Без категорії

TechUkraine за підтримки агентства зі сприяння розвитку Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) реалізує проект “Підвищення конкурентоспроможності креативних індустрій та машинобудування завдяки рішенням українських ІТ-компаній”. Ціллю проекту є сприяння впровадженню технологічних рішень в зазначених галузях задля розширення їх можливостей в Україні та за кордоном. АППАУ є партнером TechUkraine в цьому проекті.

З метою посилення взаємодії та синергії між підприємствами IT сфери та галузі машинобудування і креативних індустрій, ми запрошуємо Вас взяти участь в опитуванні та відповісти на декілька питань про виклики та потреби в ІТ/digital рішеннях, з якими стикаються та які є необхідними Вашим підприємствам, організаціям чи компаніям.

На базі цих відповідей ми зможемо визначити, які напрямки диджиталізації є найбільш затребуваними у Вашій сфері, та відібрати компанії з IT індустрії, які потенційно зможуть стати Вашими партнерами в галузі впровадження інновацій. В подальшому ми плануємо організувати matchmaking подію, запросивши різні сторони до прямого діалогу та подальшої співпраці.

Зробіть крок назустріч власної конкурентоспроможності уже сьогодні – дайте відповіді на 6-7 питань (10-15 хв Вашого часу):

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSddFjbEMn5mqmroXbjEU1HcccCuuzaB1RHQXkcXl5r9f31Oyw/viewform?vc=0&c=0&w=1&flr=0&gxids=7628

Дякуємо за Вашу участь!

• How ELEKS improved quality control at BADER
• How Sigma Software created Autonomous Yard Maneuvering Solution for Knorr-Bremse
• How Ukrainian Ajax security system protects a UNESCO World Heritage site in Norway

Digital Innovation Hubs (DIHs) – є потужним інструментом інтернаціоналізації технічних університетів країни та перетворення їх в справжні центри компетенцій Індустрії 4.0. Цією публікацією АППАУ анонсує для своїх членів – університетів програму співпраці навколо широкої інтеграції наших університетів в DIH та їх реального перетворення в центри компетенцій та надання послуг по цифровізації для малих та середніх підприємств (МСП).

At the glance – головні положення

Реєстрація DIH на європейській платформі S3 є доступною та можливою для будь-яких українських неприбуткових організацій, які надають послуги по цифровізації для МСП. З точки зору наявних компетенцій та експертизи, чимало наших технічних університетів дуже добре підходять під цей статус. Відповідно включення в мережу DIH, де є вже більше 600 подібних центрів цілком можливе й відкриває широкі можливості для співпраці як з міжнародними центрами, так – й українськими підприємствами. Адже головна роль DIH – це надання послуг для своїх МСП в сфері передачі знань та цифрових технологій. Отже, якщо наші університети стають частиною мережі DIH й приймають участь в різних європейських грантових програмах, яких чимало в цій мережі, вони зможуть значно прискорювати свій власний розвиток й ставати справжніми центрами цифрових компетенцій. Головним рушієм цього процесу є свідомий, цілеспрямований фокус на послугах для МСП, який підтримується рядом інструментів, в першу чергу – фінансуванням з європейських грантових програм, але також низкою тренінгів, обмінів, спільних проектів тощо.

АППАУ бачить програму інтеграції в DIH як каталізатор розвитку Індустрії 4.0 ще й по тій причині, що наша програма розвитку Центрів 4.0 з 2018 року явно гальмує. З 3-х Центрів 4.0 запущених в 2018–19 рр сьогодні більш-менш функціонує в цьому статусі тільки 2 в КПІ та ХАІ. ОНАХТ (лабораторія MiroNaft) вийшли з числа партнерів АППАУ, як неспроможні виконувати свої зобов’язання згідно підписаного Меморандуму про співпрацю. Слабка ефективність взаємодії всіх згаданих Центрів спричинила зупинку подальшого розгортання подібних Центрів в інших університетах країни. Таким чином, розворот «старих» Центрів 4.0, разом з новими університетами в сторону DIH буде стимулювати та прискорювати розвиток всієї оновленої мережі українських Центрів компетенцій Індустрії 4.0.

Ролі DIH vs Центри 4.0

DIH відомі спільноті українських університетів давно – з 2017 року просування мережі робили Civitta, AЄІ та АППАУ. Так само з 2018 року АППАУ активно просуває концепцію Центрів 4.0 – ця концепція суто українська й напрацьована «знизу» через врахування багаторічного досвіду співпраці ЗВО з акторами ринку в спільноті АППАУ. Тим не менше, обидві концепції мають багато спільних рис, які найбільше проявляються в головних ролях:

• Обидві концепції акцентують на ключовій ролі екосистемного хабу, з відповідними функціями об’єднання, комунікацій, залучення учасників ринку тощо.
• Також важливою є промоція нових технологій, трансфер знань та компетенцій до учасників ринку.
• Розвиток стартапів та інновацій 4.0 фігрує в обох концепціях.
• Тренінги для учасників ринку розглядаються, як важлива функція центрів і в DIH, і в Центрах 4.0.

Натомість, DIH має ряд суттєвих відмінностей:

• Концепція особливо фокусує на створенні нових прототипів Індустрії 4.0, а також на наданні відповідних послуг по їх створенню для МСП. Зокрема, лабораторії, testbeds та інші елементи фізичної інфраструктури – все це в DIH-ах має служити для МСП та тестування їх інновацій.
• Не менше уваги приділяється трансферу готових технологій до МСП – можна сміливо сказати, що DIH є центрами трансферу технологій.
• Обидві вищевказані функції неможливі без фінансування – тому фандрейзинг є органічною функцією, вбудованою в структуру DIH. В тому сенсі, що вони не тільки знаходять фінансування для своїх розробок, але й пропонують його для МСП.
• Мережа DIH – це більше 600 центрів компетенцій, й в ЄС вони щедро фінансуються різними програмами та фондами. В Україні, в наші Центри 4.0 інвестував сам бізнес – мова про спонсорські внески.
• Те що, ці центри стосуються будь-яких секторів економіки, а не тільки Індустрії 4.0 – ще одна відмінність.

Тобто, резюмуючи можна сказати, що DIH – це й наступна сходинка для Центрів 4.0, оскільки ролей та функцій там більше, й також ми бачимо значне розширення мережі подібних центрів для інших секторів економіки.

Процедура приєднання та головні критерії

Процедура приєднання до мережі DIH не є складною. Варто заповнити анкету в каталозі DIH на платформі європейської смарт-спеціалізації (S3) й після недовгої перевірки (1-2 тижні) ви отримаєте підтвердження або відмову. Попередньо ви маєте бути зареєстрованими користувачами платформи S3. Критеріями приєднання є наступними:

• Ваша організація є неприбутковою.
• Ви вже надаєте послуги МСП в сфері цифровізації.
• Ви можете привести мінімум 3 детальні кейси, які свідчать про надання таких послуг. В цих кейсах варто також робити наголос на задоволенні конкретних проблем клієнта.
• Ви також вже є екосистемним центром (хабом) в своїй сфері спеціалізації – ваша мережа партнерів включає МСП, великі компанії, стартапи, державні установи, бізнес-асоціації тощо.

Все це має бути описано на веб-сайті, перевірка йде саме по ньому. Сайт не обов’язково має бути англійською, аудитори можуть перевіряти дані з гугл-перекладачем, головне, щоб там була релевантна інформація про послуги для МСП.

В принципі, якщо все це існує, то підготовка подібної анкети – це питання 1-2 днів. Інша справа, що дуже мало наших університетів мають справжню ринкову орієнтацію й подібна інформація в них ведеться (хоча б систематизується) на рівні всього ЗВО. Ну й звісно – питання одного, релевантного до цієї теми сайту є всюди. Про це далі.

Переваги участі в DIH

Офіційне включення в мережу DIH, на перший погляд, не дає ніяких значимих переваг – ви не отримаєте ні грошей, ні будь-яких інших преференцій, наприклад обладнання. Натомість, це включення має цілу низку стратегічних, а також латентних переваг – тобто тих, які проявляються з часом:

1. Першочергово, має значення, звісно, сам статус:
   1. Це перепустка до цілого ряду євро-програм з фінансуванням. Наприклад, наш Центр 4.0 з КПІ не зміг би прийняти участь в одному, недавньому важливому конкурсі без реєстрації в мережі DIH.
   2. Цей статус також автоматично позиціонує вас як надавача послуг для МСП, й відповідно стимулює до їх розвитку.
2. Цей статус зміцнює становище існуючих центрів 4.0 – адже по шляху DIH вони йдуть вже 3 роки. Як було вказано вище, добра половина ролей та функцій DIH є однаковими з нашими Центрами 4.0, й відповідно включення в мережу DIH покращує екосистемні зв’язки та розвиток таких центрів в спільноті АППАУ.
3. Найбільш вагомою перевагою є, на наш погляд, реальна інтеграція в європейське екосистемне середовище, для якого характерні:
   1. Висока інтенсивність обмінів й у відповідності до європейських пріоритетів розвитку. Це означає, що ви завжди будете тримати руку на пульсі євро-новин, дискусій та обмінів в сфері вашої спеціалізації. Для цього є також маса відповідних інфо-ресурсів.
   2. Велика кількість грантових програм та проектів, доступних для DIH. В 2021 DIH включені як основа інноваційного та цифрового розвитку відразу в 4 програми – Horizon Europe, Digital Europe, InvestEurope та Європейського регіонального фонду розвитку. Й хоча не всі вони доступні для України, окремі – вже працюють.
   3. Більшість проектів працює в консорціумах – це означає, що включення в єдині проєкти спільно з європейськими DIH буде значно прискорювати розвиток наших центрів.

Також великою перевагою включення в мережу є синхронізація та координація дій з АППАУ. В 2021 АППАУ отримала новий статус – контактної точки програми I4MS (частина програми H2020 – Horizon Europe в сфері діджиталізації промислових МСП), й в свою чергу – в рамках нової програми EIF розпочала масове залучення своїх партнерів університетів до європейських програми розвитку. Зокрема, спільне з учасниками обговорення європейських колів у нас відбувається щотижня, а частина експертів з університетів, які входять в ТК 185 «Промислова автоматизація» вже розпочали видачу власних проектних заявок в цій програмі. Відповідно синхронізація та координація наших зусиль з такими від нових DIH, залучення їх експертів та координаторів дасть значно кращий ефект для наших МСП й в цілому буде служити і нашій спільній мотивації, й прискоренню нашого розвитку.

Головні перешкоди приєднання

Разом з тим, виконати навіть формальні процедури приєднання непросто через ряд традиційних для України перешкод, які пов’язані з низькою клієнто- та ринковою орієнтованістю наших ЗВО.

1. Як ми це добре бачили під час недавніх інноваційних днів в Харкові та Запоріжжі, зібрати «картинку» інноваційних рішень та послуг в рамках одного університету – майже неможливо. Причина – рівень інноваційного менеджменту та маркетингу є дуже низьким. До слова, КПІ одним з перших почав системну роботу в цій сфері – наразі в єдиному реєстрі перебувають 270 науково-дослідних розробок і йде процес їх систематизації. Ця проблема буде відразу впливати на заповнення анкети реєстрації в DIH, адже там потрібно буде подати інформацію не від 1-ої кафедри, а від всієї установи.
2. Відсутність належного менеджменту та маркетингу є головною причиною, що зумовлює наступні перешкоди приєднання. Перша серед них – відсутність сайту, як єдиного інформаційного ресурсу про послуги для МСП. Тобто, звісно – кожен великий технічний університет має якісь договори з комерційними учасниками ринку, й виконує науково-дослідні роботи. Але знайти конкретний перелік послуг, й оцінити їх якість, як це прийнято в європейських DIH – сьогодні неможливо ніде.
3. Низька ринкова орієнтація буде, очевидно, проявлятись і в описах 3-х кейсів, які необхідно надати. Тут потрібно описувати ситуацію успішного обслуговування клієнтів мовою бізнесу (з логікою викладу «проблема клієнта – наше рішення»), а не мовою наукових дисертацій. В цьому описі також проявиться проблема «польових командирів» або «хуторів» – кому як подобається. Мова про керівників кафедр, які мають певний статус-кво відносин з ректоратами університетів, й згідно якому вони не зобов’язані надавати повну інформацію про свої розробки, включно з результатами своєї співпраці з комерційними фірмами. В результаті, проректори по науці або ж призначені координатори, змушені «витягувати» необхідну інформацію про стан розробок чи послуг з таких «польових командирів». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Результати всього цього сумні і для університетів, і для бізнесу – коли відбувається “очна ставка” (а саме про це були технологічно-інноваційні дні в Запоріжжі та Харкові), університетам просто нічкого показати бізнесу на рівні TRL5-7.[/perfectpullquote]

Звісно є окремі виключення – зокрема, рівень послуг команди О. Пупени з НУХТ є взірцем для багатьох університетів. Але те, що цей рівень за 5 років не можуть повторити інші команди й не вдається його вивести на значно вищий рівень співпраці різних та багатьох університетських команд говорить радше про ту саму першопричину на рівні менеджменту організацій.

Як підсумок – все-ж, зареєструватись як DIH можливо й без подолання цих перешкод й свіжий приклад КПІ це підтверджує. Й водночас потрібно пам’ятати, що мати статус DIH й бути справжнім DIH – це 2 великі різниці.

Програма співпраці в АППАУ

АППАУ розпочала активну інтеграцію наших членів – університетів в мережу DIH на початку 2021 року. Ми сприяли залученню КПІ ім. Ігоря Сікорського до нових грантових проектів в мережі DIH, й завдяки цьому університет вже отримав цей статус.

Другим кроком в квітні – травні 2021 були 2 вебінари на цю тему, останній з них 11 травня дозволив провести колективну діагностику послуг. Сукупно, по 5 університетам – членам АППАУ картина послуг для МСП виглядає наступним чином:

1. Навчання, тренінги.
2. Випробувальний центр – сертифікація.
3. Інститут підвищення кваліфікації.
4. Тестування (ФабЛаб, тощо).
5. НДКР.
6. Програми інкубації та акселерації.
7. Дуальна освіта (чіткі домовленості про кількість, якість стажерів та програми їх інтеграції в МСП).

Більшість цих послуг існують в КПІ ім. Сікорського, в інших університетах є певні набори. Проблема в тому, що ці послуги поки що не відображені на єдиному веб-ресурсі.

На цьому ж вебінарі АППАУ оголосила про 4 головні напрями дій, суть яких відображена слайдом нижче.

АППАУ пропонує кожному університету, який приєднується до членства в АППАУ вироблення окремого плану дій по спільному руху по вказаних напрямах. Зокрема, по напряму №3 ми пропонуємо підтримку в заповненні анкети по приєднанню до DIH, але перед тим рекомендуємо пройти мінімальну підготовку:

1. Провести внутрішній аудит з виокремленням та описом найбільш конкурентоспроможних послуг для МСП.
2. Виділити відповідальних за інноваційний маркетинг на рівні всього університету й спільно зробити окремий веб-сайт, на якому будуть відображені ці послуги.
3. Описати кілька кейсів, які демонструють успішні історії надання цих послуг.

Наша виконавча дирекція готова підтримувати керівництво університетів в проходженні всіх вказаних кроках. Для цього в нас є свій ресурс та великий досвід проведення подібних робіт в інноваційному маркетингу.

Що стосується напряму №4 – АППАУ закликає всі університети до створення єдиної робочої групи, яка здатна довести відповідну постанову КМУ про Центри 4.0 до затвердження та виконання. Очевидно, на часі також інші ініціативи – зокрема, вже можна й потрібно ставити питанням перед міністерствами про наповнення DIH відповідною інфраструктурою – адже в ЄС це створюється здавна також за рахунок публічних фондів. В Україні ж, це питання вирішується головним чином за рахунок спонсорських внесків комерційних фірм.

Ваші пропозиції до співпраці надсилайте на адресу info@appau.org.ua

Виконавча дирекція АППАУ, травень 2021

UPD – прогрес від жовтня 2021 

• постанова №750 прийнята кабінетом міністрів України
• використовуючи її, в Полтавському державному аграрному університетів відкрився новий Центр Індустрії 4.0
• Запорізька політехника створила новий сайт – орієнтований під послуги DIH
• Харківські університети серйозно входять в тему “послуги для МСП” – ХПІ включається в технологічні мітапи “САПР для машинобудування”
• В КПІ стартує проект BOWI – проведені 2 внутрішні мітапи (оглядини) власних можливостей, планується до виходу новий сайт
• група фахівців НУХТ та КПІ прийме участь в Asset Performance Management

Подібна інформація

• Презентація з вебінару 11 травня «На шляху до DIH»
• Кейс PBN – успішний DIH з Угорщини
• Звіт українського кластерного тижня (дискусія про центри компетенцій)

Представлені бізнес-кейси – це опис проблемних ситуацій молодих кластерів ІАМ впродовж початкового періоду 2020–2021 рр., доповнений досвідом АППАУ в попередні роки. Регіональні кластери ІАМ мають в основі своєї стратегії 3 ключові засади – Smart Product, Smart Organization та Smart Export (&Internationalization). Відповідно, все що стосується «Smart» передбачає швидке впровадження новітніх технологій та методів роботи, а також розвиток власних інноваційних підходів – як на рівні окремих організацій – учасників кластеру, так і всієї кластерної організації. 

Початковий досвід кластерів ІАМ доповнений в цих бізнес-кейсах досвідом АППАУ, як кластерної організації і яка має подібні засади. Як слідує з опису цих кейсів, більшість проблемних ситуацій стосуються знань та навичок колективної співпраці. Є також ряд ситуацій, які апелюють до більш розвинутого та гнучкого менеджменту. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рішення, відповідно, мають базуватись на знанні та умілому використанні передових теорій та практик як кластерного розвитку, так і нових методів колективної співпраці в експертних спільнотах притаманних епосі Індустрії 4.0.[/perfectpullquote]

Ці кейси підготовлені для 4 головних категорій учасників кластерів ІАМ, Індустрії 4.0 та АППАУ – 

1. національних та регіональних policy-makers (кейси 1, 2, 4, 6),
2. керівників фірм та менеджерів з розвитку (кейси 2,3,5,7,8,9),
3. менеджмент та наших активістів в університетах (кейси 1, 2, 4, 10),
4. а також кластерний менеджмент (всі кейси). 

Очевидно, подібних проектів та заходів по інноваційному розвитку в наступні роки в нас буде чимало, й не тільки по темі інновацій – тому вихід на системні рішення є дуже важливим результатом для швидкого прогресу кластерів. З огляду на  відсутність або низьку дієвість подібних рішень в спільноті АППАУ – Індустрії 4.0, а також інших хайтек кластерах чи асоціаціях впродовж довгих попередніх років, [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]навіть частина ефективних рішень доведених до практичної реалізації буде вважатись успіхом. [/perfectpullquote]

Рекомендований шлях вирішення кейсів – ретельне вивчення та пошук рішень в малих групах (3-5 учасників, включно з досвідченим ментором), з наступним представленням під час воркшопів. Типові інструменти для пошуку рішень – вивчення й аналіз кейсів та кращих практик, групова рефлексія, швидкі експерименти, мозкові штурми тощо. Застосування цих методів в малих групах потребує часу, особливо для учасників які малознайомі з теорією та кращими світовими практиками в тих чи інших напрямах. Тому учасники воркшопів мають відповідально ставитись до рішення щодо своєї участі й ретельно планувати свій час, в тому числі на самостійне ознайомлення та вивчення кращих практик.

Відповідно, учасникам  воркшопів рекомендується вибирати найближчі чи найцікавіші до них 1–3 кейси, ментори з більш досвідчених консультантів та бізнес-тренерів вже вибрані.

Реєстрація учасників кластерів промислових хайтек на воркшопи  відбувається за посиланням.

[sp_easyaccordion id=”14317″]

Маркетинг, а тим більше сучасний цифровий маркетинг – велика проблема більшості інженерних компаній, але також об’єднань які вони утворюють. Дуже яскраво ця проблема проявляється зараз в новостворених кластерах ІАМ. Частково її знімає маркетингова команда АППАУ, яка веде сайти, робить розсилки, продукує корисний контент, ставить стандарти, допомагає з акціями тощо. Власне від цієї команди й походить ідея та перший пілотний міні-проект backoffice, як залучення університетських, регіональних команд і які можуть реально допомагати як новим кластерам, так і їх членам.

Чому backoffice

Back office за визначенням, це частина компанії, яка здійснює функції адміністрування та підтримки персоналом, який напряму не взаємодіє з клієнтами (це робить front office). Зазвичай сюди включають різні служби підтримки – ІТ, бухгалтерії, документообігу, тощо. Що ж таке marketing backoffice? На практиці, в маркетингу також існує величезний обсяг робіт, який стосується фонової підтримки. Наприклад, е-мейл, який комунікує якісь важливі інсайти чи програмну статтю нашої спільноти має прямий контакт з клієнтом більше всього за своїми смисловими повідомленнями й це створюють спеціалісти, які глибоко знають ринок й слідкують за його трендами.  Натомість, все що супроводжує цей процес комунікації створюється іншими спеціалістами:

• Графічні банери.
• Вичитка тексту .
• SEO-оптимізація.
• Введення в редактор сайту.
• Верстка та саме розсилка в емейлію
• Розповсюдження по мережах тощо.

Є ще зовсім невидима для кінцевого споживача робота з базою контактів – її періодична чистка, робота з сегментами, збагачення новими даними.

Все це – елементарні маркетингові операції, які власне в серйозних компанія поділені на окремі спеціальності – є люди які виключно займаються е-розсилками, підготовкою контенту, графічним дизайном і так далі.

Отже, ідея полягає в тому, що навчати на практиці всьому цьому студентів, заодно реалізуючи важливі функції, які в малому та середньому бізнесі просто немає кому виконувати.

Кейс кампаній з ландшафтами ІАМ

Подібна ідея була реалізована у виконавчій дирекції АППАУ в лютому-березні 2021 року. 3 студентів 4-го курсу з КНУ ім. Т. Шевченка з Інституту журналістики, спеціалізація «Цифрові медіа» виконували ряд функцій бекофісу в рамках 3-х регіональних кампаній, які велись виконавчою дирекцією для підготовки EU Industry days та Technology & Innovations days в Миколаєві, Запоріжжі та Харкові.

В функції 3-х дівчат входили наступні завдання:

• Райтинг, копірайтинг та рерайтинг текстів.
• Введення в веб-редактор wordpress.
• Створення е-розсилок в sendpulse.
• Переклад українських текстів на англійську.
• Розповсюдження в соц мережах (facebook).
• Створення прес-релізів.
• Введення – редагування в е-опитуваннях (limesurvey).
• Прості редагування в графічних редакторах.
• Робота з базами даних контактів (mautic).

Куратором, керівником цих робіт були 2 співробітники від АППАУ та університету Шевченка.

Робота була організована дистанційно, з щотижневими планерками, постановкою робіт в trello й також, періодичними навчаннями – зворотнім зв’язком з боку кураторів.

Ось як коментує результати стажування Марта Кір, студентка 1 курсу магістратури “Цифрові медіа” Інститут журналістики:

«Стажування в маркетинговому відділі АППАУ дало мені можливість зрозуміти, як на практиці застосовувати техніки, які я до цього знала лише в теорії. Ми створювали email-розсилки і перевіряли їх конверсію, брали участь у організації та аналізі результатів веб-івентів і заповнювали контентом сайти асоціації, навчились проводити онлайн опитування, й такий досвід пізніше стає дуже доречним, якщо продовжувати кар’єру в маркетингу. Крім цього, я писала і редагувала різнопланові тексти, що допомогло мені розширити свої можливості в копірайтингу».

Результати пілотного проекту

В цілому, виконавча дирекція залишилась задоволеною якістю інтеграції студентів в маркетинг АППАУ. Хоча, курування та навчання займає певний час та забирає ресуси, достатньо 1-го місяця, щоб почалась віддача. Дівчата змогли досить швидко та якісно виконувати ряд завдань, що з одного боку знімали навантаження з менеджерів АППАУ, з іншого – піднімали якість, оскільки чимало з вищевказаних функцій наші менеджери не можуть виконувати через брак ресурсів та часу.

В принципі задоволеними залишились й «клієнти» АППАУ в проекті ClusteRISE – обидва івенти в Запоріжжі та Харкові пройшли досить успішно. Й хоча очікування до залучення цільових аудиторій були вищими, сьогодні очевидно, що в умовах майже повної відсутності маркетингового ресурсу в кластерах на той період в регіонах, без цього бекофісу навантаження та стрес на команду АППАУ був би значно вищим.

Михайло Федак, маркетинг менеджер АППАУ, який передавав свій досвід коментує результати стажування:

« Стажери швидко освоїли цифрові інструменти, які використовує асоціація та перейшли до реальних маркетингових задач. Серед основних можна виділити промоцію та аналітику по EU Industry days та Technology & Innovations. Швидко навчаючись та якісно виконуючи завдання стажери виконали базові KPI, які були поставлені. Також варто відмітити, що в результаті кураторства мені вдалось вдосконали свої навички та глибше зрозуміти техніки.»

Поза рамками дуального навчання

Цей експеримент показує можливості співпраці, до якого АППАУ давно закликає своїх членів університети. В рамках Меморандумів з Центрами 4.0 зобов’язання надавати студентів на практику є навіть в зобов’язаннях університетів. Але на ділі це не виконується – за 8 років активної роботи асоціації, це всього другий раз, коли стажування в нас проходить подібна група (перший раз – це була група іноземних студентів).

Між тим, потреби ангажування додаткового ресурсу є не тільки в АППАУ, наших кластерах чи наших членах. Це величезна потреба самих університетів наших партнерів. Один з топ-10 кейсів розривів інноваційних екосистем, стосується майже повної відсутності інноваційного менеджменту та маркетингу в самих університетах. Отже, виходить на те, що навіть для своїх власних цілей (опис інновацій, ведення сайтів, активні комунікації з ринком, аналітичні маркетингові роботи…) університети не можуть організувати ресурс, яким же володіють. Ця проблема явно загостриться з переходом в статус DIH (Digital Innovation Hubs), – адже в цьому статусі прийдеться в рази більш активно взаємодіяти з ринком.

Що стосується майбутнього працевлаштування студентів, потреба в наших фірмах, особливо експортерах в кваліфікованих фахівцях з маркетингу є насправді великою. Проблема таких спеціалістів тільки в навичках – зазвичай, роботодавці хочуть бачити швидку віддачу в бізнес.

Пропозиція АППАУ – створення Marketing backoffice в регіональних кластерах

Отже, АППАУ пропонує нашим партнерам університетам змінити поточний стан речей й більш активно включатись в створення подібних команд, як в пілотному проекті, що описаний вище.

Варто, також зазначити, що в АППАУ повністю інтегрований сьогодні досвід та компетенції агенції B2B Ray – однієї з кращих на українському ринку в сфері промислового та В2В маркетингу. Впродовж 10+ років агенція накопичувала досвід в вузьких, але дуже затребуваних областях спеціалізації як продуктовий маркетинг, контент-маркетинг, лідогенерація через цифрові канали, управління досвідом клієнта, позиціонування та створення сильної пропозиції цінності тощо. Цей досвід може передаватись кафедрам університетів.

Отже, наші фахівці готові супроводжувати та покращувати рівень університетських команд й саме для потреб наших партнерів кластерів та наших окремих членів, які потребують також такого ресурсу. Типовий «полігон» для зростання навичок та знань буде включати:

1. Практику контент-менеджменту на численних веб-ресурсах (стандарт – wordpress).
2. Освоєння е-розсилок (sendpulse).
3. SMM (Facebook, telegram, linkedin, twitter).
4. Створення та керування міні-кампаніями лідогенерації (включно зі скорингом лідів, та проведенням акцій по залученню).
5. Ведення рекламних кампаній в google adwords та в facebook.
6. Створення графічних елементів та веб-дизайн.
7. Освоєння практик по управлінню клієнтським досвідом.

З боку університетів необхідно:

1. Виділення 1-го викладача – куратора групи студентів.
2. Виділення від 3 до 5 здібних та вмотивованих студентів, готових до освоєння нових навичок.

Період стажування – від 3-х місяців та більше.

Найголовнішими потребами сьогодні є наступні:

1. Формування маркетингової команди для DIH / Центру 4.0 КПІ ім. І. Сікорського.
2. Аналогічно – для Запорізького регіону, – це пропозиція для «Запорізької політехніки».
3. Для Харкова – вибір має бути зроблений на базі 1-го або кількох ЗВО.
4. Окремо – ми можемо також ангажувати команди під бізнес окреми фірм, наших членів (перелік уточнюється)

В разі покращення результатів окремих комерційних фірм, можлива фінансова винагорода. Окремо, АППАУ та кластери можуть виділяти окремі бюджети на ведення маркетингових робіт, якщо такі виконуються якісно й значних обсягах. Для наших кластерних координаторів також варто зазначити, що на їх стороні залишаються все-ж завдання створення експертного контенту, координація та планування, оркестрування в рамках членів спільнот. Але так чи інакше – мова про командну роботу, де ролі та функції завжди гнучко адаптуються під склад команд.

Для уточнень питань співпраці, звертайтесь на info@appau.org.ua

Для реєстрації в програму використайте форму:

Виконавча дирекція АППАУ

Вже кілька років маркетинговий відділ АППАУ популяризує в нашій спільноті й більш широких промислових хайтек ідеї цифрового маркетингу. Адже не секрет, що більшість сайтів та інших інструментів в цій сфері не використовуються як належно, а лічені маркетологи займаються радше функціями обслуговування продаж та окремих заходів, ніж грають якусь суттєву роль в розвитку бізнесу. Аналіз зроблений 2 роки тому шляхом консолідації результатів опитування 5 інтеграторів АППАУ чітко показує, що базові проблеми цих підприємств стосуються комунікацій та кращого розуміння своїх споживачів (вирівняного по всій організації). Звісно, ми завжди ставили питання також наскільки інтегровані засоби та інструменти маркетингових комунікацій в єдину, цілісну бізнес-стратегію фірми.

В цьому контексті нашу увагу на останньому форумі привернула репліка одного з зарубіжних колег про Sage Automation, австралійську компанію, системного інтегратора ОТ, що росте з швидкістю 25–30% на рік та дивує навіть їх партнерів в альянсі AAG, який об’єднує кращих інтеграторів США, Австралії та РФ.

Ми вирішили перевірити цю компанію по їх веб-сайту www.sageautomation.com й теж були приємно здивовані – це дійсно топ-рівень веб-маркетингу та маркетингу загалом.

Отже, які фішки цього ресурсу варто брати на озброєння українським інтеграторам ОТ-ІТ?

1. Чітке позиціонування як ідейного лідера – слоган ‘The best thinking in automation and control’ (Краще мислення в автоматизації) відразу задає вектор та орієнтує споживача на те, що з цією компанією він відкриє для себе нові рішення та можливості. До речі, ‘Sage’ в перекладі означає «мудра» (автоматизація). Це слоган – оригінальний й задає певне уявлення про унікальність цієї компанії. Як ми далі побачимо, ці меседжи підтверджуються низкою інших чинників якісного маркетингу.
   
   Просвітні моменти та український бенчмарк: про thought leadership, лідерство ідей, думок позицій ми неодноразово говорили в АППАУ, як основу вашого маркетингу, контент-маркетингу (як фундамент ефективної лідогенерації) та бізнесу загалом. А щодо позиціонування, – дуже важливо, щоб заяви та меседжи, які створюють імідж підкріплювались конкретними діями, які викликають довіру споживача. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]В Україні лічені інтегратори мають «своє обличчя» в ясному позиціонуванні. [/perfectpullquote]В більшості випадків – йдуть просто кліше про «повний цикл» й численні прикриття брендами великих вендорів. На більшості головних сторінок Sage Automation назви вендорів, з якими вони працюють, взагалі не згадуються – попереду власна ідентичність. 
2. Класична, але сильна пропозиція цінності УТП розкривається буквально відразу наступною прокруткою екрану. Вона виглядає до певної міри стандартно «Smart automation and control solutions», але добре розкриває ідеологію рішень цієї компанії – «SAGE поставляє гнучкі (agile), масштабовані та безпечні рішення, які не просто фіксують ваші поточні проблеми, але й упереджують вирішення майбутніх, й таким чином ведуть до вашого процвітання». Далі це УТП розкривається класично по ієрархії ключових повідомлень – три наступні аргументи дають уявлення про те, яким чином компанія реалізує цю цінність:
   1. 1. Стала та ефективна співпраця з командою проекту.
      2. Швидке вирішення вашої проблеми шляхом застосування передових інноваційних рішень та зростання навичок вашого персоналу.
      3. Надання стабільного сервісу – через присутність наших виділених людей, зрілих процесів та надійної інфраструктури.

   Інші повідомлення УТП специфікуються по цільовим ринком, – останні теж дуже добре визначені.
   

    

   Просвітні моменти та український бенчмарк: професіонали маркетингу відразу взнають в п.2 класику якісного маркетингу – лаконізм (3 ясні аргументи на 1 УТП), сила меседжів, вписані в специфічний галузевий контекст (гнучкість, співпраця та фокус на сервісі) й знову ж повторення про інноваційність та орієнтацію не тільки на «вчора чи сьогодні», а й «на завтра» (масштабованість). Більше про якісні УТП дивіться білу книгу B2B Ray «Как сформулировать сильное предложение ценности». Відсутність ясних УТП які відрізняють вас від конкурентів – традиційна вада українських інтеграторів та дистрибуторів. І яка особливо впливає на ваші результати при початковому виході на експорт – адже тут не можна сховатись за «відносини, напрацьовані роками», потрібно відразу ясно доносити суть своєї цінності.

3.  Сучасний вигляд сайту та зручне користування – сайт зроблений по всім правилам сучасних веб-розробок. Він чистий, лаконічний, з якісним веб-дизайном, формами зворотнього зв’язку й швидко передає головні меседжи компанії.
   Знову ж, – зазначимо, що тут немає «наворотів» типу відео, чи спливаючих об’єктів, чи ще якихось «фішечок», які акцентують на видовищності. Все просто – але по-суті. Й це теж ознака професійності в цьому виді бізнесу.
   
   Просвітні моменти та український бенчмарк: серед наших інтеграторів в такому стилі виконано менше половини веб-ресурсів. Багато сайтів або відверто застарілі, або ж, видно що їх виконували розробники «поведені» на піарі, який більш доцільний для сегментів В2С (красиві картинки, але всередині – пусто). Зокрема вкажемо, як хороші приклади, сайти IT-Enterprise Indusoft Robots Tima (Infocom Ltd).  
4. Розкриття якості сервісу відбувається через стандарти проектного керування, а також інші види сервісу. На форумі ми неодноразово згадували, що сила та відмінність класного системного інтегратора ОТ-ІТ – саме в цій дисципліні. Й на цьому наголошує також стандарт системної інтеграції від CSIA. Отже, це потрібно демонструвати. Ця риса відображається в розділі Solutions в двох підрозділах ‘Site management’ та ‘Project management’. Тут лаконічно, але ясно вказані кращі практики, які застосовує цей інтегратор. Але є тут чимало й про інші сервісні послуги –
   
   Просвітні моменти та український бенчмарк: на форумі 13–15 липня кілька разів звучало, що наші замовники не готові платити за якісний проектний менеджмента, а демонстрація цих навичок необхідна радше при контактах з західними інвесторами або в роботі закордоном. Якщо навіть так, – спробуйте знайти на сайтах наших інтеграторів – експортерів згадки про їх кращі практики в проектному управлінні – їх практично немає. І це великий гандж, який потрібно швидко виправляти – особливо нашим експортерам. Й тим більше, якщо ми хочемо все-ж підіймати рівень українського замовника. Що стосується інших видів сервісу системного інтегратора, поки що вони майже не обговорюються в нашій спільноти й ці питання не чути від замовників. Саме тому дуже свіжо виглядають будь-які згадки про сучасний сервіс в системній інтеграції – зокрема, вкажемо, на пропозицію аутсоурсингових послуг в обслуговуванні від «Нафтогазхім Сервіс».
5. Багатий експертний контент є основою для довіри у всіх складних та високотехнологічних видах бізнесу. Й зазвичай, він розкриває професійність та здобутки компанії через класичні, найбільш ефективні методи контент-маркетингу – як історії успіху, кейс-стаді, білі книги та блоги. Суть останнього – в простих, але практичних порадах користувачам замовника. Наприклад, цей блог на прикладі типової клієнтської історії розкриває 5 особливостей, як чому та як потрібно робити бекап ПЛК на об’єктах замовника.
   
   Просвітні моменти та український бенчмарк: якісний, експертний контент – одне з найслабших місць не тільки українських інтеграторів, але в цілому українських промисловців. Керівники ніяк не можуть зрозуміти, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]довіру, ефективне залучення та справжню лідогенерацію генерують сьогодні не піар, а якісний контент-маркетинг. [/perfectpullquote]Між цими спеціалізаціями – пропасть. Керівники не розуміють, що ця сфера потребує системного підходу та інвестицій – «з ходу» це неможливо вирішити. Адже складність полягає в тому, що професійні інженери не спроможні видавати якісний контент, тоді як професійні піарщики – дуже далекі від розуміння експертних особливостей. Хорошими прикладами в спільноті АППАУ є ресурсиIT-Enterprise та Indusoft. Яким чином системно вирішувати ці питання – дивіться наші білі книги «Как организовать эффективный контент-маркетинг в В2В» та «Релевантність комунікацій та контенту». Й звісно ми пропонуємо власні послуги зі створення кейс-стаді, зокрема, такі були створені для окремих наших членів.

Є також інші цікаві фішки сайту Sage Automation – наприклад, розкриття рішень, їх модульність, можливості виготовлення обладнання, розділ про кар’єру та умови роботи в компанії, тощо.

Так чи інакше, ми хотіли акцентувати увагу наших інтеграторів на тих особливостях, які відображають на ваших онлайн ресурсах ваші реальні переваги й показують вас як зрілу компанію:

• Ясне позиціонування та сильні ключові повідомлення – замість розмитості та повторень, “як у всіх” (тобто, кліше).
• Детальне розкриття ваших рішень та сервісних послуг.
• Багатий та різноманітний експертний контент (а не піар).
• Якісна візуалізація – але без захоплень, які насправді відволікають увагу від головного.

Створення таких якісних ресурсів потребує інвестицій, кваліфікованого персоналу та постійної уваги менеджменту організації. Тому ще раз звертаємо увагу наших членів, що якісна, спеціалізована підтримка в створенні таких ресурсів надається АППАУ на аутсоурсингу. Ми виконуємо роботи по створенню веб-сайтів та посадкових сторінок, кейс-стаді та білих книг, кампаній по лідогенерації тощо. Також наш відділ може виконувати повний аудит ваших ресурсів, контенту й в цілому систем маркетингу та продажу. При цьому ми значно економимо ваші ресурси, позаяк дуже мало фірм може взяти на роботу й утримувати професіоналів маркетингу. В результаті – і як галузеві спеціалісти, – ми забезпечуємо значно кращу якість та швидкість за меншу вартість – дивіться деталі за посиланням. Будемо раді співпраці.

Виконавча дирекція АППАУ

З 13 по 15 липня відбувся міжнародний онлайн форум «Системна інтеграція в промислових АСУ». Загалом впродовж 3-днів участь в форумі прийняли близько 150 чол. Головні завдання форуму стосувались визначення кращих практик в системній інтеграції, включно з демонстрацією прикладів співпраці між замовниками та інтеграторами, й ширше – по всьому ланцюгу доданої вартості й також в рамках технологічних екосистем.

Кращі практики інтеграторів

Хоча форум був більше національним, в ньому прийняли участь також експерти з Білорусії та РФ. Власне, Володимир Моренко з омської «Инсист-Автоматика» був keynote speaker, оскільки ця компанія – єдина на пост-радянському просторі, яка з початку 2000-х регулярно проходить сертифікацію американської асоціації CSIA. Ця компанія фігурує також на 87-ій сходинці в переліку топ-100 інтеграторів світу. А щодо CSIA – це єдина організація, яка має чітко визначені стандарти системної інтеграції промислових АСУ й просуває їх по всьому світові. Виступ В. Моренко покривав теми як розвитку стандартів CSIA, так власне й загальні тенденції розвитку промислових АСУ в світі та РФ. Одна з ключових тенденцій – це перехід на відкриті стандарти архітектур ОТ-ІТ, й Володимир акцентував на стандартах TOGAF & O-PAS.

Олег Щербатенко, директор IT-Enterprise представив кращі практики українського лідера Індустрії 4.0. Зокрема, до них відноситься відкрита платформа ІІоТ, готова для інтеграції mApps від інших розробників та системних інтеграторів АСУТП та сервісна пропозиція для інтеграторів в стилі low-code / no-code (без програмування ІТ-рішень). О. Щербатенко продемонстрував ролик створення мобільного застосунка на стику ОТ-ІТ, доступний для всіх інтеграторів АСУТП без задіяння кваліфікованих програмістів. Окремо, Олег Вікторович наголосив на співпраці у проведенні спільних заходів з популяризації кращих практик в Індустрії 4.0 – до них в першу чергу, відноситься форум Trans4mation.

Свої кращі практики на форумі представили провідні українські інтегратори ВГ «Техінсервіс», Indusoft, С-інжиніринг, Азов-контролз, Нафтогазхім Сервіс, Восток-інжиніринг, Тріада-Зварка, Укрдіпроважмаш, a-Gnostics, Discovery Drilling Equipment (OEM),  а також ще 1 російський інтегратор ГК «Ракурс» з Санкт-Петербурга. Більше про 1-ий день, який належав інтеграторам – див. пост тут, а також повний відео– запис цього дня.

В результатах голосування з питань кращих практик та стандартів системної інтеграції попереду й відривом виявились 4 області

• Управління ризиками проекту (як частина загального проектного менеджменту)
• Інтеграція в спільні технологічні екосистеми
• Управління інноваціями
• Аргументація фінансово-економічних показників

Серед топ-технологій Індустрії 4.0 наша аудиторія виділила пристрої, комунікації та платформи на ІІоТ, великі дані та штучний інтелект, мобільні та веб-застосунки.

Серед цих кращих практик наших інтеграторів, і які вже відповідають цим очікуванням, відмітимо

• Платформа ІІоТ IT-Enterprise, як і їх окремі пристрої та продукти повністю готові для створення 1-ої української національної технологічної екосистеми. Справа – за партнерською програмою, яку компанія збирається запустити восени цього року.
• Коли культура замовника та-чи умови проекту не дозволяють специфікувати вимоги стандартів, зрештою, окремі інтегратори як САС беруть відповідальність на себе. СЕО компанії Андрій Гуменний, розповідав про “червоні лінії безпеки”, які САС вміє будувати навіть в таких умовах.
• Сергій Євтушенко (СЕО Індасофт) згадував приклади кооперації кількох інтеграторів ОТ-ІТ, зокрема, в своїй практиці Індасофт співпрацює з САС та «Нафтогазхім Сервіс» – й це гарний приклад кластерної кооперації в рамках АППАУ й також приклад готовності до кооперації в рамках технологічних екосистем
• Ярослав Недашковський (CTO a-Gnostics) визнав ролі інтеграторів – розробників як візіонерів та лідерів просвіти – освіти ринку. Саме вони мають визначати та управляти локальними пріоритетами інноваційного розвитку. Й власне, a-Gnostic це вже частково робить в своїй практиці, задаючи стандарти предиктивної аналітики в промислових застосуваннях українських замовників. Антон Кротюк (топ-менеджер «Азов-Контролз») та Кирило Красносельський (СЕО «Тріада-Зварка») де-факто синхронізувались з Ярославом в тезі про інноваційне лідерство інтеграторів, вказуючи, що більшість замовників просто не спроможні видавати якісне ТЗ на інноваційні рішення. Відповідно, інтегратори мають проявляти більшу проактивність й брати в цьому відповідальність на себе. Модератор Юрчак Олександр додає, що це, власне, це старе питання якісних бізнес-кейсів, й воно не вирішене на нашому ринку.
• Артем Сорокін (керівник проектів «С-інжиніринг») демонстрував власні практики керування проектами на wrike. Артем каже, що не дивлячись на все-ще слабкі вимоги українського замовника щодо стандартів проектного управління, їх дотримання з використанням сучасного інструментарію must be для інтеграторів. Це важливо, в першу чергу, для внутрішніх стандартів якості, але також в роботі зі всіма західними клієнтами та інвесторами.
• Юрій Григоренко (СЕО «Нафотогазхім Сервіс») вже пропонує послуги з обслуговування АСУТП на системній основі й має в цьому напряму перших клієнтів. Ми дискутували про те, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]в умовах обмежених кваліфікованих ресурсів (а їх стає все менше в наших замовників), перехід на сервісні бізнес-моделі є must have, й інтеграторам варто до цього готуватись.[/perfectpullquote]

В дискусії 3-го дня прийняли участь керівники ГК «Ракурс» з Санкт-Петербургу. Ця інжинірингова компанія є лідером в системній інтеграції на ринку енергетики РФ. Леонід Чернігов (СЕО компанії) надав цікаві факти щодо конкурентних переваг компанії, стану ринку та пройденого шляху. Зокрема, він відмітив, що одним з головних чинників, які дозволили компанії вигравати у великих західних брендів є максимальна інтеграція та використання локального потенціалу галузевої технологічної екосистемі. Тобто, «Ракурс» конкурує не стільки за ціною, як за кращими технологічними компетенціями, інтеграцією проектного та науково-технічного потенціалу, кращої адаптації до умов ринку, а також сервісу.

Більше коментарів про цей день – див за посиланням.

Кращі практики промислових підприємств

Топ-менеджери підприємств – замовників виступали впродовж всіх 3х днів, в цьому розділі ми надаємо їх свідчення про найцікавіші кращі практики.

Євген Василенко з «Нафтогаз Україна» демонстрував як корпорація поступово переходить на стандарт TOGAF. Цей шлях – пряма дорога до відкритих та інтер-операбельних архітектур в масштабах всього підприємства. Це було дещо несподівано для наших російських колег – Володимир Моренко каже, що він поки не бачив подібної реакції в найбільших холдингах РФ, хоча цей стандарт вже добре відомий на світовому ринку промислових АСУ.

Іван Мовчан (СЕО УВК) фактично розвіяв міф про «корумпованих, відсталих замовників» й про тотальне домінування відділів закупівель. Його маленька компанія (50 чол), як виробник автомобільних ваг, успішно проходить конкуренцію у великих холдингах й навіть в обхід «обов’язкових тендерів». [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Й не тому, що «вміє домовлятись», а саме через власні високі вимоги до якості та чесної конкуренції.[/perfectpullquote]

Ще один інсайт в цьому виступі – наскільки наші перші особи МСП чутливі до цифрових інновацій, – цей виступ дуже яскраво свідчив про топ-пріоритет наших замовників в цьому розвитку. Відповідно ми настійливо рекомендуємо послухати це свідчення Івана в відео-запису 2-го дня форуму (з 26 по 44 хв), – особливо для тих інтеграторів, які й досі займаються ототоженням всіх замовників й узагальнюють їх стан розвитку до нижчої планки.

Іншим гарним прикладом справжнього партнерства й довготривалої співпраці замовників з інтеграторами є «Інтерпайп» та ПАТ «ФЕД». Вони роками працюють з IT-Enterprise й саме завдяки цим сталим відносинам ці підприємства є також лідерами цифрової трансформації в Україні. Сергій Соколов (СІО ПАТ «ФЕД») каже – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«в чому сенс щорічної заміни підрядника (смисл тендерування), якщо стратегії трансформації розраховані на роки?».[/perfectpullquote]

Цей підхід повністю відповідає свідченню Володимира Моренко з «Инсист-Автоматика», який говорив про домінування таких підходів на ринку США. Модератор заходу Олександр Юрчак іронізує з цього приводу, що «ми відкрили Америку» – виявляється в Україні чимало замовників, які мають успішні приклади довготривалої плідної співпраці з інтеграторами й без проходження «тупих тендерів». Сергій Соколов каже, що звісно тендери існують, коли мова йде про першочерговий вибір. Але далі питання ціни вирішують просто в регулярних перемовинах.

Дмитро Лях (заступник СІО «Інтерпайп») демонстрував підходи Agile в об’єднаному департаменті АСУТП-ІТ холдингу. Ці практики є досить цікавими як огляду на проблематику внутрішнього обслуговування експлуатаційних служб холдингу, так і з точки зору роботи з зовнішніми підрядниками. АППАУ кілька разів вже звертала увагу на ці сучасні підходи в наших конференціях на «Інтерпай» й в рамках засідань клубу «5-ий елемент».

Сергій Чуприков (заступник керівника напряму АСУТП «Метінвест Діджитал») розповідав про дещо інший підхід до вирішення питань цифрової трансформації великого холдингу. Ця дочірня структура, Метінвест холдингу, в якій працює 800 інженерів, вже є по-суті великим внутрішнім інтегратором й все частіше виконує роль Main Automation Contractor (MAC) у великих проектах цифрової трансформації, в тому числі, у зовнішніх контрактах. В огляді вітчизняних системних інтеграторів напередодні форуму ми розповідали, що цим шляхом розвитку рухаються лічені українські компанії – серед них ВГ «Техінсервіс».

Наталія Луковська, (гол. Інженер Discovery Drilling Equipment та D-Reader) подібно як і УВК, виступала в кількох ролях – замовника, постачальника – машинобудівника, та також розробника – новатора 4.0. В кількох дискусіях Наталія ставила високу планку в питаннях цифрових двійників та управління виробничими активами.

Цікавими були також голосування в цей день. Серед 9 областей проектного менеджменту пріоритетними наша аудиторія вважає 1)  управління інтеграцією проекту, 2) управління часом виконання, 3) управління ризиками. Щодо області інтеграції, Дмитро Лук’янов з україно-білоруського «Бюро проектного управління» каже, що чимало початкових питань керування проектом – як ініціація команди проекту, детальний статут та план проекту, – дійсно не мають сталої практики в багатьох секторах ринку. Їх нестача виявляється вже впродовж реалізації проекту. Дмитро також підіймав актуальні питання системного інжинірингу.

Голосування з пріоритетів ТСО (повної вартості володіння) вивели вперед елементи ТСО як 1) вартість сервісу загалом, 2) вартість в питаннях (не) безпеки, 3) вартість обслуговування.

Відзначимо виступ на другий день представників Bosch Rexroth Ukraine. Це був єдиний вендор, який прийняв наше запрошення виступити в цьому форумі. Олексій Коппа та Олександр Сімаков розповіли про політику компанії в сфері системної інтеграції, продуктові новинки в сфері Індустрії 4.0 й, зокрема, в сфері предиктивного обслуговування. Аудиторія особливо зацікавилась можливостями навчальних турів по І4.0 на заводи Bosch.

Більше деталей про кращі практики замовників – див повний відео-запис 2-го дня форуму.

Зони росту ринку

Звісно, наш форум акцентував на кращих практиках та прикладах – ми всі стомились від критики на численні недоліки в розвитку ринку промислових АСУ, його культури й що є, за великим рахунком, наслідком загального слабкого економічного розвитку. Й цей фокус на кращих практиках АППАУ тримає й триматиме. Водночас, ми розуміємо, що охоплення ринку цими практиками є ще низьким. Відповідно й заради об’єктивності, маємо згадати про численні зони росту, які відзначали наші спікери

• Неготовність замовників оплачувати якісні інженерні послуги, як вони того вартують
• В чиннику вище, окремо варто виділити неготовність до оцінки якості й відповідної належної оплати більш якісним інтеграторам, які відповідають міжнародним стандартам – перш за все, в проектному управлінні
• Неготовність ринку до експериментів в інноваційних рішеннях та відповідної оплати розробок. Більшість замовників хочуть відразу гарантовані за надійністю рішення, й таким чином переносять повну вартість розробок на самих розробників.
• Зі свого боку, кілька передових замовників, які якраз відкриваються до таких експериментів, вказували на необхідність більш зваженого та якісного підходу інтеграторів в початкових питаннях дослідження та аудиту процесів на стороні замовника.
• Звучала й критика на вендорів. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Більшість з іменитих лідерів ринку стали «продавцями знижок» на своє обладнання та софт,  й піарниками своїх брендів замість того, щоб спільно з інтеграторами фокусуватись на актуальних питаннях розвитку ринку.[/perfectpullquote]Цей чинник насправді стимулює перехід інтеграторів на відкриті платформи й пошук більш відкритих та доступних вендорів.

Виконавча дирекція АППАУ зі свого боку фіксує таку зону росту як недостатню відкритість нашої аудиторії до спілкування в онлайн. Хоча ми маємо гарні відгуки по форуму, активність аудиторії в онлайн «не зашкалювала». Це стосується також платформи matchmaking, яку АППАУ створила якраз для більш ефективного обміну передових замовників та розробників – інтеграторів. Тут ще немає належної активності кількості даних та відкритих дискусійних питань, й в першу чергу, з боку замовників – саме доступні дані про їх потреби дозволили б вести більш продуктивний діалог й покращувати співпрацю.

Інсайти форуму

Вже наведені вище свідчення показують, наскільки багатим був професійний обмін між експертами, й в рамках цього звіту неможливо охопити різні аспекти дискусій. Надамо, ще кілька важливих тез, які з нашої точки зору претендують на роль інсайтів

• Володимир Моренко чітко сформулював тезу про новий імператив ринку – «Висока якість ТА низька вартість». Можна дискутувати про те, наскільки новою є ця теза, але питання в іншому – наскільки ця реальність сприймається вендорами та інтеграторами та як вони на неї реагують.
• В багатьох дискусіях форуму ми бачили протиставлення нових та старих підходів. Старі підходи – це про те саме домінування торгівлі знижками та ліцензіями, фокусу на «залізі» (а не на інжинірингу та сервісі) й на початковій ціні (а не на ТСО). Нові – це про відкриті платформи й де знімається питання ліцензій за робоче місце, про стандарти відкритих архітектур, про пріоритет ТСО, про домінуючі low end рішення (особливо для МСП) й про доступність бізнес-кейсів для широкого залучення та кращого їх опрацювання інноваторами ринку.
• Ми побачили концентрацію відразу 6 класних спікерів навколо однієї галузі – Нафтогазу. Євген Василенко, Володимир Моренко, Олександр Щербатюк, Андрій Гуменний, Наталія Луковська, Юрій Григоренко давали різні точки зору на різні аспекти галузевого розвитку. Це було дещо несподівано Галузевий фокус на планувався в програмы), але водночас, й радше неявно, перед нами знову постає питання наявності галузевих дорожніх карт цифрової трансформації. Україна їх не має в жодній галузі, хоча це завдання сформульовано в стратегії 4.0 й кілька спроб – підходів в нас вже було (Укрзалізниця та Агро-харчова). То може пора, все-ж, повернутись до цієї ідеї стратегічного розвитку?
• Максим Романов (Bright Eye) дав також цінні свідчення, що спроби замовників уніфікувати бренди ОТ-ІТ на своїх активах, насправді не мають перспективи. Пріоритет врахування PLC/SCADA не стояв і не стоїть при закупівлі технологічного обладнання не тільки в нас, – та сама картина й розвинутих країнах ЄС. Тому єдиний засіб боротьби з «зоопарками» (засоби автоматизації від різних виробників) – це перехід на єдині стандарти та відкриті архітектури, які дозволяють швидку інтеграцію.
• На рівень інсайтів претендують також кілька заяв від IT-Enterprise – зокрема, про low /no code програмування та інтеграцію застосунків АСУТП на ІТ рівні. Дуже цікавим є також коментар Віталія Галелюки по відношенню до нарікань інтеграторів АСУТП про неготовність замовника видавати якісне ТЗ на інновації. Він каже, що [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]підходи ІТ компаній інші – «в інноваційних рішеннях ми ніколи не очікуємо якісне ТЗ від замовника, бо розуміємо що він не може його зробити. Наші бізнес-аналітики виїзджають на об’єкт замовника, проводять там стільки часу, скільки необхідно й потім разом виробляють якісне ТЗ».[/perfectpullquote]

Форум також доказав необхідність міжнародних обмінів. Включення Дмитра Лук’янова (Білорусь), Володимира Моренко та Леоніда Чернігова (РФ) було дуже цінним як з точки зору професійних обмінів, так і розуміння де знаходяться українські інтегратори по відношенню до зарубіжних. Окремо, варто зазначити перші спроби бенчмаркингу – зокрема, в сфері маркетингу ми вже зробили порівняльний опис веб-ресурсу австралійської Sage Automation.

Відгуки експертів – «онлайн, який реально працює…»

По закінченню форуму ми зібрали кілька показових відгуків наших експертів

Олександр Щербатюк (Hydrogen System Engineering) – «Надзвичайно цікаво були почути думки колег з компаній різних напрямків».

Оксана Ситник, (ДП «Укрдіпроважмаш») –  “ Дякую щиро всім за цікаве спілкування та відкритість! Особисто для мене це само по собі є великим досягненням та позитивним результатом форуму.”

 Сергій Євтушенко (Indusoft) –  “Гарний форум. Наявність у складі доповідачів замовників та інтеграторів дало змогу синхронізувати бачення по багатьом питання. Проведення такого заходу на періодичній основі сприяє поглибленню відносин всіх учасників ринку та просуванню обізнаності в технологіях Industry 4.0.”

 Сергій Чуприков (Метінвест Діджитал) – “Як це не дивно з огляду на деяку втому від онлайн спілкування, на цьому форумі цей формат спрацював добре. Багато цікавих думок – деякі ідеї вже взяв в роботу, інші буду ще вивчати».

Наталія Луковська (Discovery Drilling Equipment) – “Із  великою зацікавленістю я слухала виступи кожного. Проведення таких форумів надає можливість дізнатись про досягнення та проблеми, які існують в суміжних чи аналогічних галузях, тому я вітаю такі форми спілкування.”

Олександр Сімаков (Bosch Rexroth Ukraine) – «Отримав дуже корисні знання. Форум постійно тримав увагу. Таке рідко трапляється, щоб онлайн-конференції були настільки живими – з активним залученням, питаннями та дискусіям».

Нові смисли та меседжи – новий порядок денний

В цілому форум виконав завдання, які виконавча дирекція ставила напередодні. Ми дійсно позиціонували інтеграторів в якості лідерів, досягли консенсусу по ряду важливих питань й продемонстрували низку кращих практик співпраці. Виконавча дирекція щиро дякує за цей рівень та мотивацію нашим експертам – спікерам, та присутній впродовж 3-х сесій аудиторії. Разом, ми дійсно змогли підняти планку професійних стандартів та рівень консолідації наших експертів, що в великій мірі є результатом попередніх років єднання в русі 4.0 та АППАУ.

Більше того, форум був багатим на нові ідеї та пропозиції, що дозволило зрештою сформувати новий порядок денний подальшого розвитку. Ось ключові ідеї – меседжи, які дискутувались в останній день форуму (повне відео – тут)

1. [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Системні інтегратори сьогодні дійсно виступають в Україні, як рушійна сила розвитку промислових АСУ, включно з інноваціями.[/perfectpullquote]Форум та голосування на ньому підтвердили цю тезу, яка раніше вже була викладена в нашому огляді системних інтеграторів. Ця роль рушіїв розвитку недооцінюється як ринком, так і більшістю самих інтеграторів. Лідерська роль інтеграторів на вітчизняному ринку зумовлена низкою чинників – все ще низькою культурою ринку, пасивністю та слабкістю вендорів й новими викликами переходу до Індустрії 4.0. Саме інтегратори володіють кращими компетенціями та потенціалом у впровадженні повних рішень, які так необхідні нашій промисловості, енергетиці та інфраструктурі. Відповідно, інтегратори мають брати на себе більше відповідальності й сміливо позиціонуватись в якості візіонерів розвитку, включно з питанням policy-making (лобіювання відповідних політик на державному рівні). Яскравий та свіжий приклад останнього, ініціація членами АППАУ нового комітету по сталому розвитку на платформі Industry4Ukraine.
2. Передові замовники та інтегратори ОТ-ІТ мають достатній рівень консолідації в поглядах на пріоритети розвитку та співпраці. Але ця співпраця ще не перейшла на стратегічний рівень – мається на увазі відсутність галузевих та регіональних стратегій цифрової трансформації. Тому сьогодні варто повернутись до форматів створення галузевих дорожніх карт ЦТ, які АППАУ пропонує з 2018. Очевидно, що їх наявність за ключовими секторами (Нафтогаз, Металургія, Харчова, Машинобудування) – значно б прискорила наш спільний, скоординований рух до Індустрії 4.0. Форум показав, що наші ключові замовники та передові інтегратори цілком спроможні взяти на себе цю лідерську роль.
3. Міжнародні стандарти потрібні не тільки для власного розвитку, або як частина внутрішніх стратегій фірм по експорту та інтернаціоналізації. Це може й повинно впливати на замовників й на розвиток внутрішнього ринку. Й це супер-важливо для реального впровадження Індустрії 4.0, де питання інтер-операбельності та інтеграції є ключовими. Відповідно, ми маємо спільно посилювати й нарощувати важливість стандартів у відносинах всіх ключових учасників ринку. Й, в тому числі, значно покращити підтримку замовниками нашого ТК 185 «Промислова автоматизація».
4. В нас є достатньо прикладів успішної взаємодії в трійках «Вендор – Інтегратор – Замовник». Але їх ще дуже мало в публічному просторі. Відповідно, спільнота АППАУ має покращувати піар та демонстрацію таких прикладів.
5. На цьому форумі було мало міжнародних вендорів й назагал критика інтеграторів на їх пасивність у вирішенні питань національного розвитку є справедливою. Саме вендори виглядають сьогодні слабкою ланкою в трійці головних учасників проектів АСУ. Виконавча дирекція АППАУ стимулюватиме в наступному періоді програми та проекти співпраці з кількома провідними брендами, що вивести цю співпрацю на новий рівень.
6. Форум знову яскраво продемонстрував, що цінності професійної спільноти важливіше одноособової вигоди. Ці цінності стосуються відкритості обмінів, готовності розділяти власний досвід й спільно вирішувати завдання національного розвитку в своїй галузі чи секторі. Сьогодні АППАУ вже сформувала низку форматів та інструментів таких обмінів – це професійні клуби та мітапи за технологіями (Discovery0), стандартизація (ТК 185), розвиток Центрів компетенцій І4.0 та DIH, кластери ІАМ тощо. Відповідно ми очікуємо подальше зростання активності наших членів в цих форматах. Зокрема, новий рівень регіональної екосистемної співпраці сьогодні демонструють кластери ІАМ в регіонах Харкова, Запоріжжя та Миколаєва.
7. Форум показав, що інтегратори АППАУ готові до співпраці в технологічних екосистемах. Кілька прикладів співпраці були показовими. Але очевидно, що нам потрібно переходити від спонтанного руху в цьому напрямі до більш системного та скоординованого розвитку. Адже в Україні ще немає повноцінних та діючих технологічних екосистем ІІоТ / Індустрії 4.0. Демонстрація таких екосистем, хоча б в форматі часткової інтеграції в платформи ІІоТ на форумі Trans4mation в листопаді 2021 буде добрим початком такого розвитку. IT-Enterprise спільно з АППАУ запрошують інтеграторів АСУТП приєднуватись до цієї ініціативи. Більше деталей згодом.

Більш детально кращі практики вітчизняних інтеграторів, разом з бенчмаркинговими показниками, з інструментами та пріоритетами розвитку будуть викладені в спец. гайді АППАУ, який ми плануємо  випустити до форуму Trans4mation. Відповідно, ми вітаємо кейси та описи кращих практик співпраці в системній інтеграції, й ваші пропозиції до розвитку цього важливого напряму розвитку вітчизняного ринку промислової автоматизації та ІТ.

Виконавча дирекція АППАУ.

Регіональні кластери ІАМ продовжують низку обмінів щодо стану технологій в секторах Інжинірингу – Проектування, Автоматизації та Машинобудування. Після огляду по ВІМ, другою темою йде «САПР в машинобудуванні». Тема – широка й багатостороння. Для учасників кластерних спільнот, серед яких переважають представники інжинірингу – машинобудування, САПР є ключовою технологією для покращення аспектів якості та продуктивності продуктів. Наприклад, Морський кластер України (Миколаїв) виніс це питання в топ-пріоритету розвитку. Відповідно, всі наші кластерні спільноти цікавить огляд стану та розвитку в світі за ключовими сегментами в машинобудуванні та інжинірингу (CAD/CAE/CAM), стан використання цих технологій в Україні, інновації, головні виклики та перспективи розвитку.

Зокрема, актуальною буде дискусія щодо масового поширення сучасного програмного забезпечення на машинобудівні сектори. Адже загальновідомо, що ліцензії на ПЗ коштують дорого, й далеко не всі споживачі можуть ними користуватись. Отже, чи є в Україні на даний момент програми low-end, а також спеціальні (стимулюючі) програми для окремих секторів від міжнародних брендів? Останнє, зокрема, необхідно для підприємств ОПК, й тут також планується дискусія про те, як прискорити впровадження сучасних методів та інструментів проектування в машино- та приладобудуванні.

Ключові питання програми:

• Стан САПР в Україні в машинобудуванні та інжинірингу за сегментами ринку, головні виклики.
• Аспекти в застосуванні та поширенні технології:
  • Готовність ринку (кінцевих замовників) / Наявність low-end та спец. програм.
  • Технічні стандарти в проектуванні (ДСТУ) – наявність та їх вплив на поширення САПР.
  • Питання підготовки кадрів в цій сфері / Пропозиція навчальних послуг, сертифікації.
  • Кращі кейси, які демонструють роль та вплив технологій САПР на конкурентоспроможність виробників.
• Пріоритети розвитку, питання консолідації експертів.

Серед доповідачів й учасників дискусії – Володимир Таран, СЕО «Електрон», м. Київ; Микола Ткачук, ХПІ / керiвник центру комп’ютерного  моделювання «ТЕНЗОР», м. Харків; Вадим Гарін, менеджер з продажу програмного забезпечення ANSYS та розвитку бізнесу компанії «КАДФЕМ Україна», м. Харків; Станіслав Селезньов, СТО МДЕМ, м. Миколаїв; Олександр Парамонов, СТО «Аркада», м. Київ, Тарас Баган, доцент кафедри АТЕП, Центр 4.0 КПІ, Сергій Соколов, СІО ПАТ ФЕД, керівники та учасники кластерів ІАМ з Харкова, Запоріжжя та Миколаєва.

Організатори заходу – АППАУ, кластери ІАМ з Запоріжжя, Харкова, Морський кластер України (Миколаїв). Захід відбувається в рамках проекту ClusteRISE.

Для реєстрації на вебінар використайте форму:

Проєкт з розвитку кластерів ІАМ в регіонах Харкова та Запоріжжя «ClusteRISE» виконує Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) в рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини.

18 грудня відбулась стратегічне засідання Правління АППАУ. На ньому були розглянуті головні результати 2020 та виклики на 2021. В сесії взяли участь голова Правління Олег Щербатенко (IT-Enterprise), виконавчий директор асоціації Юрчак Олександр, член правління Сергій Чуприков (Метінвест-діджитал), радники Володимир Варгола та Іван Кульчицький. Модерувала захід фасілитатор Тетяна Новицька, послуги якої були надані за підтримки ПРООН.

Спочатку група зафіксувала головні тенденції на 2021. Далі – відповідно до цих тенденцій, були зафіксувані 2 великі категорії напрямів роботи асоціації, внутрішні та зовнішні – всього 10 напрямів, а далі виділили 7 пріоритетних міні-проектів, які потребують залучення наших членів

1. Посилення ролі Правління через чітке визначення ролей та функцій кожного члена Правління.

Правління грають дуже важливу роль в житті передових асоціацій України, й саме члени Правління беруть на себе лідерство у вирішенні тих чи інших стратегічних завдань. В АППАУ Правління активізувалось в 2018 році, але ще не всі члени Правління є активними в житті спільноти. Тому структуризація ролей та функцій кожного члена є першим очевидним кроком до наступної сходинки еволюції.

2. «Переупаковка» послуг АППАУ для своїх членів.

Сервісна пропозиція АППАУ системно пропонується з 2017 року. Водночас рівень використання послуг є радше низьким. На думку виконавчої дирекції, багато з цих послуг потребують кращого представлення та – або промоції, інші – навпаки, можливо, відсутні. Для розуміння пріоритетів необхідно провести повне опитування членів асоціації – це планується на січень.

3. Створення спільних продуктів асоціації

Членам АППАУ варто й пора вже розглядати вироблення спільних продуктів, як це роблять подібні об’єднання. Наприклад, цікавий приклад спільного проектного рішення демонструвала недавно партнерська асоціація УАМ на кластерному вебінарі. В АППАУ ми вже кілька років говоримо про співпрацю інтеграторів АСУТП з платформами IT-Enterrpsie як Smart Tender чи Smart Factory але далі нічого не відбувається. Є також інші ідеї щодо створення спільних віртуальних платформ для конференцій (експортна діяльність та внутрішні конференції), оскільки ясно, що 1-ша половина 2021 пройде також в онлайн. В цілому тема ‘Be digital’ є актуальною для багатьох членів АППАУ з МСБ, адже не зважаючи на 4.0-ну приналежність, добра половина бізнес-процесів в них є ‘аналоговими’. В першу чергу це стосуєтьcя бізнес-процесів по маркетингу та продажам, закупівлям, HR, проектному управлінню.

4. Експортна програма та Інтернаціоналізація

Ситуація тут не потребує особливих коментарів – програма в нас є, але фінансування її немає. Hannover Messe 2020 мав стати проривом в цьому напрямі, але був відмінений, й контракт з USAID анульований. Тому потрібно знову шукати фінансування. Поза цим є цілий ряд внутрішніх робіт – завдань, які легко упаковуються в міні-проект.  Це краще залучення наших членів до вже діючого проекту ClusteRISE, де деяке фінансування експортних активностей є. Це регулярна видача контенту на сайт land4developers.com та його просування. Це спільна координація та лобіювання наших інтересів в цій сфері на державному рівні тощо.

5. Просвіта та освіта ринку в сфері Індустрії 4.0 залишається пріоритетом 2021 – саме це, на думку Правління найбільше впливає на рішення власників та ген. директорів замовників.

Так, багато учасників спільноти роблять просвіту своїх замовників самостійно. Але за великим рахунком, якісних кейс-стаді Індустрії 4.0 в нас дуже мало. Тому варто виводити це питання на новий рівень, коли кейс-стаді регулярно виробляють не 2-3 фірми, а 20 чи 30. Й коли ми здатні синхронно включати свої канали комунікацій. Тоді буде ефект – перш за все, в зміні парадигм не тільки власників та ген. директорів, але також чиновників.

6. GR (відносини з державними органами) – про це говорилось найбільше на цій сесії.

Не зважаючи на потужні концептуальні напрацювання й цілий ряд пропозицій, що виходить з АППАУ на державний рівень – результати є дуже слабкими. Головна причина – в повній відсутності відповідальних осіб та структур на рівні уряду та парламенту країни. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації в Україні є, в штаті майже 200 чол, бюджет на їх утримання та діяльність – більше 400 млн гривень. Але немає жодної особи, яка б відповідала за розвиток Індустрії 4.0. Так само їх немає в інших міністерствах. Власне, – така ж доля інших цифрових секторів в транспорті, енергетиці, інфраструктурі, с-господарстві.

Це приводить до того, що Мінцифри в бюджеті країни на 2021 планують майже 1,5 мільярди гривень на розвиток інтернету в сільських школах, на адмінпослуги, щось на цифрову освіту – але нуль гривень на ті напрями за які АППАУ, як лідерська спільнота української Індустрії 4.0 бореться роками. Уряд не планує розвивати технопарки чи акселератори для промислових секторів, не зрозуміла ситуація з фінансуванням Центрів 4.0, немає бюджету на кластерну програму, на підтримку експорту тощо.

Ця ситуація є дуже тривожною для всіх промислових хайтек секторів і такий стан речей потрібно змінювати спільними зусиллями.

На думку виконавчої дирекції це питання потребує синхронізації та координації з орг. комітетом Industry4Ukraine, який власне набагато більше займається GR, де є виділений ресурс й де ми можемо мати підтримку багатьох інших асоціацій.

7. Краща інтеграція та вплив на регіональному рівні.

Натомість, 2 проекти АППАУ – ClusteRISE та Інтеграція 4.0 відкривають нові можливості для кращого впливу на регіональних стейкхолдерів. Фактично, АППАУ вже впливає на розклад сил та подій в 5 регіонах України. Водночас, всі точки дотику та інтереси АППАУ (саме – для наших членів) в цих проектах ще не зовсім ясні.

Всі ці 7 завдань є попередніми пропозиціями Правління, які пропонуються як міні-проекти на 2021, й де за кожним міні-проектом закріплена своя робоча група зі своїм лідером з членів АППАУ. Гарним останнім прикладом такого методу роботи є остання наша роб. група, яка буквально за кілька тижнів видала свої пропозиції до Національної Економічної Стратегії 2030, й далі перебуває в тісному контакті з іншими колегами з Industry4Ukraine й з Центром Економічного Відновлення (розробник НЕС 2030).

На залученні членів – як головному методі вирішення чисельних викликів АППАУ, особливо настоював Юрчак О.  Виконавча дирекція вже перевантажена масою різних ініціатив та проектів, але більш важливим є чинник залучення, як головний метод досягнення справжнього синергетичного ефекту співпраці.

До зборів в січні ми також розповсюдимо опитувальник для збору ваших ініціатив та пропозицій. Враховуючи ситуацію з локдауном, Збори очевидно будуть в онлайн форматі.

Виконавча дирекція АППАУ.