До нас активно приєднуються нові учасники. На минулому тижні це був Івано-Франківський технічний університет нафти й газу, Харківський авіаційний інститут, а також 2 інтегратори – «Еліус М» з Сум та «Блюменбеккер-Україна», філія відомої німецької інжинірингової компанії. Отже, науковий, просвітній та інжиніринговий потенціал нашої спільноти став ще вищим.
Водночас, вебінар 16 березня гостро підняв тему комунікацій – АППАУ ставить це внутрішнім викликом №1 у всіх нових ініціативах. Для нас майже очевидно, що без співпраці ВНЗ, інтеграторів та вендорів, а також зовнішніх спеціалізованих провайдерів послуг (консалтинг, тренінги, сервіси) неможливо відповісти на виклики, що ми ставимо перед EXport ORiented Engineering Society. Ця нова програма АППАУ EXORES, – тобто по створенню експортно-орієнтованої інжинірингової спільноти, – має чітко приймати та відповідати на головні виклики, як ми їх зараз бачимо в експорті інжинірингових послуг:
- Сучасне проектне управління
- Типові, тиражовані рішення
- Інноваційна культура інтеграторів
- Сучасний маркетинг, продажі та розвиток бізнесу
На вебінарі ми говорили, що це досить складні виклики і відповідати на них без співпраці важко. Як приклад, я згадав, що ми рухаємось в напрямку Індастрі 4.0, і чимало замовників вже сьогодні дуже чутливі до цих технологій та готові їх сприймати. Водночас, показуючи вже наявні напрацювання та перспективи Machine2Machine dialogue фіналіста останнього Хакатону, ми до цього часу не можемо вирішити завдання початківців в будь-якій технологічній сфері – навчитись комунікувати між собою. Слайди № 8-9 цієї презентації з вебінару показують як мав би відбуватись діалог в трійці «Свєта (партнер) – Даша (вендор) – Маша (інтегратор)», та як він (не) відбувається насправді. Роблячи такі висновки, ми базувались на простих та очевидних власних спостереженнях. Як те, що з 20+ членів АППАУ, свої новини нам дає в кращому випадку 1. Тобто, якщо ви найчастіше бачите в наших випусках новини від ПГ «Техінсервіс», то причина не в якихось преференціях, а в тому, що маркетинг-менеджер “Техінсервіс” Ірина Постолатій просто виконує свою роботу. Водночас, ми з подивом взнали в січні, що майже жоден з наших інтеграторів не веде розсилки до своїх клієнтів – кінцевих замовників. Тобто, навіть якщо вендор його засипле інноваційними пропозиціями та конкретними рішеннями, шансів що про це взнає кінцевий замовник – мало. Чи не тому ми мали той прецедент на Хакатоні, що команди замовника жодним словом не згадали про конкретні інноваційні розробки вендоірв чи інтеграторів? Виходить, що Інтегратори реально блокують сьогодні потік знань до замовників, і це ще одна ознака їх консервативності, про що ми говорили на вебінарі. З іншого боку – вендори не набагато кращі, – я наводив на вебінарі свіжий випадок, коли інтегратор відомого вендора не знає про потужну технологію (того ж масштабування), що з’явилась в Європі 2 роки тому.
З інших новин-рефлексій тижня. 15 березня відбувся цікавий круглий стіл в бізнес-школі МІМ «Четверта промислова революція: унікальний шанс чи загроза для України». На ньому в якості учасників були присутні ми з Олегом Михайловим. Спікерами круглого столу були ряд відомих депутатів, урядовців, бізнесменів, відомих осіб ІТ-сектору, біотехнології, фізики. Спочатку нам було приємно, що тема Industry 4.0 – тобто, наша рідна АСУ-шна, – має вже такий розголос в Україні. Яке ж було наше здивування та розчарування, коли ми вияснили, що під цим прапором кожен говорить про своє – але тільки не про Індастрі 4.0. Організатори явно не підготувались і одночасно «підставили» ряд поважних осіб. Водночас, питання яке виникло у нас з Олегом – а чому ж самі гравці ринку АСУ, – перш за все, відомі міжнародні бренди, мовчать? Чому ми разом дозволяємо піаритись на нашій темі кому завгодно і при цьому робити повну профанацію важливого світового тренду в національному масштабі?
До курйозів з ІТ та з комунікаціями додалась ще відмова організаторів Інтернет-форуму прийняти нашу заявку про виступ на тему IIoT в секції «Smart city/technology». Ця найбільша подія в Інтернет-технологіях, що традиційно проходить в квітні збирає тисячі розробників та користувачів Інтернету з різних областей. На жаль, як виявилось – не з промисловості. Разом ці дві події та рефлексії вилились в перший блог Олега Михайлова – «НЕ БУТИ СИРОВИНОЮ». Олег дуже правильно ставить питання про вторинність наших промислових тем для все більш домінуючого у всіх сферах ІТ-сектору і водночас… про вторинність самого українського ІТ-сектору щодо глобальних ринків. Це дійсно новий погляд на речі на фоні нашої загальної пафосної риторики про «просунутість» ІТ. Водночас Олег ставить питання й про те, а чому ми самі не можемо робити подібні форуми – але саме про Industrial Iot (IIoT), об’єднуючи при цьому наші найбільш технологічні галузі – хоча б з тих, хто ще живий?
З інших ініціатив та гарних новин згадаю про потужний обмін всередині нашої команди EXORES, який ініціював Ігор Гаврилов – наш новий юрисконсульт АППАУ. Ігор буквально завалив нас новинами про цікаві проекти в Україні та закордоном, чимало з яких дотичні до наших промислових АСУ. Через тиждень-два ми випустимо для членів АППАУ спеціальний аналітичний звіт на цю тему.
********
Власне, це все що було цікавого на минулому тижні. Як резюме – ми бачимо великі можливості та потенціал розвитку бізнесу. В нових проектах як в Україні, так і закордоном. Ці можливості з’являються саме через обміни та комунікації всередині тісних, злагоджених команд – і на стиках різних царин знань та галузей. Наприклад, УркНДЦН інформував нас, що технічний комітет №62 (той самий який мав би відповідати за ISA 88,95) де-факто не функціонує, і що буде створюватись новий. Для наших членів та інших учасників ринку, це – унікальний шанс самим швидко прискорити встановлення сучасної нормативної бази АСУ ТП в Україні. Ряд інших комунікацій, що відбувся з нашими урядовими та міжнародними представництвами також показують, що можливості з’являються, – але якщо над ними працювати разом.
От все це – й на фоні того стану комунікацій, що приведений на початку цього посту, – й викликає нашу тривогу. Комунікації та здатність вести діалог є сьогодні найбільшим бар’єром в нашій спільноті. Як не дивно, це найбільше стосується вендорів – міжнародних брендів. Саме на них були найбільші сподівання від початку діяльності асоціації. І саме вони й досі мовчать. Чому на фоні технологій 21-го століття ми маємо комунікації серед учасників ринку з 20-го, а то й – з 19-го?
Отже, наш спільний takeway (шлях – напрямок дій) – один для всіх. Це постійне, невпинне покращення комунікацій на всіх рівнях. Ми ніколи не виростемо як спільнота, ми не зможемо нікому нічого доказати про свої здобутки, ми не зможемо позиціонуватися на високому рівні в бізнес-середовищі – якщо ми РАЗОМ не включимо відповідні комунікації. І зайве говорити, що без цього не може бути ніякого національного чи тим більше міжнародного лідерства наших учасників ринку. В будь-якій сфері.
Юрчак Олександр
Подібні публікації:
– Голос вендора – почему это так важно
– Завдання інноваторів – демонструвати свою віру
– Слабый голос вендора – это проблема лидерства
