Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

Schneider Electric оголошує про намір продати свій бізнес Schneider Electric в Росії місцевому керівництву

Рюей-Мальмезон (Франція), 27 квітня 2022 р. – З 24 лютого 2022 року Schneider Electric призупинила нові інвестиції, а також міжнародні постачання в рамках нових проєктних замовлень до Росії та Білорусі.



Після ретельного аналізу ситуації та можливостей, сьогодні компанія Schneider Electric оголошує, що підписала Лист про намір продати бізнес Schneider Electric в Росії місцевому керівництву. Ця угода підлягає погодженню з місцевою владою.

Приблизно 2% своїх продажів Schneider Electric генерує у Росії. У результаті продажу та припинення присутності в Росії компанія очікує (1) списання до 300 мільйонів євро балансової вартості активів та (2) сторнування резервів під перерахунок операцій у іноземній валюті, пов’язаних із зазначеним списанням, наразі оцінюється у 120 мільйонів євро.

Schneider Electric планує впорядковану передачу і виділить ресурси для підтримки своїх 3500 співробітників у Росії та Білорусі.

Програма EIF – апдейт для інноваторів промислових хайтек

15 квітня на вебінарі для Українського кластерного альянсу (УКА) АППАУ оголосила про розширення програми EIF для всіх кластерів УКА, а також про новий цифровий функціонал та умови програми EIF на 2022. До вебінару ми також анонсували цей функціонал для кластерів УКА. В цій публікації – головні підсумки вебінару.



Новий фокус фандрейзингу – боротьба за виживання… та нові позиції

Війна внесла значні корективи в диспозицію акторів інноваційного ландшафту.

По-перше змінились ставки. Якщо раніше гранти для багатьох МСП були якимось додатковим та, за великим рахунком, малоймовірним й тому далеким джерелом фінансування розробок, то зараз – це дуже бажаний та необхідний інструмент виживання для більшості інноваторів. Так – саме виживання, оскільки надіятись на подібне фінансування на внутрішньому ринку не приходиться, він впав в рази й ясно, що поки йде війна, нашим замовникам – не до інновацій. Узагальнюючи, всі ми, учасники Індустрії 4.0 маємо усвідомити просту істину про яку ми раніше лише читали –

війна відкидає будь-який розвиток на роки та десятиліття.

Водночас, ця історична констатація має винятки та аспекти. Й перший з них полягає в тому, що війна, як і будь-яка глибока криза, в окремих випадках й за певних умов, може прискорювати розвиток певних сегментів ринку та напрямів діяльності.

Й це друга зміна в нашій програмі – як би це не здавалось дивним, умови фандрейзингу для інноваторів зараз набагато кращі, ніж були в 2021. Просто по тій причині, що нас підтримує весь цивілізований світ. Тобто, в сфері грантових програм відкриваються вікна можливостей, яких раніше взагалі не було.

Третє й головне – використання цих умов залежить більше від змін всередині самих акторів. Якщо раніше АППАУ стимулювала співпрацю МСП, розробників, консультантів та університетів з більш менш рівномірним фокусом й маючи запас часу, то зараз цього часу немає. Від слова “взагалі”. З урахуванням першого фактору (виживання), час йде на місяці – або наші розробники отримують суттєву підтримку й зберігають свої кадри. Або ж, ми побачимо велику міграцію кращих кадрів, в тому числі в інші сегменти ринку та закордон. Тобто, ми говоримо про значно, в рази вищі ризики втрати людського капіталу. В цій ситуації, ми не можемо більше чекати коли «хтось прокинеться» – мова про швидкий пошук та стимулювання справжніх лідерів, хто спроможний взяти на себе тягар все тих самих старих, й все ще невирішених проблем інноваційного та технологічного брокериджу.

Якщо ми знайдемо цих лідерів й налагодимо співпрацю, програма EIF принесе нам десятки нових грантів, а значить підтримку сотень розробників й зберігання хоч якогось статусу на мапі європейських інновацій. Якщо ні, – будуть втрати і значні.

Умови для консультантів, які підтримують МСП та розробників

На вебінарі 15 квітня ми говорили, що проблема технологічного брокериджу в Індустрії 4.0 невирішена в 2021. Серед 60+ проектів (> 20 млн євро) в програмі EIF в 2021, було тільки 1 чи 2, де кілька експертів (Андрій Гнап, Олександр Степанець) проявили волю та бажання розповісти ринку про суть колів.  Відповідно, немає ніяких причин дивуватись, що МСП не подаються на гранти – адже промоції окремих колів практично немає. Ця промоція мала б бути у вигляді просвітніх програм – постів в соц. мережах, статей та вебінарів, персонального залучення, тощо – тобто системної роботи з ринком по залученню до європейських та світових колів. Не дивлячись на те, що АППАУ закликає до цього експертів Індустрії 4.0 з 2017 року, «віз і нині там».

Відповідно в новій програмі EIF ми збільшимо в рази зусилля по долученню експертів для вказаних функцій. Для них пропонуються:

  1. Доступ до всіх баз відкритих колів та до наявних розробників: варто лиш вибирати свою тему, далі ми підкажемо з ким з потенційних розробників чи МСП варто починати той чи інший кол. Крім цього, новий функціонал платформи метчмейкингу дозволяє легко подаватись МСП на підтримку в відкритих колах, перелік яких відтепер є на платформі. Зрештою, більшість розробників також вже є на платформі, тому консультант може їх там само легко переглядати та долучати.
  2. Просування через визнання експертності. Включення експерта як провідного на підтримку того чи іншого колу, є з одного боку, визнанням його експертизи з боку АППАУ (УКА), з іншого – це автоматично просуває його в середовищі розробників та МСП й через всі наші канали. Як приклад, в проекті BOWI багато викладачів КПІ вперше зіштовхнулись з десятками розробників, про яких вони ніколи не чули. Але так само МСП відкрили для себе потенціал кращих експертів DIH КПІ.
  3. Професійний розвиток та навчання. Цей аспект є дуже важливим, що відмічали респонденти опитування, учасники проекту BOWI й інших проектів, які ми подавали. Незалежно від виграшу, навіть участь в написанні заявок, розбір умов нових серйозних колів дуже стимулює професійний ріст та розвиток – а це основа інноваційної конкурентоспроможності.
  4. Фінансове стимулювання. АППАУ не може взяти на себе зобов’язання гаранта щодо конкретної суми за підтримку того чи іншого колу. Натомість, ми гарантуємо, що оплата в рамках мінімально встановленої суми – буде. Це – необхідна умова для всіх МСП, хто хоче мати доступ до нашої платформи метчмейкингу й користуватись функціоналом фандрейзингу. Й ці зобов’язання були підтверджені членами АППАУ ще в 2020 році. Іншими словами, експерти які просувають та обслуговують відкриті коли, у випадку перемоги точно отримають cвій %  чи оплату за підтримку. Крім цього експерти можуть бути виконавцями окремих робіт проекту.
  5. Запрошення до нових грантових пропозицій та консорціумів. Що цікавого в сфері фандрейзингу, це сталість грантів – вони йдуть практично безперестанно й в нових програмах ЄС їх буде ще більше. Отже, кластери УКА, АППАУ, ключові наші НДО та агенції, зможуть запрошувати кращих консультантів до нових колів та в нові консорціуми.

Подаватись на відкриті коли в якості консультанта просто – достатньо заповнити заявку. Тобто, після вибору, у вас є можливість заповнити заявку на підтримку того чи іншого конкретного колу. Після розгляду вашої заявки, АППАУ затверджує вас в якості консультанта даного колу, й ви можете розпочинати його промоцію вже в цьому статусі і який відразу стає видимим для всіх учасників. Роботи з промоції колу ті ж, про які вище – це активна просвіти ринку, персональне залучення, допомога в підготовці грантових заявок від МСП та розробників. Для оцінки роботи консультантів буде застосовуватись рейтингова, бальна система з відзначенням на платформі рейтингів експертів.

Умови для інноваторів та МСП

Для інноваторів та МСП особливих змін в новій програмі немає. Єдина умова – ви маєте бути членом одного з бізнес-об’єднань чи кластерів УКА. Доступ до платформи та обслуговування експертами платформи може бути тільки для таких організацій.

Для розробників Індустрії 4.0 ми рекомендуємо приєднуватись до АППАУ – рівень стандартів, практик та промоції в інноваційному розвитку тут найвищий. На період війни АППАУ й для організацій, які знаходяться в складній фінансовій ситуації АППАУ практикує безкоштовне членство.

Друга умова – при реєстрації на платформі, ви маєте заповнити свій профіль детально та по всім полям. Це необхідно для запуску функції метчмейкингу, якщо ваших даних немає – вас ніхто не буде знаходити, й не будуть включатись алгоритми мечтингу (сполучення) вашої потреби чи пропозиції з іншими учасниками платформи.

Наступні кроки

Отже весь алгоритм дій в найближчі тижні

  1. Перевірити свій профіль на платформі, деталізувати його (для нових учасників – реєструватись, для нечленів кластерів – приймати швидше рішення про членство).
  2. Вибрати свій грант (функція в меню «фандрейзинг») – і якщо підходить, подавати заявку.
  3. Для консультантів – розпочинати активну промоцію вибраного колу. Для МСП – розпочинати детальне знайомство з умовами колу за посиланнями, які є в описі.

АППАУ також деталізує окремі умови просування колів спільно з DIH КПІ та його експертами.

Зі всіх питань долучення, звертайтесь до Андрія Бородюка, який відповідає в АППАУ та УКА за підтримку клієнтів на платформі andrii.borodiuk@appau.org.ua

Корисна інформація

Головний виклик – як вижити й перемогти

З перших днів війни члени АППАУ зосередили свої сили та ресурси на 3х головних напрямах  – убезпеченні співробітників, їх сімей; допомозі ЗСУ, державі та громадам в протистоянні російській агресії та в розбудові нового, економічного фронту. Ця публікація – про наші ініціативи на останньому напрямі, виконавча дирекція закликає всіх членів АППАУ приєднуватись до них.



Перехід від розвитку до виживання

Аженда розвитку та отримання кращих доходів до війни, під час війни змінюються на елементарне – «як вижити». Наша країна несе катастрофічні втрати в економіці, які торкнуться кожного представника бізнесу. Війна переходить в затяжну фазу й буде ще тривати, як мінімум від 3 до 6 місяців, окремі аналітики прогнозують до 12 місяців. Згідно даних Аналітичного центру Industry4Ukraine (див. дайджест №3), з економіки випали регіони, які дають більше 50% ВВП; в країні вже зруйновано 3500 об’єктів інфраструктури; відбулись радикальні зміни в демографії – з країни виїхало 4 млн громадян; через блокаду морських шляхів зупинили роботу найбільші експортери гірничо-металургійного комплексу та с-господарства; наразі продовжують роботу в повному обсязі не більше 20% підприємств.

Разом це означає, що в 2022 ми втратимо не менше 50% ВВП (прогноз Нац. банку). Аналітики кажуть, що відновлення може зайняти до 5 років. Для пересічного бізнесу, особливо малого та середнього (МСП) це означає значне зниження доходів компаній (в середньому до 40%) та втрату кадрів, що разом може вести до розпаду фірм.

Перед кожним керівником бізнесу стають питання, які ми вже бачили в 2014. І суть яких зводиться до простого – як вижити?

Ініціативи АППАУ весни 2022

З другого тижня війни виконавча дирекція спільно з нашими передовими членами працює над низкою ініціатив, які, власне, й націлені на допомогу нашим членам в їх економічному виживанні.

Стратегія №1 – КОНСОЛІДАЦІЯ: Створення Українського кластерного альянсу (УКА).

Аналізуючи стан АППАУ та багатьох наших партнерів, в першу чергу кластерів ІАМ в умовах війни, ми спостерігаємо значне скорочення ресурсного потенціалу та спроможностей реагувати на нові виклики, в першу чергу, економічні. Причини не варто коментувати, але усвідомлення того, що ми повинні діяти значно більш консолідовано на економічному фронті, приходить не відразу й не до всіх керівників.  Чимало керівників продовжує діяти фрагментарно та вузько – виключно в рамках свого «близького кола», тобто, найближчих клієнтів та-чи постачальників. Подібна поведінка не має значної перспективи, оскільки значний вплив на економіку можуть тільки ініціативи, згруповані по великим секторам – галузям чи технологічним напрямам, і які насправді, під час війни керуються великими та впливовими акторами – в першу чергу ЦОВВ та військовими адміністраціями, але також впливовими міжнародними партнерами та бізнес-об’єднаннями.   

АППАУ слідує саме такій логіці. Базуючись на наших попередніх напрацюваннях кластерного розвиту, АППАУ стала лідером нової ініціативи – об’єднання кластерів України, – “Українського кластерного альянсу” (УКА). В УКА можуть входити як регіональні чи галузеві кластери, так і національні бізнес-асоціації, як АППАУ, які сповідують кластерні принципи в своїй організації та роботі. 

Зараз до УКА приєдналось 20 таких бізнес-об’єднань, які в свою чергу об’єднують більше 1200 підприємств країни. Крім вже добре знайомих партнерів з секторів ІАМ, багатьом членам АППАУ необхідно кооперуватись з колегами з секторів автопрому, агро-індустрії, легкої та меблевої промисловості, та інших – їх кількість зростає. Наразі мова йде не стільки про їх діджиталізацію чи автоматизацію, як про вирішення спільних проблем

  • допомоги критичним індустріям (харчова, фармацевтична, ліки…) та критичної інфраструктури в забезпеченні безперебійної роботи. Тут додана цінність членів АППАУ може бути величезною – адже мова в тому числі, про інжинірингові послуги та ТОіР.
  • релокації фірм в безпечні регіони та реалокація їх персоналу (забезпечення роботою та новими замовленнями)
  • спільний вихід на міжнародні ринки – отримання замовлень, сировини та гуманітарної допомоги, тощо.

Всі ці ініціативи в УКА вирішуються спільно й частина членів АППАУ вже бере активну участь в оперативних нарадах конкретних проектів, які відбуваються в УКА майже щоденно. Створений портфель нових, 14 проектів, чимало з яких дуже тісно перетинаються з попередніми напрацюваннями АППАУ, детальніше – див стратегії 2 та 3, – зараз вони об’єднуються з іншими кластерами – як по ресурсам, так і по форматам взаємодії.

Аналізуючи перші результати цієї стратегії, можна сказати, що УКА – це потужний каталізатор обєднання та посилення спільних ресурсів, а також єднання наших кластерів зі світом. Це  значить, що й члени АППАУ зможуть знайти нових партнерів та допомогу в цих важких умовах. Деталі про УКА – тут.

Стратегія №2 – «відновлення ЛДВ в Україні + повна блокада ЛДВ в РФ»

З точки зору підтримки життєдіяльності виробничих підприємств, найбільша проблема в перші тижні війни виникла в розриві ланцюжків постачань та доданої вартості (supply chain та ЛДВ, далі використовуємо один узагальнений термін «ЛДВ»). Є 3 головні чинники цього явища

  • Перше й найголовніше – порушення логістики, в першу чергу, морських шляхів, а також авіа-сполучень. Як результат, тисячі підприємств й досі не можуть відвантажувати свою продукцію на експорт, й так само, приймати імпортні товари.
  • Друге – це порушення внутрішніх ЛДВ. Багато підприємств України були зв’язані в одні ЛДВ. Зараз, – коли зупинились металургійні та машинобудівні підприємства сходу та півдня, це моментально «аукнулось» на тисячі інших підприємств в безпечних регіонах. У них виникли великі проблеми в постачанні сировини, комплектуючих та матеріалів – отже, навіть в безпечних умовах, вони не можуть працювати повноцін
  • Третє – це вихід з ринку переважної частини імпортерів. Вони припинили свою роботу й включили в дію умови форс-мажорних обставин. Сюди попадає більшість лідерів ринку промислової автоматизації та ІТ.

Оскільки на цьому ринку в частині компонентів та продуктів автоматизації домінує імпорт (до 90%), АППАУ вийшла з ініціативами якомога швидшого відновлення роботи імпортерів.  Власне, на формування цих пропозицій вплинув й інший чинник. В перші ж тижні війни виявилось, що провідні бренди промислової автоматизації та ІТ вийшли з України, але продовжують роботу на ринку РФ. Лідери нашого ринку Siemens та Schneider Electric й досі фігурують в переліку компаній «які призупинили інвестиції, але продовжують роботу в РФ». Іншими словами, пресловуті санкції працюють навпаки – блокується саме український ринок, а не російський.

Самі бренди на своїх корпоративних сторінках кажуть, що вони припинили поставки, але в рейтингах міжнародних агенцій, які ведуть облік по всім великим міжнародним брендам, цього не видно – Шнейдер та Сіменс й надалі в цій категорії. Ця плутанина є недопустимою для членів нашої спільноти, й, звісно, ми вимагаємо пояснень. Адже репутаційний удар несуть не тільки представники цих та подібних брендів, але й всі їхні партнери – системні інтегратори, дистрибутори, щитовики, університети тощо, які становлять переважну більшість в нашій асоціації.

Відповідно, наша спільна ініціатива ( крім АППАУ в ній ще 6 високотехнологічних кластерів УКА) наразі зводиться до колективного звернення до всіх міжнародних брендів з кількома пропозиціями

  1. До менеджменту всіх українських філій – пояснити українським споживачам, що відбувається, зокрема, чи дійсно робота в РФ продовжується, чому, й коли їх компанії вернуться до роботи в Україні.   
  2. Вийти за рамки business as usual й проявити значно більшу солідарність з українськими клієнтами та партнерами. Зокрема, ми пропонуємо 3 напрями включення допомоги від брендів –
    1. Створення спільного (для всіх брендів) фону підтримки українських фірм, їх клієнтів, найбільш постраждалих від військових дій
    2. Приєднання до ініціатив АППАУ та УКА щодо моніторингу потреб критичних індустрій та консолідації зусиль в допомозі їм
    3. Створення додаткових замовлень для українських інженерних компаній закордоном шляхом мобілізації їх корпоративних можливостей.

По цій ініціативі було кілька статей, обговорень в соц. мережах та окрема нарада членів АППАУ. На сьогодні листи роз’яснення щодо припинення роботи своїх брендів в РФ та підтвердження роботи в Україні надали тільки «Фанук-України» (FANUC) та «Індасофт-Україна», дистрибутор GE Digital та Emerson Machine Automation Solutions  (не плутати з Emerson Electric). Ми бачимо також повідомлення про відновлення роботи офісів Rittal. Велика подяка нашим членам за цю прозору позицію!

Натомість, співробітники «Шнейдер Україна» та «Сіменс України» й досі (через 1 місяць війни!) прикриваються посиланнями з корпоративних сайтів, жоден з яких не дає реального розуміння щодо ситуації в РФ, так само, як є не зрозумілими їх політики та плани в Україні.

Виконавча дирекція АППАУ ще раз наголошує, що подібна поведінка завдає сильного репутаційного удару по імені брендів – лідерів ринку. Саме ви є відповідальними за можливий обрив ЛДВ в критичних індустріях, щодо може вести до їх зупинки, оскільки в певний момент для них може бракувати того чи іншого критичного компоненту вашого виробництва.

Спільнота АППАУ й далі очікує зрозумілих та повних пояснень брендів на їх корпоративних сайтах й ми будемо продовжувати цей тиск всіма можливими нам засобами до повного прояснення ситуації.

АППАУ не буде сприймати як «подвиг» брендів просто відновлення роботи в Україні. На фоні багатомільонних та цільових програм допомоги українським містам та громадам від українських корпорацій, на фоні величезних втрат нашої економіки, міст та громад, заяви світових брендів про допомогу міжнародному червоному хресту (і який насправді співпрацює зі злочинним кремлівським урядом) виглядають гротескно, якщо не сумно.

Чому ви не можете організувати пряму допомогу вашим клієнтам в Україні? Й вже зараз?

Стратегія №3 – прискорення в програмах інтернаціоналізації, створення нових ініціатив міжнародної допомоги

В умовах стрімкого падіння внутрішніх ринків експорт та інтераціоналізація є мало чи не єдиною стратегією виживання для багатьох секторів економіки. Відповідно, дирекція АППАУ пропонує своїм членам активізацію по 3-м напрямам цієї категорії

  1. Включення «вікон допомоги» українським підприємствам

Перше вікно допомоги включено на платформі ЕССР (European Cluster Collaboration Platform). Тут українські кластери (в тому числі від АППАУ) можуть постити будь-які свої запити про допомогу сировини, матеріалів, гуманітарної допомоги тощо. Наразі розміщено понад 60 заявок від різних МСП. Ми також організували прямі – міжкластерні зустрічі з єврокластерами. В квітні вони пройдуть за секторами Легкої промисловості, Харчової, Інжинірингу – Автоматизації – Машинобудування, Меблевої та інших галузей.

Подібні інтерфейси (маркетплейси) та дії зараз обговорюються ще з 2-ма інституціями – мережею CSIA (американської асоціації системних інтеграторів) та DIH (Digital innovation hubs). Ці мережі можуть мобілізувати допомогу відповідно для категорій наших інжинірингових компаній та розробників – інноваторів І4.0.

2. Значна активізація в напрямі фандрейзингу

Ми також мобілізуємо всі ресурси нашої спільноти на краще використання доступних євро-фондів. Готовність допомагати Україні від десятків наших євро-партнерів є величезною. Натомість, варто розуміти, що по механізмам та процедурам, надання цієї допомоги має цілий ряд обмежень. Тому членам нашої спільноти потрібно проявляти проактивність й розуміти ці канали допомоги, спочатку, в тих рамках які вже існують. Наприклад, зараз є близько 10 відкритих колів (грантових заявок) різних європейських проектів (суми від 200 тис євро до кількох мільйонів). Консорціуми чи організатори з задоволенням включать в них учасників від України. Але якщо ми не подаємось, не проявляємо інтересу до пропозицій (а їх чимало), не ініціюємо зустрічні пропозиції – то звісно не буде ніякої допомоги.

В березні АППАУ спільно з DIH «КПІ» провели кілька нарад на цю тему й сформулювали повний перелік пропозицій в цій сфері до європейських колег, а також українських учасників. Свіжий приклад перемоги в BOWI (cеред переможців і член АППАУ, IT-Enterprise) доводить, що приймати участь в таких конкурсах – варто. Цей приклад є також показовим щодо нашої ролі в таких конкурсах й необхідності програм як EIF. Проект BOWI був ініційований виконавчою дирекцією АППАУ ще в 2020, але реально почав працювати тільки в травні 2021. Тобто, менш ніж за рік, ми привнесли фінансування нашим партнерам та учасникам ринку на 340 тис євро. Але мова також про втрачені мільйони – саме через низьку активність учасників нашої спільноти.

3. Аутсорс інжинірингу та системної інтеграції

Це нова ініціатива, але яка має дуже значні перспективи. Мова йде про формування бази вільного ресурсу в фірмах системної інтеграції АСУТП-ІТ та розробників І4.0. Ця база комунікується до партнерів CSIA, які в свою чергу виступають амбасадорами перед іншими світовими асоціаціями (MESA, ISA, VDMA тощо). В найближчі 2 тижні планується великий вебінар з ними на тему обговорення щодо залучення наших інженерів до їх контрактів. З боку АППАУ цей напряму курують спільно Андрій Бородюк, директор з розвитку бізнесу та Андрій Гуменний (СЕО “САС”). Отже, перспектива – це системний запуск аутсоурсингових послуг в інжинірингу. Крім системних інтеграторів, подібна база ресурсу розробляється для проектувальників.

Як ви бачите, за місяць ми провели велику роботу по мобілізації наших ресурсів та формування спільних ініціатив. Від членів АППАУ ми очікуємо більшої проактивності та долучення. Й звісно, приймаються всі ваші зустрічні ініціативи – вижити й перемогти в ці важкі часи ми можемо тільки разом. Хочемо звернути увагу, що єдиним та головним внутрішнім інструментом сполучення стає зараз наша платформа метчмейкингу – саме тут ви можете задекларувати свої потреби, а також пропозиції допомоги спільноті. В найближчі тижні сюди буде доданий також функціонал по фандрейзингу (ведення повного переліку наявних грантів).

Користуючись нагодою, ми також запрошуємо до членства в АППАУ всіх учасників ринку, в першу чергу, інжинірингові компанії та розробників систем керування – для вас умови участі на час війни можуть можуть бути пільговими або взагалі безкоштовними, в залежності від вашої ситуацїі.

 Для довідок чи пропозицій – пишіть на info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ

Звернення української спільноти Індустрії 4.0 до міжнародних компаній-лідерів ринку

Члени Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (далі – АППАУ), кластерів “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” (ІАМ) спільно з іншими бізнес-об’єднаннями спільноти Індустрії 4.0 на платформі Industry4Ukraine звертаються до міжнародних брендів-постачальників засобів і систем промислової автоматизації, ІТ, робототехніки та електротехніки із закликом повністю припинити діяльність на російському ринку й підтримати своїх клієнтів в Україні.



Учасники спільноти стурбовані повідомленнями українських і світових медіа щодо продовження роботи в Російській Федерації низки світових брендів, що є  лідерами на українському ринку засобів промислової автоматизації та електротехніки. 

Росія розв’язала в Україні війну, ворожі війська бомблять наші міста і чинять криваві злочини проти мирного населення. Війна триває вже більше місяця, і на сторону України став увесь цивілізований світ. За наявними даними, близько 450-ти компаній-світових брендів припинили бізнес в РФ, демонструючи солідарність зі своїми урядами й народами, а також – відповідність нормам моралі та етики бізнесу.

Але майже сотня брендів ще продовжують бізнес в РФ і тим самим підтримують російську економіку, платять податки, а значить – підтримують російський військово-промисловий комплекс і, опосередковано, війну РФ в Україні. Серед них і лідери українського ринку в нашій сфері діяльності компанії Siemens та Schneider Electric.

Нашу стурбованість такою поведінкою викликають також інші факти, які стосуються українського ринку та наших споживачів, зокрема:

  • Вендори не дають ніяких публічних пояснень ні щодо діяльності на ринку РФ, ні щодо повернення в Україну й відновлення поставок своїх продуктів. На офіційних веб-сайтах та інших ресурсах відсутні заяви чи офіційні коментарі з подібних питань, відповіді на які очікують їхні клієнти, серед яких і більшість учасників нашої спільноти.
  • Вендори припинили роботу на українському ринку, що спричинило дефіцит продуктів для критичної інфраструктури та інших секторів економіки. Іншими словами, ми бачимо дію «санкцій навпаки», адже сьогодні блокується саме український ринок, а не російський.

Вважаємо таку поведінку неприпустимою і такою, що завдає нищівного удару по репутації окремих вендорів на українському ринку.

Ми вважаємо формулювання ваших штаб-квартир “holding off investment/development” глибоко образливим для українських професійних спільнот. Не дивлячись на розв’язані кремлівським режимом війни в Чечні, Молдові, Грузії, на підтримку Кремлем кривавого сирійського диктатора, ви завжди інвестували в російський ринок на порядок більше, ніж в український. Для вас нічого не змінила анексія Криму та фактичний початок війни на Донбасі. Нічого не змінила й Революція гідності в Україні 2014-го року, хоча вона дійсно стала сигналом для приходу значних інвестицій на український ринок від численних світових брендів, зокрема в автопромі. Так само більшість ваших українських філій ігнорували потуги професійних спільнот розвивати національну Індустрію 4.0 в Україні. Ваш внесок у численні ініціативи української спільноти в цій сфері є практично нульовим.

Тому краще не треба публічно заявляти про «заморожування інвестицій». Краще визнайте, що короткостроковий прибуток і фінансові показники важили для вас завжди більше, ніж демократичні цінності та людське життя. Сьогодні ви маєте можливість змінити ці позиції. Ми закликаємо міжнародні бренди проявити максимальну солідарність із Україною, нашим народом і своїми клієнтами, які потребують вашої підтримки зараз як ніколи раніше.

Ми вимагаємо негайної реакції та публічних заяв менеджменту українських філій із роз’ясненнями своїм клієнтам, професійним спільнотам і суспільству щодо продовження роботи ваших брендів у РФ, а також – щодо можливого відновлення роботи в Україні.

Ми також закликаємо українські філії міжнародних брендів відійти від класичних парадигм бізнесу з орієнтацією на власний прибуток і проявити значно вищий рівень солідарності зі своїми партнерами, професійними спільнотами та народом України. Ваші можливості в нашій країні, вся потуга світових корпорацій, які стоять за вами, в сотні раз перевищують можливості будь-яких місцевих асоціацій чи європейських партнерів, для яких Україна є практично невідомою.

Перелік напрямів допомоги, де ви можете показати подібну солідарність, уключає, але не обмежується наступним:

1. Підтримка ваших ключових українських партнерів (дистриб’юторів, системних інтеграторів, виробників щитового обладнання), що найбільше постраждали від військових дій. Деякі їхні працівники сьогодні вже не мають домівок, склади та офіси знищені, є людські жертви. Фонд допомоги постраждалим від війни сім’ям може бути спільним напрямом діяльності для багатьох лідерів ринку, що входять до вищезазначених категорій підприємств.

2. Ви як ніхто можете допомогти учасникам нашої спільноти та державним структурам здійснювати регулярний моніторинг потреб критичних індустрій (продовольча безпека, медичні заклади, виробництво ліків та одягу), а також – підтримати життєдіяльність критичної інфраструктурі саме на рівні ваших продуктів і послуг.

3. Ви прекрасно розумієте, що український ринок зараз стрімко падає. А отже, ваші партнери в Україні залишаються без замовлень. Ця ситуація – можливість задіяти вашу мережу філій у країнах ЄС, ваші штаб-квартири та спільно виробити спеціальні пропозиції для ключових партнерів в Україні. Інженерний і виробничий аутсорсинг, пропозиція роботи в ЄС, залучення фахівців до нових розробок – усе разом це буде сприяти утриманню кращих фахівців і не допустить розпаду українських фірм. Але також це було би демонстрацією позицій ваших брендів як лідерів і справжніх партнерів у важкі часи.

Спільнота української Індустрії 4.0 очікує ясної позиції в зазначених питаннях від усіх міжнародних брендів-лідерів українського ринку. Ми віримо, що технологічні екосистеми, створені вами навколо ваших брендів, будуть жити й надалі, а ваші клієнти та партнери зможуть продовжувати користуватися вашою продукцією.

Перемога України в цій війні – це перемога всього цивілізованого світу над злом, якого світ не бачив із часів Другої світової війни. Не можна однією рукою давати допомогу біженцям в ЄС, а іншою – фінансувати злочинний кремлівський режим. І немає сьогодні іншого шляху перемагати, окрім як чітко визначитися, на чиєму боці ви стоїте.

Учасники платформи Industry4Ukraine та Українського кластерного альянсу:

  • Асоціація “підприємств промислової автоматизації України”.
  • Центральноукраїнський кластер ІАМ.
  • Запорізький кластер ІАМ.
  • Харківський кластер ІАМ.
  • Вінницький кластер автоматизації та приладобудування.
  • Морський кластер України UMC.
  • Український кластер автомобілебудування та мобільності.

Версія звернення англійською мовою.

Ukrainian community of Industry 4.0 appeal to leading international companies

Members of Association of Industrial Automation of Ukraine (APPAU), clusters “Engineering – Automation – Machinery” (EAM) together with other business associations of the Industry 4.0 community on the Industry4Ukraine platform appeal to international brands-suppliers of products and systems in industrial automation, IT, robotics and electrical engineering with a call to support their customers in Ukraine and completely stop operating on the Russian market.



The community members are concerned about Ukrainian and world media reports on the continuing operation in the Russian Federation of a number of world brands leading on the Ukrainian market of industrial automation and electrical engineering.

Russia waged war in Ukraine, enemy troops bomb our cities and commit bloody crimes against civilians. The war has been going on for more than a month, and the whole civilized world has sided with Ukraine. Reportedly, about 450 world brand companies have stopped business in Russia, demonstrating solidarity with their governments and peoples, as well as compliance with the norms of business morality and ethics.

But almost a hundred brands continue business in Russia, they pay taxes and hence support Russian economy, Russian military-industrial complex and indirectly Russian war in Ukraine. Among those brands are the Ukrainian market leaders in our field of activity – Siemens and Schneider Electric.

Our concern of such behavior is also strengthened by other facts regarding the Ukrainian market and our consumers, in particular:

  • Vendors have ceased operations on the Ukrainian market, which led to shortages of products for critical infrastructure and other economic sectors. In other words, we see “sanctions on the contrary” effect, since the Ukrainian market is being blocked, but not the Russian one.
  • Vendors give no public explanations neither about their activities on the Russian market, nor about returning to Ukraine and resuming supplies of their products. There are no statements or official comments on companies’ websites or elsewhere on such issues, which are expected by their clients (including most members of our association) to be answered.

We consider such behavior unacceptable and dealing a devastating blow to the reputation of some international vendors on the Ukrainian market.

We consider your headquarters’ wording “holding off investment/development” to be deeply offensive to Ukraine’s Industry 4.0 professional communities. Despite the Kremlin wars in Chechnya, Moldova, Georgia and the Kremlin’s support of the bloody Syrian dictator you have always invested an order of magnitude more in the Russian market than in Ukraine. For you the annexation of Crimea and the actual beginning of the war in Donbas have changed nothing. The Revolution of Dignity in Ukraine in 2014 has not as well changed anything, although it really signaled the arrival of significant investments on the Ukrainian market from many global brands, including the automotive industry. Similarly, most of your Ukrainian subsidiaries have ignored local communities efforts to develop National Industry 4.0 in Ukraine. Your contribution to the numerous initiatives in this area is almost zero.

Therefore, it is better not to declare a “holding off investment/development” policy. It is better to recognize that short-term profits and financial indicators have always been more important to you than democratic values ​​and human life. 

Today you have an opportunity to change these positions. We call on international brands to show maximum solidarity with Ukraine, our people and their customers, who need your support now more than ever.

We demand an immediate reaction and public statements from the management of Ukrainian branches with explanations to their clients, professional communities and society about the continuing work of your brands in Russia and possible resumption of work in Ukraine.

We also call on Ukrainian subsidiaries of international brands to move away from the classic paradigms of profit-oriented business and show a much higher level of solidarity with their partners, professional communities and the people of Ukraine. Your capabilities in our country, all the capacity of the global corporations behind you are many times bigger than those of any local associations or European partners, who virtually don’t know Ukraine.

The list of areas where you can show such solidarity includes, but is not limited to these directions:

1. Support your key Ukrainian partners (distributors, system integrators, panel builders) who have suffered the most from the war. Some of their staff no longer have homes, warehouses and offices have been destroyed, and there are casualties. A fund to help families affected by the war can be a common focus for many market leaders in the above mentioned categories of businesses.

2. You can, like no other, help our community members and Government agencies to regularly monitor the needs of critical industries (food security, health care, medicine and clothing), and to support critical infrastructure at the level of your products and your professional services.

3. You are well aware that the Ukrainian market is now falling sharply. Consequently, your partners in Ukraine remain without orders. This situation is an opportunity to involve your network in the EU, your headquarters and jointly develop special offers for key partners in Ukraine. Engineering and production outsourcing, job offers in the EU, recruiting Ukrainian specialists to new developments – all together this will help retain the best experts and prevent bankruptcy of Ukrainian companies. But it would also demonstrate your brands’ true leadership and partnership in hard times.

The Ukrainian Industry 4.0 community expects a clear position on these issues from all the international brands leading on the Ukrainian market. We believe that the technology ecosystems you created around your brands will live on, your customers and partners will be able to continue enjoying your products.

Ukraine’s victory in this war is the victory of the entire civilized world over the evil humanity has not seen since World War II. It is impossible to help refugees in the EU with one hand and finance the criminal Kremlin regime with the other. And today there is no other way to win but to clearly determine whose side you are on.

Participants of the Industry4Ukraine platform and the Ukrainian Cluster Alliance:

• Association of Industrial Automation of Ukraine.

• Central Ukrainian EAM cluster.

• Zaporizhzhia EAM cluster.

• Kharkiv EAM cluster.

• Vinnytsia cluster of automation and instrumentation.

• UMC maritime cluster of Ukraine.

• Ukrainian automotive and Mobility Cluster.

Here is the version on Ukrainian language.

Українським філіям світових брендів – займіть власні позиції!

Позиції брендів – світових виробників щодо війни РФ в Україні стала предметом обговорення численних публікацій як в українській, так і в світових медіа. Позиції повного виходу з ринку РФ мають схвальні оцінки і є не тільки прикладом солідарності з Україною, але й дотримання європейських цінностей та елементарних етичних норм ведення бізнесу.



Натомість, позиції щодо продовження бізнесу в росії, – і як це не камуфлюй, – викликають жорстку реакцію і четвертої влади, і суспільства. Зараз прийшла черга дати оцінки від професійних спільнот – і я це зроблю від імені нашої асоціації. Збори, які відбулись в АППАУ на цьому тижні дають мені для цього певні права, як керівнику організації. Й ці позиції членів нашої спільноти співпадають з моєю власною громадянською та професійною позицією.

Отже, почнемо з останніх публікацій в медіа. Стаття «Української правди» від 24 березня має відверту назву «У пеклі на них зачекались. Nestle, Leroy Merlin, Auсhan, Metro та інші співучасники злочинів путіна» .

«Жадібність, байдужість та аморальність – ось справжні “цінності” відомих міжнародних корпорацій…» –

– так оцінює автор статті мотиви поведінки цілої низки світових брендів. Очевидно, що з такими оцінками солідарна й переважна більшість українців й аналогічну позицію займають представники нашої спільноти – це видно по коментарям соц. мереж.

Але давайте поглянемо більш уважно на брендів нашого ринку – промислової автоматизації, робототехніки та електротехніки. Де вони і як себе ведуть?

Всі бренди за посиланням розділені на 5 категорій й до тих, хто вийшов повністю з російського ринку або повністю призупинив роботу належать тільки перші дві. Далі йдуть

  • №3 – ті, хто скоротив роботу (але не припинив повністю),

  • №4 – хто працює, як і раніше, але просто «припинив нові інвестиції»

  • №5 – хто працює взагалі без всяких обмежень.

Ясно, найбільш токсичні та аморальні – це категорії 4 та 5. Як не прикро, ми бачимо серед них Siemens та Schneider Electric, які є лідерами українського ринку промислової автоматизації та електротехніки. Натомість, в категорії 1-2  попали такі знайомі нам бренди як Accenture, Alstom, Atlas copco, Autodesk, Dell, Caterpillar, Cisco, EPAM, Grammarly, Mettler Tolledo, Microsoft, Rockwell Automation, SAP. Ми бачимо тут чимало виробників промислових продуктів, – тобто, ми не можемо сказати, що російський ринок покинули тільки софтверні компанії, в яких немає заводів і тому, нібито, їх потенційні втрати є значно меншими.

В силу зайнятості, я б не звернув уваги на всі ці деталі та нюанси, якби не ситуація з логістикою та імпортом на українському ринку. До нашої кластерної ініціативи, де АППАУ є лідером, сьогодні долучились вже близько 20 кластерів та кластерних організацій України. Створено нове об’єднання – Український кластерний альянс, і яке вже стало членом European Cluster Alliance. Спільно з машинобудівниками та інжиніринговими компаніями, швейниками та харчовиками, меблевиками та фармацевтами багатьох регіонів ми ставимо за мету підтримку так званих критичних індустрій. Як виявилось, імпорт та логістика є там сьогодні ключовими питаннями. В тому хаосі, що був в перші три тижні війни, як волонтери, ми вирішували ці власними силами важко й довго, допоки не вийшли на робочі рішення, які принаймі пояснюють українським дистрибуторам та інтеграторам, а також низці зарубіжних партнерів, як можна ввезти товар в Україну – в тому числі, гуманітарну допомогу. У всій цій аналітиці десятки дистрибуторів та інтеграторів говорили нам одне й теж – «імпорт практично зупинений, вендори не працюють». Зайве говорити, що в цій роботі не було жодного вендора – за рідким виключенням, провідні вендори типу Шнейдер чи Сіменс ігнорують ініціативи розвитку ринку від АППАУ вже багато-багато років. Тому було б дивно, якби раптом вони тут з’явились.

Але я про інше й більш банальне. По фактам, хто де і як працює, виходить на те, що відомі бренди з нашого ринку вийшли, а російського ні?

На фоні реальної підтримки європейських політиків, численних партнерів та звичайних громадян, очевидно, що ця поведінка «Сіменс» та «Шнейдер» та багатьох інших брендів є протилежною до численних повідомлень про блокаду російського ринку. По фактам, виходить на те, що

заблокованим виглядає саме український ринок!

Зрозуміло, що війна йде на нашій території, а не РФ. Ми розуміємо також, що політики цих брендів визначаються не в Москві, і не в Києві. Але я не можу зрозуміти одне – якою є позиція наших київських колег? Адже, очевидно, що розуміючи все вищесказане, відповідальні менеджери мали б

  1. надати для своїх клієнтів повну та вичерпну інформацію щодо термінів повернення й позицій щодо того, як вони будуть підтримувати в Україні інстальований парк та своїх клієнтів
  2. прояснити власну позицію по відношенню до продовження операцій їх брендів в РФ. Тобто – не тільки громадянську позицію, але і як керівників брендів, яким належить левова доля цього ринку і які прекрасно розуміють наслідки цього ефекту присутності чи санкцій «навиворіт».

Я не зміг знайти подібної інформації. На сайтах Шнейдер – що російського, що українського – нуль заяв, нуль інформації – так ніби нічого й не відбувається. Business as usual. І, звісно, ‘Life is On’. Окремі співробітники, як Тарас Будняк (Шнейдер Електрик) з Франції вийшли публічно зі своїми заявами, в яких фактично піддали критиці політику корпорації – велике спасибі йому за цей вчинок. На жаль, з невідомих причин він вилучений з Фейсбук. Але чи став він прикладом для інших менеджерів чи просто співробітників компаній – брендів? Важко сказати, – спроби публічного звертання до менеджерів вказаних брендів в соц. мережах не дали жодного прояснення ситуації. Радше навпаки, – цитуючи постійно це дещо дивне пояснення своєї штаб-квартири, співробітники «Шнейдер Електрик» щоразу показують, що власної позиції в них немає – ні управлінської, ні громадянської, ні національної. Свою непрофесійність та відстороненість демонструють корпоративні та місцеві піар-служби – хіба це треба пояснювати, що відсутність реакції та інформації на публічних ресурсах й впродовж місяця війни, все це мовчання є просто ганебним?

Узагальнюючи. Отже, якщо раптом чи співробітники чи менеджмент світових брендів, лідерів ринку в Україні й тих, хто ще продовжує роботу в РФ, надумає, все-ж, публічно заявити про свої позиції, про що вони мають бути? На мою думку, мова має йти про наступне

  1. Ваша позиція щодо блокади … українського ринку в даному періоді. Адже ще раз, по факту, заблокований зараз саме український, а не російський ринок. Коли ця блокада буде знята? Коли відновляться поставки продукції, й склади на ринку, який належить саме вам, будуть повними й саме тією продукцією, яка потрібна українським підприємствам? Відповіді на ці питання визначатимуть вашу роль – чи є ви вже сьогодні учасником економічного фронту й на користь України, чи перебуваєте в ролі пасивного спостерігача.
  2. Ваша позиція щодо продовження роботи ваших брендів в РФ. Мовчання в цьому питання означає схвалення цієї ситуації. Мовчання теж є реакцією, і це теж демонструє ваші справжні, а не декларовані цінності. Й, звісно, ви не можете не розуміти наслідків цієї позиції для вашої репутації в Україні.
  3. Ваша позиція щодо підтримки ваших партнерів та клієнтів, – в тому числі в професійних та  гуманітарних питаннях. Я не знаю, чи була бодай якось пропозиція допомоги компаніям як TerraWatt Group з Маріуполя, де доля 20 співробітників й досі невідома, а їхні склади та цехи повністю розбомблені. Спробуйте пояснити таким фірмам, вашим найближчим партнерам, яких у вас сотні в Україні, що Life is On. Ні я, ні наші члени асоціації не знають вашої позиції щодо інших опцій допомоги – наприклад, мобілізації ваших філій в ЄС щодо професійної підтримки українських дистрибуторів, інтеграторів та замовників. Ми зараз по крихтам збираємо цю допомогу з зовсім незнайомих організацій в ЄС. Але ж очевидно, що ті самі філії євро-брендів в Україні мають на порядок більші можливості в цих питаннях.

Є ще чимало інших питань, але для початку розмови, давайте почнемо хоча б з цього. До наших членів асоціації – так, офіційна заява АППАУ готується, рішення про це прийнято на зборах 23 березня. Вона буде направлена до менеджменту як штаб-квартир брендів, так і до локальних філій.

Юрчак Олександр.

Підготовка аналітичного звіту по реалізації стратегії Індустрії 4.0

Асоціація АППАУ готує повний звіт по виконанню Національної стратегії Індустрії 4.0 на 2019 – 21 рр. Формування та розповсюдження цього звіту має стати важливою частиною адвокаційної кампанії платформи Industry4Ukraine із просування положень і проектів Стратегії Індустрії 4.0 на державний рівень, а також до широких кіл промисловців. Виконавча дирекція АППАУ закликає промислові групи та членів Асоціації приєднатися до розробки цього документу й шукає спонсорів для підготовки повного звіту.



Історія розвиту стратегії Індустрії 4.0

Проект Національної стратегії Індустрії 4.0 був розроблений фахівцями АППАУ в 2018 р. на замовлення Державного агентства е-урядування в рамках програми Digital Agenda Ukraine, концепція якої була затверджена відповідною постановою уряду 2017-го року. Розробка фінансувалася ОБСЄ. Розроблений проект не знайшов підтримки в уряді В. Гройсмана в першій половині 2019-го, й у серпні того ж року був презентований новим чільникам Міністерства цифрової трансформації та відповідному комітету ВРУ. 2019-го року стратегія презентувалася також у Мінекономіки, Мінстратпромі, вона відома також у МОН, й ті чи інші завдання з імплементації фігурують у різних документах названих міністерств. Але ці завдання, зазвичай, не виконуються через брак бюджету та відповідальних осіб. У сухому залишку за 3 роки тільки Мінекономіки вдалося випустити діючу постанову №750 про Центри Індустрії 4.0 у липні 2021-го. Варто зазначити при цьому, що обміни з Мінстратпромом розпочалися тільки навесні 2021-го.

Від дати виходу стратегії в грудні 2018-го АППАУ не очікувала на її негайне ухвалення урядом. Тому загальними зборами Асоціації від січня 2019-го року було прийнято рішення про поступове виконання окремих проектів силами Асоціації та партнерів, й відповідно до наявних ресурсів.

У 2019 – 2020 рр. поступово розгортаються роботи по створенню в Україні Центрів експертизи 4.0, гармонізації технічних стандартів, створена платформа Industry4Ukraine, розпочинаються обміни на міжнародному рівні, розроблені перші програмні документи щодо цифрової трансформації окремих галузей тощо (рис. 1).

Рис. 1. Портфель проектів Індустрії 4.0 на кінець 2019-го

2021-й можна назвати роком справжнього розгортання цілої низки стратегічних ініціатив, які в результаті закріплюють лідерство АППАУ та наших членів у цій сфері.

Цей портфель (рис. 2) був адаптований під ресурси АППАУ, тобто з нього виключені державні стратегії (рис. 1 зліва), які мало залежать від наших зусиль, і які, нажаль, так і не з’явилися в державі. Мова про національні, державні стратегії диджиталізації, промислового та кластерного розвитку, експортну та інноваційну стратегії, які й досі відсутні або не діють для секторів промислового хайтеку.

У нас також не склалася співпраця з чільниками ОПК, тому цей напрям повністю виключений із оновленого портфелю на рис. 2. Відповідно, тут представлені наші розробки та реалізовані ініціативи у трьох статусах: 1) політики та програми; 2) частково реалізовані ініціативи (проекти), 3) повністю реалізовані та запущені в дію проекти.

Рис. 2. Стан проектів Індустрії 4.0 на кінець грудня 2021-го.

Найбільш значимі проекти частково згадуються в цій публікації від грудня 2021-го. З огляду на весь портфель 2019 – 21 рр. відзначимо загальні, підсумкові показники:

  • АППАУ є одним із малочисленних бізнес-об’єднань у сфері промислового хайтеку, яке взяло на себе відповідальність за повний цикл національної стратегії – від розробки й до реалізації.
  • Рис. 2 показує, що ми повністю запустили в дію 8 стратегічних ініціатив вітчизняної Індустрії 4.0, і ще 5 знаходяться у фазі часткового виконання. Головною причиною неповного виконання є брак фінансів і ресурсів.
  • Ми здійснювали цю реалізацію впродовж 3-х років без будь-якої суттєвої державної підтримки. Бюджет АППАУ 2021-го у 2 млн гривень абсолютно не співмірний зі статтями державного бюджету на подібні програми. Наприклад, Мінцифри 2021-го мало на реалізацію програми «Інтернет в селах» більше 200 млн грн, а на утримання свого апарату – більше 400 млн грн. Між тим, на наш погляд, ніякого видимого впливу на розвиток ключових економічних секторів країни подібні інвестиції не дають. 

Необхідність потужної державної підтримки неодноразово підкреслювалась АППАУ в різних публікаціях та виступах. Аргументація цієї підтримки є також у самій Стратегії 2018–21, зокрема, в розділі бенчмаркінгового аналізу. Сьогодні в світі практично немає прикладів того, як подібні стратегії можуть реалізовуватись силами самого бізнесу за відсутності державної підтримки.

На думку виконавчої дирекції АППАУ, нехтування цим світовим досвідом нарощує розрив між Україною та розвинутими країнами світу й тільки посилює ефект деіндустріалізації економіки країни.

Чому потрібен окремий звіт про виконання Стратегії Індустрії 4.0

Є кілька причин, чому всім стейкхолдерам Індустрії 4.0 потрібен окремий, детальний звіт по виконанню проектів 2019–21 рр:

  1. Зростання обізнаності широких аудиторій.
    Сфера Індустрії 4.0 залишається однією з найскладніших та найменш відомих для широкого загалу, тому якісний, детальний звіт буде слугувати інструментом обізнаності не тільки про концепцію «взагалі», але й про реальний стан реалізації та здобутки в Україні.
  2. Консолідація широких кіл промислових стейкхолдерів із метою лобіювання (адвокації) Індустрії 4.0 на державному рівні.
    Україна залишається мало не єдиною країною Східної Європи, де Індустрія 4.0 не підтримується на державному рівні (рис. 3). При цьому ця пробленма рідко піднімається провідними промисловими об’єднаннями чи групами.

Рис. 3

  1. Підготовка наступного циклу стратегії – деталізація підсумків попереднього циклу.

    Кампанія з адвокації має на меті також прийняття урядом ініціативи по розробці нової стратегії до 2030-го. Адже формально термін проекту стратегії, про який ідеться вище, завершився 2021-го. Отже, накопичений досвід необхідно детально зафіксувати в численних аспектах, це є основою успішного планування нової стратегії, а також – забезпечення спадковості при її реалізації. Зокрема, важливо детально прояснити та закріпити здобутий досвід по створенню основи інноваційної екосистеми (Центри 4.0 та кластери ІАМ), створенню інструментів інноваційного брокериджу (технологічно-інноваційні дні), напрацюваннях галузевих дорожніх карт цифрової трансформації, досвіду та перспективам інтернаціоналізації тощо.

  2. Просування кращих кейсів та інноваторів Індустрії 4.0.

    За три попередні роки в АППАУ був проведений досить повний облік по національному ландшафту Індустрії 4.0, також розпочаті роботи по подібним інструментам на регіональному рівні. У результаті в нас діє маркетплейс-каталог, у якому є понад 100 інноваційних фірм. Відображення цього інструменту в звіті, а також аналітика стану інновацій та інноваторів є важливими для всіх стейкхолдерів Індустрії 4.0.

  3. Залучення зарубіжних партнерів і міжнародних донорів.

    Для того щоб залучити нове фінансування для нової Стратегії Індустрії 4.0, необхідно добре презентувати попередню роботу й пояснити всі переваги наступної розробки. Можлива участь міжнародних партнерів, тому цю роботу необхідно буде перекласти також англійською мовою.

До роботи над документом планується залучити провідних фахівців виконавчої дирекції, членів правління АППАУ, провідних експертів від інноваторів 4.0 та платформи Industry4Ukraine, незалежних експертів, загалом до 12 осіб. У рамках роботи планується опитати більш як 20 інших експертів. Обсяги звіту – до 100 сторінок, професійна верстка, дві мови – українська та англійська. Терміни роботи – 5 місяців. Орієнтовну структуру повного звіту можна переглянути за посиланням.

Для виконання цього міні-проекту виконавча дирекція АППАУ запрошує до співпраці спонсорів, донорів і міжнародних партнерів.

Узгодження річних планів АППАУ – нарада 16 лютого

16 лютого відбудеться відкрита нарада членів АППАУ, на якій виконавча дирекція представить річний звіт АППАУ та пропозицію планів розвитку асоціації на 2022. Ця нарада планувалась в рамках річних зборів асоціації, але через низку причин збори розділяються на 2 етапи, де спочатку, 16.02 заслуховується звіт роботи виконавчої дирекції й обговорюються спільні плани на 2022.



В програмі наради 16 лютого:

16:00 Звіт виконавчої дирекції АППАУ за 2021 (Юрчак О.В.)

16:20 Питання – відповіді до роботи асоціації в 2021

16:30 Підсумки за напрямами роботи / пропозиції до розвитку асоціації на 2022:

  • Спільні великі заходи – форум Trans4mation (О. Щербатенко)
  • Робота комітетів платформи Industry4Ukraine (Р. Кравченко)
  • Програма Export-Internationalization-Fundraising (А. Бородюк)
  • Програма роботи з Університетами: перші підсумки BOWI (О. Степанець)
  • Розвиток кластерів в регіонах країни (О. Жукова, К. Красносельський)

17:30  Графік подій на 2022, спільні ініціативи (спільно)

18:00 Завершення наради

Нарада є відкритою для партнерів АППАУ, – запрошуємо.

Для отримання посилання на веб-кімнату необхідна реєстрація:



Технології змін: Trans4mation 2022 — перший у Східній Європі форум Industry 4.0

1/04/2022 у КВЦ Парковий пройде Trans4mation — перший у Східній Європі форум Industry 4.0. Форум про мікс новітніх технологій Industry 4.0, креативного менеджменту та нових Sustainability практик.



Industry 4.0 створила нові можливості для трансформації виробництв. Завдяки їй можна делегувати технологіям планування та прийняття рішень, безпосереднє виробництво продукції та інші функції.

Навіщо бізнесу Industry 4.0? Щоб пережити глобальні зміни та конкурувати в сучасному світі з великими гравцями на рівних.

На сучасному підприємстві Штучний інтелект (Artificial Intelligence, AI) миттєво приймає найвигідніші рішення, а Цифровий двійник (Digital Twins) забезпечує управління всіма бізнес-процесами з будь-якої точки світу, швидке проєктування та виробництво нових продуктів. Доповнена реальність (Augmented Reality, AR) забезпечує оперативне та безпаперове управління бізнесом.

Виробництво у форматі SmartFactory дає 95%+ вчасного виконання завдань клієнтів і максимальне зниження витрат на виробництві. Предиктивне обслуговування (Predictive Maintenance) та Промисловий Інтернет речей (Industrial Internet of Things, IIoT) сприяють уникненню несправностей та аварій обладнання. А завдяки використанню підходів циркулярної економіки (Circular Economy) бізнес є сталим та відповідальним щодо довкілля. 

Декілька фактів про форум:

  • понад 800 С-level управлінців: CEO, CFO, CTO, керівників напрямів бізнесу, які є справжніми агентами змін у власних компаніях і які вибудовують нову економіку країни.
  • реальні case study, практичний roadmap цифрової трансформації від A-level компаній, напрями відповідального виробництва.
  • теми форуму — технології Industry 4.0 та Industry 5.0, Green Deal, Sustainable Business Models, IT-екосистеми.

Спікери, що драйвують зміни:

  • Ігор Смілянський, CEO Укрпошта
  • Денис Морозов, Перший заступник CEO INTERPIPE Group
  • Халід Эль Атабані, CTO Elsewedy Technology & Elsewedy Electric
  • Томаш Кубала, Віцепрезидент РТП Брно, голова Промислового Кластера 4.0, Чеська Республіка
  • С-level керівники та експерти Industry 4.0 таких компаній, як Астарта-Київ, Ковальська, Prozorro, IT-Enterprise, SmartEAM, KOEEBOX.

Напрями форуму:

1) Бізнес-кейси Industry 4.0. Практика використання технологій Industry 4.0 

2) Простір трансформації, де можна побачити в дії технології, сервіси, проєкти та напрацювання екосистеми Industry 4.0.

3) Екосистема Industry 4.0 й 5.0. Networking-простір із розвитку бізнесу та участь в екосистемі Industry 4.0 і 5.0.

4) Digital Procurement Hub, круглий стіл закупівельників про виклики бізнесів і потреби в новому типі економічного зростання.

5) Медіапростір. Простір комунікації з представниками екосистеми, втілювачами Industry 4.0 і Sustainable бізнес-моделей.

Залишайте заявку на участь у Trans4mation — першому в Східній Європі форумі Industry 4.0, 1 квітня 2022 року, КВЦ Парковий, Київ, Україна.  Квитки за посиланням.

Річний звіт АППАУ 2021

Виконавча дирекція АППАУ випустила річний звіт. Документ надає інформацію про показники розвитку в 2021, й говорить про зростання кількох напрямах – кластерного розвитку в регіонах країни, запуску програми інтернаціоналізації та фандрейзингу EIF, розвитку Центрів 4.0 та DIH, платформи Industry4Ukraine, переходу до стратегії подвійного зеленого та цифрового переходу тощо.



Завдяки активній діяльності в численних проектах та заходах АППАУ вибудувала більш дієві формати взаємодії, які покращують перспективи зростання членів асоціації в 2022. Серед зон росту асоціації, найбільшим викликом залишаються 2 напрями – краще використання створених можливостей всіма членами асоціації, та покращення лідерства за напрямами дій.

Звіт надає короткий аналіз перспектив зростання на 2022. Середи них виконавча дирекція пропонує загальним Зборам фокусуватись на 5 категоріях кращих можливостей, де пріоритетними є програми енергоефективності, експорт-інтернаціоналізація та входження в державні програми розвитку. Але для того, щоб отримати в цих категоріях максимальні результати, членам асоціації необхідно реалізувати 3 критичні чинники зростання – покращити співпрацю у внутрішніх проектах розвитку, проявити в більшій мірі лідерство й, також, покращити рівень кооперації в міжнародних проектах.

Звіт випущений до загальних зборів, які відбудуться 16 лютого в Києві.

Скачати звіт.

This website uses cookies to improve your web experience.