Виконавча дирекція АППАУ

26 мая в Днепре состоится Международный Форум «Бизнес и ИТ. Вокруг ЦОД. Вокруг Облака. Вокруг Автоматизации. Вокруг IP», или BIT-2016.

В тематической секции «Вокруг Автоматизации» соберутся ключевые игроки региона – заказчики, интеграторы, поставщики компонентов. АППАУ является информационным партнером Форума. Организатор – независимое агентство CIS Events Group

В прошлые годы докладчиками и спонсорами Форума выступали такие бренды, как Сisco, OBO-Bettermann, Eaton, Ericsson, Schneider Electric, LiveBoard, METZ CONNECT, TE Connectivity, Alcatel-Lucent, ProNET, VMware, Корпорация «IT-Enterprise», ООО «Техэнком», Корпорация «Галактика», РАЙТ ТИМ, ТриоТехнология и другие. В предыдущем Форуме CIS Events Group в Днепропетровске приняли участие более 140 человек – в основном из промышленного сектора региона.

В этому году мы готовим обширную тематическую программу именно на стыке промышленных ИТ и АСУ ТП. Приглашаем докладчиков и партнеров к выступлению на следующие темы в двух категориях:

Категория №1:  Управление активами и MES-системы

• Решения и продукты в категории EAM
• Подходы и решения к построению MES систем
• Продукты и решения для задач ТОиР
• Роль стандартов в оптимизации систем управления предприятием

Категория №2: Industry 4.0 – перспективы развития на украинском рынке

• Industrial Internet of Things (IIoT) 
• Решения для направлений Big Data, Cloud, Mobile technologies в промышленности, энергетике и инфраструктуре
• Digital Factory

Кроме того, в рамках Форума состоится живая дискуссия, точная тематика которой будет определена после сбора пожеланий от посетителей и формирования окончательной программы.

Условия для докладчиков:

• Время доклада – 15-20 мин.
• К участию приглашаются профильные компании (с условиями можно ознакомиться здесь).
• Для докладов, имеющих проблемно-ориентированную направленность, предлагаются специальные условия
• Тему доклада с краткой аннотацией необходимо отправить модератору секции Юрчаку А. В. до 15 апреля на адрес: yurchak.alexandre@appau.org.ua

Предварительная регистрация для посетителей – здесь (участие – бесплатное для конечных потребителей профильных решений – см. «Условия участия»).

 

В ньому описано використання стандарту ISA-88 в розробці проекту з інвестиціями 300 млн доларів США, який дав можливість закінчити проект на  6  тижнів раніше від запланованого часу, досягнувши при цьому кращих показників бюджету та клієнтського задоволення.

Мова йде про проект нового фармацевтичного заводу з керуванням періодичними процесами виробництва (batch control). 

Головна перевага ISA-88 тут полягала в можливості розробки нової концепції  «Драйверу Апарату», яка значно спростила розробку та оптимізувала впровадження.  Драйвер Апарату керує агрегатами   в самому технологічному апараті, а також спільними ресурсами, який апарат використовує для вирішення своїх функціональних потреб. 

Раніше розробники мали чимало проблем зі складною розробкою. Концепція драйверу апарату вирішила частину з них. Вона спростила розробку та зробила її більш «читабельною».

Нова стратегія впровадження базувалась на використанні стандарту ISA-88. Це дозволило приймати багато правильних рішень ще на ранніх етапах проектування і таким чином убезпечило від  критичних  помилок під час заключних стадій проекту. Кінцевою метою було досягнення швидкого виконання і більш структурованої та уніфікованої загальної системи. Завдяки ISA-88  розробка прийняла структурований вигляд, що легко читався, а стратегія впровадження  виключила дорогі неузгодження та прискорила виконання, що в кінцевому рахунку зробило проект успішним.

В кейсі наведено чимало деталей самого стандарту ISA-88, тому його читання та розуміння передбачає ознайомлення з основами стандарту. Рекомендуємо переглянути джерела як, наприклад, ось тут.

Повністю завантажити кейс-стаді Beck можна по цьому посиланню. 

Дякуємо всім нашим колегам, хто залучився до перекладу цього кейс-стаді: ініціація – Олександр Юрчак (АППАУ), перша версія перекладу – Леонід Юрчук (НТТУ «КПІ»), найбільший вклад, остаточна версія та повне синхронізація з усталеними термінами стандарту, який вже є українською мовою – Олександр Пупена (НУХТ).

Закликаємо спільноту надавати нам свої кейс-стаді про впровадження, що базуються на нових, сучасних стандартах та технологіях промислової автоматизації.

 

Все мы жалуемся на отсутствие развития в стране. И отраслей (включая АСУ) – тоже. Но кто должен развивать и двигать эти процессы развития?

Критика АППАУ вендоров последнее время касается ключевой компетенции организаций – налаженных организационных ролей и функции развития бизнеса (business development).

Что такое функция business development

Наверное, всем понятно, что речь о росте продаж, к которым имеют также отношение маркетинг и продажи. Так в чем отличие? Типично, директор или менеджер по развитию бизнеса отличаются от своих коллег по следующему функционалу:

• Период времени: они отвечают за стратегические, среднесрочные показатели роста
• Рыночные возможности: они отвечают за монетизацию и максимизацию роста новых ниш и направлений по отдельным сегментам рынка
• Ключевые партнеры: они концентрируются на максимизации возможностей роста с ключевыми поставщиками, клиентами, а также другими партнерами своей эко-системы – центрами разработок, игроками в этом же сегменте, но с другими продуктами (тема ко-маркетинга) и т.п.
• Они ведут конкретные программы по развитию бизнеса – например, вхождение в новые сегменты рынка или запуск новых инновационных платформ, включающих ряд продуктов

По большому счету, функционал директора по развитию бизнеса не очень отличается от директора по маркетингу. Вместе с тем, реальная ситуация такова, что во многих В2В организациях позиции директора по маркетингу нет вообще, маркетинг-менеджеры выполняют роль логистов, а продакты – это просто инженеры по тех. поддержке. Но даже вводя полноценную должность директора по маркетингу, организации часто сталкиваются с необходимостью ведения дополнительных и более фокусированных видов деятельности по рынкам и сегментам. В Украине и странах СНГ чаще всего это может касаться отраслевого фокуса – этот менеджер должен отлично понимать 3 взаимосвязанные вещи:

1. Технологию и экономику этой отрасли
2. Состояние АСУ – тренды, положение конкурентов, развитие
3. Конкурентное положение своей компании – по отношению к ключевым клиентам, конкурентам и партнерам.

Если кратко резюмировать, то директор по развитию бизнеса – это нечто среднее между чистым маркетингом (коммуникациями) и продажами, имеющий главную роль – развитие бизнеса в среднесрочном периоде и в конкретных направлениях.

Почему это важно для АППАУ

В Украине позиций «директор по развитию бизнеса» мы практически не видим в области АСУ ТП – ни у вендоров, ни у крупных интеграторов. И это большая разница по отношению к РФ, европейским развитым странам, а также по отношению к родственной нам отрасли ИТ. Поэтому наша критика «почему молчат бренды промышленных АСУ» давно вышла на главную причину – да, это проблема лидерства, но связанная в первую очередь с проблемой устаревших или несовершенных структур организаций.

Следствием этого является все остальное – наше постоянное отставание в инновациях, слабые коммуникации и диалог, отсутствие какой–либо внятной позиции по важным вопросам развития и т.д. Следствием также является тот факт, что многие наши собственные инициатвы не находят отклика – в организациях зачастую просто нет человека, кому были бы понятны и близки наши призывы к сотрудничеству. И не только наши – крупные заказчики тоже часто «подвисают» со своими инициативами.

Поэтому для АППАУ крайне важно сформировать этот круг директоров по развитию бизнеса и наращивать их уровень – компетенции. Прежде всего, мы заинтересованы в таком росте среди своих членов.

Наши шаги по выращиванию этой компетенции в организациях

АППАУ  начала свои действия по развитию этой компетенции.

1. Мы рекомендуем всем нашим членам ясно определиться, кто отвечает в их организации за вопросы развития бизнеса в среднесрочном периоде. Обычно такие вещи мы обсуждаем на стратегических сессиях, которые доступны для каждого действительного члена.
2. Мы планируем цикл обучений для директоров (ответственных) по развитию бизнеса.
3. Также этим постом мы запускаем серию публикаций, посвященных вопросам развития бизнеса. В частности, мы часто будем публиковать «бизнес-кейсы», по тем или иным темам развития. Наш 1-ый бизнес-кейс о стандартах: «Стандарты АСУ в Украине – терра инкогнита». 
4. Кроме того этой теме будут посвящены отдельные вебинары.

Если есть встречные предложения с вашей стороны – предлагайте, будем обсуждать.

ЗАГРУЗИТЬ БИЗНЕС КЕЙС №1 – «СТАНДАРТЫ АСУ В УКРАИНЕ – ТЕРРА ИНКОГНИТА»

Ген. директор АППАУ Юрчак А.В.

П.С. Несмотря на доминирующий последнее время в наших публикациях украинский язык, материалы, упомянутые в п. 3 будут идти на русском – прежде всего, в знак признательности моим российским друзьям и коллегам, которые уже внесли огромный вклад в развитие нашего сообщества в Украине путем бескорыстного разделения своих знаний и информации, а также постоянного интереса и поддержания диалога.

АСУ ТП та ІТ – інноваційний контраст

Фото, що йдуть нижче, краще за все передають наші враження та результати від просування теми «Інновації» на ринку АСУ ТП та ІТ. Перша – з нашого семінару 19 квітня на виставці ЕІА-2016

А ось ця – з iForum 20 квітня

Контрасти дійсно вражають.

На виставці ЕІА-2016 – учасники в основному ті, кому за 40. Середній вік  iForum – 25-30. Семінари ЕІА-2016 заледве збирають по 20-30 чол. На iForum було цього року в один день 7500 – мабуть, більше ніж учасників Elcom-EIA разом взятих.  На iForum ми бачили Google, Microsoft, 1С, Яндекс, УКУ, представників міських рад та ОДА Києва, Львова, Одеси, Greencubator, Luxoft і багато інших відомих брендів. А також політиків, депутатів, медійників, експертів. На ЕІА-2016 – жодних інновацій і дуже мало відомих брендів. Таких, що говорили та показували бодай щось про автоматизацію було не більше 5-7. Все інше – це електротехніка.  Але навіть ці 5 чи 7 були байдужими до наших спроб подискутувати тему інновацій в українському секторі АСУ.

Знаю – ви скажете, що ці порівняння не зовсім коректні, враховуючи розміри та темпи розвитку ринків. Водночас, неможливо втриматись від таких порівнянь на фоні повного ігнорування теми інновацій провідними гравцями ринку АСУ ТП. Й тим більше, що iForum мав чимало тем, дотичних до АСУ.

В секції SmartCity свої розробки в АСУ диспетчеризації електроенергії демонстрував Luxoft Energy. Системи українських розробників вже працюють в багатьох містах США та Європи.  А наші спроби залучити в цю секцію до виступів члена АППАУ, світового лідера в цій області були невдалими – наскільки ми зрозуміли, вони просто не домовились з організаторами. Інші розробники з Opower демонстрували ті самі хмарні обчислення, machine learning, просунуту кластерну аналітику в розрахунках електроенергії, і про які періодично йдуть репости в наших групах соц. мереж – як приклади західних трендів. А тут вже в Україні поруч…

Водночас, iForum дещо шокував своєю нерелевантністю. При всій своїй просунутості, в панельній дискусії по Smart City не було не те що представників українських замовників, половина спікерів була далекою від розуміння реальних проблемних речей в українському енергетичному секторі.  Фактично, тут повторилась історія, що ми вже бачили в інших тусовках ІТ – їх сфера впливу поступово розширюється на всі сектори економіки, динаміка аж зашкалює, водночас предметного знання промисловості (енергетики тощо) дуже бракує.

Напрошується висновок, що якби поєднати динаміку, молодість та інноваційність ІТ та знання ринку – технологій АСУ ТП, то…

Чи гудуть мертві бджоли

Як не прикро, але пора сказати, що вендорів – постачальників компонентів та обладнання для промислових АСУ – пора викреслювати з полеміки про інновації. Це не образа й не провокація, а просто кінцевий висновок про їх готовність дискутувати ці речі та спільно іх просувати. Кількість написаних на цю тему постів, особистих запрошень, публічних звернень, дзвінків та розмов, тощо за 3-5 останніх років вже давно зашкалює. І все як горохом об стіну. Питання чи гудуть мертві бджоли можна дискутувати в вузьких наукових кругах, але з практично-побутової точки зору відповідь очевидна.

Очевидно, що тема інновацій в АСУ ТП цікавить вендорів рівно до тієї міри, щоб виграти наступний проект. Ніхто не вірить ні в які Industrie 4.0 – в кращому разі, це йде просто як маніпуляція, в гіршому – як дешеве кліше («і ми теж»). Ні про ніякі сучасні технології, NPL (New Product Launch) або щось подібне, мова в Україні взагалі не йде. Немає жодних спроб покращити ситуацію в сфері просвіти ринку – практично всю роботу по просуванню сучасних стандартів та трендів тягнуть зараз окремі ентузіасти. Звісно, вендори щось друкують в журналах, але це трапляється раз в рік, і зрештою хіба там можна поставити хоч якісь питання? Ніяким чином вендори не проявили і навряд чи будуть проявляти себе навіть в заходах замовників, подібних до Хакатону на АМКР.  «Продати, тільки продати – зараз же і негайно». Це і є весь raison d’etre (сенс існування), рівень мислення та культура інновацій, що демонструють західні бренди в Україні. Й коли ця «велика дійна корова» не доїться, вона стає малоцікавою – й навіть людям, що є українцями…

Тому стратегічно розмовляти з філіями міжнародних брендів про інновації немає сенсу. Можливо і потрібно тільки тактично. Позаяк виключити їх з процесу при їх домінуючій долі ринку і дійсно наявних інноваціях у світі – теж неможливо.

В пошуках лідерів інновацій по напрямках АСУ ТП

Найбільша, на мій погляд, користь з семінару 19 квітня – дискусія з нашими експертами.  Ключову тезу задав Олександр Пупена з НУХТ – «потрібно продовжувати просування інновацій на рівні окремих людей – ентузіастів. Оскільки на рівні брендів – це наразі неможливо. Але крапля камінь точить – ми все одно рухаємось». Виникла дискусія, наскільки це реально і наскільки потужний наш рух. Адже як мінімум 3 роки ми намагаємось в АППАУ «розбудити» експертів ринку по темах сучасних трендів в АСУ – від MES/MOM,  продуктів на стику з ІТ й до кращих практик в системній інтеграції. Вихід з цих спроб поки що низький – й особливо від тих, від кого він найбільше очікувався.

Отже, дивлячись на перелік тем розвитку АСУ постає питання – хто все це має просувати в Україні?

Факти дійсно на сьогодні такі, що найбільшими промоутерами декількох зі вказаних вище напрямків є люди, яких можна перерахувати на пальцях однієї руки. Зокрема, відмітимо все зростаючу активність  Олександра Пупени (відразу по декількох напрямкам) та Олега Михайлова в області Industry 4.0 / IIoT. Останній – де-факто єдиний, хто тримає фронт промислових технологій перед масовою «навалою» ІТ-сектору та бізнес-шкіл використати концепцію 4-ої промислової революції  у власних цілях піару. І які не мають жодного відношення до тієї самої української промисловості.

Але ж хіба не очевидно – що можуть зробити 3-5 ентузіастів? На фоні десятків, якщо не сотень  продакт- та інших менеджерів зі значними маркетинговими бюджетами і сотнями зустрічей в полях?

Звичайно, ці 3-5 людей рухають відповідні теми. Водночас, темпи нашого розвитку є вкрай низькими. І особливо, якщо порівнювати з ІТ чи з західним світом.

На роздоріжжі

Отже, маємо наступну ситуацію. АППАУ – включно з вказаними ентузіастами, – мало не щоквартально виходить з новими пропозиціями. Наразі ми рухаємо консорціум ІІоТ, програму EXPOREC, продовжується робота над популяризацією стандартів, до яких  з подачі колег додається ISO 2240 (виробничі KPI).  Давно крутиться в мізках ініціатива антикорупційного та  антидемпінгового рухів.

Ми впевнені й бачимо, що багато цих речей дуже потрібні нашим кінцевим замовникам, машинобудівникам, інтеграторам.  Взагалі, всі ці розмови про інновації не що інше, як наше намагання знайти кращий, ефективніший шлях до трансформації української промисловості, яка й досі пасе задніх в Європі по більшості своїх виробничих показників. До покращення позицій наших експортерів. До визначення свого місця в глобальному світі високих технологій.

На фоні всього вищевказаного питання союзників стоїть критично. Ми все ще відкриті для розмови з брендами, водночас активніше шукаємо по іншім напрямкам.  ІТ–сектор та найбільш свідомі, великі інтегратори є першими кандидатами.

Наступні наші семінари відбудуться в травні, в Сумах, Харкові, але найбільший – в Дніпропетровську, націлені на них. Водночас, ще є маленька надія, що наші «бджоли-бренди» не зовсім мертві, можливо просто дуже сонні. Тому локальні, тактичні перемовини триватимуть.

Юрчак Олександр.

 

Программа конференции

1. Как выбрать наиболее выгодный рынок для экспорта. Спикер: Дмитрий Роденко, директор и основатель компании «Международная Маркетинговая Группа» 
2. Участие в выставке как самый дешевый выход на рынок другой страны. Спикер: Евгений Шинин, экспорт-менеджер компании “S-Team”
3. Важность планирования выставочной деятельности (как части кампании по продвижению выходу на новые рынки) на примере выставок B2B в пищевой индустрии (ANUGA, GULFOOD, FOOD INGREDIENTS Europe, ALIMENTARIA). Спикер: Владислав Морозов, заместитель директора компании «Интерстарч-Украина»
4. Продвижение экспорта через прямые продажи. Как построить взаимовыгодное долгосрочное сотрудничество с Вашими партнерами? Спикер: наш специальный гость из Латвии Арманд Лисекс, главный менеджер по продажам в компании по продвижению экспорта GatewayBaltic (Латвия)

ТРИ ПРИЧИНЫ ПОСЕТИТЬ КОНФЕРЕНЦИЮ

• Вы узнаете как правильно выбрать наиболее подходящий рынок для экспорта Вашего товара или услуги
• Вы получите ценные рекомендации по безболезненному выходу за рубеж от предпринимателей-экспортеров и экспертов в сфере маркетинга, и выставочной деятельности
• Вы узнаете о тонкостях ведения бизнеса на зарубежных рынках на примерах украинских компаний

Когда:  20 апреля 2016 года, 10:00 — 14:00

Где: ул. Прорезная, 8, м. Крещатик. Конференц-центр «PREMIER HALL»

Условия участия: при оплате до 06.04.2016 г. стоимость мероприятия составляет 400 грн. В день мероприятия — 500 грн.

Для участия в мероприятии просьба ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ.

Спешите! Количество мест ограничено. За дополнительной информацией обращайтесь по телефону (044) 331-14-14, менеджер Алина Кол

 

Главной темой усовершенствований стал пользовательский интерфейс. Были внесены изменения в «иконографию» пакета, доработаны некоторые стандартные экраны, добавлены новые пункты основного меню и т.п.

Так, в соответствии с новыми стандартами дизайна GE, которые можно было оценить по виду и возможностям обновленного сайта, были изменены экран инсталляции, стартовые экраны МЕ и PPS, а также выпадающее окошко «About».

Меню «File» получило новый дизайн и иконки.

 

Еще одно полезное новшество МЕ 9.0 заключается в том, чтобы иметь возможность сжимать объем памяти аппаратной конфигурации в целях PACSystems. Это особенно актуально, если используется интерфейс ввода/вывода PROFINET, когда конфигурационные GSDML файлы могут занимать до 3МБ. На скриншотах внизу представлены отчеты об использовании памяти контроллера без и с различной степенью сжатия аппаратной конфигурации.

 

Версия МЕ, которая была использована для закачки исполняемого модуля в контроллер, теперь высвечивается в окошке «Show Status». Там же указывается дата и время последней загрузки.  

Теперь появилась возможность предварительного просмотра информации о проекте перед его открытием в инструментальной среде. Если выбрать имя проекта в «Навигаторе», то «Инспектор» покажет время, дату и версию МЕ при его создании.

Еще одним улучшением интерфейса можно считать выделение различным цветом ошибок, предупреждений и сообщений в окне обратной связи (Feedback Zone). Теперь тексты ошибок выводятся красным цветом, предупреждений – желтым, а сообщений – синим. Также отдельно выведены численные значения соответствующих счетчиков.

 

Очень полезным свойством новой версии МЕ является возможность экспорта аппаратной конфигурации проекта в CSV файл или генерация отчета, который в последствии можно использовать в качестве закупочной спецификации (Bill of Materials).

 

Более подробно получить информацию и скачать демоверсию можно на сайте здесь 

 

Становлення кафедри інформаційно – вимірювальної техніки і промелектроніки (ІВТ і ПЕ), яка була створена в 1970 році шляхом реорганізації кафедри автоматизації виробничих процесів, починалося під керівництвом завідувача кафедри, д.т.н., проф. Штамбергера Г.А. (з 1968 по 1986 роки).

В різні роки, протягом короткого терміну, кафедру очолювали к.т.н., доценти Маслов В.С., Жуган Л.І. та д.т.н., проф. Николайчук М.Я і Бродин І.С.

З З квітня 1995 року по даний час кафедру очолює д.т.н., проф. Заміховський Л.М. 

 

В 1987 році кафедру ІВТ і ПЕ перейменовано на кафедру «Автоматики і телемеханіки (АіТ)», а в 1995 році кафедру АіТ перейменовано на кафедру «Автоматизованого управління в технічних та організаційних системах (АУ ТС)». У зв’язку з відкриттям на кафедрі нової спеціальності “Комп’ютерні системи та мережі”. У вересні 2001 року кафедра була перейменована на кафедру “Комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики”, а у звязку з ліцензуванням напрямку «Телекомунікації» 15 березня цього року –  на кафедру «Інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем (ІТТС)».

Основні напрямки науково-дослідної роботи:

• методологічні засади побудови систем управління, діагностування та енергозберігаючих систем частотного управління електроприводом для обєктів нафтогазового комплексу;
• методологія побудови складних розподілених WEB-орієнтованих систем управління об’єктами нафтогазового комплексу;
• методи та програмно-апаратні засоби опрацювання сигналів з поліпараметричною інформаційною ентропією;
• концептуальні основи і методологія проектування адаптивних комплексів дистанційного навчання студентів технічних спеціальностей;
• уніфікaція інформаційно-керуючих систем газорозподільних станцій на  базі обладнання Simatic S7 та IP GPRS-технології».

В  2008 році кафедрою була започаткована співпраця між ІФНТУНГ і ДП «Siemens Україна», в рамках якої проводяться сумісні конференції і семінари-навчання в напрямку дослідження, проектування і впровадження енергоощадних технологій у всіх сферах сучасного виробництва, а також організована та обладнана новітніми апаратно-програмними засобами концерну «Siemens» навчальна науково-дослідна лабораторія, загальною площею 284 кв.м., в якій проводиться  підготовка висококваліфікованих фахівців з систем управління  та наукові дослідження в цьому напрямку.

 

Кафедра приймає участь в міжнародному проекті ТЕМПУС 544010-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPHES «Тренінги по технологіям автоматизації» (Training in Automation Technologies for Ukraine – TATU) в рамках якого отримала чотири спеціалізованих мобільних лабораторій (smart lab) німецької компанії «Phoenix Contact». В кінці жовтня 2015 року на базі кафедри було проведено тренінг-навчання з користування мобільними лабораторіями для викладачів вузів, які приймають участь в проекті, а також була проведена координаційна зустріч   членів консорціуму проекту – партнерів з Дюссельдорфського університету прикладних наук (Німеччина), Університету м. Антверпен (Бельгія), Політехнічного університету Валенсії (Іспанія), Фраунгофського інституту промислової інженерії (Німеччина), Одеської національної морської академії, Харківського національного університету радіоелектроніки, Донецького національного технічного університету,  Одеського національного політехнічного університету та працівників кафедри.

 

Наявність таких лабораторій дозволяє студентам ознайомитися з новітніми апаратно-програмними засобами провідних фірм світу, які використовуються  в автоматизованих системах управління різноманітними технологічними процесами і об’єктами, системах «Розумний дім», системах диспетчеризації і контролю та ін.

Практичні і лабораторні  заняття викладачами кафеди проводяться в 4 спеціалізованих лабораторіях та філії кафедри – Долинському ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», Починаючи з 2016-17 навчального року такі заняття будуть проводитися також  в Івано-Франківській філії  ПАТ «Укртелеком».

На базі кафедри більше двох десятків років проводиться Міжнародна міжвузівська школа-семінар «Методи і засоби діагностики в техніці і соціумі», науковим керівником якої є проф. Заміховського Л.М.,  а з 2012 року  – започаткований кафедрою щорічний Всеукраїнський науково-практичний семінар «Сучасні інформаційні технології в дистанційній освіті».

Під керівництвом висококваліфікованих викладачів кафедри студенти займаються науково-дослідною роботою, приймають участь у міжвузівських та міжнародних конференціях і форумах.

 

 

Приняв участие в мастер-классе, вы получите техники и скрипты для успешного решения таких проблем в переговорах:

• Ваши клиенты принимают решение от 2-х месяцев до года, а вы хотите сократить цикл сделки минимум на 30%?
• Ваш товар (услуга) дороже, чем у конкурентов, и нужно уметь обосновывать более высокую стоимость максимально эффективно?
• В процессе переговоров сумма сделки растет, и нужно уметь сохранять доверие клиента?
• У вас много конкурентов, и вы хотите узнать, как без уступок в цене сделать так, чтобы клиенты выбирали именно вас?

На мастер-классе вас ждут конкретные кейсы по продаже:

• облачного решения;
• конвергентной инфраструктуры;
• электронного документооборота;
• системы видео-конференц-связи.

Вы узнаете как эффективно презентовать ІТ-решение и отрабатывать возражения, которые возникают в процессе переговоров с потенциальным заказчиком когда:

• решение дешевле, но не менее качественное, а клиент привык к бренду конкурента;
• решение дороже и высокотехнологичное, а клиент покупает что-то более дешевое, не понимая зачем переплачивать. 

На мастер-классе вы узнаете:

– Как то, что отвечают продавцы на вопрос “Сколько стоит”, может увеличить количество получаемых заявок и просчетов.

– Что можно говорить клиенту, когда он говорит “Я подумаю”, чтобы в 3-5 раз увеличить вероятность продолжения, а не завершения разговора.

– Как одного из 3-х сомневающихся и откладывающих решение клиентов, склонять к сделке уже сейчас.

• Что нужно говорить клиентам, чтобы те из них, кто рассматривает аналогичные предложения от конкурентов по более дешевой цене, все-таки купили у нас и заплатили дороже?
• Как в 2 раза можно уменьшить количество переделок коммерческих презентаций, просчетов, визуализаций и план-проектов?
• Если клиент просит скидку, что можно просить взамен, предоставляя клиенту скидку, идя на уступки.
• Основной механизм для повышения суммы среднего чека.

 

Этот мастер-класс будет полезным для 

– Владельца, генерального директора IT компании, который хочет, чтобы компания зарабатывала в 1,5 – 2,7 раза больше.

– Коммерческого директора, который ищет рабочую систему для повышения продаж дорогих, сложных IT решений, продуктов, услуг.

– Менеджера по работе с ключевыми и корпоративными клиентами, которому предстоит вести важные, сложные переговоры.

– Руководителю отдела обучения, внутреннемуо тренеру, которому нужна новая техника тренировок для роста продаж.

– Руководителю отдела продаж, которому нужно выполнить план и повысить продажи минимум на 30%.

– Продавцу, который ведет переговоры по продажам сложных IT – услуг, дорогих комплексных решений, высокотехнологичного IT оборудования

Программа мастер-класса

Часть 1.

Структуризация данных в головах участников.

• Что такое переговоры, продажи.
• Как нужно проводить переговоры, чтобы клиент дал нам критерии, с помощью которых он принимает решение о выборе того или иного продукта, поставщика.
• Что такое возражения, и как сделать так, чтобы их было минимум и т.д.

Часть 2. 

Интерактивная игра, в которой принимают участие все присутствующие.

Цель игры:

• Показать, какие вопросы нужно задать клиенту, чтобы выяснить его критерии.
• «Притянуть» его к себе, показав, что мы – профессионалы своего дела.
• Научиться презентовать клиенту не продукт, а решение и т.д.

Часть 3. 

Пять переговорных простых и эффективных переговорных техник, которые позволяют выигрывать переговоры.

МАСТЕР-КЛАСС ВЕДЕТ ВАЛЕРИЙ ГЛУБОЧЕНКО

• Создатель системы клонирования лучших продавцов. 
• «Лучший тренер по продажам – 2013, 2015» по версии конференции «B2B Mаster».
• Один из создателей тренингового рынка Украины.
• Cоздатель нескольких НОУ-ХАУ в области переговоров и обучения персонала, автор Sellclones Modell & Methodology и Системы Клонирования Лучших Продавцов.
• Мероприятия Валерия послетили более 25 300 человек.
• Проходил обучение на семинарах и тренингах в Москве, Санкт-Петербурге и Копенгагене (Дания).
• Обучался у международных бизнес-тренеров — Марка де Юлио, Патрика Валтейна (консалтинговая компания «U-MAN», Бельгия) и Майкла Бэнга («Международная Школа Продаж», Англия).
• Имеет сертификат за завершение специального семинара по обучению Консультантов Перформии СНГ.
• Побывал почти на всех континентах Земли, а также посетил все семь новых чудес света.

Время и место проведения:  31 марта, Киев, конференц-зал Digital Future (ул. Донская, 4а)

Стоимость участия – 300 грн.

Чтобы зарегистрироваться на практикум, получить дополнительную информацию, получить реквизиты для оплаты, отправьте запрос на: 

registrator@sellclones.com или позвоните по тел:

+38 (044) 361-30-23

+38 (093) 809-39-06

+38 (067) 779-68-66

+38 (066) 187-80-63

Зарегистрироваться можно здесь http://itnegotiations.sellclones.com/ 

 

Компания Элиус-М создана в апреле 2008 г. Несмотря на экономический кризис, предприятие динамично развивалось и реализовало множество проектов автоматизации в различных отраслях промышленности.

В настоящее время число сотрудников превысило 20 человек.

Специалисты компании “Элиус-М” — профессионалы своего дела, имеют многолетний опыт работы в области электроники, информационных технологий, создания автоматизированных систем управления.

Предоставляемые услуги:

• Проектирование автоматизированных систем управления технологическими процессами. Подборка оптимальных аппаратных и программных компонентов.
• Разработка алгоритмов управления для ПЛК (программируемые логические контроллеры). Прикладное программное обеспечение для SCADA (системы диспетчерского контроля и сбора данных).
• Изготавливление щитов управления на собственной производственно-технической базе.
• Внедрение и сопровождение. Проведение пуско-наладочных работ, гарантийного и послегарантийного обслуживания, как с выездом специалиста на место, так и удалённо.

Основные направления деятельности

Разработка, изготовление, внедрение и сопровождение систем автоматизации технологических процессов и производств в основных отраслях промышленности:

• Нефть и газ
• Энергетика
• Машиностроение
• Производство строительных материалов
• Пищевая промышленность

Внедрение энергосберегающих технологий:

• эффективность ПЧ в энерго и ресурсо-сберегающих технологиях
• области применения высоковольтных ПЧ

Реализованные проекты

На сегодняшний день проекты реализованы  у более 100 заказчиков,  которые представлены в нефтегазовой, металлургической, космической, химической, энергетической, пищевой и других отраслях:

• Реконструкция и расширение Алматинской ТЭЦ-2 АО «АлЭС». Бойлерная (включая коллекторную, аккумуляторные баки сетевой воды и ВПУ) Программно–технический комплекс АСУТП ТЭЦ-2 г.Алматы, Республика Казахстан
• Организация реверсного транспорта газа по магистральному газопроводу «Средняя Азия-Центр» Республика Казахстан
• Система учета мазута на мазутных баках ЗТК АЛЭС  г .Алматы
• Удаленная визуализация автоматизированных объектов месторождения «Нуралы» ТОО «СП «Казгермунай» Республика Казахстан
• Система управления установки «Бишофит М – 4», ООО «Укрпериклаз» , г. Нежин, Украина
• ЗАО «Баштанский сырзавод», ТМ «Славия» г.Баштанка, Николаевская область, Украина
• Автоматизация производственных линий кирпичного завода ООО «Керамейя», г.Сумы, Украина
• Система управления термическими печами:  ПАО «Днепропетровский стрелочный завод»,  ООО «Керченский стрелочный завод», Украина
• Нагревательные печи ЧАО «Криворожский завод горного оборудования» г. Кривой рог, Украина
• Комплекс по хранению и переработке зерна
• Система управления насосами типа ЦНС
• Мини-НПЗ на 25000 т. нефти в год г.Лебедин, Сумская область, Украина
• Система контроля и управления производства подсолнечного масла на ООО «Импульс» г. Сумы, Украина
• Система автоматизированного управления нагревательным котлом КВГМ-100, КСПУ г. Сумы
• Система автоматического управления АГНКС с одним компрессором, прямоточной осушкой и газораспределительным блоком
• Система автоматического управления воздушной двухкомпрессорной станцией.
• Система автоматики для линии по производству поротона.
• Система автоматизированного управления туннельными сушилами кирпичного завода
• И многое другое.

Специалистами компании “Элиус-М” учитываются все особенности автоматизируемого объекта и требования заказчика. Все задачи решаются в срок и с высоким качеством исполнения.

Больше информации на сайте компании 

 

Він зауважив, що проблема України в її «сировинності». Україна навіть в галузі інформаційних технологій експортує сировину: оутсорсинг, тестінг, зародки стартапів. Тобто, сировину, з якої вже, наприклад, в США роблять готовий продукт, який, власне, і продається. Тобто і тут, в хайтеку, ми майже не створюємо готовий продукт. Гарне і слушне спостереження. 

Але мене завжди в таких випадках цікавить відповідь на питання ЧОМУ? Чому, навіть в молодій і перспективній галузі, де ми маємо безліч толкових спеціалістів, ми так неефективно їх використовуємо?

Відповідь знайшлась у мене в пошті. І прийшла вона саме з галузі інформаційних технологій.

Всі знають, що в квітні в Україні проходить щорічний IForum. Потужний захід, найбільша у Східній Європі тусовка айтішників і пов’язаних з ними зацікавлених.

В силу особистої зацікавленості новими технологіями, певною обізнаністю в темі, я вирішив виступити на цьому форумі. Річ у тім, що в рамках АППАУ (Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України) ми вже давно дискутуємо і вивчаємо тему впливу Інтернету речей (ІоТ) на розвиток промисловості, автоматизації і, загалом, Індустріальної революції. Тобто нам є що розказати про інтернет технології в промисловості. Адже, якісні технології в решті решт стають продуктом, який продається.

Я уважно вивчив програму заходу, назви потоків. Визначив для себе, що технології промислового інтернету (ІІоТ) є інтернет-технологіями. Там ще є цікавий розділ про смарт-сіті – але, виходячи з інформації, той розділ більше про міські смарт-примочки.

Відправив на сайт заявку. Не буду вдаватися в деталі, процитую дещо з відповідей:

«На жаль, ця тема не зовсім підходить саме для потоку Технологій. Наші відвідувачі – це перш за все розробники ПЗ у загальному сенсі (програмери, team lead’и, HTML дизайнери, тощо). Для них більш цікавою була б не доповідь про IoT / IIoT взагалі, а краще про які-небудь інструменти, що дозволять використати ці технології у своїх проектах. Тобто, не про те “що” таке IIoT, а “як” з ним працювати».

І ще:

«Не впевнений, чи буде там хоч один розробник, який щось робить для промислових АСУ. Тобто, тут питання не в тому, чи цікава та корисна ваша доповідь взагалі, а в тому, чи цікава та корисна вона буде саме для тої аудиторії, що збереться на iForum. Цілком згодний, що питання “для чого/кого”, або “що саме” навіть більш важливі ніж “як”. І такі питання у нас розглядаються, але трохи на інших потоках: Бізнес, Стартапи. (Сергей Корж, Ведучий потоку технологій iForum»)

Щиро кажучи, не знайшовся, що відповісти. Я пропоную людям, за аналогією, технологію будівництва, хочу показати, кому, де, скільки і яких споруд буде потрібно завтра, а вони мені відповідають, що їх цікавить сам процес мурування стін, а ще краще, гарна бетономішалка.

Послали наші промислові інтернет-технології в купі з АСУ в стартапи. Безумовно, я дивився на потік «бізнес» і «стартапи». Там море модних «фішок» і доповідей на тему, як «запітчити» інвестиції. А в потоці «технології» – багато дійсно цікавого, але, переважно, про те, як навчитись бути «сировиною», яку, можливо, ще якийсь час можна буде експортувати. Поки, які-небудь інші молоді й амбітні не навчаться програмерству за дешевші, ніж українці, гроші. Адже, шановні «програмери» не цікавляться, на думку пана Сергія Коржа, питанням, що буде зроблено з тією сировиною, яку вони поки що за непогані гроші продають комусь кудись. Навіть «стартаперів» навчають тому, що ціль не продукт. Ціль – отримати інвестиції, продати свою сировину.

І я їх не засуджую. Бізнес є бізнес і кожний влаштовується, як може. Я радий, що зіткнувся з цією проблемою і, схоже, побачив певний її корінь. Не в усьому винен корумпований уряд, кляті москалі і підступні імперіалісти))

Маю з вище викладеного декілька висновків, як на мене, корисні обом спільнотам. ІТ і АСУТП. І не тільки їм.

1. Відкрита до світу АйТі спільнота, виявляється, не розуміє і не бачить промисловості. І не тільки промисловості. Вони налагодили свій «сировинний» експорт і, як 10 років тому металурги, почивають на лаврах, не розширюють кругозір.
2. Спеціалісти з промислових АСУ заздрять поточним успіхам АйТі Але, схоже, не відвідують подібні заходи, щоб подивитись, що цікавого можна використати в АСУ ТП. Принаймні їх там не знають. Та й не чекають. Тільки в якості поповнення армії «програмерів».
3. IForum використовує модні тренди. Анонсують «смарт сіті» і смарт-технології. Але, при цьому, не чекають на колег, які, насправді, цими технологіями професійно займаються давно. Часто ці «смарт речі», насправді, «винайдений вкотре велосипед».
4. Світовий тренд – саме поєднання досягнень сучасних інформаційних технологій і технологій промисловості. Саме поєднавши розумні голови, досвід і нові технології, навчившись робити з своїх ідей продукт, українці мають шанс зробити якісний, «квантовий стрибок» з сировинного захолустя в тигри, або леви світу 4.0
5. І, нарешті, чому ми, спільнота промислових АСУ, не організуємо такий самий потужний Форум? Або, краще, не приєднаємося до нього своїми потоками, підсилимо дискусію практикою і націленістю на готовий продукт? Зробімо це!

В США є Industrial Internet Consortium, німці вже декілька років тому створили національну платформу Industrie 4.0, Світовий Економічний Форум в Давосі заявив, що Четверта Індустріальна Революція вже сталась.

Це означає, що нам, українцям, які зайняті в високотехнологічних галузях, таких, як IT, АСУ, Електроніка, Аерокосмічна галузь і т.п. треба теж об’єднати зусилля і працювати над своїм майбутнім.

Почнемо знизу. Не чекаймо, поки закінчаться перманентні урядові кризи, вибори і т.п. Нам своє робити!

Перестати бути сировиною можемо тільки ми самі.

«Сировинність», як бідність і розруха – в головах.

Олег Михайлов, Директор з розвитку АППАУ