Без категорії

Продовження опитування експертів асоціації. На питання відповідає Дмитро Шрам, менеджер з розвитку бізнесу «Шнейдер Електрик Україна», член групи ТК 185, експерт АППАУ в області ПЛК та SCADA/HMI. Працює в компанії з 2016 року.

1. Які головні тенденції ви бачите в сегменті SCADA/HMI в Україні та в світі?

Говорячи про людино-машинний інтерфейс і SCADA-системи, ми можемо розглядати 2 важливих етапи розробки: дизайн екрану і можливості зв’язку з верхнім і нижнім рівнями.

Впродовж еволюції промислових виробництв, розробка ЛМІ протягом останніх 30 років подолала етапи від 1.0 до 4.0. Останнім часом був впроваджений ряд нових методів проектування ЛМІ з використанням нових концепцій. Ці методи тепер можуть значно скоротити час розробки ЛМІ, усуваючи непотрібні кроки і використовуючи раніше розроблені ресурси. Можемо назвати це Дизайном HMI 4.0, який спрощує процес проектування за допомогою:

• використання в якості атрибутів об’єктів, крім ширини і висоти, координат екрану X і Y;
• створення екранів за допомогою макетів з можливістю зміни роздільної здатності;
• розділення екрану табличною сіткою, в кожній комірці якої також можна розміщувати графічні об’єкти або сітку;
• використання шаблонів тем, наборів кольорів і навігації на зразок Windows;
• можливості теми вільно змінювати значення за замовчуванням атрибутів об’єкта, а потім запам’ятовувати їх як інший об’єкт;
• відсутності недоладності, що досягається за допомогою розробки 2-кольорового інтерфейсу.

Інновації призначеного для користувача інтерфейсу, такі як смартфони, мали істотний вплив на проектування промислового ЛМІ, і тепер користувачам потрібні більш чіткі і прості у використанні екрани.

Що стосується SCADA-систем, велику популярність в світі та Україні набирають невеликі системи для об’єктів інфраструктури, промислових об’єктів, ліній і машин – до 64 тис. тегів. Говорячи про їх можливості, слід виділити функціональні особливості:

• Написання скриптів VB, формування звітів в PDF, XML, HTML і т.д., запис архівів тривог і аварій, а також трендів.
• Віддалений моніторинг за допомогою веб-клієнта або планшета, отримання сповіщень про аварії по e-mail.
• Використання протоколу MQTT промислового Інтернету речей для з’єднань з віддаленими місцями, де потрібний “малий розмір коду” або обмежена пропускна здатність мережі. Такий зв’язок можна організувати також за допомогою інструменту Node-RED.
• Зберігання даних в локальних БД (SQL та ін.).
• Захист інформації за допомогою баз даних і резервування.
• Зв’язок рівнів IT/OT за допомогою великої кількості драйверів, включаючи популярну архітектуру стандарту OPC UA.
• Функція «Thin client»: моніторинг екрану з веб-браузера на основі HTML5.

Важлива частина ЛМІ на сьогоднішній день включає різні додатки з предиктивної аналітики та аналізу поведінки об’єкта і звітності.[perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””] Саме цифрові порадники – адвайзери – можуть стати першим кроком на шляху цифровізації тих підприємств, де раніше використовували тільки консервативні рішення. Це найпростіший спосіб почати перехід на більш сучасні технології. [/perfectpullquote]

Цифрові порадники від Schneider Electric дозволяють підвищити операційну ефективність і при цьому вимагають мінімального інжинірингу. Вартість адвайзеров невелика, а витрати на впровадження практично відсутні. Ми в Schneider Electric вважаємо, що такі рішення будуть вельми цікаві компаніям, які хочуть йти в ногу з часом, але поки не готові реалізовувати повномасштабні проекти в області цифровізації.

 

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Кадри вирішують все, а нестача кваліфікованих інженерів – велика проблема для ринку не тільки в Україні, але і по всьому світу. Мілленіали, як правило, більш відкриті до нових технологій. Нове покоління прекрасно розуміє, чому важливі технології, як вони перетворюють життя навколо. Молоді люди не мислять себе без цифрових гаджетів і звикли знаходити будь-яку інформацію в інтернеті без зайвих зусиль. У них зовсім інша мотивація до роботи.

Згідно з дослідженнями PricewaterhouseCoopers, 60% юнаків і дівчат прагнуть працювати з найпередовішими технологіями. Ці дослідження показують, що активна молодь прагне жити і працювати у великих містах. Для машинобудівних, гірничодобувних і металургійних підприємств, у той же час, це стає великою проблемою, так як вони знаходяться у віддалених регіонах країни, де найшвидше відбувається відтік найбільш перспективних трудових ресурсів. Це не тільки українська, а й світова проблема. Люди по всьому світу шукають спосіб мінімізувати наслідки трудової міграції.

 

3. Що має робити спільнота, щоб краще на них відповідати?

Незважаючи на автоматизацію процесу, якість і швидкість регулярного технічного обслуговування все ще багато в чому залежать від кваліфікації працівника.

Роботодавцям, які є представниками інших поколінь, необхідно психологічно адаптуватися до мілленіалів. Від них вимагається створювати умови, які дозволяють залучити й утримати найбільш перспективних молодих людей. Також потрібні передові засоби навчання персоналу, які дозволять скоротити терміни входження в нову посаду.

 

 

[table id=9 /]

Стратегічна сесія в Дніпрі, 20-21 грудня

Дніпровський регіон – ключовий промисловий та хайтек регіон України, що займає провідну позицію в секторах як аерокосмічний, машинобудування, металургії, комплексного інжинірингу та ІТ. Водночас, вказані сектори не мають спільної стратегії розвитку, яка підтримує та стимулює їх спільну основу – інноваційну екосистему, що постійно розвивається. Як наслідок, – локальні гравці мають цілий «букет» негативних наслідків, як нестача інвестицій та фондів, міграція талантів та робочої сили, деградація науки та освіти, слабка координація від державних органів тощо.  Відповідно, ключові цілі стратегічної сесії 20-21 грудня

1. Об’єднати ключових стейкхолдерів промислових хайтек з метою вироблення спільних цілей.
2. Створити базу релевантних, стратегічних ініціатив, включно з оптимальним балансом інноваційних, промислових екосистем, які мають забезпечити стале зростання.
3. Запропонувати комплекс ‘quick wins’ (швидких перемог), тобто коротко-строкових ініціатив, які мають укріпити довіру між регіональними гравцями та вести до швидких результатів.

Ключові стейкхолдери

Особи, що запрошуються, по категоріям –

1. Відповідальні керівники департаментів мерії та ОДА
2. Промислові хайтек кластери: аерокосмічний, ІТ та інші
3. Головні університети регіону: «Політехніка»
4. Головні промислові хайтек партнери (КБ «Південне», Інтерпайп, та інші)
5. Члени бізнес-асоціацій

Організатори

1. Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ), Дніпровський космічний кластер.
2. Агенція розвитку Дніпра.
3. Дніпропетровська ОДА

Програма

20 грудня –  вирівнювання базових знань та розділення кращих практик в побудові промислових хайтек екосистем та кластерів. Тренінг – воркшоп надається від партнера івенту – німецької консалтингової компанії TUM International (мова – англійська, з перекладом)

21 грудня – мозкові штурми та дискусійні сесії щодо розробки ключових положень регіональної стратегії розбудови промислових хайтек екосистем. Детальна програма (англ.) – тут.

Ключовий партнер заходу в області консалтингу та методичного забезпечення – німецьке консультаційне агентство TUM International Gmbh, що спеціалізується в розбудові промислових хайтек екосистем.

Участь в заході – по запрошенням.

Спонсори заходу — компанія Interpipe та Дніпровська ОДА.

Недавня дискусія в групі АППАУ на Facebook створила певний прецедент, причини якого ми в своїй спільноті АППАУ вже потрохи забуваємо. Мова про критерії вибору складних продуктів, як SCADA/HMI, але також про культуру продуктового менеджменту. Ці речі жваво обговорювались 3-4 роки, але затим чомусь все ніби стало добре. Суть нового прецеденту в тому, що компанія «Зерновая столица» – вітчизняний розробник-інтегратор рішень АСУТП для елеваторів на конференції ID Fest протиставила своє рішення SMART-СДАУ  всьому ринку SCADA/HMI, як більш сучасне та безпечне. В дискусії на facebook виявилось, що порівнювати власне нічого – компанія, яка, до речі вже багато років на ринку, – немає навіть пристойного описання на корпоративному сайті.  Тут ми бачимо описання всього рішення АСУТП, але зовсім не програмного забезпечення рівня SCADA/HMI. Навіщо протиставляти власне повне рішення АСУ ТП окремому її елементу від всього ринку, при тому, що сказати самим щось конкретне нічого – незрозуміло, але подібні випадки досить характерні для розуміння рівня вітчизняних розробників та їх продуктового менеджменту.

Між тим, дискусія в групі цікава тим, що знову підіймає питання про критерії вибору, оцінки та кращих стандартів в цій області. Яким би не було конкретне рішення «Зернової столиці», [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]справжнє питання полягає в іншому – що саме, як і щодо чого ми порівнюємо? [/perfectpullquote]

Й це питання значно більш важливе, оскільки воно виникало в спільноті АППАУ й минулого року (саме по SCADA), і багато раніше по іншим сегментам, але поки якихось професійних гайдів в нас немає.

Тому й для початку цієї колективної роботи, ось мої 10 ремарок з цього приводу

1. Ринок SCADA/HMI величезний, старий (тобто зрілий) й дуже добре сегментований в світі. Він має зростання до 6-8%, ось типові посилання – https://www.alliedmarketresearch.com/scada-market
2. В Україні ніяких детальних оцінок я не бачив, але в цілому й виходячи з логіки здорового глузду ми можемо оцінюємо перспективу росту значно більшу, адже очевидно, що рівень проникнення цих технологій ще малий, а потреби в автоматизації тільки зростають.
3. SCADA/HMI – досить складний продукт з технічної точки зору, який має десятки функцій, й може значно відрізнятись по чисельним сегментам. Тому гарний конкурентний аналіз й саме для свого сегменту (а не «взагалі») – не є чимось видатним. Це – must be будь-якого продуктового маркетингу. Й розказувати про складні речі «щось на пальцях», робити голосні заяви без будь-якого підтвердження – це не тільки професійний моветон, але й комерційна безграмотність: адже ви просто залишаєте замовника можливості порівнювати речі, в яких він бажає розібратись.
4. Питання про самописні SCADA/HMI (так само як і PLC) й тільки «під себе» (тобто пропрієтарні) давно вирішене й закрите на більшості зрілих ринків. Звісно, тренд в епоху 4.0 йде тільки про відкриті системи, що відповідають міжнародним стандартам.
5. Але це далеко не очевидно в Україні. Для окремих ніш та сегментів це частіше всього пов’язано з низькою культурою ринку замовників. Наприклад, металурги в Україні в своїй переважній більшості давно перейшли на стандарти відомих світових виробників. Але залізничники і, як виявилось недавно, елеватори (очевидно – й багато інших сегментів?), ще й досі керуються принципами «шоб дешевше», або ж є інші мотиви – й вони навряд чи з області високих професійних стандартів.
6. Проблема доступності якісних аналітичних звітів з чіткими (та незалежними!) оцінками й рекомендаціями щодо критеріїв вибору SCADA/HMI насправді існує і в світі. І тим більше – це правда для України. На відміну від ІТ-області та інших сегментів, знайти в SCADA/HMI що небудь безкоштовне – хоча б на рівні пристойних аналітичних статей – практично неможливо. Звісно, це створює значні проблеми в орієнтації – й для замовників, перш за все.
7. Якщо все-ж звернутись до відкритих публікацій, що освітлюють тренди розвитку та оцінки незалежних міжнародних експертів, то я б порадив звернути увагу на декілька джерел
   4. Головним авторитетом в світі Industrial Automation є консалтингова компанія Automation Research Corporation (ARC). Стаття на I-scoop що стосується трендів розвитку SCADA/HMI посилається на неї в контексті Індустрії 4.0 й дає досить якісний аналітичний зріз. На відміну від деяких прогнозів з РФ, що кажуть про загрозу SCADA в епоху IoT, автор говорить, що навпаки, в епоху 4.0 та ІІоТ роль SCADA/HMI стає більш критичною. Мова про те, що в сьогодні SCADA/HMI може виконувати функції не просто візуалізації, а «місточка» до рівня ERP й перерозподіляти частину функцій як в аналітиці бізнесу (BI, – й особливо з урахуванням появи edge), так і в завданнях горизонтальної та вертикальної інтеграції. Стаття також коротко освітлює важливі тренди – як зростання ролі мобільних застосунків, та біг дата на цьому рівні.
   5. Наступний огляд ARC дає досить великий перелік критеріїв вибору. Вкажемо серед них не тільки технічні, як технології та архітектура, чи можливості інтеграції з ІІоТ, але й чимало бізнесових – надійність постачальника, його локальна та глобальна присутність (важливо для ОЕМ), можливості навчання та сервісної підтримки тощо.
   6. Проблема з подібним контентом щодо критеріїв вибору чи хоча б оглядів про тренди залишається серйозною в Україні – в рунет можна зустріти в рази більше якісних оглядів. Зокрема, ця стаття від AggreGate досить вдало освітлює свій продукт в контексті трендів ІІоТ. Якщо ми згадаємо ще про TraceMode, то ситуація з українськими розробками в області SCADA/HMI виглядає сумно – нам залишились маленькі маргінальні ніші, як це добре видно в кейсі з «Зерновою столицею». Власне, хотілось би послатись на якийсь якісний ресурс від вітчизняних виробників, але в цьому і є проблема – його немає.
   7. Максимум на що ми здатні – це поки що перекладати, – ось непоганий переклад по трендам з американського джерела від ua.automation
8. Між тим навіть цей поверховий огляд дає розуміння, що важливо при виборі SCADA/HMI якщо ви шукаєте сучасну платформу (а не просто «шоб дешевше»),
   1. Інтеграція інструментів аналітики та BI SCADA/HMI мають все більше бути орієнтованими на вирішення бізнес-завдань, а не просто «візуалізацію для операторів»
   2. Важливим є можливості дизайну та дотримання сучасних стандартів (ISA101) – перш за все, з точки зору, якості прийняття рішень в операційному управлінні
   3. Для орієнтації на майбутній розвиток важливо враховувати можливості SCADA бути справжнім, ефективним хабом між польовим рівнем та, – не тільки традиційним вертикальним рівнем  MES-EAM/ERP, але й горизонтальним (CAE, PDM, Supply chain).
   4. Можливості інтеграції в мобільні застосунки та хмарні платформи також варто розглядати.
   5. Сервісна підтримка виробника є дуже важливою, й особливо коли ви експортуєте – його підтримка також і в країні експорту.
   6. Розповсюдженість (відомість бренду), відкритість платформи, наявність галузевих інтеграторів є також важливими – це зменшує залежність кінцевого замовника від одного постачальника рішення.
9. Все вищесказане означає що перед нашими новими Центрами 4.0 стоїть великий фронт робіт – не тільки в плані аналітики – порівняння, але хоча б елементарного «розжовування», освіти та просвіти ринку – в цілому тут ще багато-багато роботи. Зауважу, що мова тут про традиційний продукт – SCADA/HMI. Якщо ж ми візьмемо зовсім нові технології як IIoT – там ситуація ще гірша.
10. Окрема ремарка для продакт менеджерів вендорів, членів АППАУ. Розуміючи все ваше завантаження, та нехватку часу та ресурсів на райтинг, – все-ж, будь-ласка старайтесь максимально активізуватись в генерації власного експертного та аналітичного контенту. Як я вже сказав, – відставання від РФ та розвинутих країн в нас дуже сильне й це не відповідає стану тієї експертної спільноти, що існує в АППАУ або в інших подібних спільнотах за останні 5 років. Пора виходити на арену ) В АППАУ – й з урахуванням великої кількості залучених ВНЗ, це справді набагато вже простіше.

Повертаючись до конференції ІD Fest – ми бачили багато інших прикладів вже доброї сегментації й таргетингу продуктових сегментів від наших членів (виступи Overvis, IT-Enterprise, Fractal Tools), але питання в тому, чи розуміє це замовник, – й особливо там, де мова про нові технології.

Надіюсь, цей огляд був корисним. Звісно, продакти вендорів, експерти від інтеграторів, та можливо самі великі замовники можуть покращити 10 пп вище. Тому do not hesitate, – наші ресурси для вас повністю відкриті.

Юрчак Олександр,

ген. директор АППАУ

Рынок можно развивать по-разному. Один путь – позиционировать исключительно себя в качестве лидера и выстраивать экосистему исключительно вокруг своего бренда. Другой путь – делать совместные усилия с партнерами и в рамках общей экосистемы. Если вы ищите яркие примеры партнерства и синергии во втором случае, я расскажу вам о наших лидерах 4.0 в сообществе АППАУ – компаниях Interpipe и IT-Enterprise.

Вызовы украинского рынка в развитии промышленных хайтек

АППАУ – как фундатор движения 4.0, постоянно анализирует эти вызовы, проявляет и утверждает их совместно со своими участникам и затем постоянно освещает, как игроки рынка на них отвечают. На протяжении 2016-17 годов мы видим 3 главных вызова, – типичных для начального становления любых инноваций в промышленных хайтек

• Просвещения – образования рынка по новых технологическим направлениям
• Вовлечения конечных заказчиков и демонстрации первых кейсов в области 4.0
• Запуск действующих, инновационных экосистем – включая науку, разработки и образование

Проще говоря, [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]тот, кто быстрее объяснил и «достучался» до рынка, продемонстрировал результат, сумел вывести это на уровень рыночных норм и правил (стандартов), вовлек разработчиков и подготовил кадры, – начинает быстро продвигать не только себя, но и весь рынок.[/perfectpullquote]

Рынок в ответ признает таких инноваторов лидерами.

Лучшие образцы идейного лидерства от Interpipe и IT–Enterprise

Идейное лидерство (thought leadership) – это как раз о том, как отвечать на подобные ключевые вызовы развития. Потребность в таких лидерах – огромная на каждом рынке, в каждом сегменте, и конечно же – в самых верхах. Ведь именно от умения решать конкретные проблемы (вызовы) стратегического характера – предприятия, отрасли, региона, страны — и зависят наши общие темпы развития. А то, что в целом по стране они слишком медленные только усиливает потребность в лидерах.

Итак, давайте посмотрим, как наши герои отвечали на вызовы развития

1. Отраслевая конференция 4.0 на Interpipe
   Interpipe во 2-ой раз выступил спонсором и площадкой для приема конференции «Индустрия 4.0 в промышленности». Это единственная пока в Украине масштабная конференция по 4.0, которая проходит на территории промышленного предприятия и собирает лучших профессионалов страны в этой области. Как большинство конференций АППАУ – она носит характер обмена лучшим опытом, образования и развития, – а не рекламы своих продуктов. IT-Enterprise также был 2-ой раз в качестве спикера, и выступил спонсором отдельного вечернего мероприятий. Впервые партнеры демонстрировали технологии Smart.Factory и Smart.EAM уже реализованные на Interpipe в реальных условиях производства.
   

2. Interpipe TechFest
Interpipe в 3-ий раз провел в сентябре самое масштабное техническое шоу страны – фестиваль достижений науки и техники в промышленности. Это массовое мероприятие (в этом году уже 17 тыс чел) призвано популяризовать инженерные и рабочие профессии среди молодежи. Но это также – огромный стимул в развитии всех профессионалов в области IT и промышленного инжиниринга. Здесь же выступал IT-Enterprise. Впервые партнеры представили совместный стенд, демонстрируя технологии VR/AR на примере сталеплавильного производства.
В декабре Interpipe был удостоин премии за TechFest, как лучший социальный проект страны.

3. Совместная поддержка КМЕФ
Interpipe традиционно уже несколько лет поддерживает Киевский Международный Экономический Форум (КМЕФ) – площадку №1 по развитию экономики страны, собирающую весь истеблишмент. Самую большую площадь на демо-стенде этого форума имел в этом году и IT-Enterprise. Совместно партнеры снова демонстрировали преимущества технологий 4.0 – уже реализованных на Interpipe.

4. Совместная поддержка Worldskills
В ноябре партнеры также были на ведущем фестивале – конкурсе рабочих специальностей в Киеве. Interpipe спонсировал приезд почти 100 студентов колледжей из Днепра, имел свой большой стенд по мехатронике (единственный на этом конкурсе из категории хайтек), а IT-Enterprise cнова показывали общий стенд с технологиями VR/AR.

5. Первые полноценные кейс-стади
Партнеры сделали замечательные видео-ролики, демонстрирующие 2 проекта цифровой трансформации на заводах Interpipe. Подобных историй о масштабах DX в промышленности пока нет ни у кого на рынке – и это крайне важно для “пробуждения” и начала движения других заказчиков.

6. Поддержка инициатив стандартизации – ТК 185
Обе компании также согласились на предложение АППАУ проанализировать интеграцию АСУ на заводе «Днепросталь» на предмет соответствия стандарту МЕК 62264 (интеграция систем АСУТП-MES-ERP). В случае такого соответствия партнеры получат свои имиджевые и репутационные выгоды, а Технический комитет 185 – первую реализацию, кейс, на который можно будет ссылаться для вовлечения других заказчиков.

7. Поддержка 1-ой стратегической сессии 4.0 в Днепровском регионе
Interpipe также выступил спонсором 1-ой региональной сессии по созданию общей стратегии промышленных хайтек, которая впервые пройдет в Украине в Днепре 20-21 декабря. Значение этой сессии трудно переоценить как с точки зрения объединения региональных стейкхолдеров, так и с точки зрения других важных аспектов – развития кластерного движения, создания инновационной экосистемы на уровне региона, международного сотрудничества (консультанты – немецкое агентство TUM Int) и других.

Можно вспоминать и другие истории, но этих, пожалуй, достаточно чтобы понять и оценить роль лидеров.

Признание – утверждение важных смыслов

Лично для меня это означает, прежде всего, утверждение и признание реалий, – зачастую на грани новых смыслов. Которые вероятно не все еще принимают и осознают, но за которыми, я уверен, – будущее

1. Направления и темпы развития в нашей промышленности сейчас задают крупные заказчики и отечественные разработчики-интеграторы. К этому обязательно нужно еще добавлять крупных международных вендоров – хотя их и не видно в нашей истории. Этот месседж отличается от общепринятого в отечественных масс-медиа дискурса о «выдающихся, прорывных стартапах». Пока их не видно – сколь-либо значимых, – на горизонте сложных промышленных применений. Нам всем нужно ясно осмыслить это положение вещей и существующие роли игроков. Это вовсе не означает игнорирование роли стартапов. Но дисбаланс в этом намечается, и это уже приводит к явным перекосам, которые не ускоряют, а наоборот, замедляют наше общее движение к 4.0.
2. Эти отдельные крупные заказчики, разработчики и вендоры больше всех инвестируют также в образование, просвещение, а также в развитие экосистемы промышленности.
3. Они демонстрируют полную открытость к сотрудничеству и партнерству с другими, но, прежде всего, и сами ярко демонстрируют свой общий успех.
4. Они являются мастерами не только технических инноваций, но и современного, проактивного маркетинга и пиара, вовлекая и привлекая массы специалистов и простых людей к вопросам промышленного развития.
5. Они заботятся о будущем – даже когда это никак не связано с сиюминутными коммерческими интересами.

Я не знаю, насколько все это очевидно и явно следуют из вышеуказанных действий партнеров в 2018, но мне кажется важным зафиксировать это как определенные ценностные ориентиры.

Направления действия для сообщества АППАУ и Индустрии 4.0

Осмысление успеха этой пары важно – особенно, если мы хотим его масштабировать. У меня есть несколько takeaways для сообщества

1. Givers always takes more! – те, кто больше всех отдает, те и получают больше. Независимо от размера вашего кошелька – поддержите, прежде всего, инфраструктуру экосистемы из которой растет ваш успех. Наши таланты, компетенции, уровень образования и т.д. – не бесконечны, а наоборот, имеют стойкую тенденцию к вымыванию. Ваши репутационные и имиджевые выгоды рано или поздно превращаются и в коммерческий успех. В случае обеих наших героев мы уже имеем дело с ярко выраженными лидерами рынка, к которым тянутся многие новые клиенты.
2. Just imagine – просто представьте, что завтра на горизонте появятся еще 3-4 такие пары. А вдруг 10-15, а не 3-4? А может, не пары, а тройки? – ведь о вендорах в нашей истории пока ни слова. Какой эффект это может оказать на отрасли? Мне очевидно, что количество рано или поздно должно перейти в критическую массу. «Крупные бренды являются драйвером цифровой трансформации в промышленности» – этот месседж появился у нас летом, и мы очень надеемся, что в 2019 г ДТЕК, НАК «Нафтогаз», Метинвест, АМКР, Укрнафта, Укрграфит, Укрспирт и многие другие последуют примеру Interpipe. Речь не копировании мероприятий – у каждого может быть свой формат. Речь об уровне взаимодействия с профессиональным сообществом, о вкладе в экосистему, с которой вырастают наши и ваши таланты, инновации и инженерные кадры.
3. Инвестируйте в маркетинг! – наши герои стоят сегодня особняком не только потому, что уж настолько выдающиеся в техническом плане. Другим тоже есть что показать, но их уровень маркетинга явно не дотягивает до того, что демонстрируют IT-Enterprise & Interpipe. Хорошо сказал директор IT-Enterprise Олег Щербатенко [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]«Если бы таких кейсов как мы сделали было не 1-2 – а 100, спрос на технологии 4.0 был бы совершенно другим».[/perfectpullquote] Это правда! По опыту развития технологий – и не только в нашей стране, – мы знаем, что заказчики крайне чувствительны к доказательствам инноваций. Поэтому – делайте ваши кейсы, – в 2019 мы ожидаем «поток» кейсов 4.0 из украинской промышленности.

К этом добавлю также тезис о кооперации с исполнительной дирекцией АППАУ по мероприятиям и планам года. #ДієвеПартнерство – невозможно без тесного взаимодействия, согласования целей и планов. Оба наши партнеры были лучшими в 2018 году в налаживании совместных действий с АППАУ, многие из которых планировались за пол-года и даже ранее.

Это не все наши истории из серии  #ДієвеПартнерство в 2018 – о других я расскажу чуть позже.

В завершение, хочу выразить искреннюю благодарность менеджменту Interpipe и IT-Enterprise за их поддержку и вклад в развитие нашего рынка, нашего сообщества. Всем нам желаю новых побед, новых партнерских проектов в новом 2019 году.

Юрчак Александр

 

 





Вітання Олексій! Ми раді Вам повідомити, що в публічному обговоренні з’явився проект національної стратегії 4.0, що підготовлений в АППАУ. Ви можете ознайомитись з проектом стратегії за наступними посиланнями коротка - для загального ознайомлення за 5-10 хв - презентація на слайдшер скорочений варіант стратегії (48 стор) - для більше детального, але швидкого перегляду повний варіант стратегії (78 стор) Розробники стратегії – група експертів від АППАУ та руху 4.0 (всього – до 15 чол), під керівництвом ген. директора АППАУ Юрчака О.В. Читать дальше Новини: Кригулий стіл в Одесі » Конференція IoT » нац. стратегія 4.0 » Звіт з конференції IIOT» Слідкуйте за нами: Facebook Telegram Контакти: Телефон:+380 50 327 34 61 Email: info@appau.org.ua Асоціація "підприємств промислової автоматизації України" Київ, вул. Червоноткацька 42а/1 Unsubscribe

Інтенсивність подій в 2018 була вищою в порівнянні з 2017  й тому не так просто вибрати «топ». Все-ж, ми вибрали ті події, що були певними маркерами змін, або ж суттєвими досягненнями в діяльності нашої спільноти. В результаті отримали наступне.

2 лютого – відкриття Центру 4.0 в Одесі

Ця подія розпочала практичне втілення концепції Центрів 4.0, яка була прийнята на загальних Зборах АППАУ в січні 2018. Після цього було багато круглих столів з ВНЗ по регіонам на тему співпраці з ринком, й зокрема – з технічними університетами. В жовтні наступний Центр 4.0 відкривається в Харкові, а в листопаді естафету приймає КПІ – рішення прийнято, проходить ряд зустрічей, відкриття намічено на березень 2019. Далі – черга НУХТ.

Запуск Центрів 4.0 є поворотним моментом в розвитку відносин ВНЗ з комерційними структурами в АППАУ. Запропонована модель започаткувала набагато глибшу інтеграцію та взаємодію з ринком. Ця подія також закріпила іншу модель залучення та підтримки регіональних спільнот – з цього почалось набагато сильніше залучення та просування регіональних членів асоціації.

21 лютого – запуск напрямку «Ре-індустріалізація»

Нова група «Ре-індустріалізація», що розпочала роботу на Європейському індустріальному форумі, представляє широку коаліцію – МЕРТ, ТПП України, АППАУ, Медіа Хаб 4.0, «Держпромзовнішекспертиза», Upromex та інших учасників. Разом група працювала над декількома подіями, щоб донести головні меседжи та кращі практики від промисловців до широких бізнес-кругів, урядовців та громадськості.

Це був перший досвід АППАУ участі в широких коаліціях з про-урядовими структурами. Його не можна назвати однозначно успішним, але користь для асоціації, безумовно, була. Робота на цьому рівні затвердила наш імідж, як лідерів Індустрії 4.0. В заходах активну участь приймали IT-Enterprise, «Сіменс – Україна», ВГ «Техінсервіс», SoftElegance та інші учасники АППАУ.

23 березня – початок роботи Ради 4.0

Створення нової Ради 4.0 мало в основі 2 головні причини – стара Рада явно не відповідала своєму призначення, й також було рішення Зборів АППАУ про розмежування функцій й створення окремої організації як юр. особи. В нову Раду ввійшло набагато менше представників ІТ-сектору, натомість ключові позиції зайняли люди, що реально рухають тему 4.0 та інновацій в промисловості.

Все-ж, нова організація (як юр. особа) не була створена. Декілька звертань до харківського кластеру «Мехатроніка», який теоретично досить близький до 4.0 не мали результату. Не мали також реакції публічні анонси про пошуки партнерів й звертання до ІТ-сектору. В результаті АППАУ так і залишилась одноособовим лідером руху 4.0. Певні переваги ми все-ж здобули – і не тільки в плані піару. Важливим в рішенні про Раду 4.0 було ясне розділення на напрямки діяльності та призначення кураторів (рис. вище). До кінця року ця структура почала працювати по більшості своїх напрямків. З членів АППАУ кураторами напрямків стали директори та провідні менеджери IT-Enterprise, SoftElegance, Центру 4.0 «Одеса», НУХТ, а також чимало директорів партнерських організацій.

Квітень – початок роботи Аналітичного центру

З виходом аналітичного звіту «Індустрія 4.0 в машинобудуванні», АППАУ розпочала позиціонувати свій сервіс в цій області, як аналітичний центр по Індустрії 4.0. Он-лайн опитування, з подальшими дискусіями серед експертів, широке розповсюдження звіту, безумовно, мали ефект – і не тільки на машинобудівників. Більше 500 завантажень звіту говорять про широкий інтерес самих різних кругів.

Але головний інсайт цього звіту, що повторився потім в наступних опитуваннях – «хоча ринок вже добре обізнаний з технологіями 4.0, ніхто не спішить їх впроваджувати». Зміщення фокусу з загальної обізнаності на конкретні шляхи впровадження є важливим для мобілізації наших членів до більш проактивних дій.

І як миттєва демонстрація таких дій, – в цьому ж місяці виходить перший український кейс-стаді по Індустрії 4.0 – результат спільної роботи IT-Enterprise, АППАУ та ПАТ «ФЕД».

Після цього, до кінця року виходить ще 4 аналітичних звіти, й ще декілька кейс-стаді від IT-Enterprise. Важливість останніх важко переоцінити – адже кейс-стаді є головним інструментом переконання замовників у всьому світові, і тим більше в Україні.

14 травня –  звіт учасників Hannover Messe

Компанія «Ріттал – Україна» вже кілька років підряд забезпечує відвідання дирекції АППАУ найбільшої світової виставки Hannover Messe. В 2018 ми також тісно кооперувались в освітленні подій виставки з «Фенікс Контакт Україна». В результаті ця співпраця з німецькими філіями (включно з попередньою  співпрацею в лютому з «Сіменс-Україна») дозволила сформувати меседж про визначальний вклад німецьких брендів в просування технологій 4.0 в Україні. Сотні замовників завдяки їм відвідали виставки в Гановері, Дюссельдорфі та інших містах, й могли наочно переконатись в швидкому розвитку та ефективності технологій 4.0.

Звітна зустріч 14 травня мала слоган «синхронізація» – разом ми хотіли засвідчити, що Україна – наші вендори, інтегратори та замовники, вже добре синхронізуються зі світовими тенденціями розвитку 4.0.

Травень – червень – входження в регіональні політики

Круглі столи по розвитку промислових хайтек з залученням регіональних стейкхолдерів розпочались АППАУ ще в березні (Івано-Франківськ, Харків), а в травні та червні були включені в аженду групи «Ре-індустріалізація». І якщо конференція з ТПП в Запоріжжі була дуже успішною, то аналогічний круглий стіл у Львові показав наскільки далеко стоять місцеві промисловці від тематики 4.0, й наскільки великі розриви з місцевою ІТ-спільнотою. Конференція в Запоріжжі також започаткувала новий формат конференцій з АППАУ – відтепер, відвідання кращих підприємств регіону (в Запоріжжі це був Інфоком Лтд) стає обов’язковим елементом наших регіональних конференцій.

Фінальний звіт АППАУ «Індустрія 4.0 та регіональні політики» зробив висновок про майже повну відсутність теми дигіталізації в ажендах регіональних промислових політик, тобто, як кластерних, так і державних структур. І це теж здобуток 2018 – адже нам всім потрібно й визнавати справжній статус-кво. Конференція в Запоріжжі, а також інших містах були гарними прикладами того, як потрібно змінювати цей стан речей.

Липень – співпраця з великими холдингами

2-га конференція на Інтерпайп 5-6 липня подарувала учасникам сильні враженні – насправді, мова йде про перші впровадження окремих елементів 4.0 в Україні й побачити це на власні очі було дійсно важливо.

Натомість, демо-день з ДТЕК став одночасно розчаруванням та надією для багатьох членів АППАУ. Добре організований та проведений по правилам ІТ-стартапів, з фокусом на сильних пітчах, це був певний тест для 12 членів АППАУ. Але також для організаторів. Як вияснилось, чимало критеріїв, насправді не визначені, й знамениту фразу – «що там, – під капотом?» можна однаковою мірою відносити як до недостатніх презентаційних скілів багатьох членів АППАУ, але також для організаторів подібних конкурсів.

В результаті тільки 1 член АППАУ пройшов в пів-фінал конкурсу (SoftElegance), але в фіналі також перемогли інші компанії. Чому велика промислово-енергетична група повністю проігнорувала сильні й топові (по відношенню до світових трендів) пропозиції досвідчених фірм, членів АППАУ, які мають не те щоб MVP, але й доказові розрахунки ROI –  залишилось певною загадкою. Розгадувати яку, очевидно, прийдеться в 2019. Водночас, це був важливий досвід, в нас появились нові відносини з найбільшим енергетичним холдингом країни – і в цьому наша надія.

31 серпня – фінал проекту «розвиток кластерів ІоТ»

Натомість, фінал проекту з польськими партнерами в серпні був 100% позитивний. Це був другий грантовий мікро-проект АППАУ (перший в 2016), де мова йшла про обміни з Польщею в розвитку кластерів ІоТ. Крім глибокого проникнення в тему ІоТ, цей проект мав чимало інших вигод для АППАУ – контакти та відносини по багатьом країнам Східної Європи, запуск іншого проекту «10-топ застосувань ІІоТ в Україні», вихід на німецьких консультантів, з якими вже в грудні продовжилась співпраця в Дніпрі, подання АППАУ на бронзовий рівень як кластерної організації, тощо. Близько 15 членів АППАУ прийняли активну участь в цих подіях, чимало з них знайшли нових партнерів та розпочали нові проекти в області ІІоТ.

Саме головне – в Польщі в нас з’явились надійні партнери, співпраця з якими продовжиться.

Жовтень – заява «Як не треба розпочинати цифрову трансформацію»

В 2018 теми дигіталізації та 4.0 зростали повсюдно в Україні. Хайп сприяв тому, що чимало гравців почали заходити на «нашу територію». Яка звісно не помічена ніякими маркерами, але й для нас неможливо було не помітити вхід «чужаків». Незграбні заяви організаторів проекту про початок дигіталізації «Укрзалізниці», як пілотного проекту і з подальшим продовженням для інших державних підприємств – й на фоні повної відсутності будь-яких серйозних технічних політик чи стратегій цього замовника, й без будь-якої координації не тільки з нами, але з іншими учасниками національної програми Digital Agenda Ukraine – вимусили нас реагувати досить жорстко та публічно.

Позитив цієї історії – винесення питань дорожніх карт цифрової трансформації на самий високий рівень. Рис. вище (переклад з ДойчеБан) показує «правильний» підхід, – на відміну від України, німці починають з обліку, та дигіталізації польового рівня а не кидаються відразу в обробку біг дата.

Зрештою, як проект на 2019 – це ввійшло в нац. стратегію Індустрії 4.0.

Жовтень – листопад:  «Співпраця як рушійна сила»

Програма АППАУ #ДієвеПартнерство за 2 роки має цілий ряд гарних прикладів. Одним з найбільш яскравих 31 жовтня був заклик директора IT-Enterprise Олега Щербатенко до посилення екосистеми 4.0 та співпраці в рамках їх продуктів. На конференцію були запрошені ряд членів АППАУ, інтеграторів АСУТП та вендорів.

Продовження теми співпраці було 20 листопада. Це була 1-ша конференція АППАУ, що фокусувалась саме на питаннях широкої кооперації та співпраці в рамках АППАУ та Індустрії 4.0. В панельних дискусіях прийняли участь керівники департаментів профільних міністерств, партнери та члени АППАУ, великі промислові компанії, ВНЗ та НАНУ, агентства розвитку та консультанти. До конференції вийшов спец. звіт, де ми вперше підсумували результати програми #ДієвеПартнерство за 2 роки.

Конференція пройшла в рамках Промислового форуму, де був стенд АППАУ, також наші 4 Центри 4.0 були представлені на Інноваційному форумі на стенді МОН.

******

Й поза цим умовним конкурсом кращих подій, окремо варто виділити розробку національної стратегії 4.0. Проект, що тривав з 2016 р. на волонтерських засадах в рамках Digital Agenda Ukraine, восени був підтриманий грантом ОБСЕ. В результаті група експертів АППАУ розробила 1-шу фундаментальну  версію національної стратегії 4.0, що проходить наразі узгодження в експертному середовищі й надіслана до КМУ. Очевидно, що прийняття та реалізація цієї стратегії на державному рівні може докорінно змінити стан речей в промислових хайтек. Більшість членів АППАУ на рівні пропозицій та компетенцій вже давно готові до такого розвитку подій. Деякі – почали реальні впровадження. 2019 покаже наскільки складною чи простою стане реалізація цієї стратегії в масштабах країни.

 

 

АППАУ – як спільнота професіоналів промислової автоматизації та ІТ, має чимало приводів пишатись здобутками в 2018. В цей огляд ми включили ті, що мають відношення до стратегічного розвитку промислових хайтек й економіки всієї країни. В усіх цих речах, що зазначені нижче ми були лідерами або одними з них – й разом ми задавали вектори розвитку, темп й наповнювали події конкретними смислами. І все це – не тільки в рамках своєї області діяльності, а й значно ширше – в рамках цілої групи промислових хайтек секторів.

1. АППАУ як policy maker
   

   Як асоціація, що впливає або навіть формує «правила гри» на ринку, в тому числі на законодавчому рівні, – в 2018 ми показали значний прогрес в наступних державотворчих процесах

   • Створення Національної стратегії 4.0 – ми були лідерами проекту, зараз документ переданий в КМУ. Крім суто розробки стратегії, АППАУ залишалась лідером в кількості та якості акцій щодо популяризації теми 4.0, залучаючи широке коло стейкхолдерів.
   • Початок створення регіональних стратегій 4.0: головні здобутки 2018 – це аналітичний звіт на тему стану регіональних політик та проведення страт сесії в Дніпрі по створенню 1-ої в Україні регіональної стратегії промислових хайтек. Перше дало змогу зрозуміти, що наших тем майже ніде немає в регіональних політиках, друге – зробити перший крок до зміни цього стану.
     [smartslider3 slider=5]Візит на «Інфоком Лтд» в рамках конференції по 4.0 в Запоріжжі. Саме звідси пішла традиція обов’язкового відвідання членів АППАУ та кращих підприємств регіону. Багато учасників події були вражені рівнем та досягненнями компанії. 10 подібних конференцій та круглих столів лягли в основу оцінки регіональних політик.

• Технічний комітет 185 – хоча в 2018 ми не показали особливого прогресу (питання фінансування відкрите) – діяльність в області стандартизації була продовжена.

   

  2. Усвідомлення та остаточний перехід до правил роботи кластерної організації

  Кластерна організація на відміну асоціації (об’єднання гравців однієї або двох категорії) – це про

• тісну співпрацю в рамках всієї екосистеми, що створює додану цінність,
• орієнтацію на внутрішнього споживача (а не тільки експорт),
• розвиток місцевої екосистеми інновацій, обмін кращими практиками та інтернаціоналізацію.Детальніше про це – див в огляді про кластери. По всіх цих показниках АППАУ відповідає кращим європейським практикам. Прикметно, що вперше ця оцінка нашого стану як кластерної організації зроблена не нами – поляки та литовці сказали нам про це в проекті розвитку ІоТ кластерів. Зокрема, наша програма внутрішньої співпраці як #ДієвеПартнерство набула різноманітних форм співпраці між різними категоріями учасників ринку, включно з кінцевими замовниками. Деякі з них ми почали детально освітлювати в недавніх публікаціях.
  [smartslider3 slider=7]
  За 2 роки співпраці Інтерпайп став прикладом №1 для всіх промисловців в тому, як потрібно культивувати промисловість та підтримувати прогресивні спільноти (фото з 2-ої конференції по 4.0).

Всередині АППАУ ми також розвиваємо ряд послуг – зокрема, в області маркетингу та продажу, нетворкингу, інноваційного менеджменту, технічних навчань, тощо.
Принциповою відмінністю АППАУ від так званих «ІТ-кластерів» є наша орієнтація на розвиток місцевої економіки та місцевого замовника. Згідно кращих світових практик в кластеризації, ця орієнтація і є основою, суттю справжніх кластерів.
В 2018 ми подались на «бронзовий рівень» по європейській кластерній класифікації. Не менш важливим є те,  що вникаючи в цю тему, ми першими підняли питання про відсутність централізованого кластерного підходу на рівні держави, почали об’єднавчі процеси щодо цього з іншими промисловими об’єднаннями й включили питання щодо централізації та відповідальності на державному рівні в Стратегію 4.0.

3. Створення та запуск моделі інноваційної екосистеми промислових хайтек.

Весною 2018 АППАУ зробила аналітичний звіт щодо розвитку інноваційної екосистеми у співпраці з ВНЗ, а восени запропонувала цілісну модель розвитку. Впродовж року ми вже, де-факто, розпочали її розвиток-впровадження власними проектами – як в Центри 4.0, а також мали кілька ітерацій в рамках проекту стратегії 4.0. Модель розвитку має принципове та стратегічне значення для узгодження між чисельними стейкхолдерами промислових хайтек. Адже до цього часу тривають суперечки про пріоритети та напрямки розвитку, й чисельні учасники, включно з державними органами, просто губляться в цьому хаосі. В останніх виступах АППАУ ці пріоритети звучать дуже ясно – в першу чергу, в рамках всього інноваційного циклу потрібно фокусуватись на елементах так званої “зони тестування”  – прикінцевої перед комерціалізацією продукту. Саме тут в Україні суцільні провали – в нас майже немає сучасних лабораторій, технопарків, центрів експертизи тощо. Що стосується всього інноваційного циклу, Стратегія 4.0 пропонує фокусуватись на 3-х пріоритетних елементах екосистеми –  нам потрібна розвинута мережа Центрі 4.0 (вони ж, – DIH), інкубатори -акселератори промислових хайтек (не плутати з чисто софтверними ІТ) та залучення  фондів різного типу.

[caption id="attachment_7091" align="alignnone" width="1875"] Наші нові партнери в розвитку регіональних промислових хайтек – Агентство розвитку Дніпра та німецька консультаційна група TUM International.[/caption]

4. Центри 4.0, ТДА – як інше обличчя ВНЗ

Спільні зусилля АППАУ та партнерів (Phoenix Contact, Schneider Electric, Siemens, Rittal-Eplan..) разом з провідними ВНЗ, дозволяють нам формувати «інше обличчя» тех. університетів, якому властиві інші риси

• основою нових Центрів є ефективні операційні команди на рівні кафедр та факультетів. Це є принципова відмінність від інших підходів, де нові ініціативи «спускаються зверху» від ректорату чи МОН.
• ці нові команди налагоджують нетворкинг та обміни як по своєму університету, а також і з іншими ВНЗ
• вони запускають регулярні, системні акції по освіті – просвіті ринку, – й відповідно очікуванням наших українських замовників
• вони першими починають швидку інтеграцію нових технологій 4.0 в навчальні курси, й першими пропонують комерційні освітні програми для ринку[smartslider3 slider=6]
  Відвідання ФЕД в рамках відкриття регіонального Центру 4.0 в Харкові. Це був один з найпотужніших обмінів кращими практиками, що проявив величезний інтерес різних учасників ринку. Особливістю цього обміну була демонстрація високого рівня співпраці ФЕД з ХАІ.

По цьому шляху вже йдуть наші партнери, члени асоціації з ОНАХТ, НУХТ, КПІ, ХАІ, ХНУРЕ, Дніпровської політехніки, та інших ВНЗ. З ними разом ми бачимо, як поступово ринок починає їх сприймати як авторитетних, повноцінних партнерів в розвитку різноманітних промислових хайтек – а не деградуючі, пост-радянські структури, відірвані від ринкових вимог.

В 2019 АППАУ продовжить створення повноцінної мережі Центрів 4.0 по Україні, дотичної до європейських практик, як Digital Innovation Hubs (DIH).

5. Міжнародна співпраця та експорт

2018 був досить плідним на розширення міжнародних контактів. Проект «Розвиток кластерів ІоТ Польща – Україна» дав нам взаємовигідні контакти та відносини не тільки з Польщею – Литва, Грузія, Молдова, Франція, Німеччина відтепер в периметрі наших ділових відносин в розвитку Індустрії 4.0 та промислових хайтек. Один з таких контактів вже був задіяний в останній грудневій сесії в Дніпрі – німецька TUM International розпочала консультації щодо створення регіональної екосистеми промислових хайтек.
Окремо, варто згадати про участь експортних сесіях EPO й, в рамках цього – співпрацю з Київським ІТ-кластером. Наші учасники мали змогу обмінів з Польщею, а також експертами з Нідерландів. Ці контакти ми плануємо задіяти наступного року в рамках розгортання експортних акцій.

Крім цього, ми раді за успіхи прямих експортних дій наших членів – ІТ-Enterprise, Залізничавтоматика, Інфоком Лтд, Азов-Контрол, ІТР, Fractal, Техінсервіс та інші, – мали цього року чисельні прямі експортні активності, кожен по своїм ринкам.

[caption id="attachment_7093" align="alignnone" width="2048"] Фото з берлінського ІнноТранс 2018. «ЗалізничАвтоматика» (керівники Д. Кузьменко та В. Гаєвський – в другому ряді) активно приймала участь в експортних діях завдяки партнеру – журналу «Залізничне постачання». Відтепер, це також партнер АППАУ.[/caption]

6. Нова якість галузевої аналітики. Експертна спільнота.

В 2018 вийшло багато звітів АППАУ – по Індустрії 4.0 в машинобудуванні, по регіональним політикам, по стану інноваційних екосистем, по кращим практикам в Індустрії 4.0, стану ІоТ тощо. Ця аналітична діяльність мала кілька цілей

• Стимулювання попиту на нові технології
• Встановлення та обмін кращими практиками
• Виявлення лідерів по технологічним напрямкам

Галузева та технологічна експертиза, разом з чітко сформульованими висновками щодо нашого поточного стану  є основою для формування цільових показників розвитку. [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]Не розуміючи «де ми є», важко планувати «куди рухатись», якими мають бути спільні пріоритети та найближчі кроки. [/perfectpullquote]

Багато експертів ринку були залучені до формулюванні та обговорення висновків цих звітів, й таким чином ми зміцнювали експертну спільноту. Важливим здобутком 2018 є розширення нашої експертної спільноти та співпраці з кінцевими замовниками – в опитуваннях приймали участь керівники ДТЕК, Метінвесту, УкрГазВидобування, ДП «Антонов», НКМЗ, Корум Груп, Мотор-січ, DDE (Discovery Drilling Equipment), Kernel, КМЗ та багатьох інших провідних підприємств України. Чимало з них планує приєднатись до АППАУ в 2019.

7. Новий формат співпраці між бізнесом та урядом

Й насамкінець, й завдяки партнерам в першу чергу, ми остаточно вийшли на конструктивну лінію поведінки з урядовими структурами. Де все ще звучить доля критики, але набагато більше переважають пропозиції та спільні дії. На кінець 2018 АППАУ тісно співпрацює зі структурами High Tech office Ukraine, ТПП України, МЕРТ, МОН, ДІФКУ, Комітету з е-урядування, комітетів ВР, а також з чисельними партнерами в інноваційному розвитку країни.
Ця співпраця – запорука того, що наші ініціативи та плани розвитку промисловості та хайтек будуть мати реальне втілення.

[caption id="attachment_7094" align="alignnone" width="4000"] В переповненому залі ТПП України, наш партнер Іван Кульчицький (АЄІ, м. Львів) задає питання прем’єру В. Гройсману – «А чи готові Ви взяти персональне лідерство у впровадженні Індустрії 4.0 – адже стратегія вже є?». Відповідь прем’єра є радше розмитою, але важлива сама постановка питання. Разом з партнерами ми будемо ще більш активно просувати стратегію 4.0 на державний рівень в 2019.[/caption]

Всі ці здобутки були б неможливими без тісного залучення членів АППАУ, їх присутності, підтримки – як експертної так і фінансової, як в Києві, так і в чисельних регіонах. Перелік компаній-учасників довгий, оскільки всіх членів вже більше 50 й більшість з них були в тій чи іншій мірі залучені в акції по вказаним вище категоріям.

Перевагами для свого власного розвитку членам АППАУ можна вважати такі наслідки цих дій як

• Синергетичний ефект від взаємодії учасників в кластерній організації
• Покращення спроможності організацій, їх рівня в області інновацій та управління кадрами, маркетингу та експорту, доступу до фондів та європейських програм
• Репутаційні та іміджеві переваги з використанням комунікаційних каналів АППАУ

Де-факто, ми вже запустили ряд механізмів, що націлені на стале зростання наших учасників –  рух “Індустрія 4.0”, ТК 185, Експортна програма, мережа Центрів 4.0. Інша частина, що фігурує в Стратегії 4.0 (маркетплейс, хакатони, акселератори) отримала своє концептуальне обгрунтування й планується для запуску в 2019.

Інший, дуже важливий наслідок нашої діяльності – це створення передумов для покращень на законодавчому рівні по цілому ряду напрямків. Мова, перш за все, про стратегічні напрацювання в області 4.0. Звісно, їх ще належить впровадити, але вже ясно, що переваги тут будуть найбільшими.

Всі ці покращення діють не тільки для наших членів, – вони зачіпають інтереси цілого ряду секторів економіки країни. Можна сміливо сказати, що [perfectpullquote align=”full” cite=”” link=”” color=”” class=”” size=””]разом ми творимо майбутнє нашої країни.[/perfectpullquote]

І хай це звучить трішки пафосно – нам справді є чим пишатись. За що величезна подяка кожному учаснику нашої організації.

2019 рік буде роком переведення діяльності по вказаним напрямкам зі стратегічних планів в практичну площину реалізації, й де кожен член асоціації відчує ефект співпраці ще більшою мірою.

 

Ген. директор АППАУ Юрчак О.В.

 

 

20-21 грудня в Дніпрі відбулась 1-ша стратегічна сесія по розробці регіональної стратегії розвитку промислових хайтек. Сесія зібрала 25 ключових стейкхолдерів регіону – органів місцевої влади та ОДА, агентства розвитку Дніпра, представників провідних підприємств регіону, ВНЗ, Дніпровського космічного кластеру.

Ініціатором сесії виступила Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) за активної підтримки Агентства розвитку Дніпра та Дніпровського космічного кластеру. Консультаційну підтримку надало провідне німецьке консультаційне агентство TUM International. Головним спонсором приїзду консультантів виступила компанія Інтерпайп.

Цілі та завдання заходу

Головна мета заходу – ініціювати проект з розробки регіональної стратегії промислових хайтек регіону. Як було сказано в анонсі події «Дніпровський регіон  ключовий промисловий та хайтек регіон України, що займає провідну позицію в секторах як аерокосмічний, машинобудування, металургії, комплексного інжинірингу та ІТ. Водночас, вказані сектори не мають спільної стратегії розвитку, яка підтримує та стимулює їх спільну основу – інноваційну екосистему, що постійно розвивається». Відповідно, ключові завдання сесії 20-21 грудня ставились як

1. Об’єднати ключових стейкхолдерів промислових хайтек з метою вироблення спільних цілей.
2. Створити базу релевантних, стратегічних ініціатив, включно з оптимальним балансом інноваційних, промислових екосистем, які мають забезпечити стале зростання.
3. Запропонувати комплекс ‘quick wins’ (швидких перемог), тобто коротко-строкових ініціатив, які мають укріпити довіру між регіональними гравцями та вести до швидких результатів».

 

Інноваційна екосистема – методика

В основі проект лежать напрацювання TUM International. Компанія спеціалізується на створенні та розвитку інноваційних екосистем, кластерів, індустріальних та технопарків в промислових секторах. Як підрозділ технічного університету Мюнхена, TUM International вдало поєднує досягнення та потенціал університетської науки разом з промисловими інноваціями. Відповідно компанія має локації як в університеті, так і в промисловій зоні Німеччини. Цей підхід лежить також в основі консалтингових методик та проектів, які компанія вже давно практикує по багатьох країнах світу – всюди де виникають індустріальні парки, тут же «підтягуються» місцеві наукові та освітні заклади, виникають інкубатори та акселератори.

Зайве говорити, що такий підхід більш, ніж доречний до Дніпра – адже головний проект міста Innovation ForPost базується на аналогічних підходах.

Головною особливістю методики, що запропонували німецькі консультанти Фредеріке Хетінгер (Friederike Hettinger) та Йоханес вон Хойос (Johannes von Hoyos), був фокус на рушіях розвитку екосистем, (рис. 1 – елементи по центру)

[caption id="attachment_7138" align="alignnone" width="895"] Рис. 1 Загальний фреймворк екосистеми промислових секторів[/caption]

Логіка розвитку ефективних екосистем й полягає в тому, щоб запустити ці 5 елементів

• Постійний та потужний нетворкинг та обміни між учасниками екосистеми є центральним елементом, що має стимулювати та підтримувати інші 4 елементи.
• Надійність та довіра між стейкхолдерами базується на їх взаємних інтересах, середньо-довгострокових цілях та зобов’язаннях.
• Далі інновації та галузева кооперація мають бути на високому рівні, щоб досягати поставлених цілей.
• Учасники інноваційної екосистеми не можуть успішно розвиватись без встановлених (високих) кваліфікаційних критеріїв, які відповідно досягаються навчальними програмами.
• І щоб запускати різноманітні програми розвитку, учасники мають мати доступ до капіталу – фінансових фондів різного типу.

 

Проведення сесії

Робота в сесії, відповідно, велась в інтерактивному режимі по діагностиці стану Дніпровської екосистеми (хто головні актори, в якому стані рушії) – й до визначення стратегічних ініціатив та quick wins (швидких перемог).

Фото сесії добре передають стиль проведення та настрій учасників.

[caption id="attachment_7139" align="alignnone" width="584"] Група учасників сесії (зліва направо) – Володимир Панченко (директор АРД), Фредеріке Хетінгер (TUM Int), хто цей третій, Валентина ххх (Дніпровська ОДА), Йоханес вон Хойос (VDE).[/caption] [caption id="attachment_7140" align="alignnone" width="584"] Робота в групах йшла активно.[/caption] [caption id="attachment_7141" align="alignnone" width="584"] Олексій Самовалов, заступник директора АРД фіналізує ідеї до елементи «довіра між стейкхолдерами».[/caption]

Більше фото можна переглянути на Фейсбук сторінці Агентства розвитку Дніпра.

Головні результати сесії

Головними результатами сесії можна вважати

1. Запуск системної роботи по розробці стратегії промислових хайтек регіону – зроблено перший, важливий крок до запуску проекту на рівні регіону.
2. Вироблений перший пул стратегічних ініціатив щодо розвитку.
3. Учасники сесії змогли побачити стан екосистеми регіону через призму рушіїв розвитку – для багатьох це було справжнім відкриттям.
4. Участь всіх головних стейкхолдерів дозволяє говорити про розуміння та певний консенсус в об’єднанні головних учасників.
5. Серйозність намірів стейкхолдерів буде зафіксовано окремим меморандумом про співпрацю в січні 2019.

Щодо масштабування цих результатів в національних масштабах, 1-ша сесія внесла важливі доповнення до стратегічних напрацювань АППАУ в рамках стратегії Індустрії 4.0.

• 5 рушіїв варто розглядати та доповнювати ними нашу модель інноваційних екосистем, що запропонована в стратегії 4.0. Це дуже важливо з точки зору більш повної та глибокої діагностики реальних екосистем та кластерів, що функціонують в регіонах. Наприклад, ще в 2016 ми діагностували в 5 регіонах, що брак довіри між гравцями різних категорій є бар’єром №1 в організації ефективних кластерів. Картина не дуже змінилась в 2018 і в тому ж Дніпрі – наприклад, в рамках 2-ої конференції по 4.0 ми бачили наскільки далекі гравці місцевої ІТ-спільноти від потреб промисловців. До слова, – і на цій сесії їх не було видно. Це є живою ілюстрацією до моделі екосистем на рис. 1: навіть коли є обміни, але немає довіри – інноваційна екосистема не буде працювати. Запуск всіх 5 елементів потребує скоординованих зусиль всіх стейкхолдерів.
• Щодо координації. Ця сесія має важливе значення для «вирівнювання» моделей та методик в рамках програм регіонального розвитку. Наразі ці підходи дуже різняться та ніким не координуються. Є пілотні проекти в окремих регіонах по смарт спеціалізації – водночас, інформації про їх напрацювання та чи методики вкрай мало. Для промислових хайтек АППАУ та партнери пропонують свої підходи разом з TUM International. Очевидно, є й інші програми регіонального розвитку. Подальше розмежування та не скоординовані дії, очевидно, не є кращим шляхом до єднання стейкхолдерів та оптимізації ресурсів на регіональному рівні, які й так обмежені.

 

В цілому, можна стверджувати, що цілі та завдання сесії виконані. Зроблено перший важливий крок до об’єднання стейкхолдерів промислових хайтек, вироблення їх спільного бачення свого стану, цілей та ініціатив з розвитку. Наступна сесія в лютому має закріпити ці результати й перевести завдання планування в повноцінний проект.

В січні АППАУ опитує експертів асоціації щодо тенденцій по ключовим технологічним секторам промислових АСУ-ІТ на 2019. Першим респондентом йде доцент кафедри ІАСУ НУХТ, експерт АППАУ по ряду напрямів діяльності спільноти Пупена Олександр Миколайович

1. Які головні тенденції ви бачите в вашому технологічному сегменті в Україні та в світі?

Цифровізація всього приводить до розмивання зон діяльності людей, що задіяні в процесах життєвих циклів IT та OT. Чим далі, тим важче буде чітко розділити області діяльності спеціалістів ІТ та АСУТП. Розробники інформаційних систем вже нерідко займаються класичними АСУТП-шними задачами, заходячи на об’єкти як постачальники рішень IoT. Добре, коли це відбувається з залученням людей від ОТ, гірше – коли самостійно без розуміння технічних специфік області (ІТ-шники не бачать АСУТП і навіть не розуміють їх необхідність). З іншого боку, «ортодоксальні» АСУТП-шники вже починають програвати від небажання ІТ-фікуватися. В такій ситуації, поступова «інтеграція» вітчизняних ОТ  в ІТ, яка відбувається не на рівні систем, а на рівні інтеграторів, може спасти АСУТП від витікання мізків та повного вимирання галузі. Все частішають випадки, коли ІТ-інтегратори мають в своєму складі відділи АСУТП, які працюють з використанням корпоративних ІТ-правил. Робота на аутсорс ще більш підсилює ефективність такої моделі, більше того – це є серйозним каталізатором росту АСУТП, хоч і в складі ІТ-компаній.

Менш динамічним є напрям розширення діяльності від ОТ до ІТ. У даному напрямку межа такого захвату АСУТП-шниками класично ІТ-шних задач знаходиться досить близько до теперішньої, тому логічніше би було ІТ-фікувати АСУТП-шників, ніж навпаки. Однак відсутність розроблених програм ІТ-фікації та центрів підвищення кваліфікації, а також вимивання кращих кадрів з українського АСУТП (як за кордон так і у вітчизняний ІТ) значно гальмує ці процеси.

1. Зони ІТ та ОТ розмиваються, йде взаємне проникнення спеціалістів в раніше незадіяні області діяльності
2. Український ІТ починає поглинати або координувати АСУТП
3. Вимивання кадрів з АСУТП підсилює напрям проникнення ІТ в АСУТП

 

2. Які виклики ці тенденції  генерують на 2019 для нашого ринку?

Вважаю, що класичні системи і з ними «ортодоксальні» АСУТП-шні інтегратори з цього року почнуть значно здавати свої позиції. Для тих, хто все ж таки бачить незворотність процесів «цифровізації всього» необхідно терміново ІТ-фікуватися, щоб якось утриматися на плаву. З іншого боку, це додатковий стимул ІТ-фікованому спеціалісту піти в чистий ІТ, де зарплатня інколи в десятки разів вище.

Більшість кінцевих замовників «розбещені» великою увагою інтеграторів, що приводить до «голодних ігор». Тому вітчизняне виробництво не є привабливим для АСУТП, що приводить до необхідності переорієнтовуватися на експорт послуг.  Тим не менше, для українського виробництва, що готове до цифровізації, необхідно розробляти дорожні карти поступового переходу від ІндустріїX.0 до І4.0.

Все наведене вище потребує підготовки кадрів за новими ІТ-фкованими програмами та перепідготовки існуючих кадрів. Це в свою чергу потребує розробки навчальних програм, підготовки тьюторів та викладачів ВУЗів та запуск центрів перепідготовки. Експорт послуг потребує знання англійської мови, що є одним з найбільших бар’єрів розвитку будь якого спеціаліста.

1) класичний АСУТП буде поступово втрачати свої позиції, тому треба ІТ-фікуватися

2) нині вітчизняний виробничий сектор – це не дуже привабливе поле діяльності вітчизняного АСУТП, необхідно орієнтуватися на експорт, що в тому числі приведе до необхідності вільного володіння англійською мовою

3) для кінцевих українських замовників, що готові до цифровізації необхідно розробляти дорожні карти;

4) перехід до 4.0 потребує підготовки та перепідготовки кадрів;

 

3. Що має робити спільнота, щоб краще на них відповідати?

Думаю, перш за все необхідно сумісними зусиллями:

• розробити перелік нових компетенцій, які потребують спеціалісти АСУТП
• розробити навчальний план та програми курсів підвищення кваліфікації спеціаліста АСУТП; запуск офлайн курсів в центрах 4.0 та створення онлайн курсів;
• підсилити діяльність в напрямку інтенсифікації експорту послуг
• почати розробляти типові дорожні карти цифровізації для кінцевих замовників в Україні
• інтенсифікувати вивчення англійської мови, зробити розмовний клуб англійської мови для АСУТП-шників, «масово» вливатися в професійні англомовні групи

 

Довідка
[table id=6 /]

Подібні публікації:

• інтервью Артура Коробова про тренди в ПЛК

Головні ресурси кафедри ІАСУ НУХТ www.tda.in.ua www.i4u.in.ua http://asu.in.ua https://www.facebook.com/groups/asu.in.ua

Надаємо програму заходів АППАУ на 2019, що варто включати в графіки планів та подій наших членів та партнерів. Графік виходить з ініціатив та цілей, що були затверджені на Зборах та Правлінні АППАУ.

Січень – відбулись Загальні збори – див звіт

Лютий

• 7 лютого – відбувся черговий мітап в КПІ, – деталі тут.
• 19 лютого – засідання технічного комітету 185 “Промислова автоматизація”, Київ, КПІ. Деталі – тут. Запрошуються учасники ТК 185 та експерти АППАУ.
• 20 лютого – перша сесія експортної спільноти Strategist 4.0: тема “Модель інноваційної екосистеми промислових хайтек“.
• 27 лютого – круглий стіл в Харкові “Готуємо регіональний лендскейп Індустрії 4.0”

 Березень

• 4 березня – старт клубу Discovery 4.0 (спільнота технічних експертів), перша зустріч по темі “AR/VR – лендскейп та позиціонування українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0.
• 14 березня – круглий стіл обговорення “Cтратегія 4.0  – установча зустріч Бізнесу та Уряду: переспективи 2019″ – захід з Агенцією Європейських Інновацій. Звіт. 
• 19 березня – друга сесія Strategist 4.0 на тему “Дорожня карта цифрової трансформації: що буде в Україні в 2019 в промислових хайтек” (відбудеться також презентація дорожньої карти DX для залізниці)
• 21-22 березня – захід в рамках Одеського Центру 4.0
• 27-28 березня відкриття Центру 4.0 в м. Суми.

Квітень

• 1-12 квітня – участь в Hannover Messe та ЕIA–Elcom – відповідно з 1 по 5 квітня, та з 9 по 12 квітня
• 17-18 квітня – відкриття Центру 4.0 в КПІ. Планування – по участі та по бюджету (для членів АППАУ – безкоштовно, для місцевих членів – опція спонсорства до 5 тис). Є опції для інших партнерів та спонсорів.  
• 26 квітня – конференція «Як збудувати перспективу для молоді та талантів в промислових хайтек», м. Київ. Орієнтова на широкий круг представників промислових хайтек – обмін кращими практиками в розвитку персоналу, вироблення спільного порядку денного. Для членів АППАУ – спец. ціна, орієнтовно – до 1,5 тис грн. Є опції для партнерів та спонсорів.  

Травень

• 14 травня – мітап НДІ-Енергетичні холдинги: розгляд дослідницьких напрацювань та інновацій 4.0 для Енергетики. Детальніше. Участь – по запрошенням.
• 17 травня – 2-га зустріч клубу Discovery 4.0(спільнота технічних експертів), по темі «3D: адитивне виробництво та проектування в машинобудуванні» – лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0. Детальніше.
• 20 травня – круглий стіл – перша зустріч учасників проекту «Дорожня карта цифрової трансформації в Харчовій та переробній промисловості», м. Київ. Орієнтована на учасників проекту, що стартує в АППАУ.  Участь по запрошеннях та для учасників проекту. 
• 21-22 травня – конференція «Інноваційні екосистеми промислових хайтек», м. Запоріжжя. Планується відвідання великих підприємств. Організатор – Запорізька ТПП, АППАУ – партнер та співорганізатор контентної частини. Попередній анонс.
• 28 травня – третя сесія Strategist 4.0 на тему “Інструменти стимулювання та розвитку інновацій в Індустрії 4.0 – світовий бенчмарк”, Київ, HUB 4.0. Анонс.

 Червень

• 3 червня – зустріч клубу Discovery 4.0 по темі “ІІоТ – лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0
• 6-7 червня – 3-я конференція «Індустрія 4.0 в промисловості» на Інтерпайп. Участь для членів АППАУ – безкоштовно. Є опції для партнерів та спонсорів.
• 25 червня –  запуск національної платформи Industry4Ukraine

Липень

• 18 липня  – презентація 2-ої версії Національного лендскейпу “Індустрія 4.0 в Україні” – по результатам опитування.  Є опції для партнерів та спонсорів. Київ, HUB 4.0.
• 25 липня – семінар  “Пріоритети та бізнес-кейси в Agri-Food” – для учасників проекту побудова дорожньої карти в харчовій та переробній промисловості.

Серпень

• 29 серпня –  сесія Strategist 4.0 на тему “Європейські програми для підтримки інноваторів 4.0 – рівень використання та залучення”, Київ, HUB 4.0.

Вересень

• 1 вересня – зустріч клубу Discovery 4.0 по темі “Robotics– лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0.
• 14-15 вересня – приймаємо участь в Inetrpipe TechFest
• 21-22 вересня  – інноваційний форум “Індустрія 4.0 в харчовій промисловості”. Є опції для партнерів та спонсорів

Жовтень

• 7 жовтня- зустріч клубу Discovery 4.0 по темі “Дрони– лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0.
• 10-11 жовтня- відкриття Центру 4.0 в м. Запоріжжя (ЗНТУ). Планування – по участі та по бюджету (для місцевих членів АППАУ – орієнтовно до 5 тис)
• участь в інкубаторі Sikorsky challenge (дата уточнюється)

Листопад

• 4 листопада – зустріч клубу Discovery 4.0 по темі “Штучний інтелект– лендскейп та позиціонуваня українських розробників для промисловості”, Київ, HUB 4.0.
• 8-9 листопада – Київський міжнародний економічний форум “Creating the future in hitech word”
• 19-22 листопада – Промисловий та Інноваційний форум, в рамках нього конференція АППАУ “Співпраця – як рушійна сила Індустрії 4.0“, м. Київ, МВЦ

Грудень

• 10 грудня – форум лідерів промислових АСУ – заключна подія року АППАУ, орієнтована на всі категорії учасників промислових хайтек. Відбудуться номінації в категоріям National Awards Industry 4.0. Є опції для партнерів та спонсорів.  

Круглі столи та вебінари, регіональні семінари, участь в подіях брендів – членів АППАУ та в європейських чи світових форумах тощо –  йдуть та плануються в поточному режимі. В програмі заходів можливі деякі зміни – слідкуйте за нашими анонсами. Більш детальний графік з деталями цілей та бюджетів заходів доступний для членів АППАУ по запиту.

Інформація про постійні формати зустрічей

• експертна спільнота Strategist 4.0
• експертна спільнота Discovery 4.0 (в підготовці)
• експертна спільнота ТК 185  (в підготовці)
• більше про Центри 4.0 та їх зустрічі  (в підготовці)