Робоча зустріч Технічного комітету 185 (ТК 185) відбулась на кафедрі ІАСУ, НУХТ, 9 листопада. В зустрічі взяли участь представники «Сіменс-Україна», «Фенікс Контакт Україна», АТЕП-ТЕФ (КПІ), НУХТ, КНУБА, АППАУ та IT-Enetrprise.Робочі питання зустрічі стосувались поточних питань щодо виконання минулих рішень. Голова ТК 185 Юрчак О.В. відмітив незадовільні темпи їх виконання й закликав керівників груп прискорити вирішення 2-х ключових питань початкового етапу, а саме – набору повного складу груп та планування діяльності за вибраними стандартами.
На даний момент повною виглядає тільки група з кібербезпеки, але й там немає ніяких планів. В інших групах є дефіцит експертів. Певним прогресом на цьому засіданні було приєднання до групи стандарту ISO22400 IT-Enterprise, яка була представлена вищим керівництвом компанії.

3 головні прийняті рішення:

1. Уточнити процедуру прийняття стандартів за спрощеним методом підтвердження IEC/ISO.
2. Всім керівникам груп приступити до проходження цієї процедури за своїми стандартами.
3. Запропонувати план дій групи до кінця року (включно з планами перекладів).

Юрчак О.В. також наголосив, що інші члени груп не повинні чекати команди «зверху». Порядок дій груп приблизно однаковий по всім стандартам. Пріоритетними є 2 напрямки робіт:

1. Лікнеп ринку: випуск білих книг, гайдів, статей, презентацій, кейс-стаді тощо. Мета – масове розповсюдження інформації про положення того чи іншого стандарту.
2. Поступовий переклад положень стандартів.

Форсування питань роботи ТК 185 є справді важливим для учасників ринку АСУТП. Буквально напередодні засідання пройшла звістка про скасування стандартів ГОСТ 24 та ГОСТ 34, що були до цього часу базовими для багатьох учасників ринку АСУ ТП. Вони попали в перелік скасування разом з іншими майже 6 тис.стандартами. Натомість чим їх замінювати держ. органи не кажуть – їх позиція зводиться до однієї тези «це ваші проблеми». В умовах відсутності будь-якого фінансування роботи ТК 185 та чисельних бюрократичних правил роботи держ. установ та НОС ясно одне – зрушити з місця питання стандартів може тільки консолідована та сильна експертна спільнота, що складається з провідних учасників ринку. 3-4 експерти на 1 стандарт – цілком достатньо, щоб зрушити «віз» з місця. АППАУ тим часом шукає фінансування. Інакше професійна деградація та продовження «голодних ігор» будуть тривати й далі.
АППАУ також не полишає надії на більше та краще залучення ВНЗ. Регулярний випуск освітніх матеріалів за міжнародними стандартами є їх органічною властивістю в питаннях освіти ринку, і приклади НУХТ та КПІ це підтверджують. Мова саме про масштабування цих «перших ластівок». Учасники засідання обговорили пропозицію створення спеціального фонду для стимулювання ВНЗ, який члени АППАУ можуть створити наступного року.
Після зустрічі учасники відвідали лабораторії кафедри ІАСУ НУХТ, а також мали можливість неформального спілкування.
Наступна зустріч ТК 185 відбудеться в 2-й половині грудня.

З літа цього року АППАУ де-факто веде велику просвітницьку роботу по залученню гравців ринку промислових АСУ та ІТ до фондів Horizon 2020 та подібних. Але, власне, ми й досі не пояснили ґрунтовно чому це важливо та корисно для різних категорій учасників нашої асоціації.

Цей напрямок роботи й справді не був спланований в нашій асоціації на початку 2017, а скоріше відбувся в силу обставин. Зрезюмуємо всі активності поточного року в цій сфері діяльності та пояснимо причини цього руху.

Початок кампанії

Власне, початок кампанії був заданий нашими партнерами – консалтинговою компанією Civitta та ГО “Агенція Європейських Інновацій”. Ще минулого року вони виграли грант фонду I4MS на ТЕО по створенню Digital Innovation Hub промислового інтернету речей і почали активні пошуки партнерів. Члени АППАУ були залучені вперше на семінар у Львові в травні, де з двома з них була досягнута домовленість про use cases в області IIoT. Згідно з відгуками від експертів Civitta залучення учасників ринку до цього проекту не можна назвати успішним – більшість українських гравців ІоТ (як правило – стартапів) далекі від промисловості, тоді як більшість промислових інтеграторів чи розробників – далекі від ІоТ. Відповідно з травня АППАУ приєдналась до пошуків та профілювання гравців в цих напрямках.
Але справжнім відкриттям для нас була сама суть проектів, що полягає в інтеграції з європейськими розробниками та передачі-впровадження кращих технологій на українську сторону. У випадках, коли такі розробки є в нас – це може бути і зворотній рух. Фонд I4MS є частиною європейської програми Horizon 2020 і його сума складає 110 млн євро. Для першої фази – обґрунтування ТЕО на розробку інноваційних продуктів, – Civiita вже допомогла виграти чимало проектів для українських технологічних компаній з МСБ. Відповідно, стало питання – чому це не можуть бути учасники спільнот АППАУ та Індустрії 4.0?
Водночас, паралельно відбувались інші події – дотичні до теми фандрайзингу та євроінтеграції.

Заходи літа та осені

Далі події, що мають відношення до грантових програм розгортались наступним чином:

• • В червні АППАУ виграє свій перший грантовий проект на 5 тис євро – проект Digital Twins входить в 6-стку фіналістів Open Procurement contracting. До речі – це американський, а не європейський фонд. В липні ми використали частину коштів з цього проекту на створення відео, що презентує ідею проекту, а заодно – реанімує проблемний контекст наших «голодних ігор», але вже з новими рішеннями та підходами.
  • В червні в Одесі відбувається фінальна зустріч іншого проекту, що тривав з 2013 року. Мова про TATU (Training in Automation technologies for Ukraine), метою якого було створення 6 нових тренінгових центрів в області промислової автоматизації. Це інша програма ЄС – Tempus, що орієнтована більше на ВНЗ. 6 українських ВНЗ, 3 з яких – члени АППАУ – отримали лабораторії з обладнанням, а викладачі – підготовку та методики від європейських центрів. Вартість проекту за 3 роки склала 800 тис євро.
  • Семінар в серпні з експертом програм Horizon 2020 Володимиром Матюшко в Києві був наступним заходом, до якого ми залучили вже біля 10 учасників асоціації. Володимир Іванович представив ґрунтовний огляд всіх програм Horizon 2020 та пояснив деталі конкурсного відбору, процедури та механізми. Для крупним українських підприємств доцільно приймати участь в европейских проектах ДПП  (cPPP)  та об’єднаних технологічних платформах (JTI) . Відео – резюме з цього семінару.
  • Одна з ініціатив серпня походить від нашого партнера по Digital Agenda Ukraine та НАНУ Володимира Ночвая: спільно з ЕСКО «Екосис», ГО «Грінкубатор» та «Хабітат» ми формуємо заявку та подаємось на конкурс InnoEnergyHub. Пізніше в вересні приходить звістка, що ми не пройшли. Але тоді формується розуміння концепції HUBs – як ключової в європейському баченні щодо розвитку інноваційних екосистем.
  • Інший експерт по H2020 – Юрій Нікітін ініціює зближення з НАНУ, – аж до тієї міри, що 14 вересня відбувається спільний візит ген. директора АППАУ Юрчака О.В. разом з Директорами декількох інститутів НАНУ в Брюссель. Відбувається ближче знайомство, а заодно й розуміння наших позицій та амбіцій в напрямку Advanced materials, що в світі є окремим технологічним напрямком в Індустрії 4.0.
  • І нарешті до фіналу по проекту ТЕО на DIH IIoT (Civitta, ГО “Агенція Європейських Інновацій” разом з НУ “Львівською політехнікою”) – 21 вересня ми зібрали вже окремий семінар – завдяки CIS Event Group він добре попав на потрібну аудиторію, що зібралась на конференції ВІТ-2017. Виступи всіх 4-х експертів – партнерів АППАУ ви можете переглянути в цьому відео:

• Останні заходи – участь в конференції НАНУ, 13 листопада, де ми представляємо знову рух 4.0 та запрошуємо науковців швидше об’єднуватись. І наступний вебінар, 14 листопада, де знову разом з нашим Максимом Романовим ми бачимо 2 партнерів-експертів – керівника національного контактного пункту по програмах Н2020 Івана Кульчицького та експерта Н2020 Володимира Матюшко. Цього разу мова йде про нову серію так званих колів (calls) на програми Horizon 2020. Втрьох вони розкривають та деталізують найближчі коли по Робототехніці, їх деталі, та умови участі.

В листопаді приходить також звістка, що АППАУ виграла грант в програмі східного партнерства (EaP) на 10 тис євро. Це міні-проект по обмінах з країною Євросоюзу по певній тематиці. Ми вибрали напрямок по створенню екосистеми ІІоТ (тобто, в унісон з Civitta) й країною кореспондентом стала Польща – а більш точно, Люблінський науковий парк, де вже функціонує кластер ІоТ. Варто зазначити, що Люблін став нашим партнером після відмов французьких кластерів з кібер-безпеки в Софія-Антіполіс та Парижі. І головну роль в пошуку «правильного» партнера (що часто є вирішальним моментом) зіграв Іван Кульчицький – президент ГО “Агенція  Європейських Інновацій”.

Отже, маємо за півроку 9 заходів – це без врахування чисельних 2-3 сторонніх зустрічей, комунікацій, статей тощо. І 2 виграні мікро-проекти, що зміцнили нашу інституційну спроможність, але головне – додали віри і в себе, і в партнерів.

3 головні причини «чому це потрібно»

Тепер спробуємо дати відповіді на «чому» – якщо не на всі, то принаймні ті, що ми самі добре зрозуміли:

1. Доступ до реального фінансування R&D процесів наших компаній: гранти H2020 чи подібних в Україні за останні 3 роки отримали близько 50 компаній й на суму близько 9 млн євро. Водночас – це реально мізер (близько 1%) на фоні того, що отримують європейські країни. Загальні фонди Н2020 за 6 років складають більш як 100 млрд євро, а кількість учасників від країн ЄС – це тисячі. Й головна причина того, чому ми так відстаємо – це пасивність й дуже мала кількість заявок на гранти. У свою чергу та якщо говорити про нашу асоціацію чи рух 4.0, головною причиною відсутності гравців промислових хайтек була відсутність інформації та підготовки до участі в подібних проектах. В цьому році ми змінюємо ситуацію. Навіть 1-а фаза фінансування Н2020 розміром в 50 тис. євро для МСБ може бути цікава десяткам наших інноваторів. Такі гранти вже отримали SolarGaps, PassivDom, ЧервонаХвиля та декілька інших компаній.
2. Синхронізація з європейським та світовими трендами в хайтек. Європейська програма Н2020 та подібні – по суті, це вже відфільтрована тематична добірка ключових тенденцій найближчого майбутнього. Що б ми не взяли – від робототехніки, великих даних, чи енергоефективного виробництва, – в коли Н2020 вже закладені ті тенденції, потреби та технології що визначатимуть напрямки технологічного розвитку в найближчі 3-5 років. Звідки висновок – навіть проста участь в консорціумах Н2020 забезпечує інтеграцію в європейський простір та автоматично синхронізує вас з кращими європейськими розробниками.
3. Прискорення всіх колабораційних процесів всередині та створення справжніх промислових хайтек екосистем. Виграти конкурси в Н2020 в 2-ій фазі справді дуже важко – перемагають всього 20% від поданих. Водночас, сам процес підготовки стимулює розуміння необхідності та самі процеси кооперації між різними учасниками хайтек сегментів. Як правило, мова йде про широкі консорціуми між науково-дослідними інститутами та лабораторіями, розробниками з різних категорій, інжиніринговими компаніями, ВНЗ, але також кінцевими замовниками, що приєднуються до цих ініціатив в якості користувачів нових технологій. Зайве говорити наскільки це потрібно Україні. «Мода» на стартапи в нас до цього часу майже не стосувалась промислових хайтек. А між тим ніякого серйозного фінансування R&D немає в нас ні в системних інтеграторів чи технологічних компаній, ні в залишків КБ колись потужного машинобудівного комплексу, ні в цілому – і в самих великих end users. Мовчимо також за ВНЗ чи НАНУ – їх бюджети від держави так само мізерні. Тому об’єднання як в Н2020 – це потужний стимул до створення власних екосистем. І де мова про серйозні, капітало- та ресурсоємні розробки на сотні тисяч євро, – а не дешеві гаджети чи мобільні застосунки якими так пишається наш ІТ-сектор.

Якщо ці 3 причини важливі для інтеграторів, технологічних компаній – розробників, а також лабораторій з ВНЗ-НАНУ, то є також причина й для вендорів – великих міжнародних компаній. Мова про створення майбутніх кластерів та технопарків в Україні, де можуть бути їх центри R&D. Якщо це вже роблять IT-компанії (в Україні понад 100 R&D центрів і більшість з них є міжнародними), то чому інші хайтек це не можуть? Чому ми не можемо планувати свій парк 4.0 як це вже зробила Іспанія і в якому вже чимало промисловців? Зрештою, можлива проста кооперація чи просто координація з іншими європейськими філіями своїх брендів – адже останні вже беруть участь в програмах Н2020. І є також зовсім банальна причина – обладнання, що постачається в рамках проектів як TATU йде від відомих європейських брендів. В даному випадку, місцева філія Phoenix Contact отримала чудовий подарунок для створення своєї екосистеми навчальних центрів.

Головний наслідок реалізації всього вищесказаного – це зупинення процесів деградації в R&D промислових хайтек. Адже ні для кого не є секретом, що рівень наших розробок щороку падає, кількість інженерів скорочується, відтік в ІТ та закордон зростає, а з тих 100 R&D центрів що є в ІТ-галузі – лічені працюють на промислові сектори. Україна гордиться своїми талантами, але на рівні випуску готових продуктів – і які залежать саме від культури та інвестицій в R&D, – ми в хвості технологічних країн.

Як приєднатись до програм АППАУ та партнерів

Є вже маса інформації про програми різних фондів й чимало з них ми викладаємо на наших ресурсах, як slideshare. Але в цілому послідовність 3-х перших кроків наступна:

1. Визначитись, чи є у вас амбіції, ресурси та експертиза для участі в конкурсах Н2020.
2. Вибрати свій напрямок та коли в ньому (проекти). Оскільки їх багато – консультаційну допомогу в виборі може надавати АППАУ та наші партнери.
3. Пройти початковий відбір – тестування на предмет участі. Не варто витрачати час, якщо ваш рівень явно нижчий від потрібного, можливо – це справа наступних років.

По всім подібним питанням ви вже можете звертатись за адресою maksym.romanov@appau.org.ua
Нова програма Н2020 мобілізувала всіх експертів – наступний семінар від Civitta відбудеться 27 листопада в Unit.city. А робоча зустріч учасників програми «Робототехніка» планується 13 грудня в Києві. Приєднуйтесь.

Довідкова інформація:

• Програми ЄС для українських компаній
• Civitta: Digital Innovation Hubs
• Центр инноваций HUB 4.0 – новые проекты до 2020
• @AccelerationHorizon2020inEaP

 

Запрошуємо на вебінар з RAMI 4.0.

У програмі:

1. RAMI 4.0 – трьохвимірна модель відображення головних аспектів Індустрії 4.0.
2. Архітектурні рівні RAMI 4.0, мета та призначення.
3. Компонент І4.0, оболонка адміністрування – цифровий двійник активу у віртуальному світі.
4. Будова, вимоги та варіанти розгортання Оболонки адміністрування активу RAMI 4.0.
5. Mapping інформаційної моделі оболонки адміністрування на існуючій технології.
6. Модель взаємодії між компонентами I4.0.

Ведучий: Олександр Пупена
Технічна доповідь: Альона Шишак

Вебінар відбудеться 28 листопада, з 18 до 20 год.

Для участі заповніть, будь ласка, форму реєстрації:

Управління клієнтським досвідом – одна з головних концепцій сучасного бізнесу. Краще управління досвідом, кращі показники в ньому різко підвищують лояльність, створюють нові конкурентні переваги та збільшують відрив від конкурентів. Протягом 3-х останніх років АППАУ намагається впроваджувати в своїй спільноті знання та практики в цій царині, що лежить на стику всіх бізнес-процесів, але найбільше – маркетингу, продажу та сервісу. Але як показав наш останній тренінг з членами АППАУ – прогрес все ще слабкий.

2 головні кейси (вправи) тренінгу

Перша вправа стосувалась визначення точок та напрямків взаємодії між інтегратором та вендором на початку життєвого циклу клієнту (етап «статус-кво» на рис.1). Цей статус в більшості випадків характеризується наступними рисами:

• Потреба не до кінця усвідомлена (особливо це стосується інноваційних рішень та продуктів).
• Замовник ще не може самостійно сформувати тех. завдання.
• Він рідко сам ініціює запити, навіть коли його проблеми наростають.

Якщо ми говоримо про впровадження нових технологій, або ж сегменти, де немає сильних спеціалістів, то більшість замовників перебувають в такому стані. І найбільш ефективний шлях до його «пробудження» – це освіта та просвіта. Тобто, максимально адаптовано, персоналізовано й краще на близьких прикладах розповідати та демонструвати конкретним людям (ЛПР-ам-ЛВР-ам) – що таке передові методи управління виробництвом. Що таке всі ті ІІоТ, ЕАМ, АРМ, АPC, предиктивні (predictive) алгоритми, кращі рішення та практики і т.п. і т.д. – і його мовою. Які в світі давно вийшли чи виходять на плато зрілості, але в нас замовники як кажуть – «ні духом, ні слухом»…

Рис.1
Інтегратор який стоїть найближче до замовника мав би брати на себе цю місію хоча б частково, а в разі потреби – залучати свого партнера – вендора. Але як показало опитування в групі учасників на ринку домінують інші практики:

• Головна і часто єдина потреба з якою інтегратори звертаються до вендорів – це знижки (або ширше – кращі комерційні та фінансові умови). І це – все.
• Навіть коли вендори пропонують допомогу в спільних акціях, або навіть створюють послуги для освіти-просвіти – інтегратори пасивні в тому, щоб їх сприймати. 1 вендор, що був серед нас, каже, що його пропозиція щодо створення спільних кейсів та генерації лідів на їх основі для своїх партнерів – висить в повітрі.
• Відповідно «партнери» рідко планують далі спільні дії по розвитку ринку й що виходять за рамки окремо взятого проекту.
• Інтегратори дуже мало цікавляться, що відбувається на території замовника після того, як обладнання впроваджено й термін гарантійного обслуговування закінчився.

Тільки 1 інтегратор з 6, що були на тренінгу сказав, що освіта замовника – це важливо на ранньому етапі. Це може означати також, що ця проблема – ще й досі не усвідомлена, і це є одна з причин, чому інтегратори не звертаються до вендорів за допомогою.

Далі було ще цікавіше. В гості до нас прийшли 2 великі замовники – керівники департаментів АСУТП з великих підприємств, один – Нафтогазу, інший – з Металургії. Ось їх зворотній зв’язок щодо головних помилок, які допускають інтегратори та вендори у взаємодії з ними:

1. Продакт ПУШ (Product Push) все ще домінує. Вендори й далі «завалюють» замовників каталогами та продуктовою інформацією, тоді як вони потребують рішень – й під свої конкретні проблеми та застосування.
2. Існує і навіть зростає розрив між продуктовими УТП і вигодами – та фінансово-економічними показниками верхнього рівня (ROI, TCO, окупність тощо). Останні must be для технічних директорів (СТО) сьогодні коли вони приходять за грошима до CEO/CFO – відповідно по ланцюжку це йде на учасників ринку. Але реакція гравців ринку АСУТП в цих питання ще дуже слабка. В цілому експертиза великих вендорів в прикладних питаннях на рівні галузевих застосувань (applications) залишається низькою. Очікування великих замовників в цих питаннях значно вищі. Ставка на закордонну експертизу «звідти» – себе теж мало виправдовує, вона потрібна тут.
3. Обидва замовники говорили про слабкий стратегічний та business development фокус на цільових ринках. Його дуже не вистачає і вендорам, і інтеграторам. Знаючи розміри та темпи росту (чимало даних сьогодні є публічними та-або доступними) – неважко прорахувати ставки, виклики та завдання. Спланувати свій рух відносно них – і «довбати, довбати, довбати». Виділений ресурс (КАМ та або BDM (Business Development Manager)) та інвестиції в його розвиток – кращий варіант, і один з замовників приводив свій приклад, коли він був в ролі вендора. Це начебто – очевидні речі, але обидва замовники говорили про те, що прикладів такого цільового підходу вкрай мало – всі починають бігти, коли вже поїзд рушив – але в ряді випадків це пізно, або ж – дуже сиро.
4. Комунікації слабкі – навіть після візитів на очікуваний замовниками звіт чи minutes meeting – повна тиша. Те саме часто зі зворотнім зв’язком по іншим важливим приводам що є у взаємодії. Окремо – довгий час чекаємо відповідей – навіть на прості запитання.
5. На запитання одного з учасників щодо бізнес-кейсів (за якими можна будувати системні пропозиції по рішеннях) думка обох замовників, що це справа самих інтеграторів. Адже проблемні застосування та больові точки – одні й ті самі по ряду сегментів. І саме інтеграторам має бути краще видно, як їх вирішувати.

На тренінгу ми розібрали ряд цих помилок в методичному плані та показали кращі приклади, – власне втішає те, що останніх в наших рядах все більше.

Головна відповідь на чисельні «чому» – слабка здатність змінюватись

До зазначених вад постачальників можна додати інші факти та аналітичні висновки попередніх років:

• Замовники змінились й продовжують змінюватись. Зростають – брак часу на пусті розмови, пошук інформації в онлайн, недоступність ключових ЛПР-ів, вимоги до рішень – особливо в частині ТЕО, ціновий тиск. Падають або залишаються на тому ж рівні – компетенції та обізнаність щодо нових рішень, які йдуть з ІТ-сектору, власна здатність реагувати на технологічні та ринкові зміни, крос-функціональна взаємодія.
• Галузева та прикладна експертиза, її демонстрація у всіх вимірах – це цінність №1, що шукають замовники. І є інша версія та причина чому інтегратори не звертаються до вендорів за допомогою на етапі 1 закупівельного циклу. Навіть якщо б звертались – вендори її б всеодно не надали. Тому що ця експертиза залишається на низькому рівні. Можливо, вендори цього й не бажали – але протягом останніх 15-20 років вони системно “відучували” інтеграторів звертатись до них з питань експертизи чи хоча б кейсів щодо прикладних застосувань. Зрештою, останні таки й припинили. То чи варто дивуватись? Наші запрошені замовники в черговий раз констатували цю картину.
• Реакція всіх гравців на спільні та глобальні виклики не є адекватною. Можна (і дійсно є за що) критикувати інтеграторів чи вендорів, але коли ми беремо конкретну область й кажемо, що там «рулять замовники» , то очевидно, що саме вони мають більш чітко та ясно задавати напрямки змін для всього ринку. Насправді ж, в більшості випадків ми бачимо, що замовники самі діють ситуативно, в рамках поточних проектів і не мають стратегічного фокусу. Як найяскравіший приклад цього року можна взяти реакцію підприємств на загрози кібер-безпеки – хоча війна почалась в 2014, хоча були 2 атаки на обленерго в 2015-16 (і це саме атаки на АСУТП!), чомусь всі схаменулись тільки зараз. Чому?

Таких прикладів та питань «чому» – повно. Все це не нові речі. І про домінуючий стиль product push, і про слабку експертизу вендорів, про відсутність експертного контенту чи про слабкі комунікації ми говоримо роками. Й ці вади вже добре усвідомлюються багатьма. І якщо ми все це знаємо, але не змінюємось – чи змінюємось дуже повільно, то це є головна відповідь на чисельні «чому». Слабка здатність змінюватись зсередини є ключовою причиною, чому ми не встигаємо за змінами. Це стосується як окремих організацій, так і галузей, та і держави в цілому.

Головні рецепти – фокус на організаційних здатностях

Реакція на зміни визначається рівнем організаційних здатностей та змін на рівні Людей, Процесів та Технологій. І як ми не раз говорили – головне це Люди та Процеси, – з Технологіями та їх доступністю в нас ніяких проблем немає. Повертаючись до теми управління досвідом клієнтів, зміни стосуються 5 областей, про які ми писали рік тому. Нагадаємо про них, а також доповнимо новими рекомендаціями:

1. Відповідність поведінці клієнта, де лейтмотивом є FAST-EASY-SIMPLE (+ вартість, якість та відносини) – має бути реальною частиною вашої стратегії, і яка реально відображається в бізнес-процесах та практиках. Іншими словами, все що ДОВГО- ВАЖКО-СКЛАДНО (з точки зору клієнта чи партнера) – має вилучатись з процесів. Інакше, ви отримуєте дуже конкретний негативний досвід, як у випадку наших замовників вище.
2. Включення діджитал каналів та активів – must be сьогодні для всіх. Для вендорів та інтеграторів найбільше це стосується 1-го та останнього етапів циклу, а також освітнього та експертного контенту.
3. Інструмент отримання та вимірювання досвіду – це регулярні опитування, а також пряма розмова з замовниками (як в прикладі вище). Зокрема, важливими є подібні зустрічі – спільні з замовниками, і де можна швидко проясняти важливі речі та здобувати інсайти. Для інтеграторів також критичними є регулярні, після кожного проекту розбірки уроків проекту (mistakes made and lesson learned). Це є стандарт проектного управління, але якого мало хто у нас дотримується. І подібні зібрання мають пряме відношення до проговорених вище речей – адже на них можна фіксувати також і рішення про кейси, і про взаємодію з постачальниками, і про досвід та подальший розвиток з замовником.
4. Послідовність у роботі над зонами негативного досвіду – також є викликом для багатьох компаній. Ми знаємо декого з великих вендорів, що запровадили методики опитування, як NPS (Net Promoter Score), і де клієнти щороку вказують на одні й ті самі негативні зони – наприклад, внутрішню бюрократію, довгий час відповіді, нав’язування своїх умов тощо. Але що з того? Роки йдуть, а нічого не змінюється.
5. Постійно підіймайте рівень співпраці з партнерами, включно з програмами розвитку ринку. Потенціал пари Вендор-Інтегратор не розкритий сьогодні навіть на 50%. Й перш за все, це стосується створення сильних кейсів, які можуть значно сильніше впливати на замовників. Ми добре знаємо, чому це зараз «не йде» – експертиза та вихід на замовника є в інтеграторів, але маркетинговий досвід та компетенції – у вендора. Й те, що заважає об’єднатись в таких речах – це не тільки брак довіри. Немає стратегічного фокусу та цілей по виробленню таких – а також багатьох інших речей, що стосуються розвитку ринку та замовників.

Тому наша остання порада проста – плануйте цей розвиток. Зараз кінець року, й саме час зустрічатись з партнерами й будувати спільні плани – в тому числі, й ті, що стосуються спільного покращення клієнтського досвіду.
З боку АППАУ ми тільки посилюємо свій фокус на послугах, що можуть вам в цьому допомагати. Ми маємо сьогодні цілий пакет послуг в області управління досвідом:

• Готові шаблони та інструменти онлайн опитувань, що можуть бути специфіковані саме під вас.
• Допомога в проведенні круглих столів та фокус-груп – особливо, в парах (вендор-інтегратор) чи трійках (вкл з замовниками).
• Проведення стратегічних сесій та навчань по цій темі (можуть бути надані також в «корпоративному» форматі – тобто, під 1-го вендора з його інтеграторами).
• Допомога в створенні кейсів та експертного контенту, тощо.

Так чи інакше, але тема управління досвідом має бути однією з ключових у ваших планах розвитку на 2018. А як ви вважаєте?

Інформація за темою:

• Аналітичний звіт АППАУ “Управління досвідом в АСУТП” (2014)
• Управление  опытом в АСУТП – с чего начинать 
• Новая парадигма лидерства – FAST, EASY, SIMPLE 
• Головні проблеми в створенні меседжів та як їх вирішувати

Вже декілька років АППАУ пропонує для своїх членів чимало сервісів – консультаційні послуги, стратегічні сесії, навчання, нетворкинг, інші. Цього року до них додались розробка та проведення спільних івентів та програм розвитку ринку, а також доступ до грантових послуг.

Багато членів організації вже користуються ними, інші – навіть не починали. Цим оглядом ми представляємо 10 найбільш цікавих та корисних, з нашої точки зору, послуг для наших членів. У 2018 вони стануть більш системними, простими для доступу та розуміння – а значить ефективнішими в використанні.
Перші 5 послуг є безкоштовними – точніше, вони автоматично включені в членський пакет для дійсних членів асоціації:

1.Використання комунікаційних каналів

АППАУ постійно пропонує своїм членам використовувати онлайн для розповсюдження важливої інформації для інших учасників ринку. Мова про групи та сторінки в соц. мережах (Facebook, Linkedin, Slideshare), е-мейл розсилки, 2 сайти, а також мережу медіа-партнерів. Для зручності та кращої адаптації під конкретний канал та аудиторію, з грудня з’являється нова послуга – «Публікатор». Достатньо просто заявити про новину та дати посилання на контент, далі – ми все зробимо самі.

2. Проведення стратегічних сесій. 

Ми маємо один з кращих в Україні досвід стратегічного маркетингу та маркетингу інновацій на хай тек ринках, також в розвитку бізнесу та продажах. Відповідно, ми можемо швидко аналізувати та визначати, наскільки ваша компанія має ефективну ринкову стратегію чи оцінювати її стан в конкретній області діяльності. Мінімальна тривалість сесії – до 4-х годин, ми рекомендуємо їх проходити щороку. Головна цінність таких сесій – швидка корекція стратегічного курсу.

3. Участь в заходах АППАУ та партнерів

Щороку ми плануємо 3-5 власних конференцій, куди запрошуємо учасників ринку. Також – це різноманітні семінари, вебінари, круглі столи, тощо. Наповнення цих подій відбувається разом з нашими членами та медіа партнерами. Таким чином, члени асоціації отримують додаткові можливості для свого просування.

4. Доступ до бази знань
База знань завжди була доступною для членів на ресурсі dropbox. Водночас ці посилання часто губились, й відповідно інформація була недоступною. З грудня 2017 ця послуга – як і всі інші в цьому переліку, – доступні з єдиного місця, – особистого Кабінету АППАУ. База містить найбільш цінні матеріали, які ми відбираємо протягом останніх 5 років й структурована по розділах:

• Маркетинг, продажі, розвиток бізнесу
• Управління виробництвом
• Розвиток інновацій – Індустрія 4.0
• Методики ROI-TCO
• Стандарти CSIA
• Програми розвитку та звіти АППАУ та інші.

Кожен з членів може додавати свої матеріали в цю базу, а також створювати нові розділи.

5. Нетворкинг – нові контакти та покращення взаємовідносин в спільноті.
Звісно, члени АППАУ часто бачаться та знайомляться на різних заходах. Але буває, що інформація губиться, й доступ до інших членів потрібно шукати. В новій послузі, ви дуже просто заявляєте про себе, свої продукти, свої пропозиції до співпраці (все це – ви самі заповнюєте в своїй карточці) – й далі інформація автоматично надсилається всім членам, хто вже зареєстрований на майданчику theCabinet.

Наступні 5 сервісів потребують додаткової оплати, оскільки закладені в них обсяги робіт та якість значно вищі. Водночас їх ціна нижча від ринкової для членів АППАУ, а в ряді випадків є унікальною за критеріями адаптації до ринку АСУ ТП та електротехніки.

1. Аналітика клієнтів та перші кроки в СЕМ
Які головні виклики розглядають ваші клієнти в ринковому та технологічному контексті, як вони на них реагують, що є пріоритетним, як вони оцінюють вашу компанію (сильні та слабкі сторони), який їх досвід, тощо – подібні питання є ключовими для топ-менеджерів при визначенні чи корекції стратегічного курсу. Ми маємо готові онлайн анкети, які передаються членам АППАУ на безкоштовній основі. Якщо ж ми проводимо опитування разом, це коштує невеличку суму, натомість послуга включає також обробку результатів та рекомендації.

2. Позиціювання – Ідейне лідерство
Тут мова про оцінку вашого ринкового позиціювання та ідейного лідерства – тих областей ключових компетенцій та експертизи, які ви точно та ясно пропонуєте щодо головних питань клієнтів. Загальна оцінка – на основі ваших публічних меседжів, УТП та контенту, а також окремого онлайн опитування – може бути безкоштовною. Зміни, корекції, покращення – в тому числі через тренінги чи міні-проекти потребують оплати.

3. Створення експертного контенту
Кейс-стаді та білі книги, гайди, аналітичні звіти, інфографіка, тощо – всього цього дуже не вистачає на українському ринку як вендорам, так і інтеграторам. І сьогодні – коли споживач все більше переходить в онлайн, – цей просвітний контент є в постійному пошуку. Ми допомагаємо вам це створювати – для цього ми маємо досвід, ресурс, а також технічну експертизу по багатьом сегментам ринку.

4. Програми лідогенерації
Як тільки ви маєте певний рівень за вищевказаними пп 1-3 – час запускати системні програми лідогенерації через інтернет. Ми маємо унікальний, 5-річний досвід володіння програмами Marketing Automation від різних постачальників. Завдяки цьому знаємо, як запускати інтернет кампанії, а також налаштовувати вхідний (inbound) маркетинг для постійної генерації та вирощування лідів.

5. Експортна програма АППАУ
Ця програма є до певної міри комбінацією вищевказаних послуг, але включає також більш глибокі дослідження цільових ринків та організацію подій закордоном.
Всі послуги вже запущені й окремі члени АППАУ ними користуються – див. як приклад огляд ситуації в області позиціювання та ідейного лідерства. Крім вказаних послуг є чимало інших, – наприклад, готові формати розвитку ринкових сегментів спільно з вендорами. Водночас їх удосконалення чи запуск дуже залежить від попиту та готовності до них самих членів – див. огляд ініціатив 2017 тут.
Водночас, ми ясно бачимо, що потенціал використання – набагато більший. Іншими словами, за ту ж суму, що ви, як член АППАУ, платите – ви можете отримувати значно більше. А при невеликих доплатах, ви можете суттєво покращувати ваші показники маркетингу, продажу, та нарощувати інші конкуренті переваги. Але для цього потрібно також покращувати рівень нашої взаємодії – й перш за все, комунікацій. Ваш зворотній зв’язок щодо потреб, пріоритетів, проблемних питань в користуванні тими чи іншими послугами є критично важливим для нас для наступного покращення сервісу.
Зі свого боку – для спрощення та кращої доступності вказаних послуг – ми запускаємо внутрішній Кабінет – доступ до нього може мати кожен співробітник дійсного члена АППАУ, що має акаунт. Поки що він орієнтований на Вендорів та Системних інтеграторів. Пізніше, ми налаштуємо контент та послуги для інших категорій спільноти АППАУ.
Про деталі самого програмного рішення та зміст Кабінету ми в деталях розповімо найближчим часом. Але відтепер, всі охочі за вищевказаними категоріями можуть просто реєструватись та вже розглядати представлені послуги в деталях.

У 2017-18 рр АППАУ стає більш сервісною і водночас, більш «цифровою» організацією. Залишайтесь з нами й так само плануйте ваш власний розвиток в цих 2-х сферах – в епоху четвертої промислової революції, тільки так можна зростати швидко та стабільно.

Landscape – ландшафт, карта или меппинг игроков по сегментам, – простой и популярный способ в диджитал технологиях для того, чтобы обозначать технологических инноваторов. Повторяющийся из года в год подобный анализ также дает понимание динамики роста рынка новых технологий. Итак, – какой наш ландшафт 4.0 2017? 

О сегментах 4.0

Но сначала пройдемся по определениям. В мире до сих пор длятся споры, как определять термин «Индустрия 4.0». Является ли это чисто германским пониманием, более близким к промышленным производствам, или всеобщим явлением под названием «4-ая промышленная революция», как это соотносится с понятием интернета вещей, более популярном Америке и т.п. В нашем движении «Индустрия 4.0 в Украине» мы придерживаемся больше европейского подхода, в котором термин Industry 4.0 обозначает следующий этап дигитализации производств, самих продуктов, а также появления новых цифровых бизнес-моделей. Переход на уровень 4.0 сопровождается при этом быстрым ростом новых технологий, практически отсутствующих в 3.0 – как предиктивная аналитика данных, искусственный интеллект, массовая роботизация и т.п. Собственно, эти новые сегменты – и есть основа «ландшафта 4.0». Об этом дальше.

Почему важно «правильно» – по крайней мере, ясно для всех сегментировать

Правильная продуктовая сегментация крайне важна для любой продуктовой компании и на любом рынке. Типично, продуктовые сегменты служат основой, как для удобного потребительского выбора, так и для собственного дальнейшего позиционирования.

Путаница здесь чревата – уходя от стандартных, общепринятых в мире продуктовых категорий, мы запутываем не только потребителей, а часто и самих себя.  Например, в прошлом году, мы уже разбирали случай о попытках сообщества ответить на открытый (Фейсбук) вопрос одного крупного собственника мебельного производства. Он был о проблематике гибкого планирования производства и было получено более пятидесяти комментариев. При этом никто даже не упомянул о APS (Advanced Planning and Scheduling System).  Между тем, именно продукт из этой категории является ответом на данный вопрос. Подобных примеров – масса на наших рынках. Потребители, да и сами производители постоянно путают «ху из ху».

Поэтому общепринятые аббревиатуры продуктовых категорий в промышленных АСУ как PLC, RTU, DCS, SCADA, industrial fieldbus & networks, APS, PLM, MES и т.п. на протяжении десятилетий помогают промышленным потребителям быстрее и эффективнее делать свой выбор. А новым поставщикам и инноваторам – лучше позиционироваться в этих сегментах и в их под-сегментах.

Но с приходом технологий 4.0 сегментов стало еще больше, а значит – разбираться в них тем более важно. С одной стороны, появились новые технологические сегменты – такие как ИИ (Искусственный Интеллект, А.І.) или VR/AR (Виртуальная и Дополненная реальность). С другой, термин «Smart»  начали применять везде и всюду – как по применениям ( Smart Agro, Smart Factory, Smart City..), так и по цепочке ценности (Smart Logistic, Smart Manufactuting…) и где есть сочетание набора новых технологий.

Вместе это усложнило процессы сегментации и выбора. Но наибольшее смятение на рынки внес термин «интернет вещей» (IoT). Кто-то под этим понимает просто улучшенный обмен данными через интернет. Кто-то – целый ряд сервисов с подключением к облачным платформам. Американцы в понятие IoT включают также все, что связано с аналитикой биг дата и прочими новыми технологиями 4.0.

Первые, популярные в мире IoT landscape появились на ресурсе matt turck .

Мы видим, что они включают массу потребительских сегментов, выходящих за рамки промышленных хай-тек, что является основой Индустрии 4.0, как мы определили выше. Но также ряд сегментов, которые специфичны и понятны больше для разработчиков, а не для конечных пользователей.

В нашей 1-ой версии 2017 мы решили ориентироваться на конечного В2В потребителя из промышленных хай-тек – таких как Промышленность, Энергетика, Транспорт и Инфраструктура. Такой подход более целесообразен с точки зрения ориентации на внутреннего потребителя и наши интересы в движении 4.0, как развитие внутренного рынка. Тем не менее, мы включили в 1-ую нашу версию и многие не совсем промышленные сегменты по нескольким причинам.

1 – если мы будем брать только промышленные, то круг компаний резко сузится. Между тем, всем интересно знать, кто вообще серьезно занимается в Украине, например, технологиями VR/AR – входящими в десятку топ-технологий для 4.0. И, тем более, что амбиции подобных компаний не знают границ в применении.

2 – многие сегменты из области ИТ являются универсальными как для промышленных, так и для непромышленных применений. Речь, прежде всего, об обработке биг дата и предиктивной аналитике.

1-я версия Industry 4.0 landscape Ukraine

Помощь и влияние на создание этой версии оказали результаты конкурса «Индустрия 4.0», которые проводил в сентябре наш партнер, агентство CIS-Events. С одной стороны, мы увидели множество применений в области 4.0 – и в этом безусловная польза конкурса. С другой – стало ясно, что даже сами производители и инноваторы порой путаются в том, как позиционировать свой продукт  – в каком сегменте и с какими преимуществами. Ведь на самом деле, один и тот же продукт может подходить под разные категории – исходя из функционала (технологии) либо применений. И точно также иметь разные преимущества – в зависимости от того, на решение каких проблем он ориентирован.  Так или иначе, но нужна ясность – и ее зачастую здесь не было.

В результате, выбранная сегментация представляет скорее микс декларируемых позиций + тех, что мы ввели, исходя из собственных соображений соответствия ключевым тенденциям 4.0. Итак, давайте определим

1. Промышленный интернет вещей vs (бытовой) Интернет вещей. Общее в них – connectivity через интернет, включая общение устройств между собой. Общая основа – стек IoT.  Разница  – различные требования по надежности, кибер-безопасности, масштабированию, а также интеграции в соответствующие облачные платформы – см здесь наш анализ о 5 главных критериях IIoT. Для промышленных применений эти требования очевидны и намного жестче.
2. Big data analytics – в этот сегмент обработки больших данных мы включили как облачные сервисы, но также аналитические приложения в эти области – как data science, искусственный интеллект, предиктивная аналитика, машинное зрение и т.п.
3. Совокупность новых технологий – ранее вообще не используемых в промышленных масштабах, мы назвали просто New technologies. Сюда вошли 4 категории: VR/AR, Industrial Wearables, Additive manufacturing (3D), Digital design, simulation and prototyping.

Здесь эту картину можно загрузить в более детальном виде. Красными треугольниками отмечены сегменты, где картина явно нуждается в улучшении (уточнения, дополнения, проверки).

Теперь комментарии к тому, какие компании мы включили и почему. Первое что стоит сказать – данная версия не является результатом серьезного маркетингового исследования. Основа – это данные, накопленные за последний год в движении «Индустрия 4.0 в Украине». Множество конференций, встреч, презентаций, конкурс CIS-Events – все в совокупности дает картину инноваторов в этой области. В сентябре мы пытались вовлечь наших экспертов и другие хай-тек сообщества в эту аналитику. Но получить хотя бы простой перечень участников, не говоря уже об аргументации оказалось чрезвычайно сложно, – получен всего 1 серьезный ответ от AgTech (Smart Agro, – руководитель Юрий Петрук). Поэтому «маємо те шо маємо» – но полагаем что для версии 1.0 это не так уж плохо.

Обзор лучших инноваторов

На карте мы видим более 60 производителей, предлагающих услуги и продукты в области 4.0 в Украине. Среди них 47 украинских брендов, остальные – 15 западные известные бренды, поставщики оборудования.

Выделим, на наш взгляд, наиболее примечательные, останавливаясь при этом на наименее раскрытых:

• Kaeser Kompressoren – неоднократно упоминаемый нами ранее, – идет в категории «Полные решения». Это действительно полное воплощение множества технологий 4.0 и в привязке к конкретному технологическому оборудованию и в новой бизнес-модели.
• Аналогично Predix – лучшая мировая платформа PaaS IIoT, по функционалу, не имеющая себе равных в мире. И хотя в Украине продаж еще нет, мы включили ее прежде  всего, как ориентир, а также воздавая должное их представителю – компании Indusoft, что первой в нашей стране начала продвижение этого класса совершенно новых платформ, за которыми будущее.
• Конечно, локальные платформы отечественных OvenCloud и Overvis по функционалу очень далеки от Predix, тем не менее, идеология близка – а именно, это начало построения собственных платформ IIoT. И важно, что они уже здесь и вполне доступны по цене.
• Большую компанию западных брендов в сегменте Industrial Automation / IIoT нет особого смысла комментировать. Подобно, как и в ситуации с Predix, они на голову превосходят отечественных производителей по своей готовности к IIoT. Например, новая «машинка» от Schneider Electric, контроллер М241/251 хотя и относится к категории микро-ПЛК, но уже спроектирован также и для интеграции на уровни MES/ERP. Для этого он имеет встроенные порты Modbus TCP и Ethernet/IP, сервер OPC UA, сервисы веб- и мобильных приложений, поддержку обменов по FTP, e-mail, SNMP, XML и т.п. Это и есть наочная иллюстрация  того, как устройство, соответствующее самым строгим промышленным стандартам, включая кибер-безопасность, становится доступным для эко-системы умных вещей в IoT.
• В категории Predicitve maintenance и Asset tracking интересны все представители –  укажем 2, которые еще не представлены на нашем сайте. Soft Elegance только недавно присоединился к нашему движению 4.0, но позиции компании на мировых рынках в этой области говорят сами за себя. Не менее респектабельно выглядит у себя дома гранд отечественного пром ИТ – компания IT-Enterprise со своим SmartEAM, который в наибольшей степени реализован на Inetrpipe. Все детали – см по указанным ссылкам.
• Далее в категории Robotics указаны разные фирмы – сразу скажем, что большинство из них интеграторы мировых брендов либо их филиалы здесь. В то же время, присутствие в этой компании Лаборатории Робототехники и Мехатроники из ОНАХТ, а также других отечественных разработчиков может представляться и как  рождение первых отечественных центров инноваций в этой области.
• В категориях Smart Home/Agro/Retail – представлены отечественные компании-разработчики и стартапы. Думаем, что далеко не все из существующих. Представлять таких как PassivDom или Ecoisme уже не имеет смысла, о них все знают. Напротив, не менее современно выглядят разработки от Kray technologies (дроны) или SkyWell (умный ритейл). Очень интересно смотрится Leantegra со своими Location-based Services на платформе IoT. Решения достаточно универсальные для многих сегментов – реализации уже покрывают ритейл, шахты, парковки, аэропорт, складскую логистику.
• В области Big Data/ A.I. очень сложно разобраться, есть ли в Украине состоявшиеся разработчики в этой области вообще – и для промышленных применений в частности. Дискуссия на dou этого года показывает, что аналитики в этой области (впрочем, как и в других) крайне мало, поэтому люди также еще не могут определить, что считать настоящим ИИ (подобно как мы спорим о разнице IoT vs IIoT). Тем не менее, большинство отзывов включает в себя упоминания таких грандов, как SoftServe и Luxoft, а также стартапы, как Grammarly. Но в целом, найти в Украине толковые описания наших разработчиков «как это работает» в промышленности – хотя бы на таком уровне как это есть в Белоруссии, – нам пока не удалось.
• И завершим этот обзор категорией “New Technologies» – как мы уже сказали, сюда попадают компании из новых техно 4.0, ранее не использовавшихся в промышленности. В категории VR/AR интересно смотрится Sensorama – они говорят, что готовы работать и для промышленных применений. Читателям напомним, что это сегмент – один из самых быстрорастущих на западе. Дополненная реальность уже используется там для задач обучения инженеров и техников, для сборки оборудования, а все больше для задач ТОиР. Fabricator FabLab и Imatek имеют большой опыт в 3D, а последние еще и специализируются для промышленных применений, включая задачи 3D моделирования и прототипирования. Однако в целом, – продуктов в сегменте PLM (управление жизненным циклом) и на основе современных техно 4.0 в Украине очень не хватает. Какой уровень на западе – см наш обзор с Ганновера Dassault System.

Логично было бы включить в эту 1-ую версию такие сегменты как Smart Energy, Smart City и Smart Transport. Где-то мы не успели, где-то не получили информацию – значит next time.

Выводы по версии 1.0

Три наиболее очевидных вывода следующие:

1. Ландшафт 1.0 очевидно демонстрирует наши уровни зрелости и консолидации разных хай-тек. В частности, эта картина – отражение нашего (низкого) уровня консолидации с ИТ. Поэтому «белые пятна» (точнее – красные треугольнички) которые видны гораздо больше справа – закономерный результат. Но это может говорить и о том, что на самом деле готовых продуктов мало – ведь согласно IDC-Ukraine 70% валового продукта украинского ІТ – это аутсорс. Отдельно, стоит говорить о пока низком технологическом уровне зрелости – не секрет, что многие разработчики-стартапы “лампочку, управляемую через смартфон” уже считают IoT-решением и декларируют это.
2. Аналитика – слабое место всех хай-тек сообществ в Украине. Повторилось то, что мы уже видели в экспортных стратегиях – когда нужно быстро пересчитать и назвать лучших, наши ассоциации и сообщества впадают в прострацию. Вынуждены констатировать, что конкурс 4.0 и этот «набросок ландшафта» почему-то застали врасплох и наших экспертов – в i-Control и ТК 185, – фидбек от них был практически нулевой. Допускаем, что подобная аналитика делается крайне редко самими представителями рынка – это может быть главной причиной. Это все к тому, что при более тщательном анализе рынка, эта карта может измениться очень сильно и по многим сегментам.
3. Однако главный позитив, перекрывающий все вышеуказанные недостатки – мы движемся и растем! И достаточно быстро. Если год назад, нам сложно было назвать инноваторов 4.0 из более чем 10 фирм, то сегодня не менее 30 компаний из этого списка можно смело засчитывать в этот актив. И в этом контексте очень приятно видеть активизацию большинства брендов промышленной автоматизации – членов АППАУ и движения «Индустрия 4.0 в Украине».

Мы уверены, что подобные аналитические наработки крайне нужны сегодня для самых разных стейкхолдеров – прежде всего, наших заказчиков из Промышленности, Энергетики, Транспорта и Инфраструктурных объектов. Но, не менее важны другие участники создания промышленных хай-тек экосистем – инвесторы, крупные бренды, консультанты, правительственные структуры, агентства, медиа, блоггеры, иностранные партнеры и клиенты и т.д. Поэтому появление нашей карты 1.0  должно быть знаковым и важным для всех них.

И самое главное, что нужно помнить в дискуссиях «зачем все это» – технологии 4.0 делают наши производства эффективнее, гибче, быстрее и точнее в реакции на изменения, а их продукцию -дешевле. А значит – мы становимся более конкурентоспособными.

П.С. Исполнительная дирекция АППАУ призывает к сотрудничеству аналитиков, профессиональные сообщества и хай-тек ассоциации для совместного построения подобных карт в их следующих версиях.

Дирекция АППАУ

21 вересня в Києві відбувся фінал конкурсу Industry 4.0 Ukraine, що був організований агентством CIS Events Group при підтримці Асоціації підприємств промислової автоматизації України (АППАУ). Конкурс проводився вперше серед  учасників руху «Індустрія 4.0 в Україні» та інших учасників ринків хай-тек.

Журі отримало 33 пропозиції від 27 компаній – учасників ринків ІТ та промислової автоматизації. В результаті визначено 5 переможців:

• Predix (General Electric), www.predix.com  визнана кращою платформою PaaS (Platform-as-a-Service) промислового інтернету речей (IIoT). Нагороду за активне просуванні Predix отримав  представник GE в Україні – системний інтегратор «Індасофт-Україна», м. Київ. Платформа Predix є однією з кращих в світі і це одна з перших в реалізації IIoT для завдань управління виробничими активами підприємств в реальному часі. З 2014 GE активно використовує Predix для моніторингу стану та обслуговування десятків тисяч установок в авіаційній галузі, енергетиці та промисловості. З літа 2017 Predix  комерціалізований для продажу в Україні, що є добрим сигналом для кінцевих замовників. Але ще більша перевага, на думку журі – Predix є справжнім орієнтиром для десятків вітчизняних ІТ-АСУ розробників, які почали власні розробки платформ ІоТ-ІІоТ та-чи інтеграції в них.
• Smart Factory (IT-Enterprise), www.it.ua – кращий продукт автоматизації та цифрової трансформації в промисловості. IT-Enterprise – український лідер ринку промислових ІТ-систем, забезпечує оптимальне управління всіма аспектами діяльності підприємства.Smart Factory – новий продукт компанії в категорії APS (Advanced Planning and Scheduling System), – дозволяє вести гнучке планування та перепланування на промисловому виробництві. Ключові особливості 4.0 продукту Smart Factory стосується можливостей перепланування в реальному часі, віртуалізації обладнання та цехів з використанням 3D моделей, а також новим рівнем організації людино-машинного інтерфейсу, включно з мобільними пристроями. Smart Factory вже реалізована на багатьох підприємствах в Україні, кращою реалізацією є система управління виробництвом в корпорації ПАО ФЕД, м. Харків.
• Overvis (Новатек-Електро), https://www.overvis.com/  – отримав приз як «Краща платформа IIoT українського виробника». Новатек-Електро, http://novatek-electro.com  – український виробник засобів промислової автоматизації та електротехніки, знаходиться в м. Одеса, на ринку з 1998 р. Overvis пропонує прикладні готові рішення дистанційного моніторингу для чисельних застосувань в секторах Utilities (управління електроенергією, холодильні установки, вентиляція та кондиціонування, управління двигунами, охоронна сигналізація тощо), а також в рітейлі. Особливістю Overvis є якісна реалізація підходу plug-and-play: за рахунок уніфікації та підключення бібліотек інтерфейсів різнорідного обладнання низової автоматики чи електричних пристроїв, значно здешевлюється ти прискорюється інсталяція та запуск всієї системи. Інший фактор спрощення та зниження витрат замовника – це реалізація багатьох функцій інтернету речей та веб-застосунків на рівні організації  людино-машинного інтерфейсу.
• uMuni, https://umuni.com/ отримала оцінку журі як кращий вітчизняний виробник 4.0 в категорії малих підприємств. uMuni – український ІТ стартап зі Львова, заснований в 2015 році, що спеціалізується на розробці систем енергоефективності з використанням великих даних. Компанія працює з багатьма муніципалітетами країни і має встановлені системи на десятках об’єктів комунальних підприємство, а також в промисловості. uMuni активно використовує в розробках методи машинного навчання та обробки великих даних, що виділяє їх серед десятків інших компаній в Україні, що працюють в області систем моніторингу – диспетчеризації електроенергії.
• Leantegra, https://leantegra.com/ визнана, як краща IoT платформа для локаційних сервісів.  Leantegra – київська IT компанія, заснована в 2014 році. Leantegra пропонує ринку набір локаційних сервісів Location Intelligence Suite, в якому 2 сервіси – Real-time Location Services та Proximity Location Analytics вже використовуються в промисловому середовищі.  Зокрема, Leantegra має клієнтів на шахтах в Туреччині, в аеропортах та складських інфраструктурах (Україна), а загалом – більше 30 реалізованих проектів в 8 країнах світу.

Таким чином, в 5-ку кращих продуктів 4.0 в 2017-му році, за версією журі, ввійшли 3 платформи IIoT-IoT та 2 прикладні рішення, пов’язані з областю big data. АППАУ вважає, що такий вибір є важливим маркером розвитку ринків промислових АСУ-ІТ в Україні – кращу перспективу розвитку матимуть ті компанії, які будуть швидше переходити на технології 4.0. Цей вибір також говорить, що (з точки зору журі) комплексні рішення є важливішими за окремі продукти.  Третій сигнал для ринку – справжні інновації в Україні генерують компанії, що мають профіль розробників, – а не інтегратори чи дистрибутори.Журі було представлено технічними експертами 7 організацій – АППАУ, Indusoft, Лабораторія Мехатроніки та Робототехніки (ОНАХТ), НУХТ, SoftElegance, SkyWell та CIS-Events. Оцінка відбувалась по методиці  вагових коефіцієнтів, шляхом виставлення експертних оцінок по визначеним професійним критеріям відповідності в кожній з 5 номінацій. Інформація для оцінки номінантів брались з матеріалів конкурсу, а також з їх сайтів.

Всі переможці – Індасофт-Україна, IT-Enterprise, Новатек-Електро, Leantegra та uMuni – є учасниками руху «Індустрія 4.0 в Україні», а перші три – членами АППАУ.

Окрім того, на офіційному сайті конкурсу Industry 4.0 Ukraine відбулося народне голосування за номінантів. Його переможці опубліковані в групах АППАУ та «Індустрія 4.0 в Україні» на Facbook.CIS Events Group та АППАУ планують повторити конкурс в 2018 році й запрошують учасників ринку та партнерів до участі.

******

Про CIS Events Group, https://ukraine.ciseventsgroup.com

Незалежна інформаційно-маркетингова агенція повного циклу CIS Events Group створена 2001 року. Головний профіль – проведення форумів та конференцій по тематиці ІКТ по країнам СНД та Східної Європи. З 2015 року CIS Events Group тісно кооперується з АППАУ в проведенні конференцій по напрямків промислової автоматизації. В 2016 CIS Events Group приєдналась до руху «Індустрія 4.0 в Україні».

Про АППАУ, https://appau.org.ua 

Асоціація підприємств промислової автоматизації, створена в 2011 році. Об’єднує близько 40 гравців ринку промислової автоматизації, включно з вендорами, інтеграторами, замовниками, ВНЗ, місцевими виробниками засобів автоматизації, промисловими підприємствами, а також консалтинговими агентствами та медіа-партнерами. АППАУ є спів-фундатором та головним організатором – промоутером руху «Індустрія 4.0 в Україні», в якому налічується понад 70 організацій.

Вітаємо нового учасника руху Індустрія 4.0 в Україні!
TopLab Inc надає послуги повного циклу розробки і виробництва електронних пристроїв, а також софтверної розробки систем роботи цих пристроїв.

Клієнти компанії – це хардверні стартапи. TopLab Inc має досвід у таких напрямках, як IoT, AI, Machine learning, Data science.

Більше інформації про TopLab Inc можна дізнатися на сайті компанії або на їх сторінці у Facebook.

Глосарій в будь-якій сфері – це основа базових знань, взаєморозуміння та розвитку.  Здавалось би,  це очевидно для всіх освічених людей – не можна плутати чорне з білим. Це – шлях в нікуди. Але чому ж тоді так важко в Україні знайти глосарії по цілому ряду технічних дисциплін, – і тим більше в інноваційному розвитку?

І при нашій кількості науковців та освітян? Спроби швидко опрацювати базовий глосарій з 20 термінів в рамках конкурсу 4.0, що відбувся в Києві 21 вересня став справжнім тестом для багатьох ВНЗ на дієвість партнерства в рамках АППАУ.

Початок тестування

Історія під назвою «Глосарій 4.0» розгорталась на протязі минулого тижня і всі наші фейсбучні групи були її свідками.  До термінової постановки цього питання привели разом конкурс 4.0 та ініціатива розробки 1-го українського ландшафту 4.0 – і це на фоні жорсткого дедлайну. 21 вересня мала  відбутись презентація всіх результатів, і  все це з професійними коментарями «що, чому і як». Наприклад, питання кого ми відносимо до сегменту IoT, а кого до IIoT автоматично апелює до розуміння різниці між ними. І таких сегментів 23 – отже, є як мінімум 20+ термінів, які публічно потрібно пояснити. Інакше буде плутанина. Власне, вона вже виникла напередодні – номінації журі відрізнялись від так званого «народного голосування» на сайті конкурсу, де ті ж ІоТ та ІІоТ були змішані разом. Але не тільки ці 2 сегменти – інші номінації з трудом піддавались оцінці будь-яким   професійним критеріям. Фахівці не залишили цю ситуацію непоміченою, на Фейсбуці саркастично прозвучало – «Що ви називаєте інтернетом речей, – лампочку, що керується зі смартфону?»

Отже, за 3 дні до фіналу конкурсу ми намагаємось мобілізувати експертну спільноту. Надія, звісно на ТК 185, де зібрались майже 20 технічних експертів (серед них – представники 3-х ВНЗ), а також велику групу інших ВНЗ. Нагадаємо що в АППАУ є 14 технічних університетів, з них по нашим даним близько 5 вже почали викладання курсів ІоТ. Є також 5 тренінгових центрів TATU, матеріальна база яких та методичні напрацювання дуже близькі до предмету, що ми обговорюємо.

Результати тестування

За 3 дні до дедлайну АППАУ напряму звернулась до 12 експертів та опублікувала відкрите звернення в 4-х групах Фейсбук. Результати залучення:

• З ВНЗ відгукнулось тільки 2 – це кафедра АТЕП-КПІ, Грудзинський Ю.Є. Також сюди ж можна зарахувати Батюка С.Г. що викладає на кафедрі, він же технічний директор «Клінкманн-Україна» (Wonderware). Також до ініціативи долучився Олександр Бабич, – з Запорізького технічного університету.
• Активізація інших партнерів по 4.0 зі спробами залучити інших експертів – як з ВНЗ, так і з ринку – не дала нічого. Готового глосарію українською чи російською не виявилось.
• Дещо несподівано допомога прийшла з іншого боку – 2 колег від наших партнерів «Медіа Хабу 4.0» Дениса Базилевича, як виявилось, вже за тиждень до цього почали свою розробку глосарію 4.0.

Між тим і якщо брати ширше спроби визначення термінології ІоТ, то російською і на російських ресурсах цього вже повно, аж до стандартів, англійською – тим більше, українською – майже нуль. Знаючи, що термін «інтернет речей» датується ще минулим століттям, і  що в Україні вже щонайменше 5 ВНЗ викладають цю дисципліну – це викликає, м’яко кажучи, здивування.

Але зрештою «ми це зробили». Декілька ітерацій в он-лайн режимі, думки 2-3 фахівців, декілька фахових джерел звідки можна перекладати – і цього виявилось цілком достатньо. Принаймі для тієї самої-самої базової версії 1.0. 21 вересня учасники конференції отримали  друкований листок ландшафту 4.0, на звороті якого було 23 терміни 1-ої версії глосарію.

Трактування прецеденту

Отже, ми отримали черговий прецедент – тест на дієвість експертної спільноти. Але як його трактувати, – що це було #зрада чи #перемога? І що далі?

Думаю, що ми маємо тут демонстрацію того самого явища – спроб залучити мало чисельних ентузіастів на фоні деградуючої Системи ВНЗ. Чому ВНЗ? – тому що системно відпрацьовувати базові просвітні та освітні речі більше в цій державі нікому. І, власне, – хіба це не пряма їх функція? І це не критика – це констатація фактів. Адже подібних «тестів» з 2012 року в нас було багато. Можна згадати і те, як ми створювали Робочий комітет «Просвіта та підготовка кадрів» в 2015, і розмови про «Систему» на 2-х останніх конференціях АППАУ, й зовсім свіжі спроби налагодити комунікації з новими центрами TATU, й залучення ВНЗ в ТК 185…

Це не працює! Точніше, постійні звертання та ставка на окремих ентузіастів вже давно не відповідає тому стану розвитку, в який перейшли інші члени АППАУ та наші об’єднані спільноти ринкових гравців. Проектів розвитку більше, рух по новим інноваційним напрямкам теж набагато більший, а завдання термінології є першочерговим в новоствореному ТК 185 відразу по декільком напрямкам. Діагностика стану промислових екосистем говорить, що найбільшим розривом в них є відірваність науки та освіти від ринкових потреб. То на кого ж нам розраховувати в цих процесах та програмах розвитку? Адже всім ясно, що нам потрібна системна й набагато більш потужна підтримка з боку освітян – а не бігати за окремими спеціалістами, перерахувати яких можна на пальцях одної руки.

І ясно, що далі так тривати не може. Зрозуміло, що на поверхні – дуже «коротка лавка запасних». Коли Олександр Пупена, Павло Галкін, Юліан Грудзинський чи Сергій Батюк – випадають з процесу по тим чи іншим причинам, замінити їх нікому. Нікому відповідати на чисельні питання ринку. Хоча загальна кількість викладачів в ВНЗ – членах АППАУ сягає добрих 3-5 десятків. А разом зі студентами-старшокурсниками та аспірантами, мова про сотні розумних голів та добрих рук. Які так потрібні нашим членам організації, як між іншим і роботодавці.

Отже, потрібно щось змінювати значно глибше. Це «щось» – реальне управління бізнес-процесами в середовищі ВНЗ – й перш за все, в навчально-методичних процесах. І вектор цих змін  – в реальній орієнтації на ринкові потреби.

10 KPI ринкової орієнтації – чек-лист, версія 1.0

Відсутність справжньої ринкової орієнтації – головна причина проблем ВНЗ та ознака їх не реформованого стану. Якби ця орієнтація була, ми б в цілому по країні мали зовсім іншу кількість ВНЗ, інше розподілення спеціальностей на кафедрах, інший баланс з ІТ,  але й іншу зарплату викладачів та рівень їх мотивації . І геть зовсім інший рівень співпраці з ринком.

Але що нам заважає визначити ці КРІ співпраці та ринкової орієнтації вже зараз – тим більше, що приводів та передумов за 5 років більше ніж досить?  Ось моя версія 1.0:

1. На кафедрі (АКІТ, ІАСУ і т.п.) сформовано групу людей (не менше 3-х осіб), що мають реальні та конкретні зобов’язання по роботі з АППАУ. Визначена 1 особа – координатор співпраці, а загальна кількість людей, що мають такі зобов’язання – не менше 3.

2. Визначені конкретні цілі та плани співпраці на період до 1 року – вони є формалізованими, та є основою співпраці та домовленостей з виконавчою дирекцією АППАУ, що представляє інтереси своїх членів.

3. Ці плани включать положення (але не обмежуються) про ключові зони росту та змін ВНЗ, що демонструють їх рух до інтеграції в ринок

3.1. регулярні комунікації про ваш потенціал, здобутки, досягнення в області освіти та просвіти ринку, а також проблеми

3.2. визначені представники в структурах, що створені при АППАУ (i-Control, ТК 185, Індустрія 4.0 і т.п.)

3.3. визначені відповідальні та плани за виробництво нових тренінгів та навчальних курсів по підготовці – перепідготовці кадрів, і які реально відповідають потребам ринку

3.4. визначений перелік вендорів, інтеграторів та замовників, в обслуговуванні яких знаходиться ваша конкретна кафедра

3.5. визначений набір сервісів, який ви надаєте – від студентів на стажування – й до виконання робіт по інноваційним розробкам.

4. Визначений та витримується план заходів щодо співпраці – від семінарів та конференцій, і до окремих зустрічей з представниками АППАУ. Ці заходи відбувають не «для галочки», а для налагодження справжньої співпраці з ринком та для справжньої консолідації кращих сил.

5. По результатам співпраці за період є звітність, яка надається всім учасникам екосистеми цієї конкретної кафедри.

На сьогодні серед членів АППАУ немає жодної кафедри, які пройшли хоча б половину цього чек-листа. Чи важко це зробити? Чи потрібні на це якісь особливі кошти? Чи потрібні на це якісь додаткові ресурси? Чи може – особлива мотивація?

Моя відповідь – «ні». Ті, хто має амбіції щодо реальних змін чи хоча б інстинкт виживання, мають розуміти, що процеси деградації ВНЗ та їх відриву від ринку тільки набирають темпи. Ми розуміємо, що в нереформованій системі ВНЗ дуже важко знайти причини, щоб максимально орієнтуватись на ринок. Але з іншого боку, не менш зрозуміло, що ринковий тиск існує і він тільки зростає. Зростають загрози втрати абітурієнтів, відбувається масовий відтік кращих студентів в ІТ, що веде до повного знищення цілого ряду інженерних професій, продовжується втрата довіри від ринку і т.д. Продовжуються поразки в подібних «тестах співпраці» як з цим свіжим прикладом про глосарій. Рано чи пізно і як наслідок – буде втрата самого статусу навчальних кафедр в області будь-яких промислових хай-тек. Викладачі просто стануть безробітними.

Тому, ще раз – пані та панове, розвертайтесь, будь-ласка, обличчям до ринку. Не – до МОН-у чи до ректорів. Всі передумови вже давно є. Потенціал співпраці залишається все ще великим, але не реалізованим. Й причина не в ринку, не в «Системі», не в МОН-і – найбільше причин в головах самих викладачів, та тих, хто мав би демонструвати справжні лідерські та управлінські амбіції.

Я вірю, що разом ми можемо робити ці зміни. Інакше не було б цього посту. На шлях #ДієвеПартнерство цього року вступили десятки учасників ринку промислової автоматизації. Що заважає це зробити вам?

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

Welcome to Association of Industrial Automation of Ukraine!

We are non-profit organization uniting 50 members on Industrial Automation and IT market in Ukraine. Our members are western and local manufacturers of industrial automation and OEM, system integrators and engineering companies, distributors, industrial end users, Universities and consulting agencies. Our mission is in development of the local market through set-up of professional standards in technical field and in business development.

Currently most of publications in this web-site are done on Ukrainian and Russian. You can read more about us on English by visiting following pages:

• More information about Association.
• More about our Services.
• More about Membership.
• More about our initiative, national movement «Industry 4.0 in Ukraine».