В кластерах ІАМ існують всього 3 «машинки», які задають нову динаміку розвитку. Перша й головна – це налагодження ефективної виробничої кооперації в своєму регіоні. Друга – про те саме, але в сферах розвитку – кадрів, інновацій, діджиталізації, експорту тощо. Третє – про масштабні, інфраструктурні проекти, наприклад, створення регіонального акселератора промислових хайтек чи технопарку, або наприклад будівництво нових заводів «під ключ». Перші спроби фасилітації кластерів в Запоріжжі та Харкові показують що всі три напрями є складними й «з ходу» генерувати нові ідеї та проекти важко. Тому потрібні – а) обговорення, б) приклади. Ми починаємо з 1-го напряму – виробничої кооперації.

На онлайн мітапі 7 вересня ми поділимось кращими історіями які вже є в регіонах Харкова, Запоріжжя, АППАУ (загальний досвід асоціації), а також інших регіонів. Запрошують колеги, які мають такі приклади в сфері виробництва та хайтек.

В програмі

• Загальний контекст «кластери» vs «business as usual»
• Кращі приклади співпраці
  • АППАУ – топ-5 історій програми #ДієвеПартнерство
  • Херсонський бізнес-кластер
  • ІАМ Харків: кейс ФЕД – ХАІ
  • ІАМ Запоріжжя: кейс Тріада-Зварка – Ролл Гранд
  • Інші регіони
• Висновки – рекомендації

Для реєстрації на вебінар необхідно заповнити реєстраційну форму

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

1-ий національний онлайн форум щодо стану та перспектив української Індустрії 4.0 відбувся з 25 по 29 травня. Більше 20 експертів й близько 60 учасників щодня обговорювали 4 важливі теми – про глобальні зміни в промисловців та економіках країн, технологічні тенденції, екосистеми та кластери, а також експорт та інтернаціоналізацію. Подаємо звіт про головні висновки форуму.

День 1-ий – про глобальні виклики в промисловості

COVID-19 посилив ряд процесів, підгрунтя яких було закладено раніше. Зокрема, конкуренція між регіонами посилюється аж до ефекту «великої ізоляції», що в свою чергу рушить глобальні ланцюжки, веде до решорингу та нової хвилі політик національного протекціонізму. Переконливо про ці тренди на форумі розповідав Yannick Fourastier, CEO CodEUrope Consulting. Перегляд ланцюжків триває наразі як по категорії постачань й переробки сировини, але також по категорії ідей, знань та спроможностей виробництва технологій. Все це в повній мірі стосується ЄС, який переглядає політики щодо Китаю та інших азійських тигрів. Для України це безперечно шанс та можливість знову заявити про свою готовність та гео-економічні переваги.

Але чи готова Україна до решорингу та інших можливостей, що відкриваються в глобальному контексті змін? Володимир Власюк (СЕО «Укрпромзовнішекспертиза») переконливо і вкотре доводив, що тоді як світ розглядає вже просунуті інструменти підтримки індустріального розвитку, Україна не має навіть базових.

Отже, глобальний виклик для всіх категорій стейкхолдерів – це готовність для решорингу в ЄС та програми відновлення економіки європейського регіону. Наразі Україна не розглядає це як можливість для себе: на рівні держави ще немає нічого – ні політик, ні стратегій, ні будь-якої консолідованої аженди в цьому питанні. Але головне – це дуже слабкі інструменти підтримки індустріального розвитку.

Отже, які головні виклики, крім державних? –

1. «Проблема – в самих промисловцях, їх низькій готовності до нових викликів» – каже Олексій Тимофєєв, Co-founder Trident Acquisitions Corp. В першу чергу, це проявляється у відсутності цікавих, конкурентоздатних інвестиційних проектів. При цьому бізнес та регіональні стейкхолдери дещо спекулюють відсутністю інструментів державного рівня (як загальні ризики поганого інвестиційного клімату), але при цьому експлуатують старі ідеї технологічної відсталості (як дешева робоча сила), які не є цікавими для багатьох інвесторів.
2. Більшість промисловців недостатньо фокусуються на розвитку власних організаційних спроможностей (англ. – capabilities, – як освіта, кадри, стратегічне планування, освоєння сучасних технологій). В свою чергу, цьому не сприяє й держава. Наприклад, держава мала б регулювати дисбаланси між ІТ та промисловцями в боротьбі за таланти, – а не посилювати їх бездумним піаром ІТ-індустрії. Результат – українські промисловці не спроможні швидко реагувати на нові виклики (свіжий приклад – провал в MedTech).

Напрями дій в 2020

1. В першу чергу необхідно «поставити планку» (Олексій Тимофеєв) – проф. та експертні спільноти мають значно підняти планку професійних стандартів, яку «наступний уряд» не зможе оминути чи маніпулювати. Зокрема, це стосується
   1. Ролі та місця переробної промисловості та хайтек в економічному розвитку держави
   2. Критеріїв якості державних політик, зокрема, врахування в них бенчмаркингових показників та показників операційної ефективності (більшість існуючих державних політик та стратегій в промисловості та хайтек – «паперові», тобто, існують тільки на папері).

В багатьох аспектах і на всі дні форуму цю планку встановлює Олексій Шмуратко, – його презентація, це готовий фреймворк змін для всіх стейкхолдерів Індустрії 4.0.

2. У виробленні цих стандартів необхідно активізувати співпрацю з державними органами. Хоча представникам державних органів часто бракує професійності, професійні спільноти мають набиратись терпіння, краще співпрацювати й разом виробляти політики, які не змінюються при змінах уряду.
3. Бізнесу необхідно проявляти більш проактивну позицію, працювати над власними soft skills, але головне – змінювати парадигми мислення (mindset), й набагато більше демонструвати власну відповідальність по відношенню до розвитку державних інструментів розвитку, як ті ж екосистеми, кластери, галузеві політики тощо.

2-ий день –  технологічні тенденції 4.0

З початком карантину більшість компаній на промислових ринках швидко ввійшли в режим адаптації до кризи – вже звичного після 2008 та 2014 років. Перегляд програм капітальних інвестицій, призупинка великих нових та довгострокових контрактів, перегляд пріоритетів  – є загальним та вже звичним трендом в промисловості, енергетиці та інфраструктурі. Підрядники та розробники адаптуються до цих змін, намагаючись зрозуміти нові потреби й оперативно на них реагувати.

COVID-19 привніс в цю ситуацію нові стимули та вимоги прискорення загальної діджиталізації підприємств, а також кращого фокусу на комплексі технологій, що забезпечують соціальне дистанціювання, віддалений моніторинг та контроль, а також кращий контроль – управління активами підприємств. Про це в 2-ий день форуму говорили всі головні спікери – Сергій Євтушенко (СЕО, Індасофт-Україна), Дмитро Шаповалов (СЕО Clobbi), Сергій Саєвич (СIО Interpipe) та Володимир Оженко (директор департаменту промислової автоматизації Metinvest Digital).

На думку учасників дискусії, головними викликами в технологічному розвитку Індустрії 4.0 є наступні:

1. Системне планування – перепланування: регулярний перегляд планів, їх адаптація до ринкових змін необхідна для всіх компаній.
2. Технології в боротьбі з COVID-19: безпека співробітників, забезпечення умов дистаційної роботи – одна з функцій ІТ-департаментів кожної компанії.
3. Agile підходи: більш чи менш системно ці підходи використовують всі лідери ринку. Найбільш яскраво та системно на форумі це демонстрував Interpipe.
4. Фокус на топ–технологіях: якщо COVID-19 спровокував підвищений попит на дистанційне та більше ефективне управління активами, то очевидно, що релевантні рішення MES/MOM (також EAM, APM тощо) – є відповіддю на цей виклик. Про це на форумі говорили й демонстрували свої рішення «Індасофт-Україна», «Метінвест-діджитал» та ІТ-Enterprise
5. Пілотні кейси (use-case) та демонстрація результатів – єдиний спосіб довести замовнику «що це працює». В національному масштабі проблема не вирішена – яскравих, формалізованих по правилам розвинутих країн use-cases майже немає і це стримує розвиток всього ринку. Немає також інформації про практики масштабування use-cases, хоча всі експерти форуму погоджуються, що це мала б бути стратегія №1 на нинішньому етапі.

3-ій день  – екосистеми та кластери

Інноваційні екосистеми – основа інноваційних продуктів та технологій Індустрії 4.0, тоді як кластери – один з найефективніших інструментів галузевого, секторального та економічного розвитку. В основі кластерів промислових хайтек лежать ті ж інноваційні екосистеми. Парадокс та відсталість України полягає в тому, що чисельні та ще сильні елементи екосистем існують, але самих розвинутих екосистем та кластерів промислових хайтек, майже немає.  В контексті глобальної конкуренції це призводить до того, що українські університети (випускники та спеціалісти), науковці, інженери та розробники все більш інтегруються в іноземні інноваційні цикли та ланцюги доданої цінності Індустрії 4.0, – вони є «сировиною» для чужих, більш розвинених екосистем.

Експерти цього дня форуму – Юрчак Олександр (АППАУ), Філіпенко Олена (координатор запорізького кластеру ІАМ), Харченко Вячеслав (керівник Харківського регіонального центру «Індустрія 4.0»), Ночвай Володимир( координатор Індустрії 4.0 по зв’язкам з НАН України, КАУ), Іван Кульчицький (президент «Агенції Європейських Інновацій»). Разом ми зафіксували наступні виклики

1. Побудова узгодженої між стейкхолдерами та релевантної до Індустрії 4.0 «системи координат» державного рівня. Мова про єдині та діючі національні політики (відсутні), якісну аналітику існуючого стану (вкл з бенчмаркинговими показниками) і яка формулює спільні стратегічні виклики, ясне розуміння ландшафту інноваторів та головних акторів, розгляд кращих практик та кейсів.
2. Розриви в екосистемі – в першу чергу, між науковцями та університетами з одного боку – й промисловими підприємствами, з іншого. Головний прояв цієї проблеми – розірваність 2-ух кіл: головного ланцюжка доданої цінності (життєвий цикл типового проекту промислової модернізації (вкл з пром. Автоматизацією та ІТ) та інноваційного  циклу (див. головний фреймворк в ппт АППАУ). Ця проблема апелює в першу чергу до відсутності якісного маркетингу та інноваційного менеджменту на рівні Університетів та НАН України.
3. Підготовка справжніх «агентів змін», здатних впроваджувати не косметичні чи псевдо- а реальні зміни та реформи в своєму середовищі, – це стосується всіх стейкхолдерів.
4. Інтеграція та цілісність різновекторних державних політик в сфері інновацій. Проект смарт-спеціалізації (як приклад) в очах представників Індустрії 4.0 виглядає відірваним від тем розвитку інноваційних екосистем та кластерів. При цьому немає ніяких комунікацій та координації від команд цього проекту до представників руху Індустрії 4.0.
5. Слабка операційна ефективність прийнятих планів. Ті чи інші проекти Індустрії 4.0 фігурують в планах МОН та Мінекономіки з 2017-18 рр. Але ніякого реального виконання цих планів заходів немає.

Головна відповідь учасників сесії на ці виклики – покращення співпраці між всіма стейхколдерами у виробленні діючих національних політик в області Індустрії 4.0. Експерти зробили ряд більш конкретних пропозицій до плану дій, що відображені в матеріалах цього дня.

4-ий день  – експорт та інтернаціоналізація

Експорт та інтернаціоналізація – один з самих молодих за рівнем активностей, й самих старих за рівнем бажань – напрям в українській Індустрії 4.0. Хоча перші програми появились в АППАУ в 2016 році, через брак фінансування вони не були запущені. Надія появилась в 2020 завдяки гранту USAID на Ганновер, але тут же згасла через коронавірус – виставка була відмінена. АППАУ силами спільноти намагається побудувати онлайн стратегію просування через ресурс http://land4developers.com/.

Детальний огляд дискусій 4-го дня зафіксовано в окремому публічному звіті АППАУ – «Гра в ланцюжки». Головний виклик – це радше низький рівень готовності до експорту та міжнародної співпраці учасників руху 4.0. Два компоненти цього стану

• Низька готовність окремих категорій (промислові хайтек, промислова автоматизація, промислові ІТ, інноватори Індустрії 4.0) до експорту інженерних послуг.
• Низький рівень готовності до міжнародної співпраці, зокрема, використання грантових проектів.

Цілий ряд причин та деталей – див вище звіт за посиланням, – тут відзначимо слабку роль держави в підтримці промислових хайтек.

Що необхідно змінювати –

• Центральному уряду необхідно змінювати умови підтримки експорту, зокрема, виправляти ситуацію з митницею, подвійним ПДВ, умовами ре-експорту на давальній сировині, кредитної підтримки експорту, вводити страхування інжинірингових проектів тощо.
• Самим учасникам ринку – фокусуватись на якості, кращій адаптації до ТЗ замовника та інноваційності послуг та продуктів – а не на вартості
• Змінювати систему підготовки кадрів – готувати інженерів відразу по міжнародним стандартам й з кращою орієнтацією на прикладні завдання.
• Ввести широкі програми навчання та підтримки, орієнтовані на зростання конкурентоздатності – система якості, проектне управління, автоматизація б-процесів тощо.
• Краще співпрацювати з органами державної влади та донорами по створенню системних програм підтримки експортерів, налагоджувати більш широкі комунікації.

5-ий день  – місце України в глобальній Індустрії 4.0

Заключний день онлайн форуму фокусувався на пошуках та можливостях стратегії України в глобальному світі технологій та розвитку Індустрії 4.0. Маючи величезний потенціал розробників та інженерів, Україна водночас немає ніякої державної підтримки в цій сфері. Відповідно, якими мають бути стратегія та підходи до пошуку свого місця на мапі Індустрії 4.0, як оптимізувати цей шлях?

Разом з Олегом Щербатенко (ІT-Enterprise), Yannick Fourastier (CodeEUrope), Laurent Kurylo (Eliand Consulting) ми намагались знайти відповіді на складні питання щодо позиціонування України.

Головний виклик в цій сфері – це низький рівень готовності України до співпраці на міжнародній арені й, зокрема, ЄС в реалізації своїх переваг по відношенню до нових можливостей. Обговорення позиціонування України як індустріального хабу чи «мекки» для розробників тривають 5-ий рік. Але реальних зрушень – особливо в Індустрії 4.0 – дуже мало.

Відрадою в цій ситуації може бути хіба що прогрес самих українських компаній. Яскраво це демонстрував Олег Щербатенко, голова Правління АППАУ, директор IT-Enterprise. Зверніть увагу в цій презентації на слайд 7, де достатньо ясно видно рівень осмислення сучасних тенденцій нашим лідером руху 4.0.

 

Перші підсумки форуму

Форум дав велику інформаційну базу матеріалів по різним темам, вже є чимало важливих висновків та інсайтів, але їх кінцеві формулювання ще попереду. Насамперд важливо відмітити, що форум став можливим завдяки швидкій та злагодженій мобілізації членів та близьких партнерів АППАУ – адже на організацію пішло всього 10 днів.

Якщо ж звести перші підсумки до якихось головних речей, то це радше рівень рефлексії, ніж готових рецептів. Ситуація в країні є складною й ми просто окреслимо 3 великі категорії розвитку, в яких АППАУ та наша Індустрія 4.0 має шукати правильні стратегічні та тактичні ходи.

Експорт, інтернаціоналізація та інтеграція в глобальні ланцюжки. Для нас абсолютно очевидно, що це головний напрям змін і форум це підтвердив. За 3 останні роки ситуація в країні з промисловістю та промисловими хайтек не покращилась, а погіршилась. Немає поки що передумов вірити в те, що внутрішній ринок зазнає суттєвих змін в 1-2 наступні роки. Тому тільки вихід в глобальний світ є головною стратегією виживання для розробників та інтеграторів Індустрії 4.0. Однак як це зробити оптимально – готових рецептів немає. Надії на підтримку в проекті HMI-2020 потихеньку вмирають, державної стратегії експорту в нашій сфері немає, підтримка – дуже слабка, ресурсів мало.

Очевидно, що учасники промислових хайтек мають віднайти ресурси в своєму власному середовищі. А для цього потрібно значно посилити інтеграційні та об’єднуючі процеси. Це необхідно, в першу чергу, з точки зору глобальних тенденцій – адже конкуренція в світі все більше йде між технологічними екосистемами на рівні країні та регіонів. На форумі ми бачили мало колективної, релевантної реакції українських учасників на євроінтеграційні процеси, можливості чи навіть готові проекти, які нам постійно пропонуються з ЄС (MedTech, Mobility 4.0, Smart & Green Manufacturing тощо).  Єдність, консолідація та сильні пропозиції щодо розвитку потрібні також в силу внутрішнього складного контексту, де вже який рік йде «дружня боротьба»  з власним урядом, й де популізм та низька операційна ефективність уряду є викликом №1 для всіх промисловців та хайтек.

Для реалізації цих стратегічних завдань всі учасники ринку, й також спільноти мають значно зміцнювати та покращувати свої персональні, організаційні та колективні спроможності. Відповідно, мають бути запущені масштабні програми навчання та підготовки кадрів й значно покращений рівень консалтингової підтримки учасників ринку. В першу чергу це стосується спроможностей учасників ринку реагувати на доступні фінансові програми, як грантові програми ЄС.

Очевидно, що ці три категорії пов’язані єдиною логікою змін, але не менш очевидно, що це не єдиний сценарій й пріоритети можуть бути іншими. Група наших експертів продовжить роботу на апгрейдом національної стратегії Індустрії 4.0 в червні. Хто бажає долучитись – приєднуйтесь.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

16 червня, 16:00 – 17:00

Згідно рішення харківських учасників Індустрії 4.0 та АППАУ, в Харкові створюється кластер ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). В травні була створена ініціативна група, в яку ввійшли Харківський технологічний університет “ШАГ”, RWA, ПАТ ФЕД, «Укргіпротяжмаш» та АППАУ.

16 червня група презентує своє бачення розвитку кластеру ІАМ в Харківському регіоні.

В програмі онлайн зустрічі

• Презентація загальної концепції ІАМ  – переваги для учасників (О. Юрчак)
• Попередні положення щодо харківського кластеру ІАМ (В. Зайцев)
• Пропозиції від учасників ініціативної групи
• Обговорення (спільно)

Запрошуються компанії з промислових хайтек, університети та НДІ, органи влади, ТПП.

Для участі в нараді необхідна реєстрація

Надаємо результати опитування по форуму Next Normality, який пройшов в онлайн режимі з 25 по 29 травня. Метою опитування було як отримання зворотного зв’язку по орг. частині форуму, так і думка учасників щодо важливих питань розвитку. В опитуванні прийняли участь 22 респонденти.

• 80% респондентів вважають теми форуму повністю релевантними до їхніх очікувань, 20% – частково
• Головні позитивні враження від форуму
  • “Гарна організація, сильні доповідачі, щоденне резюмування…”
  • “Професійний захід, що добре поєднав матеріал концептуального та практичного характеру”
  • “Широка репрезентативність різних категорій, багато представників з регіонів України”
  • “Бачимо базу для підготовки системних пропозицій щодо змін в інноваційній політиці України та в інструментах підтримки”
  • “Форум дозволив отримати якісну інформацію. Обговорювалась актуальні проблеми, експерти переважно фахово надавали інформацію про сучасні тренди, основні проблеми. Були надані окремі пропозиції, що посприяють розвитку індустрії 4.0.”
  • “Форум був важливий з точки зору консолідації спільнот та вироблення спільної аженди”
  • “Незвичність дистанційного проведення і зручність організації власного простору у такому форматі.”
  • “Відчувається, що бізнес готовий до кардинальних трансформацій, що спричинені зумисною зупинкою світової економіки”
• Враження та пропозиції критичного характеру
  • “Мало ЗВО, крім тих, що часто контактують з АППАУ”
  • “Враження, що «держави» в нас немає (не було нікого)”
  • “Залишається певний бар’єр між бізнесом і університетами, а влада функціонує переважно відсторонено. Складною є проблеми довіри та співпраці, особливо у стратегічному періоді”
  • “Варто проводити окремі форуми по вузьким темам: наприклад smartcity – де кожен учасник АППАУ щось пропонує чи робить, такий спільний проект”
  • “Багато здорового ентузіазму. обділеного підтримкою чиновників і політиків”
• Більшість респондентів вважають що 3 топ-тенденції які найбільше впливатимуть на розвиток вітчизняної Індустрії 4.0 в 2020 – це 1) світова криза, 2) решоринг, 3) національний протекціонізм розвинутих держав
• Якщо розглядати ці тенденції як виклик, то наша спроможність відповідати на нього оцінюється респондентами на низькому рівні. Мова про рівень навичок, команд, сильних інституцій та відлагоджених процесів співпраці, інноваційних рішень тощо бракує на всіх рівнях (організації, спільноти та громади, державні органи…)
• [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Головною перешкодою для проєктів євроінтенграції переважна більшість респондентів вважає «Відсутність узгоджених стратегій національного рівня».[/perfectpullquote]

  Мова про проєкти, що озвучені на форумі іноземними спікерами – як MedTech & eHealth, Mobility 4.0, Cyber-security, Розумні міста, Розумні виробництва тощо. На другому місці йде – «Загальна інертність та пасивність всіх категорій учасників ринку»

• Цікавими є відповіді на запитання «Якщо нашими головними конкурентними переваги на міжнародній арені є загальна якість технічних рішень, краща адаптація до умов замовника й високий сервіс (а не – супер-інновації чи дешева ціна), то які зміни мають бути головними в організаціях та екосистемах? » . Майже рівну й найбільшу кількість голосів отримали 5 опцій
  • Повний перехід на міжнародні стандарти у всіх сферах діяльності
  • Розгортання мережі сучасних центрів експертизи Індустрії 4.0
  • Розгортання мережі кластерів ІАМ або подібних
  • Широке впровадження систем якості та сучасного проектного менеджменту
  • Широке застосування методів покращення продуктивності (САПР, спільний інжиніринг, методи agile тощо)
• Не менш цікавими є відповіді на питання «Чи вірите ви в те, що (за нинішньої відсутності розвинутих інноваційних екосистем промислових хайтек та інвестицій в цю сферу) Україна здатна поставляти на світовий ринок інноваційні продукти та рішення Індустрії 4.0?». Аудиторія розділилась майже навпіл – 48% респондентів відповіла «так», 48% – «ні». Решта – утримались.
• Найбільш цікаві відповіді «чому ви в це вірите» –
  • “Постачання інноваційних продуктів та конкуренція на світовому ринку вимагає тісної взаємодії між багатьма стейкхолдерами національного рівня. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]На даний час така тісна взаємодія відсутня, але у мене є глибоке переконання про бажання багатьох сторін налагодити таку співпрацю. А отже при достатньому рівні організації, в найближчому майбутньому можливо почати постачання інноваційних продуктів на світовий ринок”[/perfectpullquote]
  • “Є технічні чинники та людські ресурси, що вкупі є запорукою високого потенціалу розвитку, який вже зараз готовий до розгортання у масштабній реалізації. Потрібне впровадження процесів, інтегрованих у світові системи, та налаштування організаційних взаємовідносин між головними учасниками. А це потребує непростого, але реалістично можливого вкладення фінансово-організаційних ресурсів — за наявності чітко заявлених цілей розвитку та стратегії їх досягнення”
  • “У нас є кадровий потенціал. Система освіти адаптується вже досить швидко до вимог ринку. Є інституції, що це підтримують”
• Найбільшими перешкодами до створення політик та програм національного рівня, які мали б сприяти швидшій інтеграції в світовий простір, респонденти вважають 3 наступні
  • Слабка консолідація в трикутнику влада – бізнес – освіта та наука
  • Відсутність процесів стратегування на всіх рівнях
  • Відсутність фінансових ресурсів для створення подібних програм
• Відповідно, головні зусилля АППАУ, Industry4Ukraine та учасників руху 4.0, щоб створити загальнонаціональні проекти Індустрії 4.0 як всередині країни, так і закордоном мають бути направлені, на думку респондентів на «Центральний уряд – профільні міністерства»

*******

Дякуємо нашим респондентам за участь. Виконавча дирекція АППАУ, як організатор форуму Next Normality поділяє ці висновки та думки. Завдання кращої консолідації та впливу на центральні органи виконавчої влади не сходить з порядку денного нашої асоціації вже багато років. Цього року ми очікуємо, все-ж, змін в ряді програм та політик промислового розвитку, інновацій та діджиталізації  секторів економіки. Між тим, чимало залежить від активності учасників самого ринку та регіональних стейкхолдерів. Це наші нові проекти, в першу чергу, як створення кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові, але також краще залучення та участь наших членів та партнерів в програмах по експорту, освоєнню стандартів, зростання цифрових навичок та спроможностей.

Щодо фінансування цих та подібних програм – тут також потрібна краща консолідація та ефективність наших спільних зусиль. Про це будемо говорити на наступній зустрічі 25 червня по фандрейзингу.

Міні-конференція онлайн, що зібрала 25 червня 9 експертів по фандрейзингу та більше 40 учасників спільноти Індустрії 4.0 була цікавою чисельними моментами. Цей захід мав на меті прояснити та оновити позиції як експертів, так і інноваторів Індустрії 4.0, для яких тема доступних фондів та грантів залишається пріоритетною. Надаємо найбільш цікаві тези дискусій та виступів у вигляді головних висновків цього заходу. Переглянути всю конференцію в онлайн можна на youtube каналі по запиту.

Зміна позицій всіх сторін – не тільки апдейт, також і апргейд

Виконавча дирекція АППАУ ретельно готувалась до цього заходу – адже він є першим на виконання рішень форму Next Normality & Industry 4.0 щодо посилення взаємодії в напрямі експорту та інтернаціоналізації. Фандрейзинг в цьому контексті є одним з головним інструментів покращення конкурентоспроможності учасників ринку в підготовці до експорту та інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості.

Головним моментом підготовки стало обговорення документу про 3-х сторонню співпрацю сторін – консультантів, передових інноваторів 4.0 – членів АППАУ та екосистемних координаторів Індустрії 4.0.

Документ фіксує не тільки очікування, але й зобов’язання 3-х сторін, й чимало з них обговорювалось впродовж цієї міні-конференції. Зокрема, спільнота консультантів погоджується взяти на себе більш таргетовані комунікації й адаптовану підтримку до тих учасників спільноти АППАУ, які в свою чергу, будуть готовими взяти на себе зобов’язання щодо регулярного зворотного зв’язку та оплати послуг консультантів.

Відповідно, й по відношенню до попередніх підходів 2017-18 рр, коли вперше відбувались інтенсивні подібні обміни, зараз ми бачимо не тільки оновлення статусу та позицій сторін, але й спільний вихід на новий рівень співпраці.

 

Інноватори 4.0 – успішних кейсів все більше, але все ще мало

Впродовж заходу, ми представили досвід та здобутки в сфері фандрейзингу 6-и інноваторів Індустрії 4.0, – iSolutions (виступив СЕО Ігор Коцюба), Інфоком Лтд (менеджер по фандрейзингу Андрій Пузик), а також МДЕМ та «Тріада-Зварка» (їхні грантові проєкти коротко представив Юрчак Олександр). Окремо ми розглядали досвід ХАІ та КПІ – як Центрів Індустрії 4.0.

Видно певні спільні риси всіх розглянутих, й також інших кейсів по яким чимало є вже інформації в АППАУ.

• Регулярно подаватись – «знову і знову», головне правило, щоб розпочати рахунок виграних проєктів й вийти на якісний рівень фандрейзингу
• Фонди є не тільки в Horizon 2020 (зараз Horizon Europe) – фінансування обладнання на 1, 5 млн гривень «Тріада-Зварка» отримала в Україні від фонду USAID. Олександр Юрчак говорив, що інноваторів 4.0 мало видно, якщо взагалі є в інших фондах як минулорічний від ДІФКУ, чи нинішній від Українського фонду стартапів. Власне, весь перелік доступних фондів та найбільш актуальні пропозиції були в доповіді Івана Кульчицького, їх дійсно багато. Тому питання стоїть не в тому чи є фонди, – а в тому як значно підвищити рівень участі в них учасників спільноти Індустрії 4.0 та АППАУ.
• Участь в престижних європейських консорціумах значно впливає на рівень конкурентоспроможності – МДЕМ, наприклад, має сьогодні доступ до останніх розробок та інструментів проектування в суднобудувані. Очевидно, це єдиний або один з дуже малочисельних розробників в цій галузі, що вже мають інструментарій, як 3D Experience від Dassault Systemes.
• Про це, а також про нові можливості зростання говорили Ігор Коцюба та Вячеслав Харченко – визнання європейцями наших організацій та їх лідерів, як експертів, «відкриває двері» до чисельних нових проєктів та можливостей.

Все-ж, нам необхідно вести більш повний облік в сфері фандрейзингу по Індустрії 4.0. Добре, що ми зібрали ключових наших інноваторів, успішних також в фандрейзингу, але в цілому картина в цій сфері не ясна. Ми знаємо статистику по Horizon 2020 про те, що 52% проєктів виграє український малий та середній бізнес (решта  – науковці та освітяни). Але таких серед учасників Індустрії 4.0 майже немає. Отже, хто вони, ці фірми й чи мають відношення до промислових хайтек? Ті самі питання є по ЗВО, які найбільше цитуються у звітах МОН по Н2020. Наприклад, чи всі ці проєкти є навчального характеру? Чи є такі в сфері прикладних досліджень та рішень – і якщо «так» яка доля з в обох категорій тих проєктів, де можливе залучення українських учасників ринку? Подібних запитань багато. А історій успіху в нас мало. Дуже мало.  Тому відповіді на подібні запитання важливі з точки зору постановки початкових цілей, завдань та КРІ. Поки що виконавча дирекція АППАУ досить емпірично заявляє про ціль в 5 млн євро до 2023 року.

 

ЗВО можуть бути драйверами процесу фандрейзингу. Але не всі й не завжди.

Стосовно ЗВО та їх ролі в фандрейзингу, як модель співпраці з українськими учасниками І4.0  ми маємо 1-ий успішний кейс в Центрі 4.0 в ХАІ.

В дискусіях та виступах 25.06 прозвучало не раз, що ЗВО мають більше ресурсів й, в силу обставин, приділяють значно більше уваги грантовим проєктам по відношенню до комерційних учасників ринку. Іван Кульчицький дещо опонував цій тезі, посилаючись на загальну статистику виграних проєктів по Н2020 й відображаючи той факт, що більшість фондів дійсно створюються для підтримки малого та середнього бізнесу, й стартапів.

Водночас, в АППАУ ми маємо свою статистику, яка говорить про значно більшу активність технічних університетів та їх регулярні успіхи в грантовій діяльності. Тому головне питання, яке ставить наша виконавча дирекція – яка можлива співпраця на цій ниві.

Відповідь Харківського регіонального Центру 4.0 з ХАІ полягає в стратегії відкритості та взаємних пропозицій до учасників ринків

• ХАІ – визнаний чемпіон серед ЗВО як по кількості виграних проєктів, так і по обсягам. Університет має визнання серед європейських учасників й це сприяю здобуттю нових проєктів
• Важлива історія й традиції – ХАІ вже впродовж років співпрацює з промисловими підприємствами як ПАТ ФЕД та НПВ «Радій» й залучає їх до грантових проєктів
• Завдяки співпраці з АППАУ, налагоджується більш широка співпраця вже і з нашими членами, в тому числі, в нових європейських проєктах та консорціумах

Більше про принципи та результати участі в грантових проектах ХАІ можна переглянути в презентації В.С. Харченко, керівника Харківського регіонального Центру 4.0

<iframe src=”//www.slideshare.net/slideshow/embed_code/key/JiQckBh2N2nox0″ width=”595″ height=”485″ frameborder=”0″ marginwidth=”0″ marginheight=”0″ scrolling=”no” style=”border:1px solid #CCC; border-width:1px; margin-bottom:5px; max-width: 100%;” allowfullscreen> </iframe> <div style=”margin-bottom:5px”> <strong> <a href=”//www.slideshare.net/APPAU_Ukraine/ss-236373113″ title=”ХАІ – результати участі в грантових проектах” target=”_blank”>ХАІ – результати участі в грантових проектах</a> </strong> from <strong><a href=”https://www.slideshare.net/APPAU_Ukraine” target=”_blank”>APPAU_Ukraine</a></strong> </div>

Водночас, на конференції 25.06 ми говорили, що далеко не всі університети мають подібні показники й можуть бути драйверами в процесах та проєктах фандрейзингу. Пропозиції більшості ЗВО стосуються навчальної сфери, й тут залучення комерційних учасників ринку дуже лімітоване.

 

Якими є ключові фактори успіху в фандрейзингу

Багато представників бізнесу та освітно-дослідницьких команд пробують свої сили в грантових проєктах, але успіху досягають далеко не всі. Тому важливо розуміти, якими ж є фактори успіху. Наші  спікери відкрито ділились своїми рецептами та спостереженнями. Ось кілька цитат

• «команда (яку створювали роками), великі обсяги праці, рівень та кваліфікація що визнаються в ЄС» (В. Харченко, ХАІ – більше про це, див презентацію вище, слайди 9-12)
• «в процес необхідно інвестувати», каже Ігор Коцюба. Перед тим, як вийти на визнаний та вже впізнаваний рівень європейського експерта по кібер-безпеці Ігор витратив багато часу та ресурсів, – це десятки брокеридж-івентів, презентацій та поїздок
• «потрібно подаватись знову і знову – ніхто не виграє з 1-го чи 2-го разу» – Володимир Матюшко, консультант ЄБРР з питань залучення інвестицій
• «be visible» – каже Ігор щодо важливості визнання як фактору успіху в консорціумах, – й «не в стінах свого університету – а в широких спільнотах, в тому числі в ЄС» доповнює Тетяна Котенко
• «важливі правильні підходи та процесність – від визначення власних зон кращої експертизи, потенціалу та рішень – й до формування команди виконання проєкту» – Олександр Бабич, представив 7 кроків для покращення процесу підготовки до подачі заявки.
• «якби були адаптовані послуги на ринку – я б ними користувався» – знову ж Ігор Коцюба підтверджує необхідність адаптованих, розвинутих послуг по написанню заявок. Також Ігор кілька разів звертав увагу на базові, на його думку речі, – як знання англійської мови та участь перших осіб в перемовинах та презентаціях.

 

Але навіть без виграшу, участь в європейських конкурсах дає результат від самого процесу участі. «Це – шлях до швидкого росту вашої конкурентоспроможності», каже Іван Кульчицький та інші експерти. Процес змагання дуже стимулює перегляд позицій та вироблення інноваційних рішень.

 

 

Як зміцнити співпрацію консультантів та інноваторів 4.0

Отже, якщо підсумувати виступи та дискусії 25 червня, то ми бачимо, що всі три сторони – консультанти, комерційні учасники ринку та екосистемні координатори (до них відносяться асоціації та кластери) готові до співпраці. Цей рівень готовності вищий, ніж в 2017-18 оскільки підкріплений досвідом, в тому числі невдалих проєктів. Більшість з нас розуміє, що проблема не тільки у власному слабкому ресурсі (бізнес), чи «поганих» консультантах. Справа радше в тому, як ми разом взаємодіємо, які правила співпраці застосовуємо, як моніторимо процес та результати. Адже марно надіятись на те, що завтра кожна мала фірма буде мати виділений ресурс на фандрейзинг, як наївно надіятись й на «ідеальну» грантову заявку, яка дасть «гарантований результат».

Виконавча дирекція АППАУ пропонує наразі наступні покрокові зміни

1. Затвердження сторонами основних положень про нові правила взаємодії 3-х сторін. Документ попередньо вже обговорений в спільнотах й приймається в якості базового. Цією публікацією виносимо його на публічне обговорення.
2. Група консультантів бере на себе конкретні зобов’язання, й в липні ми побачимо
   4. Постійно оновлюваний перелік найбільш цікавих для І4.0 грантів
   5. Високотаргетовані комунікації – через випуск спец. дайждесту
   6. Персональні роз’яснення та просвітній контент
   7. Адаптовану пропозицію цінності для спільноти АППАУ (група FEI – див п.3).
3. В свою чергу, виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці інноваторів Індустрії 4.0 та інших учасників спільноти АППАУ, які готові
   1. Виділяти окремий ресурс (хоча в часовому вимірі) на обробку заявок та співпрацю з консультантами
   2. Надавати регулярний зворотній зв’язок щодо власних процесів фандрейзингу та результатів подачі
   3. Регулярно приймати участь в опитуваннях та просвітніх заходах по фандрейзингу

Члени АППАУ, яка погоджуються взяти на себе такі зобов’язання, входять в спеціальну групу FEI (Fundraising, Export, Internationalization) до якої в повній мірі починають застосовуватись пропозиції п. 2.

4. Виконавча дирекція АППАУ, включно зі своїм ресурсом, відповідає за показник як «регулярний потік заявок», – завдання забезпечити до 10 заявок на квартал. Цей процесний показник є дуже важливим з точки зору кінцевого результату.
5. З осені, в процес підтримки включаться ще 2 екосистемні координатори – кластери ІАМ в Запоріжжі та Харкові. Роль та функції фандрейзингу мають бути одними з ключових в їх діяльності – це типова характеристика кластерів, згідно практик ЄС.
6. Ми також націлені на залучення українських цільових фондів – саме для підтримки промислових хайтек. Перемовини про це почнуться в 2-ій половині 2020 з рядом відповідних установ.

Важливо, щоб ми розуміли для чого все це робиться. АППАУ ставить спільну мету до 2023. Ми хочемо вирощувати національних чемпіонів Індустрії 4.0 в кожному з цільових сегментів, й відповідно забезпечити їх успішний ріст в інноваціях, експорті та інтернаціоналізації шляхом залучення фондів в розмірі не менше 5 млн євро.

Зібрання потенційних учасників групи FEI відбудеться в п’ятницю 3 липня о 12-00, запрошуємо членів АППАУ.

 

Міні-конференція онлайн, що зібрала 25 червня 9 експертів по фандрейзингу та більше 40 учасників спільноти Індустрії 4.0 була цікавою чисельними моментами. Цей захід мав на меті прояснити та оновити позиції як експертів, так і інноваторів Індустрії 4.0, для яких тема доступних фондів та грантів залишається пріоритетною. Надаємо найбільш цікаві тези дискусій та виступів у вигляді головних висновків цього заходу. Переглянути всю конференцію в онлайн можна на youtube каналі по запиту.

Зміна позицій всіх сторін – не тільки апдейт, також і апргейд

Виконавча дирекція АППАУ ретельно готувалась до цього заходу – адже він є першим на виконання рішень форму Next Normality & Industry 4.0 щодо посилення взаємодії в напрямі експорту та інтернаціоналізації. Фандрейзинг в цьому контексті є одним з головним інструментів покращення конкурентоспроможності учасників ринку в підготовці до експорту та інтеграції в міжнародні ланцюги доданої вартості.

Головним моментом підготовки стало обговорення документу про 3-х сторонню співпрацю сторін – консультантів, передових інноваторів 4.0 – членів АППАУ та екосистемних координаторів Індустрії 4.0.

Документ фіксує не тільки очікування, але й зобов’язання 3-х сторін, й чимало з них обговорювалось впродовж цієї міні-конференції. Зокрема, спільнота консультантів погоджується взяти на себе більш таргетовані комунікації й адаптовану підтримку до тих учасників спільноти АППАУ, які в свою чергу, будуть готовими взяти на себе зобов’язання щодо регулярного зворотного зв’язку та оплати послуг консультантів.

Відповідно, й по відношенню до попередніх підходів 2017-18 рр, коли вперше відбувались інтенсивні подібні обміни, зараз ми бачимо не тільки оновлення статусу та позицій сторін, але й спільний вихід на новий рівень співпраці.

Інноватори 4.0 – успішних кейсів все більше, але все ще мало

Впродовж заходу, ми представили досвід та здобутки в сфері фандрейзингу 6-и інноваторів Індустрії 4.0, – iSolutions (виступив СЕО Ігор Коцюба), Інфоком Лтд (менеджер по фандрейзингу Андрій Пузик), а також МДЕМ та «Тріада-Зварка» (їхні грантові проєкти коротко представив Юрчак Олександр). Окремо ми розглядали досвід ХАІ та КПІ – як Центрів Індустрії 4.0.

Видно певні спільні риси всіх розглянутих, й також інших кейсів по яким чимало є вже інформації в АППАУ.

• Регулярно подаватись – «знову і знову», головне правило, щоб розпочати рахунок виграних проєктів й вийти на якісний рівень фандрейзингу
• Фонди є не тільки в Horizon 2020 (зараз Horizon Europe) – фінансування обладнання на 1, 5 млн гривень «Тріада-Зварка» отримала в Україні від фонду USAID. Олександр Юрчак говорив, що інноваторів 4.0 мало видно, якщо взагалі є в інших фондах як минулорічний від ДІФКУ, чи нинішній від Українського фонду стартапів. Власне, весь перелік доступних фондів та найбільш актуальні пропозиції були в доповіді Івана Кульчицького, їх дійсно багато. Тому [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]питання стоїть не в тому чи є фонди, – а в тому як значно підвищити рівень участі в них учасників спільноти Індустрії 4.0 та АППАУ.[/perfectpullquote]
• Участь в престижних європейських консорціумах значно впливає на рівень конкурентоспроможності – МДЕМ, наприклад, має сьогодні доступ до останніх розробок та інструментів проектування в суднобудувані. Очевидно, це єдиний або один з дуже малочисельних розробників в цій галузі, що вже мають інструментарій, як 3D Experience від Dassault Systemes.
• Про це, а також про нові можливості зростання говорили Ігор Коцюба та Вячеслав Харченко – визнання європейцями наших організацій та їх лідерів, як експертів, «відкриває двері» до чисельних нових проєктів та можливостей.

Все-ж, нам необхідно вести більш повний облік в сфері фандрейзингу по Індустрії 4.0. Добре, що ми зібрали ключових наших інноваторів, успішних також в фандрейзингу, але в цілому картина в цій сфері не ясна. Ми знаємо статистику по Horizon 2020 про те, що 52% проєктів виграє український малий та середній бізнес (решта  – науковці та освітяни). Але таких серед учасників Індустрії 4.0 майже немає. Отже, хто вони, ці фірми й чи мають відношення до промислових хайтек? Ті самі питання є по ЗВО, які найбільше цитуються у звітах МОН по Н2020. Наприклад, чи всі ці проєкти є навчального характеру? Чи є такі в сфері прикладних досліджень та рішень – і якщо «так» яка доля з в обох категорій тих проєктів, де можливе залучення українських учасників ринку? Подібних запитань багато. А історій успіху в нас мало. Дуже мало.  Тому відповіді на подібні запитання важливі з точки зору постановки початкових цілей, завдань та КРІ. Поки що виконавча дирекція АППАУ досить емпірично заявляє про ціль в 5 млн євро до 2023 року.

ЗВО можуть бути драйверами процесу фандрейзингу. Але не всі й не завжди.

Стосовно ЗВО та їх ролі в фандрейзингу, як модель співпраці з українськими учасниками І4.0  ми маємо 1-ий успішний кейс в Центрі 4.0 в ХАІ.

В дискусіях та виступах 25.06 прозвучало не раз, що ЗВО мають більше ресурсів й, в силу обставин, приділяють значно більше уваги грантовим проєктам по відношенню до комерційних учасників ринку. Іван Кульчицький дещо опонував цій тезі, посилаючись на загальну статистику виграних проєктів по Н2020 й відображаючи той факт, що більшість фондів дійсно створюються для підтримки малого та середнього бізнесу, й стартапів.

Водночас, в АППАУ ми маємо свою статистику, яка говорить про значно більшу активність технічних університетів та їх регулярні успіхи в грантовій діяльності. Тому головне питання, яке ставить наша виконавча дирекція – яка можлива співпраця на цій ниві.

Відповідь Харківського регіонального Центру 4.0 з ХАІ полягає в стратегії відкритості та взаємних пропозицій до учасників ринків

• ХАІ – визнаний чемпіон серед ЗВО як по кількості виграних проєктів, так і по обсягам. Університет має визнання серед європейських учасників й це сприяю здобуттю нових проєктів
• Важлива історія й традиції – ХАІ вже впродовж років співпрацює з промисловими підприємствами як ПАТ ФЕД та НПВ «Радій» й залучає їх до грантових проєктів
• Завдяки співпраці з АППАУ, налагоджується більш широка співпраця вже і з нашими членами, в тому числі, в нових європейських проєктах та консорціумах

Більше про принципи та результати участі в грантових проектах ХАІ можна переглянути в презентації В.С. Харченко, керівника Харківського регіонального Центру 4.0

Водночас, на конференції 25.06 ми говорили, що далеко не всі університети мають подібні показники й можуть бути драйверами в процесах та проєктах фандрейзингу. Пропозиції більшості ЗВО стосуються навчальної сфери, й тут залучення комерційних учасників ринку дуже лімітоване.

Якими є ключові фактори успіху в фандрейзингу

Багато представників бізнесу та освітно-дослідницьких команд пробують свої сили в грантових проєктах, але успіху досягають далеко не всі. Тому важливо розуміти, якими ж є фактори успіху. Наші  спікери відкрито ділились своїми рецептами та спостереженнями. Ось кілька цитат

• «команда (яку створювали роками), великі обсяги праці, рівень та кваліфікація що визнаються в ЄС» (В. Харченко, ХАІ – більше про це, див презентацію вище, слайди 9-12)
• «в процес необхідно інвестувати», каже Ігор Коцюба. Перед тим, як вийти на визнаний та вже впізнаваний рівень європейського експерта по кібер-безпеці Ігор витратив багато часу та ресурсів, – це десятки брокеридж-івентів, презентацій та поїздок
• «потрібно подаватись знову і знову – ніхто не виграє з 1-го чи 2-го разу» – Володимир Матюшко, консультант ЄБРР з питань залучення інвестицій
• «be visible» – каже Ігор щодо важливості визнання як фактору успіху в консорціумах, – й «не в стінах свого університету – а в широких спільнотах, в тому числі в ЄС» доповнює Тетяна Котенко
• «важливі правильні підходи та процесність – від визначення власних зон кращої експертизи, потенціалу та рішень – й до формування команди виконання проєкту» – Олександр Бабич, представив 7 кроків для покращення процесу підготовки до подачі заявки.
• «якби були адаптовані послуги на ринку – я б ними користувався» – знову ж Ігор Коцюба підтверджує необхідність адаптованих, розвинутих послуг по написанню заявок. Також Ігор кілька разів звертав увагу на базові, на його думку речі, – як знання англійської мови та участь перших осіб в перемовинах та презентаціях.

Але навіть без виграшу, участь в європейських конкурсах дає результат від самого процесу участі. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Це – шлях до швидкого росту вашої конкурентоспроможності», [/perfectpullquote]

каже Іван Кульчицький та інші експерти. Процес змагання дуже стимулює перегляд позицій та вироблення інноваційних рішень.

Як зміцнити співпрацію консультантів та інноваторів 4.0

Отже, якщо підсумувати виступи та дискусії 25 червня, то ми бачимо, що всі три сторони – консультанти, комерційні учасники ринку та екосистемні координатори (до них відносяться асоціації та кластери) готові до співпраці. Цей рівень готовності вищий, ніж в 2017-18 оскільки підкріплений досвідом, в тому числі невдалих проєктів. Більшість з нас розуміє, що проблема не тільки у власному слабкому ресурсі (бізнес), чи «поганих» консультантах. Справа радше в тому, як ми разом взаємодіємо, які правила співпраці застосовуємо, як моніторимо процес та результати. Адже марно надіятись на те, що завтра кожна мала фірма буде мати виділений ресурс на фандрейзинг, як наївно надіятись й на «ідеальну» грантову заявку, яка дасть «гарантований результат».

Виконавча дирекція АППАУ пропонує наразі наступні покрокові зміни

1. Затвердження сторонами основних положень про нові правила взаємодії 3-х сторін. Документ попередньо вже обговорений в спільнотах й приймається в якості базового. Цією публікацією виносимо його на публічне обговорення.
2. Група консультантів бере на себе конкретні зобов’язання, й в липні ми побачимо
   1. Постійно оновлюваний перелік найбільш цікавих для І4.0 грантів
   2. Високотаргетовані комунікації – через випуск спец. дайждесту
   3. Персональні роз’яснення та просвітній контент
   4. Адаптовану пропозицію цінності для спільноти АППАУ (група FEI – див п.3).
3. В свою чергу, виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці членів асоціації, інноваторів Індустрії 4.0 та інших, близьких до нас учасників спільноти, які готові
   1. Виділяти окремий ресурс (хоча в часовому вимірі) на обробку заявок та співпрацю з консультантами
   2. Надавати регулярний зворотній зв’язок щодо власних процесів фандрейзингу та результатів подачі
   3. Регулярно приймати участь в опитуваннях та просвітніх заходах по фандрейзингу

Члени АППАУ, яка погоджуються взяти на себе такі зобов’язання, входять в спеціальну групу EIF (Export, Internationalization, Fundraising) до якої в повній мірі починають застосовуватись пропозиції п. 2.

4. Виконавча дирекція АППАУ, включно зі своїм ресурсом, відповідає за показник як «регулярний потік заявок», – завдання забезпечити до 10 заявок на квартал. Цей процесний показник є дуже важливим з точки зору кінцевого результату.
5. З осені, в процес підтримки включаться ще 2 екосистемні координатори – кластери ІАМ в Запоріжжі та Харкові. Роль та функції фандрейзингу мають бути одними з ключових в їх діяльності – це типова характеристика кластерів, згідно практик ЄС.
6. Ми також націлені на залучення українських цільових фондів – саме для підтримки промислових хайтек. Перемовини про це почнуться в 2-ій половині 2020 з рядом відповідних установ.

Важливо, щоб ми розуміли для чого все це робиться. АППАУ ставить спільну мету до 2023. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Ми хочемо вирощувати національних чемпіонів Індустрії 4.0 в кожному з цільових сегментів, й відповідно забезпечити їх успішний ріст в інноваціях, експорті та інтернаціоналізації шляхом залучення фондів в розмірі не менше 5 млн євро.[/perfectpullquote]

Зібрання потенційних учасників групи EIF відбудеться в понеділок 6 липня о 17-00, запрошуємо членів АППАУ.

Webinar 10^th of Jule, 11:00 to 13:00

Експорт та інтернаціоналізація залишаються ключовими напрямами стратегічного розвитку АППАУ та української Індустрії 4.0. Впродовж останніх місяців, в АППАУ та на платформі Industry4Ukraine ми неодноразово порушували питання в цій сфері. Але все-ж, це був «внутрішній погляд» – тобто, спікерами виступали українські експерти. Зараз прийшов час побачити себе очима наших партнерів з закордону.

Ці погляди представлять

• Янік Фурастьє, СЕО CodEUrope SAS, який є партнером АППАУ в кількох проектах
• Ксенія Дружченко, економічний відділ Посольства України у Франції
• Дмитро Кушнір, член французько-української торгової палати в Києві.

Разом ми будемо дискутувати різні аспекти експорту та інтернаціоналізації українських промислових та хайтек секторів.

В програмі

11:00 Вступ – презентація учасників та теми вебінару (Олександр Юрчак, ген директор АППАУ)

11:15 Можливості співпраці на французькому ринку через посольство України у Франції (Ксенія Дружченко, доповідь українською мовою)

11: 40 “Експорт vs Інтернаціоналізація в ЄС – як два різні бізнес-підходи (Yannick Fourastier, CodEUrope, доповідь англійською мовою)

• Перелік опцій для розвитку бізнесу закордоном
• Експорт vs Інтернаціоналізація : що це означає та в чому різниця з експортом
• Розуміння роботи в ЄС: структуровані ринки з чисельними регуляторними політиками та вимогами до співпраці
• Як соціалізуватись в ланцюгах доданої вартості
• Про екосистеми та сталий розвиток в ЄС (аспекти співпраці, довгострокове мислення та партнерство, м’які навички, соціальна поведінка, ризики попадання в “чорні списки»)

12:15  Можливості співпраці через французько-українську торгову палату. Культурні відмінності роботи на французькому ринку (Дмитро Кушнір, доповідь українською мовою)

12:45 – Сесія питань та відповідей

———————

Export and internationalization remain as key directions in the strategic development of APPAU and Ukrainian Industry 4.0. In APPAU and Industry4Ukraine we have touched those questions several times during May and June. But it was rather ‘internal look’. i.e. speakers were mainly Ukrainian experts. Now, it is time to form ‘external view’, how the topics are seen from abroad, be our foreign partners.

Yannick Fourastier, CEO of CodEUrope SAS, APPAU’s partner in several project, together with Ksenia Druzhchenko, 2^nd Secretary, Economic Section of the Embassy of Ukraine in France, and Dmytro Kushnir, member of French-Ukrainian Chamber of Commerce, will discuss main topics of export and internationalization for Ukrainian industrial and hi-tech sectors.

11:00 Introduction: about themes of the webinar / presentation of speakers  (Alexandre Yurchak, general director of APPAU)

11:15  Opportunities to market entry and collaboration with the Embassy of Ukraine in France (Ksenia Druzhchenko)

11:40   Export vs Internationalization with EU : two very different business objects  (Yannick Fourastier, CodEUrope)

• Options for going abroad to develop business
• Exporting : what does it means and for what Wealth generation
• Internationalizing : idem
• Understanding EU : a structured market with an industry rather co-policed with EU
• How to socialize into the value chains?
• About “ecosystems” and “sustainability” in EU(apects of collaborations, minding long term partnership, social behaviours and soft skills, the blacklist risk)

12:15  Opportunities to market entry and collaboration with the French-Ukrainian Chamber of Commerce (Dmytro Kushnir)

12:45 – Open discussion and Q&A

The webinar language is English & Ukrainian, the event is free, the attendees need just a registration

Міфи – як певний набір парадигм мислення, – не завжди є шкідливими чи такими, що носять негативний характер. Але в більшості тем бізнесу, розвінчування міфів  як застарілих парадигм, слугує пошуку більш прогресивних шляхів розвитку. Не будемо й ми відходити від цього стилю. В цій статті я надам 7 розповсюджених міфів навколо експорту в промислових хайтек. Основою для них служить, в першу чергу, мій  20-річний досвід роботи в зарубіжних та українських компаніях промислових хайтек, але також спостереження та спільна робота по виходу на експорт в спільнотах B2B Ukraine (активна до 2017 р), й сьогодні в АППАУ та русі Індустрії 4.0.

Міф №1 – «чарівна кнопка» існує

Більшість представників малого та середнього бізнесу, які тільки планують виходити на експорт, попри протилежні заяви, все-ще вірить в існування «чарівної кнопки». Немає значення яка вона – Експортно-кредитне агентство, чи 1 крута виставка, чи грантовий проект, чи спеціалізований консультант тощо – керівники під-свідомо вірять, що використання цього інструменту чи послуги, зніме з них їх відповідальність за успіх, й на цей раз «все вийде». Інакше важко пояснити, чому керівники приділяють так мало уваги базовим речам, які найбільше залежать від них самих. Хоча б створити пристойний веб-сайт англійською мовою, де буде ясно й чітко сформульована пропозиція цінності. На недавному вебінарі 10 липня, представник Посольства України у Франції Ксенія Дружченко, говорила про зовсім базові речі – як відсутність корпоративного емейлу та сайтів англійською . Й про те, що таких промисловців в нас й досі – більшість. Як кажуть в таких випадках, – «йшов 2020-ий рік…»

Що потрібно змінювати в цій сфері: прогресивним спільнотам потрібно постійно й наполегливо повторювати МСП, що головна причина слабкої експортної готовності чи результатів експорту в самих фірмах. Й не існує ніякої «чарівної кнопки» – мова про системний, організований порядок дій впродовж років, й куди потрібно інвестувати власний час, власні людські ресурси та фінанси.

Міф №2 – в Україні немає підтримки експорту від держави

Більшість представників бізнесу, зокрема, й чимало членів нашої асоціації заявляють подібні речі по 2-м причинам – або не знають, або не вірять. Насправді, в Україні існує кілька усталених каналів державної або колективної підтримки експортерів. Це Рада експортерів при МЗС, економічні відділи консульств та посольств, Офіс просування експорту, мережа представників ТПП України тощо. Наприклад, в 2017 наша виконавча дирекція АППАУ досить успішно співпрацювала з консульством в Берліні при підготовці спільного заходу, подібний успішний досвід мав наш член асоціації 482.Solutions в промоції на ринку Сінгапуру, є чимало інших прикладів. Послугами ЕРО (офісу просування експорту) також вже користувались кілька наших членів, й це тільки те, що сплило на в останній час на кількох публічних заходах.

Що потрібно змінювати: нам потрібно розуміти справжню проблему в цій сфері. Мова не про відсутність послуг чи підтримки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мова про їх адаптацію та рівень якості для промислових хайтек.[/perfectpullquote]
Бо коли ЕРО чи інша установа каже про існування послуги як маркетингові дослідження, всім нашим учасникам цікаво й важливо розуміти деталі – хто надає цю послугу, як виглядає типова структура дослідження, які були успішні кейси – й саме в сегментах складних та промислових ринків, як та ж промислова автоматизація чи ІТ. Тому саме такі речі потрібно проясняти та покращувати шляхом відповідних запитів, тестування, але також наданням власного фідбеку. На вебінарах 7 та 10 липня представники державних структур в один голос нарікали, що бізнес надає дуже слабкий зворотній зв’язок як щодо своїх потреб, але також і щодо використання тих чи інших послуг.

Міф №3 –  «якось, помалу, самі ….»

Це міф базується на вірі керівників в самодостатність та спроможність фірм з промислових хайтек конкурувати на світових ринках. Звісно не всі промислові хайтек однакові. Різноманітні хххх-будівники (авіа-, судно, машино…) давно в це не вірять. Будь-який запуск у виробництво технології понад 100 тис доларів потребує оборотних коштів. Й одна справа витягувати їх з власної кишені, й зовсім інша – користуватись послугами експортно-кредитних банків та агентств, як це роблять всі наші світові конкуренти. В Україні, на жаль, й досі ЕКА не запущено на повну силу. Хоча прогрес є і значний.

Але є ще чимало інших секторів, особливо, пов’язаних з розробкою софта, чи наприклад, проектування, які не вірять ні в які колективні, чи державні методи сприяння експорту. «Якось, мало-помалу, самі…». Дійсно, ми можемо говорити про окремі, успішні приклади, наприклад гарним кейсом є Discovery Drilling Equipment, які дійсно створили успішний експортний кейс «не завдяки, а всупереч». Але говорити так про цілі галузі и сектори – абсурдно, оскільки повністю протирічить реаліям. Наприклад, спробуйте знайти дані про якийсь успіх виробників нафтогазового обладнання в цілому, тобто, всієї цієї галузі. Всі українські промислові хайтек мали стійку тенденцію падіння в останні 5-10 років. Причин багато, але на поверхні – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відсутність цілісних та ефективних галузевих стратегій розвитку, в тому числі й експорту промислових хайтек, і які б підтримувались державою.[/perfectpullquote]

Що потрібно змінювати: подібні стратегії потрібно створювати разом. Я добре пам’ятаю 2018 рік, коли ЕРО запустив кілька груп по виробленню таких стратегій, зокрема, й в машинобудуванні та інжинірингу. Цих стратегій й досі немає, і цьому є кілька причин. Одна з головних – повне ігнорування подібних розробок з боку провідних підприємств, галузевих лідерів, але також відповідних бізнес-асоціацій, яких в Україні чимало.

Сьогодні керівники мають ясно усвідомлювати, що уряд (держава) були і залишаються дуже слабкими. Це – не критика. Це просто констатація факту. Тому, якщо в цій сфері не буде справжньої співпраці, практика «не завдяки, а всупереч» й далі залишатиметься головною «стратегією» успіху українських експортерів. Й звісно, це буде стосуватись зовсім небагатьох фірм.

Міф №4 – якщо це про складні В2В, то головне – це «виставки та зустрічі»

Цей міф апелює до останнього опитування, де ці 2 тактики експортного маркетингу значно випереджають інші. Моя персональна позиція базується на власному досвіді участі та організації різних виставок, включно з організацією українського роуд-шоу в 2011-12 в державному інвест. агентстві. На теми домінанти В2В-івентів та як їх ефективно проводити, колись була написана навіть відповідна біла книга. Якщо коротко, то фокусування виключно на виставках є неефективним методом завоювання міжнародних ринків. Потрібно говорити про цільові кампанії, де виставка може бути центральним елементом чи тактикою, але навколо є ще десяток супровідних.

Що потрібно змінювати: пояснимо на прикладі  Ганноверської виставки. Хоча вона й не відбулась, план підготовки до неї, але також проблеми які при цьому виникли є  класикою В2В та експортного маркетингу. В план було закладено чимало інших інструментів та  тактик маркетингу. В першу чергу, це новий колективний веб-сайт англійською для промоції всієї української Індустрії 4.0. Але також передбачались аудит-та покращення всіх онлайн інструментів учасників українського стенду. Лідогенерація в цифровому просторі мала забезпечуватись через ці засоби, включно з піар- та рекламою ще до виставки. Близько 5 цифрових інструментів були також включені в бюджет, саме як «лідогенеруючі» в рамках виставки. Не менша увага приділялась методам «що презентувати». Позиціонування кожного учасника й всієї делегації, з наступними піар- та маркетинговими заходами, мали не менш важливе значення. Всього в плані 3-хмісячної цільової кампанії ми нараховуємо близько 10 різних тактик маркетингу. Якщо цього не робити, – виставка навряд чи відіб’є інвестиції в неї.

На мою думку, роль правильного міксу офлайн-онлайн тактик, й з переважним зміщенням в онлайн через загрози пандемії коронавірусу тільки зростатиме. Це вже дуже інтенсивно й давно відбувається в В2С сегментах. Чому В2В має бути винятком?  Просто подивіться на кількість онлайн конференцій навколо. Тому, коли учасники нашого опитування знову ставлять виключно на виставки та торгові місії, щось мені говорить, що ця парадигма дуже стійка. Але навряд чи ефективна. Й до певної мірі, вона пов’язана з міфом №1 про «чарівну кнопку»  – адже ефективних комунікацій про пропозицію цінності ми бачимо дуже мало навіть у внутрішніх комунікаціях. Що вже говорити про зовнішні…

Міф №5 – головні конкурентні переваги українського інжинірингу – це ціна та-або інновації

ІТ-сектор та стартапівський рух нав’язує громадськості публічний дискурс про нібито виключні інноваційні продукти та рішення українського хайтек. Але вони чомусь забувають вказувати на відповідні рейтинги чи приклади продуктів, що мають світове визнання. В сфері промислових хайтек, справжніх проривних інновацій тим менше, оскільки інвестиції в інноваційні процеси та інноваційні екосистеми тут мали б бути на порядок більші. А їх немає. То звідки взятись інноваціям? Антон Кротюк, директор TerraWatt Group добре розвіяв цей міф на останньому форумі Next Normality & Industry 4.0. Як не дивно, те саме стосується й ціни- рішення українського інжинірингу часто дорожчі через слабку продуктивність, використання старих підходів та-чи стандартів.

Що потрібно змінювати: на даному етапі ми виробляємо інше позиціонування. Яке базується на реальних, а не надуманих конкурентних перевагах. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Такими відносними перевагами можуть бути краща технічна експертиза, кращий сервіс, відносні інновації (радше як готовність братись за завдання будь-якої складності) та високий рівень креативності українських інженерів.[/perfectpullquote]

Все разом, в результаті це може давати  висококастемізовані, якісні рішення чи продукти в певних нішах та сегментах ринку. Однак для того, щоб затвердити це позиціонування в широких межах, українські компанії мають так само масово вирівнятись з поляками, словаками чи прибалтами – а) в знанні мови, б) в відповідності європейським стандартам, с) в загальній культурі ведення бізнесу.

Міф №6 – окремий бізнес може залишатись виключно в ролі споживача

У відносинах бізнес – держава, помітна явно споживацька позиція бізнесу – «або ви нам даєте якісь якісні інструменти, або «ну вас» – ми самі…».  Й оскільки процес становлення якісних та сильних державних інституцій йде повільно, чимало бізнесів зневірюється. Ця позиція, ця віра в те, що окремий бізнес може залишатись сам по собі, а хтось має виробити і національні політики, і змінити імідж держави, і розробити якісні інструменти тощо – глибоко хибна. Як приклад експортного прориву, можна привести Українську асоціацію меблевиків (УАМ). Більше 200 компаній об’єднані сьогодні в цій асоціації, вони мають щорічне зростання на 16%, й експорт в загальному обсягу перевищує 50%! УАМ створила й продовжує розвивати ряд спільних інструментів вирішення галузевих проблем – як навчання персоналу, експортна діяльність, розвиток кластерів.

Що потрібно змінювати: чисельні наші інженерні групи – від машинобудівників, й до проектувальників, розробників промислового софта чи продуктів,  мають задуматись над майбутнім свої секторів. Без дієвого об’єднання та спільного вирішення галузевих проблем, не може бути ніякого ефективного експорту. АППАУ радо приймає нових членів в свою асоціацію, хоча звісно, ми не єдині. Але разом з іншими дієвими асоціаціями ми маємо також спільну платформу яка служить інтересам всіх промислових хайтек – це Industry4Ukraine.

Міф №7 – головна модель виходу на експорт для МСП – це експорт товарів через агентів та дистрибуторську мережу

Ця стійка парадигма відповідає експортній «класиці» по входу на ринки, описаного у всіх підручниках. Дійсно, по мірі заглиблення на новий ринок й росту продажів, традиційно компанії проходять етапи як – 1) перші прямі продажі, 2) розширення через 1-го партнера чи агента, 2) створення мережі агентів чи дистрибуторів, 3) відкриття представництва, 4)  відкриття своєї філії – зростання прямих продажів, 5) створення спільних підприємств, локалізація. Але цей класичний шлях займає довгі роки. Хайтек на те й хайтек, що розривати шаблони.

Що потрібно змінювати: потрібно швидше інтернаціоналізуватись! В світі все більше альтернативних шляхів створення нових бізнесів. Наприклад, коли ви маєте якісні продукти, але які не визнаються на заході – шлях 1)-5) буде надто довгим й не факт, що успішним – адже, динаміка в хайтек зашкалює. Як ви будете справлятись з тим же викликом інновацій? Коли ж ви залучаєте в спільний стартап західних партнерів з репутацією й відповідні інвестиції, шлях до ринку та ріст інноваційності прискорюється в рази. Так – прийдеться ділитись значно більше. Але ж і ставки значно більші, й розкрутка значно швидша. В нашій сфері діяльності промислових ІТ, цим шляхом йде наприклад, російська ZYFRA (цифра), яка спеціалізується в сфері предиктивної діагностики та обслуговування. Подібні методи в Україні виявлені в Discovery Drilling Equipment (машинобудування), де в борді є кілька іноземців. Але в чому й суть питання – подібних прикладів вкрай мало в промислових хайтек.  Є ще також зовсім окрема тема інтеграції в глобальні ланцюги – про це недавно був цілий дайджест Аналітичного центру Industry4Ukraine.

Доповнюйте ці рефлексії своїми думками, рекомендаціями та пропозиціями – дайджест №7, який виходить на цьому тижні, буде присвячений якраз темі інструментів експорту.

Й запрошуємо бажаючих на стратегічну сесію по темі експорту Індустрії 4.0 22 липня.

 

Ген. Директор АППАУ Юрчак Олександр.

Нова програма АППАУ EIF (Export, Internationalization, Fundraising) є трьохстороннім форматом співпраці групи консультантів та агенцій, екосистемних посередників та цільової групи експортерів, інноваторів Індустрії 4.0. Мета – значно покращити показники експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу й в перспективі сформувати імідж та позиції вказаної групи як Національних чемпіонів Індустрії 4.0. Цим анонсом ми надаємо короткий опис програми.

Передумови

В 2016 році АППАУ вже мала готову пропозицію експортної програми – EXPOREC. Але на неї ніколи не було фінансування – розгортання цілого пакету послуг, як дослідження ринків, торгові місії закордоном ніяк не можуть покриватись членськими внесками. Виконавча дирекція 3 роки шукала донорську чи державну підтримку цієї програми. Нарешті, в 2019 ми виграли грант USAID на участь в міжнародній виставці Hannover Messe. З урахуванням суми контракту в майже 100 тис доларів, ряд заходів був спрямований на суттєве покращення позицій та конкурентоспроможності членів української делегації, а також розкрутку та представлення всього національного руху Індустрії 4.0. Зокрема, в бюджет проекту входила також розробка міжнародного позиціонування для окремих секторів промислових хайтек.

На жаль, коронавірус завадив здійсненню цих планів – виставка була відмінена, контракт анульований, й установа, що представляє фонд USAID ніяк не відреагувала на прохання АППАУ продовжити контракт в діджитал форматі. Невідомо також чи буде перенесений контракт на 2021 – всі партнери, включно з Офісом просування експорту, зберігають мовчання.

Все-ж, певний прогрес впродовж цього періоду відбувся – АППАУ зробила новий сайт Індустрії 4.0, ми маємо певний доробок до власної стратегії експорту Індустрії 4.0  й також ми значно поліпшили відносини з певним колом експортерів – як тими що були в делегації на HMI-2020, так і кандидатами в цю програму.

Але по великому рахунку, ми знову опинились сам на сам з проблемою експорту та інтернаціоналізації. Адже навіть вказані напрацювання швидко згаснуть, якщо їх не вивести на належний рівень й не продовжити розгортання програми. Між тим, проблеми в цьому напрямі загострюються не тільки для членів АППАУ, а для всіх промислових хайтек. Адже в зв’язку з глобальною економічною кризою, й падінням ринків всередині країни, загальним падінням українського експорту, очевидно, що нові труднощі виникають по всім фронтам. Наші члени  експортери підтверджують, що ряд нових експортних контрактів був заморожений або відмінений. Вони також кажуть про зміну середовища в цілому, в певних випадках вже відчувається хвиля протекціонізму, яка захоплює країни розвинутого світу.

Підготовка й пропозиція цінності

З кінця травня 2020 АППАУ проводить цілий ряд заходів для прояснення поточних позицій та перезавантаження програми. Це і ряд випусків Аналітичного центру Industry4Ukraine по темі кластерів та інтеграції в глобальні ланцюги (й зараз виходить по експорту), окремий день на тему експорту на форумі Next Normality & Industry 4.0, окремий онлайн воркшоп з консультантами по темі фандрейзингу, індивідуальні перемовини з рядом фірм та консультантів, 2 вебінари по експорту тощо.

В результаті на світ появляється програма EIF – цільова програма експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу для виділеної групи компаній, членів АППАУ, які готові брати на себе певні зобов’язання.

Повний формат трьохсторонньої угоди прописаний у відповідному документі, який спільно погоджений зі всіма 3-ма сторонами. Наявність теми «фандрейзингу» в цьому напряму обумовлена двома причинами

• Власне, природа слабких результатів по фандрейзингу та сама, що й в експорті чи інтернаціоаналізації – це недостатні навички, підготовка та ресурси фірм в цій темі. Й тому подібним є рішення – залучення кваліфікованого консалтингового ресурсу.
• Водночас, фандрейзинг є сам по собі інструментом інтернаціоналізації. Приймаючи участь в проєктах як Horizon 2020, учасники починають значно краще розуміти природу та витоки вимог європейських ринків, орієнтуватись в інноваційному просторі, й також – у випадку виграшу, – отримувати кошти на відповідний розвиток в інноваціях та інтернаціоналізації. Найбільш яскравим прикладом тут є iSolutions, провідний інтегратор та розробник по кібер-безпеці, який завдяки подобній участі вже впевнено виходить на ринки ЄС та США. Отже, мова про те, що повторити успіх цієї компанії – але більш оптимізовано, масово та масштабовано.

Пропозиція цінності 2-х груп – виділеної групи консультантів та екосистемних посередників (до ВД АППАУ восени приєднаються нові керівні структури та ресурси кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові),  – для третьої сторони, експортерів АППАУ включає:

1. Ведення єдиної таблиці грантових проєктів, найбільш відповідним очікуванням групи EIF.
2. Високотаргетовані комунікації з налаштованим під конкретну фірму цільовим контентом, який найкраще відповідає профілю та очікуванням цієї фірми. Крім моніторингу та нагадувань щодо актуальних проєктів по фандрейзингу, тут також буде інформація по експортним заходам та інструментам, просвітня інформація, яка деталізує цільові проекти тощо.
3. Пакети безкоштовних консультаційних послуг по напрямам EIF.
4. Пакет платних послуг, як написання грантових заявок, але з оптовою знижкою.
5. Регулярну подачу якісних лідів та просування в рамках вже виробленого пакету експортної підтримки, зокрема через сайт land4developers.

В свою чергу учасники групи EIF несуть зобов’язання по виділенню окремого людського ресурсу, регулярній та спільній підготовці заявок, й регулярному замовленні послуг консультантів. Виконавча дирекція АППАУ несе зобов’язання по налагодженню якісного процесу взаємодії, його моніторингу та комунікаціям сторін.

В даний момент попередню згоду на участь в групі дали найсильніші експортери АППАУ, вони ж лідери Індустрії 4.0 по своїм сегментам. Це – IT–Enterprise, SoftElegance та ВГ «Техінсервіс» (м. Київ), Інфоком Лтд (м. Запоріжжя), «С-інжиніринг» та 482/Solutions (м. Одеса), Smartico (м. Дніпропетровськ), RWA (м. Харків). Триває процес кваліфікації консультантів.

Програма є відкритою для входження нових учасників, а також для цільової вендорської підтримки. Міжнародні вендори, безперечно, мають свої канали та пропозиції підтримки інтеграторів та розробників на міжнародній арені.

План дій до кінця 2020

Визначений порядок дій включає

1. Підписання Меморандумів про взаєморозуміння та співпрацю між виконавчою дирекцією АППАУ та кожним з представників 2х інших груп. Таким чином, ми фіксуємо зобов’язання кожної сторони.
2. Процес кваліфікації консультантів. Кожен консультант чи агенція має чітко визначити власну роль в процесі надання послуг (наразі чітко проглядаються 4 ролі – технологічний та інформаційний брокеридж, й окремо – консультування по експорту й фандрейзингу) й також обсяг робіт-функцій, які надаються на безкоштовній основі. Попередній перелік – тут.
3. Запуск та доведення до належного рівня 3=х базових інструментів комунікацій (по-суті, це і є продукти, які безкоштовно надають для групи EIF)
   1. База даних донорських проєктів, орієнтованих саме на Індустрію 4.0
   2. База контенту профільованого під ту чи іншу фірму
   3. Регулярні е-дайджести

Ця пропозиція є ексклюзивною й надається тільки для учасників групи EIF.

4. Вироблення індивідуальних планів розвитку бізнесу в напрямах EIF для кожного з учасників групи EIF. Цей план має включати вироблення чітких положень щодо позиціонування та пропозиції цінності фірм на міжнародних ринках. Зазвичай, це є слабким місцем наших експортерів й що стримує надання консалтингових послуг в фандрейзингу чи експорті. Відповідальність за цей план бере на себе ВД АППАУ.
5. Вироблення колективних форматів дій. Зокрема, першою акцією заплановано проведення стратегічної сесії по експортній стратегії Індустрії 4.0 на 22 липня.

Виконання цього плану дій – це наступний рівень формату #ДієвеПартнерство, який спільнота АППАУ успішно використовує впродовж 3 років. Адже в даному випадку мова йде про колективну дисципліну та співпрацю відразу 3-х груп партнерів, й де кожна сторона так само колективно відпрацьовує свій формат конкретних дій. Доречно тут нагадати одне з наших улюблених визначень Індустрії 4.0 – «Індустрія 4.0 – це не стільки про штучний інтелект чи ІоТ. Ці речі існували задовго до 2013-14 років й не вони є суттю змін, що відбуваються у світі. Кардинальні зміни, що несе Індустрія 4.0 стосуються значного покращення спроможності організацій реагувати на зміни в мінливому світі. Шлях до цього покращення  проходить через об’єднання різних секторів, інший рівень взаємодії та вироблення нових цінностей в колективній співпраці.»

Й, все-ж, торкаючись окремих технологічних аспектів 4.0, а саме важливості даних, вкажемо, що запропонований формат дій, напряму їх стосується. Релевантна та актуальна інформація, подана «саме тому, кому це треба, саме тоді, коли це потрібно й з підтримкою, яка потрібна – саме для цієї фірми» – є ключовим фактором успіху в цій програмі.

Виконавча дирекція АППАУ бажає всім партнерам успіху. Не зважаючи на всі труднощі в експортному напрямі, ми віримо в наш колективний потенціал та спроможності – разом зможемо!

 

Питання в заголовку супер-важливе з урахуванням поточного моменту чергових «бурхливих змін» та глибокої кризи в яку падає зараз країна. В свою чергу воно ділиться на два під-питання – що вже є і що має бути. Я не претендую тут на глибоку аналітику чи повне розуміння порядку денного всіх спільнот – їх багато, але пропоную відрефлексувати на те, що ми всі бачимо в зовнішній площині в областях близьких до Індустрії 4.0. Мета – виробити цей спільну аженду; – те що її немає, більш ніж очевидно.

Що вже є в ажендах?

Маючи на увазі аженду (порядок денний), ми беремо до уваги той факт, що цифрові спільноти є дуже розрізненими. Як ми неодноразово наголошували раніше, в Україні немає єдиного центру консолідації та вироблення спільної аженди. Спроба консолідації 2016 року, коли High Tech Office Ukraine створив єдину Digital Agenda Ukraine закінчилась влітку 2019 коли нове Міністерство цифрової трансформації почало все з нуля й по своїм лекалам. Відповідно, що ми маємо зараз, куди направлений курс спільнот

1. Мінцифри як і весь уряд намагається адаптуватись до умов пандемії COVID-19. Запущені 2 грантові конкурси на кращі інновації, є попередній перелік переможців. Водночас, сказати що ці новації дуже релевантними поточному моменту язик не повертається. На найбільш гострі питання – як стан медичної системи, або прогноз розвитку пандемії в країні – відповідей тут немає. Також незрозуміло навіщо в одному міністерстві запускати 2 дуже подібні конкурси.
2. Реакція діджитал спільнот млява. Принаймі в публічній площині, і якщо заходити на сайти головних акторів, ми не побачимо якихось ясних закликів чи програм дій. Звісно, ініціативи є – зокрема, варто вказати на ініціативу #IT_fights_COVID19 яка очевидно ініційована SoftServe й включена в програму IT-Ukraine. Водночас, «збір коштів» домінує в цій програмі, тоді як ми говоримо тут радше про справжню “цифрову реакцію” – програмні рішення, продукти та #Tech- ініціативи. Більше детально про стан цифрових спільнот та інновацій дивіться в нашому дайджесті №2 Аналітичного центру Industry4Ukraine.
3. Курс АППАУ та Індустрії 4.0 дам, як приклад, далі. Скажу, що спроби зорганізуватись та виробити свій порядок денний в нас є, але нам так само бракує спільного розуміння – «що відбувається, що потрібно, які пріоритети».

Прямий наслідок цього стану – цифрові спільноти дезорієнтовані та розкоординовані. Власне, так і було раніше. Але зараз це питання є дуже критичним. Оскільки мова про мобілізацію на всіх рівнях – державному, промисловому, цифровому, регіональному, тощо. Цифрові спільноти мають величезний потенціал допомоги та впливу для боротьби з епідемією COVID-19. Але видається на те, що ККД цього потенціалу наразі є дуже низьким. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Більшість акторів ринку просто не розуміють, що вони мають робити й куди бігти в умовах кризи медичної, економічної та інших, – і які тільки поглиблюються.[/perfectpullquote]

Що має бути в аженді?

Відповіді на це питання досить очевидні, особливо для тих, хто мислить стратегічно.

1. Чітка фіксація пріоритетів «цифри» в прямій відповідності до загальносвітових й загальноукраїнських пріоритетів боротьби з COVID-19. Зокрема, мова про те, як «цифра» може допомагати в реалізації найбільш ефективних засобів боротьби як
   1. Ефективне масове тестування
   2. Ефективне простежування інфікованих громадян
   3. Ефективна ізоляція
   4. Ефективний карантин
   5. Ефективне лікування – зокрема, задоволення потреб сегменту #MedTech (виробництво критичного медичного обладнання)

Ці пріоритети ми відобразили в дайджесті №1. Слово «ефективний» має означати – «без цифри – це неможливо!». Відповідно рішення цифрових спільнот мали б бути орієнтованими на ці пріоритети. Якщо ви подивитесь як діють наші європейські колеги – це те саме.

2. Велика проблема України в тому, що ці пріоритети не зафіксовані на державному рівні й немає керування ними. Отже, як можуть цифрові спільноти керуватись тим, чого не існує на загальнонаціональному рівні? Очевидно, правильна поведінка в цьому – тільки в обєднанні й додаванні свого голосу, своїх зусиль (перш за все області PR & GR), для того щоб ці пріоритети були зафіксовані й розгорнуті у відповідні програми – й з обовязковою присутністю «цифри» у відповідних програмах. Прикрим виглядає той факт, що маючи супер-потужний потенціал data scientist ми й досі не можемо спрогнозувати головні речі щодо еволюції епідемії COVID-19 у власній країні, – наприклад, щодо піку захворювань та його тривалості.  А між тим, це є ключова умова для більшості економічних та інших програм дій.
3. Негайна актуалізація власних рішень та програм дій у відповідності до двох вищевказаних пп – їх висування на 1-ий план в своїй публічній діяльності та ажендах. Приведу власний приклад реакції спільноти Industry 4.0. Що ми вже зробили й продовжуємо
   1. Як спільнота промислових хайтек приєднались до руху #BreatheUkraine, який швидко формується на наших очах в новий кластер #MedTech (виробництво сучасного медичного обладнання).
   2. В рамках вже цієх спільноти ми залучили наші кращі ресурси. Зараз в #BreatheUkraine перші заяви, конкретний бізнес- план ALIZE, координація дій в технічних рішеннях тощо генеруються завдяки залученим ресурсам нашої спільноти. Ми також виробили перше звертання до уряду та адміністрації президента – листи пішли.
   3. Ми також звернулись до Коаліції цифрової трансформації (High Tech Oiffice Ukraine) з проханням взяти на себе координацію всіх цифрових спільнот. Адже очевидно, що точок перетину Індустрії 4.0 з іншими багато. Але ми просто не розуміємо всього стану речей – зокрема в області eHealth ми не бачимо загальної картини та напрацювань.
   4. Ми створили власний під-комітет в АППАУ (Індустрії 4.0), дії якого зараз спрямовані на кілька пріоритетів – розуміння та допомогу медичній системі в області ВІ та аналітики даних, перевід виробництв на цифрові платформи, створення (або розширення існуючих) платформ логістики та закупівель для нових потреб мед. системи, створення повного каталогу рішень (лендскейпу) MedTech & eHealth
   5. Для публічного відображення всього цього АППАУ спонсорує вихід регулярного дайджесту на платформі #Indsutry4Ukraine. Він стає все більш тематичним – 3-ій випуск фокусується на стані медичного обладнання.

Це тільки короткий перелік дій – насправді їх багато більше. Тепер уявіть собі що всі цифрові спільноти діють подібним чином, в унісон та скоодиновано. Можете уявити спільний ефект? Я думаю, точніше глибоко переконаний, що він був би величезним. Й коли ми 5 років підряд повторюємо в Digital Agenda Ukraine, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ІТ – це не «вещь в себе» – а драйвер та каталізатор розвитку економіки країни (цієї країни – а не інших)[/perfectpullquote],

то зараз це тим більш очевидно. Як очевидно, що цифра може грати роль потужного запобіжного та навіть, головного засобу протидії пандемії в окремих аспектах. Саме хайтек спільноти можуть задати вектор, ритм та правильні пріоритети розвитку в часи пандемії. Чому? – та просто тому, що вони є більш гнучкими, швидкими, краще організованими та краще відчувають “глобальний пульс” світового розвитку, ніж будь-які інші професійні спільноти. А ще тому, що “цифра” все частіше стає не просто “допоміжним засобом”, а ключом до інновацій та ефективних рішень.

 

Як консолідувати цифрові спільноти?

От ми підійшли до головного. Якщо консолідація потрібна, то як це зробити? Моя рефлексія з цього приводу базуєтсья на 2-х простих тезах

1. Спільноти мають поглибити рівень консолідації й відповідності до спільних пріоритетів – кожна в себе (приклад Індустрії 4.0 вище – просто приклад, інші вітаються).
2. Але разом – ми маємо створити спільний координаційний орган, штаб, який має координувати всі цифрові напрями. Зараз така спроба вже відбувається в рамках Коаліції цифрової трансформації. Створена єдина група в соц. мережі slack куди запрошуються лідери всіх спільнот, розпочались щотижневі наради, розробляються спільні точки дотику та плани дій.

Чим швидше ми зорганізуємось, тим більший буде ефект і для держави, і для наших співгромадян, і для членів наших спільнот. Коментарі, зустрічні пропозиції тощо, вітаються – пишіть на office@ht-office.org

Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ