Без категорії

22 липня АППАУ підписала контракт з GIZ-Ukraine по покращенню обізнаності та прискоренню виводу 5 міжнародних стандартів промислової автоматизації та ІТ на український ринок. Загальна вартість проекту більше 1 млн грн, з них 907 тис – доля GIZ-Ukraine. Надаємо головну інформацію про цей проект.

Передумови проекту

Нинішній перелік стандартів Індустрії 4.0 (сучасного промислового виробництва) перевищує 60 стандартів IEC-ISO. Всі вони не доступні в Україні й майже невідомі українським промисловцям. Деякі з них мають відношення до критичної інфраструктури національного рівня як аеропорти, залізниця, теплові та атомні станції тощо. Це стандарти по кібер-безпеці та функціональній безпеці. Інші стандарти є дуже важливими з точки зору операційної ефективності підприємств, їх інтеграції та взаємодії пристроїв.

В 2017 АППАУ створила Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», який взяв в роботу всього 6 стандартів. Всі ці роботи йшли на волонтерських засадах й тому – вкрай повільно. Ринок (підприємства) ніяк не підтримував роботу експертних груп, відповідно рівень мотивації залишався завжди проблемою. Так само, ніякої суттєвої допомоги не надавали урядові структури, тоді як бюджет АППАУ був завжди лімітований для цих робіт.

Відповідно до цього стану, рівень впровадження сучасних стандартів серед підприємств залишається на вкрай низькому рівні.

Резюмуючи, АППАУ розглядає в проекті 3 головні виклики

1. Зростає розрив між кількістю міжнародних стандартів та діючими в Україні.  [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Рівень обізнаності промисловцями про сучасні стандарти є дуже низьким і це одна з головних причин цього стану.[/perfectpullquote]
2. Низький рівень впровадження навіть гармонізованих стандартів (приклад EN-ДСТУ-15232 по енергоефективності будівель). Причиною є  так само низький рівень освіти та виробничої культури ринку.
3. Зростають ризики кібер-безпеки та функціональної безпеки як в промисловості, так і на об’єктах критичної інфраструктури. Україна є однією з країн з найвищими техногенними ризиками.

Отже, ефективна кампанія по росту обізнаності промисловців щодо викликів та переваг використання сучасних стандартів має бути каталізатором по зміні як ринкової ситуації в цій сфері, так і всередині ТК 185.

Цілі та завдання проекту

Проект передбачає 3 головні цілі

1. Вивести 5 нижче зазначених стандартів на рівень ДСТУ.
2. Розробити промоційний – освітній тулкіт (пакет документів), що включає
   1. переклад наступної частини стандарту
   2. 1 білу книгу на кожен стандарт
   3. Пакет промоційного контенту (статті, блоги) – для зростання обізнаності
   4. Створення короткої версії стандарту (гайд  -керівництво до дії)
3. Підвищити рівень  обізнаності до цільової аудиторії, активно промотуючи вказаний промо-пакет до 3-х категорій користувачів – промислових підприємств, системних інтеграторів та розробників програмного забезпечення. Ці активності включають в себе проведення вебінарів та семінарів, активну промоцію через онлайн канали та фінальну конференцію в Києві в листопаді 2019.

 Стандарти в рамках проекту

Наступні 5 стандартів (всі мають також відношення до Індустрії 4.0) є пріоритетними. Вони майже не відомі та не використовуються в Україні (лічені замовники), й на них немає аналогу колишніх пост-радянських ГОСТ. Ці стандарти – основа для промислових виробництв – як для кінцевих замовників, так і для інтеграторів, та розробників.

[table id=18 /]

Всі стандарти є в рамках повноважень Технічного комітету 185  (TК185) «Промислова автоматизація».

Команда проекту

Команда проекту попередньо включає в себе наступних керівників та учасників ТК 185

1. Куратор проекту – Юрчак Олександр (АППАУ)
2. Керівник проекту – Гачковська Марина (НУБІП)
3. Експерти по стандартам
   1. 3.1. МЕК 61512 та 62264 – Олег Клименко та Олександр Пупена (НУХТ)
   2. 3.2. МЕК 61508 та 62443 – Олег Ілляшенко та Євген Бабешко (ХАІ)
   3. 3.3. ISO 22400 – Олександр Степанець та Олена Некрашевич (КПІ)
4. Оптимізація інструментів, технічне редагування – Леся Соболевська (КНУБА)

В склад команди також входить бухгалтер, асистент та веб розробник – всього 12 чоловік з 5 університетів.

На першому зібранні учасники проекту запропонували назву aCampus (від  англ. Awarainess CAMPaign to better Use of Standards).

Залучення інших учасників ТК 185 та учасників від АППАУ

Для виконавчої дирекції АППАУ залучення інших учасників ринку – різних університетів, інтеграторів, вендорів, кінцевих замовників є дуже важливим. Звісно, ми не можемо задовольнити можливі очікування деяких учасників ТК 185 щодо фінансової допомоги й так питання взагалі не стоїть. Проект виконується по правилам GIZ-Ukraine, які дуже строго регламентують питання вибору експертів, ведення та звітності по проекту.

Натомість, для нас очевидно, що проект має запустити механізми «включення» викладачів Університеті в роботу по перекладам та популяризації стандартів, про що ми говоримо вже багато років.

Ця робота важлива для всієї спільноти АППАУ й відкриває нові можливості співпраці та кооперації для інших учасників асоціації:

1. Вендори та інтегратори : проект надасть можливості інтеграції ваших кейсів та рішень в промоційній частині, а також спільного залучення замовників. Зокрема, ми можемо разом створювати конкретні кейс-стаді й доказувати переваги стандартів (й ваших продуктів та рішень). Відповідно ви отримаєте промоцію ваших брендів, продуктів та рішень.
2. Підприємства: проект відкриває можливості для співпраці по технічним регламентам, а також конкретним прикладним завданням, які важливі для підприємств. База знань, яка буде швидко зростати + велика кількість залучених експертів ринку, які можуть бути залучені до вирішення ваших завдань – це мінімальні активи на які ви можете розраховувати.
3. Університети та експерти: в рамках проекту буде створена база знань та пакет інструментів для швидкого масштабування не тільки вищевказаних, але також інших стандартів. Відповідно, доступ до існуючої бази 5 стандартів, та цих інструментів буде корисним всім тим експертам, хто бажає залучитись до робіт проекту зі своїми пропозиціями, чи своїми стандартами.

Запрошуємо всіх учасників спільноти АППАУ до співпраці!

Презентація проекту англійською мовою –

Виконавча дирекція АППАУ

В фокусі конференції, що пройшла в Києві 18 липня, було представлення 2-ої версії Landscape Industry 4.0 in Ukraine, а також чисельні взаємопов’язані питання експорту та розвитку інновацій. Конференція зібрала учасників спільнот 4.0 та АППАУ. Звіт конференції дає багато деталей, щодо того, яке це відбувалось.

Контекст події

Подія, що була спланована, як одна з найважливіших в цьогорічній аженді АППАУ мала перед собою кілька важливих завдань. По-перше, мова про презентацію національного лендскейпу версії 2.0 – цей міні-проект тривав від березня. Й не тільки самого звіту – але й кращих інноваторів, які в ньому представлені. По-друге, велика увага була приділена обговоренні ключових викликів, які представив звіт – як позиції України та позиціонування наших інноваторів на глобальній арені, колективна оцінка сильних та слабких місць екосистеми, підтримка програм експорту державою, тощо. Й по-третє, мова йшла про консолідацію інноваторів та інших стейкхолдерів Індустрії 4.0 в прийнятті спільних викликів в розвитку інновацій. Відповідно АППАУ запрошувала на захід не тільки інноваторів 4.0, але й промислові підприємства, університети, департаменти міністерств КМУ, та інших представників від екосистеми Індустрії 4.0.

[caption id="attachment_10301" align="alignnone" width="871"] 2-га версія лендскейпу включає 76 українських фірм – розробників продуктів та рішень в Індустрії 4.0.[/caption]

 

Презентація 2-ої версії лендскейпу

 

До цієї події АППАУ підготувала повноцінний аналітичний огляд «Landscape Industry 4.0 in Ukraine». На конференції він роздавався учасникам в друкованому вигляді, друк тиражу забезпечив наш партнер GIZ-Ukraine, а представив цей документ ген. директор АППАУ Юрчак О.В. Власне, його презентація йшла по структурі огляду, й переглянути її можна на ресурсі slideshare.

 

Головні меседжи АППАУ

• Інноваторів вже чимало; але завдання профілювання інноваторів, кращого таргетингу цільових секторів для експорту та кращого позиціонування в них наших інноваторів залишається пріоритетним
• В розвитку інновацій 4.0 потрібен значно кращий баланс між трансфером технологій, кооперцією з великими брендами та розвитком вітчизняних стартапів. Також інша пріоритетність потрібна в розвитку інноваційних екосистем. Наразі фокус чисельних гравців спрямований й далі на розвиток стартапів (будь-яких), замість того, щоб форсовано розвивати головні активи Індустрії 4.0 – акселератори, технопарки, лабораторії R&D, центри прототипування, Центри 4.0 та Центри транферу технологій.

• Важливо здійснити бенчмаркинговий аналіз в своїх сегментах – Олександр привів український Terrasoft, як кращий приклад великої партнерської та технологічної екосистеми навколо платформи bpm online. А також фінсько-російського лідера 4.0, компанію ZYFRA, яка за кілька років зробила стрімкий стрибок як в себе в країні, а також вже визнається на європейських ринках. Причини успіху обох компаній – в тих самих правилах розвитку інновацій, що давно прийняті в ІТ-індустрії, – як залучення венчурного капіталу, інтеграціє в борд компанії європейських фахівців, залучення відомих світових лідерів думок, повна синхронізація з правилами виводу на ринок нових продуктів в цій сфері тощо.

Важливість цих тез, покращення експортних позицій та співпраці у розвитку підтвердив у вступному слові також віце-президент УСПП Денис Красников.

 

Доповіді учасників панельних дискусій

Спікери конференції підбирались АППАУ з метою якомога кращого представлення палітри інновацій 4.0, були також представники екосистеми – державні та інноваційні агенції. Коротко по головним тезам.

• Як і в минулій версії, на лендскейпі найчастіше фігурує IT-Enterprise. Відповідно, СЕО компанії Олег Щербатенко виступав першим. Насичена анімацією презентація, велика кількість прикладів та посилань на чисельні кейси, ясне формулювання вимог – очікувань від держави – все разом це справляло сильне враження зрілості лідера ринку.
• Вмонтовані відео допомагають посилювати та спрощувати меседжі про складні речі. Цим користалась і Наталія Луковська, головний інженер з Discovery Drilling Equipment. Тут були яскраві приклади високого інженерного рівня в машинобудуванні, переходу на цифрові технології (3D/PDM/PLM/digital twins). Компанія має сильні експортні позиції, а щодо співпраці замовниками в Україні – Наталія чітко формулювала наслідки лібертаріанської політики попередніх урядів у вигляді, перш за все, «китайської загрози» – українські виробники все більше поступаються китайцям і на власному ринку, не кажучи про міжнародні.
• «Мы были удивлены насколько спрос на решения предиктивной аналитики есть уже в Украине» – каже Ярослав Недашковський, лідер команди розробників від компанії SoftElegance, яка раніше працювала виключно на західних ринках. Очевидно, це слід трактувати як якість та клас рішень від компанії, але також те, що наш ринок все-ж дозріває. SoftElegance пропонує рішення для українських замовників, які дозволяють прогнозувати попит на ринку електроенергії з точністю до 98%. З 1 липня це стало актуально для багатьох промислових споживачів та операторів ринку. [caption id="attachment_10305" align="alignnone" width="1244"] Ярослав Недашковський – по центру. Зліва – Олег Щербатенко, справа – Денис Красніков.[/caption]

   

• Юрій Тихонов, керівник напрямку з Infocom ltd презентував портфель продуктів компанії в безпілотному наземному транспорті (UGV). За обсягом цього портфелю та рівнем рішень, компанія є де-факто єдиним вітчизняним виробником здатним проектувати та поставляти готові продукти та рішення від авто й до поїздів, а також інфраструктурні рішення, як системи зарядки електротранспорту. Олександр Юрчак коментував також виступ «Інфоком» як «паранормальний» – в тому сенсі, що ризиковані інноваційні розробки ведуться компанією самостійно й за рахунок власних оборотних коштів, отриманих з експорту традиційних систем та проектів АСУТП. Ніякої суттєвої допомоги в розвитку інновацій від держави чи фондів компанія не має.
• Данило Приходько з IMATEC фокусував у своєму виступі на світових трендах в 3D-друку та позиціях українських розробників в цій сфері. Хоча в нас є певний прогрес та здобутки (на лендскейпі представлено 13 промислових інноваторів в цій області), загальні темпи розвитку – недостатні. Промислові установки 3D-друку є тільки на 15 підприємствах України, а кількість інноваційних Центрів промислового прототипування та 3D-друку дорівнює нулю.
• Олексій Груздєв дуже добре позиціонував «Азов Контролз» як просунутого інтегратора-експортера, заявляючи при цьому про масу фішок від вендорів, які вони вже інтегрують, але також про свою відкритість до ІТ-стартапів та розробників. «Азов Контролз» зі свого боку готовий ставити конкретні завдання, пов’язані з технологіями. Олексій також неодноразово згадував у своєму виступі АППАУ, – як сильного каталізатора розвитку, в тому числі експортного.
• Леонід Хацкевич, голова напрямку IoT компанії 482.solutions, переконаний, що технологія блокчейн має великі перспективи, які вже розкриваються в усіх сферах, у промисловості зокрема. Представник компанії 482.solutions продемонстрував вже реалізований кейс, який наочно показав властивості блокчейну в рамках документообігу. Експерт впевнений, що технологія блокчейн являється головним інструментом досягнення домовленостей між суб’єктами кібер-фізичних систем. За словами Леоніда: “Інновації – це спосіб існування сучасної економіки”.
• Юрій-Володимир Блавт з Civitta дав розгорнутий огляд Бостонської інноваційної екосистеми, в порівнянні з тим, що ми маємо в Україні. Зокрема, в рамках повноти інфраструктури в екосистемах він акцентував на низькому рівні глобальних партнерств та низькій кількості сервіс-провайдерів в інноваційному розвитку. Як ключові проблеми Юрій вказав на чисельні розриви, серед яких виділимо низьку якість інноваційної стратегії України, нестачу фондів, низький рівень довіри між учасниками ринку та недостатні навички щодо формування партнерських угод.

  [caption id="attachment_10306" align="alignnone" width="1860"] Слайд з презентації Civitta[/caption]

• Олександр Семирга, головний інженер ТОВ «МЕЛТА» – ще один представник наших інноваторів на лендскейпі 4.0. Але дещо незвичний для аудиторії 4.0 та АППАУ – мова про нано-матеріали. Сегмент Advanced materials не є аж настільки цифровим, але входить у всіх класифікаціях в Індустрію 4.0, оскільки мова, звісно ж, про інновації у виробництві. Можливо, саме тому, виступ Олександра був одним з найбільш цікавих для аудиторії. «Раптом» ми повернулись до витоків інновацій – потужної наукової бази та справжніх дослідників. МЕЛТА та CyberDesk (див далі) – всього 2 представники, вихідці з НАН України на лендскейпі 4.0. Подальша дискусія показала наскільки важливо інтегрувати науковців в Індустрію 4.0 й це добре розуміє наша аудиторія.
• Масу цікавих фактів про наші можливості та позиції в глобальному контексті надала Олександра Альхимович, СЕО Luxoft. Наприклад, чого варта тільки одна історія, як малазійський уряд виділив 1 млн доларів на новий центр з умовою, що там буде тільки 10% експатів (з «Люксофт»), а решта 90% – малазійці. Через 3 роки вони повністю перейняли базу знань й стали автономними. Дуже цікавими були рефлексії Олександри про глобальні виклики – починаючи з уточнення про те, що мова вже не стільки про 12-тисячний Luxoft (з 4-тис філією в Україні), а про 120-тисячний DXC.Technology з оборотом в 25 млрд доларів. І це, як кажуть – «зовсім інша історія». Не менш цікавий факт про наш потенціал –  80% софта для німецького автопрому виробляється в Україні. Але німецькі партнери часто не хочуть це афішувати – бо ж питання іміджу якості кінцевих продуктів виникне відразу.
• Доповідь Ігора Коцюби, науковця, партнера CyberDesk, стартапу з кібер-безпеки та чільника цього напряму в АСС була цікавою як з точки розуміння стану цій області, але також перспектив розвитку. Зокрема, Ігор запропонував розглядати певні недоліки законодавчої та інших сфер в області кібер-безпеки – як можливість тестування, а також передачі українського досвіду та обміну інцидентами з міжнародними партнерами. Дійсно, кількість кібер-атак, й відповідний досвід накопичений нашими фахівцями з 2014 року області кібер-безпеки є унікальним, що вже неодноразово відмічали й американські та європейські експерти. Важливо, його добре консолідувати та позиціонувати на користь українських фірм-розробників.
• Наталія Веремеєва, куратор розробки нової експортної ІТ-стратегії, СЕО TechUkraine представила коротко і цю стратегію, і її першу ініціативу – TechUkraine portal, яка вже на етапі реалізації. Місія порталу – створити середовище, місток між зовнішнім світом, потенційними інвесторами, замовниками та нашими кращими розробниками. TechUkraine – тільки одна з 12 ініціатив, які закладені в нову експортну стратегію ІТ. І це також наслідок того самого бенчмаркингового процесу, в основу якого було закладено досвід Амстердаму та Голландії. Стратегія ще не затверджена в МЕРТ.
• Важливим для нашої конференції був виступ представника Офісу з просування інвестицій (ЕРО) Миколи Князевича. За останні 2 роки ЕРО напрацював ряд важливих сервісних послуг, які вже доступні для учасників ринку. Навіть якщо він ще не зовсім профільований під сегменти, як Індустрія 4.0, окремі послуги вже заслуговують уваги нашої спільноти. Юрчак Олександр закликав всіх експортерів активніше вивчати ці можливості та інтегрувати їх в свої плани експорту. Так, як це робили недавно члени АППАУ «Мікрол» (візити в Китай та Індію в рамках торгових місій ЕРО), «Інфоком Лтд» (аналогічно Індія та Канада). На 2020 рік ЕРО готує український стенд в Дубаї, де є можливості представлення інноваційних продуктів у Всесвітній виставці.

Отже, разом наші спікери – кращі інноватори на Лендскейпі 4.0 та управлінці інноваційного розвитку, – покрили великий спектр тем та сегментів Індустрії 4.0. В коментарях після конференції, аудиторія неодноразово відмічала високий рівень експертів.

 

Головні тези панельних дискусій

Всі три панельні дискусії були цікавими та корисними для розуміння консолідованих позицій експертів.

Перша панельна стосувалась викликів позиціонування українських інноваторів 4.0 на міжнародній арені. На думку 5 експертів важко сказати, що наші інноватори в своїй більшості йдуть в ногу зі світовими тенденціями. Але не можна сказати, що ми й дуже відстаємо – все залежить від конкретного сегменту чи напряму. Тобто, в нас є дуже просунуті фірми та приклади, а щодо узагальнень варто, мабуть, фокусувати на спільному недоліку – слабкому маркетингу. Сильний інноваційний маркетинг є перевагою конкурентів з розвинутих країнах, хоча в технічному плані, наші розробники часто мають високий рівень. На питання Наталії Луковської про бар’єри у впровадженні інновацій експерти також були одностайні –  головною перешкодою є культура ринку, де ментальність та освіта  грають ключову роль. Також досить близькою є оцінка нашого внутрішнього розуміння «хто є хто» в тих чи інших сегментах: від очевидних оцінок, коли мова йде про майже повну відсутність конкурентів (як в БТН чи цифрових двійниках) й до великих труднощів таких оцінок, якщо мова про сегменти, де в лендскейпі гравців вже більше десятка.

Друга панельна стосувалась інноваційного розвитку та стану екосистем. Цікаве питання експертам задав представник «Меінвест-Діджитал» Сергій Чуприков – «Зараз ви представляєте дуже різні категорії – консультантів з інноваційного розвитку, інтеграторів АСУТП,  розробників нано-матеріалів – науковців, розробника ПЗ по блокчейн – що спільного між вами?».  Леонід Хацкевич відповів дуже вдало, миттєво побудувавши ланцюжок доданої цінності між всіма учасниками екосистеми.

Підсумки 3-ьої панелі по експорту коментує її модератор Денис Базилевич, керівник Інституту адвокації та лобіювання, партнер платформи Industry4Ukraine.

«В умовах відсутності достатньої державної підтримки нашим розробникам вдається не тільки виживати, але й виходити на глобальні ринки. Приклади які сьогодні звучали – показові. Вони виробляють 80% софта для німецького автопрому, постачають нафтогазове обладнання, спроектоване на основі підходу digital twins, перетворюють прогалини у кібербезпеці у конкурентні переваги та пропонують найзахищені технологічні рішення. Натомість, ми чули, що чимало розробників не може відкрито говорити про своїх замовників, оскільки Україна має сьогодні радше негативний імідж. Не зважаючи на високу кваліфікацію наших інженерів, глобальні гравці схильні приховувати сам факт їх підключення на певних виробничих етапах, щоб не зашкодити своїй репутації. Тому, робота над іміджем держави має бути переглянута та вибудована системно, тим паче що існують відповідні органи, агентства та організації – як МЗС, МЕРТ, Офіс з просування експорту, InvestUkraine та навіть ціле Міністерство з інформаційної політики. Нам необхідна скоординованість та узгодженість усіх зацікавлених органів влади у практичному втілені положень Експортної стратегії, розробки планів дій для імплементації Інноваційної та Промислової стратегій. Остання, сподіваємось, буде схвалена протягом наступних двох тижнів. Ну, і на завершення з позитиву – сподіваємось, що український стенд на Hannover Messe 2020 все таки буде! Принаймні ми отримали таку надію від представника Офісу з просування експорту.»

Учасники третьої панелі (зліва направо) – Наталія Веремеєва, Ігор Коцюба, Олександра Альхимович, Наталія Луковська.

 

Інші відгуки учасників конференції

Цікаві відгуки надали інші учасники та спікери конференції.

Андрій Погорєлий з Cioneer, який модерував 2-у панельну дискусію, так коментує свої враження  –

«Сегодня в условиях жесткой борьбы за рынки, никто не хочет видеть украинские компании в числе конкурентов, так как понимают высокий инженерный уровень и интеллектуальный потенциал. С другой стороны в украинских компаний, занимающихся IoT, AI не всегда хватает качественной маркетинговой поддержки, go-to-market strategy, что не позволяет нам стать глобальными игроками. Искренне верю, что уже в ближайшее время украинские компании будут играть значимую роль на мировых рынках, однако для этого вне сомнений необходима совместная работа на государственном и коммерческом уровне.»

 

Олександр Семирга (МЕЛТА) вперше побував в спільноті 4.0 –«Дякую організаторам за запрошення, а всім учасникам за плідну дискусію. Взяв для себе багато цікавого, сподіваюсь і сам був комусь корисним. Розраховую, що на підставі нових знайомств і спілкування, створимо щонайменще два нових проекти. Щиро вдячний команді АППАУ за те, що організовує однодумців. І робить це вдало і професійно.»

 

Наталія Луковська (Discovery Drilling Equipment) також вперше відвідала конференцію АППАУ –

«Формат зустрічі і виступів спонукає робити зміни, бо ти реально бачиш інструменти і з ким зміни можна втілювати, робити їх реальними! Значний потенціал підприємств, який ми сьогодні бачили, є тому підтвердженням. Але, як було добре підмічено, що невтручання держави не є сьогодні нашим здобутком. Держава повинна стати захисником інтересів національних компаній, які працюють на рівні світових лідерів та спонукати до активних змін тих, хто готовий втілювати Індустрію 4.0 на своїх підприємствах, особливо, якщо це не великі корпорації. До речі, на конференції часто звучав термін “екосистема”! Повністю згідна – нам потрібна екосистема Індустрії 4.0. Щодо інших вражень – це один із найкращих заходів, в якому я брала участь. Він має якийсь чарівний компас, а магнетизм учасників стає реальним дороговказом. Вражена. Сповнена сподівань і впевненості невідворотності змін.»

 

Головні висновки та подальші кроки

Отже, й повертаючись до головних завдань конференції – як представлення та затвердження висновків в аналітичному огляді, консолідації щодо викликів в експорті та розвитку інновацій, –  як можна охарактеризувати підсумки конференції.

1. Спільнота в цілому підтверджує головні висновки, представлені в аналітичному огляді Лендскейпу 4.0. Краще позиціонування по цільовим сегментам, зміну іміджу, потужний маркетинг, спільні консолідовані дії – все це необхідно запускати в дію якомога швидше. Високий попит на друкований звіт на самій конференції та після неї, також підтверджує необхідність таких документів, як інструментів розвитку експорту та просвіти ринку. Щиро дякуємо німецькому товариству GIZ-Ukraine за допомогу в цій справі.
   
2. Експерти та учасники продемонстрували також високий та одностайний рівень розуміння викликів інноваційного розвитку. Відновлення співпраці з науковцями, розвиток інфраструктурних елементів інноваційних екосистем промислових хайтек, консолідація всіх стейкхолдерів навколо цих питань, підтримка держави та стимулювання нею інноваційного розвитку – все це необхідно для скорочення розривів, які наразі тільки зростають.
3. Наростання розривів підтвердив і факт відсутності на конференції тих самих «всіх» стейкхолдерів. Подію проігнорували профільні департаменти МЕРТ та МОН, був всього 1 представник від ЕРО, майже не було промислових підприємств, дуже мало – університетів та представників НАН України. Здивувала відсутність тих нових та старих діджитал структур, які публічно беруть на себе місію організаторів та координаторів цифрового розвитку в масштабах України. Також, організатори не зрозуміли реакцію колег по новоствореній Industry4Ukraine, куди ввійшло вже більше 40 об’єднань й серед них чимало тих, для кого питання експорту та інновацій є не менш актуальними, ніж для АППАУ. Все разом це означає, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]розрив між категорією передових розробників та всіма іншими збільшується. Не можна бути на «одній хвилі» в світі 4-ої промислової революції, не розуміючи рівень кращих інноваторів, але також їх виклики, їх бачення розвитку. [/perfectpullquote]Для державних стейкхолдерів, це означає також подальший відрив від бізнесу. Як можна говорити про якісні державні програми (без різниці – інновацій чи експорту), не розуміючи стан по чисельним сегментам ринку? Адже той факт, що наші різні сектори швидко дигіталізуються – не викликає сумнівів. Але в тому й складність управління такими програмами, що всі ці сектори дуже різні.

Не зважаючи на ці труднощі об’єднання, АППАУ продовжить розвиток експортного напряму Індустрії 4.0. До кінця року ми плануємо зробити подібний огляд англійською, представити його зарубіжним партнерам, також потрібно прийняти остаточне рішення щодо українського стенду на Hannover Messe 2020. Окремі наради щодо покращення співпраці плануються на кінець серпня з Офісом з просування експорту.

В якості пропозицій до Правління та членів АППАУ – нам необхідно все-ж організувати Експортний комітет. Новий Лендскейп, наша аналітика, результати конференції ясно показують, що експортний потенціал дійсно великий. Але щоб його рухати вперед, потрібна не тільки пресловута «державна підтримка». Як і в попередні роки, ми можемо її не дочекатись і в 2020. Вищевказані напрями розвитку експортних програм ми можем частково рухати й самі. Для цього потрібна краща само-організація, виділені представники та ресурси від наших фірм-експортерів.

На завершення, хочемо подякувати всім наших спікерам, учасникам, й головним партнерам заходу – HUB 4.0 та GIZ-Ukraine.

Виконавча дирекція АППАУ.

Корисна інформація по тематиці конференції

1. Аналітичний огляд Landscape Industry 4.0 in Ukraine
2. Фото звіт з першої частини конференції
3. Експортна стратегія – 10 змін для нової влади

В липні стартували чи розгортались 4 нові розвиткові проекти АППАУ – по експорту, цифровізації в харчовій промисловості, стандартизації та Industry4Ukraine. Коротко про їх підсумки в липні та відповідні перспективи для членів АППАУ. 

1. Industry4Ukraine – нова національна платформа для інтеграції та колаборації всіх промислових хайтек

Проект має на меті створення справжнього лоббі промислових хайтек, здатного впливати на уряд та політичні еліти. На даний момент до Маніфесту, який є головним інструментом об’єднання приєдналось близько 40 промислових та хайтек об’єднань. Рада платформи включає представників АППАУ, Інституту професійної адвокації та лобіювання, Агенції Європейських Інновацій, Інституту економічних досліджень, Кабінету міністрів України, ДП «Держпромзовнішекспертиза», ТПП України.

Підсумки липня: спроби інтегрувати нових учасників в подію 18 липня не мали особливого успіху. Так само критику виконавчої дирекції викликала спроба наших партнерів представити платформу та наші ініціативи 24 липня на представницькому круглому столі. Для нас очевидно, що «дешевий піар домінує» й незрозуміло «хто на кому піариться». Впродовж липня АППАУ веде постійну роботу з партнерами Industry4Ukraine з закликом «менше піару, – більше послідовності в діях та результатах». Це важкий, але необхідний процес вирівнювання в цінностях та цілях – планку якості в подібних процесах партнерства ми ставимо справді високо.

Перспективи для членів АППАУ до кінця року: ми продовжуємо процес «фільтрації» та єднання з найбільш ефективними партнерами промислового та хайтек розвитку національного рівня. Цього потребує також загальнополітична ситуація – «Держава в смартфоні» на фоні новин про скорочення комітетів ВР з промислового розвитку може означати зниження уваги та фокусу нового керівництва на промисловому комплексі країни, який і так деградував за останні 5 років. А без промислової бази нам нічого робити в цій країні зі своїми хайтек продуктами та рішеннями.

В серпні планується підписання меморандуму про співпрацю з УСПП – справжнім важковаговиком серед промислових об’єднань (в Союз входить більше 100 асоціацій та сотні найбільших промислових підприємств). Члени АППАУ можуть також готуватись до індустріального тижня в кінці вересня – ця подія буде, в тому числі, розкривати кластерну  ініціативу «Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування» на регіональному рівні. Анонси скоро.

 

2. Експорт та міжнародна співпраця

Конференція 18 липня послужила справжнім поштовхом для перезавантаження наших інноваційних та експортних активностей.

Підсумки липня: кращі інноватори 4.0, які представляли новий лендскейп були більш, ніж на половину від АППАУ. На сцені були наші 482.Solutions, IT-Enterprise, Infocom Ltd, Azov-Controls, SoftElegance. Тим самим, ми підтвердили та закріпили імідж АППАУ як лідера вітчизняної Індустрії 4.0.

Але найголовніше – на фоні зростання активності чисельних digital сегментів в Україні (FinTech, CleanTech, E-government, MilTech, AgriTech… ) [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ми вперше на такому рівні позиціонували Industry 4.0 як самостійний, значимий сегмент, з великим експортним потенціалом і який має своє право на підтримку стейкхолдерів, й перш за все від держави. [/perfectpullquote]

Це важливо в контексті нинішнього ігнорування руху 4.0, та піаром державних чільників на В2С ІТ-шних продуктах, в тому числі і в експорті.

Тим часом, аналітичний звіт Landscape Industry 4.0 in Ukraine випущений 10 липня б’є наші внутрішні рекорди популярності. Кількість завантажень швидко наближається до 1000, й наздоганяє іншого рекордсмена – проект нац. стратегії Індустрії 4.0. Лендскейп 4.0 вже отримав визнання міжнародних партнерів та донорів. Ми з нетерпінням чекаємо продовження співпраці в наступні місяці.

В липні також відбувся ряд обмінів з ЕРО (Export Promotion Office) – як учасники роб. Групи нової експортної ІТ-стратегії України ми тримаємо руку на пульсі як в цій сфері, так і в інжинірингу-машинобудуванні. Вийшов важливий аналітичний огляд 10 змін для нової влади, який резюмує, що необхідно змінювати в експортних стратегіях.

Перспективи до кінця року: Виконавча дирекція АППАУ пропонує Правлінню та всім членам створити експортний комітет АППАУ. Опція – можливо, це краще зробити в рамках платформи Industry4Ukraine, – це дасть значно більший синергетичний ефект. Засідання робочої групи планується на кінець серпня, в той же день, ми плануємо спільне засідання з ЕРО, де розглянемо комплекс питань по взаємодії. Дата узгоджується з ЕРО й буде повідомлена в найближчі дні.

Інша важлива ініціатива, куди буде залучено чимало членів АППАУ – це випуск англомовної версії Лендскейпу 4.0. Представлення нового англомовного лендскейпу планується в грудні.

 

3. Стандартизація – старт проекту aCampus

Технічний комітет 185 «Промислова автоматизація», яким керує АППАУ, нарешті отримав фінансування. Нагадаємо, що роботи в ТК 185 йшли дуже повільно саме по причині відсутності фінансової підтримки. В ТК 185 входить більше 20 членів – як індивідуальних, так і колективних. Донором проекту aCampus виступило німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ.

Підсумки липня: узгодження проекту тривало більше 2-х місяців  й зайняло багато часу особисто в ген. директора АППАУ. Контракт підписаний 22 липня. Команда проекту включає 12 чоловік, провела 2 засідання, роботи розпочались.

Перспективи до кінця року: проект відкриває небачені раніше можливості для всіх членів АППАУ, які хочуть презентувати свою експертизу, дотичну до 5 стандартів в проекті (функціональна та кібер-безпека, інтеграція систем управління по вертикалі підприємств АСУТП-MES-ERP, batch процеси в АСУТП та вплив технологій на виробничо-економічні КРІ). Мова про професійну аналітику та розуміння стану в цих областях, першу та грунтовну систематизацію всіх напрацювань ТК, виявленню та залученню передових замовників – користувачів цих стандартів, побудову перших use-cases, інтеграцію зусиль в чисельних івентах, що заплановані на осінь тощо.

 

4. Цифровізація в Харчовій промисловості

Цей проект – найважчий серед всіх вищевказаних. Початково, з березня, планувався за підтримки великого донора, який зрештою відмовився допомагати. Команда проекту включає сьогодні 8 експертів, але фінансування немає, за виключенням 1 спонсора – МУК, дистрибутора CISCO.

Підсумки липня: виконавчій дирекції АППАУ дуже не вистачає ресурсів та підтримки. Зрозуміло, що разом з вищезазначеними проектами, а також чисельними іншими завданнями, тягнути цей обсяг робіт силами 2-3 чоловік неможливо. Ми покладали значно більше надій на партнерів, й зокрема, 2 Університети – Центри 4.0, які спеціалізуються в Харчовій промисловості. Зараз на цей проект призначений окремий менеджер, який координує завдання експертів та партнерів. В липні і завдяки загальній мобілізації на семінарі 25 липня ми отримали певне просування вперед

• Є вже дані опитування – досить цікаві й важливі для завершення бенчмаркингового огляду (анонс от-от)
• Сплановано залучення до проекту Інституту економіки та прогнозування України, який також веде ряд проектів по Харчовій промисловості
• Ми бачимо певну активізацію всіх експертів, що дає надію на реальний експертний контент та бізнес-кейси
• Найголовніше – в липні, ми де-факто, виставили та закріпили планку на бізнес-кейси. Це milestone #1 в проекті, але це також стара проблема АППАУ – мається на увазі, генерація справжніх кейсів. Бізнес-кейси які згенерував та продовжує генерувати наш провідний експерт проекту Максим Тютюнник є тою перлиною, заради  якої варто продовжувати весь проект. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Його бізнес-кейси – це те справжнє, що прямо й безпосередньо пояснює суть цифрової трансформації й дає «ключик» до розуміння інновацій та можливостей в харчовій промисловості. [/perfectpullquote]Це не про product push, не про copy-past з західних кейсів, не про банальні й поверхневі «кейси» в 5 рядків тексту, що ми бачимо всюди в інших інкубаторах та акселераторах. Це про справжню експертизу та справжні інсайти в конкретних застосуваннях конкретної галузі, де виробничі технології йдуть разом з автоматизацією та ІТ. Коротше кажучи, це саме той професійний рівень, до якого ми закликаємо багато років наших інтеграторів та розробників.

На жаль, наші члени АППАУ ще не включились. Але приклад Максима має надихнути нас всіх, й ми дуже надіємось на прорив в цій сфері в найближчі місяці. В цьому – позитив поточного стану. Максим ставить планку якості для всіх експертів асоціації, стимулюючи всіх наших провідних розробників до чесної відповіді на старе питання з хакатонів 2016 – «який же ви експерт в хайтек інноваціях, якщо не можете згенерувати жодного бізнес-кейсу зі своєї практики?».  Адже будь-яка інновація розпочинається з глибокого розуміння проблеми замовника та вміння її сформулювати.

 Перспективи до кінця року:

Ми змінюємо план проекту, вводячи кілька ітераційних моментів (серія семінарів), зміщуючи фокус на нових партнерах як ІЕП, та більш активно взаємодіючи з кінцевими замовниками. Це відкриває багато можливостей для членів АППАУ, перш за все, в лідогенерації, просуванні своїх кейсів та піару. Ми зробимо аналітичний звіт, залучимо ще кілька десятків великих підприємств, й зрештою виробимо не менше 20-30 якісних бізнес-кейсів. Для останнього, – можливо варто оголосити конкурс на кращий бізнес-кейс?

Але викликом проекту залишається фінансування. Без нього неможливо перейти на 2-ий етап проекту, – інноваційний конкурс. Тому запрошуємо технологічних провайдерів та донорів до співпраці. Пропозиція для провайдерів вказана на сайті проекту.

******

Підсумовуючи. Липень, хоча й 7-ий місяць року, – традиційно закриває в нас підсумки 1-го півріччя. В цілому, АППАУ рухається згідно стратегічного плану представленому в січні на загальних Зборах асоціації. Ми практично взяли на себе й  реалізуємо частину проектів Національної стратегії Індустрії 4.0 і липень був найбільш показовим в цьому контексті. Ми запрошуємо наших членів активно інтегруватись у вказані проекти. Суть моменту в тому, що в контексті політичних перетурбацій, відсутності ясного економічного курсу, АППАУ була та є одна з небагатьох організацій в Україні, яка не здає, – а натомість системно та стратегічно рухає всі промислові хайтек вперед до нового рівня розвитку. Це можливо тільки завдяки активності та підтримці наших членів. Саме тому, ми “спільнота, що створює майбутнє промислових хайтек“.

Розкриття можливостей нових проектів може бути деталізовано в індивідуальному режимі, але ще раз повторимо – всі 4 представлені проекти надають нові можливості для вашого бізнесу.

Виконавча дирекція також вітає залучення до АППАУ нових членів – з квітня до нас приєднались компанії 482.Solutions з Одеси, GigaCloud з Києва, Trans.eu зі Львова, MDEM з Миколаєва. Розширення в регіонах є для нас дуже важливим й восени ми проведемо кілька регіональних заходів в Одесі, Львові та Запоріжжі.

 

Виконавча дирекція АППАУ.

 

 

Нижче подано текст спільної заяви промислових Асоціацій до гілок влади – це є попередня, внутрішня версія, що виноситься на узгодження членів АППАУ.

Визнаючи ключове значення розвитку промисловості для економіки України з позицій внеску сектору в створення робочих місць, експорту, розбудову інноваційного потенціалу, ми закликаємо новообраного Президента,  майбутній склад Верховної Ради та Кабінет Міністрів, політичні партії зробити питання промислової політики України топ-пріоритетом політичного порядку денного.

Розвинені країни світу розуміють важливість сучасної промисловості і постійно опікуються її розвитком. В даний час світ переживає ренесанс індустріальних політик у формі стратегій Індустрії 4.0 –  цифровізаціі процесів по всьому ланцюгу створення доданої вартості виробів, випуску смарт продуктів та зміни бізнес-моделей.  Натомість в Україні продовжується зворотній процес деіндустріалізації, а більшість промисловіців – далекі від завдань цифровізації. В 2018 році, частка обробної промисловості у ВВП склала всього 11.5% По більшості показників індустріального розвитку утворилось величезне відставання України навіть від країн сусідів.

Тому, підтримуючи курс на інтеграцію України в європейський та світовий простір, ми закликаємо всі гілки державної влади позиціонувати державу в світі як індустріально-технологічну державу.

Ми закликаємо Президента, новий склад Парламенту та Уряд України, політичні партії майбутньої коаліції якомога швидше здійснити 3 наступні кроки:

1. Офіційно задекларувати промисловий розвиток як один з найвищих політичних пріоритетів порядку денного своєї діяльності.
2. Застосувати загальноекономічну стратегію індустріально-технологічного розвитку, що концентрується на створенні нових обробних потужностей в національній економіці, цифровізації та реконструкції інфраструктури.
3. Створити посаду віце-прем’єр міністра з питань промислової політики, до повноважень якого буде входити координація питань промислового, інноваційного, експортного та кластерного розвитку.

Успішна імплементація відповідних стратегій та політик на  всіх рівнях державної влади вимагає дотримання кількох умов.

1. Створення сприятливого бізнес-клімату в країні

Розвиток української промисловості потребує базових реформ – судової, регуляторної, фінансових послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

2. Першочергова увага до середньо- та високотехнологічних секторів промисловості

Політика має фокусуватися насамперед на тих секторах, що продукують найвищу додану вартість, створюють робочі місця в пов’язаних секторах промисловості, активно інтегруються в ланцюги виробництва.

3. Інклюзивність та скоординованість

Держава має зосередитись на створенні рівних правил гри для всіх вітчизняних виробників. При цьому сприяння розвитку малого та середнього бізнесу має залишатись пріоритетом державної політики. Держава майти віднайти фінансовий ресурс для сучасного індустріального розвитку.

4. Масова та швидка цифровізація

Реалізація ініціатив, передбачених Цифровим порядком денним для України (зокрема, в рамках Індустрії 4.0 як створення дорожніх карт цифровізації окремих галузей та підприємств, перехід на нові цифрові стандарти, просвітницька діяльність серед підприємств) повинно забезпечити всеохопну цифровізацію української промисловості, економіки та держави в цілому.

5. Підтримка розвитку інноваційних екосистем

Створення високотехнологічних промислових продуктів потребує відповідних життєздатних інфраструктурних елементів (техно- та індустріальні парки, бізнес-інкубатори, центри R&D та трансферу технологій, акселератори та інкубатори стартапів тощо). Паралельно потрібні синхронні дії щодо реформи освіти, науки, підтримки співпраці сфери досліджень та бізнесу, прискорення процесів використання нових технологій у промисловості, залучення інструментів регіонального та кластерного розвитку.

Цей документ є узгодженою позицією, яку  підтримують наступні бізнес- та промислові асоціації, торгово-промислові палати України, політичні партії, агенції регіонального розвитку, провідні аналітичні та дослідницькі організації.

(перелік асоціацій та кластерів – підписантів Маніфесту планується розмістити на новому сайті, що є в процесі створення)

Ukraine is well known in Europe for qualified, affordable and available IT staff. With about 100000 IT-developers today ranks as no.1 IT destination in Eastern Europe. At the same time almost nobody knows about industrial high-tech solutions “Made in Ukraine”.There is huge potential from various sectors of IT and innovators across Ukraine.

Ukraine ranks in top 8 countries worldwide able to ensure complete cycle of aerospace manufacturing. It is in top 5 world producers of tanks, and it has also strong position in manufacturing of heavy industry and power equipment, complex engineering and turn key projects, and other sectors.
In 2016 Association of Industrial Automation of Ukraine together with Association of Innovation Development of Ukraine formed a national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. The movement was positioned as the common platform for all hi-tech segments. Today we unified >60 companies and made a lot of promotion of world concepts like Industry 4.0 and Industrial Internet of Things.

 

So, in this overview we would like to present the Ukrainian potential in the segments driven by Industrial Automation and IT segments. With regards to expectation of our German partners we believe that Ukraine has good opportunities to grow together with main options as
1. The highest in Eastern Europe number of developers and excellent ratio of quality/price.
2. We are already integrated into global markets with 100+ international centers R&D. It means that we follow global trends including such in 4.0/IIoT domains and ready to be a part of global value chains in many industrial hi-tech segments.
3. We quickly develop strong local ecosystems per different hi-tech segments. It already exists in IT sector and we push other hi tech segments to develop it.

THE NATIONAL MOVEMENT ‘INDUSTRY 4.0 IN UKRAINE’

In July 2016 first 18 companies joined to national movement ‘Industry 4.0 in Ukraine’. They included the subsidiaries of worldwide companies as Microsoft, ABB, big local industrial End Users and local system integrators. Today the movement includes 65 members and it is still non government initiative managed by APPAU. The main statements of movement are fixed in the Chapter ‘Industry 4.0 in Ukraine’.They are as follows:

• Ukraine should remain and grow its position as hi-tech developed country.
• IT-industry is recognized as leaders in term of technologies as well as business practices.
• It should be much better integration into worldwide & EU movements, as examples it cited the German Industries 4.0 and US Industrial Internet Consortium.
• Market education & development of digital transformation road map per industry is fixed up as main priorities in short term period.

ECOSYSTEM OF INDUSTRIAL HI-TECH MARKETS IN UKRAINE:

Ukraine still survives difficult decades of national self-identification and break with post Soviet (Russian) imperia. Many liaisons among players in industrial hi-tech segments have broken because of non effective last governments and slow reforms, absence of Industrial and Innovation strategies at State level.

Machine-building sector could not survive the break of export to Russia and CEE countries and drop down since 2013. Other assets are still strong and attractive and demonstrate good changing dynamic.
1. IT sector is champion of growth with 25-30% of Compound Annual Growth Rate.

2. Ukraine’s technical education is the foundation of Ukraine’s hi-tech ecosystem.  Ukraine’s army of more than 90,000 IT professionals makes the country a leader in Central and Eastern Europe by the number of engineers and the number of graduates emerging into the labor market.

It’s absolutely clear that current capacities of Education System significantly exceeds the demands of local industry. So, being the European country with the lowest per capita GDP, Ukraine continues to be a donor of well educated young people for wealthier countries. This is the price for having non-effective governments during two decades.
But by taking a more pragmatic approach, it’s easy to conclude that this creates great opportunities for international companies searching for young talents, as well as for neighboring European countries.

3. Ukraine still has strong scientific potential. National Academy includes 160 Institutes with > 31 thousands of researchers. Even being degraded last years, many assets, works, studies and staff are very valuable in term of scientific level, staff availability and price.

4. Ukraine has huge and still not realized potential of manufacturing.More and more companies start to move the manufacturing facilities from China to Ukraine due to reasons of cost and proximity to EU.

 

 

The national strategy Industry 4.0 has been developed on December 2018 by APPAU’s expert with support of OBSE. The strategy includes 13 projects and set of tasks of policy synchronization with the Government. This synchronization and harmonization is primary and urgent challenge of industrial hi-tech stakeholders as today no strategy (industrial manufacturing, innovation, export, cluster) is valid and acts in Ukraine.

The 13 mentioned projects are breakdown by 5 direction including, as indicated on the picture below:

Vision and Strategy:

Vision till 2030 Ukraine is hi-tech, post-industrial country, that is integrated into global values chains and able to produce unique and high quality engineering products and services. For own needs, Ukraine is self-sufficient to ensure its army and its economics by the most needed technologies.

Main objectives:

1. Growth of manufacturing 10% per year that gives growth in GDP from 12% (2017 р.) to 20 % (2022 р.).

2. Faster growth of industrial engineering sectors, 10- 20% per year.

3. Capital attraction into local 4.0 capacities: production, Center R&D, incubators and SMBs.

Direction of development in 2019-22:

1. Synchronization with Industrial and Innovation Strategies at the State level.

2. Creation of innovative ecosystem for industrial engineering sectors.

3. Speed-up of clustersation processes in 4.0 at regional as well at the national levels. 4. Full-scale digitization of key sectors in manufacturing, energy and Utilities sectors.

5. Integration of technologies 4.0 into Defense strategies.

6. Launch of export programs for industrial engineering.

7. Integration into EU and WW environment of 4.0.

More information about the National Strategy Industry 4.0 is given in this presentation below:

In June 2019, this strategy has yet not been validated by Cabinet of Minister of Ukraine. APPAU and partners started the realization of it by own resources. You can find more information about current status here.

 

 

A lot of buzzwords surround Industry 4.0 today worldwide. One of my colleagues was inspired by Japanese concept ‘Society 5.0’ and proposed a new movement ‘Ukraine 4.0’) 

But, Ukrainian professional communities have no doubts that we’re still too far away from developed countries to talk about the same level as they do. Our GDP, investments into hi-tech segments and any innovation indexes lag far behind many countries, including our neighbors.

So, in this context what does ‘Ukraine 4.0’ mean?

In our Association of Industrial Automation of Ukraine we rather discuss opportunities on global world transition through the 4th industrial revolution, where each country defines its place and its perspectives.

Opportunities in hi-tech segments already exist for our internal and, on a bigger scale, for external stakeholders. Let’s take a closer look at them:

1. Ukraine’s technical education is the foundation of Ukraine’s hi-tech ecosystem and this is true for all hi-tech sectors. Every year the country graduates over 150,000 students, among which 36,000 are with degrees in technical studies, including some 15,000 IT specialists. This takes place every year! That is the main reason why our IT-industry is so strong and fast growing. Ukrainian workforce of 90,000 IT professionals is a direct consequence of IT industry being the first in using this basis of any hi-tech ecosystem.

By the way, these numbers are the highest in Central and Eastern Europe. It’s absolutely clear that current capacities of our Education System significantly exceeds demand of local market. Ukraine continues to be a donor of well educated young people for wealthier countries. This is the price for having non-effective governments during two decades. But by taking a more pragmatic approach, it’s easy to conclude that this creates great opportunities for international companies searching for young talents, as well as for neighboring European countries. Poland was the first who took advantage of this situation, launching large plans of engaging Ukrainian students into their schools. And we know that only 30% of these students return home.

Excellent ratio of quality/price of workforce

2. The second reason of Ukraine’s attractiveness for global value chains is, of course, excellent ratio of quality/price of workforce. We know that following hryvnia’s dramatic fall against the dollar in 2014-2015 Ukraine became one of the cheapest countries to live and operate a business in. Salaries or IT professionals start at $400/month, QA specialists at $300/month, while those of project managers may be above $1,000/month. And when you go to other hi-tech sectors, less globalized compared with IT, it will be even less.

(Data has been taken from the excellent report of Ukrainian IT-industry, you can download here)

R&D and production centers in Ukraine

3. The next reason is more geopolitical. After a final turn towards Europe and continuous sanctions against Russia many analysts say that it is more promising to set-up R&D and production centers in Ukraine compared with other countries in the region. Many global brands have already determined that, and that is why we have more than 100 R&D centers here (picture at the top of article). Or, let’s consider a new challenge everybody talks here – cyber-security. Ukraine is #1 target for Russian haсkers, but the country is first as well to define the right set of measures on coping with this new threat. And the recent Global Cyber Security Summit 2017 (held in Kiev on the 14-15th of June 2017, you can find a lot of article about that on TechRepublic), with strong leadership from US experts is a good sign that the world understands this.

Speed and flexibility

4.   The Ukrainian State is very weak, and everybody here complains about that. But the reverse side of that lies in a high activity of many professional communities and their creativity. Surviving 2 revolutions in 10 years Ukrainians know how to quickly adapt to new situations in a rapidly changing world. Many IT, OEM and industrial manufacturers lost export to Russia. It was dramatic drop for many of them.

Many companies closed but others survived and became even stronger. If you take our IT & Industrial Automation companies, you will notice that they are very flexible, adaptive, ambitious and with good English proficiency. So, speed and flexibility are self-sufficient values in modern world and Ukrainians demonstrates their abilities in that. Finally, our Association is also a good example, we’re the first to push the government and challenge other industries & communities with 4.0 issues, and with combining our initiatives in the 4.0 national movement.

 Poor state of manufacturing facilities

5.  Last but not least, poor state of many Ukrainian manufacturing facilities create good opportunities for western capital. Many workshops, territories and even plants are cheap to buy and deploy your own manufacturing. Last month I was surprised to see how fast Dutch Banke Electromotive started its manufacturing in Lviv (Western Ukraine). Rasmus Banke, CEO said that they looked through many countries in Eastern Europe but finally stopped on Ukraine.

To finalize, when we talk about ‘Ukraine 4.0’, we do not have ambitions to be on the same level as US, Germany, or even China. This is not realistic at all. But we should be aware of our strengths. We have an impressive workforce of qualified developers and our target is to double this number by 2020 in many sectors – including industrial hi-tech. So, the right positioning for Ukraine now would be to find its niches and to integrate into global value chains. And we work hard to prepare our ecosystem to that.

[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Article by- Yurchak Alexandre, CEO of Association of Industrial Automation of Ukraine[/perfectpullquote]

The study about the state of Industrial IoT on Ukraine has been done in 2018 in the frame of Ukrainian – Polish project ‘IoT cluster collaboration’ within EaP Plus program. This presentation highlights the early stage of IoT development in Ukraine but with strong potential of development.

 

Мы уже много раз освещали вопросы интеграции активностей исполнительной дирекции АППАУ и наших членов. На самом деле, эти процессы идут непросто по ряду причин. Давайте их рассмотрим и поймем, где те точки стыка, которые наверняка стоит задействовать.

Почему многим игрокам сложно стыковаться

Будем говорить об основных категориях членов АППАУ – вендорах и интеграторах, и в качестве практических примеров, рассмотрим ближайшие события АППАУ:

• Отчетную встречу по Ганноверу 11 апреля
• Открытие Центра 4.0 в КПИ 17 апреля
• 3-ью конференцию на Интерпайп 6-7 июня (в подготовке)

Не считая многих других, более мелких, эти события очень ясно и четко задают нашу повестку на ближайшие 2 месяца. А вместе с предыдущими – показывают общее направления действий нашей ассоциации.

Итак, основные сложности взаимодействия по этим ивентам, на наш взгляд, лежат в 3-х следующих плоскостях

1. Отсутствие функций маркетинга у многих игроков – членов АППАУ

   Это означает, что осуществлять реальные действия по интеграции (согласования об участии, коммуникации, пиар, интеграция в свои планы действий и т.п.) просто некому либо это идет трудно

2. Не понимание того, как «высокие материи» о которых говорит АППАУ применить к своим планам продвижения и продаж >

   Эта проблема аппелирует к тому, что действия брендов, например, сосредоточены вокруг планов по запуску и продаж новых продуктов. А АППАУ говорит об экосистемах, работе с ВНЗ, взаимодействии с правительством и т.д. – что напрямую и явно не стыкуется с планами продаж. Типично, эту стыковку осуществляют менеджеры по развитию бизнеса, ориентированные на среднесрочные показатели. Но картина здесь та же – их нет практически нигде.

3. Отсутствие встречных коммуникаций – то есть, не имея информации, что и как планируют наши члены, уже нашей исполнительной дирекции сложно осуществлять встречные шаги их интеграции в их активности, либо по выработке более релевантных своих предложений.

Игнорирование и более детальное рассмотрение этих причин ведет к взаимным претензиям. Например, мы не понимаем, почему бренды никак не реагируют на наши попытки пиарить их же продукты (на том же Ганновере), бренды в свою очередь начинают задавать вопросы – «а где результаты нашего членства?».  Наши ответы, что «результаты базируются на совместных планах, которые нужно согласовывать» как-то серьезно не воспринимаются.

Итак, за всем этим стоит более глубокое непонимание сторон как стыковать краткосрочные планы продаж (вендоры) с долгосрочными планами развития рынка (АППАУ), рис.1.

Ясно что обе стратегии не противоречат друг другу, а только дополняют. Но это теоретически, практически же, они могут дополнять друг друга только при определенных условиях. Об этом дальше.

Работа с контекстом и в контексте

На наш взгляд, другого пути, чем реально договариваться, планировать и осуществлять эти планы – нет.

Дальше мы рассмотрим возможности ближайших событий, почему в них стоит участвовать членам АППАУ и как там в них стыкуются кратко- и долгосрочные интересы.

Начнем с краткосрочных и для начала, напомним, что любой ивент дате возможность лучшего нетворкинга  и лидогенерации. Любое событие АППАУ собирает определенное количество разных категорий участников рынка. Их будет немало и на вышеуказанных событиях. Выступление членов АППАУ со своими докладами генерирует интерес, лиды и позиционирует вас так, как вы это планируете.

В общем, это – классика, которая постоянно фигурирует в наших аргументах «почему и как» и, в общем, это не отличается от других third party events.

Огромная разница начинается в том, что умеет делать только АППАУ – мы реально задаем и можем глубоко погружать и интегрировать вас в профессиональный рыночный контекст, где готовятся и прорастают те самые средне-долгосрочные перспективы.

1. Сверка трендов – расстановка акцентов

«Где мир – где Украина» – одна из любимых тем АППАУ, на которой мы специализируемся уже многие годы. Подобная аналитика – и в рамках отдельно взятого ивента, например, Ганноверской выставки открывает шикарные возможности любому бренду или интегратору для того, чтобы заявить о себе с месседжами

• «мы уже это делаем здесь – и вот как это выглядит (наши первые кейсы)»
• «вот что мы собираемся сделать, чтобы догонять развитый мир»
• «вот мнение – анализ наших экспертов о том, почему (пока) это не развивается в Украине, и наш прогноз, когда ж это начнется»

АППАУ постоянно предлагает массу возможностей для этой синхронизации, и всю эту неделю эта сверка уже идет в нашей группе на Facebook. И напомним, что эта тема – одна из топовых сегодня, так как Украина и ранее отставала от Европы и РФ по целому ряду проникновения новых продуктов на наш рынок, а сейчас это тем более «горячо» под воздействием хайпа 4.0 и инноваций. Таким образом, любой продакт менеджер может теоретически очень быстро показать свои знания, позиционировать себя, свой продукт и свой бренд, играя на этом сравнении.

2. Выделение лучших поставщиков и экспертов

По всем ивентам АППАУ дает собственную оценку тем или иным реализациям, выступлениям и тем самым выделяет и позиционирует наших членов и их экспертов. Многочисленные коммуникации, отчеты до, во время и после ивента направлены именно на это. Лучшим примером прошлых годов в этом является продвижение кейсов IT-Enterprise.

Снова же, мы не просто даем оценки по факту – как правило, мы помогаем экспертам, ориентируя их в теме дискуссии, вводя в контекст и помогая выделять их сильные стороны. В этом году, мы видим также более активное вовлечение со стороны интеграторов и заказчиков – они уже дали свои комментарии на упомянутой группе в FB и это, безусловно, та самая обратная связь которая так нужна вендорам. Но еще больше ее будет в прямом виде 11 апреля.

3. Стыковка с партнерами, нетворкинг

По ходу, мы делаем стыковку с партнерами – как с потенциальными, так и существующими. Например, мы постоянно спрашиваем бренды – «кто из ваших интеграторов уже это сделал? Может ли он выступить?» (зная, что аудитория предпочитает не продукт – а решение). Точно так же, мы спрашиваем интеграторов – «а что говорит по этому поводу ваш вендор? Есть ли у него ответы?». В аналогичный диалог мы сейчас вовлекаем также Центры 4.0 и отдельных заказчиков. Большое количество интеграторов и разработчиков на наших ивентах создают хорошие условия для профессионального нетворкинга.

4. Вовлечение рынка

По поводу заказчиков. С 2016 года в нас началось системное взаимодействие с «Интерпайп», в прошлому году – с «Метинвест» вокруг вопросов развития. То есть, речь вовсе не о том, как продать продукт Х или решение АВС – вендоры и интеграторы знают как это делать, в разы лучше.  Напротив, то, что типично делает АППАУ – это формирование контекста в котором вы можете продавать гораздо эффективнее. Например,

• Поднимая вопрос о бюджетах на инновации и устанавливая здесь свои бенчмаркинговые показатели, мы помогаем тех. директорам выносить эти проблемы на уровень генеральной дирекции и тем самым постепенно меняем ситуацию в пользу наших разработчиков и интеграторов
• Аналогично, поднимая вопросы о навыках персонала, стандартах и соответствии мировым практиками, мы повышаем роль директоров АСУТП-ИТ, воздействуем на критерии качества, что выгодно всем профессиональным игрокам.

Целый ряд подобных вопросов и рассмотрений включен в тематику этого года на 6-7 июня. Ясно, что участие в этих дискуссиях также позиционирует наших членов выгодным для них образом.

5. Расширение контекста

Важно отметить, что мы не только пытаемся ввести участников наших ивентов в существующий контекст, но значительно его расширяем – вплоть до создания нового.

Пример. Многие помнят наши публикации по подготовке демо-дня на ДТЕК. Кстати, некоторые члены АППАУ получили тогда свои контракты. Так вот, уже тогда мы начали ставить вопросы «что это такое? – настоящие инновационные подходы (и которые и наша исполнительная дирекция пока не понимает), или игра в инновации». Ответ тогда и позже был неясен, так как ДТЕК упорно отрицал – похоже отрицает и сейчас, – связь инноваций с наличием мощной экосистемы, влиянием крупных брендов, мировыми тенденциями, гос. политиками, стандартами и т.п. В результате, сегодня, мы очень четко и ясно вышли на критерии стратегии «устойчивого инновационного развития», где все эти критерии будут вынесены на опрос рынка, формирование бенчмаркинговых показателей и победителей опроса. Первый подход – см здесь.  Если к 6-7 июню ДТЕК войдет в победители – ну и отлично, вопросы снимутся. Если нет – будем смотреть, кто другие, более продвинутые заказчики и что у них есть. Публичное освещение этих вопросов, установление планки бенчмаркинга меняет поведение заказчиков и влияет на весь рынок. Уже не получится искать «прорывные стартапы в 4.0» без риска нарваться на аргументированную критику большинства экспертов.

Примеры совместной работы по развитию рынка

Давайте теперь посмотрим, как вышеуказанные принципы погружения реализуются на практике. Возьмем, к примеру, период с марта по апрель – то есть, захватим ближайшие мероприятия, что уже прошли и что будут.

Лучшими среди членов АППАУ по этому периоду являются следующие компании:

• IT–Enterprise – практически нет ни одного события АППАУ, в котором они бы не приняли участие. Они уже участвовали в 1-м клубе Discovery0 по AR/VR, выставляются на Ганновере (единственная от Украины продуктовая хайтек компания!), будут 11.04 на отчетной встрече, 17.04 в КПи, 6-7.06 на Интерпайп. Таким образом, они априори, будут генерировать огромный поток контента, который будет вовлекать (в том числе с помощью АППАУ) рынок и усиливать их нынешнее позиционирование как лидера украинской Индустрии 4.0. 11 апреля они, по идее будут, чемпионами в области сравнения «мы и они», ведь неделя участия своим стендом на Ганновере и множеством разработчиков дает огромный толчок к развитию.
• Rittal–Ukraine – имея небольшой портфель продуктов, напрямую связанный с 4.0 (по сравнению, например, с IT-Enterprise или Siemens), компания заняла очень удачное позиционирование как крупнейшего спонсора украинских делегаций на Ганновер. Сотни клиентов и партнеров «Риттал-Украина» уже посетили Ганновер Мессе и большая делегация будет и в этом году. Конечно же, впечатления участников, их интеграция в инновационную среду Rittal/Eplan на Ганновере, поддержка наших репортажей – все это выгодно позиционирует компанию, формирует имидж и притягивает новых партнеров. Вместе с ЕІА, «Риталл-Украина» является главным партнером события 11 апреля и получит свои дивиденды не только в качестве пиара и имиджа, но также новых лидов. 11 апреля менеджеры «Риттал» также будут уже позиционироваться как эксперты 4.0 со своим новым продуктом в области ЦОД, а может быть, и с инфо о новом «4-нульном» заводе, который реально впечатляет. Пара Rittal/Eplan также будет продвигаться 17 апреля при открытии Центра 4.0 в КПИ, как спонсоры недавней инвестиции по всем Центрам 4.0.
• Phoenix Contact Ukraine – традиционно позиционируется АППАУ в 2-х ролях – 1) как очень инновационная, гибкая компания, со своим уникальным предложением для партнеров, 2) как «самый большой друг», то есть лидер среди наших ВУЗ-ов и Центров 4.0. «Феникс Контакт Украине» усилит обе эти позиции, становясь генеральным спонсором в открытии Центра 4.0 в КПИ. Касательно «работы с контекстом», – тут компания имеет шанс на 100% проявить свой опыт и лидерство. Ведь, с одной стороны, в КПИ уже есть кафедра АТЕП с оборудованием ФК. С другой, объединение 5 факультетов открывает новые возможности и прежде всего, во внедрении концепции открытых, общего доступа лабораторий. ФК также будет на нашей встрече 11 апреля – всем интересно, что как развивается PLCNext.
• Indusoft Ukraine – является нашим чемпионом этой весны, демонстрирующим реализацию на практике полного цикла услуг от АППАУ. Но в контексте предстоящих событий, укажем что интеграция компании в новый Центр 4.0 КПИ, с передачей соответствующего программного обеспечения, послужит росту имиджа как одного из лидеров Индустрии 4.0, а также поиску новых партнеров.
• Infocom Ltd – впервые вышел на киевскую арену 14 марта на совещании «Бизнес-Правительство» – и сразу как лидер нашего движения Индустрии 4.0. Мы ожидаем также проявление этого лидерства на ивентах в Запорожье и Днепре, в мае и июне, соответственно. Также в рамках прошедшей в марте презентации дорожной карты для «Укразализныци», очень ясно просматривается позицонирование портфеля продуктов безпилотного транспорта как лидирующего по многим отраслям. Это уже привлекло к «Инфоком» несколько потенциальных партнеров.
• Interpipe – на данный момент, компания является лидером в подходам к устойчивому развитию среди других крупных холдингов – в том смысле, как мы это сейчас понимаем. В любом случае, они согласились постановку этой темы как ключевой 6-7 июня в рамках ежегодно спонсируемой ими конференции по Индустрии 4.0. Опрос далее покажет, как к активностям «Интерпайп» относится рынок. И возможно, Интерпайп внесет существенные поправки в тренд 2019 «о роли крупных брендов как драйверов…». Но ясно уже, что аналитика от АППАУ деятельности этой компании в рамках целого ряда подобных событий (отдельно вспомним о TechFest) дает хороший фидбэк командам маркетинга и тех. дирекции. Отдельно, уже стоит обратить внимание на выводы Интерпайп при посещении Германии на прошлой неделе, где они ищут в том числе современные решения по обучению персонала.
• «Метинвест-диджитал» – будет интегрирован в ряд наших событий в апреле, мае и июне со своим видением развития в цифровой трансформации. Очень интересным кажется тот факт, что компания не менее активна со своим видением и своей повесткой развития в рамках Ганноверской выставке. Будет о чем поспрашивать ее представителей 11 апреля!
• «Элиус-М» – пример маленькой компании, но которая на своем уровне, в своем регионе, в своем контексте может становится главной. Именно так и произошло на прошлой конференции в Сумах, где «Элиус-М» выступил в числе главных партнеров, с 2-мя презентациями и участием в панельной дискусии.

О Центрах 4.0 в Одессе и Сумах мы уже писали. Создание региональных экосистем – главный вызов для них, и периодическое освещение этого движения на наших конференциях, безусловно, приветствуется и служит раскрутке этих центров.

Другие бренды также имеют возможности, но пока мы не знаем, как они их используют. В частности, хотим еще раз напомнить брендам, что связь «Они vs Мы» (Ганновер vs Локальное продвижение инноваций в Украине) – является шикарной темой для подводки к запуску своих новых продуктов.

 

Общий подход к стыковке интересов

В общем, подходы к стыковке достаточно отработаны в АППАУ, схематично их отражает рис. 2.

Если менеджеры по продажам сосредоточены только на продажах, АППАУ сложно «родить» и уже завтра новых клиентов. Новые контакты и клиенты рождаются через реализацию среднесрочных стратегий, где каждая компания проходит хотя бы несколько из указанных на рис. 2 пунктов из среднесрочных приоритетов.

В идеале, – и особенно, после решений январских решений АППАУ, где Индустрия 4.0 признана общей технологической платформой развития, – каждый вендор, каждый интегратор должен иметь у себя очень ясный перечень этих 5-пунктов

1. Позиционирование: как позиционируетесь на рынке? В каких сегментах вы выступаете настоящими идейными лидерами? С какими месседжами?
2. Широкая панорама (вместо Product Push): какое ваше видение главных вызовов по развитию рынков ваших заказчиков? Как вы интегрируете в эти вызовы ваши продуктовые предложение? В чем отличия от конкурентов?
3. Образовательный контент: каковы ваши планы по образованию рынка? В том числе, с задействованием Центров 4.0 – есть ли вопросы и предложения к ним?
4. Кейс-стади: есть ли у вас четкий план по производству таких кейсов (или хотя бы переводов – для западных вендоров)? Стыкуется ли он с пп. 1 и 2 выше?
5. Выдвижение настоящих экспертов: кто, в чем и как позиционируется как лучший? Каков план интеграции в активности АППАУ и наши комитеты (прежде всего ТК 185)?

Типично, для этого АППАУ предлагает проведение стратегических сессий, – именно с таковой начинался проект с «Индасофт-Украина» и результаты сегодня мы видим. Подобные, хотя и и в более спонтанном режиме, согласования проходят и с другими, вышеуказанными членами. Поэтому для тех, кто только присоединился к АППАУ или не проходил этих согласований, мы очень рекомендуем пройти формат страт. сессии. На 4 часа – это включено в членский пакет, на целый день и с доработками рекомендаций по развитию, – это может потребовать небольшую доплату. Так или иначе, это того стоит.

В противном случае и без каких-либо согласований совместных планов на год, эффект от участий в мероприятиях  АППАУ будет низким. Отдельно, мы рекомендуем периодически проводить обучения своих продуктовых и проектных менеджеров по вопросам развития рынка, маркетинга и продаж. Это необходимо для развития навыков «широкой панорамы», – широкого видения рыночных возможностей и угроз, умений их быстро различать в разрабатывать партнерские программы в их реализации. Отдельно, для продуктовых менеджеров мы рекомендуем обучения по продуктовому маркетингу и выводу на рынок новых продуктов. Для «4-нульных компаний», т.е. имеющих у себя портфель продуктов и решения на технологиях 4.0, абсолютно очевидно, что ивенты и деятельность АППАУ может идеально дополнять ваши собственные активности. Нужно просто стыковать их с нашими.

Но без повышения навыков менеджеров очень сложно сделать обе стратегии – краткосрочные и развития рынка, – реально взаимодополняющими.

Больше информации об услугах АППАУ для членов – запрашивайте по адресу info@appau.org.ua

 

Полезная информация по теме

• Предложения ценности АППАУ для поставщиков
• Белая книга «Релевантність комуникацій та контенту: ЯК?»
• 10 ошибок вендоров в продаже инноваций

Спільна зустріч 14 травня учасників енергоринку з КАУ, АППАУ та інститутами НАНУ. Організатор – Київський академічний університет.

Київський Академічний Університет

НАН України та МОН України

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України

Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України

Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України

ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”

Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України

 

Нетворкінг-сесія Open Innovation Meetup KAU

 “Інноваційні рішення в енергетиці: можливості співпраці науки та бізнесу”

В рамках конференції

“ФУНКЦІОНАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ — ФМІЕ-2019”

 Дата:  14 травня (tbc)

Місце проведення: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 36 (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України)

[table id=12 /]

До зустрічі інситути НАНУ підготували свої каталоги, – ви можете з ними ознайомитись за посиланнями

• Науково-технічні розробки в гірничій справі
• … в енергетиці
• … по сенсорам

Якщо у вас іннваційні пропозиції по вказаним темам, або ж вас зацікавили напрацювання НАНУ  – напишіть нам на info@appau.org.ua, – для остаточної реєстрації необхідно буде пройти невеличке опитування.

 

Партнери заходу.