мощные, эффективные команды разработчиков. То есть, главная их ценность – это R&D, но которые уже отлично используют современные технологии, как IIoT, big data, machine learning и др. в создании современных платформ управления энергосистемами.
2. Другой пример, который мы приводим – российского лидера в области дистрибуции электротехники, компании ETM, которая успешно внедрила целый ряд сервисов в области е-коммерции, маркетинга и продаж. Главная ценность ЭТМ – оптимизация выбора  своей конфиграции из десятков – сотен различных возможных вариантов с одновременной настройкой предложения под различные типы промышленных покупателей. И это делается с помощью разработанных ими программных платформ.

Эти примеры очень показательны для иллюстрации кривой распределения добавленных ценностей по элементам указанной выше триады “продукт” – “производство” – “клиент” и  которая фигурирует в докладах последнего всемирного экономического форума в Давосе

Рис.4 Зоны добавленной ценности в эпоху 4.0

Как мы видим, в мире 4.0 производство имеет самую низкую добавленную ценность. Можно было бы подумать, что раз так – значит производство неважно. Яркий пример – Китай стал мировой фабрикой, но только производственной площадкой – R&D и маркетинг остался в развитых странах. На самом деле, важен факт владения, ведь производство – это основа пост-индустриальных экономик. Любые продукты с высокой добавленной ценностью – от компьютеров и телефонов и до машин-самолетов, – создаются на производстве. И с учетом того, что размещать его в глобальном мире можно где угодно. Сегодня все чаще говорят о возврате производств в развитые страны – структура затрат в Китае меняется. Поэтому график просто фиксирует тот факт, что наладить современное производство несложно – если есть  разработки, конструкторская документация (слева), цепочки поставок и отлаженные маркетинг-сервисы, необходимые для связи с потребителями. За это в нынешнем мире готовы платить больше, чем за само производство, так как здесь формируется больше конкурентных преимуществ. И это новые бизнес-модели – что и доказывают примеры Luxoft Energy и других наших ИТ-компаний. 

Но  вернемся опять на нашу землю и зададимся вопросом –  можем ли мы подобные модели применять в Украине? Особенно в левой части. Проще говоря – готовы ли наши промышленные заказчики платить за уровень R&D, который предлагает Luxoft и подобные компании?

Ответ АППАУ – нет! Наши реалии – это тренды «голодных игр» – продолжающиеся и даже усиливающиеся в ряде случаев: демпинг, коррупция, «крысиные бега» на тендерах и украинская «фишка» 21-го столетия – бесплатное проектирование. При этом важное замечание – речь не только в малых бюджетах. Наши интеграторы все чаще применяют метод «европезации» путем предложения через западного подрядчика, либо просто через свой зарубежный филиал. Смешно и горько – но в этом случае за  услуги платят хорошо и без всяких дополнительных вопросов.

Вывод – чтобы изменить бизнес-модели, нужны не технологии и даже не стратегии – вначале менять мышление и культуру производственников.

2 главных сценария

Итак, выше мы рассмотрели факторы, которые обязательно нужно брать во внимание в перспективе 4.0

• Разрозненность и малочисленность инноваторов автоматически предполагает их объединение
• Между производственниками и другими отраслями существует громадный разрыв в понимании и темпах внедрения диджитал технологий. У производственников практически отсутствует понимание того, зачем, как и в каком порядке диджитал технологии должны входить в производство и, особенно, если мы выходим за рамки производства и смотрим на всю связку “Продукт-Производство-Клиент”. Нет стратегий.  
• Существует громадный разрыв между культурой украинских производственников и развитыми странами, а также в готовности наших производственников оплачивать разработки (=услуги) отечественных компаний
• Но есть также большие разрывы у самих внедоренцев – зачастую интеграторы и инжиниринговые компании не могут демонстрировать экономический результат инноваций.

Мы можем предположить 2 основных сценария дальнейшего развития:

1. Пессимистический – нарастание разрывов с развитыми странами. Количество продвинутых заказчиков остается крайне низким – они не формируют критическую массу, не вовлекают интеграторов, не влияют на общеотраслевые тенденции. Интеграторы АСУ ТП плетутся в хвосте вендоров. Сами же вендоры при этом и далее «отмораживаются», и включаются  этак лет через 5-7, когда волна 4.0 уже полностью захватывает западный мир. ИТ в свою очередь продолжают доминировать в Smart City, успешно работают на экспорт, однако все так же далеки от вызовов отечественных производственных предприятий.  Рынок в целом сокращается, так как промышленных производств с высокой добавленной ценностью все меньше –  они не выдерживают конкуренции с обновленными мощностями и продуктами с одной стороны – Запада и с другой – Китая. Украина окончательно становится сырьевой страной, экспортирующей только метал и продукты сельского хозяйства.
2.  Сокращение разрыва – выход в категории стран 4.0. Все 4 категории инноваторов объединяются в движении 4.0. К ним активно подключаются местные филиалы западных брендов. Далее другие хай-тек секторы. Совместно они предлагают рынку широкий портфель решений, базирующихся на 4.0, и задающий, таким образом, мощный импульс для модернизации промышленности. Совместно просвещают рынок и повышают культуру заказчиков. Совместно усиливают давление на власть, чтобы ускорить необходимые реформы. Рынок систем управления и диджитал технологий расширяется и растет, так как эти технологии реально делают предприятия более конкурентоспособными.  Украина становится в один ряд со странами – бенефециарами 4-ой промышленной революции.

Какой сценарий выберет Украина? То есть, мы с вами? То, что его будем выбирать мы, – а не Верховная рада и не правительство, – по крайней мере, нынешние – сомнений никаких нет.

*******

Итак, общий контекст начала движения 4.0 достаточно сложный и мы должны его хорошо понимать. Оговоримся при этом, что термин «контекст» не предполагает готовых ответов, – вопросов на самом деле сегодня в разы больше. Речь идет о начале широкой дискуссии- диалоге разных категорий заинтересованных сторон и выработке ими общих позиций по отношению к модернизации нашей промышленности.

Практически очевидно, что с нашими «темпами» движения мы очень сильно отстаем от других стран. Но очевидна и наша главная надежда и потенциал – это человеческий капитал. Мы можем – но если будем вместе. Если будет настоящая стратегия прорыва. Если сумеем ее эффективно реализовать.

Вместе с Ассоциацией инновационного развития Украины и другими партнерами, АППАУ включается в этот, более широкий диалог – круглый стол экспертов состоится в июле. Мы также скоро предложим Хартию 4.0  – как  основу общего движения.

 

 

 

 

7 липня керівники компаній АВВ Ltd, Фенікс-Контакт, Ріталл та Контрон-Україна зібрались обговорити ситуацію, яку інтегратори виклали у відкритому зверненні в червні. 2 головні фігуранти листа – представники філій «Сіменс» та «Шнейдер Електрик» не прийшли.

Але в таких випадках кажуть – «головне якість, а не кількість» – зустріч пройшла конструктивно та корисно, і зрештою ці 4 компанії достойно представили позиції вендорів – західних брендів в Україні.

Фіксуємо головні речі

1. В контексті листа інтеграторів розглядались 3 різні причино-наслідкові ситуації, що власне й привели до цієї заяви:

a) Явний, економічний фактор падіння ринку та намагання замовника зекономити. Це тренд який й надалі триватиме. І наслідком його є ще більш жорстка конкуренція, посилення цінових війн аж до демпінгу.

b) Корпоративні правила замовника – інерційні, бюрократичні та недосконалі. Зокрема – дуже прямолінійне й шкідливе виконання закупівельниками завдання зверху «економити». «Шкідливе», оскільки в багатьох випадках виходить дорожче. З врахуванням якості, вартості обслуговування, помилок в проектуванні тощо.

c) Закривання вендорів – лідерів ринку до нових гравців та пропозицій співпраці. Тобто, їх позиція – “треба дати нормальні умови старим партнерам”. А коли приходить новий – апріорі, йому місця немає – «коли приходять люди з вулиці, в нас є умови, але звісно вони не найкращі».

2. Відповідно, резюме вендорів таке, що з фактором а) дуже важко щось зробити, а фактор с) потребує окремого не публічного розгляду в кожній окремій ситуації. Звичайно, класно, коли вендор бачить нові можливості й розглядає детально додану цінність кожного гравця. Але на це точно неможливо впливати зовні. Та чи й потрібно. Але головний для спільного розгляду – це фактор 1b).

3. На загал, вендори позитивно відреагували на пропозицію ясних прозорих політик – по більшості пп листа інтеграторів так і є, – вони їх дотримуються й готові підтверджувати це публічно. Завважимо при цьому, ця позиція навряд чи може говорити про спільну позиції всіх вендорів – як ми вже згадали, головних фігурантів листа інтеграторів, на зустрічі не було.

4. Головний для розгляду пункт 1 б) має багато нюансів. Наприклад, коли ми розглядали розрив між критеріями якості (ТЗ та критерії відбору підрядників які встановлюють тех.директори) і чому це не працює в тендерах, учасники сказали, що багато тех. директорів просто бояться захищати свої позиції перед фінансистами та закупівельниками. Також впадає в очі, наскільки нерелевантною (до цілей та задач тех. директорів) є тактика закупівельників однаково оцінювати складні проекти та обладнання та прості продукти.

5. Несподівано прозвучала критика на електронні закупки – систему ‪‎prozorro. Виявилось, що тренд набирає силу, але зроблений він теж дивно: вище певного порогу ціну не можна виставляти навіть початково. Тобто, якщо ви маєте товар за 1000 умовних одиниць, то можуть бути ситуації, коли система відразу налаштована на вхідний поріг 800. Коли вендор звертається “чому так”, відповідь – «так зроблено». Це означає, що дорогі та (як правило) якісні пропозиції, автоматично відсіюються.

6. Пропозиція АППАУ збирати факти-кейси негативного впливу супердешевих (низькоякісних) пропозицій (як результат 1.б) на економічно-фінансові показники сприйнята схвально.

 

На зустрічі було чимало моментів, коли явно не вистачало деталей, які знають тільки інтегратори. Хоча трохи дивно виглядає той факт, що вендори не знають тих деталей та тенденцій, про які давно говорить більшість інтеграторів – намагання замовника «розчленувати» проект на складові частини, що призводить до безоплатних робіт по проектуванню, віяльних розсилань специфікацій та, як наслідок, значного загострення тендерних ситуацій. Й мова тут радше не за невміння продавати свої послуги, а про загальну (низьку) культуру замовників та ринку, та їх (не) готовність платити за інтелектуальну складову. Особливо, все це шокує на фоні розмов про 4.0 та позиції ІТ-експортерів, які продають насамперед свої послуги, а не “залізо”.

Інша рефлексія – щодо обмежень вендорів по кількості партнерів. Ситуація також потребує додаткового розгляду. Нам очевидно, що деякі вендори наразі плутають «святе з божим» (інтеграцію та дистрибуцію), й не готові визначати реальну додану цінність інтегратора в залежності від ринку та сфери застосувань АСУ ТП (applications). Насправді, в промислових АСУ існує десятки, якщо не сотні applications на прикладному рівні і ситуація, коли вендор каже «нам достатньо 5 партнерів – всі через них», – виглядає початково конфліктно та дивно. Чому, наприклад, Terrasoft (CRM-вендор) може мати більше сотні партнерів в Україні  – включно з розробниками та інтеграторами, – а наші вендори-лідери звужують все до 1-2 десятків? Апріорі, кількість застосувань в промисловості-енергетиці-інфраструктурах є величезною, й просто не серйозно говорити, що якийсь 1 інтегратор може на дуже високому рівні закривати більше 3-5 галузей (10-15 applications).

Очевидно, що наступне зібрання треба робити разом Інтегратори + Вендори і разом концентруватись на рішеннях фактору 1 b). АППАУ організує таке зібрання в найближчий місяць.

Адміністрація АППАУ щиро дякує керівництву АББ Лтд, «Фенікс-Контакт Україна», «Ріталл-Україна» та «Контрон-Україна» за участь в цій зустрічі. Будувати цивілізований ринок та відносини, сприяти розвитку та регулювати конфліктні ситуації ми можемо тільки через налагодження спільного діалогу між всіма учасниками ринку.

 

Приглашаем Вас принять участие в семинаре “Лидогенерация как инструмент увеличения продаж в Украине и зарубежом”, который будет проходить в Киеве, 30 июня, с 10:00 до 12:00.

Сегодня многие компании задумываются о том, как  обеспечить постоянное увеличение продаж и количества новых клиентов. В связи с этим, растет интерес к лидогенерации – новому подходу в маркетинге, направленному на поиск и привлечение потенциальных клиентов не только на украинском рынке, но и за пределами страны.

Программа семинара:

• Сколько можно заработать, продавая товары и услуги зарубеж?
• Как получать клиентов с зарубежных рынков, находясь в Украине?
• Как преодолеть подводные камни при продажах зарубеж? (Будет рассмотрен опыт отечественных  компаний по созданию спроса на свои товары и услуги в Украине, Европе и Индии)

Основные барьеры в налаживании профессиональной лидогенерации для В2В рынков и как их преодолевать:

• Модель лидогенерации для сложных рынков
• Особенности лидогенерации на сложных рынках
• Основные барьеры и ошибки В2В компаний
• Главные шаги в начале 

Спикеры:

Дмитрий Роденко – основатель и генеральный директор исследовательской компании «Международная Маркетинговая Группа». Опыт работы в маркетинге в ведущих украинских и международных компаниях в течение 14 лет. Открыв собственный бизнес, создал компанию с оборотом в несколько миллионов гривен. Компания входит в ТОП-5 национальных исследовательских компаний страны. «Международная Маркетинговая Группа» выполнила более 500 успешных исследовательских и консалтинговых проектов за последние 10 лет работы.

Александр Юрчак – основатель и директор консалтинговой компании В2В Ray и ассоциации   предприятий промышленной автоматизации Украины. B2B Ray является одним из ведущих экспертов по методикам лидогенерации в сложных В2В сегментах, опыт работы в этой области – с 2012 года.

Когда: 30 июня 2016 г.

Время: 10:00 – 12:00

Место:  Конференц-зал, ул. Эспланадная, 28, 2 этаж, офис  6 (м. Дворец Спорта)

Стоимость участия – бесплатно при условии регистрации и подтверждения Вашего участия по электронной почте. Организаторы оставляют за собой право принять окончательное решение об участии в этом мероприятии.

Ссылка для регистрации:

https://docs.google.com/forms/d/1ZiRK6PK2Hbh7uYyp074E6FJ0tfabe14cpO9o8Aczv8k/viewform

За дополнительной информацией обращайтесь по телефону (044) 331-14-14, менеджер Алина Кол

 

Киев, 08 июля 2016 г. – Компания Schneider Electric, мировой эксперт в области управления энергией и автоматизации, представляет первый сервер автоматизации AS-P серии контроллеров SmartX для решения SmartStruxure.

AS-P SmartX – это эффективное средство автоматизации новой линейки интеллектуальных систем управления зданием, позволяющее оптимизировать процессы сбора, передачи, хранения и анализа данных, а также энергопотребления.

Ключевым конкурентным преимуществом нового устройства является его повышенная производительность. Устройство AS-P содержит более скоростной 2-х ядерный процессор, что позволяет в 4–6 раз быстрее осуществлять выполнение заложенных алгоритмов, а также развертывание и резервирование проектов, импорт и экспорт большого количества  данных. Высокая производительность проявляется в повышении качества и количества обрабатываемой информации, ускоренном реагировании и более быстрой передаче данных. Кроме того, серверное устройство AS-P содержит  расширенную оперативную память (512 МБ), что в 4 раза больше, чем в стандартных серверах автоматизации.

Контроллер SmartX AS-P обладает всеми необходимыми возможностями по управлению автоматизацией зданий, включая масштабируемость решения и поддержку наиболее распространенных протоколов и стандартов (BACnet®, LonWorks®, Modbus®, веб-сервисы).

Устройство оснащено двумя Ethernet-портами, представляющими собой первый этап развития архитектуры SmartStruxure и в будущем расширяющими IP-сеть до уровня «полевых» контроллеров. Это гарантирует более быструю и надежную связь, повышает эффективность IT безопасности, архитектурное проектирование становится более гибким, а процессы поиска и устранения неисправностей, модернизации и внесения изменений значительно упрощаются и ускоряются.

Для большего удобства некоторые разъемы на устройстве AS-P изменены и перенесены в другие места, по сравнению со стандартным сервером автоматизации. Так, разъемы RS-485 теперь находятся вверху терминальной части устройства, LON-разъем стал съемным для удобства подключения, изменены некоторые другие технические функции. Изменения позволили повысить объем и скорость передаваемых данных, улучшить функциональность и эффективность работы с оборудованием.

«За последние несколько лет компания Schneider Electric значительно увеличила спектр решений по автоматизации интеллектуальных зданий, также были расширены возможности популярного решения SmartStruxure. Последовательно развивая  компетенции и возможности, Schneider Electric продолжает предлагать своим клиентам комплексные и конкурентоспособные решения по модернизации и обеспечению эффективности зданий. Одним из таких продуктов является новая линейка контроллеров SmartX, улучшенные характеристики которых обеспечивают наиболее эффективное и надежное управление всеми инженерными системами жизнеобеспечения современного здания», – отметил менеджер по системам безопасности компании Schneider Electric Михаил Шакаров.

Модели устройств AS-P требуют применения новой версией программного обеспечения для системы диспетчеризации StruxureWare Building Operation версии 1.7.1., релиз которой состоялся ранее.

***

О компании Schneider Electric

Компания Schneider Electric является мировым экспертом в управлении энергией и автоматизации. 160 000 сотрудников компании, оборот которой в 2015 финансовом году составил 26,6 млрд. евро, работают в более чем 100 странах мира, помогая клиентам управлять энергией и технологическими процессами наиболее безопасным, надежным, эффективным и экологичным образом. Технологии, программы и услуги Schneider Electric позволяют его клиентам улучшать управление и повышать степень автоматизации своей деятельности: идет ли речь о самых простых выключателях или о сложных промышленных системах. Подключенные технологии от Schneider Electric меняют отрасли промышленности, трансформируют города и делают жизни ярче.

В Schneider Electric, называют это Life Is On.

ООО «Шнейдер Электрик Украина» имеет коммерческие представительства в 4 крупнейших городах Украины с головным офисом в Киеве, логистическую  систему, склад оборудования, локальные центры применения и передачи технологий, отделы инжиниринга и сервиса,  разветвленную сеть партнеров и авторизованных центров обучения при ВУЗах Украины.

www.schneider-electric.com/ua

Директор по развитию бизнеса (business development) – позиция, которая все чаще фигурирует в структурах хай-тек компаний. В отличие от маркетинга и продаж, одна из главных задач бизнес-девелоппера состоит в среднесрочном развитии конкретного, клиентского сегмента, тесно увязанного с новыми решениями и продуктами компании.

Соответственно, набор компетенций директора лежит на пересечении четырех областей – Маркетинг, Продажи, Технологии (Решения), Отрасль (Приложения).

В Украине директоров по развитию бизнеса практически нигде не готовят. Впервые АППАУ с клубом B2B Ukraine запускает специальный 2-х дневный курс для подготовки руководителей, отвечающих за программы развития бизнеса.

Целевая аудитория:  топ-менеджеры инжиниринговых и машиностроительных компаний, системных интеграторов, вендоров хай-тек оборудования.

Основные цели и задачи обучения:

• Сформировать у участников ясный портрет профиля позиции директора по развитию бизнеса
• Предоставить основной набор знаний и прикладных инструментов, необходимых для задач по развитию бизнеса 
• На практических кейсах и примерах рассмотреть основные возможности по развитию бизнеса в хай-тек секторах: каждый участник формирует свой приоритетный список.

1-й день

Модуль А. Инструменты стратегического маркетинга и продаж для задач развития бизнеса

• Запуск новых направлений бизнеса

o Рыночные возможности: как включить «радар» и фильтрацию возможностей

o Новые драйверы ценности в эпоху 4.0

o Бизнес-кейсы: составление, обоснование, валидация

o Формирование предложения ценности

• Системный маркетинг и продажи в компании – как сформировать и включить
• Топ – инструменты для стратегического развития (бизнес-модель, план страт. развития, инструменты аналитики и планирования). 

2-ой день

В. Диджитал технологии в промышленности:

• Главные возможности Индустрии 4.0 для инжиниринговых компаний, ОЕМ и вендоров
• Сегментация приложений и технологий в области диджитал
• Big Data: обзор возможностей для Data Driven Decision. Первые шаги в направлении развития.
• Диджитал технологии на стыках: Рынок – Разработка Продукта – Производство -Цепочка поставок – Клиент. 
• Философия Agile  / Управление в стиле Agile.

С. Развитие партнерской сети:

• Что такое партнерская «эко-система» и как ее выращивать
• Развитие отношений с ключевыми партнерами
• «Правила игры между вендорами и каналами продаж» – как «устаканить» и добиться долгосрочных отношений win-win 
• Развитие сообществ: как получить максимум пользы 
• Культура и мышление 4.0 (mindset 4.0) – почему это выгодно и как это ставить. 

В практические упражнения входят кейсы и примеры из рынков промышленной автоматизации, машиностроения, электротехники и ИТ.

Тренинг состоится 21-22 октября в Киеве.

Бизнес-тренеры – ведущие участники рынков АСУ-ИТ – Юрчак Александр (директор АППАУ), Евгений Саранцов (основатель TradeHub), Роман Кравченко (руководитель HUB IoT), Алексей Бесараб (Cisco-Ukraine).

Стоимость за 2 дня – 4600 грн с участника. Для членов АППАУ скидка – 30%.

В пакет участника входит: раздаточные материалы, кофе-паузы, обеды.

При регистрации до  10 октября – дополнительная скидка 10%.

 

Для участия заполните, пожалуйста, форму:

 

В 2015 году АППАУ форсировала ряд направлений по развитию рынка АСУ ТП в Украине. Это стандарты ISA-88,95,99, ГОСТ 24-34, GAMP, CSIA, вопросы подготовки специалистов и сотрудничества с ВУЗ-ами, развития сообщества и другие. В мероприятиях 2016 г. появились и новые темы – как программа для экспортеров EXPOREC, инициатива объединения вокруг IIoT и другие. Вместе с тем, все эти инициативы требуют детализации, разъяснений и личных коммуникаций.

Семинар 18 мая в г. Харьков имеет целью популяризовать и обсудить с предприятиями и ВУЗ-ами  лучшие из наработок сообщества АППАУ в области стандартизации и развития промышленных АСУ, а также представить новую программу EXPOREC.

Для кого этот семинар: ведущие системные интеграторы, руководители отделов АСУ предприятий и Проектных институтов   г. Харькова.  На 2-ую часть мероприятия – представление программы EXPOREC приглашаются также руководители машиностроительных предприятий.

В программе мероприятия:

14:00 Что такое «старые правила – подходы», и почему они не работают

14:20 Обзор инициатив и программ АППАУ

• Стандарты автоматизации 
• Программа образования и развития АППАУ
• Инициатива IIoT (Industry 4.0)

15:30 Перерыв

16: 00 Представление программы для экспортеров EXPOREC

16:50 Готовы ли мы к сотрудничеству – деловая игра

17:50 Подведение итогов

Место проведения семинара-  Харьков, пр. Науки, 14, Харьковский Национальный Университет Радиоэлектроники,кафедра ПЭЭА, корпус “И”, ауд 405 “И”

Для участия в мероприятии заполните, пожалуйста, форму:

8 червня 2016 р. відбувся «Український інноваційний агропромисловий форум ’16» під патронатом Міністерства аграрної політики і продовольства України. Форум організовано в рамках проведення XXVIII Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2016»

Організатор Виставки – Міністерство аграрної політики і продовольства України, Організатор Форуму – A7 CONFERENCES, Офіційні партнери Форуму – Міжнародна юридична фірма Dentons, Будівельна компанія «AртБудСервіс», Київстар та ЖК «Orange Park».

У Форумі взяли участь Владислава Рутицька, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції, Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу, Олена Волошина, Голова представництва в Україні IFC, Руфат Алімарданов, Регіональний менеджер по Україні та Білорусі IFC, Томас Фреллесен, Заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні, Шевкі Аджунер, Директор ЄБРР в Україні, Леонід Козаченко, Президент Української аграрної конфедерації, Марина Міхеєва, Генеральний директор ГК «Глобино», Андрій Заблоцький, Керівник напрямку сільське господарство BRDO, Адам Мицик, Партнер МЮФ Dentons, Юрій Прийма, Директор департаменту з розвитку корпоративного бізнесу Київстар, Ярема Ковалів, Голова Державного агентства рибного господарства України.

Загалом у форумі взяли участь понад 350 осіб з 17-ти країн світу. Зокрема, представники вищого керівництва таких організацій, як ЄБРР, IFC, AgroGeneration, Case IH, FAO, Svarog West Group, KUHN, DuPont Pioneer, FAO, Platinum Arabia, Horizon Capital, Bayer, McKinsey & Co, Vimal, Райффайзен Банк Аваль, Банк Авангард, Platinum Bank.

Агросектор – традиційно найпривабливіший напрямок для інвестицій внаслідок збереження експортного потенціалу, родючої землі та відносно недорогої робочої сили. Інвестиційний інтерес представляють як українське рослинництво, так і тваринництво. Проте перспективи вітчизняного АПК у світі не обмежуються зерном чи олією. Останнім часом Україна опановує нові ніші продовольчих товарів. Наші виробники не лише відкривають для себе ринок ЄС, а й виходять на інші найбільші у світі продовольчі ринки — Китаю та Південної Азії. Отже, є підстави твердити, що цього року Україна залишиться в сфері уваги місцевих і міжнародних стратегічних та фінансових інвесторів, – наголосили учасники форуму.

Владислава Рутицька, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції наголосила, що 2015 рік позначився значним ростом українського постачання сільгосппродукції в Китай. «Ми здолали бар’єр у 1,3 млрд. грн сільськогосподарського експорту. Українські молочники також отримали можливість експортувати продукцію в Китай, але для них дуже важливе питання розвитку шляхів сполучень. Новий Шовковий шлях як стратегія співпраці з китайською стороною, окрім транзитного потенціалу, передбачає можливість створення спільних підприємств або індустріальних парків для залучення китайських інвестицій в Україну. Адже наші китайські партнери зацікавлені інвестувати у спільні проекти в сфері сільського господарства. На сьогодні новий Шовковий Шлях – це взаємовигідні маршрути та економічні зв’язки, це створення економічного простору на ґрунті взаємовигідної співпраці».

За словами учасників форуму, локомотивом аграрна галузь стане за умови розвитку по всіх напрямках, включаючи як нарощування виробництва сільгосппродукції, так і ступінь її перероблення, а також впровадження інновацій. На ефективність виробництва продукції впливатимуть реформи ринку землі та оподаткування, ціна нафта та розвиток альтернативної енергетики, а на розвиток перероблювання – фактори росту внутрішнього ринку, зміни стандартів споживання всередині країни та на зовнішніх ринках, існування системи стимулювання експорту з боку держави, – кажуть ключові гравці агроринку.

Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу наголосив: «За останні 10 років ЄБРР інвестував в агросектор України 1,7 млрд євро. Це найбільша інвестиція ЄБРР у вітчизняний АПК. Ми хочемо бачити, що створено умови для виходу української агропродукції на нові ринки – і не лише ЄС, а й Азії. Ми можемо інвестувати у виробництво, обробку і в логістику. Ми віримо в майбутнє агросектору України».

Руфат Алімарданов, Регіональний менеджер в Україні та Білорусі IFC підкреслив: «Інновації – ключова умова для перспективного розвитку агробізнесу. IFC інвестує в інновації та модернізацію. У найближчі 10 років конкуренція за світові інвестиції лише зростатиме. І Україна може досягти успіху у цих перегонах. Саме модернізація агросектору та інновації можуть збільшити додаткову вартість продукції, і ми готові підтримати України як шляхом надання прямого фінансування, так і у вигляді консультацій».

Еліав Бєлоцерковські, Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні зазначив: «Запорука успіху ізраїльського сільського господарства – у взаємодії академіків з аграріями. У нас ця галузь – одна із найбільш наукомістких галузей економіки. У нас існує державна підтримка інновацій, тож близько 50% всіх нових технологій підтримуються на державному рівні. Ізраїль має обмежені водні ресурси. Тому кожен паросток отримує рівно стільки води, скільки йому потрібно, і весь процес регулюють комп’ютери. Отже, ми тут, щоб максимально поділитися своїм досвідом з Україною».

Окрім того, учасники форуму наголосили: інвестори понесуть гроші в Україну за умови скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. Другий критерій, який міг би спростити прихід в український ринок іноземних коштів – стабільність податкового та валютного законодавства, гарантії права власності. Також інвестори чекають на скасування валютних обмежень. Вони мають бути упевнені, що в Україні їм працюватиметься комфортно, безпечно та вигідно.

Форум відбувся під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES, Ексклюзивний юридичний партнер – Міжнародна юридична фірма Dentons, Телекомунікаційний партнер – Київстар, Стратегічний партнер – Будівельна компанія «AртБудСервіс», Виставковий партнер – ЖК «Orange Park». Генеральний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна, Діловий ТВ партнер – Перший діловий, Генеральний радіопартнер – Голос столиці, Генеральний медіа-партнер – ЛігаБізнесІнформ, Ексклюзивний бізнес медіа-партнер – газета «Бізнес», Ексклюзивний агро медіа-партнер – AgroNews, а також серед медіа-партнерів: Перша Шпальта, телеканал «Бізнес», Аграрний тиждень, АgroExpert, АгроПерспектива, AgroPortal, AgroReforms UA, Компаньон, Kyiv Post, LANDLORD, Ділова столиця, Новое время, Лівий берег, Промисловість в фокусі, The Ukrainian Times, Центр транспортних стратегій, Business Views, ABCnews, Інфоіндустрія, InVenture, Будівельний журнал, Держзовнішінформ, УкрАгроКонсалт, HUBs, Капбудівництво. За підтримки: MBA International, ACC, EBA, CUCC, KMBS, Рік Європи в Україні 2020, UBC, UVCA, Міжнародний інститут бізнесу, Українська аграрна конфедерація, Асоціація підприємств промислової автоматизації України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Спілка пасічників України, Аграрна біржа, World Translated.

Більше інформації – на сайті форуму: http://a7conf.com/agri

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Оксани Кадочнікової, менеджера зі зв’язків із громадськістю A7 CONFERENCES, за тел.: +38 044 227 27 77, +38 068 120 53 35, е-mail: oksana@a7-group.com

 

 

Круглий стіл 12 травня збирає для обговорення теми розвитку кластерів представників бізнесу, а також консультантів, економістів та фахівців по кластерному розвитку в хай-тек секторах.

Різкий спад вітчизнянного експорту на схід виявив повну неготовність багатьох машино-приладобудівників до розвороту в інші напрямки. Водночас в самій Україні в багатьох галузях існує велика недовіра до вітчизняних виробників машин, обладнання, технологій. Розпад Союзу давно підірвав існуючі економічні зв’язки та виробничу кооперацію з РФ та зоною СНД, а війна на сході остаточно ставлять на цьому хрест. При всьому цьому державна підтримка та стратегія дорівнює нулю. Які можливі рішення в цьому контексті?

Один з можливих підходів – це реалізація технологічних кластерів, базованих на регіональному принципі й де учасники однієї галузі можуть будувати більш конкурентоздатні ланцюжки доданої цінності. Ідея давно витає в повітрі. Але крім ІТ, ця ідея ще ніколи не була реалізована в Україні. Як це зробити для галузей машинобудування та інжинірингу, які найбільше зараз потребують допомоги? Ми хочемо спочатку розробити ясну модель подібного технологічного кластеру, а потім вже приступати до плану дій.  

12 травня ми запрошуємо консультантів, експертів в кластерному розвитку, економістів та керівників організацій в машинобудуванні – інжинірингу для обговорення цього питання.

Програма заходу

1-ша частина – доповіді по 15-20 хв. Теми 

·         Попит на кластерні моделі та оцінка можливостей в Україні на прикладі промислового інжинірингу (О. Юрчак, АППАУ)
·         Приклади технологічних кластерів в  світі. Що є в Україні.

• Авіабудування. Програми імпортозаміщення  (Маргарита Черненко, Бюро бізнес інжинірингу)
• ІТ-кластери: від класики до нових ініціатив  (Евгений Саранцов founder blackbox capital, Оксана Борисенко president association digital Ukraine)
• Атомна енергетика: зняття з експлуатації АЕС (Максим Савельєв, ЧАЕС)

·         Пропозиція моделі кластерів для машинобудування та інжинірингу.

 

2-га частина – обговорення

·         Головні обмеження в Україні. Зокрема, важливим є питання чи можливо та як зміцнити довіру між регіональними гравцями ринку, а також між бізнесом та владою.

·         Вибір моделі – критерії, аргументи «за» й «проти»

·         Створення «кластерної» спільноти. Пропозиція плану дій.

Заявки на виступи – прохання надсилати на info@appau.org.ua

Організатор – Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), www.appau.org.ua Модератор заходу – Юрчак Олександр, директор АППАУ.

Участь в заході – орг. внесок 100 грн.

Дата та час заходу – 12 травня, з 15 до 18 години.

Місце проведення – Київ, вул. Хрещатик 6. офіс 5 А, 4-й поверх

Для участі в заході – заповніть б-ласка реєстраційну форму.

Довідкова інформація про тематику та програму EXPOREC – див це посилання.

Член АППАУ, ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС» закончила масштабный проект по реконструкции АСУТП и КИПиА на установке по производству этилена ООО “Карпатнефтехим”.

Краткая характеристика данной реконструкции:

1. Для системы РСУ было использовано ПТК компании Yokogawa – Centum VP.

2. Для системы СБиПАЗ было использовано ПТК компании Yokogawa – ProSafe RS.

3. Общее количество сигналов – 6868 шт.

4. Было спроектировано и создано:

• 12 рабочих мест оператора;
• 5 вспомогательных рабочих мест;
• одно удаленное взрывозащищенное место;
• 4 информационных настенных панели с диагональю экрана 63 дюйма;

5. Установлено или заменено:

• 15 контроллерных, 30 барьерных, 8 сетевых, 6 релейных и терминальных шкафов;
• 7 контроллеров ПАЗ + 8 контроллеров РСУ;
• 140 соленоидов;
• 107 сигнализаторов конечного положения запорной и запорно-регулирующей арматуры;
• 83 световых сигнализаторов;
• 38 сирен;
• 510 термопар.

6. По строительной части было выполнено:

• частичная перекомпоновка операторной;
• дизайн-проект операторной и вспомогательных помещений;
• реконструкция системы кондиционирования и воздухообмена операторной и вспомогательных помещений и системы электроосвещения помещений;
• силовое подключение/запитка систем АСУТП и прочие строительные работы.

Масштаб и сложность проведенных работ еще раз продемонстрировали большой потенциал компании ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС» (в национальном рейтинге «ЛИДЕР ОТРАСЛИ 2015» она біла удостоена золотой медали).

Ссылка на виртуальный тур: http://www.ogcs.com.ua

Успешного развития и замечательніх реализаций, ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС»!