Без категорії

Створення експертного контенту

Створення експертного контенту (як білі книги, кейс-стаді, гайди тощо) – ахілесова п’ята більшості В2В компаній. Це пов’язано як правило з недостатнім ресурсом, що однаково добре розуміється в контент-маркетингу, а з іншого боку знає специфіку галузі.

Суть послуги зі створення експертного контенту

Агентство B2B Ray пропонує для членів АППАУ створення на умовах аутсоурсингу наступні види контенту:

1. Кейс-стаді (Case Study).
2. Блоги, статті.
3. Білі книги (White Papers).
4. Презентації під вебінари (включаючи роботу дизайнера).
5. Відео-інтерв’ю та відео-ролики.
6. Посадкові сторінки (Landing Page).

Для постійних членів АППАУ ці послуги надаються зі знижками або безкоштовно. Безкоштвно: консультації по створенню, аналіз існуючих кейсів та інших видів контенту, рекомендації з покращення. Платно: створення нових одиниць контенту.

Приклад створення Кейс-стаді

Об’єми та методика:

• Підготовка: ознайомлення з існуючими матеріалами, розмова з прожект (продакт) менеджером або комерційним інженером про результати проекту, вибір 1–2 персон зі сторони клієнта.
• Підготовка питань до інтерв’ю з клієнтом, затвердження.
• Проведення інтерв’ю.
• Розробка контенту (стаття + візуальні матеріали).
• Упаковка по 3-м видам контенту.

Вихідні документи:

1. Кейс-стаді (1000–1600 слів).
2. Інтерв’ю з клієнтом: стаття (800–1200 слів).
3. «Уроки кейсу» – рекомендації для керівництва, маркетингу й продажу – для внутрішніх цілей (до 1200 слів): тут надаються окремі інсайти, конкуретні моменти, можливий негативний досвід тощо.

Зміст основного документу кейс-стаді:

1. Коротке резюме (summary).
2. Клієнтський контекст: головні фактори впливу, виклики.
3. Рішення провайдера.
4. Отримані результати. Оцінка клієнта та представників провайдера.
5. Висновки. Заклик до дії

Структура може бути розширена в залежності від повноти матеріалу.

АППАУ культивує дух лідерства у своїй спільноті. Недавній огляд «Агентів змін» та номінації лідерів – саме про це. Але якщо дивитись ширше, то нас цікавить не тільки лідерство по конкретним напрямам Індустрії 4.0, але й більш ґрунтовне формування образу самих компаній 4.0. Тобто, організацій нового типу які за своєю поведінкою, менеджментом, мисленням – є вже іншими.

Опитування, що розпочалось в групі АППАУ на Facebook намагається вияснити точку зору наших членів на це питання. Зокрема, там є опція про шерингові моделі.

Між тим, і якщо говорити про характеристику «шерингові моделі» – давайте глибше розглянемо це питання і наскільки сьогодні члени АППАУ готові до шерингу.

Ознаки шерингової компанії

Шерингові моделі  – це про спільне використання спільних ресурсів. Від авто, будинків, фондів, людських ресурсів, поїздок, освітніх програм тощо – прикладів навколо нас все більше, – світ та Україна вже переходить в шерингову економіку. Для тих, хто вперше знайомиться з цим поняттям, рекомендуємо цю статтю на еправді.

Головна й найбільша перевага шерингу – економія власних коштів та часу. Вони є шаленими. У всіх сегментах, вказаних вище – прикладів маса. Наприклад, офісний менеджер компанії, що працює в великому місті, каже – «Навіщо мені витрачати 50 тис євро на нове авто, якщо я користуюсь ним всього двічі на тиждень? Й набагато вигідніше мені буде його брати по шеринговій моделі – й саме тоді, коли треба». Подібна аргументація йде для всіх інших видів послуг.

У визначення компанії 4.0, яке зараз ми відпрацьовуємо в АППАУ, розуміння та використання шерингових сервісів є одним з головних. Наприклад, наразі одне з визначень компанії 4.0, яке ми розглядаємо звучить так – [perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Цифрова компанія (4.0) – це шерингова компанія, – яка використовує цифрову інфраструктуру та сервіси, а також всю екосистему 4.0. І сама пропонує подібні сервіси в рамках цієї екосистеми»[/perfectpullquote]

Тут виникає питання – «а що таке ця інфраструктура та сервіси?». Насправді, вся модель АППАУ й те, що ми робимо, – це про шеринг.

З боку виконавчої дирекції АППАУ ми пропонуємо вже чималий набір спільних сервісів

• Нетворкинг та просування в онлайн. Спільні сайти та групи в соц мережах – це готові, додаткові канали комунікацій для наших членів. Цінність цього сервісу стає зрозумілою, коли усвідомити, що ми живемо в епоху, коли 90% інформації все наше середовище шукає та знаходить через онлайн. А також той, факт що створення та утримання ресурсів з високою відвідуваністю, їх підтримка займає багато часу та ресурсів. В АППАУ, все це бере на себе виконавча дирекція, – але ці витрати покриваються вашими членськими внесками!
• Спільні топ-події – організація, просування, залучення аудиторії бере на себе виконавча дирекція, – це також сервіс для вас. В цьому році ми підіймаємо планку, – мова йде про Національну Аженду Індустрії 4.0. Тобто, підтримка АППАУ тих чи інших подій, інтеграція в них наших членів є ознакою якості та престижу.
• Індивідуальний нетворинг (Match & Connect) – швидкий вихід на потрібного замовника чи партнера, – це сервіс. І ми його надаємо. Right product (or service) to Right partner in Right Time by Right channel – мова саме про це, і по великому рахунку, – це дуже дорогий сервіс, оскільки персоналізований саме під вашу поточну проблему.
• Мережа Центрів 4.0 яку ми створюємо – це, безумовно, шерингова модель! Завдяки Центрам 4.0 має відбуватись значне покращення програм освіти та просвіти ринку, підготовки кадрів, об’єднання та промоція на рівні регіону та-чи галузі, залучення нових замовників. І кожен з членів АППАУ який знаходиться в охопленні цього центру – має вигравати.
• Обміни досвідом експертів по чисельним клубним форматам – теж цінний для багатьох сервіс. Звідси йде також інший сервіс, яким вже користуються чимало учасників спільноти – бенчмаркингові стандарти. Ми встановлюємо планку кращих, але також діагностуємо «чому вони кращі».

Але ще більш цікавим є те, що ми організували екосистему чи інфраструктуру (кому як більше подобається), де подібні послуги можуть надавати інші провайдери. Наприклад,

• IT-Enterprise, та їх продукти як Smart.Tender чи Майстер. Бухгалтерія – є лідерами ринку по діджиталізації е-закупівель та бухгалтерії відповідно. Компанія давно пропонує членам АППАУ як знижки по ціні, але що більш важливо – додаткові сервіси щодо обробки даних. Ще в 2017 вони пропонували сервіс обробки даних, за якого ви можете точно взнати свої шанси на перемогу в тендері. Або ж, аналіз причин кому і чому ви програли.
• B2B Ray надає великий спектр послуг в області цифрового маркетингу – від розробки веб-сайтів та лендінгів, й до створення окремих видів експертного контенту, та його інтеграції в програми лідогенерації.
• Є ряд консультантів, хто пропонує в АППАУ послуги по фандрейзенгу (пошуку коштів та фондів під ваші проекти), – дуже важлива послуга, з точки зору того, що більшості розробників та інтеграторів не вистачає власних коштів на інноваційний чи інших розвиток.
• Є також інші провайдери, зокрема, вкажемо на послуги Giga Cloud – якщо ми живемо в епоху, коли Cloud first!, то звісно потрібно розуміти хто ж і на яких умовах може вам надавати хмарні ресурси та послуги.

Можливо, ще не всі з вказаних послуг вийшли на рівень шерингових, але ми до цього йдемо. Наприклад, B2B Ray каже – «Утримання спеціалістів з В2В та діджитал маркетингу – дорога річ для малого бізнесу, й тим більше, коли цей напрям для вас не є профільним. Навіщо вам це робити, коли більшість робіт можемо для вас виконувати ми. Причому зробимо ми це більш якісно, ніж інші провайдери (тому що давно й добре знаємо ваш бізнес), й дешевше (оскільки пропозиція є оптовою)! Це буде якісніше й дешевше, ніж утримувати вам самим 1-2 висококваліфікованих спеціалістів». Це і є принципи шерингу.

Питання в іншому, наскільки цей напрям підтримується самою спільнотою АППАУ? Тобто, чи розуміють та використовують вказані послуги самі члени АППАУ, адже по відношенню до тих, які створює виконавча дирекція, це 100% шеринг – адже ви платите за членство, отже – за послуги для спільного використання.

Використання спільних сервісів в АППАУ

Поточний перелік сервісів  представлений за цим посиланням. Сервіси згруповані за 5-ма категоріями – Нетворкинг, Цифровий маркетинг, Навчальні послуги, Цифрова інфраструктура, Цифрові сервіси (масові – для кожного), Консалтингові послуги. Послуг, насправді, більше – тут ми представляємо ті, які вже добре формалізовані та розвинуті.

З представленої статистики слідує наступне

1. Найкращий рівень використання має послуга «події АППАУ» – інтеграція та кооперація в спільний графік подій, – близько 40% (це – десятки членів АППАУ).
2. Більше 50% залучення має група на Фейсбук ТК 185, – але тут ця цифра оцінювалась по відношенню до кількості активних членів ТК 185
3. Натомість, рівень використання онлайн каналів членами АППАУ (вкл з сайтами) є дуже низьким, від 5-10%. Ми пояснюємо це тим, що більшість членів АППАУ не розуміють, що створені активи – це їх активи! Це і є та сама класика шерингу –[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] «створено на ваші гроші – користуйтесь!»[/perfectpullquote]
   Але іншою не менш вагомою причиною є низький рівень маркетингу та цифрового маркетингу! Тобто, є чимало питань до керівників фірми, чи висока присутність в онлайн, якісний та релевантний контент, стратегія просування в онлайн дійсно є їхніми пріоритетами в розвитку бізнесу, чи хоча б маркетингу.
4. Іншим свідченням низького маркетингового рівня фірм спільноти є рівень використання наявних послуг цифрового маркетингу. Де-факто, АППАУ повністю підпорядкувала собі експертизу та ресурси B2B Ray – профільної агенції з надання тренінгових, консалтингових послуг по В2В маркетингу, а також цифрового маркетингу. З 2016 р B2B Ray перестав надавати ці послуги непрофільним клієнтам, й також по РФ, й зосередився виключно на сфері промислових хайтек в Україні. Однак рівень використання цих послуг, як бачимо, є низьким – тільки 1 з фірм АППАУ регулярно використовує ці послуги (кейс «Індасофт» описаний за цим посиланням).
5. Не кращим виглядають чисельні спроби консультантів по фандрейзингу ввійти зі своїми послугами в спільноту АППАУ, – тільки ТОВ «Синергія» (Андрій Сухорябов) має очевидний успіх з ТОВ «Мікрол», мова про проект ЄБРР по вуличному освітленню в м. Мень.
6. Що стосується пропозицій цифрових послуг – наприклад, по цифровій інфраструктурі від GigaCloud чи цифрових послуг від IT-Enterprise, – їх рівень використання близький до нуля.
7. Але є також проблема на стороні провайдерів. Наприклад, і якщо говорити про послуги Центрів 4.0, і які мали б (згідно концепції) обслуговувати ринок 4.0  – наразі вони все ще не є сформованими.

Перші висновки

Отже, що з цього слідує? Й також – як ця статистика співвідноситься з результатами он-лайн опитування, яке триває в групі АППАУ на Фейсбук? Питання там стосуються ознак компанії нового типу (цифрової або 4.0). З нього видно, що

• На перших двох позиціях, як найголовніших, знаходяться такі ознаки як «повна діджиталізація власних бізнес-процесів» та  «культура широкої співпраці»
• А фактор «шерингових послуг» з’їхав на 5-ту сходинку

В цьому голосуванні майже очевидно, що поняття «культура співпраці» – апріорі широке, й тому – в кожного своє. Й де може бути дуже багато характеристик. Натомість, «повна діджиталізація» та «шерингові послуги» – це досить конкретно. Тут – не схибиш. Або ваші процеси закупівлі використовують SmartTender (чи Prozorro), – або ні, або частково (й % легко рахується). Або у вас є CRM/Marketing Automation – або ні. Або ви користуєтесь для власної промоції всіма онлайн каналами у вашому використанні, – або ні. Або ви звернулись за консультацією до хоча б 1-го з 5 консультантів АППАУ по фандрейзингу, або ні.

[perfectpullquote align=”full” bordertop=”false” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Й культура співпраці логічно мала б полягати в тому, що коли ви цим не користуєтесь, або не маєте цього, або не розумієте – то й звертаєтесь за допомогою до партнера. Який це знає, розуміє й може вам допомогти.[/perfectpullquote]

І тим більше – безкоштовно, або ж на принципах шерингу, який ми пропагуємо.

Отже, ми бачимо, що декларовані речі насправді не дуже між собою стикуються. Тобто, заяви про широку співпрацю та повну діджиталізацію, як найважливіші ознаки компаній нового типу,  не відповідають реаліям. Члени нашої спільноти не поспішають переходити на чисельні та вже доступні цифрові сервіси,  слабо використовують існуючий потенціал спільноти та партнерів.

З іншого боку, можна сказати також, що пропозиції чисельних наших провайдерів недостатньо формалізовані, зрозумілі та проактивні. Іншими словами, з ходу важко зрозуміти, що ж вони пропонують? За виключенням B2B Ray, вже глибоко інтегрованої в діяльність АППАУ, інших пропозицій чи кейсів на сайті дійсно немає. І ніхто їх не спішить подавати.

Але є й інші висновки щодо зростання нашої кооперації та співпраці. Показники кількості ініціатив #ДієвеПартнерство, кількості залучених членів, кількості лідерів «агентів змін» й багато інших, що продемонстровані в річному звіті АППАУ – дійсно зростають. Й навіть вищенаведені показники використання сервісів кращі, ніж скажімо, 3 роки тому.

Отже, рух є – і напрямі «цифрової компанії» також. Очевидно, що проблема більше в темпах розвитку і тому, як прискоритись.

«Як прискоритись», що мають зробити провайдери наших цифрових сервісів, але також наші члени, щоб краще – і для свого ж блага, – переходити на шерингові та сервісні моделі, ставати справжніми 4.0-ними компаніями – обговоримо 23 січня на зборах АППАУ. Одна з найбільш очевидних пропозиція – створення спільного каталогу шерингових послуг. Його переформатування вже почалось в розділі сайту АППАУ «послуги».

Виконавча дирекція АППАУ

Комплексна програма генерації лідів за допомогою Marketing Automation

«Лідогенерація» – процес генерації лідів через маркетинг і за допомогою цифрових технологій. У сучасному світі ці технології реалізуються програмним забезпеченням класу Marketing Automation. Воно дозволяє автоматизувати багато активностей маркетингу з управління базою контактів, розсилки, SMM, SEO, контент-маркетингу тощо.

Провайдер послуги з лідогенерації та автоматизації марктеингу B2B Ray пропонує комплексну програму (3–6 міс.), що включає :

1. Управління базою даних маркетингу. Нарощування бази контактів і лідів, їх сегментація і профілювання (залежить від стану початкової бази і кількості контактів в ній).
2. Управління посадковими сторінками і формами. Створення Landing Page і форм, управління реєстраціями для захоплення лідів.
3. Налагодження email-маркетингу. Дизайн, створення, розсилка й аналітика електронних листів.
4. Інтеграція в соціальні медіа. Створення контенту і надання додаткових інструментів управління SMM.
5. Контент-маркетинг. Створення і публікація різних видів експертного контенту.
6. Передача технології Marketing Automation. Навчання користувачів, технічна підтримка та супровід мультиканальних маркетингових компаній.

Вигоди і результати програми генерації лідів за допомогою Marketing Automation для членів АППАУ:

1. Зростання кількості лідів (50–100 / міс.).
2. Зростання кількості «гарячих» лідів (до 30 / міс.).
3. Розвиток власних компетенцій маркетингу у клієнта.
4. Інтеграція з продажами (CRM).

У порівнянні зі звичайними методами лідогенераціі (вручну і через продажі) системне використання комплексних програм за допомогою Marketing Automation дає зростання лідів до 600% при зниженні вартості на ліда до 350%.

Вже стало традицією, що на Загальних зборах члени АППАУ обговорюють ключові питання розвитку асоціації та формують план ініціатив та дій на рік. Для цього виконавча дирекція попередньо формує групи за напрями пріоритетів, які слідують з річного звіту. Вашій увазі пропонується програма дискусій на 23 січня. 

Групи «Регіональний розвиток: кластери, побудова інноваційних екосистем» (2 групи по наявним 2-м регіонам – Південь, Центр-Схід)

Загальний контекст: в 2018-19 в АППАУ закладені основи регіональної стратегії Індустрії 4.0. Центри 4.0 відкрились в Києві, Харкові та Одесі. Плануються ще кілька (Запоріжжя, Суми). Також затверджена концепція кластерів ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). Перший кластер ІАМ запускається в 2020 в Запоріжжі. Є гарна кластерна ініціатива та передумови в Миколаєві. Натомість, поки незрозуміла ситуація в Харкові та Одесі. Але всім цим ініціативам бракує лідерства, системності та, зрештою, фінансування. А спільнотам – швидшого об’єднання навколо ключових питань розвитку.

Головний виклик: як швидше об’єднуватись на регіональному рівні навколо спільних цілей

Головні питання для дискусії:

1. Що заважає Центрам 4.0 ставати справжніми лідерами об’єднавчих процесів на регіональному рівні? Чи є інші актори, хто здатен це зробити?
2. Яким має бути оптимальний шлях об’єднання (послідовність кроків)?
3. Як виконавча дирекція та Правління АППАУ може допомогти в цих процесах?

Для кого ця група: для регіональних членів АППАУ, агенцій з розвитку та регіональних Центрів 4.0. Завдання – визначити мету та конкретні кроки до вироблення спільної аженди на регіональному рівні в вашому регіоні на 2020. Доповідь на 5 хв.

Час на дискусію: 40 хв

Модератор: вибрати в кожній з 2-х груп, які будуть створені. Модератор відповідає за тайминг та зафіксовані результати дискусії.

*********

Група «Галузевий розвиток»

(вибір з вже запущених галузей – Харчова, Морська, Муніципальний сектор, Залізничний транспорт)

Загальний контекст: в 2019 АППАУ самостійно розпочала реалізацію розробок дорожніх карт по 5 галузям. Створена модель (policy paper) по дорожним картам – це готовий алгоритм дій. Першим стартував транспорт, концепція дорожної карти DX була підготовлена для Укрзалізниці (УЗ). Хоча сама УЗ відсторонилась від нього. Проект для Харчової промисловості був більш розгорнутим та залучив більше 20 замовників та створив перші бізнес- та юз-кейси. Восени 2019 почались ініціативи та обміни в Морській галузі та Муніципальному секторі. Ініціативу проявляють самі члени АППАУ, керівники інтеграторів та розробників. Водночас, всім цим робочим групам бракує системності та ресурсів. Зрештою, це питання фінансування цих проектів.

Головний виклик:  чи можемо ми рухатись в цих проектах без зовнішнього фінансування? Яким чином?

Головні питання для дискусії:

1. Яка ваша оцінка руху в вашій галузі? (обміняйтесь думками про здобутки та проблеми)
2. Якими є головні умови роботи РГ (робочих груп) та їх фактори успіху – що спільного по різних галузях
3. Ваші інші ідеї та пропозиції щодо розвитку дорожніх карт цифрової трансформації у вашій галузі на 2020

Для кого ця група: для інтеграторів, вендорів та Центрів 4.0, які спеціалізуються в конкретній галузі. . Завдання – визначити спільні фактори успіху для всіх РГ по розробці галузевих дорожніх карт.

Час: 40 хв

Модератор: Жукова Олена (МДЕМ)

*********

Група «Інноваційний розвиток – як прискорити»

Загальний контекст: потужна інноваційна екосистема – основа Індустрії 4.0 і в стратегії 4.0 є розгорнута аналітика її стану. Якщо коротко, найслабші ланки – це НДІ та Університети (рівень прикладних розробок), а також інфраструктура – майже повна відсутність технопарків, інкубаторів-акселераторів тощо – для пром. хайтек. Але найбільшою проблемою на поверхні є стимулювання інновацій та доступ до фондів. АППАУ вже довго, але поки безуспішно доказує центральним ОВВ, що стимулювання (до інновацій та діджиталізації) має бути направлено в першу чергу на замовників, а вже потім – на стартапи чи розробників. Це мало б призвести до зростання попиту на внутрішньому ринку. Інакше наші інноватори будуть й далі обслуговувати більше зарубіжні економіки.  Але й є друга проблема – це малий потік інновацій від самих розробників 4.0. При цьому видно, що фірми не використовують наявні фонди. Згідно аналітики АППАУ серед фірм, що є на Лендскейпі Індустрії 4.0 є не більше 5 (серед 80), що скористались наявними фондами – як в Україні, так і в ЄС (Horizon 2020 тощо).

Головний виклик:  як прискорити рух фірм -розробників 4.0 до системного використання фондів в Україні та в світі

Головні питання для дискусії:

1. Які головні причини слабкого використання фондів (для прикладу, розгляньте вчорашню новину про фінансування 12 стратапів – серед них немає жодного в сфері пром. хайтек)
2. Якими мають бути спільні дії, щоб покращити цю ситуацію?
3. Конкретизуйте 2-3 пріоритети на 2020

Для кого ця група: в цю групу запрошуються головним чином інноватори з Лендскейпу Індустрії 4.0, а також представники Центрів 4.0, інших ЗВО та НАНУ.

Модератор: Олександр Степанець (КПІ)

*********

Group “Export & internationalization”

General context: since 2016 APPAU tries to launch its export program. First export activities start in 2017 with the seminar in Berlin. In 2017-19 there also many activities of internationalization, means integration and collaboration of our initiatives R&I / Industry 4.0 with EU countries. In particular, we and our members had fruitful exchanges with IoT & Industry 4.0 clusters from Poland, TATU project (5 countries EU), several projects of Horizon 2020 (Aliot etc). Landscape Industry 4.0 (v2) show as well breakdown among innovators.  50% pf all innovators are product companies but few of them export into EU: 30% are services companies working worldwide and 20% are System integrators OT-IT.

So, now when we won project for Hannover Messe 2020, what should our strategy to EU?

Main challenge:  what should be the best mix (product – services – science resources) and right positioning of Ukrainian Industry 4.0 regarding EU opportunities

Main questions to discuss:

1. Your opinion about the focus that should be in Hannover Messe (more about our innovative products, or services, or innovation potential)?
2. What should be other important messages to communicate in Hannover to all kind of stakeholders?
3. How are other initiatives and action you (as APPAU members) expect with regard to the project Hannover Messe 2020?

To whom this group:  we invite to this group all English speaking representative of our innovators and also of partners.

Moderator: Alexandre Yurchak

*********

Група «Що таке цифрова (4.0) компанія?»

Загальний контекст: опитування, що триває на Фейсбук, говорить, що цифрова компанія – це та, що повністю діджиталізує свої бізнес-процеси, має культуру широкої співпраці й також Agile у всьому (розробки, проекти, менеджмент). АППАУ продовжує цей дискурс окремим аналізом, в якому ставить питання про те, в які мірі ці характеристики вже притаманні нашим членам. Тобто, – це образ майбутнього чи, можливо, хтось вже знаходиться на цьому етапі розвитку?

Що стосується більшості своїх членів та учасників руху 4.0, виконавча дирекція аналізує статус використання наявних в асоціації цифрових сервісів (маркетинг, інфраструктура, закупівлі, бухгалтерія…), а також інших (консалтинг, навчання) й приходить до висновку, що респонденти радше говорять про майбутній образ, ніж нинішній – рівень використання більшості сервісів є дуже низьким. Ці 5—10% ставлять під сумінів також поняття «широкої співпраці». Адже, якщо ви не використовуєте цифрові послуги і не звертаєтесь до партнерів, то про яку співпрацію мова?

Головний виклик:  як покращити використання наявних цифрових та інших послуг в АППАУ

Головні питання для дискусії:

1. Які головні причини слабкого використання наявних сервісних послуг?
2. Як ці причини співвідносяться з бажанням та принципами широкої співпраці, й також з дійсно зростаючими показниками по ініціативам #ДієвеПартнерство
3. Що мають зробити наші постачальники сервісних послуг, щоб покращити їх використання в спільноті АППАУ

Для кого ця група: в цю групу запрошуються постачальники сервісних послуг всіх видів

Модератор: Олексій Щербатенко (IT-Enterprise)

Всім учасникам зборів буде запропоновано розділитись по цим групам для обговорення.

 

 

 

вебінар, 28 січня 15:00 – 16:00

В грудні 2019 року АППАУ оголосила про створення групи Mobility 4.0. Мова про об’єднання розробників безпілотного та автономного транспорту всіх видів. Відбулось 1-ше засідання робочої групи разом з департаментом цифрової трансформації Міністерства інфраструктури України, готується спільний меморандум. Між тим, організаторам очевидно, що потрібне вирівнювання учасників групи навколо самої теми Mobility 4.0. Ця тема зовсім нова як для широкого загалу Індустрії 4.0, але й самі розробники потребують кращого та єдиного розуміння багатьох  аспектів.

Куратором програми Mobility 4.0, є партнер АППАУ, керівник CodEUrope Yannick Fourastier, вебінар проходитиме англійською мовою. В програмі

• What is Mobility 4.0 (basic)
• Why Mobility 4.0 is important for Ukraine
• What are our chances to be integrated into EU space? What should be right positioning?
• EU enablers to be considered (programs, funds etc)
• First steps in Ukraine

Дані про нашого експерта: Yannick Fourastier is recognized European expert in Mobility 4.0, head of Europe Edge Computing Comsortium. He is ex-CDO of giants as of Airbus and Bombardier, author of book about Industrial IoT and cyber-security, speaker on many international conferences. Since 2019 CodEUrope has presence in Ukraine and involves Ukrainian System Integrators and developers into EU programs.

Вебінар відбудеться 28 січня, з 15 до 16 години

Пост описує коротку концепцію серії заходів під умовною назвою «Третій шлях», що наразі плануються в Західному регіоні. Можливо, буде корисним для інших регіонів.

В Україні традиційно є два великі дискурси щодо розвитку промисловості. Перший – протекціоністський, за якого держава мала б надавати чисельні пільги промисловцям і які стимулюють розвиток промисловості. Тисячі українських підприємств об’єднані навколо цього курсу в федераціях як ФРУ чи УСПП, але жоден з останніх урядів їх не чує. Нові уряди сповідують інший дискурс – лібертаріанства, за якого держава зводить до мінімуму втручання в економіку й забезпечує всім рівні «правила гри». Частково, цей курс також підтримується чисельними промисловцями, вони кажуть, – «тільки не втручайтесь, ми – самі справимось».  В локальному контексті, – наприклад, Львівського регіону цей дискурс та політика «невтручання» сприяли розвитку промислових виробництв до того часу, поки зберігались вигідні ринкові умови. Й де головним чинником виступав фактор дешевої й доступної робочої сили. Але останні 2-3 роки ситуація в Західному регіоні України змінюється кардинально. Кваліфікована робоча сила стала ні доступною, ні дешевою. Відповідно в регіоні вже помітні зміни – транснаціональні компанії закривають свої заводи в Україні та переносять їх в інші країни світу. Окремі експерти говорять про ці випадки, як про початок нового тренду – Україна остаточно втрачає свої переваги для інвесторів промислового розвитку.

Отже, чи можливе рішення в рамках цих двох великих дискурсів? Чи,  можливо, є інші дискурси? Власне, так. З 2019 року в Україні платформа Industry4Ukraine, яка пропонує третій шлях – розвитку цифрової промисловості. Цифрова промисловість (Індустрія 4.0) нівелює переваги чи фактор дешевої робочої сили й виводить на перше місця наявність та доступність високоавтоматизованих та роботизованих виробництв. По цьому шляху 6 років тому пішов Китай, який не зважаючи на доступність недорогої робочої сили вчасно помітив тенденції зростання її вартості й масово інвестував в цифрові технології. По цьому шляху рухається маса інших країн світу, в тому числі тих, які розвиваються – наприклад, Казахстан. Цей шлях непростий, оскільки тут так само мають бути задіяні певні стимули для розвитку, які створює держава. Але ці стимули дещо інші, ніж ті, які закликають створити прихильники старого, класичного дискурсу протекціонізму. Головний фокус стимулів, які має ввести уряд робляться на інноваціях та діджиталізації, – а не просто на виробництві. Таким чином, промисловцям стає вигідно купувати високоавтоматизовані, інноваційні лінії, прилади та машини. І тим більше – вітчизняного виробництва.

Існує певний скепсис та недовіра інвесторів щодо цього, третього шляху. По-перше, вони побоюються нових методів «цифри», оскільки керівники просто не знають, що це таке, скільки це коштує, за скільки окупиться тощо. По-друге, вони не знають місцевих сервісів – чи є такі рішення («саме для мого вузькоспеціалізованого виробництва»), хто може це поставити та змонтувати, хто буде обслуговувати. Справді, ринок промислових, інжинірингових сервісів не є добре структурованим та розвинутим в Україні. Але обидві ці перешкоди -сумніви долаються швидко в рамках добре спланованої кампанії.

Отже, третій шлях – непростий, але на глибоке переконання АППАУ, – єдиний, по якому сьогодні мають рухатись всі стейкхолдери промислового розвитку.

Для цього в регіонах запускаються серії заходів, які мають на меті створення дієвих кластерів промислових хайтек за концепцією ІАМ (Інжиніринг-Автоматизація-Машинобудування). Подібний кластер зараз запускається в Запорізькому регіоні.

Деталі – згодом в програмі Львова. Якщо в інших регіонах є бажання рухатись по цьому шляху, б-ласка, інформуйте за е-адресою info@appau.org.ua

Загальні збори АППАУ відбулись 23 січня в Києві. На них були присутні члени АППАУ та чимало партнерів. Збори є найвищим органом управління асоціації, які традиційно приймають звіт виконавчої дирекції та затверджують головні напрями роботи на рік.

Звіт виконавчої дирекції

Звіт ген. директора АППАУ Юрчака О.В. зазвичай йде першим – так було й цього разу. Деталі презентації можна переглянути тут

• 2019 був роком зростання по всім напрямам діяльності
• Головними здобутками асоціації в минулому році слід вважати
  • Зміцнення лідерства в русі 4.0 – реалізація 5 проектів національної стратегії.
  • Формування системних політик державного, національного рівня – АППАУ розробила та поглибила ряд політик та програм в сферах інноваційного, кластерного, експортного та цифрового розвитку.
  • Перезапуск ТК 185 – розгортання робіт по стандартизації – завдяки фінансуванню від GIZ (проект aCampus) відбувся реальний перезапуск всіх робіт по ТК 185.
  • В асоціації вироблені нові правила роботи експертних спільнот – нові ролі агентів змін, номінації, колабораційні команди та коаліційні платформи… – ці зміни закріплені відповідними документами, і це основа подальшого розвитку.
  • Вихід на фінансування в експорті (виграш проекту під Hannover Messe 2020) – це заділ на 2020, – проект дасть потужний імпульс експортному розвитку та інтернаціоналізації всіх наших членів.
• 3 головні зони росту асоціації – це слабке використання членами АППАУ існуючих можливостей зростання в рамках діяльності асоціації, повільна імплементація розроблених політик на державний рівень, а також слабке ідейне лідерство провайдерів продуктів та рішень.

В 2019 році ми побачили також нові позитивні маркери змін, або ж вже початок стійких тенденцій. До них належать формування бенчмаркингових стандартів в промисловості (закріплено в кейсі Інтерпайп), початок справжнього кластерного руху (запуск ІАМ в Запоріжжі), лідерство наших членів у просуванні Індустрії 4.0 (форум Trans4Mation), формування мережі Агентів змін (номінації 2019), а також інші – див. деталі в річному звіті АППАУ.

Звіт дирекції та результати 2019 в цілому підтримали й дали позитивну оцінку члени Правління. Також вони відразу надали пропозиції своїх компаній на 2020.

• Валентина Адаменко (Ріттал-Україна) запропонувала організувати обмін делегаціями на Ганновері, де буде цього український стенд. АППАУ (якщо долучатися й інші члени – бренди) може зробити навіть окрему послуг – тур по Ганноверу через стенди наших членів, «Ріттал-Україна» до цього готові. Також Валентина запропонувала 1 місце в делегації компанії на Ганновер кращому просвітянину спільноти АППАУ – Пупені Олександру.
  
• Сергій Чуприков (Метінвест-Діджитал) озвучив позицію компанії щодо підтримки обмінів на «Запоріжсталь». Пропонується також інтегрувати цей захід в тиждень кінця травня, коли проходитиме традиційна конференція 4.0 в Запоріжжі, й де ми також плануємо відкриття Центру 4.0 в Запорізькій політехніці. Подія також важлива з точки зору посилення 1-го кластеру ІАМ, який розгортається в цьому регіоні.
• Голова правління АППАУ Олег Щербатенко (IT-Enterprise) підтвердив готовність своєї компанії вдруге провести Trans4Mation Forum. Олег Вікторович запросив членів АППАУ швидше інтегруватись в програму заходу зі своїми кейсами та демо-стендами.
  

Збори прийняли та схвалили звіт виконавчої дирекції у відповідній резолюції.

Нагородження номінантів 2019

Нагородження номінантів 2019 відбулось згідно рішень правління та загального голосування напередодні, й також грунтовному опрацюванню критеріїв лідерства та результатів 2019 в аналітичному звіті «Агенти змін». Огляд здобутків та результатів можна переглянути в цій презентації

Сертифікати переможцям конкурсу вручав Андрій Бірюков, керівник Коаліції цифрової трансформації, куди також входить і АППАУ.

Робота в групах

Робота в 5 групах після перерви йшла згідно попередньо запропонованим темам та напрямам розвитку на 2020. Учасники груп мали обговорити головні виклики по кожному з напрямів та запропонувати конкретні рішення та плани дій. Переглянути всі напрацьовані в цей вечір пропозиції можна за цим посиланням.

Серед найбільш цікавих висновків та пропозицій груп вкажемо

1. Інновації та робота Центрів 4.0 (модератор – Степанець Олександр)
   • Центри 4.0 мають низку поінформованість про наявні фонди розвитку. Проблемним для них є також розуміння рівня відповідності світовій експертизі, й розуміння бізнес-кейсів замовників (останні їх не надають). В цілому, явного зацікавлення інноваціями зі сторони підприємств не видно. Всі хочуть або перевірені рішення або перекласти ризики на виконавця. Тому потрібна державна політика стимулювання зацікавлення в інноваційності замовників.
   • Група запропонувала посилити просвітницьку діяльність в напрямку кращого використання фондів, створення платформи для обміну проблемами (зі сторони замовників) та маркетплейсу юз-кейсів; створення консорціуму замовників з фондом стимулювання цифрових промислових інновацій; об’єднання внутрішніх ресурсів асоціації для створення показового позитивного прикладу інновацій.
2. Галузевий розвиток (модератор – Ханжин Роман)
   В групі обговорили ситуацію в залізничній та морській галузях та прогрес в муніципальному секторі.
   Успіхом є розробка дорожньої карти для Укрзалізниці, але розвитку ініціативи поки немає через зміни у замовника. Потрібна актуалізація дорожньої карти після підписання угоди на економічному форумі. Консолідація гравців морської галузі також визнана індикатором успіху, але подальший розвиток залежить від виділення або створення замовника.
   Для подальшого успішного руху потрібна робота з замовниками по всіх обговорених галузях/секторах. Група прийшла до висновку, що подальший рух можливий з використанням внутрішнього фінансування, але з’являються певні обмеження, для подолання яких потрібно залучати зовнішнє.
   
3. Регіональний розвиток (модератор – Колісник Марина)
   Роль Центрів 4.0 в якості лідерів регіонального розвитку ускладнена, якщо взагалі можлива в силу системних обмежень ЗВО. Місцеві влади зазвичай відсторонені від процесів кластеризації в хайтек.
   Потрібні регулярні зустрічі по конкретних питаннях, а також «м’який тиск» на владу (через інформування, комунікації, залучення до івентів тощо.
4. Експорт та інтернаціоналізація (модератор – Юрчак О.)
   Група дійшло до висновку про переваги курсу «Інтеграція в глобальні ланцюжки цінності». Мова про інтеграцію по 5-напрямам, детальніше див. в концепції яку АППАУ підготувала для узгодження позицій перед Ганновер Мессе.
5. Шеринг та цифрова компанія (модератор – Сагун С.)
   Наявні сервіси в АППАУ використовуються слабо по причинам недостатнього інформування членів про них, а також внутрішньої інерції фірм (спротиву до змін). Потрібно ширше інформувати членів спільноти про успішні приклади (наприклад, RWA та Saturn Data Int давно використовує Smart.Tender, навчальні послуги НУХТ (база Шнейдер Електрик) також успішно просуваються, є кейс по маркетингу з «Індасофт-Україна» тощо).
   Для покращення в цій сфері необхідно збільшити рівень цільових активностей, зокрема, організувати окремий семінар по сервісам. Також, пробувати нові канали – наприклад, багато членів АППАУ користується telegram.

Партнери асоціації

АППАУ пишається рівнем партнерської взаємодії не тільки серед своїх членів, але й партнерів. На зборах були присутні представники Німецької торгово-промислової палати (AHK), німецького товариства міжнародної співпраці GIZ, Київського академічного університету (КАУ – НАНУ), CIS Events, UNIDO, партнерів платформи Industry4Ukraine, Коаліції цифрової трансформації. Самі збори – вже традиційно, – проходити в HUB 4.0, – нашому постійному партнерові в заходах з 2016 року.

В другій частині зборів, прямо з аеропорту  до нас приєднався ще 1 новий партнер АППАУ – компанія CodEUrope Consulting, з якою в нас підписаний меморандум про співпрацю в сфері Mobiity 4.0. Yannick Fourstier також отримав сертифікат як наш «агент змін», що сприяє швидшій інтернаціоналізації наших членів.

АППАУ щиро дякує всім партнерам за успішну співпрацю в 2019!

Приємною несподіванкою на зборах став візит в кінці офіційної частини Надії Васильєвої, директора з інновацій та цифрової трансформації «Укроборонпром». Надія запропонувала організувати спільний круглий стіл наших членів з корпорацією вже в лютому.

Плани 2020

Про детальні плани року виконавча дирекція підготує окрему публікацію після затвердження Правлінням. Коротко вкажемо тільки про 3 головні напрями дій

1) краще масштабування вже працюючих механізмів синергії та кращих практик (див в презентації). Зокрема, АППАУ планує посилення роботи в регіонах через узгодження планів дій та кращу синергію наших членів та партнерів на регіональному рівні.

2) подальше посилення лідерів змін – від Правління й до окремих «агентів змін». Саме вони є рушіями змін та головними чинниками успіху в десятках ініціатив #ДієвеПартнерство, що виконуються в асоціації впродовж року. Для цього планується окреме навчання лідерів.

3) подальше зростання інституційної спроможності через доступ до нових фондів та грантів. 2019 яскраво продемонстрував наскільки різними можуть бути результати команд, які працюють на волонтерських засадах (більшість) і тих, які мають фінансування (aCampus). Очевидно, що фандрейзинг має бути в фокусі виконавчої дирекції та наших партнерів.

2020 вже почався й ми раді повідомити про зростання активності наших членів та партнерів в тому числі в плануванні. Насправді, ефективні планування та координація і є тими резервами та чинниками успіху, які ми маємо краще використовувати. В детальному плані АППАУ на 2020 вже можна помітити 5 ініціатив #ДієвеПартнерство, що згенеровані нашими членами та партнерами. Це серія заходів у Львові «Третій шлях» (лютий), конференція «Industry 4.0 in Food» (квітень), заходи на Hannover Messe (квітень), Fest 4.0 (травень), Trans4Mation Forum (листопад). І ми добре знаємо, що це тільки маленька частина величезного обсягу активностей, що буде впродовж року.

Звісно, до певної міри це стає і проблемою – членам АППАУ інколи важко орієнтуватись «що, де, коли» … й «куди бігти» :). На зборах озвучено рішення про формування Національної аженди – найголовніших подій року, в яких кооперуються багато (7+) членів асоціації і які будуть спеціально виділятись в річному графіку подій. Останній на сайті АППАУ вже винесений в головне меню сайту. Це полегшить членам асоціації орієнтацію в подіях.

Отже, рівень синергії та єднання в АППАУ зростає, це видно по багатьом ознакам. І це, очевидно, найкращий підсумок цих зборів. Ми стаємо справжнім, добре організованим мега-кластерним об’єднанням, де партнери взаємодіють між собою по чисельним напрямам діяльності, й покладаються при цьому на спільні цілі та цінності.

Хай нам щастить в 2020!

Виконавча дирекція АППАУ

Деталі заходу та фото-звіти – див. на сторінці АППАУ в Фейсбук.

Круглий стіл 10 лютого, з 14 до 17 год, HUB 4.0

В рамках проекту «Hannover Messe – як каталізатор розвитку українських промислових хайтек», АППАУ веде розробку стратегічних положень щодо стратегії експорту та інтеграції в ЄС. Попередня драфт-концепція описана в цій публікації й схвалена рядом експертів, партнерів АППАУ з Німеччини, Франції, «Укрпромзовнішекспертиза», Агенцією Європейських Інновацій, КАУ (НАНУ), та іншими партнерами. Водночас широкого експертного обговорення ще не відбулось. Оскільки концепція практично відкидає українські традиційні (legacy) українські сектори, як машинобудування, далеко позаду ІТ та інжинірингових компаній, є багато речей що потребують узгоджень та уточнень. Наприклад, чи здатні науковці та університети до консолідації? Адже запропонована концепція рухає вперед їх. Але жодної системної аналітики, як і розуміння пропозиції цінності від цієї категорії в Україні немає. Є питання також до нашої стратегічної позиції в сфері індустріальних стартапів, й також по можливостям інтеграції в технологічні екосистеми великих брендів. Чи є в нас  вагомі напрацювання, які можна було б зафіксувати як нашу початкову позицію та озвучувати в Ганновері? Подібних питань багато. І все це – великі теми Ганновера, і які в свою чергу, відображають європейський дискурс Індустрії 4.0.

Отже, 10 лютого ми плануємо наступну програму

[table id=29 /]

Запрошуються ті, хто позиціонується як policy-makers промислових хайтек – представники урядових організацій, експерти клубу Strategist 4.0, АППАУ, Industry4Ukraine, розвитку експорту та євроінтеграції, керівники бізнес-асоціацій.

Організатор заходу – АППАУ. З питань доповідей – звертатись на адресу info@appau.org.ua

Реєстрація обов’язкова, участь – тільки за підтвердженням.

До уваги спільноти АППАУ та Індустрії 4.0  – 5 білих книг по технічним стандартам промислової автоматизації, що підготовлені командою проекту aCampus в період з вересня по грудень 2019 року.

 

 

 29 листопада в Запоріжжі, в рамках фестивалю стартапів відбулась установча нарада по створенню кластеру ІАМ в Запорізькому регіоні. Рішення про створення такого кластеру підтримали 11 компаній. Таким чином, можна констатувати, що Запорізький регіон першим підтримав ідею АППАУ про створення кластерів промислових хайтек в Україні.

Історія та передумови кластерного розвитку

Перші обміни по кластерному розвитку датуються АППАУ з 2016 році. В кластерне турне по 5 містам України тоді попало й Запоріжжя. Базовий кейс, що роз’яснює необхідність кластерів появився саме тут, на основі досвіду місцевої «Тріада-Зварка». Відтоді АППАУ випустила чимало аналітичних робіт, які становлять сьогодні необхідну основу методичного обґрунтування кластерного розвитку

• Огляд регіональних політик по відношенню до викликів Індустрії 4.0 від липня 2018 підкреслює необхідність створення регіональних політик значно кращої якості. Тут вперше також формується базовий варіант проведення заходу кластерного (об’єднавчого) типу, й саме на основі успішного проведення конференції 4.0 в Запоріжжі.
• Загальний огляд по промисловим хайтек кластерам в Україні (2018) – залишається одним з найактуальніших аналітичних матеріалів. Тут показана ситуація з кластерами в ЄС і стан в Україні.
• Проведення конференції «Розвиток кластерів ІоТ Україна – Польща» в Києві в серпні 2018 був цінним з точки зору консолідації експертів навколо кластерних питань. Ми вкотре наголосили на бездіяльність урядових структур та відставання України в цій сфері. Конференція була цінною також для розуміння перспектив розвитку в ЄС.
• Й нарешті, в лютому 2019 р. АППАУ виходить з власною концепцією створення в Україні кластерів ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування). Цей документ стає базовим, методичним інструментом в початковому об’єднанні промисловців в регіонах. Перший Меморандум про створення кластеру ІАМ підписаний з Сумською ОДА в березні, пізніше – з Запорізькою ТПП в травні 2019.

Незмінним партнером всі ці роки для АППАУ була Запорізька торгово-промислова палата. Саме з ними, та на їх запрошення АППАУ була присутня всі ці останні 5 років на щорічних травневих конференціях та виставках по машинобудуванню, а також на інших, спеціалізованих заходах. В останні роки Запорізька ТПП демонструє значний прогрес в популяризації концепції Індустрії 4.0 та в наданні своїм членам широкого переліку послуг.

Восени 2019 Запорізька ТПП разом з АППАУ організують 2 наради зі створення ІАМ кластеру.  29 листопада рішення про створення кластеру ІАМ підтримали 11 організацій – АППАУ, Запорізька ТПП, Інфоком, «Тріада-Зварка», Запорізька політехніка, Роланд-Гранд, завод «Преобразователь», Котломонаж, Кранкомплект, Будкомплект, Метексперт.

Головну презентацію АППАУ з цієї наради можна переглянути за цим посиланням.

В грудні рішення щодо кластерного розвитку регіону підтримала Запорізька ОДА. Таким чином, можна вважати, що початковий консенсус Влади та Бізнесу, а також університетської спільноти – досягнутий.

Орієнтири кластерного розвитку на 2019

В сфері промислових хайтек Запорізький регіон має чисельні активи та ще потужну інноваційну екосистему. Зокрема, учасники наради приводили приклади розвитку в сферах робототехніки, адитивних технологій, дронів, технологій зварювання, проектування, металургійного машинобудування, приладобудування та електротехніки,  аерокосмічної галузі та інших.

Які потреби об’єднання в кластерах, навіщо місцевим компаніям, часто – навіть конкурентам, переходити від двостороннього, тимчасового чи випадкового партнерства – до постійних та зростаючих обмінів в широкій спільноті подібних фірм?

На нараді 29 листопада колеги приводили ряд прикладів переваг такого об’єднання

1. Краще, більш ефективне вирішення спільних проблем як
   1. Експорт: Інфоком Лтд та подібні компанії можуть розділяти з іншими виробниками кластеру свій успішний досвід експорту АСУТП. З іншого боку, вони самі потребують допомоги в виході на зарубіжних партнерів в своїх інноваційних продуктах безпілотного транспорту. Запорізька ТПП разом з АППАУ та з Export Promotion Office можуть краще координувати подібні обміни та запити. Зокрема, Інфоком вже включений АППАУ як кандидат №1 для національного стенду Індустрії 4.0 на виставці Hannover Messe
   2. Кадри: утримання інженерних кадрів й талантів є пріоритетом промисловців №1 більшості секторів. Кращі практики є в чисельних представників регіону. Обміни в цих питаннях, консолідації навколо спільних дій по популяризації інженерних професій, створення нових навчальних програм тощо є тими заходами, які must be для зменшення витоку молоді та кадрів в ІТ-аутсорс та закордон. Запоріжжя – й разом з залученням грандів як “Мотор-січ” та-чи “Метінвест” може робити фестивалі не гірше, ніж це робить Interpipe TechFest.
   3. Інновації – Інфоком Лтд, Тріада-Зварка – є прикладами успішної співпраці з Запорізькою політехнікою. Мова не тільки про домовленості про працевлашутвання студентів. В співпраці створюються нові програмні модулі для робототехніки, нові навчальні курси та дисципліни (як школа дронів), нові лабораторії, обміни та альянси з приводу нових грантових заявок на європейські структурні фонди як Горизонт 2020 та подібні. Відкриття Центру Індустрії 4.0 в 2020 на базі Запорізької політехніки” може важливою регіоанальною подією, яка також об’єднає промисловців.
   4. Подібні ж приклади можна привести по спільним потребам в області лобіювання своїх інтересів (та ж кредитна політика держави), отримання допомоги в розвитку (вкл з доступом до фондів розвитку), стандартизації тощо.

2. Спеціалізація та формування спільних стратегій

Цей стратегічний напрям є наступним кроком. Кластери – є ідеальним інструментом для реалізації стратегій регіонально-галузевого розвитку та смарт-спеціалізації. Запоріжжя вже включене в перелік 3х регіонів України, де проходять роботи по смарт-спеціалізації. З врахуванням особливостей цього напряму, можливої підтримки як з Києва, але також європейських фахівців, Запоріжжю необхідно якомога швидше визначитись на регіональному рівні в аспектах та напрямамх цієї спеціалізації, а також пріоритетах розвитку інноваційної екосистеми. Простіше кажучи, якщо пріоритетом є розвиток Безпілотного наземного транспорту, чи Робототехнічних систем, чи Технологій зварювання – у всіх цих випадках, гравці мають мати та опиратись на потужну інноваційну екосистему.

Кластер ІАМ є якраз тією практичною, бізнесовою основою яка служить цим цілям.

3. Практичний погляд на виробничу кооперацію

Третя категорія причин та потреб об’єднання – в сфері виробничої кооперації. Зміцнення та нарощування ланцюжків виробничої кооперації, й ідеально – саме в своєму регіоні, є сьогодні необхідністю майже у всіх промислових секторах. Ідеальним прикладом такої кооперації є пара «Тріада-Зварка» – «Роланд-Гранд». Остання компанія – й в тому числі завдяки цій кооперації, стала успішним експортером. Роль «Тріади» – в наданні сервісних послуг в зварюванні. Але по суті це і є сервісна модель, до якої масово сьогодні закликають всі концепції Індустрії 4.0. Чим більше фокусу на своїх головних компетенціях, й передачі інших, неключових – на аутсорс, тим швидший розвиток. Що заважає іншим гравцям регіону рухатись в цьому ж напрямі? Кластер – ідеальна форма для зміцнення, розширення та масштабування подібних сервісних моделей.

Плани 1-го кварталу 2020

Отже, рішення прийняті, 11 компаній приєднались до руху, що далі? Звісно, «рух» – це ще не організація. Але перш ніж переходити до суто організаційних завдань (створення організації, правила, статут, керівництво тощо), важливо консолідувати групу та вирівняти спільне розуміння цілей, завдань та напрямів розвитку. Для цього в 1-му кварталі 2020 передбачають наступні заходи

Січень – ознайомча сесія, нетворкинг, навчання. Попередня дата збору представників 11 організацій – 15 січня. Впродовж першої половини дня ми обговоримо

1. Напрями спеціалізації в кластері ІАМ
2. Пріоритети спільних дій
3. Проекти та міні проекти, де важливі та можливі quick wins (швидкі перемоги). Саме це дасть довіру та натхнення учасникам кластеру.

В програмі цього дня також відвідання одного з учасників кластеру.

Фасилітацію заходу забезпечує АППАУ, організація – за Запорізькою ТПП. До цього часу АППАУ також проведе опитування всіх учасників на предмет виявлення кращих можливостей та готовності фірм до кооперації.

Лютий – обмін кращими практиками з іншими регіонами. Ми плануємо виїзд в один з вже діючих передових кластерів України. Точна інформація про це буде в січні.

Березень  – на черговій сесії група має прийняти кінцеві рішення про формування кластеру й створити відповідну регіональну організацію.

Від імені організаторів, АППАУ та Запорізька ТПП запрошують інші організації регіону приєднатись до цих заходів та спільно створити потужний Запорізький кластер ІАМ. В епоху Індустрії 4.0 неможливо собі уявити Інжиніринг, Машинобудування, чи складні Виробництва без Автоматизації (=цифрових технологій). Саме тому об’єднання цих учасників, які взаємодоповнюють один одного по конкретним галузевим напрямам давно назріло.

З питань долучення звертайтесь за адресою – Андрій В’ячеславович Куц, kuts@cci.zp.ua