Виконавча дирекція АППАУ

Історії про корупцію серед лідерів ринку, західних вендорів я чую не вперше. Вони завжди звучать як холодний душ на голову після всіх наших спроб розмовляти про інновації, об’єднання тощо. Після зустрічі в Дніпрі, коли стало ясно, що рівень довіри в нашій спільноті залишається низьким, чергова історія від інтегратора мене чомусь остаточно «дістала».

Реалії сьогодення – «гра без правил»

Отже, це типова історія нашого ринку. Наш інтегратор виграє тендер на проектування й дає запит на обладнання до вендора А. Той радо погоджується, домовляються про ціни, тиснуть руки. Але через тиждень-два комерційний директор вендора А починає розказувати, що краще б їх обладнання поставляв їх партнер в цьому регіоні. Наш інтегратор розуміє до чого йде й звертається до вендора В. Та сама історія. І з вендором С – також. В результаті наш інтегратор узгоджує все з партнером вендора Д. «Так не достанься ты никому», – гірко резюмує директор фірми, що розповів мені цю історію.

Але це лише квіточки. Глибина та системність корупції серед вендорів сягає значно далі. Розповідають по цілі вибудувані схеми, де тільки певні, довірені інтегратори заносять «на самий верх» до вендора, а звідти вже йде персональний розподіл по вибраним замовникам. Звісно, тільки саме ці «довірені» інтегратори отримують і доступ до кращих лідів та проектів від вендора… І ви кажете compliance? Ну-ну, – дуже цікаво побачити компанії, де за останній рік-два звільнили хоча б одного менеджера через цю політику…

Також неодноразово чути історії, як в дуже жорсткій тендерній боротьбі декількох інтеграторів перемагає … вендор. Який потім знову бере на підряд вже іншого, «свого» інтегратора. Круто, правда? Хтось там ще розказує про системні політики, направлені на розвиток системної інтеграції та партнерство?

Наслідки – повна втрата довіри

Не треба бути супер-аналітиком, що розуміти наслідки «гри без правил». Це речі – очевидні та зрозумілі для всіх. Від падіння стимулів розвивати професійні маркетинг та продажі, повного провалу системних політик розвитку каналів продажу й до ігнорування інтересу до інновацій, – про це можна довго говорити. Мова про справжні голодні ігри.

Зрозуміло, що “бабло сильніше”… Але мене цікавить інше – невже топ-менеджери вендорів не розуміють, що таке довіра в партнерських відносинах? І як легко її втратити, і як важко потім повертати? Якщо вже сьогодні ніхто нікому не довіряє, то як будувати та розвивати бізнес? Чи дійсно – “після нас – хоч потоп”?

***********

Звісно, така ситуація не може не зачіпати інтересів АППАУ та наших членів. 9 червня ми збираємо директорів інтеграторів – наших членів для того, щоб обговорити цю ситуацію та прийняти конкретні рішення, з якими ми затим консолідовано звернемось до провідних брендів. Головна мета – виробити спільну позицію та  конкретні, спільні механізми протидії корупції в середовищі вендорів.

Для тих, кого цікавить участь в зустрічі – ви можете подати заявку на info@appau.org.ua. Запрошуються тільки керівники інтеграторів та інжинірингових компаній.

Про Хакатон на АМКР написано вже чимало. Захід й досі залишається єдиним такого роду на ринку АСУ ТП України. В той час як на ринку ІТ їх десятки. Водночас скептиків, песимістів, та тих, хто сумнівається в нашій спільноті ще багато. Цей пост насамперед для останніх. Отже, в чому суть Хакатону та чому варто відвідати цю 2-денну подію?

Причини можуть бути різними – для різних категорій учасників ринку АСУ ТП. Ми надаємо наш перелік – від більш загальних для всіх й до специфічних для конкретної групи – вибирайте, що кому ближче.

1. Automation Hackathon на АМКР (далі – Хакатон)– це вітрина інновацій для великого пром. підприємства в металургії.

На сьогодні Хакатон – це єдиний захід в області АСУ ТП в Україні, що об’єднує всі групи гравців в контексті розробки інноваційних прикладних рішень для великого промислового підприємства. Тільки тут можна побачити, що є актуальним, а що ні, що має попит, що ні, і як до цього відносяться різні ЛПР-и. Отже, якщо у вас є нове рішення і ви сумніваєтесь, чи воно «піде», й хочете отримати тут же зворотній зв’язок – саме час показати його на Хакатоні.

2. Хакатон – це кращий майданчик для перевірки ваших рішень на інвестиційну привабливість.

Головні критерії по якім перемагають команди – це потенційний економічний ефект та інвестиційна привабливість. Також на Хакатоні вітаються нові інвестиційні ініціативи – господарі для цього повністю відкриті. Отже, якщо ви хочете зрозуміти чи дійсно ваш проект – рішення є економічно привабливими й кращими в цьому відношенні за інші – вам саме сюди. Для вендорів – це також шанс продемонструвати інноваційні здатності своїх нових продуктів та рішень відповідати очікуванням інтеграторів та замовника – й саме в області ефективності.

3. Хакатон – це місце зустрічі ЛПР-ів, велика галузева «тусовка».

Цей аргумент, безперечно, важливий для інтеграторів чи вендорів. Минулого разу тут були керівники з Запоріжсталі, ДМКД, Євразу. Самі подумайте – на якій конференції чи виставці, ви можете зустріти стільки керівників АСУ ТП великих мет комбінатів?

4. Хакатон – це місце, де можна разом виробляти та фіксувати галузеві стандарти

Ще дуже мало мет. комбінатів зрозуміли, що стоїть за повною відкритістю АМКР щодо стандартів, наприклад, інформаційних моделей підприємства (базованих в свою чергу на міжнародних). Це саме те, що дозволяє уникати величезних додаткових витрат як на вироблення власних корпоративних стандартів, так і просто на «винаходи велосипедів». Не забуваймо, що наша історія розвитку ISA-95 почалась в 2014 саме з фіксації факту такого стану суцільних «винаходів» в металургії. Але все це питання часу – і це обов’язково «дійде» до всіх.

5. Хакатон – це щоразу перегляд загальноукраїнського стану в конкретній області АСУ ТП

Минулого разу Хакатон яскраво показав стан українського ринку в напрямку Індустрії 4.0. Так – це було провально як для вендорів, так й інтеграторів. Але з іншого боку й разом з нашими спільними зусиллями – це дало потужний поштовх до наступних масових дій по просуванню 4.0 на різних рівнях нашої спільноти.

Цього разу головною темою є енергоефективність. Ми побачимо, що є тут кращого з новацій. Враховуючи, що це надзвичайно чутлива область для більшості мет. комбінатів, ми очікуємо значно більше рішень та пропозицій. Неможливо не помітити також місток з попередньою, лютневою темою Industry 4.0. Згідно з опитуваннями McKinsey 2016 року саме smart energy consumption домінує серед пріоритетів використання технологій 4.0. Отже, тут вам і нові технології, й дуже болюче (для всіх великих підприємств) питання енергоефективності – АМКР йде в ногу з часом.

6. Хакатон – це новий формат діалогу різних гравців ринку АСУ ТП

На відміну від виставок, конференцій, семінарів, кожний Хакатон пропонує інше – багато часу для неформального спілкування, відкриті дебати та круглі столи, конкурси та панельні дискусії. Цього разу разом з АППАУ Хакатон запропонує 2 круглі столи – на тему стратегій енергоефективності та по кластерному розвитку, а місцевий департамент HR пропонує конкурс презентаційних навичок. Все це свіжо, неформально, динамічно і тому саме тут ви можете виробляти власні свіжі ідеї.

7. Хакатон – це прекрасна можливість для зміни мислення з 1.0 на наступні рівні

Цей пункт дуже важливий для більшості керівників наших вендорів та інтеграторів. Як ми діагностували минулого разу, надії на отримання негайного замовлення від участі в Хакатоні – наївні та безпідставні. Й вони обумовлені насамперед парадигмами мислення 1.0 – «зранку стільці, гроші – ввечері», що вироблялись в нас 20+ років. В результаті більшість гравців ринку настільки погрузли в цих рамках, що розучились бачити інші ринкові можливості. І починаючи від їх паростків, що формуються на таких заходах як Хакатон. А в Україні й особливо в ці часи, – саме вміння бачити та розвивати ці паростки є визначальним для успіху. Саме так і працює ІТ ринок, культивуючи ідеї інноваційних інкубаторів та Хакатонів. Тому ця подія – must be for every business development guys й хто хоче бути справжнім директором з розвитку бізнесу.

8. Хакатон – хороша практика для всіх інженерів для розвитку як технічних, так й інших навичок.

Якщо вашим інженерам (продукт-менеджерам, проектним керівникам) бракує презентаційних навичок, Хакатон – чудова нагода їх потренувати. Адже всі команди виступають не більше 10-15 хв, і рівень презентаційних навичок журі відразу оцінює. Водночас це тільки верхівка айсбергу. Щоб вибудувати інвестиційно-привабливе, й водночас інноваційне рішення, інженерам потрібно демонструвати стійкі навички економічних розрахунків, глибоке розуміння проблеми замовника й чудові знання в області інноваційних сучасних технологій. Тобто це певна суміш маркетингу, економіки підприємства, технологічного інжинірингу – з інженерією в АСУ ТП та ІТ. Але щоб демонструвати все це в командному стилі потрібно й багато інших навичок.

9. Хакатон – це місце синергії та майданчик для тестів нових партнерів

По своєму визначенню та духу цей захід стирає межі у всьому що є навколо АСУ ТП й відкриває шлях для нових партнерів. Наприклад, наше введення в Хакатон в лютому партнера Generation U було пов’язано з необхідністю покращень так званих «м’яких навичок» – тих, про які згадували в попередньому пункті. Тобто таких як робота в команді, комунікації, критичне мислення, креативність, ефективна співпраця. Сьогодні цей партнер вже навчає 5 команд Хакатону й результати ми скоро побачимо.

10. Хакатон – це значно більше за АСУ ТП, це місце де можна обговорювати стратегії розвитку підприємства, регіону, галузі

Ну й для тих хто мислить вже на 4-му рівні, Хакатон – це завжди щось більше за рамки рішення чи навіть пакету рішень в якійсь прикладній області. 18 червня ми продовжимо кластерну тему й будемо обговорювати перспективи створення хай-тек – інжинірингового кластеру в Кривому Розі.

Зрештою, Хакатон – це просто класне місце та нагода для неформального спілкування з самими різними людьми.

Отже, якщо ви знайшли хоча б одну з цих причин переконливою для себе – значить скоро побачимось!

Програма заходу тут

17-18 июня, в Кривом Роге, на АМКР состоится 7-ой Хакатон для специалистов промышленной автоматизации. В этот раз он будет посвящен задачам энергоэффективности. Организатором как всегда выступает департамент АСУ предприятия «АреслорМиттал Кривой Рог». Исполнительная дирекция АППАУ примет активное участие в проведении круглых столов.

В этот раз мы ожидаем участие членов АППАУ – в частности, об этом заявили сумской интегратор «Элиус-М» и киевский производитель «Инновационно-Технические Решения».  Более представительным будет также участие вендоров – участники смогут увидеть представления Schneider Electric, Festo, а также новые разработки Siemens.

В теме энергоэффективности ожидания организаторов фокусируются вокруг 2-х подтем – решений по энергоэффективности с использованием новых технологий АСУ– ИТ, а также вокруг решений по сохранению энергии (energy storage).  Как обычно, жюри будет оценивать выступление команд по таким критериям как соответствие главным темам Хакатона, экономический эффект, современность – инновационность решений, уровень презентации.

Для руководителей отдельно планируются несколько круглых столов. В частности, полезным будет дискуссия 17 июня на тему «Стратегия энергоэффективности для крупных мет. комбинатов». Совместно, мы попытаемся оценить главные направления существующих стратегий и барьеры в их реализации. Также 18 июня будет продолжение кластерной темы – в этот раз, мы надеемся увидеть сбалансированный состав, заинтересованный в развитии хай-тек парков на региональном уровне.

Детали и вопросы круглых столов АППАУ подготовит еще отдельным постом.

Ниже – см общую программу на 2 дня:

Пятница 17 июня

08:30 – 12:00 Конкурс программирования мобильных роботов Festo Robotino

09:00 – 09:30 Прибытие и регистрация участников

09:30 – 10:00 Открытие Хакатона

10:00 – 12:00 Презентация идей

12:00 – 14:00 Старт работы над проектами

14:00 – 15:00 Обед

15:00-16:00 Продолжение работы над проектами

16:00 – 17:00 Семинар Schneider Electric: “Решения Schneider Electric в проектах энергоэффективности ”

17:00 – 19:00 Круглый стол по стратегиям энерго эффективности

17:00 – 19:00 Городская конференция в формате “Pechakucha”

19:00 – 20:00 Работа над проектами

20:00 – 21:00 Ужин

21:00 – 24:00 Работа над проектами

Субота 18 июня

00:00 – 10:00 Работа над проектами

10:00 – 11:00 Завтрак

11:00 – 12:00  Окончание работы над проектами. Подготовка презентаций и финальные испытания макетов перед защитой.

10:30 – 12:00 круглый стол по  теме «Кластерное развитие в регионе Кривого Рога: хай-тек и инжиниринг»

12:00 – 14:00 Презентация проектов

14:00 – 14:30 Совещание жюри, определение победителей

14:30 – 15:00 Награждение победителей

Запланируйте участие в 7-ом Хаккатоне на АМКР! Регистрация на сайте мероприятия здесь 

 

публикации по теме – 

– 10 причин чому варто відвідати Хакатон на АМКР

– Хакатон на АМКР – как зеркало движущих сил украинской пром автоматизации

–

 

Конференция «Вокруг автоматизации» в Днепре 26 мая, организованная CIS Events, была финальным аккордом 1-го полугодия в продвижении темы Industry 4.0. Этой публикацией мы подводим предварительный итог всех событий «4.0», в которых мы принимали участие или сами организовывали в этом году.

Панорама решений – ясное разделение областей лидерства ИТ и АСУ ТП

Итак, 26 мая мы увидели ряд презентаций на тему 4.0, а также подискутировали в кругу экспертов об этом движении. Презентации Индасофт-Украина, Азов контролз, Инфоком, АМКР, ИТР, СВ Альтера, Live Board, а также АППАУ – все касались в той или иной мере трендов 4.0.  Однако вопрос не в том, чтобы просто «быть в тренде». Мы пытались увидеть фундаментальные признаки 4.0 – ведущие к новой генерации решений, к новым методам ведения бизнеса и вплоть до смены бизнес-моделей. Об этом далее.

В поисках этих признаков, мы с коллегами и ранее постоянно сравнивали увиденную картину из АСУ ТП с таковой из мира ИТ. Событий в секторе ИТ на тему 4.0 гораздо больше, тогда как мы впервые 26 мая сделали эту тему топовой для всей конференции по АСУ ТП. Так или иначе, сравнивать есть что.

Первое впечатление такое, что в Украине пошел четкий раздел – ИТ гораздо более энергично внедряет IoT и Big Data в направлении Smart City, в то время как АСУ ТП-ки идут снизу эволюционным путем и доминируют в Smart Factory.

Под термином ‘Smart’ будем понимать современные тренды диджитализации – интернет вещей, умные устройства, большие данные, удаленный контроль и т.п. технологии, проникающие сегодня во все сферы экономики и жизни.

Smart City – все очень динамично и современно: похоже, ИТ-шники уже «там»

Витриной этого направления можно считать апрельский интернет-форум iForum и его секцию Smart City, которую организовал и вел Роман Зинченко. Ряд презентаций этого форума четко сигнализируют о быстром вхождении игроков ИТ в область АСУ диспетчеризации – управления инфраструктурой умных городов и их преимущественной ориентации на технологии 4.0:

• Доклад Дмитрия Вильчинского, директора по развитию бизнеса Luxoft Energy – «Smart Grid в умном городе» был для меня настоящим открытием сразу по нескольким направлениям:

1. • Во-первых, наши ИТ-шки уже делают современные АСУ управления инфраструктурой городов зарубежом – Luxoft демонстрировал свои примеры реализаций программных  платформ энергоменеджмента в США и Франции.
   • Во-вторых, они идут в тесном партнерстве с крупнейшими мировыми брендами, – Alstom и GE.
   • В- третьих, они используют все самые современные стандарты, которые мы только – только начинаем двигать в Украине – от IIoT, Big Data и до современных электротехнических стандартов.

Позже я задал Дмитрию вопрос – «а почему не в Украине?». Ответ меня не удивил: «Заказчики не готовы –  регуляторы рынка до сих пор не могут определится по какой модели будут работать наши энергосистемы». А весь их софт базируется на таких моделях.

• Если Luxoft – крупнейшая R&D команда в Украине и работает на запад, то небольшой стартап из Львова uMuni идет небольшими, но быстрыми шагами в направлении АСУ диспетчеризации и энергоменеджмента на уровне украинских городов. Собственник и директор Зэнык Матчышин, к сожалению, не смог выступить на нашем семинаре по инновациям на EIA-2016. Но данные от него ясно говорять о главной технологической особенности uMuni – продвинутой аналитике данных. Важно отметить, что пилотные проекты уже запущены в ряде городов Украины.
• Хороший технологический ликбез в машинное обучение для задач энергоэффективности сделал на iForum-2016 Вадим Кузьменко, аналитик одесской Opower. Здесь много фишек о разных видах аналитики и как это использовать для задач управления электроэнергией.

Делают ли уже такие вещи традиционные интеграторы с промышленных АСУ? Похоже, нет. Более того, за эти 5 месяцев мы не заметили ни одного предложения на «традиционных» платформах лидеров рынка АСУ, как  Siemens – Schneider Electric – ABB. Как и участия этих брендов либо их партнеров в мероприятиях по Smart City или 4.0.

Из последней конференции в Днепре, мы можем выделить здесь только украинского производителя контроллеров «Инновационо Технические Решения», – директор Лев Ванян ясно показал, что его  контролеры уже сконструированы на подключение к облачным сервисам. Похоже на то, что это может быть отличное решение для приложений HVAC, но не только. Кстати, базовый бекграунд Льва – это телекоммуникации, а не АСУ ТП.

Smart Factory – пока эволюция, но признаков 4.0 все больше

Напротив, традиционные, крупные интеграторы АСУ ТП остались верными себе – они продемонстрировали целый класс традиционных решений, но которые развиваются в направлении 4.0.

Наиболее показательной в этом смысле  на форуме в Днепре 26 мая была презентация зам директора «Азов контролз» Антона Кротюка. Фирма является многолетним партнером Rockwell Automation и лидером в Украине по АСУ ТП доменных печей.

Элементы 4.0 которые мы увидели в приложениях «Азов контролз», касаются следующих областей:

• Наши заказчики уже оценивают важность визуализация (visual management) посредством организации больших видео-стен, как на Алчевском мет. комбинате. На эту же тему говорил и Роман Кравченко (Live Board)
• Доступ к информации для всех задействованных лиц осуществляется через единый и защищенный веб-портал
• Решение ряда вопросов по безопасности доступа к данным производится посредством профессиональной платформы FT Asset Centre
• Во всех приложениях Azov Controls применяется подход единой информационной сети на Ethernet/IP. Интересно, что в нее  без проблем были интегрированы и контроллеры других производителей, например, Schneider Electric. По словам Антона – это направление развития IIoT, но действительно защищенное и соответствующее промышленным требованиям.

Владимир Патрахин, руководитель отдела системной интеграции, «Индасофт-Украина» предложил “приземленный” взгляд на MES – разговор шел о стандартных функциях и, казалось бы, для специалистов здесь все (теоретически) знакомо. Однако вопрос в другом – почему так мало подобных реализаций в Украине, – все наработки «Индасофт» (а это десятки проектов) касаются России и других стран СНГ. Я задал этот вопрос Владимиру. Ответ тот же, что и раньше: «А- нет бюджетов, В- низкая культура рынка, откуда и низкий спрос на подобные решения». 

Но и в этой презентации были вещи, о которых много разговоров в 4.0. Например, расчеты KPI эффективности производства – мощностей, энергоэффективности, продуктивности, стоимости, факторный анализ изменения KPI и т.п. формируются из больших массивов данных и для этого нужны надежные, проверенные программные решения и достоверные данные.

Огромный интерес вызывают наработки «Инфоком». Директор компании Эдуард Троценко был более чем убедительный в демонстрации множества видео-роликов о беспилотных устройствах. От ручных пулеметов, до беспилотных автомобилей – спектр устройств беспилотного управления может быть на самом деле разнообразным, в том числе и на производстве. «Инфоком» ведет сегодня ряд переговоров с зарубежными компаниями об инвестициях в этом направлении. Видео ниже демонстрирует хит компании – безпилотное управление с помощью перчатки. «Инфоком» имеет сегодня готовые образцы и системы управления на множество объектов управления – в том числе для ВПК.

Приятно отметить, что все упомянутые интеграторы (кроме «Инфоком») являются членами АППАУ.

Первые настоящие инноваторы в Украине – АМКР

В лице Максима Романова, руководителя департамента АСУ, АрселорМиттал Кривой Рог был и остается, на мой взгляд, единственным инноватором – крупным предприятием, сознательно и целенаправленно использующим тренды 4.0 для развития своего предприятия.  В этом его отличие от интеграторов – идущих медленно эволюционным путем.

Итак, в чем эта «сознательность» и по отношению к трендам 4.0? Вот, на мой взгляд, типичные черты новых моделей и подходов (ппт можно смотреть по этой ссылке):

• Конец «изобретательству велосипедов»: АМКР четко и однозначно декларирует, что в центре информационной модели предприятия находятся международные стандарты МЕК 62234, 61512, 62714, 61970 . Если посмотреть общемировую платформу RAMI от Industry 4.0, то мы увидим там те же стандарты. 
• Продемонстрированный инвестиционный проект по новой системе технического обслуживания имеет все черты predictive maintenance, но базирующейся на интернете вещей, облачных технологиях, общении машин (объектов) между собой и тех же, упомянутых выше стандартах
• Это нетипичный проект – речь о новых разработках, о поиске партнеров, о создании консорциума и вхождении в европейские инвестиционные фонды. Но именно так и работает сегодня рынок инноваций и разработок.

В панельной дискуссии мы также увидели, что оценки трендов 4.0 у АМКР и 3-х интеграторов отличаются. В то время, как большинство интеграторов оценивает 4.0 как обычную эволюцию, подогретую маркетингом и пиаром западных компаний, Романов М.А. считает, что тренды 4.0 реально несут новую волну решений, которые коренным образом изменят показатели эффективности управления производствами.

Еще один коллега из «несогласных», слушая наши дебаты, буквально попросился на сцену. Известный консультант, декан Киевской бизнес-школы и президент кластерного агентства CLUST-UA Михаил Крикунов предлагает смотреть гораздо шире и оценивать перспективы 4.0 с точки зрения будущей позиции Украины и распределения труда на глобальной мировой арене. 4-ая промышленная революция значительно ускоряет процессы разделения на богатые и бедные страны.

Предварительные итоги

Итак, какие итоги можно сделать по результатам этих 5-и месяцев:

1. Мы включились, но далеко не все. Industry 4.0 звучала в Украине на площадках АППАУ – февральском Форуме лидеров, вебинарах в марте, апрельских семинарах на EIA-2106, 5 круглых столах в мае, и на этой последней конференции с CIS Events.  В свою очередь, ряд событий прошли в ИТ-индустрии, также в продвижение 4.0 включились бизнес-школы и политики. Мы видим интерес и вовлечение крупных конечных заказчиков и системных интеграторов. Напротив те, кто несет флаг 4.0 в мире и, казалось бы, должен кричать громче всех – филиалы крупных мировых брендов просто молчат. 
2. Пока мы все в ранней стадии – есть большое количество кривотолков, путаница в терминах, непонимание того, что речь о феномене, далеко выходящем за рамки технологических новаций и т.п. – но все это абсолютно нормально для этой фазы развития. Тем не менее, мировой таймер давно включился. И время сейчас играет не в нашу пользу.
3. Разделение взглядов и позиций по отношению к 4.0 видно не вооруженным взглядом. Мы видим пока 3 категории технологических игроков, кто уже реально включился в процессы 4.0: разработчики ИТ, интеграторы АСУ ТП и инноваторы от конечных заказчиков. Они все разные, с разными взглядами и позициями.

Дискуссия 26 мая показательна тем, что пока эти три категории между собой практически не общаются. А если общаются, то плохо понимают друг друга – наша панельная дискуссия между АМКР и интеграторами тому свидетельство. Хотя, по сути, интеграторы АСУ ТП  и промышленные заказчики – самые близкие друг к другу. Также в этих дискуссиях нет важных игроков, как мировые бренды – тех, кто уже давно двигает технологии 4.0 в своих западных странах. Хотя сдвиги есть. Несмотря на всю критику (а может и благодаря ей), мы в АСУ ТП хотя и медленно, – все же двигаемся. Следующий раунд дискуссий – и уже с участием вендоров как Siemens, Schneider Electric и Festo, – состоится на ближайшем Хакатоне на АМКР 17-18 июня. Здесь речь пойдет об одном из самых важных для Украины направлений 4.0 – Smart energy consumption & storage. Участие интеграторов и вендоров в этом мероприятии – значительный шаг вперед, ведь на предыдущих двух Хакатонах их практически не было.

Но нет другого пути, чтобы придти к консенсусу и к общему видению развития, чем через активный диалог и дискуссии на всех уровнях. Украина и так уже сильно отстает от мировых тенденций 4.0. Напомним, что германская инициатива Industrie 4.0 объединяет в своей стране тысячи предприятий – лучших разработчиков и пользователей из самых разных категорий. Дальнейшее торможение подобных процессов у нас чревато рисками окончательного позиционирования страны в категории сырьевых экономик мира.

Исходя из вышесказанного, позиция АППАУ в вопросах 4.0 становится все более ясной и твердой  – все категории игроков хай-тек должны объединиться в одном движении «Индустрия 4.0 в Украине».

***********

Как мы видим в АППАУ рамки всего контекста общей дискуссии и ее главные вопросы – об этом в нашей следующей публикации.

В заключение, хочу поблагодарить CIS Events Group за организацию конференции. Надеемся, что это начало нового партнерства c АППАУ, и вместе мы и дальше будем активно содействовать сближению миров IT и АСУ ТП.

Юрчак А.В., Генеральный директор АППАУ

 

Приглашаем принять участие в семинаре в г. Сумы 17 мая, с 14 до 16 ч. Семинар имеет целью популяризовать и обсудить с местными интеграторами и предприятиями лучшие из наработок сообщества АППАУ в области стандартизации и развития промышленных АСУ, а также представить новую программу EXPOREC.

В 2015 году АППАУ форсировала ряд направлений по развитию рынка АСУ ТП в Украине. Это стандарты ISA-88,95,99, ГОСТ 24-34, GAMP, CSIA, вопросы подготовки специалистов и сотрудничества с  ВУЗ-ами, развития сообщества и другие. В мероприятиях 2016 г. появились и новые темы – как программа для экспортеров EXPOREC, инициатива объединения вокруг IIoT и другие. Вместе с тем, все эти инициативы требуют детализации, разъяснений и личных коммуникаций.

Для кого семинар 17 мая: ведущие системные интеграторы, руководители отделов АСУ предприятий   г. Сумы.

 

В программе мероприятия:

14:00 Что такое «старые правила – подходы» и почему они не работают

14:20 Обзор инициатив и программ АППАУ

• Стандарты автоматизации 
• Программа образования и развития АППАУ
• Инициатива IIoT (Industry 4.0)

15:30 Кофе-пауза, общение

 

Место проведения семинара – ул.Покровская 9/1 (здание научной библиотеки УАБС),1-й этаж.

Для участия в мероприятии заполните, пожалуйста форму:

В рамках Програми розвитку ООН в Україні 3 червня 2016 року за підтримки Проекту «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення» відбувся круглий стіл, присвячений прийняттю нової редакції ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ УКРАЇНИ – ДБН-В.2.5-28-2006: Природне і штучне освітлення.

В ньому взяли участь представники профільних міністерств і відомств, громадських організацій та об’єднань, бізнесу, експертів та вчених, які займаються цією проблематикою.

Слід зазначити, що чинна редакція ДЕРЖАВНИХ БУДІВЕЛЬНИХ НОРМ не відповідає сучасним вимогам і тенденціям у сфері енергоефективного освітлення, що передусім спрямовані на поступову заміну енергетично неефективних ламп на світлодіодні джерела світла, яким притаманні висока надійність і енергоефективність, компактність, відсутність ртуті у своєму складі та високі ергономічні властивості.

Розрахунки свідчать, що заміна 5 млн ламп розжарювання потужністю 100 Вт на світлодіодні лампи потужністю 10 Вт у разі 10-годинної роботи на добу дає економію електроенергії 865 млн кВт·год на рік. За сучасного тарифу для населення, що у середньому становить 0,57 грн/кВт·год економія складає майже 493 млн грн на рік. Так, для порівняння: ефективність традиційних ламп розжарювання становить 10—12 лм/Вт, люмінесцентних — до 80 лм/Вт, світлодіодних — 90—130 лм/Вт. Ефективність окремих світлодіодів досягла сьогодні 150—180 лм/Вт.

Нова редакція ДБН дозволить впровадити в проектну практику сучасні методи освітлення приміщень і територій, та спрямована на гармонізацію з вимогами рамкових документів ЄС у сфері енергоефективності (профільні Директиви ЄС 27/2012, 31/2012, 30/2010), що створює нові правові, економічні та організаційні основи для раціонального використання енергетичних ресурсів в країні, а також для поліпшення стану навколишнього середовища шляхом зниження викидів СО2 в атмосферу.

Ю.С. Громадський, який зокрема представляє члена АППАУ Журнал “Промелектро”, взяв активну участь у роботі заходу. Дякуємо, Юрію Степановичу, за надану інформацію!

Джерело тут.

в последнюю неделю апреля. Но вначале – постановочные вопросы.

Поскольку тема сложная, а статистики нет – будем пропускать это через призму личного опыта. Метод  рискованный, так как все очень субъективно, – но для начала разговора годится.

Прошлое – инновации, как главный фактор конкурентного преимущества бренда

В 90-ые западные бренды только входили на рынок, поэтому все было новым. Однако рынок быстро насыщался и вопрос дифференциации в середине 90-ых встал как по отношению к отечественным контроллерам, так и по отношению к другим направлениям – как PC based. Автор этих строк был представителем бренда Schneider Electric более 11 лет (а в роли клиента – еще 5 лет), поэтому далее больше мы будем вспоминать об инновациях от этого бренда. 

Несколько примечательных фактов с той эпохи:

• 1995: одна из первых инсталляций в Украине полевой шины (Fipio) на Николаевском глиноземном заводе, на которой было несколько десятков  удаленных частотных преобразователей. Впервые мы показали эффект экономии кабельных соединений, монтажа, удобства управления и более полных контроля- диагностики.
• 1996: запуск нового контроллера TSX Micro положил начало доминированию Schneider Electric в сахарной промышленности. В отличие от принятого на западе позиционирования как «лучшего для ОЕМ», мы просто упирали на лучшее соотношение «цена –качество-надежность». В течении 3-5 лет большинство ведущих системных интеграторов в пищевке перейдет на технику Telemecanique либо Modicon.
• 1997: запуск клуба Schneider Automation с одноименным журналом. Этот формат взаимодействия с потребителями послужил установлению имиджа компании как идейного лидера. Хотя в то время таких терминов никто не применял, по факту это так и было. Идейное лидерство – это именно о публичной позиции эксперта и  законодателя мод. Журнал сыграл важную роль в битве против направления PC-based (Octagon Systems), где Украина (и не только Шнейдер) выиграли несколько лет по сравнению с Россией в принятии современных технологий PLC-SCADA как основного направления развития. Журнал играл не только образовательную роль, но одновременно служил целям лояльности – в нем публиковались лучшие интеграторы и конечные заказчики. Он переиздавался и в России, и многие заказчики в начале 2000-ых «доставали» руководство Шнейдер с требованиями продолжения еще долго после прекращения его выпусков.
• 1999: запуск концепции Transparent Factory (позже – Transparent Ready) – большая кампания стартует (кстати, сразу в после-кризисный год) по применениям технологий встроенных веб-серверов с поддержкой Ethernet TCP/IP. Презентации, семинары, клубы, публикации, поставка 1-го веб-сервера в учебный центр НУХТ… Через пару лет мы увидим применения от разных интеграторов, а Украина – одна из лучших в Восточной Европе в этом направлении. Однако уже в те годы проявляется и более привычная технология на уровне SCADA. «Техинсервис» успешно пользуется удаленным веб-клиентом в приложениях Monitor Pro и «мониторит» таким образом свой завод в Болгарии. С тех пор удаленный мониторинг через веб входит в рабочие практики компании.
• 2001-2004: другой опыт распространения инноваций приходит уже в новой моей роли ответственного за поддержку стран Центральной и Восточной Европы. Из Франции, сидя возле департаментов R&D, взгляд меняется – приходит более ясное и обостренное понимание важности быстрых и синхронных (по разным регионам) запусков новых продуктов. Практически ежегодно компания выпускает новые продукты – от имеющих стратегическое значение (Strategic or Major Launch) до небольших, тактических обновлений существующих линеек. Для руководства Schneider Automation – все это в числе главных KPI и все региональные руководители и продакт-менеджеры должны за них отвечать. Приходится «нажимать» на отстающих или нерадивых, но также мы проводим одно из первых во всей корпорации обучение по продуктовому менеджменту на региональном уровне. Уже тогда ясно, что технологии успешных запусков требуют других знаний, навыков и методик. Большинство продакт менеджеров этому не обучены. Проходит 2 волны обучений.
• 2005: борьба за инновации и успешные запуски новых продуктов продолжается в Российской федерации.   Вернувшись «в поля», я обнаруживаю сильное отставание российских коллег от Европы – большинство продактов, даже имея всю информацию «с Центра» не спешит с подготовкой новых запусков. Продакты тянут с планированием, с переводами на русский, с проведением обучений интеграторов и т.д. После нескольких конфликтов с вовлечением руководства процессы выравниваются и ускоряются. 
• 2006-2008: я перехожу в роль клиента Шнейдер, работаю в инжиниринге, но отношения складываются странно. Происходит частичный обрыв отношений и полный – информационных потоков. Доходит до смешного и грустного одновременно – на крупнейший форум Schneider Automation к своим бывшим сослуживцам во Франции я лечу за свой счет, частным образом. Просто для того, чтобы быть в курсе событий и инноваций. Украинский «Шнейдер» в упор не видит своих «бывших» – даже в роли клиентов. Главное для них «план продаж» и соответствие «своим правилам». Об инновациях, совместном продвижении и т.п. говорить в местном филиале просто не с кем. Позже приходит понимание, что речь не о персоналиях – подобное отношение ко всем «бывшим», то есть мы говорим о неком «корпоративном стандарте».

Настоящее – где же мировые инновации в Украине?

В АППАУ вопросам продуктовых инноваций в промышленных АСУ мы с 2012 года уделяли, возможно, не так много внимания.  Хотя если рассматривать АППАУ как дополнительный информационный канал для своих членов, мы всегда были открыты к сотрудничеству с брендами. Другое дело, что этой информации к нам так и не поступало. Например, большая дискуссия в соц сетях PLC vs DCS пару лет назад показала полное непонимание многими участниками рынка состояния современных DCS и их преимуществ. 

Оживление публичных дискуссий и другое понимание вопросов инноваций пришло после посещения Ганновера в 2014 году. Мировая площадка №1 новых технологий поразила разнообразием и уровнем инноваций, о большинстве из которых в Украине ничего не говорят. Либо говорят в очень узком кругу и настолько «тихо», что об этом мало кто знает. Тогда впервые мы подняли тему Industry 4.0 и так называемых «мега-трендов промышленной автоматизации» на наших семинарах в рамках выставки EIA. 

«Перехват» этой темы ИТ-сектором после ее анонса в Давосе, в январе 2016, пожалуй, лучше всего отражает нынешнюю позицию и положение наших ведущих брендов. По-видимому, они до сих пор считают свое положение устойчивым, а вопросы инноваций третьесортными по отношению к задачам развития бизнеса.  Можно называть много фактов на эту тему – как например, полное отсутствие наших ведущих брендов в крупных бизнес-тусовках и конференциях марта-апреля в Киеве. Можно их детализировать, но количество дополнительной критики вряд ли добавит конструктива в разговор. Мы также видели проблемы с восприятием инноваций на последнем Хакатоне в среде конечных заказчиков – то есть, вроде как бренд их демонстрирует, но заказчик почему-то не видит. 

Еще один звоночек – полный игнор брендами темы европейских стандартов. Снова же, вспоминая 90-ые, именно «Шнейдер Электрик» в те годы был инициатором массового продвижения стандартов программирования PLC MЭK 61131. Где сегодня этот бренд, как впрочем и другие, по отношению к многочисленным и столь нужным нашему рынку стандартам промышленных АСУ? От стандартов сетей и полевых шин, безопасности и эксплуатационной готовности, кибер-безопасности, интеграции АСУ, методик новых разработок и управления проектами и т.п. и т.д. – кто должен вещать обо всем этом рынку? Или же потребителям предлагается и далее пользоваться советскими или российскими ГОСТ-ами?  Ведь в Украине за последние 25 лет практически ничего в этой области не было сделано.

В то же время, все знают, что именно ведущие мировые бренды в своих (развитых) странах являются ключевыми участниками многих ассоциаций, сообществ и технических комитетов по стандартизации, устанавливающих эти стандарты на мировом уровне. Почему же столь разное отношение к ним в Украине?

Все вместе, это позволяет предположить, что темпы проникновения инноваций в области промышленных АСУ – низкие. По-нашему мнению, сегодня Украина отстает от России и других стран Восточной Европы. И это отставание нарастает. Его нельзя объяснить только уровнем инвестиций и малыми бюджетами. Сравнивая ситуацию с концом 90-ых – началом 2000-ых, по уровню инвестиций она вряд ли отличается. Но она кардинально отличается по уровню продвижения инноваций – по крайней мере у того же упомянутого бренда.

Будущее – в сотрудничестве, кооперации и… гражданской позиции

Однако хватит критики. Я более чем уверен, что большинство представителей ведущих брендов в Украине прекрасно понимают важность затронутых вопросов. И многие из них реально много делают, чтобы доносить до наших потребителей лучшее, что есть у них.  У многих есть классические внутренние барьеры – как бюрократия, нехватка ресурсов и рутина.

Но важно осознать, что одиночных попыток энтузиастов мало и общий уровень продвижения инноваций сегодня явно не соответствует ожиданиям потребителей.  Бренды должны кардинально пересмотреть свое отношение к темпам проникновения инноваций на нашем рынке. 

• Во-первых, четко осознать, что ИТ-сектор в ряде случае несет не только возможности, но и угрозы. ИТ-компании – более динамичны по сути, в разы более активны в информационном поле, и поэтому сегодня их влияние на умы и мнения бизнес-сообществ и первых лиц на порядок больше, чем АСУ ТП. Заказчики это прекрасно видят – и тем более, что многие ведущие руководители крупных комбинатов вышли из ИТ. Если ведущие бренды пром АСУ не проснутся, то завтра все, что мы включаем под Industry 4.0 будет захвачено «чистыми» ІТ-брендами, их интеграторами и разработчиками. Эти процессы уже пошли и очень активно. 
• Во-вторых, перестать рассматривать украинский рынок как «дойную корову» и все сводить к плану продаж. Такое высказывание может кого-то покоробить, но как иначе назвать позицию брендов по отношению к общим вопросам развития рынка – в которой сегодня доминируют исключительно краткосрочные, меркантильные интересы.
• В-третьих, понять, что горизонтальное сотрудничество, кооперация и совместное продвижение новых тенденций и направлений – это путь, по которому сегодня идут все передовые сообщества. Нам нужны не только отдельные  красивые «хутора» под вывесками Siemens или Schneider, – нам нужны реально сильные горизонтальные комьюнити, работающие над общими проблемами образования рынка, подготовки кадров и установления новых стандартов. А также – более быстрых темпов инноваций. Я искренне рад, что в нашем сообществе есть такие энтузиасты своего дела как Александр Пупена из НУХТ или Максим Романов из АМКР, но … где же бренды? Во всем, что  делают указанные товарищи – а это масса инициатив, причем публичных, это постоянное зондирование мировых трендов и поиск инноваций, в том числе в области продуктов – не видно даже намека на присутствие в Украине экспертов со среды вендоров.

Конечно, представленный взгляд можно назвать узким, так как он не учитывает роль и позиции других игроков – разработчиков АСУ, интеграторов, ВУЗ-ов и самих заказчиков. Многие из них инноваторы по своей природе и постоянно предлагают новые продукты и решения на своем уровне.

Большая дискуссия на тему инноваций состоится 19 апреля в 11:00 – приглашаем.

 

Юрчак А.В. ген. директор АППАУ

Передумови експорту

Експортна тема підіймається нами 3-ій рік підряд в рамках найбільшої галузевої виставки EIA-2016. 2014 року це було відразу після Майдану і настрій учасників опитування був оптимістичний – більшість гравців, як не дивно, не бачила економічну кризу, що наближається. Відповідно – тема експорту була радше «цікавинкою», і не більше. В 2015 про експорт в ЄС серйозно заговорила більшість аграріїв, постачальників сировини та напівфабрикатів, але набагато менше машинобудівників та інжинірингових компаній. Причини ті ж – інерція та невіра в можливість та необхідність швидкого розвороту зі сходу. До того, більшість продовжували експорт в Росію та СНД, На EIA-2015 виступали наші партнери по сертифікації й великого інтересу в гравців АСУ ця тема не викликала.

Що ж несе нам 2016 і чи зміниться відношення гравців до експорту та експортних можливостей?

Сьогодні для більшості учасників ринку інжинірингових послуг, приладо-машинобудування майже очевидно

1. Економічний 2016 рік в Україні буде провальним як і попередні. Більшість гравців не очікують ніякого росту – ні загального ВВП, ні по окремім галузям.
2. Ринок в Росії закривається – й перше за все, для наших машинобудівників. Загальний експорт машинобудування за 2 роки впав в 9,3 рази (!) – вдумайтесь в цю цифру. Левова частка цього обороту припадала на РФ та країни СНД. І все частіше це падіння стосується постачальників послуг. Скасування ЗВТ з Україною та введення взаємних ембарго на ряд товарів між двома країнами на початку 2016 року сприяють посиленню цього тренду.
3. Окремі локальні інвестиції не змінять загальної картини, а приходу інвесторів й початку справжніх реформ нам треба чекати ще рік як мінімум – допоки не запрацює інший уряд, справді націлений на реформи. 
4. На загал картина державної підтримки виглядає не радісно. За 2 роки в нас так і не з’явилось державне кредитно-експортне агентство, які могли б надавати кредити під нормальні відсотки. Це є часто одна з головних проблем наших машинобудівників. Не з’явились інші спеціалізовані послуги для експортерів і ніяк не покращилась, – а ряді випадків погіршилась робота через закордонні представництва.
5. Також ми бачимо, що навіть ті успішні підприємства, що переорієнтуються на інші ринки мають чисельні перепони у виході: від сертифікації – ліцензій й до організації належного маркетингу. Для більшості організацій малого та середнього бізнесу експорт в нові країни є надто дорогою річчю – їм дуже бракує кадрів та коштів, що реорганізувати свою діяльність в напрямку експорту.
6. Звідси 3 ключові висновки

• Для багатьох представників інжинірингу – машинобудування експорт є або має бути однією з головних стратегій виживання. При цьому мова йде про інші ринки, крім РФ.

• В 2016 держава нічого не запропонує для експортерів – «спасіння тих, хто потопає – це їхня власна проблема»

• Більшість представників бізнесу у вказаних ринках не мають власних ресурсів і не здатні самостійно в короткостроковій перспективі налагодити стабільний експорт своїх послуг та товарів.

Звідси головний посил та ідея – організовувати експорт ми можемо тільки разом, спільними зусиллями на рівні галузевих асоціацій. Саме тому АППАУ запрошує до співпраці всіх гравців високотехнологічних бізнесів, зв’язних з промисловими ІТ, автоматизацією та технологіями.

SWOT-аналіз, ключові питання

Отже, як виглядає наша аналітика з використанням управлінських інструментів, як SWOT-аналіз. Пропонуємо вашій увазі такий об’єднаний варіант для вказаних вище галузей.

Сильні сторони укр. інжинірингу	Слабкі сторони
Потужний (все ще) потенціал: виробничі активи, ресурси, розробки, тощо Велика галузева присутність: де-факто, в нас є пропозиції майже під кожну галузь Непогана загальна репутація українських інженерів у світі, в деяких випадках – імідж просунутої ІТ-нації (завдяки нашому ІТ-сектору) Є чималий досвід експорту в різних гравців. Достатня присутність в країнах СНД (крім РФ)	Нестача коштів та ресурсів на організацію експорту Майже відсутні стратегії експорту та професійний маркетинг, зокрема в області моніторингу можливостей  Пропозиція в більшості випадків слабо адаптована під вимоги високо конкурентних ринків Розрізненість та відсутність будь-якої галузевої взаємодії (як обмін досвідом, використання можливостей міжнародних брендів, що присутні в Україні тощо) Недостатні компетенції – рівень послуг приватних експортних агентств
Ринкові можливості	Загрози
В цілому ряді країн ближнього зарубіжжя існує попит на кращу пропозицію «ціна-якість» Є великі світові контрактори, що завжди шукають якісних, недорогих (по їх мірках) підрядників послуг чи обладнання Є вже велика присутність різноманітних українських брендів та бізнес-кіл закордоном Є чисельні фонди розвинутих країн, в тому числі державні, що постійно проводять тендери на нові об’єкти Є цілий ряд незадіяних агентств та агентів впливу, які (по тим чи іншим причинам) готові допомагати українським експортерам.	Політична та економічна нестабільність в державі. Посилюються загальні тенденції нестабільності в світовому економічному просторі Посилюється в світі  імідж України як Failed State Існує загроза загострення ситуації на Донбасі, а також воєнні конфлікти в інших регіоні Близького сходу.

Прокоментуємо деякі, менш очевидні тези в квадратах слабких сторін та можливостей.

Слабкі сторони

• п.2 – про стратегії та маркетинг: до цього часу ми немає жодного системного збору інформації та моніторингу можливостей на різних закордонних ринках. Немає баз даних, аналітичних звітів тощо – які б допомагали гравцям орієнтуватись щодо можливостей виходу зі своїми пропозиціями на тих чи інших ринках. Ще раз повторимо – мова йде саме про ринки складного приладо- машинобудування, промислові ІТ-АСУТП, та інші інжинірингові послуги.
• п.4 – про взаємодію: 90% ринку АСУ ТП – ІТ належить великим міжнародним брендам. Чимало з них мають програми Global OEM, які передбачають просування – сприяння у виході інтегратора чи машинобудівника в конкретний регіон. Зрозуміло, що ці програми орієнтовані на розвинуті країни і в Україні ці бренди радше займають пасивну позицію. Але навіть на рівні обміну досвідом та контактів вони могли б чимало допомогти українським виробникам та інтеграторам.
• п.5 – про агентства: за останні 2-3 роки на ринку з’явилось чимало експортних агентств та консультантів, що готові допомогти будь-яким експортерам. Але в більшості випадків вони є далекими за своїми компетенціями від специфічних вимог та знання ринків, що розглядаються. Водночас, розуміння предмету експорту є обов’язковим для складних продуктів та послуг

Ринкові можливості

• п.4 – про фонди та закупівлі: В Україні починають діяти програми ЄС Horizon 2020 та COSME, в рамках яких наша спільнота може почати активно працювати з заявками на отримання грантів, при цьому мова йде не про гранти на малі проекти, а на такі, що стосуються сфери високих технологій, міжнародного співробітництва, і, що найбільш важливо – мають комерційний характер. Нарешті ратифіковано угоду про державні закупівлі (WTO GPA), завдяки якій наші компанії зможуть на рівних подаватись на тендери в ЄС, США, Канаді, Японії. Крім того, в самій Україні по лінії ЄС та США наразі проводиться багато тендерів в рамках надання міжнародної допомоги, в тому числі таких, де може знадобиться допомога по лінії інжинірингу (енергоефективність, військові об’єкти).
• п.5 – агентства: Представництво ЄС, USAID, в більшій мірі – посольства низки країн (особливо Індія, Іран, скандинавські країни) налаштовані на співпрацю з українськими експортерами, за умови, що наші компанії зможуть продемонструвати свою здатність якісно працювати (наприклад, через сертифікацію ISO), та доступно пояснять, чим саме вони можуть допомогти тим чи інших країнам. Досить велика кількість закордонних неурядових організацій також можуть допомогти в виході на іноземні ринки (в першу чергу – іноземні організації по розвитку регіонів, торгові палати). В цілому настрій щодо українців (поки що!) позитивний, є налаштованість на партнерські стосунки.

Ключові питання

Отже, що слідує з представленого SWOT-аналізу?

Ключові питання	Чому саме ці питання є ключовими
1.       Як організувати справжній маркетинг?	тому що, а) більшість гравців елементарно не володіють інформацією про ринкові можливості, б) вони не знають ефективних способів входу на ринки, в) не мають спеціалізованого ресурсу і т.п. – все це питання маркетингу
2.       Як (на порядок) покращити взаємодію?	розкриття можливостей – ШВИДКО ТА ЕФЕКТИВНО, – можливе саме через широку взаємодію та співпрацю: з держ. органами, з агентствами, з великими брендами, з іноземними агентами, з  органами сертифікації тощо. Сьогодні ця взаємодія радше на дуже низькому рівні (тому «на порядок»)
3.       Як адаптувати пропозицію до нових ринків?	інжинірингові послуги (на відміну від серійного ОЕМ) є часто слабко-масштабованими та не підлягають широкому тиражуванню.  Й тому адаптація займає чимало сил-ресурсів. Що автоматично знижує їх доступність (одночасно) для інших та різних ринків . Для ЄС є також тема відповідності іншим – більш вимогливим стандартам.
4.       Як налагодити стратегії краудфаундингу?	чимало експортерів не готові платити за послуги експортних агентств – ні психологічно, ні фізично.  І  водночас не мають достатньо власних кваліфікованих ресурсів. Вихід в тому, щоб на галузевому рівні налагоджувати практики краудфаундингу – тобто гуртом фінансувати спільні програми виходу на експорт. Це може в рази здешевлювати реалізацію стратегій та тактик по виходу.

 

АППАУ опрацьовує всі ці питання і частково вже знає відповіді на них. Навіть більше – ряд послуг вже ready-to-use.

Але чи правильні ці питання? Чи є інші? – Спочатку подискутуймо. Запрошуємо на круглий стіл 12 квітня.

Щороку Україна втрачає експорт в Росію та країни СНД. Сектор машинобудування за останні 2 роки  впав в 9(!) разів, металургія – майже в 2 рази. Точні цифри невідомі, але очевидно що цей тренд стосується також інжинірингових компаній. Що натомість?  На фоні падіння внутрішнього ринку в Україні, очевидно, що питання експорту – більш системного, організованого стає ключовим викликом для наших Системних Інтеграторів (СІ) та машинобудівників (ОЕМ).

Програма EXPOREC

Для СІ та ОЕМ АППАУ створила спеціальну програму, кінцевою метою якої є прискорення входу чи переорієнтації наших експортерів в нові географічні регіони та сегменти ринку. 3 кити концепції цієї програми

1. Аутсоурсинг ключових та глибоко спеціалізованих для експорту  послуг – як маркетинг, виявлення попиту та пошук клієнтів, нетворкінг, юридичне обслуговування. Вам не потрібно все це створювати в себе – ми надаємо повний пакет послуг в цих сферах.
2. Спеціалізація саме на продуктах-ринках високих технологій в промисловості – ми знаємо, що таке АСУ ТП та машинобудування
3. Спільно кошт  – СІ та ОЕМ об’єднуються в програмі і тому значно знижують вартість експортних послуг з розрахунку на 1-го учасника програми

Послуги для учасників програми EXPOREC

1. Експортний маркетинг 

o Дослідження ринку, вибір цільових сегментів та клієнтів

o Адаптація пропозиції цінності до конкурентного середовища, меседжи та УТП

o Програми лідогенерації (пошуку потенційних клієнтів): регіональні та по вибраній базі замовників

o Створення спеціалізованого контенту, покращення пропозиції на вашому веб-сайті

2. Розвиток бізнесу – початкові контакти з цільовими клієнтами

o Постійне оновлення баз проектів по регіонам та галузям

o Окрема база даних по грантовим проектам та євро-фондам

o Нетворкінг / база  великих міжнародних генпідрядників

o Площадки держзакупівель

o Партнерські послуги по сертифікації та отриманню ліцензій

3 Інші сервіси

o Юридичне обслуговування (консультації щодо створення зарубіжний філій тощо, супроводження договірної роботи, представництво інтересів в державних органах)

o Мовна підтримка, переклади

o Організація подорожей та В2В– зустрічей на різних рівнях

В наданні вказаних послуг  ми частково розраховуємо на власний ресурс, але також створюємо мережу партнерів з кращих провайдерів вказаних послуг в Україні.

Головні переваги програми

1. Швидкість виходу на нові ринки: за рахунок спеціалізованих, професійних послуг та знання ринків високих технологій ви отримуєте доступ до потенційних замовників набагато швидше.
2. Скрочення витрат на 20-50%: в порівнянні з іншими агентствами чи власними інвестиціями, ви можете значно економити на послугах – особливо враховуючи модель спільно кошту
3. Ефективність доступу до кращих проектів: проектний фокус та база проектів – є головною перевагою програми EXPOREC

Вступ в програму  EXPOREC

Хто може стати учасником програми:

• Системні інтегратори АСУ ТП та ІТ
• Інжинірингові компанії
• Машино-  приладобудівні підприємства
• ІТ-компанії що працюють в області industrial applications

Вартість послуг: програма знаходиться в початковій фазі розгортання, початковий внесок – 20 тис грн. Ця вартість покриває  початкові послуги по створенню сайту, бази міжнародних проектів, адаптації вашої пропозиції та контенту, участь в 3-5 заходах в Україні. Важливо знати, що вартість залежить від їх кількості учасників програми. Чим нас більше – тим дешевша вартість з розрахунку на учасника.

По всім питанням – звертайтесь за е-адресою  igor.gavrylov@appau.org.ua

 

На цьому заході запрошені фахівці обмінювалися досвідом і актуальними напрацюваннями в питаннях контролювання надаваних житлово-комунальних послуг, методологіях управління житлово-комунальним господарством і підготовки фахівців в цьому напрямку.

На правах запрошеної сторони підприємство Інноваційно Технічні Рішення презентувало програмно-апаратні засоби розробки і виробництва підприємства, а також безоплатно передало місцевому осередку Київського Політехнічного Інституту щит управління і диспетчеризації у сфері ЖКГ, за допомогою якого, місцеві студенти і співробітники ВНЗ зможуть змоделювати диспетчерський центр управління ЖКГ для одного будинку. Передбачається інтеграція обладнання щиту Інноваційно Технічних Рішень зі SCADA-системою Genesis64 від Iconics. 

Подарунок був урочисто переданий генеральним директором ТОВ “Інноваційно Технічні Рішення” Левом Ваняном меру міста Славутич Юрію Фомічеву і представнику місцевого осередку НТУУ КПІ Максиму Савельєву.

Матеріали заходу можна переглянути за цим посиланням