Без категорії

Структура правління, актуальна на 2021

[table id=11 /]

Уровень маркетинга большинства инжиниринговых компаний остается очень низким и недостаточным, чтобы вести эффективный маркетинг своих услуг. Особенно это критично для тех, кто собирается на экспорт. В этом обзоре мы дадим некоторые оценки этой готовности согласно опросам в АППАУ, а также опыту B2B Ray по другим клиентам.

 

Общие результаты опросов

Услуга прохождения мини-опроса онлайн о состоянии маркетинга и продаж предоставляется для членов АППАУ в составе стандартного членского пакета действительного члена. Респонденты отвечают на 12 вопросов, суть которых в определении состояния маркетинга и продаж по отношению к критериям клиенто-центричности. Чем ниже оценки – тем более продукто- (или само-) центричной является компания, чем выше – тем более клиенто-центричной (подробнее об этом – здесь).

С 2015 года подобный экспресс-аудит прошел по более 10 фирмам из малого и среднего бизнеса из области инжиниринга (ИК) и производства хайтек компонентов, а в целом по клиентам B2B Ray их более 20. Поэтому мы можем достаточно уверенно констатировать общую картину, рис.

Кратко остановимся на этих критериях.

Высокий (клиенто-центричный) уровень в ИК зафиксирован только в области ориентации на решения. Это неудивительно, так как производство решений «под  ключ» под специфические требования заказчика является основной компетенцией и сферой деятельности ИК. Усли убрать элементы инновационности или соответствия каким-то очень специфичным требованиям, то здесь относительно все хорошо – оценка «5».

Напротив, по всем остальным параметрам мы фиксируем значительные отставания. Сразу укажем, что основная причина этого банальная – как правило, не более четверти фирм имеет у себя специалистов по маркетингу, около трети, имеет выделенных продажников (часто – «по совместительству» с др функциями), но даже в случае их присутствия это не влияет кардинально на результаты, как в силу их качества, так и общей (низкой) маркетинговой культуры фирм. Приведенные ниже параметры идут от базовых требований к маркетингу и продажам (критерии 1-4 на рис выше), к более продвинутым (5-8).

1. Уровень маркетинговых коммуникаций.

Задача современных маркетинговых коммуникаций – в вовлечении потребителя. То есть, речь не о рекламе, не о продакт-пуш тактиках, не о спамо-образных рассылках, – речь именно о регулярных, высоко релевантных и таргетированных коммуникациях, поддерживающих постоянный диалог с потребителем.

Критерии оценки в опросах: мы говорим о системе, составными элементами которой являются каналы, тактики вовлечения и отработанная система ключевых сообщений.

Состояние ИК: текущее состояние большинства ИК находится на самом базовом уровне (оценка «1»). То есть, большинство ИК работает «по старинке» – в основном это каналы офлайн (личные и групповые встречи), 2-3 канала онлайн, но самая большая проблема – это в наличии релевантных сообщений и контента.

2. Понимание рынка и потребителя.

На эту тему АППАУ ранее много коммуницировала – можно посмотреть здесь и здесь. Конечно, все ИК хорошо знают своего потребителя и его проблемы. Однако, это еще не означает умение анализировать причинно-следственные связи, видеть сценарии и предсказывать поведение. Целый ряд необходимых и существующих в В2В инструментов для этого – от анализа закупочного центра, конфликтов интересов и управления ими, закупочного цикла, регулярные опросы потребителей и т.п. – практически не используются по причине незнания. У вендоров в этом плане ситуация выглядит гораздо лучше, хотя бы потому, что все продавцы проходят тренинги, а в ряде компаний есть специально обученные КАМ-ы (Key Account Managers). Ситуация в ИК еще хуже, когда мы говорим об анализе рынка – крайне редко можно встретить компанию, которая имеет ясное видение лучших рыночных возможностей и может их аргументировать.

Критерии оценки в опросах: вопросы ставятся на понимание и уровень использования инструментов указанные выше.

Состояние ИК: в 90% это зависит от людей в руководстве. Как правило, никаких системных практик в организации нет (оценка -2)

 

3. Культура сотрудничества

Подобно как в предыдущем критерии, здесь много происходит скорее интуитивно. Безусловно, все инженеры понимают, что нельзя выработать классное решение и удовлетворить заказчика без командной работы. И она есть практически везде. Однако, как только мы выходим за рамки отдельного инженерного проекта, и переходим к каким-либо проектам развития организации, или внешним партнерским связям, барьеры и стены в коммуникациях вырастают очень быстро.

Критерии оценки в опросах: это наименее исследованный критерий, мы оцениваем по ответам на вопросы о наличии системных практик и больше наша оценка базируется на наблюдениях и опыте.

Состояние ИК: Стандартный ответ в 90% «у нас есть отдельные примеры хорошей командной работы и сотрудничества, но нет системы». Посему наша оценка – 3 балла из 5.

 

4. Измерение показателей эффективности

Это тоже базовый параметр любого управления – ведь «нельзя управлять тем, что не измеряется». С этим в ИК все достаточно плохо, большинство компаний не имеет каких-либо KPI по циклу продаж, не говоря уже об остальных процессах.

Критерии оценки в опросах: вопросы ставились о системе КРІ, большинство подтверждают, что в лучшем случае они контролируют «выход» – то есть, финальные результаты продаж. Но как можно получать хороший результат на выходе, не управляя входом? Множественные КРІ цикла продаж – от получения и конверсий лидов, и до специфических КРІ для портфеля проектов – не существуют в ИК.

Состояние ИК: оценка «2»

 

5. Видение процесса сделки

Это параметр начинает уж выходить за «базовые» – речь о понимании того, каким образом собственный цикл продаж синхронизирован с циклом закупки. Понятие «Цикл закупки» (или закупочный цикл) – хотя и является базовым в В2В маркетинге и продажах, – неизвестно 90% ИК, и это чревато многими последствиям. Именно отсюда начинается масса управленческих и маркетинговых ошибок. В B2B Ray это тема хорошо раскрывается во многих материалах, советуем для начала почитать эту статью.

Критерии оценки в опросах: обычно мы опрашиваем о состоянии цикла продаж (воронки) и цикла закупок.  Даже в первом вопросе респонденты путаются и каждый описывает этапы воронки по-разному. Ответ на 2-ой вопрос обычно сводится к непониманию «что это».

Состояние ИК: все-же, воронка продаж как понятие в большинства существует, кроме того, в состояние закупочного цикла многих «загоняет» сам заказчик своими действиями. Поэтому и несмотря на незнание механик, многие ИК действуют интуитивно верно – по крайней мере, на этапах тендерования – продажи. Оценка – 3.

 

6. Интеграция онлайн – оффлайн тактик

Сегодня эта область – классика для В2В маркетинга, но также и продаж. Продавцов обучают как пользоваться, к примеру, сетью Linkedin для быстрый лидогенерации и установления отношений. А маркетинг должен отлично владеть минимум 5-10 каналами продвижения в онлайн. Но как во всех В2В, и тем более это верно для инжиниринга – онлайн никому не нужен без офлайн. Как их интегрировать в единых кампаниях и вовлечении – речь именно об этом.

Критерии оценки в опросах: обычно мы проверяем как респонденты используют каналы онлайн.

Состояние ИК: как уже было сказано, большинство ИК не прошли этап начального освоения онлайн каналов и их монетизации. Поэтому сложно говорить об «интеграции» – оценка «2».

 

7. Профессиональная лидогенерация

Professional LeadGen состоит в отладке 3-х главных бизнес-процессов – генерации лидов, их скоринге и классификации, и затем – взращивании. Тема слишком сложная для большинства ИК, так как требует наличия ресурса. Как правило, его нет.

Критерии оценки в опросах: мы не ставим вопросы о скоринге, либо взращивании – достаточно первых вопросов о генерации лидов и их учете. Обычно этого нигде нет, лиды генерируют в основном продажи (если они есть).

Состояние ИК: оценка «1».

 

8. Управление опытом

Эта область – одна из самых “модных” в мире маркетинга и бизнеса. Кстати, Индустрия 4.0 тоже говорит об управлении опытом как 1-м из 5 главных сфер влияния (наряду с себестоимостью, качеством, продуктивностью и временем к рынку). Управление опытом – это ключ к лояльности. Учитывая, что большинство ИК имеет постоянных клиентов, а инсталлированный парк оборудования у многих исчисляется  сотнями предприятий, казалось бы эта область (сервис, лояльность, управление опытом) должна быть в центре внимания руководителей. На самом деле, большинство украинских В2В компаний (не только ИК) находятся в самой начальной стадии этого развития. Причины в основном – в отсутствии качественных методик во внедрении, а также проблема ресурса компаний. Для АППАУ мы делали несколько введений, и даже есть спец аналитический отчет.

Критерии оценки в опросах: поскольку 99% респондентов не знакомы с самим понятием, мы ставим больше вопросы о программах лояльности. Как правило, их нигде нет, либо они находятся в самом зачаточном состоянии.

Состояние ИК: ставим оценку «2», так как на уровне ad hoc (интуитивном, спонтанном) большинство руководителей и персонала все-же пытается обслуживать клиентов как можно лучше.

 

9. Технологическая поддержка – интеграция MAP-CRM

Любая ИК знает о роли ПО в автоматизации. Область процессов маркетинга и продаж также подлежат автоматизации – за это отвечают программные продукты МАР (Marketing Automation Platform) и CRM (Customer Relationship Management). Если коэффициент проникновения CRM за последние 10-15 лет все-же достиг 30-50% рынка, то с МАР все гораздо хуже -единицы ИК компаний системно используют эти продукт в Украине. Но это очевидный результат, если вы не прошли предыдущие пп. 5-7 – ведь «нельзя автоматизировать хаос».

Критерии оценки в опросах: просто вопрос наличия. Обычно фирмы имеют 1С, что тоже вообщем нельзя назвать полноценной CRM.

Состояние ИК: оценка «1».

 

Что наиболее критичное и что делать

Что означает этот разрыв – высокая клиенто-центричность в решениях vs само-центричность по большинству других показателей маркетинга и продаж? Правильно, – это означает ваши серьезные проблемы в продажах. Начиная с того, что [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]вы не способны дифференцироваться – отстроится от конкурентов, в компаний нет четкого позиционирования и УТП, нет качественного контента, который это доказывает, и заканчивая потерей денег на многих дорогих выставках.[/perfectpullquote]

Это проблемы огромные, если рынок (спрос) падает, или если, допустим, вы решили выходить на экспорт.

В общем, ИК не являются такими уж “отстающими” в отой области. Проблемы маркетинга и продаж аналогичны для большинства других категорий малого и среднего бизнеса В2В, если только речь не идет о торговле товарами. И ситуация подобная в других, и даже развитых странах. Разница только в осознании руководителями этих проблем, а також в наличии и использовании инструментов поддержки, которые предоставляются другими актерами рынка, в том числе, государством.

Что из указанных проблем наиболее критично? На наш взгляд, проблемы нужно решать именно в порядке «от базовых» – к «продвинутым»

1 – коммуникации: нужно начать с аудита экспертного контента и системы ключевых сообщений. Ведь на самом деле, большинству ИК есть что сказать рынку. Но это никак и нигде не сформулированно и не зафиксированно.

2 – понимание рынка и клиентов: АППАУ постоянно дает подсказки своим членом «где нефть» (где деньги), развивая тематику тенденций, рыночных возможностей и угроз. Отработки этих вещей на уровне планов и стартегий фирм крайне важны для целостной отработки на уровне всей организации, а не только маркетинга или продаж.

3 – культура сотрудничества: это критичный элемент в условиях недостатка ресурса. А по всему видно, что проблема утечки кадров зарубеж и в ИТ (и другие сферы) касается всех специальностей. Другими словами, если вы собираетесь взять сильного продавца или маркетолога за 15-20 тыс грн в Киеве – это наивно. Квалифицированные кадры стоят дороже и лучших давно подбирают торговля, ИТ, логистика, банки и др. конкурентные области. Все что остается для ИК за эту цену – это самый начальный уровень, который принест мало пользы.

При чем здесь “культура сотрудничества”? Да при том, что члены АППАУ имеют массу привилегий, которые частично снимают проблему ресурса. Но раскрываются они только при надлежащей культуре сотрудничества.

Уточним эти преимущества:

• Общие для всей экосистемы АППАУ
  1. Масса опыта и гораздо более высокий уровень маркетинга и продаж есть у наших западных вендоров, крупных IT-компаний, а также наших партнеров по В2В Ukraine – многие из них с удовольствием его разделяют. Такой пример мы видели на последнем тренинге в декабре 2018, где лучший опыт разделяли BOSH, IT-Enterprise и ХЛР.
  2. Нетворкинг работает. Многие наши члены могут находить клиентов или партнеров внутри АППАУ. Более того, новые цепочики создания ценности возможны в новых форматах. Отличный пример осенью прошлого года показали IT-Enterprise, предлагая партнерство Системным интеграторам АСУТП. А ведь компания присутствует на сотнях предприятий по всей Украине.
  3. Общие проекты и промо. Вовлечение в общие проекты в рамках плана действий АППАУ также приносит свои плоды, – например, мы планируем несколько крупных отраслевых конференций, кроме того, с этого года стартует новая программа продвижения экспертов АППАУ. Это 100% продает, так как наш рынок – это рынок экспертных продаж и настоящие профи ценятся все больше, т.к. их стает все меньше.
• Специфические для членов АППАУ от исполнительной дирекции и партнеров
  1. Редко кто из членов до сих пор использует опцию как «стратегическая сессия». Между тем, это 4-часовая (бесплатная, то есть включенная в членский пакет) или 8-часовая (платная и с предварительным экспресс-аудитом) сессия в течении недели ставят для вас массу полезных вещей о которых выше – от определения ваших лучших рыночных возможностей, до специфических направлений роста и развития.
  2. Есть масса других опций и услуг от АППАУ – некоторые из них указаны в этой публикации.

Но как говорится, «под лежачий камень вода не течет». Поэтому, для тех, кто хочет улучшить положение дел в области маркетинга и продаж, выбор уже есть предостаточный. Также отметим, что функция маркетинга становится важной и даже критичной не только для ИК, но и для наших Центров 4.0, – ведь речь об услугах, которые нужно маркетировать и продавать.

Итак, важно – просто начать и делать эти изменения постоянно.

Скажем больше – накануне новой экспортной программы АППАУ, которая разрабатывается вместе с правительственными структурами и будет запущена в 2019, изменения в маркетинге и продажах обязательны. Иначе, вы просто не попадаете в пул компаний, которые будут постоянно отбираться для программ экспорта. И это уже не только наше требование.

Полезная информация

• стандарты В2В – начинаем
• Белая книга B2B Ray “Новая машина продаж”
• Біла книга “Релевантність комунікацій та контенту – ЯК”

 

АППАУ продовжує опитування експертів асоціації. На питання про тренди в області програмованих логічних контролерів (ПЛК, – англ. PLC) відповідає Артур Коробов, менеджер по напрямку Індустрії 4.0 компанії «Фенікс Контакт Україна»

1. Які головні тенденції ви бачити в вашому технологічному сегменті в Україні та в світі?
   

   Головними тенденціями розвитку ПЛК (програмованих логічних контролерів) на мою думку у 2019 році будуть:

• Завдяки тому, що йде зближення Operational Technology (OT) та Information Technology (IT) маємо тенденцію інтеграції середнього рівня автоматизації (а тут здебільшого і присутні ПЛК) у системи управління підприємством, причому це все для роботи у реальному часі. Тут присутні такі технології як OPC UA, прямі інтерфейси з базами даних, навіть MQTT та ін. Можна сказати, що це рух ПЛК у напрямку IIOT та BigData.
• Ще одна тенденція – це зростання ролі кібербезпеки в промислових системах, що буде надалі впливати на ринок і екосистему ПЛК. Зважаючи на такі речі як поява GDPR (General Data Protection Regulation), а також підготовка багатьох країн до впровадження обов’язкових норм що до кібербезпеки навіть не критичних промислових систем будемо бачити все частіше «класичні» для світу IT підходи забезпечення кібербезпеки у світі ПЛК.
• І найвпливовіша на мою думку тенденція року 2019 – це подальший розвиток відкритих технологічних екосистем для ПЛК. Це дає небачену раніше портативність коду, спрощення розробки і тестування, застосування методик розробки з IT світу, вирішує одну з найголовніших проблем цьогочасної автоматизації – залежність від вендора. Подальший розвиток і впровадження OPC UA також додає таким системам більше переваг, бо стандарт відкритий, зручний і його підтримує дедалі більше вендорів. Ця тенденція підтримується не тільки завдяки активності окремих вендорів а й завдяки тому, що рух Industry 4.0 у Європі можна сказати призвів до появи таких програм як Made in China 2025, Make in India, а також багатьох схожих у Японії та ін. Такі компанії як ExxonMobil вже працюють над створенням Next Generation Multi-vendor Automation Architecture, а це вже показник.
• У розрізі комунікації ПЛК маємо зростаючу перевагу Ethernet над класичними промисловими мережами. Наприклад Profibus і надалі витіснятиметься Profinet, а з початком широкого впровадження SPE (Single pair Ethernet) ця тенденція тільки прискориться. Окремо хочу виділити бурхливий розвиток TSN (Time-Sensitive Networking) – що ще більше закріпить Ethernet як базу для обміну даними у промислових мережах. Все ще росте популярність IO-Link, тому очікуємо більше пристроїв з його підтримкою. Бездротові технології також не стоять на місці – поряд з Wi-Fi, Bluetooth, 2G/3G з’являється 4G/5G з NB-IoT (Narrow Band Internet of Things) і такі потужні асоціації як 5G-ACIA (5G Alliance for Connected Industries and Automation), тому варто очікувати підтримку цих технологій на рівні ПЛК.
  
  Говорячи про тенденції розвитку ПЛК у наш час варто зазначити, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]майже всі вендори вже мають, або найближчим часом збираються запустити лінійки ПЛК, які так чи інакше відображають рух до IIoT, Opensource, BigData, Cybersecurity, Edge computing (Edge AI), тощо.[/perfectpullquote]Для кожного з вендорів цей рух – майже завжди щось своє, або одночасне використання декількох більш поширених підходів, тим не менш, можна виділити:
  • Рух у напрямку 4.0 із застосуванням «класичних» засобів: програмування використовуючи мови IEC 61131-3, застосування більш потужних процесорів (у деяких вендорів 100% ППК (промислові персональні комп’ютери) базовані ПЛК), збільшення об’ємів пам’яті і як результат підвищення швидкодії. І це працює – бо із здешевленням і покращенням характеристик комплектуючих (техпроцес, нові архітектури) ПЛК стають дедалі компактнішими, енергоефективнішими, швидшими. Тому створення «важких» програмних блоків, наприклад для прямого зв’язку ПЛК з SQL сервером, або взагалі MQTT брокером з шифруванням використовуючи ST (Structured Text: структурований текст) вже не є проблемою апаратною. Також завдяки цьому підходу стає все популярнішою саме мова ST, тому що серед присутніх у IEC 61131-3 лише вона дає необхідну гнучкість. Додатковою перевагою для такого підходу є існування PLCopen – бо якщо ви використовуєте ПЛК вендорів, які є учасниками організації то маєте шанс портабельності коду. Сюди ж можна додати появу все більшої кількості ПЛК з вбудованими засобами забезпечення функціональної безпеки – поки що це залишається перевагою ПЛК на класичних архітектурах і мовах.
  • Дещо змішаний підхід: відкриття архітектури «класичних» ПЛК для роботи з високорівневими мовами, такими як C/C++/C#. В основному такий підхід зустрічається на високопродуктивних ПЛК в тому числі на ППК – базованих ПЛК. Тут маємо вже більш широкі можливості, є варіанти застосування базового захисту від кіберзагроз (базового, тому що ця категорія ПЛК здебільшого працює під Windows). Звісно використання високорівневої мови програмування сильно обмежене IEC 61131 – спрямованим базовим програмним забазпеченням.
  • Підхід з використанням відкритих екосистем. Вважаю, що саме він вже є і надалі буде тією рушійною силою, яка буде змінювати світ автоматизації. Сюди слід відносити ті ПЛК основою яких є Opensource код а також поширені загальновживані інструменти розробки (Visual Studio, Eclipse, та навіть Sublime, Visual Studio Code та безліч інших). Широке застосування трендів з IT (наприклад Docker на ПЛК, використання сучасних менеджерів пакетів, систем візуалізації на базі JS, NodeRed, та ін.).
    

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Для нашого ринку ці тенденції генерують виклики, які вже багаторазово були озвучені у рамках АППАУ, наприклад:

• Нестача кваліфікованих кадрів. Внутрішній ринок не здатен запропонувати рівні доходу програмістам ПЛК, які зможуть впоратись з розробкою систем з урахуванням вищенаведених тенденцій. Але й розвиток відкритих систем дасть можливість програмістам з IT сектору працювати над проектами автоматизації.
• Інтегратори досі бояться застосовувати нові технології, а замовники до них не готові (немає персоналу, який зможе це обслуговувати).
• Відсутність великої кількості компаній готових інвестувати в Industry 4.0 – у багатьох 3.0 ще немає.

 

3. Що має робити спільнота, щоб краще на них відповідати?

Знову ж таки, у рамках АППАУ ця тема багаторазово обговорювалась, загалом маємо продовжувати курс на просвіту учасників ринку, працювати з навчальними закладами, налагоджувати співпрацю з IT спільнотою – бо настане момент, коли професія програміст ПЛК в чистому вигляді просто не буде актуальною.

 

[table id=7 /]

Подібні публікації:

• Інтервью  Олександра Пупени про інтеграцію ОТ та ІТ
• Інтервью Володимира Патрахіна про сервіси ІІоТ

Вопрос объединения предприятий машиностроения, автоматизации и инжиниринга ставится ребром на предстоящей конференции в Сумах 27-28 марта. Этот обзор аргументирует «почему это нужно» и представляет основные идеи концепции.

Предыстория

Наша история подходов к вопросам объединения ключевых промышленных хайтек на региональном уровне и с целью экспорта начинается в 2014 года. Кратко напомним основные вехи этого развития, – это также будет полезно нашим партнерам, региональным стейкхолдерам (ТПП, мерии, ОДА, агентствам развития) для понимания «кто такая АППАУ» и наших позиций в обсуждаемом вопросе

• 2014: на апрельской выставке EIA-2014 в Киеве впервые обсуждается анализ состояния, вопросы объединения игроков промышленных хайтек, идет обмен лучшими практиками экспортеров. Все игроки признают падение в машиностроении и связь с автоматизацией, но далее этого разговор не идет.
• 2015: в феврале проходит первый форум лидеров АППАУ, где остро стоят вопросы о конкурентоспособности игроков промышленных хайтек. Ключевые темы форума – соответствие европейским и мировым стандартам, соответствие мировым трендам автоматизации, Индустрия 4.0, аутсоурсинг услуг, связь с инжинирингом. В течении года мы пытаемся развернуть эти темы по разным категориям игроков рынка.
• 2016: впервые мы начинаем вникать в тему кластеров и начинаем собственный путь в этом направлении
  • В апреле выходит наша экспортная программа EXPOREC, в которой красной нитью проходит идея объединения автоматизации и машиностроения.
  • В рамках реализации этой программы, в мае АППАУ проводит свое собственное «кластерное турне» – мини-исследование готовности к объединению промышленных хайтек в 5 городах Украины. Результаты в целом ожидаемые: потенциал еще огромен, но есть 2 главных барьера – 1) уровень доверия между игроками разных секторов крайне низкий, 2) в стране вообще нет никаких централизованных на уровне государства либо согласованных между экспертами методик и инструментов поддержки кластеров.
  • АППАУ выступает инициатором объединения с ИТ – в июле 2016 года мы создаем движение «Индустрия 4.0 в Украине». К концу года, к нему присоединяется более 70 игроков рынка, в основном из секторов IT и промышленной автоматизации. В сентябре мы входим в про-правительственную программу Digital Agenda Ukraine. Вместе, мы четко и ясно акцентируем на смене парадигмы для всех промышленных экспортеров, -[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] “цифровизация – это ключевое направление для роста вашей конкурентоспособности”.[/perfectpullquote]
• 2017: год активных самостоятельных попыток выйти на экспорт
  • В феврале происходит семинар с Индийским посольством. Очень полезный и показательный сразу по 3-м вещам – демонстрации нашего потенциала ИТ-АСУ, демонстрации «как надо поддерживать экспортеров» (Индия) и полного игнора нашей инициативы со стороны  гос. структур (то есть, пример – «как не надо»).
  • По результатам предыдущих аналитических наработок выходит кейс АППАУ – первая систематизация потребностей в экспорте и наших позиций.
  • В апреле, по результатам Ганноверской выставки мы делаем развернутый анализ по нашему отставанию в области пром. хайтек в Индустрии 4.0. Здесь впервые остро затрагиваются вопросы огромных разрывов в экосистеме – и, прежде всего, с наукой.
  • В июле проходит 1-ый экспортный семинар в Берлине «Made in Ukraine 4.0» – вместе с партнерами мы представляем лучший потенциал промышленных хайтек немецкой аудитории. Основные итоги активно обсуждаются на нескольких мероприятиях АППАУ, выходит также итоговая статья, где мы впервые констатируем факт отсутствия качественной аналитики и нашего позиционирования по отдельным секторам.
• 2018: только в этом году началось настоящее, – тяжелое и медленное, – но все же сближение как с гос. политиками и гос. структурами, так и с машиностроителями Украины
  • ЕРО таки начал проект по созданию отдельных секторальных стратегий, о чем мы говорили еще в 2016. С осени АППАУ участвует в группах по ИТ, и отдельно – по инжинирингу – машиностроению. К этим подходам и качеству стратегий остается масса вопросов, но все-же – это значительный шаг вперед.
  • Мы также участвуем в про-правительственной группе «Ре-индустриализация», даем обратную связь по новым Промышленной и Инновационной стратегиям Украины.
  • Проходят очередные попытки сближения с машиностроителями: в апреле мы констатируем очень слабые темпы движения к 4.0 на форуме машиностроителей в Харькове, тогда же выходит наш аналитический отчет «Индустрия 4.0» в машиностроении» и 1-ый кейс о ПАО «ФЕД». Мы снова и снова доказываем, что без Индустрии 4.0 нет будущего машиностроения.
  • В этом же году открываются 2 Центра 4.0 – в Одессе и Харькове. Последний – ориентирован именно на укрепление инновационной экосистемы в машиностроении.
  • Мы делаем наш 1-ый международный проект по кластерной тематике с поляками, результатом которого становится также попытка объединения кластеров вокруг вопросов наличия гос. поддержки. Как и в экспортных вопросах, мы обнаруживаем массу рассогласований и нестыковок на уровне центральных органов исполнительной власте.
  • В конце года выходит наш проект национальной стратегии Индустрии 4.0 для Кабмина. А завершающим аккордом в 2018 в попытках «соединить и сплотить» вокруг тематики промышленных хайтек стала стратегическая сессия в Днепре с участием немецких консультантов TUM International.

 

Краткие итоги и статус-кво сегодня

Как резюме вышесказанного –

1. Мы давно поняли, что без сильного государства, эффективных гос. политик – промышленные хайтек обречены. Какой бы аспект мы не взяли – от инноваций, кластеров, экспорта, развития промышленности и так далее – мы везде сегодня упираемся в крайне слабые гос. политики, инструменты и механизмы поддержки.
2. С 2016 года мы пытаемся взаимодействовать с гос. органами как на центральном, так и на региональном уровне. Даже простая статистика выше показывает, насколько тяжело и сложно идут эти процессы. Но несмотря на всю критику и отсутствие какой-либо поддержки для нашей ассоциации со стороны государства, мы по-прежнему открыты и хотим этого сотрудничества. Почему? – см. п.1.
3. Всячески поддерживая и участвуя в развитии гос. политик, мы понимаем, что это «длинный путь». Естественно, нам нужны также гораздо более эффективные стратегии в краткосрочном масштабе. Поэтому [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]ключевой стратегией, ключевым фактором успеха для нас является объединение самих коммерческих игроков на уровне регионов и по 3-м категориям Инжиниринг, Промышленная Автоматизация и Машиностроение (сокращенно – ІАМ).[/perfectpullquote]Нет других, более заинтересованных лиц, чтобы сегодня выйти из ситуации стагнации, в которой мы все находимся.

 

Главные причины объединения в кластер ІАМ для экспорта

 

Накопленный опыт и наша аналитика дает следующие 3 причины:

• Невозможность пробиться в одиночку

Очень грубая прикидка (точных анализов нет) – из 100% количества предприятий ІАМ на момент 2013 года, 50% умирает сегодня на наших глазах (прежде всего, это касается машиностроения), 20% успешно справляется самостоятельно и уже экспортирует, а вот еще 30% – «подвисли». Они просто выживают. Их будущее полностью зависит от поддержки и их способности справиться с несколькими ключевыми барьерами, описанными в «кейсе АППАУ» от 2016

• Крайне медленных темпов модернизации и перехода на новые технологии
• Отсутствия современного экспортного маркетинга
• Низкой степени интеграции в глобальные цепочки ценности

К этому можно добавить резко обострившиеся кадровые проблемы. Для нас более чем очевидно, что самостоятельно преодолеть эти барьеры смогут единицы. Остальные просто исчезнут. Таймер включен в 2014 и эти процессы исчезновения промышленных хайтек происходят на наших глазах. Времени до точки невозврата осталось очень мало, и в некоторых секторах мы уже ее прошли.

Но если объединение ради экспорта – старый вызов на уровне отраслей и регионов, то в Украине мы видим очень мало успешных кластерных структур в промышленных хайтек. ІТ не рассматриваем, так как по своей сути, это не кластеры, а региональные ассоциации IT-аутсоурсеров, создающие вместо ценности скорее конкуренцию промышленным хайтек в области кадров и талантов.

• Неэффективность существующих механизмов поддержки экспортеров

О гос. политиках поддержки пока рано говорить – посмотрим, что и когда дадут новые стратегии ЕРО-МЕРТ. Но обратим внимание, что уже существующие и широко распространенные в Украине программы помощи от ЕБРР и других подобных структур ориентированы на помощь для отдельно взятых фирм из МСБ, – а не объединений, ассоциаций или кластеров. У нас нет полной аналитики их успехов, но все-же, по нашим наблюдениям и опыту это работает плохо. Почему? – просто потому, что эти подходы плавного, постепенного внутреннего развития фирм «изнутри», с внешней поддержкой консультантов, очень плохо стыкуются с внешней, крайне турбулентной средой, а также с очень низкими организационными и кадровыми возможностями наших МСБ.

• Растущая роль цифровизации на глобальных рынках

Это очень мощный и недооцененный фактор большинством наших предприятий инжиниринга и машиностроения. Развитые страны, поддерживаемые своими правительствами, уже инвестировали сотни миллиардов долларов в техническое перевооружение и переход на новые технологии.  Отставание Украины исчисляется не менее 5 лет в зависимости от сегмента – и это уже не только по отношению к Европе, США или Азии. Мы отстаем от РФ, Казахстана, многих стран Восточной Европы – на эту тему у нас много аналитики. Именно поэтому предприятия Инжиниринга и Машиностроения должны объединятся с представителями промышленной Автоматизации и IT. Эта категория уже объединена в нац. движении Индустрии 4.0 и способна быстро вывести первые две на необходимый уровень конкурентоспособности продуктов и решений.

 

Основные элементы концепции ІАМ

3 главных элемента новой концепции, решающих эти проблемы, отражены в программе Сумской конференции

1. Smart product – создание продуктов нового поколения Индустрии 4.0. Это собственно и есть сам предмет экспорта.

Безусловно, в Украине уже много организаций пытаются создавать такие продукты по всем 3-м категориям ІАМ. Однако темпы и интеграция этих 3-х категорий желает оставляют лучшего. Следующие изменения нужны на уровне кластеров ІАМ

• уровень соответствия трендам 4.0: от позиции «вечно догоняющих» – до занятия позиций среди лидеров Индустрии 4.0, – в своих узких нишах и целевых сегментах
• позиционирование продуктов и услуг:
  • общее отношение – от полного игнорирования проблем позиционирования – к ясному и четкому позиционированию украинских продуктов и услуг на глобальной арене промышленных хайтек
  • позиционирование услуг: от случайного экспорта– к целенаправленному и системному экспорту услуг в проектировании (разных видов), разработке программного обеспечения, – включая возможности аутсоурсинга.
• интеграция в решения: от разрозненного взгляда на роли игроков и процессы по интеграции – к единому, целостному пониманию, как цифровизация влияет на конкурентоспособность оборудования, машин и технологических решений
• темпы обновлений в R&D: от практически полного игнорирования проблем R&D (кадры, инвестиции, процессы разработок) – до полной трансформации процессов инноваций и вывода их на 1-ый план в стратегиях предприятий

 

2. Smart organization – трансформация фирм и сообществ

Для выпуска Smart products нужны другие организации – то есть, должны изменится сами фирмы – производители, так и культура их сотрудничества. Речь здесь идет как о ускорении роста орг. возможностей (англ. – capabilities), как на уровне организаций, так и объединений. Изменения в подходах нужны по следующим направлениям

• Подходы к трансформации: от попыток справится самому – к масштабному вовлечению коллективного ресурса и возможностей
• Решение кадровых вопросов: от игнорирования проблем кадров и утечки мозгов, или попыток самостоятельно решать эти вопросы – к ясной, коллективной позиции в борьбе за кадры путем создания общих стратегий роста имиджа инженерных профессий, новых кадровых политик, сотрудничеству в ВУЗ-ами
• Решение вопросов инвестиций: от несистемных, случайных практик поиска дешевых кредитов или грантов – к системному использованию лучших инструментов, в том числе предоставляемых структурными фондами ЕС

 

3. Smart export – создание и разворачивание широкого круга инструментов поддержки экспорта нового поколения
   • Позиционирование страны: от тихого и обреченного «нас нет нигде» – к проактивной, целенаправленной политике по интеграции промышленных хайтек в экспортные стратегии государства и использованию соответствующих возможностей на гос. уровне
   • Маркетинг: от игнорирования возможностей современного маркетинга и действий «по-старинке» – к созданию и использованию целого ряда инструментов коллективного воздействия и продвижения (маркетплейсы, краудфаундинговые платформы, сети нетворкинга и лидеров мнений и т.п.)
   • Интеграция в глобальные цепочки: от 2-х крайностей, – либо полный аутсорс, либо «мы все сами» – к умному партнерству и интеграции в глобальные цепочки своих продуктов и услуг с высокой добавленной ценностью, в том числе, на уровне кластерного взаимодействия.

Идеально все эти элементы создаются на базе регионального кластера ІАМ (Инжиниринг, Автоматизация, Машиностроение).

Детально об этой концепции представители АППАУ и наши лучшие эксперты расскажут на конференции в Сумах 27-28 марта. Киевляне привезут с собой лучшие методики кластерного развития, существующие в Украине, а также полный пакет инструментов экспортной поддержки.

Нужно сразу сказать, что реализация подобной концепции требует пересмотра и ревизии многих текущих практик региональных стейкхолдеров. Тем не менее, первый шаг всегда один и тот же – это объединение игроков рынка вокруг единых целей и ценностей. АППАУ предлагает для этого создание регионального кластера «Инжирининг. Автоматизация. Машиностроение». Уже очень скоро мы увидим, насколько наши планы совпадают с реальностью.

Продовжуємо публікації експертів АППАУ. Сьогодні з нами Володимир Патрахін, – технічний директор «Індасофт- Україна», компанії, що є однією з провідних в області АСУ диспетчеризації великих промислових об’єктів та МES систем.

1. Які головні тенденції ви бачити в сегменті ІІоТ в Україні та в світі?

Головні тенденції складно не помітити. У глобальному сенсі – це, звичайно, подальший розвиток IIoT в напрямку Industrial Internet Control Systems (IICS), поява нового класу “Outcome Optimizing Control” контролерів АСУ, подальше вдосконалення технологій “Secure Industrial Internet Connectivity” і як результат лавиноподібне збільшення числа цифрових сервісів аналітики, предиктивної діагностики та оптимізації, які виробники можуть пропонувати разом з промисловим обладнанням.

Для України можна відзначити тенденцію зростання інтересу до рішень IIoT, який з’являється у великих замовників базових промислових секторів. Але основним драйвером процесів діджіталізаціЇ виробництва в нашій країні, є відносно невеликі, сприйнятливі до змін ринку підприємства, які розвивають свій експортний потенціал і потребують сучасного ефективного управління виробництвом в реальному часі. Головна проблема для поставки на потік таких проектів – це складність у виборі бюджетного для наших умов, але ефективного сучасного брендового рішення.

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Сучасні тенденції розвитку промислової автоматизації дійсно вражають і захоплюють, дозволяють запропонувати замовникам неможливі раніше способи підвищення ефективності систем управління та виробництва у цілому. Але, на мій погляд, як і для будь-якого реального процесу на ранній стадії розвитку, вхід IIoT технологій супроводжується значними дисбалансами. Не маючи мети будь кого образити, хочеться звернути увагу на деякі з цих, на мій суб’єктивний погляд, “перегинів”.

Звичайно, нас дуже радує, що IT звернуло свій погляд з вершини 4-го рівня піраміди управління ISA вниз і кількість фахівців, які знають “як треба” займатися АСУТП і MES та не бояться братися за ці завдання, зросла. Шкода тільки, що схоже, з комфортних та модерних офісів завдання нижніх рівнів управління часто виглядають простими та незначними. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Така недооцінка ролі ОТ може призводити до знецінення проектів IIoT і навіть до відвертої підміни понять.[/perfectpullquote]

Як приклад можна привести ідеї щодо застосування SCADA-серверів на смартфонах. Все ж, можливо БД реального часу SCADA та драйвера відразу в хмарі розгортати, хостити і адмініструвати буде легше? . Або коли простий алгоритм екстраполяції тільки одного з параметрів моніторингу піариться, як ціла система предиктивної діагностики складного агрегату. Або ейфорія та захоплення публічними Internet ресурсами для індустріальних застосувань. А як вам система оперативного управління виробництвом (MES), побудована на базі ручного введення? Дійсно, навіщо морочитися з датчиками, системами збору даних та копирсатися з інтеграцією існуючих PLC і iPC? Дуже IT-шне рішення: роздати персоналу планшети і нехай самі вводять, можна навіть відразу в ERP.

Ні, я не претендую на істину в останній інстанції, але світовий (це вже більш ніж 5-ти річний) досвід впровадження інтернет-орієнтованих систем однозначно свідчить, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]без ОТ, без потужного Edge рівня немає ніякої можливості розгорнути захищену і по-справжньому індустріальну IoT інфраструктуру. [/perfectpullquote]

Адже додатки IIoT/IICS тільки зовні виглядають як HTML5 dashboard-и з KPI-ми для керівництва. У своїй основі, це завжди драйвери до “неправильних” (на думку IT) промислових протоколів, швидка спеціалізована Edge аналітика і банальне регулювання (так, так, так, PID буде жити вічно!). Я не вважаю, що якщо в проекті застосовуються технології Internet, Cloud, Big Data і т.п., то він автоматично стає хедлайнером руху Industry 4.0. Реальне value проекту IIoT для замовника полягає у можливостях його розширеної аналітики. Поясніть будь-ласка, як можна, наприклад, синтезувати робочу цифрову модель Digital Twin промислового активу без використання багаторічного досвіду інженерів, технологів, автоматників, механіків? Чи ви серйозно думаєте, що інженерна автоматизація вмирає і скоро “все буде IT”?  Хоча, строго кажучи, про що ця дискусія? По великому рахунку місця докласти свої руки в IIoT вистачить усім. Просто для когось управління міським освітленням – це вже жорстке industrial, а хтось мислить категоріями, які можуть бути застосовані до об’єктів, агрегатів і систем критично-важливої інфраструктури.

Підсумовуючи. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]На мою думку, головний виклик учасників ринку полягає в справжній та глибокій синергії ОТ та ІТ. Але де «кожному своє» – ІТ-гравці мають в повній мірі відповідати вимогам ОТ-рівня, а ОТ-гравці в свою чергу швидше, але не менш акуратно інтегрувати необхідні технології від ІТ. [/perfectpullquote]

3. Що має робити спільнота, щоб краще відповідати на цей виклик?

На мій погляд, Асоціація вже багато робить для просвіти ринку, бере участь в процесі адаптації сучасних стандартів і розробці концепції розвитку вітчизняної економіки. Можливо, було б корисно ввести процедуру офіційного схвалення АППАУ перспективних проектів в нашій області. Щоб експертна рада могла розглядати виконані проекти IIoT, АСУТП, MES та давати рекомендації щодо їх застосування. Хто знає, можливо з часом лейбл “АППАУ approved” став би популярним і затребуваним у Замовників. А наша Асоціація, таким чином, змогла б виділяти та заохочувати найбільш якісні та значні впровадження і тим самим допомагати замовникам у виборі систем та виконавців.

[table id=8 /]

Подібні інтерв’ю експертів АППАУ:

• Інтервью  Олександра Пупени про інтеграцію ОТ та ІТ
• Інтерв’ю Артура Коробова про тренди в ПЛК

 Клуб Strategist 4.0, 19 березня

2-а зустріч експертів клубу Strategist 4.0 відбудеться на тему «Дорожні карти цифрової трансформації – як інструмент стратегічного розвитку галузей».

Дорожня карта (roadmap) є класичним інструментом стратегічного планування, який використовується в різних масштабах – від окремих продуктів і до цілих галузей та економік країн. Цей інструмент також широко використовується для завдань цифрової трансформації окремих підприємств та галузей.  З 2016 року рух «Індустрія 4.0 в Україні» ставив на меті створення галузевих дорожніх карт в рамках програми Digital Agenda Ukraine, а в 2018 це завдання знову прозвучало в новій стратегії Індустрії 4.0.

19 березня ми побачимо першу презентацію дорожньої карти для окремої галузі (Укрзалізниці) від групи експертів АППАУ. Робота велась без спеціалістів УЗ, на волонтерських засадах, тому цей документ – радше [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]презентація окремої експертної групи й моделі «як потрібно було б» підходити до вирішення завдань цифрової трансформації великих підприємств.[/perfectpullquote]

Разом з тим, розгляд в широкому колі й разом з представниками інших галузей буде цікавим та корисним всім експертам, хто займається питаннями стратегічного планування та розвитку на рівні підприємств та галузей.

Метою заходу в рамках роботи клубу Strategist 4.0 є фіксація кращих практик у створенні подібних методик, які надалі можливо брати за основу для всіх секторів промисловості, енергетики та інфраструктури.

В програмі дискусій виступів та дискусій

14-00 вступ до теми (Юрчак О.В., ген. директор АППАУ)

14-10 презентація дорожньої карти Укрзалізниці (професор Самсонкін В.М.)

14-40 позиції щодо теми дорожніх карт від DTI (Надія Васил’єва, директор Digital Transformation Institute)

14-55 окремі положення дорожньої карти DX на рівні галузей та великих підприємств

• питання “базової автоматизації” та “цифрового стрибка” (В.В. Гаєвський, «Залізничавтоматика», М. А. Сорокін – ІК «Восток»)
• нові технології – передумови проникнення (Є. Лохматов, директор Fractal Tools)
• дотримання міжнародних стандартів, перехід на норми ЄС (Романов М.О., технічний директор АППАУ)

15-40 перерва на каву

16-10 «Стратегічне планування в великих холдингах: що заважає створенню справжніх дорожніх карт цифрової трансформації» –   дискусія

16-45  «Що далі: можливості розгортання дорожніх карт DX по інших галузям промисловості України» (Юрчак О.В.)

17-00 Закінчення зустрічі

Захід відбудеться 19 березня з 14 до 17 години в HUB 4.0, пер. Ярославський 1/3.

Вартість квитка – 300 грн. Безкоштовно – для членів клубу Strategist 4.0, членів АППАУ, а також директорів ІТ-АСУ та стратегічного розвитку підприємств. Запитуйте ваш промо-код за адресою info@appau.org.ua

Ключова публікація до заходу – “Зачем нужны дорожние карты цифровой трансформации”.

Реєстрація за посиланням.

 

Корисно для підготовки зустрічі – 

кейс Intel – як приклад справжньої цифрової трансформації

Загальні збори АППАУ, що відбулись 24 січня затвердили головні підсумки роботи асоціації в 2018 та намітили плани розвитку 2019. Крім цих загальних дій, що повторюються щорічно, Збори розглянули нову модель роботи асоціації, що безперечно може внести багато змін в наш розвиток в найближчі роки. Про все це більш детально у звіті.

Звіт виконавчої дирекції АППАУ

Генеральний директор АППАУ Юрчак О.В. на початку представив головні результати роботи в 2018, які раніше комунікувались членам асоціації в детальному звіті.

В минулому році, асоціація зросла на 16 нових членів, збільшила бюджет майже втричі (за рахунок грантів), зросла також кількість форматів взаємодії в рамках асоціації та кількість послуг від партнерів. Але головним на думку ген. директора є якісні зміни. З виходом проекту національної стратегії «Індустрії 4.0» АППАУ остаточно позиціонувалась в області промислових хайтек як важливий policy-maker державного рівня. Другою кардинальною зміною є нова, кластерна модель роботи асоціації, рис. нижче

Де-факто, ця модель задає наступні зміни

• Індустрія 4.0 є технологічною платформою в роботі АППАУ і яка в тій чи іншій мірі стосується всіх членів; раніше – це була просто одна з «дотичних» тем. Визнання Індустрії 4.0 як головної теми розвитку автоматично асоціює наші цілі та програми з проектом Національної стратегії Індустрії 4.0.
• Екосистема АППАУ розширюється до 7 головних категорій, що вказані на рис. Певною зміною тут є пряме включення категорії стартапів. Ми також визнаємо, що кожна категорія може мати свої особливі інтереси, відмінні від інших, але разом ми всі інтегровані в єдиний ланцюжок створення інноваційних продуктів та рішень Індустрії 4.0.
• Члени АППАУ визнають, що вони мають 5 головних, спільних проблем – викликів сталого розвитку, які ніхто не може вирішити поодинці. Це –
  • прискорення інноваційного розвитку в напрямку 4.0,
  • спрощення доступу до фондів (державні фонди в Україні, структурні фонди ЄС, також венчурний капітал),
  • розвиток та утримання персоналу,
  • гармонізація технічних стандартів (в напрямку ЄС та 4.0),
  • запуск експортних програм.
• Для вирішення цих викликів, асоціація вже створила ряд відповідних колективних інструментів – як Рада інновацій 4.0, Технічний комітет 185, мережа Центрів 4.0, програми підтримки по інтеграції в ЄС. В 2019 АППАУ планує також запустити на системній основі галузеві Хакатони, Інкубатори та Маркетплейс.

Відповідно виконавча дирекція АППАУ пропонує Зборам та Правлінню розширити місію організації до тези «розвиток Індустрії 4.0 як драйвера економічного розвитку».

Інші важливі тези презентації ген. директора АППАУ можна переглянути за цим посиланням.

 

Звіти партнерів – провайдерів послуг

З короткими звітами про діяльність та послуги членам АППАУ в 2018 виступили

• Три Центри 4.0. Зокрема, Центри з Києва, Одеси та Харкова створили навчальні програми, в тому числі, для спеціалістів – з програмування ПЛК, інтеграції ОТ-ІТ, робототехніки, гідравліки та пневматики, кібер-безпеки тощо. Від цих ВНЗ виступили Олександр Пупена, Марина Колісник, Віктор Єгоров.

  [caption id="attachment_7299" align="alignnone" width="584"] Учасники від ВНЗ – представники Києва, Харкова, Одеса, Кривого Рогу, Запоріжжя – були найактивнішими на цих Зборах[/caption]

• Маркетинговий партнер B2B Ray (виступ – Руслан Вербовий) повністю забезпечує діяльність виконавчої дирекції в графічній продукції, лендінгах, підтримці івентів тощо, а також надавав індивідуальні послуги окремим членам АППАУ
• Партнер в області співпраці з муніципальним сектором, Центр інноваційного ровзитку «Синергія» (презентував Андрій Сухорябов) привів гарний приклад співпраці з одним з членів АППАУ (ТОВ «Мікрол») в одному з проектів ЄБРР.
  
• Володимир Матюшко, партнер експортної програми з підтримкою фондів ЄС також поділився своїми враженнями та пропозиціями по роботі з членами АППАУ.

Робота в групах

Робота в групах йшла по 6 напрямам згідно раніше визначених тем співпраці на 2019. Головні результати по групам

• Пріоритетні проекти Індустрії 4.0, які будуть підтримуватись АППАУ – 1) Центри 4.0, 2) Галузеві Хакатони, 3) Технічні стандарти, 4) Аудит інноваційної екосистеми пром. хайтек, 5) Торгова місія 4.0, 6) Дорожні карти DX.
• Співпраця Центрів 4.0 та регіональна взаємодія: група визначила великий перелік спільних проектів, цілей та завдань Центрів 4.0 – й у співпраці з іншими ВНЗ
• Розвиток ідейної (експертного) лідерства: планується покращення інтеграційних процесів та синхронізації як по відношенню до стандартів, так і до технологічних трендів 4.0 – й з відповідною промоцією експертів АППАУ. Виконавча дирекція значно посилить профілювання та виставлення бенчмаркингових орієнтирів по технологічним секторам 4.0, промотуючи при цьому членів АППАУ.
• Консолідація з замовниками: ключовими темами співпраці є інновації в 4.0 та технічні стандарти
• Комунікації: експертні знання та інструменти взаємодії – є спільними та головними в пропозиції цінності від виконавчої дирекції для всіх членів АППАУ
• Експортна програма: пропозиції розвитку включають підготовку 10 заявок на Фазу1 програми Н2020, проведення івентів у Франції, підготовку до участі в Hannover Messe на 2020, створення спільних засобів комунікацій англійською мовою.
  

Ці пропозиції будуть передані новому Правлінню на затвердження та внесення в плани роботи на 2019.

 

Головні напрями розвитку на 2019. Рішення Зборів.

Виконавча дирекція запропонувала, а Загальні Збори затвердили 5 головних напрямів розвитку на 2019 рік:

1. Повна синхронізація з проектами Стратегії 4.0. Мова про підтримку та реалізацію (в рамках можливостей та бюджету) частини вибраних проектів.
2. Реалізація інноваційного потенціалу в нових форматах (в рамках Стратегії 4.0). Мова про системний запуск інструментів як галузеві Хакатони, Інкубатори-Акселератори та Маркетплейс.
3. Повна реалізація потенціалу внутрішньої синергії АППАУ. Цей потенціал дійсно величезний і все ще не розкритий. АППАУ має вже достатньо велику інноваційну екосистему, здатну генерувати сучасні продукти та рішення для промислових хайтек «на потоці». Водночас, досягнення високого рівня синергії залежить від культури співпраці та готовності учасників до спільних дій. Краще використання наявних інструментів, покращення індивідуальної та спільної ефективності, разом з більш ефективними форматами взаємодії в парах, трійках та більших групах – є головними засобами в цьому напрямі.
4. Нарощування просування членів Асоціації та покращення їх позиціонування як ідейних лідерів в своїх сегментах. Реалізація цього напряму зводиться радше до наявності бюджету. А що робити – ясно. Потрібно активно просувати кращих експертів АППАУ, профілювати позиціонування та переваги кращих брендів по їх сегментах, зробити каталоги, збільшувати кількість яскравих кейс-стаді, активно просувати наших членів через івенти тощо.
5. Ріст орг. спроможності АППАУ виконувати більшу кількість проектів з розвитку. Проектів дійсно багато і 2018 знову показав, що малим ресурсом (людським та фінансовим) ми їх не реалізуємо. В 2019 для реалізації цього напрямку розвитку, АППАУ передбачає ріст членських внесків, ріст грантових надходжень, й за рахунок цього – збільшення ресурсу виконавчої дирекції. Плануються окремі позиції для піар-менеджера, координатора мережі Центрів ВНЗ та відповідального секретаря ТК 185.

Збори затвердили нову структуру Правління асоціації – в нього ввійшли Кабальський Генадій (ВГ «Техінсервіс»), Юрчак Олександр (АППАУ), Романов Максим (АППАУ), Адаменко Валентина («Ріттал»), Максимець Андрій («Фенікс Контакт»), Щербатенко Олег (НВП «Інформаційні технології»), Чуприков Сергій ( «Метінвест Діджитал»), Кульчицький Іван (Агенція Європейський Інновацій) +1 місце залишено для представника ВНЗ.

В цілому, Збори пройшли на високому рівні – члени АППАУ знову демонстрували високу активність та єдність по більшій частині питань. Нетворкинг та спілкування завершили вечір Зборів.

Переглянути звіт виконавчої дирекції можна за цим посиланням, повний річний звіт – тут, презентації провайдерів послуг – тут.

До АППАУ приєднався Експертно-аналітичний Центр «ОПТІМА». Центр «Оптіма» заснований у 2017 році, є українською недержавною, неприбутковою, незалежною дослідницькою організацією. Це сучасний R&D центр, діяльність якого зосереджена на фундаментальних і прикладних наукових розробках, аналітичних і експертних дослідженнях ключових проблем вітчизняної і глобальної економіки. Центр об`єднує високопрофесійних експертів, аналітиків, науковців і практиків з України та інших держав для проведення досліджень, розробки стратегій, програм і практичних рекомендацій для оптимального прийняття рішень на рівні макроекономічного, монетарного і банківського регулювання, а також у сфері корпоративних фінансів і управління бізнесом. Детальніше щодо аналітичних продуктів Центру – дивіться на його сайті http://optimacenter.org/

Експертно-аналітичний Центр “Оптіма” є одним із ключових розробників Нового економічного курсу – Стратегії інноваційного розвитку України, ініційованого кандидатом у Президенти Ю.В. Тимошенко.
Головна ідея Нового економічного курсу (НЕК)  – це перехід до інноваційної моделі розвитку і запровадження Індустріалізації 4.0 в Україні. Засновник Центру “Оптіма” Віталій Ломакович є координатором процесу широкого суспільного обговорення НЕК

Разом з АППАУ центр «Оптіма» має на меті поглиблення та розширення аналітичних напрацювань в розвитку української промисловості, й зокрема, аспектів Індустрії 4.0 в Україні.

• …

7 лютого, 14-00 – 17-00

ІКТ – це ключові технології для Індустрії 4.0, АППАУ – це фундатор руху, а ФІОТ – головний факультет КПІ що поставляє таланти та кадри для всіх сегментів ІТ- як промислових, так і В2С. Отже, де наше головне поле взаємодії, якими  мають бути маркери та орієнтири?

В 2019 АППАУ бере на себе роль «штурмана» національної стратегії 4.0 – включно фіксацією стану, визначення цільових показників зростання, позиціонування, тощо – і все це по технологічним сегментам 4.0! Відповідні рекомендації до змін в програмах ВНЗ, пропозиції до Центрів 4.0 будуть обговорюватись цього року і на рівні МОН. Поки що цього немає в проекті національної стратегії, але там вже вказано, що відсутність аналітики та орієнтирів зростання є великою проблемою по всім технологічним сегментам 4.0.

Отже, 7 лютого ми почнемо близьке знайомство з провідним факультетом країни саме з метою ознайомлення з кращими напрацюваннями та потенціалом, який розробники 4.0 вже можуть використовувати для своїх завдань.

Ми запрошуємо на зустріч 7 лютого розробників та інтеграторів АСУ-ІТ, інноваторів 4.0 та всіх, кого цікавить співпраця з ВНЗ в цій області.

В програмі

• Презентація факультету та напрацювань (попередній огляд та теми)
• Відвідання лабораторій
• Круглий стіл – обговорення «Цільові сегменти Індустрії 4.0 – де є найвища готовність?»

Зустріч безкоштовна, потрібна реєстрація.