Виконавча дирекція АППАУ

Графік подій включає головні події, які організовуються кластером, партнерами та учасниками об’єднання.

• 13 квітня – вебінар по платформі ЕССР
• 15 квітня – 1-ий захід по визначенню пріоритетів рег. розвитку (плануємо в онлайн на 16:00)
• 21 квітня –  початок програми воркшопів «Інновації для МСП»  (для учасників кластеру ІАМ)
• 23 квітня – візит до кластеру (м. Херсон) – в залежності від обставин карантину
• 26-28 квітня – участь в всеукраїнському кластерному тижні. Запрошуються інноваційні фірми, які прагнуть інтернаціоналізації в рамках Східної Європи та Східного партнерства.

 

Круглий стіл 18.12.2020, 14.00 – 16.00, он-лайн формат

Захід проводиться  в рамках спільного проекту  «Інтеграція підходів смарт-спеціалізації та кластерного розвитку в Україні» («Інтеграція 4.0») Асоціації підприємств промислової автоматизації України та Інституту економіки та прогнозування НАН України. Цілі проекту:

• розбудова взаємозв’язків «бізнес-наука»,
• визначення секторально-регіонального потенціалу,
• посилення спроможності місцевих адміністрацій у підтримці процесів смарт-спеціалізації та кластеризації регіональної економіки.

Головні питання дискусії:

• ключові проблеми у взаємовідносинах бізнесу, влади й науки,
• роль кластерів та смарт-спеціалізації в інноваційному розвитку регіону,
• формування спільного порядку денного з розвитку регіональної інноваційної системи.

До участі запрошуються представники влади, промислових підприємств, наукової спільноти, розробників, громадськості.

Спікери:

• Андрій Очеретний, Вінницька міська рада
• Олександр Юрчак, Асоціація підприємств промислової автоматизації
• В’ячеслав Калініченко, Вінницький бізнес-клуб
• Юрій Клименко, Науковий парк «ДонНУ-Поділля»
• Михайло Ганчук, ТОВ «Промавтоматика»
• Владислав Скальський, Вінницька обласна рада
• Володимир Шевчук, КП «Вінницький муніципальний центр інновацій»
• Дмитро Софіна, Winstars Technology LLC
• Наталя Гижко, Агенція регіонального розвитку

Захід відбувається за підтримки департаменту економіки та інвестицій Вінницької міської ради та Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Додаткова інформація – контактна особа Юрій Клименко, 097 539 0892, klymenko.ym@gmail.com

Участь в заході безкоштовна за умови реєстрації.

«Український кластерний тиждень 2021» – міжнародна онлайн-конференція, метою якої є підготовка українських промислових та хайтек кластерів до процесів інтернаціоналізації. Програма включає презентації більше 20 провідних експертів з 10 країн світу, панельні дискусії та B2B зустрічі партнерів.

Головними темами запланованих дискусій стануть «Кластерна політика в країнах ЄС та Східного Партнерства», «Цифровізація промислових МСП», «Розвиток промислових екосистем».

Захід організований Асоціацією «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «ClusteRISE».

АППАУ спільно з партнерами платформи Industr4Ukraine ставить для цієї конференції також завдання консолідації українських кластерів навколо пріоритетних питань міжнародної співпраці з ЄС та країнами Східного партнерства. Завдяки проєкту ClusteRISE, який підтримується урядом Німеччини через GIZ Ukraine, ця місія є цілком досяжною в цьому заході.

На конференцію запрошуються промислові та високотехнологічні кластери, представники держав та інші policy makers на національному та регіональному рівнях, організації підтримки і розвитку бізнесу, інноваційні агенції, наукові та освітні установи.

Участь в заході безкоштовна. Більше деталей та реєстрація на сайті: https://industry4ukraine.net/clusterweek.

Мови заходу: англійська та російська, забезпечується синхронний переклад.

Партнери заходу: IT-Enterprise, Forbiz, Enterprise Europe Network, Civitta, TechUkraine, Export Promotion Office of Ukraine, Agency of European Innovation.

З довідкових питань звертайтесь на info@appau.org.ua.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

З метою визначення цілей та завдань Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) та кластеру ІАМ в запорізькому регіоні, для кластерних учасників регіону відбудеться  стратегічна сесія.

Цілі та завдання заходу

• Презентувати та затвердити стратегічні напрями розвитку на 2021 кластеру ІАМ
• Обговорити та деталізувати перелік пріоритетних проектів та заходів на 2021
• Розглянути початкову програму дій по залученню нових членів та партнерів кластеру

Місце проведення – Запорізька ТПП

Учасники сесії – Правління кластеру ІАМ,  члени АППАУ, головні партнери по Запорізькому регіону. З урахуванням обмежень пандемії COVID-19, кількість учасників сесії обмежена до 15 осіб.

Програма заходу

9:00 Вітальна кава, знайомства

9:30 Введення в сесію, представлення цілей та завдань сесії (Юрчак О.)

10:00 Представлення попередньої програми розвитку на 2021 (Юрчак О., Карпенко А., Красносельский К.)

10:40 Обговорення програми

11:00 Перелік проектів на 2021 – введення (Юрчак О.)

11:30 Кава-брейк

11:50 Робота в 3-х групах – деталізація проектів за напрямами «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» за 3-ма темами: 1) Експорт-інтернаціоналізація, 2) Розвиток інноваційної екосистеми, 3) Інвестиційні та інші проекти.

13:00 Обід

13:40 Представлення результатів роботи груп

15:00 Кращі практики кластерного розвитку: фідбек – обговорення по результатам тренінгів в листопаді та грудні

16:00 Підведення підсумків

16:30 Завершення роботи сесії

Організатори забезпечують умови щодо дотримання вимог коронавірусних обмежень.

Фасилітатор сесії – Юрчак О.В., ген. директор АППАУ, yurchak.alexandre@appau.org.ua

Орг. питання – Ксенія Нагорна, Запорізька ТПП, oso@cci.zp.ua

Участь безкоштовна за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/AmDJVQjBWri3RBHC6

Цей захід буде проведено в рамках швейцарсько-українського Проєкту “Зміцнення бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств (Етап 2)”, який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і за підтримки Швейцарії.

Для повноцінної роботи промислового підприємства, зокрема автомобілебудування, важливу роль відіграє проникнення інтернет-технологій у бізнес-середовище. У багатьох країнах світу для управління технологічними процесами використовують високопродуктивні ІТ-пристрої. Для компактного та легкого подання інформації, для швидкої передачі даних була впроваджена нова технологія Ethernet — функція управління, зв’язку та безпеки, яка скоро буде єдиним пристроєм у промисловості. У статті обґрунтована потреба й необхідність мережі, її актуальність на сьогодні у розвитку інформаційних технологій.

Преглянути сттатю.

18 грудня відбулась стратегічне засідання Правління АППАУ. На ньому були розглянуті головні результати 2020 та виклики на 2021. В сесії взяли участь голова Правління Олег Щербатенко (IT-Enterprise), виконавчий директор асоціації Юрчак Олександр, член правління Сергій Чуприков (Метінвест-діджитал), радники Володимир Варгола та Іван Кульчицький. Модерувала захід фасілитатор Тетяна Новицька, послуги якої були надані за підтримки ПРООН.

Спочатку група зафіксувала головні тенденції на 2021. Далі – відповідно до цих тенденцій, були зафіксувані 2 великі категорії напрямів роботи асоціації, внутрішні та зовнішні – всього 10 напрямів, а далі виділили 7 пріоритетних міні-проектів, які потребують залучення наших членів

1. Посилення ролі Правління через чітке визначення ролей та функцій кожного члена Правління.

Правління грають дуже важливу роль в житті передових асоціацій України, й саме члени Правління беруть на себе лідерство у вирішенні тих чи інших стратегічних завдань. В АППАУ Правління активізувалось в 2018 році, але ще не всі члени Правління є активними в житті спільноти. Тому структуризація ролей та функцій кожного члена є першим очевидним кроком до наступної сходинки еволюції.

2. «Переупаковка» послуг АППАУ для своїх членів.

Сервісна пропозиція АППАУ системно пропонується з 2017 року. Водночас рівень використання послуг є радше низьким. На думку виконавчої дирекції, багато з цих послуг потребують кращого представлення та – або промоції, інші – навпаки, можливо, відсутні. Для розуміння пріоритетів необхідно провести повне опитування членів асоціації – це планується на січень.

3. Створення спільних продуктів асоціації

Членам АППАУ варто й пора вже розглядати вироблення спільних продуктів, як це роблять подібні об’єднання. Наприклад, цікавий приклад спільного проектного рішення демонструвала недавно партнерська асоціація УАМ на кластерному вебінарі. В АППАУ ми вже кілька років говоримо про співпрацю інтеграторів АСУТП з платформами IT-Enterrpsie як Smart Tender чи Smart Factory але далі нічого не відбувається. Є також інші ідеї щодо створення спільних віртуальних платформ для конференцій (експортна діяльність та внутрішні конференції), оскільки ясно, що 1-ша половина 2021 пройде також в онлайн. В цілому тема ‘Be digital’ є актуальною для багатьох членів АППАУ з МСБ, адже не зважаючи на 4.0-ну приналежність, добра половина бізнес-процесів в них є ‘аналоговими’. В першу чергу це стосуєтьcя бізнес-процесів по маркетингу та продажам, закупівлям, HR, проектному управлінню.

4. Експортна програма та Інтернаціоналізація

Ситуація тут не потребує особливих коментарів – програма в нас є, але фінансування її немає. Hannover Messe 2020 мав стати проривом в цьому напрямі, але був відмінений, й контракт з USAID анульований. Тому потрібно знову шукати фінансування. Поза цим є цілий ряд внутрішніх робіт – завдань, які легко упаковуються в міні-проект.  Це краще залучення наших членів до вже діючого проекту ClusteRISE, де деяке фінансування експортних активностей є. Це регулярна видача контенту на сайт land4developers.com та його просування. Це спільна координація та лобіювання наших інтересів в цій сфері на державному рівні тощо.

5. Просвіта та освіта ринку в сфері Індустрії 4.0 залишається пріоритетом 2021 – саме це, на думку Правління найбільше впливає на рішення власників та ген. директорів замовників.

Так, багато учасників спільноти роблять просвіту своїх замовників самостійно. Але за великим рахунком, якісних кейс-стаді Індустрії 4.0 в нас дуже мало. Тому варто виводити це питання на новий рівень, коли кейс-стаді регулярно виробляють не 2-3 фірми, а 20 чи 30. Й коли ми здатні синхронно включати свої канали комунікацій. Тоді буде ефект – перш за все, в зміні парадигм не тільки власників та ген. директорів, але також чиновників.

6. GR (відносини з державними органами) – про це говорилось найбільше на цій сесії.

Не зважаючи на потужні концептуальні напрацювання й цілий ряд пропозицій, що виходить з АППАУ на державний рівень – результати є дуже слабкими. Головна причина – в повній відсутності відповідальних осіб та структур на рівні уряду та парламенту країни. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації в Україні є, в штаті майже 200 чол, бюджет на їх утримання та діяльність – більше 400 млн гривень. Але немає жодної особи, яка б відповідала за розвиток Індустрії 4.0. Так само їх немає в інших міністерствах. Власне, – така ж доля інших цифрових секторів в транспорті, енергетиці, інфраструктурі, с-господарстві.

Це приводить до того, що Мінцифри в бюджеті країни на 2021 планують майже 1,5 мільярди гривень на розвиток інтернету в сільських школах, на адмінпослуги, щось на цифрову освіту – але нуль гривень на ті напрями за які АППАУ, як лідерська спільнота української Індустрії 4.0 бореться роками. Уряд не планує розвивати технопарки чи акселератори для промислових секторів, не зрозуміла ситуація з фінансуванням Центрів 4.0, немає бюджету на кластерну програму, на підтримку експорту тощо.

Ця ситуація є дуже тривожною для всіх промислових хайтек секторів і такий стан речей потрібно змінювати спільними зусиллями.

На думку виконавчої дирекції це питання потребує синхронізації та координації з орг. комітетом Industry4Ukraine, який власне набагато більше займається GR, де є виділений ресурс й де ми можемо мати підтримку багатьох інших асоціацій.

7. Краща інтеграція та вплив на регіональному рівні.

Натомість, 2 проекти АППАУ – ClusteRISE та Інтеграція 4.0 відкривають нові можливості для кращого впливу на регіональних стейкхолдерів. Фактично, АППАУ вже впливає на розклад сил та подій в 5 регіонах України. Водночас, всі точки дотику та інтереси АППАУ (саме – для наших членів) в цих проектах ще не зовсім ясні.

Всі ці 7 завдань є попередніми пропозиціями Правління, які пропонуються як міні-проекти на 2021, й де за кожним міні-проектом закріплена своя робоча група зі своїм лідером з членів АППАУ. Гарним останнім прикладом такого методу роботи є остання наша роб. група, яка буквально за кілька тижнів видала свої пропозиції до Національної Економічної Стратегії 2030, й далі перебуває в тісному контакті з іншими колегами з Industry4Ukraine й з Центром Економічного Відновлення (розробник НЕС 2030).

На залученні членів – як головному методі вирішення чисельних викликів АППАУ, особливо настоював Юрчак О.  Виконавча дирекція вже перевантажена масою різних ініціатив та проектів, але більш важливим є чинник залучення, як головний метод досягнення справжнього синергетичного ефекту співпраці.

До зборів в січні ми також розповсюдимо опитувальник для збору ваших ініціатив та пропозицій. Враховуючи ситуацію з локдауном, Збори очевидно будуть в онлайн форматі.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Дві події квітня – вебінар EU4Digital на тему DIH (Digital Innovation Hubs) та Ukrainian cluster week підняли гострі питання відсутності центрів експертизи Індустрії 4.0 в Україні, спроможних надавати послуги МСП. Перед цим ми також бачили, що результати інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі в березні далекі від очікувань промислових хайтек – й саме в сенсі пошуку інновацій серед ЗВО та НДІ. Спільно ці події формують контекст нашого наступного заходу, й головне питання звучатиме таким чином «на шляху до DIH: як українським технічним університетам прискорити свій рух в цьому напрямі».

В програмі обговорення наступні теми:

• Введення – «Центри експертизи Індустрії 4.0 – де ми зараз» (Юрчак О., АППАУ).
• Розвиток DIH в ЄС. Пропозиції для країн СхП (України) (В. Варгола, Civitta, І. Кульчицький, АЄІ).
• Пропозиції для МСП від Центрів 4.0 (КПІ, ХАІ).
• Пропозиції для МСП від інших технічних університетів (Луцький НТУ, Запорізька політехніка, ХНУРЕ, ДонТУ, НУХТ, Криворізький НТУ).
• Програми взаємодії в рамках АППАУ: кластерний рух, розвиток Центрів 4.0, нові інноваційні конкурси.
• Розвиток спільноти технічних експертів (Л. Соболевська, П. Галкін, О. Юрчак).
• Перспектива постанови КМУ про Центри 4.0 (Мінекономіки, МОН).
• Обговорення.

Приймаються заявки вказаних університетів (доповіді до 15-20 хв).

Захід відбудеться в режимі онлайн 11 травня, з 15:30 до 19 години.

Участь є безкоштовною за умови попередньої реєстрації за посиланням:
https://forms.gle/t4MCcGexULezxPS9A

Тема зв’язку подій між собою стала головною в проекті «Інтеграція 4.0», де розрізненість та фрагментація маси онлайн заходів веде до такої ж фрагментації ідей та дій стейхолдерів, а далі й до втрати стратегічних пріоритетів. В запропонованій в цьому проекті методиці, ми насправді дотримуємось традицій та практик, що вже вироблені в АППАУ впродовж попередніх років. Головні з них – звітування, пошук інсайтів, винесення важливих уроків  та передача естафети в наступний період. Зробимо це зараз й в масштабах року, що минає, на прикладі 10-топ подій та проектів. Подаємо їх в хронологічному порядку.

Лютий:  заключна конференція aCampus

Обговорення результатів проекту aCampus відбулось на заключній конференції в кінці лютого. Кількість залучених експертів, рівень дискусій, загальна атмосфера – все це добре показало як потенціал технічної спільноти, так і важливість технічних стандартів в сферах промислової автоматизації, ІТ та нової Індустрії 4.0. Тоді ми ще не знали, що це була остання велика конференція АППАУ в оффлайн.

Головні інсайти: конференція підтвердила, що технічні стандарти є дуже важливими для багатьох великих компаній України. Й те що ТК 185 має потужний потенціал. Водночас, подальші події підтвердили висновок головного звіту про нашу інституційну слабкість – ринок (замовників) ми так і «не розкачали», – платити за стандарти та роботу по ним нікому. Після закінчення проекту (фінансування) діяльність ТК 185 різко пішла вниз. В 2020 справдився також висновок проекту щодо Центрів 4.0 – хоча вони в повній мірі продемонстрували свій великий потенціал просвіти, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«проєкт aCampus не дав нових стимулів, крім платних, до мотивації університетів краще інтегруватись в ТК 185 та в ринкове середовище».[/perfectpullquote]

За виключенням 1-2 команд, університети не просунулись в ідеї монетизації своїх знань через нові тренінгові курси для ринку. Хоча проект давав для цього чимало підстав.

Квітень: Fail з MedTech – визнання меж свого впливу та важливості стратегій

З кінця березня й з початком пандемії COVID-19, АППАУ стала активним учасником громадянського суспільства та експертної спільноти, яка мобілізувалась проти цієї загрози. Правління асоціації відреагувало спеціальним зверненням ще 19 березня. Майже 2 місяці далі наша виконавча дирекція близько 30% свого часу витрачала на проект по об’єднанню гравців в секторі MedTech. Хоча медичне обладнання не є нашим головним напрямом діяльності, все-ж, з точки зору Індустрії 4.0 – методи інновацій, широка колаборація, запуск нових виробництв, трансфер технологій, а головне – спільне лобіювання промислових хайтек, є спільними. Все це – основа для широкої співпраці різних асоціацій промислових та хайтек секторів на платформі Indsutry4Ukraine.

Головні інсайти: хоча в цілому цей міні-проект був невдалим, він був багатим на важливі інсайти

1) ми зрозуміли, що домовлятись в чужому для нас секторі дуже важко – асоціація «УкрМедПром», яка є ключовим актором цього сектору, продемонструвала зовсім інший рівень розуміння колаборації, де є дуже чітка межа між «своїми та чужими». Якщо узагальнювати, то це сигнал для всієї платформи Industry4Ukraine – насправді, багато асоціацій в Україні є дуже різними й не варто тішити себе ілюзіями про спільні цінності. Шлях до справжньої консолідації навколо засадничих положень Маніфесту I4U, очевидно, ще довгий.

2) Було цікаво спостерігати за спробами включення аналітики даних про COVID-19 – звіти йшли як від НАН України, так і від data scientists Unit.city. Жоден з прогнозів не спрацював – пізніше стало очевидно, що проблема не стільки в наших компетенціях (аналогічна картина по всьому світові), – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ми дійсно маємо справу з феноменом, який за масштабами впливу та непередбачуваності виявився непідвладним ні науці, ні існуючим технологіям.[/perfectpullquote]

3) Ми були здивовані тим рівнем реакції, що продемонстрували ключові міністерства – в першу чергу, МОЗ та Мінекономіки. Якщо коротко – це певна неадекватність поведінки до рівня національних загроз, звідки великі сумніви в наявності ефективного управління в державі. Хоча ми попереджали про проблеми з кисневим обладнанням ще в квітні, уряду потрібно було більше пів-року, щоб почати хоч якось реагувати на проблему критичної для всієї країни ваги. Але найгірше що ця неадекватність гасить енергію мас підприємців та волонтерів, яка так потрібна країні в критичні моменти.

Травень: форум NextNormality

5-денний форум АППАУ про нову чи «наступну нормальність» став логічним продовженням проекту про MedTech в сенсі як повернення на свою територію, але також спробою першого в нашій спільноті масштабного переосмислення нової реальності.

Головні інсайти форуму – відображені окремим звітом АППАУ. Якщо коротко, найбільш цінним є свідчення наших експертів про нашу неготовність до кризи. Напрями покращення експорту та інтернаціоналізації, консолідації з урядом, фандрейзингу тощо – не є чимось новим. Це було ясно й до COVID-19, криза тільки поглибила ці очікування та вимоги. Але водночас, криза продемонструвала неготовність не тільки уряду, але й самих спільнот та бізнесів. Певним шоком для нас стала стратегічна «безпринципність» великих холдингів, які керували збором коштів в регіонах – замість того, щоб направляти їх на мобілізацію українських виробників, як це робили всі західні уряди, ми витрачали ці кошти на закупівлю китайських ЗІЗ та обладнання. Натомість, ми бачили й також інші приклади об’єднання спільнот для протидії COVID-19 – детальніше про це в дайджесті №3.

 

Червень – вересень: fail з програмою експорту та фандрейзингу

Заклик до кращої інтернаціоналізації та експорту був очевидним в рішеннях червня в контексті відміни Hanover Messe й усвідомлення нових можливостей щодо європейського решорингу, – про це говорилось багато на NextNormality. Але де взяти кошти на це? – ми вирішили спочатку пошукати внутрішні резерви. Ініціатива EIF була саме на це й направлена – 3х стороння домовленість про співпрацю між консультантами ринку, здатними допомагати в експорті та фандрейзингу, виконавчою дирекцією АППАУ та, власне, самим бізнесом – вибраними 7 компаніями АППАУ. На жаль, в 2020 цей формат не спрацював. Хоча ми досить швидко все погодили між собою, консультанти виявились не спроможними розпочати активну, хоча б інформаційну, діяльність.

Головні інсайти. Ця історія ще потребує додаткового аналізу, але очевидним є низький рівень колективної спроможності консультантів реагувати на нові бізнес-можливості та виклики. Тобто, рішення щодо інформаційного дайджесту та релевантних консультацій, очевидно, затребувало комбінації різних компетенцій та експертизи, яких в сумі немає ні в кого з окремо взятих експертів по фандрейзингу. Й тому потрібно було скооперуватись. Лідера в цьому процесі не виявилось.

Вересень: Asset Performance Management

В 2020 ми прийняли участь в багатьох віртуальних конференціях. Не зважаючи на певну користь та нові контакти, в цілому їх цінність є значно нижчою від оффлайн подій. Єдиним виключенням став віртуальний форум Asset Performance Management від бельгійської асоціації BEMAS. Ми отримали безкоштовний доступ не тільки до самої конференції, багатющий контент, але й змогли слідувати подальшим вебінарам й встановити контакти з керівництвом.

Головні інсайти. Ця конференція – перша в нашому досвіді спроба організаторів з нашої галузі будувати customer journey в режимі онлайн й шляхом розгортання навчально-просвітніх матеріалів. Хоча ідея не є новою, але чомусь мало хто її пропонує в сфері Industrial Automation & IT, й тим більше на високому, якісному рівні. Очевидно, що нам потрібно вчитись таким методам й брати їх в свої практики. Другий інсайт – слабка участь членів АППАУ. Крім IT-Enterprise, мало хто зацікавився та вникав в наданий контент. Хоча по ідеї – мова про ту саму інтернаціоналізацію, й тим більше в одній з пріоритетних для України сфер. Адже управління виробничими активами давно є одним з головних викликів українських промисловців.

Червень – вересень: випуск проекту Національної програми кластерного розвитку 2027

Це міні-проект, яким може пишатись і АППАУ, і спільнота Industry4Ukraine. Організований з подачі дайджесту №5 Аналітичного центру I4U, проект запустився в кінці червня й вже в вересні презентував цю програму. Особливого шарму йому надають 2 риси – проект виконаний на волонтерських засадах, а більшість активних учасників становили жінки.

Головні інсайти: гендерна рівність – це не європейська «мода» ) 2020 доказав нам, що наявність жінок в командах покращує ефективність та продуктивність на виході проектів. Інший важливий висновок виходить вже з просування цього проекту на урядовий рівень – знайти підтримку уряду виявилось не просто важко. Їх нинішній рівень є настільки низьким, що навіть на такі очевидні речі, як кластерний розвиток, про який всі – в тому числі урядові структури говорять роками, – потрібні надзусилля та спеціальний ресурс для лобіювання.

Червень – грудень: участь в зарубіжних заходах – MatchMaking events, Мінськ, Литва, Париж, Касабланка, комісії ЄС

Масове переключення в онлайн спонукало активізуватись і у сфері інтернаціоналізації – загалом, ми нараховуємо близько 10 різних івентів. Вони були різними – від просто кластерних matchmaking івентів, до віртуальних конференцій. Найбільш цікавими для нас були останні – в Мінську, українсько-литовському форумі, спец події для французької аудиторії, організованої партнерами, та форуму з Марокко. Всі отримані корисні контакти ми тут же намагались роздавати членам АППАУ.

Головні інсайти: знати англійську, мати якісний контент та вміти презентувати – must be для початкового піару та створення іміджу, але цього мало. Потрібно забезпечити follow-up, а це вже проблема виділеного ресурсу. В АППАУ це залишається проблемою, й ми знову повертаємось до питання фандрейзингу. Цікавим для нас були свідчення восени від партнерів з УАМ, які підтвердили, що запуск експорту в меблевиків був тісно пов’язаним з надходженням гранту.

Листопад: другий Trans4mation

Цей форум став справжньою втіхою для прихильників Індустрії 4.0 за що велика подяка IT-Enterprise. 1000+ чоловік щодня, якісний формат, потужні кейс-стаді, окремий policy-day – все разом це справило сильне враження на всіх залучених осіб.

Головні інсайти: крім гарних вражень, на рівень справжніх інсайтів тут заслуговують, на нашу думку два – 1) здатність передових лідерів ІТ-сектору видавати на потоці як нові продукти (KOEEBOX), причому в новій для себе ролі hardware й 2) так і нові маркетингові матеріали (кейс-стаді). Фактично, IT-Enterprise підготували 4 нові якісні ролики за період буквально 2-3 місяців. Ну і ще раз зазначимо про рівень інтересу – причому саме від кінцевих замовників. Це розвіює сумніви та скепсис опонентів Індустрії 4.0 про те, що ринку в нас нема, чи що замовники не хочуть інновацій.

Листопад-грудень: серія круглих столів в проекті «Інтеграція 4.0»

Серія онлайн заходів в проекті «Інтеграція 4.0» є однією з найцікавіших подій в експертних дискусіях 2020. Від прояснення ролей 9 категорій учасників інноваційних екосистеми, стану регіональних стратегій по 5 регіонам, їх різниці – й до виявлення системних проблем застосування європейських методик в Україні, – перелік тем та питань є дуже цікавим та важливим.

Головні інсайти. Інсайти тут свіжі, їх багато – наприклад, важливим було для нас в 2020 усвідомлення ролі науковців як policy-makers. Інцидент з організаторами україно-європейської конференції 2 грудня, на якій взагалі не було бізнесу, підняв на поверхню гостру проблему ізолювання влади від бізнесу, що пізніше переросло в тему паралельних світів не тільки в цих категоріях, а власне й серед інших. З позитивного боку, тут варто відмітити чисельні свідчення про зацікавленість та готовність сторін до співпраці.

Грудень: початок обмінів кращими практиками кластерів України

Це ще одна успішна ініціатива 2020, яка пов’язана вже з діяльністю кластерного комітету Industry4Ukraine та партнерів. Завдяки Запорізькій ТПП з одного боку, й кластерному комітету з іншого – в грудні ми організували серію вебінарів, де розпочали фіксацію кращого досвіду кластерних організацій – як Kharkiv IT-cluster, АППАУ, Українська меблева асоціація, Морський кластер України, Миколаївський кластер RinnoHub та інших учасників.

Головні інсайти: їх багато, й звіти по цим вебінарам ще готується – ось звіт 1-го вебінару. Якщо про головні – то, звісно, це про силу колективної співпраці. Провідні кластери показують значно кращі результати, в тому числі, для своїх членів, ніж організації, які не об’єднані, чи які не залучають своїх членів до вирішення спільних проблем.

Головні напрями для 2021

Отже, що з цих інсайтів слідує як висновки та уроки, які варто брати в з собою 2021?

1. Рік, що минає, знову переконав нас в необхідності подальшого об’єднання та консолідації зусиль всіх стейкхолдерів промислових хайтек навколо засадничих положень Маніфесту нової промисловості. Fail з MedTech, млявість уряду в швидких змінах в промисловості, що продовжує падати, відсутність політик та програм розвитку, незбалансований бюджет країни на 2021 тощо – все це ще раз переконує нас, що і цей уряд не вийшов на розуміння того, як приймати виклики де-індустріалізації країни і якою в цих процесах є роль нових технологій. Тому учасники Industry4Ukraine разом з іншими стейкхолдерами промислового та хайтек розвитку мають потроїти зусилля, щоб консолідуватись й збільшити вплив на уряд країни та його рішення.
2. Стратегічний курс потрібно витримувати в тому числі через якісну аналітику та рекомендації до дій. Тому нам потрібно утримати діяльність Аналітичного центру Industry4Ukraine, який був створений саме завдяки ініціативі АППАУ – його дайджести, й спільна з партнерами робота «Інструменти промислової політики» підтвердили необхідність якісної аналітики, вироблення чіткого стратегічного курсу в умовах постійних змін, й умовах втрати стратегічних пріоритетів багатьма стейкхолдерами. До важливих надбань 2020, як засадничих положень, ми також включаємо також розвинуті Аналітичним центром поняття стійкості (resilience) та того, як цю стійкість покращувати в умовах кризи.
3. Український рецепт 2020 – потрібно в рази збільшити стійкість спільнот, потім уряду. Просто тому, що ставка на спільноти в 2020 показала себе значно краще, ніж сподівання на «сильний та мудрий уряд». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Звідси, – фокус на інституціях: в чисельних документах восени й від імені АППАУ, й від імені Industry4Ukraine ми стверджуємо «Інституції важливіші ніж інструменти. Й серед інституцій першочерговими є недержавні!»[/perfectpullquote]

Спільнота АППАУ торує свій шлях до галузевої (І4.0) інституції. Ми швидко та злагоджено реагували на кожну зміну ситуації – прихід COVID-19, формування рис NextNormality, перехід в онлайн тощо. Але більш важливим є наш вклад в інституційний розвиток Індустрії 4.0 – останні пропозиції щодо дисбалансів НЕС 2030 по суті є розширенням, конкретизацією та суттєвим доповненням національної стратегії Індустрії 4.0. До цього можна додати тільки те, що ми самі ж і виконуємо зрештою те, що пропонуємо.

4. Досвід 2020, наша реакція на нові зміни через формування «команд швидкого реагування» з середини спільнот також доповнюють та розширюють нашу концепцію «Агентів змін». Очевидно, що ця концепція, доповнена також працями світових консультантів як McKinsey лежить в основі і нашого кластерного, регіонального та інноваційного розвитку, зокрема, й в діючих проектах ClusteRISE, «Інтеграція 4.0», ініціативі EIF, а також проявленні лідерства в технологічних ініціативах (Discovery 4.0). [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Низові, повністю автономні, але добре скоординовані  команди з сильними лідерами – ключ до успіху в умовах непередбачуваності змін та нових криз. [/perfectpullquote]Ця модель, ця мета буде драйвити нашу спільноту й в 2021. Гендерний баланс при цьому також важливий )
5. Нам потрібне сильне переформатування та зміна методів щодо експорту та інтернаціоналізації. Звісно, потреба в фінансування та ресурсі тут це пріоритет №1. Але уроки 2020 говорять про те куди направляти це фінансування – не тільки й не стільки в сайти, контент та торгові місії. В рази більше значення сьогодні мають наявність діджитал платформ нового покоління (досвід участі в бельгійському АРМ), стратегічні інсайти та пропозиції щодо інтеграції України в європейський та світовий простори, а також розбудова мережі партнерів з впливових міжнародних організацій та експертів.
6. Рішення про вивід Центрів 4.0 за рамки системи ЗВО є не простим, але очевидним з точки зору потреб бізнесу. Центри 4.0 були й залишаються ключовим елементом нової екосистеми Індустрії 4.0 – інших, діючих в нас де-факто немає. Але з точки зору реалізації запропонованих  в 2018 ролей, процеси їх становлення йдуть надто повільно. Навіть внутрішні комунікації, не кажучи про зовнішні, залишаються величезною проблемою всіх університетів. COVID-19 став лакмусовим папірцем щодо їх стійкості, спроможності реагувати на нові виклики, а також приналежності до бізнес-спільноти. Й тому питань до функціонування Центрів 4.0 все більше. Потрібні зміни.

Ці висновки та досвід 2020 доповнюють результати стратегічної сесії Правління АППАУ й лягають в основу пропозицій виконавчої дирекції для загальних Зборів АППАУ, які відбудуться в 2021.

З 26 по 28 квітня в Україні пройшов 1-ший український кластерний тиждень, сфокусований на темі «Діджиталізація промислових МСП». 28 спікерів з 11 країн ЄС, включно з 12 українськими кластерами впродовж 3 днів обговорювали актуальні теми розвитку кластерних політик в країнах ЄС та Східного партнерства, стану та напрямів діджиталізації МСП, а також розвитку індустріальних екосистем. Цей захід став великим кроком вперед української кластерної спільноти у напрямі до власної консолідації, а також вирівнювання з кращими практиками ЄС.

Контекст заходу

Захід був спланований з 2020 року в рамках проекту ClusteRISE, як приєднання до європейського кластерного тижня молодих кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова.  Але в березні виявилось що цього року EU cluster week не проводиться й тому було прийнято рішення про проведення власного загальноукраїнського тижня з залученням міжнародних спікерів. Головний акцент в дискусіях планувалось зробити на спільних моментах вирівнювання країн Східного партнерства (СхП, англ. EaP – Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан) з найближчими сусідами Східної Європи, а також розвинутими країнами ЄС.

Останній великий кластерний захід був в Україні в 2018 році, тому організатори намагались привернути увагу різних категорій українських стейкхолдерів до загального стану кластерного руху України, окремих проявів прогресу, й перш за все, появи проєкту Національної програми кластерного розвитку до 2027, – й тим самим стимулювати інтерес до цієї сфери розвитку.

Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), як виконавець проєкту ClusteRISE виступила організатором кластерного тижня, мобілізуючи при цьому свою партнерську мережу, а також кластерний та орг. комітети платформи Industry4Ukraine.

Великі теми вирівнювання

За кількістю презентацій, обсягом отриманої інформації та якістю окремих виступів та дискусій цей захід, очевидно, не має собі рівних в кластерній історії України. Загалом, всі їх можна розділити на 5 великих тем вирівнювання (alignment) – адже саме заради цього вирівнювання та «прокачування» наших кластерів у розумінні європейських пріоритетів й проводився цей тиждень.

1. Вирівнювання з європолітиками

Пріоритети європейського розвитку кластерів презентували 4 спікери – представники інституцій від Єврокомісії. Christophe Guichard, керівник кластерного напряму з директорату розвитку підприємництва та МСП (скороч. -DG Grow) Єврокомісії представив головні стратегії кластерного розвитку ЄС в умовах зеленого та цифрового переходу. Пан Гішар підкреслив визначальну роль кластерів у реалізації вказаних стратегій, а також в стратегіях стійкості в умовах пандемії COVID-19, включно з посиленням 14 ключових індустріальних екосистем.  Marta Batala Massana (DG Grow) представила новий сервіс ЄС для МСП – програму Advanced Technology for Industry. Мова про комплекс аналітичних інструментів для моніторингу 16 ключових технологій Індустрії 4.0, їх стану, тенденцій розвитку, конкурентних аналізів тощо. Все це віднині – безкоштовний сервіс, який доступний інноваційним фірмам з МСП. Ще 2 спікери з Брюсселю, Jan Maarten de Vet та Veronika Muller презентували поточний стан та нові можливості Європейської платформи кластерної співпраці (ЕССР).

[caption id="attachment_3421" align="alignnone" width="1173"] ClusterXchange – новий інструмент на платформі ЕССР для обміну кращим досвідом[/caption]

Таким чином, ці виступи орієнтували українські кластери відносно пріоритетів кластерного розвитку ЄС та доступних інструментів. Тут доречно відзначити, що інтерес до ЕССР різко виріс в Україні впродовж квітня, чому сприяла також промоція нашого партнера FORBIZ, який спільно з АППАУ організував окремий детальний вебінар – воркошоп на тему функціоналу та можливостей ЕССР.

Окремі теми вирівнювання з ЄС демонстрували на кластерному тижні й українські спікери, зокрема, Олена Фесенко представила можливості міжнародної співпраці в рамках мережі EEN.

2. Україна – країни СхП – країни Східної Європи – вирівнювання в кластерних політиках

Огляду кластерних політик був присвячений перший день конференції. Доповіді на цю тему зробили Анастасія Константинова (досвід Іспанії та Австрії), Givi Kochoradze з Грузії та Анна Поболь з Білорусії (про стан у своїх країнах). Огляд розвитку кластерів промислових хайтек та нашої програми розвитку до 2027 від імені кластерного комітету Industry4Ukraine зробив Юрчак Олекандр, СЕО АППАУ. Загалом, країни СхП мають спільні риси та тенденції. Велика зона росту – це слабка участь держави. Позитивна сторона – це динаміка розвитку кластерів, що добре видно в Україні та Грузії. Водночас, експерти констатували, що розриви між країнами ЄС та СхП в цій сфері зростають. Інструменти та програми підтримки ЄС, звісно, мають позитивний вплив й стимулюють наш розвиток. Але без участі владних структур, без власних, національних цільових політик та програм кластерного розвитку країни СхП будуть й далі відставати.

[caption id="attachment_3422" align="alignnone" width="1195"] Тема DIH активно просувається в країнах СхП в тому числі через програму EU4Digital[/caption]

3. Діджиталізація МСП – фокус на центрах експертизи Індустрії 4.0

Найбільш насиченим був другий день, де в дискусіях обговорювались ключові виклики діджиталізації МСП. Yannick Fourastier (Україна – Франція) нагадав всім про базові умови в цій сфері – ними є доступ до фінансів та готових технологій. Якщо з фінансами в Україні більш-менш все зрозуміло, то з технологіями не все так просто. Багато хто з стейкхолдерів Індустрії 4.0 розуміє під цим поняттям наявність продуктів, експертизи чи окремих акторів, як розробники та системні інтегратори. «В Україні є 200 тис програмістів, отже ніяких проблем з діджиталізацією МСП не може бути» – подібні міфи про силу ІТ-сектору є розповсюдженими в Україні. В дискусії про стан МСП, Іван Мовчан (СЕО компанії УВК, Харків) уточнив, що технології для його підприємства – це високо кастемізовані, готові інноваційні рішення для конкретного застосування в його конкретній галузі. Й що в Україні важко знайти такі інноваційні рішення 4.0 в тому числі з причин відсутності фінансових стимулів по впровадженню передових технологій та слабкої внутрішньої експертизи замовника.

Відповідно, одним з найважливіших пріоритетів є наявність Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних –

а) надавати доступ до готових рішень Індустрії 4.0 та – або швидко їх тестувати,

б) знаходити фінансування для їх впровадження,

с) консультувати та навчати замовника.

Нині центрів з таким набором функцій у нас просто немає.

ЄС давно вирішив це питання в себе, пропонуючи цілу мережу подібних центрів (DIH) й відповідні програми стимулювання МСП. Michael Ruiz з Австрії (TechLink) підняв дискурс на вищий рівень, очевидно, типовий для розвинутих країн – як ця мережа, або точніше мережі (оскільки центрів експертизи в ЄС вже чимало) мають між собою краще взаємодіяти. А виступ Balozs Barta з угорського DIH (PBN) вже заслужив на окремий звіт АППАУ – в ньому ясно простежується шлях до DIH.

Дуже цікавим є досвід підходів в Білорусїі, його демонстрував Андрій Шеко з національної Асоціації робототехніки. Наразі в республіці створюються центри «мобілізатори» промислових стартапів І4.0.

Олег Щербатенко (голова правління АППАУ) демонструючи ряд розвиткових проектів в Індустрії 4.0, резюмував, що назагал українські підходи та проєкти, які генерує бізнес, ідентичні європейським. Але без участі держави вони не мають шансів на швидку реалізацію та масове розгортання в Україні. А наразі така участь та підтримка практично відсутні.

Як бачимо, експерти єдині в тому, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]діджиталізація промислових МСП потребує розвинутих сервісних та інноваційних екосистем Індустрії 4.0, які в свою чергу швидше створюються цільовими й добре фінансованими державними програмами.[/perfectpullquote]

Й де мережа галузевих та секторальних Центрів експертизи є наріжним камінем інноваційних екосистем. В цьому напрямі країни СхП дуже відстають від ЄС.

4. Індустріальні екосистеми – реперні точки

Ця тема звучала на 3-ій день конференції й де домінували українські спікери. Володимир Власюк з ДП «Укрпромзовнішекспертиза» демонстрував прихований потенціал українських промислових секторів й акцентував що для його реалізації країні потрібні відповідні умови – як цільові фонди, регуляторні стимули, розвинуті інституції. Оксана Донська з Української асоціації меблевиків, власне й демонструвала цей потенціал меблевої галузі, показуючи 30% темпи зростання експорту. Марія Шевчук (Офіс з просування експорту, ЕРО) розповіла про портфель послуг ЕРО, який значно розвинувся за останні 3 роки й орієнтований саме на МСП.

[caption id="attachment_3424" align="alignnone" width="1190"] Інжиніринг та машинобудування є одним з пріоритетів ЕРО.[/caption]

Щодо теми інтеграції в ланцюги доданої вартості (ЛДВ), Володимир Власюк підкреслив, що Україна потребує усвідомленої та цільової стратегії такої інтеграції, відповідних інструментів, які задають фокус на інтеграції в ланки з більшою доданою вартістю, а не просто експорт сировини.

Ця стратегія інтеграції в ЛДВ, спільно зі зростанням портфелю послуг та стимулами для міжнародної співпраці є тими реперними точками, від яких мають відштовхуватись наші кластери.

5. Перший консолідований вихід українських кластерів

Ще одна окрема тема кластерного тижня – це консолідована презентація українських кластерів. Ці виступи висвітлює окремий звіт на платформі Industry4Ukraine. Його ключовий меседж про те, що міжнародна співпраця є одним з ключових факторів успіху в розвитку кластерів й, власне, ці 3 дні, а також можливості matchmaking були корисними для українських кластерів, особливо молодих для розуміння аспектів такої співпраці. В рамках цих обмінів варто зазначити участь керівника Литовського кластеру автопрому Dr. Andrius Rakickas – певні домовленості про обміни вже досягнуті з спорідненим українським кластером.

 

[caption id="attachment_3425" align="alignnone" width="1142"] Експорт та міжнародна співпраця – очікування №1 більшості кластерів промислових хайтек[/caption]

Спільне комуніке країн СхП

Попередні висновки та пропозиції прозвучали в заключному резюме 3-го дня конференції.

Спільно, країни СхП наголошують, що не зважаючи на певний прогрес останніх років в кластерному розвитку, він відбувався радше «не завдяки, а всупереч». Ситуація з державними політиками в цій сфері є подібною у всіх країнах СхП – вони є радше на низькому рівні й сприяння розвитку кластерів з боку державних інституцій є відверто слабким. Це спричинює подальше відставання країн СхП від ЄС й це особливо помітно в сфері цифрових інновацій в промислових секторах, де критичні для розвитку інфраструктурні елементи, як Центри експертизи для МСП, технопарки та акселератори, бізнес самостійно не може створити.

В якості рекомендацій для кластерів, представники країн СхП пропонують посилювати співпрацю з ЄС в сфері цифрового та зеленого переходів, й розвитку індустріальних, інноваційних екосистем. Мова йде також про посилення С2С (між-кластерних) обмінів як між країнами СхП, так і Східної Європи та ЄС. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Кластерні організації країн СхП мають також краще інтегруватись в існуючі програми підтримки як ECCP, EU4Digital, EU4Business й спільно працювати зі своїми урядами над питаннями швидшої інституціоналізації програм кластерного розвитку.[/perfectpullquote]

Для реалізації цих планів, країни запропонували створення кластерного комітету країн СхП, який має взяти на себе ролі подальших обмінів та їх координації. Повний текст комуніке англійською мовою знаходиться в підготовці.

В якості головного підсумку конференції, варто зазначити, що для українських кластерів цей захід став потужним каталізатором до міжнародної співпраці. Чимало кластерів вперше відкрили для себе різноманітні аспекти програм та підходів ЄС, глибше усвідомили важливість цілісного інноваційного та екосистемного розвитку, побачили реальні приклади Центрів експертизи й те, як працюють інструменти підтримки та стандарти якості кластерного менеджменту.

Кластерний комітет Industry4Ukraine планує й надалі активно розвивати міжнародні обміни кращим досвідом  – слідкуйте за нашими анонсами.

АППАУ щиро дякує за підтримку представників європейських інституцій, наших численних зарубіжних партнерів та колег, а також наші кластери та партнерів в Україні.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

9 листопада в режимі онлайн відбувся 1-ий широкий обмін учасників проекту ClusteRISE. Спікерами виступили представники АППАУ, координатори кластерів ІАМ, представники науки та освіти регіональних університетів Запоріжжя та Харкова, а також інших регіонів. Вебінар та його обговорення мали на меті презентацію та фіксацію поточних викликів інноваційного розвитку вказаних регіонів, які дотичні до проектів смарт-спеціалізації та кластеризації.

Попередня синхронізація та підготовка учасників

Учасники проекту дійшли згоди щодо комплементарності підходів смарт спеціалізації, кластерного розвитку (й особливо в рамках проекту ClusteRISE), українського руху Індустрії 4.0, й також результатів, які мають бути на виході

Учасники проекту вже достатньо консолідовані навколо цільової моделі співпраці, яка на 1-му етапі передбачає більш точний розподіл ролей учасників інноваційних екосистем в кількох регіонах. Кілька нарад по цій моделі, й також голосування що відбулось напередодні в соц. мережах дозволили дійсно побачити ряд проблем. Зокрема те, що лідерства в цих інноваційних процесах не демонструє наразі жодна категорія учасників. А окремі ролі просто «висять» – наприклад, мало хто розуміє яку роль сьогодні відіграють науковці. Або ж влада. Також багато питань до наявності рушіїв співпраці – чи дійсно в регіонах «включені» такі механізми як регулярний нетворкинг та обміни між категоріями учасників інноваційної екосистеми, якими є інструменти підтримки інновацій, чи достатня довіра тощо, – детальніше опис моделі див. за цим посиланням.

Вебінар мав прояснити ці речі відносно кожного регіону.

Головні висновки заходу

Спікери представили великий обсяг інформації по всім зазначеним питанням.

Головні висновки є наступними

• В ряді регіонів ми бачимо яскраву картину «спрощення економіки», коли важливі традиційні високотехнологічні сектори виключаються з регіональних пріоритетів. Очевидно, що це є наслідком де-індустріалізації країни, що триває в національних масштабах вже багато років.
• Але в зв’язку з цим [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]є питання про роль регіональних стратегій та регіональної влади – чи намагаються вони встановити «перший рубіж оборони»? [/perfectpullquote]Адже на місцевому рівні також є чимало засобів та інструментів впливу. Вебінар не дав ясних відповідей на ці питання, але однозначно сприяв покращенню діалогу на цю тему між бізнесом та владними структурами. Зокрема, представники кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова зазначили про високий рівень рівень промисловості в регіональних стратегіях, але й певні “перекоси”  – зокрема, в Запоріжжі пріоритети смарт-спеціалізації враховують головним чином інтереси великих підприємств, тоді коли місцевий кластер ІАМ представляє МСБ.
• Частина проблематики щодо встановлення вірних пріоритетів та цілей на регіональному рівні лежить в площині процесів узгодження. В ряді регіонів майже очевидно, що ці процеси є слабкими – іншими, словами, комунікації та узгодження важливих пріоритетів розвитку є радше на низькому рівні. Це означає, що бізнес має більш активно моніторити процеси стратегування та відстоювати свої позиції, а в ряді випадків вимагати включення відповідних цілей в регіональні стратегії.
• Щодо популярної в ЄС ідеї створення нових індустрій, які замінюють або значно доповнюють традиційні галузі і які тому й потрібно включати в пріоритети розвитку – експерти прийшли до висновку що появу таких (emerging) індустрій потрібно добре аргументувати на рівні статистичних даних.

До вебінару  також велась дискусія про новий рольовий розподіл між учасниками інноваційних екосистем. Голосування в мережах згенерували ряд питань до категорій владних структур, науковців та промисловців. Отже які висновки після вебінару? –

Науковці є власниками бази наукових, системних знань й також утримують наукові школи. Згідно Ігорю Бжезицькому, директору Каховського електромеханічного заводу, ця роль є важливою в ряді випадків, коли промисловці шукають нові ідеї та знання. Водночас, він підтвердив, що звертання до науковців за грунтовними інноваційними рішеннями є радше марними, – подібні дослідження потребують серйозних інвестицій, за які, зазвичай, відповідає держава.

Ми також констатували, що в багатьох регіонах науковці є лідерами стратегічного планування, – навіть склад наших учасників вебінару є показовим, більшість з них представляють НДІ та університети. Важливим є напрацювання щодо інноваційного розвитку, зокрема Володимир Кузін з Нікополя розповідав про розробки в інноваційному брокериджу, що датовані ще 2011 роком. Олександр Юрчак з АППАУ ставив питання про систематизацію таких напрацювань на державному рівні та їх спадковість. Адже сьогодні в роботі з університетами та НДІ АППАУ констатує відсутність інноваційного брокериджу як найбільшу прогалину в цих установах. І якщо це було відомо ще 10 років тому і навіть є грунтовні напрацювання, то чому так мало змін?

Щодо ролі кластерів, на вебінарі звучали тези, що вони можуть брати на себе ролі справжніх каталізаторів та фасилітаторів зближення та покращення діалогу учасників інноваційної екосистеми. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Унікальна здатність кластерів – це вироблення «єдиної мови» між учасниками, оскільки відповідні процеси, зазвичай, вже відлагоджені в зрілих кластерних організаціях, або ж налаштовуються значно швидше в нових .[/perfectpullquote]

Наскільки ці та інші учасники регіональних екосистем готові до нових ролей та посилення співпраці покаже час.

В листопаді учасники проекту ClustRISE проведуть ряд робочих зустрічей з учасниками місцевих спільно.

Захід реалізований в рамках проекту ClusteRISE, за підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова.