Виконавча дирекція АППАУ

Стратегічна сесія кластеру ІАМ відбулась в Запоріжжі 22 грудня. Захід відбувся в режимі оффлайн (15 осіб) – онлайн (до 30 осіб) й був організований АППАУ. Головним партнером виступила Запорізька торгово-промислова палата.  Сесія розглянула попередній звіт дирекції кластеру ІАМ, драфт-стратегію 2021 й дозволила виробити нові пропозиції до плану дій 2021. Цією публікацією ми надаємо скорочену версію звіту сесії.

Підсумки 2020

Андрій Карпенко, координатор й виконавчий директор кластеру ІАМ інформував учасників сесії про головні підсумки 2020. Кластер, як об’єднання місцевих учасників секторів Інжинірингу – Автоматзації та Машинобудування розпочав діяльність на початку року, а як юридична структура був оформлений восени 2020. Головний поштовх до розвитку надав проект ClusteRISE, який ведеться АППАУ за підтримки GIZ – в серпня кластерні активності проходять згідно плану робіт, і який має конкретні цілі по розвитку кластеру.

В результаті останніх 4-х місяців були досягнуті наступні результати

• Кластер зареєстрований як організація, створена структура управління – є Правління, координатор, налагоджені внутрішні комунікації, щомісячний план дій
• Вироблення початкова аналітика – як кількість учасників ринку, їх розподіл, позиції тощо
• Проведені перші тренінги – як для координаторів кластеру, так і для учасників
• Відбулись перші обміни на між-регіональному рівні. Зокрема, дуже корисною була поїздка в листопаді в Агенство розвтику Дніпра, де відбувся обмін по розвитку індустріальних парків
• Створені перші засоби комунікацій
  • 2 сайти – представлення кластеру та маркетплейс по інжинірингу в регіоні
  • Брошура – загальне представлення кластеру
• Вироблена драфт-стратегія на 2021

До зон росту кластеру слід віднести слабкі темпи по реєстрації нових членів й слабкі нетворкингові активності всередині кластеру. Над цим Правління та виконавча дирекція буде працювати в найближчі місяці.

 

Стратегія 2021

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ й модератор сесії представив цілі та план робіт на 2021. Цілі розподілені за 5 напрямами, кожен з яких має свої конкретні КРІ та значення

1. Операційна ефективність та лідерство за напрямами
2. Інтеграція в регіональні плани розвитку
3. Експорт та інтернаціоналізація
4. Розвиток інноваційної екосистеми
5. Сильна пропозиція цінності

Деталі цих напрямів й плани можна переглянути у вступній презентації дирекцій кластеру ІАМ та АППАУ

Як слідує з цих планів, ключовим фактором успіху на початку 2021 року слід вважати серію quick wins – швидких перемог, які зміцнюють довіру учасників кластеру й демонструють вагомі результати спільної діяльності. Як головний підхід в реалізації таких quick wins, Олександр привів формат міні-проектів, які вже відпрацьовані в АППАУ роками – мова про підходи #ДієвеПартнерство, в яких 3-5 учасників спільноти реалізують спільні дії, які мають стратегічний характер, але реалізуються швидко – впродовж 3-6 місяців максимум. Наприклад, Запорізький регіон може створити власний регіональний ландшафт Індустрії 4.0 або ж, того ж кластеру ІАМ – для цього достатньо всього 2-3 аналітиків (робота на 2-3 місяці, з бюджетом до 50 тис гривень або ж й на волонтерських засадах). Такий аналітичний проект відразу надає картину регіону, його потенціалу й легко інтегрується в портал Land4Developers, який є інструментом експорту та інтернаціоналізації Індустрії 4.0 національного рівня. Інша перевага – це швидка популяризація місцевих інноваторів та інжинірингових фірм серед великих замовників регіону. Як показав недавній конкурс на «Запоріжсталі», потреба в цьому є великою.

Подібні ініціативи вже є в запропонованому плані дій, але їх потрібно затвердити й розширити. Власне, цьому були присвячені подальші тематичні обговорення на сесії.

Наступні кроки

Учасники події залишились цілком задоволеними результатами сесії. Одним з них є також покращення довіри до самої ідеї бізнес-об’єднання інжинірингових та машинобудівних компаній. Захід ще раз доказав, що саме офлайн зустрічі, живі обговорення проблемних питань розвитку з конкретними пропозиціями щодо їх вирішення є кращим рецептом до співпраці.

Кластер ІАМ як нова організація нарощуватиме активність в публічній площині. Зокрема, на січень 2021 плануються наради з місцевими органами влади, Запорізькою політехнікою, розпочнеться також підготовка до регіонального Technology & Innovation Day, який планується спільно з АППАУ.

Виконавча дирекція АППАУ, Запорізька ТПП, Правління кластеру ІАМ запрошують учасників регіону до приєднання. Подати заявку про приєднання можна за посиланням.

Ознайомитись з повною версією звіту можна на сайті кластеру ІАМ.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

З 26 по 28 квітня в Україні пройшов 1-ший український кластерний тиждень, сфокусований на темі «Діджиталізація промислових МСП». 28 спікерів з 11 країн ЄС, включно з 12 українськими кластерами впродовж 3 днів обговорювали актуальні теми розвитку кластерних політик в країнах ЄС та Східного партнерства, стану та напрямів діджиталізації МСП, а також розвитку індустріальних екосистем. Цей захід став великим кроком вперед української кластерної спільноти у напрямі до власної консолідації, а також вирівнювання з кращими практиками ЄС.

Контекст заходу

Захід був спланований з 2020 року в рамках проекту ClusteRISE, як приєднання до європейського кластерного тижня молодих кластерів ІАМ з Запоріжжя та Харкова.  Але в березні виявилось що цього року EU cluster week не проводиться й тому було прийнято рішення про проведення власного загальноукраїнського тижня з залученням міжнародних спікерів. Головний акцент в дискусіях планувалось зробити на спільних моментах вирівнювання країн Східного партнерства (СхП, англ. EaP – Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан) з найближчими сусідами Східної Європи, а також розвинутими країнами ЄС.

Останній великий кластерний захід був в Україні в 2018 році, тому організатори намагались привернути увагу різних категорій українських стейкхолдерів до загального стану кластерного руху України, окремих проявів прогресу, й перш за все, появи проєкту Національної програми кластерного розвитку до 2027, – й тим самим стимулювати інтерес до цієї сфери розвитку.

Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), як виконавець проєкту ClusteRISE виступила організатором кластерного тижня, мобілізуючи при цьому свою партнерську мережу, а також кластерний та орг. комітети платформи Industry4Ukraine.

Великі теми вирівнювання

За кількістю презентацій, обсягом отриманої інформації та якістю окремих виступів та дискусій цей захід, очевидно, не має собі рівних в кластерній історії України. Загалом, всі їх можна розділити на 5 великих тем вирівнювання (alignment) – адже саме заради цього вирівнювання та «прокачування» наших кластерів у розумінні європейських пріоритетів й проводився цей тиждень.

1. Вирівнювання з європолітиками

Пріоритети європейського розвитку кластерів презентували 4 спікери – представники інституцій від Єврокомісії. Christophe Guichard, керівник кластерного напряму з директорату розвитку підприємництва та МСП (скороч. -DG Grow) Єврокомісії представив головні стратегії кластерного розвитку ЄС в умовах зеленого та цифрового переходу. Пан Гішар підкреслив визначальну роль кластерів у реалізації вказаних стратегій, а також в стратегіях стійкості в умовах пандемії COVID-19, включно з посиленням 14 ключових індустріальних екосистем.  Marta Batala Massana (DG Grow) представила новий сервіс ЄС для МСП – програму Advanced Technology for Industry. Мова про комплекс аналітичних інструментів для моніторингу 16 ключових технологій Індустрії 4.0, їх стану, тенденцій розвитку, конкурентних аналізів тощо. Все це віднині – безкоштовний сервіс, який доступний інноваційним фірмам з МСП. Ще 2 спікери з Брюсселю, Jan Maarten de Vet та Veronika Muller презентували поточний стан та нові можливості Європейської платформи кластерної співпраці (ЕССР).

[caption id="attachment_3421" align="alignnone" width="1173"] ClusterXchange – новий інструмент на платформі ЕССР для обміну кращим досвідом[/caption]

Таким чином, ці виступи орієнтували українські кластери відносно пріоритетів кластерного розвитку ЄС та доступних інструментів. Тут доречно відзначити, що інтерес до ЕССР різко виріс в Україні впродовж квітня, чому сприяла також промоція нашого партнера FORBIZ, який спільно з АППАУ організував окремий детальний вебінар – воркошоп на тему функціоналу та можливостей ЕССР.

Окремі теми вирівнювання з ЄС демонстрували на кластерному тижні й українські спікери, зокрема, Олена Фесенко представила можливості міжнародної співпраці в рамках мережі EEN.

2. Україна – країни СхП – країни Східної Європи – вирівнювання в кластерних політиках

Огляду кластерних політик був присвячений перший день конференції. Доповіді на цю тему зробили Анастасія Константинова (досвід Іспанії та Австрії), Givi Kochoradze з Грузії та Анна Поболь з Білорусії (про стан у своїх країнах). Огляд розвитку кластерів промислових хайтек та нашої програми розвитку до 2027 від імені кластерного комітету Industry4Ukraine зробив Юрчак Олекандр, СЕО АППАУ. Загалом, країни СхП мають спільні риси та тенденції. Велика зона росту – це слабка участь держави. Позитивна сторона – це динаміка розвитку кластерів, що добре видно в Україні та Грузії. Водночас, експерти констатували, що розриви між країнами ЄС та СхП в цій сфері зростають. Інструменти та програми підтримки ЄС, звісно, мають позитивний вплив й стимулюють наш розвиток. Але без участі владних структур, без власних, національних цільових політик та програм кластерного розвитку країни СхП будуть й далі відставати.

[caption id="attachment_3422" align="alignnone" width="1195"] Тема DIH активно просувається в країнах СхП в тому числі через програму EU4Digital[/caption]

3. Діджиталізація МСП – фокус на центрах експертизи Індустрії 4.0

Найбільш насиченим був другий день, де в дискусіях обговорювались ключові виклики діджиталізації МСП. Yannick Fourastier (Україна – Франція) нагадав всім про базові умови в цій сфері – ними є доступ до фінансів та готових технологій. Якщо з фінансами в Україні більш-менш все зрозуміло, то з технологіями не все так просто. Багато хто з стейкхолдерів Індустрії 4.0 розуміє під цим поняттям наявність продуктів, експертизи чи окремих акторів, як розробники та системні інтегратори. «В Україні є 200 тис програмістів, отже ніяких проблем з діджиталізацією МСП не може бути» – подібні міфи про силу ІТ-сектору є розповсюдженими в Україні. В дискусії про стан МСП, Іван Мовчан (СЕО компанії УВК, Харків) уточнив, що технології для його підприємства – це високо кастемізовані, готові інноваційні рішення для конкретного застосування в його конкретній галузі. Й що в Україні важко знайти такі інноваційні рішення 4.0 в тому числі з причин відсутності фінансових стимулів по впровадженню передових технологій та слабкої внутрішньої експертизи замовника.

Відповідно, одним з найважливіших пріоритетів є наявність Центрів експертизи Індустрії 4.0, спроможних –

а) надавати доступ до готових рішень Індустрії 4.0 та – або швидко їх тестувати,

б) знаходити фінансування для їх впровадження,

с) консультувати та навчати замовника.

Нині центрів з таким набором функцій у нас просто немає.

ЄС давно вирішив це питання в себе, пропонуючи цілу мережу подібних центрів (DIH) й відповідні програми стимулювання МСП. Michael Ruiz з Австрії (TechLink) підняв дискурс на вищий рівень, очевидно, типовий для розвинутих країн – як ця мережа, або точніше мережі (оскільки центрів експертизи в ЄС вже чимало) мають між собою краще взаємодіяти. А виступ Balozs Barta з угорського DIH (PBN) вже заслужив на окремий звіт АППАУ – в ньому ясно простежується шлях до DIH.

Дуже цікавим є досвід підходів в Білорусїі, його демонстрував Андрій Шеко з національної Асоціації робототехніки. Наразі в республіці створюються центри «мобілізатори» промислових стартапів І4.0.

Олег Щербатенко (голова правління АППАУ) демонструючи ряд розвиткових проектів в Індустрії 4.0, резюмував, що назагал українські підходи та проєкти, які генерує бізнес, ідентичні європейським. Але без участі держави вони не мають шансів на швидку реалізацію та масове розгортання в Україні. А наразі така участь та підтримка практично відсутні.

Як бачимо, експерти єдині в тому, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]діджиталізація промислових МСП потребує розвинутих сервісних та інноваційних екосистем Індустрії 4.0, які в свою чергу швидше створюються цільовими й добре фінансованими державними програмами.[/perfectpullquote]

Й де мережа галузевих та секторальних Центрів експертизи є наріжним камінем інноваційних екосистем. В цьому напрямі країни СхП дуже відстають від ЄС.

4. Індустріальні екосистеми – реперні точки

Ця тема звучала на 3-ій день конференції й де домінували українські спікери. Володимир Власюк з ДП «Укрпромзовнішекспертиза» демонстрував прихований потенціал українських промислових секторів й акцентував що для його реалізації країні потрібні відповідні умови – як цільові фонди, регуляторні стимули, розвинуті інституції. Оксана Донська з Української асоціації меблевиків, власне й демонструвала цей потенціал меблевої галузі, показуючи 30% темпи зростання експорту. Марія Шевчук (Офіс з просування експорту, ЕРО) розповіла про портфель послуг ЕРО, який значно розвинувся за останні 3 роки й орієнтований саме на МСП.

[caption id="attachment_3424" align="alignnone" width="1190"] Інжиніринг та машинобудування є одним з пріоритетів ЕРО.[/caption]

Щодо теми інтеграції в ланцюги доданої вартості (ЛДВ), Володимир Власюк підкреслив, що Україна потребує усвідомленої та цільової стратегії такої інтеграції, відповідних інструментів, які задають фокус на інтеграції в ланки з більшою доданою вартістю, а не просто експорт сировини.

Ця стратегія інтеграції в ЛДВ, спільно зі зростанням портфелю послуг та стимулами для міжнародної співпраці є тими реперними точками, від яких мають відштовхуватись наші кластери.

5. Перший консолідований вихід українських кластерів

Ще одна окрема тема кластерного тижня – це консолідована презентація українських кластерів. Ці виступи висвітлює окремий звіт на платформі Industry4Ukraine. Його ключовий меседж про те, що міжнародна співпраця є одним з ключових факторів успіху в розвитку кластерів й, власне, ці 3 дні, а також можливості matchmaking були корисними для українських кластерів, особливо молодих для розуміння аспектів такої співпраці. В рамках цих обмінів варто зазначити участь керівника Литовського кластеру автопрому Dr. Andrius Rakickas – певні домовленості про обміни вже досягнуті з спорідненим українським кластером.

 

[caption id="attachment_3425" align="alignnone" width="1142"] Експорт та міжнародна співпраця – очікування №1 більшості кластерів промислових хайтек[/caption]

Спільне комуніке країн СхП

Попередні висновки та пропозиції прозвучали в заключному резюме 3-го дня конференції.

Спільно, країни СхП наголошують, що не зважаючи на певний прогрес останніх років в кластерному розвитку, він відбувався радше «не завдяки, а всупереч». Ситуація з державними політиками в цій сфері є подібною у всіх країнах СхП – вони є радше на низькому рівні й сприяння розвитку кластерів з боку державних інституцій є відверто слабким. Це спричинює подальше відставання країн СхП від ЄС й це особливо помітно в сфері цифрових інновацій в промислових секторах, де критичні для розвитку інфраструктурні елементи, як Центри експертизи для МСП, технопарки та акселератори, бізнес самостійно не може створити.

В якості рекомендацій для кластерів, представники країн СхП пропонують посилювати співпрацю з ЄС в сфері цифрового та зеленого переходів, й розвитку індустріальних, інноваційних екосистем. Мова йде також про посилення С2С (між-кластерних) обмінів як між країнами СхП, так і Східної Європи та ЄС. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Кластерні організації країн СхП мають також краще інтегруватись в існуючі програми підтримки як ECCP, EU4Digital, EU4Business й спільно працювати зі своїми урядами над питаннями швидшої інституціоналізації програм кластерного розвитку.[/perfectpullquote]

Для реалізації цих планів, країни запропонували створення кластерного комітету країн СхП, який має взяти на себе ролі подальших обмінів та їх координації. Повний текст комуніке англійською мовою знаходиться в підготовці.

В якості головного підсумку конференції, варто зазначити, що для українських кластерів цей захід став потужним каталізатором до міжнародної співпраці. Чимало кластерів вперше відкрили для себе різноманітні аспекти програм та підходів ЄС, глибше усвідомили важливість цілісного інноваційного та екосистемного розвитку, побачили реальні приклади Центрів експертизи й те, як працюють інструменти підтримки та стандарти якості кластерного менеджменту.

Кластерний комітет Industry4Ukraine планує й надалі активно розвивати міжнародні обміни кращим досвідом  – слідкуйте за нашими анонсами.

АППАУ щиро дякує за підтримку представників європейських інституцій, наших численних зарубіжних партнерів та колег, а також наші кластери та партнерів в Україні.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Круглий стіл 2 грудня, з 14 до 16 години, онлайн

В рамках проекту «Інтеграція 4.0» відбулись перші обговорення щодо стану інноваційних екосистем в промисловості по 4-м регіонам України. Вони виявили готовність всіх сторін до співпраці, але разом з тим певні труднощі організаційного процесу. Зокрема, типовою проблемою зближення науки-бізнесу-влади та громадського сектору є відсутність або слабкі напрацювання в напрямі розвитку інвестиційних проектів, а також проектів по розвитку інфраструктури інноваційних екосистем на регіональному рівні.

Отже, 2 грудня в режимі онлайн відбудеться круглий стіл – обговорення питань розвитку інноваційної екосистеми м. Києва та Київської області, в галузях харчової промисловості, фармацевтичної галузі та біо-фармацевтичної. Вказані галузі визначені одними з ключових секторів в цих регіонах.

Головні питання дискусії

• Статус проекту смарт-спеціалізації по вказаним галузям в Києві та області
• Спільноти та категорії учасників інноваційних екосистеми, які вже залучені до процесу інноваційного розвитку вказаних галузей: статус, напрацювання, формати співпраці, успіхи та проблемні питання
• Які вже є робочі формати стратегічного планування та розвитку за вказаними напрямами, хто яку грає в них роль
• Роль кластерів в інноваційному розвитку регіону, їх статус
• Пропозиції конкретних проектів та програм на 2021.

В якості спікерів до обговорення цих питань запрошуються представники НДІ та університетів, розробників,  промислових підприємств, які мають напрацювання в інноваційному розвитку харчової, фармацевтичної та біо-фармацевтичної галузей, а також представники цих галузей.

Захід відбувається за підтримки відділу стратегічного планування Київської обласної державної адміністрації та Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Приймаються короткі доповіді (презентації зі слайдами) до 5-10 хв часу.

По результатам зустрічі будуть вироблені пропозиції до включення в план дій регіонального розвитку вказаних регіонів.

Просимо Вас підтвердити свою участь в даному заході.

За додатковою інформацією звертайтесь до Юрчак Олександр, 050 327 34 61.

онлайн сесії 2,10  та 14 грудня, з 11:00 до 13:00

Вихід проекту Національної програми кластерного розвитку, кілька донорських проектів, що запускаються в цій сфері, включення теми кластерів в чисельні програми регіонального розвитку – все разом знову підіймає хвилю популярності кластерного руху на новий рівень й зростання активності нових кластерів та нових їх учасників.

Й, відповідно, постають питання про переваги для нових організацій. Отже, які переваги найбільше цінуються учасниками вже діючих кластерів та кластерних спільнот? Як кластерні організації впливають на динаміку розвитку окремо взятої організації – учасника спільноти? В яких напрямах розвиваються послуги кластерних організацій?

Ці питання, адресовані в першу чергу, для нових кластерів та їх учасників, ми будемо освітлювати з експертами – керівниками кластерних організацій, які мають кращий досвід на українському ринку.

Програма навчально-просвітніх сесій, що започаткована Запорізькою ТПП розбита на 2 блоки

2 грудня – сесія «Якими є головні переваги кластерних організацій для учасників ринку»

В програмі сесії  – обмін кращим досвідом від кластерних організацій

• Харківський ІТ-кластер – директор Ольга Шаповал
• Асоціація підприємств промислової автоматизації України» – директор Юрчак Олександр
• Українська меблева асоціація (УАМ) – член правління Оксана Донська
• Миколаївський кластер RinnoHUB – координатор Володимир Євсєєв

Час проведення сесії – з 11 до 13 год.

10 грудня – сесія «Інтернаціоналізація та експорт – ролі та можливості кластерних організацій»

В програмі сесії – обмін кращим досвідом від кластерних організацій за даною темою від кластерів

• Харківський ІТ-кластер – директор Ольга Шаповал
• Українська меблева асоціація (УАМ) – член правління Оксана Донська
• Досвід виходу на міжнародні ринки – Роман Кравченко (директор 482.Solutions)
• Потреби кластерів в експорті та інтернаціоналізації – Роман Ханжин (Морський кластер України)
• Спільні інструменти для експорту кластерів – рекомендації Industry4Ukraine (Юрчак Олександр)

14 грудня – сесія «Покращення операційної ефективності на виробництві – які методи найбільш ефективні для МСБ»

В програмі сесії – обмін кращим досвідом від експертів операційної ефективності

• Лін виробництво – український досвід, Богдан Мазуркевич, незалежний експерт з Lean Manufacturing
• Кращі цифрові технології для покращення ефективності виробництва, Олег Щербатенко IT-Enterprise
• «Операційна досконалість – фреймворк та рекомендації для МСБ», Євген Ковнір, експерт Lean manufacturing
• Головні виробничі КРІ, спікер визначається

Час проведення сесії – з 11 до 13 год.

Час проведення сесії – з 11 до 13 год.

Участь в заходах є безкоштовною за умови реєстрації.

Проєкт «Кластер «Інжиніринг. Автоматизація. Машинобудування» реалізується Запорізькою торгово-промисловою палатою в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Влітку 2020 АППАУ впритул наблизилась до 3-х стороннього формату співпраці «Ринок – Консультанти – Екосистемні координатори (дирекції кластерів та асоціацій)», де кожна сторона мала свої чітко визначені ролі, функції, й був також вироблений план дій. Але ця схема взаємодії не запрацювала по банальній причині, – одна з сторін просто виявилась неспроможною розпочати активні дії. Мова про консультантів. Кілька «підходів до снаряду» восени та в кінці 2020, й вже на початку 2021 дали розуміння, що проблема глибша – вона полягає також і в необхідності більш активних дій з боку виконавчої дирекції АППАУ в налагоджені процесів matchmaking між консультантами та учасниками АППАУ. Але набагато більше проблематика відносин стосується слабкої усвідомленості консультантами власних ролей та необхідних функцій, а також спроможностей до їх виконання. Напередодні чергового вирівнювання та спробах знайти працюючий механізм 4 лютого, кілька прояснень для вже задіяних та нових учасників – і для вирівнювання, й для розуміння поточного стану.

Суть домовленостей

На поверхні, проблема відносин «ринок – консультанти» в сфері фандрейзингу для промислових хайтек завжди полягала в тому, щоб домовитись за ціну. Оскільки виграш гранту ніхто не може гарантувати, учасники ринку завжди дещо ризикують, оплачуючи послуги консультантів в написанні заявок. Схема «оплата – якщо виграємо» не проходить, оскільки жоден з досвідчених, професійних консультантів не хоче витрачати свій час безоплатно. Крім того, вони пояснюють, що мова не тільки про заявку, як таку. Впродовж періоду підготовки відбувається суттєвий перегляд пропозиції цінності учасника ринку, приведення його інноваційних процесів та практик до кращих євро-стандартів, а також відбувається підготовча робота до інтернаціоналізації (як внесення в бази EEN, інші платформи тощо). Все це – й при постійних зусиллях, – спрацює. «Якщо не цього разу, то точно пізніше». Важко заперечити резонність такого підходу – адже, як і в класичних продажах, далеко не всі інвестиції в розвиток бізнесу та клієнтської бази окуповуються. Мова радше про керування лійкою продажу.

Так і тут, вся справа не в написанні 1-єї заявки, а в тому, щоб забезпечити потік заявок. В рамках АППАУ, влітку 2020 ми дуже добре прояснили ці речі й зняли більшість подібних застережень ясними домовленостями про розподіл ролей та відповідальності. Головний принцип – платити потрібно завжди, але за якісні послуги. Сторони зафіксували розподіл зобов’язань, як

• Дирекції екосистемних координаторів беруть на себе зобов’язання по забезпеченню налагодження початкових процесів комунікації та координації між сторонами (matchmaking) й забезпечують надалі потік запитів від ринку для консультантів.
• Консультанти беруть зобов’язання виробити стартовий пакет послуг з залучення ринку, й далі надавати послуги з консалтингу.
• Учасники асоціації (ширше та далі – передбачалось залучення інших кластерів) – готові оплачувати як написання заявок, так і консалтингові послуги, а також виділяти необхідний ресурс для роботи з консультантами.

Детальніше все це викладено в спеціальному документі на 14 сторінок «Правила взаємодії між провайдерами послуг, комерційними учасниками ринку та екосистемними акторами спільноти АППАУ», який обговорювався та узгоджувався сторонами майже місяць влітку 2020.

Ці домовленості були головними в більш широкій програмі, яку АППАУ планувала запустити  для завдань експорту та інтернаціоналізації інноваторів Індустрії 4.0 під назвою «Національні чемпіони Індустрії 4.0», – деталі тут.

Після цього виконавча дирекція АППАУ розпочала підписання окремих меморандумів зі своїми учасниками. Здавалось би домовились?

Зовсім ні! Стартовий пакет залучення був першим кроком, триггером, який мав запустити всю схему. В нього входило – вироблення єдиної бази даних потенційних проектів та налагодження регулярних, високо таргетованих комунікацій цих проектів до вибраних 7 учасників ринку. Але консультанти змогли тільки частково виконати перше завдання, а до другого – регулярних комунікацій спеціального дайджесту про найбільш цікаві проекти – навіть не наблизились.

Отже, в чому проблема?

Головні проблеми – відсутність лідерів та співпраці

На мій погляд, ключ до точної діагностики полягає саме в (не) розумінні складності розгортання послуг фандрейзингу в складних технічних дисциплінах. Адже апріорі, надання якісних послуг тут потребує як високої технічної підготовки й розуміння предмету, так і суто експертних знань та навичок в сфері фандрейзингу. Іншими словами, навіть щоб якісно підібрати проекти в єдину таблицю, потрібно в них вникати, розуміти, – а це вже потребує відповідних технічних знань.

Один з моїх улюблених постулатів управлінського менеджменту каже, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«справжній професіоналізм полягає в розумінні меж своєї некомпетентності».[/perfectpullquote]

Іншими словами, поєднати в одній особі консультанта –

1. Глибоке знання та розуміння різноманітних сфер Індустрії 4.0, головних тенденцій та вимог в цій сфері, розуміння конкурентного середовища,
2. навички вироблення та комунікацій релевантного контенту,
3. й звісно – самого консультування та написання заявки,

– майже нереально!

Особисто я не знаю нікого на ринку, хто здатен це робити в 1-ій особі. Це 3 дуже різні сфери експертизи. Досягнути в реаліях комбінації та синергії цих сфер можна тільки в команді професіоналів. Перша роль більш дотична до технологічного брокериджу – саме вона забезпечує якісний відбір найбільш цікавих проектів. Друга роль стосується інформаційного брокериджу – спроможності ефективно комунікувати та залучати ринок. Ну й третя, власне – це той самий консалтинг в написанні заявок. Всі ці ролі відображені на сайті АППАУ.

Відповідно, – або консультанти готові домовлятись та співпрацювати між собою, щоб забезпечити всі 3 ролі, або ж – це справа рук єдиної агенції, на кшталт Civitta. Сьогодні очевидно, що 1-ий варіант в 2020  в нас точно не пройшов. Поки що.

Щодо агенцій – в нас була спроба виробити таку команду в 2017 році, коли Максим Романов (тоді – тех. директор АППАУ) був в спец. команді, яку фінансував HUB 4.0. Тобто, тоді дійсно були дуже конкретні цільові спроби реалізації всіх 3х пунктів. Але очевидно, ті ранні спроби були передчасні, оскільки кількість інноваторів 4.0 й готовність оплачувати консалтингові послуги були значно нижчими.

Сьогодні ситуація змінилась – але де ж ці команди консультантів? Й звідси ми виходимо на другу проблему – відсутність лідерства в оточенні існуючих консультантів АППАУ. Адже їх було 6 тільки на сайті АППАУ, загалом їх більше 10. Ми звертались до окремих з них, з проханням налагодити співпрацю між собою й організуватись, щоб бути спроможними виконувати всі 3 ролі. Поки що безрезультатно.

Підготовка до дискусії 4 лютого

Отже, 4 лютого ми будемо мати нову й, можливо, вирішальну дискусію щодо програми EIF. До неї приєднаються також дирекції новим кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Вінниці та Києва. Крім групи EIF АППАУ також будуть запрошені інші провідні учасники АППАУ та зазначених кластерів. Тобто, ставки для консультантів ростуть!  Буде також представники Civitta та кількох інших агенцій з фандрейзингу.

Але нам разом все-ж, потрібно буде на початку прийняти 3 базові умови або принципи співпраці:

1. Меморандуми – чи будь які інші фіксації домовленостей, – мають діяти. Іншими словами, взяті зобов’язання потрібно виконувати, інакше кредит довіри сторін починає різко падати й сенс співпраці втрачається.
2. Розуміння клієнта, його сфери діяльності, спроможності до співпраці в спільній підготовці заявок – є обов’язковим. Дехто мені дорікає сьогодні, що я не представив цих 7 членів АППАУ детально. Це не зовсім так, адже всі ці провідні учасники асоціації АППАУ беруть участь в десятках наших спільних заходів на рік. І якщо вже про окремі профілі, то хіба був хоча б 1 запит на такі окремі особисті зустрічі? Консультанти – і якщо див. п.1 – мали б самі проявляти хоч більше проактивності, щоб краще розбиратись хто перед ними і яким є точний профіль того чи іншого учасника спільноти Індустрії 4.0 (buyer or user persona).
3. Просвіта ринку та релевантний контент – обов’язкові умови для залучення акторів з МСБ. Надто багато консультантів цього не розуміють, й продовжують гру по своїм правилам – «ось вам лінк, підіть й подивіться» (на сайт тієї чи іншої платформи ЄС, тощо). Це не працює й це потрібно прийняти. Учасникам Індустрії 4.0 справді потрібні справжні провідники в джунглях складної й динамічної інформації. Й мова не тільки за АППАУ, чи ІАМ, чи Індустрію 4.0. Процеси залучення ринку в будь-яких складних, технічних сферах стають сьогодні все важчими. По багатьом причинам. Й тому – що таке залучення, як залучати – всім консультантам потрібно дуже добре розбиратись. Це – основа успіху, особливо для тих, хто спеціалізується в інформаційному та інноваційному брокериджу.

Детальніше про все це будемо говорити на нараді онлайн 4 лютого. Я переконаний, що ми можемо домовитись й нарешті розпочати ефективну співпрацю. Всі передумови для цього є. Й головна, це те, що більшість з нас вже давно 4-нульні – ми розуміємо, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]що «4.0 – це не про штучний інтелект, а інші – набагато більш колективні та ефективні методи співпраці».[/perfectpullquote]

До речі, інший вебінар на цю тему буде 1 лютого буде відкритим – приєднуйтесь.

Ну а участь в нараді 4.02 в 16:00  – тільки по запрошеннях. Якщо є бажаючі від інших членів АППАУ чи кластерів ІАМ – прохання звертатись на info@appau.org.ua

 

Юрчак Олександр

Стратегічна сесія Харківського кластеру ІАМ відбулась 20 січня 2020. Учасники прийняли важливі рішення щодо стратегії та планів на 2021 й обговорили поточні моменти створення кластеру. Даний звіт відображає головні моменти сесії.

Позиція кластеру на початок 2021

За 4 місяці з початку створення кластер ІАМ пройшов початкові етапи ініціації. Кластер зареєстрований як громадська спілка, обрані Правління та дирекція, проведена початкова аналітика кластеру, пройшли перші тренінги, створені перші засоби комунікацій й вироблена початкова стратегія розвитку на 2021.

Учасники сесії дещо по-різному оцінюють темпи розвитку кластеру. Оксана Ситник, член правління, директор «Укргіпроважмаш» позитивно оцінює темпи розвитку – особливо в контексті попередніх спроб ініціювати подібні кластери. Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE також дає позитивну оцінку проведеним роботам, але водночас фіксує відставання темпів робіт відповідно до графіку проекту. На цей момент, кластер йде з відставанням від графіку на 1-1,5 місяця й головною проблемою є слабкі результати по набору нових членів кластеру.

Головні стратегії та плани 2021

Стратегія кластеру була запропонована учасникам сесії напередодні. Вона визначає 5 стратегічних напрямів розвитку по яких формуються цілі та КРІ:

1. Вихід на високий рівень операційного менеджменту та лідерства.
2. Інтеграція в плани регіонального розвитку.
3. Лідерство в розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек.
4. Налаштування сильної пропозиції цінності для членів кластеру.
5. Запуск активностей по експорту та інтернаціоналізації.

План дій враховує заходи виконання цих цілей та КРІ й деталізує можливості фінансування. Загалом план ClusteRISE фіксує більше 40 заходів кластеру на 2021. Серед них найбільш важливими для розвитку кластеру є наступні

• Круглі столи з чільниками регіону щодо визначення спільних проектів по розвитку інноваційної екосистеми регіону.
• Регулярний нетворкинг – візити до фірм, членів кластеру.
• Проведення Technology & Innovation days.
• Участь в кластерному тижні в квітні, де буде загальноукраїнський обмін кращими практиками.
• Експортні заходи по просування кластеру на зарубіжні ринки.
• Тренінги по експорту та інноваціям.

Першим великим заходом кластеру ІАМ стане проект проведення в Харкові EU industry day в березні – подія має представити Регіональний ландшафт Індустрії 4.0, це буде перший подібний інструмент розвитку інновацій Індустрії 4.0 в Україні.

В рамках створення власного сервісу по фандрейзингу пропонується залучення додаткового фінансування через гранти.

Обговорення планів, вироблення тактичних рішень

Учасники обговорили важливість налагодження регулярного нетворкингу як головного методу встановлення довіри та вироблення спільних ідей щодо кооперації у виробництві та інноваціях. Запропоновані для візитів перші 5 компаній, учасників кластеру –  Укргіпроважмаш, ФЕД, RWA, РОСС, Солті Телесенс.

Важливими є щомісячні тематичні мітапи. Запропоновані перші тематики – по інжинірингу та тема вироблення спільних позицій щодо популяризації інженерних професій. Сергій Соколов, ІТ-директор ПАТ «ФЕД» вважає, що ця тема є спільною для всіх учасників кластеру незалежно від розміру чи орієнтації. Тут важливими є як інтеграція кластеру в поточні заходи, що вже сплановані, так і вироблення власних.

Відповідальними за програму нетворкингу визначені Віталій Зайцев, Марина Косенко.

Окремою важливою темою є консолідація зусиль навколо навчальних та освітніх програм – зокрема, в сфері Індустрії 4.0.

Учасники також обговорили важливість створення сильної пропозиції цінності кластеру. Юрчак Олександр акцентував, що важливо на цьому етапі розвитку розглядати переваги, які швидко та легко створюються. Тобто, послуги, що вже є в стратегії кластеру, як фандрейзинг чи експорт, насправді створити молодому кластеру важко. Натомість, важливим для Харківського регіону є послуги, які можуть швидко з’єднувати між собою попит та пропозицію (Matchmaking),  регулярні мітапи, просування кращих представників кластерів тощо.

*******

Вироблені учасниками на стратегічній сесії рішення та плани 2021 підлягають затвердженню Правлінням. Остаточна версія стратегії та планів буде запропонована учасникам кластеру ІАМ в лютому.

Харківський кластер ІАМ запрошує до приєднання учасників ринку з секторів інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування. Довідкова інформація – запитуйте за е-адресою info@iamcluster.kharkiv.ua

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Загальні збори, що є найвищим органом управління асоціації АППАУ, відбулись цього разу в онлайн режимі 26 січня. В офісі IT-Enterprise знаходились тільки голова Правління АППАУ О. Щербатенко та генеральний директор асоціації О. Юрчак. Цей звіт передає головні підсумки обговорень й плани на 2021 рік.

До підсумків 2020

«Важкий рік, але ми вистояли, перегрупувались й рухаємось далі..» – так звучить головний меседж підсумків 2020 словами ген. директора АППАУ Юрчака О.В.

АППАУ збільшила в 2020 роль Правління та свій регіональний й загальний вплив на стейкхолдерів Індустрії 4.0, покращила показники в фандрейзингу й здійснила справжній прорив в сфері кластеризації промислових хайтек. Водночас, через важкі економічні обставини та COVID-10 ми втратили частину членів та доходу в бюджет членських внесків й дуже важливий проект по Hannover Messe 2020, який мав запустити нашу експортну програму.

Ми розвивались не так як планували рік тому, ряд проектів розвитку був спричинений наслідками COVID-19 – зокрема, це мобілізація наших кращих експертів в заходах Аналітичного центру Industry4Ukraine, експертні дискусії про необхідні зміни на NextNormality й консолідована реакція на появу Національної Економічної Стратегії 2030. Інші успішні проекти – як ClsuteRISE, Інтеграція 4.0, Trans4mation були до певної міри спланованими.

Натомість, важкими для продовження чи ініціації виявились ініціативи EIF, продовження робіт ТК 185, запуск нового сайту Land4Developpers й розвиток Центрів 4.0.

Тим не менше, виконавча дирекція здійснювала постійний контроль – моніторинг всіх проектів й по мірі сил та наявних ресурсів намагалась вирішувати проблемні питання. В 2020 ми набагато частіше звертались та задіювали членів Правління.

Переглянути презентацію можна тут

Важливі рішення та оновлення 2020-21

На зборах згадувалось радше побіжно, але важливими змінами чи оновленнями в АППАУ в 2020 є наступне:

1. Платформа Industry4Ukraine, яку АППАУ підтримує як на рівні участі в орг. комітеті, так й у всіх спільних (з іншими промисловими асоціаціями) заходах провела кращу структуризацію своєї діяльності та структури управління. Детально виписані місія, пропозиція цінності, структура управління, – деталі див. на головній сторінці https://www.industry4ukraine.net/. Ця платформа, її портфель проектів та співпраця є нашим головним союзником в просуванні Індустрії 4.0 як на рівні інших галузевих асоціацій, регіонів, так і уряду.
2. Водночас, стратегічна сесія 18 грудня прийняла рішення про створення власної функції GR (відносин з урядом). Це означає, що новий комітет АППАУ буде набагато більш тісно координувати й фактично посилювати орг. комітет Industry4Ukraine в роботі з державними інституціями. Причиною є незадовільний стан просування стратегічних напрацювань на рівень державних стратегій, нормативно-правових актів та законопроектів.
3. В січні 2021 ми також оновили нашу веб-сторінку про пропозицію цінності – вона синхронна з брендбуком асоціації, який вийшов в 2020. Разом вони структурують положення про місію організації, наші цілі до 2023, цінності співпраці та головну пропозицію цінності для членів асоціації.
4. План дій, запропонований для членів АППАУ в 2020 має більш синтетичний, але ясний характер – фактично всі наші дії та ініціативи групуються по напрямами стратегічного розвитку, які в свою чергу розбиваються на проекти розвитку та співпраці. Оскільки цих проектів чимало (в огляді на зборах згадано 10 проектів), кожен з членів АППАУ може вибрати хоча б 1 й таким чином долучитись до співпраці. План дій на 2021 зберігає такий же формат – про це далі детальніше.
5. На зборах ми не згадали ще 1 розвитковий проект – це проект з UNDP (ПРООН), який передбачає посилення нашої інституційної спроможності. Його дії направлені головним чином на нашу виконавчу дирекцію – з жовтня 2020 йдуть багато заходів в онлайн, як воркшопи та тренінги. Між тим, наші члени також могли вже частково відчути дію цього проекту – заходи кінця року, як стратегічна сесія Правління, а також спільна стратегічна сесія АППАУ та запорізького кластеру ІАМ відбулись завдяки підтримці UNDP. Плани на 2021 цього проекту є дуже амбітними, й кожен з наших членів в тій чи іншій мірі відчує це в наших комунікаціях та пропозиції послуг.

Плани 2021

Слідуючи формату #ДієвеПартнерство план дій на рік створюється спільно – частину ідей пропонує виконавча дирекція, частину – генерують члени Правління, частину – самі члени асоціації. Зараз цей процес ще продовжується в онлайн – члени асоціації запрошуються до редагування спільного документу (посилання на нього надсилається по запиту).

Що стосується вже узгоджених планів між правлінням та виконавчою дирекцією, ми бачимо зараз 8 напрямів розвитку по яким структуруються проекти, міні-проекти та окремі заходи – їх можна переглянути в цьому файлі.

Коротко відкоментуємо найголовніші проекти спільного розвитку:

1. Проекти та міні-проекти, які вже мають фінансування й потребують якісного завершення чи продовження (позначені салатовим кольором):
   1. ClusteRISE є проектом №1, якому наша виконавча дирекція приділяє велику частину свого часу та ресурсів. Цей проект є визначальним як для перезапуску всього кластерного руху України, так і для значного поширення присутності АППАУ в регіонах. Й мова не тільки про Харків, Запоріжжя та Миколаїв – ми говоримо ще про як мінімум 3-5 регіонів.
   2. Проект «Інтеграція 4.0» має також амбіції оновлення української програми смарт-спеціалізації регіонів та її значно кращого вирівнювання з європейськими орієнтирами та Індустрією 4.0. До цього часу цього фокусу там не було, хоча ця державна стратегія розгортається в Україні з 2017 року.
   3. Обидва ці проекти будуть презентовані на спеціальних заходах березня в Миколаєві, Харкові та Запоріжжі, вони є відкритими до долучення й тому участь членів АППАУ, в тому числі з інших регіонів в них вітається. Детальніше – звертайтесь до виконавчої дирекції на info@appau.org.ua.
   4. Запуск Technology & Innovation days по регіонам – ще 1 важлива ініціатива, що починається в рамках ClusteRISE в Запоріжжі в березні, але може бути легко тиражована по регіонам. Це новий формат, похідний з вищевказаних проектів, але який може бути цілком самодостатнім. Його цінність та новизна – в чіткому поєднанні кращих бізнес-кейсів з боку замовників – й пропозиції на них кращих юз-кейсів з боку постачальників послуг, продуктів та рішень. Все це – навколо Індустрії 4.0, або ж (у випадку кластерів ІАМ) в ширшому форматі, який охоплює більше традиційних сфер промислового інжинірингу – машинобудування – автоматизації.
2. Проекти які не мають фінансування (в пошуку – позначені в файлі оранжевим)
   В цій категорії знаходяться проекти з розвитку Центрів 4.0, ТК 185, запуску 1-го акселератора 4.0, створення торгової місії Індустрії 4.0, групи EIF та спец. Програми по кращому залученню та мотивації лідерства серед членів АППАУ.
   Всі ці проекти мають вже підготовлені грантові заявки, тому мова про активний їх фандрейзинг.
3. В контексті останнього надзвичайно важливим є запуск власного комітету GR. Адже питання фінансування цих вищевказаних проектів розвитку вирішується досить просто, якщо є налагоджені відносини з ключовими міністерствами та відомствами центрального уряду. Для розуміння цифр – одна тільки Мінцифра має бюджет більше 1,5 мільярда гривень на проекти розвитку, на жаль далекі від Індустрії 4.0 (як публічні послуги, е-урядування чи е-навички). Але Мінцифра також управляє десятками мільйонів євро міжнародної допомоги та грантів в сфері цифрової трансформації, що заходять в Україні. Отже, вплив на це міністерство та співпраця могли б зрушити й проекти АППАУ, сума яких виглядає просто смішною на фоні вищевказаних– загальний обсяг наших проектів розвитку не перевищує 15-20 мільйонів гривень. Й це приклад тільки одного міністерства. Ці співвідношення показують також надзвичайно низьку вагу та пріоритет промислових хайтек (Індустрії 4.0) в планах уряду – отже спільний GR нам потрібен також, щоб змінювати цю ситуацію, наслідком якої є де-індустріалізація та спрощення економіки країни, що набирають загрозливих масштабів.

Ці плани не виключають інші, більш короткострокові та більш приземлені ініціативи, які можуть генерувати самі члени АППАУ. Регіональні та галузеві заходи, повернення до різних форматів просування технологій та брендів, створення окремих галузевих дорожніх карт цифрової трансформації тощо – перелік подібних ініціатив є досить великим. Нагадаємо тільки, що формат #ДієвеПартнерство передбачає генерацію таких ідей саме «знизу» – від членів АППАУ. Виконавча дирекція при цьому є радше координатором та додатковим каналом залучення та просування окремо взятої ініціативи. Отже, надсилайте ваші пропозиції.

Правління АППАУ погодить остаточний план до 10 лютого. Графік подій на 2021 вже також частково визначений й ви можете також синхронізувати свої заходи з тими, що вже сплановані на рік.

Вебінар, що відбувся 6 серпня за участю АППАУ, B2B Ray, 482.Solutions, RWA та CodEUrope Consulting дав чимало ідей для розвитку багатьох ідей щодо позиціонування, комунікацій та тактик входу на нові, зарубіжні ринки. Зафіксую головні з них,  що висловлені по ходу презентацій та більш явно вказуючи на моменти, специфічні для групи ЕІF.

Оцінка експортної готовності та позиціонування групи EIF

Резюмую спільні з Русланом Вербовим спостереження щодо нинішнього позиціонування нашої групи  EIF (вибрані найсильніші 10 компаній) й з урахування базових речей, що відображені в цій презентації

Національний центр сталого розвитку спільно з Професійною асоціацією екологів України запрошують стати учасником та партнером інноваційного майданчика ALTERNATIVE ENVIRONMENTAL PLATFORM-2020 «ECO-MODERNIZATION». 

Створений для вирішення актуальних питань екології виробництв під призмою завдань екомодернізації усіх сфер економіки та обміну досвідом.

✓  7 жовтня

Блок «Охорона водних та земельних ресурсів»Чи може Україна досягти стандартів ЄС у водній сфері?Які заходи країна повинна впровадити в сфері охорони земельних ресурсів?

✓  8 жовтня 

Блок «Реформа сфери відходів. Промислові відходи»Циркулярна економіка і промислові відходи: можливості та перепони.

✓  9 жовтня

Блок «Охорона атмосферного повітря»European Green Deal та вітчизняні можливості.

ALTERNATIVE ENVIRONMENTAL PLATFORM-2020 у форматі онлайн – це:

• Конференції
• Практикуми та обмін рішеннями
• Тематичні віртуальні виставки з консультаціями експертів
  дозволить значно розширити географію експертів та учасників заходу.
• Понад 1000 учасників
• Понад 60 важливих питань
• Понад 100 корисних рішень

ЗВИЧНІ ПЕРЕВАГИ NETWORKING У БІЛЬШ МАСШТАБНОМУ ФОРМАТІ!

А традиційна тематика — аналіз діючих нормативно-правових актів та практичні рекомендації щодо їх застосування — буде значно розширена і доповнена.

Окремо будуть висвітлені проєкти нових норм природоохоронного законодавства і те, до яких змін у діяльності природокористувачів вони призведуть.

Щодня частина доповідей буде присвячена передовим технологічним рішенням і аналізу успішних бізнес-кейсів у сфері природокористування та екологічної безпеки.

НОВІ ВИКЛИКИ — НОВІ МОЖЛИВОСТІ!

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ https://cutt.ly/ra0Fixw

З питань участі у заходах:

Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів: 0 800 214 899

Щодо участі експонентів та партнерів:

Інна Сінєнко, 073-305-8016, event@ecolog-ua.com

Анна Приступа, (099) 370-4227, (096) 740-3028, sales@ecolog-ua.com

З серпня АППАУ та Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова. Надаємо головну інформацію про цей проєкт.

Передумови

Розвиток кластерів – один з головних напрямів розвитку сучасної економіки в ЄС та світі. ЄС приділяє величезну увагу розвитку кластерів, як драйверів економічного розвитку, інновацій, експорту та кращої інтеграції в міжнародні ланцюги. В ЄС діє цілий ряд політик по розвитку кластерів як на рівні Євросоюзу, так і по всім країнам членам ЄС. В Україні кластерний рух зростає радше стихійно й слабо підтримується державою. В нас діє близько 50 кластерних ініціатив та кластерів, й в останні роки відбувається значна активізація на регіональному рівні. Водночас, кластерний рух має ряд недоліків, в першу чергу, він недостатньо синхронізований та не відповідає пріоритетам економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей. Головною причиною цього стану є відсутність узгоджених та діючих політик національного та регіонального рівнів.

Асоціація «підприємств промислової автоматизації» (АППАУ) є кластерною організацією, яка активно розвиває кластерну кооперацію в сфері Індустрії 4.0 з 2016 року, а в 2019 запропонувала єдину концепцію для кластерів промислового інжинірингу – ІАМ. В цьому ж році концепція була підтримана в Мінекономіки та рядом регіональних органів влади. Впродовж 2019 року АППАУ активно просувала концепцію по кільком регіонам – Суми, Харків, Запоріжжя, Одеса, Львів, Київ. Найактивнішими показали себе регіональні спільноти промислових хайтек Запоріжжя та Харкова.

В 2020 році проект розвитку 2х пілотних кластерів ІАМ підтримало німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH),

 

Головні завдання проекту

Завдання проекту (умовна назва – ClusterRISE) специфіковані навколо спільних для 2х регіонів  показників діяльності (КРІ) в категоріях –

• Операційна ефективність та самодостатність
• Регулярна, системна діяльність
• Сервісна модель
• Інтеграція в регіональний розвиток
• Експорт та інтернаціоналізація

Пілотні проекти ІАМ в Харкові та Запоріжжі є важливим етапом національного кластерного розвитку.

З урахуванням робіт по розробці першої національної кластерної політики, створення та запуск діючих й відповідним кращим європейським стандартам кластерів ІАМ стане також важливим прецедентом в Україні повної синхронізації національного та регіонального рівнів в розвитку кластерів.

Тривалість проекту – 1 рік (до липня 2021 року включно),

Партнери проекту

Партнерами проекту можуть виступати будь-які державні, бізнес- та громадські організації, які підтримують цілі та завдання щодо розвитку кластеру на своєму рівні, й готові сприяти в реалізації плану заходів інформаційно, організаційно та матеріально.

До участі в проекті в кожному з 2х регіонів запрошуються –

1. Обласна держадміністрація, департаменти промислового та економічного розвитку.
2. Міська рада, департамент економічного розвитку та інновацій
3. Торгово-промислова палата
4. Регіональні Центри Індустрії 4.0
5. Місцеві ІТ-кластери
6. Інкубатори та технопарки, діяльність яких пов’язана з розвитком промислових хайтек.
7. Медійні та інформаційні агенції, що висвітлюють діяльність в вказаних секторах.

Для ключових державних органів (ОДА та органи місцевого самоврядування) з боку кластерів ІАМ та АППАУ буде запропонована всебічна допомога та консультації щодо покращень в планах промислового, інноваційного та цифрового розвитку.

Значення проекту для інших спільнот, регіонів та політик національного рівня

Проект ClusteRISE має дуже важливе значення для всього кластерного розвитку України, але не тільки.

По-перше, він має задати стандарт та орієнтири зростання для швидкого тиражування подібних кластерів в Україні в наступні роки. Адже очевидно, що сьогодні ніякі подібні методи чи підходи в країні не визначені й не уніфіковані. Й тому в сфері промислових хайтек, діючих, потужних кластерів майже немає.

По-друге, роль ClusteRISE полягає у встановленні принципів кластерної економіки, яка в ЄС розглядається рушієм регіонального та національного економічного розвитку. Саме звідси (ClusteRISE) походить і умовна назва проекту. Він має показати реальний приклад об’єднання ключових регіональних та національних стейкхолдерів навколо регіональних викликів в сферах зростання промислового виробництва та експорту, інновацій та діджиталізації, й в покращення конкурентних переваг вибраних секторів. В такому контексті,

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] нові кластери ІАМ мають стати ефективним інструментом регіональних стейкхолдерів у впровадженні політик не тільки кластерного розвитку, але також смарт-спеціалізації, Індустрії 4.0 та інновацій.   [/perfectpullquote]
По-третє, ClusteRISE має задати нові орієнтири та показати кращі практики у чисельних аспектах взаємодії та співпраці різних категорій учасників ринку. Те, що АППАУ раніше називала підходами  #ДієвеПартнерство або принципами колаборації Індустрії 4.0, має отримати сьогодні значно більше широке та профільне розгортання за конкретними сегментами – як традиційними галузями (як окремі види машинобудування та інжинірингу), так і за новими напрямами, які Індустрія 4.0 пропонує на стику галузей – як робототехніка та дрони, штучний інтелект для промислових застосувань, нові сервіси для промислових об’єктів тощо.

Більш детально про проект ми розповімо на вебінарах, що плануються в серпні, а також під час регіональних заходів.

Пропозиції, питання та довідкова інформація – звертайтесь за адресою info@appau.org.ua. Більше детальна інформація про проект

• див презентацію проекту
• вебінар – представлення проекту від 18 серпня

——

АППАУ висловлює глибоку подяку німецькому товариству міжнародної співпраці (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH)  за довіру та можливість проведення такого важливого для України проекту. Перший успішний проект в області технічної стандартизації (проект aCampus) був здійснений партнерами в 2019-20 рр.