В підсумках 2016 ми вже відзначили головні події, що задавали напрямки та темпи нашого розвитку в минулому році. Ці підсумки не можуть бути повними без головних фігурантів – людей та компаній, які на нашу думку внесли найбільший вклад в розвиток промислової автоматизації країни. Разом в нас вийшло 7 номінацій та 12 компаній.
Важливо зазначити, що членство в АППАУ не було критерієм нашого вибору, але звісно ми виходили з наявності інформації про наших переможців.
Олександр Пупена, доцент кафедри АКІТ, НУХТ – в силу різних активностей може претендувати відразу на декілька номінацій, – від стандартів ISA й до залучення інженерної спільноти. Ми вибрали номінацію «За вірністьулюбленій справі» – мало хто з інших наших інноваторів настільки послідовно та системно підходить до вивчення та популяризації нових напрямків в пром. АСУ.
Максим Романов, директор АСУТП з АМКР – також може мати декілька титулів, – як мінімум це був найактивніший публічний End User в 2016. Але наша номінація інша – «Лідер року» й без зайвих уточнень. Лідерство Максима дійсно проявлялось в декількох напрямках – від Хакатонів й до 4.0, публічній активності на конференціях та мало вплив на велике коло залучених осіб – вендорів, інтеграторів, ВНЗ, міжнародних партнерів, а також на АППАУ.
«Лідер українського інжинірингу»– належить по праву Виробничій групі “Техінсервіс”. Компанія знову продемонструвала вищий клас в масштабних реалізаціях в Алжирі, Болгарії, Казахстані та Україні. Особливо ми виділяємо запуск нової браго-ректифікаційної установки на болгарському спиртовому заводі, де клієнт отримав етиловий спирт з концентрацією етанолу 99,9 %, що за якістю (відсутністю домішок) перевищує всі європейські та вітчизняні стандарти. Це дозволило замовнику вийти на новий ринок високомаржинальних продуктів для фармакології, разом з тим отримати найнижчі значення питомої витрати енергоносіїв при виробництві спирту.
В категорії «Краще рішення в Індустрії 4.0» ми маємо вже достатній вибір лідерів. Наш вибір «Кращий кейс 4.0» належить компанії Kaeser Kompressoren. Генеральний директор Олег Кисилевський особисто представляв його на декількох великих конференціях, а також надав детальні матеріали українською. Важливо зазначити в цьому кейсі не тільки технічні рішення 4.0, але й іншу ознаку 4-ої промислової – зміну бізнес-моделі. Титул «Українські інноватори 4.0» ми віддаємо відразу декільком компаніям – інтеграторам, – Інфоком Лтд, uMuni, IT-Enterprise та знову АМКР. Кожна з них по своєму демонструвала технології 4.0 в дії і саме в промислових секторах – застосуваннях. Окремо ми хочемо відзначити HUB 4.0 – партнера, який найбільше сприяв розвитку та популяризації теми 4.0 як з нами, так і самостійно.
«Кафедра року» – наш приз симпатій в категорії ВНЗ належить кафедрі АТЕП/КПІ. Кафедра, що завжди була поміж кращих національних кафедр АКІТ, цього року продемонструвала ще й справжній характер та амбіції лідерства, приймаючи критику АППАУ щодо адекватності змін в ВНЗ та необхідності внутрішньої консолідації, як справжній виклик.
«Буревісник 2016» – саме в позитивному сенсі та як такий, що підштовхує до змін, ми виділяємо компанію «Блюменбеккер-Україна» та його керівників Олександра Карпія та Олександра Грошева. Вони започаткували та розвинули тему «голодних ігор», де вперше гостро та в публічній площині звучать питання падіння довіри всіх до всіх, та безпрецедентний рівень цінової конкуренції на вітчизняному ринку АСУ ТП. Тема стала предметом обговорення та консолідації спочатку інтеграторів, а потім й вендорів, й сприяла частковому прогресу цієї спільної проблеми ринку.
Номінацію «За сталий розвиток» ми віддаємо відразу 2-м компаніям – вендорам, членам АППАУ – «Фесто-Україна» та «Фенікс Контакт Україна». На відміну від інших філій міжнародних компаній, вони послідовно та системно інвестують в освіту та просвіту ринку, а також підтримують ВНЗ та спільноту АППАУ в різноманітних заходах.
Наш безіменний приз – «За стимул до розвитку» належить чисельним представникам ІТ-галузі. Українська ІТ-галузь стала бенчмарком для промислової автоматизації як щодо розвитку технологій, так і в чисельних бізнес-практиках – від просвіти-освіти ринку, роботи з ВНЗ, маркетингу, впливу на уряд тощо. Й вони були першими та найбільш чисельними представниками в нашому спільному русі «Індустрія 4.0 в Україні».
Разом з нашими номінантами ми демонстрували ринку переваги об’єднаної спільноти, – перш за все у встановленні професійних стандартів розвитку ринку, але також в нівелюванні загроз та кризових явищ та в темпах просування нових технологій. Тому щирі вітання нашим переможцям!
Вручення почесних дипломів «Номінація року АППАУ» відбудеться на відкритих звітно-виборних зборах АППАУ, 18 січня в Києві.
В начале года каждая отрасль пестрит прогнозами на год. Это давно уже стало традицией на большинстве рынков. Но традицией не просто модной, но и очень полезной – ведь именно в это время большинство участников каждого рынка определяются со своими планами на год.
Точные прогнозы от авторитетных источников помогают им лучше сориентироваться и спланировать свои действия. Как ни странно, гугл не находит ссылок на прогнозы от ведущих брендов промышленной автоматизации. В целом и на поверхности, прогнозов на 2017 по запросам industrial automation и control system на порядки меньше, чем в ИТ или в диджитал. Есть также большие отличия между американскими и европейскими источниками – в США мы всего находим гораздо больше. И, естественно, с упоминанием местных лидеров. Нет сомнений, что все эти прогнозы есть у всех крупных вендоров, но вероятно все это где-то глубоко в корпоративных пирамидах.
Итак, вот что мы нашли быстрым поиском, потратив на это пару часов.
Automation World отмечает растущую роль в 2017 интернета вещей, умных датчиков, аналитики больших данных, технологий дополненной реальности. Относительно новыми в этом обзоре выглядят в этом 2 тренда – рост количества и влияния различных программных продуктов, и возможности их интеграции через АPI. А также рост wearable – переносимых гаджетов, уже получивших огромную популярность на потребительских рынках, и сегодня все больше входящих в промышленные среды.
Forrester дает хороший обзор трендов по IoT и в контексте промышленных применений вспоминает 10 промышленных вендоров, как Rockwell Automation с Cisco, которые выведут в 2017 свои первые IoT enabled устройства.
Copa-Data (UK) расширяет тему 4.0 следующими 3-мя ключевым трендами на 2017
Машинное обучение увеличит точность на каждой фазе производственных операций. Особенно это будет явно в тех производствах, где уже накоплено большое количество данных. Потенциал особенно большой для задач автоматизированного контроля качества, обнаружения сбоев, а также улучшения продуктивности и эффективности. При этом авторы ссылаются на данные исследований от института стандартов (NITS), согласно которому машинное обучение способно увеличить производственные мощности на 20% и снизить потребление сырья на 4%.
Модульность– как ответ на требования по рост гибкости. Все быстрее изменяющиеся потребности рынков и клиентов, вынуждают производства предлагать бОльший портфель продуктов без изменения качества и характеристик. Это означает, что требования к гибкости и скорости перенастройки производственных операций будут также расти. Ответ на эти вызовы – модульные архитектуры производственных машин – установок, способных беспрепятственно общаться между собой и с разными уровнями производства. Безусловно, все эти требования относятся и к решениям автоматизации – именно они отвечают за «умность» машин и их способность общаться.
SCADA – больше, чем просто сбор и визуализация данных. SCADA давно играет ключевую роль в умном производстве. Но сегодня мы видим значительно возросшие требования к аналитическим функциямSCADA. Интеграция предиктивной аналитики – это главное из них. Но речь в этом контексте не только о новых или более продвинутых инсайтах в поведение машин и технологий. Вместе с облачными решениями больших данных, SCADA системы могут предоставлять оператору расширенные возможности доступа и управления с любой локации, что значительно расширяет опции управления.
В то же время, уход в облачные решения тянет за собой проблемы безопасности. И хотя многие рассматривают это как серьезный барьер, он вряд ли остановит общий тренд ухода в облако. Поставщики просто будут решать эти проблемы на уровне SCADA и сетевых обменов.
Традиционные поставщики PLC/DCS будут расширять свои предложения главным образом в области ПО и в сторону MES, PLM, ERP. Hardware становиться слишком коммодитизированным, чтобы искать в нем различия. Поэтому эти поставщики будут уходить в расширение библиотек и специализированных решений по отраслям.
В свою очередь, вендоры заходящие с уровня MES промышленных предприятий, будут расширяться также в сторону ERP & PLM, используя политики приобретений и партнерств.
Большинство решений ERP, PLM, MES, SCADA уходят в облачные платформы – а это значит ускорениеальянсов между производителями как на уровне ОТ, так и IT.
Много поставщиков низовой автоматики также двинуться «вверх» – в сторону PLC/DCS – это особенно заметно под влиянием китайских производителей уже использующими эти стратегии. Китайцы – в отличие от мировых производителей, акцентирующих на софте – нашли много возможностей войти на уровень низовой автоматики и увеличить там свою долю. Чтобы противостоять этой угрозе традиционные поставщики будут увеличивать в своих портфелях число новых приобретенных вендоров низовой автоматики и все также дифференцироваться за счет софта с упором на вертикальные, отраслевые решения.
В целом, продвижение решений hardware – как главного УТП, – выглядит устаревшей сегодня стратегией. Переход в к софту – как источнику главного конкурентного преимущества, будет ускоряться в 2017. Именно по этому пути идет большинство компаний – вендоров промышленной автоматизации.
В целом, все источники говорят о том, что технологии Индустрии 4.0 становятся определяющими для промышленной автоматизации. А у них доминируют разговоры об интернете вещей. Все это значит для нас в АППАУ, что мы не зря приложили столько усилий для продвижения 4.0 на нашем рынке в 2016. Идти в ногу со временем не только приятно – похоже на то, что те, кто не хочет так делать, завтра просто будут вынуждены уходить с рынка. У нас уже есть инноваторы, которым есть, что предложить рынку.
Касаясь маркетинговых аспектов конкурентной борьбы между промышленными производителями, хороший обзор – и далеко выходящий за рамки технологий, – дает Matthews intelligence. В дополнение ко многим вещам, уже сказанным выше, отметим тенденции как:
Растущая персонализация – особенно это заметно уже в пищевой промышленности, которая может настраивать выпуск продуктов под малые группы потребителей
Рост он-лайн платформ и глобализация заставят производителей полностью пересмотреть традиционные методы продаж. Amazon, Alibaba, GS1 уже популярны и на рынке промышленных производителей.
Продолжится рост стартапов, как лучшего пути инноваций – и крупные компании продолжат покупать наиболее инновационные из них
Автоматизация и интегрированные коммуникации – фокус на этом особенно ясный в пищевой и перерабатывающие, где высокие требования по производительности, безопасности и гибкости перенастройки. Здесь приводятся цитаты менеджеров Rockwell Automation о том, что избыточность данных на разных уровнях предприятия ускорит вход инноваций, которые позволяют быстрее принимать правильные решения.
Под угрозой коммодитизации и новых он-лайн каналов компании еще больше будут фокусироваться на построении мощных, привлекательных имиджей своих брендов, способных удерживать потребителей
В итоге, заключает Matthews, производственные стратегии будут нацелены тотальную автоматизацию, лучшую персонализацию, построение мощных брендов и инновации через привлечение новых стратапов и умов.
Насколько эта информация полезна для вас и каковы ваши прогнозы на 2017? чего вы ожидаете от технологий и от наших игроков рынка?
До руху «Індустрія 4.0 в Україні» приєдналась компанія PLVision. PLVision надає професійні послуги з розробки і тестування програмного забезпечення у сферах Industrial IoT та Computer Networking.
Офіси компанії розташовані у Львові, Одесі та Кракові. У колектив PLVision входить приблизно 140 працівників.
Історія PLVision налічує дев’ять років плідної співпраці із провідними гравцями ринку мережевих технологій, а також із інноваційними стартапами. PLVision володіє без перебільшень унікальними на українському ринку знаннями та досвідом у своїй галузі, що зумовлено вузьконаправленою та високотехнологічною спеціалізацією проектів. У сфері Industrial IoT компанія надає послуги із розробки комплексних індивідуальних рішень, експертного консалтингу та розробки і підтримки програмних продуктів.
Детальніше про рішення PLVision у сфері IoT та Industry 4.0 читайте на сайті компанії.
В публічному звіті АППАУ за 2016 рік є окремий розділ, що презентує аналітичний доробок асоціації – він заслуговує окремого розгляду для всіх гравців ринку. Публікуємо повністю цей розділ з невеличкими коментарями – доповненнями, а також даємо посилання на свіжий вебінар на цю тему.
На протязі 2016 АППАУ публікувала багато аналітичних статей. Більшість нашої аналітики базується на ринковій інформації – опитуваннях, зустрічах, свідченнях учасників, фактах тощо. Чимало з наших інсайтів та висновків ще не до кінця усвідомлені гравцями ринку (зрештою та й нами), але ми ясно зрозуміли, що речі, про які нижче, мають довгостроковий характер – мова про суттєві фактори впливу – явища та тенденції, що й надалі будутьключовими для всіх гравців в розвитку ринку. Більша частина з них є загрозами – що властиво для ситуації кризи та стагнації ринку на даному етапі, менша частина – можливостями. В доповненнях спеціально до цієї статті ми говоримо не тільки про усвідомлення цих загроз, як викликів – але й про реакцію, – адже вибір завжди є.
1. Остаточне встановлення та домінування «голодних ігор» в відносинах гравців
Паростки цього феномену ми бачимо на початку 2016 в звіті «Критерії якості» – наші респонденти відмічають, що вимоги ростуть, але замовники не хочуть або не здатні оплачувати відповідні пропозиції ринку.
На серпневій зустрічі – учасники обговорюють 3 головні сценарії «ігор» та шукають рішення
Цей звіт відмічає перехід влади в закупівельних центрах (від технічних директорів) на сторону відділів закупівель, а також масове використання замовниками детальної проектної пропозиції, наданої одним з учасників для того, щоб збільшити конкуренцію в лотах на закупівлю обладнання між багатьма іншими і, таким чином, знизити ціну. Далі в 2016 тема кризи, жорсткої конкуренції «без правил», падіння довіри проходить червоною ниткою через ряд заходів та публікацій АППАУ. Розгортанню цієї тенденції також сприяв ріст е-закупівель. Тема «голодних ігор» звучала щонайменше на 5 заходах АППАУ, найбільш показовим було спільне зібрання вендорів – інтеграторів, а також інших В2В ринків в серпні. Висновки цих обмінів важливі для всіх категорій учасників ринку.
Детальніше, конкретні напрацювання – рекомендації спільноти щодо протидії – тут
Традиційний вибір гравців ринку як реакція на «голодні ігри»: гра на виживання – типово проявляється в тому, що кожен сам за себе й коли конкурент дасть 30 чи 40% знижки – «я дам 60%» (цифри реальні – з прикладів грудня).
Інший вибір (рекомендація АППАУ): «гра без правил» – тупиковий шлях, що веде до повної втрати довіри та подальшого падіння маржі. Вихід полягає в реалізації збалансованих коротко- та середньострокових заходів, що вказані в рекомендаціях серпневої зустрічі.
2. Домінування короткострокового мислення та підходів
Хакатони на АМКР дали змогу зрозуміти, що чимало вендорів та інтеграторів не розглядають серйозно середньо-довгострокові проекти, пов’язані з розвитком замовників. Ми формалізували цей феномен в концепції «4 рівні мислення» (з фіксацією більшості гравців на 1-ому рівні). Де-факто, вендорам чи інтеграторам важко запропонувати готову концепцію чи рішення для перспективних, інноваційних напрямків, де немає готового ТЗ. Частково вони мають рацію, що переносять цю проблему на сторону замовника, кажучи про завищені вимоги при відсутності гарантій оплати. З іншого – і в замовників на фоні постійних ринкових змін та пошуку інноваційних рішень, – теж виникають сумніви щодо спроможності інтеграторів – вендорів, коли вони не демонструють рівень, відповідний очікуванням в публічних заходах, як Хакатони.
Й мова не про одного замовника. На різних конференціях, а також в приватних розмовах великі замовники нарікали на слабкий рівень пропозицій на ринку АСУ ТП. Чимало з них змушені зрештою звертатись до західних підрядників.
Отже, у 2016 ми акцентували на необхідності зміни підходів стосовно ключових, великих замовників й кращої співпраці з ними в перспективних, інноваційних проектах.
Традиційний вибір гравців ринку: не помічати нових вимог та ринкових змін й далі керуючись власними корпоративними правилами. Інший варіант – чекати на конкретне, готове ТЗ, з гарантіями оплати – і тоді повернення в п.1.
Інший вибір: перехід до справжньої взаємодії з ключовими замовниками – з пропозицією нових, інноваційних рішень (включно з фінансовими механізмами) на середньостроковій основі. Й хоча більшість замовників до цього не готові, “перші ластівки”, які демонструють що ситуація може змінюватись й по цьому шляху варто йти – вже є.
3. Відставання України в розвитку інновацій посилюється – формування сценарію «тільки після них».
Інше відкриття публічних заходів весни 2016, коли АППАУ активно включилась в промоцію 4.0 – відсутність пропозицій та активності з боку вендорів, філій західних компаній в напрямку інновацій. Ми виявили, що ІТ-ринок набагато більш активний (точніше – проактивний), як щодо нових технологій, так і стосовно пропозицій, що йдуть з ринку. Вендори трішки змінили позицію на кінець року, підтримуючи рух 4.0, але на загал їх позиція залишається консервативною. На фоні повної залежності інтеграторів від вендорів, це фіксує відставання українського ринку від інших, включно зі східними сусідами.
На думку АППАУ, є 3 головні причини такого стану:
У вендорів запуск нових продуктів (NPL) на ринок має слабкий пріоритет в планах продажу. До цього можна додати слабку підготовку продуктових менеджерів до ефективних лончів – ми й досі бачимо переважання підходів Product Push.
В Україні є реальна нестача кваліфікованих кадрів на боці вендорів, що спричинено історично – міжнародні компанії (яким належить 90% нашого ринку обладнання) зажди більше інвестували в ресурси на російському ринку, звідки й надходила підтримка. Російські філії мають в рази більше ресурсів – в тому числі більше продакт менеджерів, кваліфікованих марком та піар менеджерів, key account managers, business development managers, центри технічної підтримки та інженерні центри.
Третя причина – інертність мислення та підходів керівництва західних філій в Україні. Вони не можуть побачити перспективи та можливості просування інновацій через партнерські мережі, розраховують переважно на власні сили. Показове в цьому плані слабке за діяння ВНЗ, а также майже нульове використання комунікаційних каналів АППАУ.
Очевидно, що після 2014 подібна конфігурація факторів є програшною для України з усякого погляду. В АППАУ ми констатуємо відставання від росіян по більшості напрямків інновацій в АСУ ТП.
Продовження цієї ситуації автоматично програмує головний сценарій розвитку українського ринку АСУ ТП (наше припущення – й інших хай-тек, крім ІТ) – умовно ми називаємо «тільки після них»: тільки після того, як хвиля інновацій широким фронтом накриє Європу, США, Росію та країни Східної Європи, – можливо «щось – якось» дійде до України. В цілому ми констатуємо, що інвестиції сусідніх держав (Білорусь, РФ, навіть Казахстан) в розвиток АСУ ТП – значно вищі, ніж в Україні.
Детальніше про те, чому «мертві бджоли не гудуть» – тут
Ці фото, зроблені на протязі 2-х послідовних днів квітня краще всього передають стан інновацій в АСУТП. Зліва – семінар про інновації в АСУТП на ЕІА-2016, справа – конференція IT iForum.
Традиційний вибір вендорів: не помічати відставання, й далі пояснювати все відсутністю інвестицій з боку замовників та продовжувати Product Push.
Інший вибір: ввести відповідальних за розвиток бізнесу та за координацію-комунікації з партнерами, встановити пріоритети по NPL та професійні стандарти в channel & product marketing management. Делегувати ряд питань на сторону партнерів – див. далі п.4.
4. Слабка синергія та співпраця в екосистемах ринку АСУ ТП
Інша критична позиція ринку АСУТП – слабкі зв’язки між вендорами, інтеграторами, замовниками, а також іншими важливими учасниками екосистеми – як ВНЗ, провайдери спеціалізованих послуг тощо. Економічна криза стала перевіркою на міцність цих ланцюжків створення цінності в різних партнерських конфігураціях. Те, що ми фіксуємо на поверхні – падіння довіри між учасниками одного ланцюжка, слабка здатність швидко змінювати конфігурації ланок партнерств, створювати нові продукти тощо – говорить про загальну слабкість екосистем, які наразі більше керуються з боку вендорів.
АППАУ періодично закликала вендорів та інтеграторів краще кооперуватись щодо ринкових змін, в серпні ми провели вебінар для вендорів на тему управління каналами продажу, а в грудні зробили спеціальну пропозицію в області partner enablement.
Один з ключових слайдів АППАУ щодо екосистеми: вендори майже не бачать інших партнерів, крім в категорії «Рішення». Між тим, найбільш критичним, на думку АППАУ для розвитку ринку є категорія «просвіта».
Традиційний вибір гравців: фокусуватись на 1-2 категоріях, не аналізуючи зв’язки та можливості по всім ланцюжкам створення цінності, що формують екосистему. А в умовах кризи – звужувати коло партнерів, надаючи преференції окремим партнерам.
Інший вибір: зробити повний перегляд екосистеми, масово делегувати питання просвіти-комунікацій на сторону партнерів. Переглянути власні політики каналів продажу та партнерів – запровадити спеціальні програми розвитку партнерської мережі, розширювати кількість партнерів, розвивати їх лояльність за допомогою сучасних інструментів та методів.
5. Наростання розривів по вертикалі підприємства – в тому числі, між СЕО та директорами АСУТП
Підсумовуючи великі форуми жовтня, на яких виступали перші особи та власники найбільших підприємств України, ми зафіксували ряд розривів в стратегіях розвитку підприємств – серед них наростання розриву між СЕО та директорами АСУ-ІТ, а також (по ланцюжку) директорами інжинірингових компаній. Перші говорять економічною та фінансовою мовою, другі – не можуть часто пояснити «що це дає». Відповідно СЕО не реагують на пропозиції та в стратегіях інвестицій й далі домінують пріоритети технологічної модернізації або закупівлі готового технологічного обладнання.
На форумі КМЕФ – топ-менеджмент та власники компаній Interpipe, Біофарма, Мерітайм Груп, Сатурн. Олександр Громико (крайній справа), СЕО Saturn, та голова Української асоціації виробників, неодноразово озвучував на форумі, що головна конкурентна перевага України – найдешевша робоча сила (дешевша сьогодні за Китай). Ніяких дискусій про технології на форумі не було, хоча його назва – «Напередодні 4-ої промислової революції».
На думку АППАУ – ситуація з українськими СЕО є контроверсійною: з одного боку чимало з них є прогресивними та розуміють необхідність змін, з іншого – в їх світогляді цифрові технології стоять далеко позаду інших пріоритетів.
Інший приклад цього розриву – рішення по енергоефективності. Не зважаючи на зростання попиту в цих рішення, більшість інтеграторів у 2016 його не бачить – великі замовники, як «Метінвест» самостійно вирішують ряд завдань й без допомоги інтеграторів.
В АППАУ ми фокусуємо на домінанті фінансово-економічних KPI з 2013 року, але великого прогресу в 2014-16 не сталось, хоча ми отримали яскравого лідера в цих аспектах з ІТ-галузі – компанія IT-Enterprise (член руху 4.0) чітко та впевнено прив’язує свої результати до фінансових КРІ. Раніше єдиним прикладом була тільки ВГ «Техінсервіс». Різниця полягає в тому, що в «Техінсервісі» важко відділити АСУ від технологічної складової (нове обладнання), тоді коли IT-Enterprise пропонує виключно ІТ-рішення. Варто зазначити тут також серію публікацій IT-Enterpise для широкої публіки в мас-медіа в кінці 2016 року – простою та доступною мовою вони розповідають про переваги технологій.
Як змінити підходи до СЕО – ми зробили спеціальні методичні рекомендації, детальніше – див. тут
Традиційний вибір гравців: не помічати розривів, фокусуючись й надалі на керівниках АСУТП чи нижчих ланках.
Інший вибір: про активно контактувати з С-рівнем, переходити на їх мову, демонструвати KPI, що реально демонструють вклад хай-тек технологій в фінансово-економічні показники. Робити просвіту С-рівня простою, доступною мовою (включати маркетинг). Покроково та ще більш професійно – див. рекомендації.
********
Неважко бачити причинно-наслідкові зв’язки в цих загрозах. Тенденція №2 – короткострокові підходи, – є ключовою, на наш погляд причиною. Відповідно без якісної аналітики ринку, розуміння тенденцій та формування адекватних стратегій, гравці приречені на програшні сценарії.
Також варто зазначити, що вказані загрози появились не вчора. Вони стабільно та еволюційно зростали останні роки на фоні економічної та політичної кризи в країні. Питання полягає саме в виборі реакції ключових гравців ринку – або ви «пливете по течії» (позиція об’єкта), або ви ж проактивно намагаєтесь змінити стан речей (суб’єктна позиція). Компетенції та навички діяти стратегічно та про активносьогодні в великому дефіциті, – зрештою в цілій державі, – адже наш ринок АСУ ТП просто віддзеркалює загальну ситуацію.
Безумовно, ми констатуємо, що змінити стан речей поодинці сьогодні нікому не вдасться – тільки консолідована реакція ключових гравців та з фокусом на середньострокових цілях може змінити негативні сценарії розвитку ринку.
Як інструмент початкового осмислення та планування такої реакції, АППАУ традиційно пропонує для своїх членів на початку року проведення стратегічних сесій – звертайтесь. В цьому сенсі члени АППАУ мають певні переваги проти інших учасників ринку. Однак користування подібними послугами також відноситься до проактивності самих учасників спільноти.
Немецкий концерн Rittal GmbH & Co. KG вот уже более 50 лет является ведущим мировым производителем промышленных и ИТ-шкафов, электронных систем, систем контроля микроклимата, токораспределительного оборудования, всепогодных шкафов и комплексных решений по ЦОД. Изделия Rittal широко используются в промышленности, энергетике и телекоммуникациях.
Сегодня концепция “Rittal – The System.” – это оптимально построенная системная платформа. Она объединяет инновационную продукцию, прогрессивные инженерные решения и сервисное обслуживание в любой точке мира для любых запросов.
Продажа продукции Rittal осуществляется через собственную сеть, в которую входят 58 дочерних предприятий по всему миру. В Украине с 2005 года Rittal представлен дочерним предприятием «Риттал» ООО, основной задачей которого является обеспечение поставок продукции в Украину, техническая и консультационная поддержка клиентов и партнеров.
Членство в АППАУ позволит участникам рынка промышленной автоматизации иметь регулярную информацию о развитии этого успешного мирового производителя, а также более тесно сотрудничать в различных мероприятиях и проектах по продвижению современных стандартов промышленной автоматизации на украинском рынке.
Больше о деятельности и услугах компании «Риттал» ООО – на сайте.
На отчетно-выборном собрании АППАУ, 18 января, были подведены окончательные итоги 2016 и представлены планы на этот год. Мероприятие собрало около 50 человек – кроме членов АППАУ, присутствовали партнеры и победители номинаций 2016. Наш краткий отчет об этом.
Итоги номинаций 2016
Несколько главных месседжей АППАУ по нашим номинантам, которых представлял и награждал ген. директор АППАУ А.В. Юрчак
«Думай и действуй иначе» – общая черта наших лидеров в условиях кризиса. В то время, как многие плывут по течению кризисной ситуации (главным образом, демпингуют, подстраиваясь под ситуации «голодных игр»), многие наши призеры действуют иначе:
они образовывают рынок и эффективно работают с СЕО (IT-Enterprise),
быстро прорабатывают другие сценарии и возможности поставок и партнеров (Блюменбеккер),
умеют правильно себя позиционировать и ярко демонстрировать свою уникальность (Техинсервис)
смело двигают инновации (Kaeser Kompressoren, Infocom и все наши инноваторы 4.0),
быстро устанавливают планку качества на уровне мировых стандартов (АМКР)
постоянно развивают устойчивые, долгосрочные партнерства и конкурентные преимущества (Phoenix Contact, Festo),
быстро адаптируют свои продукты и предложения под новые требования рынка и технологические тренды (АТЕП-КПИ, НУХТ).
Более детальное описание наших победителей – см здесь
Резюмируя и обобщая с высокой долей достоверности для всех, – гибкость и скорость в реакции на изменения, постоянные инновации и образование рынка– это то, что мы отмечаем как лучшие черты лидеров рынка промышленных АСУ-ИТ.
Награждение победителей. На фото – Геннадий Кабальский («Техинсервис» ПГ)
«Ускорение в профессиональном развитии – это главное влияние АППАУ на нас и рынок» – подобные слова звучали чаще всего в ответных речах наших призеров. И это высшая оценка наших усилий – ведь «установление и развитие профессиональных стандартов» и есть наша миссия. Наиболее образный и яркий для нас комплимент-признание прозвучало чуть позже в словах интегратора из Сум «Элиус-М» –«…и возвращаясь домой с последней конференции, нам в голову пришла идея…». Сегодня эта идея уже на этапе реализации. О подобном влиянии на свое развитие говорили практически все наши победители номинаций 2016.
«Вместе у нас получается быстрее и эффективнее» – еще один важный месседж. Консолидация мнений и усилий по главным вопросам развития – будь-то голодные игры, слабая синергия или ускорение инноваций, – признано главным итоговым результатом работы АППАУ в 2016.
Мы попытались на собрании также копнуть глубже, спрашивая наших лидеров, «почему они так делают» – то есть, плывут, по-сути, против течения. Ведь большинство игроков в условиях кризиса просто «сжимаются». Во всех смыслах – минимизируя, прежде всего, затраты на развитие и пытаясь конкурировать исключительно за счет цены.
Этот вопрос «почему», скорее всего, был неожиданным – ответы типа «потому что это моя работа» или «потому что мне это нравится», очевидно, не передают глубинной мотивации. Уверены, что 90% других руководителей разного уровня со всего рынка сказали бы то же самое. Однако подобный прогресс демонстрируют только 10% участников рынка (по каждой категории), в которые и попали наши победители. Можно только угадывать. По нашему мнению, и зная персоналии – личности наших победителей, есть более важные причины, подлежащие озвучиванию. Например, это внутреннее, глубокое несогласие с рыночным статус-кво, который определяется сегодня множеством негативных тенденций в стране – от голодных игр и до отставания в инновациях. Этот статус-кво автоматически программирует и определяет отставание Украины от темпов развития других стран, а также программирует нас на бедность. Мы предполагаем, что далее включается уровень амбиций, вера в себя, в своих людей, в потенциал страны – «мы можем это сделать, можем изменить положение вещей». Наши инженеры и руководители – действительно умные, талантливые и профессиональные. Так почему же мы допускаем вокруг себя столько негативных явлений?
Победители номинаций АППАУ показывают, что можно думать и действовать иначе – и побеждать. Прояснение этой глубинной мотивации «почему» важно для всех наших участников рынка и сообщества АППАУ. Это уровень профессиональных и личных ценностей и, значит, объединяясь вокруг них, мы можем двигаться вперед гораздо быстрее.
Планы АППАУ на 2017
Кратко о стратегических проектах и планах АППАУ, что были представлены 18 января. Рисунок ниже демонстрирует общий фреймворк этих планов
Программа EXPOREC – самодостаточный крупный проект, целью которого является вывод-усиление экспортных позиций минимум 10 игроков рынка ОЕМ- промышленной автоматизации. В настоящее время проект находится на стадии поиска финансирования. Информация по программе – здесь.
Программа «Просвещение и стандарты» включает 3 важные инициативы – проекты
Запуск клубного сообщества экспертов I-Control – это новая инициатива АППАУ, переводящая статус уже существующего неформального сообщества на новый уровень координации, с целью гораздо более сильного влияния на рынок путем его просвещения. 18 января накануне собрания АППАУ состоялось 1-ое совещание экспертов, где был утвержден начальный состав этой группы.
Ознакомится подробнее с положениями клуба и предварительным составом участников можно этой ссылке
Запуск технического комитета (ТК) АППАУ при Украинском агентстве по Стандартизации (бывший Госстандарт) – комитет проходит финальные утверждения и должен вступить в работу с февраля. Определены первые стандарты, подлежащие быстрой гармонизации на уровне ДСТУ путем безусловного принятия, это –
МЕК 61512 (ISA 88) – введение стандарта будет прорывом в практиках программирования периодических (рецептурных) процессов АСУТП, резко снижая затраты на перепрограммирование при смене рецептуры
МЕК 62264 (ISA 95) – призван закончить порочные практики постоянного изобретения велосипедов на уровне стыков АСУТП-MES-ERP, и быстрее валидировать уже этот стандарт на уровне корпоративных стандартов крупных предприятий
ISO 22400 – также призван значительно ускорить единое понимание и принятие рынком современных производственных KPI.
Запуск – гармонизация других стандартов, – например, в области безопасности (safety, – SIL), кибер- безопасности, промышленных ИТ-технологий и т.п. – зависит от состава технического комитета. Ясно, что курировать и продвигать эти стандарты должны эксперты от представителей рынка АСУТП. Поэтому АППАУ приглашает всех заинтересованных лиц – экспертов войти в этот Технический комитет и активно участвовать в его работе.
“TATU product” – также важный проект с точки зрения реальной стыковки учебных продуктов ВУЗ-ов с требованиями рынка. Название проекта происходит от одноименного европейского проекта (TATU), в котором задействована группа 5 наших ВУЗ-ов. Как оказалось, оснастить лаборатории современным оборудованием и обучить преподавателей вовсе недостаточно для того, чтобы сформировать реально конкурентоспособные и затребованные рынком АСУТП учебные продукты. Проект имеет целью их формирование и запуск. Находится в стадии проработки.
В программе «Индустрия 4.0 в Украине» мы пытаемся полностью синхронизироваться и запустить проекты, поданные в 2016 в Digital Agenda Ukraine. Из этих 5 проектов самыми важными для нас являються 3:
Промышленный аудит – полная ревизия и таргетинг промышленных секторов, где есть самый высокий потенциал развития для технологий 4.0. Другими словами, из множества пром. отраслей – секторов, а также направлений НИОКР – инжиниринга – мы хотим выделить именно наиболее перспективные. Как пример, не вызывает сомнений до сих пор еще высокий потенциал украинских разработчиков в технологиях пищевой и перерабатывающей промышленности. Или – аэрокосмической отрасли. Напротив, сектора как станкостроение, очевидно, пора давно «похоронить». В любом случае, полная и ясная картина важна для многих игроков рынка, – ее на данный момент в стране не существует.
Технопарки – один из наиболее сложных проектов в 4.0. На первый взгляд, – так как это предполагает сложную координацию целого ряда различных игроков и слаженные действия между ними. Второй немаловажный фактор – это поддержка идеи и предложений самими игроками хай-тек сегментов– в отличие от ИТ-рынка, здесь много сомнений в их готовности идти в подобные образования.
Дорожные карты – этот проект предусматривает в 2017 г. вовлечение минимум 5 промышленных предприятий в создание среднесрочных программ развития цифровых технологий.
Ознакомиться с полным пакетом инициатив Smart Factory (Индустрия 4.0) можно по этой ссылке.
И наконец, проекты программы «Кооперация и сотрудничество». Сама идея исходит из главного разрыва, который нам ясно видно на многих хай-тек рынках, и где АСУТП – это просто наш самый близкий пример. Главная идея здесь на поверхности – потенциал сотрудничества в разы превышает его реальный уровень, и именно в этой области лежат драйверы резкого ускорения инноваций. Взяв к примеру те же «голодные игры» – просто представьте, какой эффект дали бы консолидированные и целенаправленные действия ведущих брендов и интеграторов, направленные, например, на «вакцинацию» – полное раскрытие вреда и тупиковости тендеров с одним критерием цены и массовым «отжиманием» всех подряд…
Итак, здесь мы находим:
Discovery – проект предполагает полное раскрытие предложений вендоров – членов АППАУ для рынка их новых предложений путем лучшей адаптации – позиционирования под наши реалии, а также гораздо лучшего вовлечения разных категорий рынка. Формализация и детали проекта – в работе.
Collaboration – этот проект имеет целью повышение уровня эффективности в сотрудничестве между партнерами. Главная стратегия – общая, ясная фокусировка основных звеньев (вендор-интегратор, вендор-ВНЗ и др) на реальных рыночных проблемах с последующим расширением совместных решений, а также вовлечением новых категорий партнеров (области инновации и просвещения – приоритетные). Формализация и детали проекта – в работе.
Это первоначальное представление планов АППАУ на 2017 год. В целом все эти проекты сфокусированы на улучшении орг. способностей (capabilities) членов АППАУ в области инноваций, развития бизнеса, маркетинга, а также сотрудничества – и по отношению к рыночным возможностям. В течение 2013-16 годов АППАУ провела множество аналитических работ, доказывающих, что в основе слабого развития рынка лежат не только низкий уровень инвестиций, но и низкий уровень capabilities.
Количество указанных проектов -9. Однако, как отметил Юрчак А.В. –«окончательная валидация этих проектов зависит от поддержки самих членов АППАУ, а также других заинтересованных стейкхолдеров. Без подобной поддержки – включая финансовую, – часть проектов будет свернута. По опыту предыдущих лет, нам абсолютно очевидно, что ресурсов исполнительной дирекции для такого количества проектов и их ведения на надлежащем уровне качества явно недостаточно».
Резюмируя итоги 2016 и планы 2017, скажем, что движение сообщества АППАУ набирает обороты. В то же время, пока очень мало членов ассоциации по-настоящему включились в общие программы и координируют в них свои действия. Поэтому лейтмотив на этот год – ускорять эту координацию и общее развитие по заданным направлениям, расширять – количество инициатив и задействованных игроков, масштабировать – те лучшие практики, которые уже очевидны и в рамках АППАУ, а также из других рынков. Несмотря на многообразие, принцип эффективности тот же – для каждого члена АППАУ важно выбрать свое направление (-ия), лучше всего соответствующее их направлению деятельности и рыночным целям.
Дальнейшее согласование планов происходит в индивидуальных встречах исполнительной дирекции с каждым из своих членов.
График событий АППАУ, соответствующий этим планам будет опубликован в ближайшие дни.
Ряды АППАУ пополнила компания BPI Ukraine, представитель рынка разработки и внедрения систем автоматизации бизнеса.
Компания предоставляет полный комплекс услуг – консалтинг, разработка, внедрение, обучение и поддержка.
Философией компании BPI Ukraine является повышение стандартов управленческого учета компаний малого и среднего бизнеса, с целью усиления конкурентоспособности украинского бизнеса и Украины.
Стратегия компании заключается в интеграции профессионализма и инновационности, на основе лучших мировых практик, что дает возможность строить межрегиональную бизнес-платформу рынка разработки и внедрения систем управления предприятием.
Продукты, представляемые BPI Ukraine, соответствуют требованиям рынка, как с идеологической точки зрения так и с функциональной. Основная задача этих продуктов ERP систем — это повышение продуктивности работы клиентов.
Широкая функциональность
Простота в использовании
Свобода выбора внешнего ОП
Инновационность
— это принципы, по которым делался выбор ERP программ для Украинского рынка.
Одной из основных задач компании BPI Ukraine является беспристрастная оценка ситуации и разработка плана реализации ERP решения, благодаря которому Клиент будет видеть выгоду от внедрения системы управления планирования и использования ресурсов.
Вся проводимая работа, прежде всего независимая, помогающая Клиенту объединить свои стратегии, людей и процессы.
На сегодняшний день клиенты BPI Ukraine работают в самых различных отраслях и сферах бизнеса. Это небольшие компании с численностью персонала до 10 человек и крупные международные холдинги. Современный мир требует от любого бизнеса быть инновационным, идущим в ногу со временем. Очень важно четко понимать свои потребности и профессионально искать способы реализации своих идей. Такие принципы и есть основой надежного партнерства компании BPI Ukraine со своими Клиентами.
Детальнее о предложениях и решениях компании BPI Ukraine см на сайте: www.bpi.in.ua
10 лютого відбувся перший в цьому році «експортний» семінар АППАУ – з індійським посольством. Подія відбулась в рамках експортної програми EXPOREC, яку АППАУ розробила минулого року. Звіт про головні результати цього першого заходу важливий для спільного аналізу та розуміння як рухатись далі.
Формат та цілі зустрічі
З весни 2016 АППАУ чимало зусиль інвестувала в розвиток своєї експортної підтримки. В нас є виділений менеджер, відповідальний за розвиток відносин з міжнародними організаціями – посольствами, донорами, партнерами тощо. Ми зустрілись з десятками різних організацій, маємо сформульовані програми дій та плани щодо виводу на експорт наших інжинірингових компаній. В рамках цих планів, на першому місці стоять місцеві зустрічі з посольствами та торговими місіями різних країн. Й одна з таких зустрічей, з Індійським посольством, завершилась пропозицією організувати презентацію експортних можливостей цієї країни, а також розширити розмову про розвиток хай-тек в Індії. А в ній – представити потенціал та можливості кращих українських хай-тек компаній.
Отже, індійську сторону 10 лютого представили посол Індії в Україні Манодж Бхарті, інвестиційний радник Раджив Пурі, а також експерт державної агенції Invest India Адітья Кумар, що приїхав на семінар з Індії. Українську сторону представили виступами компанії Luxoft, IT-Enterprise, ВГ «Техінсервіс» та PassivDom.
В заході взяли участь представники різних компаній та секторів – відмітимо в цьому звіті участь членів АППАУ як «Нафтогазхім Сервіс», «Еліус-М», ЦАНТ, «Залізничавтоматика», «Сатурн Дата Інтернешенел», “Блюменбекер Україна”, «Шнейдер Електрик Україна», BPI Ukraine, а також учасники руху «Індустрія 4.0 в Україні».
Головні речі в індійських виступах та презентаціях
Презентації індійської сторони фокусувались на розкритті економічного потенціалу та можливостей країни, демонстрації розвитку, в тому числі в хай-тек. Цікавими та вагомими для прийняття «експортних» рішень є наступні факти щодо розвитку:
Індія – одна з країн, що найшвидше прогресує в розвитку. ВВП щорічно й вже протягом багатьох років зростає на 6-8%. Сьогодні країна стрімко покращує свій індекс конкурентоздатності й займає 38 сходинку в світових рейтингах (стрибок на 16 позицій в 2016 році). Для порівняння – Україна відкотилась з 79-ої позиції на 86-у.
Рейтинги Індії в 2017: найбільш динамічна економіка світу за темпами росту, №1 по індексу BPI (прибутковість), входить в десятку країн по іноземним інвестиціям (ПІІ).
В промисловому виробництві країна, згідно з останнім звітом Deloitte країна займає 11 позицію в світі по конкурентоздатності промислового виробництва і їй прогнозують 5-ту вже до 2020! В державній політиці країни частку промисловості планується збільшити з 16 до 25%. Все це разом означає бурний ріст промислових виробництв від різних інвесторів, – а значить це нові та цікаві можливості для входуінжинірингових компаній, ОЕМ, інтеграторів тощо.
На думку пана Посла Маноджа Бхарті, причини такого стрімкого росту та розвитку – в цілісних програмах та реформах, які індійський уряд проводить протягом останніх 10-15 років. Країна значно покращила всі показники щодо легкості ведення бізнесу, митних та податкових процедур, й планомірно працює в напрямку залучення інвестицій. Рівень ПІІ (прямих іноземних інвестицій) становить понад $40 млрд й країна наразі конкурує по цьому показнику з Китаєм.
Індійський уряд має цільові програми розвитку різних секторів. Представники від Індії представили ці детальні програми та показники розвитку по секторах як Нафтогаз, Харчова та Переробна, Інфраструктура (й окремо – міста, дороги, порти…), Авіабудування, Енергетика (окремо – відновлювана), Телеком тощо.
3 ключові проекти модернізації економіки це – а) Made-in-India, b) 100 Smart cities, c) Industrial corridors – 5 спец промислових зон, побудованих по принципах кластерів, й зі спеціальними пільговими умовами функціонування. Для ІТ-галузі створюються спеціальні технопарки, для всіх хай-тек – вільні економічні зони, де є спеціальні податкові пільги на 15 років від початку виробництва.
Є маса цікавих даних про розвиток ІТ-індустрії (ця презентація не була озвучена, але люб’язно надана представниками посольства) – буквально декілька фактів
Галузь ІТ в Індії виробляє товарів на $148 млрд, з яких 98 (66%) – це експорт. Для порівняння – українська ІТ-галузь – це всього $2,5 млрд з яких експорт становить понад 90%. В цілому це говорить про набагато більш збалансований ринок та великий внутрішній ринок в Індії. Програма Digital India існує давно й направлена на розвиток інфраструктури галузі; для ІТ-сектору існують спеціальні податкові канікули
Щороку Індія випускає 1 млн інженерів, а ІТ-галузь налічує 3.7 млн робочих місць Країна позиціює себе як Hub of Digital skills на глобальній мапі планети і це є №1 в світовому аутсоурсингу.
ІТ в Індії – це більш, ніж 16 тис фірм, з них понад 1 тис – це компанії з 50+ філіями – центрами розробок по країні.
Допомога держави у вході на ринок є суттєвим фактором. Типово цю роль виконує агентство з залучення інвестицій – як державне агентство Invest in India. Воно надає головну інформацію щодо умов входу, кращих можливостей, забезпечує ряд інших сервісів. Власне, пан Адітья Кумар, що приїхав з Н’ю Делі й демонстрував все це, відповідаючи на запитання учасників.
Попередній наш висновок – попри високий рівень конкуренції від місцевих підрядників, ринок є дуже містким і він має високу динаміку росту. Простіше кажучи – попит там в ряді випадків завжди вищий від пропозиції! Тому перспективи входу 100% є – але для тих компаній, що будуть мати кращий рівень якості від індійських виробників й кращу ціну проти західних компаній. Є чимало сегментів де вже присутні українські компанії, – з ними можна організувати обмін досвідом по роботі в Індії. Сектори харчової та переробної промисловості, інфраструктурних об’єктів (зокрема – залізниця), нафтогаз, відновлювана енергетика, а також різноманітні підряди в спеціальних промислових коридорах – виглядають дуже цікавими для наших інтеграторів й потребують додаткового вивчення.
Український бенчмарк в хай-тек
Презентації української сторони мали ознайомчий характер. Разом з тим, мета коротких 15-хв виступів керівників від наших 4-х компаній була не тільки в тому, щоб представити себе індійській стороні. Цікаво було як ми виглядаємо в перспективі майбутніх спільних виїздів, що плануються. Й тут важливі багато нюансів – від конкурентоздатності пропозицій на світовому рівні й до володіння англійською мовою. Також нам цікаво було подивитись, як виглядає наш перший міксований «хай-тек», – тобто виходячи за рамки чистого ІТ.
Якщо коротко, то скажемо, що всі компанії показали себе цілком достойно. Власне, сумнівів в цьому не було ніяких, оскільки всі вибрані 4 компанії давно є експортерами. Коротко про ці виступи:
Luxoft – є визнаним лідером українського ІТ-сегменту й давно працює на міжнародній арені. Загальний огляд компанії зробила PR-директор Маріанна Коніна. Компанія вже має 38 офісів у 22 країнах світу. В південно-східній Азії планується ще 1 офіс в Малайзії. Індія теж цікава з огляду на темпи росту та об’єми ринку, й можливо більше конкретно – програми 107 smart cities.
PassivDom представляв СЕО компанії Максим Гербут. З середини минулого року АППАУ позиціює PassivDom як один з найбільш інноваційних українських стартапів, який чудово демонструє переваги наших хай-тек – креативність, проривні ідеї, відмінне знання різних технологій. У випадку PassivDom ми маємо такий собі мікс нових енергоефективних технологій будівництва та ІТ. Помножене на нові бізнес-моделі (компанія планує масові продажі по франшизі), це все виглядає багатонадійним й замовлення вже йдуть з різних країн. Відмітимо, що стартапу ще немає й року.
IT-Enterprise – провідна компанія в сегменті ERP промислових підприємств, її представив керівник напрямку Дмитро Шаповалов. Він орієнтував аудиторію на платформу Clobbiі в напрямку Індустрії 4.0. Презентація чудово передає останні напрацювання в 4.0 – можливо не стільки для індусів, але це було корисно й показово для інших наших учасників руху 4.0, яких було чимало в залі. Щодо експорту – компанія давно працює в різних країнах, але планує значне розширення продажів Clobbi.
ВГ «Техінсервіс» також не потребує особливого представлення. Це лідер українського технологічного інжинірингу, один з перших членів АППАУ і який успішно будує заводи «під ключ» від Алжиру до Середньої Азії. Генадій Кабальский представив «фішки» групи для ринків як індійський – це, перш за все, висока якість продуктів та послуг в повному циклі «під ключ» – дійсно світового рівня, але при помірній ціні – набагато кращій в порівнянні з аналогічними західними технологіями.
Всі 4 компанії є учасниками руху «Індустрія 4.0 в Україні», й 2 з них – члени АППАУ.
Що АППАУ бачить спільного в виступах цих 4-х – досить різних компаній й такого, що ми рекомендували в всім нашим учасникам програми EXPOREC:
Якість та інноваційність рішень: всі компанії пропонують закінчені рішення та продукти – одні з кращих в світі по своїм сегментам. І це те, з чим наші хай-тек компанії здатні конкурувати в світі будь-де. Цікаво, що пан Посол Манодж Бхарті теж вважає, що українські технології дійсно якісні та потрібні індійському ринку.
Орієнтація на технології 4.0 – це менш очевидно для «Техінсервіс», але дуже показово для всіх інших. Зокрема і як приклад. Ми самі не відразу зрозуміли, що адитивні технології у виконанні PasivDom є чудовою ілюстрацією як 3D (або точніше 7D в їхньому виконанні) дає вихідні продукти (мобільні енергоефективні будинки) абсолютно іншої якості та з абсолютно іншою продуктивністю будівництва. Це дійсно Disruptive – мова про проривні підходи, здатні «підірвати» традиційні погляди та устої будівельної галузі.
Потужний маркетинг – знову ж, тут картина неоднорідна, але ясно, що без цього робити географічну експансію неможливо. Кваліфікований маркетинг, забезпечений відповідним ресурсом показує Luxoft, IT-Enterprise, й навіть PassivDom – не зважаючи на початок бізнесу, демонструє чудові результати в розкрутці свого бренду.
Це виглядає трохи банально, – здається, це Друкер сказав «Для успіху потрібні тільки інновації та маркетинг! Все інше – це витрати». Але якщо мова про експорт в хай-тек, то вибрані наші 4 компанії є живою ілюстрацією до цієї тези.
Заклики до дії від АППАУ
Щодо учасників наших експортних програм, а також партнерів наші заклики наступні:
Маємо надію, що кожен потенційний учасник нашої експортної програми зробить для себе належні висновки та уроки. Й перш за все, щодо тих самих 3-х факторів успіху, вказаних вище. Щоб більш детально визначити власну готовність до експорту в нові країни – пройдіть самодіагностику по 10 головним критеріям готовності до експорту
Щодо продовження у напрямку «Індія» – конкретні пропозиції приймаються й наші індійські колеги відкриті для співпраці. Більш детальні рекомендації ми надамо членам АППАУ окремими е-листами.
Маркетингову складову для експорту – конкретні пропозиції цінності, релевантні меседжи та презентації, тощо – ми допомагаємо відпрацьовувати з кожним з учасників нашої програми й стосовно їх цільових ринків. Вони цілком вписуються в загальний контекст послуг АППАУ на 2017 (розділи 2-3).
Партнерів з ІТ сектору, учасників програми Digital Agenda Ukraine, а також урядовців хто працює по експорту чи залученню інвестицій ми закликаємо до більш детального опрацювання – вивчення досвіду Індії, як в розвитку своєї програми Digital India, так і в тому, що стосується створення конкретних механізмів стимулювання хай-тек секторів. Україні 100% пора давно прискорюватись з реформами по цім речам – так, як вже 15+ років це робить Індія.
Щодо експортних партнерів, ми залишаємось на тих же позиціях – АППАУ відкрита співпраці в розробці спільних програм та дій щодо українського експорту в області промислового інжинірингу, ОЕМ та ІТ.
Насамкінець, дякуємо Індійському посольстві в Україні, партнерам з HUB 4.0, доповідачам та всім учасникам нашої зустрічі 10 лютого.
Компанія SoftElegance має більш ніж 23-річний досвід розробки комплексних ІТ-рішень для автоматизації бізнес-процесів та розробки великих корпоративних систем.
Серед клієнтів SoftElegance є корпорації рівня Fortune 500, а також досвід розробки власних продуктів. За останні роки компанія здобула великий практичний досвід у використанні Big Data, Data Science та Al в рамках промислових систем та концепції Industry 4.0.
Высокодинамичный плоский портал EXCH бьет все рекорды скорости. Он на 30% быстрее, чем любая стандартная декартовая система перемещения, в то время как первоначальные затраты сопоставимы.
Festo разработало высокоскоростную систему перемещения специально для сборочного производства, где необходимо быстро и гибко позиционировать мелкие и легкие изделия. Сейчас данное решение – как сам манипулятор, так и система управления CMCA – доступны под одним заказным номером.
Однако, плоскопортальный манипулятор EXCH отличается не только превосходными характеристиками быстродействия и позиционирования, но и универсальной рабочей областью, которая сопоставима по размеру с рабочими областями двух SCARA роботов. Его прямоугольная рабочая зона также значительно больше, чем у дельта-кинематических роботов. Более того дельта-роботы могут работать только в круглой области, а роботы SCARA – только в полукруглой. Следовательно, плоский портал более экономичен – в плане его массы, около 150 кг, и оптимального использования рабочего пространства.
Плоский, быстрый, точный
EXCH – невероятно плоский манипулятор, который имеет низкий центр тяжести и более простую раму по сравнению с высокоскоростными параллельными кинематическими системами. Его оптимизированные характеристики ускорения и торможения обеспечивают точность позиционирования в 0,1 мм при захвате изделия, например, вакуумным захватом.
Готовая система может развить скорость до 5 м/с с ускорением до 50 м/с² именно благодаря своей продуманной конструкции, в которой один общий рециркулирующий зубчатый ремень приводится в действие двумя стационарно закрепленным серводвигателями EMMS. Дополнительное преимущество – отсутствие необходимости перемещать двигатели в двухкоординатной плоскости X/Y. Таким образом уменьшенная перемещаемая масса обеспечивает быстрое и динамичное движение и приводит к меньшему износу.
Несложное решение
Вместе с CMCA пользователи получают полную и готовую к установке систему управления для плоского портала EXCH, включая осевые контроллеры, управление движением в 3D, контроллеры двигателей и концепцию безопасности. Таким образом машиностроители и проектировщики получают несложное решение для сложных и высокодинамичных задач перемещения. И главное, систему можно заказать, используя всего один заказной номер.
