Skip links
Підписатися на новини
scroll
АППАУ

Виконавча дирекція АППАУ

Wonderware форум 2021. Розумне виробництво: Від Ідеї до Втілення!

Запрошуємо Вас на ключову подію від Клінкманн/Wonderware в 2021 році!  Форум присвячений інноваційним рішенням AVEVA в промисловій автоматизації.

17 листопада – Індустріальний День. У чотирьох потоках ми розповімо все про рішення для нафтогазової промисловості, металургії і гірського видобутку, харчової промисловості і сектора CPG, а також інфраструктури. У представників промислових підприємств є можливість взяти участь в повноцінному онлайн ефірі зі всіма можливостями зворотного зв’язку. Учасники онлайн відчуватимуть себе частиною нашого заходу!

18 листопада – День Практика. Освітимо всі новинки, проведемо технічні огляди, поглиблені демонстрації продуктів і workshops.

Що вас чекає:

  • Глобальні тренди ринку промислової автоматизації.
  • Сесії по індустріях: Oil&Gas, Metal & Mining, Food&Beverages, CPG, Infrastracture.
  • Технічні воркшопи по рішеннях Wonderware, AVEVA, Schneider Electric і партнерів для створення Розумного виробництва.
  • Цифрові практики від провідних компаній.
  • Панельні дискусії і обговорення з експертами найбільших компаній.
  • Конкурс на кращий HMI інтерфейс додатка AVEVA. Голосують лише учасники Форуму!

Організатор Форуму: Клінкманн / Wonderware – незалежний партнер і авторизований дистриб’ютор рішень AVEVA в Україні, Казахстані, і Республіці Білорусь.

Програма форуму за посиланням.

Детальна інформація та реєстрація – тут.

Про АРМ 4.0 – керування ефективністю виробничих активів на основі технологій 4.0

До конференції Аsset Performance Management (АРМ), яка відбудеться 9 листопада, виконавча дирекція АППАУ готує кілька просвітніх публікацій та звітів. Вашій увазі пропонується перша, – по тезам аналітичного звіту американської дослідницької агенції LNS «How APM 4.0 Drives Profitability in a Connected Plant».  

Термін «актив» в цій публікації й ширше, в темі АРМ, означає будь-яке виробниче обладнання – від тих, що забезпечують життєдіяльність підприємств (котли, енергомережі, підстанції, компресори…) й до тих, що відповідають за випуск продукції (печі, верстати, дозатори, лінії розливу чи зборки тощо).

LNS пропонує визначення АРМ 4.0 як один з ключових напрямів або концепцій розвитку Індустрії 4.0. Цей напрям комбінує в собі 2 окремі категорії– як Технічне обслуговування і Ремонт (ТОіР, англ. Maintenance), та Cистеми керування виробництвом, спрямовані на операційну ефективність (Operational Excellence). Зниження операційних витрат досягається завдяки кращій надійності активів, подовженню їх терміну експлуатації (життєвого циклу), зменшення вартості на впровадження та володіння.

Погляд на АРМ від LNS маркується як «4.0», оскільки АРМ вже може базуватись на цілій низці нових технологій, рис. 1

рис. 1

В історичному, еволюційному контексті, АРМ 4.0 є наступником АРМ 3.0, рис. 2

Рис. 2

Зрілість технологій 4.0 сьогодні є вже такою, що згідно опитуванням LNS рівень довіри до них в промисловців значно виріс, й на ринку вже є багато рішень та юз-кейсів АРМ, що базуються на вказаних технологіях 4.0.

В основі рішень АРМ 4.0 – наступні елементи

  • Аналітика великих даних, машинне навчання
  • Сполучені активи та сервіси
  • Платформи ІІоТ
  • Цифрові двійники

В рішеннях АРМ 4.0 також широко використовуються кращі практики Індустрії 4.0 з інших застосувань.

З точки зору, аналітики стану активів та прийняття рішень, АРМ 4.0 базується на фреймворку  біга дата, де розділяються 4 великі етапи

Рис. 3

За останнє десятиліття практики обслуговування пройшли значну еволюцію від реактивних методів до превентивних методів. Але цього недостатньо для завдань цифрової трансформації виробництв. АРМ 4.0 потребує включення хоча б мінімально предиктивної аналітики й, в ідеалі, прескриптивної – тільки тоді можна говорити про вихід на новий рівень обслуговування активів, що дає нову цінність для бізнесу. Значно знижена варість датчиків та мережевих сполучень, в принципі, дозволяє сьогодні виходити на цей рівень. Згідно опитувань LNS 36% опитаних респондентів вже монетизують аналітику біг дата для покращення операційної ефективності.

Наступний рис. 4 показує який ефект дають включення алгоритмів ML в залежності від того, користуєтесь ви старими даними (в тих обсягах що й раніше), чи біг дата.

Рис. 4

Індустрія 4.0 включає в себе кібер-фізичні системи, ІІоТ платформи та хмарні обчислення, в контексті завдань обслуговування все це веде до сполучених активів (connected asstets). АРМ 4.0 надає численні переваги володіння інформацією та інсайтами для команд обслуговуючого персоналу. Адже багато років керівники виробництв мріяли про повний контроль своїх виробничих активів. Але на дорозі завжди були 2 великі перешкоди – датчики, як джерела польових даних були надто дорогими й отримання їх користувачами – для кожного у своєму операційному контексті, –  було надто складним.  Сьогодні дані лежать в основі АРМ 4.0, а можливості забезпечення різних користувачів інформацією в реальному часі виросли в рази.

Багато організацій шукає негайну віддачу від сполучених активів у вигляді максимальної продуктивності активів, позаяк пропускна спроможність заводів та фабрик завжди є обмеженою. Тому, чим більш «розумними» (smart) є активи, тим швидше та краще можна виходити на покращення продуктивності та надійності.

Існуючі практики та дослідження доводять, що компанії які впроваджують стратегії сполучених розумних активів вже отримують конкурентні переваги. Особливо це стосується галузей, де концентрація виробничих активів є високою –  енергетика, нафтогаз, хімія та нафотохімія, металургія, харчова, фармацевтика та подібні. Аналітика біг дата та включення алгоритмів ML для таких виробництв може включати нові джерела даних – як відео, геопросторові дані, дані про погодні умови, тощо і на основі яких компанії розвивають нові бізнес-моделі та сервіси. Створення таких сервісів, як частини стратегії АРМ 4.0, для машинобудівних компаній, постачальників виробничого обладнання, дозволяє знижувати вартість, й покращувати рівень сервісного забезпечення.

Платформи ІІоТ є фундаментом для застосувань АРМ 4.0. Сьогодні в світі існує велика кількість платформ як універсального призначення на кшталт Microsoft  Azure й до спеціалізованих для промислових застосувань як GE Predix, Simens Mindsphere чи EcoStruxure від Schneider Eletcric. Але існує також велика кількість від виробників окремих видів обладнання чи пристроїв, наприклад Kaeser Kompressoren. Зазвичай, вони також базуються на універсальних платформах типу Azure. Платформи ІІоТ є необхідними для АРМ 4.0, оскільки вони дозволяють легко сполучати різні активи, їх системи керування та дані від них в одну систему (платформу) й далі включати алгоритми хмарних обчислень.

Примітка АППАУ: див огляд платформ ІІоТ 2018 в перекладі АППАУ від Брайна Банца.

АРМ 4.0 є кращим прикладом мешапів – міксу різних даних, що виходять на рівень ІІоТ платформ й використовуються для предиктивної та прескриптивної аналітики, рис. 5.

Рис. 5

Кращим прикладом таких застосувань в АРМ 4.0 є цифрові двійники, рис. 6. LNS визначає цифрові двійники як застосування, яке може сполучати дані з активів та сервісів з будь-ким з обслуговуючого персоналу, постачальників, виробників, маркетингу та продажу, керівництва тощо, – на одній платформі та в одному прикладному застосуванні. Інтерфейс застосування пропонує значно більше від фізичної копії активу. Мешапи двійників пропонують моделі віртуальної та доданої реальності, які користувачі можуть самостійно редагувати, оперувати та інтегрувати в більш широкий контекст власних середовищ.

Рис. 6

Уявіть, наприклад, цукровий завод – зазвичай, це складні технологічні виробництва безперервних процесів за природою близькі до нафтохімії. Цифрові двійники  дифузійних та вакуумних апаратів, обладнання продуктового цеху тощо можуть бути комбінованими для того, щоб симулювати, візуалізувати та моніторити ефективність всієї системи й через весь життєвий цикл цих виробних активів.

Примітка АППАУ: розробка цифрових двійників є топ-трендом Індустрії 4.0 й водночас, в Україні існують різні інтерпретації цього терміну. Читайте білу книгу “Що таке цифрові двійники для промислових застосувань” від Industrial Internet Consortium (переклад Центру 4.0 “КПІ”, 2020)

Наступним логічним кроком для цифрових двійників є інтеграція їх фізичних активів. які вони представляють в більш широкий контекст, який є важливим для моніторингу та керування його ефективністю. Саме тому й потрібні платформи ІІоТ – будь-які фізичні та віртуальні активи, цифрові двійники тут можна сполучати між собою й робити активи більш «розумними». Таким чином, цінність цифрових двійників може значно зростати.

Згідно LNS метрики про активи недостатньо оцінюються керівниками бізнесу. Зазвичай вони фокусуються на фінансових показниках, недооцінюючи що останні дуже тісно пов’язані з показниками надійности та експлуатаційної готовності їх активів, а також на тому факті, що собівартість напряму залежить від операційних витрат.

 

Дорожня карта АРМ 4.0 від LNS

Рекомендації LNS щодо побудови АРМ 4.0 на підприємстві є наступними

  1. Вирівняти організацію з кращими практиками, які існують на даний момент. Серед них – і баланс правильних технологій з компонентами «правильні люди» та «правильні процеси» (Right technology, Right people, Right  Processes) й фокусом на фінансово-економічних показниках підприємства. Мова також про відповідність технічним стандартам – й замість “винаходів свого велосипеду”. Сфера керування виробничими активами, зокрема, вже добре регулюється практиками стандарту ISO 55000 та іншими подібними фреймворками. Формалізація процесів обслуговування активів також необхідна з точки зору навчання персоналу, а також відповідності вимогам з безпеки та охорони навколишнього середовища.
  2. Зрозуміти важливість біг дата та як їх використовувати для завдань обслуговування та операційної ефективності. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Керівникам підрозділів важливо зрозуміти – простий моніторинг активів в реальному часі має мало відношення до АРМ 4.0.[/perfectpullquote]Компанії мають переходити на парадигми мислення, що лежать в площині Біг Дата, комбінуючи доступні, структуровані дані, з неструктурованими.
  3. Побудувати операційну архітектуру для АРМ 4.0 LNS настійливо рекомендує Операційну Архітектуру (ОА) як основу успішної АРМ 4.0. Тут є свої стратегічні та тактичні елементи, які разом формують свою дорожню карту інвестицій, рис. 7

Рис. 7

  1. Розробити сильні бізнес-кейси. Портфель правильних бізнес-кейсів лежить в основі адаптованої, ефективної дорожньої карти цифрової трансформації. Оскільки саме в них буде проявлятись стратегія переходу на швидкі, ефективні рішення 4.0, які можна швидко масштабувати в рамках підприємства. Відповідно, в сфері АРМ компанії так само мають підготувати та рухати власні кейси від простих завдань зниження витрат – до більш амбіційних в створенні нової цінності, рис. 8

Рис. 8

  1. Впровадити платформу ІІоТ, яка дозволяє максимально використовувати переваги біг дата

APM 4.0 вимагає наявності ІІоТ платформи, яка в свою чергу має функціонал аналітики біг дата, можливості сполучення будь-яких пристороїв та активів, хмарних обчислень та розробки застосувань. Подібна платформа є основою для створення машапів та цифрових двійників. Не існує єдиного рецепту створення універсальної, успішної ІІоТ платформи. Мова радше про налагодження процесів, які потребують узгодження багатьох вимог й де, зрештою, буде місце для інтеграції кращих практик АРМ.

Інші рекомендації LNS стосуються впровадження більше цілісних підходів до цифрової трансформації, зокрема тут LNS рекомендує свій Digital Transformation framework.

переклад матеріалів LNS здійснено з джерела.

Конференція АРМ-21 – як метод національного вирівнювання та формулювання власної аженди

Конференція АРМ-21 9 листопада ставить як головну мету питання вирівнювання з кращими практиками як всередині країни, так і по зоні СхП та ЄС. Це відображено на головній сторінці сайту конференції обома мовами – російською та англійською й, як бачимо, це повністю відповідає кроку №1 від LNS.

Група експертів АППАУ, спільно з фахівцями від холдингів ДТЕК, Метінвест та Інтерпайп вже розпочали ці процеси вирівнювання в кращих практиках черед відвідання євро-конференції Asset Performance 4.0 27-28 жовтня. Серед питань, які вже обговорюються та звучать в цьому колі, і які є повністю дотичними до вищеприведених рекомендацій LNS, ось декілька найбільш значимих  –

  • Чи є в нас правильне та однакове розуміння ролі АРМ, як інтегруючої та однієї з топових в нашому розвитку промисловості? Чи всі ми достатньо усвідомлюємо, що питання АРМ – це не тільки про надійність чи безперебійність роботи обладнання, що має вплив на ОЕЕ та інші виробничі, а далі й фінансово-економічні КРІ? [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Питання стоять значно ширше, й особливо, сьогодні, враховуючи вартість енергоресурсів й наші показники продуктивності та енергоефективності, як одні з найнижчих в Європі. [/perfectpullquote] Окремо, можна говорити про критичну зношеність активів на багатьох об’єктах критичної інфраструктури, звідки слідує висока ймовірність техногенних ризиків. Тобто, все це має безпосереднє та пряме відношення до теми АРМ.
  • В АППАУ та в ТК 185 ми класифікуємо технічні стандарти як формалізовані, узгоджені на міжнародному рівні кращі практики в тій чи іншій сфері, і які мають бути основою технічних політик підприємств. Отже, в сфері АРМ – яким є стан ДСТУ ISO 55000:2019 «Управління активами» на підприємствах України? Які є кращі практики у впровадженні цього стандарту, на яких підприємствах? Адже, саме подібні стандарти мали б визначати регламенти та процеси АРМ, і які є обов’язковим елементом тріади PPT, Peoplе-Processes-Technologies.
  • Передові українські холдинги повністю усвідомлюють важливість нових технологій 4.0 й вже кілька років ведуть численні експерименти, є вже чимало успішних юз-кейсів, які будуть продемонстровані 9 листопада. Але як бути з переважною більшістю підприємств, де ці процеси ще навіть не розпочинались й під питанням навіть рівень АРМ 2.0-3.0 (рис.2)? Тобто, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]якою має бути дорожня карта для підприємств, які ще не пройшли етапи 2.0-3.0, а їх західні конкуренти вже демонструють рівень 4.0?[/perfectpullquote]
  • В нас є сильні інтегратори та розробники, які вже демонструють рівень АРМ 4.0. Серед них IT-Enterprise, Waites, Indusoft, a-Gnostic, які будуть на конференції 9 листопада зі своїми кейсами та позиціями. Водночас, майже очевидне відставання в цій темі вендорів та їх пропозицій з формування відкритих технологічних екосистем на базі платформ ІІоТ. Отже, як бути з цією тезою LNS про платформи – «як основу АРМ 4.0»? Пропозиція програми IntegrateIT є однією з перших в цій сфері, але є ще багато відкритих питань щодо того, як прискорити цей рух та як залучати до розробки apps наших розробників та інтеграторів.

Подібних питань чимало, й конференція 27-28 жовтня вже стала каталізатором для їх ескалації. Ми здобули також масу цінної інформації про кращі європейські та світові практики в сфері АРМ й наші експерти будуть про них розповідати 9 листопада. В наступній публікації ми детальніше розповімо про деякі інсайти конференції Asset Performance 4.0, що пройшла в Бельгії. Ну а між тим – триває реєстрація на конференцію 9 листопада. Запрошуємо, участь є безкоштовною.

Виконавча дирекція АППАУ

 

Цінності – як рушій об’єднання та розвитку

«Ніщо так не об’єднує як спільні цілі та цінності» – каже теорія та практика організаційних змін. «Кожному дано по його вірі» – каже релігія. Сімон Сайнек перефразовує цей вираз й в своєму знаменитому виступі 2014 року на Tdex говорить, що люди вибирають бренди зовсім не через переваги їх товарів чи характеристики, а радше через цінності та віру їх лідерів, які вони втілюють в своє середовище. Власне цінності бренду й відображають цінності своїх лідерів. Цінності компанії та брендів є критичним елементом, чому майже 50% молоді їх вибирають. Вони є також критичним елементом для створення ефективних команд всередині – знаменитий гуру американського бізнесу Джек Уелч впроваджував єдині цінності в корпорації General Electric майже 20 років.

Цінності – це ДНК компанії, бренду, будь-якої організації. Й сьогодні практично кожна компанія намагається вивести цінності, які об’єднують своїх співпробітників, притягують своїх клієнтів, та служать орієнтиром для всіх стейкхолдерів.

«Скажи мені, в що ти віриш, і я скажу хто ти» – ще один розхожий вираз на цю тему, й він апелює до ключового – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]саме наші цінності керують нашою поведінкою та діями.[/perfectpullquote]
Й немає значення, наскільки ми це усвідомлюємо – часто ці речі проявляються на підсвідомості. Але для обєднання різних людей, цінності необхідно декларувати та підтверджувати. Адже зрештою, – віра у кожного своя й тому об’єднати людей за єдиними цінностями – це не питання 1 стратегічної сесії, – це займає роки.

Отже, де ми сьогодні у виробленні наших цінностей в АППАУ? В що вірить наша спільнота і чи дійсно задекларовані цінності керують нашою поведінкою?

Цей шлях прояснення цінностей триває майже 10 років, й справді фільтрує тих, хто приєднується до нас як спостерігачі максимум на 1 рік, й тих, хто вже працює з нами роками і йде за нашими ідеями. Спочатку ми фіксували наші цінності через різні публічні презентації, статті, де, наприклад, постійно наголошували на важливості співпраці та об’єднання. Але з 2020 року вони вже є зафіксованими в брендбуку компанії. Однак, з різних причин, ми ще ніколи не фіксували те, як задекларовані цінності відповідають реаліям. Отже, давайте це починати робити.

Наш брендбук фіксує 6 головних цінностей, які де-факто керують нашою поведінкою, стратегіями та планами розвитку.

Фокус на співпраці

Від початку створення, АППАУ встановила та просуває принципи співпраці між всіма категоріями учасників ринку промислової автоматизації та ІТ. З 2016 року АППАУ практикує впровадження принципів спільної ефективності під назвою «#ДієвеПартнерство», які заохочують учасників спільноти створювати колаборативні проекти стратегічного значення у тісній взаємодії. З 2019 року ми активно переводимо цей формат в модель кластерної, виробничої кооперації.

Прогрес 2021: проект ClusteRISE значно посилює наш фокус на співпраці й переводить його в більш професійний формат, де значення мають KPI не тільки в проектах розвитку, але й в реальних бізнес-проектах. Зокрема, ми раді вітати співпрацю «Метінвест діджитал» з нашими розробниками як a-Gnostic та IT-Enterprise, Житомирського картонного кобінату – з «Індасофт Україна», «Індасофт-Україна» – з компанією САС. Запорізька «Тріада-зварка» першою задає формат між-кластерної та між-регіональної кооперації, залучаючи свого клієнта, харківську «Українську вагову компанію» до спільних завдань розвитку кластерів та Індустрії 4.0. І це – тільки деякі приклади. Ми маємо великі надії на масштабний проєкт BOWI з КПІ, де мова йде про залучення до інноваційних бізнес-проектів 20 малих та середніх підприємств.

Лідерство

АППАУ просуває цінності лідерства на всіх рівнях нашої асоціації та за її межами. Ми є лідерами кількох загальнонаціональних ініціатив в сфері промислової автоматизації та ІТ, й так само заохочуємо ставати лідерами провідних експертів нашої спільноти за напрямами дій та категорій.

Прогрес 2021: в цьому році ми закріплюємо своє лідерство за численними напрямами розвитку – члени АППАУ створили комітет «Цифрова трансформація промисловості» й фактично, ми є лідерами ще в 2-х комітетах платформи Indsutry4Ukraine. АППАУ має пряме відношення до ренесансу кластерного руху в Україні й сьогодні ми об’єднуємо 5 кластерів промислових хайтек. Наші члени асоціації, передові технічні університети Києва, Запоріжжя та Харкова також показують приклад іншим в справжньому єднанні з бізнесом, впроваджуючи модель DIH. І таких прикладів персонального та колективного лідерства в нас дійсно багато.

Інноваційність

АППАУ є засновником та лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Ми заснували цей рух саме через відданість цінностям інновацій та науково-технічного прогресу. Ми віримо, що інновації потрібні у всіх сферах нашої діяльності, вони дуже потрібні економіці нашої країни й тому ми ставимо розвиток інновацій топ-пріоритетом нашої діяльності.

Прогрес 2021: створення інноваційних ландшафтів в регіонах Харкова та Запоріжжя, програма EIF та старт проекту BOWI є справжніми лакмусовими папірцями на нашу відданість цій цінності інноваційності. Й саме тому, що всі ці три ініціативи запускались дуже важко. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Якби це не було справжньою цінністю, ми б вже давно здались й опустили руки. Але насправді, крок за кроком, ми тільки нарощуємо свої колективні спроможності та потугу в кожній з цих ініціатив.[/perfectpullquote]

Професійність

АППАУ фокусує на широкому використанні різноманітних технічних стандартів. Для цього АППАУ створила в 2017 Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», який займається перекладом, гармонізацією з українським законодавством та промоцією міжнародних стандартів IEC/ISO. Цінності професійності виходять за рамки технічних стандартів – АППАУ застосовує їх в широкому полі питань, залучаючи кращих експертів спільноти за різними напрямами діяльності.

Прогрес 2021: розширення напрямів в застосуванні поняття «стандарти» відбувається в АППАУ системно та регулярно. В 2020-21 ми прив’язуємо до кращих світових практик чимало тем розвитку, й протиставляємо поняття та стандарти професійності шаленому популізму, який пронизує більшість дискурсів нинішньої влади, але також окремих неолібертаріанських кіл в питаннях промислової, інноваційної та цифрової політик. Ці підходи добре відображає спільна робота з колегами Industry4Ukraine «Інструменти промислової політики». Ми єднаємось на цій платформі, щоб виробляти та просувати кращі практики, саме як професійні стандарти, в розвитку бізнес-об’єднань, технічному регулюванні, експорті, маркетингу, GR. Просуваючи при цьому не тільки власні кращі практики, але й наших партнерів з Української асоціації меблевиків (УАМ), Федерації роботодавців автопрому, Kharkiv-IT cluster та багатьох інших.

Інтеграція в європростір

Європейські цінності та культура є тотожними для нашої асоціації, включно з цінностями співпраці, рівності, прозорості, демократії та орієнтації на розвиток й процвітання кожного регіону. Ми активно співпрацюємо з урядовими та неурядовими організаціями, міжнародними донорами над створенням та реалізацією державних програм розвитку та інтеграційними програмами з ЄС.

Прогрес 2021: в 2020 COVID-19 значно посилив наш рух на інтеграцію в програми ЄС шляхом більшого залучення в численні онлайн формати обмінів. 2021 започатковує цілий ряд ініціатив, які підтверджують відданість цій цінності. Ось тільки найбільш значимі з них:

  • ClusterWeek, що залучив 12 країн ЄС та Східного партнерства й представив 10 наших кластерів промисловості та хайтек.
  • Проект BOWI який стає справжнім каталізатором для розвитку Центрів 4.0 та DIH.
  • Статус АППАУ як контактної точки I4MS, що відкриває доступ до численних євро-ресурсів та програм.
  • Програма EIF – де Internationalization є справді сполучною ланкою між ‘Export’ та ‘Fundraising’.

Цих прикладів справді чимало, й остання ініціатива, міні-кампанія Asset Performance Management, що вже залучила найбільші холдинги України є доброю демонстрацією і наших прагнень до інтернаціоналізації й демонструє інші наші цінності, в першу чергу лідерство.

*******

Підсумуємо. З огляду на приведений фактаж, наші цінності працюють й підтримуються багатьма членами асоціації. Але ми, очевидно, ще не достатньо широко та потужно доносимо меседжи про цінності кожному дійсному чи потенційному члену нашої спільноти. Адже коли новий член АППАУ, приєднуючись до асоціації, питає нас про переваги, ми – і як це прийнято в бізнесі, – як і раніше традиційно говоримо “про матеріальне”. Про доступ до колективних ресурсів, про професійні обміни, про піар та лідогенерацію, про експортні можливості тощо.

Очевидно, що зараз настав момент більше артикулювати меседжи й про цінності. Зокрема, цінності важливі не тільки як елемент залучення, але це також критерій прощання з членами, які виходять з асоціації. Серед них є й великі бренди, як «Шнейдер Електрик» чи «Сіменс». Але сьогодні ми вже не робимо з цього проблему й не кажемо «на жаль». «Скажи в що ти віриш…» – з огляду на вищеперелічені цінності, в наших ініціативах розвитку українського ринку ці компанії фактично ніколи надто й не підтримували АППАУ. Ми не змогли об’єднатись просто тому, що наші цінності – різні, й сьогодні це більш ніж очевидно. На нашому прапорі ніколи не було слогану про “план продажів”, зате яскраво – “про розвиток ринку”. Й для тих, хто не розуміє цієї різниці, не розуміє як одне пов’язано з іншим  – нам точно не по дорозі.

Повертаючись до питання узгоджень та консолідації, брендбук, включно з місією, цінностями та стратегією розвитку до 2023 буде винесений на Загальні збори асоціації в січні 2022. Надіємось, що ніякі ковідні обставини не завадять нам цього разу зустрітись в офлайн.

 

Виконавча дирекція АППАУ

Комітет платформи Industry4Ukraine «Цифрова трансформація промисловості». Основні положення

Документ описує головні положення комітету “Цифрової трансформації промисловості” (далі – Комітет), що прийняті в рамках стратегічної сесії платформи Industr4Ukraine в жовтні 2021.

Місія комітету

Вивід та реалізація проектів та програм стратегії розвитку Індустрії 4.0 на національний та державний  рівень.

Головні цілі та завдання

  1. Підготовка та адвокація нормативно-правових актів в сфері своєї діяльності.
  2. Підготовка та реалізація стратегічних програм та проектів розвитку.
  3. Широке залучення всіх ключових стейхколдерів до реалізації проектів та програм стратегії розвитку.

Відношення та взаємодія з іншими комітетами платформи

Комітет уособлює в собі місію та завдання цифрової трансформації промисловості. тоді як інші місії – смарт-спеціалізації та інновацій, кластерного та сталого розвитку належать іншим комітетам, рис. 1

[caption id="attachment_17154" align="alignnone" width="976"] Рис. 1 Структура платформи Industry4Ukraine[/caption]

В рамках крос-секторальної взаємодії та спільної промоції стратегічних положень Маніфесту Industry4Ukraine, Комітет:

  • Є лідером в розробці та реалізації положень, що стосуються діджиталізації та цифрової трансформації промисловості України.
  • Через кластерний комітет має окрему місію взаємодії з представниками традиційних галузей промисловості по наданню послуг та прискорення цифрової трансформації цих галузей
  • Через комітет S3 та інновацій – пропонує свої проекти регіонального рівня
  • Через комітет Сталого розвитку – розробці та реалізації синергетичних проектів подвійного та цифрового переходу промисловості (digital & green transition)

Комітет також взаємодіє з іншими стейхколдерами регіонального та національного рівня в рамках фреймворку DICS (смарт-спеціалізації регіонів та галузей).

[caption id="attachment_17141" align="alignnone" width="577"] рис. 2. DISC стратегії – як синергетичні та консолідуючі в рамках проектів регіонального та галузевого розвитку[/caption]

Критерії відбору учасників комітету

В члени Комітету входять учасники промислових хайтек асоціація та кластерів, які відповідають наступним критеріям:    

  1. Професійність та практичний досвід в одному або кількох з 5 ключових напрямів, що стосуються стратегічних програм в Індустрії 4.0.
    1. Розробка концепцій, стратегій чи стратегічних проектів.
    2. Розробка нормативно – правових актів / адвокаційні програми.
    3. Глибоке володіння темою міжнародних стандартів І4.0.
    4. Практичний досвід впровадження технологій 4.0.
    5. Досвід участі в масштабних проектах стратегічного розвитку.
  2. Готовність працювати над проектами стратегічного розвитку та залучати до них інших учасників спільноти, – в тому числі, на волонтерських засадах.
  3. Вміння працювати в команді.

 Ролі учасників комітету

Головні ролі в комітеті розподіляються наступним чином:

  1. Керівник комітету – керує всім портфелем проектів та програм розвитку, координує учасників комітету, планує й моніторить його роботу (Юрчак О., ген. директор АППАУ).
  2. Екосистемні координатори відповідають за залучення та розвиток певної категорії екосистеми І4.0.
    1. Розвиток Центрів 4.0 – DIH, співпраця з університетами (Степанець О. КПІ – Кульчицький І. АЄІ).
    2. GR, підготовка НПА (відкрита позиція).
    3. Програми співпраці з великим бізнесом (Чуприков С., Метінвест Діджитал).
  3. Ключові напрями роботи (крос-секторальні)
    1. Професійні кейси по діджиталізації / Форум Trans4Mation (Щербатенко О., IT-Enterprise).
    2. Стандартизація в сфері І4.0 (Пупена О.,НУХТ).
    3. Інтернаціоналізація української екосистеми І4.0 (Юрчак О., АППАУ)
    4. Уніфікація навчальних курсів та програм (Пупена О., НУХТ).
    5. Подвійний перехід (цифровий ТА декорбанізований (зелений) перехід: Digitalization & Decarbonisation), стала промисловість (Кравченко Р.).
    6. Професійні стандарти в Worldskills (Максимов В., «Нова освіта»).
  4. Ключові проекти розвитку – керівництво проектами
    1. Управління портфелем грантових проектів, фандрейзинг – Бородюк А. (ВД АППАУ).
    2. Перехід Центрів 4.0 на модель DIH, популяризація положень та напрямів роботи європейської програми I4MS – Степанець О. (КПІ), Юрчак О. (ВД АППАУ).
    3. Перший акселератор І4.0 – відкрита позиція.
  5. Зростання професійних стандартів, просвіта ринку, вирівнювання укр. кращих практик з міжнародними, залучення МСП за технологіями
    1. РГ «Робототехніка» Красносельский К. (Тріада Зварка).
    2. РГ «CAD / CAM / CAE / PLM/ PDM» – Сорокін М. (Восток інжиніринг).
    3. РГ «Asset Performance Management» – Костанецький К. (IT-Enterprise).
    4. РГ “Штучний інтелект” – Ярослав Недашковський (a-Gnostic).
    5. РГ «Цифрові двійники» – Степанець О. (КПІ).
    6. РГ «Промисловий ІІоТ» – відкрита позиція.

 Головні завдання відповідальних за напрямок діяльності

  1. Формування 1-2 проектів в рамках загального портфелю проектів платформи та Комітету.
  2. Періодичне залучення – фасилітація своєї групи (не менше 1 разу на квартал), формування ядра (5-7 ключових осіб).
  3. Планування та виконання плану робіт по своєму напряму.
  4. Обов’язкова координація з керівником комітету (Юрчак О.), керівником фандрейзингових програм (Бородюк А.) та відповідальним по GR щодо промоції серед учасників ринку та забезпечення фінансуванням свого проекту, а також його включення в плани робіт відповідних ЦОВВ – РОВВ (адвокаційна програма).
  5. Широка промоція свого контенту (виклики, напрями дій, результати) через канали АППАУ та Industry4Ukraine.

Поточні проекти та завдання комітету в найближчі 6 місяців 

  1. Формування функції GR, запуск розробки законодавчої ініціативи “Стимулювання підприємств до впровадження технологій 4.0”
  2. Інтернаціоналізація – спільне проведення кампанії Asset Performance Management в рамках країн Східного партнерства.
  3. Включення проектів цифрової трансформації в плани 2022 на рівні регіональних партнерів (кластери ІАМ) та галузевих (провідні бізнес-асоціації)
  4. Проведення форуму Trans4Mation в 2022, включно з програмою IntegrateIT
  5. Реалізація завдань по залучення кращих МСП та розробників, а також покращення взаємодії з Центрами 4.0 в програмі EIF, включно з проектом BOWI.

Всі проекти комітету,  поточні та на 2022 – див портфель проектів.

Перше зібрання комітету, включно з учасниками всіх робочих груп відбудеться 2 листопада в 17-00 в режимі онлайн.

З питань залучення до роботи в Комітеті звертатись до yurchak.alexandre@appau.org.ua

Партнерство з Дія.Бізнес

АППАУ входить в ділові відносини з командою розробників веб-платформи Дія.Бізнес, які в свою чергу, є частиною державного Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Основна інформація та посилання про ресурси офісу:
https://business.diia.gov.ua – Дія.Бізнес
https://business.diia.gov.ua/hubs – центри підтримки підприємців Дія.Бізнес
https://export.gov.ua – Дія.Бізнес.Експорт
https://export.gov.ua/49-kraini_ta_rinki – аналітика по секторам

Напрями співпраці по проектам Офісу та Дія.Бізнес, за якими планується співпраця.
1. Публікація колонок експертів про Industry 4.0, цифровізації та інновації на Дія.Бізнес  – https://business.diia.gov.ua/cases

Публікації практичних матеріалів для бізнесу на веб-сайті Дія.Бізнес у Розділах «Кейсі та новини» – https://business.diia.gov.ua/cases.

2. Створення спільних онлайн-курсів для МСП – https://business.diia.gov.ua/school
Залежить від наявності донора.

3. Розміщення інформації про Industry4Ukraine в розділі – https://business.diia.gov.ua/services

4. Створення спільного самотестування для підприємців на тему рівня цифрового бізнесу https://business.diia.gov.ua/selftesting

5. Створення спільної аналітики по секторам – https://export.gov.ua/142-industrii

6. Допомога з аналітикою для учасників асоціації під запит.

7. Участь в торгових виставках та місіях.

Члени асоціації АППАУ та наші партнери по Industry4Ukraine запрошуються до видачі своїх пропозицій за вказаними напрямами співпраці.

Формування єдиної аженди провідних університетів м. Харкова та бізнесу в сфері Індустрії 4.0

Даний документ представляє собою спільну позицію учасників робочої групи кластеру “Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування” та групи університетів інноваційної на круглому столі 12 жовтня в Харкові. Мета документу – консолідувати університети та учасників кластеру ІАМ, інших кластерів м. Харкова, навколо єдиної регіональної аженди.

  1. Оцінка поточної ситуації. Формулювання викликів.

Низка подій 2021 дозволила сформулювати перелік наступних викликів в університетському середовищі:

  1. Зростання тенденції фрагментації сил та ресурсів – як наслідок внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Це ще більше знижує спроможність університетів спільно реагувати на загальні (екосистемні) виклики інноваційного та цифрового розвитку в промисловості, – як низька культура та рівень знань керівників підприємств, відсутність державних цільових програм розвитку, низький рівень проникнення технологій 4.0 тощо.
  2. Провідні технічні університети, а також провідні учасники промислових хайтек регіону виявились неспроможними в 2020-21 запропонувати конкретні проєкти та програми розвитку у сфері хайтек для регіональної стратегії Харківщини до 2027. Хоча Харків на рівні вироблення пріоритетів має одну з кращих стратегій смарт-спеціалізації, на рівні програм та проєктів, які мають відповідати цим пріоритетам, ми їх не знаходимо. Зокрема, в цій стратегії відсутні такі типові (для всіх регіонів з високим індустріальним потенціалом) проекти:
    1. розвиток Центрів 4.0 (або їх європейських аналогів – Digital Innovation Hubs), 
    2. кластерів ІАМ чи інших промислових об’єднань, 
    3. технопарків та FabLabs,
    4. проектів які популяризують інженерні професії,
    5. проекти популяризації технологій 4.0, 
    6. проекти інкубаторів та акселераторів для пром хайтек тощо.
  3. Відсутність таких проєктів – ключових для розвитку інноваційних екосистем промислових хайтек, – означає подальшу деіндустріалізацію регіону, подальшу деградацію технічної та інженерної освіти та відставання на міжнародній арені від розвинутих країн.
  4. Подібно до смарт-спеціалізації, риторика та заяви про синхронізацію з європейським курсом також містить в собі чимало імітаційних рис, або ж не є ефективною для економіки країни. Жоден університет ще не взяв на себе зобов’язання синхронізуватись з моделлю DIH (Digital Innovation Hub), яка передбачає розвиток та надання послуг для МСП. DIH є одним з головних інструментів практично всіх євро-програм інноваційного розвитку, дотичних до Індустрії 4.0. Їх модель значно відрізняється від попереднього курсу наших ЗВО на “договірні роботи” з великими підприємствами, й передбачає прискорений вихід та впровадження в місцеву економіку інноваційних рішень, в тому числі в сегментах low-end, яких дуже потребують вітчизняні МСП. Інший недолік нинішнього курсу ЗВО на освоєння грантів ЄС полягає в низькій віддачі цих грантів для вітчизняних підприємств. Отримані знання чи розробка технологій не переходять в нові рішення для промисловців.
  5. В основі вищеперелічених викликів лежить низька ринкова орієнтація університетів, що проявляється в першу чергу в невідповідності структури (-ур) до прийняття вищевказаних викликів. Зокрема, в університетах практично відсутні ефективні структури, які інтегрують функції інноваційного маркетингу та брокериджу, ефективного фандрейзингу, орієнтованого на технології 4.0, дуже слабкими є також внутрішні комунікації, які не дозволяють реалізувати існуючий потенціал. Ці відсутність позиції визначають відсутність належних бізнес-процесів.
  6. Щодо потенціалу ЗВО, події 2021 підтвердили, що потенціал фахівців провідних ЗВО Харкова залишається високим в сферах
    1. Окремих технологічних розробок 
    2. Створення освітніх та просвітніх програм, в тому числі, комерційних тренінгів
    3. Організації та залучення студентів до інноваційних програм розвитку

  1. Рекомендації до побудови єдиної аженди

Робоча група університетів спільно з кластером ІАМ та Асоціацією “підприємств промислової автоматизації України” пропонує керівникам всіх стейкхолдерів розглянути наступні рекомендації:

  1. Керівництво провідних технічних університетів має більш критично підійти до оцінки свого стану та своєї ролі в інноваційній екосистемі м. Харкова. Обговорення на рівні керівництва свого реального впливу та становища, поточних проблем та викликів у взаємодії з промисловцями,  поточної ситуації в виробленням відповідних адміністративних рішень є першим важливим кроком до змін. Одним з таких рішень мають стати зміни в структурі університетів, й де мають з’явитись відповідальні та компетентні особи в сфері інноваційного менеджменту (функції брокериджу, маркетингу та взаємодії з ринком).
  2. Університети мають єднатись з промисловцями в своїх спільних позиціях щодо необхідних реформ вищої освіти й більш проактивно та спільно комунікувати свої позиції на рівень центрального уряду, а також до чільників регіональної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, листи, в тому числі публічні, та окремі заходи, які залучають керівників провідних університетів, підприємств та кластерів є основою подібних адвокаційних кампаній та-чи заходів.
  3. Кожному університету варто краще визначати свої ключові сфери спеціалізації та експертизи. Варто публічно їх задекларувати шляхом означення на веб-ресурсах, вказуючи при цьому:
    1. Каталоги конкретних інноваційних продуктів та рішень, доступних для промислових МСП, й де є привязка до рівня TRL (landscape I4.0).
    2. Конкретні роботи та кейси, вже виконані для промисловців.
    3. Інші види послуг, доступні для ринку (тренінги, тестування прототипів, консультації, аудит тощо).
    4. Промоційний контент, який орієнтується на промисловців та показує експертизу провідних кафедр (як білі книги, посібники, аналітичні статті та звіти тощо).
    5. Проекти розвитку, в тому числі грантові, та їх результати, включно з впливом на регіональну екосистему .
    6. Події, що популяризують напрями спеціалізації університету.
  4. Ці публічні ресурси є основою для приєднання європейської мережі DIH. Провідним технічним університетам рекомендується приєднатись до цієї мережі шляхом реєстрації на платформі смарт-спеціалізації S3.
  5. На рівні об’єднавчих ініціатив спільно з кластером ІАМ, учасники робочої групи рекомендують:
    1. Подальше й планове розгортання технологічних мітапів, започаткованих місцевим кластером ІАМ за підтримки АППАУ. Зокрема, наступний мітап варто запланувати в сфері фандрейзингу Індустрії 4.0 та каскадних проектів ЄС.
    2. Визначити як спільний комунікаційний майданчик групу в Фейсбук Харківського кластеру ІАМ.
    3. Визначити 2-3 координаторів від різних університетів, які будуть спільно координувати серію заходів що проводяться на рівні програм ЄС (EU4Business, EU4Digital / I4MS тощо), та розповсюджувати цю інформацію через канали спільноти.

АППАУ продовжить курс на посилення існуючого регіонального Центру 4.0 на базі Національного аерокосмічного університету “ХАІ ім. Жуковського”, але є також відкритою до співпраці зі всіма технічними університетами й вітає ініціативи консолідації. Зокрема, АППАУ запрошує представників університетів та кластеру ІАМ в робочі комітети та групи, які вже створені на платформі Industry4Ukraine та АППАУ, як комітети по цифровій трансформації промисловості, сталого розвитку, кластерного розвитку та смарт-спеціалізації.

Технічні експерти з університетів – як покращити рівень навичок та мотивацію?

Залучення кращих експертів технічних університетів є важливим чинником розвитку сервісної пропозиції Центрів 4.0 – DIH, й особливо це важливо в спільних програмах розвитку регіональних кластерів ІАМ, а також європейських проектів, які розпочались в спільноті Індустрії 4.0 (BOWI та інші). Дана публікація показує критичні аспекти залучення експертів та пропонує систему їх мотивації.

Чому потрібні експерти?

Є багато причин, чому бізнес та спільноти Індустрії 4.0 потребують набагато кращого залучення університетських експертів до проектів розвитку. Тут вкажемо найбільш актуальні 3 причини на поточний момент.

    1. Низький рівень освіти та просвіти промислових МСП – ця тема вже «жується» в АППАУ з 2015 року, й саме це мало стати однією з ключових ролей Центрів 4.0. Тобто, якщо ми спільно хочемо впроваджувати технології та інновації 4.0, то ринок має бути готовим до цього. Але щоб він був готовий, й щоб був попит – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]потрібно спільно вкладати в освітні та просвітні програми.[/perfectpullquote]Сьогодні таких програм для ринку в сфері Індустрії 4.0 практично немає. В спільноту періодично проходить інформація про ті чи інші грантові програми університетів в сфері І4.0. Однак, як вони впливають на питання освіти та просвіти для промислових малих та середніх підприємств (далі – МСП) нашої країни, на зростання інноваційних рішень, мабуть, не розуміє жоден керівник з бізнесу. Принаймні, лічені університети мають готові тренінгові курси для учасників ринку. Між тим, питання цифрових навичок персоналу та керівників МСП, їх розуміння технологій 4.0 та можливостей в сфері І4.0 є топовим у всіх рейтингах що українських, що європейських досліджень.
    2. Технологічний брокеридж в питаннях інноваційного та цифрового розвитку. Досвід АППАУ просування грантових проектів ЄС в 2017-20 роках, й нова програма EIF в 2021 показують, що технологічний брокеридж є сьогодні головною перешкодою для залучення МСП та українських розробників до грантових програм ЄС в сфері І4.0. Тобто, ми вже добре знаємо які є проекти, в якій сфері, на кого розраховані тощо. Але для того, щоб керівник з бізнесу взяв той чи інший проект в роботу, він має добре розуміти його деталі й бути впевненим в своїй спроможності прийняти в ньому участь. Й ці деталі «хтось» має пояснити йому. На жаль, ми не бачимо в нашій спільноті інших кандидатур, крім експертів з університетів. Це є також питанням їх посередницького статусу – кваліфікованому розробнику чи інтегратору немає великого сенсу пояснювати деталі грантових проектів своїм конкурентам. Ну і зрештою, а може й насамперед – ці функції є must be для університетів, які вже мають або претендують на статус DIH.

Програма  EIF, що триває, є по-суті експериментальним майданчиком для всіх бажаючих, спробувати себе в якості експертів DIH. Й зараз, цей 4-місячний експеримент говорить про незадовільний стан підготовки наших експертів в цій сфері. Буквально 3 експерти з 12, які записались в програму EIF в травні, виявились спроможними пояснювати та промотувати деталі тих чи інших проектів в рамках групи EIF з 50 осіб, серед яких більша половина і є МСП. Ми говоримо тільки про кілька функцій в категорії ‘Find investment‘ на рис. 1, але за великим рахунком питання є до їх доброї половини всього переліку вище.

Між тим, самі керівники МСП чи розробники не проявляють великого інтересу до цих проектів – «всім ніколи» й вільного ресурсу, щоб розбиратись з ними немає. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Таким чином, ми втрачаємо мільйони євро для інноваційного розвитку.[/perfectpullquote]

С.  Участь в policy–making в питаннях цифрових інновацій та підготовки кадрів. Це ще одне критичне питання, що має відношення безпосередньо до самих університетів. Свіжий досвід кластерів ІАМ в Запоріжжі та Харкові показав, що технічні університети не мають обліку інновацій Індустрії 4.0 навіть у своїх стінах й проявили в 2021 дуже слабку спроможність виробляти подібну аналітику. Практично в Україні немає університетів, які в “одному пакеті” (тобто, веб-ресурсі) можуть презентувати пакет послуг для бізнесу. Ідея наших Центрів 4.0 походить від європейських DIH й базувалась саме на цьому – університети спроможні надавати послуги для бізнесу. І де ж вони? Яким чином бізнес має їх побачити та зрозуміти? Університети так само пасивні у визначенні проектів розвитку, які можна інтегрувати в регіональні політики своїх регіонів. Знаючи, що інноваційний маркетинг – це найслабше їх місце, університети ніяк не реагують на пропозицію АППАУ краще підготувати їх маркетинг для потреб кластерів ІАМ. Зрештою, постанова КМУ №750 про Центри Індустрії 4.0, яку з таким нетерпінням чекала спільнота АППАУ також пройшла без особливої участі університетських фахівців.

Головні  виклики

Отже, питання, що стоять в спільноті АППАУ та Industry4Ukraine, не в технічній кваліфікації тих чи інших експертів. З цим все гаразд. І вони лежать не стільки в площині до підготовки молодих фахівців. Питання наразі в сукупності навичок та функцій, що стосується саме взаємодії з ринком шляхом демонстрації своєї експертності, інноваційного та технологічного брокериджу, а також ряду інших відображених рис. 1. З точку зору формування таких функцій для університетів в статусі DIH найбільш критичними є наступні навички та компетенції:

      1. В формулюванні пропозиції цінності для ринку:
        • спроможність та навички викладати свої напрацювання публічно й у вигляді, які дозволяють легко формувати пакети послуг для ринку
        • опис існуючих розробок для МСП у вигляді кейс-стаді (що необхідно для початкового розуміння ринком рівня напрацювань)
      2. В сфері фандрейзингу для МСП (не тільки для себе!):
        • компетентні роз’яснення деталей відкритих колів за темами Індустрії 4.0 на вебінарах та семінарах, інших просвітніх заходах.
        • Консультування керівників та фахівців МСП щодо їх можливого входження (або не входження) в той чи інший проект.
      3. В сфері просвіти ринку:
        • написання аналітичних та лікнепівських статей, переклади популярних публікацій з англійської тощо.
        • проведення просвітніх вебінарів та тренінгів по технологіям 4.0
      4. В промоції: активне просування своїх розробок та послуг в спільнотах, в тому числі в онлайн.
      5. В екосистемній колаборації: активна взаємодія з ринковими учасниками у вже створених та в нових робочих групах комітетів АППАУ (Asset Performance Management, CAD/CAM/CAE – PLM/PDM, A.I., Robotics, IIoT, тощо).

Виконання вказаних функцій  потребує як певних навичок, досвіду та компетенцій, але також – відповідної мотивації. Щоб її створити, виконавча дирекція АППАУ пропонує для експертів ряд стимулюючих інструментів.

Система мотивації 2021

Головними інструментами мотивації та залучення експертів пропонуються:

      1. Професійний розвиток та навчання. З досвіду роботи з університетами, виконавчій дирекції АППАУ очевидно, що більшості університетських експертів бракує вищевказаних навичок та компетенцій. Тому в програмі EIF, а також дотичних (проект BOWI) будуть відкриті всі можливості професійного зростання, обмінів та тренінгів. Як свіжий приклад, безкоштовний доступ до європейської конференції Asset Performance 4.0 отримають команди Олександра Пупени (НУХТ), та Олександра Степанця (КПІ), які вже добре зарекомендували себе у всіх функціях технологічного брокериджу, освіти та просвіти ринку в попередні роки, і в сезоні 2021. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]АППАУ також формує спеціальну грантову заявку на навчання експертів всіх українських Центрів 4.0 – DIH. Але в неї будуть запрошуватись тільки ті експерти, які вже достатньо проявили себе в якості публічних промоутерів технологій 4.0.[/perfectpullquote]
      2. Визнання експертності шляхом надання відповідного статусу: експерти можуть отримувати відповідний статус “Експерти Індустрії 4.0” й заносяться у відповідний розділ на сайті АППАУ. Враховуючи статус нашої асоціації як колективного лідера Індустрії 4.0, це надає експертам необхідну visibility в онлайн та офлайн. Цей статус не є постійний – у випадку повної відсутності активностей в рамках проекту він знімається. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]особливо, це критично для експертів, які входить до складу Центрів 4.0 та DIH, – оскільки вищевказані функції є типовими для них за визначенням, їх ігнорування обесцінює статус цих установ.[/perfectpullquote]
      3. Просування через майданчики проекту та АППАУ
        1. Експерти, – за належної демонстрації експертизи, – залучаються до промоційних заходів АППАУ та відповідних проектів, де вони отримують додаткові контакти з учасниками ринку, потенційними клієнтами їх послуг.
        2. Ці майданчики також включають міжнародні платформи, як спільноти I4MS та інші, де партнери проектів від Центрів 4.0 та DIH просувають свої сервіси та пропозиції.

          [caption id="attachment_17092" align="alignnone" width="985"] Просування О. Пупени на міжнародному вебінарі проекту EU4Digital в вересні 2021[/caption]

      4. Включення експертів для консультацій учасників проектів з МСП, включно з фінансовим стимулюванням. Експерти проекти, які демонструють стабільний сервіс впродовж 3+ місяців будуть рекомендовані для надання платних послуг як від власних Центрів 4.0 – DIH, так і від імені АППАУ. Ця опція першою стартує в проекті BOWI з експертами КПІ.
      5. Включення в наступні грантові та комерційні проекти: по результатам діяльності в програмі EIF та в проекті BOWI, експерти можуть бути рекомендованими для включення в наступні проекти з учасниками ринку.

Як буде працювати ця система мотивації? Щоквартально виконавча дирекція АППАУ буде відмічати кращих експертів програми EIF з відповідними рейтингами. Наразі наші кращі й рекомендовані експерти – це Андрій Гнап з Waste Ukraine Analytics та Олександр Степанець, кафедра АТЕП/ТЕФ КПІ.

З питань залучення до експертної бази програми EIF необхідно заповнити заявку або  звернутись до yurchak.alexandre@appau.org.ua – запрошуємо всіх бажаючих.

Виконавча дирекція АППАУ

Довідкова інформація

 

Покращення виробничої кооперації – дослідження кластерів ІАМ

Високий рівень виробничої кооперації учасників регіональних кластерів є основою та головною відмінністю справжніх кластерів від інших бізнес-об’єднань. Яким чином пов’язані регіональні учасники між собою, скільки зв’язків носять регіональний характер, в яких секторах є найбільша концентрація – від цих та подібних питань залежить стратегія розвитку кластерів. Й це тим більш актуально для кластерів ІАМ, де може бути кілька секторів машинобудування та інжинірингу.

В рамках проекту ClusteRISE запущене дослідження метою якого є виявлення та картування (меппінг) зв’язків виробничої кооперації. Ми запрошуємо всіх потенційних та дійсних учасників кластерних спільнот від комерційних організацій пройти коротке опитування й відповісти на запитання про стан виробничої кооперації вашого підприємства.

Ваші відповіді мають справді важливе, – можливо навіть критичне значення для наступного етапу в розвитку кластерів ІАМ. Адже на сьогодні, жоден регіон України не може показати яким є стан виробничої кооперації й в будь-якому секторі. Подібних досліджень в Україні немає, тоді як без мепінгу просто неможливо приймати рішення щодо пріоритетів розвитку.

Тому ми просимо віднестись до цього анонсу з усією можливою відповідальністю та розумінням.

Якщо ви належите до представників інших (некомерційних) організацій регіону, прохання сприяти максимальному розповсюдженню цієї публікації.

Пройти опитування.

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконується АППАУ в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

Семінар-практикум «Експорт для кластерів ІАМ: від стратегій до кращих практик», 13 жовтня, з 9:30 до 16:00 год, м. Харків

Експорт є одним з пріоритетних напрямів розвитку кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). В рамках проекту ClusteRISE для кластерів ІАМ запланований семінар з обміну досвідом та кращими практиками, який відбудеться в м. Харкові 13 жовтня.

Головними завданнями заходу є наступні:

  • Покращення ролі та інструментів експортного маркетингу для учасників кластерів ІАМ
  • Обмін кращим досвідом та практиками
  • Формування спільних планів та спільного інструментарію підтримки

Організатори: АППАУ та Харківський кластер ІАМ за підтримки Харківської ТПП

Програма

9:00 Вітальна кава

9:30 Вступ, знайомство, визначення спільних викликів в експорті, обговорення

10:00 Головні виклики та завдання в експортному маркетингу

Деталізація викликів, приклади, кейси, проблемні питання

  • Стан планів експорту – інтернаціоналізації, формування стратегій  (виступи координаторів кластерів)
  • Дослідження ринків (пропозиції АІМ та інших провайдерів послуг)
  • Техніки лідогенерації (АППАУ, досвід проведення онлайн форумів)
  • Виставкова діяльність (Запорізька та Харківська ТПП)
  • Відео-контент: головні тренди в експортному маркетингу (агенція “Рубарб”)

11:00 Перерва на каву

11:30 Обмін кращими практиками учасників кластерів та інших учасників екосистеми ІАМ

  • Запорізький кластер ІАМ (по 1-2 фірми від кластеру)
  • Харківський кластер ІАМ (аналогічно)
  • Харківська ТПП (аналогічно)
  • АППАУ (аналогічно)

13:00 Обід

14:00 Створення відео-кейсів як топ-тренд в лідогенерації та експортному маркетингу (Агенція «Рубарб»)

15:00 Формування планів на 2022: комплексні програми та проекти (робота в групах)

16:00 закінчення заходу

 Запрошуються представники кластерів ІАМ з Харкова, Запоріжжя та члени Харківської ТПП.

Участь безкоштовна, кількість місць обмежена до 25 осіб, можлива також участь в онлайн режимі.

Для реєстрації необхідно заповнити форму:

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

 

До АППАУ приєднується компанія «Клінкманн Україна»

«Клінкманн Україна» – це товариство зі 100% іноземним капіталом, що є постачальником програмного забезпечення і засобів автоматизації для автоматизації процесів на виробництвах.

Компанія зареєстрована в 2004 році у м. Києві, успішно працює і розвивається.

«Klinkmann Ukraine» – є центром компетенції програмних продуктів компанії AVEVA (включаючи рішення, які раніше називалися Wonderware) котра є законодавцем промислового програмного забезпечення і зосередила в своєму портфоліо вирішення повного циклу: від проектування до повноцінного управлінню активами підприємства.

Unitronics – це піонер у виробництві і проектуванні ПЛК з вбудованим HMI і точками В/В, які відповідають різним вимогам: від простих до великих систем автоматизації. Єдине середовище розробки для HMI і ПЛК. Безкоштовне ПО і технічна підтримка.

Команда технічної підтримки Klinkmann Ukraine надає консультації на найвищому рівні, ми прагнемо максимально наблизити свої рекомендації по експлуатації до потреб клієнта. Своїм клієнтам ми пропонуємо навчання з можливістю здобуття сертифікату і іншу технічну підтримку.

Рішення і послуги від Klinkmann Ukraine допомагають клієнтам підвищити якість продукції і поліпшити.

Наші клієнти – це великі і малі компанії України різних форм власності.

Більше інформації про ТОВ «Клінкманн Україна» Ви можете отримати на нашому сайті.

В рамках АППАУ компанія готова розвивати партнерство з іншими членами організації в рамках своїх напрямків діяльності.

This website uses cookies to improve your web experience.