Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

До АППАУ приєднується Група компаній «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпроект GMBH» – консалтингова, інжинірингова компанія, що спеціалізується на управлінні проектів, вона налічує групи проектантів, планувальників, інженерів, консультантів та технічних спеціалістів, що надають широкий спектр професійних послуг в управлінні інфраструктурних, комунальних, промислових, сільськогосподарських проектів, проектів в галузі водо- та теплопостачання та енергозберіганні, а також з виконання робіт, постачання будівництва та монтажу обладнання для інженерних систем тепло- і водопостачання і об’єктів комунального господарства.

Польові потужні павербанки TEMERLAND з опціональними сонячними панелями

Де, як не на фронті важливо бути на зв’язку, та мати доступ до електроенергії та живлення.

Для вирішення цих завдань інженери компанії TEMERLAND розробили та випустили польову зарядну станцію для забезпечення електропостачанням тактичних підрозділів у екстремальних умовах.



https://www.youtube.com/watch?v=XLlKPLX-lJs

Польовий потужний павербанк на 1200 Вт має 2 розетки змінного струму на 220 В, 4 USB-порти та 2 автомобільні роз’єми. Він безшумний, та не викличе демаскування групи, на відміну від гучного дизель-генератора.

Пристрій можна заряджати від мережі змінного струму 220 В або автономно – від двох сонячних панелей по 100 Вт кожна, які опціонально додали у павербанк.

Компанія TEMERLAND передала на фронт для потреб ЗСУ кілька павербанків, виготовлених з батарей, які використовуються в безпілотних роботизованих платформах TEMERLAND. Зараз активно виготовляємо польові потужні павербанки для покриття запитів від війcькових.

Детальна інформація про польові зарядні станції TEMERLAND на сайті: https://temerland.com/rishennya/polova-zaryadna-stancziya-temerland/

Волонтери та благодійні фонди можуть звертатись у компанію TEMERLAND за потужними польовими павербанками для подальшої передачі на фронт.

Покрокова інструкція для перекладу відео – блог Олександра Пупени

Сьогодні виклав перекладене відео запису вебінару і обіцявся що щось напишу про сам процес. Ну от, виконую обіцянку.

На вебінарі з презентацією грантової заявки в EIF УКА, Олег Коцар, який розкрив деталі заявки на грант по впровадженню цифрових двійників, поділився посиланням про сам проект https://www.change2twin.eu/digital-twin/ . До речі, презентація Олега була чудовою, коли викладуть запис, я поділюся посиланням. Я нирнув туди і перше ж відео мене просто зачепило. Перші ж хвилини перегляду мені кричали – це відео варто того, щоб його побачило якомога більше людей в Україні! Тобто я ще його до кінця не подивився, а вже мав бажання це зробити! На цьому емоції мої закінчуються, далі хронологія з ремарками. Отже далі я розповім, як модно зараз казати, про кейс, як перекладати технічне відео. Я це робив від початку до кінця перший раз, так що цей кейс явно не самий оптимальний. Думаю творці контенту для вітчизняної платформи Прометеус розказали б більше.



Крок 0 – найти те саме відео. Подивився я цей відосик на YouTube з використанням автоматично перекладених автоматично сформованих субтитрів. І це для мене вже було відкриттям. Воно реально дає можливість зловити основний сенс. Дивишся і слухаєш в оригіналі і читаєш субтитри українською. І в кінці вебінару ти вже знаєш, чи варто його розбирати на деталі. Тобто, якщо ти все зрозумів прямо з ходу, то наступні кроки мають сенс, тільки якщо їх робить хтось інший. У даному випадку мене цікавили деталі, тому я пішов на крок 1. Якщо ж ставити цей кейс на потік, то наступний крок може робити хто завгодно. Час – 1.5 год на 1 годинне відео.

Крок 0.5. Попитати, чи можна озвучити їх відео. Я (і не тільки я) питав, вони відморозилися. Крок закінчений з переходом на наступний. Принаймні поки що. Час – можна чекати вічно, я не став.

Крок 1. Тупа механічна робота. 1.1. Отже беремо відео і скачуємо з YouTube. Сервісів що це вміють робити наразі багато, не думаю що варто вказувати тут, яким я користувався. Я скачав дві версії: оригінальний формат без звуку і гіршої якості зі звуком. Другий мені не пригодився. 1.2. Скачуємо також автоматичні субтитри, це значно економить час. У найденому мною сервісі можна було скачати два варіанти – з розчасовкою і просто текст. Обидва знадобилися. 1.3. Далі треба побити відео на слайди. Тобто тупо находиш перехід на інший слайд і робиш копію екрану з фіксацією часу. Якщо є презентація можна іти іншим шляхом, але в мене її не було (не з’явилася на кроці 0.5). 1.4. Робиш доку, де робиш відмітки з назвою слайду і часовою міткою прямо з лінком переходу на YouTube. У моєму випадку перший варіант часових міток виклали самі автори, але мені прийшлося її доповнювати. Отже: назва з часовою міткою і скрин. 1.5. Ставиш текст в потрібні розділи даної доки. Існуючі субтитри з розміткою часу допомогають виділити потрібну частину і вставити. Але для правки, я потім його міняв іншою частиною тексту, вже без часових міток. Видалаяєш усі переноси і робиш цей текст сплошним набором слів. Отже, чорнова “тупа” дока готова. Час – біля 3-4 годин на 1 годину вебінару. Думаю якщо натренуватися можна звести до 1-2 годин.

Крок 2. Механічна робота з початковими знаннями англійської. Тут треба виставити розділові знаки. Але для початку вичищаєш всякі `um` `uh` і повторення. Далі включаєш вебінар в режимі прослуховування і починаєш ставити розділові знаки. Бажано бачити саме відео. Я цей крок міксував з 3-м, але зараз я б робив саме так. Англійську треба знати як мінімум щоб читати і розпізнавати слова. Ну і хоча б примітивні конструкції, щоб розуміти де речення закінчується. Все одно буде ще як мінімум одна ітерація. Час- біля 3 годин на 1 годину вебінару. Думаю якщо натренуватися можна звести до часу вебінару.

Крок 3. Робота для людини в темі вебінару зі знанням англійської. Ну з другим критерієм у мене є певні проблеми, але з технічним текстом в моїй області думаю нормально і так. На початок цієї роботи в моєму документі були 4-ри колонки: анл. текст, укр. текст, примітки і оригніальний текст. Остання колонка містила все сміття, що наплодив ютуб своїм автоматичним розпізнаванням тексту. Перша формувалася після виставлення розділових знаків на кроці 2 і змінювалася в процесі кожної ітерації правок. Отже я брав першу колонку, вставляв гугл перекладач і включав відео на перегляд і прослуховування. Перед цим знайомився зі змістом слайду, намагався його зрозуміти ще до того, як слухав (один раз я вже його дивився на 0-му кроці) і читав перший варіант машинного перекладу. Основна мета – вловити сенс і поправити розділові знаки. Правиш в англомовному тексті, дивишся на переклад. В темі треба бути і завжди сумніватися в субтитрах. Все лишнє видалялося. За необхідності вставлялися примітки. Це особливо корисно, коли Ютуб не знав що казали про людей, назви фірм або назви пристроїв. Правився тільки англійський варіант тексту. Все це поверталося в таблицю і чекало наступної ітерації. Час 4-5 годин на 1 годину вебінару.

Крок 4. Формування кінцевого тексту. Тут вже робиться кінцева версія тексту. Узгоджується вся презентація. Як мінімум два рази вона вже проходила через твої вуха. Головне – скласти все до купи. Узгодити поняття. Далі текст я вичищав не жаліючи. Основна мета – передати зміст, навіть якщо якихось речень не було і ти добавив для кращого розуміння, а якісь ти тупо видалив. Були проблемні ділянки, які я відверто до кінця не зрозумів, тут соррі, прийшлося давати якось так, як я переклав. У цьому проблема я так розумію всіх перекладачів, бо спитати було нікого (читай пункт 0.5). Цей крок у мене проходив у 2 ітерації. Час 2-3 години на 1 годину вебінару.

Крок 5. Зачитування тексту на диктофон. Включив телефон, почитав текст для кожного слайду в окремий файл. Мій тел пише файли з назвою що відповідає часу. Зручно, так як читаєш все підряд послідовність залишається. Я проходив цей крок в 2 ітерації. Перша була затягнута, після прослуховування себе нападала зівота. По факту, деякі частини 2-ї ітерації треба б було переписувати, але я полінувався, чесно. Час – десь 1 година на 1 годину вебінару.

Крок 6. Монтування відео. Тут краще поручити професіоналу. Але навіть в мене пішло десь 6 годин. У професіонала думаю це б зайняло в половину менше. Головне – не варто зберігати таймінг. Так набагато простіше. Я в основному скорочував, але інколи і нарощував фрагменти. Час: 3-6 годин на 1 годину вебінару.

Ітого в мене вийшло: (1.5) + (1-4) + (3) + (4-5) + (2-3) + (1) + (3-6) = 16.5 – 23.5. Звичайно, сюди накинуться додаткові затримки і все таке. Якщо б ставити це на конвеєр, то думаю тут варто задіяти 3 людей: один для всієї механіки крім відео, 2-й для осмислення і правки перекладу, 3-й для створення відео.

Навіщо це все потрібно? У світі купа цікавого просвітного і навчального контенту, а ми часто створюємо свій і часто – низькоякісний. Достатньо зайти на ту же Coursera, і побачите там купа кльових курсів. Це все можна заземлити до наших реалій. Були б зацікавлені особи, які б покрили витрати. У мене на сьогодні все.

IT-Enterprise залучив штучний інтелект для допомоги українському бізнесу

Команда IT-Enterprise на своєму майданчику – найбільшій платформі комерційних торгів – SmartTender.biz розширила використання штучного інтелекту (АІ) для того аби Українські компанії могли більш ефективно находити собі партнерів. Тепер алгоритми допомагатимуть юридичним особам і ФОП по своїм заявкам оперативно знаходити релевантні пропозиції від постачальників, а виробникам – нових замовників.



Новий інструмент «Smart Procurement» дає можливість представникам малого, середнього і великого бізнесу збирати заявки від усіх підрозділів в одному місці, групувати їх у план закупівель і на його основі створювати тендери за кілька хвилин. Як відзначають в IT-Enterprise, таке впровадження дозволить українському бізнесу мати економію до 30% під час закупівель, та оперативно знаходити постачальників.

«Сьогодні український бізнес має надскладну задачу перебудовувати та постійно шукати нових постачальників. Адже процеси зруйновані, частина виробників призупинила роботу, цілі групи товарі знайти надзвичайно складно, все важливішим в умовах розбалансованої економіки стає вартість продукції. Фактично бізнес перебудовує логіку закупівель і ми бачимо, що алгоритми, автоматизація допомагають розв’язувати задачі по оперативному пошуку сторонами один одного», – прокоментували ситуацію в IT-Enterprise.

Наразі в на платформі SmartTender.biz зареєстровані більше ніж 90 тис. постачальників.

Цикл залучення в інноваційному фандрейзингу

Цикл залучення (Engagement cycle) – це модель залучення споживача до послуги чи продукту. Термін йде з маркетингу та продажу B2B ще з 2000-их й став до певної міри революцією в клієнто-центричних моделях сучасних продажів. Ця модель є корисною і в інших сферах діяльності, зокрема в інноваційному брокериджу. Дана стаття описує основи циклу залучення й орієнтована на експертів та консультантів інноваційного фандрейзингу в цій сфері.

IT-Enterprise розширив присутність на Близькому Сході 

Українська продуктова IT компанія IT-Enterprise розширила присутність на Близькому Сході (в регіоні Middle East and North Africa). Як повідомляє прес-служба компанії, IT-Enterprise нещодавно відкрила офіс в Єгипті, де виконує проекти на двох великих підприємствах. Також в активній фазі перебуває взаємодія з клієнтами і партнерами в ОАЕ.  IT-Enterprise працює над реалізацією контракту з Dubai Cable Company (найбільший постачальник кабельної продукції в Еміратах).В IT-Enterprise відзначають, що також активно взаємодіють із підприємствами в Саудівській Аравії, Омані, Туреччині.



Інтерес до виробничих ERP та рішень Industry 4.0 на ринках MENA великий, адже компанії, які працюють там зараз, включаючи SAP та Oracle, більше сфокусовані на фінансових завданнях, на бухгалтерії, тож для нас у виробничому сегменті є великий потенціал

відзначив Олег Щербатенко, СЕО групи компаній IT-Enterprise. 

Як повідомлялося раніше, IT-Enterprise успішно завершив перший етап впровадження ERP-систем в АТ Укрпошта,  а продукт MASTER:бухгалтерія набув популярності серед українських бухгалтерів і фінансистів, які масово відмовляються від російського софта. В перший тиждень після початку повномасштабного вторгнення в Україну команда ITE на волонтерських засадах реалізувала більше 10 проектів з обліку гуманітарної допомоги. 

Банк знань в промисловій автоматизації

Пупена Олександр

Протягом усієї моєї професійної діяльності в автоматизації (з 2001 року як викладача і як інженера-програміста) мене не полишала думка про те, що велика частина досвіду українських автоматників так і залишається в групки носіїв цього досвіду, або зовсім пропадає разом з носіями (може трохи грубо звучить, але факт). Вперше я це побачив на підприємствах замовників, коли старі досвідчені кадри не хотіли передавати досвід молодим, бо ті їх підсиджують. Потім я почав це помічати у деяких своїх колег-викладачів, а згодом на фірмах, які займалися інтеграцією і інжинірингом.



Так от, назвемо таких осіб або організації «закритими». Згодом я почав помічати, що всі ці ноу-хау в закритих організаціях, за великим рахунком взяті на озброєння з реалізованих технологій зарубіжного інжиніринга. Тобто колись ці закриті організації бачили як це зроблено у зарубіжних колег, розібралися в технології (коді, проекті, підстав потрібне) і почали їх самі успішно впроваджувати, причому з певними змінами. Доходило до смішного, коли було повне несприйняття зарубіжного стандарту, а натомість в якості альтернативи пропонувалося рішення, яке реалізоване на базі того ж стандарту. Так чи інакше, ці закриті організації робили для себе ж ведмежу послугу, бо закритість не давала змогу поглиблювати та розширяти досвід в повній мірі (зокрема з причини, що досвід був перейнятий у зарубіжних колег вже багато років тому). Зрештою носії не передавали цей досвід далі і життєвий цикл використання цього досвіду був досить коротким, або результати ставали спаклюженими.

Буває і ніша картина, коли «програмісти-самородки» (а більшість таких в АСУТП і є, хоча це стосується не тільки коду) придумували свої велосипедні рішення, які на фоні дуже невдалих рішень виглядали як найкращі. Це приводило до закритості, щоб цю суперідею не стирили інші «самородки».

Все це виглядає дуже дивно і неефективно з точки зору розвитку. Тим не менше з цього правила були і виключення. Директор однієї з інжинірингових фірм сказав колись мені таку фразу «Воруют (технологии) все у всех. Мы воруем у одних, а другие, а иногда и они же – воруют у нас. Не вижу смысла в защите собственных проектов и кода». Слово «красти» досить грубе і більше в даному контексті підходить на «підглянути». У цієї фірми я перейняв серйозний досвід, на той момент у них були свої правила написання коду, і вони їх не приховували від інших. Хоча відсутність механізмів передачі цього досвіду всередині організації, також погано сказався на розвитку.

До чого я веду. З початком війни, вектор інжиніринга в тому числі і інтеграції повністю змінився на західного споживача. У цьому напрямку організації можуть конкурувати тільки за наявності сильних кадрів та налагоджених ланцюгів доданої вартості. Враховуючи обставини (перш за все війна, текучість кадрів, відсутність якісної підготовки кадрів) закриті організації, на мою думку, приречені на зникнення, за винятком можливо дуже великих і в усьому самодостатніх. Нам допоможе об’єднання, що передбачає відкритість і готовність до спіробітництва. Ще до війни АППАУ (Асоціація промислових підприємств автоматизації) ініціювала низку організаційних заходів щодо консолідації зусиль різних підприємств для налагодження контактів між українськими підприємствами (matchmaking), зв’язків з зарубіжними асоціаціями, кластерами та підприємствами. Це відкрило нові можливості для підприємств. В цей же час треба серйозно попрацювати над тим, щоб максимально швидко забезпечити передачу досвіду молодим спеціалістам та обмінюватися кращими технологіями. Я говорю про передачу знань та досвіду в спільний «банк знань». Наявність єдиного репозиторію в загальному доступі, де би можна було зберігати і обговорювати передові технології дасть наступні можливості:

  • передача знань в сферу освіти (є освітяни, які шукають ваш досвід), що приводить до підсилення кадрової підготовки
  • змішування та об’єднання технологій, коли ваша технологія може бути доповнена іншими організаціями
  • критика технологій з можливістю виявлення тонких місць
  • створення національних «стандартів», для спрощення сумісних розробок: горизонтальна інтеграція по ланцюжку постачань, внутрішньо-український оутсорс співробітників, тощо
  • створення національних продуктів зі спільними технологіями спільним зусиллями: ПЗ, посібники, методичні
  • розвиток технологій та створення нових технологій

Саме зараз у нас є шанс об’єднатися. Це варто зробити в рамках АППАУ та УКА (Українського кластерного альянсу), які є об’єднанням великої кількості промислових підприємств.

Що треба для цього зробити? Я думаю варто спробувати такі кроки:

  1. Власникам та директорам: Станьте відкритими. Спробуйте принаймні запропонувати частину своїх напрацювань, де ви маєте серйозну експертизу. Думайте не про те, скільки заберуть у вас, а про те скільки ви можете отримати від усіх. Можливо вашою технологією зацікавляться і ви знайдете партнерів.
  2. Технарям: Почніть говорити про себе і про ваші здобутки, будьте активними. Не очікуйте на запит, пропонуйте цікаву тему для обговорення технологій, якими ви займаєтеся.
  3. Усім: Шукайте партнерів. Навколо багато організацій з якими ви можете зробити набагато більше, ніж поодинці.

Чи варто боятися того, що передані мною знання позбавлять мене роботи? Я завжди рухаюся вперед, у будь якому випадку для мене – це вже минуле. Але для когось це може стати доброю відправною точкою. Я можу зависнути, а хтось просунеться вперед. І тоді вони потягнуть мене далі, і я не буду топтатися на місці, хоч буду позаду них. Але якщо ніхто не буде рухатися і ми всі зрештою зависнемо.

Я не власник організації і не аналітик. Це моя пропозиція як викладача і програміста АСУТП. Якщо Ви дочитали цю статтю до кінця, це вже досягнення. Пропоную почати обговорення ініціативи «банку знань» за посиланням #2.

Також Ви можете мене знайти:

https://www.facebook.com/fieldbusbook

https://www.linkedin.com/in/oleksandr-pupena-67aa0b33/

Підсумки програми CSIA4Ukraine за червень

Програма розвитку аутсоурсингу в системній інтеграції АСУ-ІТ та інжинірингу оголошена АППАУ як один з ключових напрямів прискорення інтернаціоналізації в березні 2022. Інші напрями – це включення «вікон допомоги» для наших членів від євро-атлантичних структур, а також напрям активізації в фандрейзингу (програма EIF). Цією публікацією ми підводимо підсумки програми CSIA4Ukraine за квітень – червень, яка де-факто акумулює 2 напрями «вікно допомоги» від американської CSIA (звідки назва програми), а також розвиток аутсоурсингого напряму.



Проведені роботи

Асоціація системних інтеграторів США, CSIA однією з перших відгукнулась на заклик АППАУ міжнародної допомоги, – деталі історії приєднання тут. Але головна пропозиція в розгляді – налагодження обмінів та системна пропозиція аутсоурсингу від АППАУ, потребувала й від нас виконання певної домашньої роботи. В травні та червні спільнота АППАУ виконала наступні обсяги робіт:

  • Процедуру приєднання до CSIA пройшли 7 членів АППАУ – САС, SoftElegance, S-Engineering, TeraWatt Group, Infocom Ltd, ВГ “Техінсервіс” та Indusoft Ukraine. Доступ до ресурсів отримала також наша виконавча дирекція, куди (для спрощення доступу) ми додали керівників навчальних центрів 4.0 з НУХТ та КПІ.
  • Ми провели кілька онлайн обмінів, на яких обмінювались першими враженнями та результатами по приєднанню до CSIA.
  • Виконавча дирекція паралельно допрацювала базу аутсоурсингу в хлс (додані нові учасники АППАУ, зокрема IT-Enterprise) й промотувала її через соц. мережі. Був виявлений інтерес й серед європейських стейкхолдерів.
  • Менеджемент TeraWatt Group відреагував на пропозицію CSIA щодо відвідання конференції в Денвері, США, підготувався до поїздки, де представляв всю спільноту АППАУ. Була підготовлена спільна презентація, а також виконана низка інших підготовчих заходів.
  • Зокрема, ми провели узгодження з керівництвом CSIA та нашим куратором з Італії, Луїджді де Бернандіні щодо прийому TeraWatt Group, двома мовами підготовлена також окрема публікація про нашого учасника.

Всі ці роботи координувались нашою виконавчою дирекцією. Отже, які попередні підсумки?

Попередні підсумки програми

З головних підсумків програми CSIA4Ukraine за травень – червень:

  1. Ми маємо значне зближення з керівництвом CSIA – головна заслуга в цьому менеджменту TeraWatt Group, який інвестував в свою поїздку на конференцію в Денвер, США й провів низку успішних перемовин. А також – Луїджі де Бернандіді, СЕО італійського Autoware, який добровільно й потужно просуває нашу спільноту на всіх рівнях. Саме він взяв шефство над колегами з ТераВатт на цій конференції й активно метчив з іншими інтеграторами США.
  2. Топ-менеджери TeraWatt Group Антон Кротюк та Андрій Калантаренко відмічають, що на ринку США дійсно є значний попит на аутсоурсингові послуги в пром АСУ (АСТУП та ІТ). Головна засторога – це а) довіра (українські інтегратори є практично невідомими на ринку США), б) відсутня більше детальна інформація про українських інтеграторів – можливості, знання мови, ціни тощо. Наша база хлс приймається позитивно, але окремі питання є, зокрема до розподілу інженерів за індустріями та їх знання англійської. Зокрема, один з інтеграторів США вже готовий найняти програмістів, які знають SCADA від Inductive Automation (один з лідерів ринку США й зокрема в CSIA). Подібний інтерес ми бачимо й серед низки європейських партнерів. Разом це означає, що системна пропозиція аутсоурсингових послуг в системній інтеграції АСУТП-ІТ, а також розробках застосувань Індустрії 4.0 має стати експортним продуктом АППАУ.
  3. Луїджі де Бернандіні також запустив ініціативу 1H4U по збору фінансової допомоги. Перша допомога вже надходить. Це дозволило виконавчі дирекції закрити борги перед персоналом, й також відкрити проект розкрутки ресурсу Land4Developers, – головного нашого спільного хабу та маркетплейсу для розробників та інтеграторів. Виконавча дирекція підготувала  ТЗ на цей міні-проект й визначала ресурс для його виконання. 
  4. Розширюється мережа амбасадорів, які готові активно просувати наших інтеграторів. Крім пана де Бернандіні, до них в червні додався Алекс Чаусовскі, який має чимало корисних контактів по США та ЄС.
  5. Виконавча дирекція розпочала піар нашого приєднання, як історії успіху – див “Приєдання… – як історія професійної солідарності” на новому сайті УКА, де серія подібних публікацій підтримується фондом Східного партнерства EaP Civic Facility.

Ці підсумки були обговорені на нараді членів АППАУ 7 липня, – запис тут.

Головні виклики подальшого розвитку в програмі CSIA4Ukraine

Отже, очевидно, що системні інтегратори АППАУ вступили на дуже перспективний шлях, де вже маємо перші позитивні результати, серед яких головний – встановлення першого початкового рівня довіри та мережі контактів з низкою євро-атлантичних структур.

Натомість, на нараді 7 липня ми також відмічали, що потрібна значна активізація всіх членів АППАУ, які хочуть бути учасниками програми інтернаціоналізації – адже мова не тільки про CSIA, низка відкритих питань є по європейським ініціативам. І якщо ми не зможемо виступати консолідовано й відповідно реагувати на пропозиції, – ці можливості будуть втрачатись.

Ось перелік цих відкритих питань та перших кроків, де потрібна швидка реакція наших членів:

  1. Необхідно доповнювати та розширювати базу аутсоурсингу – цим займеться виконавча дирекція й команда, яка буде працювати над Land4Developers. Зокрема, відкритими є питання щодо доповнення в сфері проектування.
  2. Для наповнення цього ресурсу контентом, а також синергію в комунікаціях, нам необхідна системна робота з комунікаційниками наших членів. Нарада на цю тему планується 15 липня в 11:00.
  3. Мовний бар’єр – є однією з головних засторог в аутсоурсингу, й про це є вже чимало питань від зарубіжних партнерів. Якщо ми граємо в довгу – потрібно вже займатись цим питанням і серйозно. Від інших німецьких партнерів в нас є пропозиція організації безкоштовних курсів для інженерів англ. та німецької мови – форма для заповнення бажаючих від членів АППАУ вже готова, просто заповніть її.   
  4. Всім нашим лідерам РГ комітету «Діджиталізація промисловості», а також керівниками під-комітетів ТК 185  варто значно активізуватись. Європейські партнери (інші асоціації, кластери, представники Європейської комісії) є дуже відкритими до будь-яких пропозицій по співпраці. Але якщо цих пропозицій немає, то й розмовляти немає про що. Зокрема, виконавча дирекція АППАУ звертає увагу наших членів, що ці пропозиції дуже очікуються також і для урядових структур, – в програмі «Відновлення України», що була презентована в Лугано, є чимало позицій щодо експорту, інтеграції в ЄС, розвитку переробної промисловості та інноваційних екосистем. Але наш уряд прагне оперувати конкретними проектами, отже від нас залежить, чи будуть наші інтереси в цих багато мільйонних інвестиціях, які очікуються після війни.
  5. Для налагодження координації по цим та іншим питанням, ось графік найближчих подій АППАУ по інтернаціоналізації – експорту в липні:

З будь-яких питань співпраці, – звертайтесь на info@appau.org.ua

This website uses cookies to improve your web experience.