Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

Можливості співпраці з АППАУ для промислових підприємств на 2022

АППАУ є провідною асоціацією Індустрії 4.0, яка об’єднує кращих технологічних провайдерів промислової автоматизації та ІТ: вендорів, розробників, системних інтеграторів та університети. Впродовж останніх 3-х років й в рамках реалізації національної стратегії Індустрії 4.0 ми збудували розвинуту інноваційну екосистему, яка включає центри навчання та експертизи, регіональні кластери ІАМ, Технічний комітет, структури, які управляють інноваціями, залучають гранти на розвиток, тощо.



В АППАУ присутні також і замовники, промислові підприємства, хоча їх кількість не перевищує 3-5 організацій в залежності від року. Однією з причин є складнощі офіційного приєднання, або ж інші, внутрішні причини підприємств.

Між тим, перелік послуг та можливостей співпраці від АППАУ для таких підприємств зростає – ось як виглядає наша пропозиція на 2022.

1. Відвідання міжнародних конференцій / обмін кращими практиками

Чимало українських підприємств, які вже запустили програми цифрової трансформації, прагнуть до обміну кращими практиками на міжнародному рівні. В 2021 р. АППАУ організувала участь більше 20 провідних українських спеціалістів в конференції Asset Performance 4.0. Участь в ній була підтримана дирекціями ІТ/АСУ холдингів Інтерпайп, ДТЕК та Метінвест. Завдяки цьому в Україні 2 місяці тривала власна кампанія Asset Performance Management (АРМ), яка охопила більше сотні промислових підприємств та більше 2000 відвідувачів в онлайн. Українські користувачі отримали доступ до 40+ західних кейс-стаді в АРМ 4.0, контактів та спеціалістів з Бельгії, Франції та Нідерландів.

Можливості 2022: АППАУ продовжує співпрацю з бельгійською асоціацією технічного обслуговування BBEMAS, яка є організатором вищезгаданої конференції й подібна участь можлива в цьому році. Ми також вже спланували серію безкоштовних вебінарів, які відбудуться в 1-ому кварталі 2022. Окремо, ми пропонуємо українським підприємствам послуги з організації групової поїздки на інші конференції в ЄС – зокрема, цікавою виглядає конференція Advanced Factories в Барселоні 29-31 березня

2. Галузеві та секторальні Технологічно-інноваційні дні та мітапи. Кейс-стаді.

В 2021 АППАУ запропонувала новий, європейський формат інноваційних заходів – Технологічно-інноваційні дні. По суті, це так звані, брокеридж івенти, де на одному майданчику зустрічаються замовники та інноватори Індустрії 4.0, й перші представляють свої запити на інновації (business-cases), другі – інноваційні рішення (use-cases) які їм відповідають. Подібні дні пройшли в Запоріжжя та Харкові. Вони можуть бути також налаштовані на специфіку галузі. Особливістю таких днів є ретельна підготовка: з одного боку, ми допомагаємо готувати бізнес-кейси замовників (за власною методикою), з іншого – ведемо облік кращих інновацій в даному сегменті, щоб надати повну картину та аналітику. Крім ТІД, спільно з Центрами 4.0 та кластерами ІАМ ми проводимо серії технологічних мітапів, які дозволяють виробляти чи покращувати дорожні карти розвитку в конкретній технології (див. як приклад результати мітапів «САПР в машинобудуванні»).

Можливості 2022: перший великий ТІД спланований в 2022 на 18 березня в КПІ. Ми представимо 12 кращих інноваційних рішень проекту BOWI, який зараз триває. Промислові підприємства зможуть побачити та оцінити кращі інноваційні рішення в промислових застосуваннях Ш.І., ІІоТ, цифрових двійників, робототехніки, адитивних технологій тощо. Подібні дні можуть проводитись по замовленню на території холдингів чи кластерів ІАМ в регіонах.

Інша можливість– це допомога в створенні кращих інноваційних кейс-стаді. Такі описи ми робили для підприємств  ФЕД, Інтерпайп та Юрія-Фарм, й зараз проробляються наступні. Подібні спільні розробки є не тільки піаром ваших кращих напрацювань з вашими партнерами. Набагато більша їх цінність для самих керівників АСУ-ІТ в тому, щоб усвідомити та переосмислити пройдений шлях, правильно зафіксувати вивчені уроки й, відповідно, краще планувати перспективи розвитку.

3. Проведення просвітніх кампаній

Освітні та просвітні кампанії на кшталт АРМ покращують розуміння сучасних технологій фахівцями підприємств, допомагають їм зрозуміти кращий українських та міжнародний досвід й, таким чином, формувати власні політики та стратегії розвитку. АППАУ також проводить кампанії, які вигідні підприємствам з точки зору досягнення спільних інтересів – наприклад, по залученню молоді на їх підприємства.

Можливості 2022: велика кампанія «Молодь та Індустрія 4.0» розпочалась в Україні в кінці січня. Вона ставить на меті консолідацію зусиль промисловців та хайтек, щоб спільно залучати молодь до сучасних, технологічних виробництв. В рамках кампанії, ви можете демонструвати свої кращі практики й приймати участь у виробленні спільного порядку денного. Фінальний документ, який резюмує пропозиції учасників кампанії, буде переданий на рівень уряду та до Єврокомісії, – заходи кампанії мають статус EU industry weeks. Приєднатись до кампанії можна за посиланням.

4. Участь в євро-програмах – гранти на інновації

Чимало виробничих підприємств, особливо малих та середніх (МСП), цікавляться фондами на інноваційний розвиток. В рамках АППАУ діє проектний офіс, який допомагає вам знайти відповідні кошти на вашу інноваційну пропозицію (якщо вона існує), або ж знайти готове інноваційне рішення з ЄС під ваш запит. Часто під впровадження таких рішень ЄС надає гранти (безповоротна фінансова допомога) від 50 тис євро й більше.  Впродовж 2021 року наш проектний офіс опрацював більше 60 грантових пропозицій Індустрії 4.0 на суму більше 20 млн євро. На жаль, українські підприємства дуже мало подаються на ці пропозиції, хоча вони є доступними для нас. Значний прогрес відбувся в проекті BOWI в кінці 2021 – в рамках конкурсу тут було подано більше 50 пропозицій, за кожною з яких є реальне промислове підприємства, -МСП.

Можливості 2022: ми пропонуємо МСП активно долучатись до програми EIF АППАУ, вона є відкритою та безкоштовною для промислових підприємств України на умовах членства в АППАУ. Учасники програми отримають щомісячні новини про поточні грантові пропозиції, беруть участь в регулярних мітапах й мають доступ до кваліфікованої консультаційної допомоги.

5. Приведення технічних політик до міжнародних стандартів Індустрії 4.0

Чимало департаментів ІТ-АСУТП промислових підприємств намагається сьогодні уніфікувати технічні політики на відповідність сучасним міжнародним стандартам. Для покращення ефективності таких ініціатив, АППАУ пропонує послуги Технічного комітету 185 «Промислова автоматизація». Цей комітет включає провідних фахівців за напрямами створення системи виробничих КРІ (стандарт ISO 22400), вертикальної інтеграції підприємств (МЕК 62264), функційної безпеки (МЕК 61508), кібер-безпеки на рівні АСУТП (МЕК 62443), рецептурних (порційних) процесів АСУТП (МЕК 61512). Завдяки комітету, ці стандарти перекладені української мовою та мають статус ДСТУ. Всі ці стандарти є частиною фреймворків Індустрії 4.0. Є чимало звітів та білих книг – ви можете їх переглянути за посиланням.

Можливості 2022: будь-яке підприємство може приєднатись до ТК 185 в якості колективного члена й отримувати останню інформацію про стан та розвиток вищевказаних стандартів. Ми також проводимо серії технічних мітапів та вебінарів в сфері технічного регулювання. АППАУ вітає будь-яку спонсорську допомогу ТК 185, оскільки експерти підтримують його діяльність на волонтерських засадах.

Цей перелік відображає тільки частину наших можливостей співпраці. В АППАУ діє комітет Цифрової трансформації промисловості, де сформовані робочі групи по Штучному інтелекту, робототехніці, цифровим двійникам, ІІоТ та іншим перспективним напрямам розвитку сучасних виробництв. Тут також відбувається вироблення пропозицій на рівень уряду, зокрема наразі дуже актуальною є організація та підтримка адвокаційної кампанії Індустрії 4.0. Адже до цього часу, Україна немає діючих державних стратегій розвитку промисловості, включно з напрямом «розумних виробництв» (Індустрії 4.0). Між тим, в АППАУ з 2018 розроблена національна стратегія Індустрії 4.0 й велика її частина вже реалізується. Але нам дуже потрібна державна підтримка – світовий досвід ясно показує, що подібні стратегії успішно працюють тільки за державної підтримки. Тому тільки разом, спільними зусиллями зі всіма промисловцями ми можемо змінити цей стан речей.

Запрошуємо керівників підприємств, департаменті ІТ-АСУ до співпраці. Ваші питання та запити надсилайте на е-адресу info@appau.org.ua

Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація»

Місія ТК 185 – гармонізація міжнародних стандартів Індустрії 4.0 для українського ринку. Комітет об’єднує більше 20 експертів, які займаються перекладом, адаптацією та впровадженням міжнародних стандартів IEC/ISO у середовищі промислових підприємств.

Типові продукти та послуги для членів АППАУ: експерти технічного комітету пропонують консультації, тренінги та проекти запровадження стандартів безпеки, кібербезпеки, вертикальної інтеграції систем управління та виробничих КPIs. На черзі в 2022 інші стандарти Індустрії 4.0.

Можливості та переваги для членів АППАУ пов’язані з особливостями інтеграції послуг та можливостей ТК 185 у власні програми розвитку ринку. Тобто, просування будь-якого з ключових стандартів Індустрії 4.0 має двояку роль. З одного боку, це однозначно розвиває ринок й потрібно кінцевим замовникам, також навчальним закладам, інтеграторам, отже це в кінцевому рахунку збільшує попит на нові рішення та технології для всіх учасників ринку. З іншого – велике значення має те, хто конкретно просуває ті чи інші стандарти. Адже в це просування досить легко інтегрувати приклади, послуга та рішення саме вашої компанії. Таким чином, ТК 185 може сприяти встановленню ідейного лідерства саме вашого бренду.

Почему HELUKABEL вне конкуренции?

HELUKABEL GmbH – одна из ведущих немецких кабельных компаний, проектирующая, производящая и поставляющая кабельную продукцию. Компания имеет широкий ассортимент продуктов и решений, что позволяет решить самые нестандартные задачи:



В приоритете для HELUKABEL – самое высокое качество, которое соответствует Немецким стандартам, поэтому в современном центре исследований и разработок продукция проходит обязательное тестирование и проверку при экстремальных нагрузках, чтобы обеспечить химическую, термическую, электрическую и механическую стойкость.

HELUKABEL имеет самый большой в Европе логистический центр (склад кабеля) в г. Хемминген, вблизи Штутгарта, который насчитывает около 33 000 моделей кабельной продукции, а также 32 логистических центра. Это помогает обеспечить максимально оперативную поддержку клиентов и своевременную доставку продукции в разные уголки мира. При необходимости мы можем реализовать индивидуальную дизайнерскую конструкцию.

Нами обеспечен онлайн доступ для клиентов в ассортимент и остатки кабеля на складе. Мы полностью автоматизировали внутрискладские операции, осуществляющие круглосуточный процесс отгрузки кабеля и ежедневно обрабатываем до 1000 заказов для клиентов из 90 стран мира.

Почему нужно выбирать ООО “Сивакс”?

HELUKABEL GmbH имеет официальное представительство в Украине – ООО «Сивакс». Представительство успешно работает в Украине уже более 25 лет, и мы готовы обеспечить большинство отраслей качественной продукцией и гарантировать надежность моделей нашего кабеля.

С ООО “Сивакс” вы получите:

  1. качественную продукцию, изготовленную в соответствии с немецкими стандартами;
  2. консультацию и полное сопровождение к закрытию сделки;
  3. закрепленного за вами индивидуального менеджера, глубоко погружающегося в детали потребностей заказчика и предложившего наилучшие решения;
  4. быстрые ответы на запросы коммерческих предложений и счетов;
  5. поддержание оперативной связи по любым вопросам.

Какие преимущества ООО “Сивакс”?

  • собственный склад с продукцией HELUKABEL с максимально востребованным ассортиментом в Киеве, поэтому можем выполнить заказ в кратчайшие сроки;
  • конкурентный уровень цен – у нас отсутствуют различные комиссии и наценки, увеличивающие стоимость счета для розничных покупателей;
  • украинское представительство дает возможность своим клиентам заказывать кабели под индивидуальную спецификацию;
  • в нашем каталоге продукции представлен большой и уникальный ассортимент моделей кабеля HELUKABEL, не имеющих аналогов на отечественном рынке, что позволяет нам быстро и эффективно удовлетворять потребности большинства производств.

Мы знаем свое дело! Мы знаем, что нет проблем, с которыми не могли бы справиться, и потому мы идеальная команда, которая готова работать, чтобы удовлетворить ваши потребности. Это сделало нас теми, кто мы сегодня – одним из ведущих мировых производителей и поставщиков кабелей и проводов.

Інновації в Індустрії 4.0 – «думай глобально, дій локально»

В проекті BOWI розгортаються проф. обміни, на яких команда BOWI дає багато інформації по інноваційному та продуктовому маркетингу. В цій публікації ми пройдемось по ключовим тезам  презентацій АППАУ з воркшопів 12 та 18 січня. Стаття має відношення не тільки до проекту BOWI, але загалом до всіх інноваційних програм АППАУ – Індустрії 4.0, й відповідно буде корисною широким колам та стейхолдерам руху 4.0.



Наша Індустрія 4.0 – в глобальному контексті інновацій

«Думай глобально – дій локально» – або як вписати свої ініціативи в глобальний та європейський контексти інноваційного розвитку? Цей виклик є ключовим для всіх учасників програми BOWI, як зрештою, для всіх інноваторів 4.0 й тому потрібно дуже добре його розуміти. Тому ми завжди починаємо з глобального контексту, а точніше – європейського, оскільки більшість відкритих колів по Індустрії 4.0 відбувається саме в рамках ЄС.

На окремі тези далі, ми будемо посилатись в якості ілюстрацій на слайди презентації від 12 січня.


Головні чинники, що визначають глобальний контекст інновацій в Індустрії 4.0 можна розподілити на 5 головних ключових тез

  1. Перехід світових інновацій 4.0 в фазу зрілості, яка супроводжується зростанням комодитизації. Для прикладу на лендскейпі української Індустрії 4.0 ми бачимо 2 десятки фірм в сегменті ІІоТ, тоді як на світових – їх вже тисячі. Й сотні з них мають дуже близький функціонал. Іншими словами, те, що ми позиціонуємо в Україні як інновацію, на світових ринках – давно commodities. Ця зрілість технологій є логічною, якщо врахувати що концепції Індустрії 4.0 вже більше 10 років.
  2. Посилення водорозділу та розривів між розвинутими й тими, що розвиваються
    За ці 10 років наше відставання від розвинутих країн зросло і є маса ознак цього – від дуже низьких індексів інноваційності в промислових сегментах й до відсутності наших інноваційних продуктів на більшості світових чи європейських лендскейпів 4.0. Слайди 33 і далі в презентації показують наскільки системно та послідовно рухався ЄС за останні 5 років. В Україні, на загальнодержавному рівні ми не можемо похвалитись нічим подібним. Але в риториці АППАУ ми більше говоримо не про наслідки, а про причини. Майже всі вони на рівні відсутності державних політик та стратегій – по інноваціям, промисловості, діджиталізації й далі – Індустрії 4.0. Тобто, простою мовою – ці сфери в нас не фінансуються, орієнтири та цілі не узгоджені, відповідно розвиток – слабкий.
  3. Посилення ролі якісної сегментації
    Як ринкові актори зазвичай конкурують на зрілих, продуктових ринках? Правильно – за рахунок нових функцій і які маркетинг перетворює на нові сегменти. Виключно для того, щоб споживачу легше було зрозуміти «хто є хто». Візьміть як приклад, появу електрокарів або смартфонів – вони є фактично новими продуктовими сегментами в інсуючих категоріях товарів за рахунок додавання або зміни певних функцій. В технологіях 4.0 відбувається те саме. На лендскейпі ІоТ (див з слайду 16 презентації і далі) ми бачимо 12 сегментів,  Адитивних технологій – 14 сегментів, Безпілотних авто – 7, Штучного інтелекту – 94!!! Отже, давайте відверто – заявляти щось на кшталт «в мене є інновація в сфері ІІоТ» – це ні про що. Потрібно дуже точно вказувати сегмент в якому ви працюєте. Більш детально на цю тему – рекомендуємо огляд Брайана Банца від 2018 року на тему платформ ІІоТ.
  4. Зростання ролі екосистем, бум стартапів
    Хайп та риторика про інновації майже автоматично веде до теми стартапів. Європейський курс, а точніше вся програма I4MS там само потужно орієнтована на розвиток стартапів та МСП, однак тут все дуже добре інтегровано та зав’язано на екосистемні підходи. В яких завжди виділяються центри експертизи хайтек, й де зазвичай домінує державне фінансування та відповідні політики. Зокрема, так звані DIH отримали з 2014 року десятки мільярдів євро на свій розвиток. Звідки – й зовсім інший рівень стану їх розвитку в порівнянні з подібними нашими структурами. Європейські DIHs (їх вже 600+) стали основою кількох ключових європейських програм по розвитку інновацій та діджиталізації МСП й бум стартапів та інновацій у них в industrial & deeptech сегментах не дуже відрізняється від lite сегментів, типу чистого софта та гаджетів для В2С ринків.
    В Україні наша концепція Центрів 4.0 з 2018 р. не отримала ніякої підтримки й ці центри функціонують радше як волонтерські структури. Як результат, – в сфері промисловості в Україні й досі немає жодного розвинутого центру надання якісних послуг за всіма 4-ма категоріями функціоналу DIH, – екосистемного розвитку, прототипування, освіти та просвіти й фандрейзингу. Відповідно і як наслідок – в нас багато риторики та хайпу про стартапи, але в реаліях знайти справжні інновації в Індустрії 4.0 дуже важко. Й це дуже яскраво продемонстрували наші спроби побудови ландшафтів 4.0 по Харкову та Запоріжжю в 2021. Не бачимо ми й появи особливих результатів від численних корпоративних акселераторів, які вже пройшли в Unit.city. Це доказує тезу, яку ми детально аргументували в стратегії І4.0 в 2018 – потрібно не тільки «знімати вершки» (фільтрувати кращі стартапи), але й вкладати в коріння екосистеми, звідки виходять ці стартапи – університети, центри та лабораторії R&D, НДІ, створювати відповідні умови для широкого розвиток промислових хайтек.  
  5. Курс на подвійний – цифровий та зелений переходи
    Ще 1 тренд який варто брати до уваги – це подвійний цифровий та зелений переходи (digital & green transition). Тобто, сьогодні для промисловців ці речі позиціонуються практично нероздільно. Це означає, що аженда зеленого переходу інтегрується сильно в аженду цифрового й може входити в сферу відповідальності CDTO, чого не було раніше. Раніше – все що «зелене», це радше до політики КСВ (корпоративної соціальної відповідальності), де свої департаменти, типово близькі до піару й дуже далекі від розуміння цифри. Сьогодні, європейські компанії визнають, що перехід до вимог вуглецевонейтральної економіки неможливий без цифрових технологій, й що відкриває нові можливості для інноваторів. В Україні ми тільки-тільки розпочали це єднання, зокрема на платформі Industry4Ukraine розпочав роботу комітет «Стала індустрія», де цей фокус на інтегрованому переході «цифровий ТА зелений» задають кілька передових членів АППАУ.

Як діяти в програмах АППАУ – про BOWI, EIF тощо

Отже як врахувати цей контекст в наших програмах розвитку? Чи маємо ми шанси та як пробиватись в євро-конкурсах, враховуючи всі ті відставання, зазначені вище і які тільки зростають? Наприклад той факт, що будь який учасник МСП в ЄС, який веде розробки або будь-який університет чи DIH в них має в рази краще забезпечення, ніж ми. Й що рівень розвитку їх екосистем та екосистемної підтримки також на порядок вищий.

Ці питання апелюють до серйозного, стратегічного та аналітичного контексту про позиціонування України на глобальній арені промислових та цифрових інновацій, про наші шанси та стратегії. Й це ми ще зробимо, точніше – оновимо, оскільки в стратегії 4.0 від 2018 вже достатньо про це сказано й, за великим рахунком, ситуація за 3 роки не надто змінилась.

Якщо коротко все-ж відповідати на ці питання, то мова про потенціал, який все ще зберігається. З кожним роком його стає менше, але все-ж в країні ще є тисячі розробників в різних категоріях – університетах, НДІ, інжинірингових компаніях, стартапах, машино- та приладобудівниках тощо. Тому зрештою, в цьому глобальному контексті і який важко назвати сприятливим для України, «порятунок» в першу чергу, в руках самих інноваторів – потрібно діяти професійно, стратегічно та консолідовано.

Далі для учасників програм BOWI, де якраз представлені ці категорії, ми даємо радше рекомендації тактичного рівня, які стосуються підготовки аплікаційних форм високої якості.

  1. У всіх викладах дотримуйтесь цілісності та дотримання логічних зв’язків:
    1. Бізнес-кейс (опис проблеми) – виділяйте та аргументуйте найбільш значимі 3-5 больових точок підприємств – замовників, і які мають справді системний, критичний характер для їх конкурентоспроможності.
    2. Правильно сегментуйте та позиціонуйте ваше рішення. Цей результат залежить від якісної ринкової аналітики у вашому сегменті, але ми даємо досить прості рецепти щодо цього, включно з джерелами інформації.
    3. Аргументуйте рівень інноваційності – в чому інноваційність рішення та в чому проявляється рівень TRL, який ви вказуєте.
    4. Вірно визначайте конкурентів в вашому цільовому сегменті – тут ми бачимо чимало помилок, зокрема не варто нашим інтеграторам порівнювати себе з міжнародними вендорами. Останні практично не представлені в Україні на рівні впровадження повних рішень І4.0, але більш важливим є те, що некоректно порівнювати окремий продукт (елемент) з повним рішенням в конкретному застосуванні.
    5. Ринкова ніша (market opportunity) має ясно відповідати найбільш значимим проблемам в п.а вище й бути аргументованою кількісно та якісно.
    6. Комерційна стратегія та плані дій мають ясно відображати, яким чином ви хочете покращити рівень свої інновації та виводити її на ринок, щоб досягти поставлених цілей.
  2. Від початку налагоджуйте якісну, екосистемну кооперацію в рамках конкурсу. В даному випадку проекту BOWI, ми забезпечуємо кожного заявника мінімум 2-3 експертами (КПІ спільно з АППАУ) й це гарний привід для всіх сторін щоб почати якісну, професійну дискусію в рамках конкретної інновації. Тобто, наші заявники за кошти проекту отримують дорогий консалтинговий ресурс й гріх, як кажуть, це не використовувати. Експерти вже отримали чек-листи щодо перевірки наявності необхідних положень в аплікаційних формах, всі готові до співпраці, тому перша порада – просто чітко та спільно починайте відпрацьовувати у викладі кожну контрольну точку цього чек-листа.
  3. Приділіть достатньо часу на підготовку пропозицій з добрим балансом на всі розділи та на їх обговорення. Типова помилка багатьох початківців, це коли маса часу витрачається на аргументацію технічного рішення чи інноваційності, тоді як на розгляд ринкових можливостей та деталі плану дій залишається буквально кілька останніх днів – годин перед подачою. 

Також добре до подачі заявки зробити публічні пітчі в широкому експертному колі, – дружній зворотній зв’язок ніколи не завадить й ця нагода буде в нас 1 лютого.

Й для учасників проекту BOWI ще раз нагадаємо, що мова йде не тільки про разову подачу заявок в цьому проекті до 14 лютого. Ми ставимо за мету максимізувати ефект цієї підготовки в 2022, й отже, для тих, хто дійсно має хороші інноваційні рішення буде ще маса нагод прийняти участь в різних конкурсах – як європейських, так і українських. Детальніше – див. за посиланням графік до кінця березня.

Принагідно нагадуємо всім інноваторам, що команда BOWІ завершує прийом заявок в проект на цьому тижні. Для тих, хто ще планує долучитись до цьому конкурсу, – реєструйтесь за посиланням, дедлайн 25 січня.

Команда BOWI

BOWI – вітрила підняті!

15 грудня 2021 проект BOWI отримав офіційний старт від Єврокомісії й в той же день ми оголосили конкурсний відбір заявок. Завданням команди проекту було до 12.01 відібрати для підготовки до подачі 20 якісних заявок від МСП й забезпечити їх супровід щонайменше 10-15 експертами DIH. На 12 січня ми маємо 36 заявок від 26 МСП, й більше 10 кандидатів в експерти.



Отже, перший іспит команда BOWI пройшла. Як можна оцінювати ці перші результати, що вони означають для спільноти Індустрії 4.0 й до чого готуватись далі?

Перша оцінка результатів

В цілому, активність наших МСП, інноваторів з різних категорій – стратапів, інтеграторів, розробників, машинобудівників, – виглядає цілком задовільною. Особливо, коли ми враховуємо, що період старту та промоції проекту попав на новорічні та різдвяні свята.

Також непогано,  на перший погляд, виглядає якість заявок. Перша фільтрація говорить, що з 36 заявок близько 26-30 можна впевнено брати в роботу. Інші не проходять за різними критеріями, але в першу чергу кидається в вічі слабке розуміння суті конкурсу – мова саме про інноваційні рішення Індустрії 4.0. Тобто, кінцева мета BOWI полягає в доведенні 4-х розробок рівня TRL5-7 (прототипів) до більш високого рівня шляхом тестування та впровадження на конкретних виробничих підприємствах. Близько 5 заявок точно не відповідають цьому критерію інноваційності, з рештою треба ще розбиратись. Але ще раз, в цілому, це непоганий результат.

Натомість, набагато менш успішною є ангажування експертів від самого КПІ, як структури, яка за умовами проекту, має забезпечити супровід заявок. Тобто, бюджетні статті проекту передбачають не тільки фінансування самих розробок від 4-х переможців МСП та їх тестування на виробництві, але також їх супровід зі сторони DIH. Цей супровід має здійснюватись експертами хабу (він же Центр Індустрії 4.0). В цьому супроводі, власне сутність будь-якого європейського DIH – вони забезпечують МСП якісними послугами в фандрейзингу, консультуванні та тестуванні інновацій 4.0. Й з КПІ ця історія поки що виглядає складною. За 6 місяців 2021 ми мали 6 окремих мітапів, масу онлайн комунікацій, маже щотижневі наради команди BOWI, але залучити фахівців КПІ до співпраці й розібратись, що вони собою представляють, виявилось дуже складним завданням. Проблема звісно, в комунікаціях, й на мою думку, більшість фахівців, хто претендує на статус експертів в цьому проекті, просто не зрозуміли, що залучення до проекту відбувається на підставі дій, а не заяв. Тільки так будується взаємна довіра. Майже 10 фахівців КПІ зареєструвались в 2021 в програму EIF АППАУ, з якої власне походить BOWI, й де впродовж 7 місяців було чимало можливостей продемонструвати свою експертизу та спроможності надання послуг для МСП. Однак цього не сталось.  Були й інші можливості демонстрації своєї експертизи, наприклад, участь в технологічних мітапах «САПР в машинобудуванні» в серпні чи в кампанії АРМ, чи в форумі Центрів 4.0, який пройшов в грудні КПІ – вони також не використані. Тоді чому ми маємо довіряти цим фахівцям сьогодні, коли до видачі заявок на розгляд Єврокомісії залишився буквально місяць?     

Зараз, для супроводу цих 20+ МСП ми підстрахуємось перевіреними експертами АППАУ та Індустрії 4.0, робота з якими йшла 5 попередніх років. Це фахівці з різних регіонів та університетів, які неодноразово демонстрували свою експертизу та якість послуг в багатьох різних заходах передніх років. Серед них і кафедра АТЕП – ТЕФ КПІ. В інших кафедр – факультетів КПІ  ще є шанси включити своїх фахівців, – варто тільки все-ж прийняти «правила гри» BOWI, – тобто правила європейських DIHs.

Що далі – план дій до квітня

Абстрагуючись від імен окремих структур, команд і навіть категорій (учасників ринку), ми маємо зрозуміти щонайменше 3 важливі речі.

  1. Швидкий набір МСП в програму BOWI відбувся завдяки діючій екосистемі Індустрії 4.0. Її розбудова зайняла в АППАУ більше 5 років. Й це не тільки база в 100+ інноваторів 4.0, яку ми ведемо в форматі лендскейпу І4.0 з 2019, але це також це вибудувані відносини та канали комунікацій. В 2021 ця екосистема була значно посилена 4-ма регіональними кластерами ІАМ, серед яких так само чимало інноваторів. Тому вибрати звідти 20 МСП – це, як кажуть, «справа техніки», що власне, й було доказано буквально за кілька тижнів.
  2. Водночас ця екосистема рідко працювала в режимі інкубатора чи акселератора 4.0 – тобто, з демонстрацією тих самих інновацій 4.0. Чому? – тому, що нам завжди бракувало фінансування на проведення подібних конкурсів. З 2016 року, відколи почались системні дії по розвитку української Індустрії 4.0, в нас по-суті ніколи й не було фінансування ні на які інноваційні конкурси. Держава, як і маса інших стейкхолдерів, постійно ігнорили Індустрію 4.0 (= промисловість), як найбільш складний сегмент й такий, з якого важко «знімати вершки» або хайпитись. І коли нарешті з’явився BOWI, який має низку ознак акселератора І4.0 – то, звісно, це наш шанс мобілізувати й продемонструвати весь потенціал екосистеми.
  3. Цей потенціал стосується кількох стратегічних напрямів, які проект BOWI цілком спроможний долати, – вкажемо щонайменше три
    1. Все-ж і нарешті, – здійснити справжній запуск Центру 4.0 «КПІ», він же DIH. Ці шанси залишаються високими й всі передумови для цього ще є. КПІ може першим серед всіх університетів країни показати «що таке обслуговування МСП» в європейському форматі, й тим самим, радикально вплинути на інші університети й спільно наростити в 2022 темпи розвитку всіх DIHs в Україні.
    2. Завдяки BOWI ми можемо вивести на зовсім іншу швидкість всю програму EIF. Просто задумайтесь – за 7 місяців програми в 2021 ми не могли згенерувати й 10 заявок на конкурси ЄС. Хоча в програмі ми бачили більше 60 відкритих колів на десятки мільйонів євро. Зараз ми точно матимемо мінімум 25 заявок всього за 1 місяць. І які звісно будемо подавати на нові коли.
    3. BOWI може надати потужний поштовх інноваційному розвитку кластерів ІАМ, чого ми не змогли зробити в 2021. А кластери ІАМ та DIHs – це основа галузевих та регіональних екосистем, що в свою чергу, запускає зовсім іншу динаміку розвитку серед промисловців.

Тобто, всі вказані вище чинники будуть працювати зараз в логіці ефекту «доміно» або, точніше, ланцюга доданої цінності. Достатньо одного 1-го потужного поштовху й всі ланки почнуть приводитись в дію, адже вся система вже вибудувана, “шестерні” змазані й вектор руху заданий.

Відповідно, наш заклик до всіх учасників проекту, хто вже залучений чи планує – це переходити до конкретних дій. План є наступним

17 січня – відбудеться остаточне визначення пулу експертів для супроводу МСП. Реєстрація на платформі метчмейкингу АППАУ, де в своєму профілі експерти мають вказати свою експертизу та навички – є першим кроком до цього. Після цього приєднатись до групи BOWI.

18 січня – на наступному воркошопі, ми оголосим пари-трійки «МСП + експерти», які будуть готувати (або удосконалювати) заявки на конкурс єврокомісії. Як ми це вже оголошували, окремі МСП можуть подаватись на конкурс самостійно й без експертів. Але тим, хто бажає надалі залишитись в програмі EIF для видачі своїх інновацій на нові коли (гранти), краще все-ж працювати спільно з експертами DIH КПІ та АППАУ.

1 лютого – завершальний воркшоп підготовчого періоду, після чого всі команди фіналізують свої заявки в робочому режимі.

14 лютого – подача заявок на конкурс BOWI Єврокомісії.

26 лютого – попередні підсумки подачі заявок, обговорення плану Технологічно-інноваційного дня (ТІД) в КПІ в березні.

18 березня – проведення ТІД в КПІ. Цей захід реалізує 1-ий етап нашої стратегії по «максимізації» потенціалу розроблених інноваційних заявок шляхом їх демонстрації для вітчизняних замовників.

10 квітня – після оголошення 4-х переможців конкурсу BOWI вони переходять в свій графік підготовки до тестування. Щодо інших підготовлених заявок – їм пропонується перейти в програму EIF АППАУ, де можна подаватись знову і знову.

Наша ціль на 2022 – видати щонайменше 50 заявок на відкриті конкурси ЄС та в Україні, й відповідно мати до 10-15 переможців.

Більш середньострокова мета до 2025 – це запуск справжніх системних процесів фандрейзингу в українській екосистемі Індустрії 4.0, де в нас синхронно та злагоджено діють щонайменше 5-7 DIHs, 10+ кластерів ІАМ, 1-2 постійно діючі інкубатори – акселератори 4.0. Й завдяки чому ми щороку можемо мати від 15 до 20 грантів в обсязі від 3 до 10 млн євро.

Й саме тому BOWI – це перший й дуже важливий крок. 12 січня Олександр Степанець, керівник проекту BOWI сказав на воркшопі ключову фразу – «вітрила підняті». Отже, попутний вітер в нас дійсно є, й тепер – тільки вперед. Бажаємо всім учасникам проекту успіху та наснаги.

Олександр Юрчак, виконавча дирекція АППАУ.

Національна кампанія «Молодь та Індустрія 4.0»

З кінця січня в Україні стартує кампанія “Молодь та Індустрія 4.0”. Головною метою є побудова спільного порядку денного для промисловців та хайтек секторів в даній сфері, який має включати в себе чітку фіксацію головних викликів, напрями та конкретні плани дій, визначення кращих практик тощо. Відповідно кампанія включає аналітичні роботи з прояснення стану, висвітлення кращих практик в медіа, проведення круглих столів в регіонах країни, а також фінальну конференцію в Києві на початку березня. Головними партнерами – організаторами кампанії є платформа Industry4Ukraine (комітет “Стала індустрія”), асоціація АППАУ, кластери ІАМ Києва, Вінниці, Миколаєва, Запоріжжя та Харкова. Головні заходи кампанії отримали статус EU Industry weeks від Єврокомісії.

Ця публікація деталізує окремі аспекти компанії й запрошує до співпраці потенційних партнерів.

Контекст кампанії

Тема «Як підготувати молодь до Індустрії 4.0» є однією з топових у світі, але ще недостатньо підіймається в Україні. Назагал, українські промисловці давно б’ють тривогу з приводу відтоку кадрів й низької мотивації молоді до роботи на підприємствах. Водночас, їх політики та стратегії залучення молоді є недостатньо конкурентними, особливо, по відношенню до ІТ-галузі та міграційних політик сусідніх держав, як Польща. Промислові та інжинірингові компанії, системні інтегратори та розробники в промислових хайтек також нарікають на низький та невідповідний вимогам сучасності рівень професійних навичок та знань молодих спеціалістів.

Водночас, самі учасники промислових ринків недостатньо залучені до формування нових освітніх програм в технологіях Індустрії 4.0, як це робить для своїх потреб, наприклад ІТ-галузь. За численними оцінками АППАУ, як провідного бізнес-об’єднання Індустрії 4.0 в Україні, промисловці значно поступають в подібних практиках  й програють «битву за кадри та таланти» як ІТ-галузі, так і  міграційним політикам наших сусідів в ЄС.

Таким чином, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]відтік кадрів та молоді з промисловості, слабкий рівень підготовки молодих спеціалістів та низька ефективність конкурентних стратегій промисловців у протидії цим явищам – 3 головні виклики, які розглядаються в рамках цієї кампанії.[/perfectpullquote]

Ці виклики є однаковими на регіональному та національному рівнях й вони є базовими при формуванні цілей та завдань кампанії.

Питання навичок й підготовки молоді до Індустрії 4.0 є повністю дотичними до подібних проблем в ЄС, тому дана кампанія та її заходи мають особливий статус від єврокомісії – EU Industry weeks.

Цілі кампанії

В рамках даної кампанії розглядаються 3 головні цілі:

  1. Залучення широких кіл промисловців та інших зацікавлених сторін до розгляду вказаних викликів, як загроз національного рівня.
  2. Досягнення спільного консенсусу в питаннях залучення молоді, включно з розглядом підготовки молоді до викликів подвійного цифрового та зеленого переходу.
  3. Створення спільної для промислових секторів аженди (довгострокової програми дій) як відповіді на вказані виклики. Як 1-ий етап цієї програми – формування переліку кращих практик промисловців по залученню молоді в рамках кампанії.

Головні етапи та заходи кампанії

Заходи кампанії включають, але не обмежуються:

  1. Опитування ринку (15 січня – 3 лютого) – проведення опитування (онлайн + особисті інтерв’ю), яке має зафіксувати головні виклики в залученні молоді до промислових хайтек (Індустрії 4.0).
    1. Опитування “Ставлення української молоді до Індустрії 4.0” (для всіх студентів технічинх коледжів та ЗВО)
    2. Опитування “Роль молоді в Індустрії 4.0 очима роботодавців” (для роботодавців)
    3. Опитування щодо кращих практик роботодавців
    4. Опитування щодо кращих практик провайдерів навчальних послуг
  2. Мас-медійна кампанія, що має на меті привернути увагу до проблем залучення молоді в промисловості та пром. хайтек.
  3. Проведення регіональних круглих столів (лютий) в регіонах:
    • 8 лютого – Харків.
    • 10 лютого – Запоріжжя.
    • 15 лютого – Миколаїв.
    • 17 лютого – Вінниця.
    • 22 та 23 лютого – Київ (місто)
    • 24 лютого – Полтава
    • 25 лютого Кропивницький

Деталі та реєстрація – за посиланням.

Окремі публікації та звіти кампанії йдуть на ресурсі Industry4Ukraine – див розділ “Молодь та Індустрія 4.0”

Метою круглих столів є обговорення та  формування: а) консолідованого переліку викликів, б) переліку кращих практик, як промисловці та кластери спільно на них реагують.

  1. Фінальна конференція в Києві запланована на 3 березня. Тут має відбутись представлення кращих практик, які виробляють регіони й формування спільної аженди національного рівня.

Перелік заходів не обмежується – натомість, організатори вітають залучення інших регіонів, зокрема, Дніпро та Суми, де є також чимало партнерів Індустрії 4.0.

Формування пулу партнерів

Спів-організаторами кампанії виступають кластерні організації національного та рег. рівнів – АППАУ, комітет «Стала індустрія» платформи Industry4Ukraine, кластери ІАМ з Києва, Запоріжжя та Харкова, Вінницький кластер приладобудування, Морський кластер України (Миколаїв).

Ми будемо раді вітати в якості партнерів наступні категорії організацій:

  1. Профільні департаменти міністерств Кабінету міністрів України, а також інші державні установи рівня ЦОВВ.
  2. Органи місцевого самоврядування та департаменти науки та освіти, промислового та інноваційного розвитку обласних державних адміністрацій вказаних регіонів.
  3. Учасників платформи Industry4Urkaine, а також інші кластерні та бізнес-об’єднання, дотичні до Індустрії 4.0.
  4. Торгово-промислові палати, де вже налагоджена співпраця з кластерами.
  5. Промислові об’єднання та асоціації, які також гостро ставлять питання про залучення молоді до промислового розвитку – УАМ, ФРУ, ФРА, УСПП, інші галузеві асоціації.
  6. Окремі промислові та хайтек групи, наших партнерів по Індустрії 4.0, які вже мають власні кращі практики залучення молоді в даній темі.
  7. Університети країни – по відповідним регіонам, включно з Центрами 4.0 та DIHs.

Організації, які погоджуються виступати в якості партнерів отримують окремі статуси, на кшталт:

  • Освітній партнер (університети).
  • Промисловий партнер (промисловці).
  • Урядовий партнер (Міністерства та ОДА), окремі – мерії міст.

Переваги участі в кампанії для партнерів

Головні переваги для партнерів від участі в кампанії:

  • Широка консолідація промислових та хайтек секторів дозволить виробити спільну аженду та здійснити ескалацію головних питань та пропозицій на рівень центрального уряду.
  • Кампанія носить освітній характер й ознайомить також з кращими практиками в цій сфері в ЄС, включно з політиками державних структур та кластерів.
  • Партнери отримають доступ до детального опису кращих практик, аналітики та лідерів думок як в Україні, так і за її межами.
  • Кампанія також забезпечить піар та промоцію у відповідних заходах та в онлайн кожного з партнерів програми й дозволить комунікувати найважливіші речі на рівень Єврокомісії.

В обов’язки партнерів входить широке розповсюдження інформації про заходи кампанії, участь в них, надання можливої допомоги в ресурсному забезпеченні.

Для залучення в якості партнерів кампанії, заповніть будь-ласка реєстраційну форму.

Важливо: Якщо ваша організація є окремою комерційною чи іншою структурою й не входить в перелік категорій, зазначений вище, прохання НЕ реєструватись. Форма нижче надається тільки для вказаних 7 категорій.

Платформа Industry 4 Ukraine

Платформа Industry 4 Ukraine об’єднує понад 50 бізнес-асоціацій та організацій з метою лобіювання промислових, інноваційних та цифрових політик на державному рівні. Ключова роль Платформи – консолідація промисловців та хайтек навколо новітнього індустріального розвитку Україна, в якому Індустрія 4.0 є органічним, вбудованим елементом. Наші експерти є чільниками комітетів Цифрової трансформації промисловості та Сталого розвитку, й приймають участь в роботі 2-х інших комітетів – Смарт-спеціалізації та інновацій та Кластерного розвитку.

Типові продукти та послуги програми для всіх учасників руху 4.0: вироблення пропозицій для державних політик та стратегій розвитку в сфері Індустрії 4.0 є головним напрямом діяльності платформи. Наприклад, постанова № 750 Кабміну в 2021 році про Центри Індустрії 4.0 вироблена завдяки тому, що в 2018 році з’явилася відповідна концепція розвитку. В жовтні 2021 року 4 комітети Платформи визначили свої пріоритети у виводі відповідних політик та програм на державний рівень. Інші продукти діяльності платформи – аналітичні звіти, гайди, спільні конференції, просвітні кампанії, піар-акції тощо.

Можливості та переваги для членів АППАУ: Платформа є головним інструментом для нашої асоціації у виводі Індустрії 4.0 на державному рівні. Відповідно активна участь в роботі комітетів платформи, робочих груп значно прискорює досягнення власних цілей розвитку учасниками нашої спільноти. Пріоритетним завданням в найближчі 2 роки є прийняття законопроекту про пільги для підприємств у впровадженні технологій Індустрії 4.0.

Цифрові активи АППАУ

Цифрові активи АППАУ є численними – це 5 веб-сайтів, близько 10 груп та  сторінок в соціальних мережах, база контактів в 5+ тис контактів, платформа метчмейкингу, база знань (звіти, білі книги, гайди) тощо. Цифрові активи відіграють ключову роль у встановленні онлайн присутності АППАУ, покращенню нашого спільного позиціонування та іміджу, а також колективної співпраці. Друга роль цих активів – сприяння покращенню показників зростання для кожного з наших членів асоціації. Адже ці активи – це спільні, тобто, ваші активи, якими ви можете користуватись, розміщуючи ваш контент та спрямовувати трафік на ваші, індивідуальні ресурси.

Типові продукти та послуги для членів АППАУ: власне, всі вказані вище активи і є цифровими продуктами, які виконавча дирекція АППАУ підтримує та розвиває для учасників своєї спільноти, й ширше, руху 4.0 в Україні.

Можливості та переваги для членів АППАУ: наявність продуктів не означає, що наші члени вміють ними користуватись. Подібно як звичайні користувачі використовують до 20% функцій своїх смартфонів, так і з нашими активами – ще дуже мало членів АППАУ їх використовує інтенсивно та регулярно. Тому спільне завдання на 2022 – максимізувати їх використання для наших членів. Далі в кожному з активів, що представлені нижче ви бачите “слід”, тобто, підтримку цифрових інструментів.

Залучення експертів до просування інновацій в Індустрії 4.0

З розгортанням програм грантової підтримки в інноваціях Індустрії 4.0 зростає попит на послуги експертів в цій сфері, які можуть допомагати МСП, інноваторам 4.0 й розвивати ринок. Цей попит був ясно зафіксований в програмі EIF АППАУ, й пізніше в проєкті BOWI.

В 2022 АППАУ пропонує фахівцям, які бажають розвиватись в цій сфері, цілісну програму розвитку. Цей документ надає головні її положення у вигляді 10 FAQ.

     1. Чому й для чого потрібні незалежні експерти з фандрейзингу

Рівень залучення інноваторів 4.0 до подачі заявок на відкриті коли в грантових програмах ЄС залишається вкрай низьким. В 2021 році ми подали максимум 10 заявок, й виграли 2. Це – серед 50+ які були доступними. АППАУ чітко фіксує головну причину – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]наші МСП та інноватори не подаються на ці гранти, тому що практично є дуже мало експертів, які їх просувають.[/perfectpullquote]

Зазвичай, існуючі консультанти з фандерйзингу просто дають на загал (зазвичай в мережах) посилання на черговий кол (open call, тобто грант), тоді як кожен з інноваційних проектів Індустрії 4.0 потребує набагато більш глибокого просування під конкретну цільову аудиторію та її залучення.

 


  1.  Хто може бути експертом з фандрейзингу

АППАУ рекомендує, в першу чергу, приєднуватись до спільноти експертів І4.0 фахівців університетів, НДІ або незалежних консультантів, які добре знаються на технологіях та застосуваннях Індустрії 4.0. Знання предметної області – це головне, все інше можна швидко підтягнути. Ми також вітаємо комунікаторів та спеціалістів з інноваційного маркетингу – є багато завдань щодо інтеграції наших інноваторів в інноваційні екосистеми тих чи інших майданчиків ЄС та світу.

 


  1.     Які головні функції експертів в проекті BOWI

Проєкт BOWI – це перший проект програми EIF, який отримав фінансування. Отже, саме тут ми тестуємо всі функції взаємодії та роботи з експертами в сфері технологічного брокериджу. Ця сфера передбачає виконання наступних робіт

  •       Участь в освітніх та просвітніх заходах проекту – пояснення умов та окремих положень проекту (наприклад, як оцінити інноваційність вашого рішення в конкретній сфері)
  •       Допомогу в написанні проектної заявки для групи вибраних МСП
  •       Допомогу в доведенні інновації (TRL5-7) до більш високого рівня
  •       Допомогу або й послуги в тестуванні інноваційного рішення

Якщо ви експерт, що працює й поза рамками проєкту BOWI, дуже важливим в програмі EIF є просування відкритих колів до широких кіл інноваторів та МСП. Мова про регулярне проведення вебінарів, написання статей, інші просвітні заходи.


  1.     Як зареєструватись в експерти програми BOWI

Дуже просто – достатньо зайти на платформу АППАУ – https://matchmaking.appau.org.ua/ й після реєстрації заповнити детально свій профіль (вибрати в профілі “провайдер сервісних послуг”), особливу увагу звертаючи детальний опис «послуги» та «пропозиція цінності». Саме ці поля будуть цікавити ваших потенційних партнерів чи клієнтів.

 


  1.     Що пропонує АППАУ для розвитку експертів – початківців

Не дивлячись на велику кількість різноманітних інноваційних структур, в 2022 в Україні є дуже мало підготовлених фахівців з інноваційного чи технологічного брокериджу і які добре знаються на технологіях Індустрії 4.0. Тому не варто перейматись тим, що ви чогось не знаєте. Натомість варто розуміти, що освоєння нових знань та навичок потребуватиме часу, наполегливості та дисципліни. В рамках програм EIF та проекту BOWI експертам пропонується багато можливостей для професійного росту та розвитку в цій сфері. Це будуть вебінари, та міні-тренінги, воркшопи, доступ до баз знань в цій сфері тощо.

 


  1.     Що буде після BOWI або яка перспектива

Фахівцям, які будуть супроводжувати МСП – переможців в рамках проекту BOWI обіцяна фінансова винагорода. Що ж для інших і що буде після BOWI? Тим, хто вже знайомий з програмою EIF, відповідь очевидна – залучайтесь до інших проектів, їх справді десятки й в кожному є можливості зростання, в тому числі фінансові стимули.

 


  1.     Які є статуси експертів і як вони визначаються

В програмі EIF пропонуються 2 головні ролі – інноваційний та технологічний брокер. Кожен з них може мати 3 статуси в залежності від своєї активності та напрацювань

  •       Leader – зазвичай той, хто демонструє найбільшу активність й виконує найскладніші завдання
  •       Master – експерт, що демонструє середній рівень активності та залучення
  •       Associated – зазвичай це рівень початківців, або ж, це рівень дуже зайнятих експертів, які не мають багато часу на виконання завдань з фандрейзингу.

Ці статуси визначають командою EIF по бальній системі. Ознайомитись в деталях з нею можна за цим посиланням. Якщо коротко, суть в тому, що більш складні активності отримують більше балів, наприклад, проста реєстрація на платформі дає всього 5 балів, тоді як проведення вебінару – 25, а створення власного тренінгового модуля – 300 балів.

Водночас, бали потрібно набирати щорічно, тобто визначені статуси не є «вічними».


  1. Які є інструменти мотивації роботи експертів

Узагальнюючи вищесказане, в рамках проєкту BOWI / EIF вироблені 5 головних інструментів мотивації експертів:

1)     Професійний розвиток та навчання – див вище п. 5 

2)      Визнання експертності – див. п.7 вище

3)      Просування через майданчики проекту та АППАУ – наша команда буде енергійно просувати кращих експертів через всі доступні канали в соц. мережах, е-розсилках тощо. Це означає, що ви будете мати більше визнання, кращу репутацію та онлайн присутність. А для отримання нових клієнтів – це половина успіху.

4)      Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням. Базуючись на вашій активності та статусі, наша команда визначатиме й буде рекомендувати вас для сполучення з новими інноваторами 4.0 та МСП.

5)      Включення в наступні грантові та комерційні проекти – аналогічно попередньому, ваш рейтинг безпосередньо впливатиме на рішення щодо включення в ті чи інші нові проекти.

 


  1.     Які є приклади експертної роботи в спільноті Індустрії 4.0

Прикладів роботи експертів з 2015 року в АППАУ багато. В першу чергу, відзначимо роботу команди Олександра Пупени з Національного університету харчових технологій (НУХТ). Вони «на потоці» видають нові освітні та просвітні матеріали по технологіям Індустрії 4.0, мають навчальні курси, створюють відео тощо. Тому для фахівців цієї команди досить легко буде набирати бали в програмі EIF. Подібно веде себе Олександр Степанець з КПІ, кафедра АТЕП – ТЕФ. Один з їх останніх матеріалів, біла книга по цифровим двійникам, перекладена в 2021 є дуже цінною для інноваторів 4.0. Віталій Воронін, викладач радіотехнічного коледжу з Світловодська практично сам переклав Handbook Maintenance 4.0 на 150 стор, – це дуже цінний матеріал для наших інноваторів в сегменті АРМ (ТОіР). Подібних прикладів чимало й запропонована система відразу надає цим експертам можливості отримати бали за виконані роботи в 2021.

 


  1. Скільки часу займає виконання функцій експерта

Це залежить в першу чергу, від вашого рівня. Професійні фандрейзери і які «в темі» конкретної технології пишуть просту заявку за 3-5 годин, тоді як у початківців це може зайняти кілька днів й з численними помилками. Але що стосується залучення та підтримки МСП, цьому потрібно приділяти час регулярно – орієнтовно 2-3 години на тиждень.

 *********

Якщо ці відповіді вас переконали, й ви відчуваєте в собі бажання та потенціал експерта з фандрейзингу Індустрії 4.0, чекаємо вас на платформі метчмейкингу – https://matchmaking.appau.org.ua/ , група BOWI є там наразі головною для гуртування експертів.

 

 

 

The National campaign ‘Youth in Industry 4.0’

At the end of January 2022, the APPAU association has started the ‘Youth in Industry 4.0’ campaign. It’s goal is to build the common agenda of industrial and hi-tech economic sectors that should include clear statements about the main challenges and how to resolve them in terms of priorities and action plans. Respectively, the campaign includes analytic studies, regional round tables and the final conference in Kyiv on March 3d.



There are 7 organizers of the campaign: Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU, main coordinator), Cluster Engineering – Automation – Machinery (EAM) from Kyiv, Mykolaiv, Vinnytsia, Kharkiv and Zaporizhzhia and the ‘Sustainable Industry’ committee of the Industry4Ukraine platform. All campaign events have the status of EU Industry weeks from European commission.

The general context of the campaign

The ‘Youth in Industry 4.0’ topic is one of the most popular in the manufacturing world, but for the 1st time it is held in Ukraine at the national level between Businesses, NGO and the State. Generally, Ukrainian industrialists are worried about the leak of youth from manufacturing lately. Other issues are low skills level of the students and their low motivation for jobs in manufacturing. This state is quite similar worldwide and in European Union, see the report of World Manufacturing Forum 2019. But what makes difference, Ukraine does not have state policies / strategies on how to cope with these issues. At the same time, neither Industrial business associations nor industrial companies themselves propose common effective strategies, similar by the effectiveness to the local IT-industry. Twin digital and green transition that manufacturers start to consider, makes these issues much more deeper.

Therefore, the leak of the youth from manufacturing to IT-sector and abroad, low skills level and low effectiveness of respective strategies are the 3 main challenges to consider in the campaign. They are similar at regional and at the national levels.

The campaign goals

The campaign considers 3 main goals:

  1. Engagement to the campaign of large categories of industrial sectors and other stakeholders sensible to the mentioned challenges.
  2. Reaching the consensus in common strategies with regard to the youth preparation to twin digital and green transition.
  3. Creation of the common agenda for industrial and high-tech sectors. At the 1st stage of this agenda the campaign aims to make the account of the best practices of manufacturing companies.

Due to good results of the ClusteRISE project in 2021 supported by GIZ, Ukrainian clusters were well coordinated from early December, they all got the permission from European commission and Ukraine is the leader on the EU map in holding the EU industry weeks.

This fact also makes good initial pre-condition to strong communication of the government with consolidated demands about the needed policies in this area.

Source: https://eu-industry-days.ec.europa.eu/eu-industry-weeks

The main stages of the campaign

The campaign include the activities:

  1. Market online surveys aimed at students and employers.
  2. Media campaign that aims to rise awareness about manufacturers’ issues in this area
  3. Round tables are planned as follows:
    1. 8th of February – Kharkiv.
    2. 10th February – Zaporizhzhia.
    3. 15th of February – Mykolaiv.
    4. 17th  of February – Vinnytsia.
    5. 22th – Kyiv (city).
    6. 23 / 24th of February – a separate event ‘Sustainable industry’.
    7. 24th of February – Poltava.

For details and registration see https://matchmaking.appau.org.ua/eu-industry-weeks-2022/.

The outcomes of the round tables are formed into the proposals / reporting to European commission as well as proposals to the national conference in Kyiv, on the 3d of March.

  1. The final conference in Kyiv is planned on 3d of March. Here, there is a presentation of all gathered best practices and proposals to the agenda on the national level. For the detailed program of the event see Appendix 1.

First insights

Today the campaign has already engaged1350 students and about 100 manufacturers. It is supported by 25 partners from 11 regions, including the National Agency of jobs Qualification, and the Ministry of strategic industries of Ukraine.

Another important input comes from the conclusions of 3 regional events that took places in EAM clusters of Kharkiv, Zaporizhzhia and Mykolaiv.

All together these data generate next insight:

  • Very low awareness of youth about Industry 4.0: 50% of young people never heard about Industry 4.0 and 33% others ‘heard but do not know what it is’.
  • Manufacturers loose ‘the fight’ for talents and youth to IT-industry and aggressive migration policies form other countries with Poland in the lead. At the same time, 62% of manufacturing enterprises and up to 80% of their business associations do not have competitive strategies aimed at youth.
  • Regarding low skills issues, manufacturers state that local education system is far behind from the market demands.

On the positive side, we found many good practices of cooperation ‘Universities – Business’, upskilling programs coming from businesses and high readiness of the Industry4Ukraine platform members to share their experience.

However, the main conclusion is that manufacturers are not able to cope alone with these issues. Migration of young people for working abroad and brain leak to the IT reached a really dramatic scale. Nevertheless, the State stays beside of these problems. Ukraine does not have acting industrial policy strategy, where we could see the option of attracting youth to manufacturing or some reskilling – upskilling programs.

What next

APPAU and Ukrainian cluster are seeking for support from the European counterparts and institutions that work in this area to start exchanges on the following topics:

  • Roles, best practices and benchmark of the State policies and programs in attracting youth to manufacturing.
  • Best practices of set-up reskilling – upskilling programs in digitalization of SMEs (as I4MS and similar).
  • Consolidation of stakeholders around the issue of youth in manufacturing / Role of clusters and State bodies, integration into smart-specialization programs.

APPAU and Ukrainian clusters are ready to share experience and insight and we highly appreciate any possible support in the mentioned topics. When our campaign will have been finished on the 3d of March we will be very interested to convert the results into the next development projects, especially in the domain of reskilling – upskilling.

The dialogue can start during the final conference on the 3d of March. For detrails please contact Andriy Boroduk, the coordinator of the campaign: andrii.borodiuk@appau.org.ua

This website uses cookies to improve your web experience.