Виконавча дирекція АППАУ

Другий обмін кращими практиками передових кластерів України для нових відбувся за темою експорту та інтернаціоналізації 10 грудня. Захід був організований Запорізькою ТПП в рамках проекту ПРООН підтримки кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” для Запорізького регіону. Цим звітом надаємо головні деталі та підсумки цього заходу.

Контекст та виклики для молодих кластерів

Згідно всіх опитувань та висновків АППАУ з попередніх років, експорт та інтернаціоналізація є пріоритетом №1 для всіх секторів інжинірингу, автоматизації та машинобудування. Причина банальна – внутрішній ринок є надто малим, а його динаміка розвитку просто пригнічує – в Україні продовжуються процеси де-індустріалізації. Відповідно сотні інжинірингових фірм та виробників не потрібні в цій державі в тій кількості, в якій вони існують сьогодні.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Єдиний вихід – це експорт та інтеграція в глобальні ланцюги.[/perfectpullquote]

Власне, по цьому шляху вже пішла ІТ-галузь, – до 90% послуг, що виробляється в Україні знаходять своїх зарубіжних клієнтів. Чому й б інжиніринговим секторам активніше не рухатись подібним сценарієм? Про це АППАУ говорить роками, й вже є пропозиції і початкової експортної стратегії, і інтеграції в глобальні ланцюги, й перші конкретні інструменти як сайт інноваторів Індустрії 4.0 англійською.

Hannover Messe 2020 мав стати проривним проектом в сенсі фінансування цих активностей, але через COVID-19 був анульований. Відповідно, з квітня по грудень АППАУ форсувала цілий ряд активностей в онлайн, а також знову порушила питання експортних стратегій в Індустрії4.0, які б підтримувались державою.

Олександр Юрчак, модератор заходу й ген. директор АППАУ в своєму введенні розповів деталі цього контексту й фокусував на меседжі, що секторам ІАМ потрібна в рази більше підтримка – поодинці малому та середньому бізнесу з цих секторів важко вирішувати цілий комплекс проблем в цій сфері. Також він відмітив, що вимоги та критерії процесу інтернаціоналізації відрізняються від експорту –

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]тут мова йде радше про інтеграцію в глобальні ланцюги та інноваційні екосистеми, й де фокус в пропозиції цінності робиться не стільки на готовому продукті, як на власній експертизі й розумінні того, як вона може доповнювати іншу.[/perfectpullquote]

Особливо, ці процеси зміщення фокусу в ланцюгу доданої вартості важливі для інноваційних та хайтек секторів й вони потребують іншого рівня кооперації, в тому числі внутрішньої. Наприклад, українські хайтек щороку втрачають цікаві грантові можливості фондів як Horizon 2020 (зараз Horizon Europe), оскільки такі проекти передбачають наявність колективних процесів «раннього попередження» (виявлення цікавих проектів), швидкої внутрішньої та зовнішньої кооперації, потужного опрацювання всередині та видачі пропозицій. Спроба АППАУ налагодити таку кооперацію в проекті ЕІF була радше невдалою.

Актуалізований (post-COVID-19) перелік викликів, озвучений на початку вебінару наступний

• «Цей дощ надовго» – як перенести в онлайн класичні оффлайн переваги. Адже вже ясно, що й 2021-ий рік буде продовженням 2020-го в сенсі блокування оффлайн активностей.
• З іншого боку, українські промислові хайтек не надто просунулись в діджитал маркетингу ні в попереднє десятиліття, ні в 2020. Отже, як розрізняти та краще використовувати нові можливості онлайн, яких й не було ніколи в оффлайн? і про які можливості йде мова?
• Критичність ресурсу для експорту та інтернаціоналізації: де він має бути та який? Чи можливі варіанти «колективного» ресурсу – адже ясно, що навіть на рівні кластеру важко створити «універсальний» та в однаковій мірі сильний ресурс для всіх учасників спільноти?
• Як розрізняти та налаштовувати потреби кластерів в експорті та інтернаціоналізації – з урахуванням їх різниці?
• Які методи є найбільш ефективними як для експорту так і для інтернаціоналізації
• Які компетенції необхідно кластерам розвивати в першу чергу

В цьому загальнонаціональному контексті, активізація цих процесів та спроб розвитку на регіональному, кластерному рівні є додатковим та дуже важливим інструментом для спільного покращення наших позицій в сферах експорту та інтернаціоналізації. Й тому важливий та цікавий досвід інших кластерів та учасників екосистеми Indsutry4Urkaine, які вже мають досвід експорту та інтернаціоналізації.

Кейси учасників інноваційної екосистеми Індустрії 4.0

Роман Ханжин, координатор Морського кластеру України (МКУ) розповів про типові питання інтернаціоналізації. Активний нетвокринг має відбуватись не тільки всередині кластеру, а відразу з потенційними міжнародними партнерами. Цього року МКУ взяв участь в кількох міжнародних онлайн заходах. А завдяки присутності в кластері 2-х фірм нідерландського походження (MDEM та C-jobs) ці відносини вже мають потужну підтримку та досвід. Разом з тим, онлайн інструменти, що пропонуються на ринку сьогодні є дуже різними. Роман привів приклад великого SMM (Shipbuilding Machinery & Marine technology) форуму-виставки в Гамбурзі. Подібний інструмент представляє дійсно велику цінність – тут є маркетплейс, куди заходять тисячі компаній, є можливості matchmaking, вбудовані інструменти промоції та нетворкингу й все це пропонується для учасників ринку на 1,5 року. Але доступ до платформи є досить дорогим для молодого кластеру (5 тис євро), який ще не має відповідного бюджету. Морський кластер шукає можливості спів-фінансування по участі в подібних виставках. Крім самого «квитка» для доступу до такої платформи, необхідно інвестувати в якісний контент – в першу чергу, презентаційний відео-контент.

Роман Кравченко, директор компанії 482.Solutions, яка входить в АППАУ є активним учасником робочих груп асоціації по експорту та розвитку стратегії Індустрії 4.0. Його кейс – чудовий приклад інтернаціоналізації в Індустрії 4.0.

Роман розпочав свій виступ з пропозиції співпрацю до Морського кластеру України в розвитку портової інфраструктури Сінгапуру, де 482.Solutions вже має свої встановлені позиції в локальній екосистемі. Р. Кравченко акцентував на важливості інтеграції в глобальні та локальні екосистеми. Регіон південно-східної Азії є цільовим ринком для їх компанії, де Сінгапур є центром зони ASEAN, яка включає 10 передових країн цього регіону, й є 3-ьою економічною зоною світу після США та ЄС. Сінгапур – це по суті, хаб, кластер, маркетплейс дуже відкритий для всіх гравців цієї зони. Прикметно в цьому сенсі, що наступний Всесвітній економічний форум 2021 пройде в Сінгапурі.

Компанія активно подається на гранти, зокрем, є шанси в 2021 прийняти участь в проекті Eureka GlobalStars. Роман розповів чимало цікавих деталей про особливості інтеграції в локальну інноваційно екосистему енергетики, хто є її акторами, які зв’язки є важливими й кадр нижче демонструє наскільки системним є рівень 482.Solutions до розуміння того, як працюють екосистеми.

Повертаючись до проблематики інтернаціоналізації, Роман відмітив спробу АППАУ 2020 створення механізму підтримки для МСБ через ініціативу EIF й підтвердив необхідність її завершення в 2021.

Досвід кращих кластерів

Першою виступала Оксана Донська з Української асоціації меблевиків (УАМ). Експорт в УАМ тісно зав’язаний на початкове вироблення сильної пропозиції цінності для споживачів. Для цього УАМ будує розвинуту екосистему виробничої кооперації, залучаючи архітекторів та дизайнерів, й одночасно покращує рівень пропозиції кожної категорії – тренінги, вебінари, воркшопи проходять постійно.

Причини фокусу на експорті – ті самі, що й інших секторів, – внутрішній ринок є надто малим для українських меблевиків. Тому УАМ в 2015-16 роках ввели системну експортну програму й відтоді мають постійне зростання, в середньому на 14% на рік.

Сьогодні експорт йде на 114 країн світу, 80% з них – в країни ЄС. Водночас, резерви для покращення ще є. Оксана Донська навела перелік найбільш ефективних інструментів, що використовуються в УАМ.

У виступі Оксани є багато цікавих деталей – рекомендуємо переглянути відео з 55-ої хвилини. Зокрема, звертає на себе увагу ті свідчення, які говорять що«миттєвих перемог», тобто угод, немає в жодному з обговорюваних інструментів.

Цікавою була дискусія з Оксаною про ефективність оффлайн – онлайн інструментів. «Онлайн заходи мають низьку ефективність», – каже Оксана Донська. УАМ планує продовжити оффлайн заходи, використовуючи «вікна карантину» по тим країнам, де це можливо. Але УАМ не виключає використання онлайн інструментів в 2021 – «все залежить від ефективності», – каже Оксана. Важливо демонструвати товар, повністю наближеним до реальності – тобто, відео, 3D тощо, що дає максимально повне представлення про продукт та – чи виробничі потужності.

У виступі Ольги Шаповал з Kharkiv IT-cluster цікавим є ряд свідчень про важливість позиціонування кластеру й використання для цього таких інструментів як брендинг. Харківська спільнота ІТ позиціонує себе як «українська кремнієва долина» – №1 в Україні за кількістю ІТ-спеціалістів та компаній. Для цього кластер пропонує не тільки потужний піар, брендинг та експортний маркетинг, але й великі міжнародні заходи – фокусуючи на освітній екосистемі. В 2020 в цьому форумі прийняло участь 12 країн світу й він проходив в онлайн.

Таким чином, кластер залучає в Україну потенційних клієнтів, інвесторів та партнерів. Як результат цих зусиль, 95% послуг кластеру складає експорт, з них 75% – США. Це більше 1 млрд доларів США експортних надходжень для регіону.

Важливим елементом залучення є повна інформації про кластер – для точного обліку та представлення повної інформації про можливості, кластер залучає професійних дослідників.Окремо, кластер приділяє велику увагу промоції своїх можливостей через державні органи влади. За участю губернатора області постійно проходять зустрічі на високому рівні, в тому числі, з послами зарубіжних держав, де презентуються можливості ІТ-кластеру.

Також в арсеналі тактик кластеру є багато matchmaking events, поїздки по обміну досвідом та В2В зустрічі. Дуже цікавим виглядає також інструментарій для внутрішньої колаборації та нетворкингу, що дозволяє компаніям швидше пропонувати колективні рішення для зарубіжних клієнтів.

Висновки та рекомендації для кластерів на 2021

Отже, які висновки та рекомендації для кластерів України та їх учасників з цього вебінару? Дещо узагальнимо їх також попередніми висновками АППАУ та платформи Industry4Ukraine,  –ми мали їх багато в 2020, – й сформулюємо їх у вигляді ключових факторів успіху.

1. Вироблення сильної пропозиції цінності

Це безумовно фактор №1 з якого починається будь-який колективний експорт. АППАУ зазначала, що й в рамках підготовки до Ганноверської виставки 2020 зрозуміти й виробити спільний продукт української Індустрії 4.0 було важко. Але важко було зрозуміти навіть УТП окремих представників.

В кінцевих порадах до учасників наші експерти також на цьому наголошували. «Що можуть дати нові кластери та їх учасники своїм зарубіжним партнерам – це одне з головних питань. Й  початковий облік та ідентифікація пропозицій, як це зробив харківський ІТ-кластер, є дуже важливим етапом», каже Роман Ханжин . «В чому цінність вашого продукту (УТП), для яких цільових ринків він призначений – це головні питання на початку експортної діяльності»,  каже Ольга Шаповал.

2. Фактор початкових інвестицій 

Для молодих кластерів початкові інвестиції є стартом для діяльності, й очевидно, фактором №2. АППАУ не змогла подолати цей бар’єр, й експорт української Індустрії 4.0 все ще в початковій фазі. УАМ скористались грантами USAID, а ІТ-кластер самостійно зміг його подолати. Всі ці 3 різні ситуації досить показові, але назагал для промисловців більш типовими є приклади АППАУ та УАМ.

Тому нашим молодим кластерам ІАМ потрібно вже думати, де шукати цю підтримку й розвивати в себе функцію фандрейзингу.

3. Стратегія виходу на зарубіжні ринки та її ефективна реалізація

Дуже багато цікавих свідчень та деталей про особливості виходу, важливості адаптації до контексту локальних ринків було в виступі УАМ. Про це говорив і Роман Кравченко з 482.Solutions й більш точно апелюючи до стратегій, як базового поняття. Зокрема, про стратегію інтернаціоналізації – «Ланцюги доданої вартості та методи інтеграції в них– це нова модель, нова стратегія роботи на зарубіжних ринках. Й тут важлива глибока спеціалізація – кожна компанія має зрозуміти в чому її ключові компетенції та область експертизи, з якими вона хоче інтегруватись в глобальні ланцюжки» – каже Роман.

Отже, – експорт та-чи інтернаціоналізація, цільові ринки, методи входу, ваша УТП та сфери експертизи – все це питання стратегій. «Починайте з простого – зробіть план на 1-ий рік роботи й рухайтесь по ньому. Далі життя внесе свої корективи», – каже Олександр Юрчак, модератор заходу.

4. Адаптовані до COVID-19 та специфіки індустрії тактики маркетингу

Тут наш вебінар надав дуже багату інформацію. Коротке резюме

• Найефективніші тактики маркетингу, що звучали в цьому вебінарі – брендинг кластерів, торгові місії (як зарубіжні та і зворотні – байєрів), matchmaking івенти, колективні стенди на виставках, організація власних великих форумів чи виставок, міжнародна дипломатія та білатеральні відносини з іншими кластерами та об’єднаннями. «Бренд кластеру є дуже важливим – потрібно його створювати, й постійно працювати над його покращенням», каже Оксана Донська.
• Викликом 2021 є безумовно перехід на діджитал платформи та інструменти. Хоча ряд спікерів говорив про їх нинішню ще слабку ефективність, водночас очевидно, що

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]2021 буде роком де мікс між офлайн та онлайн тактиками остаточно зміститься в сторону онлайн.[/perfectpullquote]

  Й тому це виклик як для кластерів, так і для їх учасників – й перш за все, це стосується компетенцій самих фірм та об’єднань.

• Зокрема, викликом є наявність візуального та сучасного контенту. На цьому акцентували всі наші експерти. Й це звісно, також стаття витрат для молодих кластерів ІАМ – адже цей контент коштує дорожче у виготовленні. До речі, показовою на недавньому Trans4mation була кількість відео-контенту, що підготувала IT-Enterprise.

5. Потужна внутрішня колаборація

В реалізації всіх вищевказаних викликів та факторів успіху молодим кластерам варто відразу налаштуватись на максимальну гнучкість та колаборацію. В чисельних воркшопах, тренінгах листопада  – грудня для молодих кластерів, які відбувались в різних проектах, ми бачили домінування традиційних підходів – «мені потрібен окремий піар менеджер, менеджер з комунікацій, окремий бюжет на промоцію, окремий бюджет на…». Правда життя полягає в тому, що сам бізнес (учасники кластеру) цей бюджет не виділить. Реалії такі, що в багатьох кластерах, особливо промислових, бюджету немає навіть на утримання кваліфікованого менедмженту. Потрібно спочатку пройти певний шлях – завоювати довіру, доказати власну ефективність, виробити базові спільні цінності. Це займає час. Відтак,

зокрема

• Не (тільки) просити у влади підтримку, але вести діалог на рівних – пропонувати владі власні пропозиції та можливості, як це робить харківський ІТ-кластер. «Ми приходимо й пропонуємо конкретні інструменти для залучення інвестицій та міжнародних партнерів – й губернатору це цікаво», – каже Ольга Шаповал. В цьому підході ми бачимо зміну парадигми, –

  [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]влада – це не тільки й не стільки джерело фінансування, як додатковий канал промоції вашого бренду.[/perfectpullquote]

  Але спочатку треба створити цей бренд.

• Максимально використовувати інноваційний потенціал спільнот та галузей. Приклади, як дизайнери та архітектори покращують УТП рішень меблевиків, й далі вже промотують свій потенціал як самодостатній – це не про що інше, як про інновації та креативність. Те саме можна сказати про альянси ІТ – та машинобудівників, – що заважає більш інтенсивно нарощувати цю співпрацю у створенні сучасного контенту, не кажучи вже про більш серйозні рішення по діджиталізації? Очевидно, для початку це має стояти в порядку денному молодих кластерів, як окреме завдання.
• На платформі Industry4Ukraine ми також весною піднімали питання щодо співпраці з Офісом просування інвестицій та ТПП в цих експортних можливостях та інструментах. Вони кажуть про те, що не варто розраховувати тільки на себе – є вже існуючі сторонні можливості, часто – досутпні та безкоштовні, – але про них мало хто знає. Дайджести №6 (про експорт) та №7 (про інтеграцію в глобальні ланцюги) якраз фокусують на цих прихованих можливостях й тому залишаються актуальними для нашої спільноти. Для учасників кластерів ІАМ важливим є шеринговий ресурс, що надає АППАУ – розробка та підтримка веб-сайтів, вже існуючі англомовні ресурси, послуги з контент-менеджменту тощо.

«Ми не стартуємо з нуля. В Україні вже є маса успішних кластерів та експортерів – тому новим кластерам варто вивчати цей кращий досвід», – каже Олександр Юрчак на завершення.

Кластерний комітет й надалі є відкритим до подібних обмінів – вони будуть продовжені в 2021.

В грудні 2020 серія онлайн зустрічей зафіксувала перший обмін кращими кластерними практиками на платформі Industry4Ukraine. Ці обміни йшли відразу по кільком напрямам – в 2х проектах розвитку кластерів ІАМ за підтримки UNDP та GIZ, в проекті «Інтеграція 4.0» за підтримки ІЕП НАНУ, були також окремі – але всі координувались кластерним комітетом платформи Industry4Ukraine. Цим звітом ми підіб’ємо головні підсумки першого обміну що відбувся 2-го грудня по темі переваг кластерів для свої членів.

Вебінар був організований Запорізькою ТПП за підтримки АППАУ, запис можна переглянути тут. В сесії прийняли участь 4 кластерні організації – Харківський ІТ-кластер (директор Ольга Шаповал), АППАУ (директор Юрчак Олександр), Українська меблева асоціація (УАМ) (член правління Оксана Донська), Миколаївський кластер RinnoHUB (директор Володимир Євсєєв).

– є найбільш значимою перевагою кластерів, що звучала в виступах 2 грудня. Всі названі організації мають свої чіткі місії та ставлять амбітні цілі щодо розвитку та позицій своїх організацій. Наприклад, УАМ каже про вивід всієї меблевої галузі України в 10-топ країн світу (зараз – на 46-му). АППАУ в 2017 році змінила місію від «встановлення професійних стандартів промислової автоматизації» на «розвиток України, як високотехнологічної країни».  Місійна роль кластеру RinnoHUB – розвиток саме інноваційно-інженерної ексистеми Миколаєва.

Більш потужні організації, як УАМ, ІТ-кластер Харкова та АППАУ  ведуть для цього десятки екосистемних проектів в напрямі освітніх програм та проф. орієнтації, галузевих стандартів, зростання інновацій, підготовки кадрів, тощо. Фокус та акценти різні в залежності від галузі чи регіону. Наприклад, ІТ-кластер, УАМ та Миколаївський RinnoHUB працюють й на рівні коледжів та шкіл, АППАУ – більше на рівні університетів, та в останні роки з НДІ НАНУ.

В любому випадку, ці організації намагають залучати всі головні категорії учасників екосистеми. УАМ говорить «про зміну клімату у відносинах» – дизайнери та архітектори по-іншому почали ставитись до виробників меблів й спільно будувати нові рішення. Таким чином, й покращується внутрішня виробнича кооперація. Переглянути презентацію УАМ можна тут

Роль кластерів в розбудові екосистем – не тільки «будівника» чи рушія екосистемних змін. Часто вони виконують також роль каталізатора змін, а інколи й «чистильщика» – тобто тих, хто відсіює та фільтрує в екосистемі здорові елементи – цікаво на цю тему послухати діалог Володимир Євсєєва з Олександром Юрчаком з моменту 1:38:40. «Я розраховував, що залучення наших університетів в інноваційну екосистему буде в рази більшим. Насправді, процеси йдуть дуже повільно, й тільки одиниці включаються по-справжньому», – каже пан Володимир.

З інших переваг, що звучали на цьому вебінарі варто виділити
1. Координація та поєднання колективних зусиль й відповідно до спільних проблем учасників кластеру дає набагато швидше вирішення цих спільних проблем. Про це говорили всі кластерні організації. Й це – дуже важливо для МСБ, адже часто малий бізнес взагалі не може самостійно вирішити ряд проблем.
2. Кластери дозволяють покращувати бізнес-показники свої учасників через консолідовані, спільні послуги та цільовий розвиток. Про це багато свідчили АППАУ та УАМ. Тоді як АППАУ показувала це через послуги нетворкингу, конференцій та кейс-стаді, УАМ показували як системні елементи лін-тури, експортний розвиток, обмін досвідом та навчання для своїх членів. УАМ ростуть в експорті на 14% щорічно, при цьому 80% експорту – ЄС. Миколаївський RinnoHUB демонстрував, як поступово за 3 роки вони почали виводити місцеві стартапи на загальноукраїнський та європейський простір. У всіх цих прикладах видно також послугу фандрейзингу – кластери залучають кошти для розвитку своїх членів.
3. Створення спільних проектних рішень – дуже цікавий кейс комплексного рішення демонструвала УАМ, коли в комплектування коледжу в Ізраїлі прийняли участь 7 фірм асоціацїі.
4. Лобіювання інтересів на регіональному та національному рівнях, зміна регуляторного середовища, залучення інвестицій – прикладів тут теж було чимало. Меблевики значно посилили свої позиції на рівні Мінекономіки та торгових місіях України, Харківський ІТ-кластер є вітриною Харкова для зарубіжних інвесторів, АППАУ веде всі проекти нац. програми Індустрії 4.0.

– каже Оксана Донська про досягнення в лобіювання. Меблева галузь включена сьогодні в більшість програм державного розвитку, як експортні стратегії, міжнародна торгівельна діяльність міністерств тощо. Миколаївський RinnoHUB говорить про створення мультимодального логістичного центру, під який йде процес залучення інвестицій.
5. Внутрішній розвиток учасників кластеру через їх залучення – всі кластери активно залучають своїх учасників до своїх робочих груп та комітетів. Якщо АППАУ та УАМ говорять про десятки залучених осіб, то ІТ-кластер – про сотні волонтерів.
6. Зростання іміджу та впізнаваності галузі та її учасників. Також – у випадках Харківського ІТ-кластеру, АППАУ та УАМ – всюди ми бачимо, як брендування впливає і на позиції їх учасників, на зростання довіри до кожного з них. Важливим у створенні цього іміджу є встановлення спільних цінностей учасників організацій.
7. Національні кластерні організації як УАМ та АППАУ передають досвід та знання регіональним кластерам й фактично є їх «кураторами». Тоді як УАМ організує кластери на Рівенщині та Київщині, АППАУ веде проект ClusteRISE в регіонах Запоріжжя та Харкова, але також допомагає новим кластерам в Вінниці та Миколаєві.

Варто відмітити дещо різні підходи до створення цих переваг. Тоді як ІТ-кластер користується виключно власним бюджетом (внески членів), АППАУ та УАМ ставлять більше на грантові надходження. УАМ потужно стартував в експорті саме завдяки гранту від USAID, й ця динаміка є дуже контрастною до АППАУ яка 4-ій рік не може запустити свою експортну програму саме через відсутність коштів.
З іншого боку, даний вебінар також відбувався завдяки початковій ініціативі АППАУ та Запорізької ТПП в розвитку кластерів ІАМ і які також були підтримані донорами.

Побажання експертів новим кластерам ІАМ  –
«Не боятись об’єднуватись, не боятись труднощів й багато працювати. Ще дуже важливо залучати кваліфкований менеджмент й створювати належний фонд оплати їх праці. Без цього не може бути кластеру», – каже Оксана Донська (УАМ).

«Згоден з Оксаною. До цього ще додам, що в кластері мають бути євангелісти – ті ідейні люди, які можуть тягнути на собі все на початку, навіть коли й немає грошей. Потрібна також удача – фарт» – додає Володимир Євсєєв (Миколаївський RinnoHUB).

«Те, про що сказав Володимир, й перед тим Ольга та Оксана, ми в АППАУ називаємо агентами змін. Кластер – це не тільки про те, щоб знайти кошти та назначити одного чи двох менеджерів для координації. Кластер – це коли десятки однодумців працюють над спільними ідеями. Тому потрібно шукати цих агентів змін, мотивувати їх та підтримувати. Саме в цьому запорука успіху кластеру, особливо, для швидкого старту» – завершує Олександр Юрчак.

Запис вебінар–

В наступному огляді ми розповімо про кращі практики кращих кластерів України в експорті та інтернаціоналізацїі.

Відгуки, пропозиції, приєдання до кластерної спільноти – комунікуйте в групі “Інноваційні кластери України” на Facebook.

Кластерний комітет Industry4Ukraine

В листопаді група кластерних координаторів проекту ClusteRISE закінчує 1-ше навчання. Зараз група проходить європейський курс онлайн і окремі модулі цього курсу вже надають потужні сигнали щодо оцінки та переосмислення нашого стану в Україні. Точніше темпів нашого відставання.

Перший модуль викликав в групи радше захоплення – структурно та системно подані основи кластерного менеджменту. Від що «це таке» – й до «як проводити діагностику кластеру», «як будувати стратегію», «які чинники при цьому є головними», тощо. Цей модуль добре систематизував речі, які були в наших учасників групи радше на інтуїтивному або початковому рівні.

Але другий модуль став дещо несподіваний та важким. Він – про інновації, управління інноваціями та Індустрію 4.0. Остання дається не стільки в економічних чи технологічних, але загальних смислах, а пірнає в деталі технологій. Тобто, учасникам пропонується вивчити не тільки визначення ІоТ, А.І., біг дата, адитивних технологій – а й розібратись в їх підвидах, класифікаціях інструментів, еволюції розвитку тощо. Все це – з тестами, які пройти справді важко. З групи в 12 чоловік, цей модуль вчасно пройшла тільки половина.

Відповідно, у всіх – в тому числі автора цих рядків, постало питання «навіщо така детальність, й чому розробники тренінгу заклали ці деталі?» адже курс розрахований не на кластери Індустрії 4.0, а на будь-які кластери. Можливо, автори курсу помилились й вирішили, так би мовити, зіграти на хайпі тренду діджиталізації?

Групова рефлексія української групи приводить до 3-х наступних висновків

1. Очевидно, ми маємо справу з трендом масового проникнення 4.0 в будь-які сфери промисловості в ЄС і не тільки. Відповідно, базові, але все-ж не поверхові знання технологій – must have для будь-яких керівників, а тим більше тих, хто має управляти кластерною координацією учасників промислових ринків.
2. Очевидний також європейський курс на інновації. Окремі частини цього модулю присвячені стандартам в R&D&I, побудові систем Technological Watch (відстежування останніх технологічних тенденцій) та колективних інструментів аналітики та прийняття рішень. Й ми розуміємо чому ЄС діє саме так –

   інновації та передові технології вже стали головним фактором конкурентоспроможності європейських економік.

3. Наші учасники групи погоджуються, що хоча планка є високою для українських кластерів, чи промисловців її необхідно ставити.

Власне, порівнювати цей рівень масового проникнення І4.0 в кластери ЄС з нашим рівнем готовності до 4.0 – справа невдячна. В ЄС цей новий курс для кластерів – тільки маленька частинка того, що робиться на наднаціональному (ЄС), та державному рівнях (кожна країна) для поширення знань, технологій та кращих практик про передові технології та знання. Наприклад, в огляді від 2018 ми фіксували, що в період з 2014 по 17 рр країни західної Європи масово готували експертів, які готові були нести знання та послуги до широких ринків. Ми знаємо, що з минулого року по цьому шляху йде Польща.

А що у нас? У нас Індустрія 4.0 залишається справою купки ентузіастів та 1-єї бізнес асоціації. Наші ініціативи з 2016 року про масову пропаганду на всіх промислових ринках, підготовку галузевих експертів, галузеві дорожні карти, справжні та ефективні центри 4.0 (як осередки освіти та просвіти), глибоке проникнення та залучення кластерів до І4.0 – реалізуються з величезними потугами, й зовсім з не тими темпами, якими розвиваються європейські країни. Головне гальмо в першу чергу – це держава. Стратегія Індустрії 4.0 не прийнята на державному рівні й це є головною причиною, що стримує розгортання наших ініціатив з тими темпами, як цього вимагає ситуація подальшої деіндустріалізації економіки країни. Й, звісно, дуже наївно надіятись, що самі промисловці раптом прокинуться й стануть палкими прихильниками інновацій та діджиталізації – свіже голосування в групі 4.0 в Фейсбук показує, що промисловці є радше пасивними споживачами технологій. Тих, які на їх погляд допомагають їм виживати. Й Індустрія 4.0 тут точно не на порядку денному.

Повертаючись до цього курсу, зараз стає тим більше очевидно, що

Пора бити в дзвони та звертатись в черговий раз до держ. органів та міжнародних партнерів. Без масової просвіти немає шансів проникнути в мізки та парадигми наших керівників промисловців, які все ще живуть в світі 2.0 – 3.0.

Позитивним трендом є хіба що той факт, що зараз нас – прихильників Індустрії 4.0 вже значно більше. Й разом ми вже можемо консолідувати зусилля – крім АППАУ, до в цій справі нас приєднається  велика частина українських кластерів. І які в свою чергу залучатимуть промисловців.

Будемо обговорювати стан наших інновацій в цій сфері, й ширше в промисловості на вебінарі 9 листопада, – приєднуйтесь.

Олександр Юрчак.

В українській Індустрії 4.0 накопичено вже маса кейсів про історії інноваторів 4.0. На відміну від «безумовно успішних» (які дуже люблять мас-медіа, але від простоти яких вже втомились експертні спільноти) й факапів (про які всі мовчать), набагато цікавішими для розвитку кластерів ІАМ є «складні історії», в яких немає простих відповідей. Точніше, якісь відповіді можна давати – але тільки на основі повної та достовірної інформації. Ось кілька таких історій.

Чи можливий розвиток безпілотних технологій на регіональному рівні

Інфоком Лтд є одним з лідерів технологій безпілотного транспорту в Україні, й зокрема в сегменті наземного безпілотного транспорту. Компанія випускає широкий ряд робототехнічних транспортних засобів для галузей як ВПК, інфраструктура та безпека, промисловість, медична галузь, логістика. Також для інфраструктури безпілотного транспорту компанія має ряд розробок в сфері зарядних станцій, та альтернативних джерел енергії. Всім цим займається кілька десятків розробників, хоча весь портфель нових продуктів вже перевищує 20 типів різних моделей безпілотного транспорту.

Але з виробничою кооперацією в регіоні, чи з такою в інноваційних розробках не все так просто. Дійсно, якщо ви експортуєте роботів в Японію, а системи машинного зору до замовників в Австрії та Німеччини, ваші вимоги до партнерів дещо змінюються. І все-ж, питання, чи можливі та які саме види кооперації в Запоріжжі є відкритим. Адже ні інноваційний потенціал, ні можливості виробничої кооперації ще не досліджені в регіоні – і це стосується не тільки робототехніки, а й будь-якої сфери.

На жаль, мотивації до внутрішньої кооперації таким лідерам не дуже додають місцеві замовники. Індустріальний лідер регіону  «Запоріжсталь» в жовтні оголосив міжнародний конкурс (!) на кілька вузьких технологічних інновацій  в металургії. Між тим, «Запоріжсталь» не має ніяких відносин з Infocom Ltd, який в свій час автоматизував майже 30 заводів в Китаї. Не йдуть також в регіоні будь-які професійні та публічні дискусії на тему розвитку металургії. Хоча тут присутній ще один відомий гравець на ринку промислових АСУТП-ІТ в металургії, член АППАУ та спільноти Індустрії 4.0 – «Азов-контролз».

Отже, виробнича кооперація в кластерах – це не тільки про аналітику та виявлення вузьких місць в ланцюгах доданої цінності. Це також – про довіру, про відносини, й про цінності розвитку свого власного регіону. Й можливо, саме з регіонального патріотизму та відродження починаються національні?

Сервіси в робототехніці – як масштабувати перший успішний досвід

Компанії «Тріада Зварка» та «Ролл Гранд» можно сміливо назвати піонерами концепції ІАМ, з яких й почався цей кластерний напрям. Ще в 2016 році, АППАУ описала це як системний кейс, як нову сервісну модель, коли мале підприємство, використовуючи робототехнічні послуги в зварюванні, покращує свою конкурентоздатність й стає успішним експортером.

Натомість, й на фоні наростаючих нарікань промисловців на відсутність зварювальників, можна було б очікувати зростання попиту на подібні сервіси в Запорізькому регіоні. Адже машинобудівників та фірм по металообробці в регіоні маса, й чимало з них мігрували з великих підприємств в категорію МСБ. Але явним чином цього не відбувається. Кирило Красносельский, директор «Тріада Зварка» каже, що в цілому попит на робототехнічні зварювальні системи зростає більш-менш рівно по різним сегментам. Компанія також вже має експортні контракти. Водночас межі цього умовного сегменту «заміни зварювальників на шерингові послуги, які виконуються роботами» й, що логічно робити саме за ознакою територіальної близькості, визначити важко, оскільки кожне застосування має свою специфіку. Так чи інакше – черга на ці шерингові послуги в регіоні не стоїть.

Отже, як масштабувати та тиражувати нові сервіси? Якісна діагностика ланцюгів ДВ в цьому сегменті могла б дати нові ідеї та напрями зростання. Це і є завданням №1 нового кластеру ІАМ в Запоріжжі.

Розумні сервіси в суднобудуванні – яке їх майбутнє в Миколаєві

Вперше тезу про те, українські проектувальники в промислових секторах можуть повторити успіх української ІТ-галузі, ми озвучили в публікаціях на ресурсах І4.0 в 2017-18 рр. Приводом для цього стали гучні успіхи фірм як «Прогрестех Україна» (центр розробок компанії Boeing) та MDEM – мультисервісна інженерна компанія, філія нідерландського концерну DAMEN з Миколаєва. Історія MDEM в багатьох аспектах є більш цікавою. Адже компанія експериментує й пропонує своїй європейській материнській компанії не тільки проектування (морських суден), а й цілий ряд інших сервісів – в онлайн маркетингу, підтримці ІТ-інфраструктури, нових програмних розробках. І річ тут не тільки в ціні нормо-годин українських інженерів. Але також в їх кваліфікації та якості.

Власне, й повертаючись до кластерної тематики, мова не тільки про MDEM. В Миколаєві є ще кілька компаній які працюють в сфері «розумних сервісів» для морської галузі. Зокрема, C-jobs має подібну до MDEM бізнес-модель і є визнаним партнером в проектуванні суден багатьох європейських та світових компаній. Отже, Миколаїв – як центр експертизи в суднобудуванні нікуди не подівся? Навіть коли справжніх суден тут будується не десятки, а всього кілька одиниць на рік?

Важко твердо та переконливо відповісти на це питання без кластерної аналітики. В даному випадку, вона має бути більш конкретна й цілеспрямована. Вже зрозуміло, що миколаєвці попали в світовий  тренд переходу від класичного промислового виробництва до розумних сервісів, базованих на Індустрії 4.0. І які (сервіси) набагато легше інтегруються в європейські та світові ланцюги доданої вартості, – як те ж проектування чи програмування. Але одна справа рухатись в цю сторону окремо взятій фірмі, й зовсім інша – кластеру. Й перше питання тут – а скільки таких компаній як MDEM чи C-jobs є в південному регіоні? Яка їх спеціалізація та конкурентоздатність? Чи готові вони до кооперації? Й чи можна разом побудувати спільну стратегію розвитку, яка дійсно реанімує потенціал всього українського суднобудування й виведе його на новий рівень?

На всі подібні запитання вже зовсім скоро відповість «Морський кластер України».

Інжиніринг чи приладобудування?

Те, що вітчизняне приладобудування «дихає на ладан», переконаний кожен другий фахівець в промисловій сфері. Залишені самі на себе впродовж 30 років, поступово наші підприємства здали позиції світовим конкурентам. Щоб ми не взяли з промислових компонентів – вимірювальні прилади та датчики, інтелектуальну запірну арматуру, контролери та інші електронні пристрої для систем автоматизації чи робототехніки, – на 90% в нас домінує імпорт. Виробники, що залишились – займають просто окремі ніші в low-end сегментах. Саме тому, наша стратегія Індустрії 4.0 в короткостроковому періоді робить значно більшу ставку на промисловий інжиніринг та системну інтеграцію, ніж на приладобудування. Що не означає відмови від поступового відновлення приладобудування, але тільки якщо в гру по-справжньому вступить держава, – свідомо та цілеспрямовано підтримуючи приладобудівників. А поки шанси та позиції є дуже нерівними.

Натомість втішає те, що ми можемо швидко робити якісні системні рішення – навіть в тій же робототехніці. Кілька стартапів на слуху сьогодні в нашої спільноти – львівський  Reest (щоправда відразу заснований в акселераторі США), який пропонує збирання грибів роботами, та вінницький Winstar Technology – те саме, тільки про збір ягід.  Дивлячись на ці рішення, важко повірити, що компоненти цих роботів є ‘made in Ukraine’ – як і в прикладах вище «Інфокому» чи «Тріади Зварки». Мова йде радше про системний інжиніринг та машино- (робото) будування, де всі комплектуючі імпортні.

Між тим, науковий парк разом з ГО “Інститут соціалізації інновацій” вирішили сприйняти цю ситуацію як виклик й серйозно розглядють питання створення кластеру приладобудування. За словами ініціатора проекту Клименко Ю.М. потенціал регіону досить великий. Який же він? Без кластерної діагностики неможливо відповісти на це питання.

Mobility 4.0 в Харкові – просто маркетинговий хід чи справжні амбіції на своє місце в європейських екосистемах?

В жовтні 2019 року спільноту АППАУ вразила новина про те, що харківська «Залізничавтоматика» (RWA) з Харкова стала лідером проекту по створенню міжнародного консорціуму в сфері Mobility 4.0. Mobility 4.0  – це про всі види безпілотного транспорту з широким застосування нових моделей та технологій Індустрії 4.0, й в цей тренд ЄС та інші розвинуті країни інвестують все більше.

RWA є українським лідером в сфері систем автоматизації залізничного транспорту. Але в Україні компанія була невідомою в сфері Mobility 4.0. Підтримані своїм партнером з Франції, колишнім CDO Airbus та Bombardier Яніком Фураст’є, компанія легко взяла лідерство в новому проекті, який передбачав створення міжнародного консорціуму в цій сфері. Й куди ввійшли представники таких відомих інституцій як Інститут Фраунхофера з Німеччини, а також ряду всесвітньовідомих брендів.

Дуже позитивним моментом в перших обмінах виглядало також залучення до співпраці фахівців Центру 4.0 з ХАІ. Подальші обміни продемонстрували наміри сторін розвивати цей напрям в Харкові, й в кінці 2019 цілий ряд обмінів на цю тему відбувся в Києві.

Але впродовж 2020 ніяких помітних дій чи прогресу в цій сфері не видно. Не видно подій, аноносів нових продуктів чи рішень, чи хоча б просвітніх публікацій на цю тему. Отже, чи справді в Харкові є амбіції створення власних рішень в сфері Mobility 4.0 чи це була просто маркетингова акція? І якщо це справжні амбіції, то які аргументи? Або ж, конкретніше – який тут є потенціал в сегменті Mobility 4.0, адже конкуренція в світі просто шалена й інвестиції на розробки вимірюються цифрами з 6 нулями?

Як і в запорізьких кейсах, подібні питання не до окремих гравців  –

Й очевидно, що без хорошої аналітики важко аргументувати відповіді, якими б вони не були.

*********

Отже, у всіх цих кейсах ми бачимо що питання кластерної діагностики та аналізу лежить в основі спільних стратегічних рішень по розвитку. Хто та яким чином має робити цю діагностику? В проекті ClusteRISE, АППАУ запропонувала учасникам кластерних спільнот перший регламент цих дій, який також винесений на розгляд іншої великої групи (16 чол), яка проходить зараз навчання для кластерних координаторів. Питання наявності такої аналітики в кластерах ІАМ вже є критичним, оскільки через місяць учасники кластерів ІАМ будуть проводити свої стратегічні сесії й де рішення по розвитку мали б базуватись на якісній аналітиці.

Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE й директор АППАУ, переконаний, що без грунтовних знань та практичних навичок застосування подібних інструментів, українські кластери так і залишаться в тому примітивному стані, в якому більшість з них перебуває сьогодні. Тільки ретельно аналізуючи існуючі ланцюжки доданої цінності в конкретно взятому сегменті, ми можемо зрозуміти й природу кластерів, й існуючий потенціал росту.

Стратегічна сесія кластеру ІАМ відбулась в Запоріжжі 22 грудня. Захід відбувся в режимі оффлайн (15 осіб) – онлайн (до 30 осіб) й був організований АППАУ. Головним партнером виступила Запорізька торгово-промислова палата.  Сесія розглянула попередній звіт дирекції кластеру ІАМ, драфт-стратегію 2021 й дозволила виробити нові пропозиції до плану дій 2021. Цією публікацією ми надаємо скорочену версію звіту сесії.

Підсумки 2020

Андрій Карпенко, координатор й виконавчий директор кластеру ІАМ інформував учасників сесії про головні підсумки 2020. Кластер, як об’єднання місцевих учасників секторів Інжинірингу – Автоматзації та Машинобудування розпочав діяльність на початку року, а як юридична структура був оформлений восени 2020. Головний поштовх до розвитку надав проект ClusteRISE, який ведеться АППАУ за підтримки GIZ – в серпня кластерні активності проходять згідно плану робіт, і який має конкретні цілі по розвитку кластеру.

В результаті останніх 4-х місяців були досягнуті наступні результати

• Кластер зареєстрований як організація, створена структура управління – є Правління, координатор, налагоджені внутрішні комунікації, щомісячний план дій
• Вироблення початкова аналітика – як кількість учасників ринку, їх розподіл, позиції тощо
• Проведені перші тренінги – як для координаторів кластеру, так і для учасників
• Відбулись перші обміни на між-регіональному рівні. Зокрема, дуже корисною була поїздка в листопаді в Агенство розвтику Дніпра, де відбувся обмін по розвитку індустріальних парків
• Створені перші засоби комунікацій
  • 2 сайти – представлення кластеру та маркетплейс по інжинірингу в регіоні
  • Брошура – загальне представлення кластеру
• Вироблена драфт-стратегія на 2021

До зон росту кластеру слід віднести слабкі темпи по реєстрації нових членів й слабкі нетворкингові активності всередині кластеру. Над цим Правління та виконавча дирекція буде працювати в найближчі місяці.

Стратегія 2021

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ й модератор сесії представив цілі та план робіт на 2021. Цілі розподілені за 5 напрямами, кожен з яких має свої конкретні КРІ та значення

1. Операційна ефективність та лідерство за напрямами
2. Інтеграція в регіональні плани розвитку
3. Експорт та інтернаціоналізація
4. Розвиток інноваційної екосистеми
5. Сильна пропозиція цінності

Деталі цих напрямів й плани можна переглянути у вступній презентації дирекцій кластеру ІАМ та АППАУ

Як слідує з цих планів, ключовим фактором успіху на початку 2021 року слід вважати серію quick wins – швидких перемог, які зміцнюють довіру учасників кластеру й демонструють вагомі результати спільної діяльності. Як головний підхід в реалізації таких quick wins, Олександр привів формат міні-проектів, які вже відпрацьовані в АППАУ роками – мова про підходи #ДієвеПартнерство, в яких 3-5 учасників спільноти реалізують спільні дії, які мають стратегічний характер, але реалізуються швидко – впродовж 3-6 місяців максимум. Наприклад, Запорізький регіон може створити власний регіональний ландшафт Індустрії 4.0 або ж, того ж кластеру ІАМ – для цього достатньо всього 2-3 аналітиків (робота на 2-3 місяці, з бюджетом до 50 тис гривень або ж й на волонтерських засадах). Такий аналітичний проект відразу надає картину регіону, його потенціалу й легко інтегрується в портал Land4Developers, який є інструментом експорту та інтернаціоналізації Індустрії 4.0 національного рівня. Інша перевага – це швидка популяризація місцевих інноваторів та інжинірингових фірм серед великих замовників регіону. Як показав недавній конкурс на «Запоріжсталі», потреба в цьому є великою.

Подібні ініціативи вже є в запропонованому плані дій, але їх потрібно затвердити й розширити. Власне, цьому були присвячені подальші тематичні обговорення на сесії.

Наступні кроки

Учасники події залишились цілком задоволеними результатами сесії. Одним з них є також покращення довіри до самої ідеї бізнес-об’єднання інжинірингових та машинобудівних компаній. Захід ще раз доказав, що саме офлайн зустрічі, живі обговорення проблемних питань розвитку з конкретними пропозиціями щодо їх вирішення є кращим рецептом до співпраці.

Кластер ІАМ як нова організація нарощуватиме активність в публічній площині. Зокрема, на січень 2021 плануються наради з місцевими органами влади, Запорізькою політехнікою, розпочнеться також підготовка до регіонального Technology & Innovation Day, який планується спільно з АППАУ.

Виконавча дирекція АППАУ, Запорізька ТПП, Правління кластеру ІАМ запрошують учасників регіону до приєднання. Подати заявку про приєднання можна за посиланням.

Ознайомитись з повною версією звіту можна на сайті кластеру ІАМ.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Влітку 2020 АППАУ впритул наблизилась до 3-х стороннього формату співпраці «Ринок – Консультанти – Екосистемні координатори (дирекції кластерів та асоціацій)», де кожна сторона мала свої чітко визначені ролі, функції, й був також вироблений план дій. Але ця схема взаємодії не запрацювала по банальній причині, – одна з сторін просто виявилась неспроможною розпочати активні дії. Мова про консультантів. Кілька «підходів до снаряду» восени та в кінці 2020, й вже на початку 2021 дали розуміння, що проблема глибша – вона полягає також і в необхідності більш активних дій з боку виконавчої дирекції АППАУ в налагоджені процесів matchmaking між консультантами та учасниками АППАУ. Але набагато більше проблематика відносин стосується слабкої усвідомленості консультантами власних ролей та необхідних функцій, а також спроможностей до їх виконання. Напередодні чергового вирівнювання та спробах знайти працюючий механізм 4 лютого, кілька прояснень для вже задіяних та нових учасників – і для вирівнювання, й для розуміння поточного стану.

Суть домовленостей

На поверхні, проблема відносин «ринок – консультанти» в сфері фандрейзингу для промислових хайтек завжди полягала в тому, щоб домовитись за ціну. Оскільки виграш гранту ніхто не може гарантувати, учасники ринку завжди дещо ризикують, оплачуючи послуги консультантів в написанні заявок. Схема «оплата – якщо виграємо» не проходить, оскільки жоден з досвідчених, професійних консультантів не хоче витрачати свій час безоплатно. Крім того, вони пояснюють, що мова не тільки про заявку, як таку. Впродовж періоду підготовки відбувається суттєвий перегляд пропозиції цінності учасника ринку, приведення його інноваційних процесів та практик до кращих євро-стандартів, а також відбувається підготовча робота до інтернаціоналізації (як внесення в бази EEN, інші платформи тощо). Все це – й при постійних зусиллях, – спрацює. «Якщо не цього разу, то точно пізніше». Важко заперечити резонність такого підходу – адже, як і в класичних продажах, далеко не всі інвестиції в розвиток бізнесу та клієнтської бази окуповуються. Мова радше про керування лійкою продажу.

Так і тут, вся справа не в написанні 1-єї заявки, а в тому, щоб забезпечити потік заявок. В рамках АППАУ, влітку 2020 ми дуже добре прояснили ці речі й зняли більшість подібних застережень ясними домовленостями про розподіл ролей та відповідальності. Головний принцип – платити потрібно завжди, але за якісні послуги. Сторони зафіксували розподіл зобов’язань, як

• Дирекції екосистемних координаторів беруть на себе зобов’язання по забезпеченню налагодження початкових процесів комунікації та координації між сторонами (matchmaking) й забезпечують надалі потік запитів від ринку для консультантів.
• Консультанти беруть зобов’язання виробити стартовий пакет послуг з залучення ринку, й далі надавати послуги з консалтингу.
• Учасники асоціації (ширше та далі – передбачалось залучення інших кластерів) – готові оплачувати як написання заявок, так і консалтингові послуги, а також виділяти необхідний ресурс для роботи з консультантами.

Детальніше все це викладено в спеціальному документі на 14 сторінок «Правила взаємодії між провайдерами послуг, комерційними учасниками ринку та екосистемними акторами спільноти АППАУ», який обговорювався та узгоджувався сторонами майже місяць влітку 2020.

Ці домовленості були головними в більш широкій програмі, яку АППАУ планувала запустити  для завдань експорту та інтернаціоналізації інноваторів Індустрії 4.0 під назвою «Національні чемпіони Індустрії 4.0», – деталі тут.

Після цього виконавча дирекція АППАУ розпочала підписання окремих меморандумів зі своїми учасниками. Здавалось би домовились?

Зовсім ні! Стартовий пакет залучення був першим кроком, триггером, який мав запустити всю схему. В нього входило – вироблення єдиної бази даних потенційних проектів та налагодження регулярних, високо таргетованих комунікацій цих проектів до вибраних 7 учасників ринку. Але консультанти змогли тільки частково виконати перше завдання, а до другого – регулярних комунікацій спеціального дайджесту про найбільш цікаві проекти – навіть не наблизились.

Отже, в чому проблема?

Головні проблеми – відсутність лідерів та співпраці

На мій погляд, ключ до точної діагностики полягає саме в (не) розумінні складності розгортання послуг фандрейзингу в складних технічних дисциплінах. Адже апріорі, надання якісних послуг тут потребує як високої технічної підготовки й розуміння предмету, так і суто експертних знань та навичок в сфері фандрейзингу. Іншими словами, навіть щоб якісно підібрати проекти в єдину таблицю, потрібно в них вникати, розуміти, – а це вже потребує відповідних технічних знань.

Один з моїх улюблених постулатів управлінського менеджменту каже, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«справжній професіоналізм полягає в розумінні меж своєї некомпетентності».[/perfectpullquote]

Іншими словами, поєднати в одній особі консультанта –

1. Глибоке знання та розуміння різноманітних сфер Індустрії 4.0, головних тенденцій та вимог в цій сфері, розуміння конкурентного середовища,
2. навички вироблення та комунікацій релевантного контенту,
3. й звісно – самого консультування та написання заявки,

– майже нереально!

Особисто я не знаю нікого на ринку, хто здатен це робити в 1-ій особі. Це 3 дуже різні сфери експертизи. Досягнути в реаліях комбінації та синергії цих сфер можна тільки в команді професіоналів. Перша роль більш дотична до технологічного брокериджу – саме вона забезпечує якісний відбір найбільш цікавих проектів. Друга роль стосується інформаційного брокериджу – спроможності ефективно комунікувати та залучати ринок. Ну й третя, власне – це той самий консалтинг в написанні заявок. Всі ці ролі відображені на сайті АППАУ.

Відповідно, – або консультанти готові домовлятись та співпрацювати між собою, щоб забезпечити всі 3 ролі, або ж – це справа рук єдиної агенції, на кшталт Civitta. Сьогодні очевидно, що 1-ий варіант в 2020  в нас точно не пройшов. Поки що.

Щодо агенцій – в нас була спроба виробити таку команду в 2017 році, коли Максим Романов (тоді – тех. директор АППАУ) був в спец. команді, яку фінансував HUB 4.0. Тобто, тоді дійсно були дуже конкретні цільові спроби реалізації всіх 3х пунктів. Але очевидно, ті ранні спроби були передчасні, оскільки кількість інноваторів 4.0 й готовність оплачувати консалтингові послуги були значно нижчими.

Сьогодні ситуація змінилась – але де ж ці команди консультантів? Й звідси ми виходимо на другу проблему – відсутність лідерства в оточенні існуючих консультантів АППАУ. Адже їх було 6 тільки на сайті АППАУ, загалом їх більше 10. Ми звертались до окремих з них, з проханням налагодити співпрацю між собою й організуватись, щоб бути спроможними виконувати всі 3 ролі. Поки що безрезультатно.

Підготовка до дискусії 4 лютого

Отже, 4 лютого ми будемо мати нову й, можливо, вирішальну дискусію щодо програми EIF. До неї приєднаються також дирекції новим кластерів ІАМ з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Вінниці та Києва. Крім групи EIF АППАУ також будуть запрошені інші провідні учасники АППАУ та зазначених кластерів. Тобто, ставки для консультантів ростуть!  Буде також представники Civitta та кількох інших агенцій з фандрейзингу.

Але нам разом все-ж, потрібно буде на початку прийняти 3 базові умови або принципи співпраці:

1. Меморандуми – чи будь які інші фіксації домовленостей, – мають діяти. Іншими словами, взяті зобов’язання потрібно виконувати, інакше кредит довіри сторін починає різко падати й сенс співпраці втрачається.
2. Розуміння клієнта, його сфери діяльності, спроможності до співпраці в спільній підготовці заявок – є обов’язковим. Дехто мені дорікає сьогодні, що я не представив цих 7 членів АППАУ детально. Це не зовсім так, адже всі ці провідні учасники асоціації АППАУ беруть участь в десятках наших спільних заходів на рік. І якщо вже про окремі профілі, то хіба був хоча б 1 запит на такі окремі особисті зустрічі? Консультанти – і якщо див. п.1 – мали б самі проявляти хоч більше проактивності, щоб краще розбиратись хто перед ними і яким є точний профіль того чи іншого учасника спільноти Індустрії 4.0 (buyer or user persona).
3. Просвіта ринку та релевантний контент – обов’язкові умови для залучення акторів з МСБ. Надто багато консультантів цього не розуміють, й продовжують гру по своїм правилам – «ось вам лінк, підіть й подивіться» (на сайт тієї чи іншої платформи ЄС, тощо). Це не працює й це потрібно прийняти. Учасникам Індустрії 4.0 справді потрібні справжні провідники в джунглях складної й динамічної інформації. Й мова не тільки за АППАУ, чи ІАМ, чи Індустрію 4.0. Процеси залучення ринку в будь-яких складних, технічних сферах стають сьогодні все важчими. По багатьом причинам. Й тому – що таке залучення, як залучати – всім консультантам потрібно дуже добре розбиратись. Це – основа успіху, особливо для тих, хто спеціалізується в інформаційному та інноваційному брокериджу.

Детальніше про все це будемо говорити на нараді онлайн 4 лютого. Я переконаний, що ми можемо домовитись й нарешті розпочати ефективну співпрацю. Всі передумови для цього є. Й головна, це те, що більшість з нас вже давно 4-нульні – ми розуміємо, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]що «4.0 – це не про штучний інтелект, а інші – набагато більш колективні та ефективні методи співпраці».[/perfectpullquote]

До речі, інший вебінар на цю тему буде 1 лютого буде відкритим – приєднуйтесь.

Ну а участь в нараді 4.02 в 16:00  – тільки по запрошеннях. Якщо є бажаючі від інших членів АППАУ чи кластерів ІАМ – прохання звертатись на info@appau.org.ua

Юрчак Олександр

Стратегічна сесія Харківського кластеру ІАМ відбулась 20 січня 2020. Учасники прийняли важливі рішення щодо стратегії та планів на 2021 й обговорили поточні моменти створення кластеру. Даний звіт відображає головні моменти сесії.

Позиція кластеру на початок 2021

За 4 місяці з початку створення кластер ІАМ пройшов початкові етапи ініціації. Кластер зареєстрований як громадська спілка, обрані Правління та дирекція, проведена початкова аналітика кластеру, пройшли перші тренінги, створені перші засоби комунікацій й вироблена початкова стратегія розвитку на 2021.

Учасники сесії дещо по-різному оцінюють темпи розвитку кластеру. Оксана Ситник, член правління, директор «Укргіпроважмаш» позитивно оцінює темпи розвитку – особливо в контексті попередніх спроб ініціювати подібні кластери. Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE також дає позитивну оцінку проведеним роботам, але водночас фіксує відставання темпів робіт відповідно до графіку проекту. На цей момент, кластер йде з відставанням від графіку на 1-1,5 місяця й головною проблемою є слабкі результати по набору нових членів кластеру.

Головні стратегії та плани 2021

Стратегія кластеру була запропонована учасникам сесії напередодні. Вона визначає 5 стратегічних напрямів розвитку по яких формуються цілі та КРІ:

1. Вихід на високий рівень операційного менеджменту та лідерства.
2. Інтеграція в плани регіонального розвитку.
3. Лідерство в розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек.
4. Налаштування сильної пропозиції цінності для членів кластеру.
5. Запуск активностей по експорту та інтернаціоналізації.

План дій враховує заходи виконання цих цілей та КРІ й деталізує можливості фінансування. Загалом план ClusteRISE фіксує більше 40 заходів кластеру на 2021. Серед них найбільш важливими для розвитку кластеру є наступні

• Круглі столи з чільниками регіону щодо визначення спільних проектів по розвитку інноваційної екосистеми регіону.
• Регулярний нетворкинг – візити до фірм, членів кластеру.
• Проведення Technology & Innovation days.
• Участь в кластерному тижні в квітні, де буде загальноукраїнський обмін кращими практиками.
• Експортні заходи по просування кластеру на зарубіжні ринки.
• Тренінги по експорту та інноваціям.

Першим великим заходом кластеру ІАМ стане проект проведення в Харкові EU industry day в березні – подія має представити Регіональний ландшафт Індустрії 4.0, це буде перший подібний інструмент розвитку інновацій Індустрії 4.0 в Україні.

В рамках створення власного сервісу по фандрейзингу пропонується залучення додаткового фінансування через гранти.

Обговорення планів, вироблення тактичних рішень

Учасники обговорили важливість налагодження регулярного нетворкингу як головного методу встановлення довіри та вироблення спільних ідей щодо кооперації у виробництві та інноваціях. Запропоновані для візитів перші 5 компаній, учасників кластеру –  Укргіпроважмаш, ФЕД, RWA, РОСС, Солті Телесенс.

Важливими є щомісячні тематичні мітапи. Запропоновані перші тематики – по інжинірингу та тема вироблення спільних позицій щодо популяризації інженерних професій. Сергій Соколов, ІТ-директор ПАТ «ФЕД» вважає, що ця тема є спільною для всіх учасників кластеру незалежно від розміру чи орієнтації. Тут важливими є як інтеграція кластеру в поточні заходи, що вже сплановані, так і вироблення власних.

Відповідальними за програму нетворкингу визначені Віталій Зайцев, Марина Косенко.

Окремою важливою темою є консолідація зусиль навколо навчальних та освітніх програм – зокрема, в сфері Індустрії 4.0.

Учасники також обговорили важливість створення сильної пропозиції цінності кластеру. Юрчак Олександр акцентував, що важливо на цьому етапі розвитку розглядати переваги, які швидко та легко створюються. Тобто, послуги, що вже є в стратегії кластеру, як фандрейзинг чи експорт, насправді створити молодому кластеру важко. Натомість, важливим для Харківського регіону є послуги, які можуть швидко з’єднувати між собою попит та пропозицію (Matchmaking),  регулярні мітапи, просування кращих представників кластерів тощо.

*******

Вироблені учасниками на стратегічній сесії рішення та плани 2021 підлягають затвердженню Правлінням. Остаточна версія стратегії та планів буде запропонована учасникам кластеру ІАМ в лютому.

Харківський кластер ІАМ запрошує до приєднання учасників ринку з секторів інжинірингу, промислової автоматизації та ІТ, машинобудування. Довідкова інформація – запитуйте за е-адресою info@iamcluster.kharkiv.ua

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Вебінар, що відбувся 6 серпня за участю АППАУ, B2B Ray, 482.Solutions, RWA та CodEUrope Consulting дав чимало ідей для розвитку багатьох ідей щодо позиціонування, комунікацій та тактик входу на нові, зарубіжні ринки. Зафіксую головні з них,  що висловлені по ходу презентацій та більш явно вказуючи на моменти, специфічні для групи ЕІF.

Оцінка експортної готовності та позиціонування групи EIF

Резюмую спільні з Русланом Вербовим спостереження щодо нинішнього позиціонування нашої групи  EIF (вибрані найсильніші 10 компаній) й з урахування базових речей, що відображені в цій презентації

Різниця з найпростішим «Лідерство в блокчейні» суттєва – тут є і про інновації, й про рішення (інжиніринг софта) й розширені рамки технології, мова очевидно не тільки про блокчейн.

Важливо при цьому зазначити, що мова не йде про підхід типу «на ранок приснилось» (або різновид – «зібралось панство на стратегічну сесію – пиво було добре»). Таке буває ) Це результат добротного аналізу – ринкового, конкурентного, технологічного. Й це видно по презентації. Наприклад, мене особисто зацікавили кілька «фішок» – про те, як позиціонує блокчейн WEF, про роботи Ronald Coase про зменшення до нуля транзакційних костів, про вже існуючі технічні стандарти в цій сфері, а також своє бачення на «гру в ланцюжки» щодо партнерських екосистем.

Тому ще раз повторюсь – це класика стратегічного позиціонування, за якою видно глибоке опрацювання тенденцій в даній сфері, конкурентних позицій, власної експертизи тощо. Браво, 482.Solutions – це гарний приклад для наслідування всіма нашими  інноваторами 4.0!

Кейс RWA

Кейс RWA залишається найбільш інтригуючим в спільноті АППАУ до цього часу. Повторю це в дещо гіперболізованому вигляді, як я сформулював на вебінарі.

Just imagine – глобальні виклики на 10 років вперед, про які говорив Роман Кравченко з 482.Solutions, в сфері залізничного транспорту розглядають технологічні лідери ЄС. Як це прийнято в Євросоюзі, вони формулюють глобальну картину майбутнього (Mobility 4.0) чітко визначаючи при цьому виклики, ставки, можливості – й звісно бюджети інвестування. Тобто, саме ці лідери визначають початкові орієнтири для єврокомісій, які потім все «заганяють» в конкретні проекти програм на кшталт Horizon. Так от, за одним столом збирається Сіменс, Інститут Фраунхофера, Бомбардьє та ще ряд інших наукових та технологічних лідерів ЄС. Й тут відкриваються двері й за стіл поруч з ними сідає наша харківська «Залізничавтоматика» (сьогодні – RWA). Яка не просто приймає участь в дискусії, а раптом очолює цей міжнародний консорціум! Чи таке можливо? Виявляється так. Але як? )

Відповідь є дуже простою і я вже її озвучив – ви не самі заходите й сідаєте за один стіл з лідерами. Вас хтось заводить, представляє та знову ж – відразу позиціонує! Цей хтось – Yannick Fourastier, – колишній CDO Airbus та  Bombardier, сьогодні CEO CodEUrope Consulting, партнер АППАУ з яким ми в листопаді 2019 підписали MoU про співпрацю в сфері Mobility 4.0.  Зрозуміло, що Янік не брав би на себе ризики представляти будь-кого. RWA має 30 років досвіду впровадження систем автоматизації на залізничному транспорті. Їх фішка – в відкритості та модульності систем управління, а також в інших підходах до обслуговування, які можливо, виглядають досить традиційно на інших ринках, але не в залізничному транспорті. Тобто, ми говоримо про відносні конкурентні переваги, які може мати локальний системний інтегратор – розробник по відношенню до нішевих ринків, де раніше домінували глобальні компанії.

[caption id="attachment_10603" align="alignnone" width="584"] На зустрічі в Берліні, RWA разом з ХАІ представляють своє бачення розвитку АСУ на залізниці. Модерує зустріч Yannick Fourastier. Жовтень 2019[/caption]

Ставки в такій грі зрозумілі – це входження в глобальні європейські проекти на мільярди євро. Ризики також – потрібно різко підтягнути всю компанію під цей передовий європейський рівень. А це – витрати, й не тільки фінансові, але й «трансакційні» – тобто, типова історія внутрішніх змін – з колосальною трансформаційною роботою над власними звичками, поведінкою, навичками – в тому числі навички співпраці.

Очевидно, що ця «внутрішня робота над собою» чекає будь-яку компанію, яка вперше виходить на ринки ЄС. Раніше про це дуже добре розповідав Антон Кротюк з «Азов-Контролз» на NextNormality, також Ігор Коцюба з iSolutions.

Yannick Fourastier на вебінарі 6 серпня також резюмував, що ця внутрішня робота не закінчена – навіть в тих, хто вважає вже себе експортерами й давно присутній на ринках ЄС. Українська традиційна ментальність відразу взяти своє, накладена на парадигми короткострокового мислення  останніх десятиліть контрастує часто з європейськими підходами, де широка виробнича кооперація, повага до стандартів та якості, до чисельних регламентних та культурних рамок в довгостроковому вимірі. Тому його поради стосуються покращення навичок та знань в сфері того, як працюють європейські ринки, як там формуються value chains, і якими й методи входження в них. Що ж стосується, технологічних навичок та експертизи, то на думку Яніка, наші компанії нічим не поступаються європейським, а в ряді випадків можуть випереджати.

Все відносно, й дана точка зору все-ж відрізняється від того, що говорили наші експортери в травні – нашим інжиніринговим компаніям, хто вперше виходить на ринки ЄС необхідно також суттєво підтягуватись  і в технологіях, і в стандартах. Тим не менше, цей погляд збоку від нашого європейського партнера є дуже цікавим та важливим.

FOLLOW–UP

Отже, вебінар, на мою думку, дав багато ідей для висновків кожному, хто цікавиться питаннями експорту та інтернаціоналізації. Для групи EIF важливо розглянути конкретні takeaways – практичні напрями дій на найближчий період, що слідують з цих ідей – рефлексій вище, – я задам їх у вигляді 5 запитань

1. Чи проводили ви вже в цьому році свою стратегічну сесію? Мова, звісно, не тільки про позиціонування, а про комплекс змін, що стосуються драматичних та складних змін зовнішнього середовища –як в Україні, так і на зарубіжних ринках. Якщо ні, то пора – на осінь пора демонструвати нові стратегії та тактики, вже адаптовані до цих змін.
2. Яким чином ви тестуєте ефективність формулювань пропозицій цінності, які відображають ваше позиціонування – для різних ринків та аудиторій? Мій простий тест на впізнаваність ваших лого на вебінарі не пройшов. Можливо, не та аудиторія, але все-ж питання залишається – чи ви тестуєте подібні речі і як? По відношенню до багатьох інноваторів 4.0, я сам не можу зрозуміти – що ви пропонуєте зарубіжній цільовій аудиторії, на чому фокус, на якій цінності? В професійному маркетингу це обов’язкова річ – перевіряти як сприймають ваші споживачі вашу пропозицію цінності. Ну й для групи наших інноваторів 4.0 та наших інжинірингових експортерів ми вже говорили весною, що мова не йде обов’язково про інновації – демонстрація експертизи та спроможностей вирішувати складні завдання, можливо є більш важливою перевагою на даному етапі.
3. Чи розглядали ви вже методи прискорення інтернаціоналізації? – тобто, вибору з різних опцій, які вказані вище, чи їх міксування і що саме ви вибрали? Зрозуміло, що не всім підходить зарубіжний консультант в борді компанії (кейси RWA та «Цифра»), але як щодо партнерства з місцевим лідерами думок, як це робить 482.Solutions в в Сінгапурі? Або використання світових агенцій, як робили Terrasoft в 2010-13? Або власного експертного позизціонування через коли Horizon, як це робить Ігор Коцюба з iSolutions? Чи спільної побудови широкої мережі партнерів – як це зараз пропонує АППАУ?
4. Якою є ваша стратегія просування, комунікацій та покращення клієнтського досвіду існуючих споживачів в digital сфері? Як ми неодноразово зазначали на вебінарі, ніхто і ніщо не замінить вашого ідейного лідерства, в тому числі персонального, в тому числі, перших осіб. Якщо ви претендуєте на лідерські позиції будь-де в світі, ви маєте вільно говорити англійською й бути готовими особисто представляти свій бренд. Так як це зараз роблять Ігор Коцюба, Олег Щербатенко, Ігор Щуцький, Едуард Троценко й ряд інших наших лідерів. І все-ж, – враховуючий величезний зсув в сторону онлайн комунікацій, який спричинив COVID-19, чи не вважаєте ви за необхідне переглянути власні стратегії digital- маркетингу та продажу? Адже очевидно, що заборони та обмеження на поїздки будуть тривати ще як мінімум до кінця 2020. Отже, як будувати нові формати комунікацій зі споживачами, в тому числі, новими аудиторіями?
5. Наскільки ви готові відкриватись до партнерства – які межі, який план, які пропозиції та вимоги? Останнє важливо, оскільки анонс програми EIF прозвучав місяць тому, але ще жодної пропозиції чи запитання не надходило. До речі, це видно частково по нашим вебінарам, особливо в форматах Industry4Ukraine – ми уникаємо постановки гострих, практичних запитань та кейсів, хоча суть співпраці мала би бути саме у цьому. Тому прохання більш проактивно ставити свої проблемні кейси на колективний розгляд, – наразі ресурси спільнот АППАУ-Індустрії4.0 та Industry4Ukraine дійсно є дуже потужними, щоб стратегічно вирішувати будь-які завдання розвитку. До речі, 482.Solutions самі запропонували таку зустріч для мене недавно, й ми спланували ряд спільних напрямів дій до кінця 2020.

Команда АППАУ готова вести діалог по цим запитанням з кожним з учасників нашої групи EIF, й по більшості з них ми маємо свої послуги.

Почуємось і ще раз дякуємо нашим спікерам вебінару 6 серпня.

Юрчак Олександр.

З серпня АППАУ та Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС-Україна у сфері торгівлі» починають співпрацю задля розвитку кластерів в сфері промислових хайтек. Проєкт передбачає підтримку розвитку 2х кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування) в регіонах Запоріжжя та Харкова. Надаємо головну інформацію про цей проєкт.

Передумови

Розвиток кластерів – один з головних напрямів розвитку сучасної економіки в ЄС та світі. ЄС приділяє величезну увагу розвитку кластерів, як драйверів економічного розвитку, інновацій, експорту та кращої інтеграції в міжнародні ланцюги. В ЄС діє цілий ряд політик по розвитку кластерів як на рівні Євросоюзу, так і по всім країнам членам ЄС. В Україні кластерний рух зростає радше стихійно й слабо підтримується державою. В нас діє близько 50 кластерних ініціатив та кластерів, й в останні роки відбувається значна активізація на регіональному рівні. Водночас, кластерний рух має ряд недоліків, в першу чергу, він недостатньо синхронізований та не відповідає пріоритетам економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей. Головною причиною цього стану є відсутність узгоджених та діючих політик національного та регіонального рівнів.

Асоціація «підприємств промислової автоматизації» (АППАУ) є кластерною організацією, яка активно розвиває кластерну кооперацію в сфері Індустрії 4.0 з 2016 року, а в 2019 запропонувала єдину концепцію для кластерів промислового інжинірингу – ІАМ. В цьому ж році концепція була підтримана в Мінекономіки та рядом регіональних органів влади. Впродовж 2019 року АППАУ активно просувала концепцію по кільком регіонам – Суми, Харків, Запоріжжя, Одеса, Львів, Київ. Найактивнішими показали себе регіональні спільноти промислових хайтек Запоріжжя та Харкова.

В 2020 році проект розвитку 2х пілотних кластерів ІАМ підтримало німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH),

Головні завдання проекту

Завдання проекту (умовна назва – ClusterRISE) специфіковані навколо спільних для 2х регіонів  показників діяльності (КРІ) в категоріях –

• Операційна ефективність та самодостатність
• Регулярна, системна діяльність
• Сервісна модель
• Інтеграція в регіональний розвиток
• Експорт та інтернаціоналізація

Пілотні проекти ІАМ в Харкові та Запоріжжі є важливим етапом національного кластерного розвитку.

З урахуванням робіт по розробці першої національної кластерної політики, створення та запуск діючих й відповідним кращим європейським стандартам кластерів ІАМ стане також важливим прецедентом в Україні повної синхронізації національного та регіонального рівнів в розвитку кластерів.

Тривалість проекту – 1 рік (до липня 2021 року включно),

Партнери проекту

Партнерами проекту можуть виступати будь-які державні, бізнес- та громадські організації, які підтримують цілі та завдання щодо розвитку кластеру на своєму рівні, й готові сприяти в реалізації плану заходів інформаційно, організаційно та матеріально.

До участі в проекті в кожному з 2х регіонів запрошуються –

1. Обласна держадміністрація, департаменти промислового та економічного розвитку.
2. Міська рада, департамент економічного розвитку та інновацій
3. Торгово-промислова палата
4. Регіональні Центри Індустрії 4.0
5. Місцеві ІТ-кластери
6. Інкубатори та технопарки, діяльність яких пов’язана з розвитком промислових хайтек.
7. Медійні та інформаційні агенції, що висвітлюють діяльність в вказаних секторах.

Для ключових державних органів (ОДА та органи місцевого самоврядування) з боку кластерів ІАМ та АППАУ буде запропонована всебічна допомога та консультації щодо покращень в планах промислового, інноваційного та цифрового розвитку.

Значення проекту для інших спільнот, регіонів та політик національного рівня

Проект ClusteRISE має дуже важливе значення для всього кластерного розвитку України, але не тільки.

По-перше, він має задати стандарт та орієнтири зростання для швидкого тиражування подібних кластерів в Україні в наступні роки. Адже очевидно, що сьогодні ніякі подібні методи чи підходи в країні не визначені й не уніфіковані. Й тому в сфері промислових хайтек, діючих, потужних кластерів майже немає.

По-друге, роль ClusteRISE полягає у встановленні принципів кластерної економіки, яка в ЄС розглядається рушієм регіонального та національного економічного розвитку. Саме звідси (ClusteRISE) походить і умовна назва проекту. Він має показати реальний приклад об’єднання ключових регіональних та національних стейкхолдерів навколо регіональних викликів в сферах зростання промислового виробництва та експорту, інновацій та діджиталізації, й в покращення конкурентних переваг вибраних секторів. В такому контексті,

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] нові кластери ІАМ мають стати ефективним інструментом регіональних стейкхолдерів у впровадженні політик не тільки кластерного розвитку, але також смарт-спеціалізації, Індустрії 4.0 та інновацій.   [/perfectpullquote]
По-третє, ClusteRISE має задати нові орієнтири та показати кращі практики у чисельних аспектах взаємодії та співпраці різних категорій учасників ринку. Те, що АППАУ раніше називала підходами  #ДієвеПартнерство або принципами колаборації Індустрії 4.0, має отримати сьогодні значно більше широке та профільне розгортання за конкретними сегментами – як традиційними галузями (як окремі види машинобудування та інжинірингу), так і за новими напрямами, які Індустрія 4.0 пропонує на стику галузей – як робототехніка та дрони, штучний інтелект для промислових застосувань, нові сервіси для промислових об’єктів тощо.

Більш детально про проект ми розповімо на вебінарах, що плануються в серпні, а також під час регіональних заходів.

Пропозиції, питання та довідкова інформація – звертайтесь за адресою info@appau.org.ua. Більше детальна інформація про проект

• див презентацію проекту
• вебінар – представлення проекту від 18 серпня

——

АППАУ висловлює глибоку подяку німецькому товариству міжнародної співпраці (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH)  за довіру та можливість проведення такого важливого для України проекту. Перший успішний проект в області технічної стандартизації (проект aCampus) був здійснений партнерами в 2019-20 рр.

В серпні розпочинається проєкт ClusteRISE по розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя. Цей проект – новий та важливий крок вперед в розвитку кластерного руху для всіх промислових та хайтек секторів. Мета вебінару – представити проект в контексті сучасних викликів промислового та хайтек розвитку, а також надати деталі проєкту для всіх існуючих та потенційних учасників, та партнерів цих кластерів.

В програмі

• Передумови: стан та головні виклики кластерного руху в Україні
• Концепція ІАМ в контексті загальнонаціональних викликів
• Проект ClusteRISE – головні завдання та план проєкту
• Дотичні точки до інших програм та проєктів рег. розвитку (Індустрія 4.0, смарт-спеціалізація, інновації тощо)
• Переваги участі в проєкті для партнерів та учасників кластерів ІАМ
• Напрями дій для Харкова, Запоріжжя, а також інших регіонів

Веде вебінар Юрчак О.В. – керівник проєкту ClusteRISE, ген. директор АППАУ.

Переглянути загальну інформацію про ClusteRISE можна за цим посиланням.

Вебінар відбудеться 18 серпня, з 17 до 18 години.

Для участі в вебінарі необхідна реєстрація

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.