Виконавча дирекція АППАУ, автор у АППАУ

2021-07-06

Форум кластерів ІАМ в Миколаєві

В рамках проекту ClusteRISE 8-9 липня, в Миколаєві відбудеться 1-ий форум українських кластерів промислових хайтек (ІАМ – Інжиніринг, Автоматизація, Машинобудування) з регіонів Харкова, Запоріжжя та Миколаєва. Харків представлятиме делегація від кластеру ІАМ, Запоріжжя – аналогічний кластер, Миколаїв – Морський кластер України.

Всі три кластери запущені восени 2020 й сьогодні мають орієнтовно однаковий стан розвитку. Відповідно, метою зустрічі є обмін досвідом в широкому колі питань, актуальних для розвитку молодих кластерів – як набір членів кластеру, створення пропозиції цінності, міжнародна співпраця, фандрейзинг, взаємодія з регіональною владою у створенні регіональних стратегій тощо.

Програма зустрічі включає презентації кластерів, візит на провідне місцеве підприємство з суднобудування, дискусії та мозкові штурми на теми вирішення актуальних проблем розвитку кластерів. Свої напрацювання представлять також ключові партнери кластерів – Запорізька ТПП, Асоціація АППАУ та Миколаївський центр підтримки бізнесу. В рамках 2-денного візиту спланована також культурна програма для гостей Миколаєва – передбачена прогулянка на катері та спілкування в неформальній атмосфері.

Юрчак Олександр, керівник проекту ClusteRISE та АППАУ так коментує цілі заходу «Всі три кластери створені за однаковою моделлю (ІАМ) й сьогодні перебувають на етапі закінчення формування. Тобто, у всіх кластерах є діюча операційна структура, набрані більше 10 дійсних членів, наповнюється бюджет та визначені стратегії розвитку на 2021-22 роки. Водночас, в цих, а також в стратегічних питаннях розвитку кластери мають певні труднощі, рішення яких не очевидні. Наприклад, всі кластери дещо відстають від планових показників по наповненню бюджету, ще не достатньо розвинутою є пропозиція цінності, є проблеми з ресурсом, особливо в частині підтримки експорту. Рішення в цих питаннях – не очевидні. Саме тому ми збираємось і щоб розділити вже кращий досвід в кожному регіону, й щоб спільно порадитись щодо проблемних питань. Я думаю, що крім цих ділових питань, мотиваційна складова цього заходу є дуже важливою.»

Олена Жукова, в.о. Морського кластеру України й СЕО МДЕМ, компанії, що приймає учасників форуму, так коментує свої очікування “З одного боку, кластерний рух, не новина, у тому числі й в морській індустрії. Задовго до створення Морського Кластеру України (МКУ), ми знайомилися з оглядами ринку та планами розвитку європейських морських кластерів. З іншого боку, кластерна ініціатива, що розвинулася в рамках Громадської спілки «МКУ» з 20 членами, органами керування й планами, відкриває нам нову українську реальність –[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] ми готові об’єднуватись, ділитися знаннями, інформацією та ресурсами задля розвитку своєї екосистеми. [/perfectpullquote]

Наразі потрібно досягнути успіху у встановлених цілях, беручи до уваги відомі обмеження. Кластери ІАМ України близькі нам за духом, бізнес-моделлю й проблематикою розвитку. Ми спільно зростаємо й вже маємо унікальний досвід, наприклад, у справі просування Індустрії 4.0. Тому я переконана, що синергія однодумців надихне на нові ідеї та гарантує приємне проведення часу.”

Захід відбувається в рамках проєкту ClusteRISE, який виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

Довідкова інформація – запитуйте за е-адресою info@appau.org.ua

2021-07-05

Системна інтеграція в промислових АСУ – диспозиція до 13 липня

Позиції учасників ринку напередодні зустрічі ключових осіб – важлива частина авансцени будь-якої важливої події. А форум системних інтеграторів та замовників промислових АСУ є саме такою подією для спільноти АППАУ, адже останній раз дебати в цій сфері були в нас ще в 2015–17 рр. Що змінилось за ці роки? Ось кілька мазків до загальної диспозиції головних акторів. Безперечно, цей погляд від виконавчої дирекції АППАУ є суб’єктивним, але ми намагались врахувати максимум важливих фактів з нашого досвіду за 5 останніх років.

2021-06-24

До АППАУ приєднується компанія WAITES

Компанія WAITES, була створена в 2008 році у Кентуккі і спеціалізується на розробці комплексу обладнання для вібродіагностики, що включає в себе різні види сенсорів вібрації, температури та інші, що використовуються майже у всіх галузях промисловості. WAITES має Українській офіс, що існує понад 5 років та спеціалізується на програмному забезпеченні та продажу на території України та Європи.

Система дистанційного моніторингу обладнання WAITES має великі переваги. Вона призначена для скорочення експлуатаційних витрат, захисту обладнання, безпеки обслуговуючого персоналу. WAITES усуває період простоїв, подовжує строк експлуатації обладнання, збільшує продуктивність, налаштовує безперервну роботу виробництва, робить систему надійною і адаптивною та скорочує витрати на технічне обслуговування.

Контролюється і аналізується вібрація і температура роторного обладнання: електродвигуни, редуктори і мультиплікатори, насосно-компресорне обладнання, турбіни і все, що має підшипники (кочення, ковзання), а також конвеєрне обладнання. Система дозволяє визначити виникнення і розвиток дефектів підшипникових вузлів, відсутність або надлишок мастила, дисбаланс, виникнення послаблень і т.д. Основне завдання – надати необхідну інформацію про технічний стан обладнання і тим самим запобігти поломку і уникнути непередбачених дорогих простоїв.

Галузі та досягнення

WAITES представлена в 12 країнах світу з клієнтською базою понад 200 компаній, серед яких: AMAZON, Michelin, Nissan, Philip Morris, DHL, Tesla, Mercedes, AstraZeneca, Pfizer та інші.

WAITES має три команди аналітиків у трьох країнах світу та машинне навчання, яке включає в себе 100+ фізичних серверів аналізу, 21 алгоритм машинного навчання, 80 мільйонів об’єктів даних в день, 3000 + виявлених аномалій кожного дня.

Протягом останніх років WAITES тільки поширює свою клієнтську базу та розробляє нові продукти для своїх теперішніх та майбутніх клієнтів. На 2021 рік WAITES підключив виробництво компанії NIKE усього світу.

За перший тиждень співпраці WAITES з компанією DHL було виявлено проблему, яка прораховується на $900 000.

Рішення для моніторингу стану Waites економлять нашим клієнтам більш $ 150 000 000 в рік.

Контакти:

ukraine@waites.net
0 800 33 10 13
https://waites.com.ua/

2021-06-16

Технічні експерти – разом підняти планку Індустрії 4.0

Разом підняти планку вітчизняної Індустрії 4.0 – це давній, але все ще нереалізований виклик для наших технічних експертів, особливо з університетів. Чому? 3 головні причини – це низька культура та обізнаність вітчизняного ринку, хайп та інфо-шум, створений піарниками різних рівнів (аж до державного) й слабка консолідація експертних спільнот. В результаті, будь-яке серйозне порівняння в розвитку в цій сфері чи з сусідами, чи з країнами ЄС йде не в нашу користь.

Але є що одна більш вагома причина, яка стосується саме університетів. Мова про низьку конверсію «знання -> інновації» в університетах. Маючи в країні десятки потужних технічних університетів, сотні прикладних кафедр й тисячі кваліфікованих викладачів, серед яких є щонайменше добра сотня справжніх експертів промислових АСУ – ми й досі не бачимо ніякої вагомої віддачі в інноваційний розвиток нашої Індустрії 4.0. Це дуже добре показали нещодавні розробки регіональних ландшафтів І4.0 в Харкові та Запоріжжі.

Отже, якщо ми віримо в тезу, що ми живемо в епоху економіки знань, що «знання – це сила», тоді ми маємо посилювати відповідні інституції та особистості, що є носіями цих знань. Якщо ми віримо, що технічні університети ще є тими самими інституціями й в них ще чимало цих особистостей – носіїв не тільки теоретичних, але й прикладних, сучасних знань, то в українських умовах, зрештою, все зводиться до селекції: з десятків «фабрик дипломів» та сотень кафедр ще можна відібрати справжніх експертів. Й де в рамках нашої Індустрії 4.0 мета одна – повністю інтегрувати університети в єдину, загально українську інноваційну екосистему промислових хайтек.

Саме цим шляхом йде програма EIF АППАУ, яка вже запустила селекцію та реєстрацію кращих технічних експертів. В рамках програми передбачається, що саме ці експерти можуть взяти на себе просвіту ринку та МСП, учасників програми як по конкретним колам (грантам), так і по ринковим тенденціям, які є в основі цих грантових, технічних завдань.

14 червня ми презентували першу десятку експертів, куди ввійшли представники університетів КПІ, ХАІ, НУХТ, Чернігівської та Запорізької «політехнік», а також лідери розробників з сегментів циркулярної економіки (Андрій Гнап з Хмельницького) та морської галузі (Юрій Жуков з Миколаєва).

Крім просвіти та консультування по конкретним колам, експертна спільнота має більш конкретні стратегічні завдання (виклики), які вже довго накопичуються в русі 4.0, але слабо вирішувались впродовж останніх 5 років. Їх варто розглянути детальніше:

1. Вирівнювання за ключовими інноваціями та трендами Індустрії 4.0 з європейськими центрами компетенцій

Скільки б АППАУ не підіймала питання орієнтації та вирівнювання нашої спільноти на кращі світові тренди Індустрії 4.0 й скорочення нашого відставання, в практичній площині все зводиться до відповідей на 3 питання: які ці тренди, де ми по відношенню до них, як вирівнюватись. І який би сегмент І4.0 ми не взяли, фахово відповідати на ці питання можуть тільки експерти.

Де ми сьогодні в процесі вирівнювання: повний огляд цих гострих питань вирівнювання був заданий програмою Discovery 4.0 в 2018 році. Але ця ініціатива «не пішла», як через нестачу наших власних ресурсів, так й через слабку реакцію самих експертних спільнот. Тим часом, в Україні продовжується стихійний (ad hoc) процес формування інноваційного ландшафту Індустрії 4.0, для якого характерні слабке розуміння світових тенденцій, ізольованість експертів з комерційного сектору й мала кількість продуктових фірм – справжніх інноваторів І4.0. Щодо університетів, для них властива само-ізоляція, що добре продемонстрували результати останніх регіональних ландшафтів Індустрії 4.0. Всі це є також наслідком відсутності будь-яких ефективних та централізованих стратегій та політик розвитку інновацій в промисловості національного рівня.

Напрями змін з EIF: оглядаючись назад, можна сказати, що по відношенню до Discovery 4.0, програма EIF якраз пропонує ті механізми стимулювання, яких не вистачало 3 роки тому. Й де просвіта ринку по окремих колам в рамках своєї спеціалізації і є головним кроком по вирівнюванню. Адже [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]європейські гранти це не що інше, як формулювання передових технічних завдань по інноваціям, які є найбільш актуальними з точки зору європейських споживачів.[/perfectpullquote]

Отже, просвіта у вигляді вебінарів, статей, персональних роз’яснень а також подача своїх грантових заявок є тими практичними кроками, які будуть нас наближати до передових рубежів І4.0. Також в рамках регулярних мітапів, які вже розпочались в програмі EIF, публічні обговорення цих завдань та умов грантів також буде вирівнювати самих експертів в розумінні передових тенденцій.

2. Економіка знань – покращити рівень командної та між-командної взаємодії

Процеси конвертації теоретичних знань та компетенцій в прикладні, а далі – в продуктові інновації йдуть важко в університетському та експертному середовищі. Наші ініціативи «змін знизу» добре відображають ці спроби залучення університетів – від повністю провальних (як «топ-10 застосувань» ІІоТ в 2018 р), до майже успішного, але тимчасового aCampus в 2019–20, а тепер – чергової спроби в програмі EIF. Коренева причина, яку ми намагаємось усунути у всіх цих спробах – це низький рівень командної взаємодії українських експертів. В результаті, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вся наша експертна спільнота створює такий собі типово український «оксюморон 4.0» – ми хором твердимо про переваги економіки знань, й де рушієм є колективна співпраця, і водночас, ми демонструємо вражаючу роз’єднаність та фрагментарність десятків мікро-світів, й звісно, низку культуру співпраці.[/perfectpullquote]

Де ми сьогодні: можна багато рефлексувати про українську ментальність, але в практичній площині, завжди і всюди буде питання «як» (змінювати цю ситуацію). Як стимулювати експертів в одному університеті краще співпрацювати між собою? Як вони можуть налагоджувати взаємодію з іншими університетами? Те саме по співпраці з ринком? Питання «як» в рази важливіше, ніж «що» чи «чому» – нам потрібні конкретні приклади кращих практик.

Напрями змін з EIF: наша програма пропонує кілька нових об’єднавчих ініціатив, які більше націлені на проявлення командних, а не стільки індивідуальних спроможностей:

Між-кластерна кооперація: до програми вже долучились чи долучаться найближчим часов університети Києва, Запоріжжя, Харкова, Миколаєва та Вінниці, де створені кластери типу ІАМ й де є сильний фокус на співпраці на регіональному рівні. Відповідно, ці університети будуть інтегровані у всі між-кластерні обміни яких передбачається чимало.
DIH – як каталізатор створення послуг: подібним чином статус DIH (який, ймовірно, прагнуть отримати чимало університетів) потребує командних зусиль – адже поодинці створити послуги доброї якості для МСП неможливо.
Рейтингування експертів від учасників ринку – ще один механізм включення соціального визнання та статусу, це – рейтингування. В маркетплейсі, який планується створити в програмі EIF, це буде інтегрована функція.

3. Побачити університетські школи розробників Індустрії 4.0

Очікування бізнесу, яке не покидає певні кола – це побачити справжні наукові школи, справжні колективи розробників Індустрії 4.0 серед університетів і яке представляють потугу команд, а не 1-2 індивідуалів, до того ж, безмежно завантажених викладацькою рутиною.

Де ми сьогодні: До рівня нових розробок впритул підійшла команда Олександра Пупени з НУХТ, яка демонструє ряд розробок в сфері ІІоТ, систем програмування ОТ, практичного освоєння стандартів МЕК 61512 та 62264. Але інших подібних команд за 5 років розвитку руху Індустрії 4.0 ми практично не бачимо – все дуже маргинально, тихо та невиразно, або надто далеко від практичних реалізацій.

Напрями змін з EIF: ми майже переконані, що такі команди є – отже активна участь в програмах просвіти та в самих проектах, має їх проявити. Перші практичні кроки тут зводяться до внутрішніх обмінів й формування груп за інтересами – й почнемо ми з КПІ.

4. Значно підняти рівень послуг для МСП – вирівнювання з євро-DIH

Критика на само-ізоляцію ЗВО (від бізнесу) йде давно – й частіше всього заслужено. Якщо виключити освіту для молоді, які б аспекти інноваційної діяльності ми не взяли – освіту та просвіту ринку, комерційні тренінги, діяльності R&D, участь в створенні регіональних чи галузевих політик, чи той самий фандрейзинг – якість послуг для МСП та кінцеві результати університетів залишають бажати кращого. Добра звістка від DIH в тому, що сама суть цих хабів передбачає включення активних процесів по створенню відповідних послуг для МСП.

Де ми сьогодні: процес створення справжнього Digital Innovation Hub в червні тільки стартує в КПІ. На жаль, не можна сказати, що за попередні роки значно просунулись в подібних послугах наші Центри 4.0 в Києві (в тому ж КПІ), та в Харкові (в ХАІ). Інформації про пропозицію послуг для ринку від інших університетів також практично немає.

Напрями змін з EIF: для наших експертів з КПІ створення DIH – це гарний шанс прискорити перехід на нові правила. Програма EIF цьому всіляко сприятиме, оскільки велика частина проектів в нашому портфелі реалізується через DIH або відразу на них орієнтована. Очікується, що цим шляхом підуть далі інші ЗВО.

5. Створити глибоко інтегровані та розвинуті галузеві та регіональні екосистеми

Повна інтеграція університетів на регіональному та галузевому рівнях у відповідні інноваційні екосистеми означає значний ріст спільних проектів по інноваційному розвитку з відповідними бізнес-структурами.

Де ми сьогодні: на перший погляд, існує чимало свідоцтв подібної інтеграції в регіонах країни. І все-ж, при більш уважному розгляді й аналізі відповідних показників саме в Індустрії 4.0, картина виглядає радше сумно. Проект ClusteRISE показав низьку кількість інноваційних розробок та відповідних проектів від університетів на півдні та сході країни. Також ми не виявили інших напрямів інтеграції – наприклад, як тісних зв’язків та стосунків з окремими інкубаторами, технічними спільнотами та бізнес-об’єднаннями. Натомість, складається враження, що наші університети просто використовують ті, хто має потужний попит на молодь – в першу чергу, ІТ-кластери, а також представники зарубіжних екосистем. Переконані, що подібна картина не дуже відрізняється в інших регіонах.

Напрями змін з EIF: інтеграція університетів в середовище вітчизняних розробників та замовників є суттю програми EIF. Тобто, створення таких команд з представників цих категорій вже розпочалось. Більшість грантових проектів, особливо, в напрямах трансферу технологій від європейських DIH та центрів компетенцій тільки так і працює. Й це означає, що надалі ця культура буде поширюватись у відповідних кластерних об’єднаннях та екосистемах.

***********

Реалізація цих викликів потребуватиме внутрішніх змін самих експертів в першу чергу покращення їх персональних навичок проактивності, комунікацій та демонстрації власної прикладної експертизи. Програма EIF надасть для цього всі умови. Й наша база експертів продовжує розширюватись – для нових бажаючих реєстрація тут. Інформація про програму EIF – за цим посиланням.

Виконавча дирекція АППАУ.

2021-06-16

КПІ ім. Ігоря Сікорського став одним з переможців гранту BOWI

Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» став одним з переможців грантової програми BOWI.

Boosting Widening Digital Innovation Hubs (BOWI) – це проект, який фінансується програмою I4MS / Horizon 2020 Євросоюзу й спрямований на підтримку цифрових інноваціійних хабів (DIHs) та МСП через кращу фасилітацію та доступ до нових цифрових технологій. Обсяг фінансування – 100 тис євро.

Загальною метою проекту є розширення мережі DIH шляхом посилення колаборації між зрілими DIH з молодими DIH (протохабами), де нові технології програми I4MS ще не є розповсюдженими. Центр Індустрії 4.0 в КПІ відноситься саме до таких протохабів.

Консорціум BOWI керується литовсько – українською компанією Civitta, добре знайомою нашим інноваторам з різних секторів економіки. Також в консорціум входять 10 DIHs з Польщі, Нідерландів, Фінляндії, Німеччини, Латвії, Румунії, Чехії та Болгарії.

Головною метою проекту є передача досвіду та інструментів по створенню послуг для МСП до КПІ від зрілих європейських DIH з наступною промоцією серед українських МСП. Завданнями проєкту є наступні

Відбір команди експертів КПІ, спроможних та вмотивованих до інноваційно-консультаційного супроводу МСП
Відбір 20 МСП – найбільш готових до впровадження технологій 4.0 на своєму виробництві
Проходження європейського конкурсу, на якому будуть відібрані 4 кращі МСП з забезпеченням фінансування в 60 тис євро кожному.
Супровід МСП в експериментах по впровадженню інноваційних цифрових технологій.
Формулювання перспектив по масштабування досягнутих результатів на інші ринки та сегменти в Україні.

Виконання цих завдань в сукупності й під кураторством європейських DIH дозволить створити новий портфель сервісних послуг для Центру 4.0 – DIH в КПІ.

Передбачається також спільна робота над новими грантовими проектами в рамках програми EIF від АППАУ.

Грантова заявка на конкурс BOWI розроблялась спільно КПІ та АППАУ, й партнери далі будуть продовжувати свій шлях в цьому проекті.

2021-06-14

До АППАУ приєднується громадська організація «Новітня освіта»

Громадська організація «Новітня освіта» займається соціальними проєктами з впровадження сучасних засобів і методик в систему освіти. Насамперед робототехніки, яка спирається на такі дисципліни, як електроніка, механіка, кібернетика, телемеханіка, мехатроніка, інформатика, а також радіотехніка й електротехніка і дає можливість молоді стати спеціалістами з автоматизації, конструкторами, електронниками, промисловими програмістами та спеціалістами з вбудованих систем (Embedded). Наша мета – поєднати освіту і бізнес в Україні для того, щоб молодь отримала якісну освіту та чіткі цілі у житті, а підприємства – кваліфікованих спеціалістів для розробки і виробництва високотехнологічної, інтелектуальної продукції з високою доданою вартістю.

Галузі та досягнення

ГО «Новітня Освіта» – молода організація, але вже має великий досвід співпраці в освітньому просторі та бізнесі. У 2021 році ми стали співорганізаторами конкурсу Worldskills Ukraine в компетенції «Мобільна робототехніка», регіональні змагання якого пройдуть в жовтні–листопаді цього року, а фінал відбудеться у квітні–травні 2022 року. Також нам вже вдалося створити 5 нових команд для участі у Worldskills. У цьому році ми поставили собі за мету вивести на змагання мінімум 20 команд, у 2022 році – 50 команд, у 2023 році – 100 команд. Приміром, в Китаї, Японії, Індії на сьогоднішній день створено більш ніж по 200 команд.

Більше інформації про ГО «Новітня освіта» ви можете отримати за посиланням https://novitnya-osvita.com.ua/file/prezentatsiya-v.pdf та на https://novitnya-osvita.com.ua/ .

В рамках АППАУ ГО «Новітня освіта» готова розвивати партнерство з іншими членами організації за своїми напрямками діяльності.

2021-05-31

До АППАУ приєднується Національний університет «Чернігівська політехніка»

Національний університет «Чернігівська політехніка» був створений в 1960 році. Університет має сертифікат на систему управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001 і є членом Великої хартії університетів – Magna Chartia Uneversitatum. Структура університету включає 7 навчально-наукових інститутів, 2 факультети, 33 кафедри, центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, аспірантуру та докторантуру, бізнес-інноваційний центр, редакційно-видавничий відділ. До складу університету також входять «Коледж економіки і технологій» та «Коледж транспорту та комп’ютерних технологій». Всього в університеті навчається більше 7000 студентів. Ведеться підготовка фахівців за 29 напрямками підготовки та 30 спеціальностями. “Чернігівська політехніка” посідає 6-те місце серед 15 закладів вищої освіти України, які увійшли до рейтингу The Times Higher Education Impact Rankings,

Галузі та досягнення

Національний університет «Чернігівська політехніка» є провідним освітнім та науковим закладом в напрямах військово-технічних розробок, регіонального розвитку, створення матеріалів та конструкцій, енергоефективності, охорони здоров’я, електронних та інформаційних технологій, в тому числі в галузі комп’ютеризації та автоматизації виробництва задля розвитку Індустрії 4.0 в Україні.

Серед головних наукових досягнень «Чернігівської політехніки», реалізованих в Україні та за кордоном, є створення українського криптофону, розробка інтелектуальної системи керування новітніми установками електронно-променевого зварювання, система захисту інформації в мережах IP-телефонії та цифрового радіозв‘язку, портативне фотоелектричне джерело живлення для військових застосувань, технологія зварювання тиском нероз’ємних з’єднань твердих сплавів, система управління фотоелектричними панелями, мобільна інформаційна система кардіодіагностики, електрона система голосування Mobile-RADA, комп’ютерна програма «Єдине інформаційне вікно» та багато інших.

«Чернігівська політехніка» є учасником чисельних міжнародних проєктів в технологічній сфері, направлених на розвиток підприємництва (BUSEEG), промислової екології (IEMAST), ІТ-аутсорсингового партнерства з підприємствами (IHSITOP), співробітництва зі промисловістю в сфері електронної та обчислювальної техніки (CABRIOLET), міжрегіональної кооперації (THEOREMS-Dnipro) та кібербезпеки (CyRADARS).

З 2020 року в рамках міжнаціонального проєкту «Розвиток практично-орієнтованої спрямованої на студентів освіти в галузі моделювання кібер-фізичних систем» (CybPhys), який виконується за програмою ERASMUS+, в університеті започаткована підготовка магістрів зі спеціальності «Комп’ютерна інженерія» за новою освітньо-професійною програмою «Комп’ютерна інженерія та промислова автоматизація».

Більше інформації про Національний університет «Чернігівська політехніка» та його проєктну діяльність ви можете отримати на сайті, а також слідкувати за останніми подіями, що відбуваються в університеті, на його сторінках в Facebook, Instagram та Telegram. В рамках АППАУ університет готовий розвивати партнерство з іншими членами організації за напрямами своєї діяльності.

2021-05-20

Інновації – це не тільки про продукти!

В рамках програми воркшопів “Інновації для промислових МСП” робочі групи проходять заняття на яких розглядаються рішення так званих “бізнес-кейсів” – проблемних ситуацій, які не мають вирішення роками в кластерних спільнотах. Цей кейс розглядає проблему розуміння інновацій та підходів до створення інновацій серед широкого кола розробників, системних інтеграторів, інжинірингових компаній.

2021-05-19

Програма EIF

Програма АППАУ EIF (Export, Internationalization, Fundraising) є новим форматом співпраці проектного офісу АППАУ, групи технічних експертів та консультантів, кластерних координаторів та цільової групи експортерів, інноваторів Індустрії 4.0. Мета – значно покращити показники експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу й в перспективі сформувати імідж та позиції вказаної групи як Національних чемпіонів Індустрії 4.0. Цим анонсом ми надаємо короткий опис програми.

Передумови

В 2016 році АППАУ вже мала готову пропозицію експортної програми – EXPOREC. Але на неї ніколи не було фінансування – розгортання цілого пакету послуг, як дослідження ринків, торгові місії закордоном ніяк не можуть покриватись членськими внесками. Виконавча дирекція 3 роки шукала донорську чи державну підтримку цієї програми. Нарешті, в 2019 ми виграли грант USAID на участь в міжнародній виставці Hannover Messe. З урахуванням суми контракту в майже 100 тис доларів, ряд заходів був спрямований на суттєве покращення позицій та конкурентоспроможності членів української делегації, а також розкрутку та представлення всього національного руху Індустрії 4.0. Зокрема, в бюджет проекту входила також розробка міжнародного позиціонування для окремих секторів промислових хайтек.

На жаль, коронавірус завадив здійсненню цих планів – виставка була відмінена, контракт анульований, й установа, що представляє фонд USAID ніяк не відреагувала на прохання АППАУ продовжити контракт в діджитал форматі. Невідомо також чи буде перенесений контракт на 2021 – всі партнери, включно з Офісом просування експорту, зберігають мовчання.

Все-ж, певний прогрес впродовж цього періоду відбувся – АППАУ зробила новий сайт Індустрії 4.0, ми маємо певний доробок до власної стратегії експорту Індустрії 4.0 й також ми значно поліпшили відносини з певним колом експортерів – як тими що були в делегації на HMI-2020, так і кандидатами в цю програму.

Але по великому рахунку, ми знову опинились сам на сам з проблемою експорту та інтернаціоналізації. Адже навіть вказані напрацювання швидко згаснуть, якщо їх не вивести на належний рівень й не продовжити розгортання програми. Між тим, проблеми в цьому напрямі загострюються не тільки для членів АППАУ, а для всіх промислових хайтек. Адже в зв’язку з глобальною економічною кризою, й падінням ринків всередині країни, загальним падінням українського експорту, очевидно, що нові труднощі виникають по всім фронтам. Наші члени експортери підтверджують, що ряд нових експортних контрактів був заморожений або відмінений. Вони також кажуть про зміну середовища в цілому, в певних випадках вже відчувається хвиля протекціонізму, яка захоплює країни розвинутого світу.

Підготовка й пропозиція цінності

З кінця травня 2020 АППАУ проводить цілий ряд заходів для прояснення поточних позицій та перезавантаження програми. Це і ряд випусків Аналітичного центру Industry4Ukraine по темі кластерів та інтеграції в глобальні ланцюги (й зараз виходить по експорту), окремий день на тему експорту на форумі Next Normality & Industry 4.0, окремий онлайн воркшоп з консультантами по темі фандрейзингу, індивідуальні перемовини з рядом фірм та консультантів, 2 вебінари по експорту тощо.

В результаті на світ появляється програма EIF – цільова програма експорту, інтернаціоналізації та фандрейзингу для виділеної групи компаній, членів АППАУ, які готові брати на себе певні зобов’язання.

Наявність теми «фандрейзингу» в цьому напряму обумовлена двома причинами

Власне, природа слабких результатів по фандрейзингу та сама, що й в експорті чи інтернаціоаналізації – це недостатні навички, підготовка та ресурси фірм в цій темі. Й тому подібним є рішення – залучення кваліфікованого консалтингового ресурсу.
Водночас, фандрейзинг є сам по собі інструментом інтернаціоналізації. Приймаючи участь в проєктах як Horizon 2020, учасники починають значно краще розуміти природу та витоки вимог європейських ринків, орієнтуватись в інноваційному просторі, й також – у випадку виграшу, – отримувати кошти на відповідний розвиток в інноваціях та інтернаціоналізації. Найбільш яскравим прикладом тут є iSolutions, провідний інтегратор та розробник по кібер-безпеці, який завдяки подобній участі вже впевнено виходить на ринки ЄС та США. Отже, мова про те, що повторити успіх цієї компанії – але більш оптимізовано, масово та масштабовано.

Пропозиція цінності програми EIF включає:

Ведення єдиної таблиці грантових проєктів, найбільш відповідним очікуванням групи EIF.
Високотаргетовані комунікації з налаштованим під конкретну фірму цільовим контентом, який найкраще відповідає профілю та очікуванням цієї фірми. Крім моніторингу та нагадувань щодо актуальних проєктів по фандрейзингу, тут також буде інформація по експортним заходам та інструментам, просвітня інформація, яка деталізує цільові проекти тощо.
Пакети безкоштовних консультаційних послуг по напрямам EIF.
Пакет платних послуг, як написання грантових заявок, але з оптовою знижкою.
Регулярну подачу якісних лідів та просування в рамках вже виробленого пакету експортної підтримки, зокрема через сайт land4developers.

В свою чергу учасники групи EIF несуть зобов’язання по виділенню окремого людського ресурсу, регулярній та спільній підготовці заявок, й регулярному замовленні послуг консультантів. Виконавча дирекція АППАУ несе зобов’язання по налагодженню якісного процесу взаємодії, його моніторингу та комунікаціям сторін.

В 2020 до програми приєднались найсильніші експортери АППАУ, вони ж лідери Індустрії 4.0 по своїм сегментам. Це – IT–Enterprise, SoftElegance та ВГ «Техінсервіс» (м. Київ), Інфоком Лтд (м. Запоріжжя), «С-інжиніринг» та 482.Solutions (м. Одеса), Smartico (м. Дніпропетровськ), ‘Indusoft-Ukraine’ (м. Київ).

Програма є відкритою для входження нових учасників, а також для цільової вендорської підтримки. Міжнародні вендори, безперечно, мають свої канали та пропозиції підтримки інтеграторів та розробників на міжнародній арені.

В травні 2021 році пропозиція стала доступною для членів АППАУ та кластерів Індустрії 4.0 з Харкова, Вінниці, Запоріжжя та Миколаєва.

Якщо ви є учасником однієї з вказаних кластерних організацій й бажаєте покращити свої показники в сферах E – I – F шляхом отримання вказаних послуг, заповніть реєстраційну форму.

2021-05-19

Програма EIF – реальний запуск

5-річні намагання АППАУ розгорнути фандрейзинг в сфері Індустрії 4.0 завершуються створенням власного проектного офісу. Віднині АППАУ самостійно реалізує функції інформаційного брокериджу в цій сфері, створює спільно з технічними університетами функцію технологічного брокериджу й разом з іншими учасниками екосистеми (консультантами) буде покращувати показники подачі в євро-програмах.

Головні зміни в програмі EIF в 2021

Програма EIF (Export – Internationalization – Fundraising) виникла в червні 2020 як наслідок чергової спроби спільноти АППАУ наблизитись до прийняття ряду викликів у вказаних областях, й де саме фандрейзинг є тригером змін. Адже саме доступ до фондів відкриває шлях до прискореного розвитку інновацій для численних учасників нашої асоціації, а за тим, також й до інтернаціоналізації та екпорту. Ця програма є логічним продовженням перших спроб від 2016 (програма Exporec), яка була орієнтована виключно на експорт, і яка не пішла по тій же причині – відсутності фінансування.

В 2020 АППАУ чітко розділили всі процеси по фандрейзингу в І4.0 на 3 великі етапи, рис 1 й організувала розподіл робіт та відносин по всьому колу учасників програми – виконавча дирекція АППАУ – інноватори І4.0 – вибране коло консультантів з фандрейзингу.

Рис. 1 Процеси фандрейзингу

Але ставка в 2020 на консультантів – партнерів АППАУ в перших двох етапах себе не виправдала. 8 місяців перемовин та нарад не дали на виході нічого. Зрештою, ми прийняли рішення про створення власного проектного офісу з фандрейзингу. Зараз він ще зовсім малий (2 особи), але поступово ми будемо нарощувати ці ресурси, в першу чергу, шляхом об’єднання та координації з Центрами 4.0 та DIH, для яких функція фандрейзингу має бути так само органічною.

Отже, всі головні зміни на даний момент:

Функція інформаційного брокериджу вже запущена. Виконавча дирекція АППАУ самостійно веде базу даних грантових проектів в якому щомісячно перебуває 15-20 діючих грантових проектів Індустрії 4.0 на суму більше 2 млн євро. Ми щотижнево інформуємо учасників програми EIF інформаційним дайджестом про зміни в портфелі, та висвітлюємо окремі нові проекти. Також щотижня відбуваються наради щодо найбільш цікавих чи проблемних грантів.
Ми також розпочали реалізацію процесу В – технологічного брокериджу. Ця частина найважча, оскільки апелює до наявності кваліфікованих технічних експертів, спроможних швидко пояснити інтересантам того чи іншого гранту технічні та технологічні особливості колу. Й складність полягає в тому, що технологій І4.0 та особливостей їх застосування дійсно багато й тут потрібен справді високий рівень – адже варто усвідомлювати, що ми йдемо з запізненням на 5+ років по відношенню до ЄС й конкуренція у вказаних грантах є дуже великою. По окремим частинам (як свіжий грант по стандартам) ми беремо цю функцію на себе, але загалом ми розпочали створення бази даних технічних експертів та вже маємо пропозицію по їх залученню.
В процесі реалізації процесів А й В, вже запущений також процес matchmaking-у – тобто, ми інформуємо членів спільноти, які найкраще на нашу думку підходять під той чи інший грант, індивідуально й додатково аргументуємо, чому саме цей кол їм підходить. З початку дії цієї послуги ми інформували таким чином близько 20 різних компаній та партнерів.
З урахуванням наших інтересів в розвитку кластерів Індустрії 4.0 ми також розширили рамки застосування цих послуг на відповідні кластери з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва та Вінниці. Координатори відповідних кластерів про це вже інформовані.
Ми також розпочали власну подачу грантових заявок в грантах, які доступні для нас як асоціації – перші 2 заявки відправлені в травні.

Окремо сформована також проектна заявка для донорів під цю послугу, як самодостатній проект. Адже очевидно, що розгортання цієї послуги потребує цільового ресурсу й в контексті поточних наших можливостей – це радше експеримент, який без фінансової підтримки на початковому етапі може захлинутись так само, як і попередні спроби 2016- 20 рр.

Разом з тим ми діємо вже – зрозуміло, що гаяти час не варто. Адже багато цілком доступних колів проходить на наших очах й українські учасники про них взагалі нічого не знають. Скільки подібних можливостей за попередні роки ми втратили важко сказати. Ясно тільки, що процес А (рис. 1) – є стартовим й найголовнішим на даному етапі розвитку. Саме тому, АППАУ бере його повністю під свій контроль.

Завдяки нашому фокусу на цій сфері діяльності ми маємо вже певні маленькі перемоги. В квітні АППАУ стала контактною точкою I4MS. Це окрема під-програма в Horizon 2020, яка націлена саме на прискорення діджиталізації промислових МСП. Друга новина – це отримання нашим Центром 4.0 в КПІ статусу DIH (Digital Innovation Hub), чому в великій мірі сприяла АППАУ. Приєдання до мережі DIH відразу відкриває нові можливості фандрейзингу, адже чимало євро-програм орієнтовані саме на DIH. По-суті, тільки зараз ми починаємо розуміти можливості цієї мережі й будемо активно приєднувати до неї інші технічні університети країни.

Ми маємо також вже перші перемоги, – дивіться анонс про виграш проекту BOWI для КПІ.

Оновлена пропозиція цінності

Наша кінцева мета незмінна й вона визначена в програмі EIF в 2020 – ми хочемо забезпечити кожного українського інноватора Індустрії 4.0, члена нашої спільноти, необхідним фондом розвитку інновацій. Для цього ми системно відпрацьовуємо «лійку фандрейзингу» в Індустрії 4.0, модель якої включає наступні цільові показники:

Створення портфелю грантів. В травні в нашому портфелі було 12 колів, в липні вже 20, й ми передбачаємо зростання до листопада до 30-50, – до моніторингу євро-програм з часом ми додамо інші світові, й також українські, дотичні до Індустрії 4.0.
Кількість виданих проектних заявок – не менше 10 на квартал (40 на рік).
Виграні гранти – не менше 7 проектів вже в 2021 з поступовим зростанням на 30-50% в наступні роки.

Іншими словами, мова йде про системний та умовно «масовий» доступ до європейських та інших фондів. Зараз, цей доступ мають та реалізують буквально лічені фірми нашої спільноти й ця ситуація практично не змінювалась останні роки. Тобто, в середньому для МСП в Індустрії 4.0 ми виграємо по 1-2 гранти на рік, тоді як наша попередня оцінка говорить, що цей показник може сягати не менше 20 проектів на рік.

Таким чином, оновлена в 2021 пропозиція цінності нашої послуги по фандрейзингу в програмі EIF складається з 3-х головних компонентів:

Надання повної та релевантної інформації про поточні гранти – для цього ми й налагоджуємо власну функцію інформаційного брокериджу. Як було зазначено вище, цільовим показником тут є кількість грантів в моніторингу.
Сприяння проходженню перших кроків в процесі підготовки заявки – від визначення «чи варто в це інвестувати свій час», й до консультацій, просвіти та освіти. Як було вже сказано, це комбінована функція індивідуальних консультацій та технологічного брокериджу. Останнє АППАУ буде реалізовувати спільно з партнерами технічними університетами.
Значне зростання всієї екосистеми української Індустрії 4.0 та покращення ефективності у взаємодії. Якщо попередні 2 цінності є індивідуальними (тобто, бенефіціаром є окрема організація чи індивідуум), то тут мова йде про всю спільноту. Досягнути поставлених цілей неможливо без тісної співпраці з широким колом експертів (як технічних, так і з фандрейзингу), фірм-розробників, інноваторів 4.0 та споживачів технологій 4.0 (в першу чергу, промислових підприємств).

Ця пропозиція діє для всіх членів АППАУ та членів кластерів типу ІАМ – Індустрії 4.0 з Запоріжжя, Харкова, Миколаєва та Вінниці. Натомість, проектний офіс АППАУ встановить контроль за дотриманням умов конфіденційності – іншими словами, ці послуги є закритими для інших учасників ринку. Причина банальна – по-іншому ми не зможемо окупити свої витрати на реалізацію цієї послуги.

Перші кроки для учасників програми EIF

Отже, якими мають бути перші 3 кроки для учасників – потенційних користувачів цієї послуги:

Перевірте чи входите ви (ваша організація) в діючі члени відповідних кластерних організацій – АППАУ, кластер ІАМ в Запоріжжя, кластер ІАМ Харків, Морський кластер України, Вінницький кластер промислової автоматизації та приладобудування. Якщо ні, ця послуга для вас не діє – вам потрібно спочатку приєднатись до ближчого для вас кластеру.
Якщо ви є учасником вказаних кластерів, – заповніть заявку на входження в програму EIF, що додається нижче. Відтак, ви відразу отримаєте доступ до портфелю грантових проектів й будете підписані на щотижневий інформаційний дайджест.
Далі, регулярно приймайте участь в наших нарадах та мітапах – саме на них відбувається прояснення умов тих чи інших грантів.

Ну а далі – приймайте рішення про участь в тому чи іншому гранті, пишіть грантову заявку (допомога консультантів доступна) й здобувайте свої перемоги для розвитку інновацій.

Єдине виключення в правилі №1 є для технічних експертів, – в окремих випадках вони можуть входити в програму без приналежності їхніх організацій до членства в кластерних структурах. Для цього необхідно заповнити цю заявку, а форму що надається нижче, не потрібно заповнювати.

З будь-яких інших питань співпраці – звертайтесь на info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ

Форма реєстрації для входження в програму EIF: