Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

10 здобутків спільноти АППАУ та партнерів в 2021

2021 завершується й пора підводити підсумки. Цим звітом виконавча дирекція АППАУ фокусує на 10 найбільш значимих проектах чи подіях, якими ми, як спільнота, можемо пишатись.

1. Розвиток та консолідація кластерів ІАМ в регіонах України

Розвиток інноваційних кластерів Індустрії 4.0 та політик в цій сфері – один з ключових напрямів стратегії Індустрії 4.0. В 2019 була випущена концепція кластерів «Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування» (ІАМ) й перші об’єднавчі конференції пройшли в Сумах, Запоріжжі, Харкові та Миколаєві. Завдяки грантовій допомозі німецького уряду через GIZ, перший пілотний проект по системному розвитку кластерів під назвою ClusteRISE був запущений в 2020 в регіонах Запоріжжя та Харкова. Тут підтримка членів та партнерів АППАУ, а також готовність до об’єднання оцінювались, як кращі. Впродовж 2021 обидва кластери в цілому досягли постановлених цілей. Але що більш важливо, цей пілот стимулював розвиток подібних кластерів в інших регіонах – в Миколаєві створений Морський кластер України, в Києві – Центральноукраїнський кластер ІАМ, в Вінниці – кластер приладобудування та промислової автоматизації, в Сумах – кластер енергетичного машинобудування.

Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] на кінець 2021 ми маємо 6 регіональних кластерів типу ІАМ – і це, безперечно, наші найближчі партнери в розвитку української Індустрії 4.0. [/perfectpullquote]

Разом з цим АППАУ стає одним з ключових стейкхолдерів всього кластерного руху України. Серед ключових ініціаторів й активістів цього руху в регіонах – керівники наших членів MDEM (Миколаїв), Тріада – Зварка (Запоріжжя), Центри 4.0 з Харкова, Києва та Запоріжжя.

[caption id="attachment_17492" align="alignnone" width="1473"] На 1-му міжкластерному форумі ІАМ в Миколаєві, липень 2021[/caption]

2. Розвиток Центрів 4.0 – перехід на модель DIHs

Перехід на європейську модель Digital Innovation Hubs (DIH) можна назвати найбільш кардинальною зміною АППАУ в роботі з ЗВО від початку системної роботи асоціації в 2012. Й мова не про відмову від концепції Центрів Індустрії 4.0, що датується 2018-им. Навпаки, концепція Центрів 4.0 є на 80% тотожною до DIH і в 2021 була законодавчо закріплена постановою №750 Кабміну, що надає нормативно-правові підстави для створення Центрів 4.0. Й в 2021 їх кількість зросла – новий Центр 4.0 відкрився при Полтавському аграрному університеті.

Тоді чому ця тотальна орієнтація на DIH? Дві головні причини:

  • DIH-и є значно більше орієнтованими на роботу з МСП, на їх обслуговування та діджиталізацію, а це є головним викликом не тільки європейської, але й української Індустрії 4.0.
  • Слідування цій моделі відкриває нові грантові можливості – і які на порядки кращі, ніж «просто Центри 4.0». Адже за останні 3 роки наші Центри 4.0 все ще залишаються волонтерськими структурами при тех. університетах.

Першим на шлях DIH весною 2021 ступив Центр 4.0 «КПІ», а восени новий DIH був зареєстрований при Київському академічному університеті (КАУ). Ще кілька університетів подаються на цей статус й в 2022 ми очікуємо значний ріст DIH-ів по Україні.

Центри 4.0 – DIHs спільно з кластерами ІАМ є основою регіональних інноваційних екосистем Індустрії. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В році що минає, співпраця між бізнесом, наукою та освітою в розвитку Індустрії 4.0 значно покращилась – фактично, тільки зараз ми розпочали вихід на конкретні обриси регіональних стратегій І4.0.[/perfectpullquote]

[caption id="attachment_17493" align="alignnone" width="889"] Мапа кластерів Індустрії 4.0 та Центрів 4.0 / DIHs на кінець 2021[/caption]

3. Запуск програми EIF. Перший проєкт для інноваторів 4.0, – BOWI

Забезпечення інновацій 4.0 фондами та грантами є одним з ключових напрямів розвитку інноваційних екосистем в нашій стратегії. Не маючи ніякої державної підтримки, АППАУ ще в 2016 році взяла курс на співпрацю з міжнародними донорами. Шлях виявився довгим – тільки з 2018 ми виходимо на щорічні гранти по різним проектам розвитку І4.0 і їх кількість зростає. Але одна справа, гранти для загального розвитку, інша – для інноваторів 4.0. В цій сфері прогресу не було аж до 2021. Весною АППАУ інвестує в створення власного проектного офісу, який бере зобов’язання по регулярному інформуванню спільноти про найбільш релевантні відкриті заявки по інноваціям 4.0. Ми створюємо групу EIF, де проводимо регулярні зустрічі. АППАУ також отримує статус контактної точки I4MS й залучається до низки заходів в програмах  I4MS /Horizone Europe, EU4Digital, EU4Business. І ось перша перемога – спільно з Центром 4.0 «КПІ» ми стаємо учасниками проєкту BOWI. Він передбачає відбір 20 МСП, й де 4 переможці отримають до 60 тис євро кожен для проведення експериментів по І4.0.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Важко переоцінити цей перший проект та його механізм – ми вперше отримуємо реальну підтримку як по запуску системних інновацій 4.0, так і по створенню постійно діючої групи експертів з фандрейзингу.[/perfectpullquote]

Тобто, потенційно мова йде про справжній прорив в цій сфері і як кажуть, тепер «тримаємо кулаки». Чи дійсно він буде – ми побачимо вже в лютому 2022, саме тоді 20 МСП мають податись на євроконкурс BOWI. Але й тут не обійдеться без переваг програми EIF – навіть ті, заявки, які не пройдуть в BOWI, можуть легко інтегруватись в EIF, адже кількість грантів тут вимірюється десятками щомісяця.

4. Розвиток платформи Industry4Ukraine

Зміни в 2021 стосуютьcя також і нашої спільної з іншими бізнес-об’єднаннями платформи лобіювання Індустрії 4.0, мова про Industry4Ukraine. Створена в червні 2019 з метою об’єднання промисловців та хайтек навколо новітнього промислового розвитку України, платформа зарекомендувала себе як професійний майданчик діалогу бізнесу, влади, науки та освіти, експертного середовища. Платформа виробила за 2 роки низку рекомендацій для державних структура, але суттєвого впливу на формування державних політик вони не мали.

В 2021 АППАУ була підтримана проектом ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих та середніх підприємств» й в жовтні ми провели стратегічну сесію активістів платформи.

[caption id="attachment_17495" align="alignnone" width="1440"] Учасники стратегічної сесії 6 жовтня[/caption]

На ній було прийнято рішення про більш ясну структуру та принципи керування. Створено 4 комітети – смарт-спеціалізації та інновацій, цифрової трансформації промисловості (ЦТП), сталого та кластерного розвитку. В рамках комітету ЦТП створені робочі групи по різним технологічним напрямам Індустрії 4.0 – керування активами, робототехніки, штучного інтелекту, CAD/CAM/CAE,  ІІоТ, цифрових двійників. Члени АППАУ очолили більшість цих груп й розпочали роботу по формуванню дорожніх карт. Серед них: Роман Кравченко (482.Solutions), Михайло Сорокін (Восток Инжиниринг), Кирило Красносельський (Тріада-Зварка), Кирило Костанецький (IT-Enterprise), Ярослав Недашковський (a-Gnostics).

5. Проєкт Інтеграція 4.0 – створення моделі співпраці стейкхолдерів

Курс на регіональну співпрацю та розвиток АППАУ тримає з 2016 року, а з 2019 він значно посилився завдяки платформі Industry4Ukraine. Восени 2020 АППАУ ввійшла в ще 1 партнерський проект, який належить Інституту Економіки та Прогнозування НАН України (ІЕП НАНУ). Проект стосувався розвитку смарт-спеціалізації в 4-х регіонах України й був чудовим та синергетичним доповненням до проекту ClusteRISE. Завдяки йому була вироблена модель співпраці регіональних стейкхолдерів смарт-спеціалізації, відображена у звіті проекту. Цей звіт фіксує зростання деіндустріалізації в багатьох регіонах України, й пропонує зміни у співпраці бізнесу, влади та науки в трьох ключових напрямах діяльності:

  1. всім індустріальним регіонам потрібно пріоритезувати проекти розвитку середньо- та високотехнологічних секторів промисловості;
  2. необхідно позиціонувати місцеві інноваційні кластери, як інструмент №1 інноваційного та галузевого розвитку, з відповідним наданням підтримки;
  3. разом, ми маємо запустити масштабні цільові програми по переходу підприємств на технології Індустрії 4.0.

Миколаїв також першим задає важливий вектор на вирівнювання місцевих промислових секторів з глобальними трендами світової економіки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Яке місце та позиція кожного регіону України на економічній мапі глобальних ланцюгів доданої вартості? Як для цього потрібно перебудувати внутрішні ланцюги? [/perfectpullquote]

Жоден регіон з тих, що були в програмі «Інтеграція 4.0» не спроможний сьогодні відповісти на ці питання. Але ми розпочали цей діалог й рух, спільно з кластерами ми задали вектор.

Звіт вийшов в березні 2021, й в кінці року ми фіксуємо невеликі, а все ж, конкретні покращення у співпраці практично по всім регіонам, де створені кластери. Харків, Полтава, Запоріжжя, Миколаїв, Вінниця вже підписали угоди про співпрацю з місцевими меріями та ОДА, Київ та область наближаються до цього. Особливо варто відмітити Суми – тут місцевий кластер енергетичного машинобудування був створений саме з подачі губернатора місцевої ОДА Дмитра Живицького.

6.Проведення 1-ої конференції системних інтеграторів АСУ ТП – ІТ

Ще 1 знакова та нова конференція в липні 2021 об’єднала українських системних інтеграторів та замовників з колегами інших країн, – найбільш активними були партнери з Білорусії та РФ. Свої кращі практики на форумі представили провідні українські інтегратори та пром. підприємства, більшість яких є членами АППАУ. Це Інтерпайп, Метінвест Діджитал, Нафтогаз України, ВГ «Техінсервіс», Indusoft, С-інжиніринг, САС, Азов-контролз, Нафтогазхім Сервіс, Восток-інжиніринг, Тріада-Зварка, Укрдіпроважмаш, a-Gnostics, а також члени кластерів ІАМ. Детальний звіт про цю подію – див. за посиланням. Конференція була важливою як з точки зору формування спільних викликів, розуміння ринкових тенденцій, так і обміну інформацією про кращі практики.

Серед них учасники обговорювали перехід на сервісні бізнес-моделі, й далі в листопаді 2021 відбулось продовження цієї теми на прикладі західноєвропейських фірм. Власне, тут вперше за всі роки відбулась чітка фіксацій ключових трендів та викликів в форматі аженди – нового порядку денного, спільного для всіх категорій трійки «Вендори – Інтегратори – Замовники».

7. Запуск Технологічно-інноваційних днів та мітапів.

Разові події, які проводяться бізнесом або державними установами, є рідко ефективними. Бізнес, зазвичай, надто поспішає «продавати себе», тоді як державні установи часто проводять події «для галочки». В 2021 АППАУ запропонувала інший формат подій – у вигляді регіонально-галузевих Технологічно Інноваційних Днів (ТІД) та технологічних мітапів. Обидві події розглядаються в значно ширшому періоді часу, мають фокус на ролях ефективного нетворкингу та метчмейкингу  й виконуються в форматі міні-кампаній. ТІД пройшли в гібридному форматі в Харкові та Запоріжжі й стали першими брокеридж-івентами, які сполучили бізнес-кейси замовників з пропозиціями інноваторів 4.0. Натомість, ці події не змогли створити розвинуті ландшафти І4.0, що також ставилось як завдання. Аналіз показав, що однією з причин є низький рівень інноваційного менеджменту та маркетингу в місцевих університетах, й ширше – в регіонах загалом. Відповідно, виникла ідеї фокусувати першочергово на кращих технологічних компетенціях регіонів. Харків першим запустив серію технологічних онлайн мітапів – вони пройшли в 3 ітерації й залучили більшість ключових вендорів, інтеграторів та замовників.

[caption id="attachment_17498" align="alignnone" width="960"] Учасники наради University4Industry в Харкові, жовтень 2021[/caption]

Результатом стало вироблення 1-ої аженди «САПР в машинобудуванні» та узагальнений фреймворк співпраці експертів  для вироблення дорожніх карт цифрової трансформації.

8.  Запуск платформи метчмейкингу

Прототип повнофункціональної платформи онлайн метчмейкингу (від англ. matchmaking) був розроблений в АППАУ в квітні 2021 для «Українського кластерного тижня», в якому приймали участь 12 країн та 10 українських кластерів. Оскільки подія проходила в онлайн, тоді й виникла ідея наслідувати європейські платформи, які з 2020 обов’язково включають функціонал метчмейкингу. Тобто, учасники не просто реєструються на черговий онлайн івент, а мають змогу бачити профілі учасників, виявляти потенційних партнерів з сферою спільних інтересів, організовувати окремі робочі групи, обмінюватись інформацією в закритих чатах тощо. Платформа була повторно використана в липневій онлайн конференції для системних інтеграторів й на кінець року стає головною для проведення івентів та обмінів в 2022.

Зокрема, платформа є обов’язковою для реєстрації для учасників проєкту BOWI – як МСП, так і експертів.

9.  Інтернаціоналізація – розширення каналів та мережі міжнародних партнерів

В 2021 АППАУ значно розширила кількість партнерів закордоном. Ми стали активними учасниками європейських проєктів як EU4Digital, EU4business, отримали статус контактної точки I4MS, й підписали меморандум про співпрацю з китайським інкубатором Keqiao, що біля Шанхаю. Контакти в рамках проєктів EU4Digital, а також ClusteRISE дозволили виробити наше початкове позиціонування серед країн СхП (Білорусь, Молдова, Вірменія, Грузія та Азербайджан), а також розпочати діалог з провідною державною агенцією Індустрії 4.0 з Казахстану, TechGarden. Спільно з запорізьким кластером ІАМ ми розпочали співпрацю з чеським кластером Індустрії 4.0 з Брно, а також зміцнили відносини з низкою колег з Литви, включно з кластерами та DIHs.

Фото нижче, до певної міри символічне з огляду на наших країн, ключових партнерів, – не вистачає хіба що Польщі та Німеччини.

[caption id="attachment_17500" align="alignnone" width="1473"] На конференції в Запоріжжі, що організована Запорізькою ТПП – спільно за місцевим кластером ІАМ, кластером Індустрії 4.0 з Брно (Чехія), турецьким об’єднанням індустріальних парків та литовським DIH.[/caption]

АППАУ є активним учасником європейських платформ як ECCP, I4MS /Funding.box, EEN, тендерів на платформі єврокомісії тощо. Ми також розвинули відносини з окремими партнерами як CodeEUrope (Франція), BEMAS (Бельгія), Teclinkeurope (Австрія), Malik-management (Швейцарія). Вперше в 2021 ми випробували себе в якості сервіс-провайдера для німецького партнера DREBERIS й сприяли метчмейкингу 12 німецькими підприємствами партнерів в Україні.

Проект BOWI також сполучає нас з новим польським партнером, – ним є варшавський Інститут автоматики, він же DIH PIAP.

Через широку партнерську та експертну мережу, наша екосистема також розвиває відносини з низкою інших країн та міжнародних організацій. Як резюме, АППАУ стає все більш відомою на теренах ЄС та Східної Європи, й поступово створює імідж лідерської, проактивної та сучасної бізнес-спільноти, відповідальної за рух Індустрії 4.0 в Україні.

10. Проведення 1-ої кампанії по технологічному сегменту АРМ

Участь 2-ий рік поспіль в бельгійській конференції Asset Performance 4.0 навела нас на думку – чи можемо ми робити подібні конференції в Україні? Адже тема керування виробничими активами, їх ефективністю та безпекою – є №1 в світі Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Це – найбільш інтегруюча та консолідуюча тема як з точки зору спільних, національних викликів, так і їх прийняття всіма категоріями учасників руху 4.0. [/perfectpullquote]

В результаті, ми організували 2-місячну просвітню кампанію, яка включила в себе 3 онлайн заходи, 1 офлайн семінар та чимало експертних обмінів. Результатами кампанії є наступні показники:

  • До презентацій, перекладів та дискусій залучено більше 30 експертів ринку.
  • Ми перевели більше 10 західноєвропейських прикладних кейсів, а також переклали гайд Handbook Maintenance 4.0.
  • Значно покращена аналітика нашого лендскейпу АРМ 4.0 – зараз на ньому 12 українських компаній розробників та інтеграторів.
  • Вироблена 1-а аженда (порядок денний) розвитку в рамках відповідної Робочої групи (РГ АРМ).
  • Всього до заходів компанії було залучено близько 300 осіб, а веб-ресурс кампанії відвідало більше 1500 учасників ринку.

В 2022 ми плануємо продовження подібних заходів по іншим напрямам Індустрії 4.0, й також посилимо обміни з бельгійською асоціацією BEMAS, перші колективні узгодження щодо плану дій відбудуться вже в січні 2022.

*******

Резюмуючи, зазначимо, що 2021 став черговим роком розвитку та зростання для наших членів та партнерів. Не дивлячись на майже повну відсутність будь-якої значимої державної підтримки, спільнота АППАУ стійко тримала курс на реалізацію цілей виробленої в 2018 національної стратегії Індустрії 4.0. Ми були першими в системному запуску регіональних кластерів ІАМ, розширенні та переходу Центрів 4.0 на модель DIHs, створенні нових інструментів взаємодії в спільній екосистемі І4.0, значному розширенню напрямів інтернаціоналізації та експорту для промислових хайтек. Чимало наших членів вже почали відчувати наслідки цього зростання в своєму бізнесу й на початок 2022 ми виходимо з новим проектом, де в розгляді будуть нові, спільні виклики підготовки та залучення кваліфікованих кадрів. Кампанія «Молодь та Індустрія 4.0», і яка пройде в рамках вже традиційних EU Industry days, об’єднає наші зусилля з 5 регіональними кластерами ІАМ та партнерами Industry4Ukraine. Більш детально про це та інші плани на 2022 ми розповімо вже в Новому році.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім нашим членам асоціації та всім партнерам за підтримку, наснагу та співпрацю, яку ми постійно відчували впродовж року. Не дивлячись на складне зовнішнє середовище та хронічний брак ресурсів, ми разом розвивали українську промисловість та хайтек, й сприяли зростанню нашої економіки, покращенню її конкурентоспроможності.

Бажаємо всім нашим членам та партнерам в 2022 такої ж плідної співпраці, зростання бізнесу та успіхів в інноваціях.

Спеціальні кабелі для підключення моторів та частотних перетворювачів

Стандартна система електроприводу складається з 3-фазного асинхронного електродвигуна та систем керування, побудованих на частотних перетворювачах. Великими перевагами використання частотних перетворювачів є висока точність і можливість постійно керувати моментом обертання і швидкістю двигуна. 

Однак така система управління має і недоліки, які також слід враховувати:

  • сильне електромагнітне випромінювання кабелю живлення електродвигуна;
  • великі перенапруги у кабелі живлення;
  • великі струми витоку та перешкод.

Для компенсації описаних вище негативних ефектів технології використання частотних перетворювачів компанія HELUKABEL пропонує кабелі живлення електромоторів із оптимізованими характеристиками.

Відповідно до вимог ЕМС (електромагнітної сумісності) за EN 61800-3 в кабелі TOPFLEX® використовується подвійне екранування за допомогою алюмінієвої фольги та оптимізованого обплетення з лудженого мідного дроту з високим ступенем покриття (близько 80%). Це забезпечує низький рівень електромагнітного випромінювання, значно нижчий за допустимі межі згідно з нормою EN 61800-3.

Ізоляція жил кабелів TOPFLEX® складається з електрично високоякісних матеріалів на основі поліетилену (ПЕ). Спеціальна ізоляція була розроблена для умов постійних перенапруг відносно номінальної напруги перетворювача.

Завдяки низькій діелектричній проникності ізоляції жил кабелі TOPFLEX® мають значно меншу ємність, ніж традиційні кабелі живлення електромотора з ПВХ ізоляцією. Внаслідок цього ємнісні струми витоку значно зменшуються, дозволяючи передавати потужність від перетворювача до електромотора з меншими втратами. Крім того, висока якість ізоляції забезпечує тривалий термін служби кабелю. Подальше поліпшення характеристик кабелю забезпечується його симетричною структурою з трьома збалансованими силовими жилами та жовто-зеленою жилою, розбитою на три частини (3+3-жильна конструкція).

Кабелі TOPFLEX® виробляються також у стійкій до ультрафіолету та погодних умов чорній оболонці – для тих випадків, коли кабель має бути прокладений на вулиці.

Рекомендовані позиції – TOPFLEX-EMV-2YSLCY-J, TOPFLEX-EMV-UV-2YSLCYK-J, TOPFLEX-EMV-3PLUS 2YSLCY-J, TOPFLEX-EMV-UV-3PLUS 2YSLCY-J 

BOWI – мітап для учасників конкурсу по відбору 20 МСП, 29 грудня, 11:00–12:30

Команда проекту BOWI запрошує інноваторів Індустрії 4.0 на презентацію конкурсу по відбору 20 МСП. 15 грудня європейський офіс проекту остаточно визначив умови відбору 4 переможців. Відповідно, цього ж числа була запущена сторінка конкурсу на відбір 20 МСП й в нас пішли перші реєстрації. Але питання умов, на яких будуть готуватись та відбиратись переможці конкурсу ще не комунікувалось. 

29 грудня  українська команда з Центру 4.0 «КПІ» спільно з АППАУ готові детально пояснити ці умови як для МСП – інноваторів Індустрії 4.0, так і для експертів з фандрейзингу, які будуть супроводжувати цих МСП.

В програмі зустрічі:

11:00 Нагадування про проект та конкурс BOWI (Олександр Степанець, керівник проекту BOWI, Центр 4.0 «КПІ»)

11:15 Детально про умови вибору 4 переможців конкурсу (Олександр Степанець, Оксана Юрчишин, Центр 4.0 «КПІ»)

11:35 Умови початкового відбору 20 МСП (Олександр Степанець, Центр 4.0 «КПІ»)

11:45 Вимоги до експертів в супроводі МСП при написанні проектних заявок (Олександр Юрчак, АППАУ)

12:00 Питання – відповіді

12:30 Завершення зустрічі

Участь в заході є безкоштовною, за реєстрацією:

Що таке порядок денний в Tech-X та навіщо його створювати

Аженда, порядок денний, дорожна карта – слова-синоніми, які ми часто використовуємо в лексиконі АППАУ з експертами робочих груп та стратегічними планувальниками в Індустрії 4.0 вже багато років. Сьогодні це питання знову актуальне у зв’язку з запуском створення робочих груп за ключовими пріоритетними технологічними напрямами.

Впродовж осені такими напрямами в комітеті «Цифрова трансформація промисловості» стали Керування виробничими активами (АРМ), Робототехніка, Штучний інтелект та CAD/CAM/CAE. Відбулись перші установчі зібрання цих груп, на яких звучать майже однакові запитання, зведемо їх до 3х узагальнених:

  • Що таке аженда (порядок денний)?
  • Навіщо взагалі ця робоча група та речі, які вона створює.
  • Які перші завдання?

Оскільки ці запитання будуть повторювати й нові учасники цих робочих груп (далі – РГ), винесемо відповіді в окрему публікацію.

Що таке “аженда”?

Аженда – досить розповсюджений термін в ділових колах та політикумі, й походить від англ. agenda, – порядок денний, тобто, перелік питань чи справ, які потрібно вирішувати. Сьогодні цей термін використовується не тільки для ведення нарад, але значно ширше – для визначення планів дій середньо, й навіть довгострокового періоду. Це також розповсюджений термін для крос-функційних, між-дисциплінарних РГ, які створюються для вирішення спільних питань розвитку в бізнес-спільнотах, технічних комітетах тощо. На відміну від «плану дій», короткострокова аженда оперує більш узагальненими постановочними завданнями, які можуть ще не мати конкретних термінів, відповідальних та бюджету. Але вже зрозумілий перелік пріоритетів та ключових завдань. Наприклад, впродовж 2х літніх місяців (3 мітапи) спільно з кластерами ІАМ ми визначили аженду для напряму CAD/CAM/CAE – PLM/PDM.

[caption id="attachment_17465" align="alignnone" width="935"] рис. 1 Консолідовані висновки експертних обговорень “САПР в машинобудуванні”[/caption]

Детальні ці виклики зафіксовані в окремому звіті, який власне й можна позиціонувати як результат роботи експертних груп.

Отже, ми бачимо це ще не план дій, але це вже [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]консолідована позиція великої експертної спільноти щодо ключових середньострокових (3-5 років) викликів національного масштабу з пропозиціями можливих рішень. [/perfectpullquote]

Це визначення й пропонується називати «ажендою» для всіх наших РГ ЦТП.

Навіщо потрібні робочі групи за технологічними напрямами та якими є результати її діяльності (deliverable)

Є якнайменше 5 вагомих причин чому на даному етапі розвитку в АППАУ нам потрібні сильні РГ за технологічними напрямами:

  1. Консолідація та лідерство. Ми живемо в епоху Індустрії 4.0, де конкуренція йде між технологічними екосистемами та країнами. Відповідно, в цих екосистемах та національних потугах ключовим фактором є консолідація та розуміння свого місця на глобальній арені. Таким чином,[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] спільні цілі об’єднують та зміцнюють спільноти, тоді як корпоративні (власні) «плани продажу» – їх роз’єднують, фрагментують та ослаблюють.[/perfectpullquote]

    В прикладі вище, ми легко об’єднали 5 провідних вендорів CАПР в обговореннях та в фіксації спільних викликів та опцій можливих рішень. Ця консолідація є дійсно дуже важливою для сотень-тисяч потенційних замовників. Адже очевидно, що вітчизняні сегменти машинобудування відстають від зарубіжних в цій сфері, і якщо не вирішити проблему доступності, це відставання буде збільшуватись. Отже, 1-ий крок в консолідації було зроблено.

  2. Прийняття викликів національного масштабу. Натомість, в прикладі вище робочої групи не було створено, – ця аженда отримана шляхом фасилітації з боку АППАУ кількох експертних зібрань. Отже, питання “власності” за процес та відповідальності тут не було вирішено. А відповідно майже немає ніяких дій по вирішенню цих завдань – хоча б на рівні колективного планування та визначення відповідальних. І це означає, що великі проблеми національного масштабу так і залишаться не вирішеними. Наприклад, на рис. 2 який би сегмент ми не взяли на перетині галузей та технологій, ми не можемо сьогодні ясно та консолідовано відповісти на головні стратегічні питання розвитку? Тоді про яку ефективність в цьому розвитку ми взагалі можемо говорити? [caption id="attachment_17460" align="alignnone" width="898"] рис. 2 Сегментація галузей та технологій 4ПР[/caption]

    Тому [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]визначення відповідальних, розподіл ресурсів та конкретизація плану дій – одне з перших завдань робочих груп в комітеті “Цифрова трансформація промисловості”. [/perfectpullquote]

    Це буде чітким сигналом для ринку, що виклики приймаються і в спільноті з’явились лідери.

  3. Координація та злагодженість дій, оптимізація сил та ресурсів – як протилежність поведінці «лебідь, рак та щука». Сильні РГ відразу налагоджують широкі комунікації по всій спільноті, всім експертним групам й намагаються досягти консенсусу та взаємодії. Візьмемо свіжий приклад регіону Х, де в сфері Ш.І. в промисловості ми бачимо як мінімум 5 стейкхолдерів, кожен з яких тягне в свою сторону. Яка перспектива такої поведінки? Таких прикладів маса в кожному сегменті ринку й мусимо констатувати, що це – типова поведінка переважної більшості ринкових гравців. І якщо проводити паралелі й підіймати це питання на рівень державних політик та програм, то це і є однією з причин, чому в нас і досі немає жодних працюючих стратегій як в сфері промисловості, так і хайтек. Натомість, якісна координація та комунікації відразу дають протилежний ефект. Як приклад, в кампанії АРМ, ми вже залучили більше 10 експертів до перекладу та аналізу західних та українських кейсів в сфері АРМ, переклали спец. технічний гайд й на 21 грудня виходимо з серією бізнес-кейсів від МСП, що є основою побудови дорожньої карти «від 2.0 – до 4.0». Тобто, ця кампанія вже дає РГ «АРМ» половину того, що необхідно зробити для повноцінної аженди. Й ми робимо це практично з нульовим бюджетом, якщо не рахувати час групи експертів.
  4. Консолідований пошук донорської та спонсорської допомоги й позиціонування АППАУ як ключового «мультиплікатора». Сильні РГ можуть також краще впливати на розподіл донорських ресурсів та їх ефективність. В сфері Індустрії 4.0 в нас вже накопичується певний перелік проєктів, де донорські ресурси, міжнародна технічна допомога виділяються по незрозумілим критеріям і з відверто слабкими результатами – з тієї ж причини відсутності координації національного рівня. В цій публікації ми згадуємо про 1 проект в сфері планування виробництва (сегмент APS), який, очевидно, допоміг 1-му окремо взятому виробнику, але не мав жодного ефекту на ринок та нашу спільноту Індустрії 4.0 – тут практично відсутні ознаки масштабування. Сильні РГ, натомість, відразу намагаються координувати це питання в національних масштабах, залучати нашу асоціацію та інших партнерів платформи Industry4Ukraine, які є ключовими стейкхолдерами з метою масштабування та охоплення великої кількості замовників. В цьому процесі важливо правильно позиціонувати нашу асоціацію як колективного лідера, полісі-мейкра та ключового «мультиплікатора» політик та успішних кейсів Індустрії 4.0. На сьогодні, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]АППАУ є єдиним національним бізнес-об’єднанням, яке через свої програми дій та канали комунікацій, спроможне залучати всі категорії стейкхолдерів Індустрії 4.0, [/perfectpullquote]й далі мультиплікувати, масштабувати серед них важливі результати діяльності окремих категорій чи акторів. Важливо пояснювати це донорам та спонсорам. Ігнорування цього означає втрату можливостей залучення та масштабування. Й подібну поведінку консолідації зусиль з донорами вже демонструє наш комітет «Стала індустрія», який очолює Роман Кравченко, СЕО 482.Solutions.
  5. Кращий вплив на державні структури та університети – це ще 1 завдання спільноти й причина, чому потрібні робочі групи. Наприклад, в тій же сфері Штучного інтелекту ми бачимо бурхливу діяльність Міністерства цифрової трансформації, багато декларацій та піару. В свій час, ми делегували в окрему робочу групи Мінцифри одного з наших членів асоціації. Але ці процеси узгодження дій з Мінцифрою тривають майже 2 роки й все-одно залишаються непрозорими та без будь-якого значимого ефекту для нашої спільноти Індустрії 4.0. Відповідно нова РГ «Ш.І.» в комітеті ЦТП яка включатиме в себе кілька спеціалістів, представників провідних фірм в сфері Ш.І. матиме набагато кращі можливості впливу та взаємодії з Мінцифрою, як за рахунок статусності (представлення всієї плафторми Industry4Ukraine та АППАУ), так і за рахунок використання спільних колективних ресурсів. Те саме стосується взаємодії з технічними університетами – Центрами 4.0 та DIHs. Сьогодні практично немає ніяких узгоджених планів дій з ними й обидві сторони втрачають можливості. Запоріжжя та Київ першими змінюють цю ситуацію й про це буде більше на конференції 14 грудня.

Яким мають бути перші кроки керівників РГ

5 робочих груп зараз є в початковому стані формування. Відповідно, головними завданням керівників робочих груп є наступні

  1. Залучення кращих експертів ринку й з розумінням ринкових викликів національного масштабу. Це не обов’язково мають бути представники лідерів ринку, більш важливими є експертиза та готовність до співпраці окремих фахівців. Не менш важливим є їх розуміння викликів в даному секторі в національних масштабах та мотивація до їх вирішення. Наприклад, перша опція рис. 1 про оптові закупівлі ПЗ в великих масштабах належить Михайлу Сорокіну, керівнику РГ «CAD/CAM/CAE», який на власному досвіді роботи з Укрзалізницею бачить, які можливості втрачає цей оператор через відсутність подібних політик та програм розвитку. Це те, що ми називаємо в АППАУ «галузевим баченням» – його вироблення, вміння будувати широку панораму ринку, визначати перспективи та довгострокові пріоритети розвитку свого сегменту не очевидні для більшості експертів, навіть лідерів ринку в окремих сегментах. Саме такі експерти найбільш затребувані в наших РГ. В практичному сенсі, керівники РГ мають скласти перелік таких потенційних експертів та провести з ними перемовини щодо включення в свою РГ.
  2. Налагодження комунікацій серед всіх дотичних стейкхолдерів. Кращий метод цього – організації мітапів в національних масштабах для початкової побудови аженди. Технологічні мітапи, започатковані спільно з харківським кластером ІАМ в темі «САПР в машинобудуванні» довели ефективність цього процесу, рис.3 [caption id="attachment_17450" align="alignnone" width="1262"] Рис. 3 Фреймворк технологічних мітапів: від залучення до конкретних результатів[/caption]

    Якщо додана цінність – це про правильні бізнес-процеси, то ми бачимо на рис. 3 що найголовнішим етапом є саме організація цих right processes. Тут важливий розподіл відповідальност. Від керівників РГ наразі очікується тільки ініціація таких мітапів в різних форматах та пропозиція тем – порядку денного. Виконавча дирекція АППАУ далі візьме на себе всі головні процеси комунікацій, фасилітації, звітування, включно з наступним етапом right deliverables. Але на цих мітапах дійсно мають бути кращі розробники, замовники, інтегратори, Центрів 4.0 й ми розуміємо що це напряму пов’язано з виконанням п.1 вище. Інакше не можна досягти cправжньої консолідації.

  3. Start small – почати з простих конкретних дій, які консолідують всіх учасників РГ та ширші спільноти АППАУ та Індустрії 4.0. Це можуть бути на початковому етапі ті ж самі технологічні мітапи. Інші варіанти – спільні конференції, цілі кампанії (як зараз по АРМ), хакатони (вже пропонується РГ «Ш.І.»), конкурси на кращі кейси тощо. Креатив вітається, але ще раз – головне це відповідність цілям та завданням на даному етапі розвитку.

Запрошення експертів до Робочих груп

Виконавча дирекція АППАУ запрошує членів асоціації, інших учасників ринків приєднуватись до робочих груп комітету «Цифрова трансформація промисловості». Робота в РГ є волонтерською. Але є чимало інших, суттєвих переваг. Це в першу чергу, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ваш професійний ріст та розвиток, імідж та репутація, лідерство та визнання в своєму сегменті.[/perfectpullquote]

Але це також значне покращення навичок в business development, в інноваційному та продуктовому маркетингу, що безперечно матиме вплив на комерційні показники ваших команій.

Згідно положень комітету та рішень стратегічної сесії плафторми Industry4Ukraine, ось перелік цих РГ в яких ведеться набір експертів

  1. РГ «Робототехніка» – керівник Красносельский Кирило, СЕО «Тріада Зварка»
  2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – керівник Сорокін Михайло, СЕО «Восток інжиніринг»
  3. РГ «Asset Performance Management» (АРМ) – керівник Костанецький Кирило, лідер рішення SMART.EAM від IT-Enterprise
  4. РГ “Штучний інтелект”- Ярослав Недашковський, СТО a-Gnostics
  5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець Олександр, кафедра АТЕП-ТЕФ, КПІ, керівник проєкту BOWI

Виконавча дирекція АППАУ запрошує експертів нашої спільноти приєднуватись до цих РГ. Якщо вас зацікавила ця пропозиція, надсилайте свої резюме та пропозиції співпраці на адресу yurchak.alexandre@appau.org.ua

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE – звіт заходу

Фінальна конференція проєкту ClusteRISE відбулась в гібридному форматі 25 листопада й зібрала близько 100 учасників, прихильників кластерного розвитку з багатьох регіонів України. Головна мета – підведення підсумків проєкту, що тривав 16 місяців. До цього моменту вже вийшов офіційний звіт проєкту й голові висновки цього звіту необхідно було обговорити та деталізувати. Обговорення дійсно вийшли цікавими та продуктивними, цим звітом ми надаємо всі деталі цього заходу. 

Головні тези спікерів

Головними учасниками заходу були керівники проєкту CLusteRISE від  Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Niclas Rueffer та Сергій Пономарьов, керівники та члени правлінь кластерів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Хмельницього, Миколаєва та Києва, представники мерії м. Запоріжжя. Програму з повним складом учасників можна переглянути за посиланням.

Запорізька ТПП організувала якісну медійну підтримку, весь перелік інтерв’ю можна переглянути тут.

Найбільш цікавими на конференції були дискусії, тому ми будемо посилатись на відео-запис заходу – й тут надається тільки короткий синтез головних промов та дискусій.

Ніклас Руфер (GIZ) зазначив на початку конференції (15:06) зазначив, що кластерний розвиток є важливим компонентом програми EU4Business, яка націлена на розвиток конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу й підтримується урядом Німеччини та ЄС. В 2022 році GIZ підтримає в Україні 26 кластерів та кластерних ініціатив. Ця підтримка стосується виконання окремих проєктів та заходів кластерів, надання консультаційних та тренінгових послуг, створення нових інструментів розвитку.

Сергій Пономарьов (26:30) відмітив, що проєкт CLusteRISE був націлений на 2 регіони (Харків та Запоріжжя), але в результаті побачив зростання й підтримав також інші ініціативи ІАМ в регіонах Миколаєва, Сум та Києва. Це, безперечно, стало певним сигналом для формування широкої кластерної підтримки.

Фінальна презентація керівника проєкту Юрчака Олександра (36:00).

Андрій Карпенко, керівник Запорізького кластеру ІАМ (1:08:00) наголосив, що важливим результатом проєкту в Запоріжжі є об’єднання та новий, значно вищий рівень довіри між головними учасниками кластерної спільноти – бізнесом, освітою, владою та громадськістю.

Віталій Зайцев  та Оксана Ситник, Харківський кластер ІАМ (1:26:00) відмітили, що одним з найважливіших результатів проєкту є зростання впливу представників МСП інжинірингових та машинобудівних секторів на регіональні політики та на формування іміджу в регіоні.

Перша дискусія стосувалась колективної оцінки результатів проєкту й підняла питання про чинники успіху кластерів, що сприяють «фазовому переходу» з зони ініціації до розвитку.

[caption id="attachment_17413" align="alignnone" width="1070"] Рис. 1. Модель розвитку кластерної організації, прийнята в проєкті ClusteRISE[/caption]

Одним з ключових питань було спроможність кластерів утримувати кластерний менеджмент. Андрій Куц, віце-президент Запорізької ТПП говорить, що Запорізький кластер ІАМ ще не спроможний утримувати менеджмент на повний робочий день й за рахунок членських внесків. Але кластер вже пройшов цю точку фазового переходу, оскільки функції керування та активності підтримуються всіма членами правління і є широке залучення інших учасників кластеру. Оксана Ситник підтримує цю тезу й посилається на власний досвід в Харкові: «так, регулярний кластерний менеджмент дуже важливий й це питання ще вирішується в Харкові». Але це процес може тривати довго, й це не означає, що активності не ведуться – залучене все правління». Юрій Клименко (1:44:00), координатор Вінницького кластеру приладобудування та промислової автоматизації  підтверджує, що утримання кластерного менеджменту дійсно є важливою ознакою «фазового переходу». Але не єдиною, й загальна картина виглядає в житті складніше, ніж показує модель.

Іван Мовчан (1:46:00), СЕО «Української вагової компанії», член правління Харківського кластеру ІАМ вважає довіру найбільш вагомим результатом проекту. Щодо зону росту, важливим є структурування та розподіл функцій між менеджментом та правлінням кластеру. Сергій Соколов, СІО ПАТ «ФЕД», Олександр Попов, СЕО «Сафарі» підтримують його в цих оцінках й кажуть, що відомість кластеру, його активності починають бути помітними на регіональному ландшафті й привертати увагу ключових стейкхолдерів від промисловців, науки та влади.

Члени правління Запорізького кластеру ІАМ відмітили (1:52:32) фіксують наступні здобутки:

  • Андрій Куц: зростання рівня кластерного координатора та публічність членів правління, інтернаціоналізацію кластеру, зокрема встановленні відносин з Литвою, а також входження в програми розвитку міста.
  • Кирило Красносельский, СЕО «Тріада Зварка»: зростання довіри та взаємодії в рамках кластеру.
  • Андрій Карпенко: напрацювання кращих практик, й зокрема, довіри реалізувалось через регулярний нетворкинг, тому це є здобутком.

Юрій Клименко вважає здобутком проекту запуск механізмів об’єднання та розвитку кластерних спільнот ІАМ в кількох регіонах України. «Важливо, що ми зуміли звернути увагу на свої галузі та їх стан. Ми також створили в Вінниці власну модель реалізації спільних проектів серед учасників кластеру» – каже Юрій Миколайович про свій регіон, де колись було 8 приладобудівних заводів, а сьогодні кластер об’єднує близько 10 інжинірингових компаній та виробників.

Якими є чинники успіху та головні помилки молодих кластерів

Друга дискусія (2:20:00) стосувалась питань чинників успіху в запуску молодих кластерів та факапів в цьому процесі.

Владислав Бащеванжи, СЕО «РОЛЛ ГРАНД» каже – «Це був дуже цікавий рік. Від слів та перших заяв про співпрацю кількох ініціаторів, ми маємо сьогодні продуктивні обміни та взаємодію багатьох учасників спільноти за конкретними напрямами співпраці, як всередині регіону, так і між регіонами. В нас змінилось бачення багатьох речей й ми відкрили нові горизонти, нових партнерів в інших регіонах України. Значно покращилась взаємодія також в нашому Правлінні – коли потрібно, ми збираємось буквально за 1 день й спроможні швидко приймати спільні, узгоджені рішення. Така оперативність та взаємовиручка, цей рівень обмінів, ці нові партнери – це дуже нас надихає та мотивує». «Щодо факапів, – каже Влад, – в мене немає жодного негативу. Натомість, є процес «витверезіння». Наприклад, я не чекав, що запуск окремих спільних проєктів розвитку, типу Індустріальних парків, є настільки складним та затратним».

Іван Мовчан (2:40:00) до здобутків кластерів додає те, що вдалось суттєво змінити відносини з університетами та іншими освітніми заходами. Дуже цінним є також взаємний обмін – учасники кластеру швидко навчаються один в одного й переймають кращий досвід. До зон росту Іван додає фінансову спроможність – «поки ми не є самодостатніми, й залежність від зовнішнього фінансування є дуже високою». Іван також зробив сильну заяву про те, що «Індустрія 4.0 має відходити в минуле – потрібно ставити цілі по 5.0, тобто, виробництвам орієнтованим на значно більш кастемізовані продукти та сервіси».

Оксана Ситник (2:46:00) одним з факапів називає нерозуміння окремими членами кластерів суті та цілей кластерної взаємодії. З певних причин, дуже важко пояснити новим учасникам ринку «навіщо кластер». Окремі з них починають це розуміти тільки в процесі кластерних обмінів, але в перших зустрічах й на словах ці речі дійсно важко сформулювати.

Дуже цікавим та мотивуючим для учасників конференції було включення Олега Демчука, (2:51:00) координатор кількох кластерних ініціатив з Хмельницького. Олег має 20-річний досвід розвитку кластерів в різних сферах – туризму, легкої промисловості та аграрних секторів. Олег добре акцентував на важливих чинниках успіху кластерних об’єднань – якісної аналітики та бізнес-планування, піар та впізнаваність, вихід на нові ринки, економіку на масштабах, кадрові питання, обмін досвідом та інші.

Олександр Сафронкін, СЕО Green Systems (3:00:00) підхопив ці ідеї, з точки зору можливостей кластеру як акселератора промислових інновацій – адже тут попит та пропозиція йдуть нога в ногу, і звісно, це приваблює і фінанси.

Що стосується факапів кластерів, Олег Демчук (3:05:00) назвав і типові помилки українських кластерів, – це низька культура співпраці, неготовність оплачувати кластерний менеджмент, відсутність моделей та стратегій розвитку, відсутність колективної відповідальності за кінцевий продукт.

Чому ми позиціонуємо кластери як головні рушії інноваційного та цифрового розвитку в регіонах та галузях?

Третя дискусія «чому ми позиціонуємо кластери рушіями…» (3:23:11) виявилась найбільш складною, довгою, але тому й найбільш цікавою. Модератор заходу в контексті засадничих положень Smart Product привів факти, що сьогодні в кластерах ІАМ немає ще ніяких смарт продуктів. За рік роботи молоді кластери не видали ще ніяких, не те що продуктів, – немає навіть спільних, грунтовних проектів розвитку в будь-якій сфері? Тоді звідки ця теза про «рушіїв»?

Дискусія почалась з пояснень та рефлексій, де домінували 2 ключові теми: «чому цього зараз немає» та «це потрібно й можливо, це – наша мета».

Олександр Сафронкін висновував, що для ідеї спільних продуктів необхідні дослідження ринку, а їх немає. Олександр Попов, натомість, аргументував, що спільні проекти, яким був у свій час, наприклад, Євро-2012 об’єднали багато бізнес-спільнот міста. Отже, потрібно створювати такі проекти та продукти. Сергій Соколов приводить приклад нового продукту від кластеру «Мехатроніка» в сфері авіації – це стало можливо завдяки багатолітній співпраці учасників.

Оксана Ситник зауважила (3:34:00), що процес створення нових, спільних продуктів може тривати роками – тобто, це дійсно показник зрілості кластеру, й для кластерів ІАМ ще рано очікувати на 1-му році таких продуктів. Свою точку зору на це питання дали також інші спікери з інших регіонів. Валерій Алексеєнко (3:43:00), лідер Центральноукраїнського кластеру ІАМ також вважає, що спільні продукти будуть сильним магнітом для учасників кластеру. Й сенс об’єднання саме в тому, щоб консолідувати ресурси й краще використовувати колективні можливості.

Олександр Юрчак, модератор, і який весь час задавав питання «чому… чому рушії?» зрештою й сам відповідає на нього «тому, що кластер ІАМ є єдиним колективним актором в регіонах, хто реально змінює ландшафт промислових хайтек через формулювання спільного порядку денного (аженди). До появи кластерів ІАМ, в регіонах практично не було об’єднань, які б гостро ставили питання про пріоритети інноваційного та цифрового розвитку, про ландшафти інновацій 4.0, про ключові компетенції та експертизу тощо. Тому[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] поява кластерів ІАМ з подібними питаннями, але також і з першими відповідями відразу позиціонує їх в ролі рушіїв розвитку, – адже ці питання є ключовими для створення спільної аженди розвитку промислових хайтек».[/perfectpullquote]

Гринченко Олександр, «Електротехмаш» першим почав змінювати хід дискусії, зміщуючи акцент з продуктів на речі, які лежать в їх основі.

«Спільні продукти неможливо створити, тому що компанії всі різні. Це різні бізнес-процеси, різний рівень персонал, різні ніші та сегменти, куди продаються продукти. Натомість, що є спільним – технології та вимоги до них. Наприклад, якість – ми спільно можемо працювати на питанням покращення якості. Або зміцнювати ланцюги постачань. Візьміть контролери Siemens – раніше вони поставлялись за 3 місяці, зараз – за 6. Але ж це зриває терміни вводу в експлуатацію наших об’єктів, які є складними проектами, де є сотні компонентів. Тобто, один продукт є вузькою ланкою, яка унеможливлює весь комплекс. Або це можуть бути спільні питання експорту та виходу на зовнішні ринки. Й ми розуміємо, що без кваліфікованого менеджменту це неможливо зробити».

Важливий акцент додав Владислав Бащеванжи (3:59:00) «Я віддаю на виробничий аутсорс багато технологічних операцій не для того, щоб послабити себе, а навпаки – щоб посилити. В нашому регіоні є маса потужностей та виробництв, які недовикористовуються. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якщо ми зможемо їх зв’язувати в ефективні ланцюги, значить ми зможемо створювати спільні технології, а звідси один крок до спільних продуктів. [/perfectpullquote]

І немає ніяких проблем брендувати ці продукти під маркою кластеру». Олександр Сафронкін додає, що спільними можуть бути не тільки продукти, але й послуги, а також активи – наприклад, кластерний фонд інновацій, з якого можна інвестувати нові розробки.

Іван Мовчан (4:02:00) зазначає, що вже зрозумілими спільними напрямами в Харкові є лазерні технології, роботизація та автоматизація виробництв. «Але аргументуючи ті чи інші пріоритети смарт-спеціалізації, треба зазначити, що виробництва у Харкові дуже різні» – каже Іван. – «[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Тому я думаю, що спільним продуктом в Харкові може стати технологія виробництва певної групи продуктів.[/perfectpullquote]

Якщо ж ми знову повернемось до Індустрії 5.0, її принципів максимальної кастемізації, то як ідеал, ми можемо бачити виробництво, яке зранку виготовляє автомобільні ваги, в обід запчастини до авто, а вечером – умовно, граблі. Глобальний світовий контекст сьогодні такий, що попит значно перевищує пропозицію по цілому ряду ринків та сегментів. Отже цим потрібно cкористатись. Я маю надію, що нашим смарт-продуктом в Харкові буде унікальна експертиза та вміння у швидкому переналаштуванні будь-якого виробництва. Й роль кластеру та місцевих ланцюгів в тому, щоб швидко реагувати на зовнішні зміни – наприклад, на нестачу якогось компоненту, як в прикладі з контролерами Сіменс».

Олександр Юрчак підсумовує – «Чудово, отже ми говоримо, що неможливо в кластері створювати єдині, спільні продукти, однаково «спільні та єдині» для всіх учасників. Ми говоримо радше про різні групи продуктів, розподілені по тим чи іншим ланцюжкам, які є вже відлагодженими в кластері. Натомість, те що може бути спільним для всіх – це засади кластеру, його основи у вигляді інноваційної екосистеми, сервісних бізнес-моделей, відлагоджених ланцюжків виробничої кооперації, моделей виходу на зовнішні ринки тощо».

Юрій Клименко (4:06:56) додає: «дійсно – кластер спочатку виступає драйвером розвитку екосистеми, а вже потім – продуктів. Але я не зовсім погоджуюсь з вузьким визначенням цієї ролі кластеру як рушія, локомотиву – в сенсі «когось тягнути».

Насправді, роль кластерів може бути більш широкою. Мені є ближчою модель клітин в біології, які спроможні сприймати сигнали зовнішнього середовища й продукувати еталонну реакцію. Чому ця реакція еталонна, тобто, найбільш адекватна? Тому що ці клітини першими сприймають ці сигнали й першими адаптуються. Коли я рефлексую на цю тему в контексті труднощів наших кластерів, я прихожу до висновку, що чимало з них пов’язані з тим, що ми ігноруємо ці засади, тобто саму структуру середовища цих «клітин», яка дозволяє їм бути здоровими та швидко адаптуватись. Тому важливий фокус на зміні середовища – учасники кластеру мають розуміти, що не вдасться швидко «зняти вершки» й особисто для себе. Кластери – це інструмент зміни самого середовища в якому перебувають учасники кластеру, а саме в цьому потрібно шукати win-win. Й те що ми бачимо зараз, ми можемо швидше робити це середовище більш здоровим, якщо будемо розширювати горизонти й швидше переймати кращий досвід з інших регоінів, а також з Європи.»

Віктор Грешта з «Запорізької політехніки» додає, що до певної міри ці зібрання відображають історичний момент – адже спроб відновити виробничу кооперацію було чимало. «Через деструктивні процеси в економіці, промисловці втрачають кадри й зараз розпочали по-іншому будувати відносини з університетами. Й кластер ІАМ виступає, як ефективний інструмент розбудови цих відносин – ми це вже відчуваємо по собі».

Ніклас Руфер привітав на завершення учасників конференції з цим чудовим, продуктивним обговоренням. В 2022 підтримка GIZ буде значно розширена, зокрема, через персональну підтримку регіональною мережею GIZ, яка вже створена.

Програма підтримки українських кластерів буде включати вокршопи, вебінари, тури по обміну досвідом, підтримку регіональних заходів та проектів, стажування кластерних координаторів в європейських країнах тощо.

Після обіду запорізький кластер ІАМ організував для гостей відвідання кількох підприємств, а вечір завершився спільним нетворкингом.

Конференція – як фінальний акорд проекту ClusteRISE

Колективне підведення підсумків великих, значимих проєктів є хорошою практикою проектного менеджменту. Й тим більше, ця практика важлива для нових та складних проєктів, де кількість невідомих чинників впливу, змін по ходу проєкту та розмитих контурів середовища є великою від самого початку. ClusteRISE був саме таким проєктом, й чому колективна дискусія є не менш, а може й більш важливим моментом завершення, ніж фінальний звіт, який приводить радше суху аналітику фактів та висновків. В першу чергу, конференція яскраво показали те, що неможливо відобразити в звітах й те що є суттю кластерів – головних акторів проєкту, – людей, керівників, особистостей, які вболівають за спільну справу й роблять ідеї колективної співпраці живими та справжніми.

Бойовий, конструктивний настрій учасників конференції, їх зарядженість на успіх та віра в свої ідеї неможливо було не помітити й це настрій передавався учасникам в онлайн. Саме ці позитивні емоції, зарядженість на результат, віра в колективні спроможності доказують життєздатність молодих організацій набагато більше, ніж окремі цифри та факти, навіть упаковані в красиві моделі.

Ми настільки детально законспектували хід дискусій, оскільки на наш погляд, вони чудово передають нинішній рівень зрілості кластерів. Де інколи видно окремі протиріччя чи недостатнє розуміння тих чи інших моментів кластерного розвитку окремими учасниками. А з іншого боку – самі ці дискусії й показують наскільки спільнота в такому якісному складі може швидко доходити до правильних висновків та як ефективно вона може виробляти правильні рішення.[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Зокрема, такими в третій дискусії були фінальні висновки про важливість інноваційної екосистеми, культури співпраці та якості виробничих ланцюгів, як засадничих речей в появі розумних продуктів. [/perfectpullquote]

Саме на них має бути першочерговий фокус в роботі кластерів.

Проєкт ClusteRISE завершився. Точніше, завершився його перший етап – конференція вже задала курс та орієнтири на продовження в 2022. Вже в грудні нас чекають нові спільні акції – слідкуйте за нашими повідомленнями.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всім учасникам заходу, нашим німецьким партнерам за чудову співпрацю в 2022 та за цей фінальний, мажорний акорд.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

Стратегічна сесія DIH «КРІ» – звіт про зустріч

23 листопада відбулась чергова зустріч фахівців КПІ – потенційних учасників проекту BOWI. Метою зустріч був розгляд ключових напрямів розвитку DIH та власна оцінка спроможностей виконувати головні функції. Від КПІ були присутні близько 20 фахівців й 3 учасники від АППАУ.

На зустрічі виступили учасники команди BOWI – Пасічник В.А., Юрчишин О.Я., Степанець О.В. й від АППАУ – Юрчак О.В.

Головним у розгляді учасників був розподіл функцій підтримки МСП по ходу подання заявки та проведення експерименту, рис. 1

Відбір 20 МСП стартує 15 грудня, й необхідно визначити хто їх зможе супроводжувати після відбору. Це завдання проекту також необхідно вирішити в грудні.

Олександр Степанець, керівник проекту, кафедра АТЕП-ТЕФ пояснив необхідність цих фунцій на власному прикладі бізнес-кейсу «розумних конденсатовідвідників», рис. 2.

Спроби розробки такого пристрою йдуть дуже повільно з 2018 року й поки продукт не вийшов в фазу MVP. Головними перешкодами є наступні

  • Власних фінансових ресурсів не вистачає
  • Ключові спеціалісти зайняті в поточних проєктах
  • Важко знайти вузькоспеціалізованого консультанта
  • Недостатньо знань про вивід на ринок
  • Немає досвіду в технологіях Industry 4.0

Отже, якби фінансування, подібне до BOWI (60 тис євро) було 3 роки тому й був би належний супровід заявки, продукт зміг би давно вийти на ринок.

Юрчак Олександр в свою чергу відмітив, що більшість функцій вказаних на рис.1 є відносно новими та складними, тому потрібно відповідально оцінити які функції експерти КПІ можуть виконувати вже сьогодні, а які ні. В другому випадку є рішення винесення на підрядників, або ж навчання фахівців.

Робота в 3-х групах дала наступні результати

  1. Функції, які більшість фахівців, потенційних учасників проекту BOWI можуть вже виконувати стосуються переважно створення бізнес-кейсу та технологічного супроводу МСП, це функції формулювання ідеї, бізнес-кейсу та його опису, перевірки на feasibility, підготовки до експерименту тощо.
  2. Натомість, функції де потрібна додаткова підготовка стосуються навичок з написання грантової заявки, документообігу, моніторингу – контролю та звітності в проекті.
  3. Функції, які стосуються глибокої спеціалізації в інших сферах краще виносити на аутсорс й віддавати партнерами. Це стосується детального ринкового та конкурентного аналізу в конкретних технологічних напрямах, частин ТЕО в бізнес-плануванні, промоції та широких комунікацій при розповсюдженні результатів проекту.

Учасники висловили задоволення ходом сесії, головне – про що цей проект та як до нього залучатись, – стало набагато більш зрозуміло. Учасники сесії є досить вмотивованими й бачать власну перспективу залучення.

СЕО компанії “Восток-инжиниринг” Михайло Сорокін, який є керівником РГ “САПР в машинобудуванні” в АППАУ, так коментує свої враження на Фейсбук– “Было интересно. Я только сейчас понял механизм и осознал его реалистичность. Проект BOWI – это реальный шанс для малых предприятий получить финансирование на реализацию инновационных идей, при поддержке профильных экспертов. Закрывается два сложных вопроса – экспертиза и финансы. Вопрос за малым – МСП и эксперты должны найти друг друга. АППАУ помогает это реализовать.”

Юрчак Олександр повторив, що в проекті BOWI для залучених експертів буде включена відповідна система стимулювання, яка включатиме в себе професійний розвиток та навчання, визнання експертності, просування через майданчики проекту та АППАУ, включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням.

Типовим прикладом професійного зростання в листопаді є залучення провідних експертів кафедри АТЕП-ТЕФ до останньої європейської конференції з керування виробничими активами. Конференція була платною (390 євро за учасника), але для експертів це було безкоштовно. Вони отримали доступ до всіх презентацій та матеріалів, змогли спілкуватись з провідними експертами ринку й виступити на українській конференції. Разом – це значно посилює розуміння рівня сучасних технологій та кращих практик у світі та Україні, що в свою чергу є обов’язковою умовою участі в інноваційних проектах. Адже конкуренція в них є дуже високою.

Проект BOWI передбачає спеціальні тренінги та обміни для вибраних експертів, зокрема тільки в грудні відбудуться 2 обміни

  • 8 грудня – зустріч з експертами ЄС по обміну досвідом в розвитку DIH
  • 14 грудня – в КПІ пройде загальноукраїнська нарада Центрів 4.0 та інших університетів з Харкова, Запоріжжя, Сум, Вінниці, Луцька, а також інших міст.

Також відкритою для приєднання є програма EIF, зустріч експертів якої відбудеться 30 листопада.

З питань долучення до проекту BOWI звертайтесь до Оксани Юрчишин, oksanayurchishin@gmail.com

 

 

Фінальний звіт проєкту ClusteRISE

АППАУ випустила фінальний звіт в проєкті ClusteRISE. ClusteRISE – перший в Україні проєкт у розвитку кластерів промислових хайтек секторів за концепцією ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Він має довгу перед-історію з 2016 року відколи асоціація АППАУ розпочала спроби змін та об’єднання акторів ІАМ в кількох регіонах України. Проект, підтриманий GIZ мав на меті підтримку та розвиток 2-х кластерів ІАМ в регіонах Запоріжжя та Харкова, й тривав з серпня 2020 по листопад 2021.

План проєкту базується на засадах концепції кластерів ІАМ, які передбачають впровадження в кластерних організаціях 3-х ключових компонентів – Smart Organization, Smart Product та Smart Export.  Також план враховує положення проєкту Національної стратегії кластерного розвитку від вересня 2020.

В цілому план проєкту був виконаний, а місцями – перевиконаний за рахунок нових ініціатив учасників кластерів. Натомість, визначені критерії успіху проєкту, як кількість учасників кластерних організацій, спроможність утримувати менеджмент та зростання експортних показників є недовиконаними. Головними перешкодами звіт визнає недооцінку складності та обсягів завдань з консолідації та об’єднанню учасників регіональних спільнот та труднощі з впровадження системи ефективного менеджменту в кластерних організаціях.

Тим не менше, цей звіт вказує та аналізує низку інших позитивних результатів, – як серйозні зміни в інноваційних екосистемах регіонів  (що є основою для Smart Product), повільне, але поступове зближення з регіональними владами й потужний вплив на розвиток кластерного руху в Україні. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Проєкт суттєво вплинув на зростання кластерних активностей в інших регіонах України й запропонував також низку методичних напрацювань та кращих практик, доступних сьогодні для розповсюдження та застосування іншими подібними кластерами в Україні.[/perfectpullquote]

Таким чином, проєкт ClusteRISE можна визнати цілком успішним, як в сенсі життєздатності нових кластерних організацій в регіонах, так і в контексті впливу на національний рівень.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Скачати весь звіт можна за посиланням. Версія англійською мовою – тут.[/perfectpullquote]

Головні висновки звіту будуть розглянуті та обговорені також на фінальній конференції проєкту 25 листопада – деталі та реєстрація тут.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч2 – про функціонал DIH+ і як їх запустити

В 1-ій публікації про кейси АППАУ ми побачили, що «самі по собі» інноваційні розробки від МСП не спроможні перейти долину смерті. Вони потребують суттєвої підтримки, й в першу чергу інвестиційно-фінансової. Ми також побачили, що насправді фонди для інновацій в Індустрії 4.0 є. Більше того, їх обсяги вражають – до 1 млн євро на місяць, – але проблема МСП в тому, що за ці кошти потрібно боротись, конкурувати й доказувати переваги своїх інновацій. Й тому їх важко здобути. Для цього потрібно інвестувати в спеціалізовані ресурси та підтримку процесів фандрейзингу, інноваційного та технологічного брокериджу. Ідея створення Digital Innovation Hubs (DIH) базувалась саме на тому факті, що переважна більшість МСП не спроможні створити ці функції в себе. Цю підтримку та допомогу краще створити на стороні, в спеціальних центрах експертизи, які спроможні покривати при цьому сотні МСП

Головні процеси та функції Digital Innovation Hubs

На сторінках АППАУ та в попередніх комунікаціях про DIH ми вже достатньо описали їх суть, переваги та відмінності від нашої концепції Центрів 4.0. Якщо коротко, головна відмінність – в більшому фокусі на обслуговуванні МСП в їх цифровій трансформації. Отже, як це обслуговування виконують європейські DIH?

Детальний функціонал DIH представлений на рис. 1. Як видно, він містить 4 групи функцій – розвиток екосистеми, тестування прототипів, пошуку інвестицій та навчання – тренінгів.

[caption id="attachment_17308" align="alignnone" width="1280"] Рис. 1. Функціонал DIH-ів.[/caption]

Відкоментуємо доцільність цих зон та окремі функції, вказуючи при цьому нинішній рівень готовності наших Центрів 4.0.

Екосистемний розвиток

Ця область початкова й must have для інноваційного менеджменту. Залучення МСП, інвесторів, фонді та донорів, владних структур, бізнес-асоціацій, кластерів, тощо апріорі вимагає розвинутих навичок комунікацій, формування та розвитку відносин з найбільш зрілими чи впливовими для розвитку інновацій стейкхолдерами.

Але як зазначено на рис. 1 мова не тільки про власний піар, чи формування спільноти, – тут також широко представлені функції інноваційного стратегування. Дивлячись на існуючі в Україні інкубатори та акселератори, пригадується Аліса з її знаменитим «Тоді все одно, куди і йти, –nільки б потрапити куди–небудь». Проблема стратегування гостро стоїть перед всіма хайтек секторами в Україні й проявляться в тому, що в нас немає чітко визначених, стратегічних сегментів – напрямів розвитку, й це в повній мірі стосується технічних університетів.

Це стратегування є вхідною точкою для прийняття рішень. Наприклад, якби в Сумському університеті (кейс «Еліус-М») або в КПІ (кейс «Артезія») дійсно були закладені напрями A.I./ML чи IIoT, як стратегічні й в рамках університетів, а не окремих кафедр, підтримка цих інновацій могла б бути куди більш суттєвою. Й в першу чергу, з точки зору долучення інших наявних ресурсів.

Готовність наших Центрів 4.0: як ми вже не раз зазначали, готовність наших університетів, включно з окремими Центрами 4.0 є дуже низькою в цій площині. Завдання створення екосистем (технологічних, регіональних, секторальних…) стояли перед Центрами 4.0 в Одесі, Києві та Харкові ще в 2018-19 рр. Але по результатам ми бачимо, що сильні розвинуті спільноти, з ясним курсом розвитку не виникли не тільки в містах – їх немає навіть в самих університетах, які були вибрані як Центри Індустрії 4.0. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Три причини на поверхні – це відсутність розвинутих комунікацій, слабка підтримка ректорату, загальний дух конкуренції «всіх зі всіма». [/perfectpullquote]

Відповідно, зайве коментувати спроможність університетів залучати зовнішніх акторів, як МСП. В рамках проекту BOWI ця функція сьогодні делегована АППАУ, а в регіонах – кластерам ІАМ. Натомість, що стосується внутрішніх комунікацій, ніякі зовнішні партнери не зможуть її налагодити – це питання залишаються за виділеними структурами, які мають бути створені в  Центрах 4.0. Так само визначення власних стратегічних напрямів розвитку – справа самих університетів, партнери можуть тільки допомагати їм визначитись.

Тестування прототипів

Ця зона є очевидною для вирішення проблеми «перехід через долину смерті». Й відповідно, впирається в розвинуту інфраструктуру. Залежність від сучасної інфраструктури – розвинутих лабораторій, випробувальних стендів, тестувальних ліній є дуже великою в Індустрії 4.0, особливо, коли мова йде про хардверні, машинобудівні та інжинірингові інновації. Відповідно, європейські DIH-и, особливо, орієнтовані на промисловість (mDIH, manufacturing DIH) приділяють цьому дуже велику увагу й мають підтримку не тільки пан-європейських, але також муніципальних та національних фондів. Володіючи такою інфраструктурою, DIH надають їх МСП та інноваційним підприємцям та стартапам для тестування прототипів.

Готовність наших Центрів 4.0: на перший погляд, готовність наших Центрів 4.0 є низькою. Дійсно, ми не знаємо про будь-які системні вливання в інноваційну інфраструктуру університетів з боку держави чи якихось цільових фондів. Загальноприйнятою практикою в Україні є безкоштовна передача обладнання чи ПЗ від вендорів та виробників, й радше для навчальних цілей, ніж розвитку інновацій. Тим не менше, й з точки зору підтримки МСП, ця інфраструктура є місцями розвинутою. Окремі університети мають верстати з ЧПУ, повноцінні випробувальні стенди, роботи, ліцензійні пакети найсучаснішого програмного забезпечення тощо. Проблема полягає радше в тому, як зробити ці речі – а) облікованими, б) доступними для МСП та інноваторів. Тобто, повної картини «що ми маємо» не існує, принаймні, вона не є публічною.

Пошук інвестицій

Ця зона також очевидна для роботи з МСП – кейси та перший досвід в програмі EIF, наведені в частині 1, дуже добре свідчать, що без фінансування інновації вмирають. Європейські DIH-и вирішують це питання «просто» – виділяють спеціальний ресурс. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Мова про тих самих інноваційних менеджерів чи брокерів, для яких розвиток екосистеми, пошук та залучення фондів та інвесторів, написання грантів, залучення до них МСП є щоденною роботою. [/perfectpullquote]

Але як видно з рис. 1 мова не тільки про залучення фінансування. Мова також про програми інкубації та акселерації, де МСП набувають необхідний досвід та навички для виводу своїх інновацій на ринок, про регулярне проведення експериментів, про створення консорціумів тощо.

Готовність наших Центрів 4.0: є радше низькою. Ми маємо окремі успіхи в Центрі 4.0 «ХАІ» й ХАІ в цілому є чемпіоном серед університетів за обсягами отриманих грантів. Але це радше виняток з правила, ніж правило. Дуже гарний приклад у Львові демонструє Назар Подольчак – буквально за 1 рік він зумів залучити до розвитку інноваційної інфраструктури міста та «Львівської політехніки» кілька потужних фондів з обсягами більше 1 млн доларів. Такі приклади є рідкісними в Україні, але ще раз доказують, що фонди є. Натомість, досвід програми EIF у формуванні мережі експертів є дуже показовим – ми не виявили жодної групи з університетів, спроможних швидко включатись в написання грантових заявок по Індустрії 4.0. Це означає, що виділеного ресурсу на ці функції університети просто не мають. Зазначимо при цьому, що всі наші експерти в один голос кажуть, що відділи міжнародної співпраці при університетах є й саме в їх обов’язки входить написання грантових заявок. Причини цих протиріч також відомі – в цих відділах сидять спеціалісти, далекі від розуміння тем Індустрії 4.0 і є також велика проблема внутрішніх комунікацій. Що стосуються інших функцій, як акселераційні програми, системно їх практикує тільки КПІ ім. Сікорського й це добра новина для проекту BOWI.

Навчання та тренінги

Ця категорія також дуже важлива для діджиталізації МСП. Ми бачимо тут пропозицію навчань та тренінгів не тільки в технологіях, але також в розвитку бізнесу, інновацій, пошуку інвестицій, фандрейзингу тощо. Тобто, європейські DIH-и беруть на себе цілий комплекс завдань по підготовці персоналу МСП в сфері цифрових інновацій.

Готовність наших Центрів 4.0: за оцінкою АППАУ, наші провідні університети мають добрий рівень підготовки молодих спеціалістів за навчальними програмами для студентів. Але коли мова йде про тренінги для ринку, пропозиція падає до нуля. В сфері Індустрії 4.0 нам відомо тільки про регулярні курси від команди Олександра Пупени з Національного університету харчових технологій. Також відомо, що спроби створити тренінги для ринку в проекті TATU (грант 2013-17 рр на 800 тис) не завершились успіхом – тобто, самі курси були створені, але попитом вони не користуються. Про наявність інших курсів для МСП – з розвитку інновацій в Індустрії 4.0, фандрейзингу тощо і які орієнтовані на МСП, інформації в нас немає.

Отже, як бачимо, нинішня готовність університетів виконувати функції DIH є низькою. Власне, в підсумках функціонування Центрів 4.0 в травні, ми вже розбирали наш досвід 2018-20 рр й перехід на модель DIH був названий як «каталізатор» саме з причини низьких темпів розвитку. Надто мало в попередні роки було принад в концепції Центрів 4.0, щоб змушувати університети змінюватись. Й це, очевидно, ключова причина – не дивлячись на все ще високий потенціал та можливості, університети демонструють низьку готовність до змін.

Як BOWI має допомогти вибудувати функціонал DIH в КПІ

Проект BOWI є першим, який має на меті системну розбудову функцій DIH в рамках технічного університету. У вище приведеному контексті його унікальність та роль полягає в також в проведенні необхідних змін. Разом з тим, перелік чинників успіху, що приводиться ниже, є досить універсальним для будь-якого університету, який планує зміни на шляху до Центрів 4.0 чи DIH.

  1. «Політична воля». Ніякі пропозиції змін «знизу» неможливі без підтримки «зверху». Тому всі меморандуми про створення Центрів 4.0 ми скріплюємо підписами перших осіб. Але мало одних підписів чи слів – в процесі розвитку нових структур при університетах виникає чимало проблем, де потрібна суттєва підтримка ректорату. В рамках BOWI, куратором проекту є Пасічник В.А., проректор по науці КПІ й будь-які питання впливу чи підтримки будуть вирішуватись разом з ним. Подібну історію наразі переживає Центр 4.0 в «ХАІ» – ескалація низки проблемних питань розвитку вийшла на ректора університету Нечипорука М.В., й ми бачимо його позитивну реакцію на запити АППАУ.
  2. Створення команди змін. Проект BOWI відразу передбачав створення такої команди – це була умова проекту. Зараз в ядро команди входять 4 осіб з КПІ + 2 менеджерів від АППАУ. Роль АППАУ як ключового партнера визначена в розвитку екосистеми, залученні МСП та налагодженні функцій фандрейзингу всередині КПІ. Натомість, всі питання щодо тестування прототипів, трансферу технологій та навчання МСП (тобто, функції DIH описані вище) – за фахівцями КПІ. Тут передбачається значне розширення команди проекту профільними фахівцями.
    Для інших університетів та Центрів 4.0 зазначимо, що ця команда – не що інше, як виділена структура, яка має бути створена при університетах відповідним розпорядженням ректора й згідно Постанови №750 Кабміну про Центри Індустрії 4.0.
    Усвідомлення простої істини, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]без інвестицій у виділений ресурс в окремій структурі й на рівні всього університету ніякий інноваційний розвиток в І4.0 неможливий – є в реаліях суттєвою зміною парадигм багатьох керівників.[/perfectpullquote]Й це ігнорування було ключовою помилкою кількох університетів в 2018-20 рр. при заснуванні Центрів 4.0.
  1. Побудова консенсусу щодо пріоритетів розвитку – зокрема, сфер спеціалізації в Індустрії 4.0 та векторів дій в їх розвитку. Проект BOWI вже запропонував «теплову карту» – перелік ключових областей компетенції DIH й які пропонується розвивати надалі в рамках проекту BOWI. А стратегічна сесія 23 листопада має його затвердити.
    Аналогічно, подібні пріоритети має встановлювати кожен технічний університет, адже бігти «всюди й одночасно» далеко не кращий метод управління в будь-які сфері. Добрі новини йдуть з Харкова, де після заяви університетів та проведення інноваційного форуму з кластерами подібні роботи розгортаються в ХПІ.
  1. Консолідація з партнерами та план швидких перемог (quick wins) – має включати дії та пропозиції, які створюють, а в ряді випадків – повертають довіру шляхом досягнення швидких результатів. Й це найскладніший пункт в проекті BOWI на початковому етапі. Тут кільки важливих тактик.
    1. Формування альянсів та консолідація – BOWI, першочергово робить ставку на АППАУ, яка вже консолідує національних чемпіонів Індустрії 4.0 й має доступ до десятків МСП, яким потрібні інновації. Таким чином, саме АППАУ бере на себе комплекс функцій в категорії «Екосистема» на рис. 1. Спільно ми зможемо швидко залучити до проекту BOWI 20 найбільш перспективних МСП, відібрати кращі інновації й побудувати програму їх акселерації та тестування.
    2. Підготовка команди експертів – є іншими важливим пунктом плану дій BOWI, направлений на експертів КПІ, які готові інтегруватись в проект. BOWI дійсно потрібні кваліфіковані та вмотивовані експерти, які спроможні виконувати комплекс функцій в супроводі МСП. В першу чергу, мова йтиме якісне виконання наступних функцій
      1. комплексна оцінка готовності підприємства до впровадження інновації
      2. підготовка бізнес-кейсу (-ів) самого замовника до конкурсу, який запланований на квітень 2022
      3. супровід в отриманні фінансування шляхом допомоги в написанні грантової заявки
      4. у випадку виграшу гранту на 60 тис євро, – супровід у подальшому тестуванні інновації.
      5. аналіз отриманих результатів – формування звітності та перспективи масштабування по іншим МСП та секторам економікиДля цього відібрані експерти мають пройдуть підготовку в рамках проекту BOWI.  Зайве говорити про те, що ці функції є супер-актуальним і в програмі EIF. Адже щомісяця ми втрачаємо мінімум 10-15 грантових заявок в Індустрії 4.0 – їх просто немає кому детально розглядати.
    3.  Включення системи мотивації. В проекті включається розвинута система стимулювання, яка включає 5 напрямів
      1. Професійний розвиток та навчання
      2. Визнання експертності
      3. Просування через майданчики проекту та АППАУ
      4. Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з їх фінансовим стимулюванням.
      5. Включення в наступні грантові та комерційні проекти

Яскравим прикладом більшості цих пп є співпраця АППАУ з кафедрою АТЕП-ТЕФ. АППАУ вкладає в експертів кафедри, пропонуючи їм доступ до напрацювань інноваторів 4.0 як в Україні, так і в світі, технічних стандартів та кращих практик Індустрії 4.0, періодично забезпечує фінансуванням (найбільш показовим є проект aCampus 2019-20 рр) й просуває як експертів свої екосистемі Індустрії 4.0. Натомість експерти кафедри вносять суттєвий вклад в цілі АППАУ по освіті та просвіті ринку. Сьогодні мова йде про значне розширення цього досвіду на інші кафедри КПІ.

  1. Інтеграція в регіональні та національні програми розвитку. Цей етап також передбачений в проекті. Власне, залучення МСП буде відбуватись спільно не тільки з АППАУ, але й з кластерними ініціативами промислових хайтек, які вже створені в Київському регіоні. Команда проекту також планує провести серію зустрічей з представниками мерії та Київської ОДА з метою пропозиції свої проектів та програм розвитку Індустрії 4.0 в регіоні.

********

Резюмуємо все вищесказане. Сьогодні Центри 4.0 та новостворені DIH-и мають показники ефективності, дуже далекі від європейських DIHs. Головні помилки українських підходів полягають у відсутності виділених структур та підготовці необхідних фахівців, а також в слабких комунікаціях та інноваційному маркетингу. Проект BOWI передбачає суттєві зміни в цих напрямах, й значно наближає Центр 4.0 «КПІ» до європейської моделі DIH.

Зацікавлених експертів з КПІ ми запрошуємо на стратегічну сесію 23 листопада. А наступна, завершальна публікація циклу «як долати долину смерті» вийде про кращі практики DIH-ів в ЄС.

 

Виконавча дирекція АППАУ

Звіт за підсумками конференції Asset Performance Management 9 листопада

9 листопада пройшла східноєвропейська конференції по управлінню ефективністю виробничими активами (АРМ). Організатор конференції – АППАУ, за підтримки проекту EU4Digital, бельгійської асоціації BEMAS й низки наших провідних холдингів та розробників. На конференцію зареєструвалось більше 200 осіб, включно з представниками країн Східного партнерства з Молдови, Білорусії, Грузії та Азербайджану.

Контекст конференції

Конференція пройшла під слоганом вирівнювання (alignment) в кращих практиках ЄС та країн СхП в темі АРМ. Для більш глибокого розуміння кращих європейських практик, всі українські спікери мали змогу ознайомитись до цього з матеріалами європейської конференції Asset Performance 26-28 жовтня, організатором якої є бельгійська BEMAS. Відповідно, перші спроби осмислення та перші обговорення в нас вже відбулись напередодні. Для підготовки конференції 9 листопада експерти АППАУ також переклали цілу низку кращих кейсів, які ми отримали з Бельгії.

Отже, головним завданням конференції 9.11 було наочно побачити та зрозуміти якою є відстань між практиками в ЄС та українськими, а також визначити напрями розвитку в переході до АРМ 4.0.

Головні тези виступів

Переглянути всі матеріали можна за посиланням й доступні для всіх зареєстрованих на ресурсі користувачів. Тут ми коротко пройдемось по ключовим тезам спікерів.

Захід відкрила заступниця директора програми EU4Digital Рута Шальвіте-Тамосюнієне. Вона окреслила головні напрями розвитку програми, її переваги для країн СхП й закликала українських учасників активніше використовувати спільні активи. Зокрема, майданчик для обміну країни СхП, що створений на платформі I4MS.

Директор BEMAS Вім Ванкаувенберге представив світові та європейські тренди в АРМ 4.0. Він підкреслив домінування тренду Предиктивного обслуговування (PdM), й що базується на технологіях обробки біг дата, як мейнстриму. Юз-кейси PdM 4.0 є лідерами серед застосувань штучного інтелекту в Індустрії 4.0, залишаючи позаду себе застосування з контролю якості, оптимізації виробничих процесів та інших.

Вім запросив українських учасників знову приєднуватись наступного року до конференції Asset Performance 4.0, яка збирає сотні кращих підприємств зі десятків країні ЄС, США та інших континентів.

Олександр Степанець з Центру 4.0 «КПІ», керівник проект BOWI зробив лікнеп про АРМ 4.0, одночасно презентуючи європейську методику по переходу з рівнів АРМ 1.0–2.0 на рівні вище. Важливим в цій методиці є цілісність підходів – від аудиту та стратегії АРМ, й до планування – розгортання конкретних проектів.

Ген. директор АППАУ Юрчак Олександр розповів про цілі та завдання кампанії АРМ, які стосуються не тільки просвіти українських підприємств, їх залучення до кращих технологій та рішень 4.0, вироблення дорожніх карт переходу з АРМ 1.0 на вищі рівні, але й інтернаціоналізацію – вирівнювання українських розробників з кращими світовими практиками в сфері АРМ. Кампанія триватиме до кінця грудня, вона є найтривалішою серед заходів АППАУ в 2021 й до неї вже залучено близько 15 кращих експертів з різних категорій учасників ринку.

Трійка провідних промислових холдингів України – ДТЕК, Інтерпайп та Метінвест Діджитал представили напрацювання своїх команд по цифровій трансформації в контексті питань АРМ. Якщо коротко – цей рівень цілком АРМ 4.0 та європейський. Команди вже мають сильні напрацювання по предиктивній діагностиці та аналітиці активів, включно з використання машинного навчання, цифрових двійників та інших технологій 4.0.

Довгострокова програма цифрової трансформації Modus, яка виконується з 2019 поступово проходить етап за етапом й має на меті створення повністю цифрового підприємства до 2025.

Можливо, в менш формалізованому вигляді, але подібні стратегії існують в Інтерпайп та Метінвесті. Подібними є вектори холдингів на створення розвинутих технологічних екосистем – як зовнішніх, так і внутрішніх. Вони вже включають десятки провайдерів інноваційних рішень, світових вендорів та інших підрядників. Холдинги інвестували в окремі підрозділи, які займаються технологіями 4.0, головним чином тут представлені data scientists. Дуже цікавими є конкретні кейси підприємств, детальніше – див в їх виступах та презентаціях.

СТО GEO Engineering Максим Тютюнник та директор OxE «Астарта» Євген Ковнір разом висвітлювали виклики та рішення АРМ в харчовій промисловості України. Апроіорі, цей сегмент представлений більше Малими та Середніми Підприємствами (МСП), тому цікаво було зрозуміти їх рівень готовності до АРМ 4.0. Максим наголосив, що краще управління активами харчових підприємств в умовах жорсткої конкуренції та постійних змін є одним з ключових чинників конкурентоспроможності. На його думку, передові українські підприємства вже готові до використання технологій як робототехніка, дрони, 3D друк, системи вібродіагностики для предиктивного обслуговування тощо. Натомість, рівень готовності для застосувань предиктивного обслуговування на Ш.І. та біг дата ще недостатній – підприємства потребують кращої співпраці з передовими розробниками та інтеграторами. Євген Ковнір представив чудовий  бізнес-кейс одного з цукрових заводів Астрати, де стояло питання про пошук критичних активів, відповідальних за простої, й покращити загальну продуктивність заводу. Команда виробила якісну аналітику з даних АСУТП (скріншот нижче)  й зуміла в короткі терміни покращити продуктивність з економ ефектом більше 1 млн гривень.

Рішення та продукти в АРМ представляли лідери нашого ринку – IT–Enterprise, a–Gnostics, Waites, а також «Клінкманн-Україна» з рішеннями від світового бренду AVEVA. Якщо коротко – тут також домінувала аженда повністю синхронна з європейськими тенденціями. Наші розробники та інтегратори мають вже рішення предиктивного обслуговування на Ш.І., пропонують цифрові двійники та платформи ІІоТ.

Цікавою була завершальна дискусія в якій прийняли участь представники всіх категорій учасників ринку. Тема дискусії стосувалась 2-м великих тем:

  • сервітизації технічного обслуговування – тобто, коли й за яких умов наші замовники почнуть переходити на аутсорс послуг в ТОіР та сервісні бізнес-моделі. Адже подібні пропозиції вже є, але особливого попиту на них не видно;
  • й як прискорити перехід з АРМ 1.0–2.0 де перебуває більшість замовників на вищі рівні.

Щодо першого питання відповіді експертів дещо розрізняються, але загальна думка є такою, що питання передачі на зовнішнє обслуговання активів це питання часу – й латентний попит зростає. Адже вже сьогодні на багатьох підприємствах нестача власного, кваліфікованого ресурсу є критичною, а питання щодо ефективності активів (вкл з енергоефективністю) стають все більш гострими.

Водночас, це питання сервітизації є дуже пов’язаним й навіть подхідним від відповіді на друге питання дискусії про перехід на вищі рівні в АРМ. Учасники дискусій згідні в оцінці щодо низької загальної культури власників та СЕО МСП – замість того, щоб інвестувати сьогодні в нові технології в управлінні активами, переважна більшість намагається економити на них. І тим, самим не покращує рівень керування власними активами, а заморожує їх на тому ж, часто дуже відсталому рівні. Експерти погоджуються, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]головним рішенням цієї ситуації залишається широка просвітна кампанія, з демонстрацією розрахунків втрат, кращих бізнес- та юз-кейсів, розрахованими на С-рівень та власників.[/perfectpullquote]

Підсумки вирівнювання

В цілому, цілі 1-го етапу кампанії АРМ організатори вважають досягнутими.

  1. Ми отримали підтримку впливових європейських партнерів й позиціонували АППАУ, й ширше – нашу спільноту Індустрії 4.0, як лідерську в темі АРМ серед країн СхП
  2. Ми залучили більше 200 осіб до обговорення кращих євро- та українських тенденцій в цій темі. Серед них 15 сильних експертів та волонтерів в темі популяризації АРМ.
  3. Вийшла ціла серія експертних публікацій: 8 західних юз-кейсів з коментарями наших експертів, 2 аналітичні огляди, перекладений Handbook Maintenance 4.0 (150 стор! от-от в публічному вигляді)
  4. Ми виставили планку кращих українських реалізацій й побачили, що в цілому наші передові підприємства не поступаються західних. Водночас є різниця в масштабах та рівні проникнення. Тоді як в ЄС, тренди АРМ3.0-4.0 стають масовими, в Україні це стосується лічених підприємств
  5. Відтак, маємо надію, що більш зрозумілими для широкого загалу промисловців стали цілі нашої кампанії – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]мова не про те, щоб показати окремі передові підприємства, а про те, як зрушити з місця головну масу промислових МСП, які становлять за кількістю підприємств 90% нашої економіки.[/perfectpullquote]

Все-ж, потрібно визнавати, що лідерами та нашими головними спонсорами кампанії наразі є великі холдинги. Саме завдяки фінансовій підтримці ДТЕК, Метінвест Діджитал та Інтерпайп ми зробили перший поштовх – змогли залучити велику групу експертів до бельгійської конференції. Й саме матеріали та участь в цій конференції надихнули наших експертів на розгортання серії публікації, обговорення та порівняння «де ми». Отже, ці методи бенчмаркингу на першому етапі кампанії, можна вважати цілком ефективними.

Натомість, залучення керівників промислових МСП є поки що відверто слабким. В якості сторонніх спостерігачів ведуть себе наші кластери ІАМ, не було залучення партнерських бізнес-асоціацій (крім ФРА), недостатньою є участь провідних технічних університетів й в кампанії залучені далеко не всі наші передові розробники та інтегратори. Хочеться ще раз їм всім нагадати, що немає в Індустрії 4.0 більш інтегруючої теми, ніж АРМ, більш консолідуючої – замовників з провайдерами рішень, як немає в Україні більш актуальної теми з точки зору наших низьких показників продуктивності та енерго-ресурсоефективності. Все це має пряме відношення до тем обговорення та заходів нашої кампанії.

Ці зону росту залишаються для покращення на наступний період.

Наступні події й питання подальшого фінансування кампанії

Подальше фінансування кампанії є відкритим питанням. Адже з кінця жовтня робота великої групи експертів є волонтерською. Команда АППАУ та нашого головного партнера Digital Engineering Expo 2022 запрошують учасників ринку та міжнародних партнерів підтримати нашу кампанію, для цього є кілька можливих опцій:

  • Приєднатись до членства АППАУ: при цьому 10% від членського внеску в 20 тис гривень ми переводимо в фінансування цієї кампанії, а провайдери рішень автоматично включаються в план промоції.
  • Стати учасником експозиції зі своїм віртуальним стендом (вартість 160 євро в гривневому еквіваленті) – організатори гарантують при цьому потужну промоцію до кінця кампанії.

  • Приймаються цільові спонсорські чи донорські внески – вони підуть на покриття витрат волонтерів та експертів, а також на рекламні акції в більш широкому залученні МСП.

Останнє важливо, з огляду на наступні події які плануються в кампанії:

  • 29 листопада відбудеться онлайн мітап – обговорення викликів безпеки в АРМ критичної інфраструктури. Ми обговоримо питання як функційної безпеки, так і кібер-безпеки.
  • 16 грудня ми плануємо іншу онлайн подію – обговорення дорожньої карти переходу АРМ2.0 -> АРМ 3.0 для українських МСП.

Між тим, продовжуються точкові заходи в інтернаціоналізації (контакти з міжнародними партнерами в ЄС та СхП) та метчмейкингу – зокрема, інтегратори та розробники запрошуються до включення в програму IntegrateIT. Детальніше про опції цієї програми згодом.

Виконавча дирекція АППАУ щиро дякує всі залученим експертам, нашим членам асоціації та партнерам за підтримку цієї просвітньої кампанії.

Виконавча дирекція АППАУ

Як долати долину смерті в Індустрії 4.0: ч1 – практичні кейси та перший досвід програми EIF

З 2016 року в АППАУ накопичилось чимало історій про те, як наші розробники генерують інновації, але які не доходять до замовника. Вони зупиняються на ранніх стадіях, через комплекс причин й де фінансування – тільки одна з них. Наш огляд про те, якими є інші і як долати ці перешкоди до працюючих прототипів з допомогою двох програм, які зараз розгортаються в АППАУ, EIF та BOWI. В першій частині огляду ми розглянемо практичні кейси – як успішні так і факапи.

Інноваційний менеджмент – це про управління TRL

Загальновідомо, що промислові замовники не схильні ризикувати в інноваціях, які є «сирими». Тобто, жоден промисловець не дозволить ставити на працюючий промисловий об’єкт прототип, який не пройшов тестування – випробування в належних умовах й немає відповідних сертифікацій. Це – очевидні й зрозумілі речі навіть на рівні здорового глузду. З точки зору керування різними рівнями зрілості інноваційних продуктів, в світі давно прийнята класифікація TRL (Technology Readiness Level) – є 9 рівнів технологічної готовності, від ідеї – й готового, комерціалізованого продукту.

Таким чином, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]керування інноваціями зводиться до керування цими рівнями – чим швидше та ефективніше ви проведете вашу ідею по всьому циклу, від рівня 1 до рівня 9, тим більші шанси вийти на ринок першим й мати успіх.[/perfectpullquote]

На цьому шляху є чимало перепон, найбільшою з яких є так звана «долина смерті», рис.1.

[caption id="attachment_17227" align="alignnone" width="642"] Рис. 1 Цикл інновацій[/caption]

Навіть коли ви отримали експериментальний зразок (TRL3-4) довести його до працюючого промислового прототипу потребує значних коштів. Саме тому, суть більшості інкубаторів та акселераторів це про те, як вам здобути кошти на доведення вашого експериментального зразка до рівня 7-8, тобто того рівня, де ризики зменшились до мінімуму й у ваш продукт вже можуть інвестувати самі промисловці.

Прийнято вважати, що джерелами інноваційних рішень можуть бути університети та стартапи. Але якщо узагальнити досвід АППАУ з цими категоріями, а також з розробникам промислової автоматизації та ІТ, то картина є наступною:

  • Інноваційний менеджмент в наших технічних університетах є відверто слабким. Принаймі, це точно відноситься до застосувань Індустрії 4.0. Частіше всього й на рівні управлінських структур – це, перепрошуємо, «симулякри». В останні роки ми мали масу свідчень цього – від марного пошуку результатів роботи так званого «трансферу технологій» в університетах в 2016-18 рр, й до дуже скромних результатів по створенню інноваційних ландшафтів в регіонах в 2020-21.
  • При цьому університети виграють чимало грантів, особливо в ЄС, на різні навчальні програми та інноваційні розробки. За останні 5 років ми налічуємо близько 10 виграних університетами тільки в Індустрії 4.0. Водночас, сказати що ці гранти мали який-небудь вплив на наші підприємства, на популяризацію інновацій, чи хоча б на тренінгові програми для ринку ми не можемо.
  • Університети виглядають одними з лідерів в загальному хайпі про інновації – тільки лінивий про це не говорить. Але коли доходить до конкретних промислових інновацій в Індустрії 4.0, все якось “сіріє”. Прикметним з точки зору бізнесу виглядає той факт, що багато університетських фахівців просто не знають про шкалу TRL, й не спроможні оцінити власні наукові розробки. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Подібних систематизованих каталогів та оцінок згідно шкали TRL сьогодні немає в жодному технічному університеті країни[/perfectpullquote]й ми в черговий раз побачили це в сезоні 2021, де на ці чергові спроби в проекті ClusteRISE в Запоріжжі та Харкові було кинуто багато ресурсів. Це зайвий раз підкреслює імітаційний характер «інноваційного менеджменту» будь-яких наших державних установ.
  • Інкубатори та акселератори дійсно є ефективними інструментами в подоланні долини смерті. Але мова про справжні промислові акселератори, а в Україні їх практично немає. Наша аналітика показує, що тільки в м. Києві є вже 10 акселераторів та інкубаторів, що пропонують акселераційні програми. Водночас, тільки 3 з них в певній мірі мають відношення до промислових секторів (I.S.E.,Indax и Noosphere), й тільки Noosphere можна вважати частково орієнтованою на хайтек сектори, але й тут фокус є дуже обмеженим – мова тільки про космічну галузь та біо-електроніку (MedTech). Що стосується корпоративних акселераторів типу ДТЕК 2018, то ми знаємо, що всі вони мали обмежений часовий характер.
  • Але проблеми є і на рівні самих розробників – стартапів, вже зрілих компаній та інтеграторів, промислових МСП. Наприклад, важко відразу зрозуміти, чому наші фірми, в яких вже є хороші інноваційні прототипи, так мало подаються на різноманітні конкурси та в фонди, – зокрема, Український фонд стартапів. Подібну картину низької активності ми бачимо в 2021 й програмі EIF – про це далі.

Загалом, наша модель інноваційних екосистем промислових хайтек описана в численних публікаціях, ось одна з них від 2018. Тут досить чітко визначені пріоритети та порядок дій. Згідно них, найголовнішим інструментом прискорення мали б бути галузеві акселератори, орієнтовані на промислові застосування. Їх немає в країні, державна політика в розвитку цього напряму нам невідома й всі наші заклики до їх створення поки що марні.

Практичні кейси від членів АППАУ

Три наступні кейси пояснюють в деталях “що таке долина смерті” й чому її так важко перейти.

Предиктивна діагностика двигунів  – кейс «Еліус-М»

Ідея діагностувати неполадки різних електричних пристроїв, вимірюючи момент на валу, з’явилась у керівництва сумської «Еліус-М» в 2016. Компанія є досвідченим інтегратором та розробником промислових систем керування, й включає фахівців з 30+ літнім досвідом розробок та інтеграції промислової електроніки, автоматизованих систем керування та інжинірингу. Серед інноваційних розробок – чимало цікавих рішень в різних сферах та галузях, наприклад, «Еліус-М» став переможцем Хакатону на АМКР в 2016 р. з пропозицією регенеративних горілок.

Інноваційне рішення з предиктивної аналітики стану двигуна базувалось саме на постійному вимірюванні електричних характеристик двигуна, й далі включенню алгоритмів машинного навчання, які мали діагностувати аномалії в поведінці в різних умовах та застосуваннях. Оскільки «Еліус-М» не мав ресурсу ІТ-розробників, він звернувся до Сумського університету, де були фахівці з машинного навчання. Однак співпраця не склалась. Університет виявився не готовим інвестувати в розробку свої ресурси, тоді в «Еліус-М» також не було окремого фінансування для цього напряму.

Прикрим для «Еліус-М» був і той факт, що великі замовники, як АМКР виявились насправді зовсім не готовими до залучення інноваторів. Адже після їхньої перемоги на Хакатоні-2016 замовник запропонував їх самим інвестувати в розробку, й оплатити роботу після впровадження. Подібну поведінку і досі демонструють маса представників великого бізнесу в Україні – по-суті, мова про те, що малий бізнес має тим чи іншим чином кредитувати великий й брати на себе всі ризики інноваційних впроваджень.

Й це кардинально відрізняється від умов розвинутих країн, які дбають про інновації – там інноваційні стартапи реально «засипають» грошима. Ключову роль в цьому процесі відіграє державна політика.

Розумні конденсатовідвідники – кейс «Артезії» та кафедри АТЕП – КПІ

Конденсатовідвідники – це механічні теплотехнічні пристрої, призначені для утримання водяної пари в місці, де вона має віддати свою енергію, та подальшого відведення конденсату з трубної системи. Вони стоять на будь-якому підприємстві, яке використовує водяну пару як енергоносій – заводи і фабрики видобувної, нафто-хімічної, переробної, харчової галузей, виробництва буд. матеріалів, деревообробки, фармацевтики тощо. У перекладі на мову грошей –  ці пристрої сприяють енергозбереженню, тому що ми не «спалюємо кошти» на невикористану пару, та забезпечують якість продукції, якщо пара використовується на потреби технології. Від якості їх роботи залежить технологічний процес. Зазвичай ці пристрої перевіряються зі значними інтервалами, а виходять з ладу непомітно. Це веде за собою значні приховані збитки. Ідея зробити ці пристрої розумними, щоб відразу діагностувати стан, належить інжиніринговій компанії «Артезія», яка багато років спеціалізується в сфері паро-конденсатних систем. До розробки концепції були залучені фахівці кафедри АТЕП теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського. Окремі  розрахунки в техніко-економічному обґрунтуванні представлені на рис.

Партнери проаналізували ринок й побачили, що подібних пристроїв практично немає на світовому ринку, або ж вони пропонуються за дуже високою ціною від буквально кількох світових брендів.

Розвиток цієї концепції співпав у часі з активним просування АППАУ технологій та стандартів Індустрії 4.0 (кафедра АТЕП є членом АППАУ з 2012 року). Обміни на цю тему дали чітке бачення нового застосування як manufacturing Application на платформі ІІоТ (mApps). Враховуючи цю співпрацю, було аргументовано, що в написанні коду самого застосунка проблем особливих не виникне – натомість, головні інвестиції мають бути спрямовані в сам конденсатовідвідник.

На жаль, через відсутність досвіду пошуку додаткових фінансів, які могли б вивільнити ключових спеціалістів й забезпечити повноцінний R&D, проєкт розвивається повільно, й у межах часу співробітників компанії.

Система прогнозування споживання електроенергії – кейс a–Gnostic

Стартап a-Gnostics вийшов з компанії SoftElegance, члена АППАУ з березня 2018 року. Влітку того ж року, a-Gnostics виявився єдиним відібраним учасником корпоративного акселератора ДТЕК з 12 членів АППАУ, які приймали участь в демо-дні. Згідно умов акселератора його фіналісти отримували зрештою комерційні замовлення. a-Gnostics, як спеціаліст в сфері предиктивної аналітики з використанням алгоритмів машинного навчання, отримав проект по реалізації прогнозування у споживанні електроенергії. Реалізація виявилась цілком успішною, а після запуску нових правил функціонування ринку електроенергії влітку 2020 попит на подібні застосування різко виріс. В 2021 році ці рішення стосуються також споживання газу.

Сьогодні a-Gnostics має реалізовані проекти кількох великих холдингах країни, включно з ДТЕК, Метінвест та МХП.

[caption id="attachment_17235" align="alignnone" width="1472"] Команда a-Gnostic на підписанні угоди з керівництвом «Метінвест Діджитал»[/caption]

Таким чином, ми бачимо як [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]підтримка стартапу в окремому акселераторі запускає інновацію й доводить її до тиражованого продукту або рішення, тобто до комерційного успіху.[/perfectpullquote]

Цей приклад є класичним для світових інновацій в сфері Індустрії 4.0, але ще дуже рідкісним в спільноті АППАУ, нашій Індустрії 4.0 й загалом для промислових секторів України саме через відсутність постійно діючих акселераторів для промислових хайтек секторів.

Приклад a-Gnostics є також типовим в тому, що багато стартапів Індустрії 4.0 поки що цілком обходяться без університетів. Хоча a-Gnostics мав контакти з КПІ ім. Сікорського в рамках відкриття Центру 4.0 в 2019 далі перших обмінів співпраця не пішла – жодна сторона не запропонувала більш конкретний формат співпраці.

Є чимало інших подібних прикладів в нашій спільноті, на жаль, в рази більше не успішних, ніж успішних. З боку партнерів, варто тут пригадати технологічні мітапи з Київським академічним університетом (КАУ) по залученню науковців в 2019-20рр. Проведені на хорошому організаційному рівні, з залученням великих холдингів країни, вони проявили хороший потенціал наукових розробок і які дійсно зацікавили промисловців. Але далі «цей поїзд не рушив» – рівень готовності до співпраці обох сторін виявився надто низьким.

Всі ці приклади демонструють одне і теж – ключові проблеми розвитку інновацій стосуються не їх наявності в середовищі розробників (будь-якої категорії, в тому числі в університетах та НДІ) на початкових рівнях TRL, а того, яким чином ці інновації долають «долину смерті» – рівні TRL 5-7. Й щоб перейти цю долину, справа не стільки в наявності фінансування – його реально чимало в різних фондах. Є низка інших функцій, які потрібно виконувати на регулярній основі, зокрема:

  • стикувати між собою потенційних замовників та розробників;
  • стикувати ці обидві категорії з наявними інноваційними фондами та конкурсами;
  • допомагати їм вигравати конкурси шляхом регулярного написання проектних заявок (адже гроші не роздаються, – потрібно доказувати й показувати, що ваша інновація є кращою);
  • доводити технологічні експерименти до практичних результатів (готових комерційних продуктів).

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Й мова про те, що інституцій або ж хоча б організованих команд фахівців, які вміють це робити в Україні в сфері Індустрії 4.0 – практично не існує![/perfectpullquote]

Історія та перший досвід програми EIF

На створення таких команд по всій країні й націлена програма інтернаціоналізації та фандрейзингу EIF, яка  розгортається в АППАУ з травня 2021. Вона пройшла вже багато фаз розвитку. Історично, першою спробою організувати системний фандрейзинг в Індустрії 4.0 були наші намагання в 2016-17 рр  делегувати ці функції зовнішнім консультатам по Горизонту 2020 та подібним програмам. Адже вже тоді євро-фонди пропонували десятки мільйонів євро для фінансування інноваційних розробок. Оскільки ми не побачили ніякого ефекту на залучення наших інноваторів 4.0, в 2018 р. ми скористались пропозицією партнерів з HUB 4.0 й «інтегрували» туди цілу команду фандрейзерів, які мали системно виводити інноваторів 4.0 на євро-фонди. Це був експеримент, й де головні ризики несла сторона HUB 4.0. Через 6 місяців роботи цієї команди, власники HUB 4.0 зрозуміли, що швидких результатів не варто очікувати й згорнули фінансування цієї інціативи. В 2020 році АППАУ знову повертається до ідеї залучення зовнішніх консультантів й цього разу на дуже чітких умовах з гарантією оплати робіт. Але знову невдача – виявилось, що партнери не спроможні справитись навіть з першою фазою фандрейзингу, – регулярним інформуванням спільноти про поточні проекти Індустрії 4.0. Адже доступних грантових проектів – реально десятки щомісяця, як і коли в них має розбиратись керівник МСП чи розробника?

Зрештою, в травні 2021 АППАУ створює власний проектний офіс й перезапускає програму EIF. Ми ретельно відпрацювали весь цикл фандрейзингу (рис. 2) , розподілили процеси та  функції між 3-ма категоріями партнерів, провели селекцію кращих технологічних експертів (брокерів) й запустили регулярні комунікації.

[caption id="attachment_17237" align="alignnone" width="951"] Рис.2 Процесний цикл фандрейзингу з розподілом ролей між 3-ма категоріями.[/caption]

 

Отже, сьогодні – через 5 місяців від старту цієї ініціативи  вже можна говорити про певні результати.

  1. Підтвердилась гіпотеза про наявність фінансування. Практично, ми щомісяця бачимо цілий портфель доступних грантових проектів на суму не менше 1 млн євро. Повторимось – мова саме про фонди для Індустрії 4.0.
  2. Ми розпочали системні комунікації – зібрання групи EIF спочатку тривало двічі на місяць, – на цих зібрання розглядались чергові, найбільш цікаві коли. Далі ми перейшли на щомісячні наради. Всі учасники групи EIF отримують регулярні дайджести про стан відкритих колів по Індустрії 4.0.
  3. Аналізуючи кількість акцій з промоції та вихідні результати (подані заявки), ми проаналізували «лійку фандрейзингу», рис.3

    [caption id="attachment_17238" align="alignnone" width="1259"] Рис 3. Поточний стан лійки фандрейзингу в Індустрії 4.0.[/caption]

  4. Тобто, за весь період роботи EIF (5 місяців) ми подали буквально 7 заявок (4 з них – сама виконавча дирекція АППАУ), й тільки 1 виграли (проект BOWI для КПІ).
  5. Як ми бачимо з рис. головною перешкодою є вихід з етапу обізнаності до етапу вибору цільових проектів та їх опрацювання. Причиною цього є повна неготовність технологічних експертів виконувати роботи по промоції колів. Іншими словами, мало вибрати і вказати на “правильні проекти”. Щоб керівник МСП чи навіть фірми – розробника технології взяв в роботу запропонований кол, необхідно провести велику просвітню роботу:
    1. Детально вникнути й розібратись в деталях конкретного колу.
    2. Підтвердити на експертному рівні його валідність – привабливість для наших розробників або МСП.
    3. Вміти представити це публічно (для цього якраз і проводяться регулярні наради в групі EIF).
    4. Підготувати промоційні матеріали для більш широкого кола потенційних учасників ринку – це особливо важливо, коли 1-2 перші фірми відмовляються від участі.
    5. Бути готовим включитись в написання проектної заявки.
  6. На роль технологічних експертів в програмі заявлені 16 досвідчених фахівців з університетів. Немає сумнівів в їх технологічних компетенціях та практичному досвіді. Але до цих вищевказаних функцій – і які радше стосуються технологічного та інноваційного брокериджу, фахівці виявились не готовими. Тільки Андрій Гнап з Wastes Ukraine Analytics (спільно ВД АППАУ) провів ці роботи (п.5), в результаті яких ми залучили до написання проекту KLYKOS 4.0 Інтерпайп та IT-Enterprise. Також включилась кафедра АТЕП – ТЕФ з КПІ (Олександр Степанець), але це власне і все.
  7. Що стосується самих МСП та розробників, лічені з них ведуть системну роботу по фандрейзингу. В якості кращого з таких вкажемо на членів АППАУ, одеську 482.Solutions та запорізьку «Тріада-зварка» – тільки ці 2 компанії регулярно та самостійно подаються на різні конкурси та гранти, як в Україні та закордоном. Якщо ж говорити про всіх інших (а їх реально десятки), то без зовнішньої допомоги писати заявки просто нікому.

Який вихід ми бачимо з цієї – на перший погляд, дещо тупикової ситуації?

Перше й найважливіше – це зрозуміти справжні причини цієї ситуації. Головна причина в тому, що ми пройшли тільки половину шляху. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Бар’єр в запуску професійного технологічного брокериджу виявився справді високим,  й з ходу – традиційними методами залучення, – ми ще не змогли його подалати (рис. 2). [/perfectpullquote]

Ставка на університети поки що ніяк себе не виправдовує, але з іншого боку, ми просто не бачимо інших ресурсних можливостей, враховуючи широкий спектр та  технологічну складність застосувань в Індустрії 4.0. На практиці, ця спроможність означає наявність фахівців, спроможних виконувати ці функції на постійній основі. Відповідно, наша головна стратегія полягає в тому, щоб –

А  – зосередити цих фахівців навколо організованих центрів експертизи. Такими виступають сьогодні Центри 4.0, DIHs та проектний офіс АППАУ. Саме на них покладене сьогодні завдання залучення інноваційних та технологічних брокерів.

В – навчити та мотивувати цих людей виконувати необхідну роботу в інноваційному, але значно більше – в технологічному брокериджі.

Щоб реалізувати ці стратегії, АППАУ підготувала вже інший грантовий проект, де передбачені ці завдання навчання та фінансової мотивації експертів, й наразі ми шукаємо донорів, хто готовий це підтримати. Цей проект націлений на залучення всіх Центрів 4.0.

Між тим доброю новиною є те, що проект BOWI, фактично, є «молодшим братом» програми EIF – він має ті самі завдання, несе ті самі результати, пропонує ті самі рішення – тільки все це в значно більши вузьких рамках й привязаних до одного DIH, київського Центру 4.0 «КПІ».

Як це буде відбуватись, і як цей центр зможе вирішувати кейси на кшталт «Еліус-М» або «Артезія», й десятків подібних, ми розповімо в 2-ій публікації.

Виконавча дирекція АППАУ.

 

This website uses cookies to improve your web experience.