Впродовж 2022 програма EIF мала декілька еволюційних змін, які щоразу покращували наші результати. Зрештою, на кінець року нам пора підвести всі підсумки програми, вивести уроки й просто пригадати «як це було».
АППАУ завершує 2022 з потужним багажем напрацювань нових можливостей на 2023. Це, в першу чергу, низка вже спланованих міжнародних подій на наступний рік, нові інструменти інтернаціоналізації, а також велика мережа міжнародних партнерів, які готові нас підтримувати.
Традиційно для нових членів АППАУ ми проводимо «онбординг» – це коротка презентація наших можливостей, що орієнтує нових членів у можливостях взаємодії в Асоціації, планах дій і пріоритетах.
Ми розглянемо головні зміни в нашому розвитку з початку війни, отримані результати й опції розвитку на 2023. Ця презентація та дискусія будуть важливими для кожного члена з точки зору планування чи розгляду власних стратегій.
Програма Export-Internationalization-Fundraising (EIF, укр. – «Експорт-Інтернаціоналізація-Фандрейзинг») стартувала на платформі Асоціації підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) у червні 2020 року. Мета проекту – істотно покращити показники експорту, інтернаціоналізації, фандрейзингу для українських підприємств-експортерів-інноваторів Індустрії 4.0 за кордоном. EIF стала логічним продовженням започаткованої АППАУ в 2016 року програми «Exporec», що орієнтувалася виключно на просування експорту.
TechUkraine за підтримки агентства зі сприяння розвитку Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) реалізує проект “Підвищення конкурентоспроможності креативних індустрій та машинобудування завдяки рішенням українських ІТ-компаній”. Ціллю проекту є сприяння впровадженню технологічних рішень в зазначених галузях задля розширення їх можливостей в Україні та за кордоном. АППАУ є партнером TechUkraine в цьому проекті.
З метою посилення взаємодії та синергії між підприємствами IT сфери та галузі машинобудування і креативних індустрій, ми запрошуємо Вас взяти участь в опитуванні та відповісти на декілька питань про виклики та потреби в ІТ/digital рішеннях, з якими стикаються та які є необхідними Вашим підприємствам, організаціям чи компаніям.
На базі цих відповідей ми зможемо визначити, які напрямки диджиталізації є найбільш затребуваними у Вашій сфері, та відібрати компанії з IT індустрії, які потенційно зможуть стати Вашими партнерами в галузі впровадження інновацій. В подальшому ми плануємо організувати matchmaking подію, запросивши різні сторони до прямого діалогу та подальшої співпраці.
Зробіть крок назустріч власної конкурентоспроможності уже сьогодні – дайте відповіді на 6-7 питань (10-15 хв Вашого часу):
Дякуємо за Вашу участь!
Digital Innovation Hubs (DIHs) – є потужним інструментом інтернаціоналізації технічних університетів країни та перетворення їх в справжні центри компетенцій Індустрії 4.0. Цією публікацією АППАУ анонсує для своїх членів – університетів програму співпраці навколо широкої інтеграції наших університетів в DIH та їх реального перетворення в центри компетенцій та надання послуг по цифровізації для малих та середніх підприємств (МСП).
Реєстрація DIH на європейській платформі S3 є доступною та можливою для будь-яких українських неприбуткових організацій, які надають послуги по цифровізації для МСП. З точки зору наявних компетенцій та експертизи, чимало наших технічних університетів дуже добре підходять під цей статус. Відповідно включення в мережу DIH, де є вже більше 600 подібних центрів цілком можливе й відкриває широкі можливості для співпраці як з міжнародними центрами, так – й українськими підприємствами. Адже головна роль DIH – це надання послуг для своїх МСП в сфері передачі знань та цифрових технологій. Отже, якщо наші університети стають частиною мережі DIH й приймають участь в різних європейських грантових програмах, яких чимало в цій мережі, вони зможуть значно прискорювати свій власний розвиток й ставати справжніми центрами цифрових компетенцій. Головним рушієм цього процесу є свідомий, цілеспрямований фокус на послугах для МСП, який підтримується рядом інструментів, в першу чергу – фінансуванням з європейських грантових програм, але також низкою тренінгів, обмінів, спільних проектів тощо.
АППАУ бачить програму інтеграції в DIH як каталізатор розвитку Індустрії 4.0 ще й по тій причині, що наша програма розвитку Центрів 4.0 з 2018 року явно гальмує. З 3-х Центрів 4.0 запущених в 2018–19 рр сьогодні більш-менш функціонує в цьому статусі тільки 2 в КПІ та ХАІ. ОНАХТ (лабораторія MiroNaft) вийшли з числа партнерів АППАУ, як неспроможні виконувати свої зобов’язання згідно підписаного Меморандуму про співпрацю. Слабка ефективність взаємодії всіх згаданих Центрів спричинила зупинку подальшого розгортання подібних Центрів в інших університетах країни. Таким чином, розворот «старих» Центрів 4.0, разом з новими університетами в сторону DIH буде стимулювати та прискорювати розвиток всієї оновленої мережі українських Центрів компетенцій Індустрії 4.0.
DIH відомі спільноті українських університетів давно – з 2017 року просування мережі робили Civitta, AЄІ та АППАУ. Так само з 2018 року АППАУ активно просуває концепцію Центрів 4.0 – ця концепція суто українська й напрацьована «знизу» через врахування багаторічного досвіду співпраці ЗВО з акторами ринку в спільноті АППАУ. Тим не менше, обидві концепції мають багато спільних рис, які найбільше проявляються в головних ролях:
Натомість, DIH має ряд суттєвих відмінностей:
Тобто, резюмуючи можна сказати, що DIH – це й наступна сходинка для Центрів 4.0, оскільки ролей та функцій там більше, й також ми бачимо значне розширення мережі подібних центрів для інших секторів економіки.
Процедура приєднання до мережі DIH не є складною. Варто заповнити анкету в каталозі DIH на платформі європейської смарт-спеціалізації (S3) й після недовгої перевірки (1-2 тижні) ви отримаєте підтвердження або відмову. Попередньо ви маєте бути зареєстрованими користувачами платформи S3. Критеріями приєднання є наступними:
Все це має бути описано на веб-сайті, перевірка йде саме по ньому. Сайт не обов’язково має бути англійською, аудитори можуть перевіряти дані з гугл-перекладачем, головне, щоб там була релевантна інформація про послуги для МСП.
В принципі, якщо все це існує, то підготовка подібної анкети – це питання 1-2 днів. Інша справа, що дуже мало наших університетів мають справжню ринкову орієнтацію й подібна інформація в них ведеться (хоча б систематизується) на рівні всього ЗВО. Ну й звісно – питання одного, релевантного до цієї теми сайту є всюди. Про це далі.
Офіційне включення в мережу DIH, на перший погляд, не дає ніяких значимих переваг – ви не отримаєте ні грошей, ні будь-яких інших преференцій, наприклад обладнання. Натомість, це включення має цілу низку стратегічних, а також латентних переваг – тобто тих, які проявляються з часом:
Також великою перевагою включення в мережу є синхронізація та координація дій з АППАУ. В 2021 АППАУ отримала новий статус – контактної точки програми I4MS (частина програми H2020 – Horizon Europe в сфері діджиталізації промислових МСП), й в свою чергу – в рамках нової програми EIF розпочала масове залучення своїх партнерів університетів до європейських програми розвитку. Зокрема, спільне з учасниками обговорення європейських колів у нас відбувається щотижня, а частина експертів з університетів, які входять в ТК 185 «Промислова автоматизація» вже розпочали видачу власних проектних заявок в цій програмі. Відповідно синхронізація та координація наших зусиль з такими від нових DIH, залучення їх експертів та координаторів дасть значно кращий ефект для наших МСП й в цілому буде служити і нашій спільній мотивації, й прискоренню нашого розвитку.
Разом з тим, виконати навіть формальні процедури приєднання непросто через ряд традиційних для України перешкод, які пов’язані з низькою клієнто- та ринковою орієнтованістю наших ЗВО.
Звісно є окремі виключення – зокрема, рівень послуг команди О. Пупени з НУХТ є взірцем для багатьох університетів. Але те, що цей рівень за 5 років не можуть повторити інші команди й не вдається його вивести на значно вищий рівень співпраці різних та багатьох університетських команд говорить радше про ту саму першопричину на рівні менеджменту організацій.
Як підсумок – все-ж, зареєструватись як DIH можливо й без подолання цих перешкод й свіжий приклад КПІ це підтверджує. Й водночас потрібно пам’ятати, що мати статус DIH й бути справжнім DIH – це 2 великі різниці.
АППАУ розпочала активну інтеграцію наших членів – університетів в мережу DIH на початку 2021 року. Ми сприяли залученню КПІ ім. Ігоря Сікорського до нових грантових проектів в мережі DIH, й завдяки цьому університет вже отримав цей статус.
Другим кроком в квітні – травні 2021 були 2 вебінари на цю тему, останній з них 11 травня дозволив провести колективну діагностику послуг. Сукупно, по 5 університетам – членам АППАУ картина послуг для МСП виглядає наступним чином:
Більшість цих послуг існують в КПІ ім. Сікорського, в інших університетах є певні набори. Проблема в тому, що ці послуги поки що не відображені на єдиному веб-ресурсі.
На цьому ж вебінарі АППАУ оголосила про 4 головні напрями дій, суть яких відображена слайдом нижче.
АППАУ пропонує кожному університету, який приєднується до членства в АППАУ вироблення окремого плану дій по спільному руху по вказаних напрямах. Зокрема, по напряму №3 ми пропонуємо підтримку в заповненні анкети по приєднанню до DIH, але перед тим рекомендуємо пройти мінімальну підготовку:
Наша виконавча дирекція готова підтримувати керівництво університетів в проходженні всіх вказаних кроках. Для цього в нас є свій ресурс та великий досвід проведення подібних робіт в інноваційному маркетингу.
Що стосується напряму №4 – АППАУ закликає всі університети до створення єдиної робочої групи, яка здатна довести відповідну постанову КМУ про Центри 4.0 до затвердження та виконання. Очевидно, на часі також інші ініціативи – зокрема, вже можна й потрібно ставити питанням перед міністерствами про наповнення DIH відповідною інфраструктурою – адже в ЄС це створюється здавна також за рахунок публічних фондів. В Україні ж, це питання вирішується головним чином за рахунок спонсорських внесків комерційних фірм.
Ваші пропозиції до співпраці надсилайте на адресу info@appau.org.ua
Виконавча дирекція АППАУ, травень 2021
UPD – прогрес від жовтня 2021
Подібна інформація
Представлені бізнес-кейси – це опис проблемних ситуацій молодих кластерів ІАМ впродовж початкового періоду 2020–2021 рр., доповнений досвідом АППАУ в попередні роки. Регіональні кластери ІАМ мають в основі своєї стратегії 3 ключові засади – Smart Product, Smart Organization та Smart Export (&Internationalization). Відповідно, все що стосується «Smart» передбачає швидке впровадження новітніх технологій та методів роботи, а також розвиток власних інноваційних підходів – як на рівні окремих організацій – учасників кластеру, так і всієї кластерної організації.
Початковий досвід кластерів ІАМ доповнений в цих бізнес-кейсах досвідом АППАУ, як кластерної організації і яка має подібні засади. Як слідує з опису цих кейсів, більшість проблемних ситуацій стосуються знань та навичок колективної співпраці. Є також ряд ситуацій, які апелюють до більш розвинутого та гнучкого менеджменту. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рішення, відповідно, мають базуватись на знанні та умілому використанні передових теорій та практик як кластерного розвитку, так і нових методів колективної співпраці в експертних спільнотах притаманних епосі Індустрії 4.0.[/perfectpullquote]
Ці кейси підготовлені для 4 головних категорій учасників кластерів ІАМ, Індустрії 4.0 та АППАУ –
Очевидно, подібних проектів та заходів по інноваційному розвитку в наступні роки в нас буде чимало, й не тільки по темі інновацій – тому вихід на системні рішення є дуже важливим результатом для швидкого прогресу кластерів. З огляду на відсутність або низьку дієвість подібних рішень в спільноті АППАУ – Індустрії 4.0, а також інших хайтек кластерах чи асоціаціях впродовж довгих попередніх років, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]навіть частина ефективних рішень доведених до практичної реалізації буде вважатись успіхом. [/perfectpullquote]
Рекомендований шлях вирішення кейсів – ретельне вивчення та пошук рішень в малих групах (3-5 учасників, включно з досвідченим ментором), з наступним представленням під час воркшопів. Типові інструменти для пошуку рішень – вивчення й аналіз кейсів та кращих практик, групова рефлексія, швидкі експерименти, мозкові штурми тощо. Застосування цих методів в малих групах потребує часу, особливо для учасників які малознайомі з теорією та кращими світовими практиками в тих чи інших напрямах. Тому учасники воркшопів мають відповідально ставитись до рішення щодо своєї участі й ретельно планувати свій час, в тому числі на самостійне ознайомлення та вивчення кращих практик.
Відповідно, учасникам воркшопів рекомендується вибирати найближчі чи найцікавіші до них 1–3 кейси, ментори з більш досвідчених консультантів та бізнес-тренерів вже вибрані.
Реєстрація учасників кластерів промислових хайтек на воркшопи відбувається за посиланням.
[sp_easyaccordion id=”14317″]
Маркетинг, а тим більше сучасний цифровий маркетинг – велика проблема більшості інженерних компаній, але також об’єднань які вони утворюють. Дуже яскраво ця проблема проявляється зараз в новостворених кластерах ІАМ. Частково її знімає маркетингова команда АППАУ, яка веде сайти, робить розсилки, продукує корисний контент, ставить стандарти, допомагає з акціями тощо. Власне від цієї команди й походить ідея та перший пілотний міні-проект backoffice, як залучення університетських, регіональних команд і які можуть реально допомагати як новим кластерам, так і їх членам.
Back office за визначенням, це частина компанії, яка здійснює функції адміністрування та підтримки персоналом, який напряму не взаємодіє з клієнтами (це робить front office). Зазвичай сюди включають різні служби підтримки – ІТ, бухгалтерії, документообігу, тощо. Що ж таке marketing backoffice? На практиці, в маркетингу також існує величезний обсяг робіт, який стосується фонової підтримки. Наприклад, е-мейл, який комунікує якісь важливі інсайти чи програмну статтю нашої спільноти має прямий контакт з клієнтом більше всього за своїми смисловими повідомленнями й це створюють спеціалісти, які глибоко знають ринок й слідкують за його трендами. Натомість, все що супроводжує цей процес комунікації створюється іншими спеціалістами:
Є ще зовсім невидима для кінцевого споживача робота з базою контактів – її періодична чистка, робота з сегментами, збагачення новими даними.
Все це – елементарні маркетингові операції, які власне в серйозних компанія поділені на окремі спеціальності – є люди які виключно займаються е-розсилками, підготовкою контенту, графічним дизайном і так далі.
Отже, ідея полягає в тому, що навчати на практиці всьому цьому студентів, заодно реалізуючи важливі функції, які в малому та середньому бізнесі просто немає кому виконувати.
Подібна ідея була реалізована у виконавчій дирекції АППАУ в лютому-березні 2021 року. 3 студентів 4-го курсу з КНУ ім. Т. Шевченка з Інституту журналістики, спеціалізація «Цифрові медіа» виконували ряд функцій бекофісу в рамках 3-х регіональних кампаній, які велись виконавчою дирекцією для підготовки EU Industry days та Technology & Innovations days в Миколаєві, Запоріжжі та Харкові.
В функції 3-х дівчат входили наступні завдання:
Куратором, керівником цих робіт були 2 співробітники від АППАУ та університету Шевченка.
Робота була організована дистанційно, з щотижневими планерками, постановкою робіт в trello й також, періодичними навчаннями – зворотнім зв’язком з боку кураторів.
Ось як коментує результати стажування Марта Кір, студентка 1 курсу магістратури “Цифрові медіа” Інститут журналістики:
«Стажування в маркетинговому відділі АППАУ дало мені можливість зрозуміти, як на практиці застосовувати техніки, які я до цього знала лише в теорії. Ми створювали email-розсилки і перевіряли їх конверсію, брали участь у організації та аналізі результатів веб-івентів і заповнювали контентом сайти асоціації, навчились проводити онлайн опитування, й такий досвід пізніше стає дуже доречним, якщо продовжувати кар’єру в маркетингу. Крім цього, я писала і редагувала різнопланові тексти, що допомогло мені розширити свої можливості в копірайтингу».
В цілому, виконавча дирекція залишилась задоволеною якістю інтеграції студентів в маркетинг АППАУ. Хоча, курування та навчання займає певний час та забирає ресуси, достатньо 1-го місяця, щоб почалась віддача. Дівчата змогли досить швидко та якісно виконувати ряд завдань, що з одного боку знімали навантаження з менеджерів АППАУ, з іншого – піднімали якість, оскільки чимало з вищевказаних функцій наші менеджери не можуть виконувати через брак ресурсів та часу.
В принципі задоволеними залишились й «клієнти» АППАУ в проекті ClusteRISE – обидва івенти в Запоріжжі та Харкові пройшли досить успішно. Й хоча очікування до залучення цільових аудиторій були вищими, сьогодні очевидно, що в умовах майже повної відсутності маркетингового ресурсу в кластерах на той період в регіонах, без цього бекофісу навантаження та стрес на команду АППАУ був би значно вищим.
Михайло Федак, маркетинг менеджер АППАУ, який передавав свій досвід коментує результати стажування:
« Стажери швидко освоїли цифрові інструменти, які використовує асоціація та перейшли до реальних маркетингових задач. Серед основних можна виділити промоцію та аналітику по EU Industry days та Technology & Innovations. Швидко навчаючись та якісно виконуючи завдання стажери виконали базові KPI, які були поставлені. Також варто відмітити, що в результаті кураторства мені вдалось вдосконали свої навички та глибше зрозуміти техніки.»
Цей експеримент показує можливості співпраці, до якого АППАУ давно закликає своїх членів університети. В рамках Меморандумів з Центрами 4.0 зобов’язання надавати студентів на практику є навіть в зобов’язаннях університетів. Але на ділі це не виконується – за 8 років активної роботи асоціації, це всього другий раз, коли стажування в нас проходить подібна група (перший раз – це була група іноземних студентів).
Між тим, потреби ангажування додаткового ресурсу є не тільки в АППАУ, наших кластерах чи наших членах. Це величезна потреба самих університетів наших партнерів. Один з топ-10 кейсів розривів інноваційних екосистем, стосується майже повної відсутності інноваційного менеджменту та маркетингу в самих університетах. Отже, виходить на те, що навіть для своїх власних цілей (опис інновацій, ведення сайтів, активні комунікації з ринком, аналітичні маркетингові роботи…) університети не можуть організувати ресурс, яким же володіють. Ця проблема явно загостриться з переходом в статус DIH (Digital Innovation Hubs), – адже в цьому статусі прийдеться в рази більш активно взаємодіяти з ринком.
Що стосується майбутнього працевлаштування студентів, потреба в наших фірмах, особливо експортерах в кваліфікованих фахівцях з маркетингу є насправді великою. Проблема таких спеціалістів тільки в навичках – зазвичай, роботодавці хочуть бачити швидку віддачу в бізнес.
Отже, АППАУ пропонує нашим партнерам університетам змінити поточний стан речей й більш активно включатись в створення подібних команд, як в пілотному проекті, що описаний вище.
Варто, також зазначити, що в АППАУ повністю інтегрований сьогодні досвід та компетенції агенції B2B Ray – однієї з кращих на українському ринку в сфері промислового та В2В маркетингу. Впродовж 10+ років агенція накопичувала досвід в вузьких, але дуже затребуваних областях спеціалізації як продуктовий маркетинг, контент-маркетинг, лідогенерація через цифрові канали, управління досвідом клієнта, позиціонування та створення сильної пропозиції цінності тощо. Цей досвід може передаватись кафедрам університетів.
Отже, наші фахівці готові супроводжувати та покращувати рівень університетських команд й саме для потреб наших партнерів кластерів та наших окремих членів, які потребують також такого ресурсу. Типовий «полігон» для зростання навичок та знань буде включати:
З боку університетів необхідно:
Період стажування – від 3-х місяців та більше.
Найголовнішими потребами сьогодні є наступні:
В разі покращення результатів окремих комерційних фірм, можлива фінансова винагорода. Окремо, АППАУ та кластери можуть виділяти окремі бюджети на ведення маркетингових робіт, якщо такі виконуються якісно й значних обсягах. Для наших кластерних координаторів також варто зазначити, що на їх стороні залишаються все-ж завдання створення експертного контенту, координація та планування, оркестрування в рамках членів спільнот. Але так чи інакше – мова про командну роботу, де ролі та функції завжди гнучко адаптуються під склад команд.
Для уточнень питань співпраці, звертайтесь на info@appau.org.ua
Для реєстрації в програму використайте форму:
Виконавча дирекція АППАУ