Skip links

Фандрейзинг

Програма EIF

Програма АППАУ EIF (Export, Internationalization, Fundraising) є новим форматом співпраці проектного офісу АППАУ, групи технічних експертів та консультантів, кластерних координаторів та цільової групи експортерів, інноваторів Індустрії 4.0. Мета – значно покращити показники експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу й в перспективі сформувати імідж та позиції вказаної групи як Національних чемпіонів Індустрії 4.0. Цим анонсом ми надаємо короткий опис програми.

Передумови

В 2016 році АППАУ вже мала готову пропозицію експортної програми – EXPOREC. Але на неї ніколи не було фінансування – розгортання цілого пакету послуг, як дослідження ринків, торгові місії закордоном ніяк не можуть покриватись членськими внесками. Виконавча дирекція 3 роки шукала донорську чи державну підтримку цієї програми. Нарешті, в 2019 ми виграли грант USAID на участь в міжнародній виставці Hannover Messe. З урахуванням суми контракту в майже 100 тис доларів, ряд заходів був спрямований на суттєве покращення позицій та конкурентоспроможності членів української делегації, а також розкрутку та представлення всього національного руху Індустрії 4.0. Зокрема, в бюджет проекту входила також розробка міжнародного позиціонування для окремих секторів промислових хайтек.

На жаль, коронавірус завадив здійсненню цих планів – виставка була відмінена, контракт анульований, й установа, що представляє фонд USAID ніяк не відреагувала на прохання АППАУ продовжити контракт в діджитал форматі. Невідомо також чи буде перенесений контракт на 2021 – всі партнери, включно з Офісом просування експорту, зберігають мовчання.

Все-ж, певний прогрес впродовж цього періоду відбувся – АППАУ зробила новий сайт Індустрії 4.0, ми маємо певний доробок до власної стратегії експорту Індустрії 4.0  й також ми значно поліпшили відносини з певним колом експортерів – як тими що були в делегації на HMI-2020, так і кандидатами в цю програму.

Але по великому рахунку, ми знову опинились сам на сам з проблемою експорту та інтернаціоналізації. Адже навіть вказані напрацювання швидко згаснуть, якщо їх не вивести на належний рівень й не продовжити розгортання програми. Між тим, проблеми в цьому напрямі загострюються не тільки для членів АППАУ, а для всіх промислових хайтек. Адже в зв’язку з глобальною економічною кризою, й падінням ринків всередині країни, загальним падінням українського експорту, очевидно, що нові труднощі виникають по всім фронтам. Наші члени  експортери підтверджують, що ряд нових експортних контрактів був заморожений або відмінений. Вони також кажуть про зміну середовища в цілому, в певних випадках вже відчувається хвиля протекціонізму, яка захоплює країни розвинутого світу.

Підготовка й пропозиція цінності

З кінця травня 2020 АППАУ проводить цілий ряд заходів для прояснення поточних позицій та перезавантаження програми. Це і ряд випусків Аналітичного центру Industry4Ukraine по темі кластерів та інтеграції в глобальні ланцюги (й зараз виходить по експорту), окремий день на тему експорту на форумі Next Normality & Industry 4.0, окремий онлайн воркшоп з консультантами по темі фандрейзингу, індивідуальні перемовини з рядом фірм та консультантів, 2 вебінари по експорту тощо.

В результаті на світ появляється програма EIF – цільова програма експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу для виділеної групи компаній, членів АППАУ, які готові брати на себе певні зобов’язання.

Наявність теми «фандрейзингу» в цьому напряму обумовлена двома причинами

  • Власне, природа слабких результатів по фандрейзингу та сама, що й в експорті чи інтернаціоаналізації – це недостатні навички, підготовка та ресурси фірм в цій темі. Й тому подібним є рішення – залучення кваліфікованого консалтингового ресурсу.
  • Водночас, фандрейзинг є сам по собі інструментом інтернаціоналізації. Приймаючи участь в проєктах як Horizon 2020, учасники починають значно краще розуміти природу та витоки вимог європейських ринків, орієнтуватись в інноваційному просторі, й також – у випадку виграшу, – отримувати кошти на відповідний розвиток в інноваціях та інтернаціоналізації. Найбільш яскравим прикладом тут є iSolutions, провідний інтегратор та розробник по кібер-безпеці, який завдяки подобній участі вже впевнено виходить на ринки ЄС та США. Отже, мова про те, що повторити успіх цієї компанії – але більш оптимізовано, масово та масштабовано.

Пропозиція цінності програми EIF включає:

  1. Ведення єдиної таблиці грантових проєктів, найбільш відповідним очікуванням групи EIF.
  2. Високотаргетовані комунікації з налаштованим під конкретну фірму цільовим контентом, який найкраще відповідає профілю та очікуванням цієї фірми. Крім моніторингу та нагадувань щодо актуальних проєктів по фандрейзингу, тут також буде інформація по експортним заходам та інструментам, просвітня інформація, яка деталізує цільові проекти тощо.
  3. Пакети безкоштовних консультаційних послуг по напрямам EIF.
  4. Пакет платних послуг, як написання грантових заявок, але з оптовою знижкою.
  5. Регулярну подачу якісних лідів та просування в рамках вже виробленого пакету експортної підтримки, зокрема через сайт land4developers.

В свою чергу учасники групи EIF несуть зобов’язання по виділенню окремого людського ресурсу, регулярній та спільній підготовці заявок, й регулярному замовленні послуг консультантів. Виконавча дирекція АППАУ несе зобов’язання по налагодженню якісного процесу взаємодії, його моніторингу та комунікаціям сторін.

В 2020 до програми приєднались найсильніші експортери АППАУ, вони ж лідери Індустрії 4.0 по своїм сегментам. Це – ITEnterprise, SoftElegance та ВГ «Техінсервіс» (м. Київ), Інфоком Лтд (м. Запоріжжя), «С-інжиніринг» та 482.Solutions (м. Одеса), Smartico (м. Дніпропетровськ), ‘Indusoft-Ukraine’ (м. Київ).

Програма є відкритою для входження нових учасників, а також для цільової вендорської підтримки. Міжнародні вендори, безперечно, мають свої канали та пропозиції підтримки інтеграторів та розробників на міжнародній арені.

В травні 2021 році пропозиція стала доступною для членів АППАУ та кластерів Індустрії 4.0 з Харкова, Вінниці, Запоріжжя та Миколаєва.

Якщо ви є учасником однієї з вказаних кластерних організацій й бажаєте покращити свої показники в сферах E – I – F шляхом отримання вказаних послуг, заповніть реєстраційну форму.

 

Програма EIF – реальний запуск

5-річні намагання АППАУ розгорнути фандрейзинг в сфері Індустрії 4.0 завершуються створенням власного проектного офісу. Віднині АППАУ самостійно реалізує функції інформаційного брокериджу в цій сфері, створює спільно з технічними університетами функцію технологічного брокериджу й разом з іншими учасниками екосистеми (консультантами) буде покращувати показники подачі в євро-програмах.

Головні зміни в програмі EIF в 2021

Програма EIF (Export – Internationalization – Fundraising) виникла в червні 2020 як наслідок чергової спроби спільноти АППАУ наблизитись до прийняття ряду викликів у вказаних областях, й де саме фандрейзинг є тригером змін. Адже саме доступ до фондів відкриває шлях до прискореного розвитку інновацій для численних учасників нашої асоціації, а за тим, також й до інтернаціоналізації та екпорту. Ця програма є  логічним продовженням перших спроб від 2016 (програма Exporec), яка була орієнтована виключно на експорт, і яка не пішла по тій же причині – відсутності фінансування.

В 2020 АППАУ чітко розділили всі процеси по фандрейзингу в І4.0 на 3 великі етапи, рис 1 й організувала розподіл робіт та відносин по всьому колу учасників програми – виконавча дирекція АППАУ – інноватори І4.0 – вибране коло консультантів з фандрейзингу.

Рис. 1 Процеси фандрейзингу

Але ставка в 2020 на консультантів – партнерів АППАУ в перших двох етапах себе не виправдала. 8 місяців перемовин та нарад не дали на виході нічого. Зрештою, ми прийняли рішення про створення власного проектного офісу з фандрейзингу. Зараз він ще зовсім малий (2 особи), але поступово ми будемо нарощувати ці ресурси, в першу чергу, шляхом об’єднання та координації з Центрами 4.0 та DIH, для яких функція фандрейзингу має бути так само органічною.

Отже, всі головні зміни на даний момент:

  1. Функція інформаційного брокериджу вже запущена. Виконавча дирекція АППАУ самостійно веде базу даних грантових проектів в якому щомісячно перебуває 15-20 діючих грантових проектів Індустрії 4.0 на суму більше 2 млн євро. Ми щотижнево інформуємо учасників програми EIF інформаційним дайджестом про зміни в портфелі, та висвітлюємо окремі нові проекти. Також щотижня відбуваються наради щодо найбільш цікавих чи проблемних грантів.
  2. Ми також розпочали реалізацію процесу В – технологічного брокериджу. Ця частина найважча, оскільки апелює до наявності кваліфікованих технічних експертів, спроможних швидко пояснити інтересантам того чи іншого гранту технічні та технологічні особливості колу. Й складність полягає в тому, що технологій І4.0 та особливостей їх застосування дійсно багато й тут потрібен справді високий рівень – адже варто усвідомлювати, що ми йдемо з запізненням на 5+ років по відношенню до ЄС й конкуренція у вказаних грантах є дуже великою. По окремим частинам (як свіжий грант по стандартам) ми беремо цю функцію на себе, але загалом ми розпочали створення бази даних технічних експертів та вже маємо пропозицію по їх залученню.
  3. В процесі реалізації процесів А й В, вже запущений також процес matchmaking-у – тобто, ми інформуємо членів спільноти, які найкраще на нашу думку підходять під той чи інший грант, індивідуально й додатково аргументуємо, чому саме цей кол їм підходить. З початку дії  цієї послуги ми інформували таким чином близько 20 різних компаній та партнерів.
  4. З урахуванням наших інтересів в розвитку кластерів Індустрії 4.0 ми також розширили рамки застосування цих послуг на відповідні кластери з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва та Вінниці. Координатори відповідних кластерів про це вже інформовані.
  5. Ми також розпочали власну подачу грантових заявок в грантах, які доступні для нас як асоціації – перші 2 заявки відправлені в травні.

Окремо сформована також проектна заявка для донорів під цю послугу, як самодостатній проект. Адже очевидно, що розгортання цієї послуги потребує цільового ресурсу й в контексті поточних наших можливостей – це радше експеримент, який без фінансової підтримки на початковому етапі може захлинутись так само, як і попередні спроби 2016- 20 рр.

Разом з тим ми діємо вже – зрозуміло, що гаяти час не варто. Адже багато цілком доступних колів проходить на наших очах й українські учасники про них взагалі нічого не знають. Скільки подібних можливостей за попередні роки ми втратили важко сказати. Ясно тільки, що процес А  (рис. 1) – є стартовим й найголовнішим на даному етапі розвитку. Саме тому, АППАУ бере його повністю під свій контроль.

Завдяки нашому фокусу на цій сфері діяльності ми маємо вже певні маленькі перемоги. В квітні АППАУ стала контактною точкою I4MS. Це окрема під-програма в Horizon 2020, яка націлена саме на прискорення діджиталізації промислових МСП. Друга новина – це отримання нашим Центром 4.0 в КПІ статусу DIH (Digital Innovation Hub), чому в великій мірі сприяла АППАУ. Приєдання до мережі DIH відразу відкриває нові можливості фандрейзингу, адже чимало євро-програм орієнтовані саме на DIH. По-суті, тільки зараз ми починаємо розуміти можливості цієї мережі й будемо активно приєднувати до неї інші технічні університети країни.

Ми маємо також вже перші перемоги, – дивіться анонс про виграш проекту BOWI для КПІ.

Оновлена пропозиція цінності

Наша кінцева мета незмінна й вона визначена в програмі EIF в 2020 – ми хочемо забезпечити кожного українського інноватора Індустрії 4.0, члена нашої спільноти, необхідним фондом розвитку інновацій. Для цього ми системно відпрацьовуємо «лійку фандрейзингу» в Індустрії 4.0, модель якої включає наступні цільові показники:

  • Створення портфелю грантів. В травні в нашому портфелі було 12 колів, в липні вже 20, й ми передбачаємо зростання до листопада до 30-50, – до моніторингу євро-програм з часом ми додамо інші світові, й також українські, дотичні до Індустрії 4.0.
  • Кількість виданих проектних заявок – не менше 10 на квартал (40 на рік).
  • Виграні гранти – не менше 7 проектів вже в 2021 з поступовим зростанням на 30-50% в наступні роки.

Іншими словами, мова йде про системний та умовно «масовий» доступ до європейських та інших фондів. Зараз, цей доступ мають та реалізують буквально лічені фірми нашої спільноти й ця ситуація практично не змінювалась останні роки. Тобто, в середньому для МСП в Індустрії 4.0 ми виграємо по 1-2 гранти на рік, тоді як наша попередня оцінка говорить, що цей показник може сягати не менше 20 проектів на рік.

Таким чином, оновлена в 2021 пропозиція цінності нашої послуги по фандрейзингу в програмі EIF складається з 3-х головних компонентів:

  1. Надання повної та релевантної інформації про поточні гранти – для цього ми й налагоджуємо власну функцію інформаційного брокериджу. Як було зазначено вище, цільовим показником тут є кількість грантів в моніторингу.
  2. Сприяння проходженню перших кроків в процесі підготовки заявки – від визначення «чи варто в це інвестувати свій час», й до консультацій, просвіти та освіти. Як було вже сказано, це комбінована функція індивідуальних консультацій та технологічного брокериджу. Останнє АППАУ буде реалізовувати спільно з партнерами технічними університетами.
  3. Значне зростання всієї екосистеми української Індустрії 4.0 та покращення ефективності у взаємодії. Якщо попередні 2 цінності є індивідуальними (тобто, бенефіціаром є окрема організація чи індивідуум), то тут мова йде про всю спільноту. Досягнути поставлених цілей неможливо без тісної співпраці з широким колом експертів (як технічних, так і з фандрейзингу), фірм-розробників, інноваторів 4.0 та споживачів технологій 4.0 (в першу чергу, промислових підприємств).

Ця пропозиція діє для всіх членів АППАУ та членів кластерів типу ІАМ – Індустрії 4.0 з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва та Вінниці. Натомість, проектний офіс АППАУ встановить контроль за дотриманням умов конфіденційності – іншими словами, ці послуги є закритими для інших учасників ринку. Причина банальна – по-іншому ми не зможемо окупити свої витрати на реалізацію цієї послуги.

Перші кроки для учасників програми EIF

Отже, якими мають бути перші 3 кроки для учасників – потенційних користувачів цієї послуги:

  1. Перевірте чи входите ви (ваша організація) в діючі члени відповідних кластерних організацій – АППАУ, кластер ІАМ в Запоріжжя, кластер ІАМ Харків, Морський кластер України, Вінницький кластер промислової автоматизації та приладобудування. Якщо ні, ця послуга для вас не діє – вам потрібно спочатку приєднатись до ближчого для вас кластеру.
  2. Якщо ви є учасником вказаних кластерів, – заповніть заявку на входження в програму EIF, що додається нижче. Відтак, ви відразу отримаєте доступ до портфелю грантових проектів й будете підписані на щотижневий інформаційний дайджест.
  3. Далі, регулярно приймайте участь в наших нарадах та мітапах – саме на них відбувається прояснення умов тих чи інших грантів.

Ну а далі – приймайте рішення про участь в тому чи іншому гранті, пишіть грантову заявку (допомога консультантів доступна) й здобувайте свої перемоги для розвитку інновацій.

Єдине виключення в правилі №1 є для технічних експертів, – в окремих випадках вони можуть входити в програму без приналежності їхніх організацій до членства в кластерних структурах. Для цього необхідно заповнити цю заявку, а форму що надається нижче, не потрібно заповнювати.

З будь-яких інших питань співпраці – звертайтесь на info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ

Форма реєстрації для входження в програму EIF:

Фандрейзинг – чому учасникам АППАУ потрібен кращий фокус і як це зробити

Це слово, мабуть, вже знають всі: фандрейзинг – це, буквально, про «підняття» фондів (від англ. Fundraising), тобто, отримання фінансування для розвитку чи проектів. Зазвичай, це асоціюють з грантовими програмами, хоча насправді, термін більш широкий. З точку зору ресурсів та процесі, фандрейзинг – це окрема спеціальність або напрям діяльності (виділені бізнес-процеси), результативність яких далеко не очевидна. Але чому це стає більш важливим саме зараз й чому нашим членам та учасникам руху 4.0 потрібно більше на цьому фокусуватись? І як це зробити? – наш огляд саме про це.

5 головних причин

Наша версія 5 головних причин, чому членам АППАУ, розробникам та інтеграторам Індустрії 4.0 потрібно інвестувати в цей напрям

  1. Розриви наростають! Рівень фандрейзингу залишається низьким серед інноваторів 4.0 на нашому лендскейпі – ми налічуємо не більше 10 компаній (серед 80+) які регулярно подаються на різні грантові програми, а серед членів АППАУ виділений ресурс під такі завдання має буквально 1-2 компанії. Як результат, всі серйозні проекти таких фондів як Horizon 2020 пройшли за 5 минулих років мимо нас – мова про мільярди євро. Тобто, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якщо говорити про кінцевий результат, як % інвестицій в інновації в цілому по високотехнологічним промисловим сегментам, то він коливається на рівні 1-2% від доходу компаній, що в рази нижче від середньоєвропейського рівня (5-8%), й в десятки раз нижчий в абсолютних величинах.[/perfectpullquote]Простіше кажучи, одна компанія Siemens інвестує в інновації в 50 разів більше ніж всі українські машинобудівники (включно з аерокосмічними підприємствами) разом взяті. Те саме можна сказати й про середньостатистичних розробників з малого чи середнього бізнесу – європейці інвестують в розробки Індустрії 4.0 в 5-10 разів більше, ніж наші розробники. З таким станом речей і якщо він продовжиться ще 3-5 років, можна назавжди забути про власні інновації.

2. Фонди та інвестиції доступні й в Україні, але ми їх не використовуємо

Причинами цього стану є не тільки менша доступність фондів розвитку. Головною причиною є низький рівень використання навіть тих, що існують. Наприклад, фонди як Horizon 2020 були завжди доступними з 2014 року. Й хоча, згідно статистики, рівень участі українських дослідників в них збільшився, справжніх розробників прикладних рішень Індустрії 4.0 серед них майже немає. Те саме можна сказати про інші фонди, навіть ті, які створюються в Україні – наприклад, нам невідомі факти участі членів АППУА в конкурсах ДІФКУ в 2019 році.

  1. Ринок в Україні падає, але замовники хочуть інноваційних рішень

За останні роки тема інновацій в Україні дуже розігріта. Чимало великих холдингів створюють свої акселератори та інкубатори й шукають нові рішення в різних сферах. Але це не означає, що вони готові платити за інновації. Часто радше навпаки – АППАУ називає цей процес «зняттям вершків», – тобто запуску процесів «просунутої фільтрації» інноваційних рішень, але які зовсім не зачіпають витоки інновацій та інноваційні процеси, в які потрібно інвестувати системно та регулярно, тобто роками. Між тим, загальний ринок промислової автоматизації та ІТ очікує падіння – ВВП країни в 2020 за різними оцінками впаде від 4 до 10%. Це значить, що замовники стануть ще більш ощадливими, й точно, ніхто не буде розкошелюватись на підтримку інновацій.

  1. Й це також про ріст конкурентозданості та експорт

Отже, якщо ринок в Україні падає, то треба шукати клієнтів на інших ринках. Але проблема в тому, що ринки падають в 2020 всюди! Недавно, ми відмічали що темпи зростання продажів рішень та технологій в прикладних застосуваннях Smart Manufacturing впадуть на світових ринках в 2020 на 16%! Це означає, в першу чергу, що конкуренція загостриться. Тобто, якщо ви хочете ввійти на ринок Польщі, чи Франції, чи Саудівської Аравії, то можна впевнено сказати що а) рівень конкуренції там буде ще вищим, б) серед критеріїв конкурентоздатності відповідність сучасним інноваційним тенденціям Індустрії 4.0 буде серед топ-пріоритетів. Оскільки чимало рішень Індустрії 4.0 – це вже не стільки інновації, як commodity (хмарні застосунки, віддалений моніторинг, AR/VR, ІІоТ й навіть прості рішення про предиктивній аналітиці, тощо).

При чому тут фандрейзинг? Та при тому, що виявляється є чимало програм, які підтримують експортні ініціативи на безповоротній основі. Тобто, вам надаються кошти на організацію експортних видів діяльності – виставки, дослідження, інноваційний маркетинг тощо. Чимало таких програм є в Україні, візьмемо той же фонд USAID чи ЄБРР.

  1. Без фандрейзингу важче інтегруватись в ланцюги доданої вартості

Натомість, ми спостерігаємо останні місяці й зворотні процеси. Євросоюз створює величезні фонди підтримки, які доступні в тому числі й для асоційованих членів, яким є Україна. Але щоб входити в ці програми (наприклад, програми боротьби з COVID-19 – це мільярди євро), та інтегруватись в їх ланцюги доданої вартості – потрібно так само мати в себе  розвинутий фандрейзинг. Подання заявок передбачає точну відповідність вимогам, й в цих вимогах потрібно глибоко розбиратись. Нинішній рівень інтеграції є низьким – див. на цю тему Дайджест №6 Аналітичного центру Industry4Ukraine.

 

Чому зростають розриви?

Власне, все вищесказане нам відоме давно. Й відома причина – це низький рівень спроможностей наших членів в фандрейзингу. Трохи історії.

Ще в 2017 року АППАУ інвестувала в розвиток відносин з провідними консультантами з фандрейзингу. Вже тоді ми провели кілька тренінгів та заходів по залученню. В 2018 Максим Романов, тоді тех. директор АППАУ впродовж 4 місяців намагався підняти рівень участі українських розробників 4.0 в грантових програмах за допомогою HUB 4.0. В команді було 3 менеджерів. В результаті, ми подались аж на 1 проект. Впродовж 2018-19 також були неодноразові спроби консультантів пропонувати послуги по написанню грантових заявок для наших провідних членів. Також ми проводили тренінги та чимало семінарів – вебінарів. Все це не мало ніякого особливого успіху.

Власне, тоді ж ми й діагностували причини цього стану, точніше комплекс причин:

  1. Перша та головна причина – відсутність виділеного ресурсу в комерційних фірмах. Наприклад, серед членів АППАУ ми знаємо тільки 1 фірму яка має ресурс, 100% виділений на підтримку грантів – це «Інфоком Лтд». Всі інші, намагаються вирішувати питання «наскоками». Але наскоками не виходить – надто висока конкуренція, й надто складні та чисельні програми в цій сфері, щоб в них швидко самостійно розбиратись.
  2. Щоб реагувати на грантові програми, потрібно їх моніторити й вибирати своє. Власне, цим і займалась в 2018 команда Максима Романова. Принаймі тоді,  в конкретний момент часу, ми чітко бачили й моніторили 3-5 топових проектів й могли їх рекомендувати тим, чи іншим інноваторам в залежності від специфіки проекту. Зараз цього вже немає, а самостійно розібратись в десятках програм та проектів з різних фондів важко – на це потрібно виділяти час.
  3. Грамотне оформлення грантових заявок потребує спеціальних знань та навичок. Цьому потрібно вчитись та мати досвід. Відповідно, в ряді випадків краще ангажувати досвідчених консультантів, які вже неодноразово вигравали подібні гранти. Чимало учасників нашої спільноти це розумують. Але проблемою є питання «домовитись». Деякі наші комерційні учасники за ціну підготовки в 1-2 тис доларів хочуть гарантій чи хоча б якихось проміжних результатів. Але очевидно, що ніяких гарантій тут бути не може. Учасники ринку ніяк не зрозуміють, що це та сама «лійка продажу» – мова про конверсії, а не про миттєвий виграш. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Тобто, 1 виграний грант на виході лійки є результатом 5-10 підготовлених заявок на вході в неї.[/perfectpullquote]Й конверсія може бути покращена тільки з часом, і якщо фокусуватись на цих процесах.
  4. Є також питання низької довіри до консультантів. Більшість програм Індустрії 4.0 потребують глибокої експертизи, яка далеко не очевидно є присутня на боці консультантів. Отже, потрібна співпраця, але це і є питання довіри, але також ресурсу (п.1) – й тут виявляється, що немає ні першого, ні другого. Довіри немає також, бо не видно цілеспрямованих зусиль на завоювання нашої аудиторії. Один Іван Кульчицький регулярно інформує про новини грантових програм нашу спільноту, але й ці зусилля потребують значно кращого таргетингу та кастемізації – адже інформації надто багато.
  5. Частково, ситуацію могли б вирішувати наші партнери науковці та освітяни. Їх рівень навичок та виділеного ресурсу на грантові проекти значно вищий. Й це видно по результатам – тільки в 2018-19 рр вони здобули близько 5-10 різних грантових програм, дотичних до Індустрії 4.0. Але проблема цієї категорії в абсолютній самодостатності та відриві від комерційних учасників українського ринку. Іншими словами, ніхто з них не спішить передавати знання, чи хоча б пропонувати свої послуги по фандрейзингу – хоча б в рамках тих самих Центрів 4.0.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Але найголовніша, шоста причина цієї ситуації – відсутність справді інноваційних ідей та якісних, добре підготовлених інноваційних проектів. [/perfectpullquote]

Про це ми маємо вже багато сигналів від інвестиційних компаній, інших кластерів та міжнародних партнерів. Тільки один, але досить яскравий приклад, – під час спроби входження в сегмент MedTech в квітні 2020 конкретна та оформлена пропозиція інвестиційного проекту вийшла тільки від одного партнера – і це був  іноземець.

Можливі рішення

Ця ситуація вже кілька разів розглядалась на засіданнях членів АППАУ. Зрозуміло, що вона непроста, й зайве когось тут шукати винним – ця ситуація є типовою для всіх промислових хайтек, й більш глибокими причинами цього стану  є повна відсутність державних програм та стратегій з розвитку інновацій в промисловості. Саме в цьому є кардинальна відмінність України від інших держав.

Наразі, ми шукаємо рішення відповідно до виявлених причин. Зокрема, на вокршопі 25 червня ми будемо дискутувати комплекс наступних заходів.

  1. Покращення рівня співпраці та синергії в існуючих структурах та партнерських мережах. В першу чергу мова йде про Центри 4.0 та кандидатів на них, нові кластери ІАМ, партнерів з НАН (КАУ) та виділених консультантів. Необхідно
    1. Виділити менеджерів по інноваційному брокериджу та фандрейзингу у всіх вказаних структурах. Питання по партнерам ЗВО стоїть гостро з 2018 року, але поки воно не вирішене. Очевидно, правлінню АППАУ варто підняти це питання як критерій в статусі Центрів 4.0 й ввести відповідні КРІ.
    2. Далі необхідно сформувати підготовку грантових заявок як послугу. Мають бути ясні тарифні сітки по кожному з Центрів 4.0 за підготовку таких заявок – від безкоштовної допомоги (наприклад, – просто інформування своїх партнерів в своєму регіоні) й до платних послуг.
    3. Разом ми маємо зробити та вести на регулярній основі централізовану базу найбільш актуальних грантів, доступну для членів АППАУ. Це необхідно зробити якомога швидше.
    4. Ми маємо робити на цю тему обміни кожний квартал, а також налагодити спеціальні комунікації від АППАУ. Зрозуміло, що пункт «С» можна робити, коли Центри 4.0 та інші ЗВО виділять ресурс під це завдання (п.А) – інакше, наша виконавча дирекція з цим самостійно не справиться.
  2. Ріст зобовязань з боку комерційних учасників ринку. Це відповідь на питання «хто платить за послуги (інвестує)». Інвесторами бути мають комерційні учасники ринку, що очевидно – все вищесказане робиться в їх інтересах. Необхідно
    1. Виділити ресурс – хоча б на тимчасовій основі, який здатен регулярно обмінюватись з консультантами та менеджерами по фандрейзингу по актуальним проектам та грантовим заявкам. Й допомагати їх робити.
    2. Виконавча дирекція АППАУ виділити такі компанії в окремий пул – очевидно, на початку їх буде мало, – й встановити контроль за цим процесом виконання зобов’язань з обох сторін. Тобто, «пообіцяти й не зробити», – таке зараз не пройде, інакше «механізм» не запрацює. Ми маємо фокусуватись тільки на тих компаній, хто несе реальні зобов’язання. Виконавча дирекція також може підстраховувати обидві сторони на початкових етапах своїм ресурсом – звісно, ми самі також займаємось фандрейзингом, й грантова історія з 2017 року в нас вже налічує 5 проектів розвитку.
    3. Що стосується загального росту інноваційних проектів та заявок, очевидно, тут напрошується цілий ряд заходів – від довгострокових домовленостей з серйозними інвесторами з підтримки інновацій 4.0 (промислові інкубатори – акселератори), так і більш короткострокових – як введення КРІ по кількості проектів для нових кластерів ІАМ.
  3. Детальні вищезазначені положення необхідно оформити як політику АППАУ в області фандрейзингу – очевидно, що правила мають бути єдині та доведені до всіх бажаючих приймати участь в таких програмах.

Що ви думаєте про ці пропозиції? Як ще можуть бути? Запрошуємо до обговорення 25 червня на спеціальній сесії учасників спільноти АППАУ з питань фандрейзингу.

 

 

 

This website uses cookies to improve your web experience.