В рамках Програми розвитку ООН в Україні 3 червня 2016 року за підтримки Проекту «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення» відбувся круглий стіл, присвячений прийняттю нової редакції ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ УКРАЇНИ – ДБН-В.2.5-28-2006: Природне і штучне освітлення.

В ньому взяли участь представники профільних міністерств і відомств, громадських організацій та об’єднань, бізнесу, експертів та вчених, які займаються цією проблематикою.

Слід зазначити, що чинна редакція ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ не відповідає сучасним вимогам і тенденціям у сфері енергоефективного освітлення, що передусім спрямовані на поступову заміну енергетично неефективних ламп на світлодіодні джерела світла, яким притаманні висока надійність і енергоефективність, компактність, відсутність ртуті у своєму складі та високі ергономічні властивості.

Розрахунки свідчать, що заміна 5 млн ламп розжарювання потужністю 100 Вт на світлодіодні лампи потужністю 10 Вт у разі 10-годинної роботи на добу дає економію електроенергії 865 млн кВт·год на рік. За сучасного тарифу для населення, що у середньому становить 0,57 грн/кВт·год економія складає майже 493 млн грн на рік. Так, для порівняння: ефективність традиційних ламп розжарювання становить 10—12 лм/Вт, люмінесцентних — до 80 лм/Вт, світлодіодних — 90—130 лм/Вт. Ефективність окремих світлодіодів досягла сьогодні 150—180 лм/Вт.

Нова редакція ДБН дозволить впровадити в проектну практику сучасні методи освітлення приміщень і територій, та спрямована на гармонізацію з вимогами рамкових документів ЄС у сфері енергоефективності (профільні Директиви ЄС 27/2012, 31/2012, 30/2010), що створює нові правові, економічні та організаційні основи для раціонального використання енергетичних ресурсів в країні, а також для поліпшення стану навколишнього середовища шляхом зниження викидів СО2 в атмосферу.

Ю.С. Громадський, який зокрема представляє члена АППАУ Журнал “Промелектро”, взяв активну участь у роботі заходу. Дякуємо, Юрію Степановичу, за надану інформацію!

Джерело тут.

В 2015 году АППАУ форсировала ряд направлений по развитию рынка АСУ ТП в Украине. Это стандарты ISA-88,95,99, ГОСТ 24-34, GAMP, CSIA, вопросы подготовки специалистов и сотрудничества с ВУЗ-ами, развития сообщества и другие. В мероприятиях 2016 г. появились и новые темы – как программа для экспортеров EXPOREC, инициатива объединения вокруг IIoT и другие. Вместе с тем, все эти инициативы требуют детализации, разъяснений и личных коммуникаций.

Семинар 18 мая в г. Харьков имеет целью популяризовать и обсудить с предприятиями и ВУЗ-ами  лучшие из наработок сообщества АППАУ в области стандартизации и развития промышленных АСУ, а также представить новую программу EXPOREC.

Для кого этот семинар: ведущие системные интеграторы, руководители отделов АСУ предприятий и Проектных институтов   г. Харькова.  На 2-ую часть мероприятия – представление программы EXPOREC приглашаются также руководители машиностроительных предприятий.

В программе мероприятия:

14:00 Что такое «старые правила – подходы», и почему они не работают

14:20 Обзор инициатив и программ АППАУ

• Стандарты автоматизации 
• Программа образования и развития АППАУ
• Инициатива IIoT (Industry 4.0)

15:30 Перерыв

16: 00 Представление программы для экспортеров EXPOREC

16:50 Готовы ли мы к сотрудничеству – деловая игра

17:50 Подведение итогов

Место проведения семинара-  Харьков, пр. Науки, 14, Харьковский Национальный Университет Радиоэлектроники,кафедра ПЭЭА, корпус “И”, ауд 405 “И”

Для участия в мероприятии заполните, пожалуйста, форму:

8 червня 2016 р. відбувся «Український інноваційний агропромисловий форум ’16» під патронатом Міністерства аграрної політики і продовольства України. Форум організовано в рамках проведення XXVIII Міжнародної агропромислової виставки «АГРО-2016»

Організатор Виставки – Міністерство аграрної політики і продовольства України, Організатор Форуму – A7 CONFERENCES, Офіційні партнери Форуму – Міжнародна юридична фірма Dentons, Будівельна компанія «AртБудСервіс», Київстар та ЖК «Orange Park».

У Форумі взяли участь Владислава Рутицька, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції, Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу, Олена Волошина, Голова представництва в Україні IFC, Руфат Алімарданов, Регіональний менеджер по Україні та Білорусі IFC, Томас Фреллесен, Заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні, Шевкі Аджунер, Директор ЄБРР в Україні, Леонід Козаченко, Президент Української аграрної конфедерації, Марина Міхеєва, Генеральний директор ГК «Глобино», Андрій Заблоцький, Керівник напрямку сільське господарство BRDO, Адам Мицик, Партнер МЮФ Dentons, Юрій Прийма, Директор департаменту з розвитку корпоративного бізнесу Київстар, Ярема Ковалів, Голова Державного агентства рибного господарства України.

Загалом у форумі взяли участь понад 350 осіб з 17-ти країн світу. Зокрема, представники вищого керівництва таких організацій, як ЄБРР, IFC, AgroGeneration, Case IH, FAO, Svarog West Group, KUHN, DuPont Pioneer, FAO, Platinum Arabia, Horizon Capital, Bayer, McKinsey & Co, Vimal, Райффайзен Банк Аваль, Банк Авангард, Platinum Bank.

Агросектор – традиційно найпривабливіший напрямок для інвестицій внаслідок збереження експортного потенціалу, родючої землі та відносно недорогої робочої сили. Інвестиційний інтерес представляють як українське рослинництво, так і тваринництво. Проте перспективи вітчизняного АПК у світі не обмежуються зерном чи олією. Останнім часом Україна опановує нові ніші продовольчих товарів. Наші виробники не лише відкривають для себе ринок ЄС, а й виходять на інші найбільші у світі продовольчі ринки — Китаю та Південної Азії. Отже, є підстави твердити, що цього року Україна залишиться в сфері уваги місцевих і міжнародних стратегічних та фінансових інвесторів, – наголосили учасники форуму.

Владислава Рутицька, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції наголосила, що 2015 рік позначився значним ростом українського постачання сільгосппродукції в Китай. «Ми здолали бар’єр у 1,3 млрд. грн сільськогосподарського експорту. Українські молочники також отримали можливість експортувати продукцію в Китай, але для них дуже важливе питання розвитку шляхів сполучень. Новий Шовковий шлях як стратегія співпраці з китайською стороною, окрім транзитного потенціалу, передбачає можливість створення спільних підприємств або індустріальних парків для залучення китайських інвестицій в Україну. Адже наші китайські партнери зацікавлені інвестувати у спільні проекти в сфері сільського господарства. На сьогодні новий Шовковий Шлях – це взаємовигідні маршрути та економічні зв’язки, це створення економічного простору на ґрунті взаємовигідної співпраці».

За словами учасників форуму, локомотивом аграрна галузь стане за умови розвитку по всіх напрямках, включаючи як нарощування виробництва сільгосппродукції, так і ступінь її перероблення, а також впровадження інновацій. На ефективність виробництва продукції впливатимуть реформи ринку землі та оподаткування, ціна нафта та розвиток альтернативної енергетики, а на розвиток перероблювання – фактори росту внутрішнього ринку, зміни стандартів споживання всередині країни та на зовнішніх ринках, існування системи стимулювання експорту з боку держави, – кажуть ключові гравці агроринку.

Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу наголосив: «За останні 10 років ЄБРР інвестував в агросектор України 1,7 млрд євро. Це найбільша інвестиція ЄБРР у вітчизняний АПК. Ми хочемо бачити, що створено умови для виходу української агропродукції на нові ринки – і не лише ЄС, а й Азії. Ми можемо інвестувати у виробництво, обробку і в логістику. Ми віримо в майбутнє агросектору України».

Руфат Алімарданов, Регіональний менеджер в Україні та Білорусі IFC підкреслив: «Інновації – ключова умова для перспективного розвитку агробізнесу. IFC інвестує в інновації та модернізацію. У найближчі 10 років конкуренція за світові інвестиції лише зростатиме. І Україна може досягти успіху у цих перегонах. Саме модернізація агросектору та інновації можуть збільшити додаткову вартість продукції, і ми готові підтримати України як шляхом надання прямого фінансування, так і у вигляді консультацій».

Еліав Бєлоцерковські, Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні зазначив: «Запорука успіху ізраїльського сільського господарства – у взаємодії академіків з аграріями. У нас ця галузь – одна із найбільш наукомістких галузей економіки. У нас існує державна підтримка інновацій, тож близько 50% всіх нових технологій підтримуються на державному рівні. Ізраїль має обмежені водні ресурси. Тому кожен паросток отримує рівно стільки води, скільки йому потрібно, і весь процес регулюють комп’ютери. Отже, ми тут, щоб максимально поділитися своїм досвідом з Україною».

Окрім того, учасники форуму наголосили: інвестори понесуть гроші в Україну за умови скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. Другий критерій, який міг би спростити прихід в український ринок іноземних коштів – стабільність податкового та валютного законодавства, гарантії права власності. Також інвестори чекають на скасування валютних обмежень. Вони мають бути упевнені, що в Україні їм працюватиметься комфортно, безпечно та вигідно.

Форум відбувся під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Організатор Форуму – A7 CONFERENCES, Ексклюзивний юридичний партнер – Міжнародна юридична фірма Dentons, Телекомунікаційний партнер – Київстар, Стратегічний партнер – Будівельна компанія «AртБудСервіс», Виставковий партнер – ЖК «Orange Park». Генеральний інформаційний партнер – Інтерфакс-Україна, Діловий ТВ партнер – Перший діловий, Генеральний радіопартнер – Голос столиці, Генеральний медіа-партнер – ЛігаБізнесІнформ, Ексклюзивний бізнес медіа-партнер – газета «Бізнес», Ексклюзивний агро медіа-партнер – AgroNews, а також серед медіа-партнерів: Перша Шпальта, телеканал «Бізнес», Аграрний тиждень, АgroExpert, АгроПерспектива, AgroPortal, AgroReforms UA, Компаньон, Kyiv Post, LANDLORD, Ділова столиця, Новое время, Лівий берег, Промисловість в фокусі, The Ukrainian Times, Центр транспортних стратегій, Business Views, ABCnews, Інфоіндустрія, InVenture, Будівельний журнал, Держзовнішінформ, УкрАгроКонсалт, HUBs, Капбудівництво. За підтримки: MBA International, ACC, EBA, CUCC, KMBS, Рік Європи в Україні 2020, UBC, UVCA, Міжнародний інститут бізнесу, Українська аграрна конфедерація, Асоціація підприємств промислової автоматизації України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Спілка пасічників України, Аграрна біржа, World Translated.

Більше інформації – на сайті форуму: http://a7conf.com/agri

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь до Оксани Кадочнікової, менеджера зі зв’язків із громадськістю A7 CONFERENCES, за тел.: +38 044 227 27 77, +38 068 120 53 35, е-mail: oksana@a7-group.com

 

 

Круглий стіл 12 травня збирає для обговорення теми розвитку кластерів представників бізнесу, а також консультантів, економістів та фахівців по кластерному розвитку в хай-тек секторах.

Різкий спад вітчизнянного експорту на схід виявив повну неготовність багатьох машино-приладобудівників до розвороту в інші напрямки. Водночас в самій Україні в багатьох галузях існує велика недовіра до вітчизняних виробників машин, обладнання, технологій. Розпад Союзу давно підірвав існуючі економічні зв’язки та виробничу кооперацію з РФ та зоною СНД, а війна на сході остаточно ставлять на цьому хрест. При всьому цьому державна підтримка та стратегія дорівнює нулю. Які можливі рішення в цьому контексті?

Один з можливих підходів – це реалізація технологічних кластерів, базованих на регіональному принципі й де учасники однієї галузі можуть будувати більш конкурентоздатні ланцюжки доданої цінності. Ідея давно витає в повітрі. Але крім ІТ, ця ідея ще ніколи не була реалізована в Україні. Як це зробити для галузей машинобудування та інжинірингу, які найбільше зараз потребують допомоги? Ми хочемо спочатку розробити ясну модель подібного технологічного кластеру, а потім вже приступати до плану дій.  

12 травня ми запрошуємо консультантів, експертів в кластерному розвитку, економістів та керівників організацій в машинобудуванні – інжинірингу для обговорення цього питання.

Програма заходу

1-ша частина – доповіді по 15-20 хв. Теми 

·         Попит на кластерні моделі та оцінка можливостей в Україні на прикладі промислового інжинірингу (О. Юрчак, АППАУ)
·         Приклади технологічних кластерів в  світі. Що є в Україні.

• Авіабудування. Програми імпортозаміщення  (Маргарита Черненко, Бюро бізнес інжинірингу)
• ІТ-кластери: від класики до нових ініціатив  (Евгений Саранцов founder blackbox capital, Оксана Борисенко president association digital Ukraine)
• Атомна енергетика: зняття з експлуатації АЕС (Максим Савельєв, ЧАЕС)

·         Пропозиція моделі кластерів для машинобудування та інжинірингу.

 

2-га частина – обговорення

·         Головні обмеження в Україні. Зокрема, важливим є питання чи можливо та як зміцнити довіру між регіональними гравцями ринку, а також між бізнесом та владою.

·         Вибір моделі – критерії, аргументи «за» й «проти»

·         Створення «кластерної» спільноти. Пропозиція плану дій.

Заявки на виступи – прохання надсилати на info@appau.org.ua

Організатор – Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), www.appau.org.ua Модератор заходу – Юрчак Олександр, директор АППАУ.

Участь в заході – орг. внесок 100 грн.

Дата та час заходу – 12 травня, з 15 до 18 години.

Місце проведення – Київ, вул. Хрещатик 6. офіс 5 А, 4-й поверх

Для участі в заході – заповніть б-ласка реєстраційну форму.

Довідкова інформація про тематику та програму EXPOREC – див це посилання.

Член АППАУ, ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС» закончила масштабный проект по реконструкции АСУТП и КИПиА на установке по производству этилена ООО “Карпатнефтехим”.

Краткая характеристика данной реконструкции:

1. Для системы РСУ было использовано ПТК компании Yokogawa – Centum VP.

2. Для системы СБиПАЗ было использовано ПТК компании Yokogawa – ProSafe RS.

3. Общее количество сигналов – 6868 шт.

4. Было спроектировано и создано:

• 12 рабочих мест оператора;
• 5 вспомогательных рабочих мест;
• одно удаленное взрывозащищенное место;
• 4 информационных настенных панели с диагональю экрана 63 дюйма;

5. Установлено или заменено:

• 15 контроллерных, 30 барьерных, 8 сетевых, 6 релейных и терминальных шкафов;
• 7 контроллеров ПАЗ + 8 контроллеров РСУ;
• 140 соленоидов;
• 107 сигнализаторов конечного положения запорной и запорно-регулирующей арматуры;
• 83 световых сигнализаторов;
• 38 сирен;
• 510 термопар.

6. По строительной части было выполнено:

• частичная перекомпоновка операторной;
• дизайн-проект операторной и вспомогательных помещений;
• реконструкция системы кондиционирования и воздухообмена операторной и вспомогательных помещений и системы электроосвещения помещений;
• силовое подключение/запитка систем АСУТП и прочие строительные работы.

Масштаб и сложность проведенных работ еще раз продемонстрировали большой потенциал компании ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС» (в национальном рейтинге «ЛИДЕР ОТРАСЛИ 2015» она біла удостоена золотой медали).

Ссылка на виртуальный тур: http://www.ogcs.com.ua

Успешного развития и замечательніх реализаций, ООО «НЕФТЕГАЗХИМ СЕРВИС»!

 

12 травня в Києві відбувся 1-ий круглий стіл експертів та консультантів з кластерного розвитку, організований АППАУ. Асоціація бачить кластерний розвиток як необхідний елемент експортної програми EXPOREC і тому метою цього 1-го круглого столу був широкий обмін щодо стану та перспектив розвитку промислових хай-тек кластерів в Україні.

Виступи експертів – стан кластерів в Україні

У круглому столі взяли участь члени нашої асоціації (АППАУ), а також представники галузей ІТ, авіабудування, інжинірингу, приладобудування.

Коротко по ключовим тезам.

Модератор, ген. директор АППАУ Юрчак О.В. акцентував, що метою цього 1-го круглого столу є розуміння стану кластерів по різнім галузям в Україні та вибір кращої моделі (практик) для наступного створення хай-тек інжинірингового кластеру, який АППАУ хоче створити разом зі своїми членами. При цьому учасникам було запропоновано уникати традиційних апеляцій до ролі-функцій держави в силу нерелевантності такого підходу з огляду на склад учасників круглого столу. Фокус має бути на іншій складовій – «чи достатньо ми самі співпрацюємо в рамках галузі – регіону».

Відповідно в першій доповіді Олександр акцентував на ситуації в своїй асоціації (ппт можна подивитись по цьому посиланню)

• Рівень співпраці учасників ринку пром. автоматизації – критично низький. Найбільше це проявляється в відсутності розвиткових програм та співпраці між ключовими гравцями ланцюжка створення доданої цінності.
• Наслідками є постійне відставання від сусідніх країн та низькі темпи впровадження інновацій в Україні. Попри наявність всіх сучасних технологій, гравці ринку надто залежні від економічної ситуації й не можуть справлятись з сучасними викликами.

Компанії недостатньо уваги приділяють саме питанням розвитку та співпраці в напрямках просвіти ринку, підготовки кадрів, створення та розвитку інноваційного потенціалу, та також створення кращих та спільних експортних продуктів. Всі ці питання є типовими для функцій технологічних кластерів і приклади ІТ-кластерів в Україні це наочно демонструють. Олександр представив 3 кейси-приклади різних підприємств ринку пром. автоматизації, які показують низький рівень довіри між вендорами – машинобудівниками – інтеграторами та кінцевим замовником.

Маргарита Черненко ознайомила зі своїм досвідом співпраці з НТК ім. Антонова по розробці програми «Ощадливого виробництва» (Lean manufacturing). Цікаві деякі представлені факти щодо авіабудування. У світі є всього 6 країн з повним виробничим циклом й серед них – Україна. Українська авіабудівна індустрія традиційно працювала на експорт, в ньому 50% займала РФ. 1 робоче місце в авіабудуванні забезпечує 10-15 місць в інших промислових секторах. Але сьогодні українське авіабудування впевнено йде до розвалу. В той час, як РФ з 2000-их розвивала та нарощувала програми імпортозаміщення, Україна не робила нічого. Й після 2014 ми попали в повну залежність як від ринків збуту, так від ряду комплектуючих, що виробляються в РФ. Сьогодні заводу елементарно не вистачає навіть деяких матеріалів, як титанові кріплення та сплави. Вихід міг би бути в розвинутій кластерній системі внутрішньої виробничої кооперації, але такої сьогодні в Україні немає. Натомість, Росія давно та успішно розвиває подібні авіаційні кластери в ряді регіонів – Ульяновську, Новосибірську та інших.

Маргарита Черненко продемонструвала структури цих кластерів. Ключовий меседж Маргарити той самий – підприємства галузі мають швидше об’єднуватись та залучати суміжні сектори. Водночас, на початку є головне питання – «що ви хочете запропонувати світові?». Пропозиція цінності в світовому розподілі праці та ринків є одним з головних стратегічних елементів будь-якої кластерної системи.

Максим Савельєв зі Славутицької філії КПІ ознайомив далі ідею створення кластера по зняттю з експлуатації АЕС. Такий кластер вже актуальний для ЧАЕС, його компетенції по виводу з експлуатації в майбутньому будуть потрібні для інших станцій й вже потрібні для інших країн. Унікальні компетенції, накопичені за останні 20 років в ЧАЕС дозволяють впевнено прогнозувати та проводити комплексні роботи по виводу з експлуатації ряду подібних об’єктів. Максим говорить, що для збереження – відтворення та розширення таких компетенцій інфраструктура регіону має бути змінена, й саме в напрямку відповідного кластера. Зокрема, потрібно системно вирішувати завдання наукових досліджень та розробок, підготовки нових фахівців, створення майданчика для постійних обмінів практиків тощо. Структура кластеру на сьогодні затверджена та проходить ряд узгоджень з відповідними держ. органами. Координаційний центр нового кластеру з відповідними функціями передбачається створити на базі Славутицької філії НТТУ «КПІ».

Євгеній Саранцов, blackbox capital та Оксана Борисенко, association digital Ukraine представили досвід ІТ зі створення кластерів в Україні. Підтверджуючи чисельні досягнення ІТ-шників, зокрема в області освіти ринку та підготовки кадрів, спікери також говорили про недоліки в організації кластерних структур. Зокрема, звучали й такі заяви, що «кластерів в Україні немає». Оксана Борисенко при цьому зазначила, що в українських нормативних документах немає чіткого визначення «що таке кластер» – часто саме це є причиною плутанини та різноманітних трактувань. Представляючи також нову команду МЕРТ, Оксана зазначила про готовність співпраці на іншому, якісному рівні. Євгеній Саранцов говорив про недостатню системність та стратегічну орієнтацію чинних кластерних утворень по регіонах України. В його команді існують чимало ідей як покращити цю ситуацію і деякі нові проекти вже запускаються.

Цікавими були коментарі інших учасників дискусії. Економіст, директор Alex Pol Institute Володимир Панченко неодноразово звертав увагу учасників, що кожен кластер повинен мати свою ключову компетенцію (-ії). Особливо це важливо, якщо мова йде за розвиток експортного потенціал. Керівник проекту «Доступне житло» Іван Перегінець надав цікаві факти про розвиток нового кластера в житловому будівництві. Сьогодні цей проект успішно розвивається, водночас йому необхідні кращий маркетинг та продажі.

Деякі попередні висновки та пропозиції круглого столу

Учасники фіксують спільні позиції в наступному:

• є розуміння стосовно важливого «кластероутворюючого» фактору – питання ДОВІРИ між гравцями ринку. На думку АППАУ це є питання №1 в більшості галузей і наразі рівень довіри радше низький всюди.
• існує готовність консультантів та експертів об’єднуватись
• чітко видно головний рушій створення успішних кластерів – це галузеві спільноти та їх лідери. Можливо це передчасний висновок в силу нестачі інформації, але складається враження, що всюди, де були спроби йти «зверху», від держави – результату ніякого, принаймні так завжди було саме в нашій країні.

З очікувань, які не були реалізовані на цьому круглому столі варто відзначити:

• Немає ясного розуміння здобутків та стану наших ІТ(та інших?) -кластерів. Те саме, про експертизу в Україні. Адже тема кластерів дуже стара, якщо не сказати «заїжджена» – від бізнес-шкіл до ТПП й держ. органів – хто тільки на брався за цю тему за останні 10-15 років. Ось це посилання дає перелік доповідачів міжнародної конференції 2014 в Києві з титулами-знаннями-досвідом куди більшими від таких в учасників нашого круглого столу. Водночас, кластерів крім ІТ в Україні не видно. Ця думка нашого круглого столу одностайна. Про кластери більше пишуть науковці, а будь який огляд в Інтернеті наших «здобутків» чи експертизи дає чітке враження – ми на роки відстаємо від наших сусідів. І навіть про ІТ є думка, що поняття «кластер» здебільшого в них девальвовано. Частіше всього вони нагадують регіональні асоціації. Тому відповідь на питання «чому кластер ний підхід за 10+ так і не реалізований в Україні» дуже важлива й 12 травня ми її не отримали.
• Найпростіша відповідь – й особливо на фоні успіхів сусідів, це – «держава не змогла». Це правда – й особливо це прикро на фоні здобутків РФ, яка протягом років послідовно та системно розвиває політику кластерів в багатьох промислових секторах. Але є чітке усвідомлення, що від державних органів нічого чекати – принаймні ще 2-3 роки поки ми не зламаємо стару систему. Наразі державні органи є вторинними стосовно галузевих спільнот та їх лідерів – як в силу довіри, що й далі падає, так і в силу їх «професійності» та дієздатності. І український досвід ІТ, й наш власний, свіжий в АППАУ дуже ясно підтверджує цей висновок. Тільки організовані, професійні спільноти зможуть виробити власну модель галузевого розвитку, разом захищати власні інтереси і тоді вже «дотискати» уряд, парламент й місцеву владу по відповіднім законопроектам та рішенням. Зворотній шлях, здається, в нинішніх умовах приречений.
• Більш правдоподібна наша версія відсутності ефективного кластерного розвитку в Україні – це нестача довіри, брак культури співпраці, лідерів на регіональному рівні чи в окремих проф. напрямках, а також системних, ефективних моделей розвитку – чисельні приклади всього цього ми бачимо в асоціації АППАУ, а також в різноманітних секторах ОЕМ.

Разом ми домовились про наступне (в дужках наводимо авторів пропозицій – учасників нашого круглого столу)

1. Створення кластерної спільноти

• потрібен спільний он-лайн майданчик та спільні ресурси, прозвучала пропозиція почати з групи в Фейсбук (Олександр Пупена, Євгеній Саранцов)
• треба розробляти карту ресурсів vs потреб по галузях та регіонам (Оксана Борисенко)
• потрібно виясняти потенціал vs готовність до співпраці по конкретнім галузям (Олександр Юрчак)
• краще кооперуватись з ініціативами що вже запущені – зокрема, проектом «Доступне житло» (Іван Перегінець)

2. В якості перших кроків (паралельно з моделлю) запропонувати механізм реалізації простих практичних задач, де відразу виникає (зміцнюється) та сама довіра й гравці відразу бачать «як це працює» (Лев Ванян). АППАУ в якості таких готових механізмів для своєї галузі бачить майданчики як галузеві Хакатони – наступний в нашій галузі на АМКР вже в червні (О. Юрчак)

3. Якщо вже кластерний підхід, то треба збирати гравців конкретної галузі на конкретній території: наприклад, збирати машинобудівників та пропонувати кластерну модель, далі визначатись з координаційним центром (Володимир Панченко).

4. Продовжувати вивчати кращий досвід та залучати практиків. Запропонована Польща. (Олег Михайлов, Андрій Мигаль)

5. Більше залучати фахових консультантів до вирішення конкретних завдань. Зокрема, Маргарита Черненко запропонувала допомогу в проведенні фасилітаційних сесій, а також у визначенні цілей для нашої ініціативи в АППАУ.

Чимало з вказаних пропозицій АППАУ вже спланувала й почне здійснювати в цьому місяці. Зустрічі підприємств та керівників пройдуть в травні в ряді регіонів України:

• 17 травня – в Сумах
• 18 травня – в Харкові
• 24 травня в Запоріжжі – в рамках виставки «Металургія – Машинобудування», що організовує Запорізька ТПП
• 25 травня в Дніпропетровську (анонс ось-ось з’явиться, слідкуйте за новинами на нашому сайті

Запрошуємо всіх охочих брати участь. Також будемо вдячні за залучення до нашої спільноти фахових експертів з теми кластерного розвитку. Роботи здається – непочатий край, – тому на всіх вистачить)

Й щиро дякуємо нашим учасникам та доповідачам  круглого столу 12 травня!

 

Додаткова інформація:

• Презентація з кругового столу О. Юрчака «Передумови створення кластерів в АППАУ»
• Презентація М. Савельєва «Створення кластеру по виведенню з експлуатації АЕС»

 

Тема революційних змін в промисловості не може залишитись без уваги провідних консалтингових компаній світу. 4-у промислову сьогодні коментують такі експерти як Accenture, McKinsey, Forrester Research, Deloitte та багато інших. Їхні погляди не завжди збігаються, але це робить світову дискусію тим більш цікавою.

Включно з власними дослідженнями, експерти надають широкий погляд на перспективи діджиталізації промисловості. Сьогодні ми знайомимо вас з дослідженням McKinsey від 2016 «Industry 4.0 після сплеску моди: де промисловці знаходять цінність і як її краще вловити» (Industry 4.0 after the initial hype. Where manufacturers are finding value and how they can best capture it)

Головні результати дослідження

Оскільки тренд Industry 4.0 існує на ринку давно, то це не перший дослід на цю тему – McKinsey проводить його майже щорічно. Цього року головні питання крутились навколо прогресу промисловців та постачальників технологій в напрямку 4.0. В дослідженні взяли участь понад 300 учасників з 3-х країн – США, Німеччини та Японії.

Головні результати опитувань наступні:

• Переважна більшість респондентів є оптимістами щодо Industry 4.0 (далі скорочено 4.0) – процент коливається від 67% в Німеччині до 74% в Японії, в США – ще більше.
• Майже 90% й вище вважають що 4.0 покращить їх операційну ефективність, а 80% – що це вплине на їх бізнес-модель
• 6 з 10 респондентів вважають, що їх компанія вже підготовлена до 4.0. При цьому стратегії 4.0 мають 30% постачальників технологій і тільки 16% промисловців. В більшості компаній вже встановлені відповідальні за напрямок 4.0.
• Респонденти найбільше бачать використання 4.0 в таких додатках, як розумне споживання енергії (smart energy consumption), оптимізація ланцюжків постачань, цифрове управління якістю та цифрове управління продуктивністю.
• Головні бар’єри у впровадження стосуються координації дій через різні підрозділи компаній, проблем кібер-безпеки та безпеки даних при роботі з різними постачальниками, нестачі рішучості щодо радикальних перетворень, а також браку кваліфікованих кадрів.

П’ять головних застосувань Industry 4.0

9 з 10 респондентів роблять більш вузькі та конкретні пріоритети щодо застосування 4.0 – в минулому році їх було 7 на 10.

Респонденти вважають за найбільш пріоритетні наступні напрямки:

1. Розумне споживання енергії та оптимізація вихідних показників виробництва. Згідно з цім оитуванням, пріоритети постачальників та кінцевих замовників дещо відрізняються – перші однозначно ставлять на 1-ше місце smart energy consumption, в той час як других цей пункт відсутній. Натомість замовники вважають важливим цифрове управління продуктивністю – його немає в постачальників.

Інтеграція даних з АСУ ТП – таких як дані про вартість та витрати, має велику перспективу для оптимізації показників продуктивності та споживання енергії. Прогрес в плані доступності цих даних був зроблений ще раніше (примітка перекладача – звісно, мова про MES-рівень, який існує давно). Мова в 4.0 йде скоріше за «правильні алгоритми», та масштабування механізмів використання таких даних. Інші звіти McKinsey кажуть, що в промисловості використовується сьогодні тільки 5% доступних даних.

2. Діджиталізація в управлінні показниками ефективності (digital performance management)

Цифрове управління показниками ефективності є входом в діджитал виробництво завдяки мінімальним вимогам по ресурсах та простим рішенням, які швидко масштабуються та розгортаються. Ці застосування прискорюють наявні процеси змін на ощадні виробництва (lean), і допомагають будувати культуру управління, орієнтовану на дані. Ми вже бачили такі методи як цифрові панелі управління (dashboards), які спрощують та покращують прийняття рішень, і допомагають підвищити ОЕЕ від 20 до 50% за якихось 3 місяці – й саме завдяки значним покращенням в залученні фронт-лайн персоналу та управлінні, базованих на даних. Подальша діджиталізація з використанням великих даних має остаточно зняти бар’єри між підрозділами, цехами та заводами, а також сприяти просуванню кращих практик та бенчмарк.

3. Предиктивне обслуговування.

Предиктивні технології (прим. перекладача – базовані на обрахунках та моделях попередньої поведінки, звідки можливість точного прогнозування) – були відомі й раніше. Але сьогодні доступність даних, технології машинного навчання та хмарне обчислення виводить їх можливості на новий рівень. Наприклад, трендом сьогодні є використання складних алгоритмів навчання машин як нейронні мережі. Все це дає змогу покращувати доступність машин та знижувати вартість обслуговування – з використанням предиктивних алгоритмів, це типово від 10 до 15%.

4. Наступний рівень автоматизації

Для всіх компаній є ще багато потенціалу в автоматизації – як на рівні білих комірців, так і голубих. В контексті голубих комірців – ми чекаємо більш швидкого тренду роботизації виробництв. Вартість роботів падає в середньому 10% на рік, а з масовим використанням розумних датчиків та введенням штучного інтелекту, використання роботів може бути значно розширене. В контексті завдань білих комірців, ми очікуємо значних покращень по всьому ланцюжку створення продуктів – наприклад, в функціях планування попиту (та сама предиктивна аналітика) та управління замовленнями.

5. Діджитал управління якістю.

Діджиталізація не може не торкнутись питань системи управління якістю – таких як системи е-документобігу, інформація про продукти та сервіси, управління браком. Просунутий контроль якості, наприклад (комп’ютерне бачення) і автоматизований контроль значно збільшує цінність в цих питаннях. Просунуті гравці вже шукають також методи управління якістю через складні алгоритми та аналітику даних, а також напів-автоматизовані методи виявлення кореневих причин проблеми.

Рекомендації McKinsey

З урахуванням названих бар’єрів McKinsey дає наступні рекомендації

1. Фокусуватись на обмеженому колі застосувань (applications): згідно з опитуванням, пріоритети надані сьогодні 5 вищевказаним. Але це можуть бути й інші в залежності від підприємства.

2. Не боятись «дрібних й недосконалих» проектів (workaround) в напрямку 4.0: McKinsey пише що успіх вже мають ті компанії, хто експериментує та запускає нові технології в невеликих проектах, – замість тих, хто боїться й чекає повних гарантій, доказаних результатів та цілісності у всіх аспектах. В концепції 4.0 багато всього, й досконалість у всьому неможлива. Натомість, McKinsey радить вводити очевидні речі – наприклад, як офіс управління даними. Адже в 4.0 все залежить від даних.

3. Будувати портфель рішень від зовнішніх провайдерів: розділення цінностей 4.0 на стратегічні «контрольні точки» які належать та контролюються всередині компанії, та на такі, які повністю віддаються на сторону – є обов’язковим та важливим кроком вперед. Відповідно, компанія має уважно відбирати партнерів, з якими буде будуватись нова архітектура 4.0.

4. Будувати потужну внутрішню команду з гнучкою (agile) культурою мислення

В системі координат 4.0 мають змінитись не тільки знання технологій ІТ – набагато підвищуються вимоги до командної роботи, співпраці з партнерами, пошуку та впровадження інновацій.

5. Експериментувати з новими бізнес-моделями

Розвиток та все глибше проникнення діджитал технологій змінює зрештою способи ведення бізнесу. Власне, чому й мова «за революцію», а не просто еволюцію. McKinsey наводить чимало прикладів, як компанії змінюють бізнес-моделі завдяки новим технологіям. Наприклад, компанії CLAAS яка з виробника сільськогосподарських машин стала виробником послуг в моделі SaaS, й цим самим значно розширила пропозицію цінності для своїх клієнтів.

Коментарі АППАУ – на що звернути увагу нашим учасникам руху 4.0

Звіт дослідження McKinsey цікавий у багатьох відношеннях – ми радимо прочитати оригінал, – наш переклад дуже скорочений. Попри явний фокус на просуванні розвинутих країн, і які рухаються в напрямку 4.0 вже багато років (тобто наш та їх контекст – різні) – неважко побачити декілька точок перетину з нашим початком руху:

• Наші інноватори, як АМКР, теж починають з невеличких проектів та фокусуються на локальних – наприклад, по енергоефективності. Так само АМКР давно готує свої команди в стилі agile, як і ми в АППАУ рухаємо цю культуру 2-ий рік
• Так само окремі замовники все більше відкриваються до зовнішніх ІТ-постачальників й намагаються будувати портфель нових рішень.

Однак тут, мабуть всі паралелі й закінчуються. Набагато більше елементів, що відрізняють – від кількісних до якісних, що базуються на вже встановленій високій (у них) культурі бізнесу. Звісно, ми відстаємо й на роки.

Все же, деякі системні речі варто запозичити для систематизації власного руху:

1. Базовий фреймворк MkKinsey очевидно може добре підходити для пріоритетного вибору прикладних рішень.

Рис. 1 Фреймворк McKinsey про цінності в концепції Industry 4.0

Тобто, ви користуєтесь ним як стратегічним інструментом вибору – спочатку визначаєте де ключові драйвери цінності для вашого підприємства. Після цього виходите на спектр рішень. Наприклад, якщо головні проблеми стосуються управління виробничими активами, то відповідні застосування та рішення вказані на наступному колі.

2. На практиці питання про цінності та вибір застосувань далеко не очевидне. Тому для опрацювання цього підходу McKinsey надає більш детальний покроковий формат –

Простіше кажучи, на першому кроці варто оцінити 2 речі – цифрову зрілість організації в конкретній функціональній області (дані є?), де створюється цінність та кращі можливості щодо покращення ефективності управління. Далі команда генерує ідеї, як їх реалізувати після чого виходить на дорожню карту.

3. Всі 5 рекомендацій McKinsey є релевантними і для нас, але в різній мірі. Наприклад, якщо починати за малого та експериментувати, що є цілком логічним та зрозумілим, то культура agile, інший портфель підрядників (та рішень?) й особливо зміна бізнес-моделей будуть справжніми викликами для наших інтеграторів та замовників.

Але насамперед, оскільки ми тільки-тільки починаємо, нам потрібен негайний лікбез по більшості областей, вказаних на рис. 2. Будьмо чесними, – по більшості вказаних там речей в нас «кінь не валявся». Наприклад, Advanced Process Control (APC) існує на ринку добрих 10+ років – але хто його в нас бачив чи розуміє добре, що це таке? Між тим, це дійсно питання тієї ж якості, яке в нас гостро зараз стало в зв’язку з переорієнтацією на світові ринки. Більшість замовників – та навіть й інтеграторів-вендорів, – не розуміють різниці між традиційними підходами інтеграції АСУ ТП – АСУП, та тим, що називають діджитал трансформацією підприємства. Якщо в дослідженні McKinsey «90% й вище вважають що 4.0 покращить їх операційну ефективність, а 80% – що це вплине на їх бізнес-модель», то у нас ми все ще на етапі лікнепу по тому, що таке операційна ефективність, що таке ОЕЕ та інші KPI, від чого вони залежать, як їх покращувати. Про бізнес-моделі краще взагалі не згадувати.

Й оскільки питаннями просвіти ринку наші вендори не займались, інтеграторам ніколи, а ВНЗ були залишені напризволяще, то зараз консолідація має відбуватись перш за все по базовім, просвітнім речам навколо 4.0. Ще раз – мова не про футбол (хто це має робити), а саме про консолідацію кращих сил та ресурсів. Так – як це вже давно робить в себе ІТ-ринок, що створив цілу систему різноманітних он-лайн та офф-лайн курсів.

А звіти як McKinsey корисні, перш за все, розумінням того, що ми йдемо вже не перші – хтось попереду вже пробиває дорогу. Й треба просто знати про ці «граблі» та «підводні камені», тоді можна швидше рухатись.

 

Спільний інтерес багатьох зацікавлених сторін до теми 4.0 потребує постійного освітлення та роз’яснення цієї світової ініціативи, й до якої вже залучилось чимало країн. Україна поки що позаду, але рух є. В цій статті ми даємо історичний ракурс, свіжі факти щодо розвитку, а також аргументуємо «навіщо це нам» та в чому є виклики. Стаття датована 2016 роком, й постійно оновлюється.

Суть тренду. Різниця між «4-та промислова революція» та «Industry 4.0»

Про нові світові тренди, що несуть сучасні інформаційно–комунікаційні технології говорять весь час і давно. Останнє десятиліття звучать терміни як Smart або Digital Factory та Digitalization (всього і вся). Звідки й Digital Economy. В США, які є найбільшими інноваторами в світі за цим всім говорять про технології як ІоТ, Big data, Cloud computing, Remote & mobile access, wireless communication, 3D printing тощо. У 2013-14 ми говорили про це на заходах АППАУ як про «мега-тренди» промислової автоматизації. То можливо ці нові тренди діджиталізації і є трендами 4.0?

Термін «Industry 4.0» з’являється в нас після відвідання Ганновера в 2014 р. й ця стаття вичерпно пояснює ініціативу німецького уряду про хай-тек стратегії до 2020. Якщо коротко – це скоординована, державна ініціатива по мобілізації всіх національних ресурсів з метою прискорення технологічних змін та утримання німецького лідерства в світовій конкуренції. Повторимось, що визначально термін стосується саме технологій у виробництві, тобто – промислових секторів. Сьогодні платформа Industrie 4.0 об’єднує декілька тисяч компаній, що об’єднались навколо напрямків досліджень, інновацій, навчання тощо в сфері виробничих технологій. Можливо, тоді мова за більш потужні спільноти або ж державні ініціативи?

Насправді, діджиталізація – як проникнення цифрових технологій, автоматизації та ІТ на всі рівні життя та економіки почалась ще в минулому столітті й отримала назву технологічного укладу 3.0. І це триває й досі. Але те, що останніми роками німці та американці привнесли абсолютно нового – це певне переосмислення того, як компанії ведуть бізнес. Горизонтальна та вертикальна інтеграція ІТ, поєднання різних технологій, створення нових кібер-систем та штучного інтелекту змінює бізнес-моделі та способи ведення бізнесу. Цікаво спостерігати як мігрують рейтинги компаній світу – у 2015 в десятці найбагатших ми бачимо повне домінування софтверних та сервісних компаній, – а не тих, хто виробляє нафту, газ чи метал. Хоча саме так це було ще декілька років тому.

Саме тому й щоб відрізняти цей феномен зміни бізнес-моделей завдяки технологіям і з’явилась назва «4-а промислова». А оскільки ці технології застосовують всюди, то з часом термін стає більш узагальненим та таким, що виходить за рамки промисловості – сюди почали включати сфери міської інфраструктури (Smart City), освіти, охорони здоров’я, тощо. До спектра технологій додались також інші– нано, біо, 3D-друк, нові енергоефективні технології.

Таким чином, світ почав називати цю зміну «4th industrial revolution» – «4-та промислова революція», маючи на увазі, що ті самі технології породжують зміни всюди й ці зміни породжують новий етап розвитку суспільства, що суттєво відрізняється від попередніх. Й тут виникла певна лінгвістична плутанина. В нашому сприйнятті ‘industrial’ це скоріше про промислове виробництво, хоча ‘industry’ в перекладі це може означати також «галузь» – тобто, будь-яка. Саме це й породило різне тлумачення та спори в українських бізнес-кругах, про яку ми писали зовсім недавно.

Отже, щоб надалі не плутатись в термінах, пропонуємо розрізняти: «4-та промислова революція» – це про всі сфери життя, куди проникають нові технології. Але Industry 4.0 – це саме про нові технології та моделі виробництва в промисловості, і де найчастіше мають на увазі платформи як німецька або ж подібні. Спільний знаменник обох категорій – це 4 ключові області революційних змін: IoT, Data Driven Decision (аналітика Big data), Connected machines, Artificial Intelligence.

Можливо, таке тлумачення трохи розведе та примирить нас з ІТ-шниками та бізнес-школами, які навипередки почали використовувати термін «4-а промислова», ані словом не згадуючи при цьому про саму промисловість)

Навіщо все це – про переваги

Клаус Шваб, засновник та голова Всесвітнього економічного форуму, випустив в 2016 році статтю з назвою «4-та промислова революція – що це означає та як відповідати». В ній він доступно розповідає про переваги масової діджиталізації, а також про нові виклики. Коротко процитуємо переваги в розумінні Клауса Шваба і чому вони не є продовженням «3-ої революції»:

1. Безпрецедентне (по експоненті, а не лінійне) зростання інновацій – що стосується їх швидкості, об’єму та впливу. Це дасть значне покращення в ефективності, продуктивності та скороченні витрат.
2. Безпрецедентне зростання даних та можливостей їх використання для нових технологій вже дає краще залучення різних верств розробників – користувачів – клієнтів й сприятиме розвиткові в багатьох відношеннях.
3. Штучний інтелект стає реальністю – конкретні приклади ми вже бачимо від масової роботизації й до біотехнологій.

Все разом це сприятиме росту світового багатства та зменшенню нерівності між розвинутими країнами та іншими.

В АППАУ – і що стосується промисловості, в 2016 році були визначені більш прозаїчні та приземлені переваги нових технологій як:

1. Здешевлення та прискорення інтеграції – горизонтальної та вертикальної. Це саме те, чого не вистачає сьогодні для повного контролю та покращення ефективності українських підприємств. І це є великою проблемою оскільки більшість даних вводиться в системи управління типу ERP вручну або ж їх просто немає – точних та повних. Відповідно чимало виробничих KPI – особливо, в real-time просто «дуті». Рішення через традиційні MES та подібні системи – дуже дорогий шлях, що займатиме роки. Впровадження нових технологій, але на вже добре зарекомендованих стандартах – може значно прискорити реалізацію цього завдання. 

Рис 1. Фреймворк RAMI «Індустрія 4.0» 

2. Заміна традиційних серверних технологій на хмарні так само здешевлює рішення та обслуговування систем управління. Відповідно ми реально можемо нарощувати сферу послуг SaaS.

3. Для інтеграторів та вендорів нові тренди також означають створення та розвиток нових ніш-сегментів та відповідних рішень. Як один з останніх прикладів – див. рішення Інфоком в області безпілотного управління. Також новий сегмент, що очікується в значному рості – аналітика даних. Згідно McKinsey, найбільше даних є саме в промисловості, але сьогодні тільки 5% з них використовується для прийняття управлінських рішень. Подібні приклади ми всюди бачимо й в українській промисловості.

4. Значне зростання окремих традиційних сегментів – наприклад, все що стосується низової автоматики має бути smart. Інші експерти та джерела ясно вказують, як буде відбуватись промислова діджиталізація – саме через масове впровадження розумних пристроїв (smart devices). Разом з п.3 це дає багаторазове збільшення загальних обсягів ринку АСУ ТП, який сьогодні жаліється на стагнацію та падіння обсягів.

5. Прискорення розвитку учасників ринку АСУ ТП: сьогодні ми відкритим текстом говоримо про консерватизм наших вендорів та інтеграторів (а далі відповідно – й замовників). Тренди 4.0, зближення та здорова конкуренція з ІТ дадуть потужний поштовх нашому ринку й це насправді давно потрібно. При цьому ми чітко орієнтуємось на ключову різницю між трендами IIoT (де вже домінує ІТ) та Industry 4.0 (перевага залишиться за АСУ ТП), рис 2.

Рис. 2 Концептуальне розведення ІІоТ та Industry 4.0 прийняте між двома об’єднаннями – платформами в 2016 (джерело)

6. Як продовження попереднього – це виведе на арену нових, більш конкурентоздатних гравців, а також сприятиме розвитку експортного потенціалу та вітчизняного виробника. Прикладів як Luxoft Energy, який вже створює АСУ диспетчеризації-управління електроенергією для найбільших брендів та замовників світу стає більше і це добре. Розробники з Luxoft на голову випереджають наших «класичних» промислових інтеграторів, оскільки володіють та використовують саме нові технології, і також знають міжнародні стандарти.

7. Ці тренди також однозначно прискорять реформування системи освіти: подібно як бізнеси дивляться на ІТ як зразок для наслідування в області agile, так само й наші ВНЗ та провайдери освітніх послуг розуміють, що треба переорієнтуватись на он-лайн та інтерактивне навчання.

Про світові виклики

Водночас нові тренди несуть з собою нові виклики. Клаус Шваб пише в своїй статті про наступне:

• Існує чимало побоювань щодо безробіття та розподілу світового багатства – бідні країни можуть всеж стати ще біднішими, але й багаті країни можуть очікувати значні потрясіння в зв’язку з масовою роботизацією виробництв.
• Оскільки ключовий фактор розвитку – це таланти та професійні кадри, вони вже вимиваються багатими країнами. Також багаті країни на рівні прав власності володіють всіма новими технологіями. Відповідно бідні країни вже стають сировинним та кадровим придатком для багатих.
• Зростатимуть загрози кібер-безпеки – чимало опитувань в світі вказують на занепокоєння керівників щодо нових загроз кібер-атак.

Є й інші загрози, але в цілому Клаус Шваб зазначає, що швидкість та переваги інновацій, яки несе 4-а промислова революція, та швидкість зростання розривів та негативних явищ, що з нею пов’язані, важко передбачити та зрозуміти до кінця. Ясно одне – виграють ті, хто свідомо до цього підходить та планує необхідні зміни на рівні галузей, держави, нації.

Чи планує ці зміни Україна

Чимало країн світу вже розпочали свій шлях в 4-ій промисловій. Платформи, подібні німецькій Industrie 4.0, існують в різних країнах. Штати давно, хоча й з меншим втручанням держави, розвивають напрямок Digital у всіх сферах. В промисловій автоматизації їх ініціатива Industrial IoT (IIoT) давно об’єднала десятки відомих брендів в консорціумі з такою ж назвою. А сьогодні вони об’єднались з платформою Industrie 4.0. Франція запустила ініціативу The Industry of the Future – й подібно німцям теж на державному рівні. Вона включає 34 ініціативи, направлені на різні сфери економіки країни. Мають свої потужні ініціативи Індія та Китай. Великі конференції, присвячені 4-ій промисловій революції йдуть по всій східній Європі. Інші сусіди, як Туреччина вже який 3-ій рік проводять під цим прапором конференцію присвячену темі supply chain, а також залучають інвесторів в свої техно-парки в рамках європейської ініціативи Factory of the Future. Навіть Африці на сайті всесвітнього економічного форуму присвячено цілий ряд статей, – деякі з гучними заявами «Африка має стати хабом 4-ої промислової революції». Автори мають при цьому на увазі, що попит, економічні та соціальні проблеми можуть вирішуватись сьогодні набагато швидше – наприклад, проблеми вакцинації вирішуються вже з допомогою дронів, мобільний зв’язок допомагає в інших задачах охорони здоров’я, передаючи своєчасно необхідні дані про хворих. Але головне – Африка має найбільший потенціал зростання і в 2050 буде наймолодшим континентом світу.

Україна поки що визначається. В 2018 році в країні створена Національна стратегія Індустрії 4.0, але допоки вона не прийнята урядом країни й виконується силами бізнес-спільноти, яку координує асоціація АППАУ та платформа Industry4Urkaine.

Важливо також розуміти, що контексті 4.0 ми говоримо про комплекс факторів, які рухають сучасне виробництво. Мова сьогодні йде не тільки про інше оподаткування чи умови залучення інвестицій, не тільки про техно-парки, але й про зовсім інші речі, які стосуються культури інновацій, розвитку та співпраці – й усе це навряд чи до парламентарів.

Головний виклик хай-тек спільнот 2021 – інституціоналізація стратегії руху

З 2016 року, відколи була вперше написана ця стаття, національний рух Індустрії 4.0 пройшов чималий шлях.

В в липні 2016 році була досягнута стратегічна угода секторів ІТ та АСУТП (ОТ) навколо положень Хартії Індустрії 4.0.  Так виник національний рух Індустрії 4.0.

В 2017 році вийшов окремий сайт “Індустрія 4.0 в Україні”, пройшли перший конкурс інноваторів та перші експортні заходи в Берліні.

В 2018 році була розроблена національна стратегія Індустрії 4.0. 14 проектів згруповані по 6 напрямам дій й АППАУ взяла на себе відповідальність за їх впровадження. Відтоді моніторинг руху йде згідно планів цієї стратегії.

Підсумки 2019 року можна подивитись в цій публікації.

В 2020 АППАУ фокусується на інтеграції в державні політики – ряд проектів розвиваються в регіонах в напрямах кластерів “Інжинірингу – Автоматизації – Машинобудування” та смарт-спеціалізації.

Головний виклик спільнот в 2021 залишається таким же, як і в 2016, – потрібна значно краща консолідація різних секторів та стейкхолдерів Індустрії 4.0 для того, щоб вивести цю стратегію на державний рівень.

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В. червень 2016 – січень 2021

Головні ресурси

• Сайти АППАУ по Індустрії 4.0
  • https://appau.org.ua/
  • https://industry4-0-ukraine.com.ua/
  • https://www.industry4ukraine.net/
  • https://agri-food.appau.org.ua/
• Стратегічні розробки АППАУ та руху 4.0
  • Проект Національної стратегії Індустрії 4.0
• Розгорнуті пропозиції окремих положень 4.0
  • Policy paper щодо інноваційної екосистеми
  • Policy paper щодо дорожніх карт цифровізації . Перша робота по Укрзалізниці. Проект – по Харчовій та переробній
  • Облік та аналітика Ландшафту Інноваторів Індустрії 4.0 .
  • Концепція кластерів Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування

В течение 4 последних лет Ассоциация Предприятий Промышленной Автоматизации Украины (АППАУ) работает над укреплением цепочек создания ценности в своей отрасли. Мы видим огромный нереализованный потенциал в эко-системе нашего рынка: вендоры – машиностроители – интеграторы –  проектные институты – конечные заказчики – ВУЗ-ы, а также другие игроки рынка совместно могут создавать гораздо больше и вместе возрождать промышленный потенциал страны. Главный вызов – это сотрудничество в среднесрочных проектах развития (а не единоразовых проектах). В 2016, решая проблему усиления экспортного потенциала наших игроков,  мы логически выходим на тему кластерных структур, базирующихся на регионально-отраслевом принципе.

АППАУ проводит в мае ряд региональных круглых столов, и главная тема встречи в Днепропетровске – возможно ли создание хай-тек – инжинирингового кластера в металлургии в этом регионе. Идея уже поддерживается рядом ведущих региональных игроков, но вначале нужно обсудить 2 главных вопроса – какой потенциал сотрудничества и насколько игроки к нему готовы.

В программе обсуждения вопросы:

• Опыт АППАУ, предпосылки создания кластерных структур
• Какой потенциал сотрудничества: что уже реализуется и что «могло бы, если бы…»
• Есть ли проблемы доверия между смежниками – в чем это проявляется
• Главные барьеры в запуске среднесрочных проектов развития (кадры, инновации, научный потенциал, экспорт…)
• Модель кластера «хай-тек инжиниринг для металлургии»
• Организационные моменты по созданию кластера
• Экскурсия по заводу «Интерпайп сталь» 

Дата и время: 26 мая, с 17:00 до 19:30, начало регистрации с 16:30

Место проведения: конференц-зал «Интерпайп», завод «Интерпайп сталь», г. Днепропетровск, ул. Винокурова 4.

Организатор мероприятия: АППАУ, модератор – ген. директора АППАУ Юрчак Александр Владимирович.

Главный спонсор: компания «Интерпайп»

Информация об инициативе: см отчет 1-го круглого стола в Киеве

Участники: приглашаются руководители подразделений и предприятий региона, имеющие отношение к областям машиностроения – металлургии – инжиниринга.

 

Для участия в мероприятии заполните, пожалуйста, форму:

Компания ТОВ «Блюменбекер» на сегодняшний день занимает лидирующие позиции на рынке промышленной автоматизации и имеет высокие показатели эффективности, за что была номинирована на «Золото» в категории «Показатели эффективности использования ресурсов» в 2015 году институтом «Национальный бизнес-рейтинг в Украине».

Компания ТОВ «Блюменбекер» является частью международной группы компаний «Блюменбекер». Украинский офис компании работает на рынке промышленной автоматизации с 2005 года. Более 200 квалифицированных работников, занятых в области промышленного сервиса, обеспечивают техническое обслуживание, испытание и поддержку в работоспособном состоянии используемых в промышленности станков и систем.

На сегодняшний день группа компаний «Блюменбекер» включает в себя 20 фирм, расположенных в 8 странах мира, а также имеет свои отделения в 9 городах Германии. Около 1.000 сотрудников успешно работающих в компании обеспечили в 2009 году суммарный оборот около 110 млн. евро.

Группа компаний «Блюменбекер» работает в следующих областях:

• Автоматизация технологических процессов и производственных процессов;
• Промышленный сервис;
• Промышленная торговля.

Членство в АППАУ позволит ТОВ «Блюменбекер» и другим членам Ассоциации наладить более тесное сотрудничество в различных мероприятиях и проектах по продвижению передовых технологий и опыта в промышленной автоматизации Украины.

Больше информации о компании ТОВ «Блюменбекер»  – см на сайте: www.blumenbecker.ua