Без категорії

Будь-яка конференція дає масу приводів для оцінки стану й визначення викликів в конкретній області. Чим більша конференція, чим краще організована, чим якісніші спікери й різноманітніші теми – тим точніше ви можете визначати і стан, і спільні виклики.

Європейський індустріальний форум, що відбувся в Києві 21 лютого дав чимало приводів для рефлексії щодо обох вказаних параметрів.
Детально описувати чи коментувати всі 4 панельні дискусії я не буду. Але дам виключно суб’єктивну думку, що було релевантним в контексті питань нашого руху 4.0 – а що ні. З минулого року в АППАУ ми приділяємо особливу увагу характеристиці релевантності – тобто тому, що показує не тільки тактичну, але й стратегічну гнучкість, точність та швидкість в реакції на зовнішні та внутрішні зміни, що постійно генерують нові й нові виклики.

Абсолютно релевантно

Мій перелік в цій категорії включає 3 наступні речі:

1. Сама ідея проведення дня була домінуючою в Дениса Базилевича, координатора Медіа-Хаб 4.0 з минулого року. Коли всі країни (вкл з асоційованими) щороку дають свої пропозиції до ЄС щодо взаємодії в промисловості, чому до цього часу це не зробила Україна? Й чи може такий захід стати поштовхом для вироблення внутрішнього порядку денного – в тому числі разом з урядом? Адже не секрет, що наш прогрес в області промисловості, м’яко кажучи, млявий. Денис доклав масу зусиль та свого часу, щоб на офіційному рівні включити Україну до заходів ЄС й поєднати спільні зусилля бізнес-асоціацій разом з представниками уряду. Сам форум організований всього за 3 тижні й пройшов на високому рівні. Браво, Денис!
2. Самоорганізація та координація партнерів форуму – перш за все, представників кластерів та асоціацій – логістичного, автопрому, аерокосмічного, – ну і нашого – по Індустрії 4.0 і разом з ТПП України. Ми не просто зорганізувались, але й діяли чітко по пріоритетам вироблення спільної та окремої (по кожному кластеру) аженди відповідно до правил Брюсселю. Щирі вітання всім колегам!
3. Ініціатива Володимира Власюка, директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза” виступити з окремою доповіддю, що показує реальний стан й масштаби де-індустріалізації країни, плюс його чіткі пропозиції щодо спільних пропозиції до Брюсселю. Мова про 3 напрямки – ре-шоринг (розміщення нових виробництв в Україні), виробничий аутсоурсинг (виробництво запчастин та комплектуючих), промисловий інжиніринг (кращу кооперацію та використання українського потенціалу по всім ключовим промисловим хайтек сегментам).

Релевантно

1. Вибір тем та представників для панельних + рівень їх презентацій в цілому був релевантний завданням форуму. По всім відгукам, що я чув і за власними спостереженнями – рівень був справді високим. Ми показали кращих представників, що є у вказаних секторах, і їхній рівень бізнесу, їхні пропозиції – цілком на європейському рівні. Дуже релевантним був виступ Радослава Шкупа, ген. директора “Костел Україна” який добре розставляв крапки над «і» щодо «легкості ведення бізнесу» в Україні. Бюрократія, невідповідність європейським правилам ведення бізнесу (все це на рівні держави), жорсткий брак кваліфікованих кадрів – ось те, що стримує потенційних інвесторів. Власне – це й була відповідь на можливе питання аудиторії, що виникало після суперових наших представників – «Чому ж – не зважаючи на 10-кратну різницю в собівартості виробництва й подібні класні компанії, – інвестицій немає?»
2. Рішення «Сіменс-Україна» стати генеральним партнером – разом з нашою спільною дискусією по Індустрії 4.0 позиціонує наш молодий рух на одному рівні з іншими, – набагато більш давніми та відомими кластерними рухами. Не менш релевантною є активна участь IT-Enterprise – включно з фінансовою підтримкою форуму та випуском 1-го кейс-стаді по Індустрії 4.0, що роздавався на форумі (кейс на ПАО “ФЕД”).
3. Потужна підтримка чисельних членів та партнерів АППАУ та руху 4.0, яких я нарахував на форумі декілька десятків, на кажучи вже про інші бізнес-спільноти – є вагомим фактором і для нас, і для подібних заходів. Адже ми не просто «граємось в політику» чи піаримось, – подібна підтримка говорить про свідоме ставлення до спільного вирішення важливих, стратегічних завдань розвитку. Тому вітання всім членам АППАУ та руху 4.0!

Не релевантно

1. Використання термінів 4.0 (цифрової трансформації тощо) виключно для власного піару й на фоні домінування все тих же принципів та правил гри, що й в минулому столітті не є релевантним ні по відношенню до інтеграції в ЄС, ні по відношенню до часу. На жаль, це стосується й тих великих промислових груп, які виступали красиво, інколи навіть пафосно. Але про що та навіщо, – я не зрозумів.
2. Не релевантною для мене є поведінка багатьох чиновників, що так само використовують подібні заходи скоріше для демонстрації власної активності та піару. А далі – не буде нічого, – вже перевірено не раз. На фоні представництва тут чисельних представників промилових хайтек можна було б очікувати хоч якийсь інтерес, конкретні пропозиції чи просто питання від різного рівня урядовців, що були на форумі. Жодного я не чув та не бачив. Тому в черговий раз констатуємо, – діалогу з МЕРТ-ом за 2 роки просування Індустрії 4.0 в нас немає.
3. Не релевантними, на мою думку, є відповіді шановних представників великих підприємств щодо кадрової ситуації. «Честь мундиру» та «у нас всьо хорошо» превалювали над необхідними б для реальної ситуації свідченнями про зростаючу кадрову катастрофу. Звісно, – це не ввійде в position paper для Брюсселю. Але окрема мета подібних форумів – це формулювання та узгодження внутрішнього порядку денного. Й коли цього не відбувається, коли тему «заговорюють» самі представники бізнесу – це прикро.

Абсолютно не релевантно!

Чемпіоном в цій категорії для мене був спіч директора Офісу залучення інвестицій Invest Ukraine, пана Данила Білака. Чому? По 2-м причинам:

• Весь спіч розрахований на аудиторію неофітів, що не знають реальної ситуації. Чого вартий ролик, який можливо й треба показувати в західній аудиторії (бо що ще?), але є абсолютно не релеватним поточному стану українських промислових хайтек. Хоча б тому, що половина цифр та фактів є неправдивими (населення, якісь там успіхи в науці чи робототехніці), але головне – постійні згадки про ІТ, як головний критерій успіху. Пан Білак очевидно не зрозумів, куди він прийшов – інакше згадки про ІТ, що висмоктує останні рештки кадрів зі всіх промислових хайтек й особливо молоді, були б значно стриманішими. Так само як і вихваляння 3-х разовим ростом ІТ (до 3 млрд сьогодні) й з 90% орієнтацією на аутсорс є радше сумнівним прогресом на фоні 3-4 кратного падіння машинобудування (12 млрд доларів ще в 2012 р).
• Але ще більш нерелевантним є те, що цей спіч йшов відразу після виступу пана Володимира Власюка. Який більш, ніж ясно показав картину де-індустріалізації та наростаючої кадрової катастрофи. Чи була хоч якась найменша конотація до цього виступу в наступному від пана Білака Д.? Чи були бодай якісь конкретні пропозиції, що релевантні хоч якимось актуальним викликам промислових хайтек сегментів? Жодних! Просто – загальна риторика про зміни в світі. Ну і мовляв – “треба й нам”.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Для мене все це – свідчення разючого контрасту двох світів. Першого – що придумують собі чиновники та влада «зверху», й реального – про який криком кричать активісти, бізнес та експерти, – але навіть коли їх ставлять поруч в одній панелі – перші не чують других.[/perfectpullquote]

Подивитись та оцінити цей дисонанс меседжів можна тут – з 37-ої хвилини.

*********

Резюмуючи. В черговий раз переконуюсь, що українці мають величезний потенціал, але й велику слабкість в здатності чути одні одних, вести справжній діалог та домовлятись. Що спричинюється в свою чергу нерелевантним відношенням до змін в світі та оцінки свого власного стану.

Визначення нерелевантних позицій тих чи інших стейкхолдерів мало би йти в відкритому діалозі швидко й максимально відверто – й саме це шлях до прискореного розвитку, який нам так потрібен.

Наприклад, в панельній дискусії по 4.0 ми зосередились на ключових викликах в цій області, які найважливіші – це освіта-просвіта ринку, кібер-безпека, зміна корпоративної культури замовників, прискорення інтеграції ІТ-ОТ та зміцнення інноваційних еко-систем, – з фокусом на кращій співпраці з НАНУ та ВНЗ. Думка лідерів ринку по цим питанням – надзвичайно важлива для консолідації руху всієї спільноти 4.0 та точного налаштування спільних пріоритетів. І коли у вас є внутрішня позиція, пріоритети та підтримка – тоді й зовнішні меседжи легко виробляти (для Брюсселю і не тільки).

Натомість, риторика про brains & grains (приклад вище від InvestUkraine) приносить наразі більше шкоди. Зайве говорити, що тут немає жодного економічного обґрунтування. Набагато гірше, що цій ідеї вже років 10, з неї вийшов повний пшик – але багато людей, в тому числі у владних органах, й досі вперто не хочуть цього бачити.

Зараз навколо Медіа-хаб 4.0 формується гарна команда людей, що готові змінити цю ситуацію. Важливо не «забалакати тему», не допустити пустопорожнього піару, не звести все до 2-3 чергових заходів, за якими немає нічого.

З боку наших учасників АППАУ та Індустрії 4.0 ми запропонуємо декілька важливих ініціатив для того, щоб ця ініціатива вела до наступних, конкретних програм дій. Надіюсь, що аналогічні речі будуть від колег. Й будьмо релевантними до нашої ситуації – далеко зовсім не райдужної в глобальному, жорсткому світі, – й наших спільних викликів. Недаремно, один з найбільш популярних виразів на Заході, що характеризує здатність адаптуватись, звучить  як

be relevant or die!

Юрчак Олександр.

P.S. подивитись всі записи панельних дискусій та виступів – можна на сайті форуму.

Версія АППАУ про наслідки політики brains & grains та як з цього виходити – див тут.

Круглый стол в ХАИ, 13 марта, с 14 до 18 ч.

В январе 2018 г. АППАУ приняла решение о создании секторальных и региональных Центров 4.0, призванных ускорить консолидацию инноваторов 4.0 и ряд вопросов развития. Первый центр был открыт в феврале в Одессе, где АППАУ объявила об открытии в 2018 году еще троих – 2 секторальных в Киеве и 1-го регионального – в Харькове. Центры должны максимально учитывать региональные и секторальные особенности, поэтому окончательные решения касательно выбора координационного центра, набора его компетенций и других элементов конфигурации ценности решаются на местном уровне, – в кругу членов АППАУ и участников движения 4.0.

С целью согласование комплекса подобных вопросов, 13 марта АППАУ проводит в Харькове круглый стол, главными участниками которого будут местные участники сообщества 4.0 и АППАУ. Мероприятие является открытым и пройдет с 14 до 18 часов в Харьковском аэрокосмическом университете им. Жуковского.

Главные вопросы дискуссии:

1. Какой совокупный потенциал промышленных хайтек сегментов Харьковского региона – есть ли какие-либо точные цифры и аналитика состояния? Какие главные тенденции?
2. Как этот потенциал используется сегодня?

В частности:

• Есть ли аналитика трудоустройства выпускников Харьковских ВУЗ-ов? Сколько из них устраивается по специальности, куда уходят другие?
• Как оценить потери утечки специалистов в ИТ-сектор и в эмиграцию?
• Сколько хайтек компаний работает на мировые рынки – именно для промышленных секторов (совокупность – перерабатывающая промышленность, энергетика, транспорт, инфраструктурные объекты).
• Что уже предпринимается на уровне сообщества (хайтек сообществ) для улучшения ситуации с кадрами и лучшего использования потенциала города?

В частности, есть ли какие-либо свидетельства синергии с IT – но в сторону промышленных хайтек (а не перетока “мозгов” обратно в IT  и на аутсорс)? Ведут ли в этом направлении работу и как консолидируются крупные предприятия города? Другие участники? Насколько вовлечены ВУЗ-ы и институты НАНУ?

• Какие меры мы можем предпринять в АППАУ (шире – в движении «Индустрия 4.0») для того, чтобы вместе создать эффективную экосистему, удовлетворяющую запросы сообщества?

В частности, как смотрят местные игроки на создание Центра 4.0, призванного (в том числе) решать вопросы по лучшему использованию потенциала местной экосистемы? Где его нужно делать?

Ориентировочная программа:

14-00 Вступление (хозяева).

14-05 Концепция АППАУ о центрах 4.0 (Юрчак А.В., ген. директор АППАУ).

14-20 Кластер «Мехатроника» – состояние, возможности роста (определяется).

14-35 Выступления участников сообщества 4.0 и АППАУ по вопросам дискуссии(по 10 мин каждый).

ХАИ, ХНУРЕ, УДУЖТ, Овен, Радмиртех, Феникс-Контакт, Желдоравтоматика, ПАО «ФЕД»

16-00 Перерыв.

16-20 Обсуждение вопросов развития – определение приоритетов.

16-50 Работа в 3-х группах, согласно выбранным приоритетам.

17:30 Представление итоговых результатов. Подведение итогов.

18:00 Завершение. Неформальное общение.

Место: Национальный аэрокосмический университет им. Жуковского, Харьков, ул. Чкалова 17, зал заседаний Ученого совета, 231 Главный корпус

Условия участия:

• бесплатно для членов АППАУ, участников сообщества «Индустрия 4.0 в Украине», конечных заказчиков-предприятий и членов ТК 185.
• для остальных категорий – стоимость 300 грн с организации.

Для участия необходимо заполнить регистрационную форму:

Справочная информация для ознакомления для всех участников мероприятия

• концепция АППАУ Центров 4.0
• общий обзор по вызовам промышленных хайтек (анализ 2017)
• вызовы по Индустрии 4.0 на 2018

5 березня, в НТТУ «КПІ ім. Сікорського», корпус 6 відбудеться чергова зустріч учасників Технічного комітету 185.

Головні питання зустрічі:

• Звіт робочих груп про виконання поточних планів (IEC61512, 62264, 61508, ISO 22400).
• Плани на наступний період.
• Координація спільних питань по всьому ТК 185.
• Створення нових груп під типові застосування великих пром підприємств.

Зустріч відбудеться 5 березня, в КПІ, корпус № 6 з 14 до 18 години. Запрошуються всі члени ТК 185, члени АППАУ. Зібрання є відкритим.

Додаткова інформація – пишіть на info@appau.org.ua

Круглий стіл в Івано-Франківську, 30 березня, з 10 до 14 год.

З минулого року АППАУ планує семінар в Івано-Франківському університеті нафти й газу (ІФНТУНГ), який є членом АППАУ. З анонсом  концепції створення Центрів 4.0 та відкриттям 1-го центру 4.0 в Одесі це питання тим більше стало актуальним. ІФНТУНГ залишається центром підготовки висококваліфікованих фахівців для Нафтогазового комплексу для всієї України, а також служить центром компетенцій промислової автоматизації на Прикарпатті. 

В обох областях є свої актуальні питання, що варто обговорювати в колі фахівців. Тим більше, що в місті Івано-Франківську присутній ще 1 член АППАУ – місцевий виробник засобів автоматизації ТОВ «Мікрол».

30 березня АППАУ разом з ІФНТУНГ організують круглий стіл на якому розглянуть наступні питання;

1. Потенціал та напрацювання для нафтогазового комплексу України: від навчання персоналу до інжинірингових рішень.
2. Потенціал та рішення в області малої автоматизації. Питання апелює до створення пропозиції для чисельних малих та середніх підприємств.
3. Створення регіональної екосистеми – для чого та з ким. Чи варто ІФНТУНГ та місцевим гравцям організовувати «щось своє», чи краще кооперуватись з іншими регіонами Західної України – скажімо, м. Львовом? Які мають бути перші кроки в цьому напрямку?
4. Обговорення концепції співпраці між ІФНТУНГ та роботодавцями в плані підготовки фахівців за дуальною системою освіти. Переваги, недоліки. Вироблення спільної карти дій.

   Попередня програма заходу

9-30 Реєстрація.

10-00 Привітальне слово, представлення Університету (ректор, акад. Крижанівський Є.І.).

10-15 Концепція АППАУ про місцеві екосистеми та Центри  4.0 (Юрчак О.В., ген. директор АППАУ).

10-30 Потенціал регіону для Нафтогазового комплексу України (проф. Заміховський Л.М., завідувач кафедри ІТТС, ІФНТУНГ, інші доповідачі).

11-00 Індустрія 4.0  – реалізації українських розробників в нафтогазових секторах в світі (В. Варгола, директор з розвитку бізнесу SoftElegance).

11-15 Підсумки по «Потенціалу регіону для Нафтогазового комплексу України» (дискусія).

11-30 Кава.

12-00 Потенціал для малої автоматизації та інших областей діяльності – ТОВ «Мікрол», представники обл. ради, інші учасники.

12-45 Підсумки по секції малої автоматизації.

13-00 Дискусія стосовно створення регіональних екосистем (всі учасники круглого столу).

13-45 Підсумки по регіональних екосистемах.

14-00 Обговорення проблеми дуальної освіти. Вироблення спільної карти дій (всі учасники круглого столу).

14-45 Підсумки по системі дуальної освіти.

15-00 Завершення круглого столу, неформальне спілкування.

Місце проведення: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, вул.Карпатська, 15, Навчальна науково-дослідна лабораторія апаратно-програмних засобів фірми «SIEMENS» Кафедри інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Умови участі: безкоштовно.

Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму:

Чергова зустріч Технічного комітету 185 (ТК 185) відбулась 5 березня в Києві. В зустрічі взяли участь представники «Сіменс-Україна», АТЕП-ТЕФ (КПІ), НУХТ, КНУБА, ОНАХТ, АППАУ, Укргазвидобування,  «Артезія», «Сатурн Дата Інтернешнл», Нафтогазхім Сервіс.

Робочі питання зустрічі стосувались поточних питань щодо виконання минулих рішень та планів на 2018. З доповідями по стану робіт та пропозиціями на наступний період виступили:

• Голова ТК 185 Юрчак О.В. відмітив реальний початок робіт по 3-м групам – МЕК 61512, МЕК 62443, ISO 22400 Окремо він представив декілька нових просвітніх документів, що підготовлені в групі ISO 22400 (КРІ виробництва).
• Керівник групи МЕК 62443 (кібер-безпека) Грудзинський Ю.Е. представив план робіт групи на 2018. План включає чисельні переклади, а також можливість створення навчальних курсів – при наявності лабораторних стендів.
• Керівник групи МЕК 61512 (періодичні процеси АСУТП) Пупена О.М. представив всі напрацювання по стандарту за минулий період 3-х років – це вже більше 10 документів різноманітного характеру.
• Технічний директор АППАУ Романов М.О. запропонував покращити фінансовий стан ТК 185 через більш активну участь в міжнародних проектах, – зокрема він представив новий кол (запит) щодо участі в міжнародному проекті Н2020 (фаза 2).

Голова ТК 185 Юрчак О.В. акцентував на виробленні власної мотивації кожним учасником ТК – це необхідно в умовах, коли комітет ще немає ніякого фінансування. Такими мотиваторами можуть бути:

• Для кінцевих замовників: уніфікація та стандартизація технічних умов по багатьом напрямкам, що дає в результаті економію власних ресурсів та зниження загальної вартості проектів.
• Для інтеграторів: оптимізація та зниження собівартості інженерних робіт, й особливо в командному режимі розробки.
• Для викладачів ВНЗ: можливість створення легко масштабованої бази знань та нових тренінгових курсів, в тому числі, комерційних.
• Для вендорів та інтеграторів: можливість встановлення нового каналу (джерела) ідейного лідерства та більш ефективного залучення замовників.

Головні прийняті рішення

1. На 2018 рік затвердити 6 стандартів й відповідних робочих груп. Це стандарти:
   • МЕК 61512 – АСУТП періодичних процесів.
   • МЕК 62443 – кібер-безпека в АСУТП.
   • МЕК 61508 – функціональна безпека в АСУТП.
   • МЕК 62264 – інтеграція систем по вертикалі підприємства (АСУТП-МЕS-ERP).
   • ISO 22400 – виробничі КРІ.
   • ISA 101 – людино-машинний інтерфейс.
2. Керівникам груп необхідно приступити до процедури валідації цих стандартів методом підтвердження (ДСТУ 1-7.).
3. Задовольнити прохання Пупени О.М. про його вивід з позиції відповідального секретаря ТК 185.
4. Задовольнити прохання Романова М.О. про його вивід з позиції керівника групи МЕК 62264.
5. Призначити керівником групи МЕК 62264 Пупену О.М.
6. Голові ТК 185 Юрчаку О.В. запропонувати кандидатуру нового відповідального секретаря в термін до 5.04.2018.
7. Розформувати робочу групу по «ДСТУ – типові ТУ та критерії порівняння» як таку, що не приступила до роботи протягом 2017 й не має плану робіт на наступний період.
8. Членам ТК 185 – представникам компаній «Укртранснафта», «Азов Контролз», «Сатурн Дата Інтернешенл», «Техінсервіс», «Шнейдер Електрик Україна», “Залізничавтоматика” визначитись з представництвом своїх експертів у вказаних 6 групах до 30.03.2018.
9. Затвердити склад груп на офіційному рівні (відповідними наказами УАС) до 10.04.2018.

[table id=3 /]

На зібранні були обговорені також інші питання АППАУ – стан інновацій серед інтеграторів, труднощі вироблення заявок на Горизонт 2020, створення нової координаційної Ради руху «Індустрія 4.0».

ТК 185 й надалі відкритий для розширення новими учасниками. Напрацьовані матеріали комітету є в вільному доступі на сайті ТК.

В передріздвяні – новорічні дні нас охоплюють особливі відчуття – вони теплі, радісні, сповнені сподівань та мрій. В такі дні хочеться вірити в казку. А інноваторам 4.0 – тим більше. В грудні компанія «Ріттал-Україна» подарувала таку казку багатьом своїм партнерам та замовникам, організувавши відвідування заводу та нового Інноваційного центру в Німеччині. Але чому я кажу про казку?

4.0 – як дигіталізація продуктів та бізнес-моделей

Ореол 4.0 вже збудований IT-брендами та журналістами, як щось таке що виключно належить IT-розробникам. В Україні ми добре бачимо, що навіть інтегратори АСУ ТП губляться в цих тенденціях – адже вихід на новий рівень інтеграції з ІТ, освоєння зовсім нових технологій як VR/AR, IoT чи 3D потребує знань, яких в них ще немає. Але що тоді можна говорити про виробника шаф та корпусів? Або ще розширюючи це поняття, – чи може будь-який виробник металовиробів (або будь-яких інших промислових товарів) застосовувати технології 4.0 для того, щоб дигіталізувати свою модель та свої продукти? Так як це робить, наприклад, вже автомобільна промисловість, де і виробництво, і самі продукти (автомобілі), і модель бізнесу стають дигітальними?
Повертаючись до шаф – електрообладнання, автоматики, комутаційного та ІТ обладнання – що можна тут дигіталізувати? Крім самого проектування, де здавна вже використовуються САПР? Виявляється, можна все. Від першої операції до кінцевої (end-to-end) – весь ланцюжок доданої цінності по створенню готової шафи може бути дигіталізований. Це і є стратегічний підхід компанії Rittal.

5 ключових ідей в реалізації 4.0 у виробництві шаф

Концепція дигіталізації всіх виробничих процесів з виготовлення шаф виглядає наскільки просто, – настільки ж елегантно та потужно з точки зору використання всіх нових ідей та ключових факторів успіху в 4.0.

Ідея бізнесу №1 – в епоху економіки, базованої на даних, – дані є інтегральною основою будь-якого продукту чи процесу. Отже, й процес виробництва шаф має бути 100% дигітальним, тобто, базованим на управлінні даними. І якщо ми сприймаємо цю ідею – ми починаємо готуватись. Rittal запустив власні інноваційні процеси в цьому напрямку ще в далекому 1986 р, коли власник компанії придбав частку компанії Eplan. Це був початок епохи 3.0. А сьогодні кожен 10-ий співробітник-так чи інакше пов’язаний з розробкою чи впровадженням нового програмного забезпечення.

Ідея №2 – дані мають бути інтегровані в єдину модель – таким чином, ми виходимо на поняття віртуального прототипу шафи – або цифрового двійника. На відміну від попередніх підходів, де кількість даних, що є в САПР були обмежені використанням на етапі проектування, зараз ми говоримо про значно більшу кількість даних, що придатні для використання на всіх етапах операцій. Наприклад, – для маркування проводів чи контролю операцій по монтажу.

 

Головний фреймворк концепції 4.0 в Rittal. Є 3 ключові напрямки змін: 1) Повна автоматизація виробничого циклу, 2) Впровадження цифрових інструментів по 3-м складовим в проектуванні, 3) при цьому на Системному рівні Rittal використовує свою власну експертизу та досвід для покращення рішень в області виготовлення корпусів, електророзподільних рішень, контролю клімату та ІТ-інфраструктури.

Ідея №3 – дигіталізація та автоматизація кожного етапу виробництва індивідуальних розподільчих шаф, навіть коли перед цим вони були 100% ручні. У виконанні Rittal мова йде про автоматичні центри обробки на кожній операції – перфорації, різки, маркування проводів, збирання термінальних блоків, кінцевого монтажу і т.д. – аж до контролю якості. Вищенаведена автоматизація стосується горизонтальної інтеграції. Але Rittal говорить також про вертикальну інтеграцію – дані з віртуального прототипу йдуть в ERP, наприклад для того щоб автоматизувати процеси логістики на замовлення комплектуючих, підтримки складів тощо.

Ідея №4 – якщо вам не вистачає власних потужностей чи компетенцій, – ви їх купуєте. Засновник Rittal Фридхельм Лоо є також засновником холдингу Friedhelm Loh Group. В який ще входять:

• Eplan – світовий лідер на ринку САПР для проектування електрообладнання та автоматики.
• Cideon – провідний гравець на ринку по впровадженню та оптимізації технологічних процесів, підвищенню продуктивності виробничих процесів по складанню шаф та вартості бізнесу.
• LKH та Stahlo – виробники металлу та пластмаси – головних компонентів для виробництва шаф та корпусів.

Таким чином, портфель ключових компетенцій та ресурсів знаходиться в одних руках. Історична глибоке партнерство Eplan та Cideon з SAP та Autodesk забезпечують і сьогодні безперервний розвиток по інтеграції з системами ERP та PLM.

Ідея (й урок) №5 – безперервний розвиток та інновації. 70-ий річний власник компанії Фрідхельм Лоо може дати фору молодим з точки зору генерації нових ідей та постійного фокусу на інноваціях. І це може бути уроком для багатьох з нас: інновації – це більше про стан душі та спосіб мислення, а не про вік. І вони (інновації) – є в кожній області діяльності.
Від ідей до реалізації – шлях не простий і не близький. Але Rittal успішно пройшов його і сьогодні є одним з кращих прикладів в Індустрії 4. 0 – у своїй сфері діяльності. І це хороший урок та приклад для будь-якого виробника – в 4.0 мова зовсім не про те, щоб купувати чиїсь ще більш сучасні та ще більш потужні ІТ-рішення. Мова про те, як ви дигіталізуєте власні ланцюжки цінності, змінюєте бізнес-моделі та робите власні продукти розумними. А те, що й виробництво, й самі шафи Rittal є smart – не викликає сумнівів.

Людський фактор – завжди з нами

Ідеї 4.0 неможливо робити близькими та доступними без людей. Співробітники «Ріттал-Україна» Сергій Гомонюк, Олексій Качуровський, Ігор Максюта та інші – супроводжували групу з 30 чоловік та забезпечили відмінний сервіс (вкл. з перекладом), чудовий настрій та приємне спілкування.

Спілкування з учасниками групи доводить про їх прихильність до цінностей компанії. Володимир Хижняк з «Сінепс-Інвест» говорить, що продуктивність праці інженерів та монтажників на базі системних рішень Rittal є значно вищою в порівняння з іншими конкурентами. А Олександр Іванець з Єристовського ГЗК каже, що якість шаф є вагомим чинником для експлуатації в складних умовах гірничої галузі – «Краще купити відразу якісне, ніж через рік перефарбовувати, чи взагалі викидати». Останнє стосується, перш за все, українських виробників.
Ці свідчення не що інше, як підтвердження того, що слоган компанії «Rittal – The System. Faster– Better – Everywhere» – й справді втілений в життя. Якість, продуктивність та системні рішення – є головними конкурентними перевагами компанії. Я був навіть дещо здивований, але прихильність українців до якісної продукції не викликає жодних сумнівів і це яскраво проявилось в цій поїздці. Й що може бути більш красномовне за підтвердження самих замовників.
На різдво Rittal дарує нам всім казку 4.0 – про кращий світ, де цифрові інновації перемагають всюди – навіть там, де раніше й не можна було собі уявити. Але де завжди залишається місце для людей.

Юрчак Олександр, АППАУ, грудень 2017 р

Подібні публікації:
Огляд всієї концепції на сайті Rittal
Як Eplan разом з Cideon змінюють світ електротехніки та мехатроніки
Гарний огляд історії компанії на Україна-Електро

В 2017 АППАУ виросла як кількісно, так і якісно. До нас приєднались 12 нових членів, відповідно зріс бюджет, було багато різних активностей. Але набагато більш значущим є реалізація нових ініціатив і що дали новий якісний ріст та розвиток нашої спільноти.

Раніше ми вже описували програму #ДієвеПартнерство, – сьогодні зупинимось на найцікавишіх прикладах, які показують силу професійної спільноти та її вплив на розвиток ринку.

Фреймворк АППАУ «Сильна спільнота – Швидкий розвиток ринку»

Рисунок, що нижче – ми показуємо від початку створення Асоціації, тобто з 2012 року. Ідея створення та консолідації сильної професійної спільноти, що веде до кращого розвитку ринку є найголовнішою в нашій візії та стратегії. Проходження всього шляху в 5 етапів – і постійними ітераційними циклами, – має наслідком постійний та прискорений ріст та розвиток. Адже неможливо говорити про попит на промислові АСУ – ІТ, якщо замовник неосвічений, не знає сучасних тенденцій та стандартів, не має власного бачення та стратегії розвитку. А інтегратор чи вендор – не може йому показати економічні результати впровадження.
І все починається саме з потужної спільноти. Якщо на початку нашого шляху в 2012 ця ідея виглядала дещо абстрактно й теоретично, то сьогодні весь шлях з 5 елементів набуває все більш конкретних та практичних обрисів.

Нижче ми подаємо перелік 10 прикладів, де наші члени та партнери АППАУ в 2017 демонстрували сильний вплив на розвиток всього ринку. Мова про впливи стратегічного характеру. І навіть, якщо зараз це в ряді випадків тільки паростки, вже в наступному році весь ринок буде пожинати плоди й бачити ще більш яскраві результати.

1. ТК 185 – встановлення професійних стандартів

АППАУ майже 2 роки йшла до створення Технічного комітету «Промислова автоматизація». І нарешті в липні цього року він почав працювати. 5 стандартів виводяться сьогодні на рівень ДСТУ, створені перші «Базові положення з кібер-безпеки АСУ ТП» , що є найбільш нагальними для потреб сотень підприємств по всім галузям промисловості, енергетики та інфраструктурних об’єктів. В склад ТК 185 ввійшли провідні експерти та керівники близько 15 організацій зі всіх категорій учасників ринку.

2. Hannover 2017 – синхронізація зі світовими трендами 4.0

Відвідання світових виставок – обов’язкова умова для розуміння власного становища та наступного прискорення по розвитку. Завдяки співпраці з компаніями Rittal та IT-Enterpise, які фінансово сприяли відвіданню HM-2017, була виконана велика просвітницька та аналітична робота по висвітленню європейських підходів в 4.0.

Це публікації про великих брендів та їх експозиції, про головні тренди, про окремі експозиції наших членів, і зрештою – про стан українських хайтек в порівнянні з Європою. Окремо були спільні семінари та вебінари на цю тему. Ми фокусували на меседжах, що Європа та світ стрімко йдуть вперед – отже й українським розробникам та підприємствам потрібно значно нарощувати темпи змін.

3. Конкурс 4.0 – формування першої карти технологічних інноваторів 4.0

Якщо в Гановері демонструвались 500 use cases, то логічно виникає питання – а скільки їх є в Україні? Конкурс по кращим кейсам 4.0, що був проведений CIS Events Group в вересні у співпраці з АППАУ виявив 34 практичні кейси в реалізаціях 4.0 та ІоТ. З них журі відібрало 5 переможців.

Паралельно ми провели аналітичну роботу по формуванню 1-ої версії «ландшафту 4.0». До цих робіт були залучені десятки спеціалістів та експертів різних фірм. Таким чином, весь ринок отримав ясне уявлення про наших кращих інноваторів в промислових хайтек, про їх рівень, про наші спільні здобутки, але також – зони  росту. Все разом є основою для подальшого прискорення в розвитку нових технологій 4.0.

4. TATU / бенчмаркинг ВНЗ – нова модель ВНЗ

У 2017 році спільнота ВНЗ зробила серйозні кроки до зміни ринкової моделі свого функціонування. Потужним стимулом до змін та розвитку для 5 українських вишів став проект TATU. Він запустив 5 нових навчальних центрів, оснащених кращим європейським обладнанням, кваліфікованими викладачами та відповідними методиками. Інша важлива подія – формування 1-ї бенчмаркингової моделі «ВНЗ – як центр освіти та розробок», що була зроблена в Одесі в червні. Разом, ці події дають поштовх та ясне розуміння потрібних змін всім тим ВНЗ, хто реально хоче змінюватись.

5. Залучення фінансування H2020 та інших

Низький рівень інноваційних розробок, деградації культури розробок в промислових хай-тек часто має як головну причину низький рівень їх фінансування. У 2017 спільнота АППАУ зробила декілька важливих кроків до змін цієї ситуації – ми виграли 2 власні мікрогранти на загальну суму в 15 тис євро. Ми залучили кращих експертів в програмах Horizon 2020. І ми сформували пул проектів в цих програмах, до яких в кінці року почали активне залучення наших членів. Мета на 2018 : виграти 3-5 проектів для наших учасників і на значно більші суми.

6. Позиціювання членів АППАУ як лідерів руху 4.0

В інформаційному шумі про 4.0 дуже важливо відділяти зерна від плевел. Разом ми впорались з цим завданням, чітко позиціонуючи промислових лідерів – світових брендів, – а також наших кращих розробників в Україні – відповідно критеріям 4.0. Рішення компаній GE/Predix («Індасофт-Україна») та IT-Enterprise в 2017, раніше – Kaeser Kompressoren – стали своєрідними бенчмаркинговими показниками – рівнем – для всього ринку.

7. Berlin – розгортання експортної складової

В 2017 відбулись також 2 великі події в напрямку розгортання експортної діяльності. В лютому семінар з Індійським посольством був корисний не тільки для розуміння шляхів виходу на індійський ринок. Він також дуже добре показав фактори коштом чого та як індійська економіка розвивається як одна з найбільш динамічних у світі.

А в липні ми вже представляли наших кращих представників – інноваторів на Берлінському семінарі «Made in Ukraine 4.0». Це семінар був також дуже корисний в плані нашої готовності представляти сучасні рішення на європейському ринку, а також для налаштування наших маркетингових кампаній на майбутнє.

8. Співпраця з галузевими лідерами – залучення до питань довгострокового розвитку ринку

В 2017 році до нашої спільноти вендорів та інтеграторів почали активніше приєднуватись великі промислові бренди. Участь Метінвест, УкрТрансНафти та УкрГазВидобування в ТК 185, активна підтримка Interpipe 1-ої промислової конференції по 4.0 та наша підтримка їхнього TechFest, обміни з Укроборонпром та Corum Group. Все разом це значно сприяло зміні дискурсу та переведення діалогу з замовниками з виключно поточних проектів – на важливі питання розвитку ринку.

9. Співпраця з іншими професійними спільнотами

В 2017 році розвивалась наша співпраця з іншими спільнотами – як Greencubator, клуб B2B Ukraine, GIZ, НАНУ та інші. В кожній з них є питання дотичні до АППАУ та інтересів наших членів. Й разом – це формує велику партнерську мережу, що має на меті ті самі цілі розвитку нашого ринку.

10. Консолідація лоббі промислових хайтек на вищому рівні

Інший напрямок співпраці – в полі законодавства та державотворення. Ми активно взаємодіяли з Hi tech office Ukraine у допрацюванні Digital Agenda Ukraine (наша частина – Індустрія 4.0), брали участь в стратегічній сесії по розвитку інновацій, що організовував МЕРТ. Також з МЕРТ було декілька обмінів по експортній стратегії України. Контакти з форумом КМЕФ, депутатськими групами, медіа-хабом 4.0, клубом «Коло» та іншими партнерами – сприяли консолідації різних стейкхолдерів в їх розумінні та об’єднанні навколо викликів промислового розвитку України.

Які ж головні результати цих дій по демонстрації сили професійної спільноти? Те, що видно на поверхні сьогодні –

1. АППАУ все більше позиціюється, як одна з найбільш прогресивних спільнот на хайтек ринках України. Подібні епітети звучать часто й ми їх адресуємо, перш за все, нашим членам. Асоціація задіяна в ряді ініціатив національного масштабу, окремі – ми самі формуємо й разом ми здатні формувати спільний порядок денний нашого розвитку в промислових хайтек сегментах.
2. Якщо «популізм – це зло» й боротьба з ним триває на всіх рівнях, то на своєму рівні ми почали реально формувати професійні стандарти – від узгодження з міжнародними технічними стандартами, просування інновацій й до перегляду комерційних політик та відносин з замовниками щодо пріоритетів якості (а не ціни). Ключову роль в цьому відіграють наші технічні експерти та директори.
3. В умовах тотального дефіциту бюджетів та ресурсів, найбільш приваблива «точка росту» знаходиться розкритті ще не реалізованого потенціалу всієї екосистеми. Залучення ВНЗ та НАНУ до вирішення реальних ринкових проблем, краща співпраця великих інтеграторів з ІТ-стартапами, залучення великих замовників до середньострокових завдань розвитку і т.п. – в сумі це дає нові можливості росту кожному з учасників екосистеми. І у 2017 програма #ДієвеПартнерство дала позитивні результати всім учасникам, хто був в неї залучений.

Велика подяка за цей внесок всім нашим членам. Виконавча дирекція АППАУ постійно відчувала підтримку багатьох з вас як на рівні менеджменту, так і окремих наших активістів. Відповідно, наше «коло розвитку» починає реально працювати та давати видимі результати.
У 2018 ми входимо з гарними доробками, впевненістю в своїх можливостях та ще кращою мотивацією до співпраці. Побажаємо собі, щоб наступний рік був ще більш плідний на результати, щоб ми разом й далі нарощували наш вплив, а також отримували радість та задоволення від співпраці.

Юрчак О.В., Ген. директор АППАУ

 

 

 

Цей документ – пропозиція концепції по створенню регіональних осередків руху 4.0 – Центрів Індустрії 4.0 на базі технічних університетів. Документ описує причини, цілі та завдання, порядок залучення та інші концептуальні положення щодо створення таких центрів. Дата документу – січень 2018.

1. Передумови

З розвитком руху «Індустрія 4.0 в Україні» та АППАУ зростає необхідність популяризації нашої діяльності на регіональному рівні. Для цього в АППАУ в ряді регіонів вже існують:

• Мережа ВНЗ, що мають лабораторії та здатні надавати ряд послуг по навчанню та підготовці кадрів.
• Системні інтегратори та регіональні філії вендорів – членів АППАУ
• Інші учасники промислових хайтек та вмотивовані активісти – члени руху «Індустрія 4.0 в Україні».
• Партнерська мережа – з різних категорій, що здатна підтримати вищевказані категорії.

Цей актив може бути спрямований на вирішення чисельних викликів, що ми маємо в обох напрямках (АППАУ та 4.0), перш за все це :

1. Низька культура та знання ринку про технології 4.0 – й перш за все, кінцевих замовників – промислових підприємств.
2. Низька довіра ринку до ВНЗ – як осередків знань, підготовки кадрів та надання сервісів з навчання та R&D.
3. Низький рівень співпраці між учасниками ринку в промислових хайтек сегментах.

Створення регіональних осередків руху 4.0 на базі вибраних ВНЗ – членів АППАУ пропонується як головний інструмент вирішення цих проблем. В перспективі ці осередки можуть ставати основою для створення відповідних кластерних структур чи технологічних парків.

2. Цілі та завдання створення Центрів 4.0

Три головні цілі та завдання нових Центрів 4.0 стосуються:

1. Популяризації технологій 4.0 в промислових сегментах на місцевому рівні: збільшення кількості сервісів, видів діяльності та акцій, що направлені на поширення знань про Індустрію 4.0.
2. Покращенню співпраці між інноваторами 4.0, збільшенню їх кількості та розвиток: виявлення, облік, залучення до руху 4.0, подальше навчання та координація дій всіх потенційних розробників в промислових хайтек, що мають відповідні технологічні рішення.
3. Реальна зміна статусу ВНЗ: від деградуючих структур колишнього пост-радянського режиму – до сучасних Центрів просвіти, освіти та розробок хайтек. Завдання в цьому напрямку націлені на поступову еволюцію та виокремлення окремих кафедр та груп спеціалістів в структурні підрозділи, що здатні виконувати ряд функцій за вищезазначеними 2-ма напрямками.
   Кількісні та якісні показники по 3-х напрямках визначаються окремо.

3. «Чому ВНЗ»

Це перше запитання на яке необхідно дати відповідь. Тобто, чому саме ВНЗ – а не інші структури, – плануються в цій концепції як головні центри – осередки руху 4.0 на регіональному рівні.
Є щонайменше 5 головних причин такої пропозиції, і які вже базуються на нашому 5-річному досвіді розвитку спільноти АППАУ:

1. Серед всіх учасників спільноти промислових хайтек саме ВНЗ мають найбільший потенціал для освіти та просвіти ринку. Це підтверджено чисельними та невдалими спробами в АППАУ активувати інші категорії в цій сфері – як інтегратори чи вендори. Водночас цей потенціал – в рамках наявної системи вищої освіти, – не реалізований навіть на 50%. І він все більше втрачається. В умовах не реформованої системи ВНЗ вже частково втратили й продовжують втрачати довіру ринку (тобто, від інших категорій гравців) – як бюрократичні, неповороткі державні структури, погано адаптовані до вимог ринку й що не готові змінюватись.
2. В Україні продовжується інтенсивне «вимивання» кращих кадрів зі студентської лави в ІТ-сектор та й інші країни. У свою чергу ІТ-гравці не зацікавлені в розвитку внутрішнього й промислового ринку (маються на увазі не декларації, а реальні справи). Частка промислових розробок в українському ІТ – менш як 10%, й студенти – а далі й молоді спеціалісти активно перемикаються на consumer markets. Це створює величезну загрозу повної втрати кадрів для промислових хайтек сегментів. Вже сьогодні кадровий голод відчувається по цілому ряду промислових хай-тек. Й зупиняти цей тренд потрібно саме в стінах ВНЗ – а не за його межами. Широка популяризація всіх напрямків та спеціальностей industrial engineering (мехатроніка, електроніка, електротехніка, промислова автоматизація та ІТ, робототехніка – для десятків секторів економіки країни) з відповідним залученням роботодавців повинні стартувати з ВНЗ. Власне, ІТ-сектор якраз є добрим прикладом в тому, як промотувати свої інтереси та залучати студентів. Мова про те, що інші галузі повинні «просинатись» й включатись в конкурентну боротьбу за таланти та кадри – й краще це робити в партнерстві з ВНЗ.
3. ВНЗ є рівновіддалені від лобіювання чиїхось комерційних інтересів, що притаманно постачальникам обладнання, системних інтеграторів, розробників чи інжинірингових структур. З цієї точки зору, ВНЗ краще підходять на роль координатора (ХАБ-у) для всіх учасників регіональних спільнот.
4. ВНЗ можуть швидше отримувати фінансування (в тому числі міжнародне) для проектів розвитку та R&D – і це вже доказано досвідом минулих років. Інша справа, що отримуючи ці кошти, ВНЗ поки не вміють їх використовувати для потреб внутрішнього ринку й кращого залучення інших категорій учасників ринку. Пропоновані ЦЕНТРИ 4.0 повинні змінити цю ситуацію.
5. ВНЗ в порівнянні з іншими категоріями, все ще мають непоганий потенціал для ведення R&D активностей. Й хоча цей потенціал, людський ресурс та наявні потужності вимагають серйозного аудиту на державному рівні, якщо ми переходимо на регіональний рівень, то особливої альтернативи тут немає.

Отже, все ще великий потенціал освіти, просвіти та R&D, уникнення загрози повної втрати кадрів для промислових хайтек, можливості координації та зовнішнього фінансування – визначають роль ВНЗ як центра можливих регіональних осередків.
Звісно, далеко не всі ВНЗ підходять під цю роль в русі 4.0. Водночас, уважна селекція серед великої кількості ВНЗ дійсно можлива. В АППАУ вона відбувається давно та природнім чином – шляхом перевірки на здатність ВНЗ реагувати на потреби ринку, запити від членів асоціації та її виконавчої дирекції.

4. «Чому 4.0»

Інше важливе запитання, що виникає в багатьох членів АППАУ – «чому 4.0». Ми маємо на нього наступні 3 відповіді:

• 4.0 є беззаперечним флагманом технологічного розвитку в світі – в тому числі й для промислової автоматизації. Це дасть змогу залучати більшу кількість кінцевих замовників.
• АППАУ – включно з більшістю наших членів – вже є де-факто лідером руху «Індустрія 4.0 в Україні». Отже, назва «4.0» буде тільки сприяти закріпленню та поширенню цього лідерства по регіонам
• Спектр технологій 4.0 є значно ширшим за класичні АСУТП-MES – тому це дасть змогу як залучати більшу кількість технологічних інноваторів на регіональному рівні, але також відкривати нові можливості бізнесу для наших членів.

Резюмуючи – включення «4.0» в назву Центру дасть змогу збільшити вплив та знайти ширші можливості на регіональному рівні.

5. Головні функції Центру 4.0

Є 4 головні області функцій та видів діяльності Центрів 4.0

1. Нетворкинг та ХАБ
Центр забезпечує залучення та координацію між різними учасниками спільноти 4.0 на регіональному рівні. Для цього Центр виконує наступні функції:

• Узгодження календарного плану активностей на рік з виконавчою дирекцією АППАУ.
• Регулярне інформування членів спільноти про події на рівні Центру.
• Залучення до активностей Центру всіх потенційних стейкхолдерів руху 4.0.
• Виявлення, облік та сприяння розвитку технологічних інноваторів 4.0.

2. Провайдер навчальних та тренінгових послуг

• Центр самостійно планує та розвиває окремі послуги по навчанню, підготовці. та перепідготовці учасників ринку в технологіях 4.0.
• Центр координує залучення інших провайдерів послуг та співпрацює з ними.

3. Просвіта та освіта ринку

• Центр самостійно публікує статті, блоги, білі книги тощо, що стосуються технологій 4.0, кращих прикладів, реалізацій тощо, що сприяють росту знань та культури ринку.
• Центр поширює по своїм каналам інформацію інших ресурсів руху «Індустрія 4.0 в Україні».
• Центр періодично проводить семінари та конференції, що популяризують здобутки та знання в області 4.0.

4. Координація та ведення R&I активностей

• Центр веде облік, створює та оновлює регіональний «ландшафт» (карту) технологічних інноваторів 4.0, й тісно співпрацює з ними по координації спільних дій.
• Центр веде власні R&I активності у вибраній сфері діяльності.
• Центр залучає інвестиції до R&I.

5. Підтримка та фінансування Центру учасниками спільноти АППАУ та руху 4.0

Центр підтримується виконавчою дирекцією АППАУ в напрямках:

• Координація щодо початкового створення регіональної спільноти та залучення до неї гравців ринку на місцевому рівні (члени АППАУ та спільноти 4.0).
• Комунікації та маркетинг – надання матеріалів, контенту, розповсюдження інформації про Центр тощо.
• Залучення потенційних інвесторів та спонсорів.
• Залучення Центру до грантових проектів.
• Консультаційна та методична допомога – в тому числі через інших провайдерів послуг.

Окремо, виконавча дирекція АППАУ разом з дирекцією Центру залучають серед своїх членів, а також учасників регіональної спільноти та інших учасників ринку тих, хто бажає:

1. Підтримати Центр матеріально – обладнанням, лабораторіями чи фінансово (включно з оплатою поїздок по обміну досвідом, відряджень тощо).
2. Підтримати Центр ресурсно та методично – своїми послугами, навчанням, консультаціями спеціалістів тощо.

Цільові внески спонсорів та донорів оформляються письмово, з фіксацією зустрічних зобов’язань Центру – наприклад, це може бути:

• Створення нових навчальних курсів для бренду Х (постачальника обладнання).
• Залучення кращих студентів та викладачів до практичних робіт на боці роботодавців.
• Активна участь студентів, аспірантів та викладачів в розробках (R&I) по запиту роботодавця, а також в грантових проектах.
• Виконання перекладів та випуск просвітних матеріалів, що популяризують технології 4.0.
• Написання грантових проектів (Н2020 та подібні)
• Проведення спільних та самостійних заходів щодо популяризації технологій 4.0 тощо.

Подібні Угоди підписуються напряму між Центром та його спонсорами – і якщо таке бажання є з обох сторін. В разі виникнення непорозумінь чи конфліктних ситуацій виконавча дирекція АППАУ бере на себе роль арбітра.
Між виконавчою дирекцією АППАУ та Центром фіксується План дій на рік, де фіксується мінімальні об’єми активностей:

1.Проведення однієї (мінімум) регіональної конференції.

2. Забезпечення мінімального об’єму просвітної інформації для ринку у вибраній сфері спеціалізації:

• Випуск 1-єї білої книги (гайду).
• Написання 4 статей (1 на квартал).
• Проведення 1-го вебінару.
• Випуск карти – регіонального ландшафту 4.0.
• Створення 1 кейсу – успішної історії про впровадження технологій 4.0 в своєму регіоні.

3. Залучення мін 2-х студентів до практичних робіт (області – комунікації, маркетинг, бенчмаркинг, дослідження ринку) на рівні АППАУ.
4. Включення як мінімум 1-го спеціаліста в склад ТК 185.
5. Координація – залучення інших ВНЗ У своєму регіоні чи своїй області спеціалізації.

6. Порядок визначення та залучення ВНЗ – членів АППАУ до створення Центрів 4.0

Питання довіри та організаційних здатностей є ключовими факторами в процесі створення нових регіональних Центрів 4.0. Й мова не про довіру між виконавчою дирекцією АППАУ та тим чи іншим ВНЗ, не про рівень особистих стосунків – мова про довіру від всієї спільноти. Досвід 2012-17 рр показує що ці речі можуть бути протилежними. Створення регіонального Центру виключно на папері чи його неспроможність виконувати заявлені функції буде вести до нових ситуацій втрати довіри.
Це є головна причина, чому виконавча дирекція АППАУ на даному етапі розвитку запропонувала Звітним зборам асоціації визначення на початковому етапі всього декількох ВНЗ, що мають бездоганну репутацію і з якими вже проведені попередні перемовини. Зокрема, першим йде Одеська Національна Академія Харчових Технологій – Лабораторія МІРОТЕХ. Інші 2 пропоновані зборам АППАУ ВНЗ – це Національний університет харчових технологій – кафедра ІАСУ, та НТУ КПІ – кафедра АТЕП. Вони потребують очевидно, окремого визначення свого статусу та ролі – позаяк в Києві менш важливий регіональний фокус, натомість очевидна їх галузева координаційна роль. Можлива альтернатива – це галузеві Центри (відповідно харчовий та енергетичний).
Варто зазначити, що всі 3 ВНЗ наразі вже виконують майже 100% об’єм вказаних функцій в моделі Центру 4.0 (пп 1-5 мінімального об’єму активностей). Власне, запропонована модель й базується на досвіді співпраці з цими ВНЗ.

Звітні збори АППАУ що відбулися 18 січня 2018 року затвердили цю концепцію.

UPD від січня 2019:  мережа Центрів 4.0 набуває реальних обрисів – Центри відкрились в Одесі та Харкові, на 2019 плануються в Києві, Сумах, Запоріжжі та Дніпрі.

Корисна інформація:

• Бенчмаркинг ВНЗ: звіт про кращі практики в роботі АППАУ та пропозиції до МОН  
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Одесі
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Харкові
• Звіт про відкриття Центру 4.0 в Києві
• Модель інноваційної екосистеми промислових хайтек

У 2018 році Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) в співпраці з Люблінським науково-технічним парком та кластером ІоТ (Польща) реалізують проект по обміну кращими практиками в розвитку ІоТ кластерів.

Проект фінансується ЄС в рамках програми східноєвропейського партнерства ЕаР.
Головною метою проекту є встановлення сталих механізмів обміну кращими практиками в ІоТ кластерах обох країн. Проект передбачає встановлення окремого (по обох країнах) та спільного порядку денного щодо викликів та пріоритетів розвитку ІоТ в промислових застосуваннях, а також визначення переліку кращих практик в розвитку ІоТ екосистем. Головні заходи проекту передбачають:

• Обмін делегаціями та круглі столи для вивчення досвіду кластерів ІоТ в Україні та в Польщі
• Онлайн опитування спільнот розробників в Польщі та в Україні
• Організація фінальної конференції в Києві в травні 2018 р
• Спільні комунікації обох сторін до своїх спільнот про розвиток та результати проекту.

Важливим наслідком проекту має стати створення сталих механізмів для довготривалої співпраці між Польськими та Українськими хайтек спільнотами в розвитку інноваційних екосистем в області ІоТ. Важливі наслідки для української сторони:

1. Проект дасть можливість вперше систематизувати та побачити весь ландшафт розробників IoT-IIoT в Україні.
2. Він чітко окреслить наш стан, виклики та бар’єри в розвитку в порівнянні з сусідами.
3. Проект стимулює співпрацю та зменшить розриви в екосистемі промислових сегментів ІоТ.

Партнерство в проекті

Відповідно до окреслених перспектив та видів діяльності, АППАУ запрошує до співпраці партнерів з 5-х наступних категорій:

• Кластери, ХАБ-и ІоТ, науково-технічні чи технологічні парки.
• Аналітичні та консультаційні агентства з області хайтек.
• Медіа-партнери, що працюють на ринках промислових АСУ та ІКТ.
• Бізнес-партнери, що мають відношення до розвитку польсько-українських відносин.
• Державні органи – відповідальні особи, що мають відношення до розвитку політик в промисловості та інноваціях.

Переваги участі в проектах:

• Запрошення до всіх обмінів з польськими делегаціями в Україні.
• Позиціювання як партнера проекту (відповідно кращі можливості піару та нетворкингу).
• Окремо – можливості безкоштовного стенда на фінальній конференції в травні.
• Доступ до всієї інформації в проекті, включно з новими можливостями грантів в ЄС та результатами досліджень в Україні та Польщі.

Ваші зобов’язання в проекті:

• Розповсюдження інформації про проект.
• Активне залучення вашої аудиторії до онлайн опитування (передбачено з кінця січня по кінець лютого).

Для технологічних партнерів та-чи кластерів ІоТ в Україні ми пропонуємо додаткові умови відвідання їх польською делегацією, а також включення ваших use cases (членів ваших парків чи спільнот) у фінальний звіт проекту.

Для партнерів – аналітичних та консультаційних агентств, – участь в розробці фінального звіту.

Додаткова інформація про проект – див. презентацію.

Для участі в проекті в якості партнера заповніть, будь ласка, форму:

Продовжуємо серію публікацій про підготовку стратегій та планів на 2018. Минулий раз ми розповіли, як АППАУ допомагає своїм членам в стратегічному позиціюванні та ідейному лідерстві.

Це речі – що стосуються вже наявної експертизи і які органічно властиві тій чи іншій компанії. Наше завдання – просто виділити ті чи інші моменти та комунікувати їх до ринку. Натомість є інша категорія завдань в стратегічному плануванні – як розуміння ринкових викликів. Їх прийняття означає реалізацію нових можливостей, ігнорування ж веде до втрати позицій. Про це наш наступний огляд.

Спільні виклики стратегічного характеру. Прийняті виклики.

В 2017 ми вперше намагались спланувати спільні дії наших членів асоціації. Початковий план був заданий в звіті за 2016 рік і опублікований в січні 2017.

Рис.1 Початковий план від січня 2017

Як бачимо, він фіксує середньострокові можливості росту – розвитку ринку промислової автоматизації та ІТ.

Далі в березні план удосконалився в форматі #ДієвеПартнерство – ми прийшли тоді до висновку, що конкретні, малі кроки і в партнерстві 2-4 учасників, де не потрібно шукати фінансування важких ініціатив, як «технопарки» – більш дієві і (з урахуванням обмеженості ресурсів) саме вони підлягають контролю та просуванню. Фактично цей формат (рис. 2) і показує наші головні плани та ініціативи, за якими велась й ще ведеться робота в 2017. Він корелюється з початковим плануванням на рис. 1, але відформатований саме під партнерські ініціативи – можливості.

Рис. 2 План спільних ініціатив від березня 2017

Отже, що ми бачимо на даний момент:

1. В напрямку «розвиток ринків» – єдиний бренд, хто підтримав наші пропозиції – це… Interpipe. Тобто, саме кінцевий замовник – а не відомий бренд чи інтегратор, як це планувалось на початку. Варто зауважити, що в цьому випадку наша пропозиція для вибраних великих брендів-вендорів була розгорнутою та конкретною – див тут. Але ніхто з них на неї не відгукнувся. По п.4 тут причина не виконання банальна – відсутність фінансування. По п. А3 варто зазначити, що «Шнейдер Електрик Україна» разом з «ЗалізничАвтоматика» все ж активізували партнерство й провели декілька важливих спільних заходів. В одному з них взяли участь і наші представники. Так само бренди не виявили ніякого інтересу до програм Discovery & Collaboration які ми пробували комунікувати в березні – квітні.
   Якщо резюмувати цей напрямок розвитку, то великого зацікавлення в системній роботі по формуванню та росту попиту в тих чи інших сегментах ми не виявили.
2. Напрямки «Маркетинг інновацій», а також «Нові розробки – інновацій» є найбільш реалізованими в 2017. Чимало заходів – проектів були підтримані або ж навіть ініційовані цілим рядом партнерів. Як найбільш визначний кейс в цих напрямках відзначимо ініціативу CIS Events Group – ініціатива цього партнера в конкурсі 4.0 допомогла нам сформувати 1-шу версію ландшафту технологічних інноваторів 4.0, на який зараз посилаються всі провідні гравці ринків АСУТП та ІТ.
3. Напрямок «Стандарти якості» є відносно успішним. З одного боку, створений та запущений ТК 185. З іншого боку, ми маємо повний провал ініціативи i-Control (експертна спільнота) та дуже важкі процеси залучення експертів ринку в Технічний комітет. Як не було, так і немає кейсів з області «голодних ігор», хоча розмови про порушення критеріїв якості йдуть 2-й рік. Варто зазначити також ігнорування ВНЗ цих питань – в ТК 185 є всього 4 викладачі, тоді як потенціал кафедр – десятки спеціалістів. Сюди ж можна додати повернення до питань наявності експертного контенту в листопаді – ситуація дещо покращилась з окремими брендами (IT-Enterprise, Indusoft…), але в цілому ці зрушення мінімальні.
4. Покращення системи просвіти та освіти ринку включало не тільки вказаний в п.Е1 запуск нових курсів по стандартах IEC/ISO. Набагато більше уваги було приділено проекту TATU. Ще рано коментувати всі підсумки 2017, але видається на те, що великих зрушень цього року не буде.

З іншого боку, ми побачили цілий ряд зустрічних ініціатив від наших членів та партнерів, до яких була залучена наша виконавча дирекція, – а потім і цілий ряд членів АППАУ:

• Розробку Глосарію 4.0 ініціював наш новий партнер Медіа Хаб 4.0 за підтримки Інституту Гольди Майєр.
• Підтримка нашої просвітницької місії на Hannover Messe 2017 компаніями Rittal та IT-Enterprise – й що закінчилась цілою серію просвітніх репортажів.
• Інші партнери запустили семінар в Берліні, що став початком реалізації експортної програми Exporec, розробленої в 2016 р.
• Велику активність проявили партнери консультанти – Civitta, Агентство європейських ініціатив, Володимир Матюшко, Юрій Нікітін. Це дало змогу АППАУ та нашим членам: 1) ввійти в контекст проектів Горизонт 2020 – мобілізувати частину наших гравців, 2) виграти 2 власні невеличкі проекти, 3) запустити ряд процесів для підготовки 2018.
• Потужний імпульс розвитку в напрямку кібер-безпеки задав форум GCS-2017 в червні, на який нас залучив член АППАУ ХАІ в особі професора В’ячеслава Харченко. Семінар по ІІоТ в ХАІ в жовтні був ще одним позитивним моментом в розумінні де шукати експертизу та кадри на майбутнє.
• Нетворкинг працює – ми раді чисельним новим партнерствам, що ми бачимо в рамках спільноти АППАУ. Чимало гравців знаходять нових партнерів завдяки нашій мережі, – часто це переростає в бізнес. Прикладів тут багато.

Отже, якщо підсумувати, до яких викликів (як нових можливостей) ми, як спільнота, виявились готовими – то це, перш за все, маркетинг інновацій та Індустрії 4.0 – тут найбільше прогресу. Члени АППАУ взяли повне лідерство в цій сфері на багатьох рівнях, а в промислових секторах відсунули на 2-й план відомі ІТ-бренди, які надто піарились на темі 4.0 в 2016 році, але по факту виявились нездатними запропонувати українському ринку, нашим замовникам щось більше конкретне.
В перехідному стані знаходиться реалізація можливостей по стандартах якості (ТК 185, i-Control). Точкою неповернення є регулярний вихід лікнепівських матеріалів по стандартах IEC/ISO – поки що експертна спільнота спромоглась тільки на 1 такий документ по кібер-безпеці. Окремо варто відмітити потік просвітнього, експертного контенту від команди Олександра Пупени (ІАСУ-НУХТ) за декількома стандартам, але це було й створення ТК 185. В певному сенсі, цей приклад є винятком, що підтверджує правило – “ВНЗ випадають з системи просвіти ринків, що просуває АППАУ”.

Тому можна вже діагностувати, що ніяких значних зрушень в нас в 2017 не відбулось ні в області розвитку ринків (системна освіта – просвіта замовників по цільовим сегментам, ріст попиту в них), ні в області рекрутингу, підготовки – перепідготовки кадрів, ні в системи освіти.

Про що говорить цей стан, чому окремі напрямки були краще реалізовані, інші – гірше, а деякі – майже не зрушились? Наші висновки навряд чи здивують, але ми приходимо до формули

Успіх = {Внутрішня мотивація х Партнерство х Компетенція х Ресурс х Конкретні плани}.

Приклади від CIS-Events, чи IT-Enterpise, чи ОНАХТ-НУХТ-КПІ, чи групи «Кібер-безпека» ТК 185 в серпні говорять по наявність всіх 5-х компонентів. Дуже добре зараз просуваються наші ініціативи по інтеграції в програми Горизонт 2020 – і тут головним драйвером є те, що АППАУ оточила себе професійними, вмотивованими консультантами й розвиває з ними партнерство.

Чудовим прикладом співпраці є семінар в Берліні – де відразу 3 групи стейкхолдерів проявили високу мотивацію, процесійність та здатність до кооперації. Маю на увазі не тільки 3-х наших членів та виконавчу дирекцію, але й Посольство України в Берліні та Вольфрама Ребока.

Натомість, в більшості ініціатив з ВНЗ ми моментально впираємось в відсутність їх мотивації – планів, та повну нездатність до розвитку партнерств. Спроби з вендорами запускати щось з розвитку ринку йдуть дуже важко, оскільки в них часто немає відповідного ресурсу, орієнтованого на середньостроковий розвиток, а ще частіше – в них немає компетенцій в market & business development.  Інтеграторам бракує ресурсу часу, але також мотивації – тому й не працює i-Control.

Ця діагностика не є фінальною, й зустрічні версії приймаються. Але нам дійсно потрібно краще зрозуміти відповіді на чисельні «чому» – це визначатиме наші плани та нові успіхи в 2018.

Так чи інакше, ми добре бачимо, що формат #ДієвеПартнерство працює. Маючи стратегічний погляд (Think big), ми шукаємо та рухаємось маленькими кроками (Start small), але які мають здатність добре масштабуватись (Scale fast).

Think big. Start small. Scale fast

Цей слоган був запропонований на форумі лідерів 2017 як головна парадигма мислення наших членів в часи нестабільності та обмежених ресурсів – і ми бачимо перші успіхи. Всі успішні ініціативи 2017 будуть масштабовані та повторені в 2018.

Нові виклики на 2018

Водночас, нам вже потрібно думати, що робити з нереалізованими викликами (Розвиток ринків, Освіта – просвіта, Підготовка кадрів), але також з новими – тими, що виявлені в 2017.

Як для першої спроби – й радше для обговорення, – спробуємо їх систематизувати наступним чином:

1. Активація ВНЗ в напрямку ринку: про те, що наші викладачі, магістри та студенти – є величезним активом для всіх роботодавців ми говоримо роками. Але крім гри в футбол, та окремих «інших» – ми не бачимо жодного прогресу. Більшість ВНЗ як були, так і є – самі по собі й дуже слабо інтегровані в наші програми розвитку. Причина не тільки в не реформованій системі ВНЗ – всі комерційні організації мають розуміти, що проблема є і в них самих. Якщо порівнювати з кадровими підходами та політиками ІТ-сектору, то промислові хай-тек (куди відноситься й АСУТП) – це небо і земля. Всім роботодавцям потрібно зрозуміти, що «боротьба за таланти» (власне вже давно – «просто за молодь») триває. Це набирає оберти, і наш відрив з ІТ, а також фактором «Польщі» (еміграцією) тільки зростає. Все це означає тільки одне – подальше вимивання кадрів зі всіх промислових хай-тек сегментів. Це наш спільний виклик, і вихід тут тільки 1 – консолідація роботодавців та прийняття іншої програми дій, – проактивної та цільової. Як 1-ий крок – АППАУ запропонує своїм членам створення окремого цільового фонду, направленого на тих викладачів, які реально щось роблять щодо потреб ринку.
2. Еволюція маркетингу – продажу, та їх дигіталізація. Що б ми не говорили «про високе» чи розвиток, є банальні речі, які визначають наше буття та рівень зарплат – це продажі. Й тут ми маємо дещо дивну ситуацію – нарощуючи риторику про інтеграцію горизонтального ланцюжка цінності й ставлячи маркетинг та продажі в числі перших пріоритетів, ми чомусь не помічаємо величезний gap в себе самих – ці процеси в більшості членів АППАУ є не дигіталізованими, й дуже застарілими. Більшість сучасних методів та практик, як наприклад управління досвідом – не використовуються, хоча саме це є інтегрованою частиною та результатом роботи будь яких 4.0 концепцій. Для більшості компаній – наших членів, – це справжній виклик, і власне, наш власний портфель послуг для членів АППАУ найбільший саме в цій сфері, і він постійно еволюціонує. Очевидним після недавніх опитувань директорів є те, що коефіцієнт його використання є дуже низьким (навіть безкоштовних – тобто, вже включених в пакет членства послуг). Отже це є нашим власним викликом виконавчої дирекції на 2018.
3. Консолідація з іншими промисловими хай-тек – перш за все, з виробниками машин та технологій. Це ще один спільний виклик, що єднає нас не тільки з сутністю 4.0 – але й з завданнями стандартів якості, експорту та підготовки кадрів. Не зважаючи на всі ранні спроби, їх залучення в рух 4.0 є дуже низьким – так само як і в інші спільні ініціативи. Водночас, суть моменту полягає в тому, що завдяки ідеям 4.0 промислові АСУ-ІТ можуть зараз змінити свою роль – від придатка до машин чи технологій, – стати справжнім драйвером розвитку наших машино-приладобудівників та інженерних компаній. Так, як це вже показує всьому світові нова бізнес-модель від Kaeser Kompressoren. Окрема програма дій у напрямку кращої консолідації з промисловими хай-тек також готується на 2018.

Як планувати роботу у цих напрямках

Комунікації – це основа. В останні 2 місяці цього року ми плануємо зустрічі з кожним дійсним членом АППАУ, щоб краще профілювати та спланувати спільні заходи на 2018 рік. За тим буде розроблена спільна програма. Крім цього, наші послуги, тренінги, вебінари, воркшопи, тощо – вже націлені на покращення ваших результатів в наступному році, – слідкуйте за нашими анонсами та беріть активну участь у заходах. Два найближчі заходи вебінар по колам Н2020 з робототехніки та тренінг – з маркетингу та продажу, – вже на наступному тижні.