Виконавча дирекція АППАУ

Напередодні нового навчального року побачив світ посібник “Програмування промислових контролерів у середовищі Unity Pro”. Його розробили викладачі кафедри ІАСУ Національного Університету Харчових Технологій – Зав. кафедри Ельперін І.В. і доцент Пупена О.М.

У навчальному посібнику розглянуті питання розробки та налагодження прикладного програмного забезпечення у програмному середовищі UNITY PRO для промислових контролерів нового покоління фірми Schneider Electric. Посібник може бути використаний при вивченні курсів циклу професійної і практичної підготовки рівня бакалавра та спеціаліста, а також при виконанні курсового і дипломного проектування для студентів напряму «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Посібник також буде корисний для спеціалістів, що працюють в галузі промислової автоматизації.

Посібник складається з 6-ти розділів. 

Перший розділ присвячений загальному огляду можливостей UNITY PRO ї виконує функції навігатора по посібнику. Це своєрідна книга в книзі, яка має функціональне завершення і розкриває можливості контролерів Modicon а також середовища їх програмування. Даний розділ дає можливість на елементарних практичних прикладах познайомитися із середовищем та з мовами програмування UNITY PRO. Даний розділ в електронному варіанті доступний у вільному доступі на російській та українській мовах.

У другому розділі розглядаються структура, функціональні можливості та технічні характеристики контролерів Modicon M340 та TSX Premium. Не зважаючи на значну кількість довідникового матеріалу по апаратному забезпеченню, розділ розрахований на поступове заглиблення в тему. Наявний приклад вибору моделі та компонентів ПЛК дає представлення про всю послідовність проектних робіт на етапі компонування ПЛК. Наявні схеми підключення з роз’ясненням принципів конфігурування будуть корисні не тільки розробникам АСУТП, а і обслуговуючому персоналу, наприклад працівникам КВПіА.

У третьому розділі розглядаються принципи створення програми користувача з використанням мов програмування, які відповідають міжнародному стандарту МЕК 61131-3: ST, LD, FBD, SFC. До кожного елементу або структури конкретної мови додається фрагмент прикладу. Враховуючи, що ці мови відповідають стандартам МЕК, розділ може бути корисним для вивчення основ програмування ПЛК. Велика увага в розділі приділена фундаментальним поняттям робочого циклу, багатозадачності, змінним, таким організаційним програмним одиницям як секції, функції та функціональні блоки.

Четвертий розділ присвячений питанням налагоджування прикладного програмного забезпечення з використанням анімаційних засобів UNITY PRO, а також імітатора ПЛК. Для початкового налагодження програм в ПЛК у посібнику рекомендуються використовувати  імітаційні моделі об’єктів, що відрізняє його від інших посібників такого плану. У 4-му розділі також показані принципи побудови імітаційних програм та  приведені готові приклади для типових об’єктів (збірників, теплообмінників і виконавчих механізмів).

Велика кількість прикладів привела до необхідності виділення для них окремого розділу. У п’ятому розділі наведені приклади рішення типових задач управління з використанням різних мов програмування. Працездатність всіх прикладів перевірені авторами.

Шостий розділ висвітлює особливості побудови контурів регулювання з використанням бібліотечних елементів UNITY PRO. Крім опису елементів та особливості їх використання, наведені приклади типових контурів регулювання: одноконтурна АСР, каскадна АСР, АСР з використанням виконавчих механізмів типу МЕО.

Слід відзначити, що книга не являє собою переведення довідникових матеріалів по пакету UNITY PRO, а є повноцінним авторським матеріалом, викладеним згідно вимогам МОН до навчальних посібників.

Разом з посібником поставляється DVD-диск з демонстраційною версією UNITY PRO (повноцінна робоча версія на 21 день). Пакет UNITY PRO має вбудований імітатор контролера, який разом з наявним на диску лабораторним практикумом дозволяє практично засвоїти матеріал не маючи реального ПЛК. Диск також включає велику кількість документації на російській та англійській мовах.

ЗМІСТ

ВСТУП 

1. Основи роботи з UNITY PRO.

2. Апаратне забезпечення контролерів Modicon.

3. Програмування контролерів Modicon у середовищі UNITY PRO.

4. Налагодження програм користувача та діагностика ПЛК.

5. Приклади реалізації алгоритмів управління.

6. Реалізація контурів регулювання в UNITY PRO.

З приводу придбання звертатися до видавництва “Ліра-К”,

тел. 8 (044) 247-93-37, 228-81-12, факс: 450-91-96

Зв’язок з авторами: fieldbus_book@ukr.net

Вся страна с тревогой следит за развитием событий – и уже не только в Киеве. Речь не о политике и не о Евросоюзе – речь о свободах и правах, о жизни и смерти многих наших сограждан, о том, в какой стране мы живем.

Радикализация и расслоение общества на 2 лагеря нарастает на наших глазах. Это расслоение происходит в жестких спорах между незнакомыми людьми, друзьями, товарищами, и даже родственниками – все дают разные оценки происходящему. Однако в основе этих оценок лежат персональные ценности. Именно наши внутренние ценности определяют, какую информацию мы ищем, каким каналам доверяем, в какие мифы верим. Ученые доказали, что во всех наших оценках и решениях доминирует правое полушарие мозга – мы сначала во что-то верим и затем под это «что-то» ищем оправдание, и строим логическую цепочку. Но во что мы верим? И почему? Как пример, рассмотрим популярные мифы майдана, в которые верят многие сограждане на юго-востоке Украины.

Миф №1: «майдан организовала и им управляет оппозиция» 

Реалии: майдан прошел несколько фаз – от молодежного протеста, вызванного отказом от евроинтеграции – к всенародному движению против произвола и насилия власти. Оппозиция просто присоединилась к этому движению и попыталась возглавить. Сегодня лидеры оппозиции пытаются управлять майданом, но на самом деле майданом не управляет никто (кроме хозяйственной части и отрядов самообороны). Многие важные решения принимаются совещательным характером на низовом уровне. Например, штурм украинского дома 25 января был неожиданным для лидеров оппозиции. Но защитники майдана думали иначе – их забота была не о переговорах с Януковичем (они давно в это не верят), напротив – они не понимали, почему в их тылу должны находится более 300 бойцов МВД.

Отсутствие сильных лидеров – скорее большая проблема Майдана, чем его достоинство. С другой стороны, это яркий пример того, что народ сам решает свою судьбу. Так или иначе, но еще в декабре Майдан стал независимым и влиятельным политическим и социальным субъектом, основа которого – низовая самоорганизация активных граждан. Самое интересное, что ни власть, ни их партия, ни олигархи не могут “врубиться”, с кем  они имеют дело, и почему оппозиция этим не управляет. Это тоже показатель определенных ценностей.

Миф №2: «на майдане – одни галичане. Более радикальная форма этого мифа – «там одни бандеровцы»

Реалии: галичане составляют где-то от 30 до 40% от костяка майдана – тех, кто там постоянно находится. Это правда, что украинский дух и национальное самосознание у них выше! Но присутствуют все остальные регионы Украине – практически вы можете найти палатку из любого региона страны, в том числе из Донецкого. Но самое главное – на майдане очень много киевлян. Практически все мои знакомые и я сам периодически ходим на майдан, многие там проводят ночи в дежурстве. Все эти люди восстали против несправедливости и произвола властей, против нарушения элементарных прав и свобод человека в нашей стране,  против беззакония, которое особенно ярко эта власть демонстрирует в январе, хватая мирных граждан на улицах Киева и подвергая их пыткам.

Миф №3: «все кто говорит на украинском – бандеровцы, а все бандеровцы ненавидят русских и русскоговорящих»

Реалии: хотя этот миф распространен среди люмпенизированной и малообразованной части населения юго-востока страны и, особенно, Крыма он проявляется в той или иной форме и среди более образованных сограждан. Недавно я  был поражен той ненавистью и злобой, которую высказали в обсуждении в соц сетях 2 ген директора крупных предприятий, которые не постеснялись в выражениях по поводу людей на Майдане. Но что касается участников Майдана, то только часть из них придерживается праворадикальных взглядов. Подавляющее большинство – обычные миролюбивые и дружелюбные люди. Кто был во Львове, подтвердит это. Кстати, – я тоже вырос в Ивано-Франковской области и мой родной язык – украинский. А кричалки, как «Героям слава» или «Смерть ворогам» – не более как кричалки, причем многие майдановцы очень критикуют последнюю – ведь это идет в противовес с начальными принципами мирных протестов, которые были на деле продемонстрированы в течении 2-х месяцев. Реальная проблема майдана в том, что других символов и лозунгов, объединяющих всю Украину, Майдан еще не выработал. Может быть, кроме одного – «Банду геть». Это как раз один из самых больших провалов, в которых обвиняют лидеров майдана от оппозиции. С другой стороны, последние недели власть всячески способствует наполнению всех этих существующих лозунгов новыми смыслами. И героями становятся невинные граждане, пострадавшие от убийц в погонах.

Миф №4 – «майдан финансируется на американские деньги и управляется из Госдепа США»

Реалии: не буду говорить о бюджете Майдана и его источниках, поскольку я этого не знаю. Но точно знаю другое. Я, мои друзья, мой брат (который, кстати, вынужден был эмигрировать из-за сплошной безработицы), масса обычных киевлян и сограждан, бизнесы и т.д. – жертвуют на майдан, кто сколько может. Деньгами, вещами, едой, снаряжением. Своим временем. Жена, которая ходила на майдан волонтером в декабре почти каждый день рассказывает, что больше всего ее трогали картины киевских пенсионеров, приносящих кто батон, кто теплые вещи… Это – действительно всенародная поддержка! Конечно, есть еще партийные кассы и, возможно, есть и деньги с определенных фондов из других стран. Но, в конце концов – что плохого в том, что кто-то хочет помочь нашему народу? Напротив, работая какое-то время, в области инвестиционного маркетинга, я хорошо представляю, как работает пропагандистская машина Кремля и Газпрома – вот их бюджеты, направленные против Майдана и Украины уже точно не сравняются с нашими. На мой взгляд, это и есть главный финансовый источник этого мифа, столь рьяно поддерживаемый партией регионов.

Из этого мифа вытекает другой распространенный миф – «они стоят за деньги». Обратите внимание, что все свидетели пыток Беркута говорят, что один из наиболее часто задаваемых вопросов – «Сколько вам платят?». Этим «борцам с террористами» просто в голову не приходит, что люди могут рисковать своей жизнью за идеи и за свободу свой страны. Напротив, они согласились с той ценностью, что насаждает эта власть – “все покупается и все продается”.

Миф №5 – «там много экстремистов, есть уже много бесчинств в центре столицы и будет еще больше»

Реалии: невозможно сегодня давать оценки происходящему, не зная или не вспомнив причинно-следственную логику событий с ноября. В ночь на 30 ноября были зверски избиты участники мирного майдана в Киеве. Пол-миллиона человек вышло на следующий день против этого преступления. Что сделала власть? Она выставила «стрелочниками» нескольких чиновников, но никто из главных ответственных не был наказан. А Беркуту дали гарантии, что их не тронут.

В декабре каждое воскресенье на Майдане в Киеве проходит всенародное вече, где собиралось от 200 до 300 тыс человек. Требования одни и те же – отставка правительства и привлечение к ответственности министра МВД. Что делает власть? Делает вид, что ничего не происходит. Напротив, 16 января власть принимает пакет из 20 законов, окончательно уничтожающих основы демократии и свободы слова в стране. И именно, в этот момент терпение народа иссякло.  Люди поняли, что за 2 месяца мирного протеста власть их так и не услышала. Точнее – и не хочет слушать. Поэтому в ход пошли другие формы протеста – коктейли молотова. Опять же – пошли спонтанно и снова от молодежи. А лидеры оппозиции при этом еще больше потеряли свой авторитет и контроль над ходом событий.

************

Итак, почему все вышеперечисленное –   очевидные «мифы» для одних, и «правда» – для других? Еще раз, в основе – разные ценности.

Вот 3 основополагающих ценности людей, которые выходят на Майдан, к которым и я принадлежу:

1. СПРАВЕДЛИВОСТЬ: невозможно утаить правду и невозможно бандитов представлять как «защитников порядка». Юридические законы Украины, моральные нормы всех цивилизованных людей осуждают и запрещают насилие, пытки и убийства людей. Но наша власть это себе позволяет по отношению к мирным гражданам и к своему народу.
2. СВОБОДА: мы хотим жить в свободной стране. Первый революционный подъем произошел именно тогда, когда власть дубинками попыталась закрыть рот своим гражданам. А новые законы от 16  января ставят под угрозу множество наших прав и свобод и, в то же время, дают неограниченные возможности для манипулирования и наказания граждан власть держащими. 
3. ВЛАСТЬ ПРИНАДЛЕЖИТ НАРОДУ: этот основополагающей принцип демократии, закрепленный ст.5 нашей Конституции, грубо нарушается нашей властью с 2009 года. Начиная с законодательных манипуляций, так называемого «большинства» в парламенте, нечестных выборов, монополизации экономики и до узурпации власти в стране одним человеком. 

Если мы хотим объединить Запад и Восток – мы должны сначала согласовать эти ценности.  Или другие, но которые объединяют. Затем можно давать оценки и говорить,  как жить дальше.. Все вышеуказанные мифы легко разрушаются  фактами и правдивой информацией, – но только если вы привержены этим ценностям.

Согласны ли вы с ними? И если нет, – каковы ваши ценности?

 Александр Юрчак

P.S. статья отражает только личное мнение автора .

 

Накануне дискуссии, 24 апреля 2013, на выставке EIA мы обработали полученные предварительные результаты опроса о критериях качества. Некоторые результаты нас удивили, другие не очень, но все это хотелось обсудить на панельной дискуссии, чтобы понять «картинку с качеством» полностью.

Итак, обо всем по порядку.

Предварительные итоги опроса

В «норме» – т.е. вполне ожидаемыми, оказались такие вещи, как:

– Критерии качества услуг: на первых позициях – надежность оборудования, качество проектных и системных решений, соответствие ТЗ и сроки внедрения.

– Факторы влияния на качество: лидируют технологические и экономические вызовы, далее – внутренние стандарты предприятий.

– Рост ценового давления – «да» ответили 90% респондентов…

Все это неудивительно. А вот на фоне многих кризисных явлений и разговоров о деградации (кадры, уровень…) удивило другое:

– Большинство опрошенных (88%) ответили, что требования к качеству в Украине растут или не изменяются последние 5 лет. Только 12% считает, что они снижаются.

– Также 77% респондентов считают, что критерии качества при выборе поставщиков становятся жестче или не изменились

Вот как соотносится этот рост требований по качеству с ростом ценового давления нам и хотелось узнать от экспертов.

Панельная дискуссия

В целом на мероприятие собралось около 25 человек. 3 эксперта, отвечающие на вопросы, представляли разные категории поставщиков. Геннадий Кабальский – ведущий проектный менеджер группы «Техинсервис», крупнейшей инжиниринговой компании в пищевой промышленности и инфраструктурных объектах, Сергей Батюк – технический директор «Клинкман – Украина» и Олег Михайлов – генеральный директор в ООО «Феникс Контакт».

На первые вопросы об оценке полученных предварительных результатов опроса, озвученных ведущим дискуссии Юрчаком Александром, все эксперты практически единогласно согласились. Далее разговор был о деталях и причинах – кратко пройдемся по основным вопросам.

Причиной №1 роста требований эксперты назвали рост образованности заказчиков. Сергей Батюк отметил, что большую часть среднего звена на предприятиях и среди других игроков составляют люди от 30 до 40 лет. Многие из них уже получили образование на современных средствах АСУ ТП при различных учебных центрах и, как результат, их видение уже сформировано крупными брендами современной техники промышленной автоматизации.

Геннадий Кабальский был не совсем согласен с оценкой «образованности» – да, заказчики стали более образованными, но не до такой степени, чтобы самостоятельно и грамотно составлять ТЗ. И хотя, с ними уже можно вести разговор о деталях, критерий цены у них находится на 1-м месте – по крайне мере в Украине.

Олег Михайлов подчеркнул, что практически все игроки рынка пребывают в динамичной среде, где потоки обменов и информации налажены между поставщиками, интеграторами и заказчиками, поэтому требования к системным решениям и качеству быстро выравниваются.

На вопрос об региональных отличиях («Техинсервис» работает по различным географическим зонам), Геннадий Кабальский подчеркнул, что в то время, как в Северной Африке доминируют критерии доступности и легкости восприятия, а в Украине и странах СНГ – ценовые критерии, в Восточной и Западной Европе главными являются критерии технического совершенства системы.

Интересный вопрос из зала поставил Андрей Малицкий – директор дистрибуторской компании «Дивита»  – прозрачность цен поставщиков за последнее десятилетие стала намного больше, и интеграторы уже не могут прятать свою маржу в оборудование, выставляя при этом низкие цены на услуги. Как быть с этим и как держать, или даже повышать цены на инжиниринговые услуги?

Мнения по этому вопросу разделились. Сергей Батюк заявил, что в «Клинкман-Украина» цены для интегратора практически недоступны для конечного заказчика поэтому подобные ситуации у данного вендора случаются редко. Напротив, Геннадий Кабальский подтвердил, что подобные ситуации обращения заказчиков напрямую к поставщикам оборудования случаются все чаще. Это явный тренд. Поэтому интеграторы должны держать планку цен хороших услуг и без оглядки на маржу на оборудовании. Другая тактика – делать больше проектов, если маржа падает.

Олег Михайлов также подтвердил существование такой проблемы, уточнив, что это больше проблема интеграторов, чем вендоров. Однако в целом, «это рыночная проблема и, возможно, одна из задач Ассоциации», – сказал Олег Николаевич. Нужно поднимать статус инженеров и дать понять рынку, что интеллектуальный труд должен оцениваться по достоинству.

Где бизнес игроков:  разговор зашел о рынках сбыта – где интеграторы и вендоры делают свой бизнес? «Техинсервис» и находящиеся в зале другие крупные интеграторы («Геракс») заявили, что главным образом их рынки роста находятся зарубежом. При этом продажи самих вендоров идут в Украине – и «Клинкманн-Украина», и «Феникс контакт» подтвердили, что темпы роста их компаний в Украине значительно превышают средние темпы роста их брендов по Восточной Европе.

Коррупция и откаты: эксперты достаточно оптимистично смотрят на эти вопросы. По их общему мнению, коррупция есть только среди мелких – средних заказчиков или гос. предприятий. Среди остальных игроков эти явления не столько распространены, по крайней мере, роста не наблюдается и этого нет в отношениях с вендорами. Однако Олег Михайлов упомянул, что соблазн откатов по-прежнему присутствует среди дистрибуторов. И это острая проблема, так как продавцы дистрибуторов продают не оборудование, а «объемы откатов».

Куда дальше  развивать рынок (если заказчики и так уже признаны образованными)? Мнение Геннадия Кабальского – «Каждый вендор поддерживает свою группу. Однако они разрознены и конкурируют между собой. Задача АППАУ – объединять и показывать лучшие решения для всего рынка. Необходимо устанавливать общую планку качества и общие стандарты». Олег Михайлов подчеркнул, что развитию и образованию нет пределов. Он привел примеры своей компании по работе с ВУЗ-ами и подготовке кадров в Украине. «Феникс контакт» проводит большую работу в этом направлении, а также выпускает периодический журнал Update, фокусирующийся на образовательных аспектах. Сергей Батюк был уверен, что новое поколение менеджеров среднего звена на предприятиях само сформирует новые требования и новые стандарты – нужно просто их внимательно слушать.

Конечная дискуссия и обмены коснулись вопросов включения в АППАУ украинских производителей (выступил президент «Микрол»), улучшения обменов между различными игроками рынка (выступление А. Пупены из Университета пищевых технологий), улучшения взаимодействия с масс-медиа (журнал «Мир автоматизации»).

В завершение ведущий собрания Юрчак Александр призвал всех участников к активности и вступлению в АППАУ – сообща решать вопросы развития гораздо проще и эффективнее.

И пока мы ставим на этом точку – все услышанное требует осмысления. Но к разговору о качестве мы еще обязательно вернемся.

 

24 вересня 2013 р. на кафедрі АТЕП НТУУ «КПІ» відбувся черговий круглий стіл АППАУ. Цього разу тема зібрала 4 ВУЗ-и (сам КПІ був представлений 3-ма кафедрами), 3 Системних інтеграторів та 3 представників виробників обладнання. Склад по кількості був оптимальний, – можливо, не вистачало тільки думки кінцевих замовників.

Дискусії учасників були досить жвавими, інколи навіть гарячими. Отже по порядку.
На початку, господар аудиторії, зав. кафедри АТЕП Ковриго Юрій Михайлович, привітав гостей, розповів про історію кафедри, її сучасний стан та напрямки розвитку.

Після цього модератор заходу Юрчак Олександр Володимирович представив АППАУ та головні теми круглого столу. Головними питаннями стояли наступні:

1. Як покращити підготовку молодих спеціалістів
2. Чи потрібна та яка (сервіси, програми…) перепідготовка кадрів для промислових АСУ.

По обох питаннях учасникам пропонувалось обмінятись думками щодо досвіду, погляду на проблемні питання, а також на успішні рішення. Коротко пройдемось по головним пунктах обмінів.

Чи є зворотній зв’язок «Ринок -> ВУЗ-и» ?

Директори «ВДТ-Автоматизація» Калантаренко Андрій Олександрович та директор «Раут-Автоматика» Просяніков Вадим Давидович кажуть: «Розриви завжди є, були і, очевидно, будуть». Молодим спеціалістам не вистачає елементарної практики. Власне, про відсутність «бази практики» відразу заговорили й викладчі кафедр. Просяніков В. Д.  вважає, що загально інженерний рівень значно впав.

Але ключове питання при цьому –  «А що вам, панове, потрібно?». І тут почалась гаряча дискусія. Питання зворотнього зв’язку «Ринок – ВУЗ-ські програми» виявилось по-сравжньому дискусійним. Професор, зав кафедри АУТС КПІ Теленик Сергій Федорович дуже чітко артикулював: «Нам не потрібна допомога в складанні програм – дайте вимоги до спеціалістів». Однак тут думки розділились: Калантаренко А. О. не впевнений, що такі вимоги можна консолідувати по всьому ринку, Просяніков В.Д. каже, що його досвід у наданні таких вимог до свого ВУЗ-сього партнера (КІСІ) були явно невдалі.  Такі програми, на його погляд, реалізуються зовсім не за 1 рік, як це заявляють представники кафедр, а значно довше.

Генеральний директор Phoenix Contact Михайлов Олег Миколайович висловився, – «те, що важливо для визначення навчальних программ – це СТАНДАРТИ в промисловій автоматизації».  Олег МИколайович навів приклади підготовки молодих спеціалістів в німецьких ВУЗ-ах, програми яких налаштовані на сучасні європейські стандарти.

Резюме цієї дискусії:  зворотній зв’язок необхідний та можливий, – окремі гравці це вже роблять на рівні двосторонніх обмінів. Що стосується всього ринку – це, очевидно, одне з стратегічних завдань АППАУ.

Розриви в підготовці молодих спеціалістів є… але вони не очевидні!

Знову директори Системних інтеграторів та виробників заявили, що прогалини в знаннях та рівні молодих спеціалістів існують і вони значні.  Технічний директор «КТС Груп» Мироненко Василь Дмитрович висловився щодо простого принципу відбору молодих спеціалістів – перевірка фундаментальних знань автоматики – електротехніки є обов’язковою. Якщо спеціаліст цього не знає, то тест не пройдений. А таких випадків – все більше.

Однак протилежну точку зору висловив Сергій Георгійович Батюк, технічний директор «Клінкман-Україна». На його думку, рівень випускників кафедр промислової автоматизації зріс в рази. Сучасні молоді спеціалісти вже добре знають, що таки мови програмування МЕК 61131-3, володіють навичками програмування на тих чи інших відомих брендах ПЛК, знають сучасні SCADA. Це абсолютно інший рівень в порівнянні з кінцем 90-их. Сергій Георгійович також не згоден щодо пропозицій використання ресурсу кафедр щодо перекладів для вендорів чи їх залучення до завдань технічної підтримки, які прозвучали від колег. Дискусія знову повернула до теми: «А в чому ж тоді проблеми підготовки молодих спеціалістів?». Сергій Георгійович Батюк вважає, що це питання теоретичної підготовки. Щодо загальних навичок програмування, він вважає, що наші студенти та випускники мають навіть кращий рівень підготовки, ніж західні ВУЗ-и. Важливу тезу також Батюк С. Г. висловив щодо розмежування повноважень та завдань ВУЗ-ів та галузевих інститутів: «Не потрібно ставити перед кафедрами складні завдання по автоматизації технологічних процесів, які (процеси) давно вже не відповідають реаліям ринку». Дещо радикально, хоча, можливо, й вірно, прозвучали слова Сергія Георгійовича, що «тільки перехід на приватну систему навчання та значне покращення в оплаті викладачів врятують ВУЗ-ську систему від повного руйнування».

Просяніков В.Д. опонував, що потрібні спеціалісти не які «просто вміють програмувати», а які системно вирішують комплексні завдання АСУ – від датчика та вторинного прибору – до системи СКАДА; від проектів – до вибору конкретного обладнання.

Щодо цієї вимоги, цікава інша ремарка Батюка С.Г. Він звернув увагу на неадекватність вимог багатьох керівників АСУ ТП (як Інтеграторів, так і кінцевих Замовників) щодо рівня оплати кваліфікованих спеціалістів. Фахівець, що знає основи програмування PLC/SCADA декілької виробників, ІТ-технології та ще й може вирішувати системні завдання щодо рішень АСУ ТП – аж ніяк не може коштувати 2 тис грн. Однак саме з цієї планки деколи починається розмова при працевлаштуванні. Отже, – «платіть по 12 тис грн. і ви відразу знайдете таких спеціалістів», – запевняє Сергій Григорійович.  Значна  доля істини в цій позиції є – особливо, коли дивитись на ІТ-ринок, який масово споживає випускників кафедр АСУ – і просто тому, що рівень оплати значно вищий!

Андрій Олександрович Калантаренко, реагуючи на ці думки, сказав, що проблема є ще в позиції (чи зрілості?) молодих людей – на ранніх курсах вони не розуміють чого хочуть, і навіщо їм це потрібно. А потім – «вже пізно». «Цілеспрямоване поглинання знань та прагнення до чогось конкретного важливе вже на початкових курсах», – каже Андрій Олександрович.

Резюмуючи, модератор Юрчак О. В. звернув увагу аудиторії, що «диму без вогню» не буває – всі попередні опитування та думки експертів говорять про те, що розриви та прогалини в підготовці молодих спеціалістів є!

Цієї ж думки притримується Ковриго Юрій Михайлович – «проблеми – це ознаки динаміки руху та життя». Питання одне – де саме є ці прогалини, та наскільки вони великі. Поки що, в попередніх опитуваннях АППАУ експерти частіше всього згадують 5 напрямків:

1. загально інженерна підготовка, системна інженерія
2. обслуговування промислових АСУ
3. ІТ – технології
4. відмінне знання техніки конкретних брендів
5. знання конкретних аплікацій та вміння застосовувати до них системні рішення АСУ.

В той же час, зазначаємо, що дискусія круглого столу не мала консолідації та єдиної думки по цих визначеннях.

Перепідготовка – дискусія тільки починається

Інтерес до попередніх питань та активна позиція всіх присутніх дещо змінили графік заходу – на тему «перепідготовки» часу залишилось вкрай мало.

Олександр Миколайович Пупена, к.т.н. викладач кафедри ІАСУ, НТУХТ зазначив, що в цьому аспекті дуже важливе питання перепідготовки самих викладачів.  Ресурс викладачів, матеріальна база, досвід викладання – цілком достатні для організації курсів перепідготовки для різних категорій гравців ринку АСУ ТП. Однак немає механізмів цієї перепідготовки.

Деякі колеги опонували, що «перепідготовка» – не є справою ВУЗ-ів, а це мають бути інші сервісні організації.

Ковриго Юрій Михайлович резюмував, що можливі як ті, так і інші варіанти. Важливий кінцевий результат – сервіси, програми, рівень якості, доступність. Більше того, це потрібно робити випереджаючими темпами, – адже ринок та технології змінюються швидко. Але важливі також механізми, які дозволяють розвинути ці послуги. Пупена О.М. акцентував на своїх очікуваннях до АППАУ щодо організації та розвитку таких механізмів.

 

Резюме круглого столу

Учасники прийняли наступні рішення:

1. Визначити та консолідувати вимоги ринку до ВУЗ-ської підготовки молодих спеціалістів, – відповідальний, –  дирекція АППАУ.

2. Стандартизація: визначити пріоритети серед різних світових стандартів промислової автоматизації та пріоритетних організацій щодо партнерства з АППАУ, – робоча група з ВУЗ-ів та членів АППАУ (визначити – дирекція  АППАУ) 

3. Відкриті питання – для подальших дискусій та обговорення

• Як організувати «бази практик» молодих спеціалістів та студентів? Який є кращий досвід та практики?
• Як організувати перепідготовку викладачів? – механізми, варіанти, існуючий досвід
• Як робити бенчмарк навчальних програм?  – що вже роблять та як наші колеги в інших країнах
• Які вже є практики та програми перепідготовки спеціалістів для промислових АСУ?

Приємною новиною АППАУ, яку озвучив Юрчак Олександр Володимирович, було приєднання до АППАУ 3-х нових членів. Криворізького Національного Університету, Харківського Національного Університету Радіоелектроніки, а також одного з світових лідерів автоматизації в обличчі своєї філії «АББ в Україні». Найближчим часом АППАУ детально повідомить про профіль своїх нових членів.

Повний фото-звіт круглого столу АППАУ можна переглянути тут.

Дирекція АППАУ висловлює вдячність всім учасникам круглого столу за активну позицію, а також кафедрі АТЕП НТУУ КПІ в особі Ковриго Юрія Михайловича за можливість проведення заходу Асоціації.