Виконавча дирекція АППАУ

Другий обмін кращими практиками передових кластерів України для нових відбувся за темою експорту та інтернаціоналізації 10 грудня. Захід був організований Запорізькою ТПП в рамках проекту ПРООН підтримки кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” для Запорізького регіону. Цим звітом надаємо головні деталі та підсумки цього заходу.

Контекст та виклики для молодих кластерів

Згідно всіх опитувань та висновків АППАУ з попередніх років, експорт та інтернаціоналізація є пріоритетом №1 для всіх секторів інжинірингу, автоматизації та машинобудування. Причина банальна – внутрішній ринок є надто малим, а його динаміка розвитку просто пригнічує – в Україні продовжуються процеси де-індустріалізації. Відповідно сотні інжинірингових фірм та виробників не потрібні в цій державі в тій кількості, в якій вони існують сьогодні.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Єдиний вихід – це експорт та інтеграція в глобальні ланцюги.[/perfectpullquote]

Власне, по цьому шляху вже пішла ІТ-галузь, – до 90% послуг, що виробляється в Україні знаходять своїх зарубіжних клієнтів. Чому й б інжиніринговим секторам активніше не рухатись подібним сценарієм? Про це АППАУ говорить роками, й вже є пропозиції і початкової експортної стратегії, і інтеграції в глобальні ланцюги, й перші конкретні інструменти як сайт інноваторів Індустрії 4.0 англійською.

Hannover Messe 2020 мав стати проривним проектом в сенсі фінансування цих активностей, але через COVID-19 був анульований. Відповідно, з квітня по грудень АППАУ форсувала цілий ряд активностей в онлайн, а також знову порушила питання експортних стратегій в Індустрії4.0, які б підтримувались державою.

Олександр Юрчак, модератор заходу й ген. директор АППАУ в своєму введенні розповів деталі цього контексту й фокусував на меседжі, що секторам ІАМ потрібна в рази більше підтримка – поодинці малому та середньому бізнесу з цих секторів важко вирішувати цілий комплекс проблем в цій сфері. Також він відмітив, що вимоги та критерії процесу інтернаціоналізації відрізняються від експорту –

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]тут мова йде радше про інтеграцію в глобальні ланцюги та інноваційні екосистеми, й де фокус в пропозиції цінності робиться не стільки на готовому продукті, як на власній експертизі й розумінні того, як вона може доповнювати іншу.[/perfectpullquote]

Особливо, ці процеси зміщення фокусу в ланцюгу доданої вартості важливі для інноваційних та хайтек секторів й вони потребують іншого рівня кооперації, в тому числі внутрішньої. Наприклад, українські хайтек щороку втрачають цікаві грантові можливості фондів як Horizon 2020 (зараз Horizon Europe), оскільки такі проекти передбачають наявність колективних процесів «раннього попередження» (виявлення цікавих проектів), швидкої внутрішньої та зовнішньої кооперації, потужного опрацювання всередині та видачі пропозицій. Спроба АППАУ налагодити таку кооперацію в проекті ЕІF була радше невдалою.

Актуалізований (post-COVID-19) перелік викликів, озвучений на початку вебінару наступний

• «Цей дощ надовго» – як перенести в онлайн класичні оффлайн переваги. Адже вже ясно, що й 2021-ий рік буде продовженням 2020-го в сенсі блокування оффлайн активностей.
• З іншого боку, українські промислові хайтек не надто просунулись в діджитал маркетингу ні в попереднє десятиліття, ні в 2020. Отже, як розрізняти та краще використовувати нові можливості онлайн, яких й не було ніколи в оффлайн? і про які можливості йде мова?
• Критичність ресурсу для експорту та інтернаціоналізації: де він має бути та який? Чи можливі варіанти «колективного» ресурсу – адже ясно, що навіть на рівні кластеру важко створити «універсальний» та в однаковій мірі сильний ресурс для всіх учасників спільноти?
• Як розрізняти та налаштовувати потреби кластерів в експорті та інтернаціоналізації – з урахуванням їх різниці?
• Які методи є найбільш ефективними як для експорту так і для інтернаціоналізації
• Які компетенції необхідно кластерам розвивати в першу чергу

В цьому загальнонаціональному контексті, активізація цих процесів та спроб розвитку на регіональному, кластерному рівні є додатковим та дуже важливим інструментом для спільного покращення наших позицій в сферах експорту та інтернаціоналізації. Й тому важливий та цікавий досвід інших кластерів та учасників екосистеми Indsutry4Urkaine, які вже мають досвід експорту та інтернаціоналізації.

Кейси учасників інноваційної екосистеми Індустрії 4.0

Роман Ханжин, координатор Морського кластеру України (МКУ) розповів про типові питання інтернаціоналізації. Активний нетвокринг має відбуватись не тільки всередині кластеру, а відразу з потенційними міжнародними партнерами. Цього року МКУ взяв участь в кількох міжнародних онлайн заходах. А завдяки присутності в кластері 2-х фірм нідерландського походження (MDEM та C-jobs) ці відносини вже мають потужну підтримку та досвід. Разом з тим, онлайн інструменти, що пропонуються на ринку сьогодні є дуже різними. Роман привів приклад великого SMM (Shipbuilding Machinery & Marine technology) форуму-виставки в Гамбурзі. Подібний інструмент представляє дійсно велику цінність – тут є маркетплейс, куди заходять тисячі компаній, є можливості matchmaking, вбудовані інструменти промоції та нетворкингу й все це пропонується для учасників ринку на 1,5 року. Але доступ до платформи є досить дорогим для молодого кластеру (5 тис євро), який ще не має відповідного бюджету. Морський кластер шукає можливості спів-фінансування по участі в подібних виставках. Крім самого «квитка» для доступу до такої платформи, необхідно інвестувати в якісний контент – в першу чергу, презентаційний відео-контент.

Роман Кравченко, директор компанії 482.Solutions, яка входить в АППАУ є активним учасником робочих груп асоціації по експорту та розвитку стратегії Індустрії 4.0. Його кейс – чудовий приклад інтернаціоналізації в Індустрії 4.0.

Роман розпочав свій виступ з пропозиції співпрацю до Морського кластеру України в розвитку портової інфраструктури Сінгапуру, де 482.Solutions вже має свої встановлені позиції в локальній екосистемі. Р. Кравченко акцентував на важливості інтеграції в глобальні та локальні екосистеми. Регіон південно-східної Азії є цільовим ринком для їх компанії, де Сінгапур є центром зони ASEAN, яка включає 10 передових країн цього регіону, й є 3-ьою економічною зоною світу після США та ЄС. Сінгапур – це по суті, хаб, кластер, маркетплейс дуже відкритий для всіх гравців цієї зони. Прикметно в цьому сенсі, що наступний Всесвітній економічний форум 2021 пройде в Сінгапурі.

Компанія активно подається на гранти, зокрем, є шанси в 2021 прийняти участь в проекті Eureka GlobalStars. Роман розповів чимало цікавих деталей про особливості інтеграції в локальну інноваційно екосистему енергетики, хто є її акторами, які зв’язки є важливими й кадр нижче демонструє наскільки системним є рівень 482.Solutions до розуміння того, як працюють екосистеми.

Повертаючись до проблематики інтернаціоналізації, Роман відмітив спробу АППАУ 2020 створення механізму підтримки для МСБ через ініціативу EIF й підтвердив необхідність її завершення в 2021.

Досвід кращих кластерів

Першою виступала Оксана Донська з Української асоціації меблевиків (УАМ). Експорт в УАМ тісно зав’язаний на початкове вироблення сильної пропозиції цінності для споживачів. Для цього УАМ будує розвинуту екосистему виробничої кооперації, залучаючи архітекторів та дизайнерів, й одночасно покращує рівень пропозиції кожної категорії – тренінги, вебінари, воркшопи проходять постійно.

Причини фокусу на експорті – ті самі, що й інших секторів, – внутрішній ринок є надто малим для українських меблевиків. Тому УАМ в 2015-16 роках ввели системну експортну програму й відтоді мають постійне зростання, в середньому на 14% на рік.

Сьогодні експорт йде на 114 країн світу, 80% з них – в країни ЄС. Водночас, резерви для покращення ще є. Оксана Донська навела перелік найбільш ефективних інструментів, що використовуються в УАМ.

У виступі Оксани є багато цікавих деталей – рекомендуємо переглянути відео з 55-ої хвилини. Зокрема, звертає на себе увагу ті свідчення, які говорять що«миттєвих перемог», тобто угод, немає в жодному з обговорюваних інструментів.

Цікавою була дискусія з Оксаною про ефективність оффлайн – онлайн інструментів. «Онлайн заходи мають низьку ефективність», – каже Оксана Донська. УАМ планує продовжити оффлайн заходи, використовуючи «вікна карантину» по тим країнам, де це можливо. Але УАМ не виключає використання онлайн інструментів в 2021 – «все залежить від ефективності», – каже Оксана. Важливо демонструвати товар, повністю наближеним до реальності – тобто, відео, 3D тощо, що дає максимально повне представлення про продукт та – чи виробничі потужності.

У виступі Ольги Шаповал з Kharkiv IT-cluster цікавим є ряд свідчень про важливість позиціонування кластеру й використання для цього таких інструментів як брендинг. Харківська спільнота ІТ позиціонує себе як «українська кремнієва долина» – №1 в Україні за кількістю ІТ-спеціалістів та компаній. Для цього кластер пропонує не тільки потужний піар, брендинг та експортний маркетинг, але й великі міжнародні заходи – фокусуючи на освітній екосистемі. В 2020 в цьому форумі прийняло участь 12 країн світу й він проходив в онлайн.

Таким чином, кластер залучає в Україну потенційних клієнтів, інвесторів та партнерів. Як результат цих зусиль, 95% послуг кластеру складає експорт, з них 75% – США. Це більше 1 млрд доларів США експортних надходжень для регіону.

Важливим елементом залучення є повна інформації про кластер – для точного обліку та представлення повної інформації про можливості, кластер залучає професійних дослідників.Окремо, кластер приділяє велику увагу промоції своїх можливостей через державні органи влади. За участю губернатора області постійно проходять зустрічі на високому рівні, в тому числі, з послами зарубіжних держав, де презентуються можливості ІТ-кластеру.

Також в арсеналі тактик кластеру є багато matchmaking events, поїздки по обміну досвідом та В2В зустрічі. Дуже цікавим виглядає також інструментарій для внутрішньої колаборації та нетворкингу, що дозволяє компаніям швидше пропонувати колективні рішення для зарубіжних клієнтів.

Висновки та рекомендації для кластерів на 2021

Отже, які висновки та рекомендації для кластерів України та їх учасників з цього вебінару? Дещо узагальнимо їх також попередніми висновками АППАУ та платформи Industry4Ukraine,  –ми мали їх багато в 2020, – й сформулюємо їх у вигляді ключових факторів успіху.

1. Вироблення сильної пропозиції цінності

Це безумовно фактор №1 з якого починається будь-який колективний експорт. АППАУ зазначала, що й в рамках підготовки до Ганноверської виставки 2020 зрозуміти й виробити спільний продукт української Індустрії 4.0 було важко. Але важко було зрозуміти навіть УТП окремих представників.

В кінцевих порадах до учасників наші експерти також на цьому наголошували. «Що можуть дати нові кластери та їх учасники своїм зарубіжним партнерам – це одне з головних питань. Й  початковий облік та ідентифікація пропозицій, як це зробив харківський ІТ-кластер, є дуже важливим етапом», каже Роман Ханжин . «В чому цінність вашого продукту (УТП), для яких цільових ринків він призначений – це головні питання на початку експортної діяльності»,  каже Ольга Шаповал.

2. Фактор початкових інвестицій 

Для молодих кластерів початкові інвестиції є стартом для діяльності, й очевидно, фактором №2. АППАУ не змогла подолати цей бар’єр, й експорт української Індустрії 4.0 все ще в початковій фазі. УАМ скористались грантами USAID, а ІТ-кластер самостійно зміг його подолати. Всі ці 3 різні ситуації досить показові, але назагал для промисловців більш типовими є приклади АППАУ та УАМ.

Тому нашим молодим кластерам ІАМ потрібно вже думати, де шукати цю підтримку й розвивати в себе функцію фандрейзингу.

3. Стратегія виходу на зарубіжні ринки та її ефективна реалізація

Дуже багато цікавих свідчень та деталей про особливості виходу, важливості адаптації до контексту локальних ринків було в виступі УАМ. Про це говорив і Роман Кравченко з 482.Solutions й більш точно апелюючи до стратегій, як базового поняття. Зокрема, про стратегію інтернаціоналізації – «Ланцюги доданої вартості та методи інтеграції в них– це нова модель, нова стратегія роботи на зарубіжних ринках. Й тут важлива глибока спеціалізація – кожна компанія має зрозуміти в чому її ключові компетенції та область експертизи, з якими вона хоче інтегруватись в глобальні ланцюжки» – каже Роман.

Отже, – експорт та-чи інтернаціоналізація, цільові ринки, методи входу, ваша УТП та сфери експертизи – все це питання стратегій. «Починайте з простого – зробіть план на 1-ий рік роботи й рухайтесь по ньому. Далі життя внесе свої корективи», – каже Олександр Юрчак, модератор заходу.

4. Адаптовані до COVID-19 та специфіки індустрії тактики маркетингу

Тут наш вебінар надав дуже багату інформацію. Коротке резюме

• Найефективніші тактики маркетингу, що звучали в цьому вебінарі – брендинг кластерів, торгові місії (як зарубіжні та і зворотні – байєрів), matchmaking івенти, колективні стенди на виставках, організація власних великих форумів чи виставок, міжнародна дипломатія та білатеральні відносини з іншими кластерами та об’єднаннями. «Бренд кластеру є дуже важливим – потрібно його створювати, й постійно працювати над його покращенням», каже Оксана Донська.
• Викликом 2021 є безумовно перехід на діджитал платформи та інструменти. Хоча ряд спікерів говорив про їх нинішню ще слабку ефективність, водночас очевидно, що

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]2021 буде роком де мікс між офлайн та онлайн тактиками остаточно зміститься в сторону онлайн.[/perfectpullquote]

  Й тому це виклик як для кластерів, так і для їх учасників – й перш за все, це стосується компетенцій самих фірм та об’єднань.

• Зокрема, викликом є наявність візуального та сучасного контенту. На цьому акцентували всі наші експерти. Й це звісно, також стаття витрат для молодих кластерів ІАМ – адже цей контент коштує дорожче у виготовленні. До речі, показовою на недавньому Trans4mation була кількість відео-контенту, що підготувала IT-Enterprise.

5. Потужна внутрішня колаборація

В реалізації всіх вищевказаних викликів та факторів успіху молодим кластерам варто відразу налаштуватись на максимальну гнучкість та колаборацію. В чисельних воркшопах, тренінгах листопада  – грудня для молодих кластерів, які відбувались в різних проектах, ми бачили домінування традиційних підходів – «мені потрібен окремий піар менеджер, менеджер з комунікацій, окремий бюжет на промоцію, окремий бюджет на…». Правда життя полягає в тому, що сам бізнес (учасники кластеру) цей бюджет не виділить. Реалії такі, що в багатьох кластерах, особливо промислових, бюджету немає навіть на утримання кваліфікованого менедмженту. Потрібно спочатку пройти певний шлях – завоювати довіру, доказати власну ефективність, виробити базові спільні цінності. Це займає час. Відтак,

зокрема

• Не (тільки) просити у влади підтримку, але вести діалог на рівних – пропонувати владі власні пропозиції та можливості, як це робить харківський ІТ-кластер. «Ми приходимо й пропонуємо конкретні інструменти для залучення інвестицій та міжнародних партнерів – й губернатору це цікаво», – каже Ольга Шаповал. В цьому підході ми бачимо зміну парадигми, –

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]влада – це не тільки й не стільки джерело фінансування, як додатковий канал промоції вашого бренду.[/perfectpullquote]

  Але спочатку треба створити цей бренд.

• Максимально використовувати інноваційний потенціал спільнот та галузей. Приклади, як дизайнери та архітектори покращують УТП рішень меблевиків, й далі вже промотують свій потенціал як самодостатній – це не про що інше, як про інновації та креативність. Те саме можна сказати про альянси ІТ – та машинобудівників, – що заважає більш інтенсивно нарощувати цю співпрацю у створенні сучасного контенту, не кажучи вже про більш серйозні рішення по діджиталізації? Очевидно, для початку це має стояти в порядку денному молодих кластерів, як окреме завдання.
• На платформі Industry4Ukraine ми також весною піднімали питання щодо співпраці з Офісом просування інвестицій та ТПП в цих експортних можливостях та інструментах. Вони кажуть про те, що не варто розраховувати тільки на себе – є вже існуючі сторонні можливості, часто – досутпні та безкоштовні, – але про них мало хто знає. Дайджести №6 (про експорт) та №7 (про інтеграцію в глобальні ланцюги) якраз фокусують на цих прихованих можливостях й тому залишаються актуальними для нашої спільноти. Для учасників кластерів ІАМ важливим є шеринговий ресурс, що надає АППАУ – розробка та підтримка веб-сайтів, вже існуючі англомовні ресурси, послуги з контент-менеджменту тощо.

«Ми не стартуємо з нуля. В Україні вже є маса успішних кластерів та експортерів – тому новим кластерам варто вивчати цей кращий досвід», – каже Олександр Юрчак на завершення.

Кластерний комітет й надалі є відкритим до подібних обмінів – вони будуть продовжені в 2021.

Графік подій включає головні події, які організовуються кластером, партнерами та учасниками об’єднання.

• 13 квітня – вебінар по платформі ЕССР
• 15 квітня – 1-ий захід по визначенню пріоритетів рег. розвитку (плануємо в онлайн на 16:00)
• 21 квітня –  початок програми воркшопів «Інновації для МСП»  (для учасників кластеру ІАМ)
• 23 квітня – візит до кластеру (м. Херсон) – в залежності від обставин карантину
• 26-28 квітня – участь в всеукраїнському кластерному тижні. Запрошуються інноваційні фірми, які прагнуть інтернаціоналізації в рамках Східної Європи та Східного партнерства.

 

В грудні 2020 серія онлайн зустрічей зафіксувала перший обмін кращими кластерними практиками на платформі Industry4Ukraine. Ці обміни йшли відразу по кільком напрямам – в 2х проектах розвитку кластерів ІАМ за підтримки UNDP та GIZ, в проекті «Інтеграція 4.0» за підтримки ІЕП НАНУ, були також окремі – але всі координувались кластерним комітетом платформи Industry4Ukraine. Цим звітом ми підіб’ємо головні підсумки першого обміну що відбувся 2-го грудня по темі переваг кластерів для свої членів.

Вебінар був організований Запорізькою ТПП за підтримки АППАУ, запис можна переглянути тут. В сесії прийняли участь 4 кластерні організації – Харківський ІТ-кластер (директор Ольга Шаповал), АППАУ (директор Юрчак Олександр), Українська меблева асоціація (УАМ) (член правління Оксана Донська), Миколаївський кластер RinnoHUB (директор Володимир Євсєєв).

– є найбільш значимою перевагою кластерів, що звучала в виступах 2 грудня. Всі названі організації мають свої чіткі місії та ставлять амбітні цілі щодо розвитку та позицій своїх організацій. Наприклад, УАМ каже про вивід всієї меблевої галузі України в 10-топ країн світу (зараз – на 46-му). АППАУ в 2017 році змінила місію від «встановлення професійних стандартів промислової автоматизації» на «розвиток України, як високотехнологічної країни».  Місійна роль кластеру RinnoHUB – розвиток саме інноваційно-інженерної ексистеми Миколаєва.

Більш потужні організації, як УАМ, ІТ-кластер Харкова та АППАУ  ведуть для цього десятки екосистемних проектів в напрямі освітніх програм та проф. орієнтації, галузевих стандартів, зростання інновацій, підготовки кадрів, тощо. Фокус та акценти різні в залежності від галузі чи регіону. Наприклад, ІТ-кластер, УАМ та Миколаївський RinnoHUB працюють й на рівні коледжів та шкіл, АППАУ – більше на рівні університетів, та в останні роки з НДІ НАНУ.

В любому випадку, ці організації намагають залучати всі головні категорії учасників екосистеми. УАМ говорить «про зміну клімату у відносинах» – дизайнери та архітектори по-іншому почали ставитись до виробників меблів й спільно будувати нові рішення. Таким чином, й покращується внутрішня виробнича кооперація. Переглянути презентацію УАМ можна тут

Роль кластерів в розбудові екосистем – не тільки «будівника» чи рушія екосистемних змін. Часто вони виконують також роль каталізатора змін, а інколи й «чистильщика» – тобто тих, хто відсіює та фільтрує в екосистемі здорові елементи – цікаво на цю тему послухати діалог Володимир Євсєєва з Олександром Юрчаком з моменту 1:38:40. «Я розраховував, що залучення наших університетів в інноваційну екосистему буде в рази більшим. Насправді, процеси йдуть дуже повільно, й тільки одиниці включаються по-справжньому», – каже пан Володимир.

З інших переваг, що звучали на цьому вебінарі варто виділити
1. Координація та поєднання колективних зусиль й відповідно до спільних проблем учасників кластеру дає набагато швидше вирішення цих спільних проблем. Про це говорили всі кластерні організації. Й це – дуже важливо для МСБ, адже часто малий бізнес взагалі не може самостійно вирішити ряд проблем.
2. Кластери дозволяють покращувати бізнес-показники свої учасників через консолідовані, спільні послуги та цільовий розвиток. Про це багато свідчили АППАУ та УАМ. Тоді як АППАУ показувала це через послуги нетворкингу, конференцій та кейс-стаді, УАМ показували як системні елементи лін-тури, експортний розвиток, обмін досвідом та навчання для своїх членів. УАМ ростуть в експорті на 14% щорічно, при цьому 80% експорту – ЄС. Миколаївський RinnoHUB демонстрував, як поступово за 3 роки вони почали виводити місцеві стартапи на загальноукраїнський та європейський простір. У всіх цих прикладах видно також послугу фандрейзингу – кластери залучають кошти для розвитку своїх членів.
3. Створення спільних проектних рішень – дуже цікавий кейс комплексного рішення демонструвала УАМ, коли в комплектування коледжу в Ізраїлі прийняли участь 7 фірм асоціацїі.
4. Лобіювання інтересів на регіональному та національному рівнях, зміна регуляторного середовища, залучення інвестицій – прикладів тут теж було чимало. Меблевики значно посилили свої позиції на рівні Мінекономіки та торгових місіях України, Харківський ІТ-кластер є вітриною Харкова для зарубіжних інвесторів, АППАУ веде всі проекти нац. програми Індустрії 4.0.

– каже Оксана Донська про досягнення в лобіювання. Меблева галузь включена сьогодні в більшість програм державного розвитку, як експортні стратегії, міжнародна торгівельна діяльність міністерств тощо. Миколаївський RinnoHUB говорить про створення мультимодального логістичного центру, під який йде процес залучення інвестицій.
5. Внутрішній розвиток учасників кластеру через їх залучення – всі кластери активно залучають своїх учасників до своїх робочих груп та комітетів. Якщо АППАУ та УАМ говорять про десятки залучених осіб, то ІТ-кластер – про сотні волонтерів.
6. Зростання іміджу та впізнаваності галузі та її учасників. Також – у випадках Харківського ІТ-кластеру, АППАУ та УАМ – всюди ми бачимо, як брендування впливає і на позиції їх учасників, на зростання довіри до кожного з них. Важливим у створенні цього іміджу є встановлення спільних цінностей учасників організацій.
7. Національні кластерні організації як УАМ та АППАУ передають досвід та знання регіональним кластерам й фактично є їх «кураторами». Тоді як УАМ організує кластери на Рівенщині та Київщині, АППАУ веде проект ClusteRISE в регіонах Запоріжжя та Харкова, але також допомагає новим кластерам в Вінниці та Миколаєві.

Варто відмітити дещо різні підходи до створення цих переваг. Тоді як ІТ-кластер користується виключно власним бюджетом (внески членів), АППАУ та УАМ ставлять більше на грантові надходження. УАМ потужно стартував в експорті саме завдяки гранту від USAID, й ця динаміка є дуже контрастною до АППАУ яка 4-ій рік не може запустити свою експортну програму саме через відсутність коштів.
З іншого боку, даний вебінар також відбувався завдяки початковій ініціативі АППАУ та Запорізької ТПП в розвитку кластерів ІАМ і які також були підтримані донорами.

Побажання експертів новим кластерам ІАМ  –
«Не боятись об’єднуватись, не боятись труднощів й багато працювати. Ще дуже важливо залучати кваліфкований менеджмент й створювати належний фонд оплати їх праці. Без цього не може бути кластеру», – каже Оксана Донська (УАМ).

«Згоден з Оксаною. До цього ще додам, що в кластері мають бути євангелісти – ті ідейні люди, які можуть тягнути на собі все на початку, навіть коли й немає грошей. Потрібна також удача – фарт» – додає Володимир Євсєєв (Миколаївський RinnoHUB).

«Те, про що сказав Володимир, й перед тим Ольга та Оксана, ми в АППАУ називаємо агентами змін. Кластер – це не тільки про те, щоб знайти кошти та назначити одного чи двох менеджерів для координації. Кластер – це коли десятки однодумців працюють над спільними ідеями. Тому потрібно шукати цих агентів змін, мотивувати їх та підтримувати. Саме в цьому запорука успіху кластеру, особливо, для швидкого старту» – завершує Олександр Юрчак.

Запис вебінар–

В наступному огляді ми розповімо про кращі практики кращих кластерів України в експорті та інтернаціоналізацїі.

Відгуки, пропозиції, приєдання до кластерної спільноти – комунікуйте в групі “Інноваційні кластери України” на Facebook.

Кластерний комітет Industry4Ukraine

 

«Український кластерний тиждень 2021» – міжнародна онлайн-конференція, метою якої є підготовка українських промислових та хайтек кластерів до процесів інтернаціоналізації. Програма включає презентації більше 20 провідних експертів з 10 країн світу, панельні дискусії та B2B зустрічі партнерів.

Головними темами запланованих дискусій стануть «Кластерна політика в країнах ЄС та Східного Партнерства», «Цифровізація промислових МСП», «Розвиток промислових екосистем».

Захід організований Асоціацією «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «ClusteRISE».

АППАУ спільно з партнерами платформи Industr4Ukraine ставить для цієї конференції також завдання консолідації українських кластерів навколо пріоритетних питань міжнародної співпраці з ЄС та країнами Східного партнерства. Завдяки проєкту ClusteRISE, який підтримується урядом Німеччини через GIZ Ukraine, ця місія є цілком досяжною в цьому заході.

На конференцію запрошуються промислові та високотехнологічні кластери, представники держав та інші policy makers на національному та регіональному рівнях, організації підтримки і розвитку бізнесу, інноваційні агенції, наукові та освітні установи.

Участь в заході безкоштовна. Більше деталей та реєстрація на сайті: https://industry4ukraine.net/clusterweek.

Мови заходу: англійська та російська, забезпечується синхронний переклад.

Партнери заходу: IT-Enterprise, Forbiz, Enterprise Europe Network, Civitta, TechUkraine, Export Promotion Office of Ukraine, Agency of European Innovation.

З довідкових питань звертайтесь на info@appau.org.ua.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

8 жовтня проект ClusteRISE перейшов до етапу навчання кластерних координаторів. Навчання є дуже важливим етапом проекту адже мова про нові кластери, нових координаторів і які звісно потребують нових знань та відповідних навичок.

Тренінгова програма включає 3 етапи

• Проходження європейської онлайн програми на ресурсі cluster4smart
• Атестацію учасників й фіксацію додаткових модулів, відсутніх в євро-програмі
• Проходження учасниками 3-денного тренінгу оффлайн

Закінчення тренінгу передбачається до 20 листопада.

Основу основної групи склали представники 4-х регіонів – Харкова (ІАМ), Запоріжжя (ІАМ),  Миколаєва (Морський кластер) й Львова (кластер моди та дизайну). Ця група проходить всі три модулі. Також є друга під-група, куди ввійшли також представники інших регіонів – загалом, вся тренінгова програма включає участь 16 чоловік.

Важливим аспектом цієї програми є понятійне та концептуальне вирівнювання, яке буде розповсюджуватись шляхом комунікацій на всю кластерну спільноту України.

Зокрема, вже в першому модулі навчання ми бачимо багато речей, які тезово фігурують в Національній кластерній програмі до 2027:

• Що таке ланцюги доданої вартості (ЛДВ), чому це важливо для кластерного менеджменту і як ними управляти в своєму регіоні.
• Що таке кластерна стратегія і як її правильно планувати
• Якими є інструменти колективної аналітики (intelligence) і як їх налаштувати для потреб учасників кластеру
• …

Кожен модуль онлайнового тренінгу, його питання та результати проходження буде обговорюватись на щотижневих зустрічах з бізнес-тренером навчальної програми. Додатково до цього керівництво проекту ClusteRISE буде створювати спеціальні кейси та навчальні приклади з практичного досвіду 3-х головних кластерів ІАМ (Запоріжжя, Миколаїв та Харків) для спільного розгляду та вирішення.

Після проходження навчання, в регіонах пройдуть стратегічні сесії спільно з учасниками кластерів.

За підтримки Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі».

 

В листопаді група кластерних координаторів проекту ClusteRISE закінчує 1-ше навчання. Зараз група проходить європейський курс онлайн і окремі модулі цього курсу вже надають потужні сигнали щодо оцінки та переосмислення нашого стану в Україні. Точніше темпів нашого відставання.

Перший модуль викликав в групи радше захоплення – структурно та системно подані основи кластерного менеджменту. Від що «це таке» – й до «як проводити діагностику кластеру», «як будувати стратегію», «які чинники при цьому є головними», тощо. Цей модуль добре систематизував речі, які були в наших учасників групи радше на інтуїтивному або початковому рівні.

Але другий модуль став дещо несподіваний та важким. Він – про інновації, управління інноваціями та Індустрію 4.0. Остання дається не стільки в економічних чи технологічних, але загальних смислах, а пірнає в деталі технологій. Тобто, учасникам пропонується вивчити не тільки визначення ІоТ, А.І., біг дата, адитивних технологій – а й розібратись в їх підвидах, класифікаціях інструментів, еволюції розвитку тощо. Все це – з тестами, які пройти справді важко. З групи в 12 чоловік, цей модуль вчасно пройшла тільки половина.

Відповідно, у всіх – в тому числі автора цих рядків, постало питання «навіщо така детальність, й чому розробники тренінгу заклали ці деталі?» адже курс розрахований не на кластери Індустрії 4.0, а на будь-які кластери. Можливо, автори курсу помилились й вирішили, так би мовити, зіграти на хайпі тренду діджиталізації?

Групова рефлексія української групи приводить до 3-х наступних висновків

1. Очевидно, ми маємо справу з трендом масового проникнення 4.0 в будь-які сфери промисловості в ЄС і не тільки. Відповідно, базові, але все-ж не поверхові знання технологій – must have для будь-яких керівників, а тим більше тих, хто має управляти кластерною координацією учасників промислових ринків.
2. Очевидний також європейський курс на інновації. Окремі частини цього модулю присвячені стандартам в R&D&I, побудові систем Technological Watch (відстежування останніх технологічних тенденцій) та колективних інструментів аналітики та прийняття рішень. Й ми розуміємо чому ЄС діє саме так –

   інновації та передові технології вже стали головним фактором конкурентоспроможності європейських економік.

3. Наші учасники групи погоджуються, що хоча планка є високою для українських кластерів, чи промисловців її необхідно ставити.

Власне, порівнювати цей рівень масового проникнення І4.0 в кластери ЄС з нашим рівнем готовності до 4.0 – справа невдячна. В ЄС цей новий курс для кластерів – тільки маленька частинка того, що робиться на наднаціональному (ЄС), та державному рівнях (кожна країна) для поширення знань, технологій та кращих практик про передові технології та знання. Наприклад, в огляді від 2018 ми фіксували, що в період з 2014 по 17 рр країни західної Європи масово готували експертів, які готові були нести знання та послуги до широких ринків. Ми знаємо, що з минулого року по цьому шляху йде Польща.

А що у нас? У нас Індустрія 4.0 залишається справою купки ентузіастів та 1-єї бізнес асоціації. Наші ініціативи з 2016 року про масову пропаганду на всіх промислових ринках, підготовку галузевих експертів, галузеві дорожні карти, справжні та ефективні центри 4.0 (як осередки освіти та просвіти), глибоке проникнення та залучення кластерів до І4.0 – реалізуються з величезними потугами, й зовсім з не тими темпами, якими розвиваються європейські країни. Головне гальмо в першу чергу – це держава. Стратегія Індустрії 4.0 не прийнята на державному рівні й це є головною причиною, що стримує розгортання наших ініціатив з тими темпами, як цього вимагає ситуація подальшої деіндустріалізації економіки країни. Й, звісно, дуже наївно надіятись, що самі промисловці раптом прокинуться й стануть палкими прихильниками інновацій та діджиталізації – свіже голосування в групі 4.0 в Фейсбук показує, що промисловці є радше пасивними споживачами технологій. Тих, які на їх погляд допомагають їм виживати. Й Індустрія 4.0 тут точно не на порядку денному.

Повертаючись до цього курсу, зараз стає тим більше очевидно, що

Пора бити в дзвони та звертатись в черговий раз до держ. органів та міжнародних партнерів. Без масової просвіти немає шансів проникнути в мізки та парадигми наших керівників промисловців, які все ще живуть в світі 2.0 – 3.0.

Позитивним трендом є хіба що той факт, що зараз нас – прихильників Індустрії 4.0 вже значно більше. Й разом ми вже можемо консолідувати зусилля – крім АППАУ, до в цій справі нас приєднається  велика частина українських кластерів. І які в свою чергу залучатимуть промисловців.

Будемо обговорювати стан наших інновацій в цій сфері, й ширше в промисловості на вебінарі 9 листопада, – приєднуйтесь.

 

Олександр Юрчак.

Для повноцінної роботи промислового підприємства, зокрема автомобілебудування, важливу роль відіграє проникнення інтернет-технологій у бізнес-середовище. У багатьох країнах світу для управління технологічними процесами використовують високопродуктивні ІТ-пристрої. Для компактного та легкого подання інформації, для швидкої передачі даних була впроваджена нова технологія Ethernet — функція управління, зв’язку та безпеки, яка скоро буде єдиним пристроєм у промисловості. У статті обґрунтована потреба й необхідність мережі, її актуальність на сьогодні у розвитку інформаційних технологій.

Преглянути сттатю.

В українській Індустрії 4.0 накопичено вже маса кейсів про історії інноваторів 4.0. На відміну від «безумовно успішних» (які дуже люблять мас-медіа, але від простоти яких вже втомились експертні спільноти) й факапів (про які всі мовчать), набагато цікавішими для розвитку кластерів ІАМ є «складні історії», в яких немає простих відповідей. Точніше, якісь відповіді можна давати – але тільки на основі повної та достовірної інформації. Ось кілька таких історій.

Чи можливий розвиток безпілотних технологій на регіональному рівні

Інфоком Лтд є одним з лідерів технологій безпілотного транспорту в Україні, й зокрема в сегменті наземного безпілотного транспорту. Компанія випускає широкий ряд робототехнічних транспортних засобів для галузей як ВПК, інфраструктура та безпека, промисловість, медична галузь, логістика. Також для інфраструктури безпілотного транспорту компанія має ряд розробок в сфері зарядних станцій, та альтернативних джерел енергії. Всім цим займається кілька десятків розробників, хоча весь портфель нових продуктів вже перевищує 20 типів різних моделей безпілотного транспорту.

Але з виробничою кооперацією в регіоні, чи з такою в інноваційних розробках не все так просто. Дійсно, якщо ви експортуєте роботів в Японію, а системи машинного зору до замовників в Австрії та Німеччини, ваші вимоги до партнерів дещо змінюються. І все-ж, питання, чи можливі та які саме види кооперації в Запоріжжі є відкритим. Адже ні інноваційний потенціал, ні можливості виробничої кооперації ще не досліджені в регіоні – і це стосується не тільки робототехніки, а й будь-якої сфери.

На жаль, мотивації до внутрішньої кооперації таким лідерам не дуже додають місцеві замовники. Індустріальний лідер регіону  «Запоріжсталь» в жовтні оголосив міжнародний конкурс (!) на кілька вузьких технологічних інновацій  в металургії. Між тим, «Запоріжсталь» не має ніяких відносин з Infocom Ltd, який в свій час автоматизував майже 30 заводів в Китаї. Не йдуть також в регіоні будь-які професійні та публічні дискусії на тему розвитку металургії. Хоча тут присутній ще один відомий гравець на ринку промислових АСУТП-ІТ в металургії, член АППАУ та спільноти Індустрії 4.0 – «Азов-контролз».

Отже, виробнича кооперація в кластерах – це не тільки про аналітику та виявлення вузьких місць в ланцюгах доданої цінності. Це також – про довіру, про відносини, й про цінності розвитку свого власного регіону. Й можливо, саме з регіонального патріотизму та відродження починаються національні?

Сервіси в робототехніці – як масштабувати перший успішний досвід

Компанії «Тріада Зварка» та «Ролл Гранд» можно сміливо назвати піонерами концепції ІАМ, з яких й почався цей кластерний напрям. Ще в 2016 році, АППАУ описала це як системний кейс, як нову сервісну модель, коли мале підприємство, використовуючи робототехнічні послуги в зварюванні, покращує свою конкурентоздатність й стає успішним експортером.

Натомість, й на фоні наростаючих нарікань промисловців на відсутність зварювальників, можна було б очікувати зростання попиту на подібні сервіси в Запорізькому регіоні. Адже машинобудівників та фірм по металообробці в регіоні маса, й чимало з них мігрували з великих підприємств в категорію МСБ. Але явним чином цього не відбувається. Кирило Красносельский, директор «Тріада Зварка» каже, що в цілому попит на робототехнічні зварювальні системи зростає більш-менш рівно по різним сегментам. Компанія також вже має експортні контракти. Водночас межі цього умовного сегменту «заміни зварювальників на шерингові послуги, які виконуються роботами» й, що логічно робити саме за ознакою територіальної близькості, визначити важко, оскільки кожне застосування має свою специфіку. Так чи інакше – черга на ці шерингові послуги в регіоні не стоїть.

Отже, як масштабувати та тиражувати нові сервіси? Якісна діагностика ланцюгів ДВ в цьому сегменті могла б дати нові ідеї та напрями зростання. Це і є завданням №1 нового кластеру ІАМ в Запоріжжі.

Розумні сервіси в суднобудуванні – яке їх майбутнє в Миколаєві

Вперше тезу про те, українські проектувальники в промислових секторах можуть повторити успіх української ІТ-галузі, ми озвучили в публікаціях на ресурсах І4.0 в 2017-18 рр. Приводом для цього стали гучні успіхи фірм як «Прогрестех Україна» (центр розробок компанії Boeing) та MDEM – мультисервісна інженерна компанія, філія нідерландського концерну DAMEN з Миколаєва. Історія MDEM в багатьох аспектах є більш цікавою. Адже компанія експериментує й пропонує своїй європейській материнській компанії не тільки проектування (морських суден), а й цілий ряд інших сервісів – в онлайн маркетингу, підтримці ІТ-інфраструктури, нових програмних розробках. І річ тут не тільки в ціні нормо-годин українських інженерів. Але також в їх кваліфікації та якості.

Власне, й повертаючись до кластерної тематики, мова не тільки про MDEM. В Миколаєві є ще кілька компаній які працюють в сфері «розумних сервісів» для морської галузі. Зокрема, C-jobs має подібну до MDEM бізнес-модель і є визнаним партнером в проектуванні суден багатьох європейських та світових компаній. Отже, Миколаїв – як центр експертизи в суднобудуванні нікуди не подівся? Навіть коли справжніх суден тут будується не десятки, а всього кілька одиниць на рік?

Важко твердо та переконливо відповісти на це питання без кластерної аналітики. В даному випадку, вона має бути більш конкретна й цілеспрямована. Вже зрозуміло, що миколаєвці попали в світовий  тренд переходу від класичного промислового виробництва до розумних сервісів, базованих на Індустрії 4.0. І які (сервіси) набагато легше інтегруються в європейські та світові ланцюги доданої вартості, – як те ж проектування чи програмування. Але одна справа рухатись в цю сторону окремо взятій фірмі, й зовсім інша – кластеру. Й перше питання тут – а скільки таких компаній як MDEM чи C-jobs є в південному регіоні? Яка їх спеціалізація та конкурентоздатність? Чи готові вони до кооперації? Й чи можна разом побудувати спільну стратегію розвитку, яка дійсно реанімує потенціал всього українського суднобудування й виведе його на новий рівень?

На всі подібні запитання вже зовсім скоро відповість «Морський кластер України».

Інжиніринг чи приладобудування?

Те, що вітчизняне приладобудування «дихає на ладан», переконаний кожен другий фахівець в промисловій сфері. Залишені самі на себе впродовж 30 років, поступово наші підприємства здали позиції світовим конкурентам. Щоб ми не взяли з промислових компонентів – вимірювальні прилади та датчики, інтелектуальну запірну арматуру, контролери та інші електронні пристрої для систем автоматизації чи робототехніки, – на 90% в нас домінує імпорт. Виробники, що залишились – займають просто окремі ніші в low-end сегментах. Саме тому, наша стратегія Індустрії 4.0 в короткостроковому періоді робить значно більшу ставку на промисловий інжиніринг та системну інтеграцію, ніж на приладобудування. Що не означає відмови від поступового відновлення приладобудування, але тільки якщо в гру по-справжньому вступить держава, – свідомо та цілеспрямовано підтримуючи приладобудівників. А поки шанси та позиції є дуже нерівними.

Натомість втішає те, що ми можемо швидко робити якісні системні рішення – навіть в тій же робототехніці. Кілька стартапів на слуху сьогодні в нашої спільноти – львівський  Reest (щоправда відразу заснований в акселераторі США), який пропонує збирання грибів роботами, та вінницький Winstar Technology – те саме, тільки про збір ягід.  Дивлячись на ці рішення, важко повірити, що компоненти цих роботів є ‘made in Ukraine’ – як і в прикладах вище «Інфокому» чи «Тріади Зварки». Мова йде радше про системний інжиніринг та машино- (робото) будування, де всі комплектуючі імпортні.

Між тим, науковий парк разом з ГО “Інститут соціалізації інновацій” вирішили сприйняти цю ситуацію як виклик й серйозно розглядють питання створення кластеру приладобудування. За словами ініціатора проекту Клименко Ю.М. потенціал регіону досить великий. Який же він? Без кластерної діагностики неможливо відповісти на це питання.

Mobility 4.0 в Харкові – просто маркетинговий хід чи справжні амбіції на своє місце в європейських екосистемах?

В жовтні 2019 року спільноту АППАУ вразила новина про те, що харківська «Залізничавтоматика» (RWA) з Харкова стала лідером проекту по створенню міжнародного консорціуму в сфері Mobility 4.0. Mobility 4.0  – це про всі види безпілотного транспорту з широким застосування нових моделей та технологій Індустрії 4.0, й в цей тренд ЄС та інші розвинуті країни інвестують все більше.

RWA є українським лідером в сфері систем автоматизації залізничного транспорту. Але в Україні компанія була невідомою в сфері Mobility 4.0. Підтримані своїм партнером з Франції, колишнім CDO Airbus та Bombardier Яніком Фураст’є, компанія легко взяла лідерство в новому проекті, який передбачав створення міжнародного консорціуму в цій сфері. Й куди ввійшли представники таких відомих інституцій як Інститут Фраунхофера з Німеччини, а також ряду всесвітньовідомих брендів.

Дуже позитивним моментом в перших обмінах виглядало також залучення до співпраці фахівців Центру 4.0 з ХАІ. Подальші обміни продемонстрували наміри сторін розвивати цей напрям в Харкові, й в кінці 2019 цілий ряд обмінів на цю тему відбувся в Києві.

Але впродовж 2020 ніяких помітних дій чи прогресу в цій сфері не видно. Не видно подій, аноносів нових продуктів чи рішень, чи хоча б просвітніх публікацій на цю тему. Отже, чи справді в Харкові є амбіції створення власних рішень в сфері Mobility 4.0 чи це була просто маркетингова акція? І якщо це справжні амбіції, то які аргументи? Або ж, конкретніше – який тут є потенціал в сегменті Mobility 4.0, адже конкуренція в світі просто шалена й інвестиції на розробки вимірюються цифрами з 6 нулями?

Як і в запорізьких кейсах, подібні питання не до окремих гравців  –

Й очевидно, що без хорошої аналітики важко аргументувати відповіді, якими б вони не були.

*********

Отже, у всіх цих кейсах ми бачимо що питання кластерної діагностики та аналізу лежить в основі спільних стратегічних рішень по розвитку. Хто та яким чином має робити цю діагностику? В проекті ClusteRISE, АППАУ запропонувала учасникам кластерних спільнот перший регламент цих дій, який також винесений на розгляд іншої великої групи (16 чол), яка проходить зараз навчання для кластерних координаторів. Питання наявності такої аналітики в кластерах ІАМ вже є критичним, оскільки через місяць учасники кластерів ІАМ будуть проводити свої стратегічні сесії й де рішення по розвитку мали б базуватись на якісній аналітиці.

Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE й директор АППАУ, переконаний, що без грунтовних знань та практичних навичок застосування подібних інструментів, українські кластери так і залишаться в тому примітивному стані, в якому більшість з них перебуває сьогодні. Тільки ретельно аналізуючи існуючі ланцюжки доданої цінності в конкретно взятому сегменті, ми можемо зрозуміти й природу кластерів, й існуючий потенціал росту.

 

Дві події квітня – вебінар EU4Digital на тему DIH (Digital Innovation Hubs) та Ukrainian cluster week підняли гострі питання відсутності центрів експертизи Індустрії 4.0 в Україні, спроможних надавати послуги МСП. Перед цим ми також бачили, що результати інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі в березні далекі від очікувань промислових хайтек – й саме в сенсі пошуку інновацій серед ЗВО та НДІ. Спільно ці події формують контекст нашого наступного заходу, й головне питання звучатиме таким чином «на шляху до DIH: як українським технічним університетам прискорити свій рух в цьому напрямі».

В програмі обговорення наступні теми:

• Введення – «Центри експертизи Індустрії 4.0 – де ми зараз» (Юрчак О., АППАУ).
• Розвиток DIH в ЄС. Пропозиції для країн СхП (України) (В. Варгола, Civitta, І. Кульчицький, АЄІ).
• Пропозиції для МСП від Центрів 4.0 (КПІ, ХАІ).
• Пропозиції для МСП від інших технічних університетів (Луцький НТУ, Запорізька політехніка, ХНУРЕ, ДонТУ, НУХТ, Криворізький НТУ).
• Програми взаємодії в рамках АППАУ: кластерний рух, розвиток Центрів 4.0, нові інноваційні конкурси.
• Розвиток спільноти технічних експертів (Л. Соболевська, П. Галкін, О. Юрчак).
• Перспектива постанови КМУ про Центри 4.0 (Мінекономіки, МОН).
• Обговорення.

Приймаються заявки вказаних університетів (доповіді до 15-20 хв).

Захід відбудеться в режимі онлайн 11 травня, з 15:30 до 19 години.

Участь є безкоштовною за умови попередньої реєстрації за посиланням:
https://forms.gle/t4MCcGexULezxPS9A

Великі промислові компанії України проведуть відеоекскурсії виробництвом та покажуть, як технології четвертої промислової революції допомагають їхньому бізнесу. Подію другий рік поспіль ініціює IT-Enterprise.

23-27 листопада в Україні відбудеться Trans4mation week – форум, присвячений практиці Industry 4.0. Керівники українських компаній розкажуть про використання та впровадження технологій четвертої промислової революції. Цього року досвідом діляться INTERPIPE, “Донбасенерго”, FED, Метінвест – ЗЛМЗ.

Протягом тижня компанії проведуть відеоекскурсії виробництвом та покажуть ефект від технологій Industry 4.0 просто на місцях. Кожен день буде присвячений одному з підприємств. Учасники події зануряться в атмосферу заводів для ефективної передачі досвіду. Після відеоекскурсії відбудеться обговорення та сесія питань і відповідей з керівниками.

Подія буде цікава власникам бізнесу, CEO та директорам напрямків промислових компаній. 

Час проведення форуму: 23-27 листопада по 1,5 години у режимі онлайн.  

Квитки у продажу: https://trans4mation.global/

Ініціатор форуму – IT-Enterprise, постачальник рішень для цифрової трансформації середніх і великих підприємств. Партнери події – Microsoft Україна, Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ).