Два вебінари – для експертів та для всієї спільноти Індустрії 4.0, які пройшли в першій половині травня, підсумували 1-ий рік роботи програми EIF. Які головні підсумки, уроки та з чим ми виходимо в наступний період? – наш звіт та пропозиції до всіх долучених колег.

Про програму EIF

Програма EIF (Export – Internationalization – Fundraising) була запущена АППАУ в травні 2021 з метою покращення показників української спільноти Індустрії 4.0 по вказаним 3-м компонентам, й шляхом першочергового запуску фандрейзингу. Фандрейзинг, як стратегія в розвитку інновацій, передбачав не тільки фінансування розробок, але й глибоке проникнення в пріоритети та напрями розвитку технологій Індустрії 4.0 в програмах ЄС. Й звідки один крок до інтернаціоналізації учасників нашої спільноти. Серед цих програм головний фокус робився на проекти I4MS / Horizon 2020, які на той час вже вступили в фазу каскадного фінансування колів, націлених на широке застосування нових розробок серед МСП, кінцевих користувачів. 

Отже, впродовж вказаного періоду АППАУ пропонувала експертам та розробникам низку заходів за наступними напрямами:

• Перевід всіх існуючих Центрів 4.0 на методики та правила функціонування європейської мережі DIH (Digital Innovation Hub).
• Мобілізація широкого кола технологічних експертів навколо відкритих колів I4MS, їх включення в просвіту та освіту ринку по вказаним колам.
• Створення для регулярного моніторингу проектів та виконання інших завдань програми EIF проектного офісу АППАУ.
• Створення онлайн платформи, де експерти могли б виконувати дії з метчмейкингу з розробниками та замовниками з промисловості.
• Долучення експертів до заходів I4MS, в першу чергу, в рамках програми EU4Digital.

Особливо, активно долучення експертів тривало в рамках проекту BOWI, який виграв DIH КПІ за підтримки АППАУ.

Головні підсумки 1-го року програми

За підсумками цього періоду наступні результати є важливими для розгляду:

1. Запуск проектного офісу АППАУ ознаменував перехід від режиму ad hoc (спонтанної та нерегулярної роботи з ринком) – до системних, регулярних дій по роботі в просвіті ринку, залучення експертів та МСП. 
2. Запуск DIH КПІ – показав, як має працювати справжній DIH (Центр 4.0) й де фокус значно змістився з грантів «для себе», на обслуговування МСП та просвіту ринку.
3. Запуск платформи метчмейкингу – це дуже важливий крок до «оцифрування» всіх процесів фандрейзингу, включно з такими у взаємодії експертів з МСП. З квітня, на платформі також всі відкриті коли, отже, відтепер – все прозоро, доступно, уніфіковано, набагато більш зрозуміло, в чому також важливою є роль української мови. 
4. Значно розширилась мережа європейських контактів, а АППАУ стала контактною точкою програми I4MS. Промоція проектів цієї програми вийшла за рамки Індустрії 4.0, й весною 2022 поширюється й на кластери Українського кластерного альянсу (УКА).
5. Позитивно та обнадійливо виглядають перші результати проекту BOWI:
   1. Сформована група МСП, які мають досвід подачі проектів на I4MS – це 35 компаній.
   2. Аналогічно, є група експертів, які спроможні обслуговувати МСП – 22 .
   3. Відпрацьований алгоритм співпраці експертів з МСП в груповому форматі.
   4. Виділена першу група експертів, які регулярно проводять просвітні акції.
   5. Розроблена та введена в дію система мотивації експертів.

Найголовніший результат – завдяки проекту BOWI, ми змінили відношення до проектів I4MS як експертів, так і ринку МСП. Від сприйняття «довго, складно, незрозуміло (= не для нас)» й завдяки отриманим знанням, новим навичкам, зараз відкриті коли сприймаються як – «це цікаво, перспективно й цілком нам по силам». Безумовно, зріс імідж АППАУ та DIH КПІ – ми довели ринку, що можемо бути надійним партнером в забезпеченні інноваційних розробок фінансовими ресурсами. При цьому є розуміння що 4 МСП, які отримують по 60 тис євро – це тільки початок довгої історії.

Натомість, 1-ий рік проявив численні зони рости, – деякі з них є старими, деякі проявились вперше:

• Експерти ЗВО, як головний ресурс та кандидати на статус «технологічних експертів» дуже важко включаються в процеси просвіти ринку. Фактично, тут змін не відбулось, адже запропонована четвірка лідерів просвіти (за виключенням Андрія Гнапа, і який не є представником системи ЗВО) – та сама, що й 5+ років тому. Іншими словами, повторити феномен Pupena_San, зафіксований АППАУ ще в 2016 році, викладачам та науковцям не вдається, що є певним оксимороном на фоні кількості дисертацій про «економіку знань», «екосистеми» та «нову епоху І4.0». Працівники цих закладів й далі демонструють майже повну неспроможність кооперуватись та робити системну просвіту ринку по технологіям Індустрії 4.0 й в тих форматах, які сприймає ринок.
• DIH КПІ – є кращим серед наявних Центрів експертизи І4.0, але він все ще не став зразковою структурою для ЗВО в сенсі наслідування та бенчмаркингу. Підтримка ректорату є радше формальною, й запропонована система мотивації та залучення широкого кола експертів, пропозиції щодо розвитку DIH йдуть більше від АППАУ, ніж зі стін КПІ. Аналогічно, ніяк не проявили себе в сфері фандрейзингу (для МСП) та просвіти ринку в цій сфері інші ЗВО. Відповідно, всі ЗВО, кандидати на Центри 4.0 та DIH все ще знаходяться в зоні ризику – адже бізнесу набагато простіше розвивати структури DIH поза межами системи ЗВО. Єдина причина, яка стримує АППАУ від подібних кроків – відсутність ресурсу та бюджету на подібні ініціативи, й також віра в те, що в ЗВО все ще є колективний, високий та нереалізований потенціал інновацій. Однак все це – припущення, якому багато-багато років. Тому, очевидно – якщо цей потенціал не проявиться в найближчі 2-3 роки, АППАУ піде по тому ж шляху, яким давно пішла українсько-литовська Civitta, –створення Центрів експертизи за допомогою бізнесу. Власне, в 2021 ЗВО мали ще один подібний сигнал про своє відставання – рішення «Метінвест» про створення власного університету в основі має дуже близькі причини.  
• Якщо 2 попередні зони є «старими болячками» нашої інноваційної екосистеми, яким вже багато років (й оскільки реформ в системі ЗВО все ще немає), то 1-ий рік програми EIF відкрив також відносно нову, але велику проблему – метчинг учасників ринку в онлайн відбувається дуже важко й до цього також потрібно прикладати значні зусилля. Сподівання на те, що учасникам EIF достатньо якісно заповнити профіль на онлайн платформі й далі включаться алгоритми метчингу виявились дуже наївними. Й досі на платформі є чимало експертів які мають незаповнені профілі. В цілому, це та сама проблема, яку ми бачимо на європейській платформі B2B match – не дивлячись на високу активність у реєстрації на платформі, кількість В2В зустрічей від українських учасників є низькою просто тому, що вони не хочуть або не вміють заповнювати свій профіль. Зайве говорити, що при такому стані речей, рівень участі українських експертів на спеціалізованій платформі I4MS funding.box є практично нульовим. Тобто, ця проблема комунікацій та розвитку через онлайн ресурси стосується вже не тільки ЗВО, але й ширше – слабких комунікаційних навичок технологічних експертів (брокерів) й дуже малої кількості інноваційних брокерів, які спеціалізуються в сфері І4.0.

Все-ж, й резюмуючи всі підсумки 1-го року програми EIF можна стверджувати, що позитивних зрушень в розвитку фандрейзингу та інтернаціоналізації в українській Індустрії 4.0 значно більше. Ми заклали потужний фундамент, фактично, певну систему в цій сфері діяльності, яка дасть подвоєння результатів вже цього сезону. АППАУ дякує всім залученим партнерам й також власним членам за підтримку цього стратегічного напрямку розвитку вітчизняної Індустрії 4.0.

Плани на 2022

В 2022 року АППАУ планує розвивати програму EIF за наступними напрямами.

1. Остаточне формування пулу експертів програми. Дії по селекції експертів мають завершитись до кінця червня. В травні АППАУ пропонує вибраним експертам, які погодились на статус технологічних брокерів підписання меморандуму, де сторони фіксують взаємні зобов’язання. Форсування розвитку в цьому напрямку зумовлене тим, що брак підтримки МСП та їх регулярної просвіти по відкритим колам є найбільшим й все ще невирішеним викликом у завдання налагодження регулярного потоку проектних заявок. 
   KPI цього напряму – не менше 20 експертів, які ведуть регулярну роботу по просвіті та підтримці відкритих колів (зараз – всього 4).

2. Максимальне долучення та використання можливостей онлайн платформ. АППАУ планує значно збільшити кількість взаємодій на власній платформі метчмейкингу й формувати там повноцінний функціонал управління знаннями, долучаючи при цьому на платформу учасників кластерного альянсу. Важливо при цьому знати, що доступ до платформи буде тільки в учасників кластерів УКА – таким чином, АППАУ стимулює приєднання МСП до бізнес-спільнот.
   KPI цього напряму – не менше 150 учасників від МСП, різних індустрій, учасників УКА.

3. Отримання фінансування на підтримку програми EIF. З 2016 року зусилля АППАУ на отримання будь-якої підтримки інноваційного розвитку Індустрії 4.0 не знаходять відгуку. Державні структури, а також донори взагалі «не бачать» цей напрям як пріоритетний для розвитку економіки країни. Відповідно, відсутність фінансування є головною перешкодою в інноваційному розвитку й частково пояснює, чому так довго та повільно ми рухаємось. Зараз програма EIF фінансується виключно коштом АППАУ й ми будемо раді долученню донорів до нашої підтримки. Грантова заявка, яка деталізує пп.1 -2 написана ще в 2021. Зокрема, вона акцентує на тому очевидному факті, що без початкового фінансування дуже важко стимулювати експертів ринку вкладати в просвіту та освіту МСП, в тому числі по відкритим колам ЄС. Зараз це відбувається радше на волонтерських засадах.
   KPI цього напряму – мінімально, 1 грант вартістю від 10 тис євро. 

4. За умови досягнення пп 1-3, ми легко виходимо на збільшення потоку заявок та покращення конверсій в лійці фандрейзингу. Це завдання стояло й в минулому сезоні, але вийти на кращі показники подачі нам перешкоджало саме відсутність достатньої кількості активних експертів.
   KPI цього напряму – мінімально, подача не менше 30 проектних заявок (всіх видів). 

5. Формування системної пропозиції від української екосистеми Індустрії 4.0 для європейських партнерів з виходом на конкретні домовленості. Війна може відкинути наш інноваційний розвиток на багато років назад й остаточно закріпити статус сировинної країни. Й натомість, як будь-яка велика криза вона може мобілізувати наші кращі ресурси й відкрити нові можливості. Безпрецедентно високий рівень підтримки від ЄС та світу – це, безперечно, велике вікно можливостей. І яке потрібно використовувати вже зараз. В попередньому періоді Україна практично ніяк не позиціонувалась на арені інноваційних екосистем Індустрії 4.0 ЄС. Ми практично нікому невідомі, в нас – мізерна кількість DIH, ми не приймали участь в інноваційних колах І4MS, яких з 2014 пройшло десятки на багато мільйонів євро. Що прикро – ми навіть не знаємо, хто в державі за все це відповідає. Наші численні спроби знайти хоч кого небудь від держ. органів як представника EU4Digital, й де ми брали активну участь були марними. Зараз прийшов час закрити цю лакуну, швидко скооперуватись з ЦОВВ й видати на Брюссель системні пропозиції по інноваційному розвитку та діджиталізації промислових МСП. АППАУ вже має низку пропозицій й веде перемовини з європейськими DIH щодо створення спеціальних програм та пропозицій для прискореного розвитку українських DIH, а також інших елементів інноваційних екосистем промислових хайтек. Й ми давно готові координувати та узгоджувати ці активності з відповідними міністерствами. Залишилось визначити з ким саме.

Тому запрошуємо й будемо раді співпраці.

Виконавча дирекція АППАУ.