Відвідання менеджментом TeraWatt Group річної конференції CSIA в Денвері, США підводить 1-ий етап обмінів з нашим партнером, який інтенсивно розпочався в квітні. За 2 місяці 7 членів АППАУ стали членами CSIA й отримали доступ до ресурсів цієї провідної світової асоціації в системній інтеграції. Але «краще 1 раз побачити» й тому найбільшу цінність для всієї спільноти має наразі цей візит TeraWatt Group в США. Топ-менеджери групи Андрій Калантаренко та Антон Кротюк люб’язно погодились розділити свої враження з поїздки, а також розвинути кілька ідей по співпраці.
В програмі заходу:
17:00 Враження від поїздки (Андрій Калантаренко та Антон Кротюк)
17:30 Перші підсумки співпраці з CSIA, наступні кроки (спільно)
18:00 завершення зустрічі
До участі в зустрічі запрошуються члени АППАУ та кластерів ІАМ УКА. Більше детальна інформація про запрошення – запитуйте на info@appau.org.ua або дивіться в групах УКА на Телеграмі.
TeraWatt Group, https://terawatt-group.com/ – інжинірингова група компаній, яка виконує комплексні проекти “під ключ” в сфері технологічного інжинірингу. В групу входить кілька підрозділів, які виконують роботи з технологічного проектування, розробки та впровадження АСУТП, інженерно-будівельних та пусконалагоджувальних робіт. Компанія є членом АППАУ практично від самого початку роботи нашої асоціації. Оскільки компанія є родом з Маріуполя, з початку війни виконавча дирекція АППАУ перебуває в тісному зв’язку з керівництвом групи. Компанія успішно приймає виклики війни, й більш того, є однією з найбільш активних в АППАУ в підтримці курсу на входження в американську CSIA. З 27 червня по 1 липня, топ-менеджери групи відвідають щорічну конференцію CSIA в Денвері, США й є єдиними, хто буде на ній представляти всю українську спільноту системних інтеграторів АСУТП.
Як компанія зустріла війну, як приймає виклики – наші питання про нинішній стан компанії до директора з розвитку бізнесу Антона Кротюка.
Як розвивалась TeraWatt Group в останні роки? Якими є ваші досягнення?
Останні 3 роки група компаній TeraWatt розвивалась та впевнено дивилась в майбутнє. Була низка грандіозних планів щодо розвитку нових видів діяльності та реалізації амбітних проектів. Активний попит на продукти та послуги TeraWatt Group зумовив активне зростання штату працівників і на початок лютого 2022 року наша команда налічувала більше 50 проектувальників електрики, більше 20 інженерів-програмістів, більше 150 інженерів-технологів та інженерів-будівельників.
Так виглядав складальний цех групи в м. Маріуполь до початку війни.
На початку року в портфелі проектів TeraWatt Group було декілька дійсно великих проектів з інжинірингом, поставкою шаф, налагоджувальними роботами в Україні, країнах СНД таких як система завантаження доменної печі, системи захисту повітряного басейну, тощо. Треба відмітити, що в останні роки TeraWatt Group приймала активну участь у реалізації екологічних проектів на металургійних підприємствах, які сприяли зменшенню обсягу запиленості та дозволили значно зменшити технологічне навантаження на навколишнє середовище.
В 2021 році на базі наших компаній відбулося відкриття TeraWatt Group Camp та запуск ініціативи «Engineering: Smart Start 4.0» для старшокласників і студентів, адже ми завжди думали про майбутнє і прагнули нарощувати свій кадровий потенціал. Створення такого роду серії освітніх семінарів від команди TeraWatt Group мало на меті сприяти підвищенню престижності інжинірингових спеціальностей в регіоні та давати можливість студентам та школярам покращити свої компетенції, отримати практичний досвід роботи з сучасними цифровими технологіями.
Ген. директор компанії Андрій Калантаренко (зліва) на відкритті лабораторії Індустрії 4.0 в “Запорізькій політехніці”
Якими є ваші втрати на сьогодні від військових дій?
До 24 лютого 2022 року TeraWatt Group мало мережу представництва в Україні та в м. Дюссельдорф (Німеччина). Головний офіс та власне виробництво знаходились у м. Маріуполь, а основні представництва у м. Харків, м. Запоріжжя, м. Дніпро, м. Кривий Ріг. З початком війни та агресії з боку Росії наш офіс та виробничі потужності в м. Маріуполь були повністю зруйновані, на даний час знаходяться на непідконтрольній Україні території.
При будівництві офісу в м. Маріуполь ми вкладали душу в кожний куточок приміщення, кожен наш співробітник створював свій затишок у офісі і це приміщення для кожного з нас було не просто робочим місцем, а було домом, куди завжди було приємно повертатись.
Загальний вигляд офісу групи в м. Маріуполь до початку воєнних дій.
Тому руйнування цих будівель для нас катастрофічне не лише з точки зору бізнесової діяльності, а й психологічно, тобто з точки зору руйнування теплих спогадів та місця де наша команда була щасливою. Разом з втратою будівель було втрачено багато технічних засобів та оснащення, транспорту, що зберігався на території офісів.
Вигляд офісу в Маріуполі “до” та “після” 24 лютого 2022 року.
У виробничому цеху знаходились шафи управління, які ми мали б передати замовнику і які вже були готові до відвантаження. Офіс у м. Харків на даний час не працює, офіси в м. Запоріжжя, м. Дніпро, м. Кривий Ріг працюють в штатному режимі. Для TeraWatt Group безпека наших співробітників завжди мала першочергове значення, тому з боку компанії було зроблене все можливе для порятунку співробітників з м. Маріуполь і м. Харків, релокейт співробітників та їх сімей в більш безпечні міста та регіони. Наразі більшість співробітників нашої компанії працюють віддалено і знаходяться в західних областях України та частково в Європейському Союзі.
Великою фінансовою втратою для нас стала відмова від навіть завершення проектів для кінцевих замовників в Росії. Це було наше свідоме рішення ще до того, як були введені відповідні санкції. Зараз ми працюємо над рішеннями щодо обладнання, що не було відвантажено, частково виконаними роботами нашими підрядниками.
Як ви справляєтесь сьогодні з сукупністю цих проблем?
На сьогодні всі наші співробітники знаходяться в безпеці. Головним завданням для нас було забезпечення їх комфортними умовами проживання та праці. Слід зазначити, що ми майже повністю зберегли штат працівників, який ми мали до часу війни. В умовах сьогодення більшість колег працює в дистанційному режимі, але на якість реалізації проектів це ніяк не впливає, адже ми вже мали досвід такого режиму роботи з початком карантину в країні і, як показала практика, наша команда прекрасно впоралась з поставленими задачами. Успіхом діяльності TeraWatt Group завжди була наша дружня команда, яка в любий час готова була і є прийти на допомогу колегам.
Наразі наші колеги крім основної діяльності виконують багато інших функцій щоб компанія якомога скоріше оговталась від наслідків війни.
Зараз ми зосередились виключно на інжинірингу, тому ще від діяльності, який можна виконувати без значних ризиків як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Загалом, за початку війни ми завершили та виконали приблизно 10-15 проектів різного розміру та рівня складності. Пошук нових замовлень як в Україні так и за її межами є зараз пріоритетом для нашої компанії.
Корпоративна конференція TerraWatt Group спільно з клієнтами, 2018 рік.
Більша частина наших інженерів залишилась в Україні і більшість з них є чоловіки, які наразі не можуть покинути межі України, але наш успішний досвід роботи дистанційно під час пандемії показав, що віддалена робота – цілком працездатний варіант. Певна кількість наших спеціалістів знаходиться в ЕС і маємо хоча б деякі можливості по реалізації проектів за межами України.
Чи є які-небудь перспективи замовлень в Україні до закінчення війни?
Як показала війна, то перспективи є завжди, питання в їх кількості та розмірі. Авжеж не секрет, що війна стала викликом для українських промислових замовників, яким зараз також треба перестроювати свої виробничі ланцюжки, компенсувати знищені виробничі потужності на сході та півдні. Наші постійні клієнти, які також зазнали значних втрат під час війни, пристосовуються до нових умов і готові і надалі розвивати свою діяльність. Наразі ми вже отримали невеликі контракти на виконання робіт для ПАТ «АМКР» та ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ». Також активно співпрацюємо з підприємствами харчової, паперово-переробної промисловості, підприємствами з виробництва товарів народного споживання. На нашу думку навіть в умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки та давати країні ресурс для продовження оборони.
Чи готові ви до кооперації на міжнародних ринках? Які у вас є для цього сертифікації й чи готовий до цього ваш персонал? Якими є поточні обмеження?
З першого свого року створення в 2004 році TeraWatt Group завжди розвивалась як в напрямку національного ринку, так і на міжнародних ринках. В референс-листі реалізованих нами проектів є чимало замовників з інших країн з якими у нас склалися успішні та довготривалі відносини, які з кожним роком розвиваються та мають позитивну динаміку. З початку війни ми вже виконали декілька проектів для Китаю, Індії, зараз працюємо над проектом для Південної Кореї.
Стенд TerraWatt Group на виставці METEC, Німеччина
І в рамках ініціативи АППАУ щодо приєднання до CSIA, як ви оцінюєте цей курс, та які ваші очікування до конференції CSIA в Денвері, на яку ви збираєтесь?
По-перше, приєднання АППАУ до CSIA є дуже важливою подією, оцінюю таку подію виключно позитивно. Мати можливість ознайомитися та перейняти найкращі практики там методики є дуже великим шансом для української спільноти щодо покращення конкурентоспроможності та ефективності як на ринку України, так і закородоном.
Незважаючи на те, що ми вже відвідували деякі івенти в Сполучених Штатах, то були переважно конференції, орієнтовані на певні продукти, технології. Конференцію такої тематики та масштабу ми будемо відвідувати вперше, тож очікуємо на дуже цікавий та корисний досвід, ідеї. Теми семінарів виглядають дуже цікаво, вважаю, що буде дуже корисно побачити як живе та працює спільнота CSIA, та наскільки це відрізняється від українського та європейського досвіду.
Одна з найголовніших речей, яку ми ми очікуємо від конференції – це заявити про можливості українських компаній та встановити корисні контакти з можливими партнерами, замовниками.
Щиро дякую, Антон за цю розмову. Від імені всієї спільноти, бажаємо всьому колективу TeraWatt Group витримки та стійкості в ці непрості часи. Дякуємо також, що залишаєтесь активним членом нашої спільноти й показуєте приклад в інтернаціоналізації, яка зараз так необхідна всім нашим членам. “Все буде Україна” – тому удачі вам в Денвері й вітання CSIA від нашої спільноті.
Антон Кротюк (зліва) разом Олександром Юрчаком, ген. директором АППАУ на Hannover Messe 2019
Інтерв’ю взяв Олександр Юрчак, ген. Директор АППАУ
CIMES – це французький інноваційний кластер (“pôle de compétitivité”) розташований у регіонах Овернь-Рон-Альп та Нової Аквитанія, і який спеціалізується в сфері машинобудування та систем керування виробництвами. Місія кластеру полягає у координації інноваційної екосистеми, що об’єднує зацікавлені сторони з промисловості, академічних та дослідницьких спільнот з метою розробки та промислового впровадження процесів, продуктів та послуг у рамках Індустрії 4.0. Екосистема є великою – сюди входить більш, ніж 500 організацій. Ядро екосистеми складають постачальники інноваційних рішень, здатні надавати підтримку компаніям кінцевих користувачів у пошуку потрібних цифрових ресурсів, необхідні поліпшення їх процесів.
Тематична дорожня карта кластеру CIMES побудована навколо трьох основних тем:
інжиніринг для виробництва, матеріалів та поверхонь,
інтегрована робототехніка та системи оптимізації – покращення ефективності виробництв,
оптимізований інжиніринг для сталих систем.
Ця дорожня карта дозволяє нам розвивати між-секторальний вимір, даючи можливість учасникам кластеру працювати з традиційними промисловими секторами, такими як аеронавтика та автомобілебудування, та диверсифікувати діяльність кластеру за рахунок таких секторів, як охорона здоров’я, сільське господарство, агрохарчова промисловість, енергетика.
Приєднання до CSIA низки наших інтеграторів знову гостро ставить питання про готовність наших членів до участі в програмах експорту – інтернаціоналізації. Ця публікація дає огляд наших позицій й пропонує покрокову дорожню карту тих учасників АППАУ, хто до цього готовий.
Актуальні позиції Системних інтеграторів
В цілому, більшість системних інтеграторів та розробників України не є готовими до швидких та ефективних дій на міжнародній арені, й це стосується наших членів також. Проблеми експортного маркетингу з 2014 р. багато разів підіймались на сторінках та заходах АППАУ, на цю тему випущено десятки публікацій, проведено вебінарів, круглих столів та тренінгів. Для бажаючих заглибитись в історію можна переглянути цей огляд від 2017, який базується на міні-аудитах близько 10 інтеграторів та інжинірингових компаній. Або свіжий звіт проекту ClusteRISE про готовність кластерів ІАМ від 2020. Спільний знаменник в цій аналітиці – експорту немає, тому що в компаніях немає виділених та підготовлених ресурсів.
Звісно певні зрушення за останні 8 років в нас є. Прикладами якісної інтернаціоналізації та експорту є TerraWatt Group, IT-Enterprise, S-engineering, Infocom Ltd, Vostok Engineering та кілька інших компаній. Водночас, було б сильним перебільшенням стверджувати, що їх здобутки реально пов’язані з системною пропозицію АППАУ (програма EIF) – це радше результат їх власних зусиль по виходу на міжнародні ринки. В чомусь ми тільки підігруємо та піаримо їх результати. Ці історії, як правило, наслідки стратегій сильних, досить розвинутих компаній, керівники яких інвестували в функцію маркетингу та продажу. Проблема в тому, що таких компаній в спільноті АППАУ зовсім мало, як мало й прикладів співпраці в EIF. Більшість компаній не використовують наявний потенціал та можливості, оскільки справжньої колективної співпраці в експортних заходах, якогось колективного плану дій в рамках АППАУ в нас все ще немає. Спроба зробити колективний стенд на Hannover Messe 2020 зірвалась через COVID-19. А до історій успіху колаборації в експорті, й з того, що відомо можна віднести хіба що 2 – між IT-Enterprise та Vostok Engineering (Єгипет), та Indusoft та SAS (Казахстан). Щодо інших компаній чи напрямів – можна вказати на певний прогрес в інтернаціоналізації через розвиток кластерів ІАМ й запуск мережі DIH. Водночас, все це – тільки перші, слабкі паростки, загальний темп є повільним, й здобутки в EIF не значними.
Нові можливості та інструменти в АППАУ – УКА
Як і в 2014-15 рр, нинішня війна підштовхнула акторів ринку до перегляду та посилення власних експортних позицій. Практично для всіх промислових та хайтек секторів, зарубіжні ринки стають головними й на порядки важливішими – адже внутрішній ринок падає в рази, й перспективи до кінця 2022 практично не видно.
Ситуація виглядає значно більш драматичною, ніж в 2014. Згідно наявних досліджень, близько 50% МСП в країні припинили роботу, а падіння ВВП країни в 2022 очікуються до 30-40%. В сфері нашої діяльності це особливо критично, позаяк цей відсоток вищий в високоіндустріальних центральних, східних та південних регіонах, близьких до регіонів бойових дій. Колеги з Української асоціації меблевиків повідомляють, що близько 90% їх членів вже втратили замовлення на внутрішньому ринку – він скорочується драматично. Згідно опитувань наших членів АППАУ, чимало інжинірингових компаній та системних інтеграторів ще живе на минулих проектах, які по інерції будуть завершуватись до 2-6 місяців. Але далі – замовлень немає. Це означає тільки одне – впевнено виживати можна тільки за рахунок експорту. А скорити час до експорту можна через колективну мобілізацію ресурсів.
Саме тому з перших днів війни, АППАУ взяла курс на мобілізацію всіх ресурсів в рамках кластерної спільноти. Зараз ми є частиною Українського кластерного альянсу й лідерами кількох напрямів діяльності УКА. Й здобутки, про які нижче не могли б бути без підтримки інших колег та кластерів, – це важливо для усвідомлення всіма членами АППАУ, оскільки принцип співпраці, власного вкладу в спільну справу є базовим для будь-яких планів дій, що в УКА, що в АППАУ.
Отже, які нові можливості є сьогодні важливими для розуміння інтеграторів та розробників, членів АППАУ:
Членство в CSIA фактично відкриває доступ для наших інтеграторів до ринку США, а також низки інших країн. Інструменти та можливості стосуються нетворкингу та метчингу, як з кращими інтеграторами США, так і їх замовниками, лідерами думок, експертами. CSIA – це також доступ до кращих практик, а ще – фінансова допомога, яка починає поступати в АППАУ (ініціатива CSIA – 1H4U). Низка наших інтеграторів вже пройшли процедуру приєднання, інші планують до кінця місяця.
Початок індустріального діалогу по Advanced Manufacturing з європейськими асоціаціями. Завдяки партнерам з Європейського кластерного альянсу ми щомісячно проводимо по 2-3 С2С (Clusters – 2 Clusters) зустрічі, де нашими співбесідниками з боку ЄС виступають як кластери, так і національні або пан-європейські асоціації. 20 квітня така зустріч відбулась в сфері інжинірингу – машинобудування. Виробників верстатів ЧПУ представляла CECIMO, а низку промислових хайтек індустрій – Orgalim. Обидві асоціації є пан-європейськими, тобто, об’єднують десятки національних асоціацій ЄС, мають великі ресурси та можливості. Й з ними розпочався окремий діалог. На порядку денному питання допомоги Україні в 3-ьох наступних сферах:
Скорочення розривів в наших Ланцюгах доданої вартості (ЛДВ, – наприклад, в поставках компонентів, чи обладнання).
Долучення до європейських програм та проектів розвитку в сфері інновацій та діджиталізації.
Промоція передових українських розробників та інтеграторів, зокрема, нашої бази аутсоурсингу.
Питання b також буде на порядку денному в діалозі з ЄС по іншій індустрії – текстильній промисловості, де завдяки подібним зустрічам також вже є угода між нашим «Укрлегпромом» та EuraTex.
Ми також розпочали серію організованих В2В зустрічей в онлайн. Вони йдуть, головним чином через платформу B2B, де в квітні 18 наших компаній прийняли участь в перемовинах з польським кластером металообробки. 18-20 травня в нас було близько 5 зустрічей на TechIndustry2022, а 25 травня зустріч учасників кластерів ІАМ та АППАУ планується з компаніями польському кластеру автопрому. Загалом можна сказати, що подібні групові зустрічі можливі в онлайн кожні 2 тижні, а також наші компанії можуть самостійно вибирати можливих партнерів чи клієнтів й домовлятись з ними про зустрічі – адже перелік учасників на цих платформах, зазвичай, прозорий та доступний для всіх зареєстрованих осіб.
Покращення фандрейзингу через програму EIF та відповідну платформу АППАУ – ще 1 можливість для наших членів. Завдяки АППАУ 5 акторів спільноти нашої Індустрії 4.0 отримують 340 тис. євро (DIH КПІ + 4 МСП), й потенційно мова йде про мільйони. Цей інструмент раніше був звужений до інноваторів Індустрії 4.0, але зараз ми також додаємо туди інформацію про всі доступні гранти в Україні.
Інтеграція в заходи та ресурси ЕЕРО (Державну установу «Офіс розвитку підприємництва та просування експорту»). АППАУ є активним учасником та партнером ЕЕРО й ми рекомендуємо нашим членам 2 головні можливості:
Регулярну участь в тренінгових та освітніх заходах ЕЕРО, які проводить Естонський інститут маркетингу.
Долучення до переліку компаній на сайті BizForUkraine.
В наших планах також виведення в роботу мережі «Амбасадори Industry4Ukraine» – мова про професіоналів та професіоналок в сфері промислових хайтек, які готові сприяти нашим діловим контактам по всьому світові. Вже зараз окремі з них виконують важливу комунікаційну роботу, представляючи УКА та АППАУ на різних міжнародних заходах.
Отже, інструментів та можливостей експорту та інтернаціоналізації в нас чимало. Але, як завжди, далеко не всі наші учасники готові їх використовувати й на всі 100%. Чому?
Головні виклики інтеграторів та розробників
Якщо ви слідкуєте за аналітичними оглядами АППАУ в сфері експорту – інтернаціоналізації промислових хайтек, то вже маєте знати та розуміти це слово, вона ж причина наших негараздів – мова слабкі capacities (спроможності). До певної міри це узагальнення, яке стосується всіх МСП у всіх країнах світу та індустріях. Саме через слабкі внутрішні спроможності малий та середній бізнес не може користуватись наявними можливостями, які б вони не були великі чи доступні. Розшифровуючи це досить складне слово на низку чинників, вкажемо, як найбільш пріоритетні (найслабші) спроможності інтеграторів та розробників:
Слабкий експортний маркетинг, і який в свою чергу є частиною загального слабкого маркетингу фірм. Керівники завжди економили на цій сфері, оскільки більшість угод в системній інтеграції зазвичай робиться через В2В зустрічі. Крім того, професійні кадри в маркетингу коштують дорого. Але в експорті – й враховуючи географію потенційних ринків, такий метод «я якось сам» не є оптимальний, потрібні значно більш потужне представлення (Visibility) в онлайн просторі й це роль професійного маркетингу. В цілому, також саме маркетинг має відповідати в організації за стратегію виходу на міжнародні ринки.
Недостатня адаптація продуктів та послуг (ціннісна пропозиція наших експортерів). Наші інтегратори та розробники звикли просувати на ринку власні комплексні рішення чи продукти для промислових АСУ й поставляти все «під ключ». Але зараз ми виходимо на ринки США та ЄС, де подібний підхід відразу веде до конкуренції з їхніми гравцями та розробниками. Тому стратегія АППАУ полягає в тому, щоб зробити крок назад й пропонувати спочатку свої послуги на умовах підряду та аутсоурсингу. Й тут наші проблеми очевидні. Ми досить швидко зібрали базу вільних ресурсів в класичних сферах АСУТП, й трішки ІТ. Але якщо говорити про ширший спектр дисциплін та спеціальностей пром хайтек, а також розробників в цих сферах – то в нас й досі повний безлад. Наприклад, ми вже маємо запити на вільних проектувальників (САПР в машинобудуванні) або розробників техно І4.0, але ніякої бази чи каталогів таких ресурсів в нас немає.
Слабкий рівень кооперації, починаючи з розуміння самої проблеми співпраці. Хоча в АППАУ ми значно просунулись за останні 5-7 років в налагодженні горизонтальної співпраці, для вирішення спільних завдань цей рівень ще не є достатнім. Найбільш типова сфера, де проявляється ця проблема – це той діалог з євро-асоціаціями, який вже розпочався. Очевидно, що в сферах, як наприклад, розвиток окремих сегментів І4.0 – 5.0, цей діалог може бути успішним тільки тоді, коли з нашого боку є конкретні пропозиції. Наразі їх немає по жодному з сегментів І4.0. Оскільки для цього спільнота мала б визначити своїх лідерів по цим сегментам й консолідуватись. Це приклад з policy-making. Але можна взяти більш приземлені речі – як вироблення спільних каталогів, вихід на виставки з спільними стендами, спільні промо-кампанії в онлайн тощо. Все це потребує додаткового фінансування, оскільки бюджет АППАУ ніколи не був для цього достатнім.
Ці слабкі сторони інтеграторів та розробників в ряді випадків нівелюють наявні можливості. Наприклад, ми вже виходимо на перемовини з директорами потужних європейських асоціацій як Orgalim чи CECIMO – про таке раніше можна було тільки мріяти. Але що ми їм запропонуємо? – наші робочі групи комітету «Діджиталізація промисловості» все ще не запущені й серйозних, консолідованих пропозицій в нас немає. Просто просити про роботу і будь-яку? Хм… можна й так, але очевидно, що це вже крайній рівень зубожіння, в тому числі колективно – інтелектуального. Або ж, візьмемо вихід на ринок США. Можливості це зробити через CSIA є і вони зараз набагато кращі – але колективна промоція, передбачає колективні дії, бюджет та ресурси. Й зараз з цим дуже туго.
Планування стратегії та допомога АППАУ
Типова реакція більшості учасників ринку на подібні пропозиції раніше полягала в тому, щоб самостійно користуватись наданими інструментами і без всякої координації. Наприклад, багато керівників думає «Головне отримати доступ до інструментів та контакти – далі ми самі». Але, якщо ви дійсно розумієте ваші слабкі сторони, вказані вище, то логічно припустити, що:
А – ці, представлені вище «вудочки» точно «не зловлять рибу» для малих компаній, де взагалі немає ніякого маркетингу, немає стратегії та виділених на експорт будь-яких ресурсів. А великі, які їх мають, зможуть використати малий відсоток наданого потенціалу.
В – парадигма «ми самі» девальвує переваги колективної співпраці та промоції, й це дуже дисонує з очікуваннями акторів у відносини з якими ми вступаємо (асоціації, кластери, єврокомісія тощо). Щоб включити свої колективні ресурси, наші партнери очікують колективних пропозицій, в тому числі для допомоги цілим секторам та індустріям в Україні.
Тому АППАУ пропонує для своїх членів колективну стратегію експорту – інтернаціоналізації, яка базується на 3-х базових принципах:
Командна робота. Ми спільно плануємо стратегію виходу провідних інтеграторів та розробників на зарубіжні ринки, плани дій та умови співпраці. Перший крок до цього зроблено – наша база аутсоурсингу була підготовлена за лічені тижні, в чому якраз і проявляється цей принцип. Лідерську роль взяв на себе Андрій Гуменний, САС й це теж – яскрава характеристика цього принципу. В командній роботі ролі та функції розподілені між всіма учасниками.
Дотримання професійних стандартів – в тому числі в експорті, передбачає в першу чергу, виділення професійного ресурсу. Виконавчій дирекції нецікаво працювати з керівниками, яких треба весь час просити знайти віднайти час на спільну діяльність по міжнародній співпраці. Але найголовніше – ми точно знаємо, що така поведінка не має ніякої перспективи. В цей напрям потрібно інвестувати свій час, ресурси й кошти.
Відносини win-win – цей принцип стосується інтересів нашої виконавчої дирекції. По – перше, наша команда з 5 осіб має також якось виживати в ці складні часи, й принаймі оплата членських внесків є обов’язковою для тих членів АППАУ, хто претендує на підтримку. По – друге, й враховуючи рівень оплат, який є значно менше ринкового чи в подібних асоціаціях нам потрібно домовлятись про окремі гонорари в разі отримання угод при виході на зарубіжні ринки. Потрібно розуміти, що ці кошти йдуть в тому числі на підтримку наших колективних capacities – підтримку засобів комунікацій, часткову виплату волонтерів, які завжди є й прикривають нас, накладні видатки.
Зі свого боку, виконавча дирекція пропонує тим членам, які готові дотримуватись цих принципів наступний порядок дій:
Ретельний аудит кожного учасника програми. Ці дії передбачають розгляд з виділеним персоналом наявності англомовних засобів комунікацій (сайт, презентація, брошура, кейс-стаді…), перевірку позиціонування компанії та її пропозиції цінності для цільових ринків.
Підготовка до експорту – інтернаціоналізації включає:
Вебінари та воркшопи по обміну досвідом – тут АППАУ буде включати як свої, так і зовнішні ресурси, але під нашим кураторством та координацією. Зокрема, для консультацій вже доступні досвідчені фахівці з Естонського інституту маркетингу, які надає ЕЕРО. В червні такі обміни також передбачені з експертами та компаніями, які мають досвід входження на ринки США та ЄС.
Міні-тренінги та індивідуальні консультації з покращення засобів комунікацій. Зокрема, на червень планується міні-тренінг з підготовки В2В онлайн зустрічей.
Узгодження спільного плану дій – наприклад, по відношенню до найбільших виставок – конференцій та найбільших партнерів, як CSIA. Ми вже почали роботи над допрацюванням сайту land4developers, створенням спільних презентацій, й звісно, сюди ж ми зараховуємо спільні заходи, які йдуть щомісяця.
Узгодження індивідуального плану дій (в своєму сегменті ринку)
Окремо, ми працюємо над отриманням додаткової грантової допомоги. Але вона буде направлена, в першу чергу, тим учасникам асоціації, які дотримуються колективних принципів співпраці.
Кураторство, координація, проактивний метчинг у виконанні розроблених спільних та індивідуальних дій.
Більш детально дані пропозиції будуть озвучені на зустрічі членів АППАУ 30 травня.
Резюмуючи все вищесказане – ситуація з виходом на зарубіжні ринки є не простою, але ще ніколи ми не мали таких можливостей. Тому все в наших руках.
Два вебінари – для експертів та для всієї спільноти Індустрії 4.0, які пройшли в першій половині травня, підсумували 1-ий рік роботи програми EIF. Які головні підсумки, уроки та з чим ми виходимо в наступний період? – наш звіт та пропозиції до всіх долучених колег.
Про програму EIF
Програма EIF (Export – Internationalization – Fundraising) була запущена АППАУ в травні 2021 з метою покращення показників української спільноти Індустрії 4.0 по вказаним 3-м компонентам, й шляхом першочергового запуску фандрейзингу. Фандрейзинг, як стратегія в розвитку інновацій, передбачав не тільки фінансування розробок, але й глибоке проникнення в пріоритети та напрями розвитку технологій Індустрії 4.0 в програмах ЄС. Й звідки один крок до інтернаціоналізації учасників нашої спільноти. Серед цих програм головний фокус робився на проекти I4MS / Horizon 2020, які на той час вже вступили в фазу каскадного фінансування колів, націлених на широке застосування нових розробок серед МСП, кінцевих користувачів.
Отже, впродовж вказаного періоду АППАУ пропонувала експертам та розробникам низку заходів за наступними напрямами:
Перевід всіх існуючих Центрів 4.0 на методики та правила функціонування європейської мережі DIH (Digital Innovation Hub).
Мобілізація широкого кола технологічних експертів навколо відкритих колів I4MS, їх включення в просвіту та освіту ринку по вказаним колам.
Створення для регулярного моніторингу проектів та виконання інших завдань програми EIF проектного офісу АППАУ.
Створення онлайн платформи, де експерти могли б виконувати дії з метчмейкингу з розробниками та замовниками з промисловості.
Долучення експертів до заходів I4MS, в першу чергу, в рамках програми EU4Digital.
Особливо, активно долучення експертів тривало в рамках проекту BOWI, який виграв DIH КПІ за підтримки АППАУ.
Головні підсумки 1-го року програми
За підсумками цього періоду наступні результати є важливими для розгляду:
Запуск проектного офісу АППАУ ознаменував перехід від режиму ad hoc (спонтанної та нерегулярної роботи з ринком) – до системних, регулярних дій по роботі в просвіті ринку, залучення експертів та МСП.
Запуск DIH КПІ – показав, як має працювати справжній DIH (Центр 4.0) й де фокус значно змістився з грантів «для себе», на обслуговування МСП та просвіту ринку.
Запуск платформи метчмейкингу – це дуже важливий крок до «оцифрування» всіх процесів фандрейзингу, включно з такими у взаємодії експертів з МСП. З квітня, на платформі також всі відкриті коли, отже, відтепер – все прозоро, доступно, уніфіковано, набагато більш зрозуміло, в чому також важливою є роль української мови.
Значно розширилась мережа європейських контактів, а АППАУ стала контактною точкою програми I4MS. Промоція проектів цієї програми вийшла за рамки Індустрії 4.0, й весною 2022 поширюється й на кластери Українського кластерного альянсу (УКА).
Позитивно та обнадійливо виглядають перші результати проекту BOWI:
Сформована група МСП, які мають досвід подачі проектів на I4MS – це 35 компаній.
Аналогічно, є група експертів, які спроможні обслуговувати МСП – 22 .
Відпрацьований алгоритм співпраці експертів з МСП в груповому форматі.
Виділена першу група експертів, які регулярно проводять просвітні акції.
Найголовніший результат – завдяки проекту BOWI, ми змінили відношення до проектів I4MS як експертів, так і ринку МСП. Від сприйняття «довго, складно, незрозуміло (= не для нас)» й завдяки отриманим знанням, новим навичкам, зараз відкриті коли сприймаються як – «це цікаво, перспективно й цілком нам по силам». Безумовно, зріс імідж АППАУ та DIH КПІ – ми довели ринку, що можемо бути надійним партнером в забезпеченні інноваційних розробок фінансовими ресурсами. При цьому є розуміння що 4 МСП, які отримують по 60 тис євро – це тільки початок довгої історії.
Натомість, 1-ий рік проявив численні зони рости, – деякі з них є старими, деякі проявились вперше:
Експерти ЗВО, як головний ресурс та кандидати на статус «технологічних експертів» дуже важко включаються в процеси просвіти ринку. Фактично, тут змін не відбулось, адже запропонована четвірка лідерів просвіти (за виключенням Андрія Гнапа, і який не є представником системи ЗВО) – та сама, що й 5+ років тому. Іншими словами, повторити феномен Pupena_San, зафіксований АППАУ ще в 2016 році, викладачам та науковцям не вдається, що є певним оксимороном на фоні кількості дисертацій про «економіку знань», «екосистеми» та «нову епоху І4.0». Працівники цих закладів й далі демонструють майже повну неспроможність кооперуватись та робити системну просвіту ринку по технологіям Індустрії 4.0 й в тих форматах, які сприймає ринок.
DIH КПІ – є кращим серед наявних Центрів експертизи І4.0, але він все ще не став зразковою структурою для ЗВО в сенсі наслідування та бенчмаркингу. Підтримка ректорату є радше формальною, й запропонована система мотивації та залучення широкого кола експертів, пропозиції щодо розвитку DIH йдуть більше від АППАУ, ніж зі стін КПІ. Аналогічно, ніяк не проявили себе в сфері фандрейзингу (для МСП) та просвіти ринку в цій сфері інші ЗВО. Відповідно, всі ЗВО, кандидати на Центри 4.0 та DIH все ще знаходяться в зоні ризику – адже бізнесу набагато простіше розвивати структури DIH поза межами системи ЗВО. Єдина причина, яка стримує АППАУ від подібних кроків – відсутність ресурсу та бюджету на подібні ініціативи, й також віра в те, що в ЗВО все ще є колективний, високий та нереалізований потенціал інновацій. Однак все це – припущення, якому багато-багато років. Тому, очевидно – якщо цей потенціал не проявиться в найближчі 2-3 роки, АППАУ піде по тому ж шляху, яким давно пішла українсько-литовська Civitta, –створення Центрів експертизи за допомогою бізнесу. Власне, в 2021 ЗВО мали ще один подібний сигнал про своє відставання – рішення «Метінвест» про створення власного університету в основі має дуже близькі причини.
Якщо 2 попередні зони є «старими болячками» нашої інноваційної екосистеми, яким вже багато років (й оскільки реформ в системі ЗВО все ще немає), то 1-ий рік програми EIF відкрив також відносно нову, але велику проблему – метчинг учасників ринку в онлайн відбувається дуже важко й до цього також потрібно прикладати значні зусилля. Сподівання на те, що учасникам EIF достатньо якісно заповнити профіль на онлайн платформі й далі включаться алгоритми метчингу виявились дуже наївними. Й досі на платформі є чимало експертів які мають незаповнені профілі. В цілому, це та сама проблема, яку ми бачимо на європейській платформі B2B match – не дивлячись на високу активність у реєстрації на платформі, кількість В2В зустрічей від українських учасників є низькою просто тому, що вони не хочуть або не вміють заповнювати свій профіль. Зайве говорити, що при такому стані речей, рівень участі українських експертів на спеціалізованій платформі I4MS funding.box є практично нульовим. Тобто, ця проблема комунікацій та розвитку через онлайн ресурси стосується вже не тільки ЗВО, але й ширше – слабких комунікаційних навичок технологічних експертів (брокерів) й дуже малої кількості інноваційних брокерів, які спеціалізуються в сфері І4.0.
Все-ж, й резюмуючи всі підсумки 1-го року програми EIF можна стверджувати, що позитивних зрушень в розвитку фандрейзингу та інтернаціоналізації в українській Індустрії 4.0 значно більше. Ми заклали потужний фундамент, фактично, певну систему в цій сфері діяльності, яка дасть подвоєння результатів вже цього сезону. АППАУ дякує всім залученим партнерам й також власним членам за підтримку цього стратегічного напрямку розвитку вітчизняної Індустрії 4.0.
Плани на 2022
В 2022 року АППАУ планує розвивати програму EIF за наступними напрямами.
Остаточне формування пулу експертів програми. Дії по селекції експертів мають завершитись до кінця червня. В травні АППАУ пропонує вибраним експертам, які погодились на статус технологічних брокерів підписання меморандуму, де сторони фіксують взаємні зобов’язання. Форсування розвитку в цьому напрямку зумовлене тим, що брак підтримки МСП та їх регулярної просвіти по відкритим колам є найбільшим й все ще невирішеним викликом у завдання налагодження регулярного потоку проектних заявок. KPI цього напряму – не менше 20 експертів, які ведуть регулярну роботу по просвіті та підтримці відкритих колів (зараз – всього 4).
Максимальне долучення та використання можливостей онлайн платформ. АППАУ планує значно збільшити кількість взаємодій на власній платформі метчмейкингу й формувати там повноцінний функціонал управління знаннями, долучаючи при цьому на платформу учасників кластерного альянсу. Важливо при цьому знати, що доступ до платформи буде тільки в учасників кластерів УКА – таким чином, АППАУ стимулює приєднання МСП до бізнес-спільнот. KPI цього напряму – не менше 150 учасників від МСП, різних індустрій, учасників УКА.
Отримання фінансування на підтримку програми EIF. З 2016 року зусилля АППАУ на отримання будь-якої підтримки інноваційного розвитку Індустрії 4.0 не знаходять відгуку. Державні структури, а також донори взагалі «не бачать» цей напрям як пріоритетний для розвитку економіки країни. Відповідно, відсутність фінансування є головною перешкодою в інноваційному розвитку й частково пояснює, чому так довго та повільно ми рухаємось. Зараз програма EIF фінансується виключно коштом АППАУ й ми будемо раді долученню донорів до нашої підтримки. Грантова заявка, яка деталізує пп.1 -2 написана ще в 2021. Зокрема, вона акцентує на тому очевидному факті, що без початкового фінансування дуже важко стимулювати експертів ринку вкладати в просвіту та освіту МСП, в тому числі по відкритим колам ЄС. Зараз це відбувається радше на волонтерських засадах. KPI цього напряму – мінімально, 1 грант вартістю від 10 тис євро.
За умови досягнення пп 1-3, ми легко виходимо на збільшення потоку заявок та покращення конверсій в лійці фандрейзингу. Це завдання стояло й в минулому сезоні, але вийти на кращі показники подачі нам перешкоджало саме відсутність достатньої кількості активних експертів. KPI цього напряму – мінімально, подача не менше 30 проектних заявок (всіх видів).
Формування системної пропозиції від української екосистеми Індустрії 4.0 для європейських партнерів з виходом на конкретні домовленості. Війна може відкинути наш інноваційний розвиток на багато років назад й остаточно закріпити статус сировинної країни. Й натомість, як будь-яка велика криза вона може мобілізувати наші кращі ресурси й відкрити нові можливості. Безпрецедентно високий рівень підтримки від ЄС та світу – це, безперечно, велике вікно можливостей. І яке потрібно використовувати вже зараз. В попередньому періоді Україна практично ніяк не позиціонувалась на арені інноваційних екосистем Індустрії 4.0 ЄС. Ми практично нікому невідомі, в нас – мізерна кількість DIH, ми не приймали участь в інноваційних колах І4MS, яких з 2014 пройшло десятки на багато мільйонів євро. Що прикро – ми навіть не знаємо, хто в державі за все це відповідає. Наші численні спроби знайти хоч кого небудь від держ. органів як представника EU4Digital, й де ми брали активну участь були марними. Зараз прийшов час закрити цю лакуну, швидко скооперуватись з ЦОВВ й видати на Брюссель системні пропозиції по інноваційному розвитку та діджиталізації промислових МСП. АППАУ вже має низку пропозицій й веде перемовини з європейськими DIH щодо створення спеціальних програм та пропозицій для прискореного розвитку українських DIH, а також інших елементів інноваційних екосистем промислових хайтек. Й ми давно готові координувати та узгоджувати ці активності з відповідними міністерствами. Залишилось визначити з ким саме.
Група компаній АІМ (Агентство Індустріального Маркетингу) займається фінансовим аудитом (в тому числі розробкою документації з трансфертного ціноутворення) та аналітикою. Компанія займалась аналітикою з 1997 року, за цей час сформувався Big data ядро, з нормалізованих, пов’язаних, верифікованих даних наповнених з багатьох доступних платних та безкоштовних джерел.
Це дозволило компанії ефективно впроваджувати аналітичні інструменти в роботу підприємств. За останні роки підприємство модернізувалось та розробило систему аналітики від об’єкту будівництва до макроекономічного аналізу. Також, працюємо над своїми інструментами аімар – ІТ проєкт, карта будівельних об’єктів, геомаркетинг – інструмент регіональної аналітики, invilum – аналітика міжнародних ринків із застосуванням сучасних економічних моделей.
Крім того, в 2015 році з початку заснування такого напряму як трансфертне ціноутворення в Україні – АІМ включились в розробку документації та звітності. В цьому напрямку компанія досягла значних успіхів, так зародився напрям аудиту.
Наша задача – забезпечити підприємства усім спектром даних, необхідних для прийняття правильних управлінських рішень. Таким чином розвивати та промотувати український бізнес, будувати успішну країну.
В квітні Американська асоціація системних інтеграторів CSIA випустила прес-реліз, в якому оголошує низку переваг для членів АППАУ. Надаємо переклад цього документу.
«Наша мета — надати українським членам простір для спілкування з іншими членами CSIA та вивчити можливості для аутсорсингу. Війна в Україні порушила місцеві можливості для нормальної роботи», – пояснює генеральний директор CSIA Хосе Рівера.
Відновлення виробничих галузей
CSIA та його члени сподіваються, що крім аутсорсингу нові відносини підтримають українських системних інтеграторів у їхніх зусиллях зробити внесок у відбудову виробничих галузей України.
«Варто зазначити, що декілька українських системних інтеграторів та інженерних компаній мають досвід роботи із західними компаніями та реалізації проектів за межами їхніх кордонів», – зазначає Рівера.
Олександр Юрчак, генеральний директор АППАУ, очолює співпрацю з української сторони в рамках зусиль для допомоги членам Асоціації в умовах економіки війни.
«Для нашої спільноти це велика честь і чудова можливість мати такі стосунки з CSIA, – каже Олександр Юрчак, – наші найкращі інжинірингові компанії та системні інтегратори готові співпрацювати зі своїми колегами по всьому світу. Й ця робота нам дуже потрібна зараз як ніколи раніше.
«Що ми ще більше цінуємо, — продовжує він, — так це дружню і швидку реакцію CSIA на нашу ситуацію. Це демонструє новий рівень професійну солідарність для інших спільноти, і який також спонукає членів нашої асоціації бути разом і й спільно тримати наш економічний фронт».
Одна година для України
CSIA також заохочує своїх членів надавати гуманітарну підтримку Україні. Одна година для України (1H4U) — це оригінальний підхід, пілотований компанією Autoware, сертифікованим системним інтегратором CSIA, що базується в Італії.
Autoware заохочує своїх співробітників брати участь в ініціативі, жертвуючи на користь України свій заробіток за одну годину. Такий внесок своїх працівників Autoware компанія планує перераховути на банківський рахунок АППАУ.
Намір полягає в тому, щоб інші компанії взяли за зразок цю модель добровільної допомоги Україні.
«Усіх нас дуже зачепило те, що сталося в Україні, – каже Луїджі Де Бернардіні, генеральний директор Autoware і колишній голова ради директорів CSIA, – у кожного свої причини для дій на підтримку українського народу. Я вважаю, що в нас є багато можливостей для вдосконалення – використовувати силу наших професійних асоціацій і діяти як професіонали, що підтримують колег. Тому ми вирішили пожертвувати час і сили, а не тільки гроші. Якщо ми об’єднаємо зусилля, ми зможемо багато зробити. Від професіоналів до професіоналів!», – підсумував чільник Autoware.
Відсутність просування грантів Індустрії 4.0 є головною перешкодою в залученні українських МСП до численних колів Індустрії 4.0. Цих колів з 2014 року було десятки, й українські учасники вибирали буквально одиниці.
Впродовж 2020-21 рр АППАУ постійно закликала експертів та консультантів ринку збільшити рівень просування. Певний прогрес досягнутий в проекті BOWI – завдяки зусиллям об’єднаних команд АППАУ та DIH КПІ нам вдалось залучити більше 50 МСП, й 35 з яких подали заявки на конкурс BOWI. Цей показник був рекордним серед країн, що подавались на цей конкурс й це ще раз доказало – проблема не у відсутності інтересу чи потенціалу серед українських МСП подаватись на гранти, а саме в низькій спроможності експертів та консультантів ринку налагодити відповідне просування.
В травні 2022 ми продовжуємо програму EIF на нових умовах, де головною зміною є селекція експертів – АППАУ фокусується та просуває тих експертів, які дійсно готові брати на себе конкретні зобов’язання по просуванню відкритих колів Індустрії 4.0. Воркшоп 10 травня призначений для них.
В програмі
Головні цілі та завдання промоції відкритих колів Індустрії 4.0. Лійка фандрейзингу в програмі EIF.
Buyer persona (портрет керівника МСП, інноватора І4.0)
Головні техніки просування: аналіз та головні уроки кампанії по залученню в проект BOWI
Необхідні навички для різних експертних ролей (інноваційний та технологічний брокеридж, написання грантових заявок)
Умови для експертів, система мотивації
Взаємодія з командою маркетингу від АППАУ
Проводить воркшоп – Юрчак Олександр, ген. директор АППАУ.
Смарт-карти України – компанія, що концентрує свої зусилля у сфері RFID-технологій та інших сучасних технологій ідентифікації. Наші можливості охоплюють як виробництво ідентифікаторів (друк карт з чипами, виготовлення міток) так і впровадження глобальних проєктів з автоматизації, в яких основою є системи відстежування, включаючи розробку ПО для цієї інфраструктури.
Починаючи з 2012 року ми розробляємо та впроваджуємо системи автоматизації бізнес-процесів на основі RFID і знаходимося в постійному пошуку шляхів подальшого розвитку технологій ідентифікації в ширшому сенсі. Одним із елементів цього пошуку є співпраця з провідними вишами країни, такими як КПІ – ділимося експертизою, допомагаємо облаштовувати лабораторії, залучаємо молодих спеціалістів.
В структуру компанії “Смарт-карти України” входять бренди ID Card, під яким ми стали українськими лідерами у сфері товарів для RFID; а також ARDIX, асоційований з впровадженням систем обліку та автоматизації.
Серед наших клієнтів провідні агрохолдинги, рітейлери, логістичні компанії та машинобудування.
Такі потужності й досвід дозволяють нам бути рушійною силою для Індустрії 4.0 в Україні. Ми взяли собі за взірець ідеальне бачення ролі RFID в індустрії майбутнього: кожен бізнес використовує весь потенціал рішень з ідентифікації та досягає завдяки йому максимальної ефективності.
У нашому доробку успішні проєкти в таких та інших напрямках:
Автоматизація в агросекторі (елеватори);
Залізнична інфраструктура (відстежування та контроль);
Інвентаризація основних засобів і тари (складський облік);
Ідентифікація транспорту і автоматизація паркування;
Впровадження дисконтних програм.
Прямуємо з вами до відбудови та апгрейду нашої України!
SmartZavod це HaaS-рішення (Hardware as a Service), що замінює лабораторію професійного обладнання для притопування однією машиною, або вашим браузером! SmartZavod CEH1 це перший у світі повністю автоматизований гібридний 3Д-принтер, який має ефективну систему автозаміни інструментів та функцію неперервного друку для прототипів та функціональних виробів з інженерних матеріалів. SmartZavod – це автоматизований принтер, яким можна керувати повністю віддалено через вебплатформу SZ без участі оператора збоку принтера. Це відкриває абсолютно нові можливості: купити принтер, або орендувати його віддалено – це вже залежить від ваших бізнес-потреб!
Про SmartZavod
Команда SmartZavod складається з 7 випускників КПІ, які разом мають понад 25 років досвіду в адитивному виробництві, машинобудуванні та промисловому маркетингу.
Співзасновники стартапу є також випускниками Університету прикладних наук м. Хоф (Німеччина) та стипендіатами DAAD. СЕО стартапу Олексій працював в Німецькій та Ірландській автопромисловості та СТО в Хардвер-Стартапі. Після повернення в Україну у 2021 році Олексій разом з Антоном Яхно заснували стартап SmartZavod.
Перший грант у розмірі 7500€ від міністерства освіти Німеччини SmartZavod отримав на початку 2021. Також SZ став переможцем 31го пітч-дня USF pre-seed (1е місце у шорт-листі за оцінками журі). Стартап успішно брав участь в IT Arena2021, IT Eureka2021, Yep Incubation, Munich Srartup DemonNight21, BayStartup Businessplan Challenge і т.д. Стартап неодноразово відвідував та виступав на промислових форумах та виставках: PU Fest2021 у Києві та Formnext21 у Франкфурті.
Нас мотивує впевненість в продукті через 60 бізнес-клієнтів з Європи, які підтвердили необхідність в універсальному обладнанні та можливості його віддаленої оренди. Довіра лідерів індустрії, які стали нашими партерами та надали свої рішення для інтеграції в принтер SmartZavod CEH1 (DyzeDesign, Pppring Gmbh, Hiwin, OSV Technology). А також довіра від партнерів, що погодились на пілотні проєкти з SZ (Mosqitter, IOON, Hochschuel Hof, Einstein1 GmbH). Ми відкриті до нових партнерств та кооперацій в АППАУ та дуже хочемо вивести промисловість України разом на новий рівень на міжнародній арені!
Наразі ми дороблюємо наш прототип та готуємось до запуску бета-версії платформи, щоб до кінця року провести перші віддалені тест-драйви.
Більше інформації про наш продукт, бізнес-модель та досягнення ви знаєте на нашому сайті, або читайте статтю Fabbaloo про нас!
This website uses cookies to improve your web experience.
